Німеччина підтримує повне приєднання Румунії до Шенгену
Швидке приєднання Румунії до Шенгенської зони й наземними кордонами допоможе забезпечити збільшення економічних обмінів, – заявив прем’єр-міністр Баден-Вюртемберга Вінфрід Кречманн у понеділок у Бухаресті, після зустрічі з президентом Клаусом Йоганнісом. Дискусії були зосереджені на розвитку співпраці в економічній, політичній, соціальній та суспільній сферах, включаючи освіту, шляхом розширення успішних проєктів дуальної професійної освіти. Було підписано дві декларації про співпрацю – одна між урядами Румунії та федеральної землі Баден-Вюртемберг, а інша – між міністерствами внутрішніх справ. Серед німецьких земель Баден-Вюртемберг є головним торговельним партнером Румунії, обсяг торгівлі з яким минулого року склав 8,32 млрд. євро, що в 12 разів більше, ніж 11 років тому. Німецький урядовець також зустрівся з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку. Останній наголосив на необхідності якнайскорішого проведення засідання спільного урядового комітету, щоби всі нові проєкти, визначені у сферах спільних інтересів, таких як економіка, енергетика, охорона навколишнього середовища, культура, внутрішні справи, сільське господарство, освіта і, не в останню чергу, охорона здоров’я, могли бути реалізовані якнайшвидше.
Україна отримала румунський Patriot
ЗРК Patriot, який Румунія подарувала сусідній країні, вже прибув до України. Це підтвердив представник Міністерства оборони Румунії Константін Спину у коментарі Радіо Свобода. «Можу підтвердити, що система Patriot прибула в Україну», – заявив речник міноборони у коментарі. Напередодні президент Володимир Зеленський знову подякував Румунії за допомогу, підкресливши, наскільки корисною є ця система для Збройних сил України: «Я дякую кожній країні, яка дійсно допомагає нам з ППО. Особливо дякую Румунії за Patriot – сказав президент Зеленський. Нагадаємо, що минулого місяця Уряд, Парламент та Президент Румунії схвалили закон про передачу Україні сучасного зенітно-ракетного комплексу Patriot у новітній версії 3+.
Саміт діаспори
100 румунів з діаспори, які відзначилися в різних сферах діяльності, таких як підприємництво, управління, охорона здоров’я, мистецтво, наука або спорт, були відзначені на 9-му Саміті RePatriot, який відбувся в четвер у Палаці Парламенту в Бухаресті. Румунія зараз є однією з найбезпечніших країн Європи, а інвестиції здійснюються в усіх сферах, – це ідея, підкреслена на саміті діаспори. Громадяни, які мільйонами виїхали з країни за останні 35 років, повинні бути заохочені до повернення, стверджували в унісон представники влади, присутні на заході.
До США, без віз
Румуни зможуть подорожувати до Сполучених Штатів Америки без віз, швидше за все, з наступного року, сказав посол Румунії в США Андрей Мурару: «Фінансовий рік у Сполучених Штатах закінчився й остання умова, яку Румунія повинна була виконати, була виконана. Звичайно, ми чекаємо підтвердження від американських партнерів в найближчий період, але наша оцінка, заснована на кількості візових заявок в цьому році, а також на сильній тенденції до зниження в останні роки, полягає в тому, що Румунія опустилася нижче 3% рівня відмов. Скасування візового режиму США є найкращим визнанням незворотної солідарності між румунами та американцями.» Але Румунія все ще має зробити важливі кроки в найближчі місяці, щоб отримати право на участь у програмі безвізового режиму, – попередила посол США в Бухаресті пані Кетлін Кавалєк. Вона додала, що подальші консультації між двома урядами відбудуться цієї осені, щоб переглянути дотримання Румунією низки раніше узгоджених заходів безпеки.
Діти, поранені в секторі Газа, лікуються в румунських медзакладах
Іноземці залишають Ліван, оскільки Ізраїль посилює бомбардування його столиці Бейрута. Кілька десятків румунів у четвер були евакуйовані літаком Міністерства національної оборони Румунії. З іншого боку, в першій половині цього тижня вісім дітей, поранених у секторі Газа, та їхні 24 родичі були доставлені до Бухареста, також літаком Міністерства національної оборони Румунії, для проходження лікування в румунських лікарнях. Бухарест надає цю підтримку на основі запиту про міжнародну допомогу від Всесвітньої організації охорони здоров’я через Європейський механізм цивільного захисту. «Наші зусилля з надання допомоги поєднуються з дипломатичними кроками, спрямованими на відновлення безпеки, укладення угоди про припинення вогню і звільнення всіх заручників», – заявив прем’єр-міністр Румунії, який взяв участь в заході з надання допомоги разом з міністеркою закордонних справ Лумініцою Одобеску і державним секретарем Міністерства внутрішніх справ, головою ДНС Раєдом Арафатом.
Муґура Ісереску переобрано головою НБР
Голова Національного банку Румунії Муґур Ісереску був поновлений Парламентом на цій посаді на наступний п’ятирічний термін. Найдовший у світі керівник центрального банку, він обіймає цю посаду з 1990 року, з невеликою однорічною перервою, коли був прем’єр-міністром. Леонардо Бадя, перший заступник голови, Флорін Джорджеску та Космін Марінеску, заступники голови, також увійшли до схваленого парламентом нового складу Виконавчої ради центрального банку. Законодавчий орган також підтвердив повноваження деяких членів Ради директорів Управління фінансового нагляду та Національної ради телерадіомовлення. Також були схвалені звернення глави держави про розгортання на території Румунії місії НАТО з надання Україні допомоги у сфері безпеки та про навчання в Румунії українських морських піхотинців.
З вівторка, 1 жовтня, Генеральним секретарем НАТО став колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Він замінив норвежця Єнса Столтенберга на вищому політичному посту найпотужнішого військово-політичного альянсу в історії людства. AFP зазначає, що Столтенберг відмовився давати Рютте будь-які поради, але підкреслив, що головне завдання керівника НАТО – тримати союзників разом.
У нинішній складній геополітичній ситуації дуже важливо зберігати послідовність і той же напрямок у зовнішній політиці і політиці безпеки, – сказав один дипломат НАТО, якого цитує французьке інформагентство. Після 10 років на чолі НАТО перебування Єнса Столтенберга на цій посаді було, мабуть, найскладнішим, починаючи з 2014 року, коли Росія анексувала Крим і закінчуючи повномасштабною війною РФ проти України.
Пан Столтенберг зорієнтував Альянс на посилення підтримки укранської держави, яка стала жертвою незаконної агресії з боку Москви. Він запропонував і домігся від держав-членів зобов’язання надавати Україні щонайменше 40 мільярдів євро на рік, а також повної участі НАТО в наданні західної військової допомоги. Країни-члени НАТО не повинні стримувати свою військову допомогу Україні через «безрозсудну ядерну риторику» Володимира Путіна, – заявив Єнс Столтенберг в інтерв’ю агентству Reuters наприкінці своєї каденції.
«Щоразу, коли ми посилювали нашу підтримку новими видами озброєнь – бойовими танками, ракетами дальнього радіусу дії або винищувачами F-16, росіяни намагалися перешкодити нам, але їм це не вдавалося», – сказав норвежець. Він додав, що найбільшим ризиком для НАТО буде перемога Путіна в Україні.
«Я не думаю, що ми можемо змінити думку президента Путіна (щодо України – ред.), але вважаю, що ми можемо змінити його розрахунки, продемонструвавши, що ціна продовження війни настільки висока, що для нього буде краще сісти і прийняти Україну як незалежну суверенну державу», – сказав Єнс Столтенберг.
Н чолі зі Столтенбергом, змушений реагувати на серйозні геополітичні зміни, Альянс зміцнив свій східний фланг. У Румунії, наприклад, збільшилася кількість союзницьких військ, також НАТО вперше створила бойову групу.
Також під час перебування пана Столтенберга на посаді генсека, НАТО прийняла нових членів, довівши кількість країн Альянсу до 32. Останніми до Альянсу приєдналися Фінляндія та Швеція, яких мілітаристська, неоімперська політика Москви підштовхнули до виходу з багаторічного нейтралітету. Росія хотіла менше НАТО, а отримала більше, – зазначив пан Столтенберг.
Що стосується нового генерального секретаря Марка Рютте, то аналітики очікують, що він зосередиться, зокрема, на координації дій між НАТО і Європейським союзом в той час, коли останній все більше залучається до питань безпеки. Й останнє, але не менш важливе: союзники розраховують на його навички ведення переговорів у разі повернення Дональда Трампа до Білого дому.
Росія продовжує завдавати удари по цивільній інфраструктурі України, тому важливо зміцнювати українську протиповітряну оборону. Румунія також робить свій внесок у цю справу, передавши новітню протиракетну систему Patriot, – заявила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в інтерв’ю бухарестським ЗМІ.
Минулого тижня глава румунської дипломатії взяла участь у Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку, де висловила підтримку Формулі миру президента України Володимира Зеленського. Вона сказала, що будь-який мир в Україні повинен бути «справедливим», заснованим на міжнародному праві та Статуті ООН і поважати суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України.
Міністерка повідомила, що обговорювала наслідки атак російських безпілотників по Україні, поблизу кордону з Румунією, із західними партнерами та союзниками Бухареста. Вона також нагадала, що нещодавно російські війська завдали ракетного удару по цивільному судну в Чорному морі, яке перевозило українське зерно. «Такі атаки «негативно впливають на безпеку судноплавства, свободу судноплавства і грубо порушують міжнародні правила» – підкреслила глава МЗС Румунії.
З іншого боку, «безпекова ситуація на Середньому Сході є нестабільною і дуже важливо уникнути війни, яка може вплинути на весь регіон», – сказала пані Одобеску. На двосторонніх зустрічах у Нью-Йорку з політичними лідерами з арабського світу – Палестини, Катару, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів – вона нагадала, що Румунія послідовно підтримує рішення про дві держави, ізраїльську та палестинську.
Але на сьогодні першочерговим завданням є добитися домовленості про постійне припинення вогню в Газі зі звільненням всіх ізраїльських заручників, викрадених терористами палестинського ісламістського руху ХАМАС, і продовженням гуманітарної допомоги населенню сектора. Міністерка підкреслила, що Румунія надає гуманітарну допомогу населенню Гази і висловила готовність лікувати в румунських лікарнях дітей із сектора Гази, який вже рік спустошений війною, в результаті якої загинуло більше 40 000 осіб і майже 100 000 отримали поранення.
Що стосується можливого розширення конфлікту в Лівані, Лумініца Одобеску заявила, що місія Румунії в цій країні спрямована на захист румунських громадян, які проживають там зі своїми сім’ями. За даними МЗС, на сьогоднішній день майже тисяча громадян Румунії та членів їхніх сімей, які проживають у Лівані, перебувають на обліку посольства Румунії в Бейруті. Жодних запитів на евакуацію не надходило. Міністерка Одобеску повторила заклик влади до громадян Румунії уникати поїздок до Лівану у зв’язку із погіршенням безпекової ситуації в регіоні.
Румунія підписала кредитну угоду зі Сполученими Штатами Америки про позику на модернізацію армії. Церемонія підписання відбулася в середу в приміщенні уряду в присутності прем’єр-міністра Марселя Чолаку та посла США в Бухаресті Кетлін Кавалєк, а також директора Агентства з питань безпеки та оборонного співробітництва Майкла Міллера. 920 мільйонів доларів дозволять, з одного боку, зміцнити оборонний потенціал, оснастивши його сучасними технологіями, а з іншого – розвинути національну оборонну промисловість, – заявив прем’єр-міністр Чолаку, додавши, що цей значний кредит також свідчить про довіру і статус, яким Румунія користується у відносинах зі своїм стратегічним партнером, Сполученими Штатами Америки.
Марчел Чолаку: «Сьогодні Румунія приєднується до дуже невеликої групи ключових держав-партнерів США, які вже скористалися цією програмою, розробленою через Трастовий фонд США, і я радий, що ми використаємо ці гроші як для зміцнення обороноздатності Румунії шляхом оснащення її сучасними технологіями, так і для розвитку місцевої оборонної промисловості. Ми розробимо нові виробничі потужності в Румунії, створимо робочі місця для румунів і знову станемо актуальними у виробництві військової техніки на регіональному рівні. Водночас ми отримаємо доступ до військових технологій найвищого рівня, що допоможе нам працювати разом зі Сполученими Штатами і нашими союзниками по НАТО над зміцненням колективної оборони і стримуванням загроз для Румунії і країн східного флангу Альянсу.»
Своєю чергою, посол США Кетлін Кавалєк підкреслила, що підписана угода – це більше, ніж просто фінансова домовленість, вона демонструє силу і стійкість двостороннього партнерства, а також спільні зобов’язання США і Румунії щодо забезпечення миру, стабільності і безпеки в регіоні. За словами пані Кавалєк за 20 років членства в Північноатлантичному альянсі Румунія знову і знову демонструвала, що вона є надійним союзником і опорою стабільності на східному фланзі Альянсу і в Чорноморському регіоні. Надаючи американське фінансування, Вашингтон має на меті допомогти Румунії залишитися в авангарді військових інновацій і оборонного обладнання на довгі роки вперед, що також зміцнить двосторонні економічні відносини, – сказала пані Кавалєк. У контексті російської війни проти України вона нагадала про зразкову реакцію Румунії, яка прийняла тисячі українських біженців, сприяла транзиту зерна та навчанню українських пілотів F-16.
Державний департамент США схвалив можливий продаж Румунії 32 винищувачів F-35, а також двигунів та іншого обладнання відповідно до договору на суму близько 7 мільярдів доларів в рамках програми сприяння безпеці іноземних військових продажів. Про це йдеться в прес-релізі Пентагону.
Міністерство національної оборони Румунії привітало це рішення і заявило, що, окрім 32 літаків п’ятого покоління, перший етап програми оснащення включає, серед іншого, початкову логістичну підтримку, послуги з навчання, авіаційні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «земля-земля», після попереднього схвалення румунським парламентом. Програма закупівель також включає пакет промислової співпраці.
Міністр оборони Ангел Тилвер підкреслив, що найсучасніші військові технології, отримані в результаті співпраці зі Сполученими Штатами протягом останніх років, змінили профіль Збройних сил Румунії з точки зору її боєздатності і оперативної сумісності з арміями країн-союзників.
«Ракетні комплекси Patriot і HIMARS, бронетранспортери Piranha-V, багатоцільові літаки F-16, берегові батареї NSM і, відтепер, літаки F-35 п’ятого покоління забезпечують нашій країні стратегічно зміцнену позицію в регіоні, де ми діємо як фактор стабільності НАТО і забезпечуємо міцні якорі оперативної сумісності з нашими союзниками», – підкреслив міністр Тилвер. Водночас, «солідарність Америки з Румунією, доведена значною присутністю її військ на території країни, суттєво сприяє зміцненню оборони східного флангу союзників у Чорноморському регіоні та стримуванню агресії», – додав міністр оборони.
Зі свого боку, посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек у своїй заяві зазначила, що придбані Румунією літаки F-35, забезпечать її неперевершеними можливостями протиповітряної оборони. Згідно з тим же джерелом, перша поставка таких літаків очікується до 2031 року.
Багатофункціональні винищувачі F-35 мають передові технологічні характеристики, головним чином, функцію STEALTH (яка забезпечує низьку радіолокаційну помітність), найсучасніші датчики, вдосконалені системи зв’язку та обробки інформації. В даний час місії ВПС Румунії виконуються на літаках F-16, переданих з надлишкового парку інших держав, що є лише середньостроковим, перехідним рішенням, яке забезпечує обмежені експлуатаційні характеристики. Цей перехідний етап завершиться з прибуттям до Румунії 32 літаків F-16 з Норвегії.
А вже після придбання багатоцільових винищувачів п’ятого покоління F-35, ВПС Румунії матимуть необхідні можливості для підключення до інтегрованої системи протиповітряної оборони НАТО і зможуть виконувати завдання в багатонаціональних спільних операціях в усіх регіонах з метою забезпечення суверенітету національного повітряного простору і повітряного простору союзників.
Чорноморський регіон являє собою стратегічний розлом на геополітичній карті Європи зі змінною динамікою конфлікту та перехресними інтересами безпеки. Після початку повномасштабної війни Росії проти України та блокади українських портів у Чорному морі цей регіон набув більшого геополітичного та геоекономічного значення. Росія вже змінила баланс безпеки в Чорному морі на свою користь, анексувавши Крим у 2014 році та взявши під контроль Азовське море. Російське вторгнення в Україну в лютому 2022 року перетворило Чорне море на гарячу зону, простір протистояння, позначений посиленням процесу мілітаризації. Росія і Туреччина відіграють центральну роль у зміні геополітичних координат. Таким чином, з точки зору Росії, Чорне море є стартовим майданчиком для поширення свого впливу на Середземне море, Середній Схід, Північну Африку та Південну Європу. Туреччина є найважливішим гравцем НАТО в Чорному морі. Анкара також вважається мостом для торгівлі між Азією та Європою.
Державний секретар і голова Департаменту оборонної політики, планування та міжнародних відносин Міністерства національної оборони Румунії Сімона Коджокару в інтерв’ю Румунському Радіо підкреслила, що Чорне море є стратегічним вузлом у контексті поточної жорстокої та незаконної війни, яку Росія розв’язала 24 лютого 2022 року проти України. Чорне море стало центральною точкою євроатлантичної безпеки і є особливо важливою територією для Румунії, для Північноатлантичного альянсу. Цей новий контекст підриває безпеку та свободу судноплавства в Чорному морі, підвищуючи рівень загроз і викликів безпеці та стабільності країн регіону. тим часом довгострокова стратегія Російської Федерації спрямована на відновлення своїх сфер впливу в регіоні, що продовжує становити загрозу безпеці та стабільності. То які ж гарантії безпеки має отримати Україна? Сімона Кожокару: «Безпека та стабільність України та досягнення міцного та справедливого миру в Україні є стратегічним інтересом Румунії. Дуже важливо зберегти союзницьку єдність. Ви знаєте, що ми готуємося до особливо важливого саміту союзників у Вашингтоні в середині липня, ювілейного саміту, 75 років з дня створення Альянсу, і ми наголосили на тому, що повинні залишатися єдиними. Наша єдність, це запорука допомогти і перемоги України. Єдність означає підтримка України у збільшенні її оперативної сумісності, у збільшенні її обороноздатності та наближенні до НАТО. Звісно, Україну треба підтримувати до перемоги.»
Ми є свідками не лише звичайної війни в Україні, а й гібридної війни Росії проти сусідів і Заходу загалом, а також радіоелектронної війни, яка також триває в Чорноморському регіоні, з негативними наслідками для діяльності багатьох цивільних авіакомпаній. Росія вже веде радіоелектронну війну, наслідки якої відчуваються, в тому числі в східній частині Румунії. Якою б тривожною не здавалася ця інформація, вона відображає суть звіту, нещодавно опублікованого Євроатлантичним центром стійкості. Наскільки впливають на нас ці дії Росії з глушіння супутникового сигналу? Відповідь на це запитання дає полковник запасу Йон Петреску, військовий аналітик та колишній голова медія-тресту Збройних сил Румунії. «Слушне питання, але я б наголосив на різниці між Чорним морем і Балтійським. У Балтійському морі росіяни застосовують відому традиційну політику маскування, тобто вони імітують щось, щоб ввести супротивника в оману, як наприклад поява на карті чи якомусь веб-сайті в Москві нового розмежування російських морських просторів, що насторожило непосвячених, у тому сенсі, що вони нібито хочуть змінити морський кордон Російської Федерації в Балтійському морі. У Чорному морі все інакше, і гарною новиною сьогодні є той факт, що три чорноморські країни-члени НАТО – Туреччина, Болгарія та Румунія, домовились про спільну операцію з розмінування Чорного моря з тим, щоб упорядкувати нормальний морський рух у цьому районі. Рішення, на яке Росія не відреагувала з тієї простої причини, що російські комерційні кораблі також виграють від такої операції. По-друге, тут, у Чорному морі, є люди, які мають історію, яка позначає не лише їхнє минуле, але й те, як вони проєктують своє майбутнє. Нещодавній візит румунського прем’єр-міністра до Туреччини та спільні заяви, зроблені ним і президентом Туреччини, продемонстрували, що між Румунією та Туреччиною існують традиційні зв’язки, які є дуже важливими в поточному геополітичному рівнянні, включаючи їхній статус як країн-членів НАТО. Це підтверджує та скріплює печаткою нову співпрацю, узгоджену за взаємною згодою.»
Нещодавно у восьмому Чорноморсько-балканському безпековому форумі, організованому відомим румунським аналітичним Центром «Нова стратегія», взяв участь американський генерал резерву Девід Петреус, який вважає, що є кілька чинників, які слід враховувати, коли йдеться про перемогу України у війні, розв’язаній Росією. Американський генерал також згадав пакет військової допомоги США Україні. Девід Петреус: «Єдиний спосіб визначити перемогу – це сказати, що Україна відновлює контроль над усією своєю територією, повертаючись до своєї конфігурації до 2014 року. Найголовніше питання – чи буде це можливо, і я думаю, що єдиною відповіддю на це питання – залежить. Перш за все, багато чого залежить від продовження допомоги, запропонованої Сполученими Штатами Америки, яка надто довго була затверджена. Очевидно, що 61 мільярд доларів – це набагато більша сума, ніж навіть ті 44 мільярди, які вже надали американці. Україна зараз переживає ще один складний період в умовах російського наступу у харківському напрямку, а потім побачимо, що буде з літнім наступом.»
Генерал Девід Петреус також каже, що перемога України залежить і від можливості передачі Заходом Києву заморожених внаслідок санкцій російських активів вартістю 300 мільярдів євро. Колишній директор ЦРУ презентував у Бухаресті свою книгу «Конфлікт, еволюція війни з 1945 року до України», написану спільно з істориком Ендрю Робертсом. У дебатах також взяв участь відомий економіст Нуріель Рубіні. останній згадав про вплив конфлікту в Україні на Європу. «Західні держави повинні залишатися єдиними в питанні надання фінансової, економічної та військової підтримки Україні, щоб не дозволити Російській Федерації виграти у цій війні», – зазначив відомий американський економіст Нуріель Рубіні. Він додав, що зараз існують чотири ревізіоністські держави – Китай, Росія, Північна Корея та Іран, які ставлять під сумнів фінансову, комерційну, політичну, безпекову та військову стабільність, встановлену західними державами після Другої світової війни. Нуріель Рубіні: «Росія виживає з кількох причин: Росії було вигідно подорожчання товарів, вона багато витрачає на армію, це змушує економіку працювати, але вона не виробляє товарів для населення, лише військову техніку, призначену для подальшої руйнації України. Існують величезні, неприйнятні бюджетні дефіцити, які призведуть до інфляції та падіння національної валюти, тому Росія, здається, почувається добре завдяки деяким тимчасовим факторам, але після цієї війни і, на жаль, це буде заморожений конфлікт якщо не зміниться режим у Москві, а це дуже малоймовірно, Росія занепаде з технологічної, економічної та фінансової точок зору, стане карликом під впливом Китаю і опиниться у ще більшому застої, ніж до війни.»
Таким чином, Чорне море має нове значення з точки зору регіональної безпеки, яке швидко змінилося після окупації Росією Криму. Яку роль грає Румунія у забезпеченні стабільності в цьому регіоні разом із НАТО та своїм стратегічним партнером Сполученими Штатами? Сімона Кожокару: «Визначальну роль, ми відіграємо надзвичайно важливу роль міцного союзника в Чорноморському регіоні. Як відомо минулого року на саміті НАТО у Вільнюсі було ще раз підкреслено важливість Чорного моря для безпеки союзників і прийнято кілька надзвичайно важливих рішень, як наприклад оборонні плани, спрямовані на зміцнення оборони та посилення східного флангу шляхом створення бойових груп, в тому числі в Румунії, що призвело до збільшення можливостей стримування. Ми обговорюємо посилення цього стримування та обороноздатності, тому що ми повинні продемонструвати, що у нас є необхідні можливості, що у нас є необхідна воля протистояти будь-яким ризикам і загрозам у Чорному морі.»
Полковник Йон Петреску підкреслив, що наразі Україна є передовою обороною Румунії та Європи в акваторії Чорного моря. «Стосовно громадського занепокоєння щодо позиції Вищої ради національної оборони в питанні передати або ні Україні ЗРК «Patriot», ми мусимо сказати правду. Якщо ми хочемо уникнути війни безпосередньо на наших кордонах, то мусимо допомагати ЗСУ чинити опір на східному фронті, як для звільнення окупованих путінськими військами територій, так і для оборони центральної частини України, яка сильно притиснута військами росіян у харківському напрямку. І російській громадській думці, зокрема, й європейській громадській думці загалом, не говорять правди: так, російські війська наступали, так, вони зайняли деякі села, але ці села-привиди – це не що інше, як розбомблені, зруйновані будівлі, без жителів, з трупами полеглих у боях російських й українських солдатів. Отже, просування Росії не означає досягнення великих економічних цілей чи надзвичайно багатих земель, я маю на увазі видимі багатства. Ці наративи про завоювання територій просували на тлі снарядного голоду ЗСУ. Побачимо, яким буде це літо, яке, на мій погляд не повторить історію нового ряду вигідних РФ подій, з тієї простої причини, що Україна зрозуміла на рівні простого громадянина, що вона не самотня.»
Увесь цей час Румунія є однією з небагатьох країн у світі, яка мала і продовжує мати збалансовану позицію, і на рівні державного управління, урядів були румунські діячі, які наполягають на необхідності підтримки України стільки, скільки це буде потрібно.
23-24 травня у Бухаресті відбувся 8-й щорічний Безпековий форум Чорноморського регіону та Балкан. Захід був організований румунським аналітичним центром «Нова стратегія» (New Strategy Center) у партнерстві з міністерствами оборони та закордонних справ. Форум є важливою платформою для поглибленого аналізу найбільш актуальних і складних тем, пов’язаних з міжнародними відносинами, безпековими дослідженнями та оборонними питаннями. Організатори об’єднали експертів, аналітиків та високопоставлених державних діячів з різних країн світу, загалом понад 160 спікерів та учасників у понад 40 панельних дискусіях.
Це були два дні інтенсивних дебатів та аналізу нагальних питань регіональної та міжнародної безпеки, з особливим наголосом на наслідках війни в Україні на стабільність у Чорноморському регіоні. Присутність політичних лідерів, посадовців, аналітиків, науковців, експертів, представників громадянського суспільства та неурядових організацій свідчить про високу репутацію Форуму, на якому обговорювалися ключові питання для регіону та за його межами, – зазначають організатори.
Відкриваючи роботу Форуму президент Центру «Нова стратегія» Йонел Ніцу подякував усім за участь у дискусіях та наголосив на їх важливості в умовах повномасштабної війни росії проти України. «Цьогорічна конференція сфокусована на війні проти України у багатьох її аспектах. Ми не цураємося говорити про втому від війни, а також про рішучість Заходу протистояти незаконній брутальній агресії російської федерації проти України. Ми прагнемо відверто говорити про присутність США в цьому регіоні, про трансатлантичні відносини, запросили гостей з США, говорити про роль Чорного моря, яке залишається одним з найбільш вразливих місць на східному фланзі НАТО. Реальність, в якій ми живемо, дуже складна, сповнена загроз, але також і можливостей, тому ми маємо говорити й про відбудову України та про розвиток цивільних і військових технологій, їх використання у війні, зусилля з відбудови та нашої відданості спільним європейським та євроатлантичним цінностям.»
Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку
Румунія продовжить всіляко підтримувати Україну, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку у своєму зверненні до учасників Форуму. Прем’єр-міністр підкреслив, що наша країна стала одним з головних постачальників енергоносіїв, а також згадав про інвестиції, спрямовані на те, щоб Румунія стала головним логістичним хабом для української продукції. «На жаль, більш ніж через два роки від початку жахливої російської агресії, щодня повторюються ті ж драматичні події, які я бачив на власні очі у Бучі та Ірпіні, зруйновані міста, мертві люди, хвилі українських біженців, які обирають шлях вигнання, а населення, що залишилося вдома, живе на вістрі ножа. Перед обличчям цих трагедій Румунія має лише одну можливість – продовжувати всіма силами підтримувати Україну. Ми залишаємося гостинним домом для багатьох українців, особливо для матерів з дітьми, і продовжуємо підтримувати нашого сусіда, як у військовому, так і в економічному планах. Румунія вже стала одним з основних постачальників енергії після того, як російські атаки пошкодили українські електростанції. Ми готові експортувати в Україну необхідну щоденну кількість енергії, як ми це зробили й для Республіки Молдова. Таким чином ми зірвемо цинічний план росії. Водночас ми інвестуємо багато мільярдів євро в те, щоб Румунія стала головним логістичним хабом для українських товарів. Ці гроші означають побудову автомобільних трас та модернізацію залізниць. Крім того, ми проводимо масштабні роботи вартістю понад півтора мільярда євро в порту Констанца, оскільки саме експорт українського зерна через Констанцу у весь світ зруйнував ще один одіозний план росії викликати світову продовольчу кризу.»
Глава румунського уряду Марчел Чолаку наголосив, що Чорноморський регіон має стати зоною стабільності і процвітання. «За допомогою наших союзників у НАТО та Європейському Союзі ми намагаємося перетворити Чорне море із зони бойових дій на регіон безпеки та економічного процвітання. Ми вже домовилися з Туреччиною і Болгарією про проведення спільних заходів з розмінування Чорного моря. Ми хочемо забезпечити всі умови для того, щоб Чорне море стало економічним мостом, що з’єднує Європу, Азію і Середній Схід, та перетворилося на стратегічний енергетичний регіон, де видобуток газу на глибоководному шельфі сприятиме економічному розвитку в країнах, що розвиваються. Нарешті, я пропоную з упевненістю дивитися в майбутнє, майбутнє, в якому ми братимемо участь у відбудові України. Румунія прагне бути одним з найважливіших гравців у цьому процесі. У нас є люди, ресурси і рішучість допомогти Україні у відбудові. Ми розраховуємо на підтримку наших союзників і партнерів, які допоможуть нам досягти цієї перспективи.»
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль
Перемога України над російською федерацією стане перемогою демократії, наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму відео-зверненні до учасників Безпекового форуму Чорноморського регіону та Балкан. «Важливо не дати росіянам руйнувати все більше і більше. Тому для України сучасні системи протиповітряної оборони є головним пріоритетом. Нам потрібно більше систем Patriot і сподіваємося, що Румунія також зможе зробити свій внесок. Ці системи зараз буквально рятують цивільне населення і допомагають підтримувати повсякденне життя в Україні. Я хотів би висловити особливу подяку Румунії та румунському народу, особливо за допомогу у зміцненні нашої обороноздатності та за транзит української продукції через румунську територію для забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Ми високо цінуємо запевнення, що Румунія буде поруч з Україною стільки, скільки буде потрібно до повної перемоги.»
Вступ Р.Молдова та України до ЄС перетворить Чорноморський регіон на зону економічного процвітання та безпеки, а Румунія підтримує ці дві країни на їхньому європейському шляху, – заявив, своєю чергою спікер Сенату Румунії Ніколає Чуке на 8-му Форумі безпеки Чорноморського регіону і Балкан. «Усім зрозуміло, що Чорне море наразі є регіоном великого інтересу, який характеризується безліччю викликів – від політичної нестабільності до зловмисної діяльності росії, від енергетичної залежності до економічних показників, які, однак, є значно нижчими за реальний потенціал. Більше того, в Чорноморському регіоні Україна зараз бореться за демократію і свободу, за захист світу, заснованого на правилах і за безпеку всіх нас. Вступ України і Республіки Молдова до Європейського Союзу є частиною більш широкого процесу перетворення Чорноморського регіону на зону військової безпеки і економічного процвітання. Румунія відкрито підтримує Республіку Молдова й Україну в їхніх європейських устремліннях.»
Республіка Молдова та Україна потребують нашої підтримки, щоб ефективно протистояти впливу росії, а їхня інтеграція до єдиного європейського ринку має бути прискорена, – зазначив голова верхньої палати румунського парламенту Ніколає Чуке. «Необхідно зосередити увагу на низці чітких напрямків дій на підтримку інтеграції Молдови та України. Україна повинна не лише захищати себе, але й перемогти у війні з росією. Підтримуючи обидві держави у підвищенні стійкості та боротьбі з російською дезінформацією, ми сприяємо збереженню належної швидкості в переговорному процесі. Я знаю, як довго чекають вони цього моменту і це має статися вчасно, коли ми всі вже погодили і всі ми чекаємо на це рішення. Румуни, своїми зусиллями підтримують як своїх українських сусідів, так і своїх братів по той бік Пруту, на їхньому шляху до Європейського Союзу, де ми всі маємо об’єднатися у просторі безпеки та процвітання.»
Спікер Сенату Румунії Ніколає Чуке
Усі члени НАТО повинні намагатися краще підготувати Україну до оборони і надати ті можливості, які вони мають у своєму розпорядженні, – вважає колишній командувач силами Північноатлантичного альянсу в Європі Філіп Брідлав, який додав, що лише Румунія може приймати рішення про надання Україні ЗРК Patriot. «Я не хотів би давати індивідуальну відповідь щодо кожної окремої країни, тому що, якщо ви пам’ятаєте, стаття 3 Північноатлантичного договору говорить, що ви повинні готуватися до власної оборони, а потім розбудовувати потенціал для допомоги союзникам. Отже, Румунія повинна краще думати про себе. Але потім, якщо вона зможе і якщо військові вирішать, то, можливо, було б доречно розглянути питання про передачу такої системи.»
Західні держави повинні об’єднатися для надання фінансової, економічної та військової підтримки Україні, щоби не дозволити російській федерації виграти цю війну, застеріг відомий американський економіст Нуріель Рубіні. «Якщо Сполучені Штати і Європейський Союз не в змозі підтримати країну, котра знаходиться в їхній геополітичній або географічній сфері впливу, то що станеться з Тайванем? Китай скаже, що якщо європейці не можуть захистити когось на власному континенті, то вони можуть захопити Тайвань і ніхто й пальцем не поворухне.»
Цьогорічний форум був присвячений передусім наслідкам війни росії проти України. Були обговорені масштаби та інтенсивність російських військових дій в поєднанні з наслідками енергетичної та економічної криз, а також невизначеність щодо подальшого потоку західної військової та економічної допомоги Україні. З наближенням виборів у кількох країнах ЄС і США життєво важливими є трансатлантичні відносини, що стикаються зі значними викликами. В останній частині другого дня дискусії були зосереджені на численних викликах безпеці, міграції та необхідності посилення міжнародного співробітництва, підкреслюючи стратегічну важливість Чорного моря.
На полях Безпекового форуму Чорноморського регіону та Балкан New Strategy Center підписав Меморандум про взаєморозуміння з українським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій – міжнародно-визнаним українським незалежним аналітичним центром, який спеціалізується на економічному аналізі та розробці рекомендацій, розвитку громадянського суспільства в Україні. Ця ініціатива є частиною зусиль Центру «Нова стратегія», спрямованих на просування стратегічної ролі Чорного моря у кількох сферах, таких як продовольча безпека, зв’язок, свобода судноплавства та енергетична безпека. Документ підписали директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський та генеральний директор Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару, який в інтерв’ю нашій радіостанції розповів про основні орієнтири дебатів.
Джордже Скутару: «Ми хочемо привернути увагу на те, що незалежно від розвитку подій на українському фронті, Чорне море залишатиметься зоною суперечок. Багато говорять про можливе замороження конфлікту, особливо в 2025 році, в разі перемоги президента Дональда Трампа і ми хочемо показати людям, які мають необхідну експертизу в західних канцеляріях, особливо в країнах НАТО, у Вашингтоні, що вони повинні звернути увагу на Чорне море, тому що Чорне море залишиться спірною зоною. Чорне море – це енергетична платформа, це зв’язок між Центральною Азією та Європою, між Балтійським і Середземним морями, і Румунія відіграє в цьому важливу роль. По суті, ми просуваємо не лише інтереси безпеки Румунії – це наша головна мета – але й стратегічне значення Чорного моря в цьому складному контексті безпеки, породженому російською агресією проти України.»
Генеральний директор Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару
Джордже Скутару наголосив на необхідності допомагати Україні виграти війну проти РФ. «Румунія та Європа переживають дуже напружений рік виборів. Ми повинні бути обережними щодо всіляких дестабілізуючих дій, дезінформації, що надходить з російської федерації і мають на меті негативно вплинути на підтримку України з боку всіх країн ЄС і НАТО, але в той же час створити й внутрішні проблеми. Підрив згуртованості всередині НАТО й Європейського Союзу є однією з головних цілей російської федерації. Ми повинні продовжувати політику підтримки України, тому що Румунія, як ви знаєте, не має іншого варіанту. Інший варіант – це мати росіян на кордоні, в гирлі Дунаю, або, що ще гірше, на Пруті. І тоді, наша мета: щоб між нами і російською федерацією залишалася незалежна, демократична Україна, здатна чинити опір і підтримувати себе як незалежна держава.»
Румунія з самого початку підтримувала мирну формулу президента України Володимира Зеленського, а так звана “формула миру” Росії не заслуговує на довіру, заявила глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску, яка взяла участь у скликаному за ініціативи України Глобальному саміті миру, що відбувся наприкінці минулого тижня у Швейцарії. Лумініца Одобеску підкреслила, що позиція Румунії полягає в тому, що мир у сусідній державі повинен ґрунтуватися на Статуті ООН і принципах міжнародного права.
Міністр закордонних справ Румунії зазначила, що саміт, який приймала Швейцарія, був успішним завдяки великій кількості учасників, а також згоді держав, що мир в Україні повинен ґрунтуватися на Статуті ООН та міжнародному праві. Захід був організований на прохання Президента України Володимира Зеленського з метою започаткування процесу встановлення справедливого, всеосяжного і тривалого миру в Україні. У саміті взяла участь широка міжнародна спільнота – понад 100 країн та міжнародних організацій з усіх континентів.
Міністр закордонних справ Румунії підкреслила у національній заяві виключну відповідальність Російської Федерації за агресію проти України, що є серйозним порушенням основоположних норм міжнародного права. Вона також відкинула російські пропагандистські наративи про нібито наміри Москви вести переговори. “У рамках мирної формули, представленої президентом Зеленським, обговорювалися три пріоритетні питання порядку денного України: ядерна безпека, продовольча безпека та гуманітарні питання. Практично детально обговорювалися принципи, які стануть основою майбутнього миру», – зазначила Лумініца Одобеску. Вона додала, що це тривалий процес, але той факт, що було так багато учасників з усіх континентів, свідчить про зацікавленість країн у пошуку рішень і про те, що міжнародний порядок, заснований на правилах, залишається важливою основою міжнародних відносин.
На панелі, присвяченій продовольчій безпеці, глава дипломатії в Бухаресті представила динамічну роль Румунії у сприянні українському експорту, а також зусилля, що докладаються на національному рівні або в координації із зовнішніми партнерами для постійного збільшення транзитних потужностей для української сільськогосподарської продукції. Голова румунського зовншньополітичного відомства також представила зусилля, які Румунія докладає разом з Болгарією та Туреччиною для забезпечення пересування в Чорному морі в рамках угоди про розмінування, підписаної трьома державами.
Наприкінці саміту було прийнято Спільне комюніке, в якому підкреслюється необхідність того, щоб будь-які майбутні дискусії або зусилля, спрямовані на досягнення миру в Україні ґрунтуватимуться на Статуті ООН, тобто на повазі до принципів міжнародного права.
Президент Клаус Йоганніс заявив у середу, що немає прямої загрози для Румунії і що він не має жодних сигналів або ознак того, що існує будь-яка небезпека нападів або інших небажаних подій, спрямованих проти Румунії, але армійське керівництво готується до всіх можливих ситуацій. «Румунія сьогодні має найбільші за всю нашу історію гарантії безпеки», – сказав глава держави, маючи на увазі членство країни в Північноатлантичному альянсі. Він також стримано висловився щодо можливої передачі Україні ЗРК Patriot, зазначивши, що це питання має бути обговорено з військовими фахівцями, а рішення прийматиме Верховна рада оборони країни. Зі свого боку, начальник Генерального штабу Збройних сил Румунії генерал Георгіце Влад заявив, що Румунія повинна прискорити оснащення своїх сил оборони в контексті безпекової ситуації в регіоні. За його словами, міністерство оборони враховує й можливість ескалації нинішніх військових конфліктів. Він вказав на необхідність підвищити боєздатність армії за допомогою нової військової техніки та обладнання.
Виставка „Black Sea Defence and Aerospace” в Бухаресті
Цього тижня в Бухаресті відбулася регіональна виставка військової техніки „Black Sea Defence and Aerospace”. У заході взяли участь понад 400 світових виробників військової техніки і технологій з близько 30 країн-членів і партнерів НАТО. Фахівцям з усього світу були представлені найсучасніші військові технології, озброєння і головний експонат – багатоцільовий літак п’ятого покоління F-35, який ВПС США вперше привезли на виставку в Європу. Виставковий захід мав на меті визначити можливості та знайти рішення для співпраці як у сфері виробництва, так і бізнесу, сприяючи міжнародному просуванню румунської оборонної промисловості.
Спільне засідання урядів Румунії та Туреччини в Анкарі
У вівторок в Анкарі відбулося перше спільне засідання урядів Румунії та Туреччини, на якому було досягнуто домовленості про відновлення експорту румунського м’яса до Туреччини та підписано низку угод у таких сферах, як туризм та міський розвиток. На спільному засіданні двох урядів було прийнято рішення про відновлення румунськими фермерами експорту і транзиту м’яса до Туреччини. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку підкреслив, що румунські фермери знову отримають доступ до величезного ринку і зможуть відкрити нові маршрути на інші ринки: «Це колосальна можливість для румунських виробників отримати доступ до величезного ринку, але в той же час ми зможемо встановити міцні торговельні маршрути з іншими регіонами, що представляють інтерес в регіоні і на Близькому Сході», – сказав Марчел Чолаку. Водночас він подякував президенту Туреччини за підписання указу, що дозволяє румунським громадянам подорожувати до Туреччини на основі посвідчення особи протягом максимум 90 днів. Прем’єр-міністр Чолаку також нагадав, що Румунія продовжить забезпечувати хорошу співпрацю між Туреччиною та Європейським Союзом, а президент Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що обидві країни хочуть, щоб товарообіг досяг 15 мільярдів доларів у найближчі роки. Він нагадав, що обидві країни роблять внесок у забезпечення безпеки і стабільності в регіоні шляхом спільних дій, а також в рамках НАТО. Ердоган також повідомив, що дві країни разом з Болгарією створили спільну групу, яка займатиметься ліквідацією мін у Чорному морі.
Генерали у запасіРСІпоміщені НАУ під судовий контроль під заставу
Колишній керівник оперативного управління РСІ Флоріан Колдя був поміщений НАУ під судовий контроль під заставу, повідомили джерела в судовій системі. Такий самий запобіжний захід було обрано для генерала у запасі Думітру Думбрава, колишнього керівника юридичного управлінняРСІ, та адвоката Дору Трейле. Усіх трьох звинувачують у зловживанні впливом і відмиванні грошей після того, як на них подав донос бізнесмен. За його словами, вони затребували 600 000 євро, щоб допомогти йому отримати умовний вирок у справі, в якій він був засуджений до чотирьох років ув’язнення за шахрайство з європейськими коштами.
Підвищення заробітної плати та скарги профспілок у бюджетному секторі
Уряд у Бухаресті прийняв термінову постанову, яка передбачає підвищення заробітної плати на 10% у два етапи для кількох категорій працівників установ, підпорядкованих виконавчій владі, міністерствам або підконтрольних Парламенту. Профспілки працівників у сфері державного управління розкритикували постанову, заявивши, що уряд просуває політику заробітної плати, яка не враховує реальні потреби працівників. У четвер профспілкові активісти з кількох державних установ та урядових організацій протестували в Бухаресті, заявляючи про нерівність і дискримінацію в оплаті праці в їхніх сферах діяльності. Деякі з протестувальників незадоволені підвищенням заробітної плати, яку вони вважають занадто низькою. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку у відповідь заявив, що для відповідних установ можна врахувати варіант більш гнучких штатних структур, а зекономлені кошти можна використати для підвищення зарплат тим, хто на це заслуговує.
Крайова приймає Міжнародний Шекспірівський фестиваль
Міжнародний Шекспірівський фестиваль у Крайові, який проходить вже в 14-е і стартував 16 травня, закриє свої двері в неділю. Понад 300 театральних вистав світового рівня, концертів, парадів, майстер-класів, презентацій книг, інсталяцій та VR-подорожей заплановано по всій Крайові та її околицях, як на традиційних майданчиках, так і в найнезвичніших та найнеочікуваніших місцях. У концертних залах та закритих приміщеннях відбуватимуться шоу, виставки, воркшопи та презентації книг, на площах, у парках, на вулицях – несподівані зустрічі із виставами та перформансами, концерти, вуличні інсталяції, до яких запрошуються всі охочі долучитись. Shakespeare Village – британське село 1600-х років, відбудоване з нуля на території крайовського іподрому, є місцем проведення десятків концертів та вистав. У програмі фестивалю беруть участь одні з найвідоміших у світі імен міжнародного театру та перформансу, серед яких Роберт Вілсон, Пітер Брук, Деклан Доннеллан, Філіп Парр, Крістіан Фрідель.
Президент Клаус Йоганніс заявив у середу, що немає прямої загрози для Румунії і що він не має жодних сигналів або ознак того, що існує будь-яка небезпека нападів або інших небажаних подій, спрямованих проти Румунії. Дуже важливо розуміти, що ми не одні, ми разом з нашими союзниками і ми дуже добре справляємося з будь-якою ситуацією, – сказав глава держави.
Клаус Йоганніс пояснив: «Прямої загрози немає. З усієї інформації, яку я маю, можу сказати, що Румунія є безпечною країною. Румунам не варто боятися, але ми завжди повинні бути готові до несподіваних подій. Не потрібно панікувати або вважати, що Румунії щось загрожує. Румунія сьогодні має найбільші за всю нашу історію гарантії безпеки.»
Клаус Йоганніс стримано висловився щодо можливої передачі Україні ЗРК Patriot, зазначивши, що це питання має бути обговорено з військовими фахівцями, а рішення прийматиме Вища рада національної оборони. За словами глави держави, передача ЗРК Patriot Збройним силам України є чутливим питанням, яке ще далеке від вирішення. Клаус Йоганніс: «Це непросте питання. Я за жодних обставин не погоджуюся з тим, щоб Румунія залишилася без протиракетної і протиповітряної оборони. Тому, якщо Румунія врешті-решт поступиться чимось, вона повинна отримати щось інше натомість. Інакше нічого не буде зроблено.»
Також у середу Начальник Генерального штабу Збройних сил Румунії генерал Георгіце Влад заявив, що Румунія повинна прискорити оснащення своїх сил оборони в контексті безпекової ситуації в регіоні. Міністерство оборони враховує й можливість ескалації нинішніх військових конфліктів, – сказав генерал, який попередив, що здатність армії до реагування повинна бути збільшена за рахунок нової військової техніки та обладнання. Георгіце Влад пояснює: «Наш прогноз завтрашньої реальності включає в себе розвиток подій і сценарії, деякі з яких вказують на ймовірність ескалації конфліктів, в тому числі військових. Щоб зменшити цю ймовірність, ми продовжуємо покладатися на стримуючий ефект надійної національної та союзницької обороноздатності. Саме тому ми продовжуємо посилено працювати над зміцненням інституту національної оборони і посиленням сил і засобів стримування і оборони НАТО.»
Ми живемо в мирний час, – каже генерал Георгіце Влад, але нинішня реальність позначена складними викликами безпеці. У нинішньому контексті в Чорноморському регіоні, а також на східному фланзі Альянсу Румунія зосереджується на посиленні багатонаціональних і спільних навчань і підвищенні оперативної сумісності структур і можливостей. На даний момент для Збройних сил Румунії інвестиції, нові технології та обладнання є і залишатимуться головним пріоритетом – підсумував генерал.
Чорноморський регіон залишається стратегічною лінією розлому на геополітичній карті Європи, з мінливою динамікою конфліктів і суперечностей інтересів безпеки, регіоном, який наразі відзначається підвищеною мілітаризацією та як простір конфронтації. Як країни-члени ЄС і НАТО підходять до викликів, що виникають у Чорному морі, – це питання, на яке спробував відповісти учасники спеціального заходу, що відбувся 21 травня у Румунському дипломатичному інституті.
Про війну та інші виклики в Чорноморському регіоні
Мішель Ру, Посол з питань Східного партнерства та Чорного моря у Міністерстві закордонних справ Франції, заявив, що головна мета проста і зрозуміла: Росія не повинна перемогти у війні проти України, тому що якщо це станеться, то під загрозою опиниться безпека Чорноморського регіону, а також європейська безпека. Французький дипломат також представив аналіз та динаміку війни в регіоні. Мішель Ру: «Перше, що я хотів би відзначити, це те, що завдяки мужності та кмітливості українців, а також завдяки швидкій, об’єднаній та масованій реакції Заходу, російський план розгромити Україну за кілька днів або тижнів провалився. Російська армія зуміла прокласти наземний коридор до окупованого Криму, що, ймовірно, було її мінімальною метою, але вона не має повного контролю над територіями, які анексувала на папері. Триває війна на виснаження, в якій Москва, ймовірно, сподівається на втому України та її прихильників. У той же час, що прикметно, не маючи власного флоту або звичайного флоту, Україна зуміла дати відсіч російському флоту і прокласти новий шлях для експорту своєї продукції в західній частині Чорного моря. Другий момент цієї війни, цієї динаміки полягає в тому, що вона зараз переходить від війни за запаси озброєнь до війни за виробництво озброєнь. Росія перетворилася на військову економіку, яка фінансується за рахунок експорту енергоносіїв. Санкції ускладнюють це, але їй частково вдається обходити їх. Водночас ця війна дала історичний поштовх європейській оборонній промисловості.»
На думку Якуба Пеньковського, аналітика Польського інституту міжнародних відносин, Росія залишається найбільшою загрозою в регіоні. «Яким є польський підхід до того як повинна виглядати безпека Чорноморського регіону? Перш за все зробити все, щоб Росія зазнала поразки. Що це означає? Що Україна зможе повернути свої території, включно з Кримом. Потім Україна, а також Грузія мають приєднатися до Європейського Союзу, звичайно, коли вони будуть готові, а також приєднатися до НАТО, якщо вони цього забажають.»
Своєю чергою Оана Попеску Замфір, директор Центру GlobalFocus, підкреслила, що Туреччина відіграє важливу роль у регіоні. За її словами, питання розширення ЄС знову в центрі уваги. «Ми помітили зростаючий інтерес до співпраці з Туреччиною. Я побачила це і в Брюсселі, під час нещодавнього візиту до Європейської служби зовнішніх справ. Я помітила, що в тій чи іншій формі там намагаються відновити взаємодію з Туреччиною під егідою розширення. Це все ще дуже складно, але важливість Туреччини як регіонального гравця широко визнається. Питання розширення знову на порядку денному. Україна і Республіка Молдова мають європейську перспективу, про яку вони не могли мріяти ще два роки тому. Грузія також має європейську перспективу, якщо вона рухатиметься у правильному напрямку. Загалом, ідея про те, що Європейському Союзу необхідно зблизитися зі своїми партнерами-однодумцями по сусідству, набагато більше присутня у свідомості політиків, ніж це було раніше. А якщо говорити про Румунію, то сьогодні ми маємо стратегічне партнерство з Україною, сусідом, якого ми вважали в кращому випадку складним до початку війни і з яким у минулому у нас не було позитивного досвіду в розвитку стосунків.»
Візит прем’єр-міністра Румунії до Туреччини
Політичний, економічний та військовий аспекти безпекової ситуації в Чорноморському регіоні обговорили у вівторок 21 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган та прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку під час офіційного візиту останнього до Анкари. Глава румунського уряду підкреслив дві сфери, що становлять найбільший інтерес для Румунії: тісніша співпраця в оборонній промисловості і можливості в енергетичному секторі, в зв’язку з чим було вирішено створити спільну румунсько-турецьку робочу групу для оцінки можливостей у сферах зв’язку, відновлюваних джерел енергії та ядерної енергетики.
Марчел Чолаку підкреслив, що Румунія і Туреччина продовжать працювати разом над наданням допомоги Україні та братимуть участь у повоєній відбудові. «Дуже важливо, щоб наші країни діяли разом для забезпечення безпеки в Чорному морі і захисту наших інвестицій. У зв’язку з цим я хотів би привітати той факт, що незабаром розпочнеться місія з розмінування в Чорному морі, яку проводитимуть разом військово-морські сили Румунії, Туреччини і Болгарії. Це перший випадок, коли чорноморські країни-союзники прийняли рішення про спільне вирішення серйозної проблеми безпеки і судноплавства. Насправді, внесок Туреччини в регіональну безпеку був надзвичайно важливим і тут я хотів би привітати президента Ердогана за лідерство і бачення, які він продемонстрував. Значні зусилля Туреччини зробили можливим укладення угоди угода про безпечний експорт українського зерна Чорним морем, зусилля, які згодом перейняла Румунія. Я б хотів, щоб Румунія і Туреччина продовжили працювати разом, як в плані допомоги Україні, так і в тому, що припускатиме участь у в її повоєнній відбудові.»
Своєю чергою Реджеп Тайїп Ердоган привітав важливу роль Румунії щодо експорту зерна та сільськогосподарської продукції з України. «На початку війни Туреччина зробила значний внесок у припинення конфліктів, забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки судноплавства на Чорному морі. Я впевнений, що наш союзник Румунія зробить необхідний внесок у міжнародні зусилля з цього питання. У той же час ми обговорили війну в Україні, яка триває вже третій рік. З початку цієї війни Туреччина зробила значний внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки судноплавства в Чорному морі і продовжує це робити», – зазначив глава турецької держави.
Співпраця союзників в акваторії Чорного моря
З іншого боку, міністр оборони Ангел Тилвер заявив у вівторок, що морське судноплавство найбільше страждає від збою GPS-сигналу в Чорноморському регіоні викликаного діями Росії, висловивши стурбованість Румунії цією проблемою. Ця заява прозвучала після того, як центральні ЗМІ повідомили про доповідь Євроатлантичного центру стійкості про те, що Росія веде радіоелектронну війну, яка відчувається, в тому числі, на сході Румунії. Міністра запитали, як на Румунію впливає таке глушіння і які заходи будуть вжиті.
«Очевидно, що такі дії привертають увагу тих, хто зобов’язаний і може відслідковувати такі інциденти. Очевидно, що найбільше страждає морське судноплавство і саме тому сьогодні в дискусіях, які я мав з паном Гюлером, міністром оборони Туреччини, компонент безпеки судноплавства на Чорному морі також був одним з головних на порядку денному. У зв’язку з цим хочу сказати, що ми з нетерпінням чекаємо і, можливо, вже в липні почне діяти Ініціатива з розмінування Чорного моря, адже дискусії щодо цього проекту більш ніж просунуті. Ми знаходимося на рівні технічних деталей. І також сьогодні, після пропозиції, яку ми отримали від Туреччини деякий час тому, ми повідомили, що другий мисливець за мінами, який увійде до складу румунської армії, зупиниться на певний час для підготовки і інтеграції в цей формат, я маю на увазі MCM. Тож очевидно, що ми стурбовані, ми стежимо за цим, але так Росія поводиться в регіоні і не лише зараз, але протягом вже досить тривалого часу», – сказав Ангел Тилвер на прес-конференції в Анкарі.
Телефонна розмова президентів Румунії та України
Посилення співпраці та безпеки в Чорноморському регіоні 21 травня обговорили і Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський. Про це румунський та український президенти повідомили у соцмережі Х. У той час як президент Румунії заявив, що переговори були зосереджені на «подальшій підтримці України», глава української держави повідомив, що вони обговорили «новий пакет військової допомоги, який готується», без інших подробиць. «Я щойно провів ґрунтовну телефонну розмову з Президентом Зеленським, зосередившись на нашій подальшій підтримці України, пріоритетах майбутнього саміту НАТО та посиленні спільної безпеки у Чорному морі», – написав Клаус Йоганніс. Крім того, він підтвердив підтримку Румунії українській Формулі миру. «Також висловив нашу відданість українській Формулі миру», – зазначив глава румунської держави.
«Провів розмову з Клаусом Йоганнісом і подякував Румунії за підтримку, зокрема за новий пакет військової допомоги, який готується», – йдеться у повідомленні Володимира Зеленського, розміщеному на X. «Поінформував Президента Йоганніса про поточну ситуацію на полі бою та ключові оборонні потреби України, особливо в ППО різних типів. Також домовилися прискорити нашу спільну роботу над двосторонньою угодою у сфері безпеки», – зазначив Володимир Зеленський. «Я вдячний Президенту Йоганнісу за те, що він підтвердив свою участь у Саміті миру, а також за готовність докласти зусиль для заохочення участі інших країн», – написав також Президент України.
Усі військові експерти і політологи стверджують, що Р.Молдова є сусідом України, який найбільше постраждав від російського вторгнення. Після прояву солідарності з українською державою, яка вже третій рік чинить опір російським окупантам, та приймаючи численних українських біженців після початку повномасштабного вторгнення, Кишинів сам став мішенню для росіян.
«Усі елементи гібридної війни, такі як хибні повідомлення про мінування, кібератаки, незаконно фінансовані протести, енергетичний шантаж – це виклики, з якими доводиться стикатися молдовській системі внутрішніх справ», – сказала в інтерв’ю Радіо Кишинів Ана Ревенко, колишня міністерка у прозахідному уряді. Вона додала, що провоєнна пропаганда, підбурювання до ненависті, дезінформація – частини тієї ж гібридної війни – мають на меті послабити стійкість громадян. «Вже зараз очевидно, що Росія дедалі інтенсивніше використовує важелі, за допомогою яких вона намагається дестабілізувати ситуацію в Молдові, не без підтримки олігархів-втікачів», – підсумувала Ана Ревенко.
На цьому тривожному тлі Республіка Молдова підписала у вівторок Угоду з Європейським Союзом про безпеку і оборону, яка, за словами підписантів, зробить співпрацю між Кишиневом і Брюсселем набагато тіснішою і надасть молдовській державі більше інструментів для зміцнення своєї безпеки на багатьох рівнях, в тому числі військовому. Кореспондент Радіо Румунія у Брюсселі зазначає, що Республіка Молдова тепер може брати участь у місіях в рамках Європейської політики безпеки й оборони і отримає допомогу для зміцнення свого військового потенціалу.
Молдовські солдати також будуть інтегровані в Європейський корпус швидкого розгортання і братимуть участь у спільних навчаннях і тренуваннях. Ще один інструмент співпраці ЄС і Республіки Молдова – так званий Європейський фонд миру, який дозволяє державам-членам купувати і постачати військову техніку. Співпраця між двома сторонами також поширюється на сфери гібридних атак, дезінформації або захисту критичної інфраструктури та кордонів. Практично все, що пов’язано з безпекою Молдови, тепер є предметом співпраці, передбаченої угодою, кажуть оглядачі.
Зі статусом нейтралітету, закріпленим три десятиліття тому в Конституції, яку багато хто вважає застарілою, Кишинів має одну з найменших і найгірше оснащених армій в Європі. Але міністр оборони Анатолій Носатий, кадровий військовий, який навчався в США, обіцяє зміцнити збройні сили перед обличчям гібридної війни Росії. В інтерв’ю бухарестським ЗМІ він також розповів про військову співпрацю з Європейським Союзом, НАТО і сусідньою Румунією та наполягав на тому, що Північноатлантичний альянс «не є опудалом, яким весь час лякає російська пропаганда».
БЕЗПЕКА – Президент Клаус Йоганніс заявив у середу, що Румунії не існує прямої загрози, і він не має “жодних сигналів і жодних ознак” того, що існує небезпека нападів або інших “небажаних подій”, спрямованих проти Румунії. “З усієї інформації, яку я маю, я можу сказати вам, що Румунія є безпечною країною. Румунам не потрібно боятися, але ми, безумовно, завжди повинні бути готові до несподіваних подій”. За словами глави держави, сьогодні Румунія, перебуваючи в НАТО, користується найважливішими гарантіями безпеки, які вона коли-небудь мала. “Дуже, дуже важливо розуміти, що ми не одні, ми разом з нашими союзниками, і ми дуже добре справляємося з будь-якою ситуацією”, – додав Клаус Йоганніс.
ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Уряд у Бухаресті планує цього року підвищити заробітну плату деяким категоріям державних службовців на 10 відсотків, двома рівними траншами. Проєкт постанови з з цього питання був винесений Міністерством праці на громадське обговорення. Деякі з державних службовців, які отримають вигоду від цього підвищення, нещодавно влаштували акції протесту, вимагаючи більшого підвищення зарплат, але прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив у вівторок, що бюджет не може дозволити більшого підвищення у 2024 році. Згідно з проєктом постанови, вищі зарплати отримають працівники закладів культури, Торгового реєстру, дипломати, працівники оборонного сектору, мерій та установ, що фінансуються з власних доходів уряду і парламенту.
ВИСТАВКА – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив у середу, що існують перспективи того, що румунська оборонна промисловість за короткий час укладе значні контракти і принесе в економіку мільярди євро. Відвідавши міжнародну виставку “Чорноморська оборонна та аерокосмічна промисловість” в Бухаресті, прем’єр-міністр сказав, що це найбільша подія такого роду, присвячена оборонній промисловості в Чорноморському регіоні. Присутність 400 компаній з 31 країни демонструє “важливість” цього заходу, додав Чолаку. Представлені всі п’ять військових оперативних сфер: наземна, повітряна, військово-морська, кібернетична і космічна, а головним експонатом заходу є багатоцільовий літак п’ятого покоління F-35, який ВПС США вперше привезли на виставку в Європі. Виставка має на меті визначити можливості і знайти рішення для співпраці як у сфері виробництва, так і бізнесу, сприяючи міжнародному просуванню румунської оборонної промисловості.
ВЗАЄМИНИ – Румуни зможуть подорожувати до Туреччини без закордонного паспорта, лише на основі посвідчення особи, вирішив президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган під час офіційного візиту прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку до Анкари. Прем’єр-міністр Румунії взяв участь разом з главою турецької держави у першому спільному засіданні урядів двох країн, під час якого було прийнято рішення про те, що румунські фермери відновлять експорт і транзит м’яса до Туреччини. У той же час вони обговорили розширення співпраці в галузі оборони та енергетики.
ПАРТНЕРСТВО – Республіка Молдова та Європейський Союз уклали угоду про партнерство у сфері безпеки та оборони. Згідно з умовами документа, підписаного в Брюсселі, Кишинів зможе, серед іншого, брати участь у спільних військових навчаннях з країнами-членами ЄС та в механізмі оборонних закупівель ЄС. Республіка Молдова стала першою державою-партнером ЄС, яка уклала угоду про безпеку з Європейським Союзом.
ТЕАТР – У Крайові (південний захід) триває Міжнародний шекспірівський театральний фестиваль з театральними виставами, мультимедійними інсталяціями, концертами, кінопоказами під відкритим небом, презентаціями книг, конференціями та дебатами. “Макбет”, привезений Безіменним театром з Кишинева, та вистава “Дванадцята ніч”, поставлена Андрієм Шербанем у Державному театрі в Констанці – вистави сьогоднішньої програми. Shakespeare Village – британське село 1600-х років, відбудоване з нуля на території Крайового іподрому, є місцем проведення десятків концертів і вистав, а на набережній розмістився імерсивний клуб Shakespeare Dimensions – обіцянка шекспірівського всесвіту у віртуальній реальності. Цього року Міжнародний Шекспірівський фестиваль, якому виповнюється 30 років, налічує понад 300 вистав та заходів і об’єднує провідних театральних режисерів світу, серед яких Роберт Вілсон, Деклан Доннеллан, Пітер Брук та Роберт Лепаж.
Президент США Джо Байден подякував Румунії за її відданість НАТО протягом 20 років з дня вступу до Альянсу і за її лідерську роль в Чорноморському регіоні. «Ви перевершили усі очікування», – сказав Байден, який у вівторок прийняв у Білому домі президента Клауса Йоганніса. Серед тем, які обговорювалися, були поглиблення двостороннього стратегічного партнерства, ситуація на східному фланзі НАТО і ситуація в Україні.
«Я не думаю, що є якісь партнери НАТО, які мають більшу відданість Євроатлантичному альянсу, ніж Румунія і Сполучені Штати», – сказав президент Байден на початку зустрічі. «Те, що ви зробили і те, що ми продовжимо робити разом, буде дуже важливим не тільки для Європи, але й для всього світу. Ви були неймовірні. Допомога, яку ви надали Україні, є реальною, вона є значною», – наголосив лідер Білого дому. Він також сказав, що зараз закладається фундамент на наступні 20 років і запевнив, що Сполучені Штати твердо стоять на боці Румунії.
Зі свого боку, Президент Йоганніс зазначив, що Румунія не тільки вступила до НАТО і вже 20 років є гордим членом Альянсу, але й зуміла попрацювати над своїми двосторонніми відносинами зі Сполученими Штатами, які стають дедалі міцнішими. «На жаль, найважливішим питанням зараз є пошук шляхів відновлення миру в Європі. Румунія намагається робити все можливе і ми маємо досить хороші результати, але ми повинні знайти способи не дати Росії виграти війну проти України. Ми повинні бути єдиними», – підкреслив Клаус Йоганніс.
Після переговорів в Овальному кабінеті президент Румунії повідомив, що обговорювалося також питання посилення протиповітряної оборони України.
«Президент Байден порушив це питання й я сказав йому, що ми відкриті до його обговорення. Це означає, що я маю обговорити це вдома, у Вищій раді національної оборони, аби побачити, як ми можемо розглянути це питання, що ми можемо запропонувати і, очевидно, що ми можемо отримати взамін, тому що, на мою думку, неприйнятно для Румунії залишатися без протиповітряної оборони. Я думаю, що ми знайдемо рішення. Мова йде про одну систему Patriot.»
Президент Байден також подякував Румунії за розміщення американських військ на своїй території.
Президент Румунії Клаус Йоганніс, який перебуває з робочим візитом у США, у вівторок, 7 травня, був прийнятий його американським колегою Джо Байденом у Білому домі. Під час розмови обидва лідери відзначили співпрацю з питань міжнародної безпеки, економіки та продовження підтримки України.
Клаус Йоганніс заявив, що важливою темою в двосторонніх дискусіях була Україна. «Румунія продовжуватиме підтримувати Україну стільки часу, скільки буде необхідно, і я також передав це Президенту Байдену. Нашим спільним пріоритетом, як Європейського Союзу, так і Сполучених Штатів, є не дозволити Росії виграти цю війну проти України».
Президент Байден подякував Румунії за послідовні зусилля на користь союзників і за послідовну підтримку України, включаючи сприяння транзиту української сільськогосподарської продукції на світові ринки.
Під час пресконференції за підсумками зустрічі з Президентом Джо Байденом глава румунської держави дав зрозуміти, що Румунія готова розглянути можливість передати Україні ЗРК Patriot:
«Очевидно, що в Україні є потреба в системах протиповітряної оборони. Протягом останніх кількох тижнів була досить інтенсивна дискусія про те, хто може запропонувати Україні системи Patriot. Румунія має такі системи і тоді, звичайно, запитали й нас. Президент Байден також піднімав це питання й я сказав йому, що ми відкриті до обговорення цих питань, а це означає, що я повинен буду обговорити це вдома, у Вищій раді національної оборони, аби побачити, як ми можемо розглянути це питання, що ми можемо запропонувати і, очевидно, що ми можемо отримати взамін, тому що, на мою думку, неприйнятно для Румунії залишатися без протиповітряної оборони. Я думаю, що ми знайдемо рішення. Мова йде про одну систему Patriot.»
Нагадаємо, що у жовтні минулого року, під час офіційного візиту до Бухареста , президент України Володимир Зеленський подякував Румунії за військову допомогу. Глава української держави, на спільному з румунським президентом, анонсував тоді «хороші новини» щодо артилерії та ППО. «Я вдячний за всі надані Румунією пакети підтримки і за те, що ми обговорили сьогодні. Будуть хороші новини щодо артилерії та ППО. Дуже дякую за це», – сказав президент України. «Впевнений, всі в Румунії знають, яку загрозу життю несе російський терор, ракети та ударні дрони», – додав він.
