Category: Злободенність

МЗС Румунії відзначило своє 150-річчя



У Бухаресті відбулася щорічна зустріч румунської дипломатії. Присутній на зібранні дипломатів, президент Траян Бесеску заявив, що приєднання до єврозони в 2015 році має залишитися ціллю Румунії і закликав до кращої європейської інтеграції та підвищення ролі країни в НАТО. Міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян представив в інтервю Радіо Румунія пріоритети Бухареста: ”Пріоритети закордонної політики в цілому залишаються незмінними, не змінюються з дня в день. Таким чином, румунські інтереси, що випливають з повноправного членства в Північноатлантичному альянсі, Стратегічне партнерство з США, з усіма його позитивними наслідками політичного, стратегічного, економічного характеру, наше членство в ЄС та наші інтереси пов’язані з роллю, профілем, важливістю і участю в процесі прийняття рішень в рамках ЄС, є основними стратегічними векторами дій Румунії.” Ще однією важливою ціллю Бухареста на наступний період є приєднання до Шенгенської зони. Глава МЗС Тітус Корлецян зазначив: “Шенген, залишається важливою ціллю для нашої країни, враховуючи, що Румунія виконала критерії членства, технічні критерії, умови приєднання до Шенгенської зони, і зрозуміло ми продовжимо політичні та дипломатичні зусилля, спрямовані на усунення дискримінаційного поводження.” З іншого боку, міністр закордонних справ Румунії заявив, що Румунія повинна зберегти і навіть розвивати європейське фінансування в таких областях, як інфраструктура та сільське господарство.



Стартувала нова сесія Парламенту Румунії



На цьому тижні відкрилася нова, остання сесія румунського парламенту поточного скликання, напередодні чергових парламентських виборів, що пройдуть 9 грудня. Серед пріоритетів парламентської більшості, що складається з Соціал-демократичної, Націонал-ліберальної та Консервативної партій налічуються: Державний бюджет Румунії на 2013 рік, Кримінально-процесуальний кодекс, Закон “Про охорону здоров’я”, проблеми освіти та економіки. З протилежного боку, опозиція, зокрема Демократ-ліберальна партія, наполягає на започаткуванні переговорів про деполітизацію деяких державних установ. Демократ-ліберальна партія заявляє, що під час цієї сесії не ініціюватиме жодної резолюції про недовіру уряду, якщо влада “робитиме свою роботу” і, якщо уряд припинить політичну війну. У понеділок, однак, сесія була відкладена один день, після провалу переговорів між владою і опозицією довкола складу постійних комісій Сенату та Палати Депутатів.



У Римніку Вилча бастують працівники хімзаводу Oltchim



Працівники хімічного заводу Oltchim Римніку Вилча (південь країни) протестують проти затримки в прийнятті рішення щодо ситуації підприємства та проти затримки виплати заробітної плати за два місяці. Константін Ройбу, який очолював завод упродовж 21 року, під тиском протестів пішов у відставку, але перед цим спробував заспокоїти людей, стверджуючи, що проблеми заводу і кадрові питання будуть вирішені. Прем’єр-міністр Віктор Понта запевнив, у свою чергу, що Oltchim не буде закритий, а приватизований. Тим часом уряд планує приватизувати цілу низку державних компаній, або запровадити у них приватне управління для підвищення їх економічної ефективності. Серед них налічується CFR Marfă, Metrorex, Національна авіакомпанія Tarom та Національна компанія автомагістралей і національних доріг.



Екс-прем’єр Румунії був виправданий в одній із справ



Колишній премєр-міністр Румунії Адріан Нестасе, був виправданий в справі “Тітка Тамара”, в якій він був звинувачений у хабарництві. Вирок Верховного суду є остаточним і підтверджує рішення суду нижчої інстанції, прийняте в грудні 2011 року. Останнє було оскаржене прокурорами Національної антикорупційної дирекції, які вимагали для Адріана Нестасе пяти років вязниці. Зараз екс-премєр відбуває покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, за вироком суду в справі про незаконне фінансування його президентської кампанії в 2004 році. Нестасе був засуджений і в іншій справі, до 3 років умовно за шантаж, але вирок не є остаточним.



Випускники ліцеїв показали погані результати



Після того як більше половини випускників ліцеїв влітку провалили іспит на атестат про повну загальну середню освіту, менше чверті склали цей іспит восени. У цій ситуації міністр освіти Екатерина Андронеску повідомила, що в 2013 році буде проведений диференційований іспит на атестат зрілості. Наступного року випускники навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які не хочуть поступати у ВНЗ матимуть можливість складати іспит на атестат про професійно-технічну освіту. Екатерина Андронеску: Той, хто захоче скласти іспит для здобуття професійно-технічної кваліфікації зможе повернутися через рік або два, коли захоче, і скласти звичайний іспит, аби поступити до вищого навчального закладу.”



Автобус з румунськими туристами перекинувся у Франції



Минулої неділі на півдні Франції сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода. Автобус, з 42-ма румунами, які поверталися з Іспанії на батьківщину, перекинувся біля містечка Відобан. Аварія сталася через проблеми із шиною, автобус викотився на зустрічну смугу. У результаті ДТП загинуло немовля. Усі інші пасажири отримали травми різного ступеня тяжкості. Генеральне консульство Румунії в Марселі і французькі власті зробили все необхідне для повернення румунів додому.

Румунія потребує політичної стабільності для подальшого економічного зростання, у той час як програма МВФ і реформа є важливою базою для іноземних інвесторів. Такі слова все частіше можна почути у румунській столиці, де економічна криза була ускладнена тимчасовою політичною нестабільністю. Західноєвропейські ділові люди, які мають значні інвестиції в Румунії прибувають тепер до Бухареста, щоб дізнатися, якою мірою їхні гроші захищені.

Нагодою обговорити цей новий виклик була й конференція, організована посольством Німеччини в Бухаресті, з нагоди десятиріччя створення румунсько-німецької торгової палати. Аналізуючи політичний вплив на ділове середовище в Румунії, держсекретар у румунському міністерстві торгівлі Ніколає Ротіляну заявив з цього приводу: “Чим дальше стоїть політичне середовище від ділового середовища, і чим більше не заважає йому в шляху, тим більше особиста ініціатива і підприємництво можуть підніматися вгору. Це переконання, яке, якщо ми дотримуватимемось його, приведе до підвищення ділового обсягу.”

На думку німецьких інвесторів, Румунія, незважаючи на її величезний діловий потенціал, її дешеву і кваліфіковану робочу силу, продовжує мати проблеми з іміджем, через не відмовлення від практик успадкованих від комуністичного періоду. Ось що сказала Анне Рут Херкес, державний секретар Федерального міністерства економіки Німеччини: “Західні країни беруть до уваги, коли йде мова про Східну Європу, в тому числі про Румунію, брак прозорості органів управління, корупцію та бюрократію. Всі ці недоліки перешкоджають будь-якому інвестиційному проекту, але Румунія не є єдиною країною, де можна знайти ці негативні аспекти. Отже, нам потрібна прозорість, безпечні інвестиційні умови, прозорі тендерні процедури, відсутність корупції.”

Хоча наявність цих проблем доведена, в майбутньому Румунія продовжить бути важливою країною в Східній Європі, регіоні, якого британський посол в Бухаресті Мартін Харріс назвав “ключем до зростання і економічного розвитку Європи в цілому”. Присутній на відкритті торгової сесії в середу в Бухаресті, разом з Марком Болеатом, головою Лондонського комітету з питань політик і ресурсів, найбільшого фінансового центру у світі, Мартін Харріс заявив, що для інвесторів, Румунія має високий потенціал економічного зростання.

Британські інвестори, сказав ще дипломат, не повинні їхати в Китай або Бразилію, щоб знайти ринок та економіку, що розвиваються, бо тут є такий важливий для Європи регіон. Залишається лише, щоб Румунія переконала іноземних ділових осіб, що може забезпечити їм безпечне і стабільне місце для їхніх інвестицій.

Петро Могила належить до людей, чиї імена символізують відродження нації. Поряд з іншими культурними діячами XVII ст. він стояв біля витоків прославленої далеко за межами України Києво-Могилянської академії. Величезною була його роль і в оновленні православного богословя, що майже не змінювалося впродовж багатьох століть. Свою наукову, культурну та релігійну діяльність Петро Могила розгортав не лише на користь українського та румунського народів, а й на користь всього європейського православного світу.



Виходець з давнього молдовського боярського роду, Петро Могила народився у грудні 1596 року у сім’ї Симеона Могили. Отож, у грудні виповнилось 415 років з дня народження цієї неординарної особистості першої половини ХVII ст., яка протягом кількох десятиліть згуртовувала довкола себе носіїв духовних цінностей. Саме тому 1996 року, рішенням ієрархів Української православної церкви Петро Могила був причислений до лику святих. Рік по тому Святий Синод Румунської Православної Церкви визнав канонізацію Святого Митрополита Петра Могили Українською Православною Церквою. 13 жовтня 2002 року, коли виповнилося 360 років від проведення Загально православного синоду, в м. Ясси відбулося урочисте проголошення канонізації Святого Митрополита Петра Могили Румунською Православною Церквою з днем святкування 22 грудня.

Відомий фольклорист, літературознавець, професор Бухарестського університету Іван Ребушапка присвятив статтю постаті Петра Могили під назвою ”22 грудня — день покровителя українського і румунського відродження. До 415 роковин народження Святого Петра Могили»: “Це одна з не дуже багатьох постатей, яка зробила дуже багато для двох народів, румунського і українського. В історії української культури і літератури, українського шкільництва, не говорячи вже і про богослов’я, про християнство, про церкву, як таку, Петро Могила здійснив у всіх цих напрямах поворотні шляхи. Про це писали і будуть ще писати багато людей, бо дійсно українська культура набрала такий курс, і почала розвиватися дуже гарно, стаючи таким ревнивим суперником. Це випливає, особливо, з творчості київських поетів які прославляли Петра Могили. Київ міг би позмагатися з давньогрецьким новим геліконом, як пише видатний поет українського бароко Софроній Почацький, якого відправив Петро Могила до Ясс коли була заснована Ясська Академія у монастирі «Трьох святителів». Софроній Почацький був і він одного часу ректором Києво-Могилянської Академії, викладав поетику, і сам був поетом, і учив своїх учнів як складати вірші в стилі бароко. Є знаменита збірка, в якій є окрема присвята Петру Могилі, в якій виражається велика вдячність українського народу цьому святому.»

Хоча доля закинула Петра Могилу далеко від рідних земель, він ніколи не забував свого коріння. Могила доклав чимало зусиль для розвитку румунського друкарства. Йому завдячується заснування шкіл, передача в подарунок друкарень для молдовських і волоських монастирів, допомога у виданні їх перших книг. На запрошення волоських та молдовських господарів українські професори, друкарі з Києва працювали в місцевих навчальних закладах, сприяли налагодженню культурно-просвітительської діяльності. Зусиллями Петра Могили в місті Яссах було відкрито першу друкарню у Молдові. Водночас він допоміг заснувати друкарні в містах Тирговіште, Кимпулунг, Говора. Так само, він всякими способами допомагав, сприяв розвитку освіти в румунських князівства. Київський митрополит направив чотирьох професорів на чолі з Софронієм Почацьким для викладання в першій вищій школі в Молдові – Ясській словяно-греко-латинській академії, яку господар Васіле Лупул, створив за участю Могили на взірець київської.

У 1645 році Петро Могила відвідав Ясси, де дав благословення на одруження польського шляхтича Януша Радзивілла з Марією, старшою донькою молдовського господаря Василя Лупула. На багатьох книгах, виданих Петром Могилою зображено родинний герб Могил або румунських князівств де правили члени його боярського роду. На знак глибокої пошани до батьків та свого роду, Могила називав себе «сином воєводи Молдови» або «сином молдовського господаря».

Професор Бухарестського Університету Іоан Ребушапка: ”Значення Петра Могили в українській культурі надзвичайне. З цим згідні дослідники його творчості. Він заклав в Україні основи розвитку культури, літератури, шкільництва і Києво-Могилянська академія у Києві була найвизначнішим закладом вищого типу у цій зоні. Не мале значення мав Петро Могили і для розвитку своєї батьківщини, тому що він не забував і постійно намагався допомогти як міг. На цих фактах символічної дійсності постали такі промовисті символи. Я не раз студентам кажу, уявіть собі тільки, Україна це країна словянська, українська мова належить до словянської сімї, а румунська мова належить до романських. Яке значення мав той факт, що із словянської країни прибула ціла група викладачів аби викладати в Яссах латинську мову, до країни, якої мова належить до романських мов. Отже, уявіть собі, на якому рівні було викладання латинської мови у Києві. Якщо пригадати про Сковороду,який писав вірші, байки латинською мовою, можна собі уявити яка тут висока школа була з освоєння тієї давньої культури грецько-римської культури, і це мало надзвичайне значення для розвитку культури у румунських князівствах, а особливо у Молдовському князівстві. Я пригадую собі слова нашого знаменитого викладача всесвітньої літератури, академіка Тудора Віану, який знав німецьку мову, студіював у Німеччині,який знав весь світ, і який одного разу, на курсі, сказав так: “То правда, що румунська культура мала великі зв’язки з французькою, і що румунська культура вплинула так щедро на розвиток румунської культури, але до XVIII століття, тут Київ відігравав величезну роль”, і це велика правда.»

Гордість комуністичної промисловості до 1989 року, один з найбільших в Румунії хімічний завод Oltchim, що мав кілька тисяч працівників та величезний товарообіг, зараз тріщить по всіх швах. Складна економічна ситуація, в якій він зраз перебуває, маючи величезні фінансові втрати, непокоїть центральну владу Румунії, тим більше, що працівники заводу вдалися вже до спонтанних та бурхливих протестів, викликаних невиплатою зарплатні та інших прав.

Oltchim, однак, не є єдиним випадком проблемного державного підприємства чи національної компаній і всі вони внесені до списку, який уряд обговорює з іноземними донорами, передусім з МВФ, який вимагає їх приватизації і введення приватного управління.

Повертаючись до Oltchim, слід відзначити, що уряд вже твердо заявив, що компанія не буде закрита, а приватизована. Упродовж 21 року завод очолював Константін Ройбу, який днями пішов у відставку, але перед цим він спробував заспокоїти співробітників, стверджуючи, що проблем и заводу і кадрові питання будуть вирішені. “Ця метушня і протести можуть тільки відлякувати потенційних інвесторів, тому краще, щоб люди заспокоїлися. Через кілька днів спеціальна група, створена при Міністерстві економіки, знайде способи залучити необхідні кошти для оборотного капіталу і забезпечити відновлення роботи заводу та виплати зарплати людям.”

Члени профспілки, однак, кажуть, що продовжать протести доти, доки уряд не прийме рішення щодо приватизації підприємства разом з нафтоперегінним заводом Arpechim Пітешть, а також щодо конвертації боргів в акції.

Уряд визначив вже двох потенційних інвесторів в Oltchim, але є ризик, що вони будуть відлякані протестами, попередив премєр-міністр Віктор Понта: “Ми ведемо пошук інвестора для Oltchim, готового забезпечити робочі місця та нормальну роботу заводу. І не лише для Oltchim та Arpechim, а й для інших компаній, які залежать від Oltchim. Я сподіваюсь, що люди розуміють, що вони не повинні лякати інвесторів. Це може обернутись погано, оскільки обидва інвестори, які проявили свій інтерес до заводу, можуть негативно сприйняти протести і відмовитися.”

Тим часом уряд готує до приватизації і державну компанію CFR Marfă, яка також потребує сильного інвестора і новий тип управління, щоб стати прибутковою і зберегти робочі місця. Зміни чекають і на інші державні компанії. Metrorex перейде від Міністерства транспорту в підпорядкування мерії Бухареста, в той час як у Національній авіакомпанії Tarom та Національній компанії автомагістралей і національних доріг буде запроваджене приватне управління.

Глави дипломатичних місій Румунії за кордоном перебували в ці дні в Бухаресті для участі в Щорічній зустрічі румунської дипломатії, в рамках якої були відзначені 150 років з дня створення румунського зовнішньополітичного відомства.

Виступаючи перед румунськими дипломатами Президент Траян Бесеску висловився за кращу європейську інтеграцію та збільшення ролі нашої країни в НАТО. За словами президента, Румунія повинна також зберігати свою ціль щодо входження до єврозони у 2015 році. З іншого боку, глава румунської держави ствердив, що прискорення освоєння коштів з європейських фондів має стати національним пріоритетом Бухареста, попередивши, що Румунія ризикує втратити велику частину із виділених їй 32 мільярдів євро. Траян Бесеску нагадав, що Румунія бажає продовження на рік, до 2016 року, періоду використання виділених коштів, аби повністю освоїти поставлені в її розпорядженні фонди Євросоюзу.

В інтерв’ю румунському державному радіо, міністр закордонних справ Тітус Корлецян перелічив кілька пріоритетів закордонної політики Румунії, серед яких зміцнення особливого партнерства з сусідньою Республікою Молдова: ”Особливе місце у відносинах між двома сусідами займатимуть беззастережна підтримка Бухареста для наближення Республіки Молдова до ЄС, розробка спільних стратегічних проектів з наголосом на енергетичній і транспортній сферах. Румунія вже розгортає кілька проектів стратегічного партнерства, але вона бажає їх зміцнити. Має намір посилити економічні відносини, збільшити присутність румунських інвесторів на інших ринках та залучити іноземні інвестиції. Румунія зацікавлена великими енергетичними коридорами, такими як Кавказ та Каспійський регіон, який є дуже важливим для нас.”

Міністр закордонних справ сказав, що іншим пріоритетним напрямком румунської закордонної політики є приєднання Румунії до європейського простору вільного пересування. Входження Румунії до Шенгенського простору кілька разів було відкладено з політичних міркувань окремих держав ЄС, хоча, стверджує Тітус Корлецян, були виконані всі технічні критерії приєднання.

З іншого боку, глава румунської дипломатії повідомив, що Міністерство закордонних справ Румунії прийняло стратегію, ціллю якої є стимулювання участі румунських громад з-за кордону у проекті “Єдина Румунія”. У рамках проекту, румуни з-за кордону зможуть зробити свій значний внесок у процес перетворення румунського суспільства.

У квітні цього року указом Президента України Віктора Януковича Послом України в Румунії був призначений Теофіл Бауер. Цю посаду він обіймає вдруге (вперше він очолював посольство в Румунії з З лютого 2004 року по жовтень 2005 року).





Теофіл Бауер, в ексклюзивному інтерв’ю Всесвітній службі Радіо Румунія з нагоди 21-ї річниці незалежності України, розповів про співпрацю між Києвом і Бухарестом і про роль Посольства у поглибленні двосторонніх відносин.

– Шановний пане Посол, 2 лютого 2012 року виповнилося 20 років з дня встановлення дипломатичних відносин між Румунією та Україною. На Вашу думку, яким є головний підсумок румунсько-українського співробітництва упродовж цього періоду?



– В історичному вимірі 20 років це нетривалий період часу, але приємно сьогодні констатувати те, що за цей період Київ і Бухарест зуміли налаштувати і сформувати базу для нормалізації стосунків як у політичному плані, так і в культурному, гуманітарному та економічному співробітництві. Сьогодні можна говорити про те, що незважаючи на ту історичну спадщину, яка нам дісталася, ті чутливі питання, які гальмували позитивний розвиток і позитивну динаміку наших двосторонніх відносин з Румунією, практично подолано, пройдено і сьогодні можемо констатувати висхідний характер розвитку двосторонніх відносин, попри те що є певні питання, які потребують кропіткої роботи на рівні експертів і ця робота проводиться. Але загалом можна констатувати, що ми знаходимося на досить позитивному рівні наших двосторонніх відносин.

За цих 20 років, також, нам вдалося добитися того, що в активі ми маємо чинний базовий політичний документ – це Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією, який був підписаний в 1997 році. Не менш важливі, також, Договір про режим державного кордону між Україною та Румунією і врегульоване у цивілізований спосіб питання про делімітацію континентального шельфу і виключних економічних зон обох країн у Чорному морі.

Я хотів би також констатувати, що наші двосторонні відносини сьогодні розвиваються виключно на основі європейських критеріїв, європейських цінностей і підходів щодо них і це дає можливість нам з оптимізмом дивитись в майбутнє, виходячи з того досвіду, який сьогодні вже напрацьований Європейським Союзом у формуванні двосторонніх добросусідських відносин в тому числі і між Україною та Румунією.

Зважаючи на добрі політичні і дипломатичні стосунки не могло не набути позитиву і економічне співробітництво. Тому в 2011 році ми мали рекордний обсяг торгівельного обороту – понад 2 мільярди доларів США. На жаль в цьому році дещо відчувається спад за перше півріччя, проте ми думаємо, що в другому півріччі це відставання буде збалансовано. Хотів би також віднести до позитиву, який ми маємо на сьогодні, здобутки, досягнуті в плані підготовки до підписання важливих документів, які обов’язково вплинуть на життя наших людей як в Україні, так і в Румунії та дадуть можливість перетинати кордон без тих зайвих формальностей, які ми маємо зараз. На сьогодні можна констатувати фактично готовність до підписання низки двосторонніх міжурядових документів, подальша імплементація яких матиме конкретні позитивні наслідки для громадян обох країн. Це передусім йдеться про Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії “Про місцевий прикордонний рух” та “Про відкриття пунктів пропуску через українсько-румунський державний кордон для міжнародного сполучення”.

Якщо підсумовувати відповідь на це питання, то можна зазначити, що головним підсумком цих 20 років стала кропітка робота з мінімізації негативів минулого, послідовні кроки в напрямку розв’язання проблем сьогодення та закладення підвалин для виведення двосторонніх відносин між Україною та Румунією у більш конструктивне русло на користь обох сусідніх народів.



– Пане Посол, Ви говорили про європейські цінності, європейські критерії як Ви оцінюєте неодноразово висловлену офіційним Бухарестом готовність виступити захисником інтересів України та сприяти її інтеграції в ЄС?



– Безумовно, що дуже позитивно оцінюю і радий з того, що офіційний Бухарест сьогодні на всіх рівнях підтримує зовнішньополітичний курс України, взятий на європейську інтеграцію.

Європейська інтеграція у нас закріплена в Україні на законодавчому рівні. Крім цього керівництво держави та, безпосередньо Президент України Віктор Федорович Янукович, приділяє цьому питанню особливу увагу, виходячи з необхідності реформувати всі процеси в державі, аби їх підладнати під європейські стандарти. Тому сьогодні можна констатувати, що в Україні розпочався безпрецедентний процес реформування усіх галузей життя – політично, економічно, юридично – на сьогодні успішно проводиться реформування судової гілки влади, проводиться реформа місцевого самоврядування, проводиться оптимізація органів державної виконавчої влади як в центрі, так і на місцях, ведеться робота і створено Конституційну асамблею, за ініціативою Президента, по вдосконаленню Конституції України, та приведення її норм до європейських стандартів.

Таким чином можна говорити, що підтримка, яка сьогодні надається нашим сусідом – Румунією, яка є членом Євросоюзу, членом НАТО, має певний досвід по імплікуванню свого власного законодавства, стандартів життя населення країни до європейських, вона є абсолютно актуальною і цінною для нашої держави і ми за це вдячні Румунії і будемо і надалі користуватись цією підтримкою та хотілося, щоб вона була не тільки на рівні двосторонніх відносин, а трансформувалась поступово і в європейських структурах, де Україні потрібно сформулювати імідж країни, яка може стати повноправним членом Євросоюзу в найближчій перспективі.



– Пане Посол, Ви говорили про торговельний оборот між Румунією та Україною в 2 мільярди доларів, про невеличкий занепад цього року, чи можна говорити про стійку динаміку розвитку двосторонніх економічних відносин?



– Так, безумовно, все сьогодні робиться Посольством у межах тих функцій і повноважень, якими ми наділені з боку держави, аби поглиблювати торговельно-економічне співробітництво, диверсифікувати його і розвивати його таким чином, аби були задіяні ті сфери і галузі економіки, які на нашу думку не вичерпали той потенціал, і не задіяли його в повній мірі, які вони мають на сьогодні. Про що я веду мову? Веду мову про те, що у нас ще дуже багато є сфер і галузей, де ми хотіли би і мали би значно більші обсяги торговельного обороту. Румунія вже має позитивний досвід, і я б сказав, цей досвід підкріплений історично в розвитку меблевої галузі, яка є сьогодні цікава для України і ми хотіли би, щоби більше товарів саме цієї галузі реалізовувалися в Україні. Україна сьогодні виробляє досить якісне і популярне за межами України обладнання для машинобудівної галузі. Тобто на сьогоднішній день є ще сфери, де потрібно втручатися, де потрібно докладати зусиль і ці зусилля сьогодні трансформуються у проведення спільних заходів, тобто виставки, ярмарки. Хотів би відзначити налаштованість на співпраці з боку Торговельно-промислової палати Румунії, безпосередньо Насті Вледою, який очолює саме український сегмент роботи цієї установи. Ну і надалі ми плануємо і розвиток транскордонного економічного співробітництва між сусідніми регіонами. Ця робота сьогодні триває і в рамках єврорегіонів “Верхній Прут”, “Нижній Дунай” тощо.

Одним словом, за економікою майбутнє і я переконаний, що саме поглиблення торговельно-економічного співробітництва призведе до гарних дипломатичних, політичних відносин між нашими країнами.



– І останнє запитання: як Ви оцінюєте культурні та гуманітарні стосунки між нашими країнами?



– Цікаве запитання, оскільки багато спільного і того, що об’єднує наші народи століттями. Тут не йде мова про 20 років дипломатичних відносин, а про столітню історію існування, співіснування в межах кордонів, які сьогодні ми маємо. Приємно відзначити, що щороку вже стало традиційним проведення різних фольклорно-культурних заходів як на території України, так і на території Румунії, за участі творчих колективів художніх митців, взагалі, творчих людей. Сьогодні ця співпраця набула таких обсягів, що ми навіть не в змозі прослідкувати за всіма цими процесами, які відбуваються, оскільки це вже проходить на горизонтальному рівні, коли є вже людські стосунки, вони вже сформовані. Сьогодні приємно констатувати, що в Україні вже знають традиції, історію, звичаї румунського населення і, навпаки, в Румунії вже добре знають українські, і навіть в Бухаресті, оскільки Посольством було зроблено усе, аби тут побували, такі, я би сказав, брендові творчі колективи з України, які мають популярність і в Європі, і в світі, і румунський глядач, слухач мав можливість ознайомитися із культурними надбаннями нашої нації. Тому ця робота також буде поглиблюватись. Ми маємо Культурно-інформаційний центр при Посольстві в Бухаресті, на жаль, на мою думку, він ще не в повній мірі використовує свій наявний потенціал і можливості, тому робота в цьому напрямку буде тривати з нашого боку. Ми будемо робити все для того, аби ми, як добрі сусіди, більше знали про культуру, звичаї і традиції наших народів.



– Пане Посол, дякую Вам за це інтерв’ю і дозвольте від імені колективу Української редакції ВСРР, привітати Вас, працівників Посольства і всіх хто нас слухає, з 21-ю річницею незалежності України і побажати Вам плідної роботи і результатів на благо двох країн!



– Спасибі Вам і Вашій особі. Також хочу привітати Вас, Вашу редакцію зі Святом Незалежності України, привітати всіх слухачів із цим святом, адже це свято дало путівку в життя такій прекрасній, чудовій країні, якою є наша держава Україна, побажати нам усім здоров’я, миру, добра та благополуччя!

Після того, як у ході літнього іспиту на атестат про повну загальну середню освіту менше половини учнів склали цей іспит, у ході осінніх іспитів лише чверть з учнів склали його. Працівники Міністерства освіти незадоволені цими поганими результатами. Але що можна зробити для сприяння доступу випускників ліцею до ринку праці?

Міністр освіти Екатеріна Андронеску запропонувала впровадження професійно-технічного атестату про повну загальну середню освіту, найбільш імовірно починаючи від 2013 року. Цей проект вже був прийнятий сьогодні Комітетом з освіти сенату Румунії.



У липні, учнів ліцею запитували, в якому варіанті бажають складати іспит на атестат про повну загальну середню освіту, починаючи від 2013 року. Половина з них відповіли, що виступають за нинішній варіант іспиту, в той час як інша половина погоджується із впровадженням диференційованого іспиту. Професійно-технічний атестат про повну загальну середню освіту адресується випускникам ліцею, які не мають наміру одержати вищу освіту, а бажають працевлаштуватися.

Велика кількість випускників не може знайти місце праці, оскільки роботодавці висловлюють свою стриманість у зв’язку з випускниками, які не склали атестат про повну загальну середню освіту – пояснила міністр освіти Екатеріна Андронеску. Вона уточнила, що учень, який обере складати професійно-технічний атестат про повну загальну середню освіту зможе пізніше складати й національний атестат про повну загальну середню освіту: “Професійно-технічний атестат про повну загальну середню освіту допоможе випускникам краще влаштуватися на роботу. Національний атестат про повну загальну середню освіту дозволяє їм продовжувати навчання та здобувати вищу освіту.”

Як професійно-технічний атестат про повну загальну середню освіту, так і національний атестат припускатимуть усний іспит з румунської мови та літератури, іспит з іноземної мови та компютерне тестування. Новина полягає в тому, що професійно-технічний атестат про повну загальну середню освіту, якого матимуть можливість складати й випускники теоретичних ліцеїв, приспускатиме складання окремого проекту, практичний іспит та письмовий іспит з технічної підготовки.

Голова Федерації вільних профспілок працівників освіти, Сіміон Генческу вважає, що прийняте рішення Комітетом з освіти сенату Румунії про впровадження, починаючи від наступного року професійно-технічного атестату про повну загальну середню освіту, є кроком вперед для системи румунської освіти. Це другий рік поспіль коли були зареєстровані дуже погані результати на атестат про повну загальну середню освіту. Хто винуватий? Учні, вчителі, румунська система освіти? Очевидним є той факт, що система освіти роки підряд була недостатньо фінансована, факт що призвів до призвів до постійного її погіршення.

Главидипломатичних місій Румуніїза кордоном перебувають в ці дні в Бухарестідля участі в Щорічній зуістрічі румунської дипломатії. Цього року ця подія має особливе значення,оскільки Румуніявідзначає 150 років з дня створення румунського зовнішньополітичного відомства. В ході зібраннятрадиційно були визначені пріоритети румунської дипломатії.

Премєр-міністр Віктор Понта, який бувприсутній на зустрічі,запевнив, щоприналежністьРумунії до ЄСтаНАТО надалі залишитьсяосновним орієнтиром румунської дипломатії, незалежно від внутрішньополітичних змін. Він також закликав глав румунських дипломатичнихмісії бути більш активними у просуванні економічних інтересів країни.

У свою чергу, міністр закордонних справ Тітус Корлецян заявив, що одним із пріоритетів закордонної політики Румунії залишається зміцнення особливого партнерства з Республікою Молдова. Він сказав, що беззастережна підтримка Бухарестадля наближення Республіки Молдова до ЄС, розробкаспільних проектів з наголосом на енергетичнійі транспортній сферах, і врегулювання придністровського конфлікту впродовженні займатимутьособливе місце у відносинах між двома сусідами.

Міністр закордонних справ заявив, що іншим пріоритетнимнапрямкомрумунської закордонної політики єдипломатичні відносини з сусідньою Україною і Росією. Хоча в останні рокистосунки між Бухарестом і Києвом булинапруженіна тлі суперечок про делімітацію континентального шельфу двох країн у Чорномуморіта ситуації румунської громади в Україні, Бухарест прагне покращеннядіалогуз Києвом.Що стосується Росії, Корлецян заявив, що він хоче зміцнити відносини “навколо позитивногоі конструктивногопорядку денного”.

Інші темами, що блуи порушені на зустрічі з глава румунських дипмісій єстратегічнієвропейські пріоритети,безпека, відносиниз країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону, ЛатинськоїАмерики, Африкиі Середнього Сходу, а також підтримкарумунівз-закордону. Серед почесних гостей на зустрічі, яка завершиться учетвер, є ГенеральнийсекретарОБСЄ Ламберто Заньер, Міністр закордонних справ Грузії Грігол Вашадзе і Міністр юстиції Республіки МолдоваОлег Ефрім. Крім тогосвої привітання надіслали Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпекиКетрін Ештон, міністри закордонних справ Франції і Німеччини, Лоран Фабіуста, відповідно, Гідо Вестервелле тощо.

Президент Траян Бесеску повернувся на пост



Президент Румунії Траян Бесеску повернувся на пост після того, як Конституційний суд Румунії визнав недійсним референдум про імпічмент, оскільки явка виборців склала менше 50%. Таким чином, Траян Бесеску залишиться на посаді до закінчення другого президентського терміну 2014 року. Повернення Президента Траяна Бесеску до влади викликало протести у Бухаресті та інших містах, в той час як представники Єврокомісії, Ради Європи та лідери Європейської народної партії привітали повернення Бесеску у президентське крісло. Єврокомісія оцінює, що таким чином були повністю дотримані законодавчі та конституційні рамки. Все ж таки, спікер Єврокомісії заявив, що Єврокомісія далі стежитиме за подіями в Румунії за допомогою Механізму про співпрацю та контроль у галузі системи судочинства. Згідно Європейські Раді, впровадження рішення Конституційного Суду є чітким сигналом, що дотримуються принципи правової держави.



Посуха спричинила зростання цін на харчові продукти



Румунські фермери, які зазнали збитків внаслідок посухи одержать фінансову допомогу з боку держави, починаючи від листопада — повідомив міністр сільського господарства Данієль Константін. Згідно Національному управлінню метеорології, посуха продовжиться на всі території Румунії до 3 вересня поточного року. З іншого боку, міжнародні фінансові установи закликали уряди всіх держав вжити необхідні заходи у разі зростання цін на харчові продукти у наступні місяці. Внаслідок найбільшої засухи за останні 50 років у США та в чорноморських країнах ціни на кукурудзу та пшеницю значно зросли. Світовий Банк ствердив, що ціни на харчові продукти високі, але не перебільшать рекордний рівень від 2007-2008 рр.



Сільська поліція була реорганізована



Давні поліцейські ділянки, які функціонували у сільському середовищі були знову відкриті, через збільшення рівня злочинності у шість разів, порівняно з минулим роком. Згідно Міністерству внутрішніх справ рівень злочинності зріс після того як у 2011 році в селах, сільська поліція була реорганізоване, залишившись лише по-одному поліцейському. Держсекретар у Міністерстві внутрішніх справ Йоан Кибуля пояснив, у чо ммк полягають зміни: ”Ми маємо намір зберігти поліцейські ділянки у селах та збільшити кількість працівників від одного до щонайменше трьох поліцейських у кожному селі.”



Завершився повторний атестат зрілості



Після того як більше половини випускників ліцею не здали іспити на атестат зрілості літом, вони склали упродовж цього тижня повторні іспити. Кількість учнів, які знову склали атестат зрілості становила майже 100 тисяч, оскільки влітку лише 44% отримали необхідні оцінки. Результати будуть відомі 2 вересня. І на цей раз Міністерство освіти обладнало зали з відеокамерами, для запобігання фактам корупції, зокрема для припинення спроб списування.



Результати румунських футбольних команд



Стяуа Бухарест є єдиною румунською футбольною командою, яка буде присутня у груповому етапі Ліги Європи. Стяуа Бухарест здобула перемогу над литовським Екранасом із загальним рахунком 5-0. Динамо Бухарест та ФК Васлуй зазнали поразки після поєдинками з харківським Металістом та відповідно, міланським Інтернаціонале. Чемпіон Румунії, ФК ЧФР Клуж здобув перемогу над швейцарською командою Базель та вийшов в груповий етап Ліги чемпіонів. ФК ЧФР Клуж гратиме з Манчестер Юнайтед (Великобританія), Галатасарай (Туреччина) та Брага (Португалія).

(Коріна Крістя, Христина Штірбець)

Міністр внутрішніх справ Румунії Йоан Рус, який вже кілька днів перебуває в центрі скандалу щодо проведення референдуму з імпічменту президента Румунії Траяна Бесеску, у понеділок оголосив про свою відставку через неприйнятний політичний тиск.



Йоан Рус, один з провідних членів правлячого Соціал-ліберального союзу, стверджує, що він і очолюване ним міністерство зазнали тиску з боку “численних румунських політиків, починаючи від тимчасово відстороненого від виконання повноважень президента Траяна Бесеску і закінчуючи тимчасово виконуючим його обов’язки Кріном Антонеску”. “Він назвав неприйнятним втягування Міністерства внутрішніх справ в щось, що виходить за рамки закону та правозастосування в Румунії.



І міністр у справах адміністрації Віктор Паул Добре, причетний до проведення референдуму 29 липня, оголосив про свою відставку з особистих причин. Таке рішення міністри прийняли на тлі політичної метушні довкола списків виборців на основі яких відбулося всенародне голосування в останню неділю липня.



Конституційний Суд Румунії, який мав винести рішення у справі про оголошення таким що відбувся або ні референдуму з питання імпічменту президента Траяна Бесеску, відклав остаточний вердикт на 31 серпня. Суд стверджує, що отримані ним дані про кількість румунів з правом голосу неточні. Конституційний суд зажадав від уряду представити до кінця місяця актуалізовані списки виборці, на базі яких було проведено референдум.



Однак відповідне рішення суддів Конституційного суду було по різному сприйняте владою й опозицією. Премєр-міністр Віктор Понта наказав органам місцевого самоврядування провести повну актуалізацію списків громадян з правом голосу, стверджуючи, що вони містять багато неточностей. Головним чином йдеться про виключення із списків виборців румунів, які проживають за кордоном, так-званих “мертвих душ”, осіб, позбавлених права голосу за вироком суду або стан здоров’я яких, заважає їм нормальному здійсненню виборчих прав і тих, хто відмовився від румунського громадянства.



З іншого боку, тимчасово відсторонений від виконання повноважень президента Траян Бесеску, підтриманий опозиційною Демократ-ліберальною партією, стверджує, що Соціал-ліберальний союз навмисно помилково тлумачить визначення “виборчий список”, для обґрунтування своїх політичних дій до винесення ухвали Конституційного суду. Він каже, що кількість виборців, які мають право голосувати на референдумі завжди більша, ніж кількість тих, хто голосує на місцевих виборах. За словами Бесеску, “коли йдеться про обрання або відставку президента, кворум складається зі всіх громадян Румунії з правом голосу, незалежно від того де вони живуть”.



Щоб покласти край суперечливим тлумаченням, Конституційний суд у понеділок поширив прес-реліз, в якому уточнив, що звернувся до уряду з проханням надати йому постійні виборчі списки, оновлені за 5 днів до референдуму і не просив актуалізовувати списки. Кількість громадян з правом голосу дуже важлива для прояснення ситуації, оскільки, при необхідних більше 50% голосів для оголошення референдуму дійсним, 29 липня проголосували лише 46,24% громадян з правом голосу. А це означає, що референдум може бути оголошений таким, що не відбувся. (Андрея Божой; Василь Каптару)

Сільське господарство, основний двигун економічного зростання в Румунії в минулому році, серйозно потерпає від тривалої посухи. Представники харчової промисловості стверджують, що відсутність опадів протягом останніх двох місяців і дуже спекотна погода поставили під загрозу приблизно 45% посівів кукурудзи та соняшнику, та 30% – пшениці.



Постраждали від посухи й інші культури, такі як ячмінь, картопля, що викликає занепокоєння у фермерів, які вимагають від представників влади запровадити надзвичайний стан у деяких районах, зокрема на півдні та сході країни. Це припускатиме, між іншим, припинення експорту румунського зерна.



Міністерство сільського господарства вважає, однак, що ситуація не така погана і ще зарано приймати таке рішення. Міністр Данієль Константін заявив, що в 2012 році експорт зерна буде нижче на 15% порівняно з 2011 роком. Він сказав, що втрати великих виробників зерна будуть компенсовані на 80%, якщо посуха знищила більше 30% зернових, а дрібні фермери, які понесли збитки отримають по 7500 євро.



Уряд Румунії планує вжити й інших заходів по боротьбі з наслідками цьогорічної посухи, та підтримки фермерів. Йдеться, зокрема про субсидування електроенергії для зрошення, інвестиції в іригаційну інфраструктуру, створення пільгового кредитного фонду для фермерів тощо. Водночас румунська влада почала переговори з Європейською комісією щодо надання фінансування на реабілітацію іригаційної інфраструктури на площі 800 тис. га, починаючи з 1 січня 2014 року.



Урожайність основних сільгоспкультур у 2012 р. буде низькою у всьому світі. Сполучені Штати стикаються з найсильнішою посухою за останні 50 років. Через посуху мільйонні збитки несуть і аграрії Росії та України. Аналітики попереджають, що Європі необхідний масовий імпорт зерна, і це на тлі різкого зростання цін на кукурудзу, соєві боби і пшеницю. Наприклад, у США ціни на кукурудзу зросли в останні кілька тижнів більш ніж на 55%. І хоча в даний час на світу не загрожує продовольча криза як, та що була у 2007-2008 роках, небезпека того, що людство зіткнеться з новою кризою зростає з кожним днем. (Андрея Божой; Василь Каптару)

Шановні друзі! Запрошуємо вас взяти участь у конкурсі з призами “Культурний Бухарест — від симфонічних оркестрів радіо до сучасного мистецтва”, проведеному Всесвітньою службою Радіо Румунія у співпраці з Музичною службою румунського радіо. Конкурс присвячений Бухаресту, культурному центрі європейського значення, та зосереджується на симфонічній музиці і сучасному мистецтві.

З 23 по 29 вересня в Бухаресті відбудеться перший Міжнародний фестиваль симфонічних оркестрів радіо, який об’єднає в Румунії найбільш відомі оркестри національних радіокомпаній різних країн світу. Захід буде проведено щодвароки, коли не відбувається міжнародний фестиваль-конкурс ім. Дж. Енеску. Музичним директором фестивалю буде піаніст і диригент Крістіан Захаріас.

Концерти симфонічної музики пройдуть у двох найбільших концертних залах Бухареста — Залі радіо та Залі палацу. Виступатимуть: Симфонічний оркестр Національної радіокомпанії Румунії, Камерний оркестр Національної радіокомпанії Румунії, Румунський квартет Voces”, Оркестр RAI Турин, Оркестр Радіо Франс, Симфонічний оркестр Бі-Бі-Сі, а також румунська сопрано Руксандра Доносе, румунський скрипаль Александру Томеску, словацький диригент Юрай Валчуха, південнокорейський піаніст і диригент Чон Мьон Хун, китайський віолончеліст Цзянь Вань, румунський диригент Хорія Андреєску, російський скрипаль Максім Венгеров, естонський диригент Нееме Ярві, румунський піаніст Дан Грігоре тощо.

Теж у Бухаресті з 25 травня по 22 липня відбудеться п’ята Бухарестська бієнале (BB5), найвідоміша мистецька подія Румунії, куратором якої призначено Енн Барлоу (Великобританія/США). У заході візьмуть участь щонайменше 20 митців з чотирьох континентів світу. Попередні Бухарестські бієнале відбулися в 2005, 2006, 2008 та 2010 роках. BB5 спрямована на заохочення творчості художників, доступу широкого загалу до культури, поширення мистецтва та культури, міжкультурного діалогу і знання історії та культурної спадщини народів Європи і світу. Бухарестська бієнале проходитиме в різних виставкових приміщеннях (у тому числі в колишній текстильній фабриці), а також в численних громадських місцях Бухареста.

Слухайте передачі ВСРР, читайте наші матеріали на веб-сторінці та на нашому профілі в мережі Facebook і вам буде дуже легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання. Конкурс триває до 31 липня 2012 року.

Розігрується Головний приз — семиденна путівка з повним пансіоном (на двох осіб) у готелі “Royal” у період 23-30 вересня цього року. Щасливі переможці конкурсу отримають можливість відвідати усі концерти, що пройдуть у рамках Міжнародного фестивалю симфонічних оркестрів радіо.

Головним спонсором конкурсу виступає бухарестський готель Royal.

Партнерами конкурсу є: Міністерство культури і національної спадщини, Префектура міста Бухарест, Автономне правління “Офіційний вісник”, Бухарестське управління міського громадського транспорту, Національний музей румунського селянина, портал сучасного мистецтва Modernism.ro, видавництво NOI Media Print, видавництво “Casa Radio”.

Як зазвичай, переможці конкурсу мають покрити власними коштами лише витрати на дорогу та оформлення візи. На учасників конкурсу чекає й багато інших пам’ятних подарунків та призів, що нагадуватимуть їм про Бухарест та його культурні принади, наданих нашими партнерами та спонсорами.

А зараз запитання:

– Хто став музичним директором Міжнародного фестивалю симфонічних оркестрів радіо?

– Як називається головний музейний заклад сучасного мистецтва румунської столиці?

– Назвіть щонайменше три культурні, історичні або туристичні принади Бухареста.

– Який культурний чи туристичний обєкт, або яку памятку історії чи архітектури в Бухаресті ви б хотіли побачити у разі отримання Головного призу і чому?

Просимо написати, також, що спонукало вас взяти участь у цій вікторині. Чекаємо ваших листів до 31 липня 2012 року. Переможці будуть оголошені на початку серпня.

Бажаємо вам успіхів!

Питання про те чи існує або ні “молдавська мова, продовжує викликати жваві суперечки як в самій Р.Молдова, де в Конституції державною мовою є “молдавська, а в школах і вищих навчальних закладах вивчають румунську мову та літературу, так і в Україні, де проживають чимало осіб, які називають себе молдованами.

Одним з таких прикладів є нещодавно ухвалений Верховною Радою України у першому читанні законопроект Про принципи державної мовної політики, в якому до регіональних мов або мов меншин України була внесена і “молдавська мова наряду з румунською.

Реагуючи на відповідний проект закону міністр закордонних справ Румунії Андрей Марга заявив, що між “молдавською та румунською мовами немає жодної різниці, він наголосив, що існує тільки одна мова – румунська. Ми мусимо сказати наступне: по-перше, немає ніякої різниці між молдавською і румунською, тому що існує тільки одна мова – румунська. У різних регіонах місцеві жителі використовують її діалект, але це вже інший бік питання. Румунія не визнає існування окремішньої від румунської “молдавської мови.

Міністр закордонних справ підкреслив, що ця позиція Румунії є “в повній згоді з думкою наукових кіл Р.Молдови, які завжди стверджували, що йдеться про одну й ту саму мову – румунську. З іншого боку, питання про відмінність між “молдавською і румунською мовою “перебуває в центрі уваги Верховного комісара ОБСЄ з питань національних меншин Кнута Воллебека, в центрі уваги Ради Європи, у безпосередню компетенцію яких входять ці проблеми, і вони зробили ряд рекомендацій щодо цього, – сказав глава зовнішньополітичного відомства Румунії.

Це питання було обговорене в Бухаресті 3 травня, під час офіційного візиту до Румунії Президента Р.Молдова Ніколая Тімофті. Говорячи про це, глава румунської держави Тараян Бесеску сказав: “Ми поговорили про плутанину щодо молдавської меншості і погодилися, що Румунія і Республіка Молдова – дві незалежні і суверенні держави, але в яких живуть в основному румуни. Нас об’єднує мова, традиції, радості і нещастя, через які пройшли румуни за останні століття.

Водночас завжди важливо пам’ятати, що склянка одночасно і наполовину порожня, і наполовину повна. У такому ключі варто розглядати те, що нинішнє керівництво в Києві, на відміну від попереднього, надає румунській мові статус регіональної. Краще зосередитися на позитивній стороні прийняття відповідного законопроекту. Конституція Р.Молдова визнає державною саме “молдавську мову, але це не заважає викладанню румунської мови у державних навчальних закладах. Коли, як планує нова молдовська влада, румунська мова буде оголошена державною, відповідні норми українського законодавства стануть застарілими.

Слід ще трохи наголосити на історії так званої “молдавської мови. Коли зайняла Бессарабію 28 червня 1940 року, радянська влада принесла з собою не тільки новий політичний режим, а й нову мову та кирилицю. Поняття румунська мова і румунський народ були заборонені. Місцеве населення було оголошене молдавським народом, що суттєво відрізняється від румунського народу. У спробі створити теоретичне і практичне обґрунтування існування незалежної молдавської мови, окремо від румунської, а також молдавської нації, творці цієї теорії навіть стверджували, що молдавська мова має словянське походження.

На думку Сергія Мирославовича Лучканина, кандидата філологічних наук, доцента кафедри загального мовознавства і класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, “з погляду лінгвістики, між тим варіантом мови, який використовується як державний у Р.Молдова і тим варіантом, який є державним у Румунії – румунська мова, не існує жодних відмінностей в двох основних моментах – це основний словниковий склад і граматична структура. “Якщо морфологія тотожна, граматика тотожна, то треба говорити про одну й ту саму мову, так само як і основний лексичний фонд, – стверджує Сергій Лучканин.

Легендарний співак Петро Лещенко народився 1898 року в невеличкому українському селищі Ісаєво під Одесою. Коли йому було три роки, помер батько й сімя переїхала до Кишинева, який був центром Бессарабської губернії. Усі Лещенки любили пісні. Коли Петро підріс, хлопчика віддали до церковного хору. Він швидко навчився читати ноти, точно вести мелодію. В 1915 році в одному з кишинівських ресторанів відбувся його дебют як танцюриста й співака — він був чудовим баритоном. Петро виконував російські, українські, циганські пісні. Так почалася творча карєра майбутньої знаменитості, який прожив багато років в Бухаресті.



В 1918 році Румунія окупувала Бессарабію, і Лещенко опинився за кордоном, де й пройшло все його подальше життя. Поступово він досяг великого успіху. На головному столичному бульварі Каля Вікторієй від відкрив ресторан “Пётр Лещенко”, де частували українськими і російськими стравами, і якому вдалось проїснувати до 1942 року. У своєму ресторані Лещенко виступав з ансамблем «ТРІО ЛЕЩЕНКО» (дружина співака і його молодші сестри – Валентина і Катерина).



Чимало прихильників української і російської кухні та музики відвідували цей ресторан. З осені 1919 року в складі танцювальної групи «Єлізаров» чотири місяці виступав в Бухаресті в театрі «Алягамбра», потім увесь 1920 рік – в кінотеатрах Бухареста. Пісні Петра Лещенка видавались на пластинках фірмами «Parlophon» (Німеччина), «Electrecord» (Румунія), «Bellacord» (Латвія) і мали величезний комерційний успіх. За своє творче життя Петро Лещенко записав понад 180 грамофонних дисків. Федір Шаляпін говорив про цього видатного співака українського походження, що його пластинки мають куди більшу популярність, ніж його, шаляпінські…



Лещенко також багато їздив із гастролями по Європі. Однак в країнах СРСР він був заборонений. У 1941 році Румунія разом з Німеччиною вступила у війну з СРСР. Лещенко у цей час був на гастролях у Парижі. Важко йому вдалося повернутися до Бухареста, де він продовжив виступи у своєму ресторані. Питання про призов Лещенка в румунську армію не піднімалося, проте мова йшла про те, щоб дати серію концертів на окупованій радянській території. Петро Костянтинович погодився, не здогадуючись, що це означатиме для нього в недалекому майбутньому…



В 1944 році до Румунії ввійшли радянські війська. Петро Лещенко давав концерти в шпиталях, офіцерських клубах. 26 березня 1951 Лещенка арештували органи держбезпеки Румунії в антракті після першого відділення концерту в Брашові і оселили у вязницю під Бухарестом. 5 серпня 1952 року його дружина Віра Білоусова, яка, як і Лещенко, звинувачувалася у зраді Батьківщини через виступи в окупованій Одесі, була засуджена строком на 25 років позбавлення волі. У 1953 р. була звільнена за відсутністю складу злочину. Багато років по тому дружина дізналася, що Петро Костянтинович став одним із тисяч будівельників Дунайського каналу і помер 16 липня 1954 р., на 56 році життя, в лікарні в’язниці Тиргу Окна, з невідомо яких причин, а місце знаходження його могили і досі невідоме. Одного разу сестра славетного співака впізнала у натовпі увязнених, яких під конвоєм гнали розбирати руїни в Бухаресті, свого брата, якого вона ледве впізнала — худий, сивий, виснажений… За правдоподібними чутками Лещенко помер у тюремній лікарні, ставши однією з жертв комуністичного режиму. А табу з його записів у СРСР були знято тільки у 1988 р. (Христина Манта)