Category: Спецпроєкти

  • «Людина 2024 року» за версією ВСРР

    «Людина 2024 року» за версією ВСРР

    Дорогі друзі, Всесвітня Служба Радіо Румунія продовжила свою багаторічну традицію і знову запросила вас взяти участь в спецпроєкті «Людина року» за версією ВСРР. Ми попросили вас поділитися своїми думками про те, яка, на ваш погляд, особистість мала найбільший позитивний вплив на події в світі у 2024 році.

     

    Цього разу ми отримали від вас менше пропозицій, ніж в попередні роки, крім цього вони виявилися дуже фрагментованими та поляризованими, що, можливо, є відображенням нинішніх політичних, соціальних, економічних та безпекових подій і все більш поляризованих думок у всьому світі.

    Тож «Людиною року» за версією ВСРР став відомий американський бізнесмен Ілон Маск.

    Давид Юрешіа з Аргентини пояснив свою номінацію наступним чином: «Свій голос за Людину 2024 року я віддаю американцеві Ілону Маску за його досягнення у світі технологій, такі як чіп Neuralink, який дозволяє людині з тетраплегією користуватися комп’ютером, а також за всі досягнення в космічній гонці завдяки його компанії Space X, які роблять повернення на Місяць і прибуття на Марс все ближчими.»

    Наступні місця у списку фаворитів слухачів ВСРР посіли Дональд Трамп, який переміг на виборах президента США, забезпечивши собі другий термін, та президент України Володимир Зеленський. Нагадаю, що президент України став «Людиною року за версією ВСРР» у 2022 році.

    Серед інших номінантів – Папа Римський Франциск, Державний секретар США Ентоні Блінкен, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, Президентка Європейського парламенту Роберта Метсола, новий Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, колишній Європейський комісар з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон, чинний Президент Румунії Клаус Йоганніс, Президентка Республіки Молдова Майя Санду.

     

    На звання «Людина 2024 року» також були номіновані лауреати Нобелівської премії миру і фізики, жертви зміни клімату, засновник Telegram Павел Дуров і Жизель Пеліко з Франції, жертва жахливих зґвалтувань у Мазані.

     

    Серед номінованих спортсменів – колишній великий тенісист Рафаель Надаль, олімпійський чемпіон з плавання, румун Давід Попович та багаторазова олімпійська чемпіонка та чемпіонка світу з гімнастики, 27-річна Сімона Байлз. Окрему номінацію отримали літні Олімпійські ігри в Парижі в цілому.

     

    Щиро дякуємо всім, хто й цього року взяв участь у цьому проєкті та запрошуємо і надалі активно долучатися до наших ініціатив!

  • Людина 2024 року за версією ВСРР

    Людина 2024 року за версією ВСРР

    Дорогі друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія продовжує традиційне опитування серед своїх слухачів і дописувачів і запрошує всіх, хто слухає передачі українською мовою в короткохвильовому діапазоні та в Інтернеті, а також читачів сайту www.rri.ro і нашої сторінки в мережі Facebook взяти участь у спеціальному проєкті «Людина року» і в складному та важкому для всіх нас 2024 році.

    Це був непростий рік через триваючу війну, розв’язану Росією в Україні, конфлікти на Близькому Сході, а також глобальне потепління, яке зробило цей рік найспекотнішим за всю історію спостережень.

    Ми просимо назвати людину, яка, на ваш погляд, своїми діями справила найбільш позитивний вплив на світ у цьому році. На базі ваших пропозицій ми оголосимо «Людину 2024 року за версією ВСРР». Хто може бути нею і, головне, чому? Можливо це видатна постать або маловідома широкому загалу особа, котра може бути взірцем для інших? Чекаємо, як зазвичай, ваших думок та аргументів.

    Свої пропозиції ви можете надіслати факсом за номером: +40.21.319.05.62, електронною поштою на адресу: ucra@rri.ro чи звичайною поштою на адресу: Українська редакція Всесвітньої служби Радіо Румунія, п/c 111, вул. Генерала Бертло 60-64, Бухарест, Румунія. Так само, ви можете написати кого вважаєте «Людиною року» на нашій сторінці в мережі Facebook.

    Як завжди ми повідомимо кого слухачі та дописувачі нашої радіостанції обрали «Людиною 2024 року за версією ВСРР» у наших передачах 1 січня 2025 року.

  • День слухача ВСРР – Роль ШІ у повсякденному житті

    День слухача ВСРР – Роль ШІ у повсякденному житті

    Дорогі друзі, 3 листопада 2024 року, в першу неділю після Дня Румунського Радіо, який ми відзначаємо щороку 1 листопада, запрошуємо вас приєднатися до нашої спеціальної передачі «День слухача Всесвітньої служби Радіо Румунія».

    На цей раз ми запрошуємо до роздуму щодо ролі штучного інтелекту (ШІ) в нашому повсякденному житті. Галузь досліджень штучного інтелекту заснували як академічну дисципліну ще у 1956 році, але донедавна це було чимось з області фантастики. Тепер ШІ все більш присутній у нашому повсякденному житті та спричиняє глибокі трансформації на всіх рівнях суспільства.

    Штучний інтелект, який часто порівнюють за наслідками з промисловою революцією, приносить незаперечні переваги, але водночас несе в собі чимало серйозних викликів і ризиків. Думки експертів розділилися. Одні вважають, що штучний інтелект стане незамінним у майбутньому, інші кажуть, що він може призвести до вимирання людства.

    У 2024 році в рамках Дня слухача ВСРР ми хочемо дізнатися вашу думку про, те як штучний інтелект змінить світ. Як виглядатимуть робочі місця майбутнього? Наскільки ми станемо залежними від ШІ? Хто і як повинен регулювати використання ШІ? Які, на вашу думку, переваги та небезпеки використання ШІ?

    З нетерпінням чекаємо ваших листів, уривки з яких будуть включені до нашої спеціальної програми в першу неділю листопада! Вони можуть бути надіслані електронною поштою на адресу: ucra@rri.ro, або на нашій сторінці у мережі Facebook – Радіо Румунія. Так само ви можете надіслати аудіозапис у WhatsApp за номером +40744312650, або ж надіслати нам свій номер телефону, а ми вам передзвонимо зі студії. Заздалегідь дякуємо всім, хто з нами!

     

  • Генсек ООН Антоніу Гутерріш – «Людина 2023 року» за версією ВСРР

    Генсек ООН Антоніу Гутерріш – «Людина 2023 року» за версією ВСРР

    Дорогі друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія продовжила свою багаторічну
    традицію і знову запросила вас взяти участь в спецпроєкті «Людина року» за
    версією ВСРР. Ми попросили вас поділитися своїми думками про те, яка особистість, на ваш погляд, мала найбільший позитивний вплив на події в світі у 2023
    році.




    Цього разу переважна більшість учасників нашого традиційного проєкту вважає
    «Людиною року» Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша.




    Крістер Брунстрьом зі Швеції пояснив свій вибір: «Дуже важко знайти людину,
    дії якої дійсно були спрямовані на те, щоб зробити світ кращим у 2023 році.
    Більшість людей, які найчастіше згадувалися у новинах, робили прямо протилежне.
    Отож, після ретельного аналізу, я висуваю кандидатуру Антоніу Гутерріша,
    Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй. Він був потужним голосом,
    який закликав до припинення збройних конфліктів і воєн, наголошуючи при цьому
    на необхідності вирішення проблеми зміни клімату. На жаль, здається, що
    більшість світових лідерів не прислухаються до нього.»




    А Малік Момін Раза Хохар з Пакистану написав: «Його відданість дипломатії та міжнародному
    співробітництву залишила незгладимий слід на світовій арені, зробивши його
    символом надії і прогресу в пошуках глобальної гармонії.»




    Також були номіновані журналісти з усього світу, які виступають проти
    війни, зокрема в Україні та Газі, і продовжують достовірно висвітлювати події,
    ризикуючи своїм життям, а також палестинський народ та жертви війни в секторі
    Газа. Серед інших номінантів на звання «Людина року 2023» за версією Всесвітньої
    служби Радіо Румунія налічуються: президент України Володимир Зеленський,
    король Великої Британії Чарльз III, президентка Тайваню Цай Інвень,
    прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, мер румунського міста Тімішоари,
    культурної столиці Європи у 2023 році Домінік Фріц.





    Також до списку претендентів на звання «Людина року» за версією ВСРР увійшли
    співачка і громадська активістка Тейлор Свіфт та афганська телеведуча Хосай
    Ахмадзай.

  • Людина 2023 року за версією ВСРР 

    Людина 2023 року за версією ВСРР 

    Дорогі друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія продовжує традиційне опитування серед своїх слухачів і дописувачів і запрошує всіх, хто слухає передачі українською мовою в короткохвильовому діапазоні та в Інтернеті, а також читачів сайту www.rri.ro і нашої сторінки в мережі Facebook взяти участь у спеціальному проєкті «Людина року» і в складному та важкому для всіх нас 2023 році.

    Це був непростий рік через триваючу війну, розв’язану Росією в Україні, ціни на енергоносії, продовольчу кризу в деяких частинах світу, а також глобальне потепління, яке зробило цей рік найспекотнішим за всю історію спостережень. Всі ці глобальні стресові фактори ускладнилися конфліктом між Ізраїлем та ХАМАС у Секторі Газа.

    Ми просимо назвати людину, яка, на ваш погляд, своїми діями справила найбільш позитивний вплив на світ у цьому році. На базі ваших пропозицій ми оголосимо «Людину 2023 року за версією ВСРР». Хто може бути нею і, головне, чому? Можливо це видатна постать або маловідома широкому загалу особа, котра може бути взірцем для інших? Чекаємо, як зазвичай, ваших думок та аргументів.

    Свої пропозиції ви можете надіслати факсом за номером: +40.21.319.05.62, електронною поштою на адресу: ucra@rri.ro чи звичайною поштою на адресу: Українська редакція Всесвітньої служби Радіо Румунія, п/c 111, вул. Генерала Бертло 60-64, Бухарест, Румунія. Так само, ви можете написати кого вважаєте «Людиною року» на нашій сторінці в мережі Facebook.

    Нагадаємо, що минулого року переважна більшість учасників нашого традиційного проєкту оголосила «Людиною 2022 року» президента України Володимира Зеленського.

    Як завжди ми повідомимо кого слухачі та дописувачі нашої радіостанції обрали «Людиною 2023 року за версією ВСРР» у наших передачах 1 січня 2024 року.

  • День слухача ВСРР – 2023

    День слухача ВСРР – 2023

    Раді вітати вас, шановні друзі у рамках нашого спеціального проєкту до Дня Румунського радіо, який ми традиційного присвячуємо нашим слухачам.



    2023 рік є найспекотнішим в Європі за весь час спостережень, повідомляє Служба кліматичних змін Коперника. Середня температура повітря протягом трьох літніх місяців і у вересні, досягла найвищих значень з початку світових вимірів. Зміна клімату призвела не лише до рекордно високих температур, але й до екстремальних явищ – спустошливих лісових пожеж, проливних дощів, буревіїв і повеней.



    Тому до «Дня слухача ВСРР – 2023» ми запитали вас, чи вплинула на вас зміна клімату (і як саме), які кроки, на вашу думку, слід зробити для прискорення зусиль зі скорочення викидів парникових газів, що може зробити кожен з нас для скорочення вуглецевого сліду, чи вважаєте ви освіту корисним інструментом у спробах ефективніше боротися зі зміною клімату, чи має бути більше платформ для дискусій на тему зміни клімату і яку саме роль мають ЗМІ у цьому контексті.



    У наступні хвилини запрошуємо вас ознайомитися з кількома відповідями та думками наших слухачів з різних куточків світу.



    Манфред Корн, Штутгарт, Німеччина: Мене давно турбує ця тема, тому що як фізик я знаю, що виміряні значення концентрації CO2 говорять самі за себе. Ми, люди, глобально впливаємо на клімат Землі, і умови змінюються відповідно до непорушних законів фізики. Клімат Землі реагує на це підвищенням середньої температури. Результати цього можна все чіткіше спостерігати у вигляді екстремальних погодних явищ. Якщо нічого не зміниться, певні території стануть непридатними для життя, і люди будуть змушені тікати в інші райони, з усіма проблемами, які ми вже спостерігаємо. Зараз ми маємо можливість отримувати невикопну енергію в достатній кількості, ми просто повинні це робити. Земля не потребує нас, людей, але ми потребуємо Землі. У найближчому майбутньому немає можливості покинути Землю і оселитися десь в іншому місці. Тим, хто думає, що ми можемо жити на Марсі, варто поглянути на фотографії, надіслані звідти: це просто холодна пустеля!



    Філіп Марсан, Франція: Вже кілька років поспіль ми все більше говоримо про зміну клімату, і з’являється все більше тривожних ознак. У моїй молодості було кілька спекотніх літ, але перша хвиля спеки настала у 2003 році. Спека триває все довше і довше, вона частішає, виходить за межі вересня, а зими стають менш холодними і коротшими. Зростає кількість різноманітних стихійних явищ – ураганів, штормів, міні-торнадо, що завдають значної шкоди. Льодовики тануть, рівень океану підвищується, гори втрачають свої вічні сніги. Тут, на південному заході Франції, великі пожежі знищили гектари лісу в 2022 році (…) Руйнування, завдані лісам, будинкам, міському обладнанню, є спустошливими і катастрофічними. Як ми можемо це виправити? Для цього потрібно, щоб усі країни по-справжньому включилися в гру. В Європі докладаються зусилля, але їх, безумовно, недостатньо. Наприклад, скорочення викидів парникових газів, зменшення забруднення, модифікація двигунів, щоб мати чистіші автомобілі і т.д. А як щодо Індії, Китаю, Африки, США, Канади, Близького Сходу? А як щодо густонаселених країн? Не забуваймо про забруднення морів і океанів через високе споживання палива контейнеровозами. Потрібно пересаджувати дерева в містах (…) Я вважаю, що тільки примножуючи заходи, ми зможемо зробити свій внесок у зменшення глобального потепління. Кожен з нас може зробити свій скромний внесок і допомогти. Ми можемо ходити пішки або їздити на велосипеді на короткі відстані, купувати хліб та робити інші покупки, залишаючи машину на парковці. Якщо у вас є сад, ви можете посадити дерево, і рослинність допоможе поліпшити клімат. І ми можемо спробувати зупинити цей пекельний цикл: більше тепла означає більше споживання кондиціонерів, що означає більше тепла, яке виходить назовні, що змусить нас використовувати ще більше кондиціонерів, в машині, вдома, в магазинах, в офісах і т.д… Коротше кажучи, нам усім потрібно долучитися, хоч і скромно, знаючи, що спочатку не вдасться зменшити темпи глобального потепління. Щоб переломити цю тенденцію, потрібен час…



    Вісент Марі, Іспанія: Кліматична криза реальна: дані метеорологічних центрів чіткі та переконливі. Відчуття найбільш чутливих людей також зрозумілі. З кожним днем стає спекотніше, з кожним місяцем стає спекотніше, з кожним роком встановлюються нові теплові рекорди. Фауна і флора рухаються, пристосовуються або зникають. Причини давно відомі: вплив промислової діяльності на планету, неправильне використання забруднюючих видів палива, виробництво в гонитві за корпоративним прибутком без урахування завданої шкоди, планомірне старіння, непотрібні перевезення по всьому світу продуктів, які можна і потрібно робити ближче до споживача, вирубка лісів, надмірне використання токсичних продуктів. Якщо ми знаємо причини, ми знаємо і рішення. Але що ми можемо зробити, і досі не зробили, так це боротися з тими, хто наживається на продажі нафти, газу, пластику, здачі напрокат кораблів і літаків, загарбників зернових ринків, корисних копалин, зброї, воєн… Еліти, які нами керують, наповнюють ЗМІ інформацією, дослідженнями, думками, які приховують реальність таким чином, що змушують людей сумніватися в цій великій проблемі глобального потепління. Зараз, за допомогою соціальних мереж, їм це зробити ще легше. Звичайно, про реальність також розповідають, це один з голосів у сьогоднішньому медіа-шумі. Але, мабуть, важко відрізнити зерно від полови. Європейський Союз забороняє засоби захисту рослин, тому що вони виявилися дуже токсичними, Союз піклується про наше здоров’я. Коли ж вони втрутяться в отруєння ЗМІ, лобістів і соціальних мереж, які також отруюють нас своєю брехнею, ще більше продовжуючи період забруднення планети? Це непросто. Інтересів дуже багато. Але діяти потрібно швидко. Ми вже запізнилися. Але могло бути гірше.





    Гаральд Зюсс, Штрассхоф, Австрія (слухач англійської редакції): Я теж один з тих, на кого безпосередньо впливає зміна клімату. Мене звуть Гаральд Зюсс, і я живу в низинній частині Австрії, приблизно за 30 км на схід від Відня, недалеко від кордону зі Словаччиною. Літо тут, у Марчфельді, стало надзвичайно сухим. Я не бачив жодної краплі дощу, навіть краплі за п’ять тижнів, тоді як в інших районах (на півдні, наприклад) лило як з відра, спричиняючи повені з катастрофічними наслідками. Мій внесок? Я часто відмовляюся від автомобіля і користуюся громадським транспортом, щоб зменшити забруднення. І, можливо, одного дня я відмовлюся від автомобіля на користь електромобіля, хоча вони все ще дуже дорогі. Зараз, як ніколи, ми повинні планувати свої відпустки, коли це можливо, враховуючи кліматично нейтральний аспект транспорту. На жаль, я можу подорожувати до своєї родини в Азію лише літаком. У мене немає іншої альтернативи. Однак в Австрії або в сусідніх країнах ви можете дуже добре подорожувати потягом. На жаль, на даний момент я не можу зробити більше, хоча я дуже шкодую про ці кліматичні зміни.



    Гвідо Панеб’янко, Італія: Планета Земля, як організм, робить все можливе, щоб почуватися добре, але якщо щось йде не так, то їй стає погано, як і будь-якій людині. У 2023 році, після років пандемії, які, сподіваємось, ніколи не повернуться, ми знову почали завдавати шкоди нашій планеті. Викопне паливо – вугілля, нафта, природний газ – знову почали споживати в значних обсягах, особливо для виробництва електроенергії. У всьому світі марнотратство ресурсів повернулося до рівня, який ми вважаємо нормальним, але наша планета вважає зовсім інакше. Як ми можемо зменшити цей вплив? Кожен з нас може спробувати витрачати менше ресурсів, наприклад, використовуючи світлодіодні лампочки, нові системи кондиціонування повітря або пити фільтровану водопровідну воду, як це роблю я, щоб уникнути дрібних відходів, а також менше купувати і таким чином зменшити надмірне споживання, консьюмеризм. Освіта, особливо з раннього віку, дуже важлива для того, щоб молоді люди усвідомлювали марнотратство природних ресурсів. Уряди всіх країн повинні трохи більше інвестувати в освіту (…) Засоби масової інформації у співпраці зі школами повинні вчити молодь не марнувати природні ресурси, створюючи інтегровані мультимедійні платформи – школа, телебачення, радіо, інтернет – для просування цих принципів.



    Мухаммад Акіл Башир, Пакистан (слухач англійської редакції): На мою думку, наука про зміну клімату та її наслідки – це та сфера, в якій людство потребує освіти, тому ми повинні знати, що ми можемо зробити для адекватного вирішення цієї проблеми. Нам також потрібно організовувати форуми, які дозволять зацікавленим особам обговорювати питання зміни клімату та знаходити відповідні рішення. Засоби масової інформації можуть допомогти встановити справжній масштаб важливості зміни клімату і можуть мати певну формуючу цінність у цьому відношенні. Однак, особливо важливо вміти скептично ставитися до певної інформації, яку надають ЗМІ. Ми повинні відбирати інформацію, консультуючись з кількома джерелами, щоб потім сформувати власну думку про її достовірність. Кожен з нас може зменшити свій вуглецевий слід, роблячи такі дії: використовуючи відновлювані джерела енергії, менше їздити на автомобілі, більше ходити пішки, їздити на велосипеді або користуватися громадським транспортом, їсти менше м’яса і більше рослинної їжі. Нам доведеться використовувати менше товарів і послуг, менше добрив, а натомість використовувати матеріали, придатні для вторинної переробки. Нам доведеться інвестувати у відновлювану енергетику, енергоефективність і, в соціальному плані, в громадський транспорт. Нам потрібно буде ввести податок на викиди вуглецю і підтримувати заходи, які сприяють довгостроковому розвитку. Я оптимістично налаштований, що ми можемо працювати разом, щоб подолати зміну клімату і створити стійке майбутнє для всіх нас. Проблема зміни клімату викликає велике занепокоєння, у нас ще є час, щоб сформувати відповідь. Якщо ми зможемо працювати разом, ми зможемо зменшити викиди парникових газів, ми зможемо побудувати безпечніше майбутнє, а отже, захистити людство і планету Земля від найшкідливіших наслідків зміни клімату.



    Томас Мендес, Іспанія: Зрозуміло, що ми зіткнулися зі складною ситуацією, яка вимагає від усіх спільної роботи, малих дій для великих результатів на особистому та колективному рівні. І я вірю, що населення повністю усвідомлює і докладає необхідних зусиль, але саме тому ми маємо право вимагати таких же зусиль на всіх рівнях. Неможливо, щоб у той час, коли населення обмежує свої викиди, наші лідери, великі бізнесмени та менеджери продовжували безсоромно подорожувати та споживати, коли працівника просять їздити громадським транспортом замість приватного, навіть якщо не надаються адекватні та достатні засоби для того, щоб час у дорозі був розумним та рівноцінним. Коли споживача просять переробляти відходи, йому не кажуть, що весь цей пластик, весь цей папір, вся ця упаковка загалом виробляється не ним, а промисловістю, яка використовує несталі методи виробництва. Заплановане застарівання є неетичним, продукти повинні вироблятися на максимальний термін експлуатації. Кожен продукт, який безповоротно псується без вини споживача, має бути заборонений; кожна упаковка, яка підлягає переробці, не повинна була бути виготовлена; кожен продукт, який перевозиться на великі відстані автомобільним транспортом, повинен перевозитися залізницею; кожен продукт, який виробляється або вироблявся в глобальному масштабі, повинен вироблятися на місцевому рівні. Засоби масової інформації у своїй інформаційній роботі повинні нагадувати нам про ефективні практики, які дозволяють менше викидати, краще споживати і переробляти, але, перш за все, привертати увагу до того, що і де робиться неправильно. Ми не повинні перекладати провину і відповідальність на нижню частину піраміди, а підніматися на її вершину, вимагати такого ж рівня залученості, поширювати слово власним прикладом, зі скромної позиції, а не зарозумілістю і нав’язуванням, бо нав’язування призводить до відторгнення. Більш сталий, екологічний спосіб життя з низьким рівнем викидів корисний для всіх, але, звісно, за умови, що кожен докладе зусиль.



    Крістіан Гібодо, Франція: «Зміна клімату вплинула і продовжує впливати на Францію. Літо 2023 року було надзвичайно спекотним на Лазурному узбережжі, з тропічними ночами на морському узбережжі та температурою вище 20°C вночі. І так було протягом липня і серпня. Екстремальна спека спричинила проблеми зі здоров’ям у вразливих груп населення (літніх людей, хворих, безхатченків…), а споживання електроенергії для використання кондиціонерів було надзвичайно високим. При цьому ціни на електроенергію стрімко зросли, не кажучи вже про збільшення використання кондиціонерів, що лише загострює проблеми глобального потепління. Більше того, відсутність дощів протягом кількох тижнів спричинила додаткові труднощі як для мешканців, так і для сільського господарства. Було вироблено менше продуктів харчування, що призвело до зростання цін (…) У глобальному масштабі Франція відповідальна за дуже малу частину кліматичних змін, але вона відчуває на собі їхні наслідки. Те саме стосується багатьох менших країн. Однак для того, щоб стримати підвищення температури і глобальне потепління, потрібні зусилля ВСІХ людей на планеті. З іншого боку, я не думаю, що потрібно створювати нові платформи, оскільки, на мою думку, вони не служать жодній меті. Це ми побачили на КонференціїООН зі зміни клімату в Парижі у 2015 році. Нічого не зрушилося в правильному напрямку. Натомість нам доведеться виховувати майбутні покоління, щоб вони могли бути кращими для планети. Деякі молоді люди вже усвідомлюють, яких зусиль потрібно докласти, але все населення не готове або не зможе докласти цих зусиль. На закінчення, я не є оптимістом, тому що, на мою думку, ми не зможемо стримати глобальне потепління, але, можливо, планета зможе захистити себе від надмірної кількості населення.»



    Аллан Фенікс, з Наги, Філіппіни: «Причина і наслідки: зміна клімату останнім часом, глобальне потепління, змушує мене все більше і більше ховатися в приміщенні і скорочувати час, який я проводжу на вулиці, особливо в періоди сильної спеки. Спочатку я заперечував існування процесу глобального потепління. Я думав, що це просто різні зацікавлені групи просувають свій порядок денний. Але потім, одного дня, коли спека стала нестерпною, я подумав, що, можливо, глобальне потепління – це не просто вигадка, а цілком реальне і дуже присутнє явище. Тому я вирішив проводити якомога більше часу в приміщенні і присвятити себе пов’язаній з цим діяльності. Якими були б кроки для зменшення викидів парникових газів: розумне сортування та переробка відходів, а в міру технологічного розвитку людства – перетворення їх на енергію, яку можна використовувати багаторазово і не забруднюючи навколишнє середовище. Для мене зміна клімату йде пліч-о-пліч з прогресом людського суспільства, є прямим наслідком цього прогресу. Прогрес і розвиток суспільства спричинили ці кліматичні зміни, які, по суті, є їхнім побічним ефектом. Конкретний приклад: у минулому певне провінційне містечко обслуговувалося лише двома транспортними шляхами. Після природних років прогресу та розвитку транспортний рух у цьому районі настільки збільшився, що призвів до заторів, аварій та високого рівня забруднення в регіоні… Особистий внесок у зменшення вуглецевого сліду: самодисципліна. Ми повинні усвідомлювати, що лінощі у ретельному сортуванні та переробці відходів планети не зменшать наш вуглецевий слід, а навпаки. Освіта молодого покоління та дорослих може допомогти підвищити рівень обізнаності. Цьому можуть сприяти засоби масової інформації у всіх їхніх формах. Насамкінець можу сказати, що це причинно-наслідковий зв’язок (…) За технологічним прогресом і розвитком незмінно слідує зміна клімату. Ми все ще можемо щось зробити, якщо погодимося бути належним чином поінформованими, освіченими і дисциплінованими.»



    Фан Хунцзе, Китай: «У наш час, через парниковий ефект та глобальні кліматичні зміни, чотири пори року в нашій місцевості вже не можна чітко розрізнити. Весна, літо, осінь і зима часто змінюють одна одну. Пори року та їх природна послідовність стали хаотичними. Зокрема, взимку сніг вже стає все більш рідкісним і падає все далі від нас. Ми майже не відчуваємо того моменту відпочинку природи, тиші після сильного снігопаду! Більше того, навіть якщо сніг іноді йде, то лише тонким шаром, позбавляючи нас сили і атмосфери зими.»



    Йоганн Хьохтль, Ленгенфельд, Австрія: «Що стосується зміни клімату, то її існування – це реальність, яку не можна заперечувати. Усі наукові дані вказують на те, що глобальне потепління відбувається з безпрецедентною швидкістю і температура досягає екстремальних значень. Однак про вплив людини на зміну клімату говорять недостатньо. Наскільки людство впливає на зміну клімату, 10%, 90%? Враховуючи ці пропорції, людству доведеться або подвоїти свої зусилля, щоб протидіяти наслідкам зміни клімату, або визнати, що зміни клімату завжди існували в минулому і тому людству доведеться пристосовуватися до цих змін.»



    Хосе Луїс Коркуера, Іспанія: «Очевидно, що зміна клімату неминуча, і нам доведеться навчитися жити за новим сценарієм. У регіоні, де я живу, найпомітнішим явищем є нестача опадів, особливо її вплив на сільське життя. Виробництво зерна було нижчим за норму, тому що посіви висихають до того, як зерна досягають ідеального розміру, худобі не вистачає пасовищ, а корми коштують недешево. Виноградники дали гарний врожай і до 9 жовтня збір винограду вже був завершений. Кілька років тому збір врожаю ледве починався приблизно в цю дату. На щастя, у нас не було обмежень на воду, як це сталося в інших частинах Іспанії. Менш вражаючими, бо не такими помітними і повільними є зміни у місцевій флорі та фауні, коли види, виживання яких залежить від температури і води, замінюються іншими, краще пристосованими до нової ситуації. Таку картину ми спостерігаємо за межами міст, у сільській місцевості та в природі. Інший спосіб, в який зміна клімату впливає на нас – економічний: ціни на продукти харчування стрімко зростають через посуху, що зменшує врожаї, а міжнародна панорама погіршується через війни, які не дають світовій економіці стабілізуватися. Я не надто оптимістичний, тому що коли оголошуються нові заходи, я не бачу, щоб вони були дуже успішними. Однією з головних зірок у боротьбі проти споживання викопного палива є електромобіль. На рівні ЄС домагаються впровадження електромобіля і вже призначена дата закінчення виробництва автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння і навіть гібридів. Нам хочуть нав’язати автомобіль, який коштує грошей, яких у більшості з нас немає і ми не знаємо, як вони будуть виробляти всю електроенергію, необхідну для такої кількості автомобілів. Ми також відзначаємо, що пункти підзарядки акумуляторів не збільшуються відповідно до майбутніх потреб. Я припускаю, що виробництво великої кількості електроенергії для зарядки акумуляторів парку електромобілів спричинить певне забруднення, який вплив матиме позбавлення від автомобіля, який, як кажуть, забруднює навколишнє середовище, щоб купити інший? Переробка одного і створення іншого не має ніякого впливу? Чи ми справді хочемо культури споживання, викидання, адже за старим автомобілем можна добре доглядати. Я не думаю, що люди перестали їздити конях і перейшли на автомобілі, поки не побачили, що автомобіль пропонує їм більше переваг, коли вони побачили, що є дороги, автозаправки, пункти де можна купити запчастини, доступна ціна. Зваживши всі «за» і «проти», вони побачили переваги і вибрали те, що їм найбільше підходить. Я щиро вважаю, що не потрібно нав’язувати, коли людина бачить переваги і можливість заощадити і не соромиться спробувати обміняти один транспортний засіб на інший, який дасть їй набагато більше переваг при менших витратах. З іншого боку, податки на вуглеводні в Іспанії приносять близько 11 000 мільйонів євро на рік. Мені страшно уявити, як вони намагатимуться заповнити цю діру в державному гаманці, коли електромобілі стануть дедалі популярнішими. Тим часом можновладці, які нав’язують нам речі для нашого ж блага, не соромляться зустрічатися десь на планеті, організовуючи саміти чи зустрічі, куди вони прилітають літаками, у супроводі численних делегацій і з великими заходами безпеки. З сьогоднішніми можливостями, я вважаю, що ці зустрічі можна було б організовувати віртуально з їхніх власних країн, уникаючи таким чином величезних витрат і викидів, пов’язаних з такою великою кількістю подорожей. Існує багато заходів, які можна вжити для зменшення зміни клімату, проблема полягає в тому, що іноді ми стикаємося з потужними компаніями, які ставлять на перше місце використання і викидання. Хоча вони кажуть, що ці вироби можна переробити, вони опиняються в найнесподіваніших місцях. Саме тут вступає в дію освіта, щоб донести до людей важливість того, щоб кожен шматок відходів був на своєму місці, але для деяких людей переробка сміття не має особливого значення. Що стосується платформ для дебатів про зміну клімату, у мене не так багато інформації і тут може бути всього потроху. Наприклад, я не хотів коментувати опустелювання, масову вирубку лісів, видобуток корисних копалин, великі гідротехнічні споруди, зміну людиною природних просторів, що також є однією з важливих проблем. У моєму випадку, мені знадобилося б більше часу, щоб написати щось хоч трохи прийнятне на цю тему. Не всі проблеми пов’язані з викидами газів, адже ліси їх теж поглинають, проблема виникає тоді, коли газів викидається все більше, а лісової маси стає все менше. Я вважаю, що роль ЗМІ в питанні зміни клімату є важливою, і вони старанно займаються цією темою, можливо, тому, що вона постійно повторюється і багатьох людей все більше цікавить ця тема. Також часто проводяться рекламні кампанії, які інформують людей про заходи, яких вони повинні вживати, наприклад, про важливість утеплення своїх будинків, щоб уникнути витоків тепла чи холодного повітря, про важливість економії водопровідної води, про заходи з економії електроенергії і т.д. Існують тисячі кампаній, успіх яких залежить від того, наскільки люди застосовують їх на практиці. Однак найчастіше люди долучаються до них через економічний аспект, а не через екологічну проблему. Рахунки за опалення високі, тому що газ дорогий, вони опалюють свої будинки менше годин, думаючи більше про заощадження, ніж про зміну клімату. Це те, про що я думаю, я можу помилятися. Важко взяти бика за роги, у нас залишається все менше часу і є багато зацікавлених у впровадженні заходів, які можуть бути не зовсім правильними. З найкращими побажаннями до слухачів радіостанції і, звичайно, до журналістів ВСРР!»


  • День слухача ВСРР – 2023

    День слухача ВСРР – 2023

    Дорогі друзі! Ми запрошуємо вас взяти участь у нашій традиційній передачі
    «День слухача ВСРР», яка вийде в ефір 5 листопада, у першу неділю після Дня Радіо Румунія, який
    щорічного відзначається 1 листопада.




    2023 рік є найспекотнішим в Європі за весь час спостережень, повідомляє Служба кліматичних змін
    Коперника. Середня температура
    повітря протягом трьох літніх
    місяців і у вересні, досягла найвищих значень з початку світових вимірів. Зміна
    клімату призвела не лише до рекордно високих температур, але й до екстремальних
    явищ – спустошливих лісових пожеж, проливних дощів, буревіїв і повеней.




    До «Дня слухача ВСРР-2023» ми запрошуємо всіх висловити
    свою думку з цього питання. Зокрема ми б хотіли почути чи вплинула на вас зміна
    клімату (і як саме), які кроки, на вашу думку, слід зробити для прискорення
    зусиль зі скорочення викидів парникових газів, що може зробити кожен з нас для скорочення
    вуглецевого сліду? Чи вважаєте ви освіту корисним інструментом у спробах
    ефективніше боротися зі зміною клімату, чи має бути більше платформ для
    дискусій на тему зміни клімату? Яку роль мають ЗМІ у цьому контексті?




    Чекаємо ваших відповідей, а також прикладів передової
    практики, які будуть зачитані у нашій спеціальній передачі 5 листопада! Пишіть
    електронною поштою на адресу ucra@rri.ro або безпосередньо на нашому профілі у
    Facebook – Радіо Румунія. Так само ви можете надіслати аудіофайл на WhatsApp за
    номером: +40744312650, або надіслати нам свій номер телефону, а ми передзвонимо
    вам зі студії.

    Заздалегідь дякуємо за участь у нашому спецпроєкті!





  • Всесвітній день радіо – 2023

    Всесвітній день радіо – 2023

    Щорічно 13 лютого ми відзначаємо Всесвітній день радіо. Свято було проголошено на 36-й Генеральній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО на початку листопада 2011 року та затверджене Генеральною Асамблеєю ООН у 2012 році. Дата святкування 13 лютого була вибрана тому, що саме в цей день у 1946 році вперше вийшло в ефір «Радіо ООН», яке проводило мовлення зі штаб-квартири ООН і має на меті підкреслити надзвичайну важливість цього засобу масової інформації.



    Цього разу темою дня радіо, що відзначається вже в 12-те, є «Радіо і мир» і підкреслює роль радіо в запобіганні конфліктам і зміцненні миру, виходячи з того, що війна, як антонім миру, означає збройний конфлікт між державами або угрупованнями всередині країни, але вона також може означати конфлікт наративів ЗМІ. Наратив може підвищити напруженість або забезпечити умови для підтримки миру в певному контексті: «…з огляду на те, що війни починаються в розумі людей, також в розумі людей треба будувати бастіони миру.» Ви можете дізнатися більше про тему, обрану в 2023 році, а також про історію цього дня на спеціальному веб-сайті www.unesco.org/en/days/world-radio, але сьогодні ми запрошуємо вас послухати думки, якими поділилися з нами наші слухачі з усього світу.



    Радіо дає можливість охопити широку та різноманітну аудиторію, а це означає, що воно може впливати на досвід суспільства в його різноманітності, будучи місцем, де всі голоси можуть бути висловлені та почуті, вважає Тімоті Брокетт з США: «Радіостанції, які ведуть мовлення на коротких хвилях пропонують унікальну можливість залучити слухачів до діалогу, створити мости, які сприяють розумінню інших культур. Як і читання, слухання радіо залучає лише одне почуття. Таким чином, слухач, який не відволікається, може бути повністю захоплений передачею. Якщо передача освітня, культурна чи фактологічна, то слухач може приділити її 100% уваги. (…) Короткохвильові радіостанції можуть розширити кругозір людей у ​​всьому світі. Радіо відносно дешеве, а хвилі можуть досягати будь-якої точки земної кулі. Сильні передавачі з легкістю долають кордони. Радіо часто дає перспективу, яка відрізняється від того, що чує слухач на місцевому рівні. Це допомагає краще зрозуміти далекі країни і культури. Краще розуміння та почуті нові ідеї є сходинкою до антоніму війни – миру.»



    Радіо дуже часто є єдиним функціональним засобом масової інформації під час війни, завдяки своїй інфраструктурі, – каже Ніко Дженовезе з Італії, наводячи цікавий приклад: «Тема цьогорічного Всесвітнього дня радіо надзвичайно актуальна, тому що через кілька днів виповниться рік від початку війни в Україні. І радіо відігравало і відіграє важливу роль у війнах. Це інструмент миру, який передає важливі меседжі населенню. Слова по радіо можуть врятувати життя, попереджаючи про неминучу небезпеку, і, як ми бачили, радіо дуже часто є єдиним засобом звязку, який працює під час війни, інфраструктура для передачі відносно проста та радіопрограми можна слухати навіть за допомогою невеликого пристрою, що працює над батарейках. Далі слід згадати і про радіоаматорів, які завжди мали і мають важливу роль у воєнний час. Досить згадати, що вони першими вели трансляції після знеструмлення, хоч і короткочасного, київської телевежі після її обстрілу російськими військами. Звичайно, Українське радіо дуже швидко відновило своє мовлення на середніх хвилях, спираючись на інші станції, які ретранслювали його сигнал на всю охоплену конфліктом територію. На відміну від Інтернету, радіо не підлягає цензурі чи блокуванню, трансляції можна здійснювати з іншої країни. В Італії Бі-Бі-Сі – Радіо Лондон передавало дуже важливі повідомлення під час Другої світової війни. Отже, чи є сенс слухати радіо у 2023 році? Я вважаю, що так, і, на мою думку, цей Всесвітній день радіо також повинні відзначати усі школи в Європі, щоб пояснити учням важливість радіо, роль, яку воно відігравало в минулому і яку може мати сьогодні. Радіо, хоч йому й виповнилося 100 років, залишається молодим і в тренді сучасних технологій. А також залишається інструментом миру.»



    Філіп Марсан з Франції вирішив написати нам не стільки про роль радіо, скільки про особливі стосунки, які складаються між слухачами та журналістами радіостанції як у мирний, так і у воєнний час: «Слухачі спілкуються з радіостанціями з усього світу, завдяки чому створюються тісні узи дружби, братерства та миру. Таким чином, через радіоефір слухачі та журналісти краще пізнають один одного, відкривають і спілкуються один з одним, цінують один одного. (…) Приємно спілкуватися з цими радіостанціями, а особливо зі Всесвітньою службою Радіо Румунія, журналісти якого змушують нас любити та краще розуміти цю країну. Ось у чому суть братерства: знання інших допоможе нам поважати одне одного, цінувати одне одного, розвиватися в дусі миру.»



    Нуарі Нагмучі з Алжиру наголошує на життєво важливому значенні короткохвильових радіостанцій у зонах, що знаходяться під цензурою або під повним контролем влади: «Світові медіа-гіганти змінили свої програми та команди, щоб стежити за конфліктом в Україні, а також передавати інформацію країні-агресору. Цензура поширюється в країні Володимира Путіна з такою швидкістю, як ніколи після розвалу СРСР 30 років тому. Крім того, короткі хвилі стають дедалі цікавішим медіа-носієм, здатним уникати цензури та заборони. Так було під час Другої світової війни, і під час «холодної» війни, так є і зараз.»



    Дімітрі Бреоні з Італії підкреслює стійкість і постійну актуальність радіо: «З моменту свого виникнення радіо було важливим інструментом у багатьох аспектах. Під час Другої світової війни радіостанції, часто анонімні, передавали повідомлення надії та інформацію людям, які пережили ті болісні моменти. Радіо долає фізичні барєри, які створюють люди. Немає рівних моменту, коли ти слухаєш дружній голос, музику чи когось, хто посилає навіть з іншого кінця світу повідомлення надії та миру тим, хто зараз переживає важкі часи. Я бажаю вічного життя радіо, яке обєднує народи і життя, як це відбувається зараз, коли я пишу вам, мої друзі з Румунії. Щастя і миру вам!»



    Радіо є потужним інструментом для прославлення людства в усьому його розмаїтті та забезпечує платформу для демократичного дискурсу, – каже Гвідо Панебянко з Італії: «Радіо є незаперечним засобом, що обєднує різноманітність. А станції іномовлення відіграють важливу роль у цьому сенсі, оскільки вони розповідають про реальність своєї країни різноманітній аудиторії та передають повідомлення про мир у всьому світі кількома іноземними мовами, як це щодня робить Всесвітня служба Радіо Румунія. Особливо завдяки Інтернету сьогодні набагато легше займатися радіосправою і бути почутим, а також відкривати для себе різні станції, які, наприклад, ведуть мовлення на коротких хвилях різними мовами. Люди, які працюють на радіо, захоплені цим засобом звязку, який у демократичних державах сприяє миру та взаєморозумінню між усіма людьми та державами світу. Тоді радіо допомагає не бути самотнім. Я вважаю, що самотність є справжнім злом світу, а радіо вчить як ставитися до інших, що означає соціалізація, діалог, співпраця і, часто, є джерелом спокою. Вітаю з чудовим Всесвітнім днем ​​радіо весь колектив ВСРР!


    Радіо може
    розпалювати конфлікти, але насправді
    професійне радіо їх пом’якшує, зменшує
    напруженість,
    запобігаючи їх
    ескалації, вести
    до переговорів про примирення та
    відбудову, вважає наш слухач Павел
    Нікодим із Польщі
    :
    «Використання електромагнітних хвиль
    для передачі звуків на великі відстані
    виявилося надзвичайно ефективним і
    недорогим засобом передачі інформації.
    Більше
    того, радіоповідомлення забезпечують
    комфорт прийому, оскільки не залучають
    зір, тож радіо може використовуватись
    як водієм за кермом, так і фермером у
    полі. Усне слово залишається ефективним
    і приємним засобом передачі інформації.
    Радіопередачі,
    дебати та подкасти успішно конкурують
    з Інтернетом, телебаченням та друкованими
    ЗМІ. Жити в мирі та мати відчуття безпеки
    є фундаментальним правом людини. На
    жаль, це право постійно порушується.
    Радіо також може бути ефективним
    інструментом для сприяння миру та
    поширення неправдивої інформації. Радіо
    відіграє значну роль у посередництві
    в суперечках. Транслюючи інформацію
    про погляди кожної групи, радіо може
    пом’якшити конфлікти між ворогуючими
    групами або міжрасові конфлікти. Радіо
    може дати залученим сторонам можливість
    поспілкуватися одна з одною та знайти
    мирне вирішення своїх розбіжностей.
    Іншими словами, радіо пропонує незліченну
    кількість можливостей для побудови
    мостів між людьми, але воно також може
    бути потужним інструментом для поширення
    брехні».


    Радіо також
    можна вважати
    гарантом
    миру, вважає Артур
    Фернандес Ллорелла з Іспанії, слухач
    англійської редакції
    ВСРР
    :
    «Радіопередачі дозволяють поширювати
    вільні ідеї повсюди, а свобода – це
    перший крок до миру. Cподіватимемось,
    що радіо буде жити ще довго, поки буде
    радіо, буде мир».


    Марко
    Пальоніко з Італії
    також
    пише про важливість миру та марність
    війни: «Війни нікуди не ведуть і немає
    ані
    переможців, ані
    переможених. Це просто ескалація новин
    про смерть і кров. Війна, задумана мізками
    тих людей, які не вміють інвестувати
    накопичені роками гроші. Ми в 2023 році,
    і ще на
    світі такі люди,
    які думають,
    як знищити свого сусіда. Я
    посадив
    квітку в полі, з надією, що вона скоро
    проросте…»




    Неупередженість
    радіожурналістів має важливе значення
    для зміцнення миру та демократії, вважає
    наш слухач Магі
    Руа з Франції
    :
    «Радіо залишається найекономнішим
    медіа-інструментом і найбільш адаптованим
    до періодів конфлікту, воно досягає
    людей під бомбами, найбідніших людей
    чи біженців. Короткі хвилі досягають
    навіть людей з
    найбільш
    важкодоступних місць
    у будь-якій точці світу. Незалежне радіо
    є важливим медіа для здійснення переходу
    та підтримки миру, шляхом
    трансляції
    об’єктивних
    репортажів,
    аналізу та з’ясування
    причини
    та ситуацій.
    Професіонали радіо роблять свій внесок
    у запобігання конфліктам і зміцнення
    миру через свій чіткий вибір, без
    комерційного, політичного чи ідеологічного
    впливу, дотримуючись неупередженої
    редакційної позиції не заохочувати до
    насильства, помсти, а, навпаки, підтримуючи
    мир
    і демократію. Так, ООН і ЮНЕСКО, зокрема,
    підтримують засоби масової інформації
    в країнах, які стали жертвами насильства,
    де вони створюють місцеві громадські
    радіостанції з мовленням на місцевих
    мовах і діалектах, наприклад, з північного
    Камеруну чи Балкан. Вони здійснюють
    місцеві програми миру, посередництва,
    запобігання та вирішення конфліктів,
    міжкультурного та міжрелігійного
    діалогу та примирення. (…) В Україні
    «Радіо за мир» щоденно транслює інформацію
    російською та українською мовами на
    коротких хвилях для боротьби з пропагандою,
    дезінформацією та захисту прав людини.
    (…) Усі ці та багато інших радіостанцій
    передають послання миру, сприяють
    діалогу між країнами, між громадами та
    релігіями з метою примирення та кращого
    спільного життя. Знання фактів у повній
    незалежності, відповідна інформація -
    все це підтримує мир і демократію. Тож
    нехай
    живуть радіо, які є голосами миру!»


    Крістер
    Брунстром зі Швеції
    підкреслює
    життєву важливість незалежних громадських
    радіостанцій у поточному геополітичному
    контексті: «Напад Росії на Україну
    триває вже
    близько року.
    Ніхто не думав,
    що таке можливу
    Європі. Незалежні громадські радіостанції
    чудово висвітлювали події в Україні,
    але є впевненість, що мовник, який
    знаходиться під прямим контролем уряду,
    може бути використаний для просування
    інтересів невеликої групи людей, як це
    має місце в Росії. Радіостанція дуже
    легко може втратити редакційну
    незалежність і стати рупором диктаторського
    режиму. Таких випадків чимало. Мало
    того, що мовник може бути зведений до
    висловлювання думок і просування
    політики диктатури, але й журналісти,
    які хочуть представляти
    правду, швидше за все, повинні знайти
    інше
    місце праці.
    У випадку з Росією будь-яка критика на
    адресу політики
    уряду чи вторгнення
    в
    Україну може призвести до позбавлення
    волі.
    Просте згадування слова війна може мати
    той самий ефект. Ось чому доступ до
    незалежних суспільних радіостанцій,
    поза будь-яким державним контролем, є
    життєво важливим. Їхні програми
    забезпечуватимуть громадськість
    інформацією, необхідною для формування
    думки про те, що насправді відбувається
    у світі, таким чином сприяючи створенню
    середовища миру та стабільності.
    Журналісти та репортери вже роблять
    чудову роботу, повідомляючи про те, що
    відбувається у світі сьогодні, і всі
    вони потребують нашої підтримки, тому
    що в деяких випадках це може бути важко
    або навіть небезпечно через сили, які
    хочуть перешкодити фактичному та
    незалежному висвітленню».


    Для багатьох
    слухачів радіо є другом на все життя,
    вважає Донато
    Ріккарді з Італії:

    «Я слухаю радіо з 12 років, зараз мені
    39. Для мене радіо, крім хобі означає
    інформацію, хорошу музику, розвагу,
    дружбу».


    Розанна
    Лейкленд з Великобританії

    з великої кількості передач,
    які пропонують радіостанції, робить
    ставку на розважальні, щоб відволікти
    увагу
    слухачів
    із конфліктних
    регіонів
    від важких ситуацій, які вони переживають:
    «Я вважаю, що радіо, особливо на коротких
    хвилях, мають особливу
    роль у забезпеченні миру в усьому світі,
    особливо в умовах триваючих конфліктів.
    Громадяни обох таборів, причетних
    до конфлікту,
    можуть слухати музику чи ток-шоу, які
    можуть відволікти їх від страшних
    ситуацій, у яких вони опинилися, і змусити
    на кілька хвилин забути про великий
    стрес, у якому вони перебувають».

    Якщо
    певні
    слухачі у важкі для
    них часи звертають
    свою увагу на культурні чи розважальні
    програми, то інші знаходять підтримку
    в програмах релігійної тематики,
    стверджує
    Роберто
    Кюдеролі
    з Італії.
    ( audio
    în italiană şi română salvat in FTP2 WRD2023 Roberto
    Chiuderoli):
    «Так,
    як
    каже Папа Франциск, тільки Бог може
    принести нам мир, змінюючи серця людей.
    Нехай якнайшвидше настане
    мир!»


    У 2023 році, щоб
    підкреслити роль радіо в подоланні
    важких моментів і налагодженні
    комунікаційних мостів, Радіо Румунія
    вирішило продемонструвати яку
    силу згуртування через музику воно
    має.
    Обрану
    ним пісню
    «Heal the World» (Зціли
    світ)
    у версії #AllStarsSong виконують румунські
    співаки
    нового покоління разом із відомими
    музикантами, Дитячим
    хором радіо та Біг-бендом
    Радіо Румунія, які надали особливого
    звучання відомій пісні Майкла Джексона,
    заклик до миру та злагоди.


    Дякуємо слухачам
    зі всього
    світі за незліченні надіслані думки!
    Вітаємо
    всі радіостанції: з Всесвітнім днем радіо!

  • Всесвітній день Радіо 2023

    Всесвітній день Радіо 2023

    Щорічно 13 лютого ми відзначаємо Всесвітній день радіо. Цього разу темою дня
    радіо, що відзначається вже в 12-те, є «Радіо і мир».

    Війна, як антонім миру, означає збройний конфлікт
    між державами або угрупованнями всередині країни, але вона також
    може означати конфлікт наративів ЗМІ. Наратив може підвищити напруженість або
    забезпечити умови для підтримки миру в певному контексті: «…з огляду на те,
    що війни починаються в розумі людей, також в розумі людей треба будувати бастіони миру.»




    Отож, дорогі друзі, до Всесвітнього дня
    радіо ми просимо вас надіслати коротенькі есе у текстовому або аудіо форматі на
    тему «Радіо та мир». Чекаємо ваших роздумів на адресу ucra@rri.ro або на
    WhatsApp за номером: +40744312650. Найцікавіші матеріали будуть зачитані наших передачах та розміщені на нашому сайті і в соціальних мережах.

  • Володимир Зеленський – «Людина 2022 року» за версією ВСРР

    Володимир Зеленський – «Людина 2022 року» за версією ВСРР

    Дорогі друзі,
    Всесвітня Служба Радіо Румунія продовжила свою багаторічну традицію і знову запросила
    вас взяти участь в спецпроєкті «Людина року» за версією ВСРР. Ми закликали вас
    поділитися своїми думками про те, яка, на ваш погляд, особистість мала
    найбільший позитивний вплив на події в світі у 2022 році.




    Цього разу переважна
    більшість учасників нашого традиційного проєкту вважає «Людиною 2022 року»
    президента України Володимира Зеленського.




    Рафаеле
    Понтічеллі з Італії запропонував кандидатуру Володимира Зеленського «за
    героїзм, проявлений як ним, так і його народом у захисті від російського
    вторгнення».

    Міодраг Рістіч з Сербії написав: «Сміливість, мудрість, рішучість – це риси людини року і нею є президент України».

    «Очікувано віддаю свій
    голос на користь Володимира Зеленського – нема у світі зараз політичного чи
    громадського діяча з подібним тягарем відповідальності й потребою самовіддачі»,
    – написав українець Віталій Єфіменко.

    «Мій вибір – президент України Володимир Зеленський, який надихає свій народ у боротьбі
    з російськими окупантами», – написав Крістер Брюнстрем зі Швеції.

    «Зеленський показав
    взірцеву позицію й успішно керує своєю країною у сумній війні проти російського
    загарбника, який несправедливо спустошує Україну, а ми всі сподіваємося, що ця
    війна скоро закінчиться», – пише Мігель Рамон Баусет з Іспанії.

    «Харизматична
    та сильна особистість, Володимир Зеленський є символом опору народу
    загарбникам, прагнення до демократії, незалежності та миру, він є символом
    політичного оновлення», – написав Магі Руа з Франції.

    «Зеленський очолює свою
    країну, не даючи себе залякати напевно найбільшій загрозі з часів Другої
    світової війни», – написав Карстен Фенске з Німеччини.




    Серед
    запропонованих вами особистостей
    були також головнокомандувач Збройних сил України, генерал
    Валерій Залужний, завдяки якому власне Україна чинить опір агресії та повертає захоплені землі, волонтери, які
    допомагають людям, котрі постраждали від війни в Україні, журналісти, особливо суспільних
    ЗМІ, які правильно висвітлюють війну в Україні, журналісти з усього світу, які
    виступають проти війни в Україні, а також іранський народ, точніше іранські
    жінки, які виступають проти чинного теократичного режиму.

    Серед запропонованих кандидатур
    налічуються і: Папа Римський Франциск, король Великобританії Чарльз III-й, а
    також покійна королева Єлизавета II, президент Китаю Сі Цзіньпін, президент
    Росії Володимир Путін, колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, президент
    Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган.




    Серед претендентів на
    звання «Людина 2022 року» за версією ВСРР також були: нова зірка світового плавання, румун Давід Поповіч, аргентинський футболіст Ліонель Мессі, збірна Аргентини, яка виграла Чемпіонат світу з футболу і колектив NASA за успішний запуск проєкту «Артеміда», який має на меті знову висадити астронавтів
    на Місяць.




    Щиро дякуємо всім, хто й
    цього року долучився до цього проєкту і запрошуємо і надалі
    активно долучатися до наших ініціатив!

  • Людина 2022 року за версією ВСРР

    Людина 2022 року за версією ВСРР




    Дорогі друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія продовжує традиційне опитування серед своїх слухачів і дописувачів і запрошує всіх, хто слухає передачі
    українською мовою в короткохвильовому діапазоні та в Інтернеті, а також читачів
    сайту www.rri.ro і нашої сторінки в мережі Facebook взяти участь у спеціальному проєкті
    «Людина року» і в складному та важкому для всіх нас 2022 році. Це був непростий рік через наслідки пандемії COVID-19, а також
    через війну, розв’язану Росією проти Україні, через запаморочливі
    ціни на енергоносії, продовольчу кризу в деяких частинах світу, а також через
    зростаючу інфляцію, яка привела до того, що покриття щоденних витрат стає все більшим тягарем для все більшої кількості людей.


    Ми просимо назвати людину, яка, на ваш погляд, своїми діями справила
    величезний позитивний вплив на людство у 2022 році. На базі ваших пропозицій ми оголосимо «Людину 2022 року за версією ВСРР». Хто може бути нею і, головне, чому? Можливо це видатна постать або маловідома широкому загалу особа, котра може бути взірцем для інших?
    Чекаємо, як зазвичай, ваших думок та аргументів.


    Свої пропозиції ви можете надіслати факсом за номером:
    +40.21.319.05.62, електронною поштою на адресу: ucra@rri.ro чи
    звичайною поштою на адресу: Українська редакція Всесвітньої служби Радіо
    Румунія, п/c 111, вул. Генерала Бертло 60-64, Бухарест, Румунія. Так само, ви
    можете написати кого вважаєте «Людиною року» на нашій сторінці в мережі Facebook.


    Нагадаємо, що «Людиною 2021 року за версією ВСРР», точніше «Людьми 2021 року» стали медичні
    працівники зі всього світу, які перебували на передовій лінії боротьби з
    пандемією COVID-19, а також усі розробники вакцин проти COVID-19.


    Як завжди ми повідомимо кого слухачі та дописувачі нашої радіостанції
    обрали «Людиною 2022 року за версією ВСРР» у наших
    передачах 1 січня 2023 року.

  • День слухача ВСРР – 2022

    День слухача ВСРР – 2022

    Раді вітати вас, шановні друзі
    у рамках нашого спеціального проєкту до Дня Румунського радіо, який ми
    традиційного присвячуємо нашим слухачам.


    2022 рік увійде в
    підручники історії та колективну пам’ять, але не як рік виходу з пандемії
    COVID-19, як багато хто з нас очікував. Вранці 24 лютого старий континент
    сколихнув збройний конфлікт після майже 80 років миру. Росія напала на Україну!
    Військове протистояння супроводжувалося масштабною пропагандистською та
    дезінформаційною кампанією, спрямованою на створення хаосу та плутанини.


    Інформаційна війна
    не є новою реальністю, але в контексті подій в Україні світ відчув її наслідки більше, ніж коли-небудь
    раніше, оскільки вона викликала справжню лавину неправдивих новин та
    дезінформації.


    До «Дня слухача
    ВСРР-2022» ми запитали вас, звідки ви берете інформацію про війну в Україні,
    як вам вдається відрізнити правдиві новини від неправдивих, а також наскільки
    ви вважаєте себе вразливими до дезінформації? Чи видалили ви зі свого списку
    джерел інформації ЗМІ, які поширювали неправдиві новини та дезінформували. Яку
    роль грає суспільне радіо, в тому числі ВСРР, у вашому житті у цей період?




    У наступні хвилини запрошуємо вас ознайомитися з кількома
    відповідями та думками наших слухачів з різних куточків світу. Зазначимо, що дані
    думки та коментарі, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не
    співпадати з точкою зору радіостанції.




    Карло Джордані,
    Італія –
    «З великим інтересом стежу за розвитком війни в Україні, передплачую
    щоденну газету та геополітичний журнал. Читаю також щоденні онлайнові видання,
    яким довіряю, слухаю радіо «Радіо Рай 3» і «Радіо24» на коротких хвилях, бо
    вважаю їх надійними джерелами, а також черпаю інформацію з Твіттера. Я не
    просто читаю те, з чим згоден, я також читаю статті, які представляють думки,
    що відрізняються від моїх власних. (…) Слухаю короткохвильові міжнародні
    радіостанції італійською, французькою та англійською мовами, щоб мати уявлення
    про те, що думають про це за кордоном. Загалом фейкові новини можна впізнати,
    оскільки вони не підтверджені фактами чи твердженнями, які б спростовували
    навіть реальність, яку демонструють фотографії та відеозображення, що
    надсилають ті, хто щодня веде війну. Якщо щось здається вражаючим або
    малоймовірним, я шукаю більше джерел, щоб підтвердити або спростувати цю
    новину. Якщо джерело просто поширює дезінформацію, я вилучаю його, щоб не
    витрачати час.»


    Володимир
    Гуртовий з України написав:
    «Ми з родиною жили в Києві. Моя родина втекла до Польщі, але я вирішив залишитися.
    Як радіоаматор я мав можливість слухати всі частоти. Я слухав розмови пілотів
    військових літаків, які літали просто над моєю головою. Слухав розмови місцевих
    радіоаматорів, територіальної оборони та поліції, і, звісно трансляцію
    ​​багатьох станцій мовлення на ДХ, СХ та КХ діапазонах. На коротких хвилях
    також було чудово чутно Радіо Румунія. Лише кілька джерел можуть дати уявлення
    про ситуацію. Я отримував інформацію безпосередньо від знайомих у різних
    куточках країни, читав в Інтернеті різними мовами та з різних країн. І навіть
    російська пропаганда могла б дати якусь інформацію для порівняння. Як
    відрізнити фейкові новини від справжніх? Це дуже важко, а чаом взагалі
    неможливо. Але порівняння інформації з різних джерел і підтвердження її людьми
    на місцях робить це можливим. Зрозуміти, що йдеться про фейкові новини, часто
    можна за стилем подачі інформації, за помилками перекладу чи за неточними
    назвами. Це часто залежить від джерела. Дуже мало шансів почути правду
    російською чи з російського джерела. Оскільки від цього залежить моя безпека,
    мене останнім часом дуже важко обдурити. Однак початок поширення дезінформації
    часто може говорити про майбутні події. В умовах перебоїв з електроенергією,
    Інтернетом або мобільним зв’язком єдиним джерелом інформації може стати
    будь-який приймач з можливістю живлення від акумуляторів (в тому числі
    автомобільних) і прийому на ДХ, СХ і КХ. Я відчув це на собі вже кілька разів».




    Уго Лонгі, Аргентина: «Першою жертвою війни є правда. Не
    знаю, хто це сказав, але це абсолютно вірно. Інша реальність полягає в тому, що
    незалежно від того, перебуваємо ми за 100 чи 14 тис. кілометрів від війни, її
    наслідки непоправно впливають на нас. На основі цих загальних, але дійсних
    концепцій кожен з нас займе свою позицію щодо конфлікту. Кожен з нас робить це
    згідно зі своїми переконаннями та кількістю та якістю інформації, яку він
    отримує. Наше завдання, як страждаючих глядачів події, якраз і полягає в тому,
    щоб визначити, чи сказане відповідає дійсності або ні. Ми бачимо трупи,
    зруйновані міста, людей, які кричать, рятуючи своє життя, тікаючи від жаху.
    Картина, безсумнівно, жахлива, але хто це спричинив? Чи це агресор, який прагне
    домінувати над чимось? Чи це агресор, який намагається привласнити щось, що йому
    не належить? Багато питань, на які важко відповісти. Принаймні я не можу цього
    зробити. Мої стосунки зі ЗМІ, особливо з радіо, тривають багато років і я їх
    зберігаю. А це означає погодитися з тим, що я отримую не завжди правдиву
    інформацію про те, що відбувається. Я роблю висновок, що в цьому конфлікті не
    обрав якесь джерело інформації, я слухав кілька і жодне з них мене не
    задовольнило повністю. Плекаюся інформацією, тому що не можу ставитися байдуже до
    ситуації, але в кінці кожного дня сподіваюся, що все закінчиться якомога швидше.»




    Вісент Марі, Іспанія
    «Міжнародне радіо – це відкрите вікно спілкування без цензури. Це ще одна
    думка в оглушливому гомоні сучасних ЗМІ. Але це голос, який несе
    відповідальність за надання довіри країні, з якої воно веде мовлення і
    підтверджує її соціальний, політичний чи демократичний рівень. Соціальні медіа
    забезпечують платформу для багатьох голосів без жодних критеріїв, групуючи
    прибічників найабсурдніших теорій. Люди, які знищили передавачі 5G, тому що
    вони «випромінювали» ковід. Інші купували відбілювач, щоб вилікуватися, тому що
    так їм порадив їхній президент. Національні або міжнародні громадські
    радіостанції повинні пролити світло на цю темряву, спричинену зловживанням
    соціальними медіа. Знати, як відрізнити кукіль від пшениці, – це важке
    завдання, але це потрібно зробити. Радіопрограми мають бути об’єктивними, мають
    захищати свободу, права людини, мир, співіснування, зберігати дистанцію від
    тоталітарних і радикальних позицій. Ми повинні засуджувати зловживання,
    незалежно від того, звідки вони походять, захищати природу, яка годує всіх нас,
    щоб ми поступово не отруювали її і, безумовно, самих себе. Вчитися з історії!
    Багато разів вона повторюється. І найчастіше погані її частини. Радіостанції
    мають сприяти співіснуванню, а не протистоянню та війні. Європа… поле тисячі
    битв. У наших силах, усіх нас, покласти край війні на європейській землі.
    Громадське та міжнародне радіо має бути мовником правдивої інформації на такі
    чутливі теми, як ця. Придушення міжнародних короткохвильових служб було
    колосальним фіаско. Зараз ми бачимо, що мало радіостанцій із Заходу транслюють
    свої передачі в Росію. Є тільки ОФІЦІЙНІ ЗМІ. У свою чергу Захід закрив радіоСпутнік і телебачення RT. А у Москви коротких хвиль немає. У неї
    немає голосу. Вона німа. Я вітаю Радіо Румунія за збереження досконалої
    міжнародної служби на коротких хвилях – це ПРЯМА комунікація між радіо та
    слухачем.»


    А ось, що написав нам наш слухач з Росії, прізвище та
    ім’я якого з об’єктивних причин ми вирішили не оприлюднювати.
    «Рік, який
    добігає кінця, справді ввійде в історію як рік виходу людства з глобальної
    пандемії, як і рік кривавого збройного конфлікту в центрі Східної Європи. Я
    гадаю, що потім, з висоти часу, історики будуть пов’язувати ці дві події, та
    робити свої висновки. В світі, який буде вже зовсім іншим! Так,
    агресія Росії в Україні ведеться на фоні безпрецедентної пропагандистської та дезінформаційної
    кампанії з боку Росії. Тут, в Росії, розв’язану війну вимагають називати тільки
    «спецоперацією», під загрозою поліційних та судових переслідувань. Також тут
    заборонено вживати слова «війна» і
    «мир», оскільки ці слова, як
    стверджується, «дискредитують армію
    Росії»! Ні, цілком серйозно, це вважається злочином,
    згідно нових законів, які були затверджені російським парламентом, і за
    порушення яких тут можна отримати великий штраф, або навіть тюремне ув’язнення. Висловлювати свою думку в соціальних мережах
    теж не вільно – за це можна
    отримати арешт і в’язничний термін. Інформацію про війну на
    моїй дорогій Батьківщині я беру з достовірних джерел в радіоефірі та в мережі інтернет, в тому
    числі й в ефірі та на сайті вашого радіо. Я можу легко відрізнити правдиві
    повідомлення від дезінформації, тому самого себе вразливим до
    дезінформації не вважаю. Інша справа -
    багато людей в Росії, і не тільки в Росії,
    вірять явній брехні, та переповідають неправдиві новини. Переконати
    таких людей можна, хоч і не завжди, та
    це може бути ще й небезпечним, оскільки
    цим людям вбили в мізки абсолютне переконання в тому, що тільки та інформація,
    яку вони чують і читають щодня, є єдино
    правдивою. Тому моє завдання відносно
    таких людей – обережними порадами застерегти їх від необдуманих кроків, які
    можуть призвести до смерті їх самих, або
    ж їхніх найближчих родичів. Так,
    говорити правду в Росії зараз небезпечно. Тому я також намагаюсь підтримати
    людей, які взяли на себе сміливість казати правду, і через це постраждали.»




    Уго де Поло, Італія
    «Я відчуваю себе дуже вразливим до дезінформації, і, на жаль, досить часто
    насправді ми не розуміємо, наскільки новина є правдивою повністю, частково чи
    взагалі. Фейкові новини добре сконструйовані, тому їх важко відрізнити від
    справжніх. Тому я намагаюся максимально диференціювати джерела інформації. Я
    слухаю RAI, наше національне радіо. Слухаю вас, ВСРР, потім Голос Туреччини,
    Радіо Китаю. Ви серед небагатьох, хто все ще транслює передачі італійською
    мовою на коротких хвилях. Мені з деякими труднощами вдається обійти обмеження і
    читаю Sputnik News. Я слідкую за новинами нашого інформаційного агентства ANSA,
    AP News, Global Times, New York Times і Washington Post. Отже, я намагаюся
    слухати всі можливі «дзвони». Зрештою, намагаюся зробити власні висновки з
    наявного в моєму розпорядженні інформаційного матеріалу. Що стосується
    міжнародних радіостанцій, то я вважаю і завжди вважав, що вони відіграють
    цікаву і гідну уваги роль. Я пам’ятаю часи «Берлінської стіни»: я слухав або
    читав міжнародні новини тут, в Італії, і ввечері мені було важко вибрати одну з
    багатьох радіостанцій з-поза залізної завіси, які транслювали італійською
    мовою. Тоді я був молодим і починав окреслювати певні ідеї, звертаючись до
    різних джерел. Тепер, завдяки Інтернету, все здається простіше. Ми є мішенню
    для всіх типів новин, усі більш-менш завуальовано орієнтовані таким чином, щоб
    читач/слухач отримав уявлення про те, хто «хороший», а хто «поганий». На щастя,
    у світі радіостанцій є й ви – ВСРР: ви пройшли через усі види досвіду під час
    минулих режимів, які не полегшили життя населення, тому ваша думка завжди має
    значення».


    Крістер Брюнстром, Швеція – «Ми всі були шоковані
    жорстокістю російської військової агресії проти України. Тисячі людей, як
    військові, так і мирні жителі, були вбиті або покалічені на все життя, країна
    зазнала величезних руйнувань. Усе це нагадує про військові злочини, яких не
    було в Європі з часів Другої світової війни. ЗМІ, звичайно, відіграють важливу
    роль в інформуванні нас про те, що відбувається щодня. Я отримую більшу частину
    своєї інформації від шведського громадського радіо – Radio Sweden – та від
    інших міжнародних радіостанцій, таких як BBC, Radio France International і
    Radio Austria International. Джерелом інформації також є ВСРР. Усі ці
    радіостанції мають кореспондентів у Росії та Україні, які повідомляють про
    події та хід війни. Громадські ЗМІ завжди зазначають, чи правдивість їхніх
    новин була перевірена. Якщо ні, то вони оголошують, що їм було неможливо
    перевірити правдивість певних заяв або звітів про події. Правда є однією з
    перших жертв війни чи конфлікту. Заяви російських урядовців можна відкинути
    тому що вони майже завжди виявлялися повністю фальшивими. Російські лідери
    вміють брехати громадськості як вдома, так і за кордоном. Я не думаю, що я
    настільки вразливий до дезінформації, тому що тримаюся подалі від усіх видів
    соціальних медіа, бо їм не можна довіряти. У часи кризи суспільні радіостанції
    та телебачення відіграють важливу роль у наданні справжньої і надійної​​інформації,
    і те саме стосується тих міжнародних радіомовників, які вільні від державного
    контролю та керовані незалежними журналістами. Вітаю всіх із Днем слухача!»




    Поль Жаме, Франція
    (слухач передач англійською мовою) –
    «Ваша пропозиція щодо Дня слухача 2022
    справді привернула мою увагу! Дійсно, ви запитуєте нас про дуже захоплююче
    явище, про «фейкові новини», яке зазнало дивовижне експоненціальне зростання з
    вибухом використання соціальних мереж під час кризи Covid-19 і продовжується
    сьогодні з війною в Україні та її глобальними наслідками. Радіо було і
    залишається моїм першим джерелом інформації: я ніколи не дивлюся телевізор! Але
    мушу додати, що читання онлайн-статей невпинно зростає в останні роки, особливо
    після кризи Covid.З
    війною в Україні отримання інформації з онлайн-джерел продовжувало набувати все
    більшого значення, хоча б лише для пошуку додаткової інформації чи перевірки
    новини почутої по радіо. Самозахист від «фейкових новин» потребує реальних
    зусиль не лише у диверсифікації джерел інформації, а й у перевірці інформації.
    І тут все ускладнюється, тому що дуже часто, і це по-людськи, кожен з нас
    дозволяє замкнутися у власних переконаннях! Більше того, перевірка інформації є
    особливо складною, оскільки дуже часто одне й те саме джерело – наприклад,
    прес-агентство – переймається багатьма ЗМІ, що не мають можливості мати свого
    кореспондента на місці події.І
    те, що інформація помножена в десятки разів, не означає, що вона достовірна.
    «Медіамашина» тоді сприймається як єдине однорідне ціле, що викликає підозру.
    Крім того, ті, хто був свідком події, часто найбільш критично ставляться до
    ЗМІ, які висвітлюють її. Все більше і більше громадян відмовляються від ЗМІ,
    особливо молоді люди, і звертаються до соціальних мереж, які є справжніми
    резонаторами для «фейкових новин». Я не користуюся соціальними мережами, що
    зменшує мою вразливість і тому я не витрачаю час на читання брехні! Я завжди
    захищав існування та важливість міжнародних радіостанцій, тому що вони, знову ж
    таки, пропонують різні точки зору на поточні події, що, на мою думку, є
    важливим і допомагає мати точніше уявлення про реальність. Є багато інших
    аспектів, які варто підкреслити. Проте я хотів би згадати нещодавнє поняття,
    яке породило новий вислів, а саме еру «постправди». Цей вислів було обрано
    «словом 2016 року» Оксфордським словником, який пропонує таке визначення: «що
    стосується або позначає обставини, за яких об’єктивні факти менш впливають на
    формування громадської думки, ніж звернення до емоцій і особистих переконань».




    Теругіко КАЧІ, Японія – «Щодо війни в Україні, для мене
    основними джерелами інформації є громадські радіо і телебачення, а також їхні
    веб-сайти в демократичних країнах, особливо в Європі, такі як BBC у Великій
    Британії, DLF у Німеччині та ВСРР. Дуже важко відрізнити фейкові новини від
    справжніх. Я не покладаюся на інформацію з соцмереж, тому що там є мікс. Дуже
    ймовірно, щоб вони були фейк-новинами. Зрозуміло, що в цій війні Росія є
    винуватою, але саме тому, що йдеться про війну, я не довіряю жодній інформації,
    яка надходить до нас не лише з Росії, а й з України. Тому, як я вже казав
    раніше, єдиний вихід – довіряти інформації, що надходить із демократичних країн
    Європи. Я не думаю, що я вразливий, коли йдеться про дезінформацію, але я не
    можу бути впевнений. Тому намагаюся не сприймати як належне інформацію, яка
    надходить із країн із диктаторськими та недемократичними режимами. Якщо я
    вважаю, що джерело інформації недостовірне, я видаляю його зі свого списку. Я
    живу в Японії, тому важко розуміти саме цю війну, як щось пережите. Міжнародні
    радіостанції, особливо європейські, створюють мені набагато чіткішу картину
    цієї війни та розширюють мій кругозір.»




    Уоррен Ламбінг,
    Уеллсвіль Нью-Йорк, США
    – «Я багато років слухаю ВСРР. Нещодавно у вашій
    програмі ви запитали, з яких джерел я отримую інформацію про війну в Україні.
    Відверто кажучи, коли йдеться про будь-які конфлікти, я скептично ставлюся до
    будь-якої представленої інформації. На репортажі часто впливає погляд про війну
    інформаційних агентств. Проте я завжди дивився Бі-Бі-Сі, хоча воно більше не
    транслює на коротких хвилях у Північній Америці. З початку конфлікту я слухав
    ваші передачі і Радіо Прагу, а іноді Радіо Словаччину. ЗМІ в США широко
    висвітлюють війну, але мене більше цікавить, що повідомляють сусідні з Україною
    країни. Я слухаю короткі хвилі вже понад 30 років. Я дивився новини Sky і
    France 24, тим більше на початку війни. А The New York Times була моїм основним
    джерелом інформації про війну в Україні».




    Філіп Марсан, Франція – «Нині, незважаючи на те, що «залізна
    завіса» впала вже понад тридцять років тому, війна знову сіє хаос, цього разу в
    Україні. Росія хоче завоювати незалежну і суверенну державу. Ми наче в
    Кримській війні 1850 року, коли російський цар посилався на ті ж причини, що й
    Путін. Незважаючи на те, що світ змінився, пропаганда продовжує працювати за
    допомогою комп’ютерів, планшетів, смартфонів та інших гаджетів, пов’язаних зі
    світом новин. Завдяки соціальним мережам інформація поширюється по всьому
    світу. Ми бачимо фотографії, відео, історії про ситуації, які здаються
    достовірними та офіційними. Простим кліком ми можемо прочитати, побачити,
    проаналізувати будь-яку ситуацію. Чи не стаємо ми більш вразливими? Безумовно.
    Пильність, критичне мислення необхідні, це само собою зрозуміло. У світі, що
    перевернувся з ніг на голову, яку роль може відігравати державне чи приватне
    радіо? У Франції «Радіо Франція» має кілька каналів й один з них представляє як
    радіо-, так і телепередачі. Це дозволяє отримувати перевірену, точну та
    об’єктивну інформацію за дуже короткий час. ВСРР відноситься до цього типу ЗМІ.
    Журналісти професіонали дають нам доступ до добре представленої та
    проаналізованої інформації.»




    Зігберт
    Герхардт, Німеччина –
    «Фейкові новини – це фальшиві новини, які поширюються
    свідомо та навмисно. Російська влада під керівництвом президента Путіна роками
    поширює фейкові новини вдома та за кордоном. У 2014 році Крим був захоплений в
    результаті несподіваного удару, і місцеве населення, а також російське
    населення змусили повірити, що кримське населення постраждає через Україну.
    Крим був анексований з порушенням міжнародного права. Інша велика брехня:
    Російській Федерації загрожує НАТО, яке наближається до кордонів Росії. Цьому
    сприяла б орієнтація України на захід. А тепер Росія нібито захищається в рамках
    так званої спецоперації. З початку загарбницької війни проти України, 24 лютого
    2022 року, ці фейкові новинибули поширені за посередництвом російських ЗМІ, головним
    чином російським державним телебаченням та друкованими виданнями із жорсткою
    цензурою, а також у в інтернеті. Путін шукає союзників серед диктаторів і
    автократів цього світу, підтверджуючи ідею про те, що західні демократії на
    чолі зі США є справжніми винуватцями загарбницької війни, яку він сам
    розв’язав.Путін
    протидіє санкціям Заходу, скорочуючи постачання російського газу та нафти. При
    цьому він також враховує глобальну енергетичну, економічну та продовольчу
    кризу. Не враховуються ані атомні електростанції, схильні до аварій. Слабка
    російська опозиція знищена, а критика на адресу Путіна та його загарбницької
    війни придушується. Людей свідомо відправляють на фронт гинути; в Україні вже
    задокументовано численні військові злочини. Військова перевага російської
    великодержави зводиться до ракетних ударів та загроз ядерної війни. Фейкові
    новини стали абсолютною правдою для Путіна, і ані ООН, ані Радбез ООН, ані
    будь-які санкції в світі ніколи не зупиняли Путіна».




    Брюс Лі, NSW з Австралії, слухач наших передач китайською
    мовою –
    «Ділюся з вами своїми думками щодо питань, озвучених до Дня радіослухача.
    Зазвичай я отримую інформацію про війну в Україні слухаючи міжнародні радіостанції
    та переглядаючи відомі міжнародні веб-сайти. Щодо правдивості/неправдивості
    новин – я зазвичай перевіряю їх по кількох каналах; крім того, я спираюся на
    життєвий досвід. Мене бентежить величезна кількість фейкових новин, поширювани[тими самими людьми у Twitter чи Facebook. Я не стежу за такими
    джерелами, які часто поширюють фейкові новини. Вважаю, що міжнародні
    радіостанції мають великий суспільний авторитет і високий рівень
    професіоналізму, тому я їх часто слухаю.»




    Гвідо Панебіанко,
    Італія
    – «Конфлікт в Україні, який,
    сподіваюся, не «перекинеться» у третю світову війну, щодня психологічно турбує
    наше життя. Найважливіші ЗМІ в Італії, особливо суспільне радіо, намагаються
    інформувати нас вдень і вночі безпосередньо із зони конфлікту. Особисто я проти
    використання джерел інформації, окрім італійських та міжнародних громадських
    радіостанцій, які пунктуально та достовірно виконують свою місію перед
    слухачами. Таким чином, фейкових новин для мене не існує! ВСРР дуже допомагає
    мені зрозуміти, як румунський народ сприймає війну в Україні».




    Дінь Лю, провінція Цзяньсу, Китай: «ВСРР постійно
    виступає за збалансовану журналістику, не схиляється до жодної сторони та
    суворо дотримується правил міжнародної журналістики. Незважаючи на те, що
    Румунія є членом ЄС і НАТО, вона не дотримується сліпо позицій ЄС і НАТО – таке
    ставлення складне і його слід оцінити. Дякую ВСРР за новини, які допомогли мені
    розширити кругозір! Сподіваюся, війна між Росією та Україною скоро закінчиться
    і мир поверниться! Бажаю, щоб у світі ніколи більше не було війни!»




    Ернст Майнгатт,
    Німеччина (колишній редактор DW) –
    «З радістю беру участь у Дні слухача 2022.
    Вас цікавить, як ставимося ми до «фейкових новин» щодо війни в Україні. Я їх
    ігнорую. І маю на увазі не тільки новини з Росії, я також говорю про новини з
    Німеччини. Не проходить і дня, щоб я не знайшов в Інтернеті статтю з пікантною
    презентацією, в якій якісь там «російські експерти» або «люди, наближені до
    Кремля», розповідають, як серйозно хворий Володимир Путін. Іноді у нього рак
    типу Х, іноді типу У. А якщо він не хворий на рак чи іншу дуже важку хворобу,
    то «від нього дистанціюються російські генерали» або «покидають його останні
    поплічники». Коли я десять хвилин тому відкрив комп’ютер, то побачив «новину»:
    «Російський експерт: Путін зникне максимум через рік». Просто дурні розмови без
    серйозних журналістських досліджень. Після такої назви, ця стаття для мене вже
    закрита тема. Читати далі було б марною тратою часу. На жаль, це особливість
    сучасної журналістики: те, що хоче автор або те, що хоче газета, радіо чи
    телебачення, подається так, ніби це реальність. Враховуються не точно
    досліджені факти, а бажання, які є мірою всього. Це стосується не лише війни
    Путіна проти України, а й всього іншого, наприклад, ймовірних результатів
    виборів, в Німеччині, в Угорщині, США чи Бразилії. Але давайте зупинимося на
    війні Путіна проти України. Нам навіть не потрібно шукати новини з Росії, щоб
    знайти «фейк». Наша преса в Німеччині виробляє їх більш ніж достатньо. Тому я
    обмежуюся серйозними джерелами. Найсерйознішим для мене є радіо, і тут я згадую
    Всесвітню службу BBC. У Берліні нам пощастило завжди мати змогу слухати її на
    коротких хвилях. Майже з першого дня війни ВВС мала своїх кореспондентів на
    всіх театрах воєнних дій в Україні, а також у Москві. Крім того, Віталій
    Шевченко зі служби моніторингу BBC регулярно повідомляв про те, що пише
    російська преса про війну. Тож номер один, без застережень, це радіо, а
    особливо Всесвітня служба BBC».








  • День слухача ВСРР – 2022

    День слухача ВСРР – 2022

    Дорогі
    друзі! 6 листопада 2022 року, у першу неділю після Дня Радіо
    Румунія, який щорічного відзначається 1 листопада, ми запрошуємо вас взяти
    участь у нашій традиційній передачі «День слухача ВСРР».

    2022 рік увійде в підручники історії та колективну пам’ять, але не як
    рік виходу з пандемії COVID-19, як багато хто з нас очікував. Вранці 24 лютого
    старий континент сколихнув збройний конфлікт після майже 80 років миру. Росія напала на Україну! Військове протистояння супроводжувалося масштабною пропагандистською та дезінформаційною кампанією, спрямованою на
    створення хаосу та плутанини.

    Інформаційна війна не є
    новою реальністю, але в контексті подій в Україні світ відчув її наслідки більше, ніж коли-небудь раніше, оскільки вона викликала
    справжню лавину неправдивих новин
    та
    дезінформації.


    До «Дня слухача ВСРР-2022» ми запитуємо вас, звідки
    ви берете інформацію про війну в Україні, як вам вдається відрізнити правдиві новини від
    неправдивих, а також наскільки ви вважаєте себе вразливими до дезінформації? Чи
    видалили ви зі свого списку джерел інформації ЗМІ, які поширювали неправдиві
    новини та дезінформували. Яку роль грає суспільне радіо, в тому числі ВСРР, у вашому житті у цей
    період?






    Чекаємо
    ваших відповідей, які будуть зачитані у нашій спеціальній передачі 6 листопада
    2022 року! Пишіть нам електронною поштою на адресу ucra@rri.ro чи на нашому профілі у Facebook
    – Радіо Румунія. Так само ви можете надіслати аудіофайл на WhatsApp за номером:
    +40744312650, або надіслати нам свій номер телефону, а ми передзвонимо вам зі
    студії. Заздалегідь дякуємо за участь у нашому спецпроєкті!

  • Людина 2021 року за версією ВСРР

    Людина 2021 року за версією ВСРР

    Дорогі друзі! Продовжуючи багаторічну традицію, Всесвітня Служба Радіо Румунія знову
    запросила вас взяти участь у своєму спецпроєкті «Людина року за версією ВСРР».
    Ми закликали вас поділитися своїми думками про те, яка особистість сьогодення
    мала найбільший позитивний вплив на події в світі у 2021 році.






    Цілком очікувано більшість наших слухачів та дописувачів знову назвали
    «Людиною року», або, якщо бути точнішими «Людьми 2021 року за версією ВСРР» працівників
    системи охорони здоров’я у всьому світі, які і цього року були на передовій лінії боротьби з пандемією COVID-19, а також
    розробників вакцини проти нового коронавірусу, передусім німецьких дослідників турецького
    походження Угюр Шахін та його дружину Езлем Тюречі, засновників компанії BioNTech,
    що розробила разом із Pfizer багатонадійну мРНК-вакцину від COVID-19.




    Серед тих, хто зробив таку пропозицію налічуються наші слухачі: Міхаель Вільрут
    і Зігберт Герхард з Німеччини, Норіхіко Їде з Японії, Гвідо Панебіянко з
    Італії, Давід Юресія з Аргентини, Поль Жаме з Франції. Також були номіновані журналісти
    та ведучі, які надавали достовірну інформацію з самого початку пандемії, доктор
    Анналіза Малара, яка діагностувала перший випадок COVID-19 в Італії та доктор
    Марко Стабіле, який виявив, що гепарин зменшує тромбоутворення, тим самим
    рятуючи пацієнтів.




    У списку номінованих вами на титул «Людина 2021 року за версією ВСРР» політичних
    лідерів налічуються: колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент США
    Джо Байден, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент
    Росії Володимир Путін, голова КНР Сі Цзіньпін, посол Румунії в Італії, каденція
    якого добігає кінця Джорджу Бологан. Була ще одна колективна номінація – учасники
    кліматичного саміту ООН, відомого у цьому році як COP26.




    Серед номінантів були й російський опозиціонер Олексій Навальний, американський
    підприємець Джефф Безос, висхідна зірка світового тенісу Емма Редукану,
    гуманітарна асоціація «Auvergne pour un enfant», сомалійський ютубер АбоФла, а також
    лікарі, які врятували данського футболіста Крістіана Еріксена після серцевого
    нападу на полі в червні.




    Дякуємо за участь у нашому спецпроєкті і бажаємо щасливого 2022 року!



  • Людина 2021 року за версію ВСРР

    Людина 2021 року за версію ВСРР


    Дорогі
    друзі, у продовження багаторічної традиції Всесвітня служба Радіо Румунія запрошує
    вас знову взяти участь в опитуванні, яке ми проводимо наприкінці кожного року серед
    слухачів та читачів нашого сайту або профілю у Фейсбуці.




    Просимо
    вас написати, кого б ви назвали людиною дуже складного 2021 року через пандемію COVID-19.
    Напишіть, хто з особистостей
    сьогодення, на ваш погляд, в цьому році залишив найбільш помітний відбиток на
    всьому людстві. На основі ваших пропозицій ми оголосимо «Людину 2021 року за
    версією ВСРР»
    . Хто може бути нею, і особливо чому? Чи буде це відома постать або
    хтось невідомий широкому загалу, але котрий заслуговує бути прикладом для інших?
    Відповідь, як завжди, за вами!


    Чекаємо ваших пропозицій та аргументів, якнайшвидше електронною поштою на адресу:
    ucra@rri.ro, на нашому профілі у Фейсбуці або у WhatsApp за номером +40744312650.


    Нагадаємо, що «Людиною 2020 року за версією ВСРР», або точніше «Людьми 2020
    року» стали медичні працівники зі всього світу, які упродовж минулого року були
    на передовій лінії боротьби з пандемією COVID-19, що докорінно змінила життя
    людей на планеті.

    Ми оголосимо, хто став «Людиною 2021 року за версією ВСРР» у
    суботу, 1 січня 2022 року.