Category: Злободенність

Через всього 78 днів від призначення, уряд очолений премєр-міністром Міхаєм Резваном Унгуряну був відправлений у відставку, після того як не зумів у пятницю встояти першому його випробуванню в Парламенті, а саме резолюції про вотум недовіри, винесеної соціал-ліберальною опозицією. Резолюція була прийнята голосами 235 сенаторів та депутатів.



Ініціатори документу — опозиційні Соціал-ліберальна партія, Націонал-ліберальна партія та Консервативна партія, які обєдналися у Соціал-ліберальний союз, стверджують, що уряд не зміг виконати взяті на себе зобов’язання, спрямував державні гроші до клієнтури правлячої Демократ-лібеаральної партії і, рішенням про створення нового факультету з викладанням румунською, угорською та англійською мовами в рамках Медико-фармацевтичного університету в м. Тиргу-Муреш (центр крани) порушив університетську автономію.



Мандат уряду Унгуряну був найкоротшим за останні 22 роки. Місією нового уряду буде забезпечити проведення місцевих виборів 10 червня, що вважається справжнім випробуванням для румунських політичних партій. Опозиції вдалося скнинути уряд і внаслідок хвилі відставок з рядів Демократ-ліберальної партії, головної партії правлячої коаліції. Якщо, спочатку, це дизертирство з рядів ДЛП, яке почалося гучними іменами, зокрема заступника лідера демкорат-лібералів Соріна Фрунзеверде, викликало подив, пізніше міграція до НЛП, СДП та КП зміцнили думку, що на ДЛП чекає жорсткий іспит.



«Голосуючи на користь резолюції про вотум недовіри, ми можемо очиститися від гріхів минулого», – заявив лідер СДП Віктор Понта, який, відповідно до алгоритму, встановленого в рамках опозиційного Соціал-ліберального союзу, став кандидатом опозиції на пост премєр-міністра. Однак призначення нового прем’єр-міністра є прерогативою Президента Румунії Траяна Бесеску. Віктор Понта заявив після ухвалення резолюції про вотум недовіри, що готовий взяти на себе завдання створення нового уряду. У свою чергу, премєр-міністр Міхай Резван Унгуряну подякував своїй команді, назвавши її командою професіоналів, якій протягом свого короткого мандату, вдалося повністю виконати свій борг.



Що стосується Демократ-ліберальної партії, то її лідер Еміль Бок заявив, що він розчарований цією поразкою і звинуватив партії правлячої коаліції у відсутності послідовності. Залишається нам побачити, чи вдасться політичному класу швидко подолати політичну кризу. (Валентин Цігеу, Христина Манта)

У сім років після підписання в Люксембурзі Договору про вступ Румунії в ЄС, голова Європейської ради Херман ван Ромпей здійснив візит до Бухареста. “Ми не можемо сьогодні уявити ЄС без Румунії”, сказав він на пленарному засіданні парламенту в Бухаресті. Він говорив про економічну кризу, яка почалася два роки тому і серйозно зачипила європейські країни.



Президент Європейської Ради підкреслив, що з метою запобігти в майбутньому подібної кризи, держави ЄС повинні неодмінно ратифікувати фіскальний пакт ЄС, який спрямований на зміцнення фінансової дисципліни в середині ЄС, і висловив сподівання, що Румунія зробить це швидко. Херман ван Ромпей: ”Якнайшвидша ратифікація є вирішальною зараз і я покладаю свої надії і на цей Парламент в цьому відношенні. Це допоможе запобігти майбутнім кризам заборгованості і доводить нашу політичну рішучість протистояти і подолати нинішню кризу “.



Ромпей підкреслив, що ЄС заохочує, щоб національні та європейські бюджети надавали пріоритету тим двигунам економічного зростання якими є інвестиції в енергетичній та транспортній інфраструктурі, інновації та освіта, а Румунія бере активну участь поставити ці пріоритети на свій порядок денний. Уряд в Бухаресті повинен реформувати державні підприємства, застерегла європейська офіційна особа, і краще управляти процесом доступу до фондів ЄС, щоб подолати затримки в цьому розділі.



Продовження боротьби з корупцією не є лише економічною проблемою, але й нагальною проблемою, яку треба вирішити для підвищення конкурентоспроможності та залучення інвесторів, для суспільства в цілому та для підвищення почуття справедливості і чесності”, сказав ще голова Європейської ради.



Іншою темою, якої торкнувся Херман ван Ромпей, було приєднання Румунії до європейського простору вільного пересування, яке спочатку планувалося на березень 2011 року, але було неодноразово відкладено. Він висловив сподівання, що це відбудеться восени: ”Усі європейські лідери підкреслили, неодноразово під час наших зустрічей, що всі умови щодо вступу були виконані. На останній зустрічі у березні, лідери домоглися прогресу. Я закликав Раду прийняти рішення про вступ Румунії у вересні. Я вітаю той факт, що ваша країна докладає зусиль щодо зміцнення довіри, наприклад, в галузі прикордонного контролю та поліцейського співробітництва. Це гарантуватиме, що Румунія стане безпечним пунктом перетину кордону до Шенгенського простору”.



Країни Шенгенської зони, за винятком Нідерландів, вже згодилися з французько-німецькою пропозицією поетапного приєднання Румунії та Болгарії до простору вільного пересування, починаючи з відкриттям повітрянних кордонів. (Лейла Кеаміл, Христина Манта)

Стикаючись з кризою, корупційними скандалами і нескінченими чварами, широко висвітленими в пресі, між власниками футбольних клубів, румунський футбол вийшов з континентальної еліти. Румунія все ж таки залишається там, завдяки організації вперше в Бухаресті, фіналу Ліги Європи, друге за значимістю змагання після Ліги чемпіонів. Захід відбудеться 9 травня, на новій Націонал арені, стадіон місткістю 55 000 місць, який був відкритий у вересні минулого року, з нагоди зустрічі між Румунією та Францією, відбірний матч Євро-2012.



У фіналі Ліги Європи зустрінуться два представники Іспанії Атлетік Більбао і Атлетіко Мадрид, дві з найулюбленіших команд Іспанії. Атлетік Більбао виборов щасливий квиток, здолавши “Спортинґ” з Лісабона. Суперником фіналу став, Атлетіко Мадрид, який двічі переміг іншу відому іспанську команду ФК Валенсія. Непередбачуваність, яка робить футбол таким гарним, зробила так, що у Бухаресті відбудеться іспанський поєдинок, а не в Мюнхені, як прогнозували коментатори. А це тому, що, незважаючи на ставки букмекерів Барселона і Реал Мадрид не вийшли до фіналу Ліги чемпіонів, що відбудеться в Мюнхені, поступаючись Челсі та Баварії.



Атлетік Більбао і Атлетіко Мадрид не вперше в європейській фіналі. Баски поступилися в 1977 році, у фіналі Кубка УЄФА, а їх уболівальники прийдуть 9 травня до Бухареста, щоб відсвяткувати перший континентальний титул. Зі свого боку, Атлетіко Мадрид, історичний суперник Реала в столиці Іспанії, виграв Кубок УЄФА в 2010 році, перетворений в наступному році на Лігу Європи. Мадридці вибороли і Кубок Кубків та Міжконтинентальний Кубок. Незважаючи на це вони не виступають фаворитами перед Атлетік Більбао – вважають оглядачі зачаровані грою басків, яку у деякій мірі можна порівняти з грою Барселони.



Організатори в Бухаресті вирішального поєдинку Ліги Європи очікують, щоб уболівальників обидвох команд прийшло більше ніж мають доступ на стадіон. Румунське міністерство внутрішніх справ оголосило про свій намір мобілізувати 5000 працівників для забезпечення порядку та запобігання інцидентів. Це перший раз, коли Румунія проводить захід такого масштабу, який є серйозним випробуванням для влади.

(Штефан Стойка, Микола Онужик)

Питання про те чи існує або ні молдавська мова, є дедалі актуальним як в Р.Молдова, де тривають суперечки навколо назви державної мови, так і в Україні де проживають чимало осіб, яких називають, або які називають себе молдованами. Безумовно мова відіграє дуже важливе значення для усвідомлення окремішності народу і питання про зміст словосполучення молдавська мова залишається злободенним не лише для романської, а й для української лінгвістики.

Критерії розмежування мови від діалекту доволі різноманітні: лінгвістичні, географічні, політичні, психо-культорологічні тощо. Через те, зараз, коли існує дві незалежні румуномовні держави – Румунія і Р. Молдова – це питання знову набуло своєї актуальності. Що криється за поняттям молдавська мова? – запитали ми Сергія Мирославовича Лучканина, кандидата філологічних наук, доцента кафедри загального мовознавства і класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Це словосполучення було винайдене для найменування так-званої молдавської мови, як окремішньої від румунської у радянській лінгвістиці у 1930 – 1950-тих роках. Хоча і Румунія після другої світової війни стала вже соціалістичною країною, але, як відомо, її партійні керманичі Гьорге Гьоргіу-Деж та Ніколає Чашуеску іноді дозволяли собі проводити такі собі ухили в будівництві соціалізму, вони не вважалися надійним союзником, і через це, для створення політичного тиску на Румунію, і в Радянському Союзі постійно підтримувалася теза про окремішність так-званої молдавської мови. До того ж було впроваджене російське письмо, проголошене більш адекватним для молдавської мови ніж латиниця, яка нібито була нав’язана молдованам румунськими окупантами.

Але прибічники тези про те, що молдовани є окремою від румунів нацією, а молдавська мова не має нічого спільного з румунською нагадують, що таким поняттям користувалися відомі хроністи, такі як Мірон Костін, Йон Некулче, Дімітріє Кантемір. Сергій Лучканин пояснює це наступним чином: Тоді, у XVII-XVIII століттях, наукова діалектологія, ще не сформувалася в окремішню лінгвістичну дисципліну і оперувати поняттями тогочасної курторології у ХХІ столітті неетично. І українську мову тривалий час за Середньовіччя називали то роксоланією, роксоланською, рутенською, малоруською мовою, словено-руською, простою мовою і.т.д., але це ж не означає, що ми повинні дотримуватися отих найменувань української мови, які існували за доби Середньовіччя, чи за доби царської окупації. Так само і щодо румунської мови. З погляду ось лінгвістики, між тим варіантом мови, який використовується як державний у Р.Молдова і тим варіантом, який є державним у Румунії – румунська мова, не існує жодних відмінностей в двох основних моментах – це основний словниковий склад і граматична структура. Якщо морфологія тотожна, граматика тотожна, то треба говорити про одну й ту саму мову, так само як і основний лексичний фонд.

У 1991 році Р.Молдова прийняла нову Конституцію, відповідно до якої державною мовою в країні стала румунська мова, а в 1994 році населення вирішило повернутися до словосполучення молдавська мова. Проте всупереч тому, що чинна Конституція Молдови називає офіційною мовою держави «молдавську», все більше представників молдовської еліти заявляють, що «молдавська та румунська – це однай й та сама мова», а в навчальних закладах країни викладаються предмети під назвою румунська мова та румунська література. Знову біля мікрофону Сергій Лучканин: Важливим чинником, безумовно, є державна окремішність, самостійність, яка іноді перекриває мовний фактор. З погляду лінгвістики можу ствердити абсолютно однозначно, що ніяких суттєвих відмінностей, щоб визнавати варіант державної мови в Р. Молдова, як окремішній молдавський не має. Можна говорити лише про розмовну мову молдавських говірок, яка включає діалектну мову окремих звуків. Отже можна говорити про говірковий молдавський акцент, як закарпатський, полтавський акценти в українській мові, можна погодитися і допускати вживання словосполучення молдавська мова тільки з таким значенням, хоча б точніше було б висловлюватися і говорити, що це молдавська говірка, діалект румунської мови. Отже, вельмишановні слухачі, це питання політичне і тільки політика зумовлює його актуальність, оскільки є певне побоювання, що втрата назви молдавської державної мови Р.Молдова може призвести до втрати держави. Але ж ми не говоримо про окремішній австрійський варіант німецької мови, чи навіть говорячи про американський варіант англійської мови ніхто ж не говорить в Сполучених Штатах на офіційному державному рівні, що є якась окремішня американська мова, хоча, безумовно, на діалектному рівні різновиди відчуваються.

Сергій Лучканин каже, що нам краще зосередити свою увагу на вивченні того, що нас об’єднує, треба більше вивчати румунсько-українські літературні, мовні зв’язки, показувати красу перекладів класиків румунської літератури українською мовою і навпаки. Ось на цьому треба зосереджувати свою увагу.