Author: Богдан Матей

ДРОНИ – Румунії необхідно доповнити законодавство про здатність реагувати на проникнення ворожих або несанкціонованих безпілотних літальних апартів  в її повітряний простір. Таким є висновок сьогоднішньої зустрічі членів Комітету з питань оборони Сенату та представниками Міністерства оборони, – повідомила голова комітету Ніколета Паулюк. За її словами, вони обговорили необхідність термінового прийняття законопроектів, які б дозволили міноборони виконувати свої місії: «Немає ніякої небезпеки, що ми не зможемо виконувати свої місії, оскільки повітряний простір захищений, тому що ми є членом НАТО», – сказала Ніколета Паулюк. У суботу ввечері жителі південно-східних повітів Тулча і Констанца були попереджені про можливість падіння об’єктів з повітря. Пізніше військові виявили рештки російського безпілотника в безлюдній місцевості поблизу села Періправа. Міністерство оборони Румунії рішуче засудило російські атаки проти українських цивільних об’єктів та інфраструктури, які є невиправданими і серйозно суперечать міжнародному праву. Своєю чергою, МЗС Румунії знову висловило рішучий протест проти чергового порушення повітряного простору Румунії і категорично закликало припинити повторні атаки на українське населення та цивільну інфраструктуру.

ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими в середу Національним інститутом статистики, річна інфляція в Румунії знизилася до 5,1% у серпні 2024 року з 5,42% у липні. За цей період ціни на продукти харчування зросли на 4,25%, на непродовольчі товари – на 4,35%, а на послуги – на 8,60%. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,4% з 4,9% раніше і очікує, що вона досягне 3,4% на кінець 2025 року, як повідомив у серпні голова НБР Муґур Ісереску.

ВИБОРИ – Виборчий період президентських виборів в Румунії розпочнеться в четвер створенням Центрального виборчого бюро, згідно з календарем, затвердженим урядом Румунії. Члени ЦВБ будуть обрані шляхом жеребкування, а днем пізніше таємним голосуванням буде обраний його голова. Кандидатури на пост президента повинні бути подані не пізніше 5 жовтня, а виборча кампанія розпочнеться 25 жовтня. Громадяни Румунії, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, зможуть голосувати дистанційно, а термін подачі заявок спливає 24 вересня. Перший тур виборів на найвищу посаду в румунській державі відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Румуни також будуть покликані на виборчі дільниці 1 грудня, в Національний день Румунії, коли пройдуть і парламентські вибори.

ЗАКОНОДАВСТВО – Сенат, верхня палата парламенту Румунії, прийняв законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу, що передбачає однаковий правовий підхід до торгівлі людьми та сутенерства за допомогою примусу. Наразі сутенери в деяких випадках можуть уникнути відбування покарання за ґратами, якщо, наприклад, жертви скажуть, що їх не примушували займатися сексом за гроші. Ініціативу підтримали всі парламентські фракції. Для того, щоб ця поправка до Кримінального кодексу набула чинності, вона також має бути прийнята Палатою депутатів. З іншого боку, нещодавно було оновлено список психоактивних речовин, заборонених в Румунії, до списку наркотиків було додано 14 нових назв. 13 з них відносяться до категорії наркотиків високого ризику, а одна – до категорії середнього ризику.

КІНО – 12-й Бухарестський фестиваль музичного кіно пройде з 14 по 22 вересня на площі Джордже Енеску в центрі румунської столиці. За словами організаторів, фестиваль перезапускається з новою концепцією і пропонує публіці вечори концертів у різних музичних стилях, від класичного репертуару до джазу, від кіномузики до поп-ф’южн, виводячи на авансцену сотні відомих виконавців та оркестрів. Захід організований мерією Бухареста через столичний культурний центр АRCUB, під егідою Днів Бухареста, що відзначають 565 років з часу першої документальної згадки про місто. Вхід на фестиваль буде вільним.

НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу на церемонії нагородження медалістів Олімпійських та Паралімпійських ігор у Парижі, що дуже важливо, щоб спорт зайняв своє “належне місце” серед головних національних пріоритетів. Глава держави підкреслив, що медалі, завойовані румунськими спортсменами в Парижі, є символом відродження румунського спорту. Румунія завоювала загалом чотири золоті, чотири срібні та три бронзові медалі на Олімпійських та Паралімпійських іграх. На Паралімпійських іграх золоту медаль виграв 28-річний Флорін-Александру Болога у дзюдо для сліпих у ваговій категорії до 73 кг, а Камелія Чіріпана виграла бронзу в жіночому одиночному розряді з настільного тенісу. На Олімпійських іграх золото завоювали плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем, веслярі Андрей Корня і Маріан Енакє в чоловічій двійці та жіночий екіпаж «вісім плюс» (Марія Магдалена Русу, Роксана Ангел, Анкуца Боднар, Марія Лехач, Адріана Адам, Амалія Береш, Йоана Вринчану, Сімона Радіш, Вікторія Штефанія Петряну). Срібло завоювали Анкуца Боднар та Сімона Радіш – академічне веслування: двійки (жінки), Йоана Вринчану та Роксана Ангел – академічне веслування: двійки (жінки), Джаніна ван Гронінген та Іонела Козьмюк – академічне веслування: двійки парні, легка вага (жінки) та важкоатлетка Міхаєла Валентина Камбей у ваговій категорії до 49 кг. Бронзу завоювали Давід Попович у плаванні на дистанції 100 метрів вільним стилем та гімнастка Ана Марія Бербосу у вільних вправах.

ПРИВАТНІ ПЕНСІЇ – Сенат Румунії негласно прийняв законодавчу пропозицію, ініційовану групою депутатів від Союзу «За порятунок Румунії», яка передбачає щорічне прогресивне підвищення ставки внеску до другого рівня пенсійної системи. У пояснювальній записці до закону зазначається, що, починаючи з дати публікації закону в Офіційному віснику Румунії, ставка внеску до приватного пенсійного фонду щорічно збільшуватиметься на 1% з 1 січня кожного року, доки не досягне рівня у 10%. Пенсійну систему ІІ рівня слід розглядати як інвестицію, яка збільшує державні витрати в короткостроковій перспективі, але стане дешевшою в довгостроковій перспективі, – йдеться в пояснювальній записці, – і цей захід матиме значний позитивний вплив на рівень доходів населення, яке досягає пенсійного віку, полегшуючи навантаження на державу, яка стикатиметься з проблемою старіння населення. Законодавча пропозиція буде розглянута в останньому читанні Палатою депутатів.

ЕНЕРГЕТИКА – Половина електроенергії, виробленої в Європейському Союзі цього року, була отримана з відновлюваних джерел, йдеться у звіті, опублікованому Європейською комісією в середу. Крім того, ЄС вдалося масово відмовитися від російського газу, а споживання газу в ЄС значно скоротилося завдяки заходам з підвищення ефективності, – додається у звіті. У той же час, запаси газу на наступну зиму були забезпечені до 1 листопада і зараз перевищують 90% спроможності газосховищ. Згідно з доповіддю ЄК, рівень заповнення шести румунських газосховищ становив майже 90% ще в серпні.

ЄВРОКОМІСІЯ – Румунія може отримати в наступному складі Єврокомісії портфель з питань соціальних прав та житла, посаду, до компетенції якої також входять питання, пов’язані з зарплатами, пенсіями та допомогою, – стверджують урядові джерела в Бухаресті. Вони додають, що прем’єр-міністр Марчел Чолаку провів дискусію з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, в якій також взяла участь Роксана Минзату, номінантка від Румунії на посаду єврокомісара. Очікується, що в середу глава виконавчої влади ЄС оголосить про розподіл портфелів у майбутній Єврокомісії.

НАВЧАЛЬНИЙ РІК – У Румунії новий навчальний рік розпочинається з низки важливих положень. Учні VIII та XII класів закінчуватимуть школу раніше, а також змінено графік іспитів, як на національну атестацію, так і на атестат про повну загальну освіту. Для тих, хто не складатиме іспити, навчання триватиме 36 тижнів і закінчиться 20 червня 2025 року. Також з цього року учні отримуватимуть оцінку за поведінку в кінці кожного модуля, мобільні телефони будуть заборонені на території шкіл, а для дітей, які зривають заняття, будуть створені спеціальні кімнати. У новому навчальному році національний план боротьби зі шкільним насильством буде впроваджений у всіх школах Румунії.

АГРАРНА ПОЛІТИКА – Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу взяв участь у неформальній зустрічі міністрів сільського господарства країн-членів ЄС, що відбулася в Будапешті з 8 по 10 вересня, організованій угорським головуванням в Раді ЄС. У своєму виступі він наголосив на необхідності більш послідовного розподілу бюджету САП (Спільної аграрної політики) на наступний фінансовий рік, адаптованого до справедливого рівня прямих виплат шляхом застосування принципу зовнішньої конвергенції, а також для компенсації фермерам за застосування підвищених екологічних умов. Водночас, було наголошено на важливості визначення формули, за якою всі держави-члени матимуть однаковий рівень прямих виплат. Румунський урядовець також закликав до термінового розподілу європейських фондів, призначених для компенсації фермерам, переосмислення відступів для неонікотиноїдів (інсектицидів) та розширення допустимості витрат на розведення тварин.

ВИБОРИ – Виборчий період до президентських виборів у Румунії розпочинається цього тижня, згідно з графіком, затвердженим рішенням уряду. Основними віхами є створення Центрального виборчого бюро у четвер, 12 вересня, шляхом жеребкування та призначення голови ЦВК днем пізніше шляхом таємного голосування. Кандидатури мають бути подані не пізніше 5 жовтня, а виборча кампанія розпочнеться 25 жовтня. Вибори Президента Румунії заплановані на 24 листопада – перший тур – і 8 грудня – другий тур. Між ними 1 грудня, в Національний день Румунії, відбудуться парламентські вибори.

НАТО – Заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане був нагороджений у вівторок орденом «За заслуги» на знак визнання його «виняткової служби в рамках Північноатлантичному альянсу». Церемонія нагородження відбулася в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі під головуванням Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. 3 вересня Мірча Джоане повідомив Генерального секретаря Альянсу про те, що з 10 вересня він йде у відставку з посади заступника Генерального секретаря Альянсу. Мірча Джоане – перший румун на посаді заступника Генерального секретаря НАТО. Борис Руге, помічник Генерального секретаря з політичних справ і політики безпеки, виконуватиме обов’язки заступника Генерального секретаря до призначення наступника пана Джоане.

ТЕАТР – 16 національних театрів з Румунії та Республіки Молдова зібралися з сьогоднішнього дня до 22 вересня в Кишиневі, де проходить 9-а «Зустріч румунських національних театрів». У цей період глядачі в столиці Республіки Молдова зможуть насолодитися 46 культурними заходами, виставами в приміщенні і на відкритому повітрі, вісьмома прослуховуваннями радіопостановок і шістьма прем’єрами. Також відбудуться презентації книг, зустрічі з культурними та театральними діячами. Захід у Кишиневі проходить під назвою «Європейські зв’язки» під патронатом президентів Румунії та Молдови Клауса Йоганніса та Майї Санду. Почесним гостем фестивалю є Київський національний драматичний театр імені Івана Франка.

ПОЛІТИЧНА ПОЛІЦІЯ – У 1980-1989 роках колишня комуністична поліція Секурітатя відкрила близько 250 000 розшукових справ, з яких 70 000 стосувалися іноземних громадян і 15 000 втікачів, заарештованих під час спроб перетнути кордон. Згідно із заявою, оприлюдненою Національною радою з вивчення архівів колишньої політичної поліції у вівторок, як і будь-який тоталітарний політичний режим, комуністичний режим в Румунії не дуже вірив у лояльність і повну підтримку своїх громадян. Основна місія Секурітате полягала у спостереженні за населенням з метою виявлення та ліквідації будь-яких дій, що кидають виклик комуністичній системі. За даними Національної ради з вивчення архівів колишньої політичної поліції, на багатьох румунських громадян у різний час було заведено по дві і більше справ. Щодо деяких осіб, переслідуваних у 1980-х роках, справи були заведені ще до цього періоду.

АВТО – На заводі Dacia-Renault у місті Пітешть (південна Румунія) розпочалася програма добровільного скорочення числа працівників, які отримають значні грошові компенсації пропорційно до їхнього стажу роботи на заводі. Керівництво заводу сподівається скоротити кількість працівників на кілька сотень, особливо на дільницях, які будуть реорганізовані після автоматизації. Премії становлять 22.000 леїв нетто за стаж роботи до двох років і можуть зрости до 150.000 леїв за стаж понад 16 років. Під час останньої кампанії зі звільнення за власним бажанням два роки тому подали у відставку близько 500 працівників. Цьогорічна пропозиція передбачає, що працівники, зареєстровані з професійним захворюванням або серйозним нещасним випадком на виробництві, отримають 210.000 леїв. (1 євро дорівнює приблизно 5 леям)

ФУТБОЛ – Національна збірна Румунії з футболу перемогла Литву з рахунком 3:1 у понеділок ввечері в Бухаресті в групі С2 Ліги націй. У п’ятницю румуни перемогли також Косово з рахунком 3:0 і очолюють групу з шістьма очками. Наступні матчі Румунія проведе наступного місяця, 12 жовтня проти Кіпру та 15 жовтня проти Литви, обидва на виїзді. Ліга націй 2024/25 також матиме прямий вплив на європейську кваліфікацію до чемпіонату світу 2026 року. Чотири найкращі переможці груп у Лізі націй, за винятком команд, які посіли перші два місця в попередніх групах, візьмуть участь у плей-офф ЧС-2026 разом з усіма 12 командами, що посіли другі місця в класичному відборі. Це призведе до чотирьох раундів плей-офф, у кожному з яких буде по чотири команди, які будуть зіграні за системою півфінал-фінал, щоб визначити останні чотири європейські збірні, які візьмуть участь у Чемпіонаті світу в США, Мексиці та Канаді.

ОБОРОНА  – Міністерство національної оборони в Бухаресті оголосило про ймовірність ураження території країни в ненаселеному районі поблизу містечка Периправа (південний схід) після ударів російських безпілотників по цілях в Україні. Згідно із заявою, опублікованою в неділю Міноборони, вранці російські сили відновили серію ударів безпілотниками по цивільних об’єктах і об’єктах портової інфраструктури в Україні в безпосередній близькості від кордону з Румунією. Національний військовий командний центр повідомив Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій про запровадження заходів з оповіщення населення в повітах Тулча і Констанца, а в суботу ввечері населення отримало попередження RO-ALERT. Міноборони виступило з рішучою заявою, в якій засудило російські удари по українських цивільних об’єктах та інфраструктурі, які є необґрунтованими і серйозно суперечать нормам міжнародного права. У свою чергу, Міністерство закордонних справ підтвердило свій рішучий протест проти чергового порушення повітряного простору Румунії та категорично закликало припинити повторювані атаки проти українського населення та цивільної інфраструктури.

НОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК – У понеділок у Румунії у відкритті нового навчального року візьмуть участь близько три мільйони учнів. Уряд обіцяє, що цей навчальний рік стане останнім, коли навчання в школах вестиметься у три зміни. Наразі таких шкіл залишається всього 19 у Бухаресті та повіті Ільфов. За даними Міністерства освіти, до початку навчального року 800 із понад 6000 шкіл не готові до відкриття з причин відновлення, модернізації або будівництва. 70 шкіл мають невідповідні санітарні умови, але 50 з них отримають фінансування на відновлення. На останньому засіданні уряд також затвердив збільшення на 7800 посад у системі довузівської освіти та збільшення кількості вихователів у яслах і дитячих садках.

ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК – Правоохоронні органи будуть присутні в перший день навчального року у кожному навчальному закладі Румунії з метою підтримання атмосфери громадського порядку та громадської безпеки – оголосила прес-секретар Міністерства внутрішніх справ Моніка Дайбог. Вона сказала, що близько 25 000 співробітників міністерства будуть мобілізовані по всій країні в рамках заходів з охорони громадського порядку і безпеки, а близько 8 000 співробітників міністерства будуть присутні в навчальних закладах. Співробітники ДАІ також посилять свою діяльність в районі шкіл. Дорожні екіпажі працюватимуть над впорядкуванням дорожнього руху та попередженням ДТП, звертаючи особливу увагу на ситуації, які можуть загрожувати дітям. Моніка Дайбог також зазначила, що пріоритетними залишаються заходи із запобігання та протидії незаконному обігу наркотиків та їх вживанню серед молоді.

СВЯТО – Сьогодні християни відсвяткували Різдво Пресвятої Богородиці, день, відомий в народі під назвою Святої Марії Малої. Марія, мати Ісуса Христа, згідно з християнським віровченням, народилася дивом. Її батьки, Йоаким і Анна, досягли похилого віку, в якому, природно, вже не могли продовжувати рід. Але після молитви Бог зробив диво: У старості Анна народила дівчинку, яку назвали Марією. Вона мала стати матір’ю Месії, Ісуса Христа, Сина Божого, який став людиною заради спасіння світу. У християнстві Діва Марія є особою, яка досягла найвищого ступеня святості, саме тому вона користується найбільшою пошаною серед святих. На відміну від інших святих, яких вшановують лише в день їхньої смерті, Діва Марія має чотири великі свята в християнському календарі: Народження, Введення в храм, Благовіщення та Успіння. Понад два мільйони румунів відзначили свої іменини.

МЕДАЛІ – Румунія завоювала чотири медалі на Міжнародній олімпіаді з комп’ютерних наук, що проходила в Єгипті з 1 по 8 вересня 2024 року, – оголосило в неділю Міністерство освіти в Бухаресті. Румунські учні завоювали одну золоту, дві срібні та одну бронзову медалі, в результаті чого Румунія посіла восьме місце у світі та друге місце в Європі.

ФУТБОЛ – У понеділок збірна Румунії з футболу зустрінеться на своєму полі з Литвою у другому матчі в групі C2 Ліги Націй. У п’ятницю ввечері румуни розгромили Косово з рахунком 3:0 у Пріштіні, а Литва програла вдома Кіпру з рахунком 0:1. Це перші матчі нового тренера збірної Мірчі Луческу, який очолив команду після 38-річної перерви. Раніше він тренував збірну Румунії у період з 1981 по 1986 р. і вивів її до фінального турніру чемпіонату Європи у Франції 1984 року, коли до фіналу виходили тільки вісім команд континенту. Надалі Луческу виграв безліч національних чемпіонатів і кубків із командами Румунії, Туреччини та України, а також Кубок УЄФА зі стамбульським «Галатасараєм» у 2000 році. У свої 79 років Луческу є найстарішим у світі тренером національної збірної з футболу.

Амністія для боржників

Уряд у Бухаресті ухвалив у середу проект термінової постанови про податкову амністію для компаній та фізичних осіб. Документ передбачає бонуси для тих, хто своєчасно сплачує податки, а також для тих, хто вирішить сплатити свою заборгованість. Станом на кінець серпня заборгованість фізичних та юридичних осіб до державного бюджету склала понад 71 мільярд леїв (еквівалент понад 14 мільярдів євро), і уряд просить боржників сплатити їх до 25 листопада без нарахування пені та штрафів. Уряд також пропонує 3% бонус для сумлінних платників податків. Проект, розроблений Міністерством фінансів, також включає низку заходів жорсткої економії в бюджетному секторі, які передбачають обмеження витрат на товари та послуги.

Пожертвування для України

Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер підписав закон про передачу третім сторонам зенітно-ракетного комплексу Patriot, придбаного у США. Закон, прийнятий раніше в парламенті, схвалює передачу, узгоджену з американським партнером, сусідній Україні. Закон також «уповноважує румунський уряд вжити необхідних заходів для відновлення своїх наземних засобів протиповітряної оборони» шляхом укладання контрактів з урядом США на закупівлю ще одного зенітно-ракетного комплексу «Патріот».

Підтримка Ізраїлю 

Румунія рішуче засуджує терористичні напади на Державу Ізраїль і закликає всі залучені сторони сприяти відновленню безпеки і укладенню угоди про припинення вогню – з таким посланням виступив прем’єр-міністр Марчел Чолаку в Єрусалимі в четвер, під час зустрічі зі своїм ізраїльським колегою Беньяміном Нетаньяху. Як повідомляє Радіо Румунія, Марчел Чолаку висловив стурбованість ситуацією в сфері безпеки та небезпекою ескалації конфлікту. У супроводі міністрів оборони, закордонних справ та економіки прем’єр-міністр перебував з робочим візитом в Ізраїлі, на порядку денному якого була зустріч з президентом Ісааком Герцогом. Це другий візит прем’єр-міністра Румунії до Ізраїлю менш ніж за рік, після візиту від 17 жовтня 2023 року, через десять днів після того, як єврейська держава зазнала нападу терористів з ісламістського руху ХАМАС.

Високопосталені посади для румунів

Депутат Європарламенту від СДП Роксана Минзату є офіційним кандидатом на посаду єврокомісара з боку Румунії. Про це оголосив у понеділок прем’єр-міністр Чолаку, який сказав, що обговорить з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн портфоліо, яким буде керувати Румунія. Склад майбутньої виконавчої влади ЄС буде оголошено 11 вересня. Також у Брюсселі румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан (ЄНП/НДП) був призначений політичними групами Європарламенту головним переговірником щодо майбутнього багаторічного бюджету ЄС після 2027 року. 7-річна програма на загальну суму близько 1,3 трильйона євро є інструментом, за допомогою якого країни-члени отримують основну частину безповоротних коштів ЄС на інвестиції та фермерські субсидії. Парламент має визначити пріоритети багаторічного бюджету ЄС. Вони будуть передані до Європейської Комісії для включення в проект бюджету. З поточного багаторічного фінансового періоду 2021-2027рр., Румунія отримає близько 46 мільярдів євро, до яких слід додати суми з Національного плану відновлення та стійкості.

Президентські вибори

У вівторок румун Мірча Джоане подав у відставку з посади заступника Генерального секретаря НАТО. Це сталося наприкінці п’ятирічного терміну, позначеного війною в Україні і виведенням військ союзників з Афганістану. В інтерв‘ю Радіо Румунія Джоане заявив, що він продовжить використовувати свій вплив для просування румунів на міжнародних форумах, в тому числі в НАТО, і що він відчуває потребу повернутися в румунську політику. Преса чекала цієї заяви більше двох років і вважала кандидатуру Джоане, як незалежного кандидата, дуже ймовірною на президентських виборах наприкінці року. Колишній посол у США, колишній міністр закордонних справ і колишній лідер СДП, Мірча Джоане балотувався на посаду президента і в 2009 році, програвши Траяну Бесеску. Серед інших претендентів на президентське крісло – лідери всіх парламентських партій: Марчел Чолаку (СДП), Ніколає Чуке (НЛП), Елена Ласконі (СРР), Джордже Сіміон (АОР) та Келемен Хунор (ДСУР).

КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ – Дві організовані злочинні групи, що спеціалізувалися на кіберзлочинності та відмиванні грошей, були ліквідовані завдяки співпраці румунських прокурорів з Управління з питань боротьби з організованою злочинністю та тероризмом (DIICOT) з судовими органами Сполучених Штатів Америки. Протягом 2021 року на території штату Каліфорнія була створена структура, що складалася з громадян Румунії та Болгарії. За допомогою спеціального обладнання учасники копіювали дані карток резидентів США та знімали з них готівку. Загальна сума збитків склала понад мільйон доларів. Частина грошей була переведена до Румунії за допомогою систем грошових переказів або кур’єрських компаній. У другому випадку гроші були заховані в споживчих товарах. Тут члени другого злочинного угруповання, яке спеціалізуволася на відмиванні грошей, через посередників отримували гроші для інвестицій. Обшуки в Румунії привели до виявлення та конфіскації десятків тисяч євро і доларів.

НАГОРОДИ – Румунська кінострічка «Новий рік, який не настав» режисера, сценариста і продюсера Богдана Мурешану отримала дві нагороди на Венеційському міжнародному кінофестивалі: нагороду FIPRESCI – журі Міжнародної федерації кінокритиків та нагороду Bisato d’Oro 2024 за найкращий сценарій, присуджену незалежними критиками. «Фільм завершує глибоке дослідження людської поведінки під впливом страху перед політичними репресіями, який поділяють багато поколінь, що жили в умовах авторитарного режиму. Ми цінуємо цей фільм за його вдумливе політичне бачення, витончену і захоплюючу розповідь, художній баланс тонів і винятковий кастинг», – відзначили члени журі FIPRESCI. Директорка фільму «Новий рік, який не настав» Борока Біро отримала спеціальну відзнаку Premio Autrici до 40 років «Валентина Педічіні», яка відзначає талант автора віком до 40 років за видатні досягнення в режисурі, сценарії, монтажі або операторській майстерності.

ПАРАЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ – Румунська спортсменка Камелія Чіріпан виграла бронзову медаль у жіночому одиночному розряді з пара-тенісу в суботу на Паралімпійських іграх у Парижі після поразки у півфіналі від українки Марини Литовченко з рахунком 3:0 (11-5, 11-7, 11-5), – повідомило Національне агентство з питань спорту (НСА). 45-річна Камелія Чіріпан, визнана румунською паралімпійською спортсменкою 2022 року після завоювання бронзової медалі на чемпіонаті світу з настільного тенісу в Іспанії, була прапороносцем Румунії на церемонії відкриття Паралімпійських ігор в Парижі. Бронзова медаль Камелії Чіріпан була завойована на наступний день після того, як румунський спортсмен Флорін Александру Болога виграв золоту медаль з дзюдо для сліпих, кат. 73 кг (J1), перемігши у фіналі іппоном казахстанця Єргалі Шамея. Румунія має шість спортсменів, які беруть участь у цьому випуску Паралімпійських ігор: Александру Болога і Даніель Варгоцкі в дзюдо, Едуард Новак і Теодор Матікан у велоспорті, Камелія Чіріпан і Бобі Сіміон в настільному тенісі.

ФУТБОЛ – У п’ятницю ввечері в Приштині національна збірна Румунії з футболу розгромила Косово з рахунком 3:0 у своєму першому матчі в групі С2 Ліги націй. У цій же групі, Литва була переможена Кіпром з рахунком 0:1. У понеділок румуни приймають Литву в Бухаресті. Це перші матчі на новій посаді тренера Мірчі Луческу, який повернувся до керма національної збірної після 38 років. Раніше він тренував Румунію в 1981-86 роках і виводив її на чемпіонат Європи у Франції в 1984 році, коли до фіналу потрапили лише вісім команд континенту. Луческу виграв численні національні чемпіонати та кубки з командами Румунії, Туреччини та України, а також Кубок УЄФА зі стамбульським «Галатасараєм» у 2000 році. У свої 79 років Луческу є найстаршим у світі тренером національної збірної з футболу.

ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус магнітудою 3,8 стався у суботу вранці на південному заході Румунії, згідно з даними, опублікованими Національним науково-дослідним інститутом фізики Землі. Підземні поштовхи сталися на глибині 17 км поблизу міста Тиргу Жіу. Цього місяця в Румунії сталося вісім слабких землетрусів. Найбільший цьогорічний землетрус, магнітудою 4,7, був зафіксований 11 серпня в західному повіті Арад. 4 березня 1977 року найсильніший землетрус, що стався в Румунії, силою 7,2 бали за шкалою Ріхтера, забрав життя 1 570 осіб, переважно в Бухаресті, і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися в понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні економічних об’єктів були виведені з ладу. Землетрус спричинив економічну та соціальну кризу, яку, за словами істориків, комуністична диктатура того часу не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до того, що стався в 1977 році, в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель. Щороку в Румунії відбувається понад 100 землетрусів магнітудою понад 3 бали за шкалою Ріхтера.

ВІЗИТ – Румунія підтримує право Ізраїлю на самооборону – підтвердив,у четвер, прем’єр-міністр Марчел Чолаку  під час зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху . Як повідомляє Радіо Румунія, Марчел Чолаку висловив стурбованість ситуацією в галузі безпеки та небезпекою регіональної ескалації. У супроводі міністрів оборони, закордонних справ та економіки прем’єр-міністр перебував з робочим візитом в Ізраїлі, який включав зустріч з президентом Ісааком Герцогом. Це другий візит прем’єр-міністра Румунії до Ізраїлю менш ніж за рік, після візиту від 17 жовтня 2023 року, через десять днів після того, як єврейська держава зазнала нападу терористів з ісламістського руху ХАМАС.

ЗАКОН – Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер підписав закон про передачу третім сторонам зенітно-ракетного комплексу Patriot, придбаного у США. Закон, прийнятий раніше в парламенті, схвалює передачу, узгоджену з американським партнером, Україні. Закон також «уповноважує румунський уряд вжити необхідних заходів для відновлення своїх наземних засобів протиповітряної оборони» шляхом укладання контрактів з урядом США на придбання ще одного зенітно-ракетного комплексу «Патріот».

БЮДЖЕТ – Уряд Румунії схвалив у середу термінову постанову, яка, серед іншого, спрямована на покращення збору бюджетних боргів та підтримку інвестицій, які здійснюють центральні та місцеві органи влади. Платники податків, які мають прострочену заборгованість, зареєстровану до 31 серпня, можуть бути звільнені від сплати відсотків, штрафів за прострочення та штрафів за недекларування, якщо вони сплатять свої борги до 25 листопада. За офіційними даними, в такій ситуації опинилися 330 000 юридичних і понад 840 000 фізичних осіб. Заходи, прийняті виконавчою владою, також включають бонуси для тих, хто вчасно сплачує податки. За оцінками податкових органів, податкові заходи дозволять скоротити бюджетний дефіцит приблизно на 9 млрд румів (близько 1,8 млрд євро), враховуючи, що Румунія має один з найбільших бюджетних дефіцитів в Європейському Союзі.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан (ЄНП/НЛП) був призначений політичними групами Європарламенту головним переговірником щодо майбутнього багаторічного бюджету Європейського Союзу (ЄС) після 2027 року. Семирічний бюджет загальним обсягом близько 1.300 млрд євро є інструментом, з якого держави-члени отримують більшу частину безповоротних коштів ЄС на інвестиції та сільськогосподарські субсидії. Парламент має визначити пріоритети багаторічного бюджету ЄС. Вони будуть передані до Європейської Комісії для включення в проект бюджету. З поточного багаторічного фінансового року, 2021-2027, Румунія отримає близько 46 мільярдів євро, до яких слід додати суми з Національного плану відновлення та стійкості.

ТУРИЗМ – Кількість прибуттів, зареєстрованих у туристичних закладах розміщення (включаючи квартири та кімнати, що здаються в оренду) в Румунії, за перші сім місяців цього року склала 7,666 мільйона осіб, що на 3,8% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року, а кількість ночівель зросла на 3,4% до 15,975 мільйона, – свідчать дані, опубліковані Національним інститутом статистики. Згідно з офіційною статистикою, в період з 1 січня по 31 липня 2024 року, із загальної кількості прибуттів, румунські туристи склали 82,9%, а іноземні туристи – 17,1%.  Кількість туристичних прибуттів була найвищою в Бухаресті (1,110 млн осіб), Констанці (південний схід, на Чорному морі, 915.000) та Брашові (центр, в горах, 817.100). За країною походження найбільше прибуттів було з Німеччини (128.900 осіб), Італії (117.800) та Ізраїлю (83.100). 80,1% іноземних туристів прибули з країн Європейського Союзу.

СКАНДАЛ – Соціолог Альфред Булай, колишній професор Національної школи політичних і адміністративних досліджень (SNSPA) в Бухаресті, був затриманий на добу в середу. Раніше він був заслуханий у справі про зловживання службовим становищем у сексуальних цілях та сексуальне насильство. У середу прокуратура провела обшуки в квартирі і автомобілі соціолога. У цій же справі були допитані декан Національної школи політичних і адміністративних досліджень, політолог Крістіан Пирвулеску та помічниця професора Булая. Минулого місяця поліція вилучила документи з Національної школи політичних і адміністративних досліджень. Згідно з журналістським розслідуванням сайту Snoop, Альфред Булай нібито піддавав сексуальним домаганням кількох студенток.

МОЛДОВА – Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, який у середу перебував з візитом у Кишиневі, пообіцяв, що процес вступу Респ. Молдова до Європейського Союзу буде значно прискорений наступного року, коли Польща перебере на себе головування в Раді ЄС. Він зустрівся зі своїм молдовським колегою Доріном Речаном і виступив з промовою в Парламенті румунською мовою, виступ, який бойкотувала проросійська опозиція. Потім Дональд Туск зустрівся з президентом Респ. Молдови Майєю Санду, яка підкреслила, що Польща є яскравим прикладом того, як європейська інтеграція може трансформувати країну. Президенти Румунії та країн Балтії також були в Кишиневі минулого тижня, щоб підтримати європейський курс Молдови, яка організовує референдум про членство в ЄС у жовтні, що збігається з президентськими виборами.

УРЯД ФРАНЦІЇ – Президент Еммануель Макрон призначив у четвер багаторічного політика Мішеля Барньє сформувати новий уряд Франції, майже через два місяці після дострокових виборів. Колишній депутат Європарламенту, колишній міністр закордонних справ і комісар ЄС, 73-річний Барньє був архітектором угоди про Brexit, яка врегулювала відносини між Великою Британією та Європейським Союзом після виходу Сполученого Королівства з блоку. Він належить до консервативних правих, а його кандидатура на посаду прем’єр-міністра рішуче оскаржується лівими партіями, які заявляють, що Франція вступила в «кризу режиму», – повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Парижі.

ФУТБОЛ – У п’ятницю національна збірна Румунії з футболу дебютує в новому сезоні Ліги націй. Свій перший матч футболісти проведуть на виїзді проти Косово, а в понеділок, 9 вересня, вдома зустрінуться з Литвою. До групи С2, в якій грає Румунія, також потрапив Кіпр. Перше місце означає пряму путівку до Ліги B наступного розіграшу Ліги націй, а друге місце – до плей-офф. У той же час, 4-е місце веде до прямого вильоту в Лігу D, тоді як 3-е місце зберігає національну команду у вищому ешелоні змагань, Лізі С, в наступному сезоні. Місце в групах Ліги націй також має прямий вплив на європейський відбір до чемпіонату світу 2026 року. Новим тренером збірної став Мірча Луческу, який повертається на цю посаду після майже сорокарічної перерви. Едвард Йорданеску залишив посаду тренера після Євро-2024, на якому збірна Румунії кваліфікувалася до фінальної частини.

Румунський національний енергоперевізник «Транселектрика» та компанії-партнери з Грузії, Азербайджану та Угорщини підписали угоду про асоціацію в «Енергетичну компанію зеленого енергетичного коридору», що базуватиметься в Румунії. Метою компанії буде реалізація проекту «Коридор зеленої енергії» – високовольтного підводного кабелю постійного струму, який з’єднає Румунію і Грузію через Чорне море, з подальшим продовженням до Угорщини та Азербайджану.

Восьма міністерська зустріч щодо проекту «Зелений коридор», організована у вівторок в Бухаресті, також схвалила техніко-економічне обґрунтування, що передує реалізації проекту. Проект підтримується Європейською комісією, а глава виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн особисто брала участь, також у Бухаресті, у грудні 2022 року, у підписанні угоди між сторонами.

«Цей стратегічний проєкт допоможе зміцнити національну та регіональну енергетичну безпеку, підвищити взаємозв’язок у Чорноморському басейні та реалізувати потенціал відновлюваної енергетики. Водночас ми домовилися про можливість включення до техніко-економічного обґрунтування нового компонента – волоконно-оптичного кабелю, який з’єднає чотири країни, сприяючи поліпшенню потоків даних і підтримці цифровізації регіону. У наступному періоді ми також проаналізуємо можливість приєднання Болгарії до цього інфраструктурного проекту – підхід, який також відкритий для наших братів з Респ. Молдова», – заявив міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа.

Його азербайджанський колега Парвіз Шахбазов подякував Європейському Союзу за підтримку, надану з моменту створення проекту, що принесе більше відновлюваної енергії з Каспійського моря до Європи. Він сказав, що влада в Баку хоче з’єднати цей коридор з іншим, який включає колишні радянські держави Центральної Азії, такі як Узбекистан і Казахстан.

Зі свого боку, перший заступник прем’єр-міністра, міністр економіки та сталого розвитку Грузії Леван Давіташвілі підкреслив, що цей проект може сприяти енергетичній безпеці Європейського Союзу і є ключем до створення конкурентного енергетичного ринку.

Представник Угорщини, міністр закордонних справ і торгівлі Петер Сійярто заявив, що цей інфраструктурний проект необхідно завершити якнайшвидше. «Ми поб’ємо світові рекорди, враховуючи що довжина підводного кабелю становитиме близько 1200 кілометрів – такого кабелю ще ніхто раніше не будував», – зазначив глава дипломатії в Будапешті.

ПАРЛАМЕНТ – Палата депутатів у Бухаресті ухвалила сьогодні в терміновому порядку законопроект про підвищення до 3000 леїв (еквівалент близько 600 євро) порогу неоподаткування пенсій, щоб ті, хто отримав вищі суми при перерахунку, нічого не втратили, перевищивши попередній поріг у 2000 леїв (400 євро). Інший закон, прийнятий депутатами Парламенту в екстреному порядку, має на меті безоплатну передачу ракетного комплексу земля-повітря Patriot сусідній Україні. Проти останнього закону виступили лише представники опозиційної націоналістичної партії AОР.

ЕНЕРГІЯ – Міністри енергетики Румунії, Азербайджану, Грузії та Угорщини взяли участь сьогодні в Бухаресті у 8-й зустрічі, присвяченій проекту «Зеленого коридору» – високовольтного підводного кабелю електропередач довжиною 1200 кілометрів, який з’єднає всі ці країни. Міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа заявив, що проект є питанням національної безпеки. Він зазначив, що йдеться про необхідність диверсифікації, враховуючи, що європейський ринок функціонує недостатньо добре, а дешевші джерела енергії із Заходу не завжди досягають Сходу. Зі свого боку, міністр енергетики Азербайджану Парвіз Шахбазов подякував Європейському Союзу за підтримку з 2022 року, коли були закладені основи проекту. Він зазначив, що його країна хоче з’єднати цей коридор з іншим коридором за участю країн Центральної Азії, таких як Узбекистан і Казахстан. На зустрічі в румунській столиці було закладено основи компанії, яка буде керувати проектом, і розпочато підготовку техніко-економічного обґрунтування перед його реалізацією.

ШЕНГЕН – Повноцінне приєднання Румунії до Шенгенської зони є найбільшим інтересом і для Угорщини, оскільки зникнуть довгі черги на кордоні, а торгівля між двома країнами стане набагато простішою, заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Він пояснив, що якщо Румунія стане частиною європейської зони вільного пересування, Угорщина зможе відкрити десять нових пунктів перетину кордону. Глава дипломатії з Будапешта перебував у Бухаресті для участі у 8-й зустрічі міністрів енергетики держав-учасниць проекту «Зелений коридор».

СТИПЕНДІЇ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті (МЗС) оголосило результати відбору студентів з країн за межами Європейського Союзу, які отримають стипендії від румунської держави через МЗС на навчання, починаючи з 2024-2025 навчального року. Цього року МЗС отримало безпрецедентну кількість заявок – 81.914 – від кандидатів з 160 країн з п’яти континентів, що, згідно з прес-релізом, підкреслює зростаючий глобальний інтерес студентів до освітніх можливостей, пропонованих румунськими університетами. Заявки подавалися виключно онлайн, на платформі StudyinRomania (www.studyinromania.gov.ro), в період з 16 січня по 16 березня 2024 року. У процесі відбору бралися до уваги критерії, пов’язані з академічною успішністю, географічною різноманітністю та гендерним балансом, а також зовнішньополітичні цілі Румунії по відношенню до країн походження заявників. 500 стипендіатів навчатимуться в престижних університетських центрах по всій країні (Брашов, Бухарест, Клуж-Напока, Констанца, Крайова, Ясси, Сібіу, Тімішоара та ін.) і навчатимуться в широкому спектрі галузей, таких як міжнародні відносини, інженерія, інформаційні технології, агрономія, право, виконавські мистецтва, філологія, економіка, бізнес-адміністрування та педагогічні науки.

НАТО – Заступник Генерального секретаря Організації Північноатлантичного договору Мірча Джоане подав сьогодні у відставку. Він завершив п’ятирічний термін перебування на посаді, під час якого НАТО зіткнулася з такими важливими подіями, як війна в Україні та виведення військ з Афганістану. В інтерв’ю Радіо Румунія Актуалітець Мірча Джоане заявив, що продовжить використовувати свій вплив для просування румунів на міжнародних форумах, в тому числі і в НАТО. Він пояснив, що вирішив повернутися в румунську політику, тому що вважає, що ті, хто має щось хороше, повинні йти вперед. Церемонія з нагоди відставки Мірчі Джоане відбудеться наступного вівторка в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Після цього 1 жовтня піде у відставку нинішній глава НАТО Єнс Столтенберг, якого замінить колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

ПЕНСІЇ – Лише 4,4% пенсій в Румунії, близько 200 000, залишаться на нинішньому рівні після 1 січня 2025 року, заявила міністр праці Румунії Сімона Букура Опреску. Вона пояснила, що ці пенсії зберігатимуться на тому ж рівні, доки ті, які мали таку саму базу внесків, але були нижчими за вартістю, не надолужать. Опреску зазначила, що із загальної кількості 4,6 мільйона пенсій близько 82,5% збільшилися при перерахунку, а понад 13% зростуть з 1 січня 2025 року, коли, відповідно до закону, відбудеться перша індексація базового пункту. Також з початку наступного року буде проведено індексацію 3,8 млн пенсій, які зросли при перерахунку. Міністр праці зазначила, що через кілька років різниця вирівняється і, врешті-решт, всі пенсіонери в Румунії, які працювали і сплачували однакові внески, матимуть рівні пенсії, що забезпечить справедливість державної пенсійної системи.

БОРГИ – Румунська держава зібрала б 9 мільярдів леїв (що еквівалентно майже двом мільярдам євро), якби принаймні 15% платників податків, які мають борги перед державою скористаються можливістю їх списання – згідно з проєктом термінової постанови розміщеного Міністерством фінансів у Бухаресті. Проєкт передбачає звільнення від сплати штрафних санкцій платників податків, які мають заборгованість перед державним бюджетом, якщо вони сплатять свою заборгованість до 25 листопада. У випадку фізичних осіб, чиї борги не перевищують 5 тисяч леїв (одну тисячу євро), половина заборгованості може бути списана за умови сплати 50%. За даними міністерства, залишок нестягнутих бюджетних боргів перед державним бюджетом на 30 червня становив близько 175 мільярдів леїв, або майже 10% валового внутрішнього продукту Румунії. Крім того, на рівні місцевих бюджетів борги становили майже 22 мільярди леїв, 4 мільярди леїв у бюджеті соціальному страхуванні, понад 2 мільярди леїв у фонді безробіття та майже 8 мільярдів леїв у фонді соціального медичного страхування.

АВТО – За перші вісім місяців цього року кількість реєстрацій нових автомобілів у Румунії склала 106.534 одиниці, що на 6,35% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, згідно з даними Румунського директорату з питань водійських прав та реєстрації транспортних засобів (DRPCIV), на які посилається Румунська асоціація автовиробників (ACAROM). За даними джерела, у порівнянні з серпнем минулого року, за аналогічний період 2024 року кількість реєстрацій нових автомобілів знизилася на 22,64% до 9.972 одиниць. У рейтингу марок нових автомобілів за підсумками серпня поточного року перше місце посіла Dacia з показником 32.009 одиниць, далі йдуть Toyota – з 9.206 одиницями, Hyundai (6.961), Skoda (6.938), Renault (6.873), Volkswagen (6.352), Ford (4.503), Mercedes (3.689), BMW (3.420) і Suzuki (3.301).

КІБЕРАТАКА – Персональні дані, викрадені під час кібератаки на мерію міста Тімішоара (західна Румунія), податкову інспекцію та місцеву поліцію, ймовірно, були продані хакерами через Telegram-канал. Це відкриття зробив засновник платформи, яка надає консультації компаніям та установам, що зазнали кібератак. Мер Тімішоари Домінік Фріц не підтвердив і не спростував крадіжку даних, здійснену під час кібератаки. Він заявив, що чекає на результати розслідування, яке проведуть спеціалізовані установи. Після кібератаки 10 днів тому мерія оголосила, що фахівці установи ініціювали низку контрзаходів, за допомогою яких вдалося зупинити компрометацію всієї системи. При цьому в муніципалітеті повідомили, що немає жодних ознак того, що зловмисники витягли персональні дані з уражених систем. Згодом сплата податків онлайн була призупинена.

ПЕРЕВЕЗЕННЯ – Авіаційні вантажні перевезення (включаючи пошту) зросли в Румунії в першій половині 2024 року на 7,4% в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року, з 24 400 тонн до 26 200 тонн, згідно зі статистичними даними, опублікованими Національним інститутом статистики. Найвищі показники з точки зору вантажних перевезень були зафіксовані в аеропорту імені Анрі Коанде в Бухаресті, де було завантажено 7 100 тонн вантажів і вивантажено 11 900 тонн вантажів; в аеропорту імені Аврама Янку в Клуж-Напока (північний захід), де було завантажено 1 800 тонн вантажів і вивантажено 2 000 тонн вантажів, і в аеропорту імені Траяна Вуя в Тімішоарі (захід), де було завантажено 1 300 тонн вантажів і вивантажено 2 100 тонн вантажів. З точки зору внутрішніх перевезень, найвищі частки також були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті (22,1% обсягу навантажених вантажів), «Аврам Янку» в Клуж-Напока (48,1% обсягу навантажених вантажів) та «Траян Вуя» в Тімішоарі (29,8% обсягу навантажених вантажів).

СЕРЕДНІЙ СХІД – Громадяни Румунії, які перебувають у Лівані повинні швидко покинути цю країну, скориставшись ще доступними рейсами. З такою наполегливою рекомендацією виступило сьогодні Міністерство закордонних справ Румунії на тлі підвищеного ризику ескалації напруженості на Середньому Сході. МЗС попереджає, що люди можуть не мати можливості виїхати, оскільки ситуація в регіоні може погіршитися в непередбачуваний спосіб, в тому числі вплинувши на доступність комерційних рейсів і маршрутів подорожей. Зовнішньополітичне відомство також наполегливо радить румунам у Лівані повідомити про свою присутність у цій країні Посольство Румунії в Бейруті.

ОЛІМПІАДА-2014 – Китай продовжує лідирувати в медальному заліку на Олімпійських іграх в Парижі після восьмого офіційного дня змагань, в той час як Румунія залишається на 12-му місці з 206 країн і територій. Румунія має сім медалей: три золоті, три срібні та одну бронзову. Золото завоювали плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем, веслярі Андрій Корня і Маріан Енаке в чоловічій двійці та жіночий екіпаж вісімка плюс стерновий (Марія Магдалена Русу, Роксана Ангел, Анкуца Боднар, Марія Лехач, Адріана Адам, Амалія Береш, Йоана Вринчану, Сімона Радіш, Вікторія Штефанія Петряну), срібло завоювали Анкуца Боднар та Сімона Радіш з академічного веслування у двійці серед жінок, Йоана Вринчану та Роксана Ангел – академічне веслування: двійки (жінки), Джаніна ван Гронінген та Іонела Козьмюк – академічне веслування: двійки парні легка вага (жінки), а бронзу завоював Давід Попович у плаванні на дистанції 100 метрів вільним стилем. Румунські медалісти в Парижі отримають винагороди у 140 тис. євро за золото, 100 тис. євро за срібло і 60 тис. євро за бронзу.

УЗБЕРЕЖЖЯ – Проби води Чорного моря на румунському узбережжі, між курортами Неводарь (північ) і Вама Векє (південь), показують, що вода відповідає всім критеріям гігієни та безпеки, – заявила керівниця Дирекції громадського здоров’я міста Констанца Крістіна Шипор. В останні кілька днів у ЗМІ була поширена інформація про проблеми з якістю морської води в деяких ізольованих районах на румунському узбережжі, таких як Корбу і Ваду, де рівень бактерій кишкової палички був високим. Представниця Дирекції громадського здоров’я Констанца також повідомила, що аналізи води в Корбу і Ваду, на північ від Мамаї, будуть повторені найближчими днями. За офіційними оцінками, в даний час на узбережжі перебуває близько 130 000 відпочиваючих, як з Румунії, так і з-закордону. Засоби розміщення на чорноморському узбережжі майже переповнені в цей період.

КОРДОН – Час очікування для автомобілів на виїзді з Румунії збільшився на кількох пунктах пропуску через кордон. Найбільший час очікування на перетин кордону становить 80 хвилин на пункті пропуску Стинка з Республікою Молдова. Водії також стоять у черзі протягом 70 хвилин на п/п через кордон з Болгарією в Негру-Воде, де є лише одна смуга виїзду, а в Джурджу – Русе час очікування на перетин кордону становить 40 хвилин. Болгарська сторона проводить ремонт дороги на своїй частині мосту через Дунай, тому рух здійснюється по одній смузі. При в’їзді в країну найдовший час очікування також на п/п Негру-Воде – 70 хвилин. І y пунктах пропуску через кордон з Угорщиною – Петя та Урзічень – також величезні черги, час очікування становить 60 хвилин.

САКСОНЦІ – Мер міста Сібіу  Астрід Фодор, членкиня Демократичного форуму німців Румунії (FDGR), закликала саксонців, які цими днями повернулися додому, допомогти румунам у Німеччині легше інтегруватися. «Вони мають труднощі з інтеграцією, схожі, можливо, з тими, з якими зіткнулися і ви у минулому. Будьте сприйнятливі до їхніх потреб і допоможіть їм, чим можете», – сказала пані Фодор. Вона запросила етнічних німців, які виїхали з Румунії повертатися додому, у населені пункти походження, тому що «в сьогоднішній Румунії є великі можливості (…), тут можна знайти гарне місце під сонцем, можна добре заробляти на життя». Понад 10 000 саксонців з-за кордону прибули минулими днями до Сібіу на міжнародну зустріч етнічних німців, де головним гостем був президент Клаус Йоганніс, колишній лідер Демократичного форуму німців Румунії та ексмер міста. Міжнародна зустріч саксонців завершиться в неділю ввечері концертом на Великій площі м. Сібіу.

ФЕНІКС – Тіло румунського співака Ніку Ковача розмітять наступного тижня у приміщенні Флармонії його рідного міста Тімішоари, повідомив мер міста Домінік Фріц в суботу у дописі в соцмережі. Він повідомив, що в міському Будинку культури буде організована фотовиставка, присвячена Ніку Ковачу, а для тих, хто любив і захоплювався ним протягом тривалого часу, буде доступна книга співчуттів. Засновник легендарного рок-гурту «Фенікс» помер у віці 77 років. Ніку Ковач був одним з найталановитіших і найвпливовіших музикантів в історії румунського року. Заснувавши гурт «Фенікс» і досягнувши стрімкого успіху в Румунії, він вирішив втекти на Захід у 1976 році. Ніку Ковачу оселився спочатку в Нідерландах, а потім у Німеччині. У 1990 році, після падіння комуністичної диктатури, він повернувся до Румунії і відновив виступи з «Феніксом», але так і не зміг випустити альбоми, які б зрівнялися з успіхом 1960-х і 1970-х років. Потужний і харизматичний лідер, він мав  кілька публічних суперечок, у тому числі з членами свого гурту.

ДІТИ – У першому кварталі цього року в Румунії було зафіксовано майже 5300 випадків жорстокого поводження з дітьми, нехтування ними та їх експлуатації. За даними Національного управління з питань захисту прав дітей та усиновлення, різниця між сільською та міською місцевістю становить близько 600 випадків. Більшість випадків пов’язані з нехтуванням – майже 3.500. За перші три місяці року було закрито близько 2100 справ про недбалість, а в 37 випадках було порушено кримінальні справи проти відповідальних осіб. Також були зафіксовані сотні випадків фізичного, емоційного та сексуального насильства, а також трудової, сексуальної експлуатації та кримінальних злочинів. Минулого року Головне управління соціального забезпечення та захисту дітей призначило екстрену прийомну сім’ю для майже 800 дітей, тоді як 62 дитини були влаштовані в екстрену прийомну сім’ю за рішенням суду.

СПЕКА  – У Румунії триває задушлива спека. Червоний код небезпеки спекотної погоди діє до середи. Виняток становлять 4 повіти в північній частині країни, де діє помаранчевий код. Тепловий дискомфорт особливо гострий, а температурно-вологісний індекс (TIU) перевищує критичний поріг у 80 одиниць.  Максимальні температури будуть зафіксовані в межах 37-42 градусів тепла, а на узбережжі (південний схід) сягатимуть 36 градусів тепла. Влада вжила заходів для захисту населення, і це вплинуло на транспортний рух на автошляхах. Через спеку введено обмеження на рух великовантажних автомобілів, а державна залізнична компанія оголосила, що поїзди знизять швидкість руху. Лікарі радять людям уникати перебування на сонці та подорожей опівдні. З суботи і до кінця дії червоного рівня небезпеки в Центрі координації та управління втручаннями Бухарест-Ільфов постійно працює група з моніторингу наслідків екстремальних температур.

ВЕДМЕДІ – Скликана на позачергову сесію Палата депутатів у Бухаресті в понеділок переважною більшістю голосів схвалила ініційований Демократичним союзом угорців Румунії законопроект, який вносить зміни до законодавства про полювання на ведмедів, документ, прийнятий минулого року в Сенаті. Законопроект передбачає на 2024 і 2025 роки можливість знищення шляхом відстрілу понад 400 бурих ведмедів, більшість з яких знаходяться в центральних повітах Гаргіта, Ковасна, Брашов і Муреш. Це рішення було прийнято після трагедії, що сталася минулого тижня, коли 19-річна дівчина загинула на гірській стежці в Південних Карпатах після нападу ведмедя. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що поправка до закону не дасть волю відстрілу ведмедів, як цього побоюються деякі урядові організації, оскільки законодавчі заходи спрямовані на запобігання нападам ведмедів на людей і зменшенню шкоди, заподіяної ними населенню. Закон був скерований на підписання до Президента.

ЕНЕРГІЯ – Виробництво електроенергії в Румунії було збільшено на 400 мегават на тлі нещодавнього високого споживання, повідомив профільний міністр Себастьян Бурдужа після засідання міністерського комітету з питань енергетики. Він сказав, що хоча Румунія переживає складний період з точки зору температур, в даний час немає ризику серйозних аварій, що призведуть до значних відключень електроенергії. Він зазначив, що деякі втручання в електромережі були відкладені саме для того, щоб максимально підвищити її доступність. Що стосується тарифів на електроенергію, міністр зазначив, що доступ Румунії до імпортованої енергії є фактором, який пом’якшує зростання цін, але явище зростання цін вважається нормальним коли споживання досягає піку. В даний час споживання електроенергії в Румунії перевищує внутрішнє виробництво майже на 1000 мегават, що пов’язано з майже безперервною роботою кондиціонерів, за даними Асоціації споживачів енергії та громад. З іншого боку, за перші п’ять місяців цього року первинні енергетичні ресурси країни скоротилися на 5%, а електроенергія – на 2,4% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, свідчать дані, опубліковані Національним інститутом статистики.

ІНВЕСТИЦІЇ – Прямі інвестиції нерезидентів у Румунії зросли на понад 35% за перші п’ять місяців цього року порівняно з аналогічним періодом 2023 року та перевищили 3,3 млрд євро, повідомляє Національний банк Румунії. Згідно з даними Національного офісу торговельного реєстру, у цьому періоді в Румунії було засновано майже 2900 компаній з іноземним капіталом, що на 1,2% менше порівняно з першими п’ятьма місяцями 2023 року. Найбільше зареєстровано компаній з іноземним капіталом – 26%, у сфері оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автомобілів і мотоциклів, на другому місці – професійна, адміністративна, науково-технічна діяльність – 21,5%, транспорт і комунікації 17,8%. На кінець травня 2024 року в Румунії було понад 254 000 комерційних товариств з іноземною участю в акціонерному капіталі, а загальна вартість підписного капіталу становила понад 70,6 мільярда доларів.

ЄВРОКОМІСАР – Представник Румунії в Європейській комісії, єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян подала у відставку, щоб взяти на себе повноваження євродепутата, оголосила виконавча влада ЄС у Брюсселі. За Адіну Велян послідував комісар з питань навколишнього середовища, океанів та рибальства Віргініюс Сінкявічюс, чия відставка набуде чинності 16 липня. Для забезпечення безперервності роботи Єврокомісії президент Урсула фон дер Ляєн вирішила тимчасово покласти відповідальність за транспорт на комісара з питань кліматичної політики Вопке Хукстру, а за навколишнє середовище, океани та рибальство – на виконавчого віце-президента Мароша Шефчовича. Європейську комісію очолює Колегія комісарів, що складається з 27 комісарів, по одному від кожної країни ЄС, які призначаються на п’ятирічний термін.

МИРНИЙ ПЛАН – Президент України суттєво змінив свою позицію щодо Росії – вперше Володимир Зеленський висловився за участь Москви у новому міжнародному мирному саміті, про що він оголосив після після повернення з Вашингтона. За даними міжнародних агентств, ця нова зустріч стане продовженням тієї, що відбулася минулого місяця у Швейцарії, на яку Москву не запросили. На цьому новому саміті Зеленський також запропонує новий мирний план, який Київ має завершити до листопада. Нагадуємо, що Росія відкинула план, оголошений президентом Зеленським у Швейцарії, і повторила свої умови: відмова України від чотирьох анексованих Росією території плюс Крим і гарантувати, що Україна ніколи не вступить до НАТО.

ВИБОРИ – Графік президентських і парламентських виборів у Румунії може бути визначений у четвер, коли має відбутися нова зустріч правлячої коаліції СДП-НЛП. Зустріч матиме місце після консультацій, які прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку вів протягом двох днів з головними політичними партіями. Більшість делегацій закликали провести вибори у встановлений законом термін, до кінця року, і не об’єднувати їх. Інші погодилися, що перший тур президентських виборів має відбутися одночасно з парламентськими – 1 або 8 грудня, а другий тур – 15 або 22 грудня. У березні ліберали та соціал-демократи домовилися, що президентські вибори відбудуться у вересні, а парламентські – у грудні.

ПЕРСОНА НОН-ГРАТА – Співробітник посольства Румунії в Росії був оголошений московською адміністрацією персоною нон-грата. Міністерство закордонних справ Росії заявило, що цей захід є “відповіддю на раніше необґрунтоване рішення румунської сторони оголосити персоною нон-грата дипломата посольства Росії в Бухаресті”. Міністерство закордонних справ Румунії підтвердило, що посол нашої країни в Москві Крістіан Істрате був викликаний до МЗС Росії, де йому вручили відповідну ноту. Бухарест вважає рішення МЗС Росії про висилку російського дипломата 24 травня “необґрунтованим” і нагадує, що рішення ґрунтувалося на тому, що він здійснював діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року. Зокрема, дипломат був причетний до справи про шпигунство і державну зраду, в якій громадянина Румунії звинувачують у тому, що надавав російському посольству військову інформацію і фотографії бойової техніки, зібрані з румунських або натовських військових об’єктів у повіті Тулча. Іноземні дипломати користуються імунітетом, і висилка є найсуворішим заходом, якого може вжити держава.

ЯДЕРНА БЕЗПЕКА – Проєкт будівництва енергоблоків №3 та №4 АЕС “Чернаводе” на південному сході Румунії отримав позитивний висновок Європейської комісії щодо технічних аспектів та аспектів ядерної безпеки, – повідомляє Міністерство енергетики в Бухаресті. Проєкт реалізується компанією EnergoNuclear, яка повністю належить національній ядерній компанії Nuclearelectrica. Відповідно до Договору про Євратом, розробники ядерних проєктів зобов’язані заздалегідь подавати інвестиційні проєкти до Європейської Комісії і демонструвати їх відповідність найвищим стандартам ядерної безпеки. Румунія надіслала свою нотифікацію в травні минулого року, і точка зору виконавчої влади ЄС, за словами міністерства енергетики, є результатом ретельного аналізу.

ОБСЄ – Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі завершила свою роботу в Бухаресті. Вона ухвалила підсумкову декларацію, що містить резолюції внутрішніх комітетів, у тому числі про погіршення ситуації з правами людини в сепаратистському Придністровському регіоні. Іншою важливою темою, що обговорювалася під час п’ятиденної зустрічі, була війна Росії проти України. Саме з цієї причини на щорічній зустрічі не були присутні делегації Росії та Білорусі, пояснила міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску. Поки Росія не припинить цю невиправдану агресію проти суверенної держави, ця організація, в тому числі її Парламентська асамблея, не може відновити свою роботу в нормальному режимі і залишається форумом, де Росія несе відповідальність за порушення міжнародного права, підкреслила Одобеску.

ВІЗИТ – У середу та четвер, міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії  Флорін Іонуц Барбу перебуває з офіційним візитом у Саудівській Аравії. Програма візиту включає зустрічі на високому рівні з представниками влади Саудівської Аравії та ділового середовища. На 4 липня заплановано підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії та Міністерством навколишнього середовища, водних ресурсів та сільського господарства Королівства Саудівська Аравія про співпрацю в галузі сільського господарства.

ФЕСТИВАЛЬ –  У четвер у Румунії на пляжі в місті Констанца на узбережжі Чорного моря стартує 6-й фестиваль електронної музики Neversea. Серед запрошених артистів – суперзірки колумбійського реггетону і латиноамериканської поп-музики Maluma, G-Eazy і колишній учасник Backstreet Boys Нік Картер. Один із організаторів фестивалю Богдан Дорош розповів, що захід також увійшов до міжнародного топу та посідає 23 місце у світі у рейтингу британського журналу DJ Magazine. Минулорічний випуск, який проходив з 6 по 9 липня, відвідали понад 277.000 глядачів.

ТАБОРИ – Департамент з питань румунів за кордоном (ДРЗ) розпочав 15-ту програму таборів “ARC”, де очікується близько 6500 учасників, дітей та молоді з діаспори та історичних спільнот, разом з супроводжуючими їх дорослими, вчителями та волонтерами з Румунії та з-за кордону. Цьогорічні табори відбуватимуться одночасно, послідовними семиденними серіями, з липня по вересень, у повітах Бістріца-Несеуд, Ботошани, Бузеу, Хунедоара та Вранча. Протягом тижня діти та молодь з-за кордону братимуть участь у низці культурних, освітніх та спортивних заходів, організованих у таборах, а разом з фасилітаторами та волонтерами, залученими до програми, вони матимуть можливість відкрити для себе частину Румунії та покращити свої навички спілкування румунською мовою. Програма спрямована на просування румунської національної свідомості та розвиток тісного зв’язку з румунською державою серед молодих румунів, які проживають за кордоном.

GAUDEAMUS – Перший святковий книжковий ярмарок Румунського радіомовлення Gaudeamus розпочався на площі Ради в Брашові (в центрі). Любителі читання можуть вибирати з тисяч назв на будь-який смак і вік, в тому числі для дітей, де представлений широкий асортимент. Захід триватиме до кінця тижня і є частиною “Каравану Гаудеамус”, загальнонаціонального проєкту, який вже понад два десятиліття ініціює і проводить громадська радіостанція. Незважаючи на дощ, похмуре небо і низьку температуру, на відкриття виставки в середу прийшло чимало людей. У порівнянні з попередніми випусками, цьогорічний ярмарок у Брашові охоплює майже вдвічі більшу площу завдяки підвищеному інтересу читачів та експонентів. Доступ на ярмарок безкоштовний, а подія також представлена онлайн на офіційному сайті gaudeamus.ro.

Євросаміт

Президент Румунії Клаус Йоганніс взяв участь у засіданні Європейської Ради в Брюсселі в четвер і п’ятницю. На порядку денному переговорів глав держав та урядів 27 країн-членів ЄС домінували призначення керівництва інституцій ЄС після виборів до Європарламенту, що відбулися 9 червня. Як і в попередній каденції, три великі політичні сім’ї континенту розділили між собою найвищі посади. Відповідно до очікувань, німецька консерваторка Урсула фон дер Ляєн знову отримала найвищу посаду у виконавчій владі ЄС і наступного місяця отримає вотум довіри в Європарламенті. Новим главою європейської дипломатії стане нинішній ліберальний прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, а Європейською Радою керуватиме португальський соціаліст Антоніо Кошта, ексочільник уряду Португалії. Мальтійка Роберта Метсола, яка представляє групу ЄНП, залишатиметься президентом парламенту щонайменше ще два з половиною роки, після чого, найімовірніше, передасть свої повноваження соціалісту. Портфель Румунії в майбутній комісії все ще обговорюється. Коментатори кажуть, що Бухарест хотів би отримати економіку, але важко повірити, що він її отримає, і буде задоволений портфелем розширення, і майбутньому румунському комісару доведеться вести справи щодо вступу Молдови, України та Західних Балкан.

Єврозона

Європейська комісія визнала, що Румунія не відповідає умовам, необхідним для переходу на єдину європейську валюту. Такий висновок міститься в опублікованому в Брюсселі звіті, в якому аналізується ситуація в країнах-членах ЄС, які не входять до єврозони, але мають таку мету: Болгарії, Чехії, Угорщині, Польщі, Румунії та Швеції. На думку керівництва ЄС, Румунія не відповідає жодному з чотирьох необхідних критеріїв: цінова стабільність, державні фінанси, обмінний курс і конвергенція довгострокових процентних ставок.

NATO

32 країни-члени НАТО в середу обрали прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте наступним генеральним секретарем альянсу. 1 жовтня 57-річний Рютте замінить на цій посаді норвежця Єнса Столтенберга, який обіймав її протягом десяти років. “Я знаю, що залишу НАТО в надійних руках”, – написав Столтенберг у мережі X. Аналітики кажуть, що, окрім досьє України, Рютте доведеться також керувати трансатлантичними відносинами, які можуть ускладнитися поверненням до Білого дому республіканця Дональда Трампа, який не довіряє європейським союзникам і дорікає за недостатні інвестиції в оборону. Західна преса пише, що призначення Рютте стало формальністю після того, як минулого тижня президент Румунії Клаус Йоганніс відкликав свою кандидатуру через відсутність підтримки. Бухарестська преса нагадує, що Рютте є досить непопулярною фігурою тут через його багаторічну опозицію на посаді глави нідерландського уряду проти прийняття Румунії до Шенгенської зони вільного пересування.

Політика в Бухаресті

Колишня журналістка Елена Ласконі, переобрана мером міста Кимпулунг-Мусчел (південь), стала новим лідером Союзу “Рятуйте Румунію” (опозиційної в Бухарестському парламенті і пов’язаної з групою RENEW в Європейському парламенті). Вона отримала 68% голосів, голосування пройшовши у форматі онлайн. Ласконі заявила, що зараз починається реконструкція Союзу “Рятуйте Румунію”. Її призначення відбулося після того, як колишній лідер Кетелін Друле подав у відставку за результатами місцевих виборів і виборів до Європарламенту 9 червня, коли Союз “Рятуйте Румунію”, який до виборів уклав коаліційний альянс із партіями “Народний рух” і “Сила правих”, отримав на виборах слабкі результати.

Політика в провінції

Центральне виборче бюро Румунії (ЦВБ) анулювало вибори мера в курортній комуні Костінешть (повіт Констанца) і призначило повторне голосування на 7 липня. Центральне виборче бюро задовольнило вимогу про скасування виборів, подану філією Соціал-демократичної партії – Констанца. Як пише румунська преса, підрахунок голосів, поданих на місцевих виборах 9 червня, повторювався шість разів, зрештою кандидат від НЛП був оголошений переможцем на посаді мера, на шкоду кандидату від соціал-демократів, з різницею лише в один голос. У зверненні, поданому виборчим бюро Костінешть до Центрального виборчого бюро Румунії, було згадано кілька порушень, заснованих на підтверджуючих документах, в тому числі той факт, що дві особи, серед яких громадянин України, проголосували, не маючи на це права.

Єврофутбол

Національна збірна Румунії з футболу вийшла до 1/8 фіналу чемпіонату Європи в Німеччині після нічиї 1:1 зі Словаччиною у Франкфурті в середу ввечері. Гол румунської команди забив Резван Марін з пенальті, і його удар забезпечив команді Едварда Йорданеску перемогу в групі. У перших двох матчах румуни перемогли Україну з рахунком 3:0 і програли Бельгії з рахунком 2:0. Усі чотири команди в групі набрали по чотири очки, але Румунія очолила групу завдяки різниці забитих і пропущених м’ячів. В 1/8 фіналу Румунія зустрінеться з Нідерландами на знаменитій мюнхенській “Альянц Арені” 2 липня. Після матчу зі Словаччиною тисячі румунів вийшли на вулиці у великих містах країни, щоб показати свою радість від кваліфікації. Румунія не виходила на стадію плей-офф континентального або світового фіналу з часів чемпіонату Європи 2000 року, і це вперше в її історії, коли вона лідерувала в групі.