Tag: відпочинок

Сьогодні ми запрошуємо вас до однієї з найбільш відвідуваних туристичних зон Румунії, точніше в повіт Прахова. Ми розповімо про активний туризм, про дегустацію вин, про історію, а також про унікальні музеї. Повіт Прахова представляє цього року багату пропозицію для всіх туристів. Гідами нашої уявної подорожі будуть Анда Попа, представник Асоціації сприяння та розвитку туризму міста Прахова та Кармен Бану, куратор Плоєшського Музею годинників імені Ніколає Сімаке.

Своїм надзвичайно різноманітним рельєфом від рівнини до пагорбів та гірських хребтів, повіт Прахова вабить до себе не лише любителів зимових видів спорту, але й тих хто надає перевагу культурному, бальнеологічному або бізнесовому туризму. Анда Попа від Асоціації сприяння та розвитку туризму міста Прахова уточнює: «Для тих, хто не відвідав наш регіон, я пропоную кілька орієнтирів: ми знаходимося на північ від Бухареста, столиці Румунії, за 40 хвилин їзди від міжнародного аеропорту Отопень. Наш повіт перетинає 45-паралель саме пагорбами, де розташований край червоних вин – виноградник Деалу Маре, який має ті самі характеристики, як виноградник Бордо, у Франції. Тут туристи можуть дегустувати сорт вина Фетяске Нягре, який вважається «послом» румунських вин. Далі запрошуємо вас до замку Пелеш, колишньої літньої резиденції румунської королівської родини. За даними щоденника Le Figaro, цей замок входить до топ-10 найкрасивіших замків у світі. Ви також можете розміститися у віллах, побудованих тим самим архітектором, який спорудив замок Пелеш. Потім запрошуємо вас в гори Бучедж, побачити Сфінкс або Хрест з вершини Карайман. Цей хрест був внесений до Книги рекордів Гіннеса 2014 року, як хрест побудований на найбільшій висоті – 2291 метр. Далі запрошуємо вас відвідувати соляну шахту Сленік, найбільшу в Європі. У шахті знаходиться найбільший планетарій 4K з Румунії.»

У зоні Деалу Маре ви можете зупинитися на дегустацію вин, а також можете взяти напрокат велосипеди і насолоджуватися мальовничою природою цієї зони. Але якщо ви віддаєте перевагу зимовим видам спорту, гори Бучедж чекають на вас. Анда Попа уточнює: «Якщо вам подобається кататися на лижах, ми чекаємо на вас на одному з трьох курортів, розміщених по долині річки Прахова: Сінай, Буштень або Азуга. Ми також запрошуємо вас до Флорешть, щоб побачити руїни палацу Кантакузіно. Цей палац був побудований за зразком палацу «Малий Тріанон». Водночас, ми запрошуємо вас скуштувати місцеві страви: кашкавяуа – вид сиру, специфічний цій зоні, бульз – мамалига з сиром, пастраму та випити чарку горілки або вина.»

Кожна зона має свою специфіку, але безсумнівно найвідомішою є долина річки Прахова. Хто відвідує Румунію, відвідує й ці місця, стверджує Анда Попа від Асоціації сприяння та розвитку туризму міста Прахова. Про туристичні атракції регіону розповідає Анда Попа: «Якщо ви приїжджаєте з Бухареста, перед тим, як дістатися до долини річки Прахова, ви можете відвідати Ботанічний сад та зоопарк в населеному пункті Буков, майстерню де шиють постоли в Беркенешть, а також іподром в Плоєшть, що має понад 60-річну традицію кінних змагань. Крім того, в місті Плоєшть є два унікальні музеї: Музей годинників та Музей нафти. Потім, рухаючись на північ, ви можете зупинитися у «Квітковій школі» в Ліпенешть. У населененому пункті Кимпіна можна відвідати музей Ніколая Грігореску та колекцію ескізів відомого художника. Ви також можете купити вишиванку в населеному пункті Бряза або взяти участь у майстер-класах, щоб вишити собі самі вишиванку. І не востаннє, якщо відвідуватимете курорт Сінай, ми запрошуємо вас переглянути виставку поїздів.»

У Музеї годинників у місті Плоєшть, який містить майже 1000 експонатів можна побачити перший кишеньковий годинник «Нюрнберзьке яйце» або годинники окремих особистостей: господаря Александра Йоани Кузи, політика Міхаїла Когилнічану, царя Олександра II або годинники румунських королів Кароля I та Міхая I. Кармен Бану, куратор Музею годинників імені Ніколає Сімаке стверджує: «Заснований у 1963 році вчителем Ніколаєм Сімаке, Музей годинників є унікальним у мережі румунських музеїв. Він висвітлює еволюцію вимірювання часу протягом понад 400 років, починаючи з середини XVI століття та до першої половини XX століття. Музей розміщений у будинку, оголошеного пам’ятником архітектури, який був побудований наприкінці ХІХ століття. У музеї виставлені кишенькові, настільні, настінні та інші види годинників різних періодів.»

Різноманітність експонатів забезпечують також музичні автомати або музичні годинники. Багато з них, попри свій вік, і досі показують точну годину, хоча їм вже понад 150 років. Кармен Бану стверджує, що в світі наявні лише три історично цінні астрономічні годинники, а один з них, найдавніший знаходиться у Музеї годинників у місті Плоєшть. Цей годинник був зроблений Джеремісом Мецкером: «Є багато експонатів, які приваблюють відвідувачів. Одним з найважливіших годинників, це сонячний годинник, зроблений Джереміс Мецкером в 1562 році. Це дуже складний астрономічний годинник, який містить спеціальні механізми і циферблати. Він показує як годину, так календарні дати, знаки зодіаку, планети, відомі на той час. Це дуже складний годинник для того періоду, але навіть і для нинішнього часу.»

Отож, ми представили вам ідеальне місце для відпочинку. Більш детальну пропозицію про туристичні атракції повіту Прахова або пропозиції щодо програм відпочинку, ви можете отримати відвідуючи веб-сайт visitprahova.ro Асоціації сприяння та розвитку туризму Прахова.

Край Гацега – Ретезат розташований у південно-західній частині Трансільванії та включає три історичні регіони
Румунії: Банат, Трансільванію та Олтенію. Регіон має багате історичне минуле: печери зі слідами проживання людини ще з часів Палеоліту, руїни дако-римського періоду, невеликі
середньовічні фортеці та вежі, старовинні церкви, але також будинки та невеликі
замки, резиденції місцевих знатних родин.

Анка Русу, менеджер з туристичних питань Краю Гацега-Ретезат, каже, що це один з найгарніших куточків Трансільванії. «Іноземні
туристи, зокрема, добре знають про Трансільванію. З мого досвіду участі у міжнародних туристичних ярмарках можу сказати, що туристи майже не реагують, коли мова заходить про
«Румунію», але коли йдеться
про «Трансільванію – територію між горами», вони можуть
відразу показати її на карті, де би не знаходились. Відпочинок у Краї Гацега-Ретезат – це подорож у часі. На досить
невеликій території
можна побачити світи, які зникли 70 мільйонів років тому, опинитися віч-на-віч з динозаврами у натуральну величину, можна дослідити
вулкани та сліди зниклого моря. Що стосується недавніх часів, то тут можна побачити гірські ландшафти, озера
та хижі рослини, що ростуть
тут ще з льодовикового періоду, від 10 000 до 12 000 років тому. Туристи можуть побачити сліди античності, залишені
римлянами в Сармізегетусі Ульпії Траяні, а також перші храми християнства в Румунії: такі, як церква Денсуш.
Якщо мова зайшла про тутешні місця, не можна оминути й традиційні страви, приготовлені
місцевими жителями. Ми також рекомендуємо дегустувати знамениті селазькі вина, а також скляночку сливової цуйки Рекітова.»

Є багато маршрутів у Краї Гагцега-Ретезат, каже менеджер з туристичних питань Анка Русу. «Ми
спробували порахувати і дійшли до
70-ти. Це кількість сертифікованих туристичних маршрутів,
які перебувають в
управлінні природоохоронних територій та державної гірської рятувальної служби, а також тематичних маршрутів, які зазвичай розповідають певну історію. Слід сказати, що наша територія є
єдиною в Румунії, що складається
з трьох великих заповідників, природних або національних парків. Це Національний парк Ретезат,
перший національний парк в Румунії, Міжнародний
геопарк ЮНЕСКО Край Гацега та Природний парк Гредіштя Мунчелулуй-Чокловіна,
добре відомий завдяки дакійським фортецям в горах Орештієй.
Земля, на яку ступають туристи, є особливою, а
повага до неї та їхня
поведінка у цих чудових місцях
дуже важливі для нас та для місцевих жителів. Тут можна побачити унікальні об’єкти, створені природою та людиною,
настільки особливі, що у 1979 році
ЮНЕСКО оголосила частину району Ретезат заповідником «Людина
і біосфера», Міжнародним геопарком ЮНЕСКО западину Край Гацега, а також взяла під свій захист усі дакійські фортеці.»

Анка Русу,
менеджер з туристичних питань Краю Гацега-Ретезат каже, що зазвичай прибувши
сюди для відпочинку туристи усвідомлюють, що він є закоротким. Таким чином, відкривши
багатство тутешніх туристичних атракцій, вони завжди повертаються. Водночас, довгим
є не лише перелік тутешніх туристичних визначних пам’яток, але й список можливостей для проведення дозвілля. «Район є дуже
цікавим з точки зору можливостей проведення вільного часу. Тенденції туризму
цього року сильно змінилися через пандемію. Туристам, які прибувають сюди у
цей період ми рекомендуємо здійснити легкий піший похід по одному з
багатьох маршрутів трьох природоохоронних територій. Рекомендуємо зазвичай одноденні
походи, наприклад, до фортеці Мелеєшть або до водоспаду Лолайя, який
знаходиться прямо біля входу в Національний парк Ретезат. Чи похід за
тематичним маршрутом до Фундетури Понорулуй, в горах Шуряну. Там можна побачити
просто нереальної краси краєвиди, у місці яке називають раєм для
фотографів.»

Завітавши у цей
куточок Румунії обов’язково треба побачити такі історико-культурні пам’ятки, як
Sarmizegetusa Regia, Sarmizegetusa Ulpia Traiana, фортеці, замки або старовинні
кам’яні церкви, – радить Анка Русу. «У цьому районі є все. Любителям гострих
почуттів ми рекомендуємо політ на
параплані до Клопотіви, одного з найкращих місць для парапланеризму в Румунії.
Якщо пощастить, туристи можуть зустріти там Тому Коконю, віце-чемпіона світу з
парапланеризму, одного з найкращих спортсменів Румунії та туристично посла Краю
Гацега-Ретезат. Дуже важливо знати, що в цей період необхідно заздалегідь
забронювати місце, щоб мати змогу дотримуватися санітарних норм, про які всі
чули.»

Наша співрозмовниця,
Анка Русу, розповіла, що зазвичай в цьому районі переважають дві категорії
туристів. «Є любителі активного туризму в горах та сім’ї з дітьми, які
прибувають відпочити в геопарку Край Гацега. Але, незалежно від уподобань, всім
варто скуштувати смачні місцеві страви, а також побувати в одного з тутешніх народних
майстрів, якій розповість про традиції цього краю. Слід також сказати, що
багато подій, які проводяться тут були переосмислені та переплановані так, щоб відпочинок
виявився повноцінним.»

Трансільванія – це ідеальне поєднання
культур і традицій. Ви знайдете тут фортеці та середньовічні замки, відомі
печери та соляні копальні, чарівні пейзажі, від яких перехоплює дух та, що не менш важливо, традиційні страви, які відомі у всьому
світі. Туристичні
принади настільки
різноманітні і їх так багато, що неможливо було б дістатися до усіх і насолодитися ними за
кілька тижнів. Ось чому туристи повертаються і вирушають у подорож для відкриття місць, людей та легенд.
Ми, сьогодні,
загостимо в деякі з найцікавіших районів цього регіону.

Ми зупинимось, спочатку, в старовинному селі, розташованому
серед пагорбів, перша документальна згадка, якого датується 1209 роком, Альма Ві. Тут церква була споруджена через два століття.
Фортифікація навколо церкви з’явилася пізніше, на початку 16 століття. Щоб потрапити
туди ви проїдете
сільську дорогу. Від Міхаєли Турк, керівника проекту Фонду імені Міхая Емінеску, ми дізнаємось, що фортеця в Алма-Ві має чотири вежі, відреставровані в
рамках проекту, що фінансується коштами Норвегії, Ліхтенштейну та Ісландії: «Кожна вежа має власну тематику. У нас є Годинникова вежа або Вежа воріт, Вежа сала, Льодова вежа та Зернова вежа. Ми намагалися відновити стару функцію веж через виставлені
об’єкти. Вежі також
пропонують місця, які можна використовувати для проведення заходів: конференції
з максимальним числом 40-50 учасників. Також на певних поверхах їх можна
влаштувати з тимчасовими виставками ».

Звичайно, для того, щоб насолодитись
справжньою чарівністю
Трансільванії, вам треба
розміститись в
традиційному будинку, в живому музеї. Це буде своєрідна подорож у часі до
простоти колишнього життя. На веб-сайті experiencetransylvania.ro ви знайдете всі
пансіонати місцевих жителів, фонду та інші, які відповідають необхідним умовам. Кторі
саме? Ми дізнаємося від
Міхаєли Турк: Ми не хочемо, щоб ці кімнати
були стандартними, з телевізором, з доступом до Інтернету та іншими
зручностями. Вони дуже прості. Зберігають значною мірою старі та оновлені меблі
або певні предмети меблів, які ми зберегли. На підлозі розстелені різнобарвні виткані верети. Кімнати традиційно побілені. У ремонті ми не використовуємо
цемент, пластикові матеріали, а лише дерево, камінь, пісок та вапно».

Ми продовжуємо нашу подорож і дістаємось до одного з
найбільш розвинених міст. Місто Клуж-Напока ще називають Силіконовою долиною,
оскільки сюди залучаються найкращі програмісти Румунії. Але це також місце
міжнародно визнаних подій. Фестивалі Антолд, Електрівк Кастл або Міжнародний кінофестиваль – лише
кілька. Також у Клуж-Напока була перевидана найдавніша кулінарна книга Румунії, яка
побачила світ в
кінці XV століття. А в центрі міста вас приємно
вразить безліч церков та
тип цих церков: на одній вулиці можна побачити реформатські, римо-католицькі, унітарні чи
греко-католицькі церкви. Нашим гідом є Маріус Опря, з туристично-інформаційного центру,
який розкаже про зону історичного центру: Є кілька історичних пам’яток,
серед яких римо-католицька церква святого Михайла, пам’ятник Матея Корвіна, палац Банфі, де міститься
Музей
мистецтва, Митрополичий
собор, Національний театр імені
Лучіана Благи і, звичайно, Музейна площа. Вони
розташовані в центральній частині, і, будучи дуже близько, до них
можна добратися пішки.
Однак неподалік центру є й
інші пам’ятки, наприклад,
Пагорб Четецуї, звідки можна побачити все місто, а саме руїни колишньої
фортеці Габсбургів, Ботанічний сад, одну з найбільш відвідуваних туристичних
визначних пам’яток у Клуж-Напока, і, звичайно, Етнографічний парк Ромулуй Вуя, найдавніший
такий парк в Румунії.
Клуж-Напока було
і залишається відкритим містом, його можна відвідати в будь-яку пору
року».

Маріус Опря запрошує нас відвідати визначні пам’ятки в повіті. Серед них Копальна Турда, одна з найбільш відвідуваних туристичних
пам’яток Румунії: «Більшість
туристів, які прибувають у Клуж-Напока, також відвідують Копальню Турда, яка розташована
дуже близько, лише за
півгодини від міста. Копальня Турда унікальна в Румунії та, можливо, навіть у цій частині
Європи. Це колишня соляна шахта на кількох рівнях. ЇЇ відновили за європейськими коштами,
і сьогодні вона схожа на підземне місто. Вона пропонує більше можливостей через
спа-центр та розваги. Також має озеро з човнами».

Також
у Трансільванії ви можете відвідати місто Сігішоара
або Шасбург включене з 1999 року до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Головною пам’яткою міста Сігішоара є Годинникова вежа, в якій з 1899 року
влаштований Музей історії міста. Ніколае Тешкула,
директор закладу розповідає: Годинникова вежа побудована у 14 столітті. До релігійної
реформи вона була штаб-квартирою ратуші, її висота 64 метри. Вражають також фігурки годинника,
барабанщики,
які сповіщають
точний час,
певні статуетки із символічною роллю: Правосуддя, Палач, Мир. При цьому статуетки, які представляють дні
тижня, змінюють своє положення опівночі. Нинішній механізм теж старий, він з
1906 року, але перший механізм Годинникової вежі засвідчений у Сігішоарі з початку сімнадцятого
століття.

Сьогодні ми вирушаємо до дельти Дунаю, місця, де Дунай закінчує свою довгу
дорогу від витоку у горах Чорний ліс,
Німеччина. Тут створена мережа каналів, озер, островів, покритих очеретом,
лісами та піщаними дюнами, яка займає площу понад п’ять тисяч квадратних
кілометрів. Окрім чудового пейзажу та потраплення в архаїчний світ,
представлений дунайськими селами, дельта Дунаю пропонує багато можливостей для
проведення вільного часу.

Місто Тульча – це ворота в дельту Дунаю, – каже Думітру Мерджяні ,
віце-президент Тульчанської повітової ради: Прогулянка біля старої фортеці Aegyssus,
оскільки це стара назва міста Тульча, повинна початися з місця де Пам’ятник Незалежності нагадує нам про румунську Добруджу, про об’єднання румунів у цій частині країни. Це пам’ятник,
присвячений героям Війни за незалежність 1877-1878 років. Звідси, згори можна
побачити ціле місто, місто семи пагорбів, надзвичайна панорама та незабутня згадка
для будь-якого туриста чи місцевого жителя. Ви не повинні пропустити стару
фортецю Aegyssus, що знаходиться в безпосередній близькості, ні Музей історії
та археології, де археологічні відкриття розповідають про прекрасну історію цих
земель північної Добруджі. Вирушаючи
вулицею Глорія у напрямку до старого центру Тульчі, ви можете помилуватися будинками
особливої ​​краси, деякі з них відремонтовані Тульчанською повітовою радою за рахунок європейських коштів, але
зберігаючи відбиток давнини».

Національний центр туристичної інформації та просування базується у
справжній архітектурній перлині, розташованій
також на вулиці Глорія, відремонтованій десять років тому, також за європейські
кошти. Тут ви знайдете рекламні матеріали основними мовами міжнародного спілкування,
а також рідшими мовами, такими як китайська. Ми продовжуємо свою подорож з
Думітру Мерджяні, віце-президентом Тульчанської повітової ради: Кожен турист
повинен зупинитися в Акваріумі чи Музейному центрі дельта Дунаю, музеї, який
щорічно приваблює рекордну кількість іноземних туристів та дітей. Не можна
пропустити Музей мистецтва, розташований в емблематичній будівлі десятиліття
тому, в колишньому палаці Паші, враховуючи, що Добруджа багато років був турецьким
пашаликом. Проїхавши далі до центру міста, можна пройти поблизу набирежної
Тульчі, яка буде реабілітована цього року. Ні Площу тріколорул, де розташована
імпозантна статуя Мірчі Старого, ні будинку Авраміди, старого боярського
будинку, повернутого до життя Тульчанською повітовою радою та модернізованого
європейськими коштами».

З цієї набережної ви можете сісти в човен і раптом перед вами відкриється
новий світ. Ви ввійдете в історію про старе та нове, про людей та довкілля.
Думітру Мерджяні, віце-президент Тульчанської повітової ради: Вас будуть
супроводжувати в дорозі колонії пеліканів, білохвості орли, і ви ввійдете у
світ, де ви зможете побачити тисячі видів рослин і тварин. Зовсім недавно
колонія птахів-фламінго відвідала нас у дельті Дунаю. Чи залишаєтесь ви в пансіонатах населених пунктів Малюк, Кришан, Росетті або Суліна, найсхідніша точка Європи,
будь-яка поїздка до Дельти розповість вам усе, що ви хочете знати про людей,
які там живуть. Більшість займаються риболовлею і можна скуштувати традиційні
страви. Тут вони також знайдуть рибні страви, приготовані нашими кухарями».

Кажуть, що Гура Портіцей – це місце, де зустрічаються море та дельта, щоб
створити ідеальний відпочинок. Але воно
не єдине. Думітру Мерджані, віце-президент Повітової ради Тульча: Ви можете
відчути те саме почуття у Бара Суліна, де Дунай зустрічає Чорне море при
впаданні, і ви можете побачити, де Дунай закінчується і де починається море.
Крім того, не пропустіть Ліс Летя, один з найчудовішних природних лісів в
дельті Дунаю та в Європі, з дюнами Омера, найстарішим дубом та знаменитими
дикими конями».

Думітру Мерджяні, віце-президент Тульчнської повітової ради, каже, що
низька щільність населення в окрузі Тульча та вжиті владою заходи призвели до
найнижчого рівня зараження ковід-19 в Румунії. Кетелін Цібуляк, президент
Асоціації управління туристськими напрямками дельти Дунаю, посилює цю ідею,
підкреслюючи турботу про тих, хто займається туризмом: «Туроператори дельти зосереджуються на певних формах туризму: прогулянки
на каное та байдарці. На озері Разім у нас є гідровелосипеди на яких можна покататися по озеру. Ми також намагаємось
розвивати велосипедний туризм у цей період. Ми розглядаємо заходи фізичної дистанції,
до яких додається специфіка Дельти. З іншого боку, всі одиниці розміщення
забезпечили їдальні на відкритому повітрі. Що може бути красивішим, ніж їсти просто
неба? Усі, хто бажає безпечного відпочинку з точки зору здоров’я, знайдуть у
дельті Дунаю все, що має бути тихим та безпечним відпочинком. У окрузі Тульча є
найменше випадків Covid-19. Таким чином, в черговий раз Дельта входить до числа
найбезпечніших місць відпочинку в Румунії».

Кетелін Цібуляк, президент Асоціації управління туристичними напрямками
дельти Дунаю, рекомендує відвідати старі фортеці в Добруджі, яких багато, та
які є справжніми музеями під відкритим
небом.

Сьогодні ми пропонуємо ретроспективний
огляд, в якому згадаємо туристичні пам’ятки Румунії, представлені
протягом 2019 року. Це
був рік, багатий на пропозиції і, водночас, можливість для вас, наших відданих
слухачів, відвідати нас та переконатись у чарівності напрямків, запропонованих
нами. До кінця лютого ви
мали нагоду відповісти
на запитання нашого першого конкурсу. Говора,бальнеологічний туризм європейського рівня під таким заголовком ми просували лікування цілющими водами та туристичні принади бальнеологічного курорту Говора. У нас було 47
нагород, і один з учасників виграв великий приз- дев’ятиденне перебування для двох
осіб, з повним пансіоном, з 15 по 30 червня 2019 року. Великим переможцем був
громадян Данії: Ганс Вернер Лолліке, який відвідав
нас зі своєю дружиною Інге-Лісе Лолліке. І сюрпризи не закінчилися тут. До 31 серпня 2019 року ми запросили вас взяти участь в іншому конкурсі
під назвою Яси – історична столиця Румунії, присвяченому місту та повіту Яси. Великою переможницею стала Анна Нахапетян з
Москви.

На початку року ми відкрили ворота гір Бучеджі, і відвідали місто Буштень, розташоване в долині Прахова,
всього за дві години від Бухаресту. Ми розповіли не лише про гірськолижні схили, а й
про найбільшу і найціннішу пам’ятку курорту, унікальну в країні, Хрест Героїв народу,побудований 1926-1927 років під опікою Її Величності, Королеви
Марії та розташований на висоті 2291 метр, він виготовлений із сталі та
розміщений на залізобетонному п’єдесталі. Розміри пам’ятника вражають: висота 48 метрів і ширина 14 метрів. Також на початку року ми розповідали
про екотуристичні
напрямки в Румунії. Трансільванські пагорби приваблюють відвідувачів з огляду
на добре збережені села, укріплені церкви, а знедавна широкою мережею велосипедних та пішохідних маршрутів. З іншого боку, ми дізналися, що дельта Дунаю має зовсім іншу
пропозицію: стеження за птахами та прогулянка на каное. Ліс Краюлуй, невелика територія в горах Апусень, пропонує дуже гарну пропозицію -відвідування печер. Існують не тільки туристичні
печери, а й спеопечерні, куди заходять з відповідним обладнанням спелеологи. Ми закінчили зимовий сезон 41-м випуском найбільшого організованого туристичного ярмарку в Румунії, де ми знайшли найвигідніші пропозиції для любителів
культурного, лікувального, сільського та бізнесового туризму в Румунії.

На початку весни ми вирушили на захід
Румунії, в повіт Гунедоара. У списку найбільш затребуваних пам’яток перше місце
займає одна з найважливіших пам’яток готичного феодального мистецтва на
південному сході Європи: Корвінський замок. Про озеро Букура кажуть, що є найбільшим льодовиковим озером Румунії. З іншого боку, фортеця Дева
вважається одним з найважливіших середньовічних укріплень Трансільванії. Потім
ми подались до Долини -Черна, що на південному-заході Румунії, мальовничого місця, з різноманітними
та вражаючими пейзажами, де ще є села, де люди ще живуть простим життям, як сотні років тому. Ми дізналися, що природні цілі тут дуже
різноманітні: водоспади, печери, видовищні ущелини. Ми також відвідали курорт, де лікувальні властивості
мінеральних вод використовуються вже дві тисячі років, починаючи з римського
періоду: Беїле Геркулане.

Влітку, як зазвичай, ми вирушили до румунського узбережжя
Чорного моря, яке щедро простягається на протязі 245 км. Ми розповіли про низьку солоність, рівномірну
берегову лінію та орієнтацію пляжів з товстим шаром піску на схід, що створює передумови
спокійного відпочинку. У
Румунії в повний сезон морська вода може перевищувати 25 градусів, а з настанням вечора починаються події, багато з
яких є всесвітньо визнаними. Але курорти на румунському узбережжі ідеально
підходять для сімей з дітьми, в пошуках спокою, а також для любителів вечірок до
світанку.

ВСРР бере участь на запрошення Департаменту міжетнічних відносин уряду Румунії в реалізації Синьої книги
культурної ідентичності Дунаю, проекту Європейського Союзу, який має на
меті створення інвентаризації спадщини багатоетнічних районів, розташованих
вздовж європейської річки.
Таким чином, ще
на початку осені запросили вас ознайомитись з мультикультурною Добруджею. Ми представили вам територію, насичену
історією та легендами, етнічні спільноти, що живуть у
цьому просторі, є прикладом співіснування. В рамках того ж проекту та з тієї ж перспективи ми представили вам Тімішоару та Арад, міста, які особливо привабливі з
туристичної точки зору. Тоді ми вирушили до менш відвідуваної туристами зони,
до східної частини Трансільванії, відповідно до повітів Ковасна та Харгіта. Ви познайомилися з
мешканцями села Турія, які увійшли до Книги рекордів за найбільшим
бульзом, ми розповіли про красу озера Св. Анни, сформованого у вулканічному кратері, але ми також побували
на курорті Беїле-Тушнад.

Наприкінці року ми дізналися, що
інтерес до старих дворянських резиденцій в Румунії зріс. У Румунії є понад 300 таких
пам’яток, занесених до національної спадщини. Серед них ми потрапили до деяких менш
рекламованих або відомих замків: Замок Стурдза у Міклеушень, Замок Куза у Руджіноаса, Замок Бетлен у населеному пункті Кріш. Ми завершили рік
з різдвяними та
новорічними пропозиціями. Тож ось рік, повний пропозицій. А рік, який тільки
починається, обіцяє бути принаймні таким же цікавим та з іншими конкурсами, які вам не
слід пропускати. З Новим
роком!

Сьогодні ми запрошуємо всіх на уявну подорож
Муреським повітом, де, починаючи з повітового центру – Тиргу Муреша, який також
називають містом троянд, ви зможете відкрити для себе безліч цікавих місць та
різноманітний спектр умов для змістовного дозвілля та незабутнього відпочинку.
Окрім знаменитої середньовічної фортеці
Сігішоари, тут є більше сотні садиб та замків різних епох, а також
відомий курорт Совата. Невостаннє ми завітаємо в гості до румунських майстрів,
які пропонують унікальні вироби з кераміки та дерева.

Хоча в повітовому центрі – Тиргу Муреші не
збереглися старі будівлі, оскільки місто упродовж часу пережило кілька великих
пожеж, воно зуміло зберегти своє середньовічне обличчя у центральній частині. Чимало
гарно оздоблених будинків нагадують про старий ярмарок із середньовічного
періоду та про атмосферу міжвоєнного періоду. Аби краще зрозуміти це місто слід
обов’язково зупинитися у Палаці культури, пройтися по лабіринту в
Дзеркальній залі, відвідати два православні собори або фортецю.

Прогулюючись містом неможливо не помітити
Національний театр, який вирізняється сучасною архітектурою та багатою історію в
румунському театральному мистецтві. Розповідає Санда Віцелар, радник з питань
комунікації та взаємодії зі ЗМІ Муреської повітової ради. «У повітовому центрі
– Тиргу ​​Муреші ми запрошуємо вас зупинитися в центрі міста. Тутешні пам’ятки
архітектури говорять про полікультурне минуле міста троянд. Ви побачите дві
найбільш репрезентативні будівлі на національному рівні для стилю Модерн, а
саме: Палац культури та Адміністративний палац, які відображають початки
сецесії у Трансільванії. У Тиргу Муреші ви можете зупинитися на Корнештському
плато, просторі для дозвілля посеред природи та місці, де можна відвідати
другий за величиною зоопарк в Румунії. Крім того, улітку можна позагоряти та
плавати у спортивному комплексі Мурешул, який має три відкриті басейни, один
критий та штучне озеро для прогулянок на човнах.»

Більше того, у цей період можна відвідати Різдвяний ярмарок
у центрі міста, де було відкрито дві великі ковзанки. Після Тиргу Муреша можна
здійснити справжню середньовічну подорож чарівними вулицями Сігішоари. Перша
документальна згадка про неї датується 1280 роком, а дев’ять із 14 колишніх веж
все ще чекають на туристів, які хочуть відчути велич минулих часів. Ніколає
Тешкула, директор Музею історії міста Сігішоара, закладу культури, заснованого
в 1899 році, розповідає про головну принаду фортеці. «Годинникова вежа була побудована
у XIV-му
столітті, а до релігійної реформи була осередком мерії. Вона має 64 метри
заввишки, а дах є вищим ніж стіни. До рівня балкона, висота становить 30 метрів,
а решта 34 метри – дах. На вершині розміщено флюгер у вигляді півня, в залежності
від положення якого, ми знаємо чи в місті буде дощ або гарна погода. Вражають
також статуетки годинника: барабанщики, які сповіщають про початок нової години,
та певні статуетки із символічною роллю: Юстиція, Кат, Мир. Є й кілька
статуеток, які змінюють свою позицію о 6.00 та 18.00. У той же час, фігурки, що
представляють дні тижня, змінюють своє положення опівночі. Нинішній механізм
теж старий, він датується 1906 роком, але згадка про перший механізм Годинникової
вежі у Сігішоарі датується початком XVII-го століття. Так само, ми пишаємося
тим, що в середині шістнадцятого століття першим відомим годинникарем, був місцевий
замочник. Тож у галузі годинникарства Сігішоара має давню традицію.»

У 70 км від Сігішоари у підніжжя гір Гургіу
знаходиться бальнеокліматичний курорт Совата. Розповідає голова Муреської
повітової ради Петер Ференц: «Тут є соляні озера, які є унікальними не тільки в
Румунії, але й в Європі. Це соляні озера із сапропелевим намулом, що
використовується для лікувальних процедур, відомих як в країні, так і за
кордоном. Лікуються в основному захворювання опорно-рухового апарату, але дуже
гарні результати були досягнуті й в лікуванні гінекологічних захворювань, особливо
безпліддя. Лікують також респіраторні захворювання. У нас є геліотермальне озеро,
яке нагрівається сонячними променями. Над солоною водою озера є тонка плівка
прісної води. Створюється парниковий ефект, у результаті чого вода в озері
нагрівається до понад 40 градусів. Це озеро є дуже популярним серед туристів. Всі
хочуть побачити, що це за озеро, яке нагрівається сонцем до такої високої
температури.»

На Різдво та Новий рік Совата має привабливі
пропозиції. Наприклад, п’ятиденний пакет з проживанням у тризірковому готелі зі
SPA коштує близько 300 євро. Пакет включає харчування та різні заходи:
відвідування деяких хуторів, що знаходяться на вулканічному плато, прогулянки
по «Соляній дорозі» та відвідування соляної шахти Прайд, яка знаходиться лише в
дев’яти км від Совати. У Прайді гості можуть розслабитися у велнес-центрі з критими басейнами.
Лікувальна солона вода, газована вода, термальна вода з високою концентрацією
мінералів, з джерелом на глибині 1000 метрів ідеально підходять для розслаблення та
оздоровлення.

У Муреському повіті є багато садиб та замків, а в
населеному пункті Зеу де Кимпіє є особливий, – каже Санда Віцелар. «Це замок
барона Угрона, також відомий як Календарний замок. Він має 365 вікон і чотири
вежі, скільки двін і пір має рік, 52 кімнати, скільки тижнів у році, 7 терас, скільки
днів має тиждень та 12 залів, скільки
місяців має рік. Тут можна почути історію кохання, під знаком якої був
побудований замок, нерозділеного кохання між власником замку та російською
принцесою.»

Сподіваємося, що нам вдалося пробудити ваш інтерес
до Муреського регіону, а через тиждень ми запропонуємо вам нову ідею незабутньої
відпустки в Румунії.

В останні роки інтерес до давніх дворянських резиденцій в Румунії зріс. Незалежно від того, чи зростає
кількість відвідувачів, які бродять селами у пошуках старих особняків чи
підприємців, які намагаються повернути такі будівлі
до краси колишніх часів, можна побачити все більшу зацікавленість
щодо відкриття
позаміських дворянських резиденцій. У Румунії є понад 300 таких пам’яток, занесених
до національної
спадщини. З-поміж них ми спробуємо розповісти про деякі менш відомі замки.

Неподалік
Бухареста знаходиться палац у населеному пункті Флорешті, близько міста Плоєшти (південна
Румунія), – каже Ірина Лека, історик
мистецтва: Він був побудований набабом
Кантакузіно за планами Іона Беріндея. Це прекрасний приклад архітектури початку
ХХ століття, який, хоч у даний час є руїною, є дуже живописнішим і живим об’єктом. Нинішні
власники намагаються його оживити, проводячи багато культурних заходів там, найважливішим є
конкурс кінної гонки Капатія».

На сході Румунії
можна відвідати замок Стурдза, у населеному пункті Міклеушень. Він розповідає
про історію знатного роду Стурдза. Себастьян Маркочі, гід замку розповідає: Це
прекрасна історія. Джордже Стурдза та
Марія Гіка будують замок на залишках старої садиби, в неоготичному стилі. Це
особлива річ для нашої області. Будівництво тривало майже 24 роки. Всередині замко
розписаний в стилі модерн. Марія Гіка народилася в Стамбулі. Там вчиться
малювати ескізи. Також там вивчила англійську і одружилась з Джорджем Стурдза в
1869 році. Після весілля вони здійснюють подорож на Захід, Німеччиною, Францією
та Австрією. Повернувшись, вони вирішили перетворити свій особняк у замок Міклеушень.
Маєток родини Стурдза має три основні компоненти: дендрологічний парк площею 30
га, монастир та замок. У нас є духовна, культурна та природна складова. Ми у
деякій мірі продовжили бажання родини Стурдза проводити тут культурні та освітні заходи.
Деякі частини були перетворені на пансіонат, який має майже 50 місць
проживання. У замку у нас є надпис. Там, де є мир і спокій, панує
гармонія. Це те, що шукають іноземні туристи в Румунії.»

Ми продовжуємо
мандрівку з Іриною Лека, істориком мистецтва, і добираємось до замку Куза у
Руджіноаса, розташованому недалеко від Міклеушень: Це також прекрасний
зразок неоготичної архітектури, у чудовому дендрологічному парку, нещодавно
відреставрованому замку, в якому знаходиться музей Кузи. Тут відвідувачі можуть
дізнатися більше про історію румунського правителя і, особливо, про Олену Куза,
яка жила в замку. Повертаючи до Трансільванії, ми зупинимось в 30 км від міста Сігішоара,
де знаходимо замок у селі Кріш. Його
історія починається в XV столітті, на думку археологів, який є чудовим
прикладом архітектури ренесансу. Це один з найбільш автентичних і мальовничих
замків у Трансільванії. Хоча не відомий
широкій громадськості, він відкритий для туристів вже тривалий час, хоча проводяться ремонтно-реставраційні роботи. Він
також управляється фондом, який пропонує екскурсії, що розкривають історію
замку, а також саксонське село, де він знаходиться.»

У нас в Румунії
є кілька десятків представницьких замків, але список набагато більший. Ірина
Лека: Йдеться про Бран, Пелеш, Пелішор,
замок Кантакузіно на курорті Буштень. Список
досить великий, і відвідання цих замків є максимально можливим і привабливим.
Також дуже цікаво те, що у французів також є Долина Луари, у нас є також дві
річки, які мають по оба боки низку замків. По долині річки Муреш, від міста Топліца до
виходу з країни, є десятки замків, а деякі можна відвідати, і вони дуже
красиві, інші запущені. Поза Карпатами у нас є долина річки Тротуш. У населених
пунктах Дарманешть, Дофтеана та
Команешть є колишні дворянські резиденції, мальовничі та дуже цікаві».

Той факт, що в
центрально-північній частині Румунії, в
повіті Муреш, ви знайдете багато казкових замків, підтверджує також Санда Віцелар,
радник з питань спілкування та ЗМІ Повітової ради: У 13 км від міста Сігішоара,
на вас чекає типове саксонське село Кріш, де знаходиться замок Бетлен, показовий для трансільванського ренесансного стилю,
побудований між XIV та XVIII століттями. Але ви також можете податися в напрямок долини Гургіулуй до мальовничого
мисливського замку у Лепушна. Якщо підете
долиною річки Муреш у населеному
пункті Бринковенешть, потрапити до замку Кемені, побудований однойменною родиною.
Повіт Муреш відомий своїми колишніми замками та особняками. Багато з них ремонтуються,
але пропонують можливість провести вільний час. У районі рівнини, у напрямку до
міста Клуж- Напока, можемо відвідати інший замок в Зау де Кимпіє, замок Угрон,
також відомий як Замок Календаря. У
ньому є 365 вікон, чотири вежі скільки пір року, 52 кімнати, скільки тижнів у
році, 7 терас, скільки днів у тижні та 12 залів, що представляють собою місяці
року. Тут ви можете почути історію кохання, під знаком якої був побудований
замок, нездійснене кохання між власником замку та російською принцесою».

Ті, хто не має
багато часу, можуть відвідати представницькі замки Румунії, такі як Пелеш, Пелішор, Бран або Корвінів. Однак
якщо у вас є більше часу, ви можете зайти на сайт monumenteuitate.org, велику платформу з багатьма можливостями і дуже
корисну для досліджень та популяризації позаміських дворянських резиденцій. Ви
знайдете цікавий список менш просунутих замків.

Ми прямуємо сьогодні на захід
Румунії. У списку найбільш популярних туристичних визначних пам’яток в повіті Гунедоара перше місце займає одна з найважливіших готичних феодальних
пам’яток мистецтва в Південно-Східній Європі: Замок Корвінів. Озеро Букура вважається найбільшим
льодовиковим озером в Румунії. З іншого боку, Фортеця Дева вважається однією з найважливіших
середньовічних укріплень в Трансільванії. Є кілька туристичних програм, що
поєднують відвідування найважливіших туристичних визначних пам’яток повіту Гунедоара.

З-поміж них ми представляємо вам одну із семи днів, розроблену Агентством економічного та
соціального розвитку Гунедорського повіту, установою, підпорядкованою Повітовій Раді Гунедоара. Директор КамеліяБедя розповідає: Ми з нетерпінням чекаємо
туристів в повіті Гунедоара. Вони повинні залишитись якомога більше тут, щоб ім вдалося відвідати безліч туробєктів
в нашому повіті. Нашу семиденну
програму ми розпочинаємо з відвідин Краю
Зарандулуй і до долини річки
Жіу, пропозиція
маршрутів, яка включає основні туристичні пам’ятки. Крім того, в цьому районі вони
можуть скуштувати традиційні продукти, побачити красу наших
звичаїв, які збереглися. У перший день такожтуристи можуть
відвідати Пантеон Моців-населення,
що живе у Західних Карпатах, Музей золота, Музей текстилю у населеному пункті Беїца таБудинок шукача золота. Все це знаходиться в Краю
Зарандулуй».

На другий день можна відвідати Фортецю Дева. Вона була у
власності князів, графів і герцогинь. Її давали в подарунок,
успадковували, продавали і іноді бомбили. Всі дворяни залишили щось за
собою: захисні
стіни, бенкетний зал або
розширення фортеці з цілим поверхом. Вони хотіли, щоб вона була використана не тільки для оборони і випадкових зустрічей, а й для
помешкання. І не будь-якого, а й розкішного. Тепер вона майже повністю відновлена. Тут, крім простого
відвідування, ви також можете взяти участь у численних культурних заходах,
організованих протягом року. Але наша програма візиту триває, оскільки список атракцій багатий. Камелія Бедя, директор Агентства економічного та
соціального розвитку Гунедорського повіту розповідає: На третій день ми спускаємося
до Краю Орештіє. Ви
можете відвідати Фортецю Орештіє, красиву Сармізеджетусу, Арсенал Парк і ущелину
Мадей. Ми продовжуємо
нашу прогулянку і добираємось до курорту Джоаджу-Бей, де ви можете скупатись у
термальних басейнах
лікувальних установ, Римські лазні, Водоспад Клокота та Ротунда, що в Джоаджу. Тут є стара кам’яна церква. П’ятий день відведений
відвідуванню гарного Замку Корвінів, відомий у всьому світі, мармурове село
Алун, монастир Прислоп, Заповідник
зубрів у Гацегу та Геопарк динозаврів. Потім спускаючись на південь повіту, шостий день ми пропонуємо
відвідати старий
кам’яний храм у населеному
пункті Денсуш, який дуже красивий, фортецю Мелеєшти, Улпія Траяна,Ущелини Баніцей і печеру Болі. Сьомий день призначений відвіданню
Музею
гірництва, верховій їзді, велотуризму і польоту на параплані в гірській
частині повіту в
населеному пункті Стража. Тут знаходяться основні гірськолижні спуски
дуже популярні в зимовий період.»

Майя Тонде є
представником найбільшого тематичного парку в Румунії. Арсенал парку, розташованого в Гунедоарському
повіті, в місті
Орештіє: Арсенал
парк означає унікальний
досвід у країні. Він складається з історії і розроблений для сімей і командних будівель, де туристи можуть весело провести час, відпочити,
зробити пляж. Ми маємо тримісячну перерву на початку кожного року на технічне
обслуговування. У нас дружня і динамічна програма. Вона нагадує про військову підготовку, але для всіх -
активних або менш активних. Варто пережити досвід в тематичній
кімнаті бронетранспортера, або гармати. Це щось особливе. У нас дуже добре
розроблені пакети. Ми щойно випустили унікальний пакет, який включає в себе поділ відпочинку. Наприклад, дві сім’ї можуть
поділити відпустку».

З іншого боку, Геопарк динозаврів, який включає весь край Гацегує територією ЮНЕСКО, частиною Міжнародної програми
геологічних наук і геопарків, яка об’єднує понад 100 територій з 33 країн,
включених до глобальної мережі геопарків, створеної внаслідок
процесу відбору і
перевірки.
Карликові динозаври, виявлені в Краю Хацег, унікальні у світі, їх наукове значення і привабливість
посилюються відкриттям гнізд яєць і
ембріонів динозаврів. Один раз на рік, влітку, цей парк просувається через подію для всієї
родини: День Вулканів. Захід передбачає проведення декількох семінарів, ігор,
конкурсів, присвячених батькам, дітям, бабусям і дідусям, і відбувається в Хацегу.

Але найважливішою туристичною атракцією
є Корвінський замок. Тут
відбувається міжнародна
подія, Європейський
ярмарок замків, який в 2019 році буде організований вп’яте. Йон Бодокі, гід замку, розповідає: У внутрішньому дворі можна побачити неоготичну галерею.
Це відносно недавня споруда, збудована у другій половині ХІХ ст. Звідти можна побачити Logia Matia. Йдеться
про першу будівлю, що включає елементи
раннього італійського ренесансного стилю на території Трансільванії. На щастя,
на верхньому поверсі збереглася єдина ренесанська світська фреска на території Трансільванії.
Також з двору можна побачити біля галереї з відкритими арками, старий вхід,
напівкруглий вхід, відносно великих розмірів. Біля нього є крило майстерень, яке також
називають крилом адміністративного палацу. З двору, проникаючи всередину замку, ви спочатку відвідаєте Кухню найманців, де влаштована ​​виставка старих гравюр і давніх картин замку і оригінальний макет, побудований в 1866 році.

Це комплексний
напрямок де можна практикувати
всі види туризму, і де є численні пропозиції
проживання. Туристичні агентства зазвичай пропонують проживання в центрі повіту
звідки ви зможете дістатися до всіх природних і історичних
пам’яток.

Сьогодні ми запрошуємо вас на уявну подорож до
третього за величиною міста Румунії – Тімішоари, розташованого на заході
країни. Місто називають Європою у мініатюрі, адже тут проживають румуни, німці,
серби, угорці, хорвати, словаки і болгари. Різноманітність, культура, історія є
характерними рисами, що роблять Тімішоару ідеальним місцем для любителів
культурного туризму.

Це гарне, компактне місто з великою історією, що
відчувається на кожному кроці старого центру, – каже Лучія Соломон, директор
туристично-інформаційного центру мерії Тімішоари. «Древні археологічні сліди
Тімішоари мають понад 7 тисяч років, але те, що туристи мають можливість побачити
датується XVI-XVII століттями, коли Тімішоара була окупована турками. Тут можете
побачити фундамент мечеті і основу мінарету, що свідчать про ті часи. Однак
перетворення Тімішоари в сучасне місто відбулося у XVIIІ-му столітті. Саме тоді
почалося формування сучасної Тімішоари. Період, коли місто було завойоване Габсбургами,
тобто після 1716 року, став новим етапом розвитку. Стару фортецю османського
періоду було зруйновано і була зведена нова фортеця, яка була найбільшою
фортифікаційною спорудою, збудованою за бастіонною системою на території
сучасної Румунії. Це була вобаноподібна фортеця, схожа на алба-юльську, в
центрі якої розміщувався муніципалітет. З тих часів до наших днів зберігся тільки
бастіон Терезія, а також старий центр міста, який дуже вражає. Це був період
бароко, упродовж якого було побудовано багато будівель у стилі бароко, а
найбільш знаковими є Католицький собор, сербська церква та палац у стилі
бароко. Скільки міст мають сьогодні бароковий палац у центрі? І він відкритий
для туристів, оскільки там діє Музей мистецтва.»

Після етапу бароко почався період перебування в Угорському королівстві як складової Австро-Угорської імперії, – розповідає Лучія Соломон. «Місто набуло
переважно економічні функції. Тімішоара стрімко
розвинулася, тим періодом датуються численні прем’єри міста. У Тімішоарі у 1869
році запрацював перший трамвай запряжений кіньми, а в 1884 році стала був
першим в Європі електрифікованим містом. У той період з’явилося багато парків, які
сьогодні є символом Тімішоари, яку в наші дні називають містом квітів. Сьогодні
ми пишаємося Парком троянд, Парком правосуддя, який навесні сяє барвами
тюльпанів, а також центром міста, який завжди має «зелений килим» на площі
Вікторія з прекрасними квітковими композиціями в будь-яку пору року.»

Тімішоара славиться найбільшою в Румунії кількістю архітектурних
перлин. Понад 14 тисяч будівель оголошено пам’ятками архітектури, – каже Лучія
Соломон, координатор туристично-інформаційного центру мерії міста Тімішоара. «Основною
характерною рисою Тімішоари є будівлі в стилі модерн, побудовані на зламі
ХІХ-ХХ століть. Це прекрасні палаци, що межують з площею Вікторія. Туристи
вражені архітектурою. Вони також зустрічаються в історичних мікрорайонах.
Тимішоара має багато спільного з Будапештом та Віднем. Навіть якщо у дещо
менших масштабах, тут можна побачити будівлі в цьому архітектурному стилі, що
поширений по всій Європі. Це дуже вражає туристів.»

Тімішоара є єдиним місцем в Румунії, де утворилася
традиція проведення концертів у печері, а доступ публіки вільний. Щороку сюди прибувають
автобуси переповнені туристами з Ізраїлю, США, Канади, Угорщини, Австрії тощо. А
той факт, що музика звучить у нетрадиційному концертному залі – знає кожен, хто
відвідує Тімішоару. Однак можливості міста не обмежуються лише цим. Лучія
Соломон. «Туристи можуть провести багато приємних моментів на вулицях старої
Тімішоари, де облаштовано безліч терас. У підвалах старих будівель були
побудовані гарні кав’ярні, ресторани і клуби. Час можна приємно провести у
парках або вздовж річки Бега, де є умови
для піших та велосипедних прогулянок. Можете покататися Бегою на катерах, що перетинають
місто в режимі громадського транспорту. Дуже приємно пройти через усі квартали на
катері, що працює весь день. Також можна здійснити поїздку на туристичному
трамваї, який курсує по неділях. Гості міста можуть відвідати численні музеї,
побувати на різноманітних концертах і фестивалях.»

Тим, хто має більше часу координатор тімішоарського
туристично-інформаційного центру Лучія Соломон радить відвідати відвідати
навколишні цікаві місця. «З Тімішоари туристи можуть відправитися в інші місця навколо
міста, такі як Рекаш або Бузіаш, де вони можуть скуштувати місцеві вина. Можуть
зупинитися в Гернякові, зони відпочинку за Тімішоарою поблизу Рекаша, або на
озері Сурдук, де також можна гарно провести час. Звичайно, туристи можуть відвідати
Арад або далі місто Орадю, курорт Беїле-Геркулане чи гори Банату. Багато
туристів відвідують замок Корвінів у Хунедоарі. Більшість із них чули про замок
і запитують як можуть туди дістатися. Ласкаво просимо всіх у Тімішоару, що є гарним містом з точки зору культури, парків, річки Бега, численних пам’яток
архітектури, які надають місту особистість та чарівність. Ми чекаємо на туристів
і переконані, що вони почуватимуться тут добре.»

Менш ніж через два роки, у 2021 році, увага всієї Європи
буде прикута до Тімішоари, яка протягом 12 місяців стане новою культурною
столицею старого континенту під гаслом «Освітлюй місто собою».

Сьогодні запрошуємо вас до Трансільванії. Нашу
уявну подорож ми розпочнемо з ознайомлення з найбільш репрезентативними пам’ятками
у місті Бістріца, центрі Бістріца-Несеудського повіту, а потім зупинимося на
бальнеологічному курорті Сиджордж-Бей і відвідаємо гірську місцевість. Тут
можна прогулятися верхи на конях, пройтися стопами графа Дракули або відпочити
на березі штучного озера.

Овідіу Бозбіч, радник в управлінні з питань освіти й
туризму мерії міста Бістріца, каже, що перша згадка про місто датується 1241
роком, коли татари вторглися до Трансільванії з Молдови. «Старі рукописи розповідають
про те, що тоді татари вбили 6 тис. мешканців, що доводить, що місто було
великим. Це найбільш північне саксонське місто в Трансільванії та є одним із семи
ярмарків-фортець, заснованих саксами. Місто називалося з початку Носа, а перша
документальна згадана з нинішньою назвою Бістріца або Бістріча датується 1264
роком. З огляду на те, що розміщене на кордоні з Молдовою і на вході до Трансільванії,
місто отримало й неофіційну назву «Ворота Трансільванії». У нас також є й талісман:
страус. У середньовічний період, тому що був одним з маловідомих птахів, страус
вважався єдиною живою істотою, яка може перетравити залізо. Він зображений і на
шоломі короля Угорщини Людовика I-го Анжуйського, який у 1363 році дав Бістріці
статус королівського вільного міста, разом з правом проводити ярмарок протягом
двох тижнів у серпні.»

У наші дні Бістріца є спокійним, сучасним містом, але старі
пам’ятки залишаються свідченням його багатого минулого. Їх можна відвідати
крок за кроком. Овідіу Бозбіч розповідає. «Екскурсію можна почати з
відвідання старого монастиря Ордену Братів Менших Конвентуальних Францисканців, в
якому нині діє православна церква. Монастир був побудований в 1270 році і є
найстарішою церквою в Бістріці. Це був францисканський монастир, потім
католицький храм, а тепер тут православна церква. Наступним об’єктом є символ
нашого міста Євангельська церква, побудована приблизно в XIV-му столітті, на руїнах старої романської церкви. З часом
вона була перебудована, а остання зміна архітектури, що дала церкві сучасний
вигляд, і зроблена в ренесансному стилі, датується 1560-1563 роками. Ці
роботи були здійснені італійським майстром, що залишився в історії як Пітер
Італус. Церква має вежу висотою 75 метрів, це найвища кам’яна вежа в
Трансільванії й оснащена ліфтом. У 2008 році були розпочаті масштабні
реконструкційні роботи, після руйнівної пожежі, другої за всю історію вежі та
церкви, перша сталася у 1857 році, а друга – 11 років тому. Тепер після
завершення реконструкції туристи можуть оглядати панораму міста з 40 метрової
висоти. Так само маємо Будинок срібла, в якому зараз діє Німецький культурний
центр. Він був побудований тим же майстром, який відреставрував церкву в 1560
році.»

Ті, у кого більше вільного часу, можуть провести його в інших, не
менш цікавих місцях повіту. Їх список довгий, каже Овідіу Бозбіч. «Ми маємо перевал Тіхуца, де є готель Замок Дракула на кордоні з
Сучавським повітом. Власники готелю-замку мають навіть склеп, з якого ввечері виходить актор, одягнутий у графа Дракулу. Неподалік у горах знаходиться дуже гарний
монастир П’ятра Финтинеле. Поблизу також знаходиться лижна траса де взимку можна кататися на лижах. Потім можу порадити
Синджордж-Бей, бальнеологічний курорт відомий своїми мінеральними водами для хворих з порушеною функцією шлунково-кишкового
тракту. Він знаходиться за 50 км від міста Бістріца у підніжжя гір Родни. Рекомендую відвідати
й печеру Теушоаре, яка донедавна була найдовшим підземним гротом у Румунії. У нас є також замки, євангельські
церкви…»

Багато туристів обирають для відпочинку й гори Келімань,
у напрямку до водосховища Колібіца, – розповіла Андрея Спину, турагент Центру
туристичної інформації і просування Бістріца Бирґеулуй. «Колібіца це фактично невелике
поселення, що входить до складу села Бістріца Бирґеулуй. Щоб зрозуміти розмір
цього поселення можу сказати, що у всьому селі мешкають близько 4500 осіб, а в
Колібіці – до 600. Це невеликий, гірський виселок, перенесений з долини
Колібіци, 90% території якого знаходиться у гірській місцевості. На сьогодні у
ньому діють 24 класифікованих засобів розміщення, останні чотири були класифіковані
у квітні цього року.»

З 1923 по 1975 роки Колібіца була популярним бальнеологічним курортом. Історії тих, хто вилікував
туберкульоз через цілющі властивості повітря в цьому районі були підтверджені дослідженням, проведеним на
замовлення Бістріца-Несеудської повітової ради, яка хотіла побачити чи дійсно повітря в районі Колібіци має особливі властивості. Водосховище Колібіца площею приблизно 270 га знаходиться на висоті 900
метрів над рівнем моря та
має довжину 13 кілометрів. Андрея Спину розповіла туристи можуть тут
здійснити гірські прогулянки, скуштувати традиційні страви та ознайомитись з секретами традиційних народних
ремесел. «У
нас можна
скуштувати бальмош, який зазвичай готують на тутешніх
чабарнях. Це своєрідний
пиріг з місцевим традиційним сиром, що має гострий
глибокий присмак, та картоплею. Одна наша мешканка навіть проводить майстер-класи з випікання
хліба. Потім у нас є різні можливості для любителів гірських прогулянок.
Пропонуємо маршрути у залежності від досвіду і витривалості кожного туриста. Маршрути доступніші в районі Tеул Зинелор, але потрібна витривалість,
адже мова йде про відстань 6-7 км
туди-назад. Більш досвідчені туристи
можуть спробувати піднятися на вершину Бістрічор заввишки 1990 метрів над рівнем моря. У Бістіца Бирґеулуй є майстрині, які роблять народні костюми, тчуть унікальні вовняні
ковдри,
килими. А в
селі Туряк, що неподалік від нас, є кушнір, який шиє гарні кожухи. Вони досить дорогі, але дуже красиві. Він працює до трьох місяців над одним кожухом.»

У невеличкому гірському населеному пункті
проводяться й чимало заходів, – розповідає. Андрея Спину. «У серпні ми проводимо марафон Вія Марія-Терезія, після чого організовуємо Велофестиваль, а потім Колібіца Фольк фест. Це свято фольк-музики, що триває протягом двох вечорів упродовж вихідних. Іноземні туристи мають змогу побачити тут, як виглядає справжній румун,
як косять
траву звичайною косою замість газонокосарки, як заготовляють сіно на зиму, можуть прогулятися на возі з кіньми
скуштувати
свіжозібрані лісові ягоди.»

Це все на сьогодні! А до наступної подорожі бажаємо вам щасливих
подорожей та
гарної погоди!

1 травня на Чорноморському узбережжі
Румунії відкрився літній сезон. Згідно з останніми даними, все більше і більше бронювань
надходять з-за кордону і посідають близько 7% від загальної кількості,
навіть якщо більшість із них складають румуни, які працюють за кордоном. Незважаючи
на це,
організовані заходи на
румунському узбережжі,
клубні забави і дуже низькі ціни на розміщення та харчування в порівняно з іншими напрямками також
приваблюють іноземців, особливо з Великобританії, Іспанії, Італії та Ізраїлю.

Коріна Мартін, президент Федерації
туристичних асоціацій в Румунії, оголошує про нові інвестиції на румунському
узбережжі, які були завершені до цього сезону: Це готелі та нові місця розміщення, а також тисячі
нових апартаментів для відпочинку. Вони значно розвинулись в останні роки і, по суті, вони є альтернативою для
туристів, які хочуть більше комфорту і конфіденційності. Вони, ймовірно,
приходять з всією сім’єю,
з дітьми, з нянькою, і їм потрібна ця альтернатива. У нас також є курорти з послугами все
включено, розвинені більше на півдні узбережжя, де в останні роки з’явились кілька чотирьох і п’яти зіркових
готелів.»

Переваги румунського узбережжя вже відомі. У
Румунії можна насолоджуватися більш ніж 245 кілометрами відкритого пляжу, з
товстим шаром піску, який плавно спускається в море.
Вода на березі не дуже глибока, а в повний сезон може перевищувати 25 градусів.
Узбережжя розташоване приблизно на тій же широті, що і
знаменита Венеція і Ніцца. Таким чином, румунське узбережжя може конкурувати з
Середземномор’ям, особливо з перевагою загорання на сонці до 10-12 годин на день. І з настанням
вечора починаються
події, багато з яких визнані на міжнародному рівні. Коріна Мартін, президент
Федерації туристичних асоціацій в Румунії розповідає: Очевидно, що у нас є новини на рівні
подій, але в той же час,
головна подія відбувається 4-7 липня. Це
NeverSea, подія, яка приваблює десятки тисяч шанувальників, не тільки з Румунії, але і з багатьох
країн Західної Європи. Крім того, ми почали літній сезон з 25-го випуску
фестивалю «Сонячні хвилі». Ми мали 8000 іноземних туристів, дуже молодих, із Західної
Європи для цієї події електронної музики, яка вже дуже відома. Список подій на морському узбережжі буде
дуже багатим, ми повинні побачити, як організовані клуби, дуже затребувані, а
також ті, хто приносить нам загальні події,
включаючи азартні ігри K1, кікбоксинг, музику і моду. Вони приваблюють численну публіку, особливо на курорті Мамая, визнаному столицею літньої забави. Вама Веке також знаходиться на другому місці
після Мамаї в останні роки,і продовжить бути і цього літа. Третє місце займає Пвінічна Мамая – Неводорь, за яким йде
курорт Ефоріє, адже мова йде про велику кількість
житла і більшу близькість до Констанци».

Кількість іноземних туристів на
румунському узбережжі постійно збільшується продовжує Коріна Мартін, президент Федерації
асоціацій з просування туризму в Румунії: Ми тільки що завершили першу подію. За підтримки турецької
національної авіакомпанії ми залучили десять найбільших турецьких
туроператорів. Таким чином, між Констанцою і Стамбулом, чотири рази на тиждень, ми маємо прямі рейси вже п’ять
років є цей зв’язок. Крім
того, поряд з представниками Туреччини у нас також були
представники з Японії. Ми плануємо залучити туристів з цього ринку через ці авіарейси до Констанци через Стамбул. Ми звертаємося до
тих, хто шукає нічне життя, розваги та казино, ще один ключовий момент нашого
обговорення. Дельта Дунаю, яку я просувала разом з курортом Мамая, була головним
напрямком. Ми взяли
туроператорів для відвідування ексклюзивних місць. Але ми маємо авіарейси Таллінн – Констанца, які
продовжать
привозити до нас естонських туристів, і цього літа. Минулого року стартував
цей авіарейс, керований
естонською національною компанією. Естонські туристи є хорошими споживачами
послуг і вечорів у Добруджі, багатоетнічні концерти з вечерею, що лише у нас в Добруджі та Мамаї можуть знайти. У нас також є англійські туристи,
тому що чотири рази на тиждень є прямий авіарейс Лондон-Констанца, з дуже високим рівне зайнятості майже 95%. Вони справляють багато британських вечірок в клубах і
розважальних районах Мамаї на румунському узбережжі.»

Кетілін Цібуляк, президент Асоціації управління туризму
дельти Дунаю, каже, що Добруджу все частіше відвідують туристи, яких приваблює пригодницький досвід: Для тих, хто бажає провести подібний
відпочинок на узбережжі
Чорного моря, ми
рекомендуємо побачити дикі пляжі у Сфинту- Георге та Суліні. Ми також рекомендуємо відвідати гори Мичін, найдавніші гори в Європі, де є красиві, кінні або пішохідні
маршрути. Також можна практикувати екуменічний туризм, але й шлях фортець. У
Тульчі ви знайдете не менше 16 стародавніх
і середньовічних фортець, які відкриті для туристів, і є чудовими. Останнє, але не менш важливе, ми
рекомендуємо спробувати піти винною дорогою. У окрузі Тульча ви знайдете щонайменше три винні підвали: Мичін, Саріка-
Нікуліцел і Гаманджія.»

Румунське узбережжя Чорного моря
легко доступне, і призначене для всіх. Коріна Мартін, президент Федерації туристичних
асоціацій в Румунії: Ми чекаємо вас на морі. На румунському узбережжі, ми маємо дуже привабливі ціни, заходи на будь-який смак, прямі авіарейси з аеропорту Констанца до будь-якого з морських курортів Румунії.»