Author: Богдан Матей

  • 7 травня 2024 року

    7 травня 2024 року

    ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс перебуває у Вашингтоні, де буде прийнятий сьогодні в Білому домі своїм американським колегою Джо Байденом. Глава румунської держави перебуває в США з робочим візитом. Згідно з прес-релізом Білого дому, який цитує кореспондент Радіо Румунія у Вашингтоні, обидва лідери відзначать 20 років з дня вступу Румунії до НАТО, а президент Байден подякує своєму колезі за прийом американських військових в Румунії і визнає численні внески, які Румунія, вірний союзник НАТО, зробила у забезпечення безпеки східного флангу Альянсу. Білий дім також заявляє, що вони наголошуватимуть на своїй незмінній підтримці України, яка захищається від російської агресії. Обидва президенти також розглянуть багато сфер, в яких Румунія і США працюють разом, включаючи енергетику, економічне співробітництво та спільні демократичні цінності. У середу президент Йоганніс візьме участь у церемонії вручення Атлантичною радою нагороди «Видатні міжнародні лідери 2024». Президент Румунії отримає найвищу нагороду Атлантичної ради «за видатну кар’єру, зразкове керівництво Румунією і за його роль як європейського і трансатлантичного лідера».

    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Учора стартували багатонаціональні навчання НАТО «Swift Response – 24», які також проходять в Румунії. Під час навчань буде проведена одна з найбільших повітряних десантних операцій в Європі з часів Другої світової війни, в якій візьмуть участь близько 2000 десантників. Загалом у навчаннях беруть участь 5000 військовослужбовців з семи країн-членів і партнерів Альянсу, в тому числі з 2300 солдатів і 220 одиниць техніки з Румунії. Офіційний Бухарест поставив у розпорядження своїх союзників і партнерів кілька авіабаз і полігонів, – повідомляє міністерство оборони.

    ПРИТУЛОК – Палата депутатів ухвалила в останньому читанні термінову постанову про внесення змін до низки нормативно-правових актів, що стосуються режиму іноземців та притулку в Румунії. Документ передбачає заходи з управління нелегальною міграцією та дотримання європейських норм у цій сфері. Таким чином, встановлюється право іноземців залишатися на території Румунії до завершення процедури надання притулку. Закон також передбачає залучення експертів Агентства Європейського Союзу з питань притулку до прийому заяв про надання притулку та розгляду досьє. «Основною метою є оптимізація установ Міністерства внутрішніх справ для задоволення потреб румунських громадян і суспільства. Заходи також спрямовані на приведення національного законодавства у відповідність до елементів, що містяться в європейських нормативно-правових актах, рекомендаціях Європейського суду та прецедентному праві Суду Європейського Союзу», – сказав один з депутатів.

    АВТОРИНОК – Реєстрація нових автомобілів в Румунії збільшилася в  квітні на 34% в порівнянні з квітнем 2023 року. Це свідчать опубліковані сьогодні дані. Йдеться в цілому про 13 276 транспортних засобів. За перші чотири місяці 2024 року реєстрація нових автомобілів досягла 46 500 одиниць, що відповідає рівню аналогічного періоду минулого року. Що стосується вживаних автомобілів, вперше зареєстрованих в Румунії, то в квітні цього року їх обсяг досяг майже 29 900 одиниць, що майже на 37% більше, ніж у квітні 2023 року. За перші чотири місяці року було зареєстровано 114 тис. транспортних засобів, що на 15,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Що стосується нових автомобільних брендів, то перші п’ять місць займають Dacia, Toyota, Skoda, Volkswagen і Hyundai, – йдеться в прес-релізі Румунської асоціації автовиробників.

    СПОРТ – Румунський спорт святкує сьогодні 38 років з дня, коли бухарестська футбольна команда «Стяуа» виграла Кубок європейських чемпіонів з футболу. 7 травня 1986 року в Севільї, Іспанія, команда, що складалася виключно з румунських гравців, перемогла у фіналі знамениту «Барселону» з рахунком 2:0 у серії післяматчевих пенальті. Воротар «Стяуа» Гельмут Дукадам увійшов до книги рекордів, відбивши всі чотири удари каталонців. У лютому 1987 року в Монте-Карло «Стяуа» також виграла Суперкубок Європи після перемоги над київським «Динамо» з рахунком 1:0.

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття дещо знизився до 5,3% у березні цього року порівняно з лютим, – згідно з даними, оприлюдненими у вівторок Національним інститутом статистики. Серед молоді (15-24 роки) безробіття залишається на високому рівні – 22,1%. Рівень безробіття серед чоловіків був на 0,8 відсоткового пункту вищим, ніж серед жінок.

    ОЛІМПЙСЬКІ ІГРИ – Румунська пара Овідіу Йонеску та Бернадетт Соч пройшла кваліфікацію до змішаного парного розряду на Олімпійських іграх у Парижі. Про  це оголосила Міжнародна федерація настільного тенісу у вівторок після публікації світового рейтингу на ці змагання. Йонеску та Соч упустили два шанси на пряму кваліфікацію минулого місяця на передолімпійському турнірі в Гаврилові (Чехія), але забезпечили собі олімпійські путівки завдяки своєму світовому рейтингу. У той час як Бернадетт Соч вже забезпечила собі місце на Паризьких іграх у складі жіночої збірної Румунії, Овідіу Йонеску став 82-м румунським спортсменом, який кваліфікувався на Олімпіаду 2024 року.

    ПАРИЖ – Президенти Франції та Китаю Еммануель Макрон і Сі Цзіньпін закликали в понеділок до олімпійського перемир’я на всіх конфліктах по всьому світу під час літніх Олімпійських ігор у Парижі, які також можуть стати можливістю для пошуку рішень для припинення цих конфліктів. Про це повідомляють інформаційні агентства. Обидва лідери висловили цю позицію у спільній заяві для преси в Парижі після зустрічі, на якій вони обговорили міжнародні та торговельні питання, що становлять двосторонній інтерес. Президент Франції привітав те, що він назвав зобов’язанням Китаю не продавати Росії зброю і взагалі не пропонувати ніякої військової допомоги. Зі свого боку, президент Китаю закликав до мирних переговорів між Києвом і Москвою на міжнародній конференції, визнаній Росією і Україною. «Ми проти того, щоб використовувати українську кризу для перекладання відповідальності на інших, щоб очорнити третю країну і спровокувати нову холодну війну», – підкреслив Сі Цзіньпін, маючи на увазі постійну критику з боку західних країн щодо тісних відносин Китаю з Росією.

  • Румунія у міні-відпустці

    Румунія у міні-відпустці

    Близькість так званого Дня праці, 1-го травня, до православного Великодня, який в Румунії святкують більшість населення, котре цього року припало на 5 травня, подарувала румунам цього року весняні міні-канікули, які триватимуть  до понеділка, 6 травня. Згідно з новим опитуванням, майже дві третини румунів зазвичай проводять Першотравень вдома, особливо люди старше 60 років і малозабезпечені особи. Близько 13,5% заявили, що взагалі не святкують цей день. Частка тих, хто відповів, що зазвичай вирушає на першотравень у подорож, становить 12,5%. І хоча цей час вважається початком літнього сезону на морі, дуже мало опитаних сказали, що 1-го травня зазвичай їдуть на море –  лише 3,4%.

    Тим не менш, понад 50 тис. туристів відпочиватимуть на румунських чорноморських курортах під час цих міні-канікул. На південних курортах Вама-Векє та Костінешть вже розпочалися пляжні вечірки, особливо з огляду на те, що на морі значно потепліло. На куророті Мамая-Норд тисячі молодих людей з країни та з-за кордону прийшли на фестиваль електронної музики Sunwaves, який розпочався у вівторок ввечері. За словами організаторів, на любителів цього жанру музики чекають сім запальних ночей на пляжі за участю понад 100 румунських та іноземних музикантів. Поліцейські управління по боротьбі з наркотиками також будуть присутні на цих заходах, щоб переконати молодь триматися подалі від заборонених речовин. Відвідувачам фестивалю рекомендується звернути увагу на пункти першої медичної допомоги при вході на концерт, не вживати занадто багато алкоголю і бути обережними при спілкуванні з незнайомцями, які можуть запропонувати їм шкідливі речовини в різних формах: напої, пігулки, цигарки. 

    Крім того, у разі виникнення особливих ситуацій, вони повинні звертатися безпосередньо до фахівців-наркологів або, у разі погіршення стану здоров’я, дзвонити на єдиний номер екстреної допомоги «112». Речниця Міністерства внутрішніх справ Моніка Дажбог в інтерв’ю Радіо Румунія розповіла, що були вжиті заходи для забезпечення громадського порядку та реагування на надзвичайні ситуації. Близько 25 тисяч поліцейських, жандармів, прикордонників, пожежників та інших співробітників щодня працюють для забезпечення безпеки громадян, приділяючи особливу увагу туристичним курортам, місцям відправлення релігійних обрядів, місцям, де відбудуться великі громадські заходи, а також залізничним вокзалам, аеропортам та іншим місцям скупчення людей.

    У цей період буде організовано понад 200 масових заходів, які, як очікується, відвідають близько 167 тисяч осіб. А в ніч на Воскресіння очікується понад 2,6 мільйона вірян у 12 200 культових спорудах. Опитування також показують значне збільшення кількості людей, які хочуть подорожувати на Великдень – 16%, що на 5% більше, ніж минулого року. Однак більшість румунів, майже 80%, планують провести Великдень вдома в родинному колі, а три чверті з них планують взяти участь у Великодньому богослужінні.

  • Стартувала реєстрація кандидатів на місцеві вибори

    Стартувала реєстрація кандидатів на місцеві вибори

    Супервиборчий рік Румунії, як його називає преса, з президентськими виборами у вересні та парламентськими виборами у грудні, 9 червня ознаменується абсолютним нововведенням: вибори до Європейського парламенту відбудуться одночасно з виборами до місцевих органів влади. 15 політичних партій вже подали свої списки кандидатів до Європарламенту, а також зареєструвалися сім незалежних кандидатів. У вівторок також розпочнеться реєстрація кандидатів на посади мерів, голів повітових рад та радників до місцевих і повітових рад.

    Політичні партії, альянси, організації громадян, які належать до національних меншин, та незалежні кандидати можуть подавати кандидатури на виборчі посади до опівночі 30 квітня. Документація, згідно з рішенням Центральної виборчої комісії, повинна включати список кандидатів, список прихильників кожного кандидата, копію посвідчення особи кандидата, заяву про згоду балотуватися, декларацію про майно та інтереси, а також заяву про те, що кандидат не співпрацював з “Секурітате”, політичною поліцією колишнього комуністичного режиму.

    Виборча кампанія для виборів до Європейського парламенту на державних і приватних радіо- і телеканалах розпочнеться 10 травня о 0:00 і завершиться 8 червня о 7:00. На місцевих виборах висвітлення виборчої кампанії в ефірі також розпочнеться 10 травня о 0:00 і завершиться 7 червня о 7:00. ЗМІ очікують на гучну і часто какофонічну кампанію через незвичний збіг виборів до Європарламенту з місцевими виборами. Це, на думку аналітиків, може призвести до того, що дебати про політику Брюсселя, наприклад, про знаменитий і все більш непопулярний “Зелений курс”, будуть переростати у сварки між кандидатами довкола поганого стану вулиць якоїсь комуни.

    Найбільш дивною, як зазначають ЗМІ, є ситуація правлячої коаліції Соціал-демократичної та Націонал-ліберальної партій. Коли вони вирішили об’єднати місцеві вибори з виборами до Європарламенту, уряд послався на зменшення витрат на організацію виборів, а також на явку виборців, яка завжди вища, коли люди обирають своїх мерів, ніж коли йдеться про вибори депутатів Європарламенту. І ще одна новина – дві правлячі партії склали спільний список на вибори до Європарламенту, хоча вони належать до різних політичних сімей: СДП – до соціалістів, а НЛП – до популістів.

    Однак, у більшості випадків, соціал-демократи та ліберали матимуть власних кандидатів на посади мерів та голів повітових рад, що обіцяє сильну передвиборчу боротьбу. І хоча виборча кампанія навіть ще не розпочалася, політичні дебати на телебаченні вже рясніють взаємними нападками між представниками двох правлячих партій.

  • 15 квітня 2024 року

    15 квітня 2024 року

    СЕРЕДНІЙ СХІД – «Ні регіон, ні світ не можуть дозволити собі більше війни», – заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, закликаючи до «максимальної стриманості» на засіданні Ради Безпеки після ударів Ірану по Ізраїлю. «Близький Схід знаходиться на межі. Народи регіону стикаються з реальною небезпекою руйнівного тотального конфлікту. Настав час для деескалації», – зазначив Антоніу Гутерріш. Іранська атака, що отримала назву «Чесна обіцянка», стала відповіддю на удар по іранському консульству в Дамаску 1 квітня, в результаті якого загинули сім членів Революційної гвардії, ідеологічної армії Ісламської Республіки. Іран звинуватив Ізраїль, який не підтвердив і не спростував цю інформацію. З часів іранської революції 1979 року Ізраїль оголошений ворогом Ісламської Республіки. Досі Тегеран не атакував Ізраїль безпосередньо і дві країни зазвичай конфліктували через треті сторони, такі як ліванське шиїтське угруповання «Хезболла».

    ВІЗИТ – Цього тижня прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснить офіційний візит до Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів. Основними темами переговорів будуть енергетика, портова інфраструктура, сільське господарство та ІТ. Будуть також обговорені інвестиційні можливості Румунії в галузі відновлюваної енергетики, як офшорної, так і наземної. Сторони також мають намір розвивати державно-приватне партнерство для підтримки масштабних проєктів у сфері автомобільної та залізничної інфраструктури. Одним з таких проектів, за словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку є автомагістраль «Молдова». Будуть також обговорені теми, що становлять регіональний та міжнародний інтерес.

    РУМУНІЯ-УКРАЇНА – Румунські та українські органи влади та організації працюють разом над забезпеченням рівних прав особам, які належать до національних меншин у двох країнах, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку під час зустрічі з президентом Світового Конгресу Українців Павлом Ґродом у понеділок у Бухаресті. «Румунська меншина в Україні та українська меншина в Румунії є справжніми мостами для тіснішої співпраці між нашими народами», – написав Чолаку в дописі на урядовій сторінці в Х. Союз українців Румунії у партнерстві зі СКУ з 12 по 15 квітня організував  у Бухаресті Саміт лідерів Світового Конгресу Українців .

    КІБЕРБЕЗПЕКА – Міністерство енергетики Румунії у співпраці з кількома організаціями організувало у понеділок захід, присвячений першим в Румунії навчанням з кібербезпеки. Згідно з повідомленням відомства, метою навчань є визначення рівня готовності енергетичних компаній до можливих кібератак. На основі навчань буде проведена оцінка ризиків і, в залежності від результатів, будуть складені плани закупівель товарів і послуг з кібербезпеки, повідомило джерело.

    КОРУПЦІЯ – Васлуйський трибунал у понеділок змінив з тримання під вартою на домашній арешт запобіжний захід щодо колишнього повітового лідера керівної Соціал-демократичної партії Думітру Бузату, звинуваченого в отриманні хабаря. Обвинувачений зобов’язаний не залишати будинок без дозволу судового органу. Бузату був заарештований 23 вересня 2023 року після того, як антикорупційні прокурори спіймали його на гарячому під час отримання 1,25 мільйона леїв (еквівалент близько 250 000 євро) у вигляді хабаря за сприяння компанії в укладанні договору з державою. Гроші були знайдені слідчими в багажнику його автомобіля після того, як він нібито отримав їх у ресторані. Бузату (68 років), якого преса вважає одним з найвпливовіших місцевих соціал-демократів, був головою Васлуйської повітової ради з 2012 року і парламентарієм з 1992 року.

    ПАЛЬНЕ – У Румунії середня ціна літра бензину зросла на 3,2% у порівнянні з минулим місяцем, а ціна літра дизельного палива збільшилася на один відсоток. З середньою ціною 1,47 євро за літр бензину і 1,51 євро за літр дизельного палива, Румунія посідає третє місце в Європейському Союзі серед країн з найдешевшим пальним, після Болгарії та Мальти. Ціни на нафту можуть зрости після удару Ірану на Ізраїль, вважають аналітики, яких цитує Reuters. Усе залежатиме від того, як Ізраїль і Захід вирішать відповісти.

    СТРАЙК – Працівники Національного торгового реєстру Румунії у четвер розпочнуть загальнонаціональний японський страйк, – йдеться в прес-релізі, опублікованому в понеділок AGERPRES. Вони вимагають від уряду вжити термінових заходів для підвищення заробітної плати на 15%, враховуючи, що НТРР є державною установою з найнижчим рівнем заробітної плати в системі правосуддя. Водночас профспілчани вимагають встановлення надбавки за ризик та нервово-психічне перенапруження, яка передбачена для всіх інших категорій працівників професійної категорії «Правосуддя». Профспілкові лідери оголосили про проведення загальнонаціональних мітингів у всіх повітах з 23 по 25 квітня, а також мітингу біля Міністерства юстиції 26 квітня. У серпні буде ініційовано колективний трудовий конфлікт, – заявляють лідери профспілок.

    АВТОРАЛІ – Сімоне Темпестіні став першим румунським гонщиком в історії, який виграв етап Чемпіонату Європи з ралі після перемоги на Ралі Угорщини, першому етапі континентальних змагань сезону 2024 року. Восьмиразовий абсолютний чемпіон Румунії, Темпестіні, за словами спортивної преси, провів бездоганну гонку в Угорщині разом з другим пілотом Серджіу Їту. Він виграв дві з 13 спецділянок, ще в шести був на подіумі, а наприкінці майже 190 кілометрів показав час – 1 год 52 хв 50 сек 4/10. Спортсмен народився в Італії, але оселився в Румунії майже 15 років тому, а з 2016 року також є громадянином. Румунії.

     

  • 12 квітня 2024 року

    САМІТ – Румунія продовжуватиме підтримувати Україну на всіх рівнях доти, доки це буде потрібно, заявив президент Румунії Клаус Йоганніс на саміті “Ініціативи трьох морів” у столиці Литви. Він провів двосторонню зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським, якого запевнив у подальшій підтримці у боротьбі України з російськими окупантами. Президент Йоганніс заявив, що без підтримки з боку Румунії експорту українського зерна “були б величезні проблеми не тільки в Україні, але й там, куди ця сільськогосподарська продукція експортується”. Він також говорив про майбутню румунсько-українську угоду з питань безпеки, яка знаходиться на стадії розробки і створить кращу основу для співпраці між двома країнами. На саміті у Вільнюсі президент Румунії також згадав про проекти автомобільного та залізничного сполучення Чорне море-Балтійське море, які, за його словами, мають “особливе значення для Румунії”.

     

    НАВЧАННЯ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку був присутнім у четвер на багатонаціональних навчаннях “Морський щит 24”, організованих Військово-морськими силами Румунії. Понад 2200 військовослужбовців і 135 морських і річкових кораблів, літаків і транспортних засобів беруть участь до 21 квітня в навчаннях у Чорному морі, прибережній зоні і дельті Дунаю, в яких також беруть участь військовослужбовці з Болгарії, Франції, Грузії, Греції, Італії, Великобританії, Республіки Молдова, Нідерландів, Польщі, Португалії, Туреччини та США. Навчання складаються з місій з боротьби з незаконною діяльністю на морі і річці, морського і річкового контролю, пошуку і порятунку на морі, надання допомоги кораблю, що зазнав лиха, і забезпечення безпеки на рівні критичної інфраструктури. “Морський щит – 24” є найскладнішим заходом під керівництвом Військово-морських сил Румунії в 2024 році і сприяє просуванню ініціатив та інтересів Румунії на регіональному та міжнародному рівнях, а також підвищенню рівня оперативної сумісності між силами-учасницями.

     

    КОНГРЕС УКРАЇНЦІВ – Сьогодні у Палаці Парламенту в Бухаресті проходить Саміт лідерів Світового Конгресу Українців, організований Союзом українців Румунії у партнерстві зі Світовим Конгресом Українців. Захід триватиме до 15 квітня. Знакова для української діаспори зустріч має на меті визначити основні напрямки та пріоритети діяльності Світового Конгресу Українців на наступні кілька років у контексті нових безпрецедентних викликів, що постали перед українським народом. У заяві організаторів також йдеться про подальшу підтримку України – гуманітарну, політичну, військову, фінансову та освітню, – яка є вкрай необхідною в контексті війни, розв’язаної Росією 24 лютого 2022 р. У заході беруть участь, зокрема, офіційні особи та дипломати з Румунії та України, представники українських організацій з понад 70 країн світу, науковці та члени української громади в Румунії.

     

    ВИБОРИ – У Румунії 15 політичних партій та альянсів, а також сім незалежних кандидатів зареєстрували своїх кандидатів на виборах до Європейського парламенту в Центральному виборчому бюро у встановлений законом термін. Серед них – альянс правлячих партій СДП-НЛП, Альянс «Об’єднані праві сили» у складі Союзу «Рятуйте Румунію» + партії «Народний рух» + Сила правих, Альянс за об’єднання румунів, партія S.O.S. Румунія та Демократичний союз угорців Румунії. Кінцевий термін подання списків кандидатів на виборах до Європарламенту та їхніх досьє закінчився 10 квітня. Вибори до Європарламенту відбудуться 9 червня, разом з місцевими виборами.

     

    ВІЗИТ – Міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер відвідає Румунію у вівторок і зустрінеться зі своїм колегою Кетеліном Предою. За повідомленням посольства Німеччини в Бухаресті, темами зустрічі будуть європейська політика, політика безпеки та міграційна політика. Ненсі Фезер також відвідає зі своїм румунським колегою командний центр Прикордонної поліції, а пізніше зустрінеться з представниками німецької меншини. Наприкінці візиту запланована спільна зустріч з представником німецької меншини Овідіу Ганцем та представником єврейської меншини Сільвіу Векслером.

     

    ФОТОВИСТАВКА – У п’яюницю в румунському Атенеумі в Бухаресті була відкрита фотовиставка “Фестивальні історії” – мистецька ініціатива, спрямована на популяризацію Міжнародного фестивалю “Джордже Енеску” з унікальної перспективи.  За допомогою 48 фотографій глядачам пропонується візуальна подорож у серце одного з найвідоміших фестивалів класичної музики у світі. Фестиваль був започаткований у 1958 році в пам’ять про великого румунського композитора і скрипаля-віртуоза Джордже Енеску і проводиться кожні два роки. За ці роки у фестивалі, який проходить переважно в румунському Атенеумі та на Залі Румунського радімовлення, взяли участь престижні оркестри та музиканти з усього світу. Наступний фестиваль відбудеться у 2025 році.

  • 12 квітня 2024 року

    12 квітня 2024 року

     

    САМІТ – Румунія продовжуватиме підтримувати Україну на всіх рівнях доти, доки це буде потрібно, заявив президент Румунії Клаус Йоганніс на саміті “Ініціативи трьох морів” у столиці Литви. Він провів двосторонню зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським, якого запевнив у подальшій підтримці у боротьбі України з російськими окупантами. Президент Йоганніс заявив, що без підтримки з боку Румунії експорту українського зерна “були б величезні проблеми не тільки в Україні, але й там, куди ця сільськогосподарська продукція експортується”. Він також говорив про майбутню румунсько-українську угоду з питань безпеки, яка знаходиться на стадії розробки і створить кращу основу для співпраці між двома країнами. На саміті у Вільнюсі президент Румунії також згадав про проекти автомобільного та залізничного сполучення Чорне море-Балтійське море, які, за його словами, мають “особливе значення для Румунії”.

     

    НАВЧАННЯ -Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку був присутнім у четвер на багатонаціональних навчаннях “Морський щит 24”, організованих Військово-морськими силами Румунії. Понад 2200 військовослужбовців і 135 морських і річкових кораблів, літаків і транспортних засобів беруть участь до 21 квітня в навчаннях у Чорному морі, прибережній зоні і дельті Дунаю, в яких також беруть участь військовослужбовці з Болгарії, Франції, Грузії, Греції, Італії, Великобританії, Республіки Молдова, Нідерландів, Польщі, Португалії, Туреччини та США. Навчання складаються з місій з боротьби з незаконною діяльністю на морі і річці, морського і річкового контролю, пошуку і порятунку на морі, надання допомоги кораблю, що зазнав лиха, і забезпечення безпеки на рівні критичної інфраструктури. “Морський щит – 24” є найскладнішим заходом під керівництвом Військово-морських сил Румунії в 2024 році і сприяє просуванню ініціатив та інтересів Румунії на регіональному та міжнародному рівнях, а також підвищенню рівня оперативної сумісності між силами-учасницями.

     

    САМІТ – Сьогодні у Палаці Парламенту в Бухаресті проходить Саміт лідерів Світового Конгресу Українців, організований Союзом українців Румунії у партнерстві зі Світовим Конгресом Українців. Захід триватиме до 15 квітня. Знакова для української діаспори зустріч має на меті визначити основні напрямки та пріоритети діяльності Світового Конгресу Українців на наступні кілька років у контексті нових безпрецедентних викликів, що постали перед українським народом. У заяві організаторів також йдеться про подальшу підтримку України – гуманітарну, політичну, військову, фінансову та освітню, – яка є вкрай необхідною в контексті війни, розв’язаної Росією 24 лютого 2022 р. У заході беруть участь, зокрема, офіційні особи та дипломати з Румунії та України, представники українських організацій з понад 70 країн світу, науковці та члени української громади в Румунії.

     

    ВИБОРИ – У Румунії 15 політичних партій та альянсів, а також сім незалежних кандидатів зареєстрували своїх кандидатів на виборах до Європейського парламенту в Центральному виборчому бюро у встановлений законом термін. Серед них – альянс правлячих партій СДП-НЛП, Альянс «Об’єднані праві сили» у складі Союзу «Рятуйте Румунію» + партії «Народний рух» + Сила правих, Альянс за об’єднання румунів, партія S.O.S. Румунія та Демократичний союз угорців Румунії. Кінцевий термін подання списків кандидатів на виборах до Європарламенту та їхніх досьє закінчився 10 квітня. Вибори до Європарламенту пройдуть 9 червня, разом з місцевими виборами.

     

    ВІЗИТ – Міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер відвідає Румунію у вівторок і зустрінеться зі своїм колегою Кетеліном Предою. За повідомленням посольства Німеччини в Бухаресті, темами зустрічі будуть європейська політика, політика безпеки та міграційна політика. Ненсі Фезер також відвідає зі своїм румунським колегою командний центр Прикордонної поліції, а пізніше зустрінеться з представниками німецької меншини. Наприкінці візиту запланована спільна зустріч з представником німецької меншини Овідіу Ганцем та представником єврейської меншини Сільвіу Векслером.

     

    ФОТОВИСТАВКА – У п’яюницю в румунському Атенеумі в Бухаресті була відкрита фотовиставка “Фестивальні історії” – мистецька ініціатива, спрямована на популяризацію Міжнародного фестивалю “Джордже Енеску” з унікальної перспективи. За допомогою 48 фотографій глядачам пропонується візуальна подорож у серце одного з найвідоміших фестивалів класичної музики у світі. Фестиваль був започаткований у 1958 році в пам’ять про великого румунського композитора і скрипаля-віртуоза Джордже Енеску і проводиться кожні два роки. За ці роки у фестивалі, який проходить переважно в румунському Атенеумі та на Залі Румунського радіомовлення, взяли участь престижні оркестри та музиканти з усього світу. Наступний фестиваль відбудеться у 2025 році.

  • НАТО в 75 років

    НАТО в 75 років

    З моменту свого заснування в 1949 році про НАТО стверджували, що повинна була тримати німців, переможених у Другій світовій війні, внизу, американців в Європі і Радянський Союз поза Європою. Три чверті століття потому це гасло лише частково втратило свою актуальність. У той час як Німеччина стала стовпом вільного світу, Сполучені Штати залишаються важливими для його безпеки, а Росія знову становить найбільшу небезпеку. НАТО було створено 12 країнами Північної Америки та Європи у відповідь на загрозу московського експансіонізму.

    Сьогодні Альянс налічує 32 члени, багато з яких – від Балтійського до Чорного моря, від Естонії до Болгарії – з-за колишньої “залізної завіси”, де вони були насильно комунізовані і перебували під владою радянських окупаційних військ. За останні два роки НАТО повернула собі центральну роль у сфері безпеки після того, як вторгнення російських військ в сусідню Україну змусило союзників знову розглядати Москву як головну загрозу.

    Однак Росія звинуватила НАТО у поверненні до менталітету холодної війни, а російське Міністерство закордонних справ через свого речника заявило, що альянсу не буде місця в “багатополярному світі”, який, Росія хоче побудувати, щоб покінчити з домінуванням США. На зустрічі в Брюсселі, присвяченій 75-й річниці заснування Організації Північноатлантичного договору та підготовці до липневого саміту альянсу у Вашингтоні, міністри закордонних справ країн-членів домовилися взяти на себе ще більшу роль у координації допомоги окупованій Україні.

    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запропонував п’ятирічний пакет допомоги у розмірі 100 мільярдів євро, щоб зробити підтримку Києва більш стабільною і передбачуваною. Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску привітала вступ Швеції до НАТО, що є дуже символічним рішенням, оскільки скандинавське королівство відмовилося від багатовікового суворого нейтралітету одразу після нападу Росії на Україну. Вона також підкреслила стратегічну важливість Чорноморського регіону для євроатлантичної безпеки, закликавши НАТО зберігати пильність щодо розвитку подій в регіоні.

    Вона також закликала до посилення політичної і практичної участі на підтримку України, вказавши на багатовимірну підтримку, яку Румунія продовжує надавати сусідній країні. Напередодні міністерської зустрічі в Брюсселі двопалатний парламент у Бухаресті зібрався на спеціальне спільне засідання, присвячене 75-річчю існування НАТО і двом десятиліттям з моменту вступу Румунії до найбільшого військово-політичного альянсу в історії. Лише одним голосом проти сенатори і депутати ухвалили декларацію, в якій підкреслюється, що членство Румунії в Альянсі є гарантією захисту громадян, демократії та особистих свобод.

  • Спеціальна сесія, присвячена НАТО

    Спеціальна сесія, присвячена НАТО

    20-ту річницю вступу Румунії до НАТО, а також 75-ту річницю заснування Північноатлантичного альянсу відзначили у вівторок у Бухаресті урочистим спільним засіданням двох палат парламенту. Депутати і сенатори прийняли декларацію, в якій підкреслили, що членство Румунії в Альянсі є гарантією захисту громадян, демократії та особистих свобод. Декларацію парламенту було прийнято 247 голосами “за” і лише одним “проти”.

    Спікер Сенату Ніколає Чуке, лідер НЛП (в уряді з СДП), генерал у запасі, заявив, що за 20 років після вступу, Румунії вдалося стати ключовим членом НАТО. Ніколає Чуке: “Румунія сьогодні глибоко трансформована, ми маємо найміцніші гарантії безпеки в нашій історії. Ми не просто бенефіціар безпеки, а ключова держава в забезпеченні безпеки на східному фланзі НАТО”.

    За останні два десятиліття Румунія довела, що є лояльним і цінним членом Північноатлантичного альянсу, заявив тимчасовий виконувач обов’язків Палати депутатів, соціал-демократ Альфред Сімоніс: “Румунські військовослужбовці були на полі бою там, де вони були потрібні. Цивільні інституції підтримали активну і почесну присутність нашої країни в НАТО. Румунія приєдналася до спільноти цінностей, яка має величезну трансформаційну силу, корисну для нашого суспільства”.

    Від опозиції, лідер Союзу “Рятуйте Румунію” Кетелін Друле зазначив, що Румунія повинна виконувати свої зобов’язання, взяті в рамках НАТО, в тому числі внесок у розмірі 2,5% від ВВП на оборону. Кетелін Друле: “Ми можемо стати лідерами у Східній та Центральній Європі, але для цього нам потрібно побудувати сучасну Румунію, яка цінує демократію та зобов’язання перед союзниками”.

    Член Альянсу за об’єднання румунів (націоналістична опозиція) депутат Мірча Келару, також генерал у відставці, також говорив про дотримання зобов’язань в рамках НАТО: «Цей Альянс є тим, хто вимагає, хто пропонує і кому ми повинні пропонувати і, у свою чергу, просити. Що саме? Лояльність, передбачуваність та відповідальність».

    Понад 80% румунів вважають, що вступ країни в НАТО був добрим кроком і що союзники захищатимуть Румунію в разі агресії, – показує опитування, проведене Румунським інститутом оцінки та стратегії. Майже три чверті опитаних погоджуються з тим, що Румунія повинна інвестувати більше в оснащення армії сучасною технікою. Шістдесят відсотків румунів вважають, що присутність військових з інших країн НАТО на румунській території підвищила б безпеку, в той час як майже 40% респондентів дуже стурбовані можливістю втягнення країни у військовий конфлікт у найближчі роки.

  • 01 квітня 2024 року

    01 квітня 2024 року

    СТРАЙК – Профспілка поштових працівників Румунії оголосила сьогодні загальний страйк. Протестувальники вимагають підвищення заробітної плати на 400 леїв (близько 80 євро) і збільшення надбавки за лояльність. Вони стверджують, що з літа 90% працівників будуть отримувати мінімальну заробітну плату. За словами влади, з 1 липня вона зросте до 3.700 леїв (близько 740 євро). Керівництво компанії заявило, що вимоги працівників є обґрунтованими, але що вже відбулося значне підвищення заробітної плати. Валентін Штефан, генеральний директор Румунської пошти, запевнив, що, незважаючи на страйк, не буде затримок у виплаті пенсій або у функціонуванні інших послуг. Румунська пошта є національним оператором поштових послуг і належить румунській державі.

     

    ВІЗИТ  – Пенні Пріцкер, спеціальний представник США з питань економічного відновлення України, прибуває через два дні до Бухареста. Разом з румунськими офіційними особами та послом США в Бухаресті Кетлін Кавалек вона відвідає Центр ООН у справах біженців у виставковому комплексі “Ромекспо”, де говоритиме про життя біженців у Румунії та їхню роль у відновленні України. Пенні Пріцкер також зустрінеться з членами уряду Румунії та лідерами приватного сектору, щоб обговорити регіональне співробітництво, включаючи надзвичайну енергетичну допомогу Україні та довгострокові переваги інвестицій в інфраструктуру.

     

    ІНДЕКС – Згідно з даними НБР, базовий індекс споживчих кредитів знизився до 5,90 відсотка в річному обчисленні з 5,97 відсотка, рівня, опублікованого три місяці тому. Це перше значне зниження цього індексу за останні 12 місяців, що призведе до зниження кредитних ставок, починаючи з цього місяця. Очікується, що індекс вдруге знизиться з липня до 5,84%. Тенденція до зниження призведе до скорочення ставок за іпотечними кредитами, укладеними на основі базового індексу споживчих кредитів майже 500.000 румунів. З іншого боку, тримісячний індекс ROBOR, який використовується для розрахунку вартості споживчих кредитів в леях зі змінною процентною ставкою, зріс до 6,06%/рік з 6,05%. Базовий індекс споживчих кредитів – це індекс, відповідно до якого розраховується процентна ставка за кредитами в леях зі змінною ставкою після травня 2019 року, коли вона становила 2,36%. Цей індекс був задуманий румунським урядом як рішення, щоб збалансувати вплив індексу ROBOR, який зростав з місяця в місяць до кінця 2018 року.

     

    НАТО – Парламент у Бухаресті збирається у вівторок, щоб відзначити 20-ту річницю вступу Румунії до НАТО і 75-ту річницю існування Альянсу. З цієї нагоди парламент ухвалить декларацію. Також цього тижня Палата депутатів, як очікується, проведе остаточне голосування щодо ініційованого урядом законопроекту, який передбачає штрафи за недотримання регламенту ЄС щодо використання фторовмісних парникових газів у різних пристроях – холодильниках, кондиціонерах, в аерозолях або розчинниках. Штрафи можуть становити до 100.000 леїв (близько 20.000 євро) та позбавлення волі на строк від 6 місяців до 3 років. Нові правила обов’язкового страхування цивільної відповідальності також обговорюються в Палаті депутатів. Ухвалений Сенатом законопроект передбачає, серед іншого, штрафи у 15 разів вищі, ніж досі, для водіїв, які керують автомобілем без страховки цивільної відповідальності перед третіми особами, а також максимальну суму у 400 євро для самостійного ремонту пошкодженого автомобіля. Також цього тижня Сенат має розпочати обговорення термінової постанови про об’єднання виборів до Європейського парламенту з місцевими виборами, запланованими на 9 червня.

     

    ПОСІБНИК – Румунський директорат з кібербезпеки випустив “Посібник з виявлення фейкових матеріалів”. Матеріал має на меті захистити громадськість шляхом інформування про ризики кібербезпеки. Посібник містить детальну інформацію про те, що таке “глибокий фейк”, процес його створення та як його ідентифікувати. Автори вважають, що, розуміючи ці поняття, користувачі стануть більш обізнаними про пов’язані з ними ризики та зможуть вжити відповідних заходів для свого захисту. Deepfake – це форма цифрової маніпуляції, яка використовує передові методи штучного інтелекту для створення підроблених зображень або аудіо-відео контенту. Директорат заявляє, що це явище може мати значні наслідки для суспільства, підриваючи довіру громадськості до інформації в Інтернеті.

     

    НАВЧАННЯ – До 19 квітня в Республіці Молдова проходять спільні навчання молдовських, румунських та американських військових. Міністерство оборони в Кишиневі оголосило, що вони будуть тренуватися, обмінюватися досвідом і підвищувати оперативну сумісність. Також повідомляється, що навчання відбуватимуться в навчальних центрах Національної армії Респ. Молдови.

  • 24 березня 2024 року

    24 березня 2024 року

    ТЕРАКТ У МОСКВА – Сьогодні в Росії день національної жалоби після теракту, що стався в п’ятницю ввечері в концертному залі на околиці Москви, відповідальність за який взяло на себе джихадистське угруповання «Ісламська держава». Щонайменше 154 людини загинули. Російське державне телебачення показало кадри допиту після арешту чотирьох ймовірних нападників, іноземних громадян, у Брянській області, що межує з Україною та Білоруссю. Президент Володимир Путін заявив, що терористи планували втекти в Україну, яка нібито готувалася їх прийняти. У відповідь президент України Володимир Зеленський заявив, що Путін, і інші покидьки просто намагаються звалити на іншого. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття сім’ям жертв теракту. У повідомленні в мережі X зовнішньополітичне відомство підкреслило, що Румунія рішуче засуджує всі форми тероризму і всі напади на цивільних осіб.

    ТРИВОГА – Учора ввечері Інспекторат з надзвичайних ситуацій знову оголосив повітряну тривогу. Мешканці населених пунктів Тульчанськго повіту, поблизу румунсько-українського кордону отримали повідомлення RO-Alert у зв’язку з небезпекою «падіння об’єктів з повітря» під час атаки російських безпілотників по півдню України. Минулого місяця сповіщення RO-Alert отримали мешканці Тульчанського і Галацкого повітів, через можливе падіння уламків безпілотників, які Росія запустила по українських дунайських портах.

    ВИБОРИ В СЛОВАЧЧИНІ – Спікер словацького парламенту Петер Пеллегріні та колишній міністр закордонних справ Іван Корчок боротимуться у другому турі президентських виборів у Словаччині 6 квітня. У першому турі, що відбувся в суботу, за результатом підрахунку більшості голосів Корчок набрав 42% голосів проти 37% у Пеллегріні. Колишній глава уряду Петер Пеллегріні користується підтримкою нинішнього прем’єр-міністра-популіста Роберта Фіцо, який відмовляється надавати військову допомогу сусідній Україні, ставить під сумнів суверенітет країни і закликає до миру з Росією. Але після голосування Пеллегріні підкреслив, що Словаччина залишиться членом ЄС і НАТО, незважаючи на заяви Фіцо. Корчок – переконаний проєвропеєць, який вважає, що «Російська Федерація розтоптала міжнародне право (…) Я не думаю, що Україна повинна віддати частину своєї території заради досягнення миру».

    ПОЛІТИКА – Палата депутатів у понеділок розгляне вотум недовіри, ініційований опозиційною партією Союз за порятунок Румунії, міністру сільського господарства, соціал-демократу Флоріну Барбу. Документ під назвою «Ода Чаушеску не врятує румунське сільське господарство» був ініційований після заяв, в яких Барбу схвально  згадав ім’я колишнього комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску, страченого під час грудневої революції 1989 року. Ініціатори резолюції про вотум недовіри також стверджують, що Барбу просував закон, який передбачав використання очерету в дельті Дунаю для фінансової вигоди певних політиків і, що за все це він повинен бути відправлений у відставку. Голосування по документу відбудеться у вівторок на пленарному засіданні Палати депутатів.

    СВЯТО – Римо-католики святкують сьогодні Вербну неділю, яка знаменує собою вхід Ісуса Христа до Єрусалиму і відкриває Страсний тиждень, що завершиться наступної неділі, 31 березня, Воскресінням Господнім. У Бухаресті відбулася традиційна римо-католицька процесія Свята Квітів, яка розпочалася біля Французької церкви, продовжилася маршрутом через центр столиці і завершилася біля собору Святого Йосипа. Цього року православні (які складають більшість у Румунії) і греко-католики святкуватимуть Вербну неділю 28 квітня, а Великдень 5 травня.

    ПЕРЕПОХОВАННЯ – Берегиня румунської корони Маргарета вирішила, що останки принца-регента Румунії Ніколає повинні бути репатрійовані. Другий син короля Фердинанда і королеви Марії буде спочивати разом зі своєю дружиною Іоаною в новому архієпископському і королівському соборі в Куртя-де-Аргеш на півдні Румунії. Королівська родина оголосила, що похоронна церемонія відбудеться у п’ятницю 29 березня. Принц Ніколає був молодшим братом короля Карла II і дядьком короля Румунії Міхая I. Він помер у 1978 році в Мадриді в Іспанії і був похований у Лозанні в Швейцарії.

    ЗЕРНОВІ – Румунський експорт зернових в минулому році впав більш ніж на 4% в порівнянні з 2022 роком, але перевищив 4 мільярди євро у вартісному вираженні. Про це повідомив Національний інститут статистики Румунії. Найвища вартість експорту зернових у 2023 році була зафіксована в листопаді, коли Румунія експортувала понад 444 мільйони євро, потім у березні – 405 мільйонів євро. Що стосується імпорту, то в 2023 році Румунія імпортувала зернових з-за кордону на суму понад 700 мільйонів євро, що більш ніж на 27% менше в порівнянні з 2022 роком, – повідомляє НІС Румунії.

     

     

  • 23 березня 2024 року

    23 березня 2024 року

    ТЕРАКТ У МОСКВІ – Міністерство закордонних справ Румунії засудило теракт в Москві і висловило співчуття сім’ям загиблих. «Румунія рішуче засуджує будь-яку форму тероризму і всі напади проти цивільних осіб», – йдеться у повідомленні МЗС Румунії в суботу в мережі X. МЗС Румунії також висловило співчуття сім’ям жертв теракту. Нагадаємо, що в суботу директор ФСБ Александр Бортніков доповів Путіну про затримання 11 осіб, зокрема чотирьох терористів, які безпосередньо брали участь у теракті у підмосковному концертному залі «Крокус Сіті Хол». Відповідальність за напад взяло на себе джихадистське угруповання «Ісламська держава». Чоловіки у камуфляжних костюмах відкрили вогонь з автоматів по присутніх на концерті, а кількість загиблих унаслідок теракту зросла до 150 людей, повідомляють AFP і Reuters. Російські слідчі заявляють, що це попередні дані та попередили, що кількість загиблих, як очікується, зросте. За даними Міністерства охорони здоров’я, 115 осіб госпіталізовано, в тому числі п’ятеро дітей. Раніше було повідомлено, що автомобіль з ймовірними нападниками затримали неподалік від кордону з Білоруссю та Україною.

    УКРАЇНЦІ – Генеральний інспекторат прикордонної поліції Румунії повідомляє, що 22 березня приблизно 190 200 осіб, громадян Румунії та іноземців, та понад 57 200 транспортних засобів митний контроль та митне оформлення (як на в’їзді, так і на виїзді) у пунктах пропуску через кордон Румунії. До Румунії в’їхало 96 119 осіб, з яких 8 489 – громадян України. Таким чином, з лютого 2022 року і до 22 березня 2024 року, до Румунії в’їхало 7 600 853 громадянина України.

    ШЕНГЕН – Входження до Шенгенської зони і з сухопутними коронами є метою, яку Румунія може досягти до кінця року, – заявив міністр внутрішніх справ Кетелін Предою. За його словами, румунська сторона вже завершила підготовку до вступу з повітряними та морськими кордонами, відповідно до рішення Ради ЄС. Предою зазначив, що Румунія та Австрія чудово співпрацюють у сфері захисту кордонів, боротьби з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю, додав, що запропонував своєму австрійському колезі Герхарду Карнеру розширити співпрацю за межі Шенгенської зони, зосередившись на боротьбі з наркоторгівлею та контрабандою людей. 31 березня громадяни Румунії та Болгарії зможуть подорожувати до країн-членів Шенгенської зони без прикордонного контролю, але лише в аеропортах та портах, через небажання Австрії дати свою згоду на повноправне входження до Шенгену. Згідно зі статистикою, 70% румунів, які подорожують за кордон повітряним транспортом, подорожують до країн, що входять до європейської зони вільного пересування.

    ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я- Румунія стикається з браком тисяч лікарів, інтернів і медсестер.  За даними Міністерства охорони здоров’я понад 8600 посад є вакантними і криза найгостріше відчувається в малих містах і селах. Понад 300 міст не мають сімейних лікарів, а в більш ніж половині міст не вистачає лікарів спеціалістів. У північно-західному повіті Селаж цю проблему частково вирішили за допомогою лікарів-пенсіонерів, а також шляхом створення вторинних медичних закладів. Щоб привабити молодих лікарів, які не зацікавлені працювати в сільській місцевості, мерії модернізували амбулаторії, забезпечують лікарів службовими помешканням, а в деяких випадках навіть надають службові автомобілі.

    ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії створило на своєму веб-сайті www.mae.ro розділ «Вибори до Європейського парламенту – 9 червня 2024 року», присвячений інформуванню румунських виборців за кордоном. Громадяни Румунії, які мають намір голосувати на виборчих дільницях, створених за межами Румунії, матимуть доступ до інформації про процедуру голосування, документи, що посвідчують особу, на підставі яких вони можуть скористатися своїм правом голосу та інші деталі, пов’язані з виборами. Список закордонних виборчих дільниць буде опублікований не пізніше, ніж за 30 днів до дати виборів. Розділ, присвячений виборам до Європейського Парламенту, буде постійно оновлюватися. Міністерство закордонних справ радить громадянам Румунії, які перебувають за кордоном або подорожують за кордон, заздалегідь ознайомитися з процесом голосування та вчасно перевіряти свої документи, що посвідчують особу, щоб здійснити своє право голосу в найкращих умовах. Вибори до Європарламенту намічені в Румунії на 9 червня, одночасно з місцевими виборами. Крім цього у вересні пройдуть президентські вибори, а в грудні – парламентські.

    ШКОЛА – У наступному навчальному році Румунська Академія призначить 10 стипендій у розмірі 1 000 леїв (еквівалент близько 200 євро) на місяць для старшокласників, які живуть у неблагополучному середовищі. Критеріями відбору є виняткові результати в шкільних конкурсах та олімпіадах, середня оцінка не менше 9,50 і дохід на члена сім’ї нижче середнього по країні. Заявки можна подавати не пізніше 30 квітня. Учні, відібрані для отримання стипендій наступного року, також матимуть можливість взяти участь у літній школі, організованій Румунською Академією в Центрі культури та сталого розвитку «Цара Хацегулуй Ретезат».

    ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу в п’ятницю ввечері зіграла внічию 1:1 з Північною Ірландією в товариському матчі в Бухаресті. У вівторок Румунія зіграє проти Колумбії на нейтральному полі в Мадриді, Іспанія. Це перші два товариські  матчі румунських футболістів цього року напередодні ЄВРО-2024, що відбудеться влітку в Німеччині. У червні Румунія також зіграє товариські матчі в Бухаресті проти Болгарії та Ліхтенштейну. На Євро 2024 румуни гратимуть у групі E з Бельгією, Словаччиною та переможцем вівторкового матчу плей-офф між Україною та Ісландією. У ніч на четвер у півфінальних матчах плей-офф ісландці перемогли Ізраїль з рахунком 4:1, а українці обіграли команду Боснії з рахунком 2:1.

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сорана Кирстя сьогодні зіграє проти американки Слоан Стівенс у другому колі турніру WTA 1,000 у Маямі, штат Флорида з призовим фондом у майже $9 млн. Через дощ матч був призупинений на рахунку 5:2 у першому сеті на користь Сорани Кирсті. Три інші румунки, Сімона Халеп, Ана Богдан та Жаклін Крістіан, вилетіли з першого раунду. Нагадаємо, що Халеп, колишня перша ракетка світу, повернулася в теніс після півторарічної дискваліфікації за вживання допінгу.