Author: Міхай Пелін

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – Другий тур президентських виборів відбувається сьогодні в сусідній Молдові. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду протистоїть Александру Стояногло, колишньому генеральному прокурору, якого підтримує проросійська партія соціалістів. Останнє опитування громадської думки, опубліковане напередодні виборів, показало, що Майя Санду є фаворитом. Станом на цю годину явка молдовських  виборців перевищує зафіксовану у першому турі виборів президента Р.Молдова. Перший тур виборів 20 жовтня проходив паралельно з референдумом про членство країни в ЄС, коли Майя Санду набрала 42,49%, а Александр Стояногло – 25,95%. Конституційний суд визнав референдум про членство Молдови в ЄС дійсним після того, як 50,38% виборців проголосували “за”. Вибори в Молдові проходять на тлі напруженої виборчої кампанії, з безпрецедентним втручанням Росії у виборчий процес і підкупом виборців через російський банк, що перебуває під західними санкціями. Республіка Молдова подала заявку на членство в ЄС у березні 2022 року і отримала статус кандидата в червні того ж року. 25 червня 2024 року ЄС розпочав переговори з Молдовою про вступ.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в інтерв’ю Радіо Румунія підкреслила важливість президентських виборів у Республіці Молдова, як з точки для молдовських виборців, так і з точки зору бажання Бухареста мати надійного партнера по діалогу в Кишиневі. Лумініца Одобеску також заявила, що громадяни Республіки Молдова повинні голосувати не тільки серцем, але й розумом за краще майбутнє, щоб привести Республіку Молдова до Європейського Союзу, до якого вона природно належить. З 1 957 виборчих дільниць, відкритих по всій Молдові, більшість – 306 працюють у Кишиневі. У сепаратистському регіоні Придністров’я відкрито 30 виборчих дільниць. У Румунії, як і в першому турі виборів президента Республіки Молдова у неділю працюють 16 виборчих дільниць – три в Бухаресті, по дві в Клуж-Напоці та Яссах, і по одній в Брашові, Сібіу, Тімішоарі, Крайові, Ораді, Сучаві, Бакеу, Галаці та Констанці. Громадяни Р.Молдова можуть проголосувати за наявності дійсного посвідчення особи або паспорта. З 234 закордонних виборчих дільниць найбільше відкрито в Італії (60), Німеччині (26), Франції (20) та Великій Британії (17). У Російській Федерації відкрито лише дві виборчі дільниці. Президентські вибори проводяться під моніторингом національних та міжнародних спостерігачів і організовуються вже вп’яте з моменту проголошення незалежності, при цьому протягом майже 20 років президент призначався парламентом.

ВІЗИТ – У понеділок прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснить робочий візит до Франції, де зустрінеться зі своїм колегою Мішелем Барньє та представниками румунської громади. Згідно з програмою, оголошеною урядом у неділю, в понеділок Марчел Чолаку відвідає 29-ту виставку “Євронаваль”. До складу урядової делегації Румунії також входять віце-прем’єр-міністр Маріан Някшу, міністерка закордонних справ Лумініца Одеску, міністр оборони Ангел Тилвер, міністерка праці Сімона Букура-Опреску, віце-президент Європейського парламенту, почесний радник прем’єр-міністра Віктор Негреску, генеральний директор компанії Hidroelectrica Борбеї Каролі.

ЄВРОКОМІСІЯ – Починаючи з понеділка у профільних комітетах Європейського парламенту проходитимуть слухання кандидатів на посади єврокомісарів. Депутати Європарламенту оцінюватимуть майбутніх членів Колегії комісарів на предмет їхньої компетентності, незалежності та відданості європейським цінностям, що є необхідними для роботи в новій Європейській Комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляйєн. Згідно з графіком, оголошеним ЄП, слухання призначених комісарів завершаться 12 листопада, коли шість виконавчих віце-президентів нової Єврокомісії повинні будуть відповісти на запитання шести призначених комісарів, у тому числі румунки Роксани Минзату, яка відповідатиме за сферу “Люди, навички та навчання”. Весь склад Єврокомісії має бути затверджений Європейським парламентом, а голосування заплановане на 25-28 листопада у Страсбурзі. Після затвердження Європарламентом Європейська Комісія має бути офіційно призначена Європейською Радою кваліфікованою більшістю голосів (“за” повинні проголосувати 55% держав-членів, які представляють щонайменше 65% населення ЄС).

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Сім громадян Румунії з 16 осіб, які раніше вважалися зниклими безвісти в Іспанії, знаходяться в безпеці, повідомляє Міністерство закордонних справ Румунії. МЗС через посольство Румунії в Мадриді та консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана також перевіряє інформацію про зникнення інших дев’яти румунів в контексті нещодавніх метеорологічних явищ. Румунські дипломати в Іспанії відстежують ситуацію і залишаються в постійному контакті з компетентними іспанськими органами, а також з громадянами Румунії, які повідомили про зникнення їхніх співгромадян, і готові надати консульську допомогу, в залежності від запитів. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес звернувся до ЄС з проханням про підтримку, щоб допомогти Іспанії відновитися після того, що він назвав “найбільшою повінню, з тих, що бачив наш континент у цьому столітті”. Він оголосив, що тисячі військових допоможуть розчищати дороги і роздавати допомогу. Наразі руйнівні повені забрали життя 217 людей, в тому числі одного румуна. Ще кілька десятків людей вважаються зниклими безвісти. Іспанські ЗМІ  також писали про румунську сім’ю, яка нібито загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії.

ВИБОРИ В США – Американці готуються до президентських виборів 5 листопада. Близько 63 мільйонів людей вже проголосували поштою, і статистика свідчить про кращу мобілізацію республіканців, ніж чотири роки тому, а також жінок, які зазвичай віддають перевагу Камалі Харріс. Перегони за Білий дім є одними з найзапекліших в історії, а наступний президент буде визначений у кількох так званих ключових штатах, що коливаються між республіканцями і демократами. Стан економіки, схоже, є аргументом, який республіканський мільярдер Дональд Трамп успішно використовує, запитуючи виборців, як це робив Рональд Рейган у 1980 році: “Запитайте себе – чи живеться вам нині краще, ніж чотири роки тому? Відповідь не може бути позитивною, оскільки ціни на продукти харчування та паливо різко зросли, зазначають аналітики. Дональд Трамп будує своє бачення реальності на мережі X, колишньому Twitter, який зараз належить Ілону Маску, або на телеканалі Fox News. З іншого боку, демократка Камала Гарріс попереджає, що можливе повернення Дональда Трампа у Білий дім буде супроводжуватися відплатою і переслідуваннями з першого дня. Її підтримують багато зірок, таких як Тейлор Свіфт і Джулія Робертс. З баскетболу ще одна мегазірка підтримує нинішнього віце-президента, Леброна Джеймса. Останні опитування показують, що рейтинги Трампа і Гарріс майже однакові.

КОМПЛЕКС PATRIOT – Внесок Норвегії у розмірі 127 мільйонів доларів США на придбання сучасного зенітно-ракетного комплексу Patriot для Румунії демонструє «не тільки її рішучу підтримку Румунії, а й відданість союзницькій безпеці», – заявив у вівторок міністр оборони Румунії Ангел Тилвар. Рішення норвезького уряду зробити значний внесок у цю закупівлю було оголошено на засіданні Ради північних держав у Рейк’явіку, яке триватиме до четверга, – повідомляє Міністерство оборони Румунії. За словами цитованого джерела, така тісна співпраця між Румунією та Норвегією відображає спільну і непохитну прихильність обох країн перед нинішніми викликами безпеці, а також постійну підтримку України щодо необґрунтованої агресії Росії. Деякий час тому Бухарест оголосив, що передає Україні систему Patriot та що натомість отримає аналогічну систему від США. У 2017 році румунська армія замовила сім комплексів Patriot в рамках найдорожчого в історії контракту на військові закупівлі вартістю 4 млрд євро. Чотири вже прибули, два були введені в експлуатацію, а третій має бути доставлений до кінця року. Також у Норвегії Румунія придбала 32 літаки F-16, дев’ять з яких вже приземлилися в країні. Наразі румунські ВПС мають на озброєнні одну ескадрилью з 17 модернізованих літаків F-16, придбаних у Португалії.

МВФ – Місія Міжнародного валютного фонду відвідає Бухарест 5 листопада, щоб проаналізувати останні економічні та фінансові події та переглянути макроекономічні прогнози. У своєму останньому звіті про перспективи світової економіки, опублікованому минулого тижня, МВФ переглянув свій прогноз зростання румунської економіки в цьому році до 1,9% з 2,8% у квітні. У понеділок Національний інститут статистики опублікував результати опитування бізнес-менеджерів щодо стану румунської економіки, в якому прогнозується зростання цін у будівництві та роздрібної торгівлі в найближчі місяці. Аналітики попереджають, що ситуація в економіці зміниться, як тільки уряд припинить підвищення зарплат і пенсій.

ЗАКОНОПРОЄКТ – Безпілотники, які без дозвілу входять у повітряний простір Румунії, можуть бути знищені, нейтралізовані або їх польоти можуть бути взяті під контроль – згідно з новими правилами, запропонованими Міністерством національної оборони. Проєкт закону про контроль за використанням національного повітряного простору був опублікований у понеділок на сайті Міністерства оборони і передбачає, що необхідні заходи будуть вживатися відповідно до рівня загрози, в рамках чинного міжнародного права, після аналізу всіх конкретних обставин події і з урахуванням пріоритету захисту життя людей – останнім можливим рішенням буде знищення безпілотного літального апарату, який без дозвілу використовує національний повітряний простір. Представники оборонного відомства нещодавно заявили про необхідність адаптації законодавства у цій сфері до ситуацій, що виникають поблизу кордону з Україною, де неодноразово з’являлися фрагменти російських безпілотників, але також у повітряний простір Румунії заходили безпілотники.

ВИБОРИ МОЛДОВА – Проєвропейська президентка Республіки  Молдова Майя Санду оголосила, що в разі перемоги в другому турі президентських виборів у неділю вона змінить уряд. Виступаючи в понеділок увечері на передвиборчих дебатах, організованих громадським телеканалом у Кишиневі, Майя Санду заявила, що планує змінити деяких міністрів кабінету Доріна Речана до кінця року. Її опонент – соціаліст Александр Стояногло, колишній проросійський генеральний прокурор країни, відмовився брати участь у дебатах на «Moldova 1», незважаючи на запрошення телеканалу. У першому турі виборів, що відбувся минулої неділі, Майя Санду отримала 43% голосів, а Александр Стояногло – 26%.

ООН – Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що він «глибоко стурбований» забороною ізраїльського парламенту (Кнесету) на діяльність Агентства ООН у справах палестинських біженців (UNRWA) в Ізраїлі та на окупованих територіях. Рішення Ізраїлю, який звинувачує головного постачальника гуманітарної допомоги в секторі Газа у нібито проникненні членів палестинського ісламістського угруповання ХАМАС та кількох його співробітників у причетності до нападів 7 жовтня 2023 року, викликало міжнародні протести. У своїй заяві Антоніу Гутерріш нагадав, що Ізраїль має зобов’язання за міжнародним правом і що жодне законодавство не може змінити ці зобов’язання. Інформаційні агентства нагадують, що офіс Агентства ООН у справах палестинських біженців у Східному Єрусалимі став мішенню ізраїльських демонстрацій, іноді насильницьких, після нападів ХАМАС 7 жовтня 2023 року.

ВИБОРИ ГРУЗІЯ – Виборча комісія Грузії оголосила, що деякі бюлетені будуть перераховані після суперечливих суботніх виборів. Згідно з повідомленням виборчої комісії, виборчі дільниці в кожному окрузі будуть обрані випадковим чином. Ця заява була зроблена в той час, коли тисячі протестувальників вийшли в понеділок на марш під стіни парламенту. Прозахідна опозиція звинуватила правлячу партію «Грузинська мрія» у фальсифікації результатів голосування. Місцева група спостерігачів під назвою «Мій голос» повідомила про систематичні фальсифікації і закликала скасувати результати з майже 200 виборчих дільниць, що еквівалентно 300. 000 голосів.

У сусідній з Румунією переважно румунськомовній Республіці Молдова на неділю заплановані президентські вибори, а також референдум про закріплення прагнення до членства в ЄС у Конституції. Радіо Кишинів повідомляє, що чинна президентка, проєвропейська політикиня Майя Санду є фавориткою опитувань, але Молдова стикається з масштабною російською кампанією впливу на виборців та дезінформації, спрямованою на віддалення країни від Європи.

Державний секретар США Ентоні Блінкен нещодавно попередив, що Москва намагатиметься маніпулювати результатами президентських виборів і референдуму, в тому числі за допомогою пропагандистського телеканалу Russia Today, який, за його словами, координує свою діяльність з російськими спецслужбами. Сполучені Штати запровадили санкції проти кількох російських юридичних і фізичних осіб за втручання у вибори в Молдові.

Санкції спрямовані на цілу низку осіб, причетних до організації кампанії з підкупу голосів і підтримки прокремлівських кандидатів, а кілька днів тому Європейський парламент також ухвалив резолюцію на підтримку боротьби Молдови з російським втручанням у національні демократичні процеси на початку переговорів про вступ до ЄС. За оцінками уряду Кишинева, щонайменше 100 мільйонів євро було спрямовано Москвою на кампанії з метою підриву результатів виборів і про-європейського референдуму, що відбудуться 20 жовтня.

Майя Санду, колишня чиновниця Світового банку, була обрана президенткою у листопаді 2020 року на хвилі популярності як антикорупційна реформаторка з проєвропейським порядком денним. Вона виступає за скромний спосіб життя – різкий контраст з політиками, які довгий час домінували в політиці країни. У нещодавньому інтерв’ю президентка розповіла, що ділить двокімнатну квартиру зі своєю матір’ю, а в її декларації про доходи за 2023 рік вказано, що на її банківському рахунку є 600 доларів. У 2021 році прозахідна партія Майї Санду PAS отримала більшість на парламентських виборах, що дало їй безпрецедентні повноваження для проведення реформ і просування країни на захід.

Але три роки по тому Молдова залишається зануреною в економічну та політичну нестабільність. Країна занурилася в енергетичну кризу, коли підконтрольний Кремлю «Газпром» скоротив постачання газу на третину і більш ніж удвічі підвищив попередні тарифи на поставлений газ, що багато хто розцінив як політичну помсту Москви за прозахідну позицію президентки Майї Санду.

Потім війна Росії проти України підштовхнула Молдову до більшої фінансової кризи. Розташована всього в декількох годинах їзди від Одеси, Молдова прийняла найбільшу кількість українських біженців на душу населення, що призвело до навантаження на її систему охорони здоров’я, державні служби та інфраструктуру. Інфляція злетіла до 40%, а торгівля з Москвою і Києвом різко скоротилася.

ХАБАРНИЦТВО – Ліберальному депутату Нелу Тетару, лікарю і колишньому міністру охорони здоров’я, в четвер було пред’явлено звинувачення прокурорами НАД у справі, в якій його звинувачують в отриманні хабарів в якості лікаря, в розмірі від 100 до 500 леїв (близько 100 євро), а також в отриманні продуктів харчування від 45 осіб (пацієнтів/опікунів). За даними прокуратури, він нібито отримував хабарі у зв’язку з виконанням своїх обов’язків медичного фахівця, таких як хірургічні операції, консультації пацієнтів або виписка рецептів. Справа також розслідується проти 27 інших підозрюваних у хабарництві, повідомляє НАД. Згідно з румунським законодавством, члени парламенту можуть бути об’єктом розслідування, звинувачення і судового розгляду за порушення закону, але депутатська недоторканність не дозволяє слідчим обшукувати або затримувати їх без ордера від їхньої палати. Нелу Тетару був міністром охорони здоров’я з березня по грудень 2020 року, в перший рік пандемії COVID-19. В результаті розслідування НАД лідер НЛП Ніколає Чуке оголосив, що Нелу Тетару відсторонений від керівництва філією НЛП Васлуй і від керівництва Комісією з питань охорони здоров’я Палати депутатів.

ШЕНГЕН – Приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони сухопутними кордонами було у четвер на порядку денному Ради з питань юстиції та внутрішніх справ. Європейська комісія вважає, що Румунія і Болгарія зробили більше, ніж вимагає законодавство ЄС, і краще, ніж інші держави, в управлінні кордонами Союзу, тому ці дві країни повинні користуватися всіма перевагами держави-члена, повідомляє брюссельський кореспондент РРА. Напередодні Ради юстиції та внутрішніх справ європейська виконавча влада опублікувала опитування, в якому 83% європейських компаній заявили, що Шенгенська зона є корисною для бізнесу і що скасування контролю зменшує їхні витрати. Комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон вказує на переваги скасування повітряних перевірок, що було зроблено в березні, але ефект буде неповним, якщо наземні перевірки залишаться. Австрія – єдина країна, яка виступає проти приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони з наземними кордонами.

СЛУХАННЯ – Призначений єврокомісар з боку Румунії Роксана Минзату буде заслухана 12 листопада в комітетах Європейського Парламенту за участю євродепутатів з Комітету з питань зайнятості та соціальних питань та Комітету з питань культури та освіти. Два інших комітети, Комітет з прав жінок і гендерної рівності та Комітет з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ, матимуть статус гостей і матимуть право поставити письмове запитання призначеному румунському комісару. Роксана Минзату була призначена виконавчим віце-президентом Європейської Комісії і протягом наступних п’яти років може очолити портфель з питань зайнятості, соціальних прав та освіти.

ВІЗИТ – Республіка Молдова отримає протягом наступних трьох років пакет фінансової підтримки у розмірі 1,8 млрд. євро, заявила в четвер у Кишиневі президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. План економічного зростання Республіки Молдова, який фокусується на реформах, інвестиціях і доступі до ринку ЄС, дозволить країні подвоїти економічне зростання протягом наступного десятиліття, сказала президентка Єврокомісії. Інвестиції в школи і лікарні, розвиток інфраструктури та енергетичних зв’язків з Румунією та ЄС, полегшення доступу до єдиного європейського ринку і підтримка реформ є ключовими елементами плану, пояснила Урсула фон дер Ляйен. Зі свого боку, президентка Майя Санду подякувала ЄС за підтримку, яку він надавав Молдові протягом останніх років у складні часи, такі як криза пандемії або зростання цін на енергоносії після кризи, спричиненої агресивною війною Росії в Україні. План є не лише інвестиційною програмою, але й символом впевненості ЄС у нашому потенціалі до трансформації та розвитку, що допоможе нам побудувати сильну економіку, підкреслила Майя Санду. Наразі 65% молдовського експорту йде на ринок ЄС, а в результаті збереження преференційного режиму минулого року Молдова стала головним експортером слив до ЄС, додала президентка Молдови.

НАСЕЛЕННЯ – У серпні населення Румунії скоротилося на понад 6.000 осіб, повідомляє Національний інститут статистики. За аналогічний період 2023 року падіння становило близько 5.500 осіб. За даними НІС, у серпні цього року в міських районах померло понад 10.000 осіб, що можна порівняти з кількістю смертей у сільській місцевості. У порівнянні з минулим роком кількість смертей зросла на 3,1% в містах і на 8,7% в селах. Що стосується шлюбів, то в серпні 2024 року їх кількість впала на 1,4%, тоді як кількість розлучень зросла.

ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер провів двосторонню зустріч у Сараєво зі своїм колегою з Боснії і Герцеговини Зуканом Хелезом. На порядку денному перговорів – зміцнення співпраці в галузі регіональної безпеки, з наголосом на місії EUFOR «Алтея», в якій Румунія відіграє важливу роль. Іншою важливою темою на порядку денному двох міністрів була двостороння угода про оборонну співпрацю, підписана в червні 2024 року. Документ встановлює рамки для поглиблення військової співпраці між двома країнами, включаючи аспекти спільних навчань, обміну досвідом і матеріально-технічної підтримки.

СТАТИСТИКА – Дефіцит торгового балансу, зафіксований Румунією за перші вісім місяців поточного року, збільшився на 14,6% в порівнянні з аналогічним періодом 2023 року, склавши 20,919 млрд євро, свідчать дані, опубліковані в четвер Національним інститутом статистики (НІС). За даними джерела, тільки в серпні експорт склав 6,549 млрд євро, тоді як імпорт досяг 9,429 млрд євро, в результаті чого дефіцит склав 2,880 млрд євро. Дані НІС показують, що значні частки в структурі експорту та імпорту займають товарні групи: машини і транспортне обладнання та інші промислові товари.

ДИПЛОМАТІЯ – Глава дипломатичного представництва Румунії в Римі, пані Габріела Данкеу, була визнана «Послом року 2024» в Італії за версією Gazzetta Diplomatica. Премія присуджується щорічно в пам’ять про італійського посла Джованні Джаннуцці, видатного представника італійської дипломатії. Марко Фінеллі, редактор Gazzetta, повідомив, що румунський дипломат отримав численні голоси від послів, італійських парламентаріїв, представників бізнесу та преси. Церемонія нагородження відбудеться 14 листопада в мерії Рима, де будуть вшановані й інші італійські дипломати.

ПРЕМІЯ – Нобелівську премію з літератури отримала південнокорейська письменниця Хан Кан. Голова Нобелівського комітету Андерс Олсон зазначив, що творчість цієї письменниці є поєднанням різних жанрів: «Перетинаючи кордони видів мистецтва, її творчість чітко відображається в її письмовій формі. Її головним міжнародним успіхом став роман «Вегетаріанець», суворий, але поетичний опис жорстоких наслідків відмови головного героя від вживання м’яса». Минулого року норвезький письменник Йон Фоссе був удостоєний цієї високої нагороди за свої новаторські п’єси та прозу, які дають голос невисловленому. Нобелівська премія з літератури присуджується за найцінніші роботи в усіх літературних жанрах і видах – від поезії, романів і повістей до п’єс, есе і промов. У 2009 році Нобелівську премію з літератури отримала Герта Мюллер, румунська письменниця німецького походження, яка народилася в Німеччині, за глибину її поезії та чесність прози, що яскраво змальовує світ знедолених.

ЗАХІД – У вівторок у Палаті депутатів румунського парламенту відбувся захід, присвячений пам’яті жертв трагічного теракту, що відбувся в Ізраїлі 7 жовтня 2023 року. У ньому взяли участь представники посольств, акредитованих в Бухаресті, високопосадовці, дипломати, жертви та постраждалі від нападу ХАМАСу 7 жовтня 2023 року. Учасники заходу рішуче засудили агресію ХАМАС проти держави Ізраїль і закликали до звільнення заручників у секторі Газа. Посол Ізраїлю в Бухаресті Ліор Бен Дор заявив, що теракт від 7 жовтня був найбільшою трагедією з часів Голокосту. Ізраїльські представники подякували румунській владі за беззастережні жести солідарності і дружби. У понеділок, через рік після нападів ХАМАС на Ізраїль, румунський уряд підтвердив своє рішуче засудження цих нападів і закликав до негайного і безумовного звільнення всіх заручників, які все ще утримуються в полоні терористичної організації.

ЗАКОНОПРОЄКТ – Палата депутатів Румунії прийняла у вівторок законопроєкт, який передбачає, що підбурювання до проституції  або сприяння проституції або отримання фінансової вигоди від проституції одним або кількома неповнолітніми каратиметься позбавленням волі на строк від 7 до 15 років і забороною мати певні права. За вчинення цього злочину особою, яка раніше вчинила злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, злочин щодо дитячої порнографії, злочин щодо торгівлі людьми, злочин щодо торгівлі неповнолітніми або сутенерство, передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Таким чином, проєкт вносить зміни та доповнення до Кримінального кодексу в частині криміналізації торгівлі людьми та сутенерства. Згідно з прийнятим законодавством, злочином експлуатації людини буде також вважатися примушування її до вчинення дій, передбачених кримінальним законодавством. Палата депутатів є органом, що приймає кінцеве  рішення.

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – Пріоритети державної політики щодо захисту культурної спадщини на рівні ЄС, мандат наступної Європейської Комісії та на рівні Румунії обговорювали провідні європейські експерти, високопосадовці Європи та Румунії, які зібралися в Бухаресті 6-8 жовтня на Європейському саміті з питань культурної спадщини. Захід був організований мережею Europa Nostra під патронатом Президента Румунії та за підтримки Європейської Комісії, Міністерства культури та Генеральної мерії Бухареста. У вівторок дослідники, політики, митці, історики та провідні діячі громадянського суспільства і спільноти європейської спадщини зібралися на заході «Агора європейської політики спадщини» – «Дотримання принципів якості у збереженні спадщини». Дискусії були зосереджені на концепції якості у відновленні та збереженні культурної спадщини, а також на пріоритетах майбутнього порядку денного Європейської Комісії. Учасники проаналізували зв’язок між основними політиками ЄС, такими як Європейський зелений пакт і Новий європейський Баухаус, та ключовими документами у сфері збереження спадщини, такими як Європейські принципи якості та Давоська система якості Baukultur.

ШЕНГЕН – Європейський комісар з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон виступає за приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони з наземними кордонами до кінця року. У понеділок вона заявила в Європейському парламенті в Страсбурзі, що саме з таким меседжем вона виступить на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ у Люксембурзі в четвер. Заява була зроблена під час дебатів в Європарламенті щодо відновлення прикордонного контролю деякими країнами Шенгенської зони та впливу цих рішень на зону вільного пересування. Ілва Йоханссон підкреслила, що це має бути тимчасовим заходом і крайнім заходом.

НОБЕЛЬ – Нобелівську премію з фізики за 2024 рік присуджено американському досліднику Джону Хопфілду та канадцю Джеффрі Хінтону за відкриття та винаходи, пов’язані з машинним навчанням за допомогою штучних нейронних мереж, – йдеться у повідомленні Стокгольмського Нобелівського комітету. У 2023 році Нобелівську премію з фізики присуджено дослідникам П’єру Агостіні, Ференцу Краушу та Анне Л’Юйє за експериментальні методи, які генерують аттосекундні світлові імпульси для вивчення динаміки електронів у речовині. Премії будуть вручені переможцям на спеціальній церемонії 10 грудня, в день смерті Альфреда Нобеля, винахідника динаміту. Цього року премії в кожній категорії передбачають грошову винагороду в розмірі 11 мільйонів шведських крон (трохи більше 1 мільйона доларів).

Ізраїль відзначає рік з дня нападу Хамасу 7 жовтня 2023 року, найкривавішого в історії країни, який спричинив війну в Секторі Гази. Тоді озброєні члени палестинського ісламістського руху ХАМАС прорвалися на південь Ізраїлю, використовуючи вибухівку та бульдозери, щоб прорвати бар’єр навколо палестинської території, вбиваючи всіх, хто траплявся на їх шляху у кібуцах, на військових базах та на місці проведення музичного фестивалю в день єврейського релігійного свята. Несподівана атака не була спрямована проти армії, як у звичайній війні. Бойовики ХАМАСу виплеснули свою лють на цивільних.

Того злощасного дня сотні невинних людей були вбиті в своїх домівках, на вулицях або в своїх автомобілях. Терористи розстрілювали всіх без винятків. За день було вбито майже 1200 ізраїльтян. Жорстокість ХАМАСу була безпрецедентною. Це був лише початок катастрофи. Тисячі ракет були випущені з сектора Газа за короткий проміжок часу, а знаменитий протиповітряний щит «Залізний купол» не встигав збивати всі повітряні цілі. Такі міста, як Аскелон, Асдод і Тель-Авів, відчули на собі всю лють обстрілів. У відповідь ізраїльська армія розпочала масштабну військову операцію для усунення небезпеки. Хоча зуміли зупинити вторгнення ХАМАСу, збройні сили не змогли вчасно врятувати понад 250 мирних жителів, взятих у заручники.

Згодом ізраїльська армія розпочала масштабний наступ на палестинську територію з метою знищення ХАМАС, організації, що перебуває при владі з 2007 року, котру США та ЄС вважають терористичною. Досі незрозумілим залишається параліч 7 жовтня 2023 року на понад вісім годин ізраїльських військових, які не змогли вчасно зупинити агресію. Операція готувалася в таємниці протягом двох років, а ізраїльські спецслужби стверджують, що не знали про такий план. У відповідь Ізраїль пообіцяв знищити організацію ХАМАС. Від початку війни загинули сотні ізраїльських солдатів. Прагнення Ізраїлю знищити ХАМАС має величезний вплив на цивільне населення та інфраструктуру палестинського анклаву, одного з найбільш густонаселених районів у світі.

Ця війна, що триває й досі, за даними ХАМАС, призвела до загибелі понад 41 000 осіб, переважно цивільних, та спричинила серйозну гуманітарну кризу. Розширення ізраїльських поселень на палестинських територіях, ізоляція арабського населення на Західному березі річки Йордан і в Секторі Гази шляхом зведення розділового паркану, сильна соціальна ізоляція палестинців в ізраїльському суспільстві, етнічна сегрегація в державних установах і відсутність рівних можливостей підживлюють міжетнічний конфлікт.

Масштаби нападу 7 жовтня 2023 року розпалюють розбіжності та ненависть у всьому світі: демонстрації, крайня поляризація та вибух антисемітських проявів, настільки, що європейські та американські чиновники нещодавно в ООН говорили про справжнє «цунамі антисемітизму» в минулому році.

ФРАНКОФОНІЯ – Президент Клаус Йоганніс відвідав у неділю румунський павільйон у Селі франкофонії в Парижі. Концерти, фільми, дебати та інші культурні заходи були представлені протягом декількох днів більш ніж 30 представленими країнами. Глава румунської держави розпочав свій візит до Франції у п’ятницю, де взяв участь у Саміті франкофонії. Під час свого виступу він заявив, що франкомовна освіта є надзвичайно важливим додатковим інструментом для успіху та професійної мобільності молоді. Клаус Йоганніс додав, що як держава франкофонії в регіоні, Румунія усвідомлює свою відповідальність і місію, та що зобов’язання Румунії в рамках глобальної солідарності франкофонії активно підтримують мобільність молодих франкомовних студентів і дослідників, а також освіту дівчат і жінок. Президент Йоганніс нагадав, що в березні минулого року в Бухаресті відбулася Економічна і торговельна місія Міжнародної організації франкофонії.

ШЕНГЕН – Вступ Румунії та Болгарії до Шенгенської зони знову на порядку денному Ради з питань юстиції та внутрішніх справ на передостанньому засіданні цього року. Угорщина, яка на ротаційній основі головує в Раді ЄС і підтримує повний вступ Румунії та Болгарії до європейської зони вільного пересування, представить на засіданні Ради юстиції та внутрішніх справ у Люксембурзі стан справ щодо повної імплементації Шенгенського законодавства цими двома країнами після зняття 31 березня контролю на повітряних і морських кордонах. Нове одностайне рішення членів Ради необхідне для встановлення дати скасування контролю на внутрішніх сухопутних кордонах. Остання Рада з питань юстиції та внутрішніх справ у 2024 році відбудеться в першій половині грудня, але рішення про членство в Шенгенській зоні на сухопутних кордонах Румунії та Болгарії може бути прийняте в будь-якому форматі, як показав перший крок 30 грудня 2023 року, письмово схвалений країнами-членами.

САМІТ – З 6 по 8 жовтня в Бухаресті відбудеться Європейський саміт культурної спадщини, найважливіший захід, присвячений збереженню культурної спадщини в Європейському Союзі, а також церемонія нагородження переможців конкурсу «Europa Nostra 2024». (Наша Європа – 2024). Фахівці в цій галузі обговорять пріоритети суспільної політики на європейському рівні, а також у відносинах з владою Румунії та відзначать найкращі проєкти збереження будівельної спадщини, які перемогли в конкурсі «Europa Nostra». Серед них два проєкти з Румунії – Саксонська церква в Алма-Віі (в центрі) і церква Святого Міхаїла в Клуж-Напоці (на північному заході). Захід відбувається в Національному музеї мистецтв Румунії.

КАНДИДАТУРИ – У Румунії субота була останнім днем, коли кандидати на посаду президента могли подати свої кандидатури до Центральної виборчої комісії. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня.  Серед зареєстрованих кандидатів – лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку, голова Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, Елена Ласконі від опозиційного Союзу «За порятунок Румунії ». Згідно з виборчим календарем, остаточний список кандидатів у президенти буде оголошено 10 жовтня, після того, як будуть розглянуті скарги, подані до Конституційного суду.

ТЕНІС – Румунська пара Моніка Нікулеску / Габріела Русе перемогла сьогодні у фіналі парного розряду тенісного турніру категорії 125 у Гонконзі. Вони перемогли японську пару Нао Хібіно / Макото Ніномія з рахунком 6-3, 5-7, 10-5. Також сьогодні румунська тенісистка Ана Богдан (120-а ракетка світу) не потрапила в основну сітку турніру WTA 1000 в Ухані (Китай), призовий фонд якого становить понад 3.200 000 доларів. Ана Богдан програла японці Маї Хонтаму (116-а ракетка світу) з рахунком 6-3, 7-6.

XXX – Щонайменше 24 осіб загинули та 93 отримали поранення в ніч на суботу в результаті ізраїльського авіаудару по мечеті та школі в Газі, які надавали притулок людям, переміщеним внаслідок конфлікту. У понеділок виповнюється рік з дня нападу ХАМАС на Ізраїль, в результаті якого було вбито 1.200 осіб та викрадено 250 осіб, що призвело до війни. 42.000 палестинців – більшість з них цивільні – загинули, і майже все населення Гази було змушене покинути свої домівки в результаті конфлікту, який також призвів до гострої гуманітарної кризи. Ізраїль неодноразово критикували за ведення війни, і в суботу тисячі людей вийшли на вулиці в містах по всьому світу, в тому числі в Лондоні, Римі, Нью-Йорку, Вашингтоні і Кейптауні, щоб вимагати припинення кровопролиття в Газі та Лівані. Подібна демонстрація також відбулася в Парижі, де президент Еммануель Макрон закликав припинити продаж зброї Ізраїлю. У суботу в Парижі 88 країн-членів Міжнародної організації франкофонії одностайно закликали до негайного і тривалого припинення вогню в Лівані, країні-члені організації.

Церемонії відкриття нового навчального року відбулися в понеділок у більшості вищих навчальних закладів Румунії. Разом зі студентами та викладачами на урочистостях були присутні відомі особистості та представники центральних і місцевих органів влади. Але є також університети, такі як Національна школа політичних і адміністративних наук, які відкривають новий навчальний рік 1 жовтня, у традиційно відому дату. Випускники середніх шкіл обирають факультети, що спеціалізуються на бізнесі, адмініструванні та праві, інженерії, медицині, іноземних мовах та соціальній роботі.

Голова Національного альянсу студентських організацій Румунії Серджіу Ковач пояснив, що професійна орієнтація молоді дуже різноманітна. Він додав, що в цілому, кількість випускників, які хочуть вступити до університету, збільшилася. З понеділка студенти факультетів Бухарестського університету, Політехнічного університету та Академії економічних наук, та інших вищих навчальних закладів, почали новий навчальний рік в столиці. Також понад 14.000 студентів почали новий навчальний рік в Університеті медицини та фармації імені Кароля Давіла, близько 3.000 з них – на першому курсі. Нове покоління лікарів буде символічно носити ім’я «Академіка Ани Аслан», провідної фігури в румунській та міжнародній медицині, а це протягом усього періоду навчання.

У Технічному університеті «Георге Асакі» в Яссах (на сході країни) навчальний рік розпочинається під егідою рекордного за останні 20 років набору студентів. Тут попит значно перевищив кількість виділених місць, а загальна кількість студентів перевищила 13.000. Урочистості з нагоди початку нового навчального року відбулися також у військових вищих навчальних закладах по всій країні, в тому числі у Військово-технічній академії імені Фердинанда І в Бухаресті, Національному університеті оборони імені Кароля І в Бухаресті, Військово-повітряній академії імені Анрі Коанде в Брашові та Академії сухопутних військ імені Ніколає Белческу в Сібіу (центр).

Студенти матимуть приблизно двотижневу перерву на зимові свята, між Різдвом та Новим роком. Перший семестр закінчується в кінці січня або на початку лютого. Після цього буде короткий період підготовки до іспитів. Другий семестр розпочнеться, як завжди, в лютому. Іншими канікулами будуть з нагоди Великодня – один тиждень. Для більшості студентів другий семестр закінчиться наприкінці травня або на початку червня. І, як і в першому семестрі, студенти матимуть кілька тижнів для складання іспитів. Найдовші та найочікуваніші канікули року розпочнуться після закінчення екзаменаційної сесії, після закінчення іспитів, проміжних іспитів, перездач або дипломних іспитів і триватимуть все літо, аж до осені, коли розпочнеться новий навчальний рік у університетах.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд Румунії схвалив коригування державного бюджету, бюджету соціального страхування та бюджету страхування на випадок безробіття, враховуючи макроекономічні прогнози, підготовлені Національною комісією з питань прогнозу. Показники, на яких ґрунтується коригування, включають переглянуте на 2,8% зростання економіки, оновлений ВВП на рівні близько 1 768 млрд. леїв (близько 353 млрд. євро) та дефіцит бюджету на рівні 6,9%. Коригування має чотири важливі вектори: підтримка інвестицій, освіти, охорони здоров’я та соціальних програм для громадян.

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку у вівторок і середу. Центральною темою нинішньої сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Як повідомляє Адміністрація Президента, участь Президента в цьогорічній Генеральній Асамблеї ООН є можливістю підкреслити внесок Румунії в глобальні зусилля, спрямовані на прискорення прогресу в досягненні 17 цілей сталого розвитку. У середу Клаус Йоганніс виступить на пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, на якому закликатиме до підтримки діалогу на багатосторонньому рівні, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Глава держави також підкреслить зусилля та внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна в Україні або конфлікт на Середньому Сході, до основних викликів, що стоять перед людством, включаючи надзвичайну ситуацію з кліматом, ерозію прав людини та кіберзагрози. Пан Йоганніс також закликатиме до реформування системи ООН, здатної ефективно та прозоро реагувати на всі поточні та майбутні виклики.

РУМУНІЯ У СВІТІ – Румунія, разом з Європейським Союзом, є одним з головних захисників прав людини, – заявив в інтерв’ю агентству AGERPRES посол Румунії в ООН Корнел Феруце. Він підкреслив, що Румунія має чітко визначений профіль у нью-йоркському середовищі з точки зору просування міжнародного права, міжнародного порядку, заснованого на правилах, і верховенства права. За словами румунського дипломата, країна користується довірою в багатосторонньому середовищі завдяки своїй відкритості та готовності підтримувати партнерів з різних регіонів світу, зокрема Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону, Латинської Америки та Карибського басейну, в реалізації конкретних цілей сталого розвитку та розбудови державного потенціалу. Румунія також має намір продовжувати свою участь у формуванні глобальної політики щодо боротьби з наслідками зміни клімату. Румунський дипломат також зазначив, що динаміка в дипломатичному середовищі в Нью-Йорку відображає те, що відбувається на глобальному рівні, а саме: агресивну війну, яку Росія веде проти України вже понад два з половиною роки, і конфлікт в Газі після трагедії 7 жовтня 2023 року.

ОСВІТА – Рання освіта є наріжним каменем розвитку дитини, тому будь-яка інвестиція в цей сектор є, по суті, інвестицією в майбутнє, – заявила у вівторок міністерка освіти Румунії Ліджия Дека. За словами урядовиці, це також було однією з центральних тем дискусій на міжнародній конференції «Світле майбутнє без кордонів: інвестиції в освіту та ранній догляд за дитиною». У вівторок Ліджия Дека взяла участь у цьому заході, організованому в Кишиневі представництвами ЮНІСЕФ в Румунії та Республіці Молдова у співпраці з Регіональним офісом ЮНІСЕФ у справах Європи та Центральної Азії. У соціальних мережах міністерка зазначила, що Румунія усвідомила важливість ранньої освіти, а новий закон про передвищу освіту відображає це. «Наша країна залишається близькою до Республіки Молдова, в тому числі з точки зору розвитку освітнього сектору – тісна співпраця, яку ми вже маємо, є важливим кроком для нас, щоб разом знайти рішення проблем, з якими стикаються наші системи», – додала Ліджия Дека.

ДРОН – Фахівці Міністерства оборони та Румунської сужби інформації виявили у вівторок рештки російського безпілотника в районі на південь від села Плауру Тульчанського повіту, за межами населеного пункту. Про це повідомило міноборони. Сили міністерства продовжують пошуки можливих фрагментів безпілотника, який міг розбитися на румунському березі Дунаю, після атак, здійснених російськими військами протягом останніх тижнів на цивільні об’єкти та портову інфраструктуру в сусідній Україні.  Міністерство оборони вкотре рішуче засудило удари Росії по українських цивільних об’єктах та інфраструктурі, які є невиправданими і такими, що серйозно суперечать міжнародному праву.

ДУНАЙ – Потік Дунаю на вході до Румунії в період з 29 по 30 вересня становитиме не більше 8 000 кубометрів за секунду. Про це повідомило Національне управління Води Румунії. На основі поточної інформації, ризик виникнення особливих проблем через виникнення паводків на румунській ділянці річки є низьким”, – заявила прес-секретарка управління Ана-Марія Агіу. Міністерство внутрішніх справ у вівторок закликало усі національні та територіальні структури бути готовими до втручання для управління ризиками, пов’язаними зі збільшенням потоку Дунаю. Навіть якщо інформація вказує на те, що прогнозована ситуація не є особливо проблематичною, державний секретар Раєд Арафат підкреслив, що підготовка повинна бути на найвищому рівні. Керівник Департаменту з надзвичайних ситуацій наголосив на необхідності співпраці представників територіальних структур Вод Румунії з представниками інспектортаів з надзвичайних ситуацій.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Габрієла Русе пробилася до основної сітки одиночного розряду турніру WTA-1000 у Пекіні (Китай), загальний призовий фонд якого становить майже 9 мільйонів доларів США. У вівторок вона здобула перемогу над китаянкою Цзя-Цзинь Лю 6:3, 6:1 у фінальному раунді кваліфікації. Габрієла Русе (26 років, 93 WTA) швидко перешопила ініціативу, а її суперниця не змогла створити жодного брейк-пойнта. Ще три румунки входять до основної сітки одиночного розряду. Жаклін Крістіан у першому раунді зіграє з угоркою Анною Бондар, Ірина Бегу зіграє з китаянкою Є-Ксінь Ма, а Ана Богдан зустріне американку Софію Кенін.

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – На початку наступного тижня румунський уряд має обговорити проєкт поправок до Держбюджету 2024 року, першу в цьому році, представлену Міністерством фінансів. Незважаючи на зростання доходів, витрати були значно більшими, що призвело до дефіциту в 7%, тобто на два відсотки вище, ніж передбачалося владою на початку року.  Це відбувається на фоні перегляду прогнозу економічного зростання з 3,4% до 2,8% ВВП. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевняє, що поправка є стійкою, оскільки 84% дефіциту складають інвестиційні витрати. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, додаткові кошти отримують галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти. Бюджети соціального страхування також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування. З іншого боку, інші великі розпорядники бюджетних коштів матимуть менші бюджети, зокрема: Генеральний секретаріат уряду, Міністерство економіки, Сенат і Палата депутатів, Служба спецзв’язку та Міністерство розвитку.

ДУНАЙ – Максимальний обсяг потоку води Дунаю становив  у суботу в Будапешті 8 200 кубометрів за секунду. Річка вийшла з берегів, були підтоплені вулиці і будівлі поблизу набережної, вода досягла навіть будівлі парламенту. Поток води на вході на румунську територію постійно зростає, – повідомила Національна адміністрація водних ресурсів Румунії. За оцінками фахівців, обсяг потоку води Дунаю на румунській ділянці досягне піку 28-29 вересня і становитиме приблизно 9 000 куб. м/с. Для порівняння, у 2006 році потік Дунаю на вході в Румунію становив 15 600 кубометрів за секунду. Румунська влада в містах, розташованих уздовж річки, вживає заходів для запобігання можливим повеням. Перевіряються дамби, а мерії міст готують матеріали і засоби для втручання. Нещодавні повені завдали величезних матеріальних збитків і забрали життя кількох людей в Румунії, Польщі, Австрії та Чехії. Європейська комісія пообіцяла виділити 10 млрд. євро на екстрену допомогу країнам Центральної та Східної Європи, що постраждали від повеней.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії Флорін-Йонуц Барбу в понеділок візьме участь у засіданні Ради з питань сільського господарства та рибальства в Брюсселі, головними питаннями порядку денного якого є ситуація на сільськогосподарських ринках, зокрема, після вторгнення РФ в Україну, та оцінка другого року реалізації стратегічних планів Спільної аграрної політики (САП). Міністри також обміняються думками щодо майбутніх щорічних консультацій між ЄС та Великою Британією щодо можливостей рибальства до 2025 року, а також щодо щорічних консультацій між ЄС та Норвегією та прибережними державами на наступний рік. Рада також обговорить пропозицію Комісії щодо оновлення можливостей для рибальства на 2024 і 2025 роки для певних рибних запасів, що враховуватимуть останні наукові рекомендації та останні події.

СВЯТО – Цими вихідними відбулися Дні Бухареста, подія, присвячена 565-й річниці першої документальної згадки про місто, з концертами, театральними виставами, акробатикою та анімацією, мистецькими інсталяціями та виставками, а також різноманітними інтерактивними заходами для дітей. Бухарестський фестиваль вуличної їжі зібрав на площі Конституції в центрі столиці страви з більш ніж 10 міжнародних кухонь. Було представлено понад 50 фуд-траків, які пропонували вражаюче розмаїття кулінарних шедеврів, в той час як святкову атмосферу підтримували популярні діджеї та відомі гурти, які запропонували концерти живої музики. Завершиться 12-ий вуличної їжі зібрав  концертом класичної музики у виконанні Оркестру Національного радіо під керівництвом диригента Крістіана Спетару разом з сопрано Валентиною Нафорніцей.

ФРАНЦІЯ – У Франції запрацював новий уряд, призначений президентом республіки, поклавши край, таким чином, понад тримісячній політичній кризі. Уряд на чолі з прем’єр-міністром Мішелем Барньє складається з 39 членів, серед яких 16 повноправних міністрів і 23 міністри-делегати та державні секретарі. Вони походять з партії президента Еммануеля Макрона, менших центристських партій, які є його союзниками, та консервативної правої Республіканської партії, що вказує на чітку праву орієнтацію політики нової виконавчої влади. Три міністри колишнього уряду зберегли свої портфелі: оборони, культури та екологічного переходу. Новий кабінет міністрів матиме складне бюджетне завдання, оскільки Франція має надмірний дефіцит у 5,5% і державний борг у 110% від Валового Внутрішнього Продукту. Отримавши перше місце на парламентських виборах у липні, Альянс лівих партій засудив прихід до влади правого уряду, стверджуючи що це є повною протилежністю цінностям, висловленим громадянами на дільницях, і пообіцяв висловити йому вотум недовіри. На заклик лівих партій та громадянських організацій у суботу в Парижі та десятках інших міст відбулися вуличні протести проти президента Макрона, прем’єр-міністра та уряду.