Radio România Internațional

Author: Міхай Пелін

  • Румунські фільми в Каннах

    Румунські фільми в Каннах

    Цього року на знаменитому Каннському кінофестивалі, одному з найважливіших кінозаходів у світі, який добігає кінця, були показані й румунські кінострічки.

    Художній фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву, світова прем’єра якого відбулася в «Офіційному конкурсі», розповідає історію Аді, 17-річного підлітка з невеличкого села в дельті Дунаю, який завдяки зусиллям своїх батьків навчається в місті Тульча. Коли його батьки стикаються з правдою, яку вони не в змозі зрозуміти, безумовна любов, яку підліток мав би отримувати від них, раптово зникає, тому Аді змушений приймати важливі для себе рішення.

    Наприкінці показу фільм був «нагороджений» глядачами щедрими оплесками. Більше того, рецензії, що з’явилися пізніше, високо оцінюють румунську стрічку та її режисера. «Три кілометри до кінця світу» – третій повнометражний фільм режисера Емануеля Пирву, після його дебютної стрічки «Меда або не такий вже й райдужний бік справи» (2017) та фільму «Марокко», міжнародна прем’єра якого відбулася на кінофестивалі в Сан-Себастьяні у 2021 році.

    «Офіційна конкурсна програма Каннського фестивалю – це те, про що ти, як режисер, мабуть, мрієш усе життя, місце, де ти хочеш, щоб твої фільми побачили, де ти хочеш бути. Існує так багато «шляхів», які ти можеш пройти в один момент – від ідеї фільму до сценарію, від локації до власне зйомок, від акторської гри до монтажу, що ти навіть не знаєш, де саме це пов’язано. Це точно від Бога. Велике дякую всім причетним, ми створили чудову команду і це наше перше визнання», – сказав Емануель Пирву.

    Ще один румунський фільм – «Насті», режисерів Крістіана Паскаріу, Тудора Д. Попеску та Тудора Джурджіу, був представлений у секції «Спеціальні покази». Документальна кінострічка пропонує глядачам захопливий погляд на життя легендарного Іліє Настасе, першого бунтаря в історії тенісу. Він домінував на румунській та світовій тенісній сцені у 1970-х роках, ставши першим лідером рейтингу ATP після його створення. Наприкінці показу в Каннах Іліє Нестасе аплодували стоячи.

    Режисер документального фільму Тудор Джурджіу каже, що вибір фільму для показу в Каннах – це надзвичайна подія. «У Франції Іліє Настасе люблять так само, як і в Румунії. Включення документального фільму до конкурсної програми фестивалю є визнанням нашої командної роботи і доказом того, що можна бути відібраним до програми у Каннах навіть з фільмом, який не обов’язково належить до категорії авторського кіно», – зазначив Тудор Джурджіу.

    Цього року на Каннському кінофестивалі вперше відбудеться «імерсивний конкурс». Йдеться про твори VR (віртуальної реальності), а серед 8 проєктів є і румунський – «Людські скрипки: Прелюдія».  Створений артисткою Йоаною Міскіє, він натхненний несамовитим фактом: під час Голокосту багатьом євреям дозволяли вибрати один предмет перед відправкою до концтаборів і дехто з них обирав свою скрипку.

  • 22 травня 2024 року

    22 травня 2024 року

    БЕЗПЕКА – Президент Клаус Йоганніс заявив у середу, що Румунії не існує прямої загрози, і він не має “жодних сигналів і жодних ознак” того, що існує небезпека нападів або інших “небажаних подій”, спрямованих проти Румунії. “З усієї інформації, яку я маю, я можу сказати вам, що Румунія є безпечною країною. Румунам не потрібно боятися, але ми, безумовно, завжди повинні бути готові до несподіваних подій”. За словами глави держави, сьогодні Румунія, перебуваючи в НАТО, користується найважливішими гарантіями безпеки, які вона коли-небудь мала. “Дуже, дуже важливо розуміти, що ми не одні, ми разом з нашими союзниками, і ми дуже добре справляємося з будь-якою ситуацією”, – додав Клаус Йоганніс.

     

    ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Уряд у Бухаресті планує цього року підвищити заробітну плату деяким категоріям державних службовців на 10 відсотків, двома рівними траншами. Проєкт постанови з з цього питання був винесений Міністерством праці на громадське обговорення. Деякі з державних службовців, які отримають вигоду від цього підвищення, нещодавно влаштували акції протесту, вимагаючи більшого підвищення зарплат, але прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив у вівторок, що бюджет не може дозволити більшого підвищення у 2024 році. Згідно з проєктом постанови, вищі зарплати отримають працівники закладів культури, Торгового реєстру, дипломати, працівники оборонного сектору, мерій та установ, що фінансуються з власних доходів уряду і парламенту.

     

    ВИСТАВКА – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив у середу, що існують перспективи того, що румунська оборонна промисловість за короткий час укладе значні контракти і принесе в економіку мільярди євро. Відвідавши міжнародну виставку “Чорноморська оборонна та аерокосмічна промисловість” в Бухаресті, прем’єр-міністр сказав, що це найбільша подія такого роду, присвячена оборонній промисловості в Чорноморському регіоні. Присутність 400 компаній з 31 країни демонструє “важливість” цього заходу, додав Чолаку.  Представлені всі п’ять військових оперативних сфер: наземна, повітряна, військово-морська, кібернетична і космічна, а головним експонатом заходу є багатоцільовий літак п’ятого покоління F-35, який ВПС США вперше привезли на виставку в Європі. Виставка має на меті визначити можливості і знайти рішення для співпраці як у сфері виробництва, так і бізнесу, сприяючи міжнародному просуванню румунської оборонної промисловості.

     

    ВЗАЄМИНИ – Румуни зможуть подорожувати до Туреччини без закордонного паспорта, лише на основі посвідчення особи, вирішив президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган під час офіційного візиту прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку до Анкари. Прем’єр-міністр Румунії взяв участь разом з главою турецької держави у першому спільному засіданні урядів двох країн, під час якого було прийнято рішення про те, що румунські фермери відновлять експорт і транзит м’яса до Туреччини. У той же час вони обговорили розширення співпраці в галузі оборони та енергетики.

     

    ПАРТНЕРСТВО – Республіка Молдова та Європейський Союз уклали угоду про партнерство у сфері безпеки та оборони. Згідно з умовами документа, підписаного в Брюсселі, Кишинів зможе, серед іншого, брати участь у спільних військових навчаннях з країнами-членами ЄС та в механізмі оборонних закупівель ЄС. Республіка Молдова стала першою державою-партнером ЄС, яка уклала угоду про безпеку з Європейським Союзом.

     

    ТЕАТР – У Крайові (південний захід) триває Міжнародний шекспірівський театральний фестиваль з театральними виставами, мультимедійними інсталяціями, концертами, кінопоказами під відкритим небом, презентаціями книг, конференціями та дебатами. “Макбет”, привезений Безіменним театром з Кишинева, та вистава “Дванадцята ніч”, поставлена Андрієм Шербанем у Державному театрі в Констанці – вистави сьогоднішньої програми. Shakespeare Village – британське село 1600-х років, відбудоване з нуля на території Крайового іподрому, є місцем проведення десятків концертів і вистав, а на набережній розмістився імерсивний клуб Shakespeare Dimensions – обіцянка шекспірівського всесвіту у віртуальній реальності. Цього року Міжнародний Шекспірівський фестиваль, якому виповнюється 30 років, налічує понад 300 вистав та заходів і об’єднує провідних театральних режисерів світу, серед яких Роберт Вілсон, Деклан Доннеллан, Пітер Брук та Роберт Лепаж.

  • Жорсткіші закони, прийняті парламентом

    Жорсткіші закони, прийняті парламентом

    Законопроект про посилення покарання для водіїв спійманих за кермом у нетверезому стані або під дією наркотиків був прийнятий Палатою депутатів у Бухаресті. Документ також забороняє відстрочку відбування покарання у вигляді позбавлення волі особам, засудженим за скоєння смертельних ДТП під впливом алкогольних напоїв або психоактивних речовин.

    По суті, з моменту ухвалення і набуття чинності закону, кожен, хто буде спійманий за кермом у стані алкогольного сп’яніння або під впливом психоактивних речовин, отримає не лише вирок, але й заборону керувати транспортним засобом на строк до 10 років, пояснив сенатор соціал-демократ Роберт Казанчук, ініціатор законопроєкту. Наразі судді не можуть призначати терміни більше 5 років.

    Штраф буде застосовуватися лише до водіїв, рівень алкоголю в крові яких перевищує поріг, за яким вживання алкоголю вважається кримінальним злочином, а саме 0,8 г спирту на 1 л крові чистого алкоголю в крові. Крім того, якщо вони спричинять дорожньо-транспортну пригоду, що призведе до загибелі людей, покарання становитиме від 15 до 25 років позбавлення волі. Нормативним актом передбачено, що осіб, у яких буде виявлено заборонені речовини, більше не будуть штрафуватися, а отримуватимуть покарання у вигляді позбавлення волі.

    Документ доповнює чинний з минулого року закон “Анастасія”, який передбачає тюремне ув’язнення без можливості відстрочки для п’яних або наркозалежних водіїв, які спричиняють ДТП, що призводять до загибелі жертв. Закон “Анастасія” названо на честь 4-річної дівчинки, яка загинула у 2022 році через водія без прав. Список наркотиків підвищеної небезпеки також було оновлено, до нього додано шість нових речовин, отриманих синтетичним шляхом.

    З іншого боку, Палата депутатів, як орган, що приймає рішення, прийняла нормативний акт, що зобов’язує втікачів, які ухиляються від кримінального переслідування або відбуття покарання, сплачувати судові витрати у разі їх повернення в країну. Зокрема, держава відшкодовуватиме свої витрати на їхню екстрадицію. За словами міністра юстиції Аліни Горгіу, вартість кожної особи, доставленої до Румунії для відбування покарання, коливається від кількох тисяч євро до 25 000 євро, гроші, які зараз сплачує держава, в той час як явище втікачів зростає з року в рік.

    Закон поширюється на осіб, які перебувають у міжнародному розшуку і щодо яких видано європейський ордер на арешт, а також на осіб, які втекли за межі ЄС і щодо яких триває процедура екстрадиції. Колишній столичний мер лікар Сорін Опреску, Аліна Біка (колишня голова Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму), Маріо Йоргулеску (син голови Професійної футбольної ліги Джино Йоргулеску) і принц Пауль Філіп (онук короля Румунії Кароля II) – це лише кілька імен у списку відомих втікачів, які після засудження знайшли притулок в інших країнах, багато з яких в Італії та Греції. Деяких з них Румунія не може повернути до країни роками.

  • 14 травня 2024 року

    14 травня 2024 року

    СОЛІДАРНІСТЬ – Палата депутатів і Сенат Румунії зібралися сьогодні на урочисте спільне засідання, щоб відзначити День солідарності і дружби між Румунією та Державою Ізраїль, встановлений законом , прийнятим 10 квітня. Щороку 14 травня Адміністрація Президента, Парламент та Уряд вживатимуть необхідних заходів для того, щоб прапор Держави Ізраїль вивішувався поряд з прапором Румунії. З нагоди Дня солідарності та дружби між Румунією та Державою Ізраїль можуть бути організовані дипломатичні, політичні, культурні, соціальні та мистецькі заходи, а в засобах масової інформації можутьбути поширені матеріали про історію та просування двосторонніх румунсько-ізраїльських відносин.

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Румунія розпочала реалізацію Стратегії боротьби з торгівлею людьми, оскільки щороку сотні румунів, половина з яких – діти та молодь, стають жертвами цього явища. За даними Міністерства внутрішніх справ, Стратегія боротьби з торгівлею людьми побудована на чотирьох стовпах: запобігання, покарання, захист і партнерство. Влада заявляє, що шляхи втручання визначені, партнерські відносини існують та для боротьби з цим явищем будуть виділені необхідні ресурси.

    ПРОТЕСТИ – Румунські працівники несуть майже половину тягаря витрат на послуги для населення, – кажуть представники Національного профспілкового блоку, які організували в понеділок у Бухаресті акцію протесту проти оподаткування праці в Румунії. Протестувальники скаржаться на агресивне державне оподаткування праці, що є причиною ворожого ринку праці з найнижчим рівнем зайнятості в ЄС у 2023 році. Делегація Національного профспілкового блоку взяла участь у переговорах з представниками Міністерства фінансів. Профспілчани закликали вжити заходів щодо зниження податкового навантаження на працю, оскільки податкове навантаження на працівників становить 42,5%.

    ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими у вівторок Національним інститутом статистики, річна інфляція в Румунії знизилася до 5,9% у квітні з 6,61% у березні. За цей період продовольчі товари подорожчали на 2,07%, непродовольчі – на 7,17%, а послуги – на 10,05%. Згідно з лютневими оцінками, Національний банк Румунії переглянув до 4,7% свій прогноз інфляції на кінець цього року з 4,8% у листопаді та очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року.

    ФІНАНСИ ЄС – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош сьогодні взяв участь у засіданні Ради Європейського Союзу з економічних та фінансових питань, яке пройшло у Брюсселі. На порядку денному – досягнення політичної згоди щодо пропозиції про більш швидке і безпечне скорочення надлишкових податків у джерела виплати (FASTER), що має на меті допомогти у боротьбі з податковими зловживаннями і завершити об’єднання ринків капіталу ЄС шляхом заохочення транскордонних інвестицій. Рада також працювала над досягненням політичної згоди щодо законодавчого пакету про податок на додану вартість (ПДВ) в цифрову епоху. Водночас міністри обмінялися думками щодо стану впровадження Механізму відновлення та стійкості. Теж сьогодні Рада ЄС з економічних та фінансових питань схвалила План України у межах Інструменту ЄС Ukraine Facility на 2024-2027 роки. Представники країн-членів Європейського Союзу досягли домовленості й про використання прибутків від заморожених російських активів для фінансової та військової допомоги Україні.

    КІНО – 77-й Каннський кінофестиваль стартує  сьогодні. Серед великих прем’єр – «Мегаполіс» американського режисера Френсіса Форда Копполи та «Види доброти», в якому Емма Стоун, яка нещодавно зазнала успіху з фільмом «Бідолахи», знову об’єднує зусилля з грецьким режисером Йоргосом Лантімосом. До офіційної програми знаменитого Каннського кінофестивалю увійшли й дві румунські кінострічки: художній фільм «Три кілометри до кінця світу», історія складних стосунків між підлітком та його батьками, режисера Емануеля Пирву, та документальна стрічка «Насті», про життя та кар’єру колишньої першої ракетки світу з тенісу серед чоловіків, румуна Іліє Нестасе, знята режисерами Тудором Джурджу, Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску. Американська актриса Меріл Стріп отримає почесну «Золоту пальмову гілку» кінофестивалю за заслуги та внесок у кінематограф.

    ПДР – Палата депутатів Румунії прийняла в останньому читанні законороєкт, згідно з яким водії з рівнем алкоголю в крові понад 0,8 г спирту на 1 л крові більше не зможуть уникнути тюремного ув’язнення на строк від 1 до 5 років. Нормативно-правовий акт також забороняє відстрочку тюремного ув’язнення для водіїв, засуджених за скоєння смертельних ДТП під впливом алкоголю або психоактивних речовин. Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 15 до 25 років. Відповідно до закону, осіб, в яких будуть виявлені заборонені речовини більше не штрафуватимуть, а засуджуватимуть до позбавлення волі. Він доповнює закон Анастасії, який діє з минулого року і встановлює тюремне ув’язнення без можливості відстрочки для водіїв у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, які спричиняють смертельні ДТП. Максимальний термін позбавлення права керування транспортним засобом також збільшено з 5 до 10 років. Депутати також ухвалили оновлений список наркотиків підвищеного ризику, до якого увійшли шість нових синтетичних речовин. Жоден з народних обранців не проголосував проти проєкту, але четверо утрималися. Закон буде направлено на підпис президенту і набуде чинності, щойно після підписання. Не виключено, що це може статися вже за кілька днів.

    ІНТЕРНЕТ- У Румунії середня швидкість завантаження та вивантаження даних для фіксованого та мобільного інтернету зросла протягом 2023 року. Минулого року інтернет-користувачі мали середню швидкість завантаження 587 Мбіт/с для фіксованого дротового інтернету, що приблизно на 10% більше, ніж у 2022 році, а середня швидкість завантаження – 548 Мбіт/с, що на 20% більше. Статистичні дані були зібрані компанією ANCOM на основі тестів, проведених на платформі Netograf. Також спостерігається значне зростання середньої швидкості передачі даних у фіксованих мережах WiFi: з 135 Мбіт/с у 2022 році до 156 Мбіт/с у 2023 році на завантаження та з 111 Мбіт/с до 126 Мбіт/с на вивантаження. Дещо зросла і середня швидкість завантаження для мобільного інтернету – до 39 Мбіт/с, а середня швидкість вивантаження – до 12 Мбіт/с, йдеться в релізі.

  • Румунія розпочинає виборчу кампанію 

    Румунія розпочинає виборчу кампанію 

    Рівно через місяць румуни обиратимуть своїх представників до Європейського парламенту, а також майбутніх мерів, місцевих та повітових радників. У п’ятницю офіційно стартує виборча кампанія, а подвійні вибори відбудуться 9 червня. На виборах до Європарламенту румуни можуть голосувати в будь-якій точці країни або за кордоном, але на місцевих виборах вони можуть голосувати лише на виборчих дільницях за місцем прописки або постійного проживання.

    Остаточні списки кандидатів будуть оприлюднені як у повітових виборчих бюро та приміщенні Центрального виборчого бюро, так і на веб-сайті Постійного виборчого органу. Після друку бюлетенів, їх зразки будуть також оприлюднені, щоби громадяни могли ознайомитися з ними і визначити політичних конкурентів, за яких голосуватимуть, будучи в курсі справ, – пояснив голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле. Щоб внести ясність, він також пояснив, як люди, які в день виборів будуть перебувати за адресою проживання або прописки, зможуть голосувати за бажаних кандидатів.

    Тоні Гребле: «Громадяни Румунії, які постійно проживають на території країни, голосують лише на виборчій дільниці, де вони зареєстровані – на місцевих виборах. Громадяни, які проживають в іншому місці, ніж те, де вони зареєстровані в постійних виборчих списках, можуть голосувати тільки в тому випадку, якщо змінили прописку більш ніж за 60 днів до 9 червня.»

    Ті, хто прийде голосувати 9 червня, отримають п’ять бюлетенів – чотири до місцевих виборів й один бюлетень для голосування за список або незалежного кандидата на виборах до Європарламенту. Як і на попередніх виборах, фахівець з інформаційних технологій здійснить перевірку документа, що посвідчує особу, щоб уникнути ризику багаторазового голосування. Тоні Гребле пояснив, що нововведенням на виборах до Європарламенту є створення близько 900 виборчих дільниць за кордоном для всіх румунів, які мають право голосу.

    Тоні Гребле: «На виборах до Європарламенту створено лише один, національний, виборчий округ, та лише один список кандидатів на виборах до Європарламенту для кожного політичного конкурента. Таким чином, буде один виборчий бюлетень, який є ідентичним для громадян, які голосують в Румунії, і для тих, хто голосує за кордоном, незалежно від того, де вони проживають або прописані. Важливо, щоб вони були громадянами Румунії з правом голосу.»

    Тоні Гребле також зробив низку роз’яснень щодо передвиборчих плакатів, заявивши, що у разі порушення законодавства в цьому плані винні нестимуть відповідальність згідно із законом. Європейська комісія також запустила кампанію, щоб попередити громадян про ризики дезінформації та про те, як з нею можна боротися. Крім того, було створено новий веб-сайт, що надає доступ до всієї необхідної інформації.

  • Як румуни провели Великодні свята

    Як румуни провели Великодні свята

    У 2024 році Перший день Великодня святкувався в Румунії на тому ж тижні, як і 1 Травень, тож румуни мали кілька днів відпочинку. Значна частина з них віддала перевагу гірським курортам, розміщених на долині Прахова. Погода була прекрасною, і багато туристів воліли відпочивати на терасах, а інші проводили час на природі на гірських стежках. Однією з найбільш відвідуваних туристичних атракцій був замок Пелеш на курорті Сіная, побудований за ініціативи першого короля Румунії, Кароля I.

    Багато румунів провели Великдень на узбережжі Чорного моря, де їм пощастило насолодитися гарною погодою, святковими стравами і вечірками з музикою. Вони мали змогу покататися на човнах по морю і помилуватися містом Констанца з висоти, адже панорамне колесо було знову відкрите. Найсміливіші також вперше купалися в морі, хоча вода була холодною. Якщо на курорті Вама Веке туристи відпочивали на пляжі, насолоджуючись гарною музичною атмосферою гітари, в Костінешть і Мамая туристи відвідали музичні фестивалі, де найкращі діджеї міксували вдень і вночі, без перерви.

    Буковина і Марамуреш також були одними з найпопулярніших регіонів Румунії в ці дні. Туристів з країни та з-за кордону приваблювали монастирі, звичаї та традиційні страви. Туристи також насолоджувалися прогулянками на природі, краєвидами, але зокрема тишею і спокоєм.

    Окремі румуни віддали перевагу дельті Дунаю, де, користуючись гарною погодою, бачили цю унікальну територію в Європі, включену до спадщини ЮНЕСКО. Туристи змогли дістатися майже до кожного куточка заповідника на човнах, включаючи канали, а ті, хто встав рано вранці, мали можливість навіть порибалити.

    Ті, хто залишився вдома, скористалися гарною погодою і вийшли на природу або прогулялися парками з родиною та друзями. Після багатого великоднього столу і, можливо, кількох кулінарних надмірностей, тераси і ресторани подавали легкі страви.

    Близько 25.000 поліцейських, жандармів, прикордонників, пожежників та інших працівників були мобілізовані під час православного свята Великодня для забезпечення громадського порядку. Вони були присутні на масових заходах для запобігання та протидії протиправним діям, що сприяють натовпу, та злочинам, а також для того, щоб мати можливість втрутитися на підтримку громадян у разі потреби. За даними Міністерства внутрішніх справ, правоохоронці перебували переважно поблизу понад 12.000 культових споруд по всій країні, у ніч Воскресіння Христового, й не було зафіксовано жодного серйозного інциденту.

    Деякі румуни обрали для своєї міні-відпустки закордонні напрямки, найпопулярнішими з яких були Болгарія, з режимом “все включено” з традиційним великоднім столом, та Греція. Пороми до Тасосу, одного з найпопулярніших напрямків, були переповнені румунами, які були надзвичайно задоволені своїм відпочинком на цьому грецькому острові.

  • 2 травня 2024 року

    2 травня 2024 року

    НАГОРОДА – 8 травня у Вашингтоні, Атлантична рада присудить президенту Румунії Клаусу Вернеру Йоганнісу нагороду “Видатний міжнародний лідер” за його видатну кар’єру, зразкове керівництво Румунією та роль трансатлантичного і європейського лідера. Серед цьогорічних лауреатів – міністр торгівлі США Джина Раймондо, Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Дж. Каволі і актриса і продюсер Мішель Йео. Щороку гала-вечір збирає міжнародну аудиторію високого рівня – понад шістсот політичних, ділових, військових, мистецьких та громадських лідерів, щоб вшанувати лауреатів, яких обирають з-поміж особистостей, що найкраще репрезентують стовпи глобальних відносин. Серед минулих лауреатів – президенти США Джордж Буш-молодший, Вільям Клінтон, Джордж Буш-старший, віце-президент Джо Байден, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, нинішній і колишній директори-розпорядники МВФ Крісталіна Георгієва і Крістін Лагард. Створена в 1961 році, Атлантична рада є неприбутковою організацією, співробітники якої повинні дотримуватися високих стандартів особистої та професійної доброчесності, відкритості та чесності у спілкуванні один з одним, з іншими організаціями, державними службовцями, засобами масової інформації та громадськістю.

     

    СВЯТО – Православні та греко-католицькі християни сьогодні відсвяткували Чистий четвер – день спогадів про Таємну вечерю, арешт і суд над Ісусом Христом. У середу Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл звернувся із Великоднім посланням, адже в неділю відзначатимуть Великдень православні та греко-католики, в якому сказав, що Воскресіння Господнє – це свято смиренної й милосердної любові Христа, який переміг ненависть, насильство і смерть, подарувавши людям вічне життя. Тому Великдень – це свято прощення, миру і радості, каже Патріарх, закликаючи нас словом і ділом ділитися Христовою любов’ю, миром і радістю з оточуючими нас людьми.

     

    ДЕНЬ МОЛОДІ – Урядовці отримають підтвердження того, що вони діяли в правильному напрямку, якщо наша молодь зорієнтує свої прагнення щодо свого майбутнього в Румунії, а ті, хто вже обрали шлях за межі країни, захочуть повернутися додому, – зазначив прем’єр-міністр Марчел Чолаку в повідомленні з нагоди Дня молоді. Всім повинні бути запропоновані рівні можливості в житті та перспективи розвитку, в тому числі на інституційному рівні, додав прем’єр-міністр. Він підкреслив, що особисто має велику довіру до молодих людей і з моменту вступу на посаду підтримує постійний діалог з їхнім поколінням через представницькі асоціації, в тому числі через пропозицію стажування в уряді, спрямовану на ознайомлення молодих людей з процесом прийняття рішень на рівні уряду та підпорядкованих йому установ.

     

    ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК – Понад 150 000 румунів візьмуть участь у сотнях заходів, запланованих по всій країні під час великодніх міні-свят. Для забезпечення громадського порядку Міністерство внутрішніх справ збільшило кількість персоналу на місцях. Патрулі жандармерії також перебуватимуть на гірських стежках, щоб надавати поради або втручатися в разі потреби. Також чергуватимуть поліцейські та пожежники. Національний директорат кібербезпеки також попереджає, що під час свят люди менш пильні щодо безпеки веб-сайтів, на яких вони роблять покупки, і можуть стати жертвами онлайн-шахраїв.

     

    ГАЗА – Дев’ять громадян Румунії та їхні сім’ї були евакуйовані із сектора Гази і відправлені до Єгипту, повідомляє Міністерство закордонних справ у Бухаресті. Їх підібрала мобільна консульська група посольства Румунії, яка супроводжувала їх до Каїра, звідки їх відправили в країну. Ще одному громадянину Румунії допомогли покинути палестинський анклав у вівторок. За даними міністерства, наразі із сектору Гази евакуйовано 323 румунських громадянина та їхні сім’ї. Міністерство підтримує контакт з ізраїльською та єгипетською владами, щоб сприяти подальшій евакуації, якщо надійдуть нові запити і залежно від розвитку подій на місці та згоди залучених сторін.

  • Підтримка реструктуризації компанії Таром

    Підтримка реструктуризації компанії Таром

    Європейська комісія (ЄК) схвалила надання румунському національному авіаперевізнику TAROM державної допомоги у розмірі близько 95 мільйонів євро на реструктуризацію. За словами виконавчого органу ЄС, субсидії дозволять компанії відновити свою довгострокову життєздатність. Однак, за словами брюссельських офіційних осіб, щоб обмежити можливі спотворення конкуренції, спричинені державною підтримкою, TAROM значно скоротить кількість маршрутів і літаків.

    Заходи, передбачені планом реструктуризації, передбачають списання боргу на суму понад 49 млн євро, що відповідає сумі рятувальної допомоги, схваленої ЄК у лютому 2020 року, та вливання капіталу в розмірі майже 46 млн євро. ТАРОМ також має власний внесок у розмірі понад 77 млн євро, кошти від продажу літаків та фінансового лізингу, укладеного на ринкових умовах.

    Єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян заявила, що схвалення допомоги є чистим свідоцтвом здоров’я для компанії і благом для пошуку інвесторів для румунського національного перевізника. За словами єврокомісара, такий план реструктуризації має певні критерії, які повинні бути виконані, а ЄК вважає, що він є «дуже обґрунтованим» і компанія може знову стати прибутковою в майбутньому.

    Що стосується можливої реструктуризації персоналу TAROM, Адіна Велян сказала, що виконавча влада ЄС не вказувала на це. Міністр транспорту Сорін Гріндяну заявив, що допомога, схвалена Європейською комісією, допоможе запобігти банкрутству TAROM. Він підтвердив бажання румунської влади врятувати компанію, яка вже кілька років стикається з фінансовими труднощами.

     

    Це дуже важливий крок для TAROM, однієї з провідних компаній Румунії, яка розпочне масштабний процес реструктуризації та реорганізації, а допомога, яку схвалила ЄК, демонструє хорошу траєкторію, на якій зараз перебуває компанія, підкреслили її представники.

     

    План відновлення зосереджений на кількох основних напрямках: оновлення авіапарку; підвищення комерційної ефективності шляхом оптимізації маршрутів польотів та адаптації комерційної політики; підвищення організаційної ефективності шляхом реорганізації процесів, реконфігурації діяльності з технічного обслуговування літаків, оцифрування компанії та реструктуризації допоміжних функцій. Це дозволить модернізувати послуги, що надаються, та застосувати клієнтоорієнтований підхід, орієнтований на отримання сталого додаткового доходу. Водночас, метою є оптимізація витрат за рахунок покращення використання ресурсів.

    Румунська національна авіатранспортна компанія TAROM була заснована в 1954 році і працює під керівництвом Міністерства транспорту, а з 2010 року є членом альянсу SkyTeam. Вона володіє флотом з 18 літаків і має в своєму портфоліо 70 напрямків, які обслуговуються власними літаками або партнерами.

  • Останнє пленарне засідання поточного скликання Європарламенту

    Останнє пленарне засідання поточного скликання Європарламенту

    У Страсбурзі завершилося останнє пленарне засідання нинішнього скликання Європейського парламенту (ЄП), на якому законодавчий орган ЄС ухвалив кілька важливих директив. Одна з них встановлює нові правила для забезпечення справедливого професійного статусу працівників онлайн-платформ. Вони гарантують, що людина, яка працює на платформах, не може бути звільнена на підставі рішення, прийнятого алгоритмом або автоматизованою системою прийняття рішень.

    Натомість цифрові робочі платформи повинні забезпечувати людський нагляд за важливими рішеннями, які безпосередньо впливають на людей, що працюють на цих платформах. Також були прийняті нові правила щодо порушень правил виїзду за кордон. Вони розширюють перелік порушень правил дорожнього руху, скоєних водіями-нерезидентами. Список доповнено новими пунктами, такими як небезпечне паркування та обгін, порушення суцільної лінії та залишення місця ДТП.

    Оскільки близько 40% порушень правил транскордонного руху наразі залишаються безкарними, депутати Європарламенту намагаються змусити країни ЄС більше співпрацювати у відстеженні іноземних водіїв, які порушують правила. Нові правила зобов’язують національні органи влади невідкладно реагувати на запити з іншої країни ЄС і протягом двох місяців після збору необхідної інформації.

    Водночас Європарламент дав зелене світло новим правилам, які зобов’язують компанії зменшити негативний вплив на права людини та навколишнє середовище. Рабство, дитяча праця, трудова експлуатація, втрата біорізноманіття, забруднення або знищення природної спадщини є одними з негативних впливів, на які спрямована директива. Правила будуть застосовуватися до компаній з ЄС та країн, що не входять до ЄС, а також до материнських компаній, які мають понад 1 000 працівників і світовий оборот понад 450 млн євро.

    Також були схвалені перші європейські правила боротьби з насильством щодо жінок та домашнім насильством. Директива закликає до посилення законів проти кібернасильства, кращої допомоги жертвам та заходів для запобігання зґвалтуванням. Європарламент також ухвалив переглянутий закон про поліпшення якості повітря, який встановлює більш жорсткі обмеження на 2030 рік для кількох забруднювачів повітря.

    Це зробить показники якості повітря порівнянними між державами-членами та забезпечить доступ до правосуддя та відшкодування збитків громадянам у разі порушення стандартів. Інші прийняті директиви встановлюють максимальний ліміт для готівкових платежів у 10 000 євро, передбачають, що ферми з площею менше 10 гектарів не будуть штрафуватися, якщо вони не дотримуються спільної сільськогосподарської політики, і що деякі види одноразової пластикової упаковки будуть заборонені. з 1 січня 2030 року.

    Нагадуємо, що 6-9 червня в країнах ЄС відбудуться вибори до Європейського парламенту. У Румунії вони пройдуть 9 червня, разом з місцевими виборами.

  • 24 квітня 2024 року

    24 квітня 2024 року

    ВІЗИТ – У середу, в останній день візиту Президента Румунії Клауса Йоганніса до Південної Кореї офіційна делегація відвідала у середу виробничий комплекс компанії Doosan Enerbility в Пусані, світового лідера з виробництва енергії. З цієї нагоди Клаус Йоганніс заявив, що Бухарест дуже зацікавлений у співпраці з міжнародними партнерами в розробці та впровадженні у Румунії технології малих модульних реакторів. У Сеулі сторони домолись про розширення двостороннього співробітництва між Румунією та Південною Кореєю та підписали спільну декларацію про зміцнення двостороннього стратегічного партнерства, а також низку угод про співпрацю в галузі оборони, енергетики та управління надзвичайними ситуаціями.

    ДІТИ – Кількість румунських дітей, батьки яких виїхали на заробітки за кордон, у п’ять разів перевищує офіційні дані, а місцева влада потребує більше інформації про них, щоб розробити програми допомоги. Такими є основні висновки дослідження, проведеного організацією «Врятуймо дітей – Румунія» в південно-східному регіоні країни, де 57 000 неповнолітніх перебувають у такій ситуації. Дані також показують, що майже у 14% дітей в Румунії принаймні один із батьків виїхав за кордон на заробітки протягом останнього року, а ті, хто залишився під опікою бабусь і дідусів, родичів або іноді залишені напризволяще, мають більший ризик покинути навчання, більш схильні до емоційних травм і більш вразливі до насильства і булінгу.

    ПРАВА ЛЮДИНИ – Державний департамент США оприлюднив щорічну доповідь про права людини в Румунії. Документ показує, що у 2023 році на права людини вплинула «серйозна урядова корупція», а влада іноді вживала недостатньо заходів проти чиновників, які вчинили зловживання. Звіт також свідчить про неефективність і відсутність контролю у випадках застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, а хабарництво сприймається як звичайне явище в державному секторі. На думку експертів у Вашингтоні, Румунія також має проблеми з домашнім насильством та етнічною дискримінацією.

    КІНО – Два румунські фільми увійшли до офіційної програми знаменитого Каннського кінофестивалю у Франції: художній фільм «Три кілометри до кінця світу», історія складних стосунків між підлітком та його батьками, режисера Емануеля Пирву, та документальна стрічка «Насті», про життя та кар’єру колишньої першої ракетки світу з тенісу серед чоловіків, румуна Іліє Нестасе, знята режисерами Тудором Джурджу, Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску. «Насті» буде представлений у розділі «Спеціальні покази». Каннський кінофестиваль також запросив до участі в конкурсі іранського режисера Мохаммада Расулофа, який критично ставиться до інтегралістського режиму в Тегерані. Загалом за «Золоту пальмову гілку» у 2024 році змагатимуться 22 кінострічки. 77-й Каннський кінофестиваль відбудеться з 14 по 25 травня.

    КНИГИ – Сьогодні в місті Клуж-Напока (північний захід) розпочинається найбільший книжковий ярмарок в Трансільванії – Gaudeamus, організований Румунським Радіо. Це вже 23-й за рахунком захід. У 16 павільйонах розміщено 60 стендів, на яких представлено 85 видавництв. Ярмарок пропонує книги, музику та розвиваючі ігри. Тут представлено кілька тисяч видань румунською та іноземними мовами, а також мовами національних меншин, які проживають у Румунії. Загалом заплановано понад 40 презентацій книг, а також зустрічі письменників з читачами. Перша презентація – книга «Наратон» покійного письменника Корнела Удрі, одного з голосів Клузького суспільного радіо, який помер кілька днів тому.

    ЗЕМЛЕТРУС – Землетрус магнітудою 3,3 бали за шкалою Ріхтера стався в середу вранці у повіті Вранча, на південному сході Румунії. Про це повідомив Національний інститут досліджень і розробок у галузі фізики Землі. З початку квітня у Румунії було зафіксовано 26 землетрусів магнітудою від 2,4 до 3,4 балів за шкалою Ріхтера. Минулого року найбільший підземний поштовх силою 5,7 балів за Ріхтером стався 14 лютого в повіті Горж (південний захід), на глибині 6,3 кілометра.

    АЕРОПОРТ – Після дворічної модернізації сьогодні у місті Тульча (північний схід Румунії) було урочисто відкрито міжнародний аеропорт «Дельта Дунаю». Це другий аеропорт такого типу в регіоні Добруджа, після аеропорту ім. Міхая Когелнічану в чорноморському портовому місті Констанца. Створений у 1952 році і модернізований у 1973 році, аеропорт «Дельта Дунаю» минулого року обслужив лише 300 пасажирів, що робить його найменш використовуваним аеропортом в Румунії. Це пов’язано з його близькістю до українського кордону, оскільки основний напрямок зльоту знаходиться приблизно в 1,5 км від кордону, а Росія часто атакує українські порти на Дунаї. За даними Румунської асоціації аеропортів, перші регулярні рейси до Тульчі розпочнуться через два роки.

    БАНКИ – Румунські банки були зобов’язані довести, що вони намагалися реструктуризувати борги, прострочені більш ніж на 90 днів. Це передбачено у терміновій постанові, прийнятій урядом Румунії. Заходи з реструктуризації повинні включати рефінансування, відстрочку або призупинення платежів, зміну процентних ставок, конвертацію валюти або часткове списання боргу. Це підвищить роль Центру альтернативного вирішення спорів у банківському секторі та збільшить кількість позасудових врегулювань, як для кредитів, на які може бути звернене стягнення, так і для тих, на які вже звернене стягнення. У цьому контексті Національний банк Румунії повідомив, що банківські депозити компаній та домогосподарств зросли більш ніж на 11% у березні 2024 року порівняно з березнем 2023 року, до 584 млрд леїв (близько 117,3 млрд євро). Водночас кредити домогосподарствам та компаніям також зросли до майже 388 млрд леїв (майже 78 млрд євро), що на 4,7% більше, ніж у березні минулого року.

    ІНВЕСТИЦІЇ – Комісар ЄС з питань міжнародного партнерства Ютта Урпілайнен відвідає Бухарест у середу та четвер, щоб обговорити участь Румунії в інвестиційній стратегії Global Gateway. Ютта Урпілайнен зустрінеться з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, щоб обговорити роль, яку Румунія може відіграти в поглибленні міжнародного партнерства ЄС і просуванні сталого розвитку в усьому світі в нинішньому складному геополітичному контексті. Вона також зустрінеться з представниками приватного сектору, щоб з’ясувати, як Global Gateway може стимулювати румунський бізнес інвестувати в ринки, що розвиваються.

  • Звіт про права людини в Румунії

    Звіт про права людини в Румунії

    Державний департамент США опублікував звіт про ситуацію з правами людини в Румунії у 2023 році. Серед виявлених проблем – достовірні повідомлення про жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання з боку уряду або від його імені, а також серйозна урядова корупція.

    Виконавча влада вжила заходів для виявлення та покарання посадових осіб, які могли скоїти порушення прав людини, але в окремих випадках ці заходи були недостатніми, а безкарність залишалася проблемою. З іншого боку, неефективність і відсутність підзвітності у сфері судового нагляду іноді підривають незалежність і неупередженість судової влади.

    У документі йдеться про суддю Апеляційного суду Клуж-Напоки (північний захід), яка в листопаді 2023 року викрила родичів мера міста Бая-Маре Кетеліна Керекеша у спробі дати їй хабар у розмірі 50.000 євро в обмін на виправдання мера за звинуваченням у корупції. Незважаючи на те, що саме вона викрила Керекеша, вона залишилася у складі колегії суддів, які зрештою визнали мера винним у корупції, після того, як вона заявила, що залишається неупередженою.

    У звіті також згадується випадок журналістки Емілії Шеркан, яка поскаржилася на погрози та спроби шантажу після того, як у 2022 році опублікувала розслідування про ймовірний плагіат, скоєний Ніколає Чуке, прем’єр-міністром Румунії на момент публікації. Шеркан стверджувала, що стала жертвою добре задокументованої “організованої урядом наклепницької кампанії”, але в жовтні прокуратура Бухарестського апеляційного суду закрила розслідування.

    Ще одна проблема, про яку повідомляє Вашингтон, пов’язана з частими випадками хабарництва в державному секторі, особливо в системі охорони здоров’я. Корупція та нецільове використання державних коштів були широко розповсюджені, – йдеться у звіті з посиланням на інформацію Transparency International, яка зафіксувала високий рівень корупції на митниці та в поліцейських підрозділах. ЗМІ також повідомляють, що протягом року Національна антикорупційна дирекція розслідувала понад 50 справ, пов’язаних з корупцією в системі охорони здоров’я.

    Є також проблеми стосовно трудового законодавства, йдеться в документі. Останніми роками компанії часто створювали окремі юридичні особи для переведення працівників, таким чином уникаючи порогів представництва. По суті, це антипрофспілковий рух. І останнє, але не менш важливе: автори звіту також пишуть про випадки, коли влада неефективно застосовувала закон щодо домашнього насильства.

    Серед згаданих причин – відсутність процедур для ефективного застосування обмежувальних приписів. Крім того, суди розглядали дуже мало справ про домашнє насильство. У документі також згадується приклад етнічної дискримінації в лікарні Урзічень (південь), де працівники відмовилися надати невідкладну медичну допомогу вагітній ромського походження, яка народила на тротуарі.

    Звіт Державного департаменту США з прав людини показує, що лікарні, поліція та митниця в Румунії продовжують страждати від корупції та зловживань.

  • Державна допомога компаніям, що постраждали від війни в Україні

    Державна допомога компаніям, що постраждали від війни в Україні

    Європейська Комісія схвалила відновлення програми державної допомоги в Румунії на суму близько 2,5 мільярдів євро (12,5 мільярдів леїв) для підтримки компаній в умовах війни Росії проти України. Це включає як кредити, так і безвідплатні кошти, які будуть надані румунським компаніям до 30 червня. Обсяг підтримки розділений на категорії. Компанії в сфері сільського господарства можуть отримати до 280 000 євро, у сфері рибальства та аквакультури – до 335 000 євро, а компанії в інших секторах – до 2,25 млн євро. Згідно з аналізом Єврокомісії, запит Румунії відповідає умовам, викладеним у Рамковій програмі на випадок кризи та перехідного періоду.

    Румунська держава вперше звернулася з проханням укласти таку угоду 9 вересня 2022 року і вона була схвалена в січні 2023 року на весь рік. Після закінчення цього терміну Єврокомісія знову схвалила повторне запровадження схеми державної допомоги для забезпечення достатньої ліквідності в розпорядженні компаній на румунському ринку. Цей захід розглядається як необхідний і пропорційний для усунення перебоїв у національній економіці. Фактично, прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку оголосив кілька днів тому, що уряд продовжить програму державної допомоги МСП ІНВЕСТ ПЛЮС цього року для подолання економічних труднощів, спричинених вторгненням Росії в Україну. Це державна кредитна програма для поповнення оборотного капіталу та інвестицій, спрямована на малі та середні підприємства та великі компанії Румунії. Бенефіційарами цієї програми можуть стати близько 11 500 компаній.

    Програма була започаткована з метою забезпечення доступу до фінансування до 30 червня для компаній, які не мають необхідних коштів для реалізації інвестиційних проєктів та продовження діяльності, – повідомляє Міністерство фінансів. «Ми хочемо підтримати життєво важливі сектори, такі як сільське господарство, будівництво та виробництво, а також надати інноваційним румунським компаніям можливість розкрити свій потенціал», – заявив міністр Марчел Болош. ЄС запровадив безпрецедентні санкції проти Москви та прийняв низку програм підтримки, а також дозволив державам-членам надавати спеціальні субсидії для пом’якшення економічних та торговельних наслідків російського військового вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

    Згодом Європа зіткнулася з ціновим бумом і турбулентністю на фінансових ринках. Війна досі завдає величезних економічних збитків. Постраждали не лише економіки двох воюючих країн, але й вся планета. Уже оцінена як одна з найдорожчих воєн в історії людства, ціна цього конфлікту на сьогоднішній день оцінюється в понад два з половиною трильйони доларів. Для порівняння, це еквівалентно ВВП Румунії за сім з половиною років. І це становить, лише за два роки, більше половини оціночної вартості Другої світової війни, яка тривала шість років і була найбільш руйнівним конфліктом в історії людства.

     

  • Перспективи туризму в 2024 році

    Перспективи туризму в 2024 році

    Роботодавці в готельному бізнесі Румунії очікують, що цьогорічний обсяг бізнесу буде порівнянним з минулорічним, але також дещо вищі тарифи через збільшення податків та зростання витрат на сировину і робочу силу. Очікується, що діловий туризм цього року зростатиме в містах у поточному геополітичному та виборчому контексті, а на вибір місця відпочинку, як і раніше, впливатимуть погода, імідж у ЗМІ та купівельна спроможність, – прогнозує президент Федерації готельної індустрії Сімона Константінеску. Вона привернула увагу на значне збільшення кількості подобових квартир, що здаються в оренду через спеціальні онлайн-платформи.

     

    За словами Сімони Константінеску в Румунії пропозиція становить значну частку від загального обсягу житла, але також цей сектор наразі недостатньо регульований. «Є райони, такі як морське узбережжя або Бухарест, де в певний час вони досягають 50% розміщення. Наприклад, у Брашові та Бухаресті бувають періоди, коли вони мають цей максимальний рівень. У Бухаресті є близько 4600 оголошень про подобову оренду квартир. Але якщо подивитися скільки з них сертифіковано Міністерством туризму, то побачимо, що мова йду про менш ніж 10% з них. Ще одним недоліком є те, що це призводить до недобросовісної конкуренції. Готелі, зі ставки, яку вони збирають з клієнта, сплачують близько 30% податків, ПДВ повертається, податки на заробітну плату, міські податки, податки для забезпечення роботи рятувальників, податки на паркування, інші види податків, які на рівні подобової оренди квартири не відображаються, вони не повертаються до громади.»

     

    За даними Національного інститут статистики Румунії у лютому прибуття в туристичні засоби розміщення, включаючи квартири та кімнати, що здаються в оренду, склали понад 847 тис. осіб, що на 4,2% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Із загальної кількості, в лютому, прибуття румунських туристів до туристичних засобів з функцією розміщення склали 84,4%, а іноземних туристів – 15,6%. Кількість іноземців, які в’їхали до Румунії, зареєстрованих на пунктах пропуску склала понад 917 тис. осіб, що на 7,5% більше, ніж у лютому минулого року. Середня тривалість перебування в лютому становила 1,9 дня для румунських туристів і 2,2 дня для іноземних туристів.

     

    Зараз румуни вже готуються до шестиденних міні-канікул на початку травня, коли святкуватиметься православний Великдень (5 травня). Тоді на узбережжі очікуються десятки тисяч туристів, а готелі підготували спеціальні програми та пакети. Десятки готелів, вілл та апартаментів на всіх морських курортах запустили привабливі пропозиції. За словами турагентів, у порівнянні з минулими роками вподобання змінилися: від дводенних бронювань до три- і навіть чотириденного проживання. Цього року, під час травневих та великодніх міні-канікул, центром розваг на узбережжі стануть Констанца, Мамая та Костінешть, де відбуватимуться концерти, музичні фестивалі та гастрономічні заходи.

  • Зростання золотовалютних резервів

    Зростання золотовалютних резервів

    Валютні резерви Національного банку Румунії збільшилися минулого місяця порівняно з рівнем, зафіксованим наприкінці лютого, і перевищили поріг у 64 млрд євро. Протягом березня відбулися інші надходження у розмірі 1,7 млрд євро, що означає зміни мінімальних валютних резервів кредитних установ у Національному банку, поповнення рахунків Міністерства фінансів та інші надходження.

    Також спостерігався відтік 638 млн. євро, що відображає зміну мінімальних валютних резервів кредитних установ у Національному банку, виплату відсотків і платежів за державним боргом, деномінованим в іноземній валюті, платежі від Європейської Комісії та інші. Золотовалютний резерв було збережено на рівні понад 103 тонни, але його вартість зросла до майже 7 мільярдів євро внаслідок підвищення цін на міжнародному ринку.

    Економічний аналітик Константін Рудницькі каже, що ці депозити дозволяють Національному банку забезпечити стабільний обмінний курс. Але вони також є ознакою того, що деякі європейські кошти залишаються в Національному банку і не використовуються швидко в економіці. Константін Рудницькі: «Ця постійна консолідація золотовалютних резервів може також свідчити про слабку, скажімо так, реалізацію інвестиційних проєктів з європейськими коштами. Є досить багато розмов про те, що значна частина грошей, які надходять з європейських фондів, залишається в Національному банку і не йде в реальну економіку, але, безумовно, з цієї точки зору справи, здається, починають рухатися, в тому сенсі, що у нас є деякі інвестиції, які навіть знаходяться в стадії освоєння, у нас немає чіткої цифри, але, наскільки ми можемо бачити, кошти починають витрачатися з більшою швидкістю і на більш високому рівні.»

    Це перше значне зниження за останній рік. IRCC – це середнє арифметичне щоденних процентних ставок за міжбанківськими операціями у попередньому кварталі. За прогнозами експертів, очікується друге падіння індексу з липня до 5,84%. Тенденція однозначно низхідна, а її розвиток призведе до скорочення ставок за іпотечними кредитами, укладеними майже 500.000 румунами. Саме цей індекс використовується для розрахунку процентної ставки за кредитами зі змінною процентною ставкою, наданими в леях після травня 2019 року, коли вона становила 2,36%.

    Індекс IRCC був задуманий румунським урядом як рішення, щоб збалансувати вплив індексу ROBOR, який стрімко зростав щомісяця до кінця 2018 року, а разом з ним і ставки румунів. Що стосується тримісячного індексу ROBOR, який використовується для розрахунку вартості споживчих кредитів у леях зі змінною процентною ставкою, то цей показник зріс до 6,06% з 6,05% річних.

  • Румунія – 20 років у НАТО

    Румунія – 20 років у НАТО

    На Празькому саміті в листопаді 2002 року НАТО направила запрошення до членства семи країнам: Болгарії, Естонії, Латвії, Литві, Румунії, Словаччині та Словенії. А 29 березня 2004 року Румунія офіційно приєдналася до Північноатлантичного альянсу, передавши свої ратифікаційні грамоти до Державного департаменту США. Серед прем’єр-міністрів семи нових країн-членів Альянсу поруч з президентом США Джорджем Бушем молодшим тоді стояв і глава румунського уряду Адріан Нестасе.

    «Коли був заснований Північноатлантичний альянс, народи цих семи країн були бранцями імперії. Вони пережили жахливу тиранію, боролися за свою незалежність і вибороли свободу завдяки мужності та наполегливості», – заявив президент США в один з найбільш значущих днів в історії Румунії. Тодішній президент Сполучених Штатів рішуче підтвердив основну місію НАТО – захищати своїх членів від будь-якої агресії.

    Нещодавно заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане під час зустрічі з членами румунської громади у Вашингтоні згадав про кроки офіційного Бухареста на шляху до членства, зазначивши, що після відмови прийняти Румунію до лав Альянсу в 1997 році, він, будучи молодим послом у США, ініціював ідею стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами. Партнерство, яке неухильно розбудовувало двосторонні відносини з найсильнішим союзником НАТО і вже після 7 років постійних зусиль, наполегливості і мужності, Румунія офіційно вступила до НАТО.

    Разом зі Стратегічним партнерством зі Сполученими Штатами, укладеним за президента Еміля Константінеску (1996-2000 рр.), співпраця Румунії з НАТО під час війни в Югославії вважається ще однією віхою в політичному процесі вступу до Північноатлантичного альянсу – головного гаранта безпеки країни. Цінності НАТО, що припускають забезпечення миру, свободи та відданості демократії, є найважливішими досягненнями цього військово-політичного альянсу. Членство в НАТО на східному кордоні військового блоку зробило Румунію важливим союзником для решти країн-членів.

    З часом НАТО обрала Румунію для розміщення чотирьох своїх важливих структур, три з яких є командними центрами. Крім того, у 2016 році Сполучені Штати розгорнули елементи американського щита протиракетної оборони в Девеселу (на півдні Румунії), який пізніше був інтегрований в наземну систему протиракетної оборони НАТО. Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спонукало Альянс терміново створити бойову групу в Румунії.

    Потім Північноатлантичний альянс вирішив розширити військово-повітряну базу «Міхаїл Когелнічану» (південний схід Румунії), яка активно використовувалася американськими військовими під час місій в Афганістані. Тепер вона стане найбільшою базою Альянсу в Європі і зможе постійно розміщувати до 10 000 військовослужбовців та членів їхніх сімей. У новому геополітичному контексті розбудова бази зміцнює східний фланг НАТО, на якому зараз дислокується близько 5 000 військовослужбовців Альянсу.