Author: Данієль Оня

За даними Національного інституту статистики, лише за перші три місяці цього року Румунія імпортувала з інших країн продуктів харчування на суму майже 3 млрд євро. Місцеве виробництво відстає, кажуть експерти, а промисловість недостатньо розвинена, щоб перетворити сировину на готову продукцію. Йдеться про цибулю з Нідерландів та картоплю з Австрії, борошно з Угорщини та свинину з Німеччини. Це лише кілька прикладів продуктів харчування, завезених з інших країн. Досить рідкісні, румунські продукти, тим не менш, більше цінуються багатьма покупцями.

Але з’явилася нова форма маркетингу, яка доносить до споживача вирощені на місцях фрукти та овочі без пестицидів. Останнім часом фермери об’єднуються і продають свою продукцію на справжніх продуктових онлайн-маркетах. Час від часу або на основі щомісячної підписки з щотижневою доставкою, смачні кошики зі смаколиками, овочами та фруктами прибувають прямо на поріг. Думітру Мушат, один з фермерів, живе в Колібаші, комуні з давніми традиціями вирощування овочів: “Це частина овочевого басейну Відра. У Відрі колись був відомий науково-дослідний інститут, і генетична база того насіння, яке вироблялося в інституті, була успадкована. В теплицях ми в основному вирощуємо овочі, починаючи з холодної пори року. Це салат, редиска, зелена цибуля, часник, горох. Потім, у теплу пору року, помідори, огірки, перець, баклажани, а восени – червонокачанну, білокачанну капусту, цвітну капусту, броколі. Намагаємося вирощувати з насіння, яке дісталося нам у спадок від бабусь і дідусів, адже наші дідусі та батьки також вирощували ці овочі. Однак ми помітили, що на ринку покупці прагнуть купити “витребеньки”, продукти, які блищать, які красиві, але не мають смаку”.

Якість сортів має важливе значення для отримання корисних овочів. Генетичні зміни впливають на вміст вуглеводів, білків, вітамінів та мінералів в овочах. Крім того, високоякісні овочі вимагають дотримання багатьох умов, починаючи від насіння і закінчуючи доглядом та збиранням врожаю. Тому важливий не лише зовнішній вигляд:  “Будь ласка, якщо ви йдете на ринок і бачите овоч чи фрукт з плямою чи прищиком, не тікайте від нього, купіть його, бо це доказ того, що він органічний, він не бачив пестицидів. На продуктах, які оброблені пестицидами, ви ніколи не побачите укусу комахи чи плями. Ніхто нам більше не допомагає, ні держава, ні покупці”.

Коли виробник вирощує органічні овочі, він повинен захищати навколишнє середовище, якість ґрунту, повітря та ґрунтових вод, дотримуючись європейських та національних стандартів органічного землеробства. І всі ці деталі були повідомлені на нещодавньому заході, організованому фермерами, розповідає Думітру Мушат: “Саме тому ми зустрічаємося з різних приводів, таких як ця подія, щоб зблизити до нас покупців, приїхати до нас на ферми, подивитися на врожай, бо інакше шкода, що ця традиція зникне. Ми будемо їсти тільки імпортні продукти, з Туреччини та інших країн, які не мають обмежень на пестициди, які не є членами Європейського Союзу. Будучи частиною Європейського Союзу, ми не можемо використовувати багато продуктів, які використовують вони. Вони виставляють свою продукцію на наш ринок, а ми їмо лише ті продукти, які зовсім не є корисними для здоров’я”.  

Органічні овочі не тільки корисніші за оброблені, але й зберігають смак традиційних овочів. Зрештою, не комерційний аспект має бути важливим при купівлі продуктів, а їхня поживна якість, багата на вітаміни та мінерали і вільна від шкідливих речовин.

Розташована на південно-східному краю Румунії, на узбережжі Чорного моря, Мангалія є важливим місцем для відпочинку. Тут ви знайдете широкий вибір готелів, деякі з яких працюють за системою “все включено”, зможете здійснити прогулянку на яхті з туристичної гавані Мангалії і, що не менш важливо, насолодитися чудовим пляжем. Відкрийте для себе сьогодні єдиний морський курорт в Румунії з мінеральними, сірчаними та мезотермальними джерелами.

Мангалія – це старе місто з багатою історією, розповідає наш гість Думітру Філіп, менеджер Організації з управління туристичними атракціями курорту Мангалія: “Це не ми придумали, не ми вчора це придумали. Це була греко-римська фортеця, вона має давню історію. Насправді, вся ця південна територія, включаючи Добруджу, – це місце, сповнене історії. На даний момент місто є затишним, гарно розбудованим, чистим містом. У новітній історії воно було містом художників, містом письменників, містом, яке асоціюється з королівською короною. Король Кароль привіз до Мангалії табун арабських коней. Він також створив ліс Коморова, який є природним скарбом, абсолютно вражаючим ресурсом у поєднанні моря, Мангалії, рівнини та лісу. Королева Марія шукала місце для будівництва замку, і вона збудувал його за два кроки від Мангалії, зробивши Балчик туристичним центром на Чорному морі. У Мангалії також знаходиться Історичний музей, Музей Каллатіс, з його відкритими фортечними спорудами. Це дуже цікаво. Не кажучи вже про єдиний в Румунії папірус, знайдений в Мангалії, в Каллатіс, а не деінде. Так що є дуже цікаві речі, які варто побачити з цієї точки зору”.

Ще одна визначна пам’ятка Мангалії – мечеть Есмахан Султан. Розташована неподалік від туристичної гавані в старій частині міста, мечеть разом із кладовищем займає площу близько 5 000 квадратних метрів. Експерти вважають її однією з найкрасивіших архітектурних пам’яток завдяки поєднанню грецького і турецького стилів з легким мавританським впливом. Дерев’яний ганок, колони і балюстради надають особливого характеру будівлі, яка була внесена до списку історичних пам’яток у 2004 році. Більше того, мечеть була побудована з використанням каменю, взятого зі стін Каллатіса. Але список визначних пам’яток можна продовжувати, як розповідає нам Думітру Філіп, менеджер Організації з управління туристичними атракціями курорту Мангалія: “Турецька мечеть у нас з 1540 року, тож вона багата на історію. Її щодня відвідують наші турецькі та татарські співвітчизники. У нас також дуже різноманітні кулінарні пропозиції: турецькі, татарські, липованські. Місто дуже колоритне з цієї точки зору, з терасами, кафе, ви знайдете деякі колекційні будівлі, наприклад, мозаїки. Місто також має сучасну структуру п’ятизіркових, чотиризіркових, тризіркових готелів, що пропонують різноманітні послуги. У нас є найбільший і найкрасивіший цивільний порт в Румунії. Туристична гавань Мангалії дуже добре обладнана, з причалами, звідки можна здійснювати морські круїзи, риболовлю та всілякі прогулянки. Це місце обов’язкове для відвідування. Той, хто приїхав на море і не відвідав туристичну гавань Мангалії, безумовно, щось пропустив: образ, вечір, активність, дію. Він втратив щось зі своєї відпустки”.

Курорт Мангалія сильно змінився за ці роки і перебуває в постійному стані змін також завдяки багатьом проєктам, які реалізуються: “Ми відкриваємо напіволімпійський басейн у Мангалії. Проводимо такі заходи, як змагання, чемпіонати з боксу, велоспорту, раз на рік у Мангалії відбувається ралі румунської Формули B. Як організація з просування туризму, з нами консультуються, ми радимо, пропонуємо і підтримуємо різні проєкти. Наприклад, проєкт, який ми обговорюємо і реалізуємо, – це “Ліс Коморова, громадський тематичний парк відпочинку”. Ми перетворюємо ліс на тематичний парк, дотримуючись усіх екологічних, організаційних критеріїв, критеріїв втручання та біорізноманіття. Це європейський проєкт. Також ми проводимо ще один великий і красивий проєкт – аквапарк, який зараз розробляється і затверджується, і на який вже було виділено фінансування, і який, ймовірно, буде найбільшим в Європі, з приблизно 2.000 місць для відпочинку. Він сам стане визначною пам’яткою в ландшафті Південної Рив’єри, Мангалії та її курортів. Завершується робота над проєктом захисту узбережжя, що передбачає розширення пляжних зон. Починаючи з цього сезону, ми маємо пляжні зони в три-чотири рази більші, ніж вони були до цього часу”.

Скульптор Константін Бринкуш, той, хто вніс інновації в сучасну скульптуру, народився в Румунії, в повіті Горж, але Думітру Філіп, менеджер Організації з управління туристичними атракціями курорту Мангалія, розповідає нам, що цього року ми знайдемо його в Мангалії, на березі моря: “Ми намагаємося бути відкритими до того, що відбувається навколо нас, і ми знайшли команду людей, які дуже зацікавлені і люблять румунську історію. Центр Бринкуш зробив дуже розумний європейський проєкт. У нас є Бринкуш в голограмі. Він відповідає на 80 відсотків можливих запитань про його життя, творчість, досвід художника в Парижі, його роботи, як він їх робив і кому вони були присвячені. Це абсолютно захоплюючий досвід, який є культурним, освітнім, надихаючим, новим і літнім. Цей проєкт триватиме весь сезон, 60 днів щодня в районі “Південної Рив’єри”, від Мангалії до Олімпу”.  

Для всіх, хто хоче спланувати свою відпустку на румунському узбережжі Чорного моря, Організація з управління туристичними атракціями курорту Мангалія нещодавно створила дуже корисний портал для всіх туристів: visitmangalia.ro.:  “Ми доносимо інформацію до туриста. Якщо він хоче приїхати до Румунії цього року, він обирає свій курорт і шукає там. Чи хоче він готель ближче до моря, далі від моря, тризірковий чи п’ятизірковий. Вибравши його, він може натиснути на нього і подивитися. Готель, номер, умови, інші зручності, які він має і т.д. Отже, це онлайн-додаток, який доступний з будь-якого пристрою, в будь-який час, аби працював інтернет. Ви можете вибрати свій відпочинок, не встаючи з ліжка, як завгодно. Все абсолютно актуально, інформація точна, послідовна, з контактами, звісно, по кожному окремому місцю”.

Туристичний напрямок «Riviera Sud» налічує сім курортів: Мангалія, Сатурн, Венера, Кап Аврора, Юпітер, Нептун і Олімп. Загальна кількість місць для розміщення становить 42 000 у дво- та п’ятизіркових готелях.

Щороку румунське узбережжя Чорного моря змінюється на краще. З’являються нові готелі та здійснюються інвестиції. Таким чином, туристи, які були тут минулого року і повернуться цього року, будуть приємно вражені.

Спочатку ми зупинимось у відомому чотиризірковому готельному комплексі, з якого відкривається чудовий вид на Чорне море. У будь-якому номері можна побачити схід або захід сонця прямо з ліжка або з дивана, розповідає директорка цього готелю Елена Крістіан. «Це комплекс, який був реконструйований та адаптований до наших сьогоднішніх потреб. Номери різноманітні і призначені як для подружжя, так і для сімей з дітьми. Ми облаштували як двомісні номери, так і апартаменти для більших сімей. Туристів дуже приваблює те, що ми маємо різноманітну програму для них. Починаємо з ранку з різних заходів: театр для дітей, розмальовування обличчя та всілякі інші події. Тож дорослі дуже задоволені. Щовечора у нас різноманітна розважальна програма. Це комплекс для всіх, немає потреби навіть залишати територію, щоби провести різноманітний відпочинок. Більше того, щодня ми намагаємося робити різні сюрпризи. Кожен день на туристів чекають щось несподіване. Удень ми всі разом йдемо і пригощаємо туристів пивом, арахісом або кавуном. Влаштовуємо різні ігри, бої з повітряними кульками наповнені водою, граємося з піною, пропонуємо всілякі активності, щоб відпочинок був настільки веселим, щоб люди не нудьгували і не відчували потреби залишати територію комплексу.»

Зусилля власників готелів і місцевої влади зробити румунське узбережжя місцем відпочинку для всіх, не залишилися без конкретних результатів. Ауреліан Марін, власник румунського туроператора і перший віце-президент Національної асоціації туристичних агентств, говорить, що іноземні туристи знову почали все частіше приїжджати до Румунії та на узбережжя. «У першу чергу, їх зустрічає нещодавно оновлена туристична база, а це означає, що сьогодні більшість наших готелів виглядають дуже добре. Паралельно було приділено особливу увагу підвищенню рівня обслуговування. Майже всі власники готелів усвідомили, що недосатньо ремонтувати готель, тому що незалежно від рівня якості, рано чи пізно погані послуги можуть знищити бізнес. Потім, у Румунії ми маємо чудовий проєкт з розширення пляжів. Це унікальне в Європі рішення. Це найбільший проєкт, здійснений на європейські кошти в Румунії. Практично, незабаром ми матимемо всі пляжі на узбережжі розширеними. Невостаннє, Румунія весела по-своєму. Ми маємо латинську кров, живемо і відчуваємо саме так. Ми дуже схожі за ментальністю та способом поведінки на італійців, іспанців, тому туристам у нас подобається. Ми не завжди ті, хто найбільше дотримується процедур, але якимось чином компенсуємо це своїм характером і це приваблює людей. Вони на відпочинку і хочуть бачити розслаблених людей, а ми розслаблені.»

В останні роки з’явилося багато зон для розваг, хоча туристи здебільшого приїжджають насамперед заради пляжу. Були відкриті нові аквапарки та розважальні парки, де туристи можуть провести цілий день. Крім того, можна дослідити й околиці, які дуже багаті на туристичні атракції. «З власного досвіду можу сказати, що найбільш затребувана, особливо іноземцями, є дельта Дунаю, тому що вона близько, і дельта Дунаю є своєрідним брендом, можливо, найкращим брендом Румунії, тому ті, хто приїжджає сюди, обов’язково хочуть побувати хоча б один день в дельті  Дунаю. Крім того, хоча це і не в Румунії, варто згадати, що багато хто хоче відвідати Балчик, замок королеви Марії. Бухарест також входить до списку визначних місць. Люди приїжджають, щоб розслабитися, тому культурні заходи менш затребувані, а от інтерес до добруджанських виноробень, доброго вина, добруджанської кухні більший. В цілому, вони дуже задоволені, адже насправді наше узбережжя є одним з найдешевших в цій частині Європи.»

Південне узбережжя відоме готелями, що пропонують послуги для сімей з дітьми. Однак воно підходить для всіх і це видно за зростаючою кількістю туристів, говорить Філіп Думітру, менеджер Організації з управління дестинацією Мангалія. «2023 рік статистично поставив нас на п’яте місце серед туристичних дестинацій Румунії після Бухареста, Клужа чи Крайови. Це гідне місце для нас. Одне з пояснень полягає в тому, що в дестинації останніми роками було значно поліпшено готельні структури, зроблено значні приватні інвестиції на понад 250 мільйонів євро за останні 5 років, а також значні інвестиції з європейських коштів. У нас зараз є 12 км набережної від Мангалії до Костінешть. У нас є морські круїзи в різних варіантах, від малих вітрильників на чотирьох до восьми осіб, до великих вітрильників до 200 осіб, для подій, для одноденних, дводенних, триденних виходів у відкрите море. Румунія — надзвичайно красива країна, тому її потрібно шукати з особливою увагою і відкривати. Це навіть наша мета і я хочу скористатися нагодою та запросити всіх наших слухачів перевірити, протестувати, насолодитися чи заново відкрити для себе румунське узбережжя.»

На півночі узбережжя, один з найпопулярніших румунських курортів – Мамая також готовий до нового літнього сезону на Чорному морі, каже віце-президент Організації з управління дестинацією Мамая Себастіан Пузнава. «У Мамаї будуть відкриті три нові чотиризіркових готелі, один з яких належить до міжнародної мережі. Можу сказати, що за останні два роки були відремонтовані чимало три та чотири зіркових готелів, а інвестиції тривають. Крім інвестицій, що здійснюються в даний момент, варто зазначити, що ми також розвиваємося у сфері велнесу та критих басейнів. Завдяки цьому приймаємо багато туристів і взимку.»

На румунському узбережжі є пропозиції і для любителів активного туризму: водні мотоцикли, каяк, серфінг, школи для пілотів легких літаків, а також дайвінг. Ввечері можна дегустувати чимало видів гарного місцевого вина. Добруджанські виноградники близько до узбережжя і багато з них пропонують дегустації та розважальні програми.

Культурно-туристичний маршрут «Трансільванські ворота» має протяжність 1141 км, понад 100 туристичних об’єктів культурної цінності, включених до цієї програми, які можна відвідати на авто протягом 16 днів. Це туристичний продукт, розроблений на національному рівні з ініціативи Брашовського етнографічного музею, мерії села Решінарь Сібіуського повіту та Асоціації міжгромадського розвитку та туризму Бістріца-Несеуд.

Культурно-туристичні маршрути є інструментом, за допомогою якого Європейська Комісія та міністерства туризму країн-ЄС намагаються створити основу для сталого та гармонійного розвитку туристичної діяльності та підвищення цінності місцевої, регіональної, національної та міжнародної культурної спадщини в узгоджений спосіб. Маршрут «Трансільванські ворота» був створений для того, щоб запропонувати справжній досвід, каже керівник цього проєкту Александру Стенеску. «Не випадково були обрані такі міста, як Сібіу, Брашов і Бістріца, які фактично є воротами до Трансильванське князівство, до Угорського Королівства. Це ворота, через які свого часу Захід зустрічався зі Східною Європою та Османською імперією. Ворота працювали в обох напрямках, тобто приносила товари, культуру і східну цивілізацію в Західну і Центральну Європу, але також дозволяли певним товарам, предметам, ідеям, культурним впливам із Заходу перетинати Карпати, в Румунію і на Балкани. Ми подумали, що такий маршрут, з одного боку, відповідатиме історичній еволюції цієї території, а з іншого – увібрав би в себе деякі щедрі ідеї, такі як мультикультуралізм, ідея толерантності та деякі унікальні культурно-туристичні враження. Оскільки ми говоримо про три ворота, можна почати з будь-яких з них. Можна вирушити з Сібіу до Брашова, через Секейський край, до Бістріци. Можна поїхати з Брашова в напрямку Сібіу або Бістріци, або можна вирушити з Бістріци до інших районів.»

 Культурно-туристичний маршрут «Трансільванські ворота» вважався вершиною румунського туризму в гірській місцевості, а також на півдні та сході Трансільванії, – зазначає Александру Стенеску, керівник Етнографічного музею в Брашові. «Ми маємо старі саксонські та румунські міста, середньовічні бурги, замки які є чи не найвідомішими. Наприклад, міста Сібіу, Брашов, Бістріца, якщо говорити про замки і фортеці, то це замок Бран і фортеця Фегераш. Є саксонські укріплені церкви у всіх трьох регіонах. Є чимало садиб у Секейському краї, є православні монастирі, наприклад монастир Симбета де Сус. Є багато напрямків, які пропонують майже всі види туризму. Наприклад, культурний туризм передбачає відвідування музеїв, таких як Музей замку Фегераш, Етнографічний музей у Брашові, Історичний музей, замок Бран, Фортеця Ришнов, Повітовий музей у Бістріці, Музей прикордонників у Несеуді. Разом ці музеї дають повне уявлення про мультикультурність, специфіку місцевого населення та традиції.»

 Подорож культурно-туристичним маршрутом «Трансільванські ворота» можна розпочати прямо з Етнографічного музею в Брашові. Це регіональний музей, який представляє життя та культурну спадщину щонайменше трьох нації на південному сході Трансільванії: румунів, саксонців та угорців. «З іншого боку, він також являє собою особливу територію. Середньовічний і сучасний Брашов відігравав для Трансільванського князівства і Волощини роль, яку, можливо, Венеція відігравала для значної частини Італії. Це були ворота зі Сходу до європейського, християнського простору. Це місця, які й сьогодні приваблюють своєю особливою архітектурою та чудовими краєвидами. Традиційні костюми цього регіону чудово збереглися і мають високий ступінь автентичності як у румунів, так і в угорців і саксонців. У музеї ми маємо костюми відомих вершників з брашовського райони Шкеїй та Старого Брашова, маємо елементи вбрання та цілі костюми місцевих саксонців, маємо артефакти, інсталяції, які так чи інакше показують винахідливість і рівень процвітання, який ця громада мала з часів Середньовіччя. Люди отримають незабутні враження, вони побачать музей, який відображає громаду, яка завжди сучасна і завжди процвітаюча.»

  Другою зупинкою культурно-туристичного маршруту «Трансільванські ворота», запропонованого керівником Етнографічного музею Брашова Александром Стенеску є село Решінарь. Завдяки способу зберігання місцевих традицій, а також завдяки своїй неймовірній красі, Решінарь офіційно отримало звання «Найкраще туристичне село», яке присуджується Всесвітньою туристичною організацією. «Ми маємо незвичайні вівчарські традиції, гарні православні церкви, старовинний центр іконопису та інші не менш цікаві музеї. Тут туристи можуть зупинитися в агротуристичних пансіонатах, де вони можуть випробувати інший вид туризму, подихати свіжим повітрям місцевості та скуштувати особливі кулінарні страви, виготовлені з овечого молока. Йдеться про бринзу, а також про м’ясні страви, особливо з овечого м’яса. Близько 10-12 років тому село Решінарь було оголошено Європейською комісією центром гастрономічної культури EDEN. У цьому населеному пункті туристи отримають особливий гастрономічний досвід. Вони побачать надзвичайно красиве румунське село, зі старими будинками, з високими дерев’яними воротами і зможуть скуштувати надзвичайно добре приготовані і смачні страви.»

Місто Бістріца, інші ворота до Трансільванії, може похвалитися новим музеєм: Садиба Телекі, що в селі Тяка. Це одна з найновіших пам’яток такого роду в цьому регіоні. «Район відомий тим, що знаходиться дуже близько до Лекінци, селища, відомого своїми винами. У цьому районі є сім асоціацій виноградарів, в вяких можна дегустувати найкращі вина трансільванського регіону. Цією садибою, що належить до музею Бістріца-Несеуд, ми завершуємо своєрідний тур по садибах, який починається в районі Фегараш з садиби Бринковяну, продовжується садибами саксонців і закінчується цією абсолютно казковою садибою в оточенні великого фруктовог саду.»

Маршрут «Трансільванські ворота» є одним з перших сертифікованих культурно-туристичних маршрутів Румунії. Детальну інформацію про всі визначні пам’ятки та напрямки можна знайти в туристичних інформаційних пунктах у містах Бістріца, Сібіу та Брашов, а також у всіх музеях регіону.