Нещодавно українські громадські організації «Інститут демократизації
та розвитку», «Центр політичних наративів демократії» та «Інститут світової
політики» провели міжнародний круглий стіл на тему: «Тримор’я та злочини
імперії: від кривавих земель до простору безпеки». Захід, організований в
режимі відеоконференції, відбувся за участі 2️2️-х експертів з Білорусі, Грузії, Польщі, Р.Молдова, Румунії, Угорщини
та України. Основною його метою є створення експертної платформи за участю
провідних політиків та науковців країн Балто-Чорноморського регіону для аналізу результатів агресивної зовнішньої політики Кремля в регіоні та
вироблення науково-практичних підходів щодо подолання викликів і загроз,
пов’язаних з особливостями зазначеного феномену.
Робота круглого столу передбачала три дискусійні панелі: – Жертви
імперського проєкту Кремля: без терміну давності; – «Збирання земель» в
пострадянський період: історія воєнних злочинів та гуманітарних катастроф; – На
шляху до другого «Нюрнбергу»: як можлива справедливість в умовах гібридних
загроз?.
Згідно з організаторами п’ять століть перебування в зоні
«пріоритетних інтересів» Російської держави (в різних її історичних варіаціях)
залишили в історії народів Балто-Чорноморської вісі трагічний слід та
продовжують впливати на їхнє сьогодення. Московське князівство, Російська
імперія, а пізніше СРСР для встановлення та збереження своєї влади в регіоні
проводили геноцид малих (та й не тільки) народів, організовували штучні
голодомори, примусові масові репресії та переселення, здійснювали військові
злочини. У наші дні Кремль застосовує для «збирання земель»
технологію «гібридної війни», що супроводжується поширенням тероризму в
регіоні, провокуванням міжнаціональної ненависті та створенням умов для
гуманітарної катастрофи. «Хронічна злочинність» зовнішньої політики РФ ставить
фундаментальне право на недоторканість суверенітету низки країн ЦСЄ під сумнів.
Зазначена ситуація набуває практичної актуальності для збереження принципів
міжнародного права та відновлення стабільності між Балтикою та Чорним морем та,
водночас, вимагає спеціальної рефлексії в рамках науково-експертного дискурсу.
Румунію на цьому круглому столі представили доктор
філософії, політолог і дипломат, голова ГО «Дім Чорного моря» Дорін
Попеску та сенатор парламенту Румунії,
член комітету з питань зовнішньої політики Румунії, постійний член делегації
Румунії в ПАРЕ Віорел Бадя.
У своєму виступі
Дорін Попеску торкнувся сучасних безпекових викликів на просторі Тримор’я. Він
вважає, що сьогодні ми є свідками запеклої конкуренції між великими глобальними
акторами щодо створення нового світового порядку, а Росія добре підготовлена
до цієї конкуренції, адже для неї дуже важливо повернути свою гео-стратегічну
позицію поблизу своїх кордонів, і, таким чином, Росія в даний час проводить
стратегічний контрнаступ на просторі Тримор’я. Аби зупинити геостратегічний
контрнаступ Москви, країни Тримор’я мають привернути особливу увагу на наступні
чотири аспекти:
Дорін Попеску: «Кожна з країн нашого регіону має «троянського коня»,
внутрішню вразливість, яку Російська Федерація знає і використовує. Кілька
прикладів «троянських коней». У Республіці Молдова – проросійський президент,
багато країн регіону мають дуже сильні російські громади, які досі вбачають у
Москві рятівника, визволителя. Втома від європейського проєкту в таких країнах,
як Угорщина, схильність до корупції та деспотизму в багатьох країнах регіону, порушення
прав національних меншин і зневага до них у наших країнах, – усе це вразливі «троянські
коні» наших країн, які Росія творчо експлуатує. По друге, слабкі та неефективні
двосторонні відносини між нашими країнами. У цьому сенсі я вітаю той факт, що
за останній період у Румунію здійснили
візити два дуже важливі українські міністри – оборони та закордонних справ, було
підписано угоди, підписано документи про співпрацю. Але нам потрібні візити на
високому рівні, візити президентів, регулярні візити, постійні візити, часті
візити та зміцнення довіри у двосторонніх відносинах між усіма країнами регіону.
На рівні міжнародної політики та відносин багатосторонність вже не працює,
міжнародні організації неефективні, ми повернулись до першорядності,
важливості, суверенітету двосторонніх відносин. Третій рівень – регіональна
згуртованість. Тут ми маємо кілька форматів: «Ініціатива трьох морів», «Бухарська
дев’ятка», маємо дуже багато форматів і я
не думаю, що нам потрібні нові формати. І нарешті, четвертий аспект – наші країн
повинні будь-якою ціною підтримувати інтерес великих держав з-за меж регіону,
насамперед Сполучених Штатів до цього регіону.»
У свою чергу сенатор Віорел Бадя зазначив, що Кремль
використовує всі можливі методи аби повернути свій колишній
імперський статус потужного гравця на континенті. За його словами російський механізм
діє за трьома основним напрямками: створення загроз, підтримка різних
конфліктів та суперечок та їх використання в інформаційній та інших сферах, а
також приведення проросійських сил до влади в країнах регіону. «Однак найважливішою
для Кремля залишається політика розколу країн та створення на їхніх територіях
сепаратистських анклавів. Москва ніколи на вагається створювати сепаратистські
конфлікти та брати участь у виснажливих війнах. Іноді для досягнення своїх
цілей Росія лицемірно називає війни, які теж вона починає, «визвольними операціями»
в дусі «боротьби за мир, поки каменя на камені не залишиться». А основним аргументом
на підтримку таких дій, який всі ви почули й в Луганську, і в Придністров’ї, є
те, що Росія має захистити російське чи російськомовне населення.»
Усе це супроводжується різноманітними тезисами, поширеними
в колись окупованих Москвою просторах, які були описані ще на початку 50-их
років, в роботі «великого філолога» Йосифа Віссаріоновича Сталіна про питання мовознавства.
Таким чином, згідно з однією з таких теорій створення штучної мови призводить
до створення нової нації, формуючи нову націю розколюється існуючий там народ.
Таким чином, створюються тріщини для поширення російського впливу в регіоні, -
сказав сенатор Віорел Бадя.
