Author: Коріна Крістя

  • День румунської вишитої сорочки

    День румунської вишитої сорочки

    24 червня в Румунії святкують День “румунської вишиванки” – сорочки з “алтицою” – блузки з великою і барвистою ручною вишивкою, або просто білої, символу традицій предків і цінності румунської культури. Спочатку виготовлена з конопляної тканини, витканої в домашніх умовах за ткацьким верстатом, вона завжди була центральним елементом традиційного румунського жіночого одягу. З часом її почали виготовляти з лляної та шоквокої тканини (святкові “вишиті сорочки), або з лляної та конопляної тканини з бавовняною основою (повсякденні сорочки), відрізняючись, залежно від регіону, як мотивами, так і технікою оздоблення, що передавалися з покоління в покоління.

    Як правило, для їх шиття використовуються кольори двох-трьох відтінків, але є й такі, що шиються повністю чорними нитками, як у регіоні Мерджінімя Сібіулуй. Залежно від специфіки місцевості, додаються пастельні віддтінки, металеві нитки, квіти, метелики і бісер, а мотиви, що використовуються для прикрашання, – це квіти, геометричні фігури, тварини і космічні елементи, всі у стилізованих формах.

    Інтернет-спільнота “La Blouse Roumaine” у 2012 році запропонувала, щоб 24 червня, день Св.Іоанна Хрестителя і давнє свято Івана Купала, стало днем, присвяченим румунській вишиванці, і було відоме як Всесвітній день румунської народної сорочки. А в червні 2013 року відбулося перше святкування румунської вишиванки, яке викликало справжній культурний рух і повернуло традиційну румунську сорочку і традиційну румунську ношу в центр уваги.

    Цього року темою Всесвітнього дня румунської вишитої сорочки було “Новий початок – даруй визнання”, всі міжнародні модні бренди були запрошені “приїхати до Румунії, поважати нашу культуру і, якщо хочуть – надихнутися, визнати наші витоки і творчо залучити людей, які з покоління в покоління створювали, збагачували, зберігали і передавали наші традиційні сорочки і традиційний одяг”, – йдеться на сторінці “La Blouse Roumaine” у Фейсбук.

    В даний час Всесвітній день румунської традиційної сорочки відзначається в більш ніж 60 країнах і 130 населених пунктах, щорічно організовуються сотні заходів. Подія стала частиною програми музеїв та культурних установ в Румунії та за кордоном, відзначається як румунськими посольствами, так і дипломатичними місіями, а з 1 грудня 2022 року елементи “Мистецтва сорочки з альтицею – елемент культурної ідентичності в Румунії та Республіці Молдова” були внесені до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

    Цього року, в день румунської народної сорочки, закордонні румуни увійшли в історію в Нюрнберзі – румунсько-молдовсько-німецький культурний центр “Думітру Дорін Прунаріу” в Німеччині зумів двічі потрапити до Книги рекордів Гіннеса: за найдовший румунський пояс, виготовлений за три місяці, довжиною 1 667,41 метрів, і за найважчий пояс, вагою 70 кілограмів. Румунський пояс був виміряний день раніше комітетом Книги рекордів, в якому взяли участь понад 1000 осіб з широкого кола організацій від Нової Зеландії до Молдови.

  • 23 червня 2024 року

    23 червня 2024 року

    СВЯТО – Православні християни та греко-католики святкують сьогодні Зішестя Святого Духа на апостолів Ісуса Христа, свято, яке в народі називають П’ятидесятницею. З релігійної точки зору, П’ятидесятниця означає заснування християнської церкви, через 50 днів після Воскресіння Господнього і через 10 днів після Його Вознесіння на Небо. У день П’ятидесятниці віруючі згадують той момент, коли Святий Дух дав 12 апостолам дар проповідувати мовами, яких вони ніколи не знали, мовами, зрозумілими єврейським паломникам, які прийшли до Єрусалиму з різних країн, і перші 3.000 людей прийняли хрещення, заснувавши першу християнську громаду. Так народилася Церква, зібрання тих, хто вірить в Ісуса Христа і охрещений в ім’я Святої Трійці.

    МЗС – Румунія досягла прогресу на шляху до включення в програму безвізового режиму Сполучених Штатів Америки, – заявила Лумініца Одобеску, глава румунської дипломатії, в інтерв’ю Радіо Румунія після візиту до Вашингтона. За словами пані Лумініце Одобеску, “був досягнутий значний прогрес у законодавчому компоненті. В основному, законодавчі акти вже були прийняті румунською стороною, але також стосовно продовження віз, щоб знизити рівень відмовлення нижче 3%. Користуючись нагодою, я продовжую закликати до підтримки продовження віз, тому що нам потрібно якомога більше схвалених віз, нам ще є над чим працювати, і ми сподіваємося досягти цієї мети якнайшвидше”. У Вашингтоні глава румунської дипломатії провела кілька зустрічей з американськими високопосадовцями, в тому числі з держсекретарем Ентоні Блінкеном.

    ЄС – Наступного тижня Європейський Союз розпочинає переговори про вступ Республіки Молдова та України. Бельгія, яка головує в Раді ЄС, оголосила, що історичний момент відбудеться 25 червня, а шляхи вступу двох країн будуть оцінюватися окремо. Рада ЄС об’єднує 27 країн-членів, які вже схвалили рамки переговорів про вступ для цих двох країн. Кишинів та Київ подали свої заявки незабаром після російського вторгнення в Україну.

    РАДА ЄС – У понеділок міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску візьме участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ у Люксембурзі, де обговорюватиметься агресія Росії проти України, ситуація на Близькому Сході, розвиток подій у Грузії та регіоні Великих озер. Глави дипломатії європейських країн також проведуть неформальний обмін думками зі своїми колегами із Західних Балкан під час робочого обіду. За повідомленням МЗС Румунії, дискусії щодо агресії Росії проти України будуть зосереджені на останніх подіях на місцях і підтримці, яку ЄС повинен запропонувати Україні, особливо у військовій сфері. Вони також обговорять нові обмежувальні заходи проти Росії та Білорусі, стан безпекових зобов’язань між ЄС та Україною та оцінку Глобального саміту миру Україна-ЄС, що відбувся у Швейцарії 15-16 червня.

    ДЕКЛАРАЦІЯ – Сьогодні відзначається Декларація про суверенітет Республіки Молдова. З моменту прийняття Декларації про суверенітет і до сьогодні Республіка Молдова пройшла складний шлях, але залишилася мирною і демократичною державою, в якій народ є суверенним і вирішує долю держави, – заявила президентка Майя Санду. Вона повідомила, що громадяни Республіки Молдова вирішать на референдумі, запланованому на осінь цього року, чи підтримувати вступ Республіки Молдова до Європейського Союзу, чи ні. У своєму посланні Майя Санду також зазначила, що за роки незалежності вона зрозуміла, що “демократія і свобода не даються просто так”, і що “ці цінності потрібно захищати щодня”. Декларація про суверенітет Республіки Молдова була прийнята парламентом у Кишиневі 23 червня 1990 року.

    ТЕАТРАЛЬНИЙ ФЕСТИВАЛЬ – Головним переможцем цьогорічного Міжнародного кінофестивалю Трансільванія став індійський фільм “Дівчата залишаються дівчатами” режисера Шучі Талаті про те, що означає бути жінкою в гнітючій системі. Фільм розповідає історію дівчинки-підлітка в гімалайській школі-інтернаті. Ще один індійський фільм, “Уперта дівчина”, режисера Винотраджа Палані, отримав спеціальний приз журі. Індійський режисер був відзначений й на Міжнародному кінофестивалю  Трансільванія у 2021 році за свій дебютний фільм “Галька”. Також на Галі-концерті режисер Себастьян Кебрада отримав нагороду за найкращу режисуру за фільм “Інший син”. Нагороду за найкращу чоловічу роль отримав іранський актор Хасан Пуршіразі за роль у фільмі “Старий холостяк”, а нагороду за повнометражний фільм в рамках Днів румунського кіно отримав фільм “Класат” режисерів Хорії Кукуте та Джордже ве Ганчаард.

    ФУТБОЛ Румунія програла 2:0 Бельгії в суботу ввечері в Кельні, але залишається лідером найбільш збалансованої групи на чемпіонаті Європи з футболу. Румунія, Бельгія, Словаччина та Україна мають по три очки після двох турів у групі Е, а румуни та бельгійці мають по одному голу більше. Румунська збірна зіграє у середу проти Словаччини у Франкфурті-на-Майні за вихід до однієї восьмої частини Чемпіонату Європи з футболу. Дві кращі команди в кожній групі і чотири кращі команди, що посядуть треті місця, продовжать боротьбу за вихід у наступні стадії змагань.

  • 20 червня 2024 року

    20 червня 2024 року

    ВРОК – Румунія передасть Україні ракетний комплекс Patriot. Відповідне рішення ухвалила Верховна рада оборони країни на засіданні у четвер. Передача буде здійснена за умови продовження переговорів, зокрема з американським стратегічним партнером, з метою отримання аналогічної або еквівалентної системи, яка б відповідала, серед іншого, потребам забезпечення захисту повітряного простору Румунії. У прес-релізі Адміністрації президента підкреслюється, що рішення ґрунтується на ретельній технічній оцінці і що були вжиті всі заходи для усунення ризику створення вразливостей для Румунії. Президент Володимир Зеленський подякував Румунії та наголосив, що ця система Patriot зміцнить щит протиповітряної оборони України, а також безпеку всієї Європи. На засіданні в четвер також були затверджені цілі Румунії на саміті НАТО у Вашингтоні з наступного місяця. Очікується, що саміт підтвердить міцність трансатлантичної єдності, досягне вирішального прогресу у зміцненні сил і засобів стримування і оборони, а також ознаменує посилення взаємодії з Україною, зберігаючи при цьому прихильність до вразливих партнерів. Водночас на засіданні ВРОК президент Клаус Йоганніс повідомив, що наприкінці минулого тижня повідомив союзників по НАТО про відкликання своєї кандидатури на посаду генерального секретаря організації. Члени ВРОК висловилися за підтримку кандидатури прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте на посаду лідера НАТО.

    ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску від сьогодні перебуває з дводенним робочим візитом у США для політичних консультацій з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном. З цієї нагоди вона проведе також зустрічі з представниками Ради національної безпеки, лідерами громадської думки та американських аналітичних центрів. Водночас глава дипломатії в Бухаресті візьме участь у відкритті Румунсько-американського економічного форуму, де в якості основного доповідача підкреслить потенціал для розвитку румунсько-американських економічних відносин, у тому числі через двосторонню співпрацю в галузі енергетики та в рамках зусиль з відновлення України. Організований в контексті 20-ї річниці вступу Румунії до НАТО, візит надасть можливість проаналізувати прогрес, досягнутий у двосторонніх відносинах, у співпраці з метою зміцнення євроатлантичної безпеки, з наголосом на Чорноморському регіоні та визначенні шляхів зміцнення румунсько-американського стратегічного партнерства.

    МІСІЯ – Румунія на шість місяців перебере командування військово-морською групою НАТО, що діє в Середземному морі, до якої також увійдуть військові кораблі з Італії, Іспанії та Туреччини, повідомили представники румунських Військово-морських сил. Мінний тральщик “Віце-адмірал Константін Белеску” з екіпажем з 85 румунських та іноземних військовослужбовців вирушив у четвер з військового порту Констанца до порту Саламін у Греції, де в п’ятницю відбудеться церемонія передачі йому командування. У Військово-морських силах Румунії заявили, що, беручи участь у цій місії, наша країна робить внесок у виконання своїх зобов’язань щодо регіональної безпеки і зміцнює міжнародне співробітництво з метою підтримки стабільності в регіоні Середземного моря.

    ОСВІТА – За даними Національного інституту статистики, кількість учнів у румунській системі освіти зменшилася на 6 200 за навчальний рік, що щойно закінчився, і досягла майже 3,5 мільйона осіб. За даними НІС, за цей період майже половина учнів навчалася в початковій і середній школі, а майже третина – в старшій школі та дошкільній освіті. У порівнянні з попереднім навчальним роком, початкова та середня освіта, а також професійно-технічна освіта зазнали найбільш значного скорочення кількості учнів. Водночас, охоплення учнів у віковій групі 6-10 років було найвищим порівняно з іншими віковими групами. Середнє співвідношення кількості учнів до кількості вчителів становило 14 осіб на одного вчителя.

    СТРАТЕГІЯ – Уряд Румунії представив у четвер Національну стратегію запобігання та боротьби з антисемітизмом, ксенофобією, радикалізацією та мовою ворожнечі на 2024-2027 роки. Документ відображає продовження твердих зобов’язань уряду щодо боротьби з будь-якими проявами такого роду, а також є продовженням роботи, розпочатої під час реалізації попередньої стратегії (2021-2023 рр.). “Розвиток стійкості суспільства до цих небезпек вимагає комплексного підходу та міцного партнерства між державою, громадянським суспільством та науковими колами”, – заявив віце-прем’єр-міністр Маріан Някшу. Зі свого боку, Сільвіу Векслер, президент Федерації єврейської громади Румунії, зазначив, що Стратегія є шансом для всього суспільства та унікальним документом, зосередженим на реалістичних цілях та конкретних заходах.

    ВІЗИТ – Румунія та Італія продовжать працювати разом і з усіма союзниками над зміцненням ролі НАТО у запобіганні будь-якій війні – заявив президент Клаус Йоганніс після зустрічі зі своїм італійським колегою Серджіо Маттареллою, який у середу перебував з офіційним візитом у Бухаресті. Клаус Йоганніс наголосив на засадах розвитку двосторонніх відносин та співпраці з Італією, в тому числі в європейському та євроатлантичному контексті. У свою чергу, Серджіо Маттарелла заявив, що хоче, щоб Румунія повністю приєдналася до Шенгенської зони, тобто з сухопутними кордонами. Щодо європейського виміру, президент Італії підкреслив, що важливою метою є розширення Європейського Союзу.

    ДЕФІЦИТ – Румунія стикається з серйозними макроекономічними дисбалансами і є єдиною країною в Європейському Союзі з надмірним і зростаючим бюджетним дефіцитом. Інфляція також є найвищою в ЄС. Європейська виконавча влада оприлюднила в середу свої рекомендації державам-членам, повідомляє брюссельський кореспондент РРА. Щодо Румунії, Комісія заявила, що підготує восени дорожню карту для коригування. Вона рекомендує посилити фіскальну політику, скоротити дефіцит і прискорити реалізацію НПВС і планів політики згуртування. “Ми виявили, що уряд не вжив ефективних заходів. Дефіцит значно перевищує цільовий показник, в той час як фіскальні зусилля були нижчими за рекомендації, і це незважаючи на стійке економічне зростання”, – заявив віце-президент Європейської Комісії Валдіс Домбровскіс. Комісія запропонує Раді ЄС розпочати процедури щодо надмірного бюджетного дефіциту ще для семи держав-членів.

    ІНВЕСТИЦІЇ – Сім з десяти інвесторів очікують, що привабливість Румунії як інвестиційного напрямку зросте протягом наступних трьох років, згідно з дослідженням, проведеним фінансово-консалтинговою та аудиторською компанією Ernst & Young. 46% опитаних керівників вважають, що Румунія була сильним і стійким ринком для інвестицій у 2023 році, і заявили, що планують консолідувати або розширити свої операції в найближчому майбутньому. Бухарест продовжує домінувати як основний напрямок для інвестицій, з істотною часткою в 40%. Ясси на північному сході та Тімішоара на заході зареєстрували по три інвестиційні проєкти, тоді як Клуж-Напока на північному заході та Брашов у центрі – по два. Згідно з дослідженням, цьогорічна структура інвестицій свідчить про відхід від традиційного фокусу на великих економічних центрах і вказує на більш широке розосередження проєктів по містах.

    АВТО – У травні кількість реєстрацій нових автомобілів в Румунії зросла більш ніж на 14%, повідомляє Європейська асоціація автовиробників. Установа показує, що за перші п’ять місяців 2024 року в нашій країні було зареєстровано понад 62 000 нових автомобілів, а внутрішній авторинок зріс на 2,8 відсотка. У Європі кількість реєстрацій нових автомобілів у травні була на 2,6 відсотка нижчою порівняно з аналогічним періодом 2023 року на тлі зниження попиту на електромобілі. 

    СПОРТРумунський плавець Давід Поповіч виграв золоту медаль на дистанції 100 метрів вільним стилем у середу ввечері на чемпіонаті Європи з плавання в Белграді з часом 46 секунд 88/100. Поповічу не вистачило лише двох сотих до європейського рекорду в Римі, який він утримує з 2022 року. Світовий рекорд (46 сек 80/100) з лютого утримує китаєць Чжанле Пан. Слідом за румуном у рейтингу йдуть угорець Нандор Немет (47 сек 49/100) і серб Андрей Барна (47 сек 66/100). На чемпіонаті Європи 2022 року в Римі Румунія завоювала дві золоті медалі, обидві плавцем Давідом Поповічем на дистанціях 100 та 200 метрів вільним стилем.

  • Переговори про керівні посади в ЄС

    Переговори про керівні посади в ЄС

    Зустрівшись неформально на початку цього тижня вперше після виборів до Європейського парламенту 6-9 червня, глави європейських держав та урядів обговорили в Брюсселі розподіл “топ-позицій” – найвищих посад в ЄС. Зокрема, дискусії були зосереджені на пропозиціях Європейської Ради щодо трьох з чотирьох головних посад в ЄС: голови Єврокомісії, голови Ради ЄС та глави європейської дипломатії. Кандидатури на ці посади висуваються Радою і мають бути затверджені Європейським парламентом.

    Переговори також повинні враховувати конфігурацію парламентської більшості, що склалася в результаті виборів, а також необхідність балансу між західними і східними країнами. Нинішня голова виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн має найбільші шанси на перемогу в перегонах . В європейському політичному контексті після обрання нового законодавчого органу домінує Європейська народна партія (ЄНП), до якої входять партії 13 з 27 лідерів, а також Християнсько-демократичний союз», членкинею якого є Урсула фон дер Ляєн. Для того, щоб продовжити очолювати європейську виконавчу владу, Урсула фон дер Ляєн повинна також отримати кваліфіковану більшість щонайменше 15 країн, які представляють 65% населення ЄС, а потім абсолютну більшість в 361 депутата в новому Європейському парламенті, який вперше проголосує на новій сесії 16 липня.

    Окрім головування в Комісії, держави-члени повинні вирішити, хто стане наступним президентом Європейської Ради, а також головою європейської дипломатії. Соціал-демократи, друга за чисельністю політична група в Європарламенті, закликають колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніу Косту стати наступником бельгійця Шарля Мішеля. 62-річний португальський соціаліст був змушений піти у відставку в листопаді минулого року з посади голови лісабонського уряду після того, як в його країні проти нього розпочалося розслідування щодо зловживання впливом, але багато дипломатів кажуть, що це не є нездоланною перешкодою, оскільки підозри проти нього, здається, зникають. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес або колишній прем’єр-міністр Італії Енріко Летта є іншими кандидатами на посаду голови Європейської Ради.

    Третя група – Renew – яка також має більшість у Європарламенті і, ймовірно, відчуває себе вправі очолити європейську дипломатію, звідси з’явилися можливі кандидат прем’єр-міністр Естонії Кайї Каллас або прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо, які є членами групи Renew. Водночас Роберта Метцола, голова Європейського парламенту з січня 2022 року, здається, забезпечила собі четверту за важливістю посаду в ЄС.

    Одним з елементів, що ускладнюють переговори, є розподіл функцій між Західною та Східною Європою. Здається, що Захід має кандидатів на всіх посадах, в той час як Схід має лише Каю Каллас, прем’єр-міністра Естонії. Лідери мають прийняти офіційне рішення на саміті 27-28 червня, коли вони також обговорюватимуть політичні цілі на наступні п’ять років у таких важливих сферах, як оборона та економіка.

  • 17 червня 2024 року

    17 червня 2024 року

    ЄВРО-2024 – Збірна Румунії завдала поразки Україні з рахунком 3:0 у першому матчі групи E на чемпіонаті Європи в Німеччині. Голи забили: Ніколає Станчу (30 хвилина), Резван Марін (53-тя хвилина), Деніс Дрегуш (57-ма хвилина). Також сьогодні ввечері Бельгія та Словаччина зіграють у Франкфурті в іншому матчі групи E, а Франція та Австрія зіграють в Дюссельдорфі в групі D. У турнірі беруть участь 24 команди в шести групах по чотири команди. Збірна Румунії також зустрінеться з Бельгією 22 червня в Кельні та Словаччиною 26 червня у Франкфурті. Це шоста участь Румунії в чемпіонаті Європи після 1984, 1996, 2000, 2008 і 2016 років. Румунія також представлена на ЄВРО-2024 суддівською бригадою у складі Іштвана Ковача (центральний арбітр), двох асистентів арбітра і одного відеоасистента.

    ЄВРОСОЮЗ – Президент Румунії Клаус Йоганніс сьогодні бере участь у неформальному засіданні Європейської Ради, на якому європейські лідери обговорюють склад майбутньої Єврокомісії після нещодавніх виборів до Європарламенту. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн є фавориткою на другий термін після того, як її висунула Європейська народна партія, яка залишається головною політичною фракцією в новому Європарламенті. Глави держав та урядів ЄС ведуть переговори щодо її кандидатури і паралельно кожна країна висуває в середньому по одному комісару для певної сфери. Також ведуться переговори про розподіл сфер або портфелів комісарів для кожної країни. Кореспондент Радіо Румунія у Брюсселі повідомляє, що іншою темою саміту є підтримка і ситуація в Україні, особливо після конференції у Швейцарії на вихідних і заяв президента Путіна про умови початку мирних переговорів. Поки що європейська реакція показує, що пропозиції Москви зовсім не відповідають принципам, які підтримують як Україна, так і демократії в Організації Об’єднаних Націй.

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку розпочав дводенний офіційний візит до німецької землі Баварія з нагоди 25-річчя румунсько-баварських відносин. У вівторок він разом з прем’єр-міністром землі Маркусом Содером проведе перше спільне румунсько-баварське урядове засідання. Обговорюватимуться питання зовнішньої та європейської політики, безпеки, співробітництва у внутрішніх справах, соціальних питань та праці. «Економічний вимір є основою нашої співпраці. Серед німецьких земель Баварія є найважливішим інвестором і торговельним партнером Румунії, з обсягом торгівлі понад 8 мільярдів євро», – підкреслив Марчел Чолаку. «Ми б хотіли, щоб великі компанії, які базуються в Баварії в автомобільній, машинобудівній та аерокосмічній галузях, інвестували в Румунію», – додав глава румунського уряду. Румунська громада є найбільшою іноземною громадою в Баварії. За офіційними даними, там проживає 213 000 румунів.

    ФОРМУЛА МИРУ – Президент України Володимир Зеленський заявив, що що РФ може розпочати мирні переговори хоч завтра, якщо окупанти виведуть війська із законних українських територій, але додав, що Володимир Путін не бажає закінчувати війну. На пресконференції за результатами Глобального саміту миру у Швейцарії, де лідери понад 100 країн та міжнародних організацій обговорили мирні пропозиції Києва, президент Зеленський заявив, що підсумкове комюніке про засади миру може послужити основою для майбутніх мирних переговорів. «Ми передамо наступним поколінням ефективний механізм імплементації Статуту ООН і комюніке, ухвалене днями на саміті, повністю відображає наш намір і залишається відкритим для приєднання всіх, хто поважає Статут ООН», – сказав Володимир Зеленський. У саміті взяли участь 93 країни, серед яких не було Росії та Китаю. Водночас підсумковий документ підписали лише 80 країн. Серед тих, хто не підтримав документ – Бразилія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка, Індія, Індонезія та Ватикан.

    ВИБОРИ – Центральне виборче бюро оголосило, що має обробити ще протоколи з 3 виборчих дільниць на виборах міських голів, які відбулися 9 червня. Згідно з останніми частковими даними, Соціал-демократична партія отримала майже 35% дійсних голосів на виборах мера, за нею йде Націонал-ліберальна партія – майже 30%. Альянс за об’єднання румунів посів третє місце здобувши трохи більше 6% голосів. Водночас ЦВД має ще опрацювати протоколи ще 11 виборчих дільниць на виборів до місцевих та повітових рад. СДП та НЛП також займають перші два місця. Що стосується виборів 33 членів Європейського парламенту, яких Румунія направить до Брюсселя та Страсбурга, то не були оброблені дані лише з однієї виборчої дільниці. У цьому випадку лідирує виборчий альянс СДП-НЛП – 48,55% голосів.

    ПРОМИСЛОВІСТЬ – Товарообіг у сфері промисловості Румунії за перші чотири місяці року зріс на понад 7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Про це повідомив Національний інститут статистики. Зростання відбулося в основному за рахунок промисловості засобів виробництва, де приріст обороту склав понад 13%. До цього сектору також належить виробництво зброї та боєприпасів. Найменше зросли енергетична промисловість та виробництво продуктів харчування – на 3% та 4% відповідно. За даними НІС, замовлення в обробній промисловості зросли на 3% як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, за звітний період, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ – Сьогодні у Франції стартувала передвиборча кампанія до дострокових парламентських виборів, які відбудуться у два тури 30 червня та 7 липня. Вибори були призначені президентом Еммануелем Макроном після того, як він розпустив Національні збори за підсумками виборів до Європарламенту, на яких ультраправі отримали приголомшливий успіх, а президентська партія була здула дуже низьку підтримку електорату, головним чином, через падіння купівельної спроможності. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія у Парижі, президент Макрон минулого тижня пояснив своє рішення про розпуск парламенту необхідністю внести ясність на французьку політичну сцену після двох років напруженості в парламенті, який блокував роботу уряду, що не має абсолютної більшості, особливо після результатів виборів до ЄП і закликав демократичні сили згуртувати ряди проти крайнощів, як лівих, так і правих. Опитування громадської думки поставили на перше місце ультраправе Національне об’єднання – 32-33% голосів, майже так само, як і на європейських виборах, за ним йдуть новий «Народний фронт» – 25% і правоцентристський президентський альянс – 19-20%.

     

  • 2 – 8 червня 2024 року

    2 – 8 червня 2024 року

    Вибори до Європарламенту та до органів місцевої влади Румунії

    В останній тиждень кампанії перед виборами 9 червня представники румунської влади запевняють, що підготовка до двох виборів – місцевих і до Європарламенту, в яких, як очікується, візьмуть участь 19 мільйонів румунів, йде за графіком. Загалом було надруковано близько 100 мільйонів виборчих бюлетенів, – повідомив речник уряду Міхай Константін:

    «Понад 22 мільйони бюлетенів було надруковано для виборів румунських депутатів в Європейському парламенті і майже 80 мільйонів бюлетенів для виборів до органів місцевого самоврядування. Структури МВС, у співпраці з префектурами, провели конкретні заходи з нагляду, за розповсюдженням всіх матеріалів на виборчі дільниці і готові забезпечити і 9 червня, і після цього, до завершення доставки всіх виборчих матеріалів, громадський порядок, необхідний для здійснення цього демократичного права.»

    На місцевих виборах румуни з правом голосу можуть голосувати лише в тому населеному пункті, де вони були прописані станом на11 квітня. На виборах до Європейського парламенту румуни можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці в країні або за кордоном. Понад 900 виборчих дільниць чекають на румунів за кордоном, а їх список розміщений на сайті Міністерства закордонних справ – www.mae.ro. Розподіл виборчих дільниць був зроблений прямо пропорційно до кількості громадян Румунії в кожній країні. Таким чином, найбільше виборчих дільниць знаходиться в Італії – 150, в Іспанії – 147 та у Великій Британії – 104. Загальна кількість кандидатів становить понад 207 тисяч, з яких 494 кандидати у депутати Європарламенту.

     

    Румунія – співпраця з балканськими країнами

    Цього тижня в Бухаресті з офіційними візитами перебували три міністри закордонних справ західнобалканських країн. Серед обговорених тем – двостороннє та регіональне співробітництво. Під час переговорів у середу з офіційним представником Боснії і Герцеговини Ельмедіном Конаковичем глава румунської держави Клаус Йоганніс привітав високу оцінку участі румунських військовослужбовців в операції Європейського Союзу EUFOR ALTHEA в Боснії і Герцеговині, Румунія будучи одним з головних контрибуторів до забезпечення безпечного і стабільного клімату на Західних Балканах. Президент Йоганніс підтвердив незмінну підтримку Бухарестом європейського та євроатлантичного курсу Західних Балкан, а також забезпечення безпеки і стабільності в регіоні. Також у середу міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску обговорила в Бухаресті зі своїм албанським колегою Іглі Гасані питання підтримки європейського курсу цієї західнобалканської країни, підкресливши готовність Румунії до обміну досвідом у цій галузі. Лумініца Одобеску також згадала про двосторонню угоду про соціальне забезпечення та запуск прямого авіасполучення між Бухарестом і Тираною. Водночас, вона підкреслила «важливість, яку Румунія надає етнічній, культурній та мовній ідентичності арумунської національної меншини в Албанії». А на початку тижня Лумініца Одобеску також провела консультації зі своїм чорногорським колегою Філіпом Івановічем, під час яких підкреслила, що Румунія є і залишиться прихильником вступу Чорногорії до Європейського Союзу. Міністри підписали план дій щодо співпраці на період 2024-2025 роки. Аналогічний документ глава румунської дипломатії підписала зі своїм колегою з Боснії і Герцеговини.

     

    Румунія підтримує план президента Джо Байдена щодо Гази

    Президент Румунії Клаус Йоганніс є одним з 17 глав держав, які підписали спільну декларацію на підтримку припинення вогню в конфлікті між Ізраїлем і ХАМАС. Настав час припинити війну і ця угода є необхідною відправною точкою, – підкреслюється в заяві. Підписанти закликають обидві сторони прийняти план президента США Джо Байдена про шеститижневе припинення вогню як перший крок, що супроводжуватиметься виведенням ізраїльських військ з густонаселених районів сектора Газа, звільненням деяких заручників ХАМАС і палестинських в’язнів. На другому етапі, деталі якого ще належить опрацювати, має відбутися постійне припинення вогню і звільнення всіх заручників.

     

    Зустрічі Президента Клауса Йоганніса

    Президент Румунії Клаус Йоганніс зустрівся у четвер з послами країн-членів ЄС, акредитованими в Бухаресті, з нагоди завершення головування Бельгії в Раді ЄС наприкінці червня. Зустріч дала можливість проаналізувати поточний стан справ в ЄС та зробити прогнози на майбутнє. Посилаючись на складний європейський контекст Клаус Йоганніс зазначив, що просування сильного європейського порядку денного, заснованого на єдності, згуртованості та солідарності на рівні ЄС, є надзвичайно важливим, оскільки лише завдяки єдності дій та солідарності, Євросоюзу щоразу вдавалося ставати сильнішим. Щодо ситуації в Україні, президент Румунії закликав до подальшої підтримки ЄС на різних рівнях. Також у четвер президент Йоганніс прийняв президента Міжнародного олімпійського комітету Томаса Баха, якого супроводжували президент Асоціації європейських олімпійських комітетів Спірос Капралос, член Міжнародного олімпійського комітету від Румунії Октавіан Мораріу та президент Румунського олімпійського і спортивного комітету Міхай Коваліу. Зустріч з представниками делегації Олімпійського руху є частиною низки кроків, зроблених Клаусом Йоганнісом, щоб передати на найвищому рівні послання підтримки румунським спортсменам, які візьмуть участь в Олімпійських іграх в Парижі, – йдеться в прес-релізі Адміністрації Президента Румунії. На зустрічі було підкреслено об’єднавчий потенціал спорту через літні Олімпійські ігри, які відбудуться з 26 липня по 11 серпня у Франції.

  • Росія і гібридні дії проти країн НАТО

    Росія і гібридні дії проти країн НАТО

    Присутня на міністерському засіданні НАТО в Празі минулого тижня, глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску підкреслила наслідки війни, розв’язаної Росією в Україні, для європейської та євроатлантичної безпеки і наголосила на необхідності рішучої реакції НАТО з наголосом на єдиному і послідовному зміцненні сил стримування і оборони на східному фланзі НАТО. Це тим більше важливо з огляду на зростаючі виклики, що постають перед країнами НАТО.

    «Ми бачили нещодавні спроби переписати кордони, у випадку Естонії, Литви, Фінляндії, ми бачили масовані кібератаки, у нашому випадку нещодавню шпигунську акцію. По суті, Росія посилила свої гібридні дії проти країн-членів НАТО і дуже важливо, щоб ми продовжували координувати наші дії, висловлювати солідарність з нашими союзниками, які постраждали, але нам потрібна більша координація в плані реагування на ці гібридні атаки. Гібридні атаки націлені не лише на союзників, але й на вразливих партнерів, таких як Республіка Молдова”, – сказала Думініца Одобеску.

    Вона підтвердила, що підтримка Кишинева як на двосторонньому рівні, так і в Європі є пріоритетом зовнішньополітичного порядку денного Румунії. «Влада в Кишиневі успішно справляється з цими атаками, але, очевидно, в тому числі з огляду на президентські вибори, з огляду на референдум щодо європейської інтеграції, який відбудеться цієї осені, важливо посилити цю підтримку, і не тільки з точки зору реакції на ці гібридні атаки, але й з точки зору економічної чи енергетичної підтримки», – додала Лумініца Одобеску.

    На зустрічі в Празі міністерка закордонних справ Румунії закликала до продовження суттєвої підтримки України. Лумініца Одобеску: «Пріоритетною темою була підтримка України. В Празі обговорювалися пропозиції Генерального секретаря НАТО щодо планування більш надійних і передбачуваних рамок підтримки для України. По суті, це передбачає посилення ролі НАТО в координації безпекової допомоги і тренувань, а також прийняття багаторічних фінансових зобов’язань для забезпечення передбачуваності підтримки, якої потребує Україна і яку члени Альянсу зобов’язалися надавати».

    Військова допомога Україні з боку країн-союзників має становити щонайменше 40 мільярдів євро на рік доти, доки вона буде необхідна у війні з Росією, – заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг за підсумками празького саміту Альянсу. З іншого боку, він вважає, що використання Україною зброї, отриманої в якості військової допомоги від західних партнерів, для атак на об’єкти в Росії не є ескалацією конфлікту. Це лише самооборона, – наголосив Єнс Столтенберг.

  • 31 травня 2024 року

    31 травня 2024 року

    HIMARS – Перший в Європі центр технічного обслуговування систем протиракетної оборони HIMARS був урочисто відкритий в Бакеу, на північному сході Румунії, в присутності міністра оборони Анджела Тилвера. Він заявив, що таким чином Румунія отримує стратегічну перевагу, забезпечуючи технічне обслуговування власних систем в країні. Крім того, новий центр матиме вплив і на економічний розвиток регіону – сказав міністр. Центр в Бакеу створюється у партнерстві з американською компанією Lockheed Martin, з якою Румунія також співпрацює в галузі технічного обслуговування вертольотів Black Hawk і літаків F-16 румунської армії. Ми повернемося до цієї теми після випуску новин.

     

    ДИПЛОМАТІЯ – Росія посилила свої гібридні дії проти членів НАТО, заявила в п’ятницю агентству AGERPRES глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. Вона взяла участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Празі. «Ми бачили нещодавні спроби переокреслити кордони, у випадку Естонії, Литви, Фінляндії, ми бачили масовані кібератаки, у нашому випадку нещодавню шпигунську акцію», – деталізувала Одобеску. «Існує потреба в більшій координації у реагуванні на ці гібридні атаки, які націлені не тільки на союзників, а й на вразливих партнерів, таких як Молдова», – сказала глава румунської дипломатії. Вона підтвердила, що для Румунії підтримка Республіці Молдова як на двосторонньому, так і на європейському рівні є пріоритетом.

     

    УКРАЇНА – Президент Сполучених Штатів Джо Байден дав зелене світло Україні вражати за певних умов цілі на російській території зі зброї, доставленої Вашингтоном, – заявив американський чиновник, цитований міжнародними ЗМІ. «Президент нещодавно доручив своїй команді переконатися, що Україна зможе використовувати зброю, що поставляється США, для ведення вогню у відповідь у Харкові, щоб Україна могла завдати удару у відповідь по російських військах, які завдають або готуються завдати удару по них», – повідомило джерело, яке побажало залишитися анонімним. Сполучені Штати, однак, продовжують виступати проти українських атак вглиб російської території. «Наша позиція щодо заборони використання ATACMS або глибоких ударів вглиб Росії не змінилася», – сказав чиновник. Президент України Володимир Зеленський заявив, що це лише питання часу, коли його армія використає зброю, надану західними партнерами, для нанесення ударів по військових цілях на території Росії. Ця заява була зроблена у Стокгольмі, де Україна підписала угоди про безпеку зі Швецією, Норвегією та Ісландією.

     

    BOOKFEST – У Бухаресті проходить 17-й міжнародний книжковий ярмарок Bookfest. У ньому беруть участь 200 експонентів та 150 видавців з Румунії та сусідньої Респ. Молдова, яка цього року є почесним гостем. На попередніх міжнародних виставках країнами-гостями були: Іспанія, Угорщина, Франція, німецькомовні країни (Німеччина, Австрія, Швейцарія), Польща, Чехія, Ізраїль, Швеція, США, Великобританія, Японія та Італія. Книжковий ярмарок Bookfest має місцеві видання в чотирьох великих румунських містах і ще одне міжнародне видання в Кишиневі.

     

    КНИЖКОВИЙ ЯРМАРОК – Румунія присутня на 83-му Мадридському книжковому ярмарку з 31 травня по 16 червня, з національним стендом та 20 літературними заходами. Згідно з прес-релізом Інституту культури Румунії, королева Іспанії Летиція відкриє Feria del Libro de Madrid 2024, на якому 359 експонентів представлять свої видавничі пропозиції, а три мільйони відвідувачів, як очікується, відвідають понад 300 заходів для читачів різного віку та 5.000 автограф-сесій. Присутність Румунії, яка вже втринадцяте бере участь у цьому великому заході, організована Інститутом культури Румунії через Національний книжковий центр та філією Інституту культури Румунії в Мадриді за підтримки Міністерства культури та Посольства Румунії в Королівстві Іспанія. Серед головних героїв заходів – письменники Габріела Адамештяну, Єуджен Барз, Аура Крісті, Нікіта Данилов, Крістіан Фулаш, Мігел Гане, Стежерел Олару, Раду Парасківеску, Радміла Попович, Андрея Расучану та Коріна Сабеу, журналістка ВСРР. З іншого боку, Міжнародний театральний фестиваль у Сібіу був нагороджений орденом «За громадянські заслуги Іспанії» від короля Феліпе VI-го. Нагорода буде вручена послом Іспанії в Румунії під час 31-го випуску цієї культурної події, яка відбудеться з 21 по 30 червня.

     

    ВІЗИТ – Німеччина передасть Молдові нову партію з 14 бронетранспортерів Piranha і засобів протиповітряної оборони, заявив у Кишиневі міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Він також нагадав про підтримку, яка буде надана Молдові для її вступу до Європейського Союзу і для зміцнення її обороноздатності проти дестабілізуючих дій Росії. Міністр оборони Німеччини також згадав про складну ситуацію, в якій опинилася Республіка Молдова в результаті жорстокої агресивної війни Російської Федерації в Україні. Зі свого боку, міністр оборони Молдови Анатолій Носатий підкреслив, що отримане в п’ятницю сучасне обладнання значно покращить можливості управління надзвичайними медичними ситуаціями та надання першої медичної допомоги військовослужбовцям у польових умовах. Урядовець підкреслив, що молдовська армія тепер краще оснащена завдяки підтримці, наданій Німеччиною, що є дуже важливим у нинішньому нестабільному контексті регіональної безпеки. Республіка Молдова отримала статус країни-кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року, але Росія продовжує мати сильний вплив у маленькій республіці з 2,5 мільйонами жителів, більшість з яких є румуномовними. Російські війська перебувають у сепаратистському регіоні Придністров’я з 1990-х років.

     

    ТРАМП – Республіканець Дональд Трамп був визнаний присяжними винним за всіма 34 пунктами обвинувачення у справі про приховані платежі порнозірки Стормі Деніелс і, таким чином, став першим в історії США колишнім президентом, засудженим у кримінальному порядку. Вирок, який міжнародні ЗМІ називають історичним і з непередбачуваними політичними наслідками, буде винесений 11 липня суддею Хуаном Мерчаном. Вирок не завадить семидесятирічному мільярдеру брати участь у президентських перегонах 5 листопада проти демократа Джо Байдена, навіть якщо його засудять до тюремного ув’язнення. Трампу було пред’явлено звинувачення в тому, що він нібито використовував підробку документів в останні дні президентської кампанії 2016 року, щоб приховати платіж у розмірі 130 000 доларів, призначений для того, щоб купити мовчання актриси Стормі Деніелс про сексуальні стосунки, які вона нібито мала десять років раніше. Хоча деякі юридичні експерти вважають цю справу найменш важливою з чотирьох кримінальних справ, у яких фігурує Трамп, вона є єдиною, за якою може бути винесений вирок до президентських виборів.

  • Вибори та кандидати

    Цьогорічна серія виборів у Румунії розпочнеться 9 червня місцевими та європарламентськими виборами, в яких візьмуть участь близько 19 мільйонів румунів. На прес-конференції, під час якої зробив кілька роз’яснень, пов’язаних з проведенням виборів, президент Постійного виборчого органу Тоні Гребле заявив, що по всій країні буде майже 19 000 виборчих дільниць, а за кордоном – 915, що вдвічі більше, ніж на попередніх виборах. Загальна кількість кандидатів становить понад 207.000, з яких 494 зареєструвалися для участі в перегонах до Європарламенту.

    Близько 100 мільйонів виборчих бюлетенів вже надруковано та розповсюджено на території, повідомив голова ПВО, який зазначив, що на місцевих виборах громадяни Румунії можуть голосувати лише на виборчій дільниці, де вони зареєстровані за місцем проживання. Громадяни Румунії, які встановили своє місце проживання принаймні за 60 днів до виборів, також можуть голосувати за місцем проживання. Тоні Гребле нагадав, які саме документи румуни можуть використовувати для голосування в країні – посвідчення особи або інший еквівалентний документ, але не простий туристичний паспорт.

    Особи, які потребують пересувної виборчої скриньки, можуть подати заяву у цьому сенсі, а громадяни, які не можуть реалізувати своє право голосу через видимий стан здоров’я, можуть бути супроводжувані до кабінки для голосування особою на свій вибір, але яка не може бути членом виборчої дільниці або кандидатом. На виборах до Європейського Парламенту громадяни Румунії, які мають право голосу і які постійно проживають, тимчасово проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці, організованій за кордоном, на підставі румунського документа, що посвідчує особу, дійсного на день голосування.

    Виборці повинні поставити штамп на кожному з п’яти бюлетенів, які вони отримають, а якщо бюлетені будуть помилково вкинуті в одну чи іншу виборчу скриньку, то вони вважатимуться дійсними і не будуть анульовані, уточнив Тоні Гребле.

    З минулого тижня Міністерство закордонних справ завершило відправку виборчих матеріалів до дипломатичних представництв та консульських установ Румунії. Серед них понад 2,5 мільйона виборчих бюлетенів, штампи з позначкою «ПРОГОЛОСОВАНО», наклейки та контрольні марки. Зі списком виборчих дільниць за кордоном можна ознайомитися на сайті Міністерства закордонних справ у розділі, присвяченому виборам до Європейського парламенту.

    Голосування розпочнеться о 7:00 і закінчиться о 22:00, з можливістю продовження до 23:59, якщо в черзі залишаться виборці, які бажають голосувати, пояснив Тоні Гребле. З іншого боку, Центральне виборче бюро оголосило, що прийняло рішення про те, що дані про явку виборців будуть представлені в онлайновому режимі реального часу в день голосування на кожних виборах, а після закриття виборчих дільниць дані з протоколів, заповнених на виборчих дільницях, будуть опубліковані на веб-сайті Центрального виборчого бюро.

  • Від бюджетного дефіциту до соціальних заходів

    Від бюджетного дефіциту до соціальних заходів

    У Румунії перед урядом стоїть складне завдання: у рік супервиборів уряд повинен знайти фінансові рішення в країні, яка вже кілька років має надмірний дефіцит. Необхідно дотримуватися певних обмежень, щоб не вийти за межі, на яких зосереджена увага Брюсселя, і спроба знайти спільний знаменник між ними та найкращим функціонуванням країни призвела до того, що цього року державний бюджет має дефіцит у розмірі 5% від ВВП, порівняно з 5,68% минулого року.

    Дані, опубліковані Міністерством фінансів, показують, що дефіцит бюджету вже зріс за перші чотири місяці до 3,24% ВВП, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Доходи держави склали майже 183 мільярди леїв (близько 37 мільярдів євро) – на 15% більше, ніж у минулому році, в тому числі від ПДВ, податку на прибуток та на заробітну плату.

    Проте витрати також зросли на 29% – в основному на заробітну плату, соціальну допомогу та товари і послуги – до близько 240 млрд. леїв (близько 48 млрд. євро). На дефіцит у квітні, за даними міністерства, значною мірою вплинули авансові виплати в розмірі 9 млрд леїв (близько 1,8 млрд євро), що представляють собою загальну вартість пенсій, розподілених перед травневими і великодніми канікулами.

    Увагу уряду необхідно продовжувати посилювати, тим більше, що з 1 липня Румунія має поважати європейську директиву про встановлення мінімальної заробітної плати брутто в країні, що означає, що працівники з низькими доходами отримуватимуть щонайменше половину середньої заробітної плати в економіці. Підвищення мінімальної заробітної плати до 3.700 леїв (близько 740 євро) з нинішніх 3.300 леїв (близько 660 євро) буде на порядку денному уряду на цьому тижні. Також буде збільшена сума, яка не буде обкладатися жодним податком, з 200 леїв в даний час до 300 леїв.

    Рішення були прийняті правлячою коаліцією СДП-НЛП, яка також встановила 20% обмеження на торговельні надбавки на комерційні товари, вироблені в Румунії. Очікується, що виконавча влада прийме рішення найближчим часом. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку уточнив: «Ця концепція була впроваджена у Франції, виходячи з тієї ж логіки, щоб захистити вітчизняних виробників. У Румунії ми не маємо жодної мажоритарної системи роздрібної торгівлі з румунським капіталом. Це сталося, наприклад, у Польщі. І тоді доводиться шукати рішення, щоб захистити румунських виробників.

    СДП та НПЛ також обговорили скорочення бюджетних витрат, обмеживши їх найнеобхіднішим до першого коригування бюджету цього року.

  • Привітання до Дня румунів звідусіль

    Привітання до Дня румунів звідусіль

    “Починаючи з 2015 року, щороку в останню неділю травня ми відзначаємо День румунів звідусіль як день, присвячений усім румунам, але особливо тим, хто живе за кордоном. Де б ми не проживали, ми святкуємо цей день разом, оцінюючи те, що було зроблено, але особливо те, що ще треба зробити, щоб ми відчували себе більш захищеними і більш впевненими в Румунію, яка захищає наші права і служить нашим інтересам”, – йдеться в посланні президента Клауса Йоганніса, який закликав до збереження румунської ідентичності, мови і традицій. Глава румунської держави наголосив на необхідності того, щоб діаспора залишалася сильним голосом в Бухаресті, так і в інших столицях світу.

    “Повага до прав та інтересів румунських громадян за кордоном, постійний діалог та просування історичних та культурних цінностей є постійними цілями роботи румунських дипломатів”, – заявила міністр закордонних справ Лумініца Одобеску.

    У своєму посланні спікер Сенату Ніколає Чуке закликав румунів з діаспори ніколи не забувати, що вони є румунами, і передавати цю любов до своєї батьківщини своїм дітям. “Діаспора стала голосом, який має важливе значення в будь-якій дискусії про майбутнє Румунії. Румуни скрізь є частиною нації, незалежно від того, як далеко вони знаходяться. Вони знають, що в їхніх серцях є Румунія, де б вони не були”, – сказав Ніколає Чуке.

    “Кожен румун, який назавжди залишає Румунію, є “невдачею” для цієї країни, а не святом”, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Виступаючи в неділю на заході, організованому в Національній опері з нагоди Дня румунів звідусіль, прем’єр-міністр оголосив, що в липні буде підписана угода, яка дозволить румунам в Іспанії мати подвійне громадянство, і висловив переконання, що Румунія повністю приєднається до Шенгенської зони до кінця року, після того, як в березні стала членом зони вільного пересування з морським і повітряним кордонами.

    Культурний момент, організований в Національній опері, завершив триденний 7-ий фестиваль “Тут-Там”, з нагоди якого до Бухареста прибуло понад 500 румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн світу. Під високим патронатом Президента Румунії, подія включала низку заходів, організованих Департаментом з питань румунів звідусіль у партнерстві зі Спілкою румунських митців.

    З цієї нагоди Департамент у питань румунів звідусіль закликав до впровадження закону, спрямованого на створення Громадських центрів у діаспорі – проєкт, що має велике значення, покликаний підтримати громади за кордоном.

  • 21 травня 2024 року

    21 травня 2024 року

    ПЕРЕГОВОРИ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку провів у вівторок в Анкарі переговори з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом. У турецькій столиці відбулося перше спільне засідання урядів двох країн. «Ми є свідками найважливішого моменту у відносинах між Румунією та Туреччиною з моменту встановлення Стратегічного партнерства в 2011 році. Це великий крок вперед, який ще більше зблизить наші держави і народи, як у стратегічному, так і в економічному та соціальному планах”, – заявив Марчел Чолаку після двосторонніх переговорів. Він зазначив, що Туреччина є головним економічним партнером Румунії за межами ЄС, одним з найважливіших союзників в НАТО, стратегічним регіональним партнером і добрим сусідом і другом. Також було підписано низку двосторонніх угод. «Ми робимо внесок у безпеку і стабільність нашого регіону, проводячи спільні заходи з Румунією, як на двосторонній основі, так і під егідою НАТО», – сказав президент Ердоган. За його словами, співпраця в оборонній промисловості та у військовій сфері є «одним з важливих стовпів» відносин між двома країнами. «Ми продовжимо працювати над розвитком наших відносин з Румунією, нашим союзником по НАТО, стратегічним партнером і сусідом на Чорному морі, відповідно до вимог та інтересів наших країн», – підкреслив лідер Анкари. У контексті візиту місцева влада опублікувала в Офіційному віснику постанову, яка дозволяє румунським громадянам в’їжджати до Туреччини з метою транзиту або туризму лише за наявності посвідчення особи. Вони можуть перебувати в Туреччині максимум 90 днів.

    УГОДА – Угоду про партнерство у сфері безпеки і оборони між Республікою Молдова та Європейським Союзом підписали у вівторок у Брюсселі прем’єр-міністр Республіки Молдова Дорін Речан та Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Документ передбачає підтримку для зміцнення стійкості Республіки Молдова, боротьби з дезінформацією, кібербезпеки, зміцнення оборонного сектору, врегулювання кризових ситуацій та інтегрованого управління кордонами. Співпраця між сторонами посилюється на тлі війни в Україні, а також після того, як Кишинів звинуватив Росію у веденні гібридної війни проти нього. Як пише Financial Times, партнерство з Брюсселем у сфері безпеки і оборони надасть можливість Республіці Молдова обмінюватися інформаціями і проводити спільні військові навчання, а також бути включеною в загальну систему закупівель озброєнь ЄС.

    ВІЗИТ –  Берегиня румунської корони Маргарета та Принц Раду перебувають цими днями з візитом у Люксембурзі, щоб підкреслити «роль Румунії в Європейському Союзі та НАТО і підтримати європейські прагнення Республіки Молдова». Маргарета виступила сьогодні в Інституті імені П’єра Вернера з промовою про безпеку східних кордонів ЄС та НАТО. Наступними днями вони відвідають Люксембурзький університет і зустрінуться зі студентами і співробітниками з Румунії. Також запланований візит до школи Нотр-Дам Сен-Софі і до Агенції НАТО з підтримки і постачання, де вони зустрінуться з румунами, які там працюють. Програма також передбачає зустріч з членами румунської громади в Люксембурзі і відкриття фотовиставки «Внесок королівської сім’ї у зміцнення ролі Румунії в НАТО і ЄС у 2002-2023 роках».

    ЗАКОНОПРОЄКТ – Особи, які вчинили особливо тяжкі злочини, більше не зможуть уникнути тюремного ув’язнення, водночас покарання будуть більш суворими. Це передбачає законопроєкт, який має пройти остаточне голосування в Палаті депутатів Румунії.  За рабство, дитячу порнографію та торгівлю людьми передбачено тюремне ув’язнення терміном до 12 років, а якщо йдеться про неповнолітніх – до 20 років.

    ВИБОРИ ТЕГЕРАН – Іран проведе вибори 28 червня після смерті президента Ебрагіма Раїсі. Церемонія прощання з колишнім президентом розпочалася сьогодні біля місця, де він загинув у неділю в результаті аварії вертольота, в якому він перебував. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї оголосив п’ятиденну національну жалобу в понеділок після смерті президента Ебрагіма Раїсі і призначив тимчасово виконуючим обов’язки президента першого віце-президента Мохаммеда Мохбе.

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Ана Богдан була визнана лауреатом премії Heart Award за свій внесок у вихід у фінальну частину Кубка Біллі Джин Кінг, – повідомляється на сторінці конкурсу в Instagram. Ана Богдан виграла два з трьох матчів, які вона зіграла у квітневій зустрічі Румунії з Україною з рахунком 3:2. Це була перша кваліфікація Румунії до фінального турніру змагань. У раунді 16 команда Румунії зустрінеться з Японією, а в разі перемоги зіграє з Італією у чвертьфіналі Кубку Біллі Джин Кінг. Фінальний турнір відбудеться з 12 по 20 листопада в Севільї. З іншого боку, у Страсбурзі пара, що складається з румунки Моніки Нікулеску та іспанки Крістіни Букша в понеділок кваліфікувалася до чвертьфіналу парного розряду турніру WTA 500, перемігши чесько-словацьку пару Марія Бужкова/Тереза Міхалікова з рахунком 6:1, 6:3. У чвертьфіналі Нікулеску і Букша зіграють проти американців Ешлін Крюгер/Слоан Стівен.

  • Нетипова ніч музеїв

    Нетипова ніч музеїв

    Ніч музеїв, подія, що проходить одночасно в декількох європейських країнах, за останні два десятиліття стала одним з найпотужніших культурних брендів і справжнім соціальним феноменом в Румунії, з вражаючими цифрами аудиторії. Цьогорічний 20-й – ювілейний – випуск був відзначений, однак, бойкотом кількох культурних установ, працівники яких незадоволені низькими зарплатами та недофінансуванням культури. Вони навіть влаштували акцію протесту в Бухаресті під гаслом «Ніч у румунських музеях».

     

    У «Ночі музеїв» взяли участь не лише численні музеї, меморіальні будинки, галереї, але й багато інших типів культурних установ, творчих просторів і студій, театрів, оперних театрів, філармоній, історичних пам’яток, центрів мистецьких інновацій або мистецьких фестивалів, які представили сотні виставок, культурних інтервенцій та мистецьких експериментів, проекцій, урбаністичних інсталяцій, перформансів, воркшопів, вуличних і закритих анімацій, концертів або інтерактивних екскурсій.

     

    У Бухаресті, незважаючи на неучасть престижних музеїв, таких як Національний художній музей, Історичний музей, Музей природознавства імені Грігорія Антіпи або Музей муніципалітету Бухареста, установи, які відгукнулися на заклик організаторів, запропонували публіці та шанувальникам унікальний досвід. Відвідувачів було багато, особливо молоді та іноземних туристів, але менше, ніж на попередніх виданнях.

     

    У внутрішньому дворику Ратуші, де були організовані екскурсії, виставки, виступи живої музики та кінопокази, звучали відомі пісні, що ілюструють національне культурне розмаїття, а Асоціація Івана Пацайкіна – Mila 23, у партнерстві з Nod Makerspace та ARCUB, вперше представила інсталяцію «Спадщина Івана Пацайкіна», макет музею та документальний фільм про партисипативний проєкт Dâmbovița Delivery, в результаті якого була створена скульптура, присвячена великому спортсмену.

     

    Серед іншого, на Селянському ярмарку у дворі Національного музею румунського селянина ремісники і антиквари з усієї країни привезли нові або колекційні предмети, а Національний музей румунської літератури запропонував програму, що складалася з виставок, театральних вистав, читань і численних майстер-класів для дітей та сімей. У Національному військовому музеї «Король Фердинанд I» любителі культури могли відвідати постійну виставку на історичну тематику і три тимчасові виставки: «100 років – 100 об’єктів», «Румунія – НАТО. 20 років» і виставку травня: «Пістолет, який врятував життя», а Румунський Атенеум запропонував туи у супроводі співробітників цієї установи і концерт.

     

    У центрі країни, в Сібіу, культурній столиці Європи 2007 року, зібралося понад 26 тисяч відвідувачів. Головною визначною пам’яткою став палац Брюкенталь, до якого люди займали чергу за годину до відкриття Європейської художньої галереї та виставки «Влада Лева. Історія грошей в Румунії». Музеї в Тімішоарі, культурній столиці Європи у 2023 році, залишилися зачиненими, але у дворі бастіону Марії Терезії відбувся традиційний захід, що включав історичні реконструкції, презентацію старовинної зброї та старовинної музики.

  • 12 – 18 травня 2024 року

    12 – 18 травня 2024 року

    Протести працівників у Румунії

    Цей тиждень розпочався з протесту Національного профспілкового блоку (НПБ) Румунії та 29 афілійованих з ним федерацій проти підвищення рівня оподаткування праці. Кілька тисяч членів профспілок взяли участь у мітингу під стінами уряду, вимагаючи зниження податків, які, на їхню думку, є занадто високими по відношенню до заробітної плати. Протестувальники вважають, що нинішня ситуація не заохочує людей до праці, а високі податки означають більше незадекларованої роботи. За даними Національного профспілкового блоку, Румунія є єдиною країною в світі, де з 2018 року внески бізнесу до системи соціального забезпечення були перекладені на плечі працівників. Профспілчани зазначають, що в даний час Румунія має одне з найвищих податкових навантажень на витрати на робочу силу в ЄС: 42,8% порівняно з середньоєвропейським показником у 38,6%. Водночас, за даними НПБ, який посилається на дані Євростату, низькі зарплати і високі податки зробили Румунію третьою країною з найнижчим рівнем зайнятості в ЄС у 2023 році, після Італії та Греції. Лише 69% румунів у віці від 20 до 64 років працюють, що означає, що майже третина румунів не працює. З іншого боку, дані Національного інституту статистики показують, що середня заробітна плата брутто в березні досягла 8500 леїв (близько 1700 євро), а чиста – 5185 леїв (1040 євро), що більше ніж на 6% порівняно з попереднім місяцем і майже на 14% порівняно з березнем 2023 року. На презентації інфляційного звіту голова НБР Муґур Ісереску зазначив, що доходи в Румунії загалом зростають набагато швидше, ніж продуктивність праці і це матиме значний вплив на інфляцію. Тому НБР переглянув свій прогноз інфляції на кінець цього року, дещо підвищивши його з 4,7% до 4,9%. Однак, згідно з весняним прогнозом Європейської комісії, очікується, що наприкінці 2024 року інфляція в Румунії становитиме майже 6%, що більш ніж удвічі перевищить середньоєвропейський показник. Муґур Ісереску пояснив у цьому контексті, що в останні роки в Румунії були зафіксовані більш повільні темпи зростання інфляції, а зараз також спостерігається більш повільне зниження цього показника, ніж у країнах регіону.

     

    Жорсткіші закони в Румунії

    Парламент Румунії прийняв закон, згідно з яким водії у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, які спричиняють смертельні ДТП, можуть бути позбавлені права керування транспортним засобом на строк до десяти років. Він також забороняє відстрочку тюремного ув’язнення для тих, хто був засуджений за спричинення смертельних аварій у стані алкогольного сп’яніння або під впливом психоактивних речовин. По суті, за керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння особа буде позбавлена права керувати автомобілем на строк до 10 років на додаток до вже відбутого покарання. Якщо такий водій спричинить дорожньо-транспортну пригоду зі смертельними наслідками, покарання становитиме від 15 до 25 років ув’язнення. Крім того, закон передбачає, що особи, у яких виявлять заборонені речовини, більше не будуть штрафуватися, а отримуватимуть покарання у вигляді позбавлення волі. Румунський парламент також ухвалив закон, згідно з яким засуджені до позбавлення волі, які втекли з країни, повинні будуть оплатити витрати держави на їх екстрадицію до Румунії. За словами міністерки юстиції Аліни Горгіу, витрати на кожну особу, доставлену в країну для відбування покарання, становлять від кількох тисяч до 25 000 євро і це ті гроші, які держава зараз виділяє, в той час як кількість втікачів зростає з року в рік.

     

    Румунія має Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми

    Румунія, яку в минулі роки критикували за неефективні заходи з протидії торгівлі людьми, в понеділок представила Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми на 2024-2028 роки, яка має на меті зменшити масштаби цього явища, виявити жертв, надати їм допомогу і покарати торговців людьми. З початку 2000-х років країна досягла значного прогресу в боротьбі з цим явищем, як у створенні правової бази, так і в організації необхідних інституцій, але багато чого ще належить зробити, кажуть ті, хто був присутній на презентації. За даними Міністерства внутрішніх справ, стратегія боротьби з торгівлею людьми побудована на чотирьох стовпах: запобігання, покарання, захист і партнерство. Вона також передбачає чіткі рамки для дій, спрямованих на підвищення спроможності всіх структур, які беруть участь у боротьбі з торгівлею людьми. За даними Національного агентства з боротьби з торгівлею людьми з моменту створення агентства в 2005 році, тобто за 19 років, в Румунії було зареєстровано 19 000 жертв торгівлі людьми і винесено понад 4 000 обвинувальних вироків. У цьому контексті влада стверджує, що шляхи втручання були визначені, партнерства існують і необхідні ресурси будуть виділені для посилення боротьби з цим явищем.

     

    Порт Констанца має 2 нових термінали

    Починаючи з середи румунський чорноморський порт Констанца збільшив свої операційні потужності за рахунок двох нових терміналів. Один з них дозволить розвантажувати колісні вантажівки безпосередньо з кораблів і зможе обробляти до 80 000 ТЗ на рік, тоді як вантажний термінал працюватиме з агабаритним обладнанням для важких і великогабаритних вантажів. Нові об’єкти допоможуть покращити сполучення між існуючими морськими та залізничними транспортними шляхами в Румунії, а також матимуть позитивний вплив на переміщення товарів між континентальною Європою та Чорним, Адріатичним і Північним морями. Інвестиції склали близько 65 мільйонів євро, проєкт був розроблений компанією DP WORLD з Дубая, Об’єднані Арабські Емірати. Констанца вже є найбільшим контейнерним портом на Чорному морі, а наступного року тут має відкритися ще одна мульти-перевалочна платформа після того, як ця ж компанія інвестує 50 млн євро в Румунії.

     

    ФК Корвінул – володар Кубка Румунії з футболу

    ФК Корвінул «Хунедоара» вперше виграв Кубок Румунії після перемоги у серії післяматчевих пенальті над Оцелул «Галац» з рахунком 3:2. Матч відбувся у середу ввечері на муніципальному стадіоні в Сібіу. У своєму першому фіналі Корвінул, команда другої ліги, виграв трофей і має шанс на виступ в єврокубках, якщо отримає ліцензію УЄФА. Нагадаємо, що в цьому сезоні бухарестський клуб FCSB став чемпіоном Румунії з футболу.

  • Про дезінформацію в Інтернеті

    Про дезінформацію в Інтернеті

    Розроблений ЮНЕСКО план боротьби з нестримним поширенням дезінформації та мови ворожнечі в Інтернеті, заснований на семи ключових принципах, спрямований на захист цілісності демократичних процесів і глобального інформаційного ландшафту. План є результатом безпрецедентного процесу консультацій, в якому взяли участь понад 10 000 учасників зі 134 країн світу, що тривав 18 місяців. «Є нагальна потреба в регулюванні, оскільки неправдива інформація та мова ненависті в Інтернеті, що прискорюються та посилюються платформами соціальних мереж, становлять серйозні ризики для соціальної згуртованості, миру та стабільності», – сказала Одрі Азулє, Генеральний директор ЮНЕСКО.

    Опитування, проведене соціологічною компанією Ipsos на замовлення Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури в 16 країнах, де цього року відбуваються вибори, включно зі Сполученими Штатами, показало, що 56% інтернет-користувачів покладаються насамперед на соціальні мережі для отримання новин, і цей відсоток перевищує відсоток телебачення і традиційних сайтів ЗМІ. Цей перехід до соціальних мереж як домінуючого джерела новин викликає занепокоєння через нижчий рівень довіри до інформації, яку вони надають, порівняно з традиційними ЗМІ. Понад 85% респондентів висловили глибоке занепокоєння наслідками дезінформації в Інтернеті, а 87% з них вважають, що вона вже завдала шкоди політичному ландшафту в їхній країні.

    Платформи соціальних мереж були визначені як основний розсадник неправдивої інформації в усіх 16 країнах, де проводилося опитування, причому 68% респондентів вказали на них як на головних винуватців цього явища. У контексті нинішньої геополітичної кризи та кризи безпеки, а також цьогорічних виборів, фейкові новини поширюються швидше, ніж перевірені новини, тому люди більше піддаються впливу дезінформації, ніж достовірних джерел, – заявив в ефірі Радіо Румунія Антоніо Момок, викладач факультету журналістики та комунікаційних наук Бухарестського університету. Він проаналізував, як відбувається комунікація в Інтернеті і розповів про те, як ЗМІ адаптуються до нових викликів.

    Найбільшу небезпеку у поширенні фейкових новин становлять соціальні мережі, попереджає Антоніо Момок: «Є багато досліджень у різних соціальних мережах – Twitter, Facebook, Instagram, TikTok – які показують, що фейкові новини поширюються більше і з більшою швидкістю, ніж перевірені новини. Це математичний, статистично підтверджений факт. Набагато більше людей читають фейкові новини, ніж перевірені, набагато більше людей стикаються з теоріями змови. Якщо ви подивитеся на TikTok, то щосекунди знайдете теорію змови, щосекунди знайдете історію, яка пояснює всілякі речі і вигадує щось про історію, про традиції, про поточні події. Не кажучи вже про глибокий фейк тощо. Алгоритми надають інформацію, яка привертає нашу увагу, яка утримує нас на платформі довше і, яка приносить дохід – алгоритми виконують свою роботу і в цей момент пошукові системи, штучний інтелект, по суті, монетизують для Google, для Facebook… Те, що перекручується, те, що поширюється, те, що посилюється там, – це насамперед наші почуття розчарування і ненависті, наш гнів і той факт, що ми можемо якось відповісти через коментарі, через реакції в соціальних мережах.»

    Тепер, каже професор, вся ця інформація, всі ці теорії, всі ці фейкові новини не тільки тримають нас у пастці, але й зміцнюють те, у що ми віримо і змушують нас голосувати проти цілої системи. Зрозуміло, що традиційна журналістика зазнає впливу цифрових платформ, але державні ЗМІ, радіо і телебачення повинні швидко адаптуватися до нових тенденцій і бути присутніми в цифровому середовищі з правильною і якісною інформацією, – додав Антоніо Момок. «Ми провели дослідження споживання інтернету та телебачення до і після пандемії. Споживання телебачення до, під час і після пандемії зросло. Ми припускали, що зросло споживання інтернету, але насправді йому не було куди зростати. Звичайно, люди споживали багато інтернету в тому сенсі, що вони робили покупки, була пандемія, вони застрягли вдома, але з точки зору споживання інформації, вони все одно перевіряли новини з радіо і телебачення або друкованих ЗМІ, які також були в інтернеті. Отже, з цієї точки зору, телебачення і радіо все ще залишаються засобами масової інформації, яким довіряють. Це медіа, де люди добре знають, що є професійні журналісти і, якщо вони хочуть отримати якісні новини, вони йдуть туди. Звичайно, на альтернативних платформах також з’являється все більше професійних журналістів, але радіо, телебачення, будучи конвергентними і працюючи в онлайн-просторі, залучають свою аудиторію і спілкуються з онлайн-аудиторією також. Інтернет – це просто ще одне середовище, де може проявлятися якісна журналістика.»

    Висновок? Медіаосвіта, яка вчить вас, де брати інформацію та джерела новин, критичне мислення та загальна грамотність є цінною зброєю в боротьбі з дезінформацією на цифрових платформах. А в умовах зростаючого впливу дезінформації в Інтернеті традиційні медіа можуть стати врівноважуючим фактором.