Author: Данієль Оня

  • Історія вина в Румунії

    Історія вина в Румунії

    Румунські винні маршрути та екскурсії зосереджені на одній меті: знайомство з регіонами, присвяченими виноробству та дегустації вина. Туристи можуть взяти участь у дегустаціях, екскурсіях винними льохами та виноградниками, зупинитися у виноробних регіонах і передусім насолодитися надзвичайними кулінарними шедеврами. Кожна пора року має свої переваги, але найжвавіший час ̶ це період з травня по жовтень. Саме тоді температура повітря дозволяє відпочивальникам не лише дегустувати вино, а й побачити багато цікавого.

    Від Александри Гелбязе, засновниці Румунської асоціації енотуризму, ми дізналися, що останніми роками спостерігається тенденція до зростання цього виду туризму. Більше того, пропозиція урізноманітнилася. «Звичайно, якщо говорити формально, то енотуризм ̶ це відвідування виноробні, але останніми роками, особливо після пандемії, винний туризм почав набувати іншого сенсу. Це вже не просто відвідування виноробні, а й можливість пережити й новий досвід крім дегустації вина. Йдеться про організацію концертів або пікніків у виноградниках, музичних вечорів, театральних вистав, тематичних вечірок з вогнищами, які тривають допізна, особливо якщо ми говоримо про винні погреби, які також мають місця для розміщення. Тож після свого візиту туристи можуть переночувати на виноробні.»

    Разом з Александрою Гелбязе, засновницею Румунської асоціації енотуризму, ми розпочинаємо нашу подорож з виноградника Дялу Маре, який знаходиться зовсім недалеко від Бухареста. «Ми почали з цього регіону, тому що він знаходиться дуже близько від Бухареста, де проживає величезна кількість людей. Ті, хто хоче вирватися зі столиці, мають можливість буквально в двох кроках від неї поїхати і насолодитися досвідом винного туризму. Це також вважається регіоном з найбільшою кількістю винних заводів. Це дуже компактна територія, з виноробнями в безпосередній близькості одна від одної. Навіть у цьому випадку винний туризм може бути різноманітним і багатогранним. Йдеться не лише про новозбудовані виноробні, а й про виноробні з багатою історією. Йдеться про виноробню, яка відома тим, що виробляє ігристе вино і є постачальником Королівської родини Румунії. Тут у нас також є місця для розміщення. Ми можемо почати з екскурсії по виноробні, з дегустації ігристих вин і, також в цій області, ми говоримо про іншу виноробню з багатою історією, яка була королівською власністю, що належала принцу Румунії Ніколаю та його дружині. Ця виноробня розробила багато пропозицій для винних турів. У нас є місця для розміщення, можна організовувати тематичні вечірки з поєднанням вина та їжі, є також персональний шеф-кухар, який може запропонувати вам індивідуальний досвід. Є проєкти, які виноробні реалізовують самостійно, але є і такі, що проводяться місцевими виноробнями разом.»

    Далі ми вирушаємо на схід Румунії, до історичної провінції Молдови, і зупинимося в районі Вранча. Тут ми знайдемо модернізоване за останні роки виноробню з давніми традиціями в цій сфері, яка розташована в мальовничій місцевості, де панує атмосфера мрії. Ця виноробня також пропонує проживання, а ті, хто хоче провести тут більше часу зможуть отримати багато незабутніх вражень. «Крім того, що відвідувачі можуть насолоджуватися дегустаціями та місцевими винами, вони можуть залишитися на кілька днів, щоб покататися виноградником на велосипеді, організувати пікніки, любителі спорту можуть навіть залишитися на ніч, щоб пограти в теніс. Якщо погода сприятлива, у нас також є басейн. Потім, подорожуючи далі історичною Молдовою, ми зустрічаємо виноробню з багатою історією в районі Ясс. Це виноробня, яка виробляє вина тільки з місцевих сортів: Фринкуше та Ґраса де Котнарь. Тож енотуризм ̶ це не лише дегустація. І це кажу не тільки, а навіть ініціативи на європейському рівні, які започаткували «Винний шлях» ̶ Iter Vitis, культурний винний маршрут. Це показує поєднання вина з культурною історією місця. У молдовському регіоні ми говоримо про місцеві вина, окрім цього, поруч також знаходиться музей цивілізації  Кукутень-Трипілля. Туристи можуть відвідати його, дізнатися про історію цього місця, про цивілізацію Кукутень, яка, як відомо, є найдавнішою цивілізацією в Європі.»

    Програму відвідування виноробні слід планувати заздалегідь. Цей вид туризму можна організовувати цілий рік. Наприклад, якщо ми хочемо насолодитися природними пейзажами, виноградником, найкращим часом буде осінь або весна, коли можна насолодитися запахом, ароматом, зеленим ландшафтом. Можна спланувати відпочинок і в холодну пору року, але екскурсія по виноробні буде обмежена враженнями всередині, як ми дізналися від Александри Гелбязе, засновниці Румунської асоціації енотуризму. «Ті, хто бажає відвідати виноробню і насолодитися досвідом, повинні зателефонувати і домовитися про екскурсію заздалегідь, щоб переконатися, що на виноробні є хтось, хто зможе їх зустріти. Крім того, як тільки ви потрапляєте на виноробню, розповідь починається з екскурсії по виноробні, історії цього місця. Тут пояснюється, як були зроблені вина, як виробляється вино, починаючи з виноградника і закінчуючи кінцевим продуктом. Також передбачена поїздка у цех розливу, щоб побачити, як відбувається розлив у пляшки, і, нарешті, довгоочікуване відвідання місця зберігання бочок, причому дегустація часто відбувається в зоні зберігання бочок або в дегустаційній кімнаті. Це варіюється від виноробні до виноробні, але також дуже залежить від того, який досвід хоче отримати турист.»

    Александра Гелбязе організувала Форум винного туризму та анонсує інші цікаві проєкти. «Наступний захід ми плануємо на весну 2025 року. Це буде захід, присвячений виключно цьому виду туризму, на нього ми хочемо запросити представників обох асоціацій, туристичних агентств, а також екскурсоводів, щоб ми могли разом подумати про те, що відбувається і що потрібно розвивати в цьому сегменті в Румунії. У той же час, ми також хочемо реалізувати винний маршрут на національному рівні, звичайно, із охопленням основних регіонів країни, щоб згодом інтегрувати цей маршрут в європейський культурний маршрут».

    Багато туристів шукають автентичності, тихого, місцевого життя, і з радістю відкривають для себе, що Румунія все ще має місцеві традиції та гастрономію. Вони з великим ентузіазмом ставляться до румунських вин, особливо до місцевих сортів. Усе це, в поєднанні з високими стандартами проживання, робить відвідування винних погребів незабутнім досвідом.

  • Цивілізація дерева у Румунії

    Цивілізація дерева у Румунії

    Жителі Мараморощини завжди були віддані дереву. Вони надавали йому найрізноманітніших форм, від столу, за яким їли, до даху над головою та церков, в яких молилися. Туристи завжди зупиняються та дивуються неймовірній красі марамороських старих будинків, брам або церков. Їх можна побачити, обравши спеціальний культурно-туристичний маршрут «Цивілізація дерева в Румунії», про який нам розповіла Едіт Поп, менеджерка екотуристичного напрямку Eco Maramureș (Еко Марамуреш).

    «Величезні ліси історичного Марамуреша слугували сировиною для людських поселень, з якої зводили будинки та господарські споруди, а також робили різьблені марамуреські ворота та плетені огорожі. Так народилася історія дерев’яної цивілізації, яка продовжується в Марамуреші донині, але, звичайно, в інших масштабах. З туристичної точки зору, дерев’яні церкви 16-18 століть, які є історичними пам’ятками та, які ми маємо по одній у кожному селі в дестинації Еко Марамуреш, сьогодні приваблюють найбільше любителів культури. Маршрут «Цивілізація дерева» народився у 2021 році як інструмент для просування культурного туризму. Спочатку ми запропонували маршрут в дестинації Еко Марамуреш, але цей маршрут, наступного місяця, після його атестації, був включений до набагато ширшого культурного маршруту ̶ Цивілізація деревини в Румунії, разом з цивілізацією деревини в Буковині та «скринею скарбів» Нямецького повіту.»

    Знайомство з Марамурешем починається прямо в автентичному селі, де туристи можуть відкрити для себе традиції, а також місцевий світ кулінарії, що є спадковим, з рецептами, які передаються з покоління в покоління. Маршрут «Дерев’яна цивілізація в Румунії» також починається звідси, в екотуристичній зоні «Еко Марамуреш».
    «Цей маршрут пролягає через найбільш репрезентативні села і включає в себе найбільш показові дерев’яні пам’ятки нашого пункту призначення. Наш маршрут починається з Будешть, але його можна зробити кільцевим і почати з будь-якого іншого населеного пункту. У комуні Будешть ми пропонуємо відвідати дерев’яні церкви Жосань, яка є пам’яткою ЮНЕСКО, та Сусан, яка є історичною пам’яткою. Далі маршрут продовжується до села Вечінь, в комуні Сирбь, де туристи можуть відвідати народні технічні споруди, які також зроблені з дерева. Ці об’єкти живляться водою річки Косеу і досі служать для потреб держави. Ми побачимо вир, який використовується для прання важких вовняних тканин, горизонтальний дисковий млин для розмелювання зерна, а також установки, які виробляють знамениту марамуреську горінку. Без цих народно-технічних установок популярний зимовий костюм Марамуреша практично не існував би. У селах Еко Марамуреша туристи можуть побачити багато людей, одягнених взимку у вовняні народні костюми.»

    Марамурське село Бреб, яке також включене в наш маршрут, було включене у листопаді до програмі «Оновлення» конкурсу «Найкращі туристичні села 2024». Програма, яку впроваджує Всесвітня туристична організація, є глобальною ініціативою, спрямованою на привернення уваги до сіл по всьому світу, де туризм є інструментом збереження культурної спадщини, відзначення розмаїття та захисту біорізноманіття. Село Бреб славиться своїми традиційними дерев’яними будинками, деяким з них кілька сотень років. Тут ви побачите різьблені вручну марамуреські брами, плетені огорожі, гостроверхі дахи з драниці та надзвичайну увагу до деталей, і все це в традиційному марамуреському стилі.

    Наша подорож продовжується з Едіт Поп, менеджеркою екотуристичного центру Еко Марамуреш. «Наступним є Келінешть з двома іншими дерев’яними церквами, церквою Кеень та Сусань, потім поплямуємо до знаменитого Бреба, села, яке побудувало свою славу на традиціях та культурі. Тут ми відвідаємо стару церкву та багато традиційних, дерев’яних, селянських будинків. Крім того, ми також можемо відвідати ремісників, тих, хто продовжує традицію та культуру дерева. Сьогодні в селах Еко Марамуреш є багато ремісників. Останній пункт призначення, село Десешть, де ми відвідаємо церкву-пам’ятку ЮНЕСКО.»

    Для отримання детальної інформації про атракції цього маршруту Едіт Поп, менеджерка екотуристичної дестинації Еко Марамуреш, рекомендує відвідати веб-сайт ecomaramures.com. «Ми маємо дуже добре організований веб-сайт з великою кількістю інформації. Екологічний регіон Марамуреш має багато культурних пам’яток, які можна запропонувати. Уся інформація доступна там, і, коли туристи планують свою відпустку, було б не поганj виділити трохи більше часу на це. Цей культурний маршрут, про який я говорила, можна пройти і нашвидкуруч, за вісім годин. Однак я б рекомендувала виділити час для більш неквапливої подорожі, протягом кількох днів, тому що це місце дійсно має багато чого розповісти.»

    Тож відпочинок у Марамуреші ̶ це насправді безперервна та складна подорож. Все більше і більше відпочивальників дізнаються про цей унікальний досвід. «Іноземних туристів приїжджає все більше і більше, особливо останнім часом після пандемії. У нас був досить важкий період з точки зору кількості приїжджих, але зараз все налагоджується. Іноземних туристів навіть більше, ніж у 2019 році. Вони зачаровані та просто захоплені цим сільським життям, тому що регіон Еко-Марамуреш не про штучний туризм. Там життя розгортається у власному темпі, люди доглядають за своїми тваринами, дбають про своє господарство, а у туриста, як тільки він потрапляє в ці краї і гуляє ними, не поспішаючи, з’являється відчуття інтеграції. Він знаходить те, що давно втрачено за межами Румунії і сільської місцевості. Таким чином, існує ця автентична, справжня атмосфера, яку вони відчувають і знаходять.»

    Екологічна дестинація Марамуреш сертифікована з 2014 року і є частиною мережі екотуристичних напрямків на національному рівні. З моменту заснування, основна увага була зосереджена на перетворенні екотуризму на рушій місцевого розвитку для громад. Мета полягає в тому, щоб кожен житель села знайшов своє власне місце, де його сім’я може процвітати і на практиці приносити користь і новий досвід для туристів, які приїжджають до Румунії.

     

  • Зміни клімату та їх вплив на Румунію

    Зміни клімату та їх вплив на Румунію

    На тлі прискорення кліматичних змін літо 2024 року принесло новий набір тривожних глобальних і регіональних рекордів, що підкреслюють значний вплив глобального потепління на навколишнє середовище і суспільство. Більше того, в Румунії за останні сім десятиліть спостерігається посилення цього процесу і з’явилося явище «міського острова тепла». Після колективної наукової роботи групи з 11 авторів був опублікований звіт, в якому детально проаналізовано всі зміни клімату та їх наслідки в Румунії.

    Згідно з доповіддю «Стан клімату. Румунія, 2024», між 1950 і 2023 роками тривалість і частота спеки значно зросла, причому в більшості регіонів було зафіксовано перевищення на 10-15 днів, а на південному заході і сході країни – на 25-30 днів. Прогнозується, що ця тенденція збережеться до кінця століття, впливаючи на здоров’я населення та економіку. Окрім хвиль спеки, посуха є ще одним серйозним викликом для Румунії. Площі, що страждають від помірних, сильних та екстремальних посух, збільшилися, з піками у 2018-2020 та 2021-2023 роках.

    Посуха 2018-2021 років була найтривалішою за всю історію спостережень і мала руйнівний вплив на сільське господарство та продовольчу безпеку. Тенденція до аридизації продовжується, глибоко впливаючи на екосистеми та сільськогосподарське виробництво. Інші екстремальні погодні явища, такі як сильні шторми, також почастішали. У період з 1940 по 2023 рік спостерігалося збільшення сприятливих умов для таких явищ, особливо на сході та півночі країни. Прогнози на 2025-2050 роки та кінець століття вказують на посилення цих явищ, що матиме негативний вплив на сільське господарство та інфраструктуру.

    Богдан Антонеску, один з авторів звіту, є дослідником в галузі метеорології та кліматології, викладачем Фізичного факультету Бухарестського університету та науковим співробітником Національного науково-дослідного інституту фізики Землі, який спеціалізується на вивченні сильних штормів та екстремальних погодних явищ в контексті зміни клімату. Його внесок включає розробку першої кліматології торнадо в Румунії та детальної кліматології торнадо в Європі.

    «На жаль, звіт показує, що ми матимемо все більше таких наслідків. Це тому, що середня глобальна температура продовжує зростати. Європа теплішає більше, ніж інші регіони і ми відчуватимемо вплив цих кліматичних змін все більше і більше. Ми матимемо більше хвиль тепла, більш тривалих та інтенсивних. Кращим прикладом є те, що сталося цього року в Румунії, коли ми мали дуже сильну спеку. Тоді наслідки відчує безпосередньо населення міста. Це тому, що в містах існує так званий «міський острів тепла». Через те, що є бетонні, асфальтовані поверхні в містах, що випромінюють більше тепла, ніж у сусідній сільській місцевості. Тож будь-яка теплова хвиля, що насувається на місто, посилюється самим містом. Звідси – наслідки для здоров’я, економічні наслідки, але загалом теплові хвилі матимуть ще більші наслідки, адже ми говоримо про теплові хвилі, які накладатимуться на посухи, а отже, впливатимуть на сільське господарство. Тож протягом наступних кількох років ситуація продовжуватиме розвиватися в цьому напрямку. Більше хвиль спеки, більше посушливих періодів, на жаль, і більше штормів в Румунії, ніж ми бачили досі.»

    І в минулому були періоди сильних посух і надмірної спеки, але зараз вони поєднуються з більшою кількістю парникових газів в атмосфері, що означає підвищення середньої глобальної температури. Таким чином, природна мінливість, тобто явища, які раніше відбувалися природним чином, тепер посилюються. Частота виникнення, тривалість і, перш за все, інтенсивність явищ змінюються, – пояснює дослідник Богдан Антонеску.

    «Наприклад, посилення штормів, на кшталт шторму Борис, який спричинив опади в Центральній Європі. Цей шторм був детально проаналізований і кількість опадів була б на 20% меншою, якби не ці кліматичні зміни. А льодовики – це критична точка в кліматичній системі. Після того, як вони розтануть, вони не зможуть відновлюватися. Ми фактично говоримо про те, що льодовики зникнуть, а це означає підвищення рівня моря і затоплення прибережних територій. Це вплине в першу чергу на водні екосистеми, а також на прибережні споруди. На жаль, це саме той напрямок, але льодовики будуть танути протягом дуже тривалого періоду. Навіть якщо вони досягнуть критичної точки, як, наприклад, льодовики Гренландії, процес танення триватиме довгий час, мова не йде про кілька років.

    Ще одна критична точка – корали. Підвищення температури в океанах сильно впливає на корали. Вони швидко опинилися у критичному положенні. Але для інших явищ мова йде про десятиліття, якщо не сотні років. На жаль, технологічні рішення ще тільки з’являються. Наприклад, вилучати вуглекислий газ з атмосфери. Але що ми можемо зробити, так це вплинути на причину, тобто спробувати зменшити викиди парникових газів, щоб не продовжувати змінювати кліматичну систему. Зміна вже відбулася і звідси є лише рішення, як пристосуватися до хвиль спеки, до періодів посухи. Наприклад, у сільському господарстві, це використання  інших видів рослин, які легше адаптуються до періодів посухи, нам потрібно діяти, щоб скоротити викиди парникових газів у великих масштабах, а не регіонально.»

    Автори звіту «Стан клімату. Румунія, 2024» показують, що на національному рівні впроваджуються заходи з енергоефективності та просування відновлюваних джерел енергії, але відсутність національного кліматичного законодавства та погана імплементація підкреслюють необхідність комплексного бачення. Енергетичний сектор відіграє центральну роль у цьому переході. Хоча викопні види палива домінують, існують плани щодо збільшення потужностей відновлюваних джерел енергії та атомної енергетики до 2050 року. Електрифікація економіки та розвиток інфраструктури зберігання енергії також є ключовими для досягнення кліматичної нейтральності.

    З іншого боку, громадська думка є неоднозначною. Хоча зміна клімату визнається як проблема, лише 4% румунів вважають її національним пріоритетом, при цьому домінують економічні проблеми. Усвідомлення впливу на сільське господарство, воду, економіку та здоров’я ще не перетворилося на потужний попит на кліматичні дії.

     

  • Музей румунських рекордів

    Музей румунських рекордів

    Музей румунських рекордів був створений з метою популяризації Бухареста та Румунії. Тут ви знайдете найбільші колекції штопорів, прасок, старовинних фотоапаратів та румунських філателістичних матеріалів, а також понад 30 маленьких колекцій. Самі предмети можуть здаватися простими при описі, але коли їх побачиш, вони сприймаються як витвори мистецтва, завдяки особливому та різноманітному дизайну.

    Разом з Віктором Ботою, керівником цього унікального музею та президентом Фонду «Видатні румунські досягнення», ми ознайомимося з кількома найцікавішими колекціями та найціннішими артефактами. «Ці приховані та втрачені частини історії повинні бути показані світу. І де їх краще розкрити, як не в музеї, в якому можна побачити історію людства в одному предметі, наприклад, штопор або праску, від моменту винайдення і серійного виробництва до наших днів. Усі ці розробки представлені на виставці. Щільність на квадратний метр, гадаю, унікальна у світі. Площа виставки становить понад 5 тис. квадратних метрів, але її щільність просто фантастична. Наприклад, на площі в 500 квадратних метрах представлено 31 тис. штопорів.»

    Сьогодні Музей румунських рекордів має найбільшу колекцію штопорів у світі. Це визнано Книгою рекордів Гіннеса. Однак, з моменту встановлення рекорду з кількістю 23 965 експонатів, вона зросла і налічує понад 31 тис. одиниць. «Коли ми говоримо про важливість, то маємо розуміти, що цей предмет з’явився приблизно в 15-16 століттях. Є записи, але дійсно серйозних джерел не зберіглося. В основному, перший патент був зареєстрований у Великій Британії священнослужителем Семюелем Геншолом у 1795 році. Ми маємо його макет, проте найважливішим в світі є інший історичний штопор. У 1833 році Старий міст у Лондоні був знесений, шматки сталі та дерева були вилучені, саме з них і був виготовлений цей найбільш пам’ятний експонат. Цей штопор також має досить цікавий принцип роботи. Це не просто пристрій для відкорковування пляшок зі спіраллю та ручкою. Штопор має спеціальний механізм, який створює закрутку в одному напрямку. На ньому було написано, що він простояв біля підніжжя Лондонського мосту 656 років. Шляхом простого підрахунку можна зрозуміти, що той метал був закладений у підніжжя Лондонського мосту приблизно в 1100-1200 роках. Мабуть, якби метал міг говорити, то розповів би про період історії до Тюдорів, котрі стали королівською династією десь у 1400-1500 роках. Отже, Темзі є що розповісти голосом цього металу в Румунії про світову історію штопорів.»

    Тут ви також побачите від 3 до 5 тисяч надзвичайно рідкісних або унікальних предметів. Наприклад, штопори 18 століття з аристократичних родин Франції. Окрім цього, тут є цікава колекція триветів. Проте керівник Музею румунських рекордів і президент румунського Фонду «Видатні румунські досягнення» Віктор Бота, каже, що це вигадане слово. «Було дуже важко вимовити “підставка для праски”, “підставка для камінного приладдя”, “підставка для каструлі”. Тоді, щоб знайти єдиний спільний знаменник, я переклав румунською слово «trivete» з англійської «trivets», що означає підставка. Кілька сотень років тому штопори та праски були тільки у знаті, і вони виготовлялися на замовлення. Тому їх мистецька форма та дизайн не можуть не захоплювати. Немає жодної графічної та геометричної форми, яка б не проявлялася у них. Я часто пропоную відвідувачам подумати про якусь тваринку, а потім подивитися, чи зображена вона на цих підставках. Були лише поодинокі випадки, коли не знайшли їх зображення на підставках.»

    Коли мова заходить про колекцію прасок, туристи часто цікавляться, коли цей предмет з’явився у світі. Віктор Бота розповідає, що принцип роботи праски – розтягування, розгладжування, відомий ще з часів палеоліту. «Люди використовували шматок дерева, шматок кістки або камінь, щоб розтягнути шкіру тварини, а потім використовувати її просто як одяг. Цей принцип походить з тих часів і крок за кроком супроводжував еволюцію людства в неоліті, бронзовому та залізному віці, аж до сьогодення з його надзвичайними технічними можливостями. Подумайте про це як про енергетичний принцип. У Книзі Гіннеса написано, що праска ̶ це трикутний металевий предмет, який накопичує енергію і розправляє складки. Але як вона зберігає енергію? На підставках, прямо над вогнем, на чавунній плиті або, у випадку з деякими прасками, ви берете шматок сталі, нагріваєте його, а потім кладете всередину праски. Після електричної праски це другий за чистотою спосіб. Вони настільки красиві, що на перший погляд і не скажеш, що це праска. Це справжні витвори мистецтва і в цьому можна переконатися тільки побачивши їх.»

    З іншого боку, філателістична колекція є найбільшою приватною колекцією в світі, яку можна будь-де побачити. Існують і більші філателістичні колекції, але вони належать державам або поштовим службам цих держав, – каже Віктор Бота. «Унікальність цієї колекції полягає в тому, що тут представлені лише румунські марки, від перших марок, випущених румунською державою до наших днів. Більше того, ця колекція включає в себе період до філателії, коли листи циркулювали на румунських територіях з сухим штемпелем або з печаткою. Але важливість цієї вражаючої колекції, понад 150 тисяч філателістичних експонатів у постійному розвитку, полягає в тому, що вона демонструє кожен етап як для знавців, так і для не зовсім обізнаних людей. Це надзвичайний приклад історії, зважаючи на те, що в цьому маленькому на папері тексті міститься ціла історія. Наприклад, коли у період королівського правління видавали військовий чи цивільний наказ, також з’являлися марки. Так само вони створювалися і в комуністичний період, коли відбувалися особливі події такі як, наприклад, Універсіада. Румунські діячі теж зображені на марках. Таким чином, можна вивчати історію Румунії та світу, просто захоплюючись поштовими марками.»

    Наприкінці відвідувачі музею мають можливість пригадати захоплюючу історію штопора дегустуючи найкращі румунські вина.

     

  • Бальнеологічні курорти Вилчанського повіту

    Бальнеологічні курорти Вилчанського повіту

    Відомий своїм бальнеологічним потенціалом ще з кінця 19 століття, повіт Вилча користується великою популярністю серед відпочиваючих завдяки своїм численним курортам. Щороку тут лікуються та відпочивають тисячі туристів з усього світу, а кожен курорт має свій особливий шарм. Крім того, до зимових канікул тут розроблені спеціальні святкові пропозиції. Окрім цілющих ванн, ви також можете знайти й багато інших варіантів для відпочинку і розваги.

     

    Як ми дізналися від директорки Національного центру туристичної інформації та розвитку Вилчанського повіту Моніки Ґеорґіу, це популярний регіон для профілактики, лікування та оздоровлення, відпочинку та дозвілля. “Повіт Вилча відомий завдяки своїм чотирьом курортам: Келіменешть-Кечулата, Беїле-Оленешть, Беїле-Ґовора та Окнеле Марь. Найважливішим, без сумніву, є Келіменешть-Кечулата, який має прекрасну мережу готелів, парків, скитів, термальних джерел та гірських маршрутів, що користуються все більшою популярністю серед туристів. Тут також знаходиться найбільша в Румунії кількість басейнів з геотермальною водою. У вільний час програму туристів доповнюють піші прогулянки Національним парком Козія або відвідування таких відомих монастирів, як Турну, Остров, Козія, Стенішоара. Курорт Келіменешть-Кечулата з давніх часів відомий своїми мінеральними водами та їхніми лікувальними властивостями. Відомо, що вперше води почали використовувати ченці монастиря, перша документальна згадка про це датується 1520 роком. Кажуть, що мінеральними водами Келіменешть в старості лікувався навіть правитель Мірча Старший, а воду з Кечулата споживав король Австро-Угорщини Франц Йосиф. Курорт рекомендується не тільки при розладах травної системи, але й сечовидільної, а також при ревматичних, дегенеративних, неврологічних та гінекологічних захворюваннях.”

    На курорті Келіменешть-Кечулата знаходиться найбільший бальнеологічний центр в Румунії. У комплексах з лікувальними центрами є понад 5 000 ліжко-місць, де одночасно можуть лікуватися близько 1 500 пацієнтів. Протягом 2024 року, до вересня, курорт відвідало понад 191 000 туристів. Таким чином, статистика ставить його на друге місце в Румунії за кількістю туристів, що прибули в цю місцевість. “Термальні басейни, парки, прогулянки на човнах, соціально-культурні заходи ̶ це все ви знайдете на унікальному курорті, який ми теж рекомендуємо туристам в усі пори року. Ми хочемо розповісти нашим слухачам про те, що в селі Сяка будується спортивний комплекс, ще один басейн і парк-ліс, які доповнять туристичну пропозицію. Варто також сказати і про Беїле-Оленешть, ще один важливий курорт у повіті Вилча. Тут окрім захворювань травної системи та нирок, ще лікують респіраторні недуги, викликані професійними захворюваннями, впливом токсичних речовин або алергією. Беїле-Оленешть має два природні лікувальні чинники, які дуже добре гармонують кліматично та топокліматично.”

    Окрім гідромінерального фактору, представленого мінеральними водами цієї місцевості, Беїле-Оленешть займають провідне місце в Румунії за кількістю джерел, сумарним обсягом потоку, а також різноманітністю складу та концентрації мінеральних вод, ̶ розповідає директорка Національного центру туристичної інформації та розвитку Вилчанського повіту Моніка Ґеорґіу. “На цьому курорті налічується понад 35 гідромінеральних джерел, як природних, так і отриманих в результаті бурових робіт. Загалом 15 джерел використовуються для внутрішнього лікування, два джерела для зовнішнього лікування і чотири свердловини використовуються для купання. Також, слід згадати, що ми є дверима до Національного парку Буїла-Винтураріца, де туристи можуть здійснити піші прогулянки та відвідати численні скити в цьому районі, які є справжніми «метеорами» Румунії. Єзер, Пахоміє, Петрунса ̶ вражаючі місця, розташовані в особливо красивому природному середовищі. У Беїле-Ґовора, ще одному важливому курорті повіту Вилча, лікуються люди, які страждають на астму або бронхіт, тому лікування дихальної системи тут добре розвинене. Він розташований у дуже мальовничій місцевості, в передкарпатській улоговині, в оточенні пагорбів, вкритих дубовими, сосновими та буковими лісами, на висоті близько 400 метрів.”

    У Беїле-Ґовора помірно-континентальний клімат з м’яким літом і м’якою зимою. Це сприяє профілактиці та лікуванню легеневих захворювань. “Це важливий для нас курорт через різноманітність і лікувальний характер вод, багатих на хлор, йод, бром, магній, кальцій і сірку. Крім того, це місцевість, де немає алергенного пилку, а вологість повітря відносно постійна. Це створює чудові умови для лікувальних процедур. Він також розташований на шляху до монастиря Горезу. Цей район є багатим етнофольклорним центром повіту Вилча, а також місцем, звідки почалася історія гончарства Горезу. З іншого боку, ми також рекомендуємо Окнеле-Марь, ще один курорт місцевого значення, який користується все більшою популярністю серед туристів. Особливо в літній сезон туристів тут приваблюють басейни із солоною водою, а також туристичні об’єкти, що представляють великий інтерес серед відпочиваючих. Крім басейнів із солоною водою, в Окнеле-Марь є соляна шахта, що відноситься до категорії туристичних об’єктів з лікувальною функцією, завдяки природному фактору, який тут присутній у великій кількості солі. Це ідеальне місце, де туристи можуть насолодитися лікувальними властивостями цього мінералу.”

    Вартість різдвяного пакету при бронюванні двомісного номеру у тризірковому готелі в місті Келіменешть-Кечулата становить 2834 леї (570 євро). Ця сума включає три ночі проживання з 24 по 27 грудня для двох дорослих та сніданок. Також включено традиційний сніданок, святкова вечеря з ді-джеєм, зустріч з Санта Клаусом, програма колядок та безкоштовний доступ до аквапарку.

  • Слідами Бринкуша у Горжанському регіоні

    Слідами Бринкуша у Горжанському регіоні

    У 2024 році ЮНЕСКО включила до Списку всесвітньої спадщини «Шлях героїв», скульптурний комплекс у місті Тиргу-Жіу, реалізований Константіном Бринкушем. Ансамбль складається з чотирьох творів: «Стіл мовчання», «Алея стільців», «Ворота поцілунку» та «Нескінченна колона», які були спроектовані та побудовані великим румунським скульптором між 1937 і 1938 роками. Вони є частиною культурно-туристичного маршруту, який присвячений історії, культурі, релігії та монументальному мистецтву. Маршрут називається «Селянський геній Константін Бринкуш та культурна спадщина повіту Горж».

    Від Лаури Драгу Попеску, президентки Професійної асоціації туризму повіту Горж, ми дізналися, що об’єктами шляху є роботи великого скульптора Бринкуша, виставлені просто неба у місті Тиргу-Жіу. До них додаються: Церква святих апостолів Петра і Павла, ущелина Соходолулуй, музей народної архітектури, два відомі монастирі та меморіальні будинки.

    Почнемо з комплексу Константіна Бринкуша. “Інтерпретація цього монументального комплексу полягає в тому, що за Столом мовчання герой востаннє обідає зі своєю родиною перед битвою. Він йде Алеєю стільців, де стільці уособлюють людей, які не брали участі у війні. Біля Воріт поцілунків відбуваються його останні обійми з близькими. Потім після або під час бою душа героя відходить до Бога. Вона вирушає до Бога через храм Святих Петра і Павла. Далі ми продовжуємо Шлях Героїв дорогою, яка веде до Колони Нескінченності або, як ще її називають, Безкінечної колони. Це інтерпретація напряму, яка є частиною Культурно-туристичного маршруту «Сільський геній Константін Бринкуш та культурна спадщина повіту Горж». Цей маршрут включає відвідування Меморіального будинку Константіна Бринкуша в Хобіці, монастирів Половрадж, Тісмана та Лайніч, ущелину Соходолулуй, Меморіального будинку Марії Апостол, Музею народної архітектури Горжанського повіту та в Куртішоарі, де можна побачити укріплену садибу. Вона належала родині Тетереску, і була перевезена разом з будинком Могош з Пояни, що біля Ровінарь.”

    Потім, у місті Тиргу-Жіу, ми відвідаємо Меморіальний будинок і Мавзолей Катерини Теодорою. У цьому складному маршруті, насиченому культурою, історією, релігією та монументальним мистецтвом, представлена ​​прекрасна частина історичного та мальовничого повіту Горж. “Навіть найвибагливіший турист, який зупиняється в Горжанському повіті, із задоволенням пройде цим маршрутом. У нас високий відсоток повернення туристів, які вже відвідали його, а потім знову повернулися. Те ж саме відбувається індивідуально, тобто невеликими групами та сім’ями, також це трапляється і з групами, організованими туристичними агенціями з Румунії та інших країн, які вирішують провести три або чотири дні за цією туристичною програмою в повіті Горж. Якщо туристи з-за кордону вирішать приїхати в історичний і мальовничий Горж, вони можуть приземлитися в аеропорту Бухареста. Є багато варіантів подорожі з Бухареста в Тиргу-Жіу, від регулярних автобусів, які щодня відправляються з автовокзалу Мілітарь, до потягів, які відправляються з Бухареста та проходять через Тиргу-Жіу».

    Приблизно за 30 км від повітового центру – міста Тиргу-Жіу, подорожуючи цим маршрутом, ви потрапите до монастиря Тісмана, місця, сповненого духовності, яке рекомендує відвідати Лаура Драгу Попеску, президентка Туристичної асоціації повіту Горж. “Це храм святого Никодима Чудотворця з Тісмани. Поруч з монастирем знаходиться Музей золота, що є історичною місією, реалізованою за допомогою Національного банку Румунії. Це крок в історію, до місця, де колись під час Другої світової війни, в часи великого болю для румунського народу, зберігався скарб Румунії. Також навколо монастиря Тісмана є дуже красиві туристичні маршрути тривалістю до трьох годин. Найдовший маршрут знаходиться на вершині гори, і веде до Чокловіна де Сус. Це справжній поетичний маршрут, і його можуть пройти люди зі звичайною фізичною витривалістю. По дорозі до монастиря Тісмана турист може побачити меморіальний будинок великого Константіна Бринкуша. Монастир Тісмана  ̶  це історія успіху в унікальному ландшафті мальовничої Румунії. Закохані прагнуть побачити схід місяця саме тут. Кажуть, що ніде місяць не сходить так красиво, як у горах навколо цього міста. Гастрономія в Тісмані теж дуже особлива. Тут проходить Фестиваль форелі, який завжди святкується на Благовіщення, 25 березня».

    З іншого боку, в Державному музеї Куртішоари туристи можуть побачити народну архітектуру, характерну для цієї місцевості. Найстаріший будинок, представлений тут, був побудований понад 200 років тому і датується 1802 роком. У музеї також представлені дві церкви, одна з яких має фундамент 1821 року. «У цьому місці є багато елементів, які приваблюють любителів традиційної оселі. Тут організовуються як тематичні екскурсії, так і багато музичних постановок. Усередині музею є будівля, яка називається «Будинок Георгія Замфіра». У ньому можна побачити речі, що належали відомому музиканту Георгію Замфіру, який співає на флейті пана  . Цікаво, що тут також є народна хатина з цікавою архітектурою з району Джілорт. Усередині зберігаються особисті речі інших відомих у нашому регіоні народних виконавців. У цьому музеї традиційної народної архітектури в повіті Горж плекають і нове, і старе. Він знаходиться дуже близько, приблизно в десяти кілометрах від Тиргу-Жіу».

    Культурно-туристичний маршрут «Сільський геній Константін Бринкуш та культурна спадщина повіту Горж» може бути доступний для туристів, які люблять оригінальність у будь-яку пору року. Крім того, статистичні дані підтверджують, що повіт дуже добре розвивається з точки зору наявності місць розміщення. Готелі та пансіонати дадуть можливість зупинитися в безпечному місці від трьох до семи днів, тобто, практично більшу частину відпустки. І кожен, хто хоч раз приїде в історичний і мальовничий Горж, обов’язково повернеться.

  • Культурно-туристичний проєкт «Приваблива Румунія»

    Культурно-туристичний проєкт «Приваблива Румунія»

    Проєкт «Приваблива Румунія», який було представлено цього року, став найбільшою мультимедійною платформою для просування культурного туризму. Програма такого формату з’явилася в Румунії вперше, і має на меті представити 12 культурних маршрутів, використовуючи інформацію, представлену в мультимедіа.

    Культурні пам’ятки, такі як замки, фортеці, традиційні будинки та села в дельті Дунаю, були задокументовані за допомогою фахівців, які брали участь у створенні аудіо- та відео-путівників. Таким чином, 275 туристичних об’єктів стануть доступнішими за допомогою дорожніх вказівників. Експерт з контенту Паул Опрічан пояснює як виникла ця ідея. «Приваблива Румунія  ̶   це програма Міністерства інвестицій та європейських проєктів, що фінансується за рахунок державних коштів у рамках Національного плану відновлення та стійкості (PNRR). Вона зародилася з ідеї про те, що сотні туристичних об’єктів по всій країні, ймовірно, є маловідомими. Однак разом вони складають справжню культурну мозаїку країни, і всі вони мають величезну історичну та культурну цінність як для Румунії, так і для всієї Європи. Мова йде про ті пам’ятки, які залишилися живими завдяки своїм історіям і легендам, а також прекрасним людям у місцевих громадах, які досі розповідають про них. Саме тому в рамках цієї програми здійснюються важливі кроки з їхньої популяризації: створення привабливого контенту для туристів, робота над інфраструктурою дорожніх знаків, адже, погодьтеся, важливо, щоб їх було легко знайти. Йдеться про більш ніж 8 000 вказівників на території площею близько 55 000 км² по всій країні.»

    12 тематичних маршрутів охоплюють всю Румунію та включають 275 визначних пам’яток, які до 2026 року також будуть позначені вказівниками та матимуть спеціальну дорожню інфраструктуру. Завдяки відеоконтенту, фотографіям, віртуальним турам, анімації, 3D-реконструкціям, аудіогідам, текстам та відгукам користувачів, платформа максимально наближає майбутнього туриста до вражень, які він може відкрити для себе в офлайн-режимі. «Туристи можуть використовувати платформу «Приваблива Румунія» різними способами, як в освітніх цілях, оскільки це найбільша цифрова бібліотека з перевіреною експертами інформацією про культурні пам’ятки, так і як натхнення для планування своїх майбутніх подорожей. Якщо коротко, то завдяки платформі інформація потрапляє до користувача в режимі онлайн через спеціальний веб-сайт www.romania-atractiva.ro. Або через безкоштовний мобільний застосунок, доступний для операційних систем iOS та Android. Контент доступний кількома мовами світу: англійською, угорською, французькою, німецькою та румунською, а платформа об’єднує велику кількість різноманітного мультимедійного контенту. Загалом, це 5800 цифрових матеріалів, таких як відео, фотографії, віртуальні тури, 3D-анімації, аудіогіди і, звичайно ж, тексти, які розкривають привабливість кожного туристичного об’єкту.»

     Культурно-туристичні маршрути мають зовсім іншу тематику, розповідає експерт з контенту проєкту «Приваблива Румунія» Паул Опрічан. «Ми маємо маршрути з історичним характером, де представлені замки, фортеці, цитаделі, садиби, вежі. Також є ще чотири види релігійних маршрутів, які включають молдовські монастирі, дерев’яні храми, церкви-фортеці та шлях святого Ладислава. Також є традиційний румунський гастрономічний маршрут, маршрут, присвячений ландшафту дельти Дунаю, і туристичний маршрут, що демонструє цінність сіл із традиційною архітектурою. З усіх найпопулярнішою на платформі є гастрономія. Це надзвичайно складний маршрут, який по-справжньому відображає багатство всього румунського кулінарного ландшафту, а також включає його балканські, турецькі та угорські впливи. Саме тому я рекомендую його туристам, адже вони неодмінно повинні включити в свої зупинки якийсь із цих 30 гастрономічних регіонів країни. Тут вони відкриють для себе старі рецепти, про існування яких навіть не здогадувалися, знайдуть екологічно чисті, сезонні, ароматні інгредієнти і, мабуть, найважливіше  ̶  зустрінуть відкритих, гостинних співрозмовників у місцевих гастрономічних закладах.»

    З іншого боку, маршрут замками, повертає вас в епоху королів, лицарів і великих битв, у подорож, оповиту історією та таємницями. Туристів запрошують до залів, де досі звучить відлуння балів, а королівська пишність зустрічається з похмурими тінями давно минулих часів. Від таємничих руїн до укріплень, трансформованих і відновлених протягом сотень років, де кожна стіна розповідає про маловідому європейську історію, переплетену з легендами. Тут на вас чекають таємниці вельмож і сторінки історії, сповнені слави та темних часів тортур і зради. «Туристи можуть створювати власний маршрут відповідно до своїх уподобань, вони можуть поєднувати гастрономію та історію, можуть включати інші види пам’яток. Платформа не обмежується цими основними завданнями, які ми показали більш детально, вона також включає низку додаткових пропозицій. Я заохочую туристів, незалежно від того, звідки вони приїхали, спершу оглянути усі культурні об’єкти на платформі, прочитати їхні історії, ознайомитися з їхнім надзвичайно цікавим контентом і лише потім вирішити, які з них включити до своєї наступної мандрівки. Не треба прагнути пройти весь маршрут від початку до кінця. Адже це дуже складно, оскільки цілі розкидані по всій країні. Але кожен може створити ідеальний для себе маршрут, виходячи з тем, які його цікавлять. Головне   ̶   це вирушати в подорож з відкритістю та ентузіазмом, бо абсолютно кожен крок по «Привабливій Румунії» розповідає свою історію.»

    Як ми дізналися від експерта з контенту Паула Опрічана «Приваблива Румунія» вже викликала значний інтерес. «Платформа вже надзвичайно популярна. Понад 150 000 користувачів, з яких 50 000  ̶  це лише завантажені додатки на iOS та Android, відгуки в Інтернеті також є надзвичайно сильними. Соціальні мережі вже щільно пробираються через ці культурні пам’ятки, які стають все більш відомими. З точки зору впливу, понад 6 мільйонів людей вже взаємодіяли з нашим контентом. «Приваблива Румунія» дійсно стала успішною платформою за перші шість місяців з моменту її запуску.»

    Вона є першою національною програмою підтримки культурно-історичного туризму. «Приваблива Румунія» стартувала у 2023 році та розрахована до червня 2026. (Переклад: Аліна Околот)

  • Еволюція рослинності за останні десять тисяч років на тематичному марштурі

    Еволюція рослинності за останні десять тисяч років на тематичному марштурі

    Заснований 69 років тому, у 1955 році, Національний парк Семенік – Кейле Карашулуй розташований на південному заході Румунії. Він займає площу понад 36 000 гектарів і включає природні елементи, що мають особливу флористичну, гідрологічну, геологічну та спеологічну цінність. Тут прокладено десять туристичних маршрутів і, на додаток до трьох тематичних маршрутів, нещодавно було відкрито новий тематично-пізнавальний маршрут. За словами Ніколає Іфки, директора Управління Національного парку Семенік-Кейле Карашулуй, йдеться про опис активних торф’яних боліт, унікальних в повіті, довжиною близько двох кілометрів.

     

    Вздовж марштуру встановлено 11 інформаційних біл-бордів, де відвідувачі можуть дізнатися про фауну і флору водно-болотних угідь, а також про формування торф’яників, площі яких скорочуються в Європі: «Нам вдалося прокласти четверту тематичну стежку в польових умовах, а саме «Торфовища і торф’яники в горах Семенік ». Це відносно легка стежка, довжиною близько двох кілометрів, з перепадом рівнів 13 метрів. Ми знаходимо її в горах Семенік, вона починається навпроти Гірського рятувального центру, і на цьому відрізку довжиною близько двох кілометрів за допомогою інформаційних біл-бордів, розміщених уздовж марштуру, ми розповідаємо про торфовища в горах Семенік, абіотичні фактори, види флори, види безхребетної фауни, види хребетної фауни, торф’яно-ґрунтову породу, палеосередовище торф’яників. Крім того, ми також інформуємо про три пріоритетні біотопи: діючі торфовища, деградовані торфовища, здатні до регенерації, перехідні торфовища та торфовища, що коливаються. Тематична освітня стежка дозволяє по-новому поглянути на еволюцію рослинності протягом останніх десяти тисяч років та на середовище торфоутворення, яке дуже відрізняється від того, що ми бачимо сьогодні внаслідок негативного впливу людської діяльності протягом останнього століття».

     

    Місця існування діючих торфовищ, деградованих торфовищ і боліт – це депресивні, вологі, з весняним і атмосферним живленням, бідні на мінеральні поживні речовини, вологі, депресивні ділянки. Домінуючим є моховий покрив. Торфовища гір Семенік складають 30 окремих ділянок на луках або в лісах на висоті від 1100 до 1400 метрів над рівнем моря. Туристи, школярі та студенти тепер мають можливість пройти тематично-пізнавальними стежками, які представляють флору і фауну Національного парку СеменікКейле Карашулуй. Навчальні заклади також можуть організовувати уроки біології на природоохоронній території, проводячи практичні заняття з учнями з населених пунктів, що межують з національним парком. Крім того, учні можуть спостерігати за рослинами, тваринами та екосистемами регіону і вчитися їх захищати.

    Тематичні стежки доступні для відвідувачів різного віку і не потребують спеціального спорядження, а час прогулянки становить від 30 хвилин до двох годин.

    Периметр національного парку включає вісім природних заповідників, які є суворо охоронюваними природоохоронними територіями, де заборонена будь-яка форма експлуатації або використання природних ресурсів, а також будь-яка форма землекористування, несумісна з метою охорони або збереження.

  • Бузеуський Дикий ірис представлений на EUCARPIA

    Бузеуський Дикий ірис представлений на EUCARPIA

    Дикий ірис, виявлений дослідниками Банку генетичних ресурсів рослин у лісі Кринг біля міста Бузеу, був вперше представлений у Німеччині на міжнародному конгресі, на тему біорізноманіття, який проходив з 18 по 23 серпня в німецькому місті Лейпциг. Генеральний конгрес EUCARPIA був організований однойменною міжнародною асоціацією, членами якої є представники різних національностей. Асоціація має на меті сприяти науково-технічному співробітництву в галузі селекції рослин.

    Дикий ірис був виявлений в декількох місцях в бузеуському лісі Кринг, що  муніципалітеті Бузеу, що залишився від пралісу Влесієй, та є рідкісною рослиною, яку дослідники вивчають разом з місцевим видом тюльпану. Рослина цвіте навесні, має стебло заввишки до 40-50 сантиметрів, квітка блакитна з жовтими плямами на пелюстках у верхній частині, вона виразна і дуже дрібна, але не пахне. Ланцетне листя не дуже велике, але відрізняється яскравим забарвленням, з фіолетово-блакитними відтінками. Це дуже гарна рослина, яку ніколи раніше не було виявлено в Бузеуському повіті, а дослідники Банку генетичних ресурсів рослин сподіваються показати, що ці елементи біорізноманіття є унікальними і румунськими.

    З моменту свого відкриття Дикий ірис став об’єктом кампаній з висаджування для розширення його ареалу. Водночас дослідники намагаються визначити фенотипічні відмінності цієї рослини від інших диких видів ірису, щоб потім вжити заходів для її захисту.

    Дикий ірис зберігається в Банку. Це рідкісна, неприручена і ендемічна рослина. У даний час дослідники намагаються з’ясувати де в світі або в Румунії ще можна знайти такі сорти ірису і, в майбутньому, визначити, які заходи необхідні, незалежно від того, чи знаходиться він під загрозою зникнення або ні. Насправді, це діяльність, спільна для всіх видів рослин, якими займається Банк генетичних ресурсів рослин в Бузеу, каже директор установи Костел Винетору. «Йдеться про стратегічну структуру Румунії, дослідницьку установу, єдину при Міністерстві сільського господарства. Його основна місія полягає в тому, щоб врятувати, по суті, зберегти румунський генетичний скарб, румунські генетичні ресурси рослин, наші сорти, місцеві популяції, все те, що Бог посіяв у цій країні і що наші предки і пращури відточували. Ці ресурси повинні бути врятовані, вони повинні бути збережені і, звичайно, крім збереження ми також повинні знати їх дуже добре, ми повинні знати їх генотипічно, фенотипічно, ми повинні знати їх характер. Ми повинні знати все про ці ресурси, щоби показати їх чітку і точну ідентичність, що вони є румунськими і чим вони відрізняються від інших видів. Наші види рослин були залишені в дикій природі і багато з них були втрачені. Ми провели нещодавно аналіз і показали, що тільки після 1990 року в овочевих культурах було втрачено понад 3600 сортів. Насправді було втрачено набагато більше видів, ніж ті, які ми ідентифікували, тому що у нас було лише кілька офіційних каталогів Міністерства сільського господарства.»

    Також у 2024 році Банк генетичних ресурсів рослин Бузеу взяв участь з п’ятьма науковими доповідями у 5-му Європейському конгресі садівництва, організованому в Бухаресті Міжнародним товариством садівничих наук.

  • Лісорозведення – рішення проти опустелювання на півдні Румунії

    Лісорозведення – рішення проти опустелювання на півдні Румунії

    Румунія не застрахована від наслідків зміни клімату. По всій планеті клімат зазнає прискорених і тривожних змін, і Румунія не є винятком. Це опустелювання в Олтенії (південній частині Румунії) та зниження врожаїв, виникнення торнадо в Берегані або зменшення дельти Дунаю. І хоча з року в рік відмінності не дуже великі, зміни клімату очевидні в ретроспективі. Наприклад, у 1970-х роках хвилі спеки були набагато рідшими, а літо не таким спекотним, тоді як зими були дуже холодними і сніжними, на відміну від нинішніх сухих зим.

    Навколишнє середовище, безсумнівно, завжди було питанням національної безпеки, – каже міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт. «Коли говоримо про навколишнє середовище, ми говоримо про зміну клімату, і це питання національної безпеки, тому що я не бачу, як це може бути інакше, коли ми знаємо, що втрачаємо 1 000 гектарів орних земель щороку на півдні Румунії. Я не бачу, як цього може не бути, коли ми усвідомлюємо, що ресурси прісної води Румунії потребують належного управління і я маю на увазі не лише наземні ресурси, я говорю і про ґрунтові води. Навряд чи мені потрібно працювати в міністерстві, щоб зрозуміти, що коли я їду в громаду по всій країні, чи то в мою власну, в повіті Бакеу, чи в інших повітах, я майже завжди стикаюся з першою проблемою, з якою до мене звертаються, – це те, що людям не вистачає води. Якщо раніше колодязі пересихали раз на 10 або 20 років, то тепер вода в них закінчується щоліта. А життя без води не просто жахливе, воно не може існувати. Цілі громади стикаються з цим явищем дефіциту води і пристосовуються, як можуть. Я вважаю, що ми зобов’язані, з одного боку, постійно говорити про те, що якщо ми нічого не зробимо, то через 50 років південь Румунії буде повністю спустошений. Якщо ми нічого не зробимо, то через 20 років матимемо клімат, подібний до грецького, що для когось на перший погляд здається радістю. Але він має багато недоліків, тому що посушливий клімат означає величезні втрати для сільського господарства, тепловий дискомфорт і люди будуть страждати.»

    Значні зміни клімату в Румунії також можуть загрожувати здоров’ю людей через ефект, який часто не помічають, хоча він може бути дуже небезпечним: сприяння появі та розвитку тропічних хвороб. Малярія – це гостра гарячкова хвороба, викликана паразитом, що передається через укус комарів роду Anopheles, поширена в Африці хвороба, що переноситься комарами. На додаток до збільшення кількості завезених випадків, кліматичні фактори можуть призвести до відродження малярії в Румунії. Щонайменше п’ять видів комарів роду Anopheles широко поширені в Румунії, і підвищення температури сприятиме їхньому розвитку, дозволяючи комахам розмножуватися в гірських районах. Але першим кроком у боротьбі зі зміною клімату є лісонасадження, каже міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт. «У Румунії ми, безумовно, не повинні йти до цього і тому ми використовуємо всі інструменти, які знаємо на даний момент, найзручнішим з яких є заліснення півдня Румунії. Я радію, коли колеги кажуть мені, що вони знайшли 100 гектарів для заліснення. Вони знайшли 60 гектарів. Зараз у нас є протокол з Агентством державного майна, де ми намагаємося визначити 20 тисяч гектарів, деградованих земель, земель на межі опустелювання, щоб врятувати їх в останню хвилину і заліснити.»

    На півдні та в повітах, що потерпають від опустелювання, Румунія щороку втрачає до тисячі гектарів орних земель. В Олтенії, одному з постраждалих повітів, понад 60% населення зараз заробляють на життя сільським господарством.

     

  • Міжнародний перепис білих лелек

    Міжнародний перепис білих лелек

    Румунське орнітологічне товариство відновило підрахунок білих лелек в Румунії і закликало любителів птахів приєднатися до акції, яка тривала з 15 червня по 15 липня ц.р.. Аліда Барбу, біологиня і директорка з питань розвитку Румунського орнітологічного товариства, розповіла, що це давня міжнародна ініціатива. «Міжнародний перепис білих лелек проводиться кожні 10 років, починаючи з 1934 року, а в Румунії ми та наші партнери проводимо його з 1994 року. Цей перепис – це проєкт, у рамках якого ми намагаємося зареєструвати всі гнізда білих лелек в Румунії, майже як перепис населення, порахувати все, побачити протягом тривалих періодів, що відбувається з популяцією білих лелек на європейському рівні, а не тільки в нашій країні.»

     

    З 2017 року за білим лелекою спостерігають за допомогою мобільного застосунку «Поглянь, лелека!». Його можна безкоштовно завантажити на платформах Android або iOS. «Він дозволяє нам дізнатися точне місце розташування кожного гнізда, сфотографувати гніздо і внести інформацію про тип опори, чи розташоване воно на стовпі, димарі або даху будинку, можливо, навіть на дереві. Ми також фіксуємо кількість пташенят і те, чи не загрожує гнізду небезпека обвалу або чи потребує воно опори для гніздування. Загалом, моніторинг видів птахів важливий, оскільки дані, зібрані систематично протягом тривалого періоду часу, дають нам загальне уявлення про популяцію, показують, чи є вона стабільною, зменшується чи збільшується, і ця інформація є корисною для вжиття заходів, якщо це необхідно. Вони також говорять нам про те, чи здорова природа, що є кращим для нас, людей.»

    Усіх любителів птахів було запрошено взяти участь у цьому переписі і вибрати район проведення перепису, заповнивши форму, яку можна було знайти на сайті Румунського орнітологічного товариства. Усі волонтери пройшли спеціальні курси та отримали консультації протягом усього перепису, а найпрацьовитіші з них також отримали призи. Національний перепис відбувся у всіх населених пунктах Румунії. Як ми дізналися від Аліди Барбу білі лелеки гніздяться по всій Румунії, від рівня моря до максимальної висоти 1100 метрів. На відміну від попередніх років, коли реєстрація лелечих гнізд проводилася волонтерами під час епізодичних поїздок по країні, цього року було охоплено значно більше населених пунктів, щоб зібрати повні дані про кількість зайнятих гнізд і пташенят у кожному гнізді.

  • День виснаження ресурсів Землі

    День виснаження ресурсів Землі

    День виснаження планети в цьому році настав 1 серпня. За останніми підрахунками Global Footprint Network, з 1 січня по 1 серпня людство використало природні ресурси, які екосистеми планети можуть виробити за цілий рік. Інакше кажучи, всього за сім місяців людство спожило те, що Земля здатна відтворити за календарний рік.

    У порівнянні з 2023 роком, цьогорічний День виснаження Землі настав на день раніше. Більш рання дата пояснюється незначним скороченням викидів вуглецю, але це компенсується меншим поглинанням вуглецю океанами. По суті, хоча людство виробило менше вуглецевих викидів, океани не змогли їх поглинути, а результат виявився негативним.

    Незважаючи на те, що за останнє десятиліття глобальна тенденція до виснаження призупинилася, людство втрачає позиції в цій гонці. Наші дії не відповідають цілям до 2030 року. Це захист 30% океанів, суші та прісних вод планети і скорочення викидів вуглецю приблизно на 45% у всьому світі порівняно з 2010 роком. Один лише захід зі скорочення викидів вуглецю дозволить перенести День виснаження ресурсів Землі на 22 дні щороку протягом наступних шести років.

    Експерт з переробки відходів Богдан Константінеску склав список дій, які кожен з нас може зробити, щоб допомогти захистити планету.

    «Однією з найважливіших є профілактика. Коли ми йдемо за покупками, ми маємо скласти список того, що хочемо купити і варто двічі подумати, чи потрібно нам все це в найближчий період. По-друге, у магазині варто купляти вагові продукти й уникати купівлі упакованих, якщо це можливо. Якщо ж вони упаковані, слід надавати перевагу екологічно чистим упаковкам, які можна повторно використовувати або переробити. У випадку з відходами, ми маємо дбайливо ставитися до харчових відходів. Потрібно готувати стільки їжі, скільки може з’їсти наша сім’я, а решту продуктів, якщо вони залишилися, використовувати для приготування інших страв. Ті хто має земельну ділянку, мають робити компост з кавової гущі та помаранчевої або яблучної шкірки.»

    День виснаження ресурсів Землі – це заклик до проактивного реагування, щоб запобігти катастрофі шляхом прийняття правильних рішень.

  • Romsilva посилює моніторинг популяції ведмедів

    Romsilva посилює моніторинг популяції ведмедів

    Близько 2700 бурих ведмедів мешкали минулого року в ста мисливських заповідниках, якими керує Національне агентство лісового господарства – Romsilva, що втричі перевищує оптимальну чисельність стада, згідно з даними установи, опублікованими нещодавно в прес-релізі. У зв’язку з цим Romsilva оголосило про посилення заходів з моніторингу популяції ведмедів в керованих мисливських заповідниках, в зонах ризику, на предмет взаємодії з людиною.

    Заходи були вжиті у відповідь на збільшення чисельності популяції ведмедів, зміни в поведінці виду та його зростаючу взаємодію з людиною. Таким чином, туристичні маршрути, найбільш схильні до взаємодії людини та ведмедя, будуть ретельно визначені та відстежуватися, на них будуть встановлені попереджувальні знаки про присутність ведмедів, а також надаватимуться рекомендації щодо запобігання та уникнення небезпечних ситуацій. На цих туристичних маршрутах, у зонах ризику, також будуть встановлені камери спостереження за дикою природою з миттєвою передачею зображень для виявлення присутності ведмедів у режимі реального часу.

    Після аналізу цих знімок, Лісники мисливських фондів, що знаходяться в управлінні Національного агентства лісового господарства – Romsilva, терміново повідомлять компетентні органи про потенційні ризикові ситуації.

    Однак у разі несподіваної зустрічі, мисливствознавець Траян Рошу каже, що ведмідь може бути непередбачуваним: «Ведмідь — тварина з надзвичайно розвиненим нюхом. Якщо сильний вітер, він відчуває присутність людини на відстані сотень метрів, навіть кілометрів, і людина навіть не підозрює, що у неї був перший нюховий контакт з ведмедем. Ведмідь, відчувши присутність людини, вчасно відступає, ховається і зникає. Але в екстремальних ситуаціях ведмідь реагує насамперед інстинктивно, щоб захиститися, вважає себе в небезпеці і може напасти на людину. Також повідомлялося про ситуації, коли ведмідь нападав на чоловіка. Після того, як ведмідь напав на вівчарню, на пастуха, люди кинулися захищати овець, а потім ведмідь покинув овець і напав на чоловіка».

    Мисливствознавець Траян Рошу розповідає нам, як діяти в такій ситуації, коли ми маємо неочікувану зустріч із ведмедем, щоб максимально мінімізувати ризики: «Шумимо, голосно розмовляємо, кричимо, якщо нас більше або навіть поодинці, співаємо, свистимо, стукаємо по дереву. Шумимо, щоб, окрім запаху, передавали ще й звукові сигнали, які ведмідь сприймає».

    В даний час Romsilva управляє 241 мисливським фондом, що еквівалентно приблизно 11% від загальної кількості існуючих мисливських фондів в Румунії. За офіційними даними, у ста мисливських господарствах, якими керує Ромсільва, в яких виявлені популяції ведмедів, минулого року було оцінено близько 2.700 ведмедів, оптимальна чисельність – 948 ведмедів.

    Romsilva керує приблизно 48% лісів Румунії та надає лісогосподарські послуги для приблизно мільйона гектарів лісів інших форм власності. Усі державні ліси мають сертифікацію ведення лісового господарства за міжнародними стандартами.

  • Румунія переходить до екологічного будівництва

    Румунія переходить до екологічного будівництва

    Все більше румунів хочуть жити в енергоефективних будинках, споживання енергії в яких щонайменше на 50 відсотків нижче, ніж у традиційних будинках, або навіть близьке до нуля, що пов’язано зі зміною клімату та зростанням тарифів на комунальні послуги в останні роки. У цьому контексті відбувається переорієнтація ринку нерухомості на розвиток нових житлових комплексів квартир і вілл з максимально низьким енергоспоживанням, у в деяких випадках і енергонезалежних.

     

    Водночас ринок обладнання для “зелених” будівель стрімко зростає: фотоелектричні установки зросли на понад 100 відсотків, а теплові насоси – на понад 50 відсотків. Це та інше обладнання забезпечує нульове або майже нульове споживання енергії, і попит на нього зростає навіть з боку румунів, які живуть у вже збудованих будинках, свідчать дані провідної компанії, що займається девелопментом нерухомості та будівельним монтажем.

     

    Засновник компанії Сорін Лепедату пояснює переваги екологічного будинку та процес його створення: “Щоб звести наші рахунки до нуля, ми докладаємо чимало зусиль, щоб запустити кілька надзвичайно енергоефективних будинків, перевірити їх, щоб знайти сотні витоків і повернутися, щоб їх виправити. Ми пропонуємо обладнання, яке набагато дорожче, теплові насоси з глибокими свердловинами, пробуреними на велику глибину, що означає додаткові витрати. Клієнт, який розуміє, що тут робиться, також зрозуміє, що його рахунки будуть у сім разів нижчими, ніж якби він купував житло в деяких житлових комплексах, де не приділялося стільки уваги енергоефективності, і я думаю, що він набагато швидше прийме рішення про купівлю такого житла”.

     

    Румуни вважають за краще використовувати ефективні та розумні технології для зменшення споживання енергії майже до повної економії енергії, які включають комплексні установки: фотоелектричні панелі, теплові насоси, які використовують теплову енергію повітря, води або землі для обігріву та охолодження приміщень, а також сучасні системи теплоізоляції, які зменшують потребу в опаленні або охолодженні. Оснащуючи свої будинки цими комплексними системами, румуни зменшують свою залежність від національної електричної та газової мережі, каже Сорін Лепедату, засновник компанії, що займається розвитком нерухомості та будівельним монтажем: “Клієнти почали прагнути енергетичної незалежності після того, як побачили, що сталося за останні кілька років під час пандемії та після війни з Україною. Ми не так сильно постраждали, але європейці постраждали. У них були надзвичайно високі рахунки за газ, і вони були залежні. У нас є верхня межа цін на енергоносії, але в майбутньому вона може бути знята. Тож ми політично залежні. Тому споживачі бачать, розуміють все більше і більше, приймають рішення і готові платити цю різницю. Різниця може становити від 20 до 40% при купівлі енергоефективного будинку. Це залежить від того, наскільки енергоефективним ви його вважаєте. Ми виведемо будинки на енергоефективність, наближену до пасивних”.

     

    Ще одним позитивним аспектом такого зростання попиту є падіння цін на обладнання. Зі збільшенням рівня впровадження виробничі процеси стають більш ефективними, що призводить до зниження витрат. Це робить технології енергонезалежності більш доступними для більшої кількості споживачів і розробників.

  • Культурно-туристичний маршрут музеями просто неба в Румунії

    Культурно-туристичний маршрут музеями просто неба в Румунії

    Культурно-туристичний маршрут музеями під відкритим небом в Румунії, розроблений на національному рівні та визнаний Міністерством підприємництва і туризму, був запущений в Румунії з огляду на велику кількість туристів, які виявили інтерес до цих пам’яток. Розроблена за ініціативи Повітового музею етнографії та народного мистецтва Бая Маре, туристична програма пропонує туристам подорож традиціями 11 туристичних і культурних об’єктів етнографічної спадщини Румунії.

     

    Моніка Маре, менеджер Баямарського музею етнографії та народного мистецтва повіту Марамуреш, каже, що ідея народилася з потреби популяризації музеїв, оскільки це гарна можливість оцінити спадщину традиційної румунської архітектури: ”Проєкт рушив з восьми музеями. Ми також створили кілька листівок, на яких можна побачити карту цих музеїв. Якщо ми перебуваємо в Бухаресті, ми можемо почати маршрут звідти, з бухарестського Музею села Дімітріє Густі, який є, мабуть, найбільш відвідуваним етнографічним музеєм країни, а потім можемо рухатися в напрямку до центру Румунії. Можемо пройти через Музей Голешть, потім поїхати в Брашов, в Сібіу, в музей АСТРА, прибути до Трансільванії, в Клузький музей і нарешті наблизитися до Марамуреша, де у нас є два етнографічні музеї, включені в маршрут, а саме: Баямарський музей села і Музей марамороського села в Сігету Мармацієй. Також тут, у нашому районі, в Краю Оашулуй, в околицях Марамуреша, є Музей Негрешть Оаш, а якщо перейти через гори, в Буковину, то там знайдемо Музей буковинського села. Усе залежить від того, скільки часу в туриста є на відвідування, і ми подумали, що цей маршрут можна проїхати цілком або вибрати на першому етапі кілька музеїв у районі, який його цікавить, і таким чином  розбудити його цікавість, щоб вирушити в інші райони країни”.

     

    Усі музеї просто неба розробляють проєкти протягом усього року, але особливо в теплу пору року. Ви зможете побачити народних умільців за роботою та придбати вироби, які вони створюють. Більше того, ви навіть зможете взяти участь у виготовленні виробів разом з майстрами: “Баямарський музей села також має такі програми. Ми організовуємо ярмарки протягом року, але у нас також є сувенірна крамниця, де намагаємося використовувати роботу марамуреських майстрів. Такі крамниці є і в інших музеях країни. Ремісників потрібно популяризувати. Для того, щоб традиції передавалися наступним поколінням, майстри повинні усвідомити, особливо молоді майстри, які переймають ремесло, що з ремесла можна заробляти на життя, і наш обов’язок, як етнографічних музеїв, підтримувати їх, робити їх відомими. Разом із центрами традиційної культури, де зберігаються записи про цих майстрів, ми намагаємося популяризувати їх і на туристичних ярмарках, у яких ми беремо участь, і в заходах, які проводить музей”.

     

    Як тільки ви входите через ворота Баямарського музею марамуреського  села, ви потрапляєте у світ автентичного життя села, – розповідає Моніка Маре, директорка Музею етнографії та народного мистецтва повіту Марамуреш: “Якщо в музеї в Сігеті зберігаються тільки об’єкти традиційної архітектури воєводства Марамуреш, то Баямарський музей села переносить вас у марамуреські села всіх чотирьох етнографічних зон. Ми називаємо їх краями: Кодру, Кіоар, Лепуш і Воєводський Марамуреш. Ви можете відвідати будинок у краю Лепуш із солом’яним дахом. Можете зайти до цієї хати і побачити, як жили люди за старих часів, де розводили вогонь, топили піч, як вкладали дитину в колиску, який вигляд мала найкраща кімната, де зберігали найкрасивіші тканини і скриню з посагом, і де люди зустрічалися під час важливих подій у своєму житті. Найстаріший об’єкт, який у нас є, – це маленька церква, пам’ятка 1630 року, розташована на пагорбі, як і більшість церков у селах Мараморощини, і, практично, музей був сформований навколо неї. Це був перший об’єкт, привезений сюди, в Музей села. Таким чином, наше село стало живим. Село на пагорбі, як ми його називаємо, живе, тому що в церкві у великі свята і неділі, як і раніше, відбуваються богослужіння.”

     

    Інша визначна пам’ятка, яку просувають у Баямарському музеї села – найстаріший будинок зі спадщини цієї інституції, що датується 1758 роком. “Команда, яку я зараз очолюю, може пишатися тим, що, незважаючи на складні роки та обмежений бюджет, торік нам вдалося відкрити для публіки новий об’єкт традиційної архітектури, який ми перенесли до нашого музею. Надзвичайно гарний будинок із Краю Кіоара, який ми розмістили поруч із церквою, бо вона також належить до тієї ж етнографічної зони. Це будинок типового марамуреського блакитного кольору, який можуть відвідати туристи. Ми також пишаємося Будинком Петрова, де народився засновник румунської школи стоматології Георге Білашку. Це лише кілька пам’яток, які ми пропонуємо нашим відвідувачам.”

     

     

    Від Моніки Маре, менеджера Баямарського музею етнографії та народного мистецтва повіту Марамуреш, ми дізналися, що листівки, які вони пропонують, написані румунською та англійською мовами. На основних визначних пам’ятках екскурсійного туру є таблички з QR-кодом для отримання додаткової інформації, які посилаються на веб-сайт установи, де є переклади на іноземні мови міжнародного обігу. Діти та молодь також можуть взяти участь у пошуках скарбів. Їм буде запропоновано відмовитися від мобільних телефонів і відвідати музей в інший спосіб. При цьому, великі музеї, що входять до Румунського культурно-туристичного маршруту музеїв просто неба, мають різні рекламні матеріали. Наприклад, музей у Сібіу має застосунок “Astra App”, який пропонує путівники, зокрема аудіо, кількома міжнародними мовами.