Tag: безпека

  • Румунія та Україна обговорили шляхи посилення співробітництва у сфері безпеки і оборони

    Румунія та Україна обговорили шляхи посилення співробітництва у сфері безпеки і оборони

    У середу, 1 травня, Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула провів зустріч із Секретарем РНБО України Олександром Литвиненком. Під час розмови йшлося про розвиток румунсько-українського співробітництва у сфері безпеки і оборони. Зокрема сторони обговорили можливість підписання меморандуму про співробітництво та партнерство.

    Олександр Литвиненко висловив слова вдячності за підтримку Румунією суверенітету і територіальної цілісності України, надання гуманітарної та іншої допомоги, а також акцентував на важливості продовження більш тісної і системної співпраці між двома країнами.

    Нагадаємо, що в січні Україна та Румунія розпочали двосторонні переговори про укладення двосторонньої безпекової угоди. Перед цим президент Клаус Йоганніс, під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським, запевнив у незмінній рішучій підтримці України з боку Румунії.

  • Румунія – НАТО: 20 років

    Румунія – НАТО: 20 років

    «Як країна-член НАТО, Румунія має сьогодні найсильніші в своїй історії гарантії безпеки і виконує свої зобов’язання, взяті на союзницькому рівні, роблячи внесок у зміцнення спільної безпеки і колективної оборони», – заявив президент Клаус Йоганніс на конференції «Румунія-НАТО: 20 років», організованій у середу Міністерством оборони. За словами глави держави, нинішній контекст, викликаний війною поблизу кордонів країни, підвищує значення Румунії як опори регіональної безпеки і стабільності.

    Клаус Йоганніс зазначив, що Бухарест повинен активізувати зусилля зі зміцнення резерву військовослужбовців, відродження національної оборонної промисловості та модернізації транспортної інфраструктури. «Захист наших громадян є одним з основних зобов’язань румунської держави. Але безпека людей не може бути гарантована без армії, оснащеної сучасними технологіями. Починаючи з 2023 року Румунія збільшила з 2% до 2,5% ВВП видатки на оборону, тобто на оснащення румунської армії, мотивацію, підготовку і вдосконалення наших військових і підвищення рівня оперативної сумісності з силами союзників

    Своєю чергою, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що вступ до НАТО означає повернення Румунії до спільноти західних демократичних цінностей і принципів. «Сьогодні Румунія незворотно закріпилася в євроатлантичній спільноті і є стратегічним якорем для НАТО на східному фланзі. Румунія залишається зрілим і надійним союзником, з проактивною позицією і здатністю діяти послідовно задля досягнення власних цілей і захисту союзницьких цінностей.»

    Спікер  Сенату Ніколає Чуке сказав, що Румунія є безпечною країною завдяки армії і Альянсу, до якого вона приєдналася два десятиліття тому, ставши джерелом безпеки в регіоні і важливою опорою НАТО в Чорному морі. Він попередив, що безпечніший світ для майбутніх поколінь залежить від подальшої підтримки сусідньої України перед лицем російської агресії.

    Румунія в безпеці тому, що «кожен її квадратний дюйм захищений збройними силами НАТО», – сказав виконувач обов’язків спікера Палати депутатів Альфред Сімоніс, додавши, що головним посланням Альянсу є «захист свободи і суверенітету народів».

    У заході в Бухаресті взяли участь міністри оборони країн-членів НАТО і начальники генеральних штабів або посли країн Північноатлантичного альянсу. У цьому контексті міністр оборони Румунії Ангел Тилвер провів кілька двосторонніх зустрічей з колегами і послами країн-членів Альянсу. Румунія офіційно приєдналася до Північноатлантичного альянсу 29 березня 2004 року, коли передала на зберігання ратифікаційні грамоти, а 2 квітня 2004 року прапор країни був піднятий над штаб-квартирою НАТО.

  • Війна проти України після переобрання Путіна

    Війна проти України після переобрання Путіна

    Після нещодавніх так званих виборів у росії Путін залишиться при владі  ще шість років і має всі шанси побити рекорд режиму Сталіна. Швидше за все, у наступний період світ матиме справу з більш агресивним Путіним, який продовжить свою войовничу риторику і може оголосити масштабну мобілізацію. 18 березня він знову з’явився перед російським населенням під час зібрання в центрі Москви на сцені на Красній площі, щоб відсвяткувати десяту річницю незаконної анексії Криму, а також свою перемогу на президентських виборах. Путін почав свою промову з щирих привітань із возз’єднанням Криму і Севастополя з росією. Говорячи про півострів, він сказав, що Крим часто називають «непотоплюваним авіаносцем», додавши, що саме це і навело його на думку сказати про те, що «Крим повернувся в рідну гавань». Згодом очільник Кремля сказав, що Крим – це «стратегічно важлива територія» та «гордість рф». За словами Путіна, жителі окупованих українських територій – і півострова, і Донбасу, нібито давно мріяли про «повернення на батьківщину» і висловили це бажання ще під час «російської весни» 2014 року. При цьому, Путін зазначив, що шлях Донбасу і Новоросії виявився трагічнішим, ніж у Криму.

    Після величезного провалу планів щодо захоплення України узимку 2022 року, Путін вже два роки намагається окупувати весь Донбас. Але людьські втрати та витрати, пов’язані з веденням війни в Україні створюють величезний тиск на російський бюджет, адже третина державних видатків тепер виділяється на війну, що змусило російський уряд вилучити майже 6,5 трильйонів рублів за останні два роки з Фонду національного добробуту. Однак путінський режим не полишає своїх загарбницьких планів. Як повідомив нещодавно міністр оборони росії Сергій Шойгу «до кінця року планується сформувати дві загальновійськові армії і тридцять з’єднань, зокрема чотирнадцять дивізій і шістнадцять бригад».

    За цих умов постає запитання: що буде далі? Москва відправлятиме все більше чоловіків на війну в Україні, шукатиме нові джерела фінансування війни, робитиме нові погрози НАТО та придушуватиме будь-який публічний прояв антивоєнних поглядів в росії? Про це йшлося у програмі Радіо Румунія «Євроатлантика», гостями якої були, колишній член Комітету Європейського парламенту з питань безпеки і оборони Віктор Боштінару та генерал-майор у відставці Дан Греку.

    Говорячи про так-звані вибори в росії Віктор Боштінару наголосив, що Путін забезпечив собі новий термін за сценарієм, розробленим за радянськими підручниками.  «Путіну вдалося створити одіозну комбінацію радянських і царських підручників, адже і терор, і дискреційне здійснення влади так чи інакше виходять за межі, які радянська влада надавала своїм лідерам.  Що чекає на нас попереду? Усе просто: я переконаний, що цей новий термін буде продовженням каденції, яка щойно закінчилася, тому що вторгнення і окупація Криму, а також війна проти України продовжуватимуть мати наслідки як на міжнародному рівні, з точки зору геополітичних відносин між росією та іншими акторами на планеті, так і з точки зору економічної та соціальної ситуації в російській федерації, принаймні в середньостроковій перспективі, якщо ми подивимося на те, як розвивалися події в Україні останнім часом і на подальші тенденції.»

    Говорячи про найбільш імовірне продовження агресивної риторики  російського диктатора щодо України генерал-майор у відставці Дан Греку наголосив на змісті його останніх виступів «Я хотів би привернути увагу до трьох виступів російського президента: у неділю ввечері, одразу після оголошення часткових результатів, у понеділок на Красній площі, а також на засіданні колегії ФСБ, колишнього КДБ, виразником якого він, по суті, є. Тому що у всіх цих трьох виступах він дуже чітко дав зрозуміти, що так звана «спеціальна військова операція», як в рф називають війну проти України, розв’язану в лютому 2022 року, не досягла своїх цілей, але що в його думках і в його бажанні вона продовжуватиметься. І при цьому він вперше за досить тривалий час знову згадав Новоросію.» Дан Греку зазначив, що Путін дійсно дуже мріє про гегемонію, йому це не вдасться, але він цього прагне і, з огляду на це, російський лідер продовжуватиме створювати серйозні проблеми з безпекою у регіоні та в світі загалом.

    Незважаючи на авторитарність путінського режиму, історія свідчить, що жоден авторитарний режим не є вічним, а нещодавній теракт у Підмосков’ї показав серйозні проблеми Кремля, який втрачає довіру населення країни. Чи будуть росіяни і надалі миритися з цими репресіями силовиків і втратами у війні в Україні? Віктор Боштінару: «Якщо за часів Горбачова наслідки війни в Афганістані призвели до виведення радянських військ з Афганістану через неймовірні витрати на війні і невдачі в боях з талібами, то зараз умови початку горбачовської перебудови і політичної відлиги часів «гласності» виглядають як ідеальний світ у порівнянні з путінською дійсністю 2024 року. Нічого не зміниться на краще. Репресії будуть правилом, а не винятком. Не буде місця для інакомислення. Не буде можливості для протестних рухів, лише поодинокі ядра, які будуть знищуватися з легкістю і жорстокістю, властивою російським або радянським силовим структурам.»

    Водночас колишній депутат Європарламенту Віктор Боштінару каже, що західний світ нарешті зрозумів, що у відносинах з росією немає місця ілюзіям, усвідомив цю жахливу реальність, яка називається диктатурою і жорстокістю путінського режиму, що перебуває, мабуть, у біологічному завершенні свого циклу.  «Захід повинен створити усі можливі системи захисту і я радий і вітаю той факт, що в Румунії буде побудована велика база НАТО в Когелнічану, яка стане найбільшою в Європі, тому що єдине, що росія, схоже, поважає сьогодні – це силу. У Заходу більше немає місця для найменших ілюзій щодо росії, з якою можна вести переговори. Але, в той же час, я не належу до табору панікерів, які стверджують, що завтра або на горизонті нас чекає російський наступ на НАТО або низку країн НАТО. Навіть якщо росія здійснить напад на одну країну НАТО, вона воюватиме зі всім НАТО. Це стаття 5, в якій немає місця для інтерпретації. Я переконаний, що й Трамп не піддасться спокусі інтерпретувати цю статтю, якщо повернеться на посаду президента Сполучених Штатів. А, з іншого боку, Європа повинна бути дуже серйозно підготовлена, в тому числі шляхом створення умов для переходу на «воєнні рейки», тому що те, що ми маємо сьогодні, з точки зору промислового потенціалу для підтримки військових зусиль в середньостроковій та довгостроковій перспективах, є далеко недостатнім.»

    В ЄС також розглядають можливість створення посади Комісара ЄС з питань оборони, який контролюватиме промислові аспекти оборонної політики блоку. Крім цього вже до саміту НАТО у Вашингтоні в липні, країни альянсу можуть домовитися про введення системи «військового Шенгену», яка забезпечить швидкий і вільний рух військових конвоїв із заходу на схід, з півночі на південь і навпаки. Цей план включає, також, проєкти з розширення та зміцнення європейської транспортної інфраструктури, включаючи автомобільні та залізничні дороги, мости, тунелі, порти та аеропорти, щоб якомога більше магістралей могли бути використані для доставки важкої та великогабаритної техніки, з тим, щоб  кремлівський диктатор навіть не допустив думки про наступальні дії.

    Але й росія не втрачає часу і постійно вдосконалює свої методи пропаганди, як усередині країни так і за її межами, веде потужну інформаційну війну проти України та проти колективного Заходу, – каже колишній депутат Віктор Боштінару. «Пропаганда фактично стане єдиним продуктом офіційної політики Кремля, тому що, з одного боку, їй доведеться продавати росіянам пропагандистську упаковку, і тому Путін, ймовірно, підніме славну радянську пропаганду на абсолютно новий рівень, адже його пропаганда містить достатньо нацистських елементів. Тож з цього жахливого гібриду, у два етапи, народиться нова реальність, яка в епоху штучного інтелекту, фейкових новин і гібридної війни буде практично єдиною політикою Москви. І в міжнародних відносинах ми побачимо вірулентність російської пропаганди, в тому числі в кампаніях, на кшталт нещодавніх вправ з румунським скарбом, з посиланням на Республіку Молдова, з посиланням на те, скільки, нібито, ми повинні компенсувати Радянському Союзу, забуваючи про Угоду про перемир’я, укладену 1944 року в Москві і про мирні домовленості після Другої світової війни. Тож пропаганда буде єдиним плюсом, який продаватиме Путін, у тому числі для того, щоб тримати під контролем  і купувати ілюзії внутрішньої аудиторії.»

    Отже, чого чекати світу від нового 6-річного президентського терміну Володимира Путіна? Відповідає генерал-майор у відставці Дан Греку. «Я очікую, що він продовжить свої наступальні дії в Україні, намагатиметься дестабілізувати все навколо себе і що не підкоряються йому, в лапках, там, де він не може нав’язати своїх лідерів, як це було колись в Україні, як він це зробив у Придністров’ї, Абхазії та на інших територіях, тому що, зрештою, це справжня мрія нового «царя» в Кремлі. Я не очікую нічого доброго від російської федерації, так само, як і не очікую якоїсь великої агресії проти НАТО, тому що у неї немає таких ресурсів. Але для того, щоб дестабілізувати нас, і коли я кажу дестабілізувати нас, я маю на увазі нас як державу, і я також маю на увазі наших союзників, російська федерація не припинить своїх дій, тому що, на жаль, вона показала себе досить «професійною» в цій сфері.»

  • Гроші ЄС на виробництво боєприпасів

    Гроші ЄС на виробництво боєприпасів

    Румунія як член НАТО і Європейського Союзу змушена постійно адаптувати свою політику безпеки, щоб йти в ногу з розвитком подій в регіоні, особливо в останні роки, коли Росія розв’язала повномасштабну війну проти України та веде гібридну війну з Республікою Молдова, з якою Румунію пов’язують тисячі невидимих нитей.

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку в неділю ввечері в інтерв’ю приватному телеканалу знову запевнив, що Румунії не загрожує напад з боку Російської Федерації, оскільки вона є членом НАТО і приймає тисячі військовослужбовців США та багатьох європейських країн-союзників. Однак у такому мінливому безпековому кліматі Бухарест зобов’язаний разом зі своїми союзниками і партнерами модернізувати і збільшувати свої запаси озброєнь і боєприпасів.

    Прем’єр-міністр оголосив, що Румунія отримає 47 мільйонів євро на проєкт, який реалізує державна компанія Romarm спільно з Німеччиною.  Це частина гранту від Європейської комісії, яка виділила близько 513 мільйонів євро компаніям в країнах-членах ЄС для збільшення потужностей з виробництва боєприпасів. Це буде найсучасніший завод такого типу в Румунії, – ствердив Марчел Чолаку, який додав, що інвестиції сягнуть майже 400 мільйонів євро.

    Кореспондент Радіо Румунія у Брюсселі передає, що півмільярда євро, виділених Єврокомісією, є співфінансуванням понад 30 проєктів, представлених компаніями держав-членів, а в цілому це призведе до інвестицій у розмірі майже 1,5 мільярда євро. Бюджет, виділений на румунський проєкт, є найбільшим з 31 відібраного проєкту, разом з іншим, впровадженим Францією та Швецією.

    Транш у розмірі 513 мільйонів євро є першим з 2 мільярдів євро, які будуть виділені на збільшення виробництва боєприпасів із загальною метою зміцнення галузі. Перше фінансування охоплює кілька сфер виробництва, в тому числі вибухових речовин і порохів для боєприпасів, що включає й румунський проєкт, а також артилерійські і ракетні проєкти. За словами представників Єврокомісії до кінця 2024 року європейське виробництво зброї досягне річної потужності в один мільйон снарядів 155 мм калібру, а до кінця 2025 року подвоїться.

    Додаткове виробництво забезпечить Україну більшою кількістю артилерійських снарядів для ведення оборонної війни проти Росії, а також поповнить виснажені запаси європейських держав, які постачали Києву озброєння та боєприпаси. Водночас Єврокомісія рекомендує країнам-членам здійснювати більші спільні закупівлі, щоб дати сигнал середньо- і довгострокової передбачуваності оборонної промисловості континенту.

  • Геополітичні виклики у Чорноморському регіоні

    Геополітичні виклики у Чорноморському регіоні

    Для якнайкращого розуміння та усвідомлення наслідків геополітичних процесів у навколишньому світі, передусім у Чорноморському регіоні, румунська громадська організація «Дім Чорного моря» пропонує широкому загалу два нових аналітичних проєкти: Чорноморські хроніки – геополітичний бортовий журнал біля Евксинського Понта (назва Чорного моря в Стародавній Греції, Стародавньому Римі та Візантії) та Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті.

    Чорноморські хроніки матимуть форму щотижневих оглядів основних політичних, військових, економічних, геополітичних та безпекових подій, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Ці щотижневі аналітико-синтетичні матеріали міститимуть три основні структурні елементи: – білі хроніки: аналітична розшифровка безпекових подій у розширеному Чорноморському регіоні; – червоний код: визначення потенційно вибухонебезпечних подій у регіоні; – чорні лебеді: можливі сценарії/події/розвиток подій з низькою передбачуваністю та максимальним впливом, які можуть проявитися в регіоні, якщо згорнуться всі сприятливі фактори.

    Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті – це новий аналітичний проєкт у вигляді оригінального щомісячного аналізу від спеціального гостя ГО «Дім Чорного моря» з Румунії або з країн регіону, про політичні, військові, економічні, геополітичні та безпекові події, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Іноді аналіз гостя може бути замінений інтерв’ю з одним із експертів ГО «Дім Чорного моря»  з «гарячих» геополітичних питань регіону.

    Про це та про інше ми попросили розповісти головного ініціатора цих проєктів експертa з геополітики,  політолога, колишнього дипломата та голову громадської організації «Дім Чорного моря» Доріна Попеску.

     

    Очолювана Вами організація започаткувала у перші місяці цього року два нових проєкти. Як виникла ця ідея?

    Ми живемо у все більш напруженому світі, в якому відбувається все більше подій, багато з них накладаються одна на одну, важко розшифровуються, іноді навіть експертами і, звичайно ж, широкою громадськістю. Для того, щоб спростити розуміння широким загалом, а також експертами, геополітичних явищ, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні, регіоні, який має стратегічне значення для Румунії та НАТО в цілому й, отже, допомогти розшифрувати геополітичні події, що відбуваються в цьому регіоні, ГО «Дім Чорного моря», основною діяльністю якої є моніторинг геополітичних подій у розширеному Чорноморському регіоні, пропонує широкій громадськості та експертам з країн Чорноморського регіону щотижневий огляд основних політичних, геополітичних, військових, економічних та безпекових подій в регіоні. До речі, хочу наголосити, що, згідно з нашою давньою оцінкою, Чорноморський регіон є полігоном для випробувань і переговорів про новий світовий порядок. Тут ревізіоністські актори, такі як російська федерація, намагаються нав’язати своє бачення нового світового порядку і Чорноморський регіон є одним із, а можливо навіть найважливішим полігоном, тут випробовується новий світовий порядок. Цей регіон набув глобального значення, тому для експертів і громадськості вкрай важливо мати під рукою аналітичний інструмент, не витрачаючи час на пошук новинних сайтів у Румунії, Р.Молдова, Україні, російській федерації, країнах Кавказу. Ми в основному проводимо попередній аналіз найбільш важливих подій і повідомляємо про них, але не у вигляді інформаційних зведень, а проводячи попередню аналітичну оцінку, відзначаємо відповідні події і зводимо їх в єдиний документ, виставляємо його на розсуд громадськості, маючи на увазі, звичайно, нашу мету, щоб ця первинна аналітична оцінка дійшла до якомога більшої кількості людей. Отже, «Чорноморські хроніки» – це щотижневі огляди, які містять основні актуальні геополітичні, політичні, військові, безпекові та економічні події в Чорноморському регіоні, ці щотижневі огляди готуються експертами ГО «Дім Чорного моря» в Констанці, яку я очолюю.

    – Інший ваш проєкт – Гість «Чорноморських хронік». У чому його особливість?

    Ми плануємо запросити до Констанци, до Чорного моря, поки що в режимі онлайн, найкращих експертів з Румунії та інших країн регіону, в першу чергу з Р.Молдова, України, Грузії, експертів високого рівня і з бездоганною репутацією, фахівців в системі міжнародних відносин, які щомісяця говоритимуть з нами про Чорне море. Кожен гість розповідатиме про найважливіші події в Чорноморському регіоні, пропонуватиме оригінальний, власний аналіз, який ми розміщуватимемо на сайті нашої організації та розсилатимемо всім зацікавленим особам, третього тижня кожного місяця. Таким чином, ми маємо два аналітичних продукти, які розповідають про Чорне море і, які будуть сприяти кращому усвідомленню громадськістю та експертами важливості, стратегічної значущості Чорноморського регіону.

    – 10 років тому, в лютому 2014 року, російська федерація розв’язала війну проти України, а в 2022 році  Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді багато чого змінилося в регіоні Чорного моря. Як усе це вплинуло на румунсько-українські відносини?

    – Одним з небагатьох позитивних наслідків цього конфлікту, повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, стала можливість для Румунії та України покращити, нормалізувати, зміцнити і навіть підняти до найвищого, стратегічного рівня свої двосторонні відносини. У цьому напрямку вже зроблено багато кроків. Розпочато переговори про підвищення двосторонніх відносин до рівня стратегічного партнерства, є заяви, але є також дипломатичні зусилля, спрямовані на визначення найкращих сфер, тем, які могли б принести додану вартість цьому стратегічному партнерству між нашими країнами. Отже, війна збільшила апетит Бухареста і Києва до налагодження стратегічних двосторонніх відносин і в цьому напрямку ведеться велика робота. Звичайно, є також низка проблем, історичного характеру, низка негативних уявлень, які впливали на наші двосторонні відносини до цього часу і які, мало-помалу, відходять на другий план, стають історією, але вони відходять, стають історією і минулим завдяки щоденним зусиллям дипломатів, експертів, тих, хто щиро вірить у покликання цих двосторонніх відносин приносити користь, як в Бухаресті, так і в Києві. Надзвичайно важливою ланкою у розвитку двосторонніх відносин є румунська спільнота в Україні та українська спільнота в Румунії. Разом ці дві спільноти є чи не найважливішим інструментом зміцнення двосторонніх відносин, тобто, окрім того, як столиці бачать двосторонні відносини своїх країн, відповідний внесок можуть зробити і роблять обидві спільноти. Чому ці дві спільноти відіграють абсолютно вирішальну роль у розвитку двосторонніх відносин? Тому що більшість старих упереджень у двосторонніх відносинах, які інерційно проявляються і сьогодні, пов’язані з дотриманням прав румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії. Якщо ці упередження відійдуть у минуле завдяки додатковим заходам і діям, вжитим двома країнами на користь румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії, то багато упереджень, з якими частина населення наших країн дивиться на ці двосторонні відносини, будуть розвіяні. Таким чином, це чудова можливість для Румунії та України зміцнити свої двосторонні відносини.

    – Хоча про це мало говорили, але Румунія послідовно та безумовно допомагала Україні протягом останніх двох років, в тому числі у військовому плані. Як Ви оцінюєте позицію офіційного Бухареста у цьому сенсі?

    – Румунія надала Україні явну, повну, багаторівневу допомогу в усіх сферах – соціальній, економічній, військово-технічній, політичній, геополітичній, правовій тощо, і продовжуватиме це робити. Зазначу, що Румунія анітрохи не зменшила темпів і рівня підтримки. Можливо, іноді, з певних статистичних причин, румунська влада вирішила не говорити про цю підтримку відкрито для громадськості, як це робили інші країни, але ця підтримка була масштабною, вона була добре виміряна, вона була добре структурована, вона була значною і вона була постійною і безумовною, звичайно, тому що завдяки цій підтримці Румунія практично гарантує частину своєї безпеки, якщо хочете, допомагаючи зупинити російську армію від просування в напрямку Румунії та інших країн НАТО. Ніхто в Румунії не має наміру зменшувати цю підтримку в найближчі місяці і роки. Румунія продовжуватиме надавати масштабну підтримку Україні в усіх вищезгаданих сферах. Ми залишаємося дуже впевненими у те, що, якщо підтримка України міжнародним співтовариством не ослабне, природні, законні цілі України щодо визволення своїх територій одного дня будуть досягнуті. Отже, я думаю, що ми знаходимося на цьому етапі. Підсумовуючи – війна надала особливу можливість Румунії та Україні перезапустити двосторонні відносини, навіть до рівня стратегічного партнерства; над цим стратегічним партнерством працюють; важливо, щоб історичні упередження, які кинули тінь на наші двосторонні відносини, були усунуті за допомогою різних заходів та дій з обох сторін; обидві меншини, румунська – в Україні та українська – в Румунії, мають бути краще залучені до цих процесів, оскільки те, як вони сприймають двосторонні відносини, буде вирішальним у формуванні майбутніх взаємин між Бухарестом і Києвом; російська федерація продовжує залишатися прямою військовою загрозою для України, більш віддаленою, гібридною загрозою для Румунії та Республіки Молдова; Україна та Румунія можуть знайти формулу та різні формати співпраці, включаючи створення форматів для посилення безпеки Республіки Молдова, яка є надзвичайно важливою в цьому регіональному рівнянні з точки зору ризиків та загроз, які генерує російська федерація. Зараз ми знаходимося на другому році війни. Ми чекаємо на розвиток подій, які призведуть до повного досягнення законних цілей української сторони щодо припинення цієї агресивної війни російської федерації проти України та війни за оборону України, шляхом повного звільнення території та відновлення територіальної цілісності України.»

    – 2024 рік є роком чотирьох виборів у Румунії – до Європарламенту, місцевих, парламентських та президентських. Водночас, на тлі численних криз, в останні роки і в Румунії спостерігалося зростання популярності праворадикальних рухів і партій, які часто використовують «запозичену» від росії антиукраїнську риторику. Чи не вплине це на подальшу допомогу Румунії Україні?

    – По-перше, російська федерація звикла використовувати політичні, електоральні вразливості в країнах, де проходять вибори. Це триває вже кілька років, російська федерація діє в гібридний спосіб у країнах, де відбуваються вибори. Яким чином? Підриваючи довіру суспільства до таких інституцій, як Європейський Союз, НАТО тощо, підриваючи довіру суспільства до функціонування власних національних інституцій – парламенту, збройних сил, спецслужб, силових структур тощо. Що стосується країн-членів ЄС і НАТО, то в першу чергу шляхом руйнування довіри населення країн-членів до функціонування цих інститутів – Європейського Союзу і НАТО, намагаючись деструктурувати відносини між двома сторонами Атлантики, а також намагаючись ще більше поглибити існуючі невеликі тріщини в трансатлантичних відносинах. російська федерація має на меті і здійснює гібридні дії в цьому сенсі, щоб ізолювати Україну і підірвати міжнародну підтримку України. На жаль, звичайно, період виборів у 2024 році в усіх країнах-членах ЄС створює сприятливе поле для гібридних дій російської федерації з точки зору спроб дестабілізувати політичну ситуацію в країнах-членах і НАТО та поглибити вразливості. З цієї точки зору, що ми маємо робити? Суворо уникати політизації стратегічних питань, таких як підтримка України і залишити управління підтримкою фахівцям. Ми повинні повністю уникати включення до виборчого порядку денного питань, які можуть зашкодити цій підтримці, уникати або політично та електорально виважено, зважено і добросовісно підходити до питань цього рішення і, безумовно, будуть голоси, які закликатимуть до скорочення цієї підтримки, будуть популістські заяви про те, що ця підтримка буцімто руйнує власні соціальні та економічні можливості Румунії, на шкоду її власним громадянам. Це не так, підтримка України – це підтримка безпеки Румунії, це підтримка майбутнього наших дітей. На жаль, проведення цих виборів розширить поле для маневру російської федерації, яка, в тому числі шляхом здійснення гібридних, провокаційних та дестабілізуючих дій в Румунії, намагатиметься зменшити цю підтримку. Усе залежить від здатності і бажання офіційного Бухареста зберегти цю підтримку, оскільки, повторюся, ця підтримка є такою, що зменшує або знімає ризик того, що Румунія може навіть стати прямою мішенню в майбутніх війнах і конфліктах, спричинених напруженістю, яка спостерігається зараз.

    – І все-таки, наскільки, на Ваш погляд, зміниться позиція Румунії до українського питання після цьогорічних виборів?

    – Я залишаюся впевненим, що навіть після цих виборів буде підтверджено, що демократія в Румунії є консолідованою, здатною протистояти цим викликам і, що зрілість і мудрість румунського населення, яке продовжуватиме підтримувати Україну, оскільки усвідомлює стратегічну важливість цієї підтримки, забезпечить мінімізацію токсичних наслідків цього виборчого року.

  • Прогрес на шляху до Шенгену

    Прогрес на шляху до Шенгену

    Європейський
    комісар з питань внутрішніх справ Ілва
    Йоханссон високо оцінила прогрес Румунії
    у сфері прикордонного контролю, міграції
    та надання притулку під час дискусій в
    Люксембурзі в рамках Ради з питань
    юстиції та внутрішніх справ, організованої
    іспанським головуванням в Раді
    Європейського Союзу. Я налаштована
    оптимістично, тому що Румунія і Болгарія
    знову і знову, з кожним проектом,
    демонструють, що вони готові, -
    зазначила єврочиновниця.



    Згідно
    з прес-релізом Міністерства внутрішніх
    справ у Бухаресті, румунська та болгарська
    делегації представили заходи, вжиті
    для посилення прикордонного контролю
    та зміцнення безпеки ЄС, а центральним
    пунктом виступу румунської делегації
    була презентація відмінних результатів
    Пілотного проекту, узгодженого Румунією
    з Європейською комісією в березні 2023
    року, який вже був реалізований на
    кордоні з Сербією протягом останніх 6
    місяців, – йдеться в прес-релізі.
    Європейська чиновниця була вражена
    успіхом проекту, підкресливши, що
    відмінні результати заходів, впроваджених
    Румунією, роблять її моделлю для всіх
    держав-членів ЄС.


    Більше
    того, за словами єврокомісара, хороші
    результати, досягнуті Румунією та
    Болгарією в управлінні пілотними
    проектами у сфері міграції, є додатковим
    аргументом на користь приєднання до
    Європейського простору вільного
    пересування. Зі свого боку, іспанське
    головування в Раді підтвердило, що
    завершення процесу вступу є для нього
    пріоритетом, заради якого воно продовжить
    працювати і сподівається, що процес
    буде успішним. Слід також зазначити, що
    велика більшість
    держав-членів визнали прогрес двох
    країн і підтримали приєднання Румунії
    та Болгарії до Шенгенської зони в
    Люксембурзі.



    Австрія
    та Нідерланди, які заблокували вступ
    двох країн наприкінці минулого року,
    не представили Раді жодних аргументів
    щодо блокування вступу
    до простору вільного
    пересування або того, що вони могли б
    зробити, щоб приєднатися до нього.
    Рада з питань внутрішніх справ не має
    на увазі голосування або обіцянки щодо
    вступу Румунії та Болгарії, але не можна
    не відзначити той факт, що в черговий
    раз держави-члени обговорили це питання.
    І все це в той час, коли Рада практично
    парафувала відновлення контролю на
    деяких з найважливіших кордонів
    континенту в нинішньому європейському
    контексті, позначеному міграційними і
    терористичними загрозами.



    На
    зустрічі міністри внутрішніх справ ЄС
    погодилися, що країни-члени повинні
    краще перевіряти мігрантів і шукачів
    притулку та швидше висилати тих, хто
    становить загрозу для безпеки. У цьому
    контексті десять країн запровадили
    тимчасовий контроль на своїх кордонах,
    деякі з них – на всьому кордоні, інші -
    лише на певній його
    частині. Основна причина – конфлікт між
    Ізраїлем і Палестиною, який може збільшити
    ризик насильства в Європі, як у випадку
    з терактом у Бельгії.

  • Cаміт Європейського політичного співтовариства в Республіці Молдова

    Cаміт Європейського політичного співтовариства в Республіці Молдова

    Республіка Молдова приймала 1 червня в замку Мімі в селі Бульбоака другий саміт Європейського політичного співтовариства (ЄПС) – нової платформи для політичної координації, метою якої є сприяння діалогу і співпраці для вирішення питань, що становлять спільний інтерес, а також зміцнення безпеки, стабільності і процвітання європейського континенту.



    Присутні на зустрічі майже 50 лідерів країн-членів обговорили питання безпеки та миру, розвитку економічної та соціальної інфраструктури в європейському регіоні та стійкості перед загрозами, пов’язаними з війною в Україні. У той же час, європейські чиновники підтвердили свою підтримку Республіці Молдова у виконанні своїх зобов’язань як держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу. Саміт відображає тверду рішучість європейських лідерів відновити мир в Європі, – підкреслила президентка Республіки Молдова Майя Санду. За її словами, зустріч принесла кілька конкретних результатів для її країни, включаючи рішення про зниження тарифів на роумінг, запуск партнерської місії ЄС з Р.Молдова, новий пакет допомоги на суму близько 1,6 мільярда євро і надання 50 мільйонів євро грантового фінансування від Норвегії. Майя Санду також підкреслила, що проведення саміту всього за 20 км від України є чітким вираженням солідарності з цією країною та українським народом, який бореться за свободу, європейські цінності та майбутнє континенту.



    У саміті ЄСП взяв участь і президент України Володимир Зеленський, який заявив, що отримав потужний сигнал підтримки з боку союзників у питанні надання винищувачів. Зеленський також заявив, що Україна хоче отримати майбутні гарантії безпеки, якщо членство в НАТО наразі неможливе. Присутня на саміті голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн високо оцінила реформи Р.Молдова на шляху до членства в ЄС і пообіцяла значно збільшити чисельність делегації ЄС в Кишиневі, щоб допомогти в реалізації реформ, а глава дипломатії Європейського Союзу Жозеп Боррель заявив, що придністровський конфлікт не стане перешкодою для вступу Р.Молдова до ЄС.



    У своєму виступі президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, що Республіка Молдова не самотня, і підтримка демократичних держав триватиме як для Кишинева, так і для Києва. Військова агресія проти України є найбільш руйнівним періодом з часів холодної війни. Наш обов’язок, як спільноти європейських демократичних держав, відреагувати на цей історичний момент і підтримати найбільш вразливих серед нас, – заявив румунський лідер.

    У кулуарах ЄСП президент румунів провів зустріч з Володимром Зеленським, з яким обговорив шляхи розвитку румунсько-українського діалогу та просування різних спільних проектів. Клаус Йоганніс висловив солідарність з українським народом, зазначивши, що Румунія продовжить свою багатовимірну підтримку і підтримуватиме Україну стільки, скільки буде необхідно, в тому числі в постконфліктній реконструкції та відновленні. Під час зустрічі було наголошено на важливості нарощування підтримки України на шляху до ЄС і НАТО. Свідченням такої чіткої позиції з боку Румунії стало підписання главами держав декларації про підтримку євроатлантичної інтеграції України.

  • Безпековий форум у Бухаресті

    Безпековий форум у Бухаресті

    Упродовж двох днів у столиці Румунії проходив Форум з питань безпеки Чорного моря і Балкан, що складався з 40 панелей і зібрав високопоставлених цивільних і військових чиновників, дипломатів, відомих експертів з країн-членів ЄС і НАТО, а також з країн-партнерів. Відбудова України, підтримка європейської інтеграції Республіки Молдова та України, післявоєнна архітектура європейської безпеки, а також продовольча криза, спричинена російським вторгненням, енергетична безпека в Європі і кіберстійкість – це нагальні питання, які були обговорені учасниками форуму.



    У ньому взяв участь і прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке, який заявив, що загрози безпеці в Чорноморському регіоні, спричинені діями Російської Федерації, вимагають посилення присутності Північноатлантичного альянсу в цьому регіоні. Прем’єр-міністр також нагадав, що ці дії були спрямовані не лише проти України, а створюють загрозу морській безпеці, що має економічні наслідки.



    Тимчасова виконувачка обов’язків спікера Сенату, лібералка Аліна Горгіу заявила що відбудова України – це процес, який має розпочатися не після закінчення війни, а вже зараз, шляхом створення міжнародних механізмів підтримки інвестицій. Вона наголосила на необхідності регіональної стабільності, та зауважила що за відсутності безпеки на східному фланзі НАТО все може суттєво ускладнитися. Аліна Горгіу: Відбудова України – це величезна економічна можливість для Румунії. Вона повинна стати проєктом країни в найближчий період. Уряд має розробити добре продуманий план для досягнення цієї мети.


    Геополітичні реалії вимагають нових і сміливих ініціатив для захисту спільних цінностей та інтересів, одночасно зменшуючи залежність від російських нафти і газу, – заявив Марчел Чолаку, голова Палати депутатів. Він висловив переконання, що Україна переможе у війні і запевнив у подальшій підтримці Республіки Молдова на всіх рівнях. Марчел Чолаку: Уся демократична спільнота мусить продемонструвати свою силу і солідарність, підтримати Україну і Республіку Молдова та зробити їх повноправними членами Європейського Союзу і НАТО.



    У Форумі також взяв участь і молдовський прем’єр-міністр Дорін Речан, який заявив, що Республіці Молдова вдалося, за допомогою Румунії та західних країн, позбутися залежності від російського газу. Він також заявив, що його країна потерпає від гібридних атак з боку Росії через пропаганду та кібератаки. Також у Бухаресті спікер молдовського парламенту Ігор Гросу представив динаміку проведених реформ і висловив сподівання, що Європейський Союз дасть сигнал про початок процесу вступу до ЄС вже до кінця цього року.

  • Східний фланг НАТО

    Східний фланг НАТО


    15
    компаній з 11 країн, включаючи Румунію,
    були визначені як такі, що можуть
    розпочати виробництво в оборонній
    промисловості. Це відбувається в
    умовах, коли ЄС має
    масштабний
    план із постачання
    зброї Україні. Один мільярд євро піде
    до заводів,
    які вже мають зброю на складі. Ще один
    мільярд піде на заводи з виробництва
    боєприпасів для поповнення їхніх
    запасів.Третій
    напрямок – це збільшення потужностей
    існуючих європейських заводів. Румунські
    заводи є одними з тих, які зможуть сприяти задоволенню
    попиту на боєприпаси України,
    але вони потребують інвестицій.

    Це
    одна з причин, чому комісар ЄС з питань
    внутрішнього ринку Тьєррі Бретон прибув
    до Румунії, де його прийняли румунські
    посадовці. Після зустрічі з прем’єр-міністром
    Ніколаєм
    Чуке єврокомісар висловив упевненість,
    що Румунія зможе відігравати ще більш
    важливу роль в європейській оборонній
    промисловості і заявив, що виділення
    2,5% ВВП на оборону в цьому році свідчить
    про те, що Бухарест розуміє, що ми живемо
    в умовах воєнної економіки і що ці
    витрати сприяють захисту себе і Європи.
    Він наголосив, що, оскільки Європейський
    Союз відданий підтримці зусиль України
    щодо захисту від російської агресії,
    ми повинні забезпечити спроможність
    постачати необхідне обладнання та
    боєприпаси, в тому числі шляхом збільшення
    виробничих потужностей на європейському
    рівні. Прем’єр-міністр Ніколає Чуке
    підкреслив, що зміцнення оборонної
    промисловості також сприятиме кращій
    стійкості та підвищенню здатності
    Румунії протистояти майбутнім проблемам.

    Після
    зустрічі з офіційними особами в Бухаресті
    європейський високопосадовець відвідав
    два заводи оборонної промисловості,
    дочірні підприємства компанії Romarm -
    головного румунського постачальника
    військових технологій і послуг,
    присутнього на більш ніж 50 ринках Європи,
    Америки, Азії і Африки. Наразі Romarm
    намагається відновити свої збройові
    заводи або через партнерство з приватними
    компаніями, або за рахунок фінансування
    ЄС.

    Голова
    Військового комітету НАТО адмірал Роб
    Бауер також перебуває цими днями в
    Бухаресті, де обговорює ситуацію з
    безпекою в Чорноморському регіоні,
    місії Альянсу зі стримування і оборони
    євроатлантичного простору, а також
    основні цьогорічні навчальні заходи.
    З міністром закордонних справ Богданом
    Ауреску він обговорив підготовку до
    Вільнюського саміту в липні і виконання
    рішень Мадридського саміту Альянсу, а
    в штаб-квартирі Міністерства
    національної оборони провів переговори
    з міністром Анджелом
    Тилваром
    і начальником штабу генералом Даніелем
    Петреску.

    НАТО
    залишається основним стрижнем політики
    безпеки Румунії, заявив Даніель Петреску.
    Він додав, що румунські військовослужбовці
    постійно вдосконалюють свою здатність
    швидко і ефективно реагувати на загрози.
    Румунія продемонструвала свою відданість
    Альянсу з першого дня свого членства в
    НАТО, довівши, що вона розуміє справжню
    цінність колективної оборони, сказав
    адмірал Роб Бауер.

  • У Бухаресті відбудеться зустріч НАТО 

    У Бухаресті відбудеться зустріч НАТО 

    Наступного тижня в Бухаресті вперше відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. І також вперше до них приєднається глава дипломатії Республіки Молдова. Глави МЗС Грузії, Боснії і Герцеговини та України будуть також присутні в столиці Румунії. Крім того, важливим пунктом порядку денного зустрічі буде ситуація в Україні, – каже прес-секретарка НАТО, румунка Оана Лунджеску: «Міністри закордонних справ НАТО зустрінуться в Бухаресті майже через дев’ять місяців після того, як в Україну незаконно вторглася Росія. Тому ситуація в Україні, а також ситуація в Чорноморському регіоні, занепокоєння, які ми маємо щодо безпеки всього євроатлантичного регіону, будуть пріоритетними питаннями порядку денного бухарестської зустрічі».

    З іншого боку, заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане уточнив, що зустріч глав дипломатій країн НАТО в Бухаресті є містком між самітом від минулого літа в Мадриді та наступним самітом, що пройде у Вільнюсі, і зазначив, що зустріч є внеском Румунії у стратегічне мислення Альянсу та у відповідь НАТО на поточну, дуже складну ситуацію на континенті. Мірча Джоане: «У контактній групі для України є майже 50 країн, які роблять внесок не безпосередньо в НАТО, а в процес, очолюваний Сполученими Штатами. Ми продовжуємо спостерігати активне бажання союзників і партнерів допомогти Україні з військової точки зору. Водночас ми повинні сказати, що з політичної точки зору, цього разу, ми не бачимо умов для переговорів найближчим часом між двома сторонами зі зрозумілих причин. Позиції настільки різні і настільки далекі одна від одної, що сьогодні ми не бачимо умов для того, щоб створити мінімальну базу для початку переговорів».

    Крім того, на політичному рівні НАТО не має контактів з Росією. Крім того, ніхто всередині Альянсу ні про що не веде переговорів від імені України – також уточнив заступник генсека НАТО Мірча Джоане. За словами офіційних осіб Альянсу, у перший день зустрічі в столиці Румунії, 29 листопада, буде організовано засідання, присвячене війні між Росією та Україною, після чого відбудеться неформальна вечеря, на якій міністр закордонних справ України детально розповість про ситуацію в своїй країні. На 30 листопада запланована зустріч міністрів Альянсу з представниками Фінляндії та Швеції. Також відбудеться сесія, присвячена Боснії та Герцеговині, Грузії та Республіці Молдова, можливість для країн НАТО взяти додаткові зобов’язання перед цими партнерами у формі адаптованих пакетів допомоги.

  • Візит прем’єр-міністра до Брюсселя

    Візит прем’єр-міністра до Брюсселя

    Приєднання
    Румунії до Шенгенської зони вільного
    пересування людей і товарів було
    центральною темою переговорів, які
    прем’єр-міністр Ніколає
    Чуке провів у середу в Брюсселі з
    найважливішими європейськими та
    бельгійськими офіційними особами.
    Власне, ця тема не була відсутня під час
    жодної дискусії з президентом Європейського
    парламенту Робертою Метсолою, з
    президентом Європейської комісії
    Урсулою фон де Ляйєн чи з прем’єр-міністром
    Бельгії Александром Де Кроо. Під час
    зустрічі з Урсулою фон де Ляйєн,прем’єр-міністр
    Чуке нагадав
    про дуже
    хороші висновки нещодавньої європейської
    оціночної місії, що, на його думку,
    підтверджує підготовку Румунії до
    виконання мети Бухареста щодо приєднання
    до Шенгену.




    Александр
    Де Кроо привітав зусилля румунської
    влади та зазначив,
    що Румуніямає
    зробити
    останній
    крок, важливий для всього народу. Ніколає
    Чуке наголосив
    на тому,
    що Румунія зробила всі необхідні кроки
    для досягнення своєї мети: Ми доклали
    зусиль абивідповісти
    всім вимогам і технічним стандартам і,
    звичайно, якщо необхідно, ми готові
    прояснити
    всі
    ситуації
    на основі всіх уже існуючих підходів
    Комісії та на двосторонній основі з
    кожною країною-партнером в Європейському
    Союзі, яка хоче бачити більше, ніж
    зазначено у звіті Комісії.




    У
    штаб-квартирі НАТО прем’єр-міністр Чуке
    провів переговори з генеральним
    секретарем Альянсу Єнсом Столтенбергом,
    який
    підтвердив, що Румунія є цінним
    основним союзником, який зробив важливий
    внесок у безпеку НАТО. Альянс, який
    готовий захищати як Румунію, так і всіх
    інших своїх членів у контексті, в якому
    через події в Україні Росія перетворила
    Чорноморський регіон на зону бойових
    дій. Єнс Столтенберг також привітав
    зусилля Румунії щодо підтримки створеної
    на території Румунії бойової
    групи НАТО під керівництвом Франції,
    до складу якої також входять нідерландські
    табельгійські
    військовослужбовці.




    Румунія
    продовжуватиме відповідально та активно
    сприяти просуванню євроатлантичної
    безпеки та стабільності, і унітарна
    консолідація позиції стримування та
    оборони НАТО є важливою, – заявив, зі
    свого боку, прем’єр-міністр Ніколає
    Чуке: Враховуючи високу динаміку цих
    подій, а також непередбачуваність
    поведінки Росії, я наголосив на
    необхідності, щоб
    НАТО продовжувало
    уважно стежити за ситуацією в Чорному
    морі. Ця війна, на жаль, демонструє те,
    що Румунія стверджувала
    протягом тривалого часу – стратегічну
    важливість Чорноморського
    регіону
    для НАТО, для основних інтересів безпеки
    Альянсу.




    Окрім
    питань Шенгену
    та
    відповіді Європейського Союзу на
    військову агресію Росії проти України,
    на переговорах прем’єр-міністра Ніколая
    Чуке з офіційними особами Брюсселя
    також розглядалисяпитання
    посилення
    дій Європейського Союзу в його сусідстві
    та енергетична безпека.

  • Європейський курс Республіки Молдова

    Європейський курс Республіки Молдова


    З
    рішучим прозахідним президентом Майєю
    Санду та президентською партією «Дія
    та солідарність», яка явно домінує в
    парламенті та володіє всіма міністерськими
    портфелями, Республіка Молдова, здається,
    після трьох десятиліть коливань між
    Сходом і Заходом, нарешті, здатна
    остаточно вийти з орбіти Москви. Як
    завжди, Румунія є найенергійнішим
    і
    послідовним прихильником незалежності,
    суверенітету та територіальної цілісності
    сусідньої держави, а також її прагнень
    до європейської інтеграції.

    Створена
    на частині східних румунських територій,
    анексованих сталінським Радянським
    Союзом у 1940 році, після ультиматуму,
    Республіка Молдова проголосила свою
    незалежність 27 серпня 1991 року після
    провалу необільшовицького перевороту
    в Москві, спрямованого проти останнього радянського лідера,
    реформатора
    Михайла Горбачова.
    Того ж дня Румунія стала першою країною
    у світі, яка визнала державність свого
    нового сусіда. У
    момент,
    коли сотні тисяч українців знаходять
    прихисток
    в Респ.
    Молдові
    від російських військ, які вторглися в
    їхню країну, а несподівані
    вибухи та напади гранатами
    викликають побоювання щодо відновлення
    замороженого конфлікту в проросійському
    сепаратистському регіоні Придністров’я,
    парламентські партії в Бухаресті
    одноголосно
    підтверджують свою підтримку європейському
    курсу Кишинева.

    Кар’єрний
    військовий, прем’єр-міністр ліберал
    Ніколає
    Чуке закликав
    до дуже зваженого аналізу інцидентів
    у Придністров’ї, щоб ситуація з безпекою
    в цьому регіоні, яка є й
    так крихкою,
    не погіршилася додатково.
    Лідер СДП (при
    владі разом з НЛП) Марчел
    Чолаку також вважає, що інциденти в
    Тирасполі були спробою залякування, і
    повідомив,
    що найближчими тижнями відбудеться
    спільне засідання лідерів парламентів
    двох держав.

    Депутат
    Європарламенту від ДСУР
    (партнер урядування)
    Юліу Вінклер нагадує про заявки на
    членство в Європейському Союзі, подані
    Україною, Республікою Молдова та Грузією,
    і сподівається, що всі ці колишні
    радянські країни офіційно стануть
    кандидатами спільнотної
    організації.
    З
    опозиції депутат Союзу
    За порятунок Румунії Дан
    Барна вважає, що інциденти в
    Тирасполі були
    простими викликами, до яких треба
    ставитися з дипломатичною мудрістю, і
    що
    єдиним
    шансом стабільності
    Республіки Молдова є
    у Європейському Союзі, а Румунія як член
    ЄС
    та
    НАТО зобов’язана
    підтримувати цей курс
    Молдови.

    Для Альянсу
    за об’єднання румунів
    (націоналістична опозиція),
    каже сенатор Сорін Лаврік,
    возз’єднання Республіки Молдова з
    Румунією є єдиним реальним рішенням
    безпеки, враховуючи, що інциденти в
    Придністров’ї мають на меті поширення війни з
    України.

  • Політична координація в Південно-східній Європі

    Політична координація в Південно-східній Європі


    Всього
    через кілька днів після позачергового
    саміту НАТО від
    минулого
    тижня в Брюсселі, зустріч у
    Софії
    глав урядів
    держав-союзниць
    Південно-Східної Європи
    була присвячена ситуації, створеної
    війною в Україні. Прем’єр-міністри
    Румунії, Болгарії, Північної Македонії
    та Чорногорії проаналізували
    те,
    як російське вторгнення вплине на
    регіональну безпеку в короткостроковій,
    середньостроковій та довгостроковій
    перспективах,
    а також спосіб
    посилення координації
    та співпрацї
    в Південно-Східній Європі.

    Вибір
    Москви розпочати війну проти України
    серйозно вплинув на безпековий
    клімат
    в регіонах Чорного моря та Південно-Східної
    Європи, – оцінив
    прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке.
    Для кращої безпеки нам потрібна сильніша
    оборона, для більш ефективного стримування,
    а також для підвищення стійкості
    суспільства та інфраструктури.

    Ми
    взяли до відома ставлення
    та
    зловмисний
    вплив Росії в регіоні. Ми вирішили
    впоратися з цим, підвищивши нашу
    стійкість. Це означає зменшення
    енергетичної залежності від Росії,
    боротьбу з фальшивими російськими
    наративами, підвищення кіберзахисту
    та інтенсифікацію торгівлі між нами»,
    – підкреслив
    прем’єр-міністр:
    «Ми вважаємо, що Росія є основною загрозою
    безпеці нашого регіону, і тому ми повинні
    ефективно співпрацювати як з точки зору
    інфраструктури, так і з точки зору
    посилення кіберзахисту. Ми вирішили
    збільшити наш вплив у регіоні, зменшити
    нашу енергетичну залежність від Росії
    та підвищити енергетичну незалежність».



    Були
    також розмови про військові
    сили,
    які сприятимуть створенню на території
    Румунії та Болгарії двох бойових груп
    НАТО, як було вирішено
    на нещодавньому саміті Альянсу, а також
    розмови
    про
    забезпечення продовольчої безпеки
    регіону, враховуючи, що Росія та Україна
    є великими виробниками
    і експортерами зернових.
    Чотири прем’єр-міністри встановили
    зустріч міністрів сільського господарства
    своїх країн
    для виявлення спільної політики
    співпраці.




    Водночас
    прем’єр-міністр Ніколає Чуке
    подякував болгарському
    уряду за
    його зобов’язання завершити газовий
    інтерконектор між Болгарією та Грецією,
    підкресливши важливість забезпечення
    необхідних ресурсів природного газу,
    в
    тому числідля
    виробництва
    хімічних добрив:
    «Нас запевнили, що всі ці роботи будуть
    фіналізовані цього літа, у червні, а
    потім почнеться процес тестування, щоб
    восени поточного року ми могли отримати
    вигоду від транзиту скрапленого газу,
    який можна буде постачати в грецький
    порт Олександруполіс».

    У
    Софії прем’єр-міністр Ніколає Чуке
    також нагадав, що Румунія, Болгарія,
    Чорногорія та Північна Македонія мають
    багату традицію
    регіонального співробітництва, яку
    цього
    разу буде використано,аби
    дати чітку відповідь на проблеми
    безпеки, які
    виникли в
    регіоні.

  • 23 лютого 2022 року

    УКРАЇНА – Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке запевнив своїх
    співвітчизників, що у контексті кризи в Україні на інституційному рівні були
    вжиті усі заходи відповідно до рішень Верховної ради національної оборони. За
    його словами, ці кроки були зроблені у тісній співпраці з союзниками по НАТО, а
    також з країнами-членами Європейського Союзу. Глава уряду закликав усіх
    міністрів, які мають відповідальність у цій сфері, продовжувати робити аналіз
    ситуації, діяти узгоджено та проявляти пильність. З іншого боку, Сенат і Палата
    депутатів Румунії на спільному засіданні 1 березня приймуть політичну
    декларацію на підтримку територіальної цілісності, суверенітету та незалежності
    України. У вівторок голова парламентської комісії з контролю за діяльністю Румунської
    служби інформації, сенатор-ліберал Крістіан Кіртеш підтвердив, що безпекова ситуація
    Румунії, з точки зору повноважень РСІ є стабільною. Він зазначив, що в умовах
    кризи в Україні почастішали кібератаки на об’єкти критичної інфраструктури,
    міністерства та агентства Румунії.


    САНКЦІЇ – США прийняли, як зазначив президент Джо Байден, перший пакет
    санкцій у відповідь на визнання Москвою двох сепаратистських республік на сході
    України. «Ми відрізаємо російський уряд від західного фінансування», – сказав
    лідер Білого дому, додавши, що США запроваджують санкції і проти російських
    еліт та членів їхніх родин. Президент США назвав останні події початком
    російського вторгнення і оголосив, що цього тижня в Балтійському регіоні та в Східній
    Європі будуть розгорнуті американський батальйон і кілька найсучасніших літаків
    F-35. У той же час Білий дім повідомив, що президент США Джо Байден скасував саміт з російським президентом Володимиром Путіним, з проведенням якого, за
    ініціативою Франції, погодився до визнання Москвою сепаратистських республік. І
    міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан скасував зустрічі зі своїм
    російським візаві Сергієм Лавровим.


    ЕНЕРГОНОСІЇ – Партії керівної коаліції у Румунії домовилися тимчасово знизити
    на 50% ставки акцизу на пальне. Це має призвести до зменшення на 1 лей літру
    бензину і дизелю, – заявив міністр фінансів Адріан Кичіу. Цю пропозицію
    підтримали соціал-демократи, а лідер СДП Марчел Чолаку уточнив, що рішення
    покликане зупинити стрімке зростання цін. У свою чергу лідер лібералів Флорін Кицу
    зазначив, що в принципі Націонал-ліберальна партія згодна з будь-якою пропозицією, що може призвести до зниження податкового навантаження на юридичних та
    фізичних осіб, але додав, що якщо ціна на пальне не зменшиться, хтось має за це
    відповідати. Соціал-демократи та ліберали, а також Демократичний союз угорців Румунії
    також домовилися продовжити й на квітень дію нормативно-правових актів щодо компенсації
    платіжок за електроенергію та природний газ.


    КОРОНАВІРУС – Румунія зареєструвала в середу 11 477 нових випадків
    COVID-19 і 119 смертей, з них дев’ять з попередніх інтервалів. З майже 9 000
    госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 трохи більше тисячі перебувають у
    відділеннях інтенсивної терапії. Що стосується вакцинації, то близько тисячі
    людей отримали першу дозу за минулу добу. Штам Омікрон став домінуючим у
    Румунії із загальної кількості ПЛР-зразків
    95% надали позитивний результат на цей штам, а це свідчить про те, що більшість
    інфікованих заразилися саме ним, – сказав міністр охорони здоров’я Александру
    Рафіла. На його думку, приблизно через три тижні рівень зараженості по всій
    країні може бути низьким, а щоденна кількість нових випадків зараження COVID-19 рахуватиметься сотнями, а не тисячами, як зараз. Александру Рафіла також
    заявив, що наразі не має підстав говорити про ймовірність шостої хвилі пандемії коронавірусу.

    ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс у середу прийняв прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса. Вони підтвердили
    рішучу підтримку територіальної цілісності України та засудили дії Російської
    Федерації, які суперечать міжнародному праву. Високопосадовці наголосили на
    важливості продовження тісної співпраці як в ЄС, так і в НАТО. Підтверджено
    чудовий стан відносин між двома країнами, завдяки низці стимулюючих факторів,
    таких як значне економічне співробітництво, зацікавленість у розширенні
    галузевої співпраці, збільшення взаємних інвестицій та реалізація енергетичних
    взаємозв’язків та інших інфраструктурних проєктів. Президент Йоганніс привітав
    підписання прем’єр-міністрами Румунії та Греції під час цього візиту Спільної
    декларації про зміцнення двостороннього співробітництва. Прем’єр-міністр
    Міцотакіс подякував за підтримку, яку його країна отримала минулого літа в
    боротьбі з руйнівними пожежами, які охопили Грецію.


    ВЗАЄМИНИ -
    Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке сьогодні провів розмову зі своїм
    ізраїльським колегою Нафталі Беннетом, з яким обговорив боротьбу з пандемією,
    зміцнення економічної та торговельної співпраці та регіональну безпеку. Згідно
    з заявою уряду, Ніколає Чуке подякував Ізраїлю за підтримку Румунії під час
    піку пандемії, коли ця країна надала 40 кисневих концентраторів. Також було
    підкреслено чудові відносини між двома державами та урядами і бажання позначити
    ці відносини безперервністю в наступний період. Прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі
    Беннетт наголосив на важливості співпраці у сфері безпеки, охорони здоров’я та
    кібернетики, де ізраїльська сторона володіє високим рівнем технологій. Ізраїль
    є найважливішим торговельним партнером Румунії в Середньому Сході.




    ІНФЛЯЦІЯ – Річний рівень інфляції в Європейському Союзі зріс до 5,6% у січні з 5,3%
    у грудні 2021 року. Принаймні це випливає з останніх даних, оприлюднених у середу Євростатом. Найвищий рівень інфляції був зафіксований у Литві (12,3%), Естонії (11%) та Чехії (8,8%). Порівняно з груднем 2021 року, у першому місяці поточного року річний рівень інфляції знизився у вісьмох державах-членах і зріс у 19 країнах, включаючи Румунію, де інфляція
    зросла з 6,7% до 7,2%. Румунія посідає 11 місце серед
    країн-членів з найвищим річним рівнем інфляції. Найнижчі річні темпи інфляції серед країн ЄС мають Франція (3,3%), Португалія (3,4%) та Швеція (3,9%).

  • Зустріч міністрів закордонних справ Румунії та України

    Зустріч міністрів закордонних справ Румунії та України

    Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску 18-20 лютого взяв участь у Мюнхенській конференції з безпеки, головній щорічній події, присвяченій міжнародній безпековій політиці й одному з найважливіших незалежних форумів для дебатів та обміну думками між чільними посадовцями різних держав світу. У кулуарах Мюнхенської безпекової конференції 19 лютого він провів зустріч з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.


    Про це повідомила пресслужба МЗС Румунії.



    Зустріч стала нагодою для детального обміну думками та оцінками щодо останніх подій у сфері безпеки навколо України, у тому числі в Чорному морі, а також щодо перспективи їх розвитку та була корисною на тлі підготовки до наступного засідання Ради ЄС із закордонних справ, пріоритетним питанням порядку денного якого була безпекова ситуація в регіоні.



    Румунія солідарна і підтримує Україну


    Міністр Богдан Ауреску висловив солідарність Румунії з Україною та підтвердив непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності Української держави. Він підтвердив прихильність Румунії політиці «відкритих дверей» НАТО і принципу, згідно з яким будь-яка держава повинна мати можливість вільно обирати свою зовнішню політику та політику безпеки, – зазначається у повідомленні.



    Глава румунської дипломатії наголосив на останніх пропозиціях Румунії щодо підтримки України як на двосторонньому рівні, так і в рамках ЄС та НАТО, а також згадав про свою пропозицію щодо проведення неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС у Києві, як прояв конкретної політичної підтримки України та українського народу. Своєю чергою міністр Кулеба висловив особливу подяку за підтримку Румунії та привітав ініціативу міністра закордонних справ Румунії щодо проведення засідання Ради ЄС із загальних справ та зовнішніх відносин у столиці України.



    Міністр закордонних справ Румунії наголосив на необхідності продовження просування шляху діалогу для досягнення реальної деескалації, яка б усунула загрозу стабільності та миру. Він також підкреслив необхідність підготувати відповідну, тверду та суттєву відповідь на можливе подальше порушення територіальної цілісності України з наголосом на змістовному пакеті санкцій ЄС, можливості повного використання потенціалу стримування, в тому числі шляхом адекватної публічної комунікації.



    Нацменшини – чинник зближення двох держав


    У Мюнхені Богдан Ауреску також торкнувся й інших питань двосторонніх відносин і підкреслив у цьому контексті важливість телефонної розмови між президентами Клаусом Йоганнісом та Володимиром Зеленським яка відбулася 1 лютого з нагоди 30-річчя румунсько-українських дипломатичних відносин. Він наголосив у цьому контексті на необхідності посилення діалогу відносно права осіб, які належать до національних меншин, на збереження своєї самобутності, з наголосом на освіті румунською мовою в Україні, доопрацювання протоколу Змішаної міжурядової Румунсько-Української комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин та проведення нового засідання, а також визнання неіснування так званої «молдавської» мови, та випливаючих з цього наслідків. Румунський міністр відзначив важливість двох споріднених меншин як містків між двома державами, зазначивши про необхідність послідовного та позитивного відображення внеску румунської громади в українське суспільство, у тому числі в публічному дискурсі представників влади.



    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба подякував за постійну позицію підтримки Румунії в нинішньому безпековому контексті та висловив готовність до подальшої співпраці з метою вирішення питань двостороннього порядку денного, зокрема тих, що стосуються румунської громади – наголошується в заяві МЗС Румунії.



    Безпека в Чорноморському регіоні


    Теж у суботу 19 лютого Богдан Ауреску став спеціальним гостем заходу, присвяченого багатовимірним викликам безпеки у Чорноморському регіоні, організованому Румунським аналітичним центром New Strategy Center (NSC) у співпраці з аналітичним Американським центром аналізу європейської політики (CEPA). Дебати на заході під назвою «Безпека в Чорноморському регіоні: від
    кібершторму та політики балансування на межі до ширшої конфронтації?
    » були зосереджені на елементах геополітичної конкуренції, які наразі висвітлюються поточними розвитками безпеки в Чорноморському регіоні. Таким чином, учасники дебатів торкнулися нинішньої кризи безпеки, передбачуваної мілітаризації регіону, енергетичної безпеки та кібербезпеки, наслідків пропаганди та дезінформації для держав-членів або претендентів на вступ до НАТО та ЄС.



    Глава румунського зовнішньополітичного відомства, у своєму виступі, відзначив важливість таких дебатів для поглибленого обміну думками щодо складних і численних викликів, які стоять перед Чорноморським регіоном, а також щодо наслідків останніх подій у сфері безпеки в регіоні. У звязку з цим Богдан Ауреску зазначив, що агресивні дії Російської Федерації, включаючи безпрецедентне з часів «холодної війни» зосередження військ на кордоні з Україною, негативно впливають на все Східне Партнерство, на стабільність регіону, Європи та євроатлантичного простору і має глобальні наслідки. Він знову озвучив занепокоєння офіційного Бухареста мілітаризацією Чорного моря Москвою, паралельно із застосуванням комплексних елементів гібридної війни – кібератак, шкоди енергетичній безпеці, пропаганди та дезінформації та багатьох інших дестабілізаційних дій.



    У цьому контексті міністр закордонних справ Румунії наголосив на необхідності розробки довгострокової стратегії для Чорноморського регіону, заснованої на наступних вимірах: адаптація та посилення позиції стримування та оборони НАТО на східному фланзі; посилення взаємодії зі східними партнерами ЄС і НАТО, включаючи посилення співробітництва в галузі безпеки, як частину ширшого підходу до зміцнення євроатлантичних цінностей і спільної безпеки, визнаючи в конкретних термінах перспективу європейської та євроатлантичної інтеграції партнерів, розширюючи можливості економічного розвитку регіону, розвиваючи стратегічну транспортну інфраструктуру для посилення взаємозвязку з ЄС та НАТО, пропагуючи та захищаючи демократичні цінності, верховенство права та боротьбу з корупцією, послідовно домагаючись вирішення затяжних конфліктів.

    Румунія підвищила рівень небезпеки поїздок до України до найвищого

    На тлі значного погіршення безпекової ситуації навколо України та в Чорноморському регіоні, Міністерство закордонних справ оновило рекомендації громадянам Румунії щодо поїздок в Україну. У зв’язку із зазначеним, МЗС закликає громадян Румунії відкласти всі поїздки до цієї країни, а тих, хто тимчасово перебуває в Україні, негайно покинути територію сусідньої держави. Водночас МЗС наполегливо рекомендує уникати поїздок на Кримський півострів та на схід України, відповідно в Донецьку та Луганську області, а також в інші регіони України, що межують з Російською Федерацією та Білоруссю, нагадуючи, що безпекова ситуація суттєво погіршилася. МЗС також радить громадянам Румунії, у тому числі представникам ЗМІ, бути пильними, уникати великого скупчення людей, постійно брати інформацію з надійних джерел та швидко міняти свої плани поїздок залежно від безпекової ситуації в країні. Відомство закликає громадян Румунії, які перебувають в Україні, проявляти максимальну пильність та дотримуватися встановлених українською владою правил. Раніше президент Румунії Клаус Йоганніс засудив визнання Росією так званих «ЛНР»
    та «ДНР»
    . «Румунія рішуче засуджує визнання Росією Донецької та Луганської областей України незалежними. Це кричуще порушення міжнародного права, яке має спричинити найжорсткішу реакцію міжнародної спільноти. Ми твердо підтримуємо український суверенітет і територіальну цілісність.» – написав глава держави на своїй сторінці у Тwitter.