Author: Міхай Пелін

СПЕКА – У Румунії оголошено червоний рівень небезпеки спекотної погоди, за винятком деяких районів у центрі, на півночі та південному сході, де оголошено помаранчевий рівень небезпеки. Це наймасштабніше попередження такого роду, оголошене в Румунії до цього часу. З понеділка, на два дні, по всій країні набуває чинності новий червоний код небезпеки спекотної погоди, за винятком дев’яти повітів у північній половині країни, які будуть під помаранчевим кодом. Вдень максимальні температури піднімаються до 42 градусів за Цельсієм в тіні, а вночі не опускаються нижче 20 градусів за Цельсієм. Тепловий дискомфорт особливо відчутний, а температурно-вологісний індекс (TIU) перевищує критичний поріг у 80 одиниць. Національні та місцеві органи влади намагаються впоратися з ситуацією. У кількох населених пунктах були створені пункти першої медичної допомоги та гідратації, щоб допомогти людям, які постраждали від екстремальної спеки. Введено обмеження на рух великовантажного транспорту. Автомобілям вагою понад 7,5 тонн заборонено рух на автомагістралях, швидкісних трасах та національних дорогах цими вихідними.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку подякував у п’ятницю Франції за те, що вона “без вагань і в рекордно короткі терміни мобілізувала свої сили і взяла на себе роль рамкової країни Багатонаціональної бойової групи НАТО, а також за присутність в Румунії значного контингенту військовослужбовців”. Глава Уряду взяв участь у прийомі з нагоди Національного дня Франції в Бухаресті. Він згадав про двостороннє Стратегічне партнерство і зазначив, що наступного року відзначатиметься 145 років дипломатичних відносин, “протягом яких ми стали сім’єю”. Марчел Чолаку також нагадав, що Франція є одним з найважливіших іноземних інвесторів в Румунії. З іншого боку, він подякував країні-партнеру за підтримку повного приєднання Румунії до Шенгенської зони, а також у процесі вступу до ОЕСР. Глава уряду підтвердив, що передова присутність на східному фланзі є важливим компонентом стримування і оборони НАТО.

НАРКОТИКИ – Уряд Румунії вніс зміни до термінової постанови про тестування водіїв на наркотики після того, як закон зазнав різкої критики з боку громадянського суспільства. Було вирішено, що водії, чиї права були вилучені, отримають їх назад, якщо результати біологічних тестів у судово-медичних лабораторіях не будуть готові протягом 72 годин. Влада заявила, що співробітники поліції будуть перевіряти водіїв, як тільки стане зрозуміло, що в транспортному засобі або при водієві є заборонені речовини. Якщо остаточні результати судово-медичних лабораторій покажуть наявність наркотиків в організмі, то водійське посвідчення буде знову вилучено, а водій відповідатиме відповідно до  закону.

МУЗЕЙ – У Національному музеї історії Румунії проходитиме протягом місяця проект CultMuse, який фінансується ЄС. На суботу було заплановано нове полювання за скарбами. У рамках проекту CultMuse волонтери з Румунії, Франції, Швеції, Естонії, Фінляндії та Латвії працюють у трьох робочих групах: впровадження, логістики та просування. Вони проводитимуть заходи в Національному музеї історії Румунії з метою надання громадськості цікавого музейного досвіду, підкреслюючи при цьому роль музею як важливого ресурсу неформальної освіти. CultMuse має на меті заохочувати освітню діяльність у музеях, допомогти зрозуміти, як працюють ці культурні інституції, а також надати громадськості можливість брати участь у мультидисциплінарних заходах, організованих волонтерами з європейських країн, які походять з різних інтелектуальних та професійних середовищ.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Наступного тижня в Страсбурзі депутати Європарламенту голосуватимуть за другий термін Урсули фон дер Ляєн на посаді голови Європейської комісії, а перед голосуванням пройдуть дебати. 65-річному німецькому політику потрібні голоси щонайменше 361 з 720 депутатів Європарламенту, щоб бути переобраною на посаду президента Комісії. Цього тижня в Європарламенті сформувалися дві нові ультраправі фракції, і одній з них вдалося зібрати достатню кількість депутатів, щоб стати третьою за величиною політичною силою в законодавчому органі ЄС. Народна партія, соціал-демократи, ліберали та зелені мають 454 місця в європейському законодавчому органі і є тими чотирма фракціями, які хочуть створити так званий санітарний кордон, щоб ізолювати дві ультраправі фракції – “Патріоти заради Європи” та “Європа суверенних націй”. Ці дві групи виступають проти допомоги Україні, вважаються такими, що мають дружні погляди щодо Москви, і їх звинувачують у тому, що вони складаються з авторитарних партій. Також наступного тижня у Страсбурзі нові депутати Європарламенту обиратимуть свого спікера, 14 віце-президентів та квестора. Уродженка Мальти Роберта Метсола, 1979 року народження, може бути знову затверджена на посаді голови Європарламенту.

ПОЖЕЖНИКИ – Другий контингент з 40 румунських пожежників вирушив у суботу до Франції для обміну персоналом, який протягом останніх двох тижнів надавав підтримку французьким колегам у моніторингу територій, що знаходяться під загрозою лісових пожеж. З 1 по 31 липня Департамент з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ, через Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій, бере участь зі спеціалізованим національним модулем з боротьби з лісовими пожежами в програмі попередньої підготовки, організованій Генеральним директоратом з питань європейського цивільного захисту та операцій з гуманітарної допомоги (DG ECHO), з метою посилення стійкості французьких пожежників в управлінні цим типом ризику. Перший контингент у складі 40 пожежників і 8 технічних засобів (3 лісові пожежні машини місткістю 3 000 літрів, 1 автоцистерна місткістю 30 000 літрів, 1 велика пожежна машина місткістю 10 000 літрів, 2 автомобілі швидкого реагування і управління та 1 мікроавтобус) прибув до Франції 30 червня.

На своєму ювілейному саміті у Вашингтоні, НАТО вирішило продовжити процес інтеграції української армії і надати їй підтримку в розмірі 40 млрд євро протягом наступного року. Паралельно триває передача винищувачів F-16 з Данії та Нідерландів, про які давно просив Київ. Україна також отримає п’ять нових оборонних систем Patriot, наданих Сполученими Штатами, Німеччиною, Італією, Нідерландами, Румунією та Італією. Вони допоможуть захистити українські міста, цивільне населення та військовослужбовців. Також було оголошено про створення місії сприяння безпеці та навчання в Україні (NSATU) для координації поставок військового обладнання і тренувань для колишньої радянської республіки країнами-членами і партнерами Альянсу, а також нового тренувального центру в Польщі.

Підсумкова декларація саміту, ухвалена лідерами країн-членів Альянсу, про те, що шлях України до НАТО є “незворотнім”, свідчить про прихильність Альянсу до вступу цієї країни, заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. “Майбутнє України – в НАТО. Україна стає все більш оперативно сумісною і політично інтегрованою з Альянсом. Ми вітаємо конкретний прогрес, якого Україна досягла після Вільнюського саміту щодо необхідних демократичних, економічних і безпекових реформ. Оскільки Україна продовжує цю життєво важливу роботу, ми продовжуватимемо підтримувати її на незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, що включає членство в НАТО”, – йдеться у підсумковій заяві щодо України.

Президент Румунії Клаус Йоганніс також закликав у Вашингтоні посилити підтримку Києва у його війні з Росією і підтримав підтвердження незворотності трансатлантичного курсу України. Він сказав, що зараз ведуться переговори про заміну подарованої нашою країною Україні оборонної системи Patriot. Румунія хоче отримати в обмін систему Patriot, пояснив глава румунської держави. Президент уточнив, що наразі тривають переговори з американськими партнерами і що вже досягнуто певного прогресу.

Клаус Йоганніс: “У ВРНО кілька днів тому ми детально обговорили це питання і дали доручення Міністерству оборони, ми ведемо переговори, і наше бажання – отримати в обмін іншу систему Patriot. Звичайно, не завтра, але у відносно близькому майбутньому. Але для компенсації відсутності тієї системи, яку ми даємо України зараз, я вірю, що ми також зможемо отримати системи, які будуть поставлені швидше і забезпечать краще спостереження за національним повітряним простором”.

Президент Румунії також згадав про допомогу, яку союзники надають Україні, і підкреслив, що приблизно половина обіцяних боєприпасів була поставлена, а це небагато. На його думку, Києву потрібно й надалі допомагати, щоб не зазнати поразки у війні з Москвою. На думку експертів, без НАТО, яке надає майже всю військову підтримку, Україна ризикує зазнати поразки на полі бою.

ВИБОРИ – Правляча коаліція Румунії, СДП – НЛП, досягла у четвер консенсусу щодо дати президентських та парламентських виборів, які відбудуться в листопаді та грудні. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, другий тур – 8 грудня, а парламентські вибори – 1 грудня. Спочатку соціал-демократи і ліберали домовилися, що президентські вибори пройдуть у вересні, але останні змінили свою думку. Місцеві вибори відбулися в Румунії одночасно з виборами до Європейського парламенту 9 червня.

НАРКОТИКИ – У Бухаресті двоє людей були взяті під варту після того, як їх спіймали на гарячому під час продажу 10.000 таблеток екстазі. За даними Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму, один з обвинувачених ввіз до Румунії автотранспортом майже 22 000 таблеток екстазі вагою 7,5 кілограмів і 10 грамів кокаїну, придбаних у Нідерландах, і зберігав їх у Брашовському повіті (центр). Слідство зазначає, що наркоторговці мали намір продати наркотики, ринкова вартість яких становить близько 220.000 євро, на музичних фестивалях у Бухаресті та по всій країні. Один з обвинувачених також звинувачується в тому, що минулого місяця продав різну кількість сильнодіючих, особливо небезпечних і психоактивних наркотиків.

ОПИТУВАННЯ – Європейці залишаються солідарними з Україною перед обличчям російського вторгнення, загалом виступають за надання їй більше зброї, але проти введення додаткових військ – як про це свідчить опитування Європейської ради з питань закордонних справ. 20 000 європейців були опитані, і більшість з них вважають, що війна закінчиться врегулюванням шляхом переговорів, а Україна не переможе на полі бою. Виняток становлять українці та естонці, які переконані, що українська армія переможе. Більшість українців виступають проти ідеї передачі окупованої Росією території в обмін, наприклад, на членство в НАТО. Майже половина українців також побоюється, що Сполучені Штати укладуть пряму угоду з Росією без участі Києва, якщо Дональд Трамп знову стане президентом США цієї осені.

МЕМОРАНДУМ – У четвер Румунія та Саудівська Аравія підписали Меморандум про взаєморозуміння, спрямований на зміцнення торговельних відносин між двома країнами в галузі сільського господарства, зокрема в овочівництві, тваринництві – розведенні великої рогатої худоби, овець та кіз, а також у використанні сучасних сільськогосподарських технологій. Саудівська Аравія є ринком збуту для румунських зернових, а також стане ринком збуту для продукції з наших фермерських господарств”, – написав міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Флорін Барбу на своїй сторінці у Facebook. Він додав, що з 2019 року між двома країнами не було жодної угоди на урядовому рівні. Румунський урядовець відвідав Саудівську Аравію з офіційним візитом у середу та четвер, де провів зустрічі на високому рівні з представниками саудівської влади та ділового середовища.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ США – Румунсько-американська дружба сильніша, ніж будь-коли, і відображається у стратегічному партнерстві – ствердив Президент Клаус Йоганніс у четвер, 4 липня, у Національний день США. “Вітаю Сполучені Штати Америки та американський народ з Днем незалежності!”, – написав глава держави на Х-платформі. У середу ввечері Клаус Йоганніс взяв участь у прийомі з нагоди Дня незалежності, організованому в Посольстві США в Бухаресті. У своїй вступній промові посол США в Румунії Кетлін Кавалек нагадала про міцну дружбу між двома країнами і майже 30-річне стратегічне партнерство, побудоване на спільних демократичних цінностях, економічних відносинах, глибоких міжлюдських зв’язках і співпраці в галузі безпеки і оборони. Як партнери і союзники по НАТО, наші зобов’язання перед Румунією є непохитними і необхідними для захисту наших спільних цінностей і нашого способу життя”, – сказала пані Кетлін Кавалек. Темою цьогорічного прийняття з нагоди Дня незалежності був світ кіно і двостороння співпраця в кіноіндустрії.

МУЗИКА – Фестиваль Neversea стартував в четвер на пляжі в Констанці (південний схід). За оцінками організаторів, 70 000 людей з країни та з-за кордону щодня відвідуватимуть найбільшу пляжну подію в Європі. Фестиваль організовується в умовах максимальної безпеки і оголошені спеціальні заходи. Neversea займає вражаючу площу в 110 000 квадратних метрів і включає в себе чотири сцени. Протягом чотирьох днів на сцені виступатимуть всесвітньо відомі артисти, такі як Bebe Rexha, G-Eazy, Mahmut Orhan, Maluma, Salvatore Gannaci та Steve Aoki.

У Німеччині стартує чемпіонат Європи з футболу. До 14 липня найкращі команди боротимуться за титул чемпіона Європи. ЄВРО-2024 об’єднує 24 команди в шести групах по чотири команди, включаючи Румунію, яка гратиме в групі E. Перший матч збірної Румунії буде зі збірною України, а потім вона зіграє зі збірними Бельгії та Словаччини. Румуни мають на меті, принаймні спочатку, пройти групові матчі цього етапу чемпіонату Європи.

За оцінками фахівців, трансферна ринкова вартість румунських футболістів становить 91 мільйон євро, що є найнижчим показником серед команд-учасниць. Албанія має більш цінну команду, яка оцінюється в 139 мільйонів євро, в той час як суперник Румунії – Словаччина – має команду вартістю 161 мільйон євро. Бельгія має команду вартістю 669 млн. євро, а гравці України оцінюються в 534 млн. євро. Лідирує Англія (1,69 млрд. євро), за нею йдуть Франція (1,41 млрд. євро) та Португалія (1,22 млрд. євро).

Це шоста участь Румунії в чемпіонаті Європи після 1984, 1996, 2000, 2008 та 2016 років. Румунія також буде представлена на ЄВРО-2024 суддівською бригадою у складі Іштвана Ковача (в центрі), Васіле Марінеску, Овідіу Артене (асистенти) та Кетеліна Попа (VAR). Кожна команда зіграє по три матчі в групі, зустрічаючись із суперником лише один раз. Після цих матчів дві найкращі команди з кожної групи потрапляють до 1/8 фіналу разом з чотирма найкращими командами, що посядуть треті місця. У разі нічиєї між принаймні двома командами з однієї групи, вони будуть розіграні – в порядку – відповідно до кількості очок, домашньої перемоги та кількості м’ячів, забитих в їхніх особистих зустрічах.

Що стосується призових, то УЄФА розподіляє між 24 учасниками 331 мільйон євро, як і в 2020 році, починаючи з 9,2 мільйона євро за вихід у групу. Крім того, перемога в груповому етапі винагороджується 1 мільйоном євро, а нічия – 500 000 євро. Вихід до 1\8 фіналу приносить бонус у розмірі 1,5 мільйона євро, а просування до чвертьфіналу – ще 2,5 мільйона євро. Півфіналісти отримають інші 4 мільйони євро.

Команда, яка програє у фіналі, отримує 5 мільйонів євро, а чемпіон буде нагороджений 8 мільйонами євро. Таким чином, команда, яка виграє цьогорічний титул чемпіона Європи, також отримає чималі гроші. Іспанія – єдина країна, яка зберегла свій титул (2008 і 2012). ФРН, яка перемогла в 1972 році, не змогла зробити це в 1976 році, програвши Чехословаччині у фіналі (2:2, 5:3 по пенальті). Німеччина прагне здобути рекордний четвертий титул чемпіона Європи (після 1972, 1980 і 1996 років). Італія, чемпіон 2021 року, намагатиметься стати другою країною, яка збереже свою континентальну корону. Португалець Кріштіану Роналду є найкращим бомбардиром в історії чемпіонатів Європи з 14 голами з 2004 року, випереджаючи француза Мішеля Платіні з його дев’ятьма голами.

Лідери європейського олімпійського руху зустрілися в Бухаресті на 53-й Генеральній асамблеї Асоціації європейських олімпійських комітетів (ЄОК) під головуванням членів Виконавчої ради та Томаса Баха, президента Міжнародного олімпійського комітету (МОК), почесного гостя асамблеї. Зустріч була організована Румунським олімпійським і спортивним комітетом, президент якого, Міхай Коваліу, виступив на відкритті Асамблеї з промовою про успіхи своєї країни.

«Румунія входить до топ-20 країн світу з 309 олімпійськими медалями. Наші чемпіони стали універсальними завдяки своїм виступам і нанесли Румунію на олімпійську карту. Надія Коменеч або Елізабета Ліпа, Іван Пацайкін або Йоланда Балаш є прикладами для наслідування, які вийшли за межі Румунії і створили незмірну спадщину для кожного покоління, яке хотіло зрівнятися з ними або перевершити їх», – сказав він.

На засіданні обговорювався прогрес, досягнутий з моменту останньої зустрічі в Стамбулі в рамках Стратегічного порядку денного до 2030 року, а також була надана оновлена інформація про заходи ЄОК 2025, включаючи Європейський юнацький олімпійський зимовий та літній фестиваль та Ігри малих держав Європи.

Важливе місце на порядку денному Генеральної асамблеї займала сесія, присвячена впливу штучного інтелекту на спорт. Томас Бах наголосив на важливості поваги та дотримання Порядку денного МОК «2020+5» і підкреслив солідарність та відповідальність, продемонстровані олімпійським рухом під час пандемії. Він високо оцінив зусилля всіх європейських національних олімпійських комітетів у виконанні рекомендацій МОК.

Спірос Капралос, президент ЄОК, також говорив про важливість співпраці між МОК та Асоціацією, яку він очолює. Він підкреслив горду і глибоку історію олімпійського успіху Румунії і висловив свою радість з приводу того, що Асамблею ЄОК приймає Бухарест, який також називають «Малим Парижем».

Президент МОК Томас Бах був прийнятий главою румунської держави Клаусом Йоганнісом. Під час зустрічі було обговорено важливу роль Олімпійських ігор у просуванні миру, діалогу, співпраці та солідарності між народами. У нинішньому контексті безпеки було підкреслено об’єднавчий потенціал спорту через літні Олімпійські ігри, які відбудуться з 26 липня по 11 серпня у Франції. Президент Румунії підкреслив важливість фізичного руху в розвитку суспільства, а також вплив спорту на здоровий спосіб життя.

Своєю чергою, президент МОК Томас Бах зазначив, що олімпійський рух досяг значного прогресу в залученні молоді до спорту і підкреслив необхідність заохочення масового спорту та його важливість для психічного здоров’я. Іншою темою, яка була порушена, стосувалася надзвичайних успіхів румунських спортсменів, які візьмуть участь в Олімпійських іграх.

Кілька областей Румунії на початку тижня були під червоним кодом попередження про сильні шторми. Велика кількість води, що випала за короткий проміжок часу, сильний вітер і великий град завдали значних збитків. Про допомогу надходили дзвінки на єдиний номер екстреної допомоги 112, особливо в центрі країни. У повіті Алба негода спричинила повені, залишила тисячі людей без електрики в багатьох містах і селах, а залізничний рух на маршруті Брашов-Сігішоара був зупинений протягом кількох годин після того, як на залізничну колію впала ялина.

Вітер пошкодив дахи десятків будинків, кілька домогосподарств було затоплено. У місті Одоргею Секуєск (у повіті Гаргіта) сотні дерев були повалені, пошкодивши будинки та автомобілі, за що люди вже почали вимагати компенсації. Директор Національного метеорологічного управління Елена Матеєску пояснила, що цим явищам сприяють дуже високі температури, які були зафіксовані в останні дні, поріг хвилі спеки вже досягнуто, з помітним тепловим дискомфортом. Елена Матеєску: “Це початок літа, коли ми, безумовно, будемо часто говорити про подібні явища, особливо в червні, традиційно найбагатшому на опади місяці літа і року. Дощі нам дуже потрібні. Однак, коли ми говоримо про хуртовини і град, вони, на жаль, несприятливі, але опади в цей період повинні компенсувати потребу у воді, адже мова йде про великі території, особливо в східній половині країни, яка страждає в даний момент від сильної і екстремальної ґрунтової посухи. Кінець тижня знову принесе підвищення температури до 35-36 градусів, і дані показують досить високу ймовірність того, що початок наступного тижня знову принесе 35-36 градусів тепла, особливо в середу. Оновлення червневих оцінок вказує на високу ймовірність того, що кожен тиждень буде характеризуватися в середньому вищими за норму температурами”.

Зараз спекотна погода, тепловий дискомфорт зростає, так що температурно-вологісний індекс ITU досягає критичної позначки в 80 одиниць. Фактично, температура буде вищою за норму протягом усього червня. Ночі також будуть характеризуватися зростанням температури, і ми вже наближаємося до тропічних ночей з температурою 20 градусів за Цельсієм, але при цьому будуть локальні та виражені явища атмосферної нестабільності. Оголошується хмарність, зливи та часті грози, пориви вітру від 60 до 80 км/год, сильні дощі та град. За прогнозами синоптиків, найближчими днями максимальна температура повітря може перевищити 37 градусів за Цельсієм.

ЗАКОРДОРННІ РУМУНИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав сьогодні до збереження румунської ідентичності, мови та традицій у посланні з нагоди Дня румунів звідусіль, який є нагодою підтвердити прихильність до єдності та солідарності. Глава держави зазначив, що він постійно сприяв створенню професійних спільнот між румунами в країні та румунами за кордоном, таким чином зміцнюючи зв’язки між бізнесменами, науковцями, лікарями, вчителями та румунськими митцями «тут» і «там», які, працюючи разом, створили багато успішних проєктів. Сьогодні в Бухаресті завершується 7-й фестиваль «Тут-Там», який включав низку заходів, організованих Департаментом з питань румунів звідусіль у партнерстві зі Спілкою румунських митців. Протягом трьох днів захід об’єднав румунських митців з країни та з-за кордону з різних творчих сфер: мистецтва, дизайну, музики, кіно тощо, а також представників асоціативного, академічного та бізнес-середовищ румунських громад за кордоном. У цьогорічному фестивалі взяли участь сотні румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн світу.

ДІАСПОРА – Повага до прав та інтересів румунських громадян за кордоном, постійний діалог та просування історичних та культурних цінностей є постійними цілями роботи румунських дипломатів, – заявила сьогодні глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. У своєму посланні з нагоди Дня румунів Звідусіль вона підкреслила, що пріоритети її мандату пов’язані з консульським компонентом, а саме з наданням ефективних консульських послуг за найвищими стандартами. Лумініца Одобеску запевнила, що МЗС Румунії робить все можливе для того, щоб вибори до Європейського парламенту 9 червня пройшли за кордоном в оптимальних умовах.

ЗАКОНОДАВСТВО – Завтра на пленарному засіданні Сенату (верхньої палати парламенту Румунії) відбудеться обговорення законодавчої пропозиції, ініційованої Націонал-ліберальною партією, що перебуває при владі в коаліції з Соціал-демократичною партією, спрямованої на захист та збереження ставки єдиного податку на наступні 10 років. Документ передбачає, що після набуття чинності закону і до 31 грудня 2033 року не буде прийнято жодних нормативно-правових актів, які б змінювали або скасовували ставку єдиного податку на доходи і прибуток, отримані на території Румунії. Ініціатори стверджують, що цей захід забезпечить передбачуваність, фінансову стабільність і середовище довіри для населення та інвесторів. Соціал-демократи, партнери лібералів по правлячій коаліції, поки що не підтримують такий підхід, оскільки вони більше виступають за перехід до прогресивного оподаткування. З іншого боку очікується, що Палата депутатів проголосує за пропозицію посилити покарання за торгівлю людьми, дитяче рабство і дитячу порнографію. За ці злочини торговці людьми можуть отримати тюремне ув’язнення терміном до 12 років і до 20 років, якщо йдеться про неповнолітніх. Законопроєкт також робить неможливим умовно-дострокове звільнення від відбування покарання особи, яка вчинила такі злочини і запроваджує кримінальну відповідальність за замах на злочин, що стосується дитячої порнографії. Уряд Румунії також нещодавно прийняв Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми, яка передбачає створення інтегрованого механізму виділення коштів на захист і допомогу жертвам торгівлі людьми.

КІНО – Трилер «Анора» американського режисера Шона Бейкера став володарем Золотої пальмової гілки 77-го Каннського кінофестивалю. Гран-прі фестивалю отримав індійський фільм Паяла Кападіа «Усе, що ми уявляємо», а Приз журі – стрічка «Емілія Перес» французького режисера Жака Одіара. Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу», отримав у п’ятницю ввечері «Квір-пальму» – альтернативну нагороду, яка щороку присуджується художньому фільму, присвяченому «ЛГБТ-персонажам або темам». Фільм «Насті» румунських режисерів Крістіана Паскаріу, Тудора Д. Попеску і Тудора Джурджіу був показаний у секції «Спеціальні покази» і пропонує глядачам захопливу розповідь про життя легендарного Іліє Нестасе, першого бунтаря в історії тенісу. Світова прем’єра проєкту Йоани Міскіє «Людські скрипки: Прелюдія»  відбулася у Каннах в імерсивному конкурсі, присвяченому віртуальній реальності і представленому вперше в історії заходу. Фільм румунської артистки натхненний несамовитим фактом: під час Голокосту багатьом євреям дозволяли вибрати один предмет перед відправкою до концтаборів і дехто з них обирав свою скрипку.

ШІ – У Румунії буде створено Науково-дослідний інститут штучного інтелекту, що сприятиме розробці власних технологічних рішень, співпраці з міжнародними партнерами та підготовці найкращих фахівців у цій галузі. Про це повідомив міністр фінансів Марчел Болош на своєму Facebook. Він зазначив, що очолюване ним міністерство почало використовувати штучний інтелект для виявлення аномалій і поведінкового аналізу в боротьбі з шахрайством. У Технічному університеті міста Клуж-Напока (північний захід) розпочалося будівництво першого в Румунії дослідницького центру штучного інтелекту, в який було інвестовано понад 105 мільйонів леїв (близько 21 мільйона євро).

ЛІКИ – Європейська комісія звернулася до держав-членів ЄС з проханням призупинити дію дозволів на продаж кількох генеричних лікарських засобів. Рекомендація Брюсселя з’явилася після того, як Європейське агентство з лікарських засобів провело аудит індійської лабораторії, яка тестувала ці препарати, і виявило порушення в даних і процедурах тестування більш ніж 350 ліків. Це викликало серйозні занепокоєння щодо достовірності тестів, які мають показати, чи вивільняє генеричний препарат таку ж кількість активної речовини в організм людини, як і оригінальні ліки. Список, опублікований на сайті агентства, також включає понад 40 лікарських засобів, дозволених в Румунії. Агентство зазначає, що деякі з рекомендованих до призупинення ліків можуть бути критично важливими через відсутність альтернатив у деяких країнах ЄС. У цьому контексті Єврокомісія вирішила, що національні органи влади зможуть відкласти призупинення продажу цих ліків на термін до 2 років.

ПА НАТО – Близько 400 парламентарів з 32 країн-членів НАТО і 25 країн-партнерів та парламентських організацій беруть участь у весняній сесії Парламентської асамблеї Альянсу, яка проходить в Софії, Болгарія. Учасники обговорюють важливі теми євроатлантичного порядку денного з питань оборони і безпеки, з особливим  наголосом на підтримці України і пріоритетах майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні в липні. На відкритті пленарного засідання в понеділок виступить Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, а міністр оборони України Рустем Умеров виступить по відеозв’язку. На зустрічі в Софії парламентарі з країн-членів НАТО обговорять і приймуть рішення щодо заявок Мальти і Косова на отримання статусу асоційованого члена. Серед тем, що обговорюватимуться на форумі, будуть виклики на Західних Балканах, а також стратегії підтримки партнерів, які перебувають у зоні ризику, і посилення взаємодії з Глобальним Півднем (країнами з низьким і середнім рівнем доходів в Азії, Африці, Латинській Америці і Карибському басейні).

ВІЗИТ – Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідає Кишинів у вівторок. Про це повідомив Державний департамент США. Він проведе переговори про американську підтримку прогресу Р.Молдова на шляху до членства в Європейському Союзі, а також про енергетичну безпеку. Ентоні Блінкен був у Молдові два роки тому, на початку березня, через кілька днів після вторгнення Росії в сусідню Україну. Після візиту до Кишинева американський чиновник вирушить до Праги на неформальну зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО для обговорення пріоритетів наступного саміту НАТО, який пройде в липні у Вашингтоні.

ШПИГУН – Громадянина Румунії спіймали на шпигунстві на користь Росії, його заарештували за звинуваченням у державній зраді. Ним виявився молодий політик з міста Плоєшть Александру Піскан. Його звинувачують в передачі посольству Росії в Бухаресті інформації про військові цілі НАТО в Румунії. Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму повідомили, що з 2022 року румун стежив за військовими об’єктами поблизу міста Тульча на південному сході країни, збирав інформацію військового характеру і робив фотографії бойової техніки та її пересування в прикордонній зоні з Україною, які надсилав дипломатам російського посольства. У  будинках підозрюваного пройшли обшуки і вилучені докази. Судові заходи були проведені спільно з представниками Румунської служби інформації, Головного управління військової розвідки, жандармерії та поліції. У разі доведення вини підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади та користуватися певними правами. У зв’язку з цим румунське МЗС оголосило дипломата російського посольства персоною нон грата на території Румунії за діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року. Згодом речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва дасть відповідну відповідь на це рішення.

КІНО – Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу», відібраний до офіційного конкурсу на «Золоту пальмову гілку» Каннського міжнародного кінофестивалю, отримав у п’ятницю ввечері «Квір-пальму» – альтернативну нагороду, яка щороку присуджується художньому фільму, присвяченому «ЛГБТ-персонажам або темам». Фільм режисера Емануеля Пирву розповідає історію Аді, 17-річного підлітка, який проводить літні канікули в рідному селі в дельті Дунаю. Однієї ночі на нього жорстоко нападають на вулиці. Наступного дня його світ повністю перевертається з ніг на голову, батьки не дивляться на нього так, як раніше, і позірний спокій села починає порушуватися. Журі «Квір-пальм» цього року очолив бельгійський режисер Лукас Донт («Близько», «Дівчина»), якому довелося обирати з 18 фільмів в усіх секціях. Також у Каннах були показані дві інші румунські стрічки. Фільм «Насті» режисерів Крістіана Паскаріу, Тудора Д. Попеску і Тудора Джурджіу був показаний у секції «Спеціальні покази» і пропонує глядачам захопливу розповідь про життя легендарного Іліє Нестасе, першого бунтаря в історії тенісу. Світова прем’єра проєкту Йоани Міскіє «Людські скрипки: Прелюдія»  відбулася у Каннах в імерсивному конкурсі, присвяченому віртуальній реальності і представленому вперше в історії заходу. Фільм румунської артистки натхненний несамовитим фактом: під час Голокосту багатьом євреям дозволяли вибрати один предмет перед відправкою до концтаборів і дехто з них обирав свою скрипку.

ЕВАКУАЦІЯ – Шість громадян Румунії, які звернулися по допомогу в евакуації, залишили Нову Каледонію, – повідомляє румунське міністерство закордонних справ. МЗС повідомило, що один румунський громадянин був евакуйований 22 травня авіарейсом, організованим французькою владою у співпраці з владою Австралії та Нової Зеландії, до Австралії. Інші п’ятеро румунів залишили територію Франції сьогодні. З них двоє були евакуйовані до Австралії військовим літаком австралійських ВПС, інші троє – цивільним рейсом, організованим французькою владою. Французький уряд оголосив надзвичайний стан у Новій Каледонії після безладу, спричиненого ухваленням парламентом у Парижі законопроєкту, який дозволить французам, які проживають на тихоокеанському острові, голосувати на провінційних виборах. Протестувальники підпалюють автомобілі та офісні приміщення, а також грабують магазини. Щонайменше семеро людей загинули і сотні були заарештовані.

ПА НАТО – Близько 400 парламентарів з 32 країн-членів НАТО і 25 країн-партнерів та парламентських організацій беруть участь у весняній сесії Парламентської асамблеї Альянсу, яка стартувала сьогодні в Софії, Болгарія. До понеділка учасники обговорюють важливі теми євроатлантичного порядку денного з питань оборони і безпеки, з особливим  наголосом на підтримці України і пріоритетах майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні в липні. Парламентарі візьмуть участь у роботі п’яти комітетів Парламентської асамблеї, обговорять проєкти їхніх доповідей та ухвалять важливі політичні рекомендації. На відкритті пленарного засідання в понеділок виступить Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, а міністр оборони України Рустем Умеров виступить по відеозв’язку. На зустрічі в Софії парламентарі з країн-членів НАТО обговорять і приймуть рішення щодо заявок Мальти і Косова на отримання статусу асоційованого члена. Серед тем, що обговорюватимуться на форумі, будуть виклики на Західних Балканах, а також стратегії підтримки партнерів, які перебувають у зоні ризику, і посилення взаємодії з Глобальним Півднем (країнами з низьким і середнім рівнем доходів в Азії, Африці, Латинській Америці і Карибському басейні).

ППО – Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс та його польський колега Дональд Туск надіслали листа Президентці Європейської Комісії Урсулі фон дер Ляєн із закликом створити спільний європейський щит протиповітряної оборони за європейській кошти в умовах, коли всі країни стикаються з фінансовими труднощами. У своєму листі прем’єр-міністри пропонують, щоби щит, подібний до ізраїльської системи протиракетної і протиповітряної оборони «Залізний купол», захищав Європу від ворожих літаків, ракет і безпілотників, підкреслюючи при цьому, що схвалення такого проєкту на європейському рівні дасть чіткий сигнал у всіх напрямках про рішучість ЄС захищати себе. З іншого боку, шість країн НАТО, що межують з Росією, домовилися побудувати «стіну з безпілотників» для захисту своїх кордонів від «провокацій», оголосив литовський уряд. «Йдеться не лише про фізичну інфраструктуру, системи спостереження, але й про дрони та інші технології, які дозволять нам захиститися від викликів з боку ворожих країн і запобігти контрабанді», – заявила міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте після переговорів зі своїми колегами з двох інших країн Балтії – Латвії та Естонії, а також Фінляндії, Норвегії та Польщі.

ДРОН – Серійне виробництво першого румунського безпілотника розпочнеться на заводі Carfil у Брашові, центральна Румунія, дочірньому підприємстві румунської національної компанії ROMARM S.A. Перший крок у цьому напрямку був зроблений у п’ятницю на міжнародній виставці «Чорноморська оборона та аерокосмічна промисловість», де було підписано стратегічну угоду з американським виробником військових та цивільних безпілотників Periscope Aviation. Міністр економіки Румунії Раду Опря заявив, що ця угода є першою для румунської оборонної промисловості, оскільки це перше стратегічне партнерство місцевої компанії в галузі виробництва військових і цивільних безпілотників. Він додав, що також були підписані дві інші угоди, пов’язані з науково-дослідницькою діяльністю в цій галузі. Учасники заходу «Чорноморська оборона і аерокосмічна промисловість» в Бухаресті заявили, що метою угоди є серійне виробництво на 100% румунського безпілотника, з варіантами як для оборонних, так і для цивільних галузей, таких як сільське господарство.

ДІТИ – З початку цього року в Румунії було зареєстровано майже 10 000 повідомлень про зникнення дітей, – повідомляє організація «Врятуймо дітей». Більше половини з них були добровільними, а основними причинами втеч дітей є різні форми насильства, жорстокого поводження і нехтування, зміни в сімейній динаміці, а також надмірно авторитарне виховання або вживання батьками алкоголю і наркотиків. Діти потребують дорослих, яким вони можуть довіряти, відкритого спілкування, вміння слухати, співпереживання, турботи та співчуття, – кажуть психологи організації «Врятуймо дітей». У Міжнародний день зниклих дітей, який відзначається сьогодні, організація нагадує, що щороку в Європі близько 250 000 дітей вважаються зниклими безвісти. Для звернення за допомогою в таких випадках діє загальноєвропейська гаряча лінія – 116 00, котра працює й в Румунії.

ЗАКОРДОННІ РУМУНИ – У Бухаресті тривають заходи, присвячені «Дню румунів звідусіль», який відзначається щороку в останню неділю травня. Сьогодні відбулося офіційне відкриття сесії спілкування, і закордонні румуни мали можливість вести прямий діалог з представниками румунської держави, щоб передати свої проблеми, потреби і труднощі, з якими вони стикаються в країнах перебування і після повернення до Румунії, а також можливість познайомитися один з одним, обмінятися досвідом, кращими практиками і спланувати спільні проєкти. Понад 500 румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн візьмуть участь у сьомому фестивалі «Тут, там», який об’єднує румунських митців з країни та з-за кордону, а також представників асоціативного, академічного та бізнес-середовищ румунських громад за кордоном.

ПТАХИ – Новий вид птахів був вперше помічений в Румунії. Це середземноморська чайка, яку спостерігали в повіті Бреїла, на південному сході країни. Цей птах характерний для країн навколо Середземного моря і північно-західного узбережжя Африки. Чайка має червоний дзьоб, блакитнувато-сірі ноги і дуже світло-сіру спину. Про це повідомило Румунське орнітологічне товариство, яке зазначає, що у світі налічується близько 50 видів чайок. За останні роки кількість цих птахів скоротилася більш ніж на 50% і зараз вони вважаються вразливими. Причинами цього є наземні хижаки та зменшення харчових ресурсів. Експерти кажуть, що поява виду за межами його відомого ареалу може бути першою ознакою експансії, але кажуть, що потрібні додаткові дослідження, перш ніж можна буде робити висновки.