Category: Спецпроєкти

  • День слухача ВСРР – 2021

    День слухача ВСРР – 2021

    Дорогі друзі! Ласкаво просимо на нашу спеціальну передачу «День слухача ВСРР», яку ми традиційно проводимо у першу неділю після Дня Радіо Румунія, який щорічного відзначається 1 листопада.



    На жаль, 2021 рік, як і 2020-й, ознаменувався пандемією COVID-19, яка докорінно змінила наше повсякденне життя та звички, змусила жити далеко від близьких і родичів, відмовитися від багатьох звичайних способів проведення вільного часу. Збентежені щоденною лавиною інформації, нам іноді було дуже важко розрізнити справжню, правдиву новину чи інформацію від неправдивої або перекрученої. Протягом усієї пандемії, в умовах інформаційного хаосу, суспільні телебачення та радіостанції намагалися захистити суспільство з допомогою якісної журналістики, надаючи інформацію, на яку аудиторія могла покладатися і відповідь була відповідною: люди почали надавати перевагу суспільним ЗМІ як важливому джерелу перевіреної інформації.



    Враховуючи цей стан речей, до «Дня слухача ВСРР-2021» ми знову запитали вас, звідки ви отримуєте інформацію про пандемію і чи видалили ви зі свого списку джерел інформації ЗМІ, які поширювали неправдиві новини та дезінформували. Яку роль грає радіо, особливо суспільне, у вашому житті у цей період невизначеності?



    У наступні хвили пропонуємо послухати уривки дописів, які Всесвітня служба Радіо Румунія отримала від своїх слухачів з різних куточків світу. Але почнемо з листів від слухачів Української редакції ВСРР. Ось, що написав Володимир Гудзенко, наш вірний слухач з Луховиць, Підмосковя, Росії. «Дуже приємно, що ваше радіо також і цього року проводить наш спільний День Радіослухача, і як завжди, на найбільш актуальну, злободенну тему. Інформацію про пандемію коронавірусу я отримую з різних джерел, в тому числі й з соціальних мереж. Звичайно, не кожному джерелу інформації я довіряю.


    На жаль, виходячи з повідомлень різних джерел інформації, заходи щодо ізоляції громадян, обмеження їхнього пересування, особистих контактів вже довели свою абсолютну неефективність. На жаль, до них додаються інформаційні кампанії з метою політичної, економічно-комерційної дискредитації інших держав, політиків, лікарів, компаній, що теж приносить велику шкоду суспільству.


    Підсумовуючи, слід сказати, що карантини, локдауни, вимушена штучна ізоляція спричинили людям набагато більше шкоди, ніж сам вірус. Тому, оскільки помилок вже нароблено з початку карантинів та локдаунів набагато більше, ніж можна собі уявити, тепер єдино можливим заходом є поступовий перехід до звичайного життя, а точніше, до співіснування з COVID-19. Тобто, оскільки карантинні заходи неможливо відмінити одночасно, слід поступово переходити до послаблення тих заходів, аж до їхньої повної відміни.


    Звичайно ж, усі бажаючі можуть і надалі носити маски, дотримуватись дистанції та самоізоляції. А суспільству слід потурбуватись про забезпечення ефективними вакцинами усіх бажаючих вакцинуватись, на строго добровільній основі, а ось ПЛР-тести зробити безкоштовними для всіх, від кого їх вимагають.


    Не можу сказати, якому радіо я довіряю, списків неправдивих джерел інформації в мене немає. Але в мене є загальне правило – упереджено ставитись до офіційних ЗМІ авторитарних, тоталітарних режимів, які прославляють владу, встановлену шляхом насильства. А ось до ЗМІ держав вільного світу ставлення може бути різним, крім лівих, соціалістичних, комуністичних ЗМІ. Вашому радіо я повністю довіряю, хоч інколи в ньому, на жаль, можна почути голоси колишніх діячів нашого спільного ганебного комуністичного минулого.»



    Володимир Ковальчук з Києва написав наступне: «Добре, що віднедавна ви почали викладати аудіофайли на свою сторінку в фейсбуці. Звідти їх легко зберегти і потім прослухати у зручний час. Думаю, майбутнє саме за таким радіо, чий продукт у вигляді подкастів чи аудіофайлів доступний для прослуховування будь-коли і не конче на компютері. Ваша служба радіо виконує важливу місію – інформує Україну про події в сусідній країні, якою є Румунія. На жаль, українські ЗМІ чомусь дуже мало уваги звертають на країни по-сусідству.»



    «Цьогорічна тема дуже цікава та складна. Багато приватних ЗМІ поширювали дезінформацію про пандемію Covid-19, будучи скоріше зацікавлені в прибутках, ніж у врятуванні людських життів. Неправильне лікування, ідея самолікування та нетрадиційні методи лікування пропагували різні ЗМІ, що не тільки створило хаос у масах, але й знеохотило лікарів і тих, хто працює в системі охорони здоровя. Суспільні радіо і телебачення відіграли відповідальну роль, зберігали спокій під час піку пандемії та продовжили надавати достовірну інформацію, надану урядом та Всесвітньою організацією охорони здоровя. Зараз цілком очевидно, що все більше людей покладаються саме на суспільні телебачення та радіо, щоб краще зрозуміти ситуацію та дізнатися про пандемію. ВСРР зіграла важливу роль у наданні точної інформації своїй аудиторії по всьому світу і ми вдячні радіостанції за надання правдивої та актуальної інформації», – пише наш слухач з Індії Махеш Джайн.



    На жаль, пандемія також принесла хвилю неправдивих новин, дезінформації, сенсаційних новин, неперевіреної інформації, яку дехто, навмисно чи ні, вкидає у публічний простір, особливо через соціальні мережі, підкреслює Роберто Селестре з Італії: «Швидке поширення пандемії, яка спричинила незліченну кількість смертей, призвела до надмірного висвітлення в ЗМІ так званих «експертів», котрі в ролі «розповсюджувачів» інформації, щоб підвищити обізнаність та донести до громадськості різні аспекти пандемії, в окремих випадках отримали прямо протилежний ефект. «Готові до читання» новини, поширені без посередництва професійного редактора і без додаткової інформації, мали великий негативний вплив. Багато аматорів видавали себе за експертів, що зашкодило колективним інтересам. Моїми джерелами інформації на цю тему залишаються радіо, газети та спеціальні телевізійні репортажі. Це, безумовно, болюче питання, яке важко обговорювати, тому що ми ризикуємо або надмірно вихваляти певний засіб масової інформації, або демонізувати його, забуваючи, що ЗМІ, зрештою, є лишень посередником. Тому критичний підхід, на жаль, повинні мати ті, хто читає або слухає новини, переважно у соціальних мережах.»



    Наш слухач Лю Дацень з Китаю також вважає радіо дедалі одним з найбільш надійних та доступних джерел інформації: «На мою думку суспільне радіо і телебачення є найнадійнішими ЗМІ в умовах пандемії Covid-19. Натомість соціальні канали поширюють багато чуток і неперевіреної інформації, а також неправдивих новин. Вважаю, що суспільні ЗМІ гідно продемонстрували свою оперативність та надійність у ці важкі часи пандемії нового коронавірусу. Крім того, радіо набагато дешевше і може дістатися найбільш ізольованих чи віддалених районів.»



    Суспільні радіо і телебачення виступають гарантом різноманітності думок і водночас основним джерелом достовірної інформації, переконаний і наш німецький слухач Міхаель Вільрут: «Інформацію про COVID-19 я отримую переважно від німецьких суспільних радіо і телебачення, тобто ARD і ZDF. Правдиву інформацію про COVID-19 також можна знайти в місцевому розділі газет. Достовірними закордонними джерелами інформації про COVID-19 для мене є Всесвітня служба Радіо Румунія, KBS World Radio в Сеулі та Австрія 1. Є також деякі невеликі іноземні радіостанції, які ведуть мовлення на коротких хвилях, від яких можна отримати інформацію про COVID-19, як наприклад Radio Tirana. Прес-конференції Інституту Роберта Коха також були дуже цікавими. Я насправді не використовую Інтернет, коли шукаю інформацію про політику та поточні справи. В Інтернеті дуже легко клацати лише на те, що відповідає власній думці кожного з нас, але громадське телебачення є гарантом різноманітності думок. Мені подобається користуватися Інтернетом, щоб дізнатися про певні теми, наприклад, радіоаматорство та старі радіоприймачі. На жаль, на деяких веб-сайтах поширюється неправдива інформація про COVID-19. На щастя з цього погляду суспільні радіо і телебачення показали себе з найкращого боку.»



    В умовах пандемії і не тільки, міжнародні радіостанції є кращим вибором для тих, хто шукає альтернативні надійні джерела інформації, серед них і Кирил Сосновський з Росії: «Основним джерелом інформації про пандемію для мене є інформаційні випуски міжнародних радіостанцій російською мовою. Коли мене цікавить епідеміологічна обстановка в Центральній Європі, то я неодмінно налаштовуюсь на частоти Російської служби ВСРР і завдяки високому професіоналізму журналістів анітрохи не сумніваюся в правдивості отриманих даних. Говорячи про роль радіо в моєму житті я хотів би сказати, що завдяки передачам ВСРР переді мною відкривається цілий естетично красивий світ, світ румунської класичної музики та літератури.»



    ВСРР налічується серед основних джерел отримання інформації й для Нагмучі Нуарі з Алжиру, який пише: «Коронавірус вразив всю планету і привернув до нього увагу всіх з моменту його появи в грудні 2019 року. У цьому світі догори ногами радіостанції зуміли швидко адаптуватися, щоб справитися з безперервним потоком інформації. Це стосується й ВСРР. Радіо – це засіб масової інформації, який веде мовлення тут і зараз, своєрідне вікно, через яке люди могли спостерігати за пандемією у всьому світі і яке довело до них інформацію про обмеження та протиепідемічні заходи, які вживає влада кожної країни. І особливо завдяки якому люди змогли більше дізнатися про вакцини та кампанії щеплення.»



    Різноманітність, актуальність та правдивість інформації надзвичайно важливі для нашого слухача Хорхе Суїри з Мексики, який вважає, що міжнародні радіостанції відповідають цим критеріям: «Радіо – найкраще джерело інформації сьогодні. У моїй спільноті інтернет працює досить погано, а прийом сигналу суспільного телебачення майже нульовий. Короткохвильові передачі – мої улюблені, завдяки їм мені вдалося бути в курсі правдивої та життєздатної інформації. Цей тип мовлення різних радіостанцій по всьому світу дає мені можливість отримати доступ до іншого погляду на глобальну економіку та отримувати інформацію про надзвичайні ситуації у сфері охорони здоровя. Для мене дуже важливо мати достовірні джерела інформації, мати можливість дізнаватися останні новини про пандемію та ділитися ними зі своєю сімєю, друзями та знайомими. З моєї точки зору, це один із найкращих способів запобігти поширенню чуток та неправдивої інформації. Ми часто відмовляємося від різних джерел інформації через велику кількість щоденної нерелевантної та необґрунтованої інформації і навіть зменшуємо споживання інформації в Інтернеті. Раніше я читав новини за допомогою смартфона по дорозі додому, тепер я вважаю за краще читати книгу.»



    Хосе Луїс Коркуера з Іспанії вважає, що: «Суспільне радіо відіграє дуже важливу роль для суспільства загалом. Це засіб комунікації, доступний для всіх верств населення і є дуже ефективним засобом інформування населення про заходи охорони здоровя і не лише. Важливо також зазначити, що культурні та музичні програми допомагають знизити рівень стресу і тривоги, викликаних нинішнім гіперобмеженням нашої повсякденної свободи пересування. Я добре знаю іспанське радіо і телебачення. Найбільшою проблемою, на мою думку, є політизація державних ЗМІ, якими дедалі більше маніпулюють керівні партії. Кожного разу, коли нова партія приходить до влади, вона просто просочує своїх людей у ​​державну структуру, у спробі маніпулювати всім, чим можна маніпулювати. ЗМІ, якими керують автономні громади чи регіональні уряди, також політизовані і я б сказав навіть більше, ніж державні ЗМІ. Але слід майти на увазі й те, що навіть приватні ЗМІ не завжди можуть уникнути щупальців політиків, майже всі радіо- та телемережі, включаючи газети, зазвичай налаштовані на одну з двох політичних партій, які зазвичай чергуються при владі.»



    Наш французький слухач Філіп Марсан написав: «У Франції радіомовлення завжди відігравало важливу роль. Досить згадати світові війни, травень 1968 року тощо. Що ж, два роки тому, коли пандемія вразила нас, людство мало в розпорядженні усі види ЗМІ – державні та приватні радіостанції, телебачення, друковані ЗМІ, Інтернет. Якщо з точки зору змісту радіостанції, державні чи приватні, схожі, то відмінності з’являються, коли розмова заходить про спосіб передачі інформації. Тим більше, що багато радіостанцій націлені на уряд і премєр-міністра. На протилежному полюсі ми знаходимо соціальні мережі, де поширюється різноманітна інформація з багатьох джерел, іноді сумнівних. У контексті нинішньої кризи я вважаю, що суспільне радіо потерпає через недостатню прозорість, недостатню редакційну автономію та недостатню свободу вираження поглядів. Ми живемо у важкі часи, коли вірус вражає і вбиває людей. А радіо часто здається голосом, який вражає слухачів, намагаючись переконати їх робити щеплення. Особисто я залишаюся оптимістом і впевненим у світ, в якому радіо продовжуватиме інформувати, заспокоювати та радувати нас своїм оптимістичним тоном.»



    Дякуємо за участь у нашому спецпроєкті!


  • День слухача ВСРР – 2021

    День слухача ВСРР – 2021

    Дорогі
    друзі! У неділю, 7 листопада 2021 року,
    у першу неділю після Дня Радіо Румунія, який щорічного відзначається 1
    листопада, ми запрошуємо вас взяти участь у нашій традиційній передачі «День
    слухача ВСРР».


    2021
    рік, як і 2020-й, ознаменувався пандемією COVID-19, яка докорінно змінила наше
    повсякденне життя та звички, змусила жити далеко від близьких і родичів,
    відмовитися від багатьох звичайних способів проведення вільного часу.


    Збентежені
    щоденною лавиною інформації, нам іноді було дуже важко розрізнити справжню,
    правдиву новину чи інформацію від неправдивої або перекрученої. Протягом усієї
    пандемії, в умовах інформаційного хаосу, суспільні телебачення та радіостанції намагалися
    захистити суспільство з допомогою якісної журналістики, надаючи інформацією, на
    яку аудиторія могла покладатися і відповідь була відповідною: люди почали надавати
    перевагу суспільним ЗМІ як важливому джерелу перевіреної інформації.


    До
    «Дня слухача ВСРР-2021» ми знову запитуємо вас, звідки ви отримуєте інформацію
    про пандемію і чи видалили ви зі свого списку джерел інформації ЗМІ, які поширювали
    неправдиві новини та дезінформували. Яку роль грає радіо, особливо суспільне, у
    вашому житті у цей період невизначеності?


    Чекаємо
    ваших відповідей, які будуть зачитані у нашій спеціальній передачі 7 листопада
    2021 року! Пишіть нам електронною поштою на адресу ucra@rri.ro
    чи на нашому профілі у Facebook – Радіо Румунія. Так само ви можете надіслати аудіофайл
    на WhatsApp за номером: +40744312650, або надіслати нам свій номер телефону, а
    ми передзвонимо вам зі студії. Дякуємо за участь у нашому спецпроєкті!

  • Людина 2020 року за версією ВСРР

    Людина 2020 року за версією ВСРР

    Дорогі друзі, Всесвітня Служба Радіо Румунія продовжила
    свою багаторічну традицію і запросила вас знову взяти участь в спецпроєкті «Людина
    року за версією ВСРР». Ми закликали вас поділитися своїми думками про те, яка
    особистість мала найбільший позитивний вплив на події в світі у 2020 році.




    Цілком
    очікувано більшість наших слухачів та дописувачів призначили «Людиною 2020 року»,
    або, якщо бути точнішими «Людьми 2020 року за версією ВСРР» медичних працівників
    з усього світу, які упродовж цього року були на передовій лінії боротьби з пандемією
    COVID-19
    , яка докорінно змінила життя людей на планеті. Серед тих, хто зробив
    таку пропозицію налічуються наші слухачі: Давід Юресія з Аргентини, Терухіко
    Качі з Японії, Хав’єр Гонсалес Нунгарай з Мексики, Міодраг Рістіч з Сербії.

    Останній написав: «Медичні працівники з самого початку перебувають в авангарді протикороновірусної
    боротьби. З великою відданістю вони допомагають хворим на COVID-19. Вони
    врятували багато життів, або допомогли багатьом людям не потрапити на лікарняне ліжко. На жаль, багато з них захворіли під час битви цією збоченою
    хворобою, а деякі померли від COVID-19. Титул «Людина 2020 року» безперечно
    належить їм.»




    «Людьми
    2020 року» є жертви нового коронавірусу та їхні близькі люди, які в багатьох
    випадках навіть не могли з ними попрощатися, – емоційно написав слухач нашої
    радіостанції Джованні Фрассінеті з Італії.




    Серед запропонованих вами осіб були й двоє
    німецьких дослідників турецького походження Угур Шахін та Озлем Тюреджі, винахідники
    вакцини від нового коронавірусу, відомий американський лікар та імунолог Ентоні
    Фаучі, румунський лікар Вірджил Муста за раннє введення антикоагулянтів у схему
    лікування пацієнтів з COVID-19, італійський лікар Джино Страда та волонтери гуманітарної
    асоціації «Emergency», Генеральний директор Всесвітньої організації
    охорони здоров’я Тедрос Адханом Гебреєсус, професор Медичного факультету
    Стенфордського університету Джон Іоаннідіс, французький інфекціоніст Дідьє
    Рауль.




    У списку світових лідерів та політиків налічуються: обраний
    президент США Джо Байден, діючий президент США Дональд Трамп, Папа Римський
    Франциск, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, новий президент
    Республіки Молдова Майя Санду, лідерка білоруської опозиції Світлана
    Тихановська, президент Бразилії Жаїр Болсонару, гонконгський активіст Джошуа
    Вонг, головна прокурорка ЄС, румунка Лаура Кодруца Кьовеші, прем’єрка Нової
    Зеландії Джасінда Ардерн.




    Серед
    номінантів були й покійний всесвітньовідомий футболіст Марадона, актриса Кіра
    Хаджі, дочка знаменитого румунського футболіста Георгія Хаджі, японська
    тенісистка Наомі Осака тощо.



  • День слухача ВСРР – 2020

    День слухача ВСРР – 2020


    2020 рік був для всього людства незвичайним, у негативному значенні цього слова. Пандемія COVID-19 змінила життя кожного з нас. Обмежувальні заходи, а також співіснування з невидимим ворогом, кардинально змінили наші звички і наш спосіб життя. Соціальне дистанціювання, носіння захисної маски, рекомендовані санітарно-гігієнічні заходи, онлайн-уроки, дистанційна робота стали невід’ємними складовими нашого повсякдення.

    Закриті у своїх помешканнях під час карантину, без можливості зустрітися з друзями та родичами, сходити в ресторан чи взяти участь у культурному заході, тим більше виїхати за кордон, ми надалі потребували правдивої та перевіреної інформації. На жаль, під час пандемії поширювалося більше неправдивої інформації, дезінформації, сенсаційних новин, неперевіреної інформації, навмисно чи ні, розміщеної в публічному просторі, передусім у соціальних мережах.

    Цього року до «Дня слухача ВСРР» ми попросили вас відповісти на наступні запитання: з яких джерел ви отримуєте інформацію про пандемію, як вам вдається відрізнити правдиву інформацію від неправдивої? Яку роль має суспільне радіо під час пандемії? Яку роль має іномовлення в цей період тривалої соціальної невизначеності?

    Запрошуємо вас послухати відповіді та думки слухачів Всесвітньої Служби Радіо Румунія з різних куточків світу:

    Вірний слухач нашої редакції, Володимир Гудзенко з Луховиць, Росії
    написав:
    Цього року, справді, так звана глобальна пандемія зламала
    плани багатьох людей, в тому числі й мої плани. Так, через карантинні обмеження
    я не зміг не лише подорожувати по Росії, а приїхати в Україну вдалось тільки пізньої осені. Ось і тепер карантинні правила, котрі діють від весни,
    вже в котрий раз цього року зробили суворішими, ускладнивши таким чином життя
    наших співгромадян, які не мають та ніколи не мали жодного відношення до
    зазначеного захворювання.


    Так, в Україні відмінені рейси автобусів та іншого
    громадського транспорту, а на автовокзалах зали очікування зачинені нібито в
    зв’язку з пандемією, пасажирам радять очікувати не платформах, незважаючи на
    холодну пору року. Хоч люди можуть застудитись і захворіти. В Росії людям,
    старшим за 65 років, заблокували транспортні картки. Втім, невдовзі
    те блокування було відмінене. Подорожуючим за межі Росії дозволено їхати тільки
    для відвідування своїх близьких родичів, при наявності документів про них та
    про родинні зв’язки з ними.


    На жаль, як і в інших подібних випадках, держава
    перекладає свої обов’язки про власних громадян на плечі самих громадян,
    обмежуючись тільки виданням законів та постанов – відповідно – відмінити,
    заборонити, не дозволити…


    Хочу сказати, що я сам не заперечую небезпеки від нової епідемії, ретельно виконую вимоги
    щодо носіння масок та дотримання соціальних дистанцій. Проте інколи ці вимоги мені здаються
    надмірними – держава бажає перестрахуватись, причому за рахунок самих же
    громадян, обмежуючи їхні права. Тому я
    вважаю цілком доречними демонстрації проти надмірних карантинних заходів, які
    пройшли в Німеччині, Італії та інших європейських державах.


    На превеликий жаль, в низці азійських держав відмінено
    поштовий зв’язок, хоч добре відомо, що віруси через паперову пошту не
    передаються. І цей нечуваний досі карантиномаразм триває ось вже майже на
    протязі цілого року, від березня, і
    кінця йому не видно. Насправді, на мою думку, набагато більшу шкоду для людства
    завдали карантинні заходи, ніж сама вірусна інфекція.


    І – так, люди вже втомились від вимушеного сидіння вдома, від неможливості відвідувати театри,
    концертні зали, церкви, подорожувати по світу, спілкуватись з іншими людьми. На
    жаль, інтернет не може того всього
    замінити.


    З яких джерел я отримую інформацію про пандемію, і як
    мені вдається відрізнити правдиву інформацію від неправдивої? Отримую її з
    інтернетних джерел, яким я довіряю – це сайти Радіо Свобода – Радіо Вільна
    Європа, Радіо Голос Америки, інших авторитетних джерел. В справі
    правдивості чи неправдивості інформації я довіряю спеціалістам-паразитологам,
    лікарям – таким, як колишня міністерка охорони здоров’я України пані Уляна Супрун або як відомий український лікар та відеоблогер Дмитро
    Комаровський.


    Передачам Всесвітньої
    Служби Радіо Румунія на тему коронавірусної інфекції я також цілком довіряю. На
    мою думку, роль суспільного радіо в часи пандемії є значною, враховуючи,
    правда, той факт, що тепер більшість людей все ж отримують інформацію через
    мережу інтернет, а не через радіопередачі. Іномовлення в цей час теж відіграє
    важливу роль, бо дозволяє порівнювати заходи, вживані в різних державах щодо
    пандемії, та робити свої висновки.


    Що ж стосується неправдивої інформації та сенсаційних
    новин, розміщуваних в публічному просторі, то, на мою думку, я трохи вмію
    відрізнити правдиву інформацію від
    дезінформації заради сенсації. В цьому мені допомагають такі ресурси, як відома українська
    мережа StopFake – до речі, заблокована в Росії, та інші засоби викриття фальшивих
    новин.



    Крістіан Гібадо, Франція: Мусимо зізнатися, що це дійсно особливий рік, з численними труднощами і смутком. Я згоден з тим, що в наші дні у соціальних мережах все частіше поширюють неправдиві новини. Роль суспільного радіо відрізняється від ролі міжнародного радіо. Громадське радіо має бути так би мовити «речником» уряду. В умовах демократії це не проблема, оскільки громадськість добре поінформована, незважаючи на маніпуляції. Саме тому свобода преси дозволяє громадянам висловлювати власні думки. Наприклад, у Франції дуже мало говорять про Румунію і саме в цьому полягає роль ВСРР. Наприклад, так я дізнався, що, хоча ваша країна була дещо захищена під час першої хвилі зараження новим коронавірусом, зараз вона знову страждає від цього. На закінчення хочу підкреслити, що у кризові часи міжнародне радіо залишатися дедалі актуальним.

    Генеральний секретар Italradio Луїджі Кобізі (Італія) Цього року «День слухача ВСРР» відзначають у період, коли безпосередній контакт із реальністю поза стінами наших будинків ускладнився. За останні сім місяців ми подорожували набагато менше, хоча влітку у нас виникала спокуса рухатися більше. Тому радіо стало незамінимим компаньйоном. Усі статистичні дані свідчать про експоненціальне збільшення аудиторії традиційного радіо під час цієї пандемії, а короткі хвилі знаходять своє особливе місце з дня на день, все більше і більше. Короткі хвилі не можна заблокувати, вони перетинають будь-який кордон.


    Сергій Безенков з міста Чебаркуль Росії: На сьогодні досить легко потонути в потоці повідомлень безмежного океану інформації. Нині доводиться нічому не вірити з першої літери. У наш час треба переглядати й інтернет, і газети, і телебачення, щоб знайти баланс між брехнею і правдою. Хоча – Правда – у кожного своя. А тому треба відчувати дезінформацію. Для цього треба мати загальні знання, які не фундаментальні, але дозволяють для себе вирішувати, що істина, а що брехня. Радіо буде ще чимало років в перших рядах по доступності до інформації в період різних катаклізмів і пандемій. Це найбільш елементарний і вільний спосіб отримання інформації з усієї планети. Інтернет, телебачення можна відключити, а ось радіомовлення – ні. Міжнародні радіостанції – це як ефірна книга, що відкриває сторінки буття іншої країни, яка десь там за горами і морями і, яку навряд чи коли-небудь випаде нагода зміряти своїми кроками.


    Ганс Вернер Лолліке з Данії: Ізоляція людей та вся ця небезпечна ситуація призвели до того, що в Данії помітно збільшилася радіоаудиторія – особливо щодо інформаційних програм і ток-шоу. Дорослі люди (30-50 років) зосередились на подкастах – не лише датською, а й англійською та німецькою мовами. Я слухаю майже виключно датське громадське радіо. Також читаю новини на їх веб-сайті, але й на сторінці ВСРР. Часто простіше отримати актуальну інформацію про пандемію зі спеціального веб-сайту. Що стосується явища фейкових новин, Інтернет сповнений всілякими божевільними ідеями про Covid-19. Громадська служба радіо несе величезну відповідальність повідомляти людям справжні новини. Я думаю, що як датське радіо, так і міжнародні радіостанції, які я слухаю, ставились до цього дуже тверезо. Міжнародні радіостанції тепер мають додаткове завдання – інформувати про національну та регіональну ситуацію. Коли я слухаю ВСРР, я хочу передусім дізнатися про те, якою є ситуація в Румунії.

    Джон П. Купер, Лебанон, штат Пенсільвенія, США: Це був дуже складний рік ще з січня, коли ми вперше дізналися про проблему Covid-19. Я читав новини про рух за демократію і свободу в Гонконзі в їх англомовній інтернет-газеті The South China Morning Post (SCMP), коли дізнався тривожні новини про вірус в Ухані, Китаї. Вірус потрапив до нас у США на початку лютого. Пізніше американські новини були класифіковані різними експертами як фальшиві чи справжні. Зараз я можу отримати реальну інформацію про статистику Covid-19, переглядаючи веб-сайт CDC (Центр контролю та профілактики захворювань) та щоденні оновлення від Університету Джона Хопкінса. Я б сказав, що зараз досить важко говорити про правду в журналістиці, більшість джерел новин тим чи іншим чином є упередженими. ВСРР та БіБіСі – єдині якісні короткохвильові джерела, яким я можу довіряти. Дякую ВСРР за короткохвильові передачі. Продовжуйте надзвичайну роботу, яку ви робите, бо зараз, як ніколи, ви потрібні.

    Микола Ларін з Підмосков’я: У цей важкий час, викликаний появою в багатьох країнах світу епідемії COVID-19, доводиться, перебуваючи в основному в ізоляції в квартирних умовах, так як мені і дружині більше 65 років, отримувати інформацію про захворювання людей не тільки в моїй і вашій країні, але з інших країнах світу, особливо США, Ізраїлю, Індії тощо. Основним джерелом інформації про захворювання коронавірусом для мене і членів моєї родини є радіостанції, що працюють в діапазоні FM, міжнародні радіостанції Румунії, Південної Кореї і Тайваню, що працюють в короткохвильовому діапазоні, а також 30 каналів загальноросійського телебачення. Отримуючи такий великий потік інформації, мені не важко представляти хід подій, пов’язаних з боротьбою урядів країн, медичного персоналу та жителів з коронавірусом, зі станом розробок рятівної вакцини вченими і медичним персоналом. Таким чином, багато прогресивних людей планети, жертвуючи своїм життям борються з цим заразним вірусом, що забирає на той світ кожен день тисячі людей. У той час, коли прогресивні жителі планети ведуть боротьбу за виживання людства, знаходяться люди, які затівають війни, вбиваючи здорових людей.

    Крістоф Паустіян з Німеччини: За останні тижні кількість випадків коронавірусу знову різко зросла не тільки в Німеччині чи Румунії, але й у всьому світі. Окрім німецьких ЗМІ, я також отримую інформацію від міжнародних радіостанцій, важливим джерелом будучи ВСРР. Слухачі ВСРР інформуються не лише про щоденну кількість нових заражень та летальних випадків, а й про заходи, які вживає уряд для зменшення поширення вірусу. Слухаючи міжнародні радіостанції, можна помітити відмінності не лише між Румунією та Німеччиною, наприклад, але й порівняно з іншими країнами. Я можу лише сподіватися, що ми скоро подолаємо пандемію і, що знову розмовлятимемо на більш приємні теми у передачах міжнародних радіо.

    Мей Лінь з Китаю: Пандемія, спричинена новим коронавірусом у 2020 році, змінила все: від повсякденного життя та роботи, до того, як ми проводимо вільний час і навіть до того, що для нас важливо. Ця важка криза зосередила суспільний інтерес на питаннях охорони здоров’я та економіки. Пандемія також спонукала міжнародні радіостанції змінити свій основний спосіб дій. Вони взяли на себе більше обов’язків: відшкодування шкоди, заподіяної неправдивими новинами під час пандемії, реорганізацію життя після пандемії тощо. Новий коронавірус приніс надзвичайно багато змін і роль міжнародних радіостанцій, ймовірно, відтепер буде іншою.

    Нуарі Нагмучі з Алжиру: Всюди у світі, на даний момент, через потребу захиститися від пандемії, люди мають однаковий рефлекс: увімкнути радіо та отримати інформацію. Там, де населення стикається з нерозвинутою системою охорони здоров’я, поширення вірусу стає ще страшнішим, ніж деінде. Зараз люди воліють слухати новини по радіо, а не по телебаченню. 2020 рік назавжди залишиться в нашій свідомості, незалежно від наших почуттів, будь то невизначеність, страх, смуток чи біль.

    Іван Лебедєв з Санкт-Петербурга, Росії: Цей рік став особливим для більшої частини населення Землі. Він торкнувся людства новим випробуванням – невидимою коронавирусною інфекцією, яка вилилася в стихійну пандемію. Зараз, коли я пишу ці рядки, коронавирусною інфекцію хворіє мій брат, за здоров’я якого я кличу молитвою до Бога. І таких людей досить багато. Навіть Румунія, благодатний край виноградників і фруктових садів, торкнулася цієї проблеми. Але, між іншим, у весняний період ізоляції, коли становище з новою хворобою було страхітливим і найгіршим, хвилі ВСРР вселяли впевненість і позитив. Звичайно, пандемія дуже сильно змінила мислення людей, підвалини і погляди. Люди стали більш індивідуальні. Стали менше довіряти одне одному, певною мірою, боятися одне одного. Але вічних людей не буває і це теж слід розуміти. Світ змінюється і змінює людей. Але в цьому й складність всієї еволюції. Утім мудрість, по стопах якої ми слідуємо, говорить нам щоразу про єдину долю людства, хоча кожна людина унікальна.

    Терухіко Качі з Японії: Мої основні джерела інформації про пандемію – це громадські радіо- і телевізійні станції, а також головні газети. Крім того, на щастя, я знаю кількох лікарів-інфекціоністів та медсестер, які працюють у загальній лікарні і можу отримати від них корисну та науково правильну інформацію. Я не покладаюся на інформацію із соціальних мереж, оскільки вона може бути правильною або неправильною, а іноді важко розрізнити реальну від неправдивої інформації.

    Міодраг Рістіч із Сербії: У мене ще не було такого несприятливого року, як 2020-й. Усі мої плани я переніс на більш стабільний рік. До тепер Covid-19 виявився величезним і непередбачуваним гальмом для всіх важливих подій у нашому житті. З таким тягарем дуже важко планувати щось на термін, довший за місяць. Інформацію про цей вірус, який приносить стільки проблем, я отримую від співробітників медичних установ. Я розмовляю з лікарями, які борються з Covid-19 і, які також заразилися. Вимовлене слово, на мій погляд, є найкращим засобом інформації. Очевидно, я також слухаю радіостанції і телебачення. Я завжди слухаю останні новини з Румунії завдяки ВСРР. Підтримую зв’язок по телефону зі своїми друзями, які живуть і працюють у різних куточках Європи.

    Мітул Кансал, Курукшетра, Хар’яна, Індія: Шановні друзі, у неділю, 1 листопада 2020 року, в День радіо в Румунії, ВСРР також святкує «День радіослухача». Я бажаю журналістам ВСРР та всім слухачам цієї радіостанції у всьому світі щасливого «Дня радіослухача»! Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) нещодавно оголосила, що уряди світу ведуть битву на двох фронтах – Covid-19 та великий потік інформації про пандемію, яку деякі називають інфодемією. Цей потік інформації забезпечує умови для швидкого розповсюдження дезінформації та неправдивих новин. З появою цифрових ресурсів і меншою залежністю від друкованих засобів масової інформації фальшиві новини поширюються тривожно швидко, простим кліком чи пересиланням повідомлень. Таким чином, уряд повинен вживати заходів для контролю за поширенням такої дезінформації. Усунення неправдивих новин, одночасно захищаючи свободу вираження поглядів є непростим завданням і у момент, коли світ бореться із таким смертоносним вірусом, межа між ними стає неясною. Надзвичайно важливо зменшити цю інфодемію під час цієї кризи, але не на шкоду свободі слова. Уряд повинен співпрацювати з громадськістю та іншими посередниками для контролю швидкого розповсюдження фальшивих новин. Робити це життєво важливо, інакше фальшиві новини можуть виявитися такими ж небезпечними, як пандемія. Це завдання радіо, засобу мовлення, до якого будь-хто має доступ будь-де і будь-коли.»

    Ігор Кольке, Москва, Росія: Міжнародне радіомовлення для мене – один з найважливіших каналів отримання новин та аналізу ситуації по коронавірусу в тій чи іншій країні. Я чую, що багато іномовників сьогодні, крім щоденної статистики заражених COVID-19, розповідають в ефірі (а точніше нагадують) про елементарні правила боротьби з поширенням інфекції. Наприклад, звичайне нагадування про миття рук може врятувати життя слухачів в країнах Африки чи Азії, куди ще не добрався миттєвий інтернет-зв’язок, але радіо в таких місцях, як і раніше – джерело для збереження життя і здоров’я. Роль радіомовлення в непрості часи поширення коронавирусу в світі неможливо недооцінювати!

    Мухаммад Акель Башир з Пакистану: Найбільшою проблемою під час цієї пандемії були чутки та неправдиві новини, що поширювали страх і паніку серед людей. Настав час, коли люди перестали слухати такі новини по телебаченню, які лише передають інформацію про загиблих по всьому світу. Кожен був зачинений у своєму будинку, що унеможливлювало зустріч з коханими, родичами чи друзями. У ті важкі дні радіо було єдиним засобом, за допомогою якого люди отримували справжні новини та реальну інформацію. На міжнародному рівні, радіостанції кожної країни дуже ефективно виконували свої обов’язки. Правильні новини та повідомлення доводили до відома слухачів за посередництвом радіо. Я ніколи не чув сенсаційних новин на жодному місцевому чи міжнародному радіо, а ВСРР показала своїм слухачам справжню картину епідемії, не включаючи жодної брехні, оманливих чи сенсаційних новин. Я молюсь, щоб разом ми змогли подолати цю глобальну епідемію, повернути радість у наш маленький світ і, щоб наше життя могло продовжуватися як і раніше. А радіо, на мій погляд належить не до минулого, а до майбутнього.

  • День слухача ВСРР – 2020

    День слухача ВСРР – 2020

    Дорогі друзі! У неділю, 1 листопада 2020 року, у День Радіо
    Румунія, ми запрошуємо вас взяти участь у нашій традиційній передачі «День
    слухача ВСРР».


    2020 рік був для всього людства незвичайним, у негативному значенні цього слова.
    Пандемія COVID-19 змінила життя кожного
    з нас. Обмежувальні заходи, а також співіснування з невидимим ворогом,
    кардинально змінили наші звички і наш спосіб життя. Соціальне дистанціювання,
    носіння захисної маски, рекомендовані санітарно-гігієнічні заходи,
    онлайн-уроки, дистанційна робота стали невід’ємними складовими нашого повсякдення.


    Закритті у своїх помешканнях під час
    карантину, без можливості зустрітися з друзями та родичами, сходити в ресторан
    чи взяти участь у культурному заході, тим більше виїхати за кордон, ми надалі
    потребували правдивої та перевіреної інформації. На жаль, під час пандемії поширювалося
    більше неправдивої інформації, дезінформації, сенсаційних новин,
    неперевіреної інформації, навмисно чи ні, розміщеної в публічному просторі, передусім
    у соціальних мережах.



    Цього року до «Дня слухача ВСРР» ми просимо
    вас відповісти на наступні запитання: з яких джерел ви отримуєте інформацію про
    пандемію, як вам вдається відрізнити правдиву інформацію від неправдивої? Яку
    роль має суспільне радіо під час пандемії? Яку роль має іномовлення в цей
    період тривалої соціальної невизначеності?


    Ми з нетерпінням чекаємо ваших відповідей, які
    будуть представлені у нашій спеціальній передачі 1 листопада 2020 року! Пишіть
    нам електронною поштою на адресу ucra@rri.ro, у Фейсбуці або безпосередньо в коментарі до
    статті на нашому веб-сайті – www.rri.ro.
    Так само ви можете надіслати аудіофайл на WhatsApp за номером: +40744312650, або надіслати нам свій номер телефону, а
    ми передзвонимо вам зі студії. Дякуємо за участь у нашому спецпроєкті!





  • Людина 2019 року за версією ВСРР

    Людина 2019 року за версією ВСРР

    Дорогі друзі, у
    продовження багаторічної традиції Всесвітня Служба Радіо Румунія запросила вас
    знову взяти участь в опитуванні, проведеному наприкінці кожного року серед
    слухачів та відвідувачів нашого сайту або профілю у Фейсбуці. Ми закликали вас
    поділитися своїми думками про те, яка особистість мала найбільший позитивний
    вплив на події в світі у 2019 році.




    Серед запропонованих вами світових
    лідерів та політиків були: Папа Франциск,
    Вселенський Патріарх Варфоломій, президент Румунії Клаус Йоганніс,
    президент України Володимир Зеленський, президент Китаю Сі Цзіньпін,
    прем’єр-міністр Румунії Людовік Орбан, прем’єр-міністр Індії
    Нарендра Моді, прем’єр-міністр Пакистану Імран
    Хан, колишній віце-прем’єр-міністр Італії Маттео Сальвіні, канцлер Німеччини
    Ангела Меркель, італійська сенаторка Ліліана Сегре, яка пережила
    Голокост.




    З-поміж
    номінованих спортсменів згадаємо нашу співвітчизницю, колишню першу ракетку
    світу Сімону Халеп, канадську тенісистку румунського походження Б’янку
    Андреєску та відомого румунського футболіста Георгія Хаджі. Серед інших
    номінантів на звання «Людина 2019 року» – колишній президент Європейського
    Центрального Банку Маріо Драгі, американський підприємець Елон Маск та
    німецький співак румунського походження Пітер Маффай.




    Людиною 2019 року за версією ВСРР,
    однак, на основі пропозицій слухачів ВСРР, є молода екоактивістка зі Швеції
    Ґрета Тунберґ. Наш слухач з Німеччини Ральф Урбанчик пояснив свій вибір
    наступним чином: «Ніхто не поляризував світ так, як Ґрета Тунберґ. Про неї
    говорять всі, від пересічних людей за бокалом пива, до провідних політиків на
    офіційних заходах. Про неї говорили школярі та дослідники, майже усі як вдома, так
    і на роботі, та особливо у соціальних мережах. Ґрета Тунберґ була просто більш
    присутньою у житті більшості людей, ніж будь-яка інша людина. Я ціную в неї те,
    що вона мобілізує і поляризує людей, що породжує дискусії. Негативним вважаю
    те, як саме її використали ті, хто несе відповідальність за невиконання майже
    всіх обіцянок щодо захисту навколишнього середовища.»

  • День слухача ВСРР – 2019

    День слухача ВСРР – 2019


    Дорогі друзі! Щороку у першу неділю листопада ми проводимо традиційний
    День слухача Всесвітньої служби Радіо Румунія. Ми, як зазвичай,
    запросили всіх наших слухачів та дописувачів взяти участь у спеціальній
    передачі, яку ми присвятили цього року ролі міжнародного радіомовлення у наші дні, через 30
    років після краху комуністичних режимів у Східній Європі.

    На цей раз ми попросили вас відповісти на наступні
    запитання:яку роль грає міжнародне
    радіомовлення у наші дні? Чого ви очікуєте від радіостанції іномовлення? Чи є у
    вас якісь спогади, якими ви можете поділитися з нами про досвід прослуховування
    цих радіостанцій, особливо програм Всесвітньої Служби Радію Румунія?




    «Отже, у 1989 році впав Берлінський мур та був скинутий комунізм у державах
    колишнього Східного блоку: Німецькій демократичній республіці, Чехословаччині,
    Польщі, Болгарії, Угорщині. У Румунії комуністичний режим був повалений 22
    грудня 1989 року. Якщо раніше східні радіостанції іномовлення вели пропаганду
    проти західних держав, а західні радіостанції – проти комуністичних держав, то
    після 1989 року багато з них стали радіостанціями просування країн, з яких вони
    ведуть трансляцію. Ці радіостанції стали інструментом просування своїх країн,
    розповсюдження позиції відповідних держав у різних питаннях або стали засобом
    експорту демократичних цінностей. Часи змінюється, а радіо втрачає свою позицію, чи навпаки
    знаходить нові шляхи проникнення у ваші домівки або серця.

    Слухаю світовий радіоефір вже майже
    півсторіччя – від 1970 року. Зацікавився
    я ним тоді передусім з метою пошуку альтернативної інформації, а
    захоплення далеким прийомом, листування з зарубіжними радіостанціями,
    радіоконкурси, вивчення мов – те все прийшло пізніше. Так, на наших очах
    сталось падіння тоталітарних режимів у світі, – але, на жаль, не всіх.
    Докорінно змінилась наша власна країна, яка колись нам здавалась такою, яка
    буде існувати вічно. Зникли цензура, радіозаглушування, відкрились кордони, стало можливим писати листи на
    радіостанції й отримувати відповіді. При радянській тоталітарній владі з її
    тотальною закритістю таке було взагалі немислимим. Яких тільки способів ми тоді
    не вигадували, щоби наші листи дійшли до радіостанцій! Пересилали їх через друзів та знайомих, через
    зарубіжні амбасади, намагались оригінально оформлювати конверти – так, як це
    роблять іноземці, вкидати листи в поштові скриньки в тих районах, де мешкають
    іноземні студенти… Але ж і ту пошту, яка йшла ззовні, до нас, теж перевіряли
    радянські поштові цензори. Тоталітарна радянська імперія згинула, а наша
    Україна стала незалежною й суверенною державою. А я сам, волею обставин,
    опинився в сусідній державі, яка тепер веде неоголошену війну проти моєї
    Батьківщини. Проте за ці роки сталось багато
    подій як у світі, так і в нашому найближчому оточенні, так і в моєму особистому
    житті. Час невблаганно відлічує дні, місяці, роки… Світ наш змінюється, і
    змінюємось ми самі. Ті інформаційні виклики, про які нам казали тридцять,
    двадцять, десять років тому, стали реальністю нашого повсякдення – транссвітове
    супутникове телебачення й радіо, мобільний зв’язок через кордони й
    континенти… І ось, наша маленька планета виявилась обплутаною
    з усіх боків мережею інтернет, яка
    зробила глобальний обмін інформацією легким і доступним. Сучасні виклики
    інформаційного суспільства призвели до
    того, що радіо вже не є єдиним джерелом нецензурованої інформації, як це було
    колись. Кінець минулого сторіччя був періодом розквіту міжнародного
    радіомовлення, але починаючи від перших років нового тисячоліття і особливо від
    2005 – 2010 років, з поширенням інтернету та радіомовлення через інтернет,
    міжнародне радіомовлення на коротких
    хвилях поступово скорочується. Так, із кільканадцяти радіостанцій, які вели
    мовлення українською мовою, тепер лишилось тільки дві – це ваша Всесвітня
    Служба Радіо Румунія та Радіо Ватикан.
    Такі потужні світові бродкастери, як Голос Америки, Німецька
    Хвиля, БІ-БІ-СІ, Міжнародне Канадське радіо або ж зовсім
    припинили мовлення, або ж поширюють інформацію тільки в мережі інтернет у вигляді текстових та
    відеоматеріалів. Всесвітню Службу Радіо Румунія я слухаю німецькою, англійською
    та іншими мовами від початку сімдесятих років, російською та українською – від
    відкриття мовлення цими мовами з
    Бухареста, тобто, відповідно від 1976 та 1990 років. Розумію, що в
    короткохвильовому ефірі тепер лишаються радіостанції тих країн, які знаходяться на передньому краї, перед
    загарбницьким лицем світових імперій, країн,
    просування інтересів яких, національної культури та традицій є винятково
    важливим. Рано чи пізно, короткі хвилі будуть вимушені відійти в минуле, під
    натиском нових технологій поширення інформації – наприклад, таких, як покриття
    мережею 5G та масове поширення смартфонів та айфонів, з допомогою яких можна
    буде дешево й швидко отримувати інформацію з перших рук. Проте в світі
    залишаються, з одного боку, мешканці менш розвинених країн, як також, менш густо населених, куди
    сучасні технології ще не дійшли, і якщо дійдуть, то не скоро, а з іншого, є
    громадяни старшого віку, для яких більш звичними та більш зручними є
    радіоприймачі, ніж комп’ютери, ноутбуки та смартфони. Чого я очікую від
    радіостанцій іномовлення? Звичайно ж, збереження того, що вже було напрацьоване
    за останні роки, збереження у повному обсязі як радіо, так і інтернетного мовлення, збереження й
    поглиблення контактів зі старими й новими постійними слухачами. Звісно, що це
    вимагає асигнувань з боку держави, проте ці кошти повернуться сторицею у
    вигляді мільйонів старих і нових друзів
    вашої держави в усьому світі!
    написав слухач української редакції ВСРР Володимир Гудзенко з Підмосков’я, Росії.


    Інший наш слухач, Сергій Бадік зі Львова написав: Роль міжнародного радіомовлення у наші дні є актуальною, а особисто для мене воно відіграє велику і позитивну роль. Якщо у минулому столітті ми, радіослухачі, ловили і слухали станції з інших країн на довгих, середніх і коротких хвилях, то тепер легко можемо слухати радіопередачі через супутникову антену і тюнер та через Інтернет. За часи правління комуністів, радіопередачі з інших країн були тією цікавою і правдивою інформацією про світ, політику, історію та культуру, яку у нас цензура та комуністичний режим не дозволяли, забороняли та перекручували. Тому голоси радіостанцій Свобода та Вільна Європа, Німецька Хвиля і ВВС, Канадського і Шведського радіо, радіопередачі з Парижа, Белграда, Тірани і Рима ми слухали де було і рідною українською, і мовами, котрі розуміли – польською, російською та білоруською. Радіопередачі цих радіостанцій були не лише цікавими і пізнавальними, а й корисними і такими, котрі допомагали сформувати свій світогляд і витягнути радіослухача з тенет комуністичної пропаганди. Радіостанції іномовлення і зараз є цікавими для слухачів. Щодня, окрім радіопередач з України, я записую собі на флешку і на телефон радіопередачі з Парижа, Праги, Братислави та Вашингтона, аби слухати під час робочого дня чи просто під час їзди в автомобілі. Шкода, що українські редакції радіо з Варшави та Бухареста ми можемо лише слухати не відходячи від приймача чи Інтернету. Я очікую від цих радіостанцій іномовлення аби на своїй сторінці в Інтернеті ви також створили можливість запису ваших радіопередач, як то роблять Радіо Свобода, радіо RFI та чеське і словацьке радіо. Тоді б ви стали ближчими до слухачів. ВСРР добре тим, що на відміну від багатьох інших радіостанцій не припинила транслювати свої радіопередачі на коротких хвилях. Я правда вже давно їх там не слухаю, але коли довгий час влітку проводив поза Інтернетом, то частенько вмикав і слухав радіоприймач. Цікаву інформацію про Румунію дізнаюся з ваших передач. Тепер знаю ім’я і прізвище румунського співака, котрий співав пісню у відомому українському фільмі Вавилон ХХ. Ви підказали, що це міг бути Марінке Йордаке, а це зустрів публікацію, що у фільмі співав Ніколає Сулак з Молдови. Два рази я ставав призером у
    конкурсах ВСРР і отримав цікаві призи і сувеніри. Копія красивої старовинної
    ікони, намальована на дереві і досі висить у мене над робочим столом.
    То ж вітаю колектив Української редакції ВСРР
    та усіх працівників ВСРР і сподіваюся і далі слухати ваші передачі про Румунію
    її життя, культуру, спорт, про українців, котрі живуть у Румунії, про політику
    і позицію країни у сучасному світі.
    Дякую вам за ваші радіопередачі і зичу усім
    доброго здоров’я і
    гарного настрою, а нам слухачам – доброї чутності.


    Вірний слухач української редакції ВСРР Віталій Єфіменко з Мінська, Білорусі написав: Міжнародне
    радіомовлення – явище вельми багатопланове й має одразу кілька вимірів.
    Найперше, зрозуміло, це інформаційний вимір – радіоголоси в усі часи були
    джерелом відомостей як суспільно-політичного, так і
    культурологічно-країнознавчого спрямування. Часи змінюються – відповідним чином
    реагує й міжнародне радіомовлення: акценти зміщуються, позиції
    переосмислюються, однак сенс і призначення залишаються незмінними – надавати інформацію,
    поширювати її. Однак є у міжнародного радіомовлення й інший вимір. Він не
    зовсім на поверхні, однак не менш значущий. Назвав би його метафізичним. І ось
    чому. Протягом усього свого життя кожна людина – свідомо, але найчастіше ні -
    прагне вийти за існуючі межі. Таких меж багато – це обумовленості різного
    характеру: межа – данність людського буття, не тільки умоглядна категорія, але
    й цілковита реальність. Усі ми обумовлені великою кількістю кордонів -
    національно-етнічним та релігійним факторами, рівнем культури й ерудованості,
    персональним морально-етичним кодексом, темпераментом, переконаннями й
    вподобаннями, побутовою поведінкою. А ще – географією місця народження й
    проживання, якістю життя, колом родичів, друзів, знайомих, станом здоров’я. Усе
    це кордони, які ідентифікують, фіксують та обмежують. І ось міжнародне
    радіомовлення, тольки-но з’явилося, почало тішитися великою популярністю. Через
    що? Хтось відповість: через можливість отримувати неупереджену інформацію,
    часом навіть з першоджерела. Зрештою, буде правий. Однак – частково. Людина
    підсвідомо відчула у міжнародних радіоголосах певний відблиск свободи від
    деонтологічних обмежень та обумовленостей. Вже сама дія з налаштування приймача
    на далекі станції, пошук частоти, яка принесе голос з незнаних світів, -
    алхімічне дійство, що змінює й перетворює, розширює межі можливого й
    доступного. Слухаючи мовлення з-за кордону (а це одна з тих меж, про які йшлося
    вище), людина відчуває свою органічну єдність з навколишнім світом, який не
    поділяється межами й кордонами: тільки уявити – заради неї десь хтось працює, з
    нею спілкуються, хай навіть і заочно, вона цікава й потрібна попри усі свої
    обмеження. Біля радіоприймача усі завжди були рівні, як у лазні, де нема різниці
    між людьми, бо знято соціальний ідентифікатор – одяг. Кожна передача – як крок
    у незвідане, а отже й новий, незнаний до цього ландшафт внутрішнього життя.
    Багатіючи ж внутрішніми ландшафтами, людина відкриває нові виміри своїх власних
    глибин. Життя біля приймача – а цілі покоління біля нього справді жили – робило
    людину внутрішньо вільнішою, а отже й щасливішою. Іншими словами, дружбу з
    міжнародним радіомовленням можна розглядати як спробу подолання екзистенційної
    самотності. Однак долає воно самотність не тільки у суто філософському контексті.
    Воно налагоджує стосунки між людьми й у практичній площині: чимало випадків,
    коли завдяки радіо люди знаходили одне одного попри відстані, поєднували долі.
    І автор цих рядків не виключення: не в останню чергу дякуючи Всесвітній Службі
    Радіо Румунія та виграшу в оголошеному конкурсі, сталося знайомство, утворилася
    сім’я. Отже, міжнародне радіомовлення сприяє єдності – і цим ще більш цінне.
    Звідси сама собою кристалізується суто практична ідея. Хотілося б запропонувати
    ВСРР організувати свого роду клуб, до якого за бажанням увійшли б слухачі на
    основі спільного інтересу – любові до Румунії. Можна опрацювати відповідну
    контактну базу, щоб люди з різних континентів, які мають однакову
    зацікавленість, могли спілкуватися між собою. Різні за віком, статтю, національністю,
    освітою та професією, знаходили б з-посеред себе друзів і приятелів, аби
    ділитися роздумами, враженнями й намірами, разом вивчати країну своєї любові,
    врешті – чому б і ні? – разом подорожувати. Люди однакових професій могли б
    обмінюватися досвідом, навчати одне одного мовам. І усе це під дахом Радіо
    Румунія – як одна велика сім’я. Зрештою, вона вже є, склалася – у традиційних
    конкурсах ВСРР щоразу бере участь велика кількість постійних, вірних слухачів з
    усіх усюд. Лишається тільки розбудувати між ними місточки. Тим більш, вони вже
    давно поєднані отим спільним внутрішнім покликанням до свободи й подолання
    персональних кордонів. Дякую.

    Бернард Лоноа
    з Франції (слухач Фрацузької редакції ВСРР) написав:
    Я почав слухати міжнародні радіостанції у віці 17 років
    і дуже швидко ВСРР стала однією з моїх улюблених радіостанцій. Це було у 1980-ті, і я відчувся привілейованим у ті
    часи, коли телебачення, друковані ЗМІ та радіо були
    єдиними можливими каналами інформації, що я міг слухати ці радіопередачі, що надходили здалеку і розповідали про інші політичні режими та інші світогляди. Мені подобалися конкурси, і я не пропускав жодного з них.
    Вони дозволяли мені отримувати різні подарунки і збирати їх як справжні трофеї.
    ВСРР завжди займала особливе місце в моєму списку уподобань. Мені подобається
    презентація, конкурси та те, як вони змушують відкрити Румунію за допомогою
    радіохвиль. Завдяки вашим передачам, я почав шукати навчальних
    закладів-партнерів в рамках програми Erasmus. Я мріяв дістатися вашої прекрасної країни! Нарешті, я
    хотів би додати, що я є членом клубу Радіо Perche у Франції і щороку ми організовуємо конкурс
    прослуховування передач, за допомогою якого ми демонструємо свою прихильність
    до короткохвильових приймачів. Дякую ВСРР за якість ваших передач!


    І Ферхат Безазель з Алжиру зголосився взяти участь у Дні слухача ВСРР: Я пам’ятаю, як я почав слухати короткохвильові передачі. Тоді я працював,
    у другій половині дня, на складі військової авіації, і там були всі види
    радіотехніки, якими я міг користуватися. І ось я почав слухати короткохвильові радіо.
    Це було в 1983 році, і ви усвідомлюєте собі якою магією було слухати BBC або
    міжнародні радіостанції – німецькі, австралійські чи американські – у той час,
    коли ще не було Інтернету. У своїй
    роботі я вважаю короткохвильове радіо надзвичайно актуальним та сучасним
    засобом масової інформації, який передає інформацію по всьому світу. Мені
    подобаються короткохвильові радіостанції за їх зміст, різноманітність, доступну
    ціну, релевантність інформації. Короткі хвилі можуть допомогти людям, сприяти
    їх навчанню, змусити їх подорожувати із закритими очима, надихнути їх де б вони
    не були і в будь-якій ситуації, будь то в часи голоду, кризи чи війни. На жаль,
    в останній час короткохвильові радіостанції поступово покидають сцену. Я думаю
    про те, що трапилося з Radio Canada International, Radio Netherlands Worldwide,
    Radio Bulgaria, кожен призупинив свої короткохвильові програми, а інші станції,
    такі як BBC World або Radio Vaticana, скоротили їх.





    Слухачка англійської редакції Роберта Селескі, Шугарленд, Техас написала: Дякую за запрошення висловити свої думки з такої важливої теми. Міжнародні
    радіостанції відіграють сьогодні важливішу роль, ніж раніше. До падіння
    комуністичних режимів радіостанції, що транслювали міжнародні програми,
    відіграли вирішальну роль у зусиллях по боротьбі з державною пропагандою в
    країнах Східної Європи, полегшуючи доступ слухачів до нецензурних та неупереджених
    новин із надійних джерел. Таким чином, ці радіостанції стали справжніми
    форумами демократії та права на свободу вираження поглядів у суспільствах,
    пригнічених комуністичними режимами, дозволяючи слухачам формувати свою власну
    думку. Зараз, через 30 років, на жаль, ми знову стикаємося з цим явищем
    поширення упереджених новин так чи інакше. Ми не повинні вести подібну боротьбу
    проти такого типу журналістики, але той факт, що ми все ще беремо участь у цій
    боротьбі, доводить важливу роль, яку міжнародні радіо відіграють у процесі трансляції
    нецензурованих новин. Я виявив ВСРР багато років тому, слухаючи супутникові
    передачі різних радіостанцій; тоді ми зрозуміли, що ця станція точно передає
    новини та програми зі Східної Європи з місцевої точки зору, те, чому інші
    радіостанції не приділяли особливої уваги. Упродовж років, коли ми із зацікавленістю
    слухали програми ВСРР, ми змогли скласти чітку картину Румунії та її ролі в
    регіоні.





    Шведська
    слухачка англійської редакції ВСРР Крістер Брунстром
    поділилася з нами своїми
    поглядами: Для радіостанції, такої як ВСРР, дуже важливо надати детальну інформацію про різні аспекти життя Румунії. Деякі з цих аспектів
    є позитивними, а інші можуть мати негативну ноту. Румунія значною мірою є винятковою,
    оскільки досі пропонує міжнародні радіопрограми на досить великій кількості
    іноземних мов. Інші країни припинили мовлення іноземними мовами на коротких
    хвилях, покладаючись виключно на Інтернет або соціальні мережі. У більшості
    випадків така зміна означала скасування відповідних радіостанцій. За останні
    тридцять років я бачила, як зникла велика кількість важливих та популярних радіостанцій.
    На щастя, мені вдалося перехопити інші радіостанції, тому що мені не подобається
    користуватися соціальними мережами в Інтернеті, тому що вони є
    пропагандистськими інструментами, що мають переважно рекламну роль.(…) Мої
    очікування щодо ВСРР, насамперед, стосуються, перш за все, неупередженості
    новин та коментарів професійних журналістів. Також мої очікування пов’язані з
    широким спектром освітніх програм та інформації, не ігноруючи розважальних
    елементів.





    Паоло
    Морандотті (Італія, науковий координатор Italradio, Міжнародна
    радіообсерваторія італійською мовою) зізнався
    : Передачі для закордону завжди були
    дуже важливими і продовжують бути і в наші дні, коли нації світу повинні спілкуватися
    між собою. Ці передачі допомагають нам краще проявити один одного, адже знання
    є основою будь-яких стосунків. Тому ці програми повинні належним чином зберегти,
    просувати та фінансувати. У нинішньому мультимедійному ландшафті ВСРР повинна
    продовжувати свою діяльність.




    Генеральний
    секретар Італрадіо Луїджі Кобісі написав
    : Слухачі короткохвильових передач бажають мати можливість продовжувати
    насолоджуватися передачами для закордону. Звичайно, ВСРР присутня на всіх
    платформах та соціальних мережах, не нехтуючи, однак, короткими хвилями, що
    охоплюють своїм сигналом всю Європу та весь світ, що робить можливим прийом за
    допомогою будь-якого типу технологій.




    Слухачка
    італійської редакції ВСРР Антонелла Монті:
    Ваша
    радіостанція йде в ногу з часом, сайт добре розроблений і багатий за змістом.
    Шкода, що короткохвильові трансляції обмежуються поточними передачами. Я бажаю
    вести все більш інтенсивний діалог, разом насолоджуватися сутністю європейського
    духу.





    Теж
    італійській редакції ВСРР написав Адріан Мікалєф з Мальти: З падінням
    комунізму, радіостанції Східної Європи почали пропагувати демократичні цінності та
    ідентичність своїх власних країн, як це було у випадку ВСРР. Для іноземних слухачів, ви є вікном до Румунії: культура,
    музика, традиції, місцеві реалії, конкурси з цікавою тематикою та дуже добре
    структурований сайт.





    Слухач німецької редакції ВСРР Гельмут Метт з Гербольцгайму, Німеччини, написав
    цікаве есе про роль міжнародних радіостанцій: 1989 рік був справді надзвичайним. Це був роком розривів і змін. Уявно
    непереборні стіни та бетонні політичні блоки завалилися за кілька тижнів. Поділ
    світу на західний та східний блоки розчинився нанівець. Тоді швидко стало
    зрозуміло, що не тільки політичні системи переживають зміну парадигми, але й
    пов’язані з ними інформаційні системи, або інакше кажучи пропагандистські
    машини? Той факт, що лише за кілька
    тижнів до закінчення поділу Схід-Захід перші міжнародні радіостанції вже почали
    скорочувати свої програми, до повного закриття, надає багато сенсу. Тоді ще не
    було Інтернету. Радіо було найкращим середовищем для прямого контакту з людьми.
    Як на сході, так і на заході, місією міжнародних радіостанцій було впливати на
    людей поза межами блоку. Міжнародні радіостанції мали чітко визначене
    призначення – ніде радіостанції не були справді вільними.Тепер, коли блоки розчинилися, чимало радіостанцій повністю зникли з ефіру, згідно девізу: мавр виконав свій обов’язок, мавр може йти. Те, що залишилося, було повністю реорганізовано та реструктуризовано. Зміна
    була дивовижною. Якщо ви звикли до того, що цензура була всюдисущою до 1989
    року і що новини та інформація регулярно упаковувались порожніми реченнями, то
    ви могли потерти очі і запитати: це справді та радіостанція, яку я слухав учора?
    Серед інших міжнародних радіостанцій, ВСРР виділяється в позитивному сенсі, в
    основному шляхом об’єктивних, вкрай критичних, а також самокритичних репортажів
    щодо подій у власній країні. Однак, що я зараз очікую від цієї радіостанції?
    Найголовніше – довіру. Це означає обговорення складних питань, а не лобіювання
    уряду, партій чи груп інтересів. Все це робить ВСРР. Різноманітність тем та
    широкий спектр музичних внесків справді переконливі – від симфонічної та
    джазової музики до естрадної та народної музики. Що мені подобається у ВСРР? Той
    факт, що його можна слухати по радіо. Оскільки я захоплююсь радіо, мені,
    природно, дуже цікаво слухати радіопередачі прямо по радіо (…).


    Іван Лебєдєв з Росії написав: Шановні друзі! У ці короткі осінні дні, повні дум і турбот про майбутнє, в
    сутінках д
    ощового вечора, коли на вулицях загоряються перші ліхтарі і невидимий голос
    з радіодинаміка оповідає про життя своєї держави, мимоволі задаєшся питанням
    про щось далеке, але безмірно прекрасне. Про ідеалізм інших людей, які мешкають
    далеко від твого будинку, але при цьому живуть у ньому. Я говорю про радіо і
    про інші мережі, що приносять в твій будинок інформацію. На мою думку, все дуже
    просто. Адже життя ідеаліста, яким в душі є будь-який діексист, завжди
    продиктоване прагненням зрозуміти цей невидимий голос. Не тільки розпізнати
    серед інших голосів і сигналів, а й зрозуміти. Зрозуміти те, що стає частиною
    себе, інформацію з інших просторів і світів. Скарбницю людської цивілізації. У
    цьому покликання міжнародного радіо – говорити з людиною. Радіо може говорити з
    людиною і за тисячі кілометрів, просто перебуваючи в його будинку. У моєму
    будинку погостювали багато радіоголосів з багатьох стан і континентів світу. Вони
    говорили і говорять зі мною не соромлячись кордонів і бар’єрів. Деякі з них підтверджують
    ці контакти поштою. Але навіть у хвилини взаємності, переступаючи через межі
    нового світу – стає очевидним, в чому сила радіо: Радіо говорить з людиною.


    Румунія за ці тридцять років, що минули з моменту падіння комуністичного режиму
    просунулася далеко вперед, обравши шлях євроатлантичної інтеграції. Я вважаю що
    роль міжнародної радіостанції в сучасному світі ця поширення позитивного образу
    своєї країни серед іноземних радіослухачів шляхом об’єктивного розкриття історії,
    культури тощо, країни мовлення. Я слухаю радіопередачі міжнародних радіостанції
    за допомогою інтернет мовлення а також завдяки додаткам для мобільного
    телефону. Передачі ВСРР я слухаю вже рік, вони
    допомагають мені отримувати актуальну інформацію зі сфери політики, спорту
    і культури.
    написав російській редакції ВСРР
    Кирило Сосновський з Гнукова, Ростовської області Росії.

  • Людина 2018 року за версією ВСРР

    Людина 2018 року за версією ВСРР




    Дорогі друзі, ВСРР продовжила своє традиційне опитування серед слухачів та користувачів
    Інтернету і соціальних мереж. Ми закликали вас призначити особистість, з будь-якої галузі, яка мала найбільший позитивний вплив на події в світі
    у 2018 році.




    Серед запропонованих політиків були лауреати Нобелівської премії за мир Денис Муквеге та Надя Мурад, президент США Дональд Трамп, президент Росії
    Володимир Путін, президент
    Румунії Клаус Йоханніс, прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле, віце-прем’єр-міністр Італії Маттео
    Сальвіні, колишній президент США Джордж Буш старший,який недавно помер у віці 94 роки, президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор, південнокорейський і
    північнокорейський президенти
    Мун Чже Ін і Кім Чен Ин.
    Деякі слухачі та користувачі ВСРР запропонували «Людиною 2018 року» саудівського журналіста-дисидента Джамала Хашоггі, жорстко вбитого в Стамбульському консульстві Саудівської Аравії.




    Серед номінованих спортсменів
    згадаємо нашу співвітчизницю тенісистку Сімону Халеп, першу ракетку світа, сербського тенісиста Новака Джоковича, румунську гандболістку Крістіну Нягу, французького футболіста Антуана Грізманна і колишню плавчиху румунського походження Роксану Меречіняну, яка була призначена міністром молоді та спорту у Франції.




    Іншими номінованими вами особистостями були покійні американські актори Барт Рейнольдс та Девід
    Огден Стіерс, патріарх Румунської
    православної церкви Даніїл,
    британський вуличний художник Бенксі, молода іспанська скрипачка Інес Ісель Буржиньська або відомий південнокорейський поп-гурт
    «K-pop BTS» (Bangtan Boys).




    Людиною 2018 року за версією ВСРР, однак, на
    основі пропозицій слухачів
    ВСРР, є канцлер Німеччини Ангела Меркель. «Як керівник вона надзвичайно багато зробила для ФРН і світу, а головне, своєчасно зрозуміла, що
    потрібно йти у відставку. Це її перевага перед багатьма політиками» – аргументував свою пропозицію наш український
    слухач Олександр Кузьомінський. Нагадуємо, Ангела Меркель була також обрана слухачами ВСРР Людиною 2015 року.

  • День слухача ВСРР – 2018

    День слухача ВСРР – 2018

    Дорогі друзі! Щороку у першу неділю листопада ми проводимо традиційний День слухача Всесвітньої
    служби Радіо Румунія. Ми, як зазвичай, запросили всіх наших слухачів та
    дописувачів взяти участь у спеціальній передачі, яку ми присвятили цього року
    нашому ювілею – 90-річчя з часу першого виходу в ефір Радіо Румунія. На цей раз
    ми попросили вас відповісти на запитання: Яку роль грає радіо у вашому житті?




    Отже 1 листопада
    2018-го року ми відзначили 90-у річницю виходу в ефір першої радіопрограми в
    Румунії. Відтоді минуло дев’яносто років, сповнених історією та особливими
    подіями, які суспільне радіо відзначає разом з вами цією спеціальною передачею.
    Упродовж останніх 90 років наші журналісти завжди були поряд зі
    слухачами, а радіо було дзеркалом подій, які пережила Румунія. Радіо пережило
    міжвоєнний період, потім – роки останньої Світової війни, повоєнну епоху,
    кілька десятиліть комунізму в Румунії та «холодну війну», було свідком
    повалення комуністичного режиму в грудні 1989 року, а потім повернення Румунії до
    демократії. Часи змінюється, а радіо втрачає свою позицію, чи навпаки знаходить
    нові шляхи проникнення у ваші домівки або серця. Голос, який розповідав і
    розповідає вам про Румунію та завжди намагався наблизити вас до неї, це голос
    ВСРР.




    Олександр
    Кузьомінський з смт. Горностаївка Херсонської області України написав:
    Доброго дня, шановні друзі. Вирішив написати листа, щоб поздоровити Вас з ювілеєм в радіомовленні і
    побажати всього найкращого в житті, міцного здоров’я, успіхів та слухачів. Моє
    знайомство з радіоголосами розпочалось в 1975 році (мені тоді виповнилось 15
    років). З того часу я став постійним радіослухачем. У ті роки лише на коротких
    хвилях радіоприймачів і можна було почути правдиву інформацію про події у
    світі. Деякі радіостанції глушились, а прийом деяких був дуже далекий від
    нормального. З часом радіоприймачі застаріли і я перейшов на Інтернет. Це
    набагато якісніше з’єднання. Є можливість прослухати передачу у зручний час або
    завантажити інформацію. Є радіостанції, які я вже давно не слухаю, є й такі з
    якими я став другом. Всесвітня служба Радіо Румунія – мій давній друг. У
    Румунію я закохався після фільму «Даки». Ці почуття поваги я несу з собою через
    40 років мого життя. До зустрічей на хвилях ВСРР.





    А ось привітання
    від нашої колеги та слухачки з Кривого Рогу Дніпропетровської області України:
    Шановні колеги! Щиро вітаю Вас з поважним ювілеєм! Радіо – це неповторний
    світ. Мені цікаво слухати Ваші змістовні передачі про розмаїту палітру подій у
    Румунії та світі. Відчувається, що Ви робите свою справу з любов’ю, а ще маєте
    свій камертон душі.Бажаю Вам натхнення,нових захоплюючих проектів та дивовижних голосів!З повагою радіожурналіст
    з 24-річним стажем роботи Олена Маковій.




    Мара Добреску
    (румунська піаністка, яка зараз мешкає у Франції):
    Прийміть мої найщиріші вітання з Днем народження! Ви робите дуже важливу справу! Я дуже часто слухаю радіо,
    тому що, не маючи дуже багато вільного часу, я вже 18 років не маю телевізора.
    Радіо мене радує, тому що я дізнаюся багато цікавих речей. Ще раз вітаю вас!




    І Хірокі Учіда з Японії зголосився
    взяти участь у Дні слухача ВСРР:
    Шановні члени колективу ВСРР, дозвольте мені бути поряд з вами з нагоди «Дня
    слухача». Коли я почав слухати радіо, світ значно відрізнявся від того, яким
    він є зараз. Важко було дістатися комуністичних країн, як фізично, так і
    душевно. Радіо на коротких хвилях дало можливість познайомитися з цими країнами.
    Тоді я був дуже молодий і це принесло мені багато цікавих ідей. Мені пощастило
    мати короткохвильовий радіоприймач, що дав мені можливість отримати інформацію
    з усіх куточків світу. Таким чином я розвинув своє ставлення до міжкультурної
    комунікації. Сорок років по тому, я є деканом Факультету глобальної комунікації
    і мов Міжнародного університету Акіта який має тісні зв’язки з вищим навчальним
    закладом Румунії і тамтешніми студентами. На сьогодні я багато чим завдячую радіо на коротких хвилях. Незважаючи на
    стрімкий розвиток ІТ-технології, які замінюють традиційні засоби масової
    інформації, я думаю, що радіо ніколи не втратить свою первинну функцію. IT-технологія
    значною мірою залежить від мережевих технологій і може зазнати катастрофічних
    поломок у випадку непередбачених стихійних лих. Я сподіваюся, що світ не забуде
    наскільки важливим і ефективним є радіо. Ще раз дозвольте мені відсвяткувати
    разом з вами «День слухача.





    Джон П.
    Купер, Лебанон, штат Пенсільванія, США написав:
    Вітаю вас з 90-річчям 1 листопада. Я захопився радіо в 2011 році,
    коли купив короткохвильове радіо та послухав першу програму. З часом це стало
    не просто захопленням. Це стало вікном до інших країн, народів, культур та
    історії. Особливо це стосується ВСРР. Східна Європа мене завжди захоплювала,
    але в американських ЗМІ не вистачає статей чи передач, щоб більше повідомляти
    про цей регіон. ВСРР заповнює цю прогалину одними з кращих короткохвильових
    радіопередач. ВСРР став моїм надійним другом. Я дізнався про історію та
    культуру румунського народу, про його проблеми та прагнення. Майбутнє
    короткохвильового радіо виглядає необнадійливо. Багато станцій перейшли на
    онлайн-мовлення в Інтернеті. Молоде покоління, здається, втратило інтерес до коротких
    хвиль або до радіо в цілому, крім цього короткохвильові передачі потребують
    значних витрат. Але короткохвильове радіо з’єднує тебе з країною неможливим в способом
    Інтернеті. Я продовжую слухати радіо на коротких хвилях. Дякую ВСРР за чудові
    програми!





    Даніель
    Келер, Німеччина:
    Яку роль у
    моєму житті грає радіо? Спочатку воно виконував ту саму роль, що й у випадку
    багатьох інших ваших слухачів: щоденного супроводжувача, джерела інформації та
    музики. Тепер радіо є складовою мого хобі: приймання радіостанцій зі всього світу.
    Мало-помалу я помітив, що мене цікавить як роблять радіопередачі – що припускає створення та
    ведення щоденних програм, що відбувається за кулісами. З часом радіо стало моєю
    професією, тому що зараз я працюю редактором та є автором різних громадських
    радіопрограм. Мушу зізнатися, що з часом чари радіо дещо послабили, оскільки
    радіо стало складовою мого повсякденного життя. Але іноді чари знову починають
    діяти: коли я беру участь у певній програмі як репортер, або коли, як редактор
    ранкового шоу я контактую з кореспондентами по всьому світу і усвідомлюю, що
    здійснюю акустичний початок дня тисячі слухачів. Або коли я рідко повертаюся до
    свого захоплення радіоаматорства і насолоджуюся цим ностальгійним способом
    споживання радіо. Але я впевнений, що в наступні роки радіо зміниться ще більше. Серед
    любителів музики зростатиме популярність потокових сервісів, таких як Spotify
    або Deezer. Прослуховування поточної музики вже не є винятковою особливістю
    радіо. Поточні новини все частіше ми отримуватимемо не по радіо, а через
    пуш-повідомлення новинних застосунків на смартфонах або в соціальних мережах.
    Радіостанціям потрібно знайти елементи, які їх диференціюють, можливо це
    модератори, можливо – певна сукупність інформації або можливо це місцеві
    репортажі. Радіостанціям доведеться знайти свій «ідеальний рецепт» та своє
    місце на медіа-ринку поряд зі звичайним ефіром.
    Радіо є важливою складовою мого повсякденного та професійного життя. Незважаючи
    на всі зміни в сфері ЗМІ я переконаний, що так буде ще багато часу.





    Юрій Тімофєєв
    з Росії написав, що радіо є заняттям, яке приносить йому надзвичайне задоволення:

    Завжди з великим інтересом слухаю радіо, зараз радіо стало для мене головним
    джерелом інформації. Дуже сподобалися діапазони коротких і середніх хвиль.
    Слухаю короткі хвилі зі шкільних років. Перша радіостанція, яку я почув на
    коротких хвилях, була Міжнародне радіо Китаю. На коротких і
    середніх хвилях я отримую пізнавальну інформацію, подобається слухати
    пізнавальні передачі і новини з ближнього і далекого зарубіжжя. Також мені
    короткі і середні хвилі сподобалися тим, то що вони дають можливість займатися
    далеким прийомом і відправляти рапорти про прийом радіостанцій. Ніколи раніше не знав,
    що існує таке хобі як Dxing. Іноді
    за дальнім прийманням можу проводити по 2-3 години у приймача, в залежності від того, які
    радіостанції я моніторю. Завжди роблю аналіз чутності Голосу Америки, RadioFreeAsia, Всесвітньої служби Радіо Румунія, Міжнародного радіо
    Китаю, PBSXizang, Голосу
    Туреччини, Голосу Ірану. Найбільш цікаво слухати далекі радіостанції зимою
    вночі, оскільки більшість цікавих радіостанції знаходяться на хвилях 31, 41 і
    49 метрів. Ще короткі хвилі мені подобаються тим, що немає обмежень по прийому,
    можна прийняти радіостанцію з будь-якої точки світу. З 2015 року дуже захопився
    діапазоном коротких хвиль, в основному їх намагаюся слухати.
    Також іноді
    слухаю місцеве мовлення на FM, мені там подобається слухати сучасну західну музику.
    Слухаю таких виконавців як JustinBieber, JustinTimberlake, Weeknd та інших. На FM не подобається
    велика кількість реклами, яка може затягнутися на 10-15 хвилин і те що прийом
    радіостанцій за 50 км від міста вже поганий або взагалі неможливий.
    Усі діапазони
    гарні для мене, але я більше любитель далекого прийому. Мені цікавіше слухати КХ.
    Шкода, що кількість радіостанцій на КХ з кожним роком скорочується. Шкода, що я
    не зміг послухати Іспанію російською мовою. Ще запам’яталася радіостанція «Голос
    Росії», слухав її на 5925 кГц. Пам’ятаю, там ставили Меладзе та інших
    виконавців.
    Радіо грає
    важливу роль в житті людини, використання КХ і СХ діапазонів має дуже хороші
    переваги в століття цифрових технологій. Я вважаю, що мовлення на СХ і КХ
    повинно зберегтися в століття цифрових технологій, щоб населення мало доступ до
    інформації, особливо ті, хто живе в маленьких селищах. СХ і КХ краще не
    нехтувати. Р
    адіо
    стало для мене дуже цікавим захопленням.





    Марко Ботатті
    з Італії пише, що пізнав світ радіо ще в дитячі роки:
    Ця «розмовляюча коробка», яка зветься радіо супроводжувала мене з дитинства.
    Це був надзвичайний засіб спілкування, який вперше в історії людства дозволив передавати
    звук з одного в інший куточок Планети. Отже, сьогодні я можу слухати надзвичайну
    радіостанцію, Всесвітню службу Радіо Румунія, яка для мене означає дуже багато,
    бо вона збагатила мої знання про Румунію. Ваші передачі тримають мене в
    контакті з румунською дійсністю і стали важливою віхою в моїй повсякденній
    роботі.




    Адріан Мікаллеф з Мальти написав: Роль радіо в нашому житті завжди була
    фундаментальною. Радіо Румунія відзначає важливий момент свого існування.
    Протягом багатьох років радіостанція була свідком історичних, політичних та
    технологічних змін. Радіо позначає повсякденне життя слухачів, їх ритм та інше.
    Наприклад, я починаю свій день, слухаючи Радіо Мальта. О 13:00 за місцевим
    часом я слухаю радіо англійську програму ВСРР, потім о 16:00 та 18:00 – передачі
    з Бухареста італійською мовою. Навіть якщо іноді не вдається прослухати певну
    програму, технологічний прогрес дозволяє зробити це пізніше. На многая літа, Радіо
    Румунія та якомога більше слухачів!




    І наостанок
    лист від Чжана Пейцяна з Китаю:
    Спочатку я слухав «Вільну Азію», «Голос Тайваню», «Голос В’єтнаму», «Голос
    Америки» кантонською мовою. Лише в 2009 році я випадково натрапив на вашу радіостанцію.
    Хочу побажати безперервного прогресу ваших програм. У цей час в Європі трансляцію
    на коротких хвилях ведуть лише Всесвітня служба Радіо Румунія та Радіо Ватикан,
    інші станції припинили мовлення. А шкода. Радіо здатне об’єднувати культурні
    відмінності між двома країнами, покращити дипломатичні та культурні відносини.

    Дякуємо всім за надіслані листи і теплі привітання!

  • Всесвітній день Радіо/ World Radio Day

    Всесвітній день Радіо/ World Radio Day

    Починаючи з 2012 року, 13 лютого відзначається Всесвітній день Радіо, в результаті ініціативи Іспанської радіоакадемії, перейнятої Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, ЮНЕСКО. Завдання Всесвітнього дня Радіо – підвищити розуміння важливості радіо, спонукати відповідальних керівників до розширення аудиторії радіослухачів, поліпшити зв’язки та міжнародне співробітництво радіожурналістів, а цьогорічна тема дня надзвичайно щедра – Радіо та Спорт.

    Незабаром після виникнення радіо з’явилися прямі трансляції з концертних залів і навіть зі спортивних майданчиків. Спорт король – футбол – був на першому плані спортивних трансляцій у прямому ефірі. Перший футбольний матч, про якого могли дізнатися у прямому ефірі слухачі радіо був поєдинок між Арсенал та Шеффілд Юнайтед, трансльований ББС 22 січня 1927 року. У Румунії першою спортивною трансляцією також був футбольний матч Румунія – Югославія, з Балканського Кубку, 11 червня 1933 року. На підставі технічного прогресу, пряме висвітлення спортивних заходів покрило практично всі види спорту, так що сьогодні неможливо уявити спортивний захід, навіть регіонального значення, яке б не транслювалося, навіть частково, по радіо. Спорт збирає на стадіони та спортивні зали безліч уболівальників і набагато більше емоцій, які, далі, радіо продовжує розмножувати.

    Цього року з нагоди Всесвітнього дня радіо ВСРР запитала вас чи є, на ваш погляд, або яким має бути, зв’язок між радіо та спортом? З отриманих листів ми відібрали декілька, що відзеркалюють їх різноманітність і навіть більший або менший інтерес до спортивної інформації.

    Почнемо з відповіді нашого вірного слухача Владимира Івановича Гудзенка, з міста Луховіци, Московскої області, Росії. Він написав: Для багатьох ваших слухачів-деіксистів ці два слова, між іншим, колись сприймались як одне поняття, бо їхнє хобі так і називалось – радіоспорт. Колись було таке слово, надто вживане серед радіолюбителів колишнього радянського блоку, в тому числі, напевно, і в Румунії. Я сам ніколи його не вживав, оскільки я вважаю, що таким чином навмисне змішувались різні поняття – хем, або любительське радіо, та деіксування, чи деіксінґ, тобто спостереження за роботою радіомовних станцій з усього світу, та підтримання контактів з радіостанціями. Справжній Спорт з великої літери, або великий спорт, на відміну від любительського спорту, спорту як розваги, звичайно ж, має зв’язок із великим Радіо, тобто радіомовленням, з метою поширення інформації в світі, на відміну від любительського радіо чи радіоаматорства. Радіо всіляко пропагує досягнення великого спорту, демонструючи таким чином практично необмежені фізичні можливості людини, для виявлення яких людині необхідні сила духу, воля та велике бажання показати свої фізичні чи інтелектуальні спроможності. Знаю, що така думка знаходить останнім часом все більше критики в світі, але я все ж вважаю, що спортивні змагання це свято, радість, це велика насолода для їхніх глядачів та уболівальників. А ось останні події у великому спорті, ініційовані чиновниками від спорту, з метою показати переваги певного державного устрою, певної політичної ідеології, використовуючи спорт та спортсменів як зручні інструменти, на мій погляд, не мають та не повинні мати нічого спільного зі спортом як змаганням вправніших, сильніших, витриваліших чи найбільш кмітливих людей з усього світу! Ділки від спорту, маючи на меті свої приховувані чи демагогічно спотворювані орієнтири, ховаючись за спинами атлетів, використовують не лише недозволені препарати, але й підкуп чи маніпуляції з результатами аналізів, псевдопатріотичні пропагандистські гасла, щоб досягти поставленої продажними політиками мети. На мою думку, радіо має виносити на денне світло всі неспортивні адміністративні, політичні, ідеологічні маніпуляції, пов’язані зі спортом.

    Ви закликали слухачів взяти участь у Всесвітньому дні радіо, темою якого в цьому році є Радіо та спорт . Моя відповідь коротка: з програм ВСРР я найменше зацікавлений спортивними матеріалами, бо я мало що знаю про румунських спортсменів, – написав Фріц Андерфорд з Німеччини.

    А Ханс Вернер Лолліке з Данії має іншу думку: Коли я включаю пристрій для прослуховування міжнародної радіостанції, я б хотів почути результати найважливіших спортивних змагань з тієї країни, чому деякі спортсмени виграють, а інші програють. Я також хотів би дізнатись, яку роль відіграють ці спортсмени у своїй країні.

    Слухач ВСРР Сергій Безенков з Росії вважає, що протягом всієї історії, радіо відіграло важливу роль у нашому повсякденному житті. Тепер радіостанції працюють безперебійно транслюючи музику, новини, спорт. Але не так давно радіо збирало навколо себе сім’ї, які слухали радіотеатр. Як можна забути про Війну світів Велльса, що переконало багатьох у існуванні іноземців. Настільки великою була сила радіо. У новій добі медіа-технологій радіо змінюється. Змінюється не тільки його значення, він все ще близький до слухача, він супроводжує його в день і вночі. У будь-якому випадку людство буде йти вперед, а радіо залишатиметься частиною життя кожного. Тому що це найпростіший спосіб передачі інформації. І хто має інформацію, керує світом.Румунське радіо провело прямі трансляції з перших Літніх олімпійських ігор після Другої світової війни, починаючи з 1952 року з Гельсінкі, так що інформація надійшла до громадськості швидше, ніж за допомогою телеграфу. Однією із найбільш тривалих і популярних спортивних передач румунського радіо була Футбол, хвилина за хвилиною, перша трансляція у прямому ефірі мала місце 22 листопада 1965 року. Протягом років, мільйони уболівальників слухали ці прямі трансляції, щоб дізнатися, що саме відбувається з їх улюбленими спортсменами.

    У свою чергу Цзянь Венфень з Китаю написав: Всім відомо, що коли не було телебачення, трансляція спортивних змагань проводилася по радіо, і кожен уболівальник дізнавався про результати спортивних змагань, про результати кожного спортсмена, так що можна сказати, що радіо мало величезний внесок у розвиток спорту.

    Хоча ще з моменту виникнення, телебачення зачарувало любителів спорту, вони залишилися на зв’язку і з радіотрансляціями. Крістер Брунстром зі Швеції: Радіо та спорт мають давню спільну історію. Задовго до набуття популярності телебачення, радіо пропонувало новини про широкий спектр спортивних змагань. У Швеції піонером цього виду передач був Свен Джаррінг, котрий коментував матчі та спортивні заходи. Сьогодні є спортивні радіостанції, що транслюють цілодобово передачі, розмови про спортивні заходи, що відбудуться найближчим часом, коментарі та пояснення результатів. Спортивний журналіст, що коментує футбольний матч або поєдинок будь-якого іншого спорту, повинен мати яскраву уяву, щоб довести до слухачів всі емоції змагання. Це не може бути легко!

    Махеш Джайн з Індії доповнює роботи наших слухачів і вважає, що обравши тему Радіо та спорт, ЮНЕСКО представляє радіозв’язок, що породжує як дух конкуренції, так і дух співробітництва, як боротьбу, так і гармонію між спортсменами та народами. Тема дуже добре обрана, оскільки вона об’єднує громади, заохочує участь та залучення, сприяє доброзичливості та надихає.Згідно веб-сайту Всесвітнього дня радіо, тільки 4% з красивих історій спортивного світу мають на першому плані жінок і тільки 7% спортивних журналістів є жінками. Далі, пропонуємо жіночу точку зору з нагоди Всесвітнього дня радіо. Послухаймо Лоредану Корнеро з італійської телекомпанії RAI: Я з оптимізмом дивлюся на майбутнє радіо. Подумайте про всі проблеми, що стоять перед соціальними мережами, такі як фальшиві новини та зміст послань, що можуть підбурювати до ненависті і насильства, із небезпечним та іноді трагічним потенціалом, особливо серед молоді. Я думаю, що в момент максимальної кризи соціальних мереж, радіо стає все сильнішим і залишається королем спілкування. Щоразу, коли з’являється новий засіб масової комунікації, деякі голоси стверджують, що це кінець радіо та телебачення. Незважаючи на це, хоча і літній, радіо завжди залишається молодим. І він добре єднається із спортом, тому що він розповідає слухачам все, що пов’язано з цією сферою. Звичайно, бракує зображення, в чому телебачення є майстром, але радіо має емоцію. І я думаю, що це відбувається навіть сьогодні завдяки Олімпійським іграм.

    Спорт зближує людей, навіть якщо належать різним культурам, різним політичним системам, а радіо за допомогою інформації підтримує цей демарш.

  • «Людина 2017 року» за версією ВСРР

    «Людина 2017 року» за версією ВСРР

    Дорогі друзі!

    ВСРР продовжила добру традицію проводити серед своїх слухачів та читачів веб-сторінки ВСРР опитування. Ми запропонували вам призначити ту особистість, яка, на ваш погляд, мала найбільший позитивний вплив на світові події упродовж 2017 року.

    Серед кандидатів, які отримали найбільшу кількість номінацій налічуються: президент США Дональд Трамп, Президент Російської Федерації Володимир Путін, Президент Франції Емануель Макрон, прем’єр-міністри Канади, Джастін Трюдо, Японії – А́бе Сіндзо́, Бангладежу – Шейх Хасіна Вазед, або Кріс Крісті – губернатор штату Нью Джерсі. Були й інші пропозиції, такі як Папа римський Франциск, Король Румунії Міхай І, Королева Великобританії Єлізавета ІІ або принц спадкоємець Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман. Людиною року, однак за негативний вплив події у світі був названий північно-корейський лідер Кім Чен Ин.
    Ми отримали від вас і колективні номінації: жінки в зонах конфліктів, за боротьбу з викликами та складними ситуаціями, з якими вони стикаються, а саме всі жінки у світі, які борються за ліквідацію насильства проти них, а також футбольні команди Єгипту, Марокко, Тунісу та Саудівської Аравії, за кваліфікацію до фінального турніру чемпіонату світу в Росії.

    З позаполітичної сфери були номіновані рок-група Агата Крісті, словацький велосипедист Пітер Саган, відомий фізик Стівен Хокінг, співачка Карен Чишолм або … робот Софія.

    «Людиною 2017 року» за версією ВСРР, з урахуванням пропозицій наших слухачів та дописувачів, стала відома румунська тенісистка Сімона Халеп, яка в цьому році стала першою ракеткою світу!

    Думітру Пелікан, з Румунії, мотивує свій вибір: Збулася мрія! Сімона Халеп є першою в світі! Для багатьох це здавалося нереалістичною метою. Сімона вірила в це, працювала багато, вдосконалила свої гри, продовжувала сподіватися і, таким чином, стала першою румунською спортсменкою, яка досягла позиції глобального лідера!

    Вона змушує нас пишатися, коли перемагає, і сумувати, коли зазнає поразку! написала Санта ал Джіка з Македонії. Якими є особливості Сімони Халеп? – запитує інший слухач ВСРР, який сам відповідає: працьовитість, терпіння, честолюбство, скромність, спонтанність, гумор, любов, повага.

    А ось пропозиція нашого слухача з Луховіц, Московської області Володимира Гудзенка: Людиною, яка мала протягом року, що добігає кінця, на мій погляд, найбільший вплив на події в нашій країні – Росії, та в усьому світі, є відомий поет, журналіст, політичний в’язень путінської Росії та великий друг України БОРИС СТОМАХІН, який, на мою думку, має бути названий Людиною 2017 року, за версією Всесвітньої Служби Радіо Румунія.

  • ЛЮДИНА 2016 РОКУ

    ЛЮДИНА 2016 РОКУ

    Дорогі друзі! Продовжуючи нашу добру традицію проводити серед своїх слухачів та читачів веб-сторінки ВСРР опитування для визнання людини року що минув, ми попросили вас назвати хто, на ваш погляд, мав найбільший позитивний вплив на події у світі упродовж 2016 року.

    Серед кандидатів, які отримали найбільшу кількість номінацій налічуються: Канцлер Німеччини Ангела Меркель, Президент Російської Федерації Володимир Путін, Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, Президент Колумбії Хуан Мануель Сантос, що став лауреатом Нобелівської премії миру в 2016 році.

    Були й інші пропозиції, такі як: Папа Римський Франциск, Президент США Барак Обама, колишній кандидат у президенти США Хілларі Клінтон, колишній прем’єр-міністр Великої Британії Девід Камерон, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, прем’єр-міністр Іраку Хайдер аль-Абаді, прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв, Королева Нідерландів Максима, Король Марокко Мохаммед VI, Президент Литви Даля Грібаускайте та Президент Куби Фідель Кастро.

    З позаполітичної сфери були номіновані, серед інших, пілот Формули-1 Ніко Росберг, воротар збірної Німеччини з футболу та мюнхенської «Баварії» Мануель Нойєр, відомий футболіст Кріштіану Роналдо, відомий італійський хірург та онколог Умберто Веронезі (1925-2016 рр.), випускник філософського факультету Томського університету, 34-річний Денис Карагодін або в’єтнамський стрілець, олімпійський чемпіон Хоанг Суан Вінь.

    «Людиною 2016 року» за версією ВСРР, з урахуванням пропозицій наших слухачів та дописувачів, став 45-й Президент США Дональд Трамп.

    Поль Жаме із Франції пояснив чому вважає саме Дональда Трампа людиною року, що минув: Безперечно, що і для мене Людиною 2016 року є Дональд Трамп! Подобається нам чи ні, але ми повинні визнати, що незважаючи на всі прогнози він зумів здобути перемогу на виборах(…) Будучи переконаним європейцем, я вважаю, що обрання Дональда Трампа є реальним шансом для ЄС, тому що якщо він скоротить участь США у НАТО, щоб заощадити кошти, Євросоюзу доведеться створити Єдину європейську систему оборони, яку до тепер не вдалося побудувати. Якщо американці закриються в собі, ЄС матиме можливість посилити свою роль та свій вплив у світі. Не знаю, чи зуміємо ми скористатися цими можливостями?

    Хуго Лонгі з Аргентини написав: Своєю екстравагантністю та язикатістю(…) новообраний президент США тримає всіх нас у напрузі. Він як стріла, що невідомо куди влучить. Уряди лівої, правої та центристської орієнтацій однаково стурбовані та пильно стежать за його діями. Він не може бути непоміченим і я сумніваюся, що на планеті є ЗМІ, які б не писали про нього.

    А ось пропозиція нашого слухача з Луховіц, Московської області Володимира Гудзенка: Цього разу я вирішив назвати людиною року політика, якого немає серед моїх особистих симпатій, але який був обраний всенародно Президентом найвпливовішої та наймогутнішої держави світу протягом наступних чотирьох років. Це новообраний 45-й Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп. (…) Справді, цей політик зробив чимало неоднозначних заяв протягом своєї виборчої кампанії. Але, на мою думку, більшість американських виборців голосували не за Трампа, а за консервативну ідею, тобто за низькі податки й пільги для підприємців, за свободу й велич великої держави.


    Інші пропозиції від слухачів української редакції ВСРР:


    Олександр Росенберг – Івано-Франківськ, Україна


    Мені важко зрозуміти, чому у ВСРР минулорого року було обрано Ангелу Меркель Людиною 2015 року. Який такий найбільший позитивний вплив на події у світі вона тоді здійснила? Мені особисто здається, що під час російської експансії у світі людину року визначити неможливо. Якби хтось у світі зупинив цю експансію та повернув Росію на вихідні позиції (станом на 01.01.2014), тоді б такого політика можна було б обрати людиною року. Зараз до такого статусу найближчий президент США – країни, яка лише стримує російську експансію…


    Марек Піс – Щебні, Польща


    Моя пропозиція: Дональд Трамп. Мій аргумент: несподівані результати президентських виборів США 2016. Бажаю вам щасливого Різдва і щасливого Нового 2017 року !

    Віталій Єфіменко – Мінськ, Білороусь


    Шановні друзі!

    Кандидатів на звання Людини 2016 року маю двох: це президент Литовської Республіки Даля Грібаускайте та канцлер Німеччини Ангела Меркель. Так, знову політики, і в цьому нічого дивного нема, адже наше життя у першу чергу залежить від стану безпеки, а її забезпечують у глобальному вимірі саме політики. Не в останню чергу завдяки мужності цих двох жінок Європа поки що тримається під тиском шаленої пропаганди зі Сходу, зберігаючи відданість ідеалам демократії та верховенства права. Ці дві жінки зробили і роблять чимало не тільки для України, вони як ніхто інший добре розуміють специфіку нашого складного сьогодення, на відміну від багатьох чоловіків-політиків. Литва – вірний друг і для Румунії: ця дружба має великі перспективи з огляду на необхідність надійної смуги безпеки на сході Європи – від Балтійського моря до Чорного. Тож тримаймося разом. І дай Боже чоловікам такої ж відповідальності та незламності, що притаманні жінкам, зокрема згаданим вище.

    Олександр Костюкевич – Київ, Україна


    Шановні Друзі,

    Я отримав інформацію про Ваше щорічне опитування Людина року – 2016, і вирішив взяти у ньому участь. Як виявилося, не так просто визначити таку людину, оскільки останнім часом все більший вплив на світові події чинять злодії і шахраї, і, як наслідок, вплив цей має переважно негативний характер. Таке враження, що цьогоріч будь-які добрі справи щоразу тонули у багнюці підступності, політичного лицемірства, жорстокості та брехні. Мені довелося досить довго згадувати та обирати, але тепер я можу запропонувати кандидатуру Дениса Карагодіна – випускника Томського університету, якому вистачило сміливості та наполегливості розшукати й оприлюднити дані про катів НКВС, які у 1938 році безпідставно засудили і розстріляли його прадіда. З першого погляду може здаватися, що це лише невелика особиста справа, але слід пам’ятати, що ця справа робиться у сучасній Росії, сп’янілій від людиноненависницьких ідей та блукаючій у трьох соснах державного фашизму, неосталінізму та імперського шовінізму. Я не маю жодних уявлень про політичні погляди та вподобання Дениса, але знаю, що його вчинок набув неабиякого розголосу в Інтернеті та засобах масової інформації (не лише російських) і, я впевнений, став прикладом боротьби за правду й справедливість для багатьох інших людей у всьому світі, які не бажають миритися із навалою брехні та чисельними спробами виправдати зло. І нехай зараз багато його співгромадян-покидьків люто сичать та проклинають цю ініціативу у спробах приховати правду про справжню сутність будь-яких тоталітарних устроїв та про їх чисельні злочини проти людства, рано чи пізно кожен з цих, ще остаточно не засуджених, устроїв, кожна з цих ідеологій стане об’єктом свого Нюрнбергського процесу.


    Крицкий Костянтин – Бендери, Р. Молдова



    Добридень,
    шановний колективе української редакції ВСРР! Майже як завжди, в останню мить
    вдається виконати те, про що думки не полишають ні дня: взяти участь в
    опитуванні «Людина року-2016». У завершальний в цьому році приїзд до Бендер
    отримав листа з QSL-карткою і
    вкладеним аркушем з анонсом програми «Людина року», за що висловлюю щиру
    подяку.




    Новорічні свята -
    це певна межа, до котрої хотілося б зробити усі заплановані справи і
    спромогтися виконати все те, що ще лишилося на порядку денному. Тож, як завжди,
    частина листа, виділена курсивом, призначається для публікування, а в іншій
    просто ділюся з редакцією думками, а цього разу ще й світлинами.




    2016 рік -
    багатий на події як у світі, так й у власному житті. (дивним способом інколи
    вони можуть навіть перетинатися).




    Після тривалої
    перерви цього року побачив світ новий альбом гурту Океан Ельзи на чолі з
    незмінним фронтменом Святославом Вакарчуком «Без меж». І для знайомства з ним
    аудиторії колектив вирушив спочатку у всеукраїнське, а згодом й у всесвітнє
    турне. Мені, людині неблизькій до самого процесу створення, робота над альбомом
    усе ж здається копіткою творчою працею, що інколи потребує не одного і не двох
    років. І від того лише більша заслуга гурту і, зокрема, його головного
    виконавця, Святослава Вакарчука. Саме йому хотів би віддати статус «Людини
    року-2016». Всі розуміють, наскільки нелегкий труд артиста, коли доводиться
    тижні й місяці проводити далеко від рідного міста, рідної домівки, віддаючи
    всього себе аудиторії, на повну викладаючись для встановлення з нею контакту, в
    свою чергу отримуючи взаємну увагу, підтримку й повагу (на одному з
    завершальних концертів в Україні Вакарчук навіть втратив голос, що ніскільки не
    завадило йому все так же легко і на подальших концертах створювати неймовірну
    атмосферу свята для шанувальників).




    Тож, 2016 рік по
    праву можна назвати роком гурту Океан Ельзи, коли українці і мешканці інших
    країн мали змогу долучитися до неповторного пісенного світу найвідомішого
    українського колективу! Дніпро, Київ, Запоріжжя, великі й не дуже обласні
    центри й не лише ставали аренами, де фанати і просто прихильники творчості
    могли відчути себе часткою чарівного світу музики й поринути в атмосферу «Без
    меж»-ного щастя, радості, спільності з улюбленими артистами. Святослав Вакарчук
    як завжди запалював глядачів своєю непередаваною манерою виконання, заряджав
    шаленою енергією, а інколи навіть смішив раптовими кумедними витівками.




    Папір чи
    клавіатура не зможуть передати всі ті почуття, емоції, враження від концертів
    гурту, де панує така неймовірна атмосфера спільності та єдності, що навіть у
    далеких від України людей пробуджується любов до цієї країни, її мови та
    культури. Заслуга Святослава Вакарчука як людини року-2016, на мій погляд, і
    полягає саме в єднанні нації! Цьогорічні концерти у пам’яті відвідувачів
    назавжди лишаться незабутнім спалахом лише найприємніших почуттів!




    І за новорічною
    традицією, побажання колективові ще довгих-довгих років плідної праці на
    радість усім небайдужим і шанувальникам творчості славетного й такого рідного
    Океану Ельзи.

  • ЛЮДИНА РОКУ 2015

    ЛЮДИНА РОКУ 2015

    Дорогі друзі! ВСРР продовжила традицію проводити серед своїх слухачів та читачів веб-сторінки опитування «Людина року». І цього року ми попросили вас назвати людину, яка, на ваш погляд, мала найбільший позитивний вплив на події в світі упродовж 2015 року.

    Серед кандидатур, які отримали найбільшу кількість номінацій налічуються: Президент Російської Федерації Володимир Путін, Королева Великобританії Єлізавета ІІ, Президент Франції Франсуа Олланд, Президент Румунії Клаус Йоханніс, колишній Президент Грузії, нинішній губернатор Одеської області України Міхеїл Саакашвілі, угорський та індійський прем’єри Віктор Орбан та Нарендра Моді, Президент Національної ліги за демократію в Бірмі Аун Сан Су Чжі.

    Були й інші пропозиції: Папа Франциск і, як колективний персонаж – Квартет заради туніського національного діалогу, лауреат Нобелівської премії миру в 2015 році, громадяни Парижа, які двічі були піддані жахливим нападам ісламістів, український доброволець який, цитуємо захищає свою країну зі зброєю в руці», або цитуємо всі ті, хто у всьому світі, застерегли у зв’язку з різними небезпеками, всі ті, хто мав сміливість говорити вголос. З-поза політичної сфери були номіновані, наприклад, українські волонтери, засновник мережі Facebook Марк Цукерберг, відомий футболіст Ліонель Мессі або Ральф Хазенхюттль, тренер німецького футбольного клубу ФК Інгольштадт 04.

    «Людиною року – 2015 року» стала, однак, на основі пропозицій слухачів ВСРР, канцлер Німеччини Ангела Меркель. Будука Мохамед з Алжиру запропонував пані Меркель за своє ставлення щодо кризи біженців і готовності приймати сотні тисяч біженців з Середнього Сходу.

    Володимир Ситніков з України пояснив, між іншим, свій вибір: Для мене однозначно людиною 2015 року є канцлер ФРН Ангела Меркель. Мене вразила її впевненість у тому, що Німеччина зможе прийняти 400 тисяч біженців з країн Сходу. От тільки я не уявляю, як німці зможуть привити такій масі людей основи європейської культури та зберегти у цілісності мої улюблені баварські Альпи та узбережжя Північного моря. Салім Хан з Бангладешу написав: Я думаю, що відмінним вибором для особистості року є канцлер Німеччини Ангела Меркель, скромна, але водночас впливова людина. І Річард Лемке з Канади аргументував: Моя номінація для Людини 2015 року є політик Ангела Меркель, канцлер Німеччини, яка в даний час знаходиться у першій лінії світової політики.

  • Всесвітній день радіо!

    Всесвітній день радіо!

    Дорогі друзі, 13 лютого за рішенням ЮНЕСКО відзначається Всесвітній день радіо, щоб привернути увагу до важливості цього засобу масової інформації, без якого ще багато людей не мали б доступу до інформації! З цієї нагоди ми запрошуємо всіх приєднатися до нас і розказати, в аудіозаписі тривалістю до 60 секунд, або в письмовому вигляді, ЩО ОЗНАЧАЄ ДЛЯ ВАС РАДІО!



    Ви можете надіслати ваші листи електронною поштою на адреси: ucra@rri.ro чи ucra@i.ua, з прикріпленим аудіофайлом, або можете завантажити ваше послання безпосередньо на сайті: World Radio Day: WRD13. Так само ви можете написати безпосередньо на нашій сторінці в мережі Facebook – Радіо Румунія. Найцікавіші тексти ви зможете почути 13 лютого у спеціальній передачі ВСРР.



    Крім того, якщо у вас є особисті фотографії, захищені авторським правом, пов’язані з роллю радіо у вашому житті, будь ласка, надішліть їх нам в електронному вигляді, з відповідним коментарем, на базі яких буде створена фото-галерея на сайті ВСРР та на наших профілях в соціальних мережах Facebook, Flickr і Pinterest.




    3 листопада 2011 року, в ході 36-ї сесії Генеральної конференції, ЮНЕСКО, визнаючи «перетворюючу силу радіо», проголосила 13 лютого Всесвітнім днем радіо. У цей день в 1946 році розпочало свою роботу Радіо Організації Об’єднаних Націй. Спочатку пропозиція про святкування Всесвітнього дня радіо надійшло від Іспанської академії радіо, згодом вона була офіційно представлена постійною делегацією Іспанії при ЮНЕСКО на 187-й сесії Виконавчої ради у вересні 2011 року.



    З моменту першої радіотрансляції пройшло більше 100 років, але радіо досі залишається потужним джерелом інформації, що вносить вклад у процес соціальних змін, будучи при цьому стрижнем суспільного життя. Цей вид ЗМІ здатний забезпечити найбільш широкий обхват аудиторії по всьому світу. У нову епоху радіо залишається найбільш доступним інформаційним каналом, ефективним інструментом комунікації, а також порівняно недорогою технологією.



    Радіозв’язок, який почався як «бездротова телеграфія», зобов’язаний своїм виникнення двом іншим винаходам – телеграфу і телефону. Починаючи з кінця XIX століття, коли вперше були здійснені успішні радіопередачі і донині, радіо залишається найважливішим засобом комунікації. Поява нових технологій і конвергенція медіазасобів робить можливим появу нових форм радіо, яке переходить на нову платформу мовлення (наприклад, мовлення через високошвидкісний Інтернет, мобільні телефони і планшетні комп’ютери). В еру цифрових технологій радіо не втрачає своєї актуальності, оскільки люди налаштовуються на радіохвилю і за допомогою цифрових апаратів – комп’ютерів, супутникових і мобільних пристроїв.



    Роль радіо особливо велика у віддалених районах і серед маргінальних верств населення, де воно одночасно служить засобом поширення інформації і розширює можливості спілкування та дискусії. Радіо є також найважливішим компонентом систем зв’язку в надзвичайних ситуаціях і допомагає зусиллям щодо ліквідації наслідків стихійних лих. Воно також представляє одне з найбільш важливих засобів поширення доступу до знань, сприяючи свободі вираження думок, розвитку взаємної поваги та міжкультурного порозуміння.



    Завдання Всесвітнього дня радіо – підвищити розуміння важливості радіо, спонукати відповідальних керівників до розширення аудиторії радіослухачів, поліпшити зв’язки та міжнародне співробітництво радіожурналістів.