Author: Данієль Оня

На тлі прискорення кліматичних змін літо 2024 року принесло новий набір тривожних глобальних і регіональних рекордів, що підкреслюють значний вплив глобального потепління на навколишнє середовище і суспільство. Більше того, в Румунії за останні сім десятиліть спостерігається посилення цього процесу і з’явилося явище «міського острова тепла». Після колективної наукової роботи групи з 11 авторів був опублікований звіт, в якому детально проаналізовано всі зміни клімату та їх наслідки в Румунії.

Згідно з доповіддю «Стан клімату. Румунія, 2024», між 1950 і 2023 роками тривалість і частота спеки значно зросла, причому в більшості регіонів було зафіксовано перевищення на 10-15 днів, а на південному заході і сході країни – на 25-30 днів. Прогнозується, що ця тенденція збережеться до кінця століття, впливаючи на здоров’я населення та економіку. Окрім хвиль спеки, посуха є ще одним серйозним викликом для Румунії. Площі, що страждають від помірних, сильних та екстремальних посух, збільшилися, з піками у 2018-2020 та 2021-2023 роках.

Посуха 2018-2021 років була найтривалішою за всю історію спостережень і мала руйнівний вплив на сільське господарство та продовольчу безпеку. Тенденція до аридизації продовжується, глибоко впливаючи на екосистеми та сільськогосподарське виробництво. Інші екстремальні погодні явища, такі як сильні шторми, також почастішали. У період з 1940 по 2023 рік спостерігалося збільшення сприятливих умов для таких явищ, особливо на сході та півночі країни. Прогнози на 2025-2050 роки та кінець століття вказують на посилення цих явищ, що матиме негативний вплив на сільське господарство та інфраструктуру.

Богдан Антонеску, один з авторів звіту, є дослідником в галузі метеорології та кліматології, викладачем Фізичного факультету Бухарестського університету та науковим співробітником Національного науково-дослідного інституту фізики Землі, який спеціалізується на вивченні сильних штормів та екстремальних погодних явищ в контексті зміни клімату. Його внесок включає розробку першої кліматології торнадо в Румунії та детальної кліматології торнадо в Європі.

«На жаль, звіт показує, що ми матимемо все більше таких наслідків. Це тому, що середня глобальна температура продовжує зростати. Європа теплішає більше, ніж інші регіони і ми відчуватимемо вплив цих кліматичних змін все більше і більше. Ми матимемо більше хвиль тепла, більш тривалих та інтенсивних. Кращим прикладом є те, що сталося цього року в Румунії, коли ми мали дуже сильну спеку. Тоді наслідки відчує безпосередньо населення міста. Це тому, що в містах існує так званий «міський острів тепла». Через те, що є бетонні, асфальтовані поверхні в містах, що випромінюють більше тепла, ніж у сусідній сільській місцевості. Тож будь-яка теплова хвиля, що насувається на місто, посилюється самим містом. Звідси – наслідки для здоров’я, економічні наслідки, але загалом теплові хвилі матимуть ще більші наслідки, адже ми говоримо про теплові хвилі, які накладатимуться на посухи, а отже, впливатимуть на сільське господарство. Тож протягом наступних кількох років ситуація продовжуватиме розвиватися в цьому напрямку. Більше хвиль спеки, більше посушливих періодів, на жаль, і більше штормів в Румунії, ніж ми бачили досі.»

І в минулому були періоди сильних посух і надмірної спеки, але зараз вони поєднуються з більшою кількістю парникових газів в атмосфері, що означає підвищення середньої глобальної температури. Таким чином, природна мінливість, тобто явища, які раніше відбувалися природним чином, тепер посилюються. Частота виникнення, тривалість і, перш за все, інтенсивність явищ змінюються, – пояснює дослідник Богдан Антонеску.

«Наприклад, посилення штормів, на кшталт шторму Борис, який спричинив опади в Центральній Європі. Цей шторм був детально проаналізований і кількість опадів була б на 20% меншою, якби не ці кліматичні зміни. А льодовики – це критична точка в кліматичній системі. Після того, як вони розтануть, вони не зможуть відновлюватися. Ми фактично говоримо про те, що льодовики зникнуть, а це означає підвищення рівня моря і затоплення прибережних територій. Це вплине в першу чергу на водні екосистеми, а також на прибережні споруди. На жаль, це саме той напрямок, але льодовики будуть танути протягом дуже тривалого періоду. Навіть якщо вони досягнуть критичної точки, як, наприклад, льодовики Гренландії, процес танення триватиме довгий час, мова не йде про кілька років.

Ще одна критична точка – корали. Підвищення температури в океанах сильно впливає на корали. Вони швидко опинилися у критичному положенні. Але для інших явищ мова йде про десятиліття, якщо не сотні років. На жаль, технологічні рішення ще тільки з’являються. Наприклад, вилучати вуглекислий газ з атмосфери. Але що ми можемо зробити, так це вплинути на причину, тобто спробувати зменшити викиди парникових газів, щоб не продовжувати змінювати кліматичну систему. Зміна вже відбулася і звідси є лише рішення, як пристосуватися до хвиль спеки, до періодів посухи. Наприклад, у сільському господарстві, це використання  інших видів рослин, які легше адаптуються до періодів посухи, нам потрібно діяти, щоб скоротити викиди парникових газів у великих масштабах, а не регіонально.»

Автори звіту «Стан клімату. Румунія, 2024» показують, що на національному рівні впроваджуються заходи з енергоефективності та просування відновлюваних джерел енергії, але відсутність національного кліматичного законодавства та погана імплементація підкреслюють необхідність комплексного бачення. Енергетичний сектор відіграє центральну роль у цьому переході. Хоча викопні види палива домінують, існують плани щодо збільшення потужностей відновлюваних джерел енергії та атомної енергетики до 2050 року. Електрифікація економіки та розвиток інфраструктури зберігання енергії також є ключовими для досягнення кліматичної нейтральності.

З іншого боку, громадська думка є неоднозначною. Хоча зміна клімату визнається як проблема, лише 4% румунів вважають її національним пріоритетом, при цьому домінують економічні проблеми. Усвідомлення впливу на сільське господарство, воду, економіку та здоров’я ще не перетворилося на потужний попит на кліматичні дії.

Відомий своїм бальнеологічним потенціалом ще з кінця 19 століття, повіт Вилча користується великою популярністю серед відпочиваючих завдяки своїм численним курортам. Щороку тут лікуються та відпочивають тисячі туристів з усього світу, а кожен курорт має свій особливий шарм. Крім того, до зимових канікул тут розроблені спеціальні святкові пропозиції. Окрім цілющих ванн, ви також можете знайти й багато інших варіантів для відпочинку і розваги.

Як ми дізналися від директорки Національного центру туристичної інформації та розвитку Вилчанського повіту Моніки Ґеорґіу, це популярний регіон для профілактики, лікування та оздоровлення, відпочинку та дозвілля. “Повіт Вилча відомий завдяки своїм чотирьом курортам: Келіменешть-Кечулата, Беїле-Оленешть, Беїле-Ґовора та Окнеле Марь. Найважливішим, без сумніву, є Келіменешть-Кечулата, який має прекрасну мережу готелів, парків, скитів, термальних джерел та гірських маршрутів, що користуються все більшою популярністю серед туристів. Тут також знаходиться найбільша в Румунії кількість басейнів з геотермальною водою. У вільний час програму туристів доповнюють піші прогулянки Національним парком Козія або відвідування таких відомих монастирів, як Турну, Остров, Козія, Стенішоара. Курорт Келіменешть-Кечулата з давніх часів відомий своїми мінеральними водами та їхніми лікувальними властивостями. Відомо, що вперше води почали використовувати ченці монастиря, перша документальна згадка про це датується 1520 роком. Кажуть, що мінеральними водами Келіменешть в старості лікувався навіть правитель Мірча Старший, а воду з Кечулата споживав король Австро-Угорщини Франц Йосиф. Курорт рекомендується не тільки при розладах травної системи, але й сечовидільної, а також при ревматичних, дегенеративних, неврологічних та гінекологічних захворюваннях.”

На курорті Келіменешть-Кечулата знаходиться найбільший бальнеологічний центр в Румунії. У комплексах з лікувальними центрами є понад 5 000 ліжко-місць, де одночасно можуть лікуватися близько 1 500 пацієнтів. Протягом 2024 року, до вересня, курорт відвідало понад 191 000 туристів. Таким чином, статистика ставить його на друге місце в Румунії за кількістю туристів, що прибули в цю місцевість. “Термальні басейни, парки, прогулянки на човнах, соціально-культурні заходи ̶ це все ви знайдете на унікальному курорті, який ми теж рекомендуємо туристам в усі пори року. Ми хочемо розповісти нашим слухачам про те, що в селі Сяка будується спортивний комплекс, ще один басейн і парк-ліс, які доповнять туристичну пропозицію. Варто також сказати і про Беїле-Оленешть, ще один важливий курорт у повіті Вилча. Тут окрім захворювань травної системи та нирок, ще лікують респіраторні недуги, викликані професійними захворюваннями, впливом токсичних речовин або алергією. Беїле-Оленешть має два природні лікувальні чинники, які дуже добре гармонують кліматично та топокліматично.”

Окрім гідромінерального фактору, представленого мінеральними водами цієї місцевості, Беїле-Оленешть займають провідне місце в Румунії за кількістю джерел, сумарним обсягом потоку, а також різноманітністю складу та концентрації мінеральних вод, ̶ розповідає директорка Національного центру туристичної інформації та розвитку Вилчанського повіту Моніка Ґеорґіу. “На цьому курорті налічується понад 35 гідромінеральних джерел, як природних, так і отриманих в результаті бурових робіт. Загалом 15 джерел використовуються для внутрішнього лікування, два джерела для зовнішнього лікування і чотири свердловини використовуються для купання. Також, слід згадати, що ми є дверима до Національного парку Буїла-Винтураріца, де туристи можуть здійснити піші прогулянки та відвідати численні скити в цьому районі, які є справжніми «метеорами» Румунії. Єзер, Пахоміє, Петрунса ̶ вражаючі місця, розташовані в особливо красивому природному середовищі. У Беїле-Ґовора, ще одному важливому курорті повіту Вилча, лікуються люди, які страждають на астму або бронхіт, тому лікування дихальної системи тут добре розвинене. Він розташований у дуже мальовничій місцевості, в передкарпатській улоговині, в оточенні пагорбів, вкритих дубовими, сосновими та буковими лісами, на висоті близько 400 метрів.”

У Беїле-Ґовора помірно-континентальний клімат з м’яким літом і м’якою зимою. Це сприяє профілактиці та лікуванню легеневих захворювань. “Це важливий для нас курорт через різноманітність і лікувальний характер вод, багатих на хлор, йод, бром, магній, кальцій і сірку. Крім того, це місцевість, де немає алергенного пилку, а вологість повітря відносно постійна. Це створює чудові умови для лікувальних процедур. Він також розташований на шляху до монастиря Горезу. Цей район є багатим етнофольклорним центром повіту Вилча, а також місцем, звідки почалася історія гончарства Горезу. З іншого боку, ми також рекомендуємо Окнеле-Марь, ще один курорт місцевого значення, який користується все більшою популярністю серед туристів. Особливо в літній сезон туристів тут приваблюють басейни із солоною водою, а також туристичні об’єкти, що представляють великий інтерес серед відпочиваючих. Крім басейнів із солоною водою, в Окнеле-Марь є соляна шахта, що відноситься до категорії туристичних об’єктів з лікувальною функцією, завдяки природному фактору, який тут присутній у великій кількості солі. Це ідеальне місце, де туристи можуть насолодитися лікувальними властивостями цього мінералу.”

Вартість різдвяного пакету при бронюванні двомісного номеру у тризірковому готелі в місті Келіменешть-Кечулата становить 2834 леї (570 євро). Ця сума включає три ночі проживання з 24 по 27 грудня для двох дорослих та сніданок. Також включено традиційний сніданок, святкова вечеря з ді-джеєм, зустріч з Санта Клаусом, програма колядок та безкоштовний доступ до аквапарку.

Проєкт «Приваблива Румунія», який було представлено цього року, став найбільшою мультимедійною платформою для просування культурного туризму. Програма такого формату з’явилася в Румунії вперше, і має на меті представити 12 культурних маршрутів, використовуючи інформацію, представлену в мультимедіа.

Культурні пам’ятки, такі як замки, фортеці, традиційні будинки та села в дельті Дунаю, були задокументовані за допомогою фахівців, які брали участь у створенні аудіо- та відео-путівників. Таким чином, 275 туристичних об’єктів стануть доступнішими за допомогою дорожніх вказівників. Експерт з контенту Паул Опрічан пояснює як виникла ця ідея. «Приваблива Румунія  ̶   це програма Міністерства інвестицій та європейських проєктів, що фінансується за рахунок державних коштів у рамках Національного плану відновлення та стійкості (PNRR). Вона зародилася з ідеї про те, що сотні туристичних об’єктів по всій країні, ймовірно, є маловідомими. Однак разом вони складають справжню культурну мозаїку країни, і всі вони мають величезну історичну та культурну цінність як для Румунії, так і для всієї Європи. Мова йде про ті пам’ятки, які залишилися живими завдяки своїм історіям і легендам, а також прекрасним людям у місцевих громадах, які досі розповідають про них. Саме тому в рамках цієї програми здійснюються важливі кроки з їхньої популяризації: створення привабливого контенту для туристів, робота над інфраструктурою дорожніх знаків, адже, погодьтеся, важливо, щоб їх було легко знайти. Йдеться про більш ніж 8 000 вказівників на території площею близько 55 000 км² по всій країні.»

12 тематичних маршрутів охоплюють всю Румунію та включають 275 визначних пам’яток, які до 2026 року також будуть позначені вказівниками та матимуть спеціальну дорожню інфраструктуру. Завдяки відеоконтенту, фотографіям, віртуальним турам, анімації, 3D-реконструкціям, аудіогідам, текстам та відгукам користувачів, платформа максимально наближає майбутнього туриста до вражень, які він може відкрити для себе в офлайн-режимі. «Туристи можуть використовувати платформу «Приваблива Румунія» різними способами, як в освітніх цілях, оскільки це найбільша цифрова бібліотека з перевіреною експертами інформацією про культурні пам’ятки, так і як натхнення для планування своїх майбутніх подорожей. Якщо коротко, то завдяки платформі інформація потрапляє до користувача в режимі онлайн через спеціальний веб-сайт www.romania-atractiva.ro. Або через безкоштовний мобільний застосунок, доступний для операційних систем iOS та Android. Контент доступний кількома мовами світу: англійською, угорською, французькою, німецькою та румунською, а платформа об’єднує велику кількість різноманітного мультимедійного контенту. Загалом, це 5800 цифрових матеріалів, таких як відео, фотографії, віртуальні тури, 3D-анімації, аудіогіди і, звичайно ж, тексти, які розкривають привабливість кожного туристичного об’єкту.»

 Культурно-туристичні маршрути мають зовсім іншу тематику, розповідає експерт з контенту проєкту «Приваблива Румунія» Паул Опрічан. «Ми маємо маршрути з історичним характером, де представлені замки, фортеці, цитаделі, садиби, вежі. Також є ще чотири види релігійних маршрутів, які включають молдовські монастирі, дерев’яні храми, церкви-фортеці та шлях святого Ладислава. Також є традиційний румунський гастрономічний маршрут, маршрут, присвячений ландшафту дельти Дунаю, і туристичний маршрут, що демонструє цінність сіл із традиційною архітектурою. З усіх найпопулярнішою на платформі є гастрономія. Це надзвичайно складний маршрут, який по-справжньому відображає багатство всього румунського кулінарного ландшафту, а також включає його балканські, турецькі та угорські впливи. Саме тому я рекомендую його туристам, адже вони неодмінно повинні включити в свої зупинки якийсь із цих 30 гастрономічних регіонів країни. Тут вони відкриють для себе старі рецепти, про існування яких навіть не здогадувалися, знайдуть екологічно чисті, сезонні, ароматні інгредієнти і, мабуть, найважливіше  ̶  зустрінуть відкритих, гостинних співрозмовників у місцевих гастрономічних закладах.»

З іншого боку, маршрут замками, повертає вас в епоху королів, лицарів і великих битв, у подорож, оповиту історією та таємницями. Туристів запрошують до залів, де досі звучить відлуння балів, а королівська пишність зустрічається з похмурими тінями давно минулих часів. Від таємничих руїн до укріплень, трансформованих і відновлених протягом сотень років, де кожна стіна розповідає про маловідому європейську історію, переплетену з легендами. Тут на вас чекають таємниці вельмож і сторінки історії, сповнені слави та темних часів тортур і зради. «Туристи можуть створювати власний маршрут відповідно до своїх уподобань, вони можуть поєднувати гастрономію та історію, можуть включати інші види пам’яток. Платформа не обмежується цими основними завданнями, які ми показали більш детально, вона також включає низку додаткових пропозицій. Я заохочую туристів, незалежно від того, звідки вони приїхали, спершу оглянути усі культурні об’єкти на платформі, прочитати їхні історії, ознайомитися з їхнім надзвичайно цікавим контентом і лише потім вирішити, які з них включити до своєї наступної мандрівки. Не треба прагнути пройти весь маршрут від початку до кінця. Адже це дуже складно, оскільки цілі розкидані по всій країні. Але кожен може створити ідеальний для себе маршрут, виходячи з тем, які його цікавлять. Головне   ̶   це вирушати в подорож з відкритістю та ентузіазмом, бо абсолютно кожен крок по «Привабливій Румунії» розповідає свою історію.»

Як ми дізналися від експерта з контенту Паула Опрічана «Приваблива Румунія» вже викликала значний інтерес. «Платформа вже надзвичайно популярна. Понад 150 000 користувачів, з яких 50 000  ̶  це лише завантажені додатки на iOS та Android, відгуки в Інтернеті також є надзвичайно сильними. Соціальні мережі вже щільно пробираються через ці культурні пам’ятки, які стають все більш відомими. З точки зору впливу, понад 6 мільйонів людей вже взаємодіяли з нашим контентом. «Приваблива Румунія» дійсно стала успішною платформою за перші шість місяців з моменту її запуску.»

Вона є першою національною програмою підтримки культурно-історичного туризму. «Приваблива Румунія» стартувала у 2023 році та розрахована до червня 2026. (Переклад: Аліна Околот)

Заснований 69 років тому, у 1955 році, Національний парк Семенік – Кейле Карашулуй розташований на південному заході Румунії. Він займає площу понад 36 000 гектарів і включає природні елементи, що мають особливу флористичну, гідрологічну, геологічну та спеологічну цінність. Тут прокладено десять туристичних маршрутів і, на додаток до трьох тематичних маршрутів, нещодавно було відкрито новий тематично-пізнавальний маршрут. За словами Ніколає Іфки, директора Управління Національного парку Семенік-Кейле Карашулуй, йдеться про опис активних торф’яних боліт, унікальних в повіті, довжиною близько двох кілометрів.

Вздовж марштуру встановлено 11 інформаційних біл-бордів, де відвідувачі можуть дізнатися про фауну і флору водно-болотних угідь, а також про формування торф’яників, площі яких скорочуються в Європі: «Нам вдалося прокласти четверту тематичну стежку в польових умовах, а саме «Торфовища і торф’яники в горах Семенік ». Це відносно легка стежка, довжиною близько двох кілометрів, з перепадом рівнів 13 метрів. Ми знаходимо її в горах Семенік, вона починається навпроти Гірського рятувального центру, і на цьому відрізку довжиною близько двох кілометрів за допомогою інформаційних біл-бордів, розміщених уздовж марштуру, ми розповідаємо про торфовища в горах Семенік, абіотичні фактори, види флори, види безхребетної фауни, види хребетної фауни, торф’яно-ґрунтову породу, палеосередовище торф’яників. Крім того, ми також інформуємо про три пріоритетні біотопи: діючі торфовища, деградовані торфовища, здатні до регенерації, перехідні торфовища та торфовища, що коливаються. Тематична освітня стежка дозволяє по-новому поглянути на еволюцію рослинності протягом останніх десяти тисяч років та на середовище торфоутворення, яке дуже відрізняється від того, що ми бачимо сьогодні внаслідок негативного впливу людської діяльності протягом останнього століття».

Місця існування діючих торфовищ, деградованих торфовищ і боліт – це депресивні, вологі, з весняним і атмосферним живленням, бідні на мінеральні поживні речовини, вологі, депресивні ділянки. Домінуючим є моховий покрив. Торфовища гір Семенік складають 30 окремих ділянок на луках або в лісах на висоті від 1100 до 1400 метрів над рівнем моря. Туристи, школярі та студенти тепер мають можливість пройти тематично-пізнавальними стежками, які представляють флору і фауну Національного парку Семенік – Кейле Карашулуй. Навчальні заклади також можуть організовувати уроки біології на природоохоронній території, проводячи практичні заняття з учнями з населених пунктів, що межують з національним парком. Крім того, учні можуть спостерігати за рослинами, тваринами та екосистемами регіону і вчитися їх захищати.

Тематичні стежки доступні для відвідувачів різного віку і не потребують спеціального спорядження, а час прогулянки становить від 30 хвилин до двох годин.

Периметр національного парку включає вісім природних заповідників, які є суворо охоронюваними природоохоронними територіями, де заборонена будь-яка форма експлуатації або використання природних ресурсів, а також будь-яка форма землекористування, несумісна з метою охорони або збереження.

Дикий ірис, виявлений дослідниками Банку генетичних ресурсів рослин у лісі Кринг біля міста Бузеу, був вперше представлений у Німеччині на міжнародному конгресі, на тему біорізноманіття, який проходив з 18 по 23 серпня в німецькому місті Лейпциг. Генеральний конгрес EUCARPIA був організований однойменною міжнародною асоціацією, членами якої є представники різних національностей. Асоціація має на меті сприяти науково-технічному співробітництву в галузі селекції рослин.

Дикий ірис був виявлений в декількох місцях в бузеуському лісі Кринг, що  муніципалітеті Бузеу, що залишився від пралісу Влесієй, та є рідкісною рослиною, яку дослідники вивчають разом з місцевим видом тюльпану. Рослина цвіте навесні, має стебло заввишки до 40-50 сантиметрів, квітка блакитна з жовтими плямами на пелюстках у верхній частині, вона виразна і дуже дрібна, але не пахне. Ланцетне листя не дуже велике, але відрізняється яскравим забарвленням, з фіолетово-блакитними відтінками. Це дуже гарна рослина, яку ніколи раніше не було виявлено в Бузеуському повіті, а дослідники Банку генетичних ресурсів рослин сподіваються показати, що ці елементи біорізноманіття є унікальними і румунськими.

З моменту свого відкриття Дикий ірис став об’єктом кампаній з висаджування для розширення його ареалу. Водночас дослідники намагаються визначити фенотипічні відмінності цієї рослини від інших диких видів ірису, щоб потім вжити заходів для її захисту.

Дикий ірис зберігається в Банку. Це рідкісна, неприручена і ендемічна рослина. У даний час дослідники намагаються з’ясувати де в світі або в Румунії ще можна знайти такі сорти ірису і, в майбутньому, визначити, які заходи необхідні, незалежно від того, чи знаходиться він під загрозою зникнення або ні. Насправді, це діяльність, спільна для всіх видів рослин, якими займається Банк генетичних ресурсів рослин в Бузеу, каже директор установи Костел Винетору. «Йдеться про стратегічну структуру Румунії, дослідницьку установу, єдину при Міністерстві сільського господарства. Його основна місія полягає в тому, щоб врятувати, по суті, зберегти румунський генетичний скарб, румунські генетичні ресурси рослин, наші сорти, місцеві популяції, все те, що Бог посіяв у цій країні і що наші предки і пращури відточували. Ці ресурси повинні бути врятовані, вони повинні бути збережені і, звичайно, крім збереження ми також повинні знати їх дуже добре, ми повинні знати їх генотипічно, фенотипічно, ми повинні знати їх характер. Ми повинні знати все про ці ресурси, щоби показати їх чітку і точну ідентичність, що вони є румунськими і чим вони відрізняються від інших видів. Наші види рослин були залишені в дикій природі і багато з них були втрачені. Ми провели нещодавно аналіз і показали, що тільки після 1990 року в овочевих культурах було втрачено понад 3600 сортів. Насправді було втрачено набагато більше видів, ніж ті, які ми ідентифікували, тому що у нас було лише кілька офіційних каталогів Міністерства сільського господарства.»

Також у 2024 році Банк генетичних ресурсів рослин Бузеу взяв участь з п’ятьма науковими доповідями у 5-му Європейському конгресі садівництва, організованому в Бухаресті Міжнародним товариством садівничих наук.

Близько 2700 бурих ведмедів мешкали минулого року в ста мисливських заповідниках, якими керує Національне агентство лісового господарства – Romsilva, що втричі перевищує оптимальну чисельність стада, згідно з даними установи, опублікованими нещодавно в прес-релізі. У зв’язку з цим Romsilva оголосило про посилення заходів з моніторингу популяції ведмедів в керованих мисливських заповідниках, в зонах ризику, на предмет взаємодії з людиною.

Заходи були вжиті у відповідь на збільшення чисельності популяції ведмедів, зміни в поведінці виду та його зростаючу взаємодію з людиною. Таким чином, туристичні маршрути, найбільш схильні до взаємодії людини та ведмедя, будуть ретельно визначені та відстежуватися, на них будуть встановлені попереджувальні знаки про присутність ведмедів, а також надаватимуться рекомендації щодо запобігання та уникнення небезпечних ситуацій. На цих туристичних маршрутах, у зонах ризику, також будуть встановлені камери спостереження за дикою природою з миттєвою передачею зображень для виявлення присутності ведмедів у режимі реального часу.

Після аналізу цих знімок, Лісники мисливських фондів, що знаходяться в управлінні Національного агентства лісового господарства – Romsilva, терміново повідомлять компетентні органи про потенційні ризикові ситуації.

Однак у разі несподіваної зустрічі, мисливствознавець Траян Рошу каже, що ведмідь може бути непередбачуваним: «Ведмідь — тварина з надзвичайно розвиненим нюхом. Якщо сильний вітер, він відчуває присутність людини на відстані сотень метрів, навіть кілометрів, і людина навіть не підозрює, що у неї був перший нюховий контакт з ведмедем. Ведмідь, відчувши присутність людини, вчасно відступає, ховається і зникає. Але в екстремальних ситуаціях ведмідь реагує насамперед інстинктивно, щоб захиститися, вважає себе в небезпеці і може напасти на людину. Також повідомлялося про ситуації, коли ведмідь нападав на чоловіка. Після того, як ведмідь напав на вівчарню, на пастуха, люди кинулися захищати овець, а потім ведмідь покинув овець і напав на чоловіка».

Мисливствознавець Траян Рошу розповідає нам, як діяти в такій ситуації, коли ми маємо неочікувану зустріч із ведмедем, щоб максимально мінімізувати ризики: «Шумимо, голосно розмовляємо, кричимо, якщо нас більше або навіть поодинці, співаємо, свистимо, стукаємо по дереву. Шумимо, щоб, окрім запаху, передавали ще й звукові сигнали, які ведмідь сприймає».

В даний час Romsilva управляє 241 мисливським фондом, що еквівалентно приблизно 11% від загальної кількості існуючих мисливських фондів в Румунії. За офіційними даними, у ста мисливських господарствах, якими керує Ромсільва, в яких виявлені популяції ведмедів, минулого року було оцінено близько 2.700 ведмедів, оптимальна чисельність – 948 ведмедів.

Romsilva керує приблизно 48% лісів Румунії та надає лісогосподарські послуги для приблизно мільйона гектарів лісів інших форм власності. Усі державні ліси мають сертифікацію ведення лісового господарства за міжнародними стандартами.

Все більше румунів хочуть жити в енергоефективних будинках, споживання енергії в яких щонайменше на 50 відсотків нижче, ніж у традиційних будинках, або навіть близьке до нуля, що пов’язано зі зміною клімату та зростанням тарифів на комунальні послуги в останні роки. У цьому контексті відбувається переорієнтація ринку нерухомості на розвиток нових житлових комплексів квартир і вілл з максимально низьким енергоспоживанням, у в деяких випадках і енергонезалежних.

Водночас ринок обладнання для “зелених” будівель стрімко зростає: фотоелектричні установки зросли на понад 100 відсотків, а теплові насоси – на понад 50 відсотків. Це та інше обладнання забезпечує нульове або майже нульове споживання енергії, і попит на нього зростає навіть з боку румунів, які живуть у вже збудованих будинках, свідчать дані провідної компанії, що займається девелопментом нерухомості та будівельним монтажем.

Засновник компанії Сорін Лепедату пояснює переваги екологічного будинку та процес його створення: “Щоб звести наші рахунки до нуля, ми докладаємо чимало зусиль, щоб запустити кілька надзвичайно енергоефективних будинків, перевірити їх, щоб знайти сотні витоків і повернутися, щоб їх виправити. Ми пропонуємо обладнання, яке набагато дорожче, теплові насоси з глибокими свердловинами, пробуреними на велику глибину, що означає додаткові витрати. Клієнт, який розуміє, що тут робиться, також зрозуміє, що його рахунки будуть у сім разів нижчими, ніж якби він купував житло в деяких житлових комплексах, де не приділялося стільки уваги енергоефективності, і я думаю, що він набагато швидше прийме рішення про купівлю такого житла”.

Румуни вважають за краще використовувати ефективні та розумні технології для зменшення споживання енергії майже до повної економії енергії, які включають комплексні установки: фотоелектричні панелі, теплові насоси, які використовують теплову енергію повітря, води або землі для обігріву та охолодження приміщень, а також сучасні системи теплоізоляції, які зменшують потребу в опаленні або охолодженні. Оснащуючи свої будинки цими комплексними системами, румуни зменшують свою залежність від національної електричної та газової мережі, каже Сорін Лепедату, засновник компанії, що займається розвитком нерухомості та будівельним монтажем: “Клієнти почали прагнути енергетичної незалежності після того, як побачили, що сталося за останні кілька років під час пандемії та після війни з Україною. Ми не так сильно постраждали, але європейці постраждали. У них були надзвичайно високі рахунки за газ, і вони були залежні. У нас є верхня межа цін на енергоносії, але в майбутньому вона може бути знята. Тож ми політично залежні. Тому споживачі бачать, розуміють все більше і більше, приймають рішення і готові платити цю різницю. Різниця може становити від 20 до 40% при купівлі енергоефективного будинку. Це залежить від того, наскільки енергоефективним ви його вважаєте. Ми виведемо будинки на енергоефективність, наближену до пасивних”.

Ще одним позитивним аспектом такого зростання попиту є падіння цін на обладнання. Зі збільшенням рівня впровадження виробничі процеси стають більш ефективними, що призводить до зниження витрат. Це робить технології енергонезалежності більш доступними для більшої кількості споживачів і розробників.

Культурно-туристичний маршрут музеями під відкритим небом в Румунії, розроблений на національному рівні та визнаний Міністерством підприємництва і туризму, був запущений в Румунії з огляду на велику кількість туристів, які виявили інтерес до цих пам’яток. Розроблена за ініціативи Повітового музею етнографії та народного мистецтва Бая Маре, туристична програма пропонує туристам подорож традиціями 11 туристичних і культурних об’єктів етнографічної спадщини Румунії.

Моніка Маре, менеджер Баямарського музею етнографії та народного мистецтва повіту Марамуреш, каже, що ідея народилася з потреби популяризації музеїв, оскільки це гарна можливість оцінити спадщину традиційної румунської архітектури: ”Проєкт рушив з восьми музеями. Ми також створили кілька листівок, на яких можна побачити карту цих музеїв. Якщо ми перебуваємо в Бухаресті, ми можемо почати маршрут звідти, з бухарестського Музею села Дімітріє Густі, який є, мабуть, найбільш відвідуваним етнографічним музеєм країни, а потім можемо рухатися в напрямку до центру Румунії. Можемо пройти через Музей Голешть, потім поїхати в Брашов, в Сібіу, в музей АСТРА, прибути до Трансільванії, в Клузький музей і нарешті наблизитися до Марамуреша, де у нас є два етнографічні музеї, включені в маршрут, а саме: Баямарський музей села і Музей марамороського села в Сігету Мармацієй. Також тут, у нашому районі, в Краю Оашулуй, в околицях Марамуреша, є Музей Негрешть Оаш, а якщо перейти через гори, в Буковину, то там знайдемо Музей буковинського села. Усе залежить від того, скільки часу в туриста є на відвідування, і ми подумали, що цей маршрут можна проїхати цілком або вибрати на першому етапі кілька музеїв у районі, який його цікавить, і таким чином  розбудити його цікавість, щоб вирушити в інші райони країни”.

Усі музеї просто неба розробляють проєкти протягом усього року, але особливо в теплу пору року. Ви зможете побачити народних умільців за роботою та придбати вироби, які вони створюють. Більше того, ви навіть зможете взяти участь у виготовленні виробів разом з майстрами: “Баямарський музей села також має такі програми. Ми організовуємо ярмарки протягом року, але у нас також є сувенірна крамниця, де намагаємося використовувати роботу марамуреських майстрів. Такі крамниці є і в інших музеях країни. Ремісників потрібно популяризувати. Для того, щоб традиції передавалися наступним поколінням, майстри повинні усвідомити, особливо молоді майстри, які переймають ремесло, що з ремесла можна заробляти на життя, і наш обов’язок, як етнографічних музеїв, підтримувати їх, робити їх відомими. Разом із центрами традиційної культури, де зберігаються записи про цих майстрів, ми намагаємося популяризувати їх і на туристичних ярмарках, у яких ми беремо участь, і в заходах, які проводить музей”.

Як тільки ви входите через ворота Баямарського музею марамуреського  села, ви потрапляєте у світ автентичного життя села, – розповідає Моніка Маре, директорка Музею етнографії та народного мистецтва повіту Марамуреш: “Якщо в музеї в Сігеті зберігаються тільки об’єкти традиційної архітектури воєводства Марамуреш, то Баямарський музей села переносить вас у марамуреські села всіх чотирьох етнографічних зон. Ми називаємо їх краями: Кодру, Кіоар, Лепуш і Воєводський Марамуреш. Ви можете відвідати будинок у краю Лепуш із солом’яним дахом. Можете зайти до цієї хати і побачити, як жили люди за старих часів, де розводили вогонь, топили піч, як вкладали дитину в колиску, який вигляд мала найкраща кімната, де зберігали найкрасивіші тканини і скриню з посагом, і де люди зустрічалися під час важливих подій у своєму житті. Найстаріший об’єкт, який у нас є, – це маленька церква, пам’ятка 1630 року, розташована на пагорбі, як і більшість церков у селах Мараморощини, і, практично, музей був сформований навколо неї. Це був перший об’єкт, привезений сюди, в Музей села. Таким чином, наше село стало живим. Село на пагорбі, як ми його називаємо, живе, тому що в церкві у великі свята і неділі, як і раніше, відбуваються богослужіння.”

Інша визначна пам’ятка, яку просувають у Баямарському музеї села – найстаріший будинок зі спадщини цієї інституції, що датується 1758 роком. “Команда, яку я зараз очолюю, може пишатися тим, що, незважаючи на складні роки та обмежений бюджет, торік нам вдалося відкрити для публіки новий об’єкт традиційної архітектури, який ми перенесли до нашого музею. Надзвичайно гарний будинок із Краю Кіоара, який ми розмістили поруч із церквою, бо вона також належить до тієї ж етнографічної зони. Це будинок типового марамуреського блакитного кольору, який можуть відвідати туристи. Ми також пишаємося Будинком Петрова, де народився засновник румунської школи стоматології Георге Білашку. Це лише кілька пам’яток, які ми пропонуємо нашим відвідувачам.”

Від Моніки Маре, менеджера Баямарського музею етнографії та народного мистецтва повіту Марамуреш, ми дізналися, що листівки, які вони пропонують, написані румунською та англійською мовами. На основних визначних пам’ятках екскурсійного туру є таблички з QR-кодом для отримання додаткової інформації, які посилаються на веб-сайт установи, де є переклади на іноземні мови міжнародного обігу. Діти та молодь також можуть взяти участь у пошуках скарбів. Їм буде запропоновано відмовитися від мобільних телефонів і відвідати музей в інший спосіб. При цьому, великі музеї, що входять до Румунського культурно-туристичного маршруту музеїв просто неба, мають різні рекламні матеріали. Наприклад, музей у Сібіу має застосунок “Astra App”, який пропонує путівники, зокрема аудіо, кількома міжнародними мовами.