Author: Коріна Крістя

  • Співпраця заради України

    Співпраця заради України

    Британський міністр збройних сил Лео Докерті, перебуваючи з візитом у Бухаресті, провів дискусії, які він назвав «всеохоплюючими та позитивними» зі своїм румунським колегою Анджелем Тилвером та начальником штабу оборони, а також відвідав британських військових, дислокованих на базі «Міхаїл Когелнічану» (південний схід). Британський чиновник відзначив міцні відносини між двома державами, «постійний внесок» Румунії в НАТО, а також спільні зусилля щодо підтримки України.

    «Йдеться не лише про безпеку України, але й про безпеку Чорноморського регіону. Те, що ми робимо разом для підвищення безпеки в Чорному морі, є дуже важливим не лише для двох держав, а й для всього регіону та світу, враховуючи величезну кількість зерна, а також інші економічні зв’язки, які відбуваються в Чорному морі», – сказав британський міністр, попередивши, що 2024 рік є дуже важливим для долі війни, розв’язаної Росією, і що європейці зобов’язані допомогти Україні.

    Міністр оборони Румунії також обговорив у Бухаресті зі своїм грузинським колегою Іраклі Чіковані ситуацію з регіональною безпекою в контексті російської агресії в Україні. «У Центральній та Східній Європі Румунія є прикладом у багатьох сферах – від оборони східного флангу НАТО до консолідації демократії, прав людини та верховенства права», – заявив, з іншого боку, у Вашингтоні, президент Клаус Йоганніс, який отримав нагороду Атлантичної ради «За видатне міжнародне лідерство».

    Бухарестський лідер підкреслив, що більшість країн-членів Альянсу на східному фланзі почали досягати прогресу у збільшенні оборонних бюджетів і модернізації військової інфраструктури та обладнання. «Наші країни змогли діяти об’єднано, рішуче та стати сильним стримуючим фактором проти російського експансіонізму, залишаючись вірними нашим фундаментальним трансатлантичним демократичним цінностям», – додав Клаус Йоганніс.

    Він підкреслив, що Румунія «була в авангарді зусиль, спрямованих на допомогу Україні» і нагадав, що понад 7,5 мільйонів українців перетнули кордон з Румунією в пошуках притулку, безпеки та вільного проїзду. «Майже 40 тисяч українських дітей зараз навчаються в румунських школах. Мільйони тонн гуманітарної допомоги пройшли в Україну через Румунію та з Румунії. Румунія також допомогла Україні зберегти життєво важливі економічні зв’язки, використовуючи наші унікальні морські сполучення та сприяючи транзиту близько 40 мільйонів тонн зерна – близько 70% українського експорту зерна – через румунські порти на Дунаї та Чорному морі”, – додав Президент Йоганніс.

    І всі ці зусилля «триватимуть стільки, скільки буде необхідно», оскільки Румунія усвідомлює «ключову роль», яку вона відіграє у допомозі Україні досягти перемоги і миру, «досягти успіху в економіці та інтегруватися в ЄС», – заявив глава держави.

  • 6 травня 2024 року

    6 травня 2024 року

    ВЕЛИКДЕНЬ – Православні, які складають більшість у Румунії, та греко-католики сьогодні святкують другий день Великодня, на початку тижня, який називають «Світлим». Свято Воскресіння, найбільше у християн, є єдиним, якому присвячено три дні. Протягом цього тижня все перебуває під знаком світла, символу Христового Воскресіння. Звичне привітання з неділі замінено на привітання-сповідь «Христос воскрес! Воістину воскрес!» яким публічно висловлюється віра у Воскресіння Христове. Понеділок Світлого тижня ще називають Білим понеділком і кажуть, що в цей день відчиняються ворота раю і прощення. З точки зору традицій, в цей день існує звичай «обливати» дівчат або кропити оселю свяченою водою. Також у цей день куми ходять до хрещених батьків з паскою, крашанками, а діти – до батьків.

    ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ – Румунія посідає третє місце з кінця за тривалістю життя в Європейському Союзі – 76,6 років. Принаймні це випливає з останнього аналізу Євростату. Гірші показники мають лише Болгарія та Латвія, в обох країнах тривалість життя нижча за 76 років. Іспанія має найвищу очікувану тривалість життя в ЄС – 84 роки, за нею йдуть Італія та Мальта. Загалом, як показують дані Євростату, тривалість життя найнижча у Східній Європі та трьох країнах Балтії, тоді як жителі Середземномор’я, Скандинавії та Центральної Європи живуть довше. З іншого боку, дані Євростату показують, що в Румунії спостерігається найбільше – на один рік, зростання очікуваної тривалості життя в період з 2019 по 2023 роки.

    ДЕСАНТНІ НАВЧАННЯ – З 5 по 24 травня тривають багатонаціональні навчання «Swift Response – 24», які проходять в тому числі на території Румунії. У них беруть участь тисячі солдатів і сотні одиниць техніки з семи країн-членів і партнерів НАТО. Навчання проводить Командування сухопутних військ США в Європі і Африці. Міністерство оборони Румунії заявляє, що вони включатимуть одну з найбільших повітряно-десантних операцій в Європі з часів Другої світової війни, в якій візьмуть участь близько 2000 десантників з Франції, Німеччини, Румунії, Іспанії, США і Нідерландів. Румунія бере участь із 2300 військовослужбовцями і 220 технічними засобами і поставила в розпорядження кілька авіабаз і три полігони. На території Румунії навчання проводяться під керівництвом Збройних сил Німеччини у партнерстві з румунськими сухопутними військами і за підтримки ВПС Румунії.

    ПІДПРИЄМНИЦТВО – У першому кварталі цього року кількість ліквідованих компаній в Румунії зросла майже на 15%, до понад 12 000, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Принаймні це випливає  з даних, оприлюднених Національним торговельним реєстром. Більшість з них були зареєстровані в Бухаресті та повітах Ільфов (південь), Констанца (південний схід), Клуж (північний захід), Тіміш (захід) та Ясси (північний схід). Галузями, в яких було закрито найбільше фірм, були ремонт автотранспортних засобів, оптова та роздрібна торгівля і будівництво.

    ШКОЛИ – У вівторок румунські школярі також відпочивають. Вони повернуться до школи в середу, 8 травня, після першотравневих і великодніх міні-канікул, згідно з календарем на 2023-2024 навчальний рік. Останній модуль завершиться 21 червня, коли розпочнуться літні канікули. Учні, які готуються до ЗНО та бакалаврату, закінчать навчання раніше, ніж інші.

    ТУРНЕ – Війна Росії проти України та економічні відносини між ЄС та Китаєм стали центральними темами сьогоднішніх переговорів у Парижі у рамках дводенного державного візиту лідера КНР Сі Цзіньпіна до Франції. Останній заявив у Парижі, що Китай та ЄС, як два великі світові гравці мають посилити свою «стратегічну координацію дій» і залишатися «партнерами» на тлі численних суперечок, починаючи від торгівлі і закінчуючи правами людини. Заява була зроблена на початку тристоронньої зустрічі в Єлисейському палаці за участю президента Франції Еммануеля Макрона і президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Президент Макрон також закликав до «справедливих правил для всіх» у торгівлі між Євросоюзом та Китаєм. «Майбутнє нашого континенту також дуже чітко залежатиме від нашої здатності продовжувати розвивати відносини з Китаєм у збалансований спосіб», – сказав Еммануель Макрон. «Координація дій» з Пекіном щодо «великих криз» в Україні та на Середньому Сході була «абсолютно вирішальною», додав Еммануель Макрон. «Китай і ЄС мають спільну зацікавленість у мирі та безпеці», – підкреслила також глава ЄС Урсула фон дер Ляєн, підтвердивши свою «рішучість зупинити агресивну війну Росії проти України і встановити справедливий і тривалий мир».

    СЕКТОР ГАЗА – Збройні сили Ізраїлю в понеділок почали евакуацію палестинського цивільного населення з Рафаха напередодні очікуваної військової операції Ізраїлю в південній частині Смуги Гази. Про це повідомила ізраїльська радіостанція «Армійське радіо». Ізраїльська армія заявила, що «заохочує жителів східної частини Рафаха переїхати до розташованої неподалік розширеної гуманітарної зони». Через сім місяців після початку наступу на ХАМАС Ізраїль заявив, що в Рафаху перебувають тисячі палестинських ісламістських бойовиків цього руху і, що перемога неможлива без взяття міста. Але з урахуванням того, що в Рафаху перебуває понад мільйон переміщених палестинців, перспектива військової операції з великою кількістю жертв турбує західні держави і сусідній Єгипет, – зазначає Reuters.

    ЯДЕРНІ НАВЧАННЯ – Президент Росії Володимир Путін наказав провести «найближчим часом» ядерні навчання з військами, дислокованими поблизу України, – повідомляють AFP і Reuters. За повідомленням Міністерства оборони Росії, навчання спрямовані на «підтримання боєготовності армії» у зв’язку з «провокаційними заявами і погрозами деяких західних лідерів на адресу Росії». У навчаннях візьмуть участь ракетні підрозділи Південного військового округу та військово-морські сили. Росія наразі володіє найбільшим у світі арсеналом ядерної зброї. Вторгнення в Україну у 2022 році за наказом Володимира Путіна, на думку американських і російських дипломатів, призвело до найбільшого погіршення російсько-західних відносин з часів Карибської кризи. Росія зображує війну як боротьбу із Заходом, який, за словами Путіна, проігнорував спроби Москви розвивати дружні відносини після розпаду Радянського Союзу в 1991 році і намагається контролювати Україну, одночасно розширюючи військову присутність НАТО на схід. Захід і Україна, з іншого боку, заявляють, що не зупиняться допоки російські війська не будуть розбиті і називають агресію Путіна війною в імперському стилі, що спрямована на захоплення території і включення захопленої країни в орбіту Москви, – зазначає Reuters.

     

  • 3 травня 2024 року

    3 травня 2024 року

    СТРАСНА П’ЯТНИЦЯ – Православні та греко-католики сьогодні святкують Страсну або Велику п’ятницю. Цей день, наповнений скорботою і сумом, адже саме цього дня Ісус Христос зазнав смертної муки, загинув на хресті, а його тіло було покладене до гробу. У Страсну п’ятницю в храмах правиться утреня Великої суботи з чином поховання плащаниці. У такий символічний спосіб згадується положення тіла Господнього до гробу. Благодатний вогонь з Єрусалиму буде привезений до Румунії в суботу ввечері і розповсюджений у кожній парафії. Благодатний вогонь вважається дивом православ’я, яке відбувається щороку на Великдень в Єрусалимі під час богослужіння у Велику суботу. Йому передує Страсний тиждень – період молитви, під час якого православні та греко-католики згадують про останні дні життя Ісуса Христа перед його розп’яттям.

    СВОБОДА ЗМІ  – Останній звіт про свободу ЗМІ у світі, опублікований у п’ятницю міжнародною організацією «Репортери без кордонів», показує, що Румунія посідає 49 місце зі 180 країн, піднявшись на чотири сходинки вище порівняно з минулим роком. За даними РБК, Румунія має різноманітний і відносно плюралістичний медіа-ландшафт, який створює сприятливий ґрунт для резонансних розслідувань, що становлять суспільний інтерес. Однак брак прозорості у фінансуванні ЗМІ, особливо з боку держави та ринкові труднощі підривають надійність інформації та довіру до ЗМІ. Румунський медіа-ринок є диверсифікованим, але роздрібненим, з багатьма каналами, стійкість яких є крихкою. Редакційні рішення часто підпорядковані інтересам власників, що перетворює ЗМІ на інструмент пропаганди. У Румунії, йдеться у звіті, ЗМІ бракує незалежності і вони страждають від спроб втручання, особливо в плані призначення керівників суспільних радіо і телебачення та Національної ради телерадіомовлення. Політичні партії можуть отримати сприятливе висвітлення у ЗМІ в обмін на непрозоре фінансування. Популістські політики мають агресивний політичний дискурс по відношенню до журналістів, – додається у звіті.

    ВІДЗНАКА – Румуни отримали Орден Великого Хреста Мадридської громади, найвищу нагороду від регіонального уряду, в День громади, за те, як вони інтегрувалися й є не лише культурним, але й економічним надбанням, будучи найбільш підприємливими іноземцями в регіоні. «Румуни, окрім того, що вони дуже працьовиті, своїми зусиллями та сміливістю допомагають нам створювати робочі місця та можливості для інших. Серед нас вже проживає понад 144 000 осіб, які намагаються бути додатковими мадридцями тут, вдома», – сказала Ізабель Діас Аюос, президентка громади Мадрида. «Румунська громада в Мадриді є не тільки найбільшою іноземною громадою тут, але й такою, яка робить найбільший внесок в економічний і соціальний розвиток, в добробут місцевого суспільства», – сказала Ралука Міхаїле, Тимчасовий повірений у справах Посольства Румунії в Мадриді. В Іспанії проживає понад мільйон румунів і це найбільш інтегрована громада, яка проживає в Іспанії вже в третьому поколінні.

    ЕВАКУАЦІЯ – Ще один багатоквартирний будинок у місті Сленік Прахова (південна Румунія) був евакуйований у районі, де утворився великий кратер. Ще шістнадцять людей були змушені покинути свої квартири після того, як воронка збільшилася і створює загрозу для навколишніх будівель. Наразі кількість евакуйованих сягнула 58 осіб, яких було тимчасово розміщено в місцевому готелі. Тим часом влада оцінила ситуацію і має намір провести первинну стабілізаційну операцію, після чого будуть вжиті остаточні заходи. Експерти кажуть, що обвал вулиці стався через просочування ґрунтових вод.

    ГАЗА – Тривають переговори про припинення вогню в Газі та про новий обмін полоненими. Переговори тривають на тлі ізраїльських погроз розпочати операцію в прикордонному місті Рафах, де, за його словами, знаходяться останні підрозділи ХАМАС. Але в Рафаху проживає половина населення Гази, а міжнародне співтовариство попереджає, що наземна кампанія в цьому районі призведе до гуманітарної катастрофи. Високопоставлений чиновник ООН заявив, що вартість відбудови зруйнованої війною Гази може скласти до 40 мільярдів доларів США. Абдалла ад-Дардарі, заступник генерального секретаря ООН, заявив на прес-конференції, що масштаби руйнувань в анклаві є безпрецедентними. Тим часом в університетах США тривають протести проти конфлікту в Газі. Поліція евакуювала про-палестинський табір в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Щонайменше 200 осіб було заарештовано. У Вашингтоні президент Джо Байден заявив, що завжди буде захищати право на свободу слова, але порядок повинен переважати.

    СПОРТИВНА ГІМНАСТИКА – Збірна Румунії посіла четверте місце у кваліфікаційному раунді чемпіонату Європи зі спортивної гімнастики серед жінок в італійському Ріміні. Водночас Сабріна Войня зайняла четверте місце у багатоборстві. Румунки (Сабріна Войня, Ана Марія Бербосу, Лілія Косман, Амалія Гігоарце) випередили Італію, Великобританію та Францію. У неділю румунки змагатимуться на чотирьох окремих снарядах – Ана Бербосу в опорному стрибку, Лілія Косман на колоді та Сабіна Войня на колоді та вільних вправах. Марія Чеплінскі не виступала у кваліфікації, оскільки тренери зняли її зі змагань через біль у стопі.

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Ірина Бегу (33 роки, №128 WTA) вийшла до чвертьфіналу турніру ITF у Вісбадені (Німеччина) з призовим фондом $100 000, після перемоги над швейцаркою Сімоною Вальтерт – 4:6, 6:1, 7:6. У чвертьфіналі Бегу зіграє проти української тенісистки Катаріною Завацькою (24 роки, №181 WTA).

  • Необхідність культурного діалогу

    Необхідність культурного діалогу

    Незважаючи на низку проблем зі здоров’ям в останні місяці, Папа Франциск прибув у неділю до Венеції в свою першу поїздку в цьому році. Це перший з 2013 року візит Папи до цього міста, а також перший раз, коли Понтифік відвідав Венеційську бієнале – престижну мистецьку виставку, експонати якої спонсоруються багатьма країнами. У тому числі й Румунією, чий проєкт представлений в павільйоні країни в Джардіні делла Бієнале і в Новій галереї Румунського інституту культури і гуманітарних досліджень у Венеції. Папа Франциск сказав, що приїхав на бієнале, щоб віддячити митцям за візит до Ватикану в червні минулого року, коли він зустрічався з ними в Сікстинський капелі.

    Зустріч у Венеції дала Понтифіку можливість ще раз підкреслити, що «світу потрібні митці» і що митці покликані створювати справжні «міста-притулки» з біблійним резонансом. «Було б важливо, якби різні мистецькі форми могли повсюдно утвердитися як своєрідна мережа міст-притулків, що спільно працюють над тим, щоб позбавити світ від безглуздих і порожніх антиномій, за якими завжди стоїть відторгнення іншого», – сказав Верховний Понтифік під час зустрічі з представниками різних напрямків мистецтва, які зібралися в храмі Святої Марії Магдалини, що виконує функцію каплиці в’язниці Джудекка, де Папа розпочав свій візит із зустрічі з ув’язненими.

    Венеційська бієнале, яка триває з 20 квітня по 24 листопада цього року, проходить вже у шістдесятий раз і представляє роботи дев’яти сучасних художників. Проєкт, що представляє Румунію, – це виставка творів румунського художника Шербана Саву «Що таке робота?», куратором якої є Чіпріан Мурешан, котра досліджує складність стосунків між роботою та дозвіллям. Тема цьогорічної бієнале «Чужі всюди» сильно перегукується з творчістю Шербана Саву, який досліджує почуття дезорієнтації та зміщення – його роботи виводять на перший план труднощі роботи за кордоном та їхній вплив на почуття приналежності та ідентичності.

    Наступним етапом короткого перебування Папи у Венеції була площа перед Базилікою делла Салюте, де він звернувся до молоді. «Сьогодні ми живемо швидкими емоціями, миттєвими відчуттями, інстинктами, які тривають лічені миті. Але так далеко не заїдеш. Спортивні чемпіони, як і митці, науковці, показують, що великих досягнень не можна досягти в одну мить, все і одразу. І якщо це справедливо для спорту, мистецтва і культури, то ще більшою мірою це стосується того, що має найбільшу вагу в житті: віри, любові», – сказав він.

    «Ми живемо в оточенні подарунків, серед великої кількості часто непотрібних речей, занурені в штучні продукти, які призводять до втрати благоговіння перед красою, яка нас оточує. Але створіння спонукає нас бути творцями гармонії та краси, творити те, чого раніше не існувало. Життя вимагає, щоб його дарували, а не керували ним. Вийдімо з гіпнотичного світу соціальних мереж, які анестезують нашу душу», – закликав Папа Франциск. Опісля, у традиційній недільній молитві під час церемонії на площі Святого Марка, перед понад 10 тисячами вірян Папа Римський знову закликав до миру і, говорячи про вплив надмірного марнотратства на навколишнє середовище, закликав «дбати про наш спільний дім».

  • 13 – 19 квітня 2024 року

    13 – 19 квітня 2024 року

    Розпочалася реєстраціякандидатів для участі у місцевих виборах 9 червня

    Цього тижня розпочалася реєстрація кандидатів на місцевих виборах з огляду на те, що 9 червня вперше в Румунії одночасно відбудуться вибори до Європейського парламенту. 15 політичних партій вже подали свої списки кандидатів до Європарламенту, а також сім незалежних кандидатів. Також політичні партії, альянси, організації національних меншин та незалежні кандидати можуть подавати свої кандидатури на місцевих виборах до опівночі 30 квітня. Згідно з останніми даними Євробарометру, опублікованими в середу, наміри румунів голосувати на виборах до Європейського парламенту значно зросли порівняно з п’ятьма роками тому. Румунія посідає друге місце за цим показником після Чехії, досягнувши 74%, що на 19 відсоткових пунктів вище, ніж на попередніх виборах. Однак більш важливим для румунів є голосування на національних виборах, яке 63% вважають дуже важливим.

     

    Шенген, Україна та Ізраїль, обговорені теми на Європейській Раді

    Президент Клаус Йоганніс заявив, що хоче якнайшвидше вирішити проблеми, з якими стикаються румунські громадяни в аеропортах деяких європейських країн, незважаючи на те, що Румунія приєдналася до Шенгенської зони з її повітряними кордонами наприкінці минулого місяця. Заява була зроблена напередодні європейського саміту в Брюсселі, де в доповіді, підготовленій на вимогу Ради, згадувалася необхідність повної інтеграції Румунії та Болгарії до Шенгенської зони як захід, що сприятиме розвитку єдиного ринку. У Софії, де в четвер зустрілася з міністрами внутрішніх справ Румунії та Болгарії, комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон висловила сподівання, що цього року буде визначена точна дата повного приєднання Румунії та Болгарії до зони вільного переміщення людей, товарів, послуг і капіталу, як це було запропоновано Єврокомісією. На порядку денному Брюссельської Ради була ситуація в Україні – країні, яка потребує більшої військової допомоги і стикається з проблемами в енергетичній інфраструктурі після російських бомбардувань, – а також напружена ситуація на Близькому Сході. 27 країн ЄС закликали Ізраїль негайно припинити вогонь у секторі Газа і відкрити доступ для гуманітарної допомоги, а також звільнити всіх заручників, яких утримує ХАМАС. Водночас європейські лідери оголосили, що ЄС вживатиме подальших обмежувальних заходів проти Ірану, зокрема, щодо постачання безпілотників і ракет. Лідери з усього світу, включаючи Румунію, засудили безпрецедентний напад Ірану на Ізраїль тиждень тому у відповідь на вбивство кількох іранських офіцерів у Дамаску в результаті нападу, в якому звинуватили Ізраїль. У відповідь в ніч на четвер Ізраїль атакував райони на заході Ірану, де розташована іранська військова база і кілька об’єктів, пов’язаних з іранською ядерною програмою. Також повідомляється про вибухи в Іраку і Сирії, де діють проіранські шиїтські збройні формування.

     

    Робочий візит прем’єр-міністра Марчела Чолаку на Близький Схід

    Цього тижня прем’єр-міністр Марчел Чолаку здійснив робочий візит до Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів з метою посилення економічної складової, з наголосом на залучення інвестицій в Румунію. У супроводі великої урядової делегації румунський урядовець заявив, що хоче, щоб Румунія стала інвестиційними воротами цих країн до ЄС. Він зустрівся з представниками компаній, які інвестують в технології, енергетику, сільське господарство, охорону здоров’я, ІТ та комунікації на глобальному рівні. Обговорення також були зосереджені на залученні інвестицій в авіаційну та портову інфраструктуру. Окрім економічної координації, візит до двох близькосхідних країн мав також важливий політичний вимір: прем’єр-міністр Румунії провів переговори на найвищому рівні як в Досі, так і в Абу-Дабі. Бухарестська делегація також зустрілася з членами румунських громад.

     

    МВФ переглянув оцінку економічного зростання Румунії

    Міжнародний валютний фонд переглянув свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році з 3,8% до 2,8%, в той час як світова економіка зросте трохи більше, ніж очікувалося, на 3,2% – свідчить остання доповідь міжнародної фінансової організації, опублікована у Вашингтоні. На думку міжнародної фінансової організації, розширення конфлікту на Близькому Сході може призвести до зростання цін на енергоносії та продукти харчування. Що стосується Румунії, то, за оцінками фонду, середньорічна інфляція в країні становитиме 6% цього року і 4% у 2025 році. Що стосується дефіциту поточного рахунку, то МВФ очікує, що він залишиться на рівні 7,1% ВВП в цьому році, як і в жовтні та в минулому році.

     

    Румунія на Венеціанській бієнале мистецтв

    Міністерка культури Румунії Ралука Туркан взяла участь в урочистому відкритті мозаїчної майстерні в Новій галереї Румунського інституту культури у Венеції, проєкті в рамках знаменитої Венеціанської бієнале, де вона зазначила, що цей простір значно розширює культурну присутність Румунії та сприяє міжнародному мистецькому діалогу. Протягом семи місяців бієнале воркшоп об’єднує художників з Румунії з митцями з Республіки Молдова. Румунія має два виставкових простори на Венеціанській бієнале: простір, який вона займає з 1938 року в Джардіні делла Бієнале та Нова галерея, яка зараз перетворена на мистецький робочий простір. Міністерка додала, що цьогорічна тема бієнале – “Іноземці всюди” – нагадує нам, що, незважаючи на відмінності, людей об’єднує творчість і мистецтво, і таким чином вони долають географічні та культурні кордони. За словами Ралуки Туркан, цю істину ілюструє виставка “Що таке робота”, яка представляє Румунію на цьогорічній бієнале.

  • 20 квітня 2024 року

    20 квітня 2024 року

    РЕЙТИНГ – Агентства підтвердили суверенний рейтинг Румунії та стабільний прогноз в минулому році, але є місце для поліпшення, для доступу до фінансування на міжнародних ринках капіталу за нижчими цінами і для залучення іноземних інвесторів, – написав міністр фінансів Марчел Болош у Facebook. Під час робочого візиту до Вашингтона він обговорив економічні особливості Румунії та стратегії забезпечення макроекономічної стабільності з представниками рейтингових агентств Standard & Poor’s і Moody’s. Він також взяв участь у весняних засіданнях Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку. Марчел Болош підтвердив, що з метою підвищення конкурентоспроможності економіки та створення середовища, сприятливого для стійких інвестицій, Бухарест розглядає можливість фіскальної консолідації, збільшення інвестицій в інфраструктуру та освіту, стимулювання приватних інвестицій та сприяння ефективному і прозорому економічному управлінню.

     

    ЛІТАКИ – Три літаки F-16, придбані Румунією у Королівства Норвегія, приземлилися в п’ятницю на 71-й авіабазі імені Генерала Емануїла Іонеску в Кимпія Турзій (центральна Румунія). Це друга серія з трьох таких літаків, придбаних Румунією у норвежців, перша була отримана в листопаді минулого року. За даними Міністерства національної оборони, завдяки 32 багатоцільовим літакам F-16, якими до кінця наступного року будуть оснащені ще дві ескадрильї ВПС, Румунія посилює свою протиповітряну оборону до рівня, адаптованого до викликів безпеці в регіоні. Ці літаки відіграватимуть важливу роль у підтримці союзницької оборони і стримуванні будь-якої агресії на східному фланзі і забезпечать перехід до ери 5-го покоління – літаків F-35, як заявив міністр Анджел Тилвер. Наразі на озброєнні ВПС Румунії перебуває 20 літаків F-16.

     

    МІНІ КАНІКУЛИ – На румунському узбережжі Чорного моря триває інтенсивна підготовка до міні-канікул з нагоди 1 травня та православного Великодня, що відзначається 5 травня, міні канікули, що також знаменують початок цьогорічного літнього сезону. Оператори в галузі туризму очікують на велику кількість туристів, тим більше, що багато бронювань вже зроблено. За словами генерального секретаря Федерації роботодавців індустрії гостинності Коріни Мартін, очікується, що понад 80 000 осіб проведуть свою міні-відпустку на морському узбережжі, де плануються заходи на будь-який смак. З 1 по 7 травня на курорті пройде Міжнародний фестиваль електронної музики Sunwaves,  гастрономічний фестиваль та концерти під відкритим небом за участю найкращих румунських виконавців. Дуже популярними серед туристів є також курорти Беїле Фелікс (на заході) і Келіминешть-Кечулата (на півдні), а також, на південному заході, мальовничий район Дунайської ущелини.

     

    ТРАНСПОРТНИЙ РУХ – У Галаці, румунському портовому місті на Дунаї, у суботу відкрився рух на модернізованій ділянці дороги довжиною 2,2 км з мостом, що перетинає залізничну колію. Нова дорога також дозволить перевізникам з сусідніх України і Молдови швидше дістатися Європи. Ця ділянка є частиною комплексного проєкту вартістю 140 мільйонів євро з розвитку мультимодального вантажного терміналу в порту Галац, єдиному румунському порту вздовж коридору Рейн-Дунай з двоколійною залізничною інфраструктурою. Решта етапів інвестиції заплановані на кінець наступного року.

     

    СВЯТО – Святкування 23 квітня Дня сухопутних військ Румунії відзначається, починаючи з цих вихідних, у всіх основних військових частинах країни культурно-просвітницькими програмами та заходами пізнавального і наукового характеру, а також спортивними та військово-прикладними змаганнями. Крім того, відбудуться книжкові виставки, концерти військової музики, покази документальних фільмів і військові церемонії біля пам’ятників, присвячених військовим героям. День Сухопутних військ Румунії, 23 квітня, збігається з християнським святом Святого Георгія Побідоносця, духовного покровителя і покровителя цієї категорії сил румунської армії.

     

    ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснить офіційний візит до Республіки Корея 22-24 квітня на запрошення свого колеги Юн Сок Йола. Республіка Корея є першою країною в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, з якою Румунія підвищила рівень відносин до рівня стратегічного партнерства у 2008 році. З нагоди майбутнього візиту Президента Йоганніса до Сеула, це партнерство буде зміцнене документом, який визначить напрямки співпраці на наступні 10 років. Будуть підписані відповідні документи про оборону, ядерну енергетику, інвестиції та зовнішню торгівлю, співробітництво у сфері надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих, співробітництво в галузі культури, засобів масової інформації, молоді та спорту.

  • 18 квітня 2024 року

    18 квітня 2024 року

    САМІТ Президент Клаус Йоганніс заявив, що хоче якнайшвидше вирішити проблеми, з якими стикаються румунські громадяни в аеропортах деяких європейських країн, незважаючи на те, що Румунія приєдналася до Шенгенської зони з її повітряними кордонами. Заява була зроблена напередодні європейського саміту в Брюсселі, де в доповіді, яку вимагала Рада ЄС, згадується необхідність повної інтеграції Румунії та Болгарії в Шенгенську зону як захід, що сприятиме розвитку єдиного ринку. На порядку денному Ради ЄС фігурує ситуація в Україні, яка потребує більшої військової допомоги та яка стикається з проблемами в енергетичній інфраструктурі після російських бомбардувань. Європейські лідери також обговорять напружену ситуацію на Близькому Сході, спричинену кризою в Газі та напруженістю у відносинах між Ізраїлем та Іраном.

     

    ЄВРОБАРОМЕТР – Румунія є однією з провідних країн Європейського Союзу, в яких зросли наміри голосувати на цьогорічних виборах до Європейського Парламенту. Згідно з останнім опитуванням Євробарометру, намір голосувати досяг 74%, збільшившись на 19% порівняно з голосуванням п’ять років тому. Дані показують, що румуни продовжують позитивно ставитися до Європейського парламенту. Водночас, трохи більше половини румунів стверджують, що голосування на європейських виборах є важливим для них особисто, 40% вважають, що голосування має середню важливість, а 5% – що голосування має для них низьку важливість. Румуни також більш оптимістичні, ніж в середньому по ЄС, щодо того, що їхній рівень життя зросте в наступні п’ять років, а також більш оптимістичні, ніж в середньому по ЄС, щодо того, що економіка країни стане кращою через рік.

     

    ВІЗИТ Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку, перебуваючи з робочим візитом в Об’єднаних Арабських Еміратах, зустрівся з представниками відповідних компаній, які інвестують в технології, енергетику, сільське господарство, охорону здоров’я, ІТ та комунікації, оскільки Бухарест має намір розширити відносини співпраці з цією країною з економічної точки зору. Румунія та румунські компанії мають низку переваг, які випливають як з їхнього географічного положення, так і з членства в ЄС, переваг, які особи, що приймають рішення, можуть використати для залучення значних інвестицій від бізнес-груп з Еміратів та спільної реалізації масштабних проектів. Окрім економічної координації, візит до Абу-Дабі має важливий політичний вимір. Заплановані зустрічі прем’єр-міністра з шейхом Мохаммедом бін Заїдом Аль Нагаяном, президентом Об’єднаних Арабських Еміратів і правителем емірату Абу-Дабі, іншими високопоставленими еміратськими чиновниками та членами румунської громади. Порядок денний візиту також включає пленарне засідання делегацій, під час якого відбудеться обмін двосторонніми документами у сферах, що становлять взаємний інтерес. У першій частині свого турне в регіоні Перської затоки прем’єр-міністр Марчел Чолаку провів у середу економічні переговори в Катарі. Він заявив, що хоче, щоб Румунія стала  інвестиційними воротами Катару до Європейського Союзу.

     

    ПОВЕНІ – Група з 20 дітей та двох супроводжуючих їх вчителів, які застрягли в Дубаї через повені, мають повернутися додому в п’ятницю на літаку, яким прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку перебуває з візитом в Об’єднаних Арабських Еміратах. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску заявила, що МЗС Румунії докладає зусиль для повернення в країну всіх румунів, які постраждали від штормів і повеней в Еміратах. Вона зазначила, що одну групу громадян вже привезли до країни, а друга група все ще перебуває в Дубаї, але вони тримають контакт як з представниками МЗС, так і з авіакомпанією. Посилаючись на ситуацію з групою дітей, членів фольклорного ансамблю, глава румунської дипломатії повідомила, що вони були перевезені до Абу-Дабі, за підтримки Генерального консульства Румунії, звідки завтра вирушать до Бухареста.

     

    ШЕНГЕН – Єврокомісар з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон висловила сподівання, що буде визначена точна дата повного приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони, як це пропонує Єврокомісія. У Софії вона сказала, що це питання буде обговорюватися на Раді з питань юстиції та внутрішніх справ в середині червня. Представник ЄС зустрілася сьогодні з міністром внутрішніх справ Болгарії Каліном Стояновим та міністром внутрішніх справ Румунії Кетеліном Предою. Румунія та Болгарія приєдналися до європейської зони вільного пересування наприкінці минулого місяця, маючи лише повітряні та морські кордони. Однак на сухопутних кордонах все ще проводяться перевірки проїзних документів.

     

    КУЛЬТУРА – Міністр культури Румунії Ралука Туркан взяла участь в урочистому відкритті мозаїчної майстерні в Новій галереї Румунського інституту культури у Венеції, проєкт знаменитої Венеціанської бієнале. Вона зазначила, що цей простір значно розширює культурну присутність Румунії та сприяє міжнародному мистецькому діалогу. Майстерня об’єднує художників з Румунії з молодими митцями з Республіки Молдова протягом семи місяців бієнале. “Спочатку як румунка, а потім як міністр культури, я пишаюся тим, що наша країна має можливість мати два виставкових простори на Венеціанській бієнале: простір, який вона займає з 1938 року в Джардіні делла Бієнале, і Нова галерея, яка зараз перетворена на мистецький робочий простір”, – сказала Ралука Туркан. Міністерка додала, що цьогорічна тема бієнале “Іноземці всюди” нагадує нам про те, що, незважаючи на відмінності, людей об’єднує творчість і мистецтво, і таким чином вони долають географічні та культурні кордони. За словами Ралуки Туркан, цю істину ілюструє виставка “Що таке робота”, яка представляє Румунію на цьогорічній бієнале.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – Румунія продовжує мати один з найвищих річних рівнів інфляції в Європейському Союзі – 6,7% порівняно з середнім показником по ЄС у 2,6%, але спостерігається тенденція до зниження. У порівнянні з лютим, річна інфляція знизилася в 13 країнах-членах, залишилася стабільною в чотирьох і зросла в десяти. У березні найнижчі річні показники були зафіксовані в Литві – 0,4%, Фінляндії – 0,6% і Данії – 0,8 процентного пункту. На протилежному полюсі найвищі річні темпи були зареєстровані в Румунії – 6,7%, Хорватії – 4,9%, Естонії та Австрії – по 4,1%. У листопаді 2022 року в Румунії була зафіксована інфляція на рівні 14,6%, але відтоді цей показник продовжує знижуватися, слідуючи загальноєвропейському тренду. У березні 2024 року найбільший внесок у річну інфляцію мали послуги, за ними йдуть продукти харчування, алкоголь і тютюн, неенергетичні промислові товари та енергетика.

  • Реакція румунських офіційних осіб на напад Ірану на Ізраїль

    Реакція румунських офіційних осіб на напад Ірану на Ізраїль

    Відбита на 99% і не завдавши значної шкоди, іранська атака на Ізраїль з використанням сотень безпілотників і ракет в ніч на суботу перетнула поріг – за десятиліття антагонізму між двома країнами ніколи раніше не було іранської атаки всередині Ізраїлю. На таку реакцію очікували вже кілька днів, після того, як 1 квітня в Сирії були вбиті сім елітних іранських військовослужбовців під час бомбардування іранського консульства в Дамаску, яке приписують Ізраїлю. Ми точно не знаємо, чому Ізраїль здійснив атаку в Сирії, кажуть аналітики, але Іран був змушений відповісти заради свого внутрішнього іміджу і продемонструвати свою силу в регіоні.

    Тактика, яку обрав Тегеран, подібно до тієї, яку росіяни використали в Україні, полягала в тому, щоб перевантажити ізраїльську оборону великою кількістю ракет. За винятком того, що ізраїльська система протиповітряної оборони набагато потужніша, і їй допомагали союзні американські та британські винищувачі. Тегеран стверджує, що питання закрите. Однак те, що станеться далі, залежить від того, чи вирішить Ізраїль посилити цикл відповідей.

    У першій реакції розширений кабінет міністрів Ізраїлю, який зібрався вночі у бункері в своїй штаб-квартирі в Тель-Авіві, доручив прем’єр-міністру Біньяміну Нетаньяху, міністру оборони Йоаву Галанті та міністру Бені Ганцу підготувати відповідь на іранську військову агресію. “Ані регіон, ані світ не можуть дозволити собі більше війни”, – заявив у неділю Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, закликаючи до “максимальної стриманості” на засіданні Ради Безпеки після нападу Ірану на Ізраїль.

    Світові лідери засудили безпрецедентний напад Ірану на Ізраїль. Президент США Джо Байден підтвердив свою непохитну підтримку Ізраїлю, а Росія закликала сторони до стриманості. З метою допомогти розрядити ситуацію і зміцнити безпеку в регіоні, верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель скликав у вівторок позачергове засідання міністрів закордонних справ ЄС для обговорення нападу.

    У Бухаресті президент Клаус Йоганніс заявив, що Румунія найрішучішим чином засуджує напад Ірану на Ізраїль. “Ми повністю солідарні з ізраїльським народом у цей важкий час і закликаємо уникати подальшої регіональної ескалації”, – йдеться у посланні глави румунської держави. “Ми рішуче засуджуємо цей напад і підтримуємо право Ізраїлю на забезпечення безпеки своїх громадян”, – написав у своєму посланні прем’єр-міністр Марчел Чолаку, підкресливши, що Румунія повністю солідарна з ізраїльським народом. І останнє, але не менш важливе: Патріарх Румунської Православної Церкви, Блаженніший Даниїл, надіслав у неділю послання Патріарху Єрусалимському після нападу безпілотниками і ракетами з боку Ірану, висловивши своє занепокоєння ескалацією військового конфлікту.

  • Дискусії про енергію

    Дискусії про енергію

    Високі ціни на енергоносії створюють серйозне навантаження на бюджети румунів, яким доводиться справлятися з найвищими витратами в Європейському Союзі. У той час як, наприклад, в Іспанії та Португалії, які інвестували значні кошти в “зелені” джерела енергії, ціни на енергоносії досягли лише 1 євро/МВт-год, в Румунії, де традиційні джерела енергії, які є набагато дорожчими і забруднюють навколишнє середовище, все ще відіграють важливу роль в енергетичному балансі, цей показник становить 69 євро/МВт-год. І це незважаючи на те, що країна має потенціал і всі ресурси для того, щоб якнайшвидше перейти на відновлювані джерела енергії і стати на 100% “зеленою”.

     

    Особи, які приймають рішення в Бухаресті, беруть до уваги всі ці аспекти, і ядерна енергетика займає важливе місце в енергетичному рівнянні. Румунія побудує два додаткові енергоблоки на АЕС “Чернаводе” і працює над продовженням терміну експлуатації одного з існуючих енергоблоків. Румунія має успішний досвід у сфері ядерної енергетики, а Чернаводська АЕС (південний схід) є однією з атомних електростанцій з найкращим коефіцієнтом використання потужності у світі та бездоганною репутацією з точки зору безпеки.

    Така оцінка належить Генеральному директору Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаелю Маріано Гроссі, який днями перебував в Бухаресті, де провів переговори з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, главою дипломатії Лумініцою Одобеску та міністром енергетики Себастьяном Бурдужою. Дискусії були зосереджені на тісній співпраці між Румунією та Міжнародним агентством з атомної енергії у розвитку цивільної ядерної програми, а також на перспективах поглиблення співпраці у сфері енергетики.

    Генеральний директор Агентства підкреслив міжнародний профіль Румунії та її відповідальну і визнану на міжнародному рівні ядерну політику. Він також підкреслив значні інвестиції Румунії у розвиток своєї ядерної програми, включаючи впровадження нових ядерних технологій, спрямованих на встановлення малих модульних реакторів (ММР) в Румунії.

    Наразі, говорячи про поточну ситуацію, державний міністр Себастьян Бурдужа повідомляє румунам хороші новини – за його оцінками, з наступного місяця ціни знизяться, особливо на природний газ: “Для багатьох румунів, особливо щодо газу, безумовно, буде зниження, яке вони помітять з наступного місяця, а щодо електроенергії, особливо для тих, хто має вищу стелю, 1,3 лея за кіловат-годину, що вище стелі, яку ми зараз спостерігаємо на ринку. Але, як ви знаєте, постачальник не купує всю необхідну йому електроенергію тільки на ринку”.

    У нього є довгострокові договори, є двосторонні договори, є всілякі інші фінансові домовленості, які призводять до середньомісячної ціни, – уточнив міністр.

  • 29 березня 2024 року

    29 березня 2024 року

    НАТО – Від Балтійського до Чорного моря, через Атлантику і Адріатику НАТО є більш згуртованою і боєздатною, ніж будь-коли, заявив у п’ятницю Державний секретар США Ентоні Блінкен у посланні з нагоди 20-ї річниці найбільшої хвилі розширення в історії Альянсу. Від імені Сполучених Штатів він привітав Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Румунію, Словаччину і Словенію з 20-ю річницею членства в НАТО, йдеться в повідомленні Державного департаменту. Президент Румунії Клаус Йоганніс також заявив, що Румунія залишатиметься глибоко залученою в процесі постійної адаптації НАТО, щоб Альянс став сильнішим, стійкішим і краще підготовленим до майбутнього. За 20 років членства в НАТО Румунія стала важливою опорою і зміцнила свої позиції в Альянсі, поважаючи свої зобов’язання щодо безпеки в Чорноморському регіоні, заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. НАТО була створена в 1949 році як союз заради безпеки між США, Канадою і 10 західноєвропейськими країнами. Швеція приєдналася до НАТО останньою, лише цього року. Наразі НАТО налічує 32 країни-члени.

    ШЕНГЕН – З 31 березня Румунія та сусідня Болгарія приєднаються до європейської Шенгенської зони вільного пересування з повітряними та морськими кордонами. Це означає скасування контролю за перевіркою документів. У Румунії, однак, прикордонники, які все ще присутні в аеропортах, зможуть здійснювати раптові перевірки на основі аналізу ризиків. Між часом, технічна підготовка в 17 румунських аеропортах і чотирьох морських портах наближається до завершення. Крім того, в Яському (схід) і Тімішоарському (захід) аеропортах з’явилися нові термінали. Започаткована у 1985 році як міжурядовий проєкт між п’ятьма країнами – Францією, Німеччиною, Бельгією, Нідерландами та Люксембургом – і після семи хвиль розширення, Шенгенська зона зараз є найбільшою у світі зоною вільного пересування. З приєднанням Румунії та Болгарії вона становить 4,5 млн. км2, а населення – 450 млн. осіб.

    ДРОН – Міністерство національної оборони повідомляє, що у четвер ввечорі на сільськогосподарських угіддях на Великому острові Брейли (південно-східна Румунія) були ідентифіковані фрагменти, які, ймовірно, походять від повітряного вибухового пристрою, можливо, дрона. Міноборони повідомляє, що разом зі спеціалізованими структурами Національної системи оборони, громадського порядку та національної безпеки наразі розслідує інцидент на місці, відповідно до конкретних оперативних процедур. У вересні 2023 року фрагменти трьох російських безпілотників розбилися в Румунії, в повіті Тульча, неподалік від кордону з Україною.

    СТАТИСТИКА  – У Румунії середньомісячна пенсія зросла на 13,9% у 2023 році порівняно з попереднім роком, до 2.113 леїв (близько 423 євро), повідомив у п’ятницю Національний інститут статистики (INS). Середня кількість пенсіонерів становила 4,98 мільйона, що на 24.000 менше, ніж у попередньому році. За даними НІС, середня кількість пенсіонерів державного системи соціального забезпечення становила трохи більше 4,6 мільйона, що на 6.000 менше, ніж у 2022 році.

    ЗЕРНОВІ – За даними Національного інституту статистики, виробництво зернових в Румунії збільшилося минулого року більш ніж на 9% до майже 21 мільйона тонн, головним чином завдяки вищій врожайності з гектара. На це зростання вплинуло 11-відсоткове збільшення виробництва пшениці, на яку припадає 47% від загального обсягу виробництва зернових. Дані показують, що Румунія посідає четверте місце в Європі за виробництвом пшениці після Франції, Німеччини та Польщі.

    ПРИНЦ – Останки принца Ніколая, брата короля Кароля ІІ, та його дружини Іоани Долетті були перепоховані в п’ятницю в новому архиєпископському і королівському соборі в місті Куртя де Аргеш (центральна Румунія). Труни несли на плечах солдати, в той час як військова гвардія віддавала почесті. Принц регент Ніколає і його дружина були поховані поруч з королем Каролем II. Нагадаємо, що уряд в Бухаресті схвалив на початку цього року, після зусиль Королівського Дому, рішення про повернення в країну останків другого сина короля Фердинанда і королеви Марії.  Ніколає народився в замку Пелішор на курорті Сіная (центр Румунії) в 1903 році і помер в Мадриді в 1978 році, будучи похований в Лозанні.

    ЛІТНІЙ ЧАС – Цими вихідними Румунія переходить на літній час. У ніч на неділю стрілки годинника переведуть на одну годину вперед – 3.00 стане 4.00. Неділя буде найкоротшим днем у році. Зміна відбувається через кілька днів після весняного рівнодення 20 березня, коли день і ніч були однакової тривалості. З переходом на літній час різниця між офіційним часом Румунії та часом за Гринвічем становитиме три години, порівняно з двома годинами в зимовий час. Літній час триває трохи менше семи місяців, близько 65% року, охоплюючи весну, літо і половину осені. Країни-члени ЄС мали до 2021 року повідомити, чи хочуть вони перейти на літній або зимовий час назавжди. Однак дискусія все ще відкрита.

  • Бринкуш – виняткова виставка в Парижі

    Бринкуш – виняткова виставка в Парижі

    В одному з найпрестижніших у світі музеїв сучасного і новітнього мистецтва, Центрі Помпіду в Парижі, до 1 липня проходить виставка, присвячена великому румунському скульптору Константіну Бринкушу. У продовженні успіху виставки “Бринкуш. Румунські джерела та універсальні перспективи”, що відбулася в Тімішоарі (західна Румунія), культурній столиці Європи 2023 року, йдеться в прес-релізі Міністерства закордонних справ у Бухаресті, ретроспектива Центру Помпіду вперше об’єднує сотні скульптур, фотографій, ескізів та відео.

    Знаменитий музей сучасного мистецтва в Парижі таким чином ілюструє життя і творчість Бринкуша, починаючи з його подорожі пішки,через більшу частину Європи, щоб оселитися у французькій столиці в 1904 році, до його останніх робіт у пошуках чистої форми і стилізації матерії в спробі вловити її сутність і вічну форму. Аріан Кулондр, кураторка виставки: “Ми працювали над цією виставкою близько 2 років, щоб віддати шану Константіну Бринкушу, одному з найвидатніших скульпторів 20-го століття, великому митцю, завдяки щасливому випадку, що його студія перед Центром Помпіду належить нам. Ми скористалися переміщенням майстерні, оскільки весь Центр Помпіду закривається наступного року на ремонт, і організували цю велику виставку, об’єднавши все багатство його робіт, зробивши численні позики у великих міжнародних музеях і приватних колекціях, щоб показати все його мистецтво, його життя, огляд, який дозволяє нам зрозуміти його шлях, прорив, який він зробив в історії скульптури, а також показати нащадкам цю неймовірну роботу, яка продовжує промовляти до нас і хвилювати нас сьогодні.”

    “Революція Бринкуша в історії скульптури була потрійною”, – зазначила кураторка, пояснюючи, чому його вважають батьком сучасної скульптури. Це була насамперед «революція жесту», адже митець, який став громадянином Франції, “ліпив безпосередньо в матеріалі”, після того, як “століттями скульптори ліпили з глини”. По-друге, він здійснив “революцію форми”, оскільки прагнув звести її до чистоти та геометрії, намагаючись “вийти за межі видимості”. “Третьою революцією були стосунки з простором, з грою, рухом і відображеннями, що лежать в основі, – додала кураторка виставки.

    Окремий розділ виставки в Парижі присвячений монументальному ансамблю “Шлях героїв” з міста Тиргу-Жіу (південна Румунія), до якого входять шедеври “Стіл мовчання”, “Ворота поцілунку” та “Колона нескінченності”, і який влітку може бути внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Кілька прикладів птахів Бринкуша також можна побачити в Центрі Помпіду, розташованому наж міським профілем Парижа, користючись чудовими краєвидами, які пропонує центр сучасного мистецтва.

  • Економіка Румунії під лупою Єврокомісії

    Економіка Румунії під лупою Єврокомісії

    Румунія є однією з шести країн для яких Європейська Комісія опублікувала в понеділок поглиблений аналіз, щоб оцінити, чи стикаються вони з макроекономічними дисбалансами в контексті європейського семестру. Іншими країнами є Кіпр, Нідерланди, Словаччина, Іспанія та Швеція, які входять до групи з 12 держав-членів, відібраних у Звіті щодо механізму попередження для 2024 року.

    Звіт, що ґрунтується на низці показників, був ухвалений у листопаді минулого року в рамках осіннього пакету європейського семестру – механізму ЄС з координації та нагляду за економічною та соціальною політикою. Інші шість поглиблених аналізів для Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Італії та Португалії будуть опубліковані найближчими тижнями.

    Що стосується Румунії, поглиблений аналіз показує, що вона продовжує стикатися з вразливостями, пов’язаними з її державними фінансами та рахунками зовнішнього балансу. «Значний дефіцит державного бюджету та поточного рахунку, а також висока інфляція, що перевищує допандемічний рівень, роблять економіку потенційно вразливою до шоків. У 2023 році було досягнуто певного прогресу у скороченні дефіциту поточного рахунку, головним чином завдяки жорсткішій монетарній політиці та слабшому приватному споживанню. Однак за незмінної політики ризики для зовнішньої позиції, ймовірно, залишаться високими в найближчі роки”, – попереджає Єврокомісія.

    У документі зазначається, що «реалізація надійної стратегії фіскальної консолідації є ключовим пріоритетом політики, спрямованої на зменшення ризиків для стабільності економіки. Ця стратегія вимагатиме повної імплементації фіскальних та структурних реформ, включених до Національного плану відновлення та стійкості, зокрема тих, що спрямовані на структурне збільшення державних доходів та набагато жорсткіше виконання бюджету, ніж в останні роки”.

    За оцінками Єврокомісії, макроекономічна вразливість Румунії збільшилася в результаті пандемії в контексті надзвичайно стійкого зростання. Потужне відновлення економічної активності після пандемії, підтримане пом’якшенням монетарної політики та фінансових умов, а також сприятлива фіскальна позиція призвели до зростання ВВП у понад 4% як у 2021 році, так і в 2022 році, що перевищує потенційний темп зростання Румунії. Інфляція в середньому становила 12% у 2022 році, а дефіцит поточного рахунку продовжував зростати до понад 9% від ВВП, відображаючи шок цін на енергоносії.

    Незважаючи на надзвичайно потужне економічне зростання та збільшення державних доходів, дефіцит сектору загальнодержавного управління залишився високим на рівні 6,3% ВВП у 2022 році, лише трохи знизившись з 7,2% у 2021 році після швидкого зростання державних видатків. Дотепер, додається в аналізі, Румунія не стикалася з труднощами у задоволенні своїх потреб у фінансуванні, а її валютні резерви виглядають загалом адекватними, покриваючи майже 5 місяців імпорту та понад 100% короткострокового зовнішнього боргу на кінець 2023 року.

  • Соціальні невдоволення

    Соціальні невдоволення

    Незадоволені тим, що уряд не взяв до уваги їхні вимоги щодо оплати праці, працівники мерій населених пунктів Румунії у понеділок розпочали протест. Протягом тижня вони щодня виходитимуть на двогодинний попереджувальний страйк, а в решту днів страйкуватимуть «по-японськи», використовуючи метод надмірної пильності. Тобто, вони розглядатимуть заяви та прохання громадян, але у встановлений законом термін, – пояснив лідер Національної профспілки працівників мерій міст і сіл Румунії Дан Кирлан.

    Представники профспілки кажуть, що 60 000 працівників мерій сіл – єдині в бюджетній системі, яким залишили зарплати на рівні 2021 року, а уряд пообіцяв їм підвищення на 500 леїв брутто (близько 100 євро). Рішення про можливе підвищення зарплат може бути прийняте після аналізу виконання бюджету за перші три місяці цього року, який буде здійснений у квітні.

    Також у понеділок вийшли на протест близько 200 працівників у сфері торгівлі. Вони зібралися під стінами Міністерства праці та вимагали звільнити від податків харчові та відпочинкові купони. Крім того, вони вимагають підвищення зарплат та укладення національного трудового договору. Протестувальники скаржаться на тиск з боку роботодавців, які, за їхніми словами, часто змушують їх отримувати низьку заробітну плату або навіть мінімальну заробітну плату в секторі, де продуктивність праці і прибутки високі.

    Тим часом, після протестів у столиці, Федерація «Санітарна солідарність» наприкінці тижня провела референдум про те, чи варто розпочинати загальний страйк. Усім працівникам системи охорони здоров’я було запропоновано оцінити актуальність і вплив підвищення базової заробітної плати на індивідуальний дохід і вирішити, чи потрібно оголошувати страйк. Медичні працівники незадоволені тим, що уряд пообіцяв їм підвищення зарплати лише на 20% і кажуть, що отримують занадто мало грошей за чергування.

    Так, лікарі мають договір на чергування, але їхня оплата здійснюється за попереднім окладом, а медсестри не отримують доплати за нічні зміни та за чергування в суботу-неділю, які забезпечують безперервність роботи в закладах охорони здоров’я. Представники профспілки також зазначають, що медсестри, санітарки та доглядальниці отримують доплату за небезпечні та шкідливі умови праці, доплату за нічну зміну, доплату за суботу-неділю та святкові дні за окладом 2018 року, тобто до набуття чинності чинного закону «Про оплату праці».

    В аналогічній ситуації перебуває й адміністративно-управлінський і допоміжний персонал, який також стикається з проблемою є невиплати надбавки на харчування. Профспілчани заявляють, що вони рішуче налаштовані надалі вимагати виконання своїх вимог, а наступним кроком стане попереджувальний страйк. У понеділок і працівники в’язниць також оголосили, що планують протести в більшості місць позбавлення волі з 21 березня, якщо до них не буде застосований закон «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці».