Станом на січень 2025 року понад 355 тисяч українських дітей поєднують навчання у двох школах — дистанційно в українській та очно в закордонній. Про це повідомили в Міністерстві освіти і науки України у відповідь на запит медіа «Нова українська школа».
Аби допомогти дітям адаптуватися, благодійна організація JRS Romania відкрила в Бухаресті спеціальний клас, де дітей готують до навчання в румунських школах, зберігаючи зв’язок з українською програмою. Для багатьох родин це стало не лише підтримкою, а й шансом зберегти освітній міст між двома країнами.
«Батьки ще не всі вирішили, чи будуть вони тут жити та інтегруватися в румунське суспільство, чи все ж таки повернуться в Україну. Тому для того, щоб підготувати дітей і до української, і до румунської школи, якщо вони будуть інтегруватися, ми відкрили цей клас», — розповіла в нашому інтерв’ю викладачка румунської мови JRS Romania Олена Орлова, більш відома за творчим псевдонімом Леора.
Викладачка Леора пригадує, як складно було її доньці Соні через мовний бар’єр і відсутність належної підготовки, коли вони евакуювалися до Румунії у 2022 році. Тоді, навчаючись у другому класі, Соня паралельно відвідувала дві школи: онлайн-уроки в українській та була слухачкою в румунській. Проте, за словами Леори, такий формат навчання в румунській школі не дав суттєвого результату. «Тому наступного року, коли в українській онлайн-школі вона пішла до третього класу, в румунській школі нам сказали: «Якщо ви хочете й надалі бути слухачкою в третьому класі, будь ласка, можете продовжувати. Але якщо ви прагнете здобувати європейську освіту та стати повноцінною ученицею, то маєте йти в перший клас і з нуля починати вивчати румунську мову».
Леора розповідає, що для неї та її доньки це було справжнім стресом: «Соня відчувала сором, бо їй було майже дев’ять років, і їй довелося починати з першого класу».
Викладачка зазначає, що головною причиною труднощів українських дітей в адаптації до іноземних шкіл і садочків є мовний бар’єр. «Діти, які тільки приходять до нас або починають навчання в румунських школах, стикаються з великими труднощами. Їм надзвичайно складно зрозуміти завдання, адже для виконання навіть елементарних математичних дій потрібно чітко зрозуміти, що саме потрібно робити з цифрами: чи їх складати, множити чи ділити. Потрібно правильно прочитати та зрозуміти завдання, а якщо діти не володіють румунською мовою і не знають необхідних слів, вони не розуміють, що саме їм потрібно робити, і, звісно, не можуть виконати завдання».
Щоб допомогти школярам, JRS Romania в Бухаресті відкрила ще один спеціальний навчальний простір, каже викладачка Леора. Тут діти можуть отримати допомогу з домашніми завданнями, а також збагатити свій лексичний запас необхідними румунськими словами. «У нас є програма «After school» в JRS, до якої залучені діти віком від 7 до 14 років. Це означає, що діти, які навчаються в румунській школі або за українською онлайн-програмою, приходять до нас для виконання домашніх завдань з допомогою вчителя. Якщо їм потрібна допомога з румунської мови, я надаю таку підтримку. Також у нас є викладачі з математики та англійської мови, які допомагають дітям з завданнями як за українською, так і за румунською освітніми програмами».
Леора зазначає, що в еміграції дітям вкрай важливо не лише освоювати нову мову, але й спілкуватися у звичному середовищі — українською мовою з однолітками. «Коли ми запитували дітей, що саме їм цікаво на наших заняттях в JRS, вони відповідали: «Тут є багато друзів». Тобто, в першу чергу діти сюди приходять не заради навчання, а щоб поспілкуватися зі своїми друзями рідною мовою, поділитися враженнями, емоціями, пограти. А вже потім — навчатися, дізнаватися щось нове. Важливо, що у них є така можливість: спілкуватися у колі друзів, однолітків та знайомих рідною і звичною для них мовою».
У батьків часто виникає багато запитань щодо запису дитини до школи. Тому, якщо вони хочуть влаштувати дитину в румунську школу, благодійна організація JRS Romania допомагає подати заявку до інспекторату Бухареста для її прийому та відповідає на всі нагальні питання.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
