Category: Туристична Румунія

Сьогодні ми завітаємо до повіту Алба, що у Трансільванії, багатий на історичні події, легенди і традиції. Повіт Алба залучає своїх гостей особливо завдяки повітовому центру Алба – Юлія, де збереглось багато історичних пам’ятників, ознаки багатовікового минулого. Ті, хто побував у цьому регіоні, і мали часу, знайшли і інші визначні памятки в околицях про, які ми розповімо вам сьогодні.



Почнемо з повітового центру Алба-Юлія. Місто відоме взагалі широкій громадськості та фахівцям його давниною та історичними подіям місцевого і національного значення, що відбулись тут. Це європейське сучасне місто поділене на верхнє і нижнє місто. Верхнє місто включає стародавні історичні памятники, які збереглись в хорошому стані, в той час як нижнє місто побудоване набагато ближче до сучасності. Від музеєзнавця міста Алба-Юлія Джордже Флешера ми дізнались, що це місто обов’язково повинні відвідати шанувальники історії. І ось чому: “Ви можете побачити тут релігійні та військові памятники. Що стосується військових пам’ятників нагадаємо фортецю із захисними вежами вісімнадцятого століття і військові частини міста Алба-Юлія. Серед культових споруд, найстаріший і найвідоміший, що є поєднанням романського, готичного, ренесанського, бароко архітектурних стилів це римо-католицький собор. Нагадаємо також про монастирі августинів, домініканців, єзуїтів, францисканців і тринітаріїв. Православний кафедральний собор був побудований на честь великого обєднання румунських князівств в 1918 році. Памятник відрізняється своєю архітектурою від інших релігійних памяток в тому, що позичає архітектурні особливості монастирів, що на півдні від Карпат.”



Ви також повинні відвідати фортецю Алба-Юлія. Вона має сім захисних веж та укріплення пристосовані до військової техніки того часу. Вхід здійснюється через шість воріт, прикрашених статуями і рельєфами. Крім того, у місті є багато будівель побудованих у стилі бароко. У фортеці Алба-Юлія знаходиться і бібліотека “Batthyanaeum”, багата на рідкісні рукописи.



У будь-якому районі повіту Алба б не побував турист всюди є туристичні маршрути, які ведуть до визначних пам’яток про історію румунського народу. Незважаючи на те говоримо ми про історію, літературу чи етнографію, повіт Алба має, що показати туристам запевняє нас етнограф Данієла Флореан: ”Звичайно, найважливіші заходи на яких туристи можуть побачити щось нового у цій частині країни є сільські свята. Ці свята, як правило, проходять певної дати, того ж дня або місяця. Найвідомішим і найбільш відвідуваним туристами є свято Святого Іллі на горі Геїна. Гора Геїна стала брендом не лише завдяки святу, що проходить тут, але й музичним заходам. Свято починається у четвер і завершується в неділю ввечері.”



Сільські райони повіту Алба дуже багаті цікавими давніми традиціями, про які розповідає Данієла Флореан: ”Ви можете знайти тут костюми багатовікової давності, рушники, сумки, предмети домашнього вжитку, речі, про які багато з нас ніколи не чули, і навіть якщо бачили то швидко забули. Була спроба побудувати Музей народного мистецтва. Подібний музей існує у місцевості Четатя де Балти. Там є фортеця споруджена Стефаном Великим (господар Молдови з 1457 по 1504 рр.). Місцевість знаходиться неподалік великих виноградників Jidvei. Там ви можете побачити, як виробляли вино в давнині.”



Інший важливий аспект, який ви можете помітити у повіті Алба це мирне співжиття різних етнічних громад про що розповідає наша гостя Даніела Флореан: “Aюд Ріметя-це район, який часто відвідують туристи і дуже добре відомий не тільки красивими краєвидами, але й винятковій специфічності. Це район де ви ознайомитись з народними звичаями угорської зони повіту. Тут є багато пансіонатів з традиційною угорською специфікою, від меблів до кухні. Це відомий район скелелазіння.”



Повіт Алба є ідеальним місцем для любителів пригодницького туризму. Ви можете відвідати печери, і льдовики, але й практикувати один з тих видів спорту, який залучає все більше прихильників: альпінізм. Ми звернулись до Дана Ангела, іструктора альпінізму і скелелазіння в Алба-Юлія, автор путівника з альпінізма: “Хоча ми не поруч з високими горами як Фегераш, Ретезат або Бучеджь, у цій частині Трансільванії є гори Tраскеу багаті на ущелини і скелі придатні особливо для спортивного скелелазіння та альпінізму. Неподалік є кілька заповідників де можна займатися скелелазінням.” (Данієль Оня, Микола Онужик)

Дорогі друзі! Всесвітня служба Радіо Румунія запросила вас до 15 березня взяти участь у черговому конкурсі «Тиргу-Муреш — історія та сучасність», присвяченому одному з найгарніших регіонів центральної Румунії – Муреському повіту та повітовому центру — місту Тиргу-Муреш.

Цей конкурс видався цікавим для більш ніж 350 слухачів ВСРР, які надіслали правильні відповіді на конкурсні запитання. Мм дякуємо всім за проявлений інтерес і запрошуємо до участі у наступних вікторинах нашої радіостанції.

Конкурс «Тиргу-Муреш — історія та сучасність» був проведений Всесвітньою службою Радіо разом з мерією міста Тиргу-Муреш та за підтримки численних спонсорів та медіапартнерів, яким ми також гарно дякуємо.

У конкурсі розігрувалися дві семиденні путівки з повним пансіоном у період 4 — 11 червня цього року в Будинку для гостей мерії Тиргу-Муреш, розташованому на території спортивно-розважального комплексу «Муреш».

Для учасників конкурсу, яким на цей раз не пощастило виграти Головний приз ми маємо багато пам’ятних подарунків та призів, що нагадуватимуть їм про місто Тиргу-Муреш і Муреський регіон. Нашими партнерами та спонсорами стали: Муреська повітова рада, Префектура Муреського повіту, Мерія міста Тиргу-Муреш, Мерія міста Сігішоара, Архієпископство Алба-Юлії (Тиргу-муреське благочиння), Муреська спілка художників, Муреській повітовий центр відродження та сприяння розвитку традиційної культури та Етнографічний музей міста Регіна.

Відповіді на запитання Ви могли знайти слухаючи наші передачі, або читаючи матеріали, розміщені на нашій веб-сторінці: www.rri.ro, а також на нашому профілі в мережі Facebook. Конкурс проводився до 15 березня 2012 року.

Перед тим як перейти до оголошення переможців нагадаємо запитання вікторини і, зрозуміло, правильні відповіді.

1. Як називаються гори, що простягаються на території повіту Муреш?

Правильна відповідь: гори Келімань

2. Назвіть щонайменше 3 культурні чи туристичні атракції міста Тиргу-Муреш?

Ви мали назвати одну з наступних принад Тиргу-Муреша: Палац культури, Національний театр, Адміністративний палац, Православний собор, Парк квітів, Зоопарк, Середньовічна фортеця, Будинок Телекі, Римо-католицький собор тощо.

3. Як називається єдине у своєму роді місто-фортеця, занесене до списку Світової спадщини ЮНЕСКО?

Правильна відповідь: Сігішоара – єдина в Європі середньовічна фортеця, в якій досі мешкають люди.

4. Коли був споруджений Палац культури в місті Тиргу Муреш?

Правильна відповідь: Палац культури був зведений з 1911 по 1913 рр.

А тепер – про відзнаки, призи та подарунки…

Спеціальні відзнаки конкурсу отримали 30 слухачів Всесвітньої служби Радіо Румунія, зокрема: Валентин Ходжа зі Швеції, Ніколай Попов з Росії, Жаме Поль з Франції, Нуарі Нагмучі з Алжиру, Грегорі Арманд з США, Катрін Агбоола з Нігерії, Актар Голапі з Бангладешу, Бальбір Сінг з Індії, Ярослав Єджейчак з Польщі, а також слухач Української редакції Максим Божок, уродженець Білорусі.

Алжирець Нуарі Нагмучі написав: «Чому я вирішив взяти участь в цьому конкурсі? Відповідь проста: щоб побільше дізнатися про міста Румунії, тому що бажаю відвідати Тиргу-Муреш, поговорити з людьми, які там живуть. І невостаннє, щоб зустрітися з журналістами з ВСРР, радіостанції, яка має так багато цікавих передач, котрі завжди дуже приємно слухати.»

Третю премію отримали 25 слухачів та читачів веб-сторінки ВСРР, з-поміж яких згадаємо: Данієлу Дажджу з Сербії, Людмилу Дементьєву з Росії, Клауса Каруссейта зі Швеції, Мохамада Таера Амрі з Тунісу, Нан Цзу з Китаю, Аніла Тамракара з Індії, Ганса Вернера Лолікє з Данії та нашу вірну слухачку з Києва Наталію Заболотну, яка написала: «Я спостерегла, ще не встиг закінчитися термін конкурсу про Буштень, а Ви вже оголосили новий конкурс, іще цікавіший! Ви вже проводили кілька конкурсів, присвячених Трансільванії — не так давно Брашову, ще раніше — Сібіу (Європейській культурній столиці 2007 р.), Бистриці-Несеуд, і от тепер конкурс присвячено місту Тиргу-Муреш і Муреському повіту. Трансільванія в уяві багатьох оповита міфами й таємницями, а Ваші передачі є напевне єдиним джерелом інформації про реальну Трансільванію — сучасну, як і інші краї Румунії, багату на культурні й історичні пам’ятки та різноманітні пропозиції для туризму й відпочинку. Так само я відкрила для себе з ваших передач нове про місто Тиргу-Муреш та дізналася, що славетне середньовічне місто Сігішоара розташоване саме в Муреському повіті. Я певна, що переможець, який поїде до Тиргу-Муреша, привезе звідти незабутні враження, яких йому вистачить для розповідей друзям і знайомим надовго-довго. Як усі Ваші конкурси, цей спонукає слухачів шукати більше інформації про Румунію в різних джерелах, по змозі не пропускати ваших передач і дивитися веб-сторінку, а в таких пошуках знаходиш завжди більше, ніж шукаєш. Саме тому я з цікавістю беру участь у цьому конкурсі.»

Володарями другої премії стали 20 слухачів румунського іномовлення, серед них: Ана Савіч з Сербії, Едуард Богое з США, Ніколай Матвеєв з Росії, Аріель Бессера Перез з Куби, Петер Локоті з Угорщини, Ерхард Лаубер з Німеччини, Абдель, Карім Ахмад Алі аль-Мабрук з Лівії, Лінь Чан з Китаю, Карло Прелз з Голландії, Моджире Мачукі з Кенії, та, невостаннє наш слухач зі Львова Сергії Бадік.

Послухайте, що написав цього разу Олександр Козленко з Широкого Дніпропетровської області: «З великим задоволенням беру участь у черговому конкурсі ВСРР, завдяки якому вкотре відкриваю маловідомі мені надзвичайно цікаві й привабливі куточки Румунії. Вперше про Тиргу-Муреш я почув в 1970-х роках, коли футбольний клуб «Дніпро», за який я палко вболівав, зіграв в одному з міжнародних турнірів з командою з цього румунського міста. Проте про природні, культурні, історичні пам’ятки повіту Муреш і міста Тиргу-Муреш дізнався лише останнім часом, готуючись до участі в конкурсі. Гадаю, що його переможцям можна по доброму позаздрити. Адже їм пощастить на власні очі побачити середньовічне місто-фортецю Сігішоара, Палац культури з залою дзеркал, Будинок Телекі, церкви та багато іншого. Мені пощастило побувати у Вашій чудовій країні, свій шанс використав сповна, а тому вчергове беру участь у конкурсі ще й тому, щоб засвідчити свою вдячність й повагу Вашій радіостанції. Адже завдяки Вам за ці більше ніж 15 років прослуховування ВСРР у мене кардинально змінилася уява про Румунію, вона стала для мене ближчою, зрозумілішою, якщо хочете ріднішою.»

А інший наш вірний слухач Володимир Ситніков з Києва пише: «Шановна редакціє! Щоб не займати Вашої уваги, я не став готувати трактат з історії міста, а вирішив відповідати якнайкоротше та правильніше. Що стосується трактату, то усі матеріали, які мені знадобились для відповідей, я додав до свого домашнього архіву. У попередній фразі криється ключ до відповіді на запитання щодо участі у конкурсі – жадоба до нових знань, знайомство з сусідом.»

Перша премія дісталася наступним десятьом учасникам нашої радіовікторини: Джану Луці дель Марко з Італії, Василю Константінеску з Канади, Мартіну Рогану з Великої Британії, Ніколаю Логінову з Росії, Давіду Юресції з Аргентини, Абдельрахіму Аїт Аваду з Марокко, Наді Мохду Абделькадеру з Єгипта, Бай Худзіну з Китаю, Франсуа Жабі з Франції та Чинмою Махаті з Індії.

«Румунія дуже гарна країна, а я завжди шукаю нову для себе інформацію про різні країни. Тому і вирішив взяти участь у конкурсі. У дитинстві я багато читав про Румунію готуючись до уроків «Історії світу». Географічні атласи і, звичайно, сайт ВСРР, виявилися дуже корисними в пошуку відповідей на конкурсні запитання» — пише слухач англійської редакції ВСРР Чинмой Махата з Індії.

15 Спеціальних премій отримають найближчим часом наступні слухачі та читачі веб-сайту ВСРР: Здравка Себастіянович із Сербії, Стів Черрі та Вельон Воллс з США, Алін Скотт з Великої Британії, Вальтер Бруно з Італії, румунка Нарциса Габрієла Болбош, яка зараз мешкає в США, Валерій Луговський з Білорусі, Хуан Франко Креспо та Еміліо Саукільо Добон з Іспанії Букхард Мюллер з Німеччини, Мохамад Аль-Сайєд Абдерьрахім з Єгипта, Ву Чуньянь та Лю Ріпу з Китаю, Ренод Дідіс з Франції та наша юна слухачка з Чернівців, учениця четвертого класу Марія Косташ.

Марія написала: «Мене звати Марія Косташ. Мені 9 років. Я румунка за національністю. Навчаюсь в 4 класі в румуномовній школі №13 м. Чернівці. Я дуже люблю музику, займаюся вокальним співом, а також навчаюсь в музичній школі №4, по класу скрипка. По правді ще не все у мене виходіть добре, але я дуже стараюсь. Звучання скрипки мені дуже подобається, особливо колі грає мій вчитель. А також дуже люблю подорожувати. Про Тиргу-Муреш я не тільки чула, а й їздила туди разом зі своїми друзями з Вокально-фольклорного ансамблю «Перлина», що при Буковинському центрі румунської культури. Мені там дуже сподобалось. Особливо гори через які ми їхали — Біказ. У самому місті нам дуже багато розповідали про історію та культуру. Я знаю, що цей край славиться музикантами й майстрами. Познайомились ми там із учнями і викладачами школи мистецтв. По радіо я чула про конкурс «Тиргу-Муреш – історія та сучасність» і вирішила спробувати прийняти в ньому участь, залучила до цього всіх своїх рідних.»

Валерій Луговський з Білорусі, наприклад, написав: Ви запитали чому я вирішив взяти участь у цьому конкурсі? Я поставив собі за мету виграти і побувати в Румунії. Я просто в захваті від послідовної, невичерпної енергійності, з якою ВСРР, зокрема Російська редакція, адміністративні та економічні структури Румунії на всіх рівнях, популяризують найкрасівіші місця країни та представляють світові туристичні атракції, які по-справжньому того варті. Зарубіжні дослідники мають чому повчитися з цього. Я спробував відвідати усі ці надзвичайні місця віртуально і переконався, що усі шляхи Інтернет до цих місць вже прокладені багатьма людьми.»

Ну а зараз настав довгоочікуваний момент… Взяли участь у конкурсі, надіслали правильні відповіді та виграли путівку до Румунії, Муреського регіону, де відпочинуть з 4 по 11 червня… наші друзі з України Ігор Каневскьий та Ірина Гончарова. Щиро вітаємо їх і бажаємо приємного відпочинку в Муреському повіті!

Ось, що написали Ігор та Ірина: «Про існування саме української програми Всесвітньої служби Радіо Румунія ми дізналися порівняно недавно і майже випадково. Раніше ми постійно слухали передачі російської редакції Радіо Прага та української редакції Польського радіо для закордону, знайомі з передачами іномовлення Сербії та Словаччини. Були приємно здивовані тим, що Румунія має іномовлення українською мовою та й ще настільки інформативне. За кількістю рубрик та обсягом інформації про свою країну ВСРР, схоже, немає рівних серед радіостанцій в Центральній та Східній Європі.

Ми цікавимось культурою, історією і особливо архітектурою європейських країн. Старовинні міста, замки, храми, палаци та будинки в стилях готики, ренесансу, бароко, арт-нуво (“сецессіон”) — наша давня пристрасть. Ми вже бували в більшості країн центру та сходу Європи, а от у Румунії бували лише транзитом.

Взагалі до знайомства з вашими передачами ми навіть уявлення не мали, що в Румунії є така багата архітектурна спадщина. Стільки старовини — фортець, палаців, навіть ціле місто-фортеця, в якій люди живуть безперервно понад 7 віків. А ще — чимало музеїв, курортів плюс гори з лісами.

Розповіді саме про обдароване історично та культурно місто Тиргу-Муреш викликали у нас велике зацікавлення, тому й вирішили взяти участь у конкурсі. Попередній конкурс про Буштени не справив такого враження, бо зимові види спорту для нас не надто привабливі. Інформація радіо про культурну спадщину Трансільванії та інших регіонів країни виявилась дуже спокусливою, вперше захотілось коли-небудь відвідати Румунію. Зараз, до речі, українські туроператори вже почали включати Бухарест і Тімішоару до автобусних маршрутів на Балкани (раніше такого не було). Шкода, але про нашу сусідку Румунію в Україні поки що знають дуже мало, румунські туристичні принади маловідомі порівняно з чеськими, польськими або угорськими. Дуже добре, що ВСРР має рубрики «Подорож Румунією», «Туристична Румунія», «Румунія унікальна», і звичайно, для нас дуже важливо, що ведеться мовлення українською мовою.

Готувати відповіді виявилось заняттям цікавим і корисним, тим більше що Інтернет дуже полегшує пошук. Передивились, зрозуміло, і весь архів ваших передач, де можна знайти практично всі відповіді для конкурсу про Тиргу-Муреш. Подивились окремі сайти і про місто, і про Палац культури. Тому про Румунію зараз дізнались більше, ніж за все попереднє життя.»

Усі призи та відзнаки будуть надіслані поштою найближчим часом, а ми просимо вас підтвердити отримання пакунку. Ще раз дякуємо всім слухачам та читачам веб-сторінки за участь у вікторині та велику кількість листів, за те, що ви завжди поряд з нами та запрошуємо взяти участь у наступних конкурсах ВСРР! (Алеку Марчук, Еуджен Кожокаріу, Василь Каптару)

Буковина і Мараморощина є першими в списку кращих місць відпочинку в Румунії для любителів стародавніх традицій та звичаїв. І це особливо напередодні великих релігійних свят: Різдва і Великодня. Сьогодні ми запрошуємо вас знову відкрити для себе два регіони, ідеальні для проведення Великодня, зокрема з огляду на численні спеціальні пропозиції. Водночас ви зможете ознайомитися із туристичними можливостями інших регіонів Румунії, які є не менш цікавими.



Лекремьоара Беїлік, член Асоціації з питань туризму на Буковині розповідає про вартість різноманітних туристичних пакетів. ”Наші пропозиції до Великодня дуже різноманітні. Є пакети, що включають лише розміщення, вартістю від 60 до 115 євро за три або чотири доби, а також є комплексні пропозиції, що включають в себе не тільки харчування (напівпансіон чи повний пансіон), вартість яких коливається від 115 до 280 євро за сім діб.”



Звичайно ціни варіюються в залежності від обраного комфорту та додаткових послуг, які можуть включати екскурсії Буковиною або до місцевих майстрів народних ремесел з можливістю придбання гарного сувеніру або подарунку. На Буковині слід обов’язково відвідати Музей писанок. Це приватний музей місцевої народної майстрині Лучії Кондрі. Вона написала більше 10.000 писанок і має індивідуальний підхід до кожного туриста, незалежно від того, з якого куточку континенту походить. Про бельгійців, наприклад, вона говорить, що їх вишивка і вязані вироби подібні до румунських. Тому писанки для бельгійців будуть обов’язково з мережива. Лучія Кондря упродовж 15 років взяла участь у 80 міжнародних виставках, а кожна зроблена нею писанка є справжнім шедевром. Вона має 6 різних методів творення писанок і кожне яйце є унікальним.



Чим ще приваблює туристів відпочинок на Буковині? На це запитання відповідає Лекремьоара Беїлік. “По-перше тут поєднуються духовність і традиція. Для нас Великдень найважливіше релігійне свято в році. Незалежно від того чи живемо у сільській місцевості або в місті, ми свято дотримуємося релігійних традицій. А ті, хто надає туристичні послуги завжди показують це своїм гостям. Основною причиною того, що туристи, румуни чи іноземці, приїжджають до Буковини, є монастирі із зовнішніми настінними розписами. Вони є памятками архітектури, які входять до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і відомі у всьому світі. Це головна принада нашого краю. Ті, хто відвідає нас у ці святкові дні, відвідуючи ці монастирі, прагнуть повернення до духовності і традиції.”



Буковина знаходиться на північному сході країни, в 450 кілометрах від столиці, тому на неї не так сильно вплинула сучасність. Можна сказати, що буковинські сільські місцевості є справжнім музеєм народної архітектури під відкритим небом. Те саме можна сказати й про сусідню Мараморощину. Там слід обов’язково відвідати найвідомішу принаду регіону: Веселе кладовище в місцевості Сепинца, про що розповідає священик Григорій Луцай. “Мене завжди вражає велика кількість туристів, які приїжджають з-за кордону, з усіх континентів. Це кладовище створив Стан Іоан Петраш. До 1935 року хрести були зроблені без епітафії, і без образів померлих. Але на прохання віруючих Стан Іоан Петраш це зробив. Він, хоча мав лише початкову освіту, зумів у кількох словах описати все життя покійного. Якщо у всіх кладовищах в світі про померлих пишуть лише гарні слова, тут, у Сепинці, на більшості із понад 1500 хрестів Веселого кладовища описується все життя покійного, з хорошим і поганим, його улюблені заняття і погані звички.”



Теж від нашого гостя ми дізналися про історію назви «Веселе кладовище». До 1989 року більшість туристів, які приїжджали до Сепинци були з Франції, а у 1938 році хтось із групи туристів з Марсилії, прогулюючись цвинтарем разом з майстром Станом Йоаном Петрашом сказав, що Сепинца єдине в світі місце де люди сміються на смертю. Так виникла і назва, що збереглася до наших днів. На запитання, чому використав блакитний колір для фарбування хрестів, майстер сказав, що хотів передати частку неба. До речі, блакитний колір використовується для фарбування помешкань у марамороських селах. Уся Сепинца є справді видовищним місцем для всіх, хто не обізнаний з румунськими звичаями.



Про це розповідає священик православної парафії у селі Сепинца Григорій Луцай. “До нашої церкви у неділю всі приходять одягнуті в народні костюми. Від мера до лікаря, усі так одягаються. Їм це подобається. Кожна сімя і кожен будинок має свої народні костюми. У Сепинці є ще щось унікальне. У кожному будинку є селянська кімната, яку,називають “почесною кімнатою”. Там відбуваються лише особливі події, для душі. У тих кімнатах люди ніколи не сплять. Ліжка у них дуже високі і вузькі, на одну людину. Там приймають колядників, там зберігаються дуже старі килими, посуд і стародавні ікони. То своєрідний сімейний вівтар.”



На Мараморощині ви зможете насолодитися традиційними Великодніми стравами, приготовленими домогосподарками за багатовіковими рецептами, що передаються з покоління в покоління. І якщо ви побуваєте в Мараморощині, було б шкода не проїхати кілька десятків кілометрів південніше і відвідати Бістріца-Несеуд. Подорож між цими двома регіонами не триватиме більше двох-трьох годин їзди але вона того варта.



У повіті Бістріца-Несеуд ви можете провести Великодні свята у будинку 200-річної давності. У живому музеї, як розповідає етнолог Емілія Бумб. ”У повіті Бістріца-Несеуд до туристичних маршрутів включено кілька традиційних будинків, в яких є можливість розміщення румунських чи іноземних туристів. Усередині ви побачите типову селянську хату з усіма традиційними побутовими предметами, з блакитними стінами, невеликими деревяними вікнами, глиняними посудом і традиційними рушниками. Коротше кажучи, там є все, що може існувати в традиційному селянському помешканні. Їх можна просто відвідати, або переночувати там, вони відкриті для всіх туристів.”



Інформацію про місцезнаходження цих хатин ви можете отримати в місцевих агротуристичних пансіонатах. У сподіванні, що що ми переконали вас провести, якщо не цей, то хоча б наступний Великдень в Румунії, запрошуємо вас на наступну радіоподорож в рамках рубрики “Туристична Румунія”. (Данієль Оня; Василь Каптару)

Туристичний ярмарок Румунії, який об’єднав цього року 230 туристичних агентств із 28 країн світу та понад 50 із різних румунських туристичних регіонів, зареєстрував новий рекорд, на цей раз, враховуючи кількість відвідувачів. Понад 25 тисяч людей прибули ознайомитися з туристичними пропозиціями для проведення вільного часу.