Category: QSL-картки ВСРР

Національний одяг мешканців західних регіонів сучасної Румунії дуже різноманітний. Незважаючи на схожість головних елементів жіночих та чоловічих костюмів, їхні художні прикраси були дуже різноманітні і майже кожне село мало свої специфічні орнаменти і барви.

У 2019 році Всесвітня служба Радіо Румунія вирішила присвятити свою колекцію QSL-карток одній з визначальних особливостей румунів як нації – народному вбранню. У ній представлені зразки одягу та прикрас румунів, які проживали наприкінці ХІХ – початку ХХ сторіч на західних територіях сучасної Румунії, точніше у межах Тіміського регіону.

На світлинах представлені зразки одягу з етнографічної колекції Маріуса Матея. На сьогодні колекція складається з понад 1000 зразків та активно поповнюється новими надходженнями.

Святковий жіночий костюм, село Шановіца Тіміського повіту, 1880 р.		Святковий жіночий костюм, село Петру Тіміського повіту, 1870 р.
Святковий жіночий костюм, село Коштею Тіміського повіту, 1890-1920 рр.		Святковий жіночий костюм, село Белінц Тіміського повіту, 1910 р.
Святковий жіночий костюм, село Перу Тіміського повіту, 1920 р.		Святковий жіночий костюм, село Тополовецу маре Тіміського повіту, 1930 р.
Святковий жіночий костюм, село Петроман Тіміського повіту, 1900 р.		Святковий чоловічий костюм, село Перу Тіміського повіту, 1920 р.
Святковий чоловічий костюм, село Тополовецу маре Тіміського повіту, 1920 р.		Прикраса для волосся, створена у техніці «філігрань», південно-західна Румунія, поч. XX ст.
Намисто з монет (16 монет номіналом 2 лея, 1924 р.), село Джирок Тіміського повіту		Намисто з монет (10 стрібних талерів і 4 монети номіналом 2 лея), село Джирок Тіміського повіту

Алба Юлія є унікальним, насиченим історією містом Румунії. Розташоване воно в центрі країни і щороку приваблює все більшу кількість туристів, передусім завдяки численним історичним пам’яткам, що свідчать про його тисячолітнє минуле.

1 грудня 2018 року виповнюється 100 років з дня, коли в місті Алба Юлія волею народу, що зібрався неподалік середньовічної фортеці, здійснилося об’єднання всіх румунських історичних провінцій в єдину державу.

Тому Всесвітня служба Радіо Румунія вирішила присвятити Алба Юлії цьогорічну колекцію QSL-карток.

Алба Юлія – періші ворота фортеці		Алба Юлія – другі ворота фортеці
Алба Юлія – обеліск Хорії, Клошки і Крішана		Алба Юлія – Православний собор
Алба Юлія – Римо-католицький собор		Алба Юлія – колишній монастир трінітаріїв
Алба Юлія – руїни римського каструму		Алба Юлія – треті ворота фортеці
Алба Юлія – четверті ворота фортеці		Алба Юлія – фортеця в стилі Вобан
Алба Юлія – памятник Міхаю Хороброму		Алба Юлія – зал Обєднання

Румунія славиться великою кількістю старовинних фортець і замків, що збереглися до наших днів. Деякі з них є досить відомими і популярними туристичними об’єктами, інші – маловідомі широкому загалу, але не менш цікаві.

Знаходяться вони у різних куточках країни, були зведені у різні періоди часу та мають унікальне різноманіття архітектурних стилів.

Всесвітня служба Радіо Румунія вирішила присвятити дванадцятьом із них цьогорічну колекцію QSL-карток.

Фортеця Сармізегетуза		Замок Хуньядів
Замок Кантакузіно		Фортеця Блідару
Фортеця Северіну		Фортеця Колц
Фортеця Ульпія Траяна Сармізегетуза		Фортеця Нямц
Фортеця Костешть		Палац Могошоая
Фортеця Дева		Фортеця Мелеєшть

Європейський союз щороку надає двом містам (одне місто — від країни, яка нещодавно вступила до Європейського Союзу, а друге — від країни, що вже певний час була членом ЄС) статус Культурної столиці Європи. Таким чином, протягом одного календарного року ці два міста отримують можливість продемонструвати своє культурне життя та культурний розвиток.

У 2021 році, згідно з графіком, культурними столицями Європи стануть два міста з Румунії та Греції. Чотири румунських міста увійшли до короткого списку претендентів на звання культурної столиці Європи 2021 року. Це Бухарест, Тімішоара, Клуж-Напока і Бая-Маре. Всесвітня служба Радіо Румунія вирішила присвятити їм цьогорічну колекцію QSL-карток.

Вежа Стефана, м.Бая-Маре		Королівський палац, м.Бухарест
Католицький собор святого Михайла і пам’ятник Матвію Корвіну, місто Клуж-Напока		Православний собор, м.Тімішоара
Бастіон гільдії м’ясників, м.Бая-Маре		Ощадбанк, м.Бухарест
Національний театр і статуя румунського поета і філософа Лучіана Благи, м.Клуж-Напока		Римо-католицький собор, м.Тімішоара
Старе місто, площа Свободи, м.Бая-Маре		Поштовий палац (нині музей історії Румунії), м.Бухарест
Клуж-Напока, панормама міста		Площа Возз’єднання, м.Тімішоара

У 1920 році румунський дослідник Еміль Раковіце створив у Румунії перший в світі Інститут спелеології. З тих пір було створено ще 108 клубів спелеології, що налічують зараз більш ніж 10000 членів, котрі зробили можливим відкриття та дослідження більш ніж 12600 печер. Всесвітня служба Радіо Румунія вирішила присвятити 12-ом найвідомішим із них цьогорічну колекцію QSL-карток.

Печера Мовіле (Сопки)		Печера Димбовічоара
Льодовик Скерішоара		Печера Флоріїлор (Вербна)
Печера Муєрілор (Жіноча)		Печера Уршілор (Ведмежа)
Печера Половрадж		Печера – міст
Іванова печера		Печера Койба маре
Печера Койба міке		Грот гайдуків

Румунія славиться великою кількістю старовинних фортець і замків, що збереглися до наших днів. Деякі з них є досить відомими і популярними туристичними об’єктами, інші не можуть похвалитися такою популярністю. Знаходяться вони у різних куточках країни і були зведені у різні періоди часу та мають унікальне різноманіття архітектурних стилів. Всесвітня служба Радіо Румунія вирішила присвятити дванадцятьом із них цьогорічну колекцію QSL-карток.

Замок Пелеш		Фортеця Поєнарь
Господарський двір у м.Тирговіште		Фортеця Фегераш
Замок Бетлен-Халер		Замок Бран
Фортеця Сігішоара		Замок Корвінів
Замок Пелішор		Сучавська тронна фортеця
Замок Аркалія		Фортеця Алба-Юлія

Румунія славиться великою кількістю старовинних фортець і замків, що збереглися до наших днів. Деякі з них є досить відомими і популярними туристичними об’єктами, інші не можуть похвалитися такою популярністю. Знаходяться вони у різних куточках країни і були зведені у різні періоди часу та мають унікальне різноманіття архітектурних стилів. Всесвітня служба Радіо Румунія вирішила присвятити дванадцятьом із них цьогорічну колекцію QSL-карток.

Замок Пелеш		Фортеця Поєнарь
Господарський двір у м.Тирговіште		Фортеця Фегераш
Замок Бетлен-Халер		Замок Бран
Фортеця Сігішоара		Замок Корвінів
Замок Пелішор		Сучавська тронна фортеця
Замок Аркалія		Фортеця Алба-Юлія

1 листопада 2013 року Румунія відзначає 85 років з дня виходу в ефір першої передачі румунського радіо. 85 років тому румунське громадське радіо приєдналося до світової мережі сучасних систем зв’язку.

Цілий ряд святкових заходів з цієї нагоди пройде цього року в Бухаресті та інших містах а Всесвітня служба Радіо Румунія вирішила присвятити цій події цьогорічну колекцію QSL-карток.

Румунське товариство радіомовлення		Студія Всесвітньої служби Радіо Румунія
Концертна зала ім. Міхаїла Жори – вхід		Орган в концертній залі ім. Міхаїла Жори
Концертна зала ім. Міхаїла Жори		Регіональна студія Румунуського радіо в м. Клуж-Напока
Регіональна студія Румунуського радіо в м. Констанца		Регіональна студія Румунуського радіо в м. Крайова
Регіональна студія Румунуського радіо в м. Ясси		Регіональна студія Румунуського радіо в м. Тиргу-Муреш
Студія звукозапису – Радіо Тімішоара		Студія звукозапису – Радіо Решіца

1 листопада 2013 року Румунія відзначає 85 років з дня виходу в ефір першої передачі румунського радіо. 85 років тому румунське громадське радіо приєдналося до світової мережі сучасних систем зв’язку.

Цілий ряд святкових заходів з цієї нагоди пройде цього року в Бухаресті та інших містах а Всесвітня служба Радіо Румунія вирішила присвятити цій події цьогорічну колекцію QSL-карток.

Румунське товариство радіомовлення		Студія Всесвітньої служби Радіо Румунія
Концертна зала ім. Міхаїла Жори – вхід		Орган в концертній залі ім. Міхаїла Жори
Концертна зала ім. Міхаїла Жори		Регіональна студія Румунуського радіо в м. Клуж-Напока
Регіональна студія Румунуського радіо в м. Констанца		Регіональна студія Румунуського радіо в м. Крайова
Регіональна студія Румунуського радіо в м. Ясси		Регіональна студія Румунуського радіо в м. Тиргу-Муреш
Студія звукозапису – Радіо Тімішоара		Студія звукозапису – Радіо Решіца

По дорозі до міста Пітешть, приблизно в 50 км на південь, можна відвідати Музейний комплекс Голешть, розташований в колишньому будинку боярина Голеску.

Будівлю, в якому розташований музей було побудовано в 1640 році . Весь комплекс оточений високою стіною, з чотирма оборонними вежами по кутах.

Навколо будинку знаходиться Музей виноградарства і садівництва Голешь, побудований в 1968 році, в якому представлені типові господарства різних регіонів Румунії, відомих виноградниками і фруктовими садами.

Сторожова вежа Тудора Владіміреску, ХІХ ст.		Виноградарське господарство у місцевості Глодень Горжанського повіту
Мерія місцевості Хиршешть Арджеського повіту		Поміщича садиба у селі Беленешть Горжанського повіту, XIX ст.
Будинок виноградаря у селі Штефенешть Мушчелський регіон, XIX ст.		Садівниче господарство у місцевості Моєчу Брашовського повіту, XIX ст.
Хатина-землянка у Кастранова-Пуцурь Должанського повіту, XIX ст.		Постоялий двір у Посешть-Пеминтень Праховського повіту, 1860 р.
Поміщича садиба родини Голешть 1640 р.		Хатина у селі Жугур Мушчелський регіон, XIX ст.
Хатина у селі Кьожду Бузеуського повіту, XIX ст.		Хатина у селі Джулешть Марамуреського повіту, XIX ст.

По дорозі до міста Пітешть, приблизно в 50 км на південь, можна відвідати Музейний комплекс Голешть, розташований в колишньому будинку боярина Голеску.

Будівлю, в якому розташований музей було побудовано в 1640 році . Весь комплекс оточений високою стіною, з чотирма оборонними вежами по кутах.

Навколо будинку знаходиться Музей виноградарства і садівництва Голешь, побудований в 1968 році, в якому представлені типові господарства різних регіонів Румунії, відомих виноградниками і фруктовими садами.

Сторожова вежа Тудора Владіміреску, ХІХ ст.		Виноградарське господарство у місцевості Глодень Горжанського повіту
Мерія місцевості Хиршешть Арджеського повіту		Поміщича садиба у селі Беленешть Горжанського повіту, XIX ст.
Будинок виноградаря у селі Штефенешть Мушчелський регіон, XIX ст.		Садівниче господарство у місцевості Моєчу Брашовського повіту, XIX ст.
Хатина-землянка у Кастранова-Пуцурь Должанського повіту, XIX ст.		Постоялий двір у Посешть-Пеминтень Праховського повіту, 1860 р.
Поміщича садиба родини Голешть 1640 р.		Хатина у селі Жугур Мушчелський регіон, XIX ст.
Хатина у селі Кьожду Бузеуського повіту, XIX ст.		Хатина у селі Джулешть Марамуреського повіту, XIX ст.