Tag: дипломатія

  • 22 лютого 2021 року

    ВАКЦИНА – У понеділок до Румунії надійшла нова партія, понад
    200 000 доз антиковідної вакцини від компанії Pfizer/BioNTech. За даними Національного комітету з
    питань координації кампанії щеплення, загальна кількість введених доз
    перевищила 1,4 млн для понад 820 тис. осіб. Міністр освіти Сорін Кимпяну
    заявив, що приблизно 60 тис. працівників системи освіти виявили бажання пройти щеплення
    проти COVID-19 наступного тижня. За словами міністра, на першому етапі першочергово
    у спеціальних мобільних центрах буде вакциновано педагогів початкової, середньої та вищої освіти. За його словами,
    понад 200 000 працівників системи освіти висловили готовність пройти щеплення
    від COVID-19, з яких 42 000 вже були щеплені. З іншого боку, у понеділок було
    зареєстровано близько 1600 нових випадків зараження коронавірусом. Загалом з
    початку пандемії в Румунії було зареєстровано понад 780 000 випадків інфікування
    SARS-COV-2.


    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Прем’єр-міністр, ліберал Флорін Кицу,
    заявив, що проєкти державного бюджету та бюджету соціального страхування на
    2021 рік будуть внесені до парламенту одразу після включення до них поправок, запропонованих Законодавчою радою. Він висловив сподівання, що парламентарії приймуть держбюджет
    якомога швидше і сказав, що, за його інформацією, народні обранці від
    політичних сил керівної коаліції не
    будуть вносити поправки. Стосовно планів опозиційної Соціал-демократичної
    партії (СДП) запропонувати «кілька тисяч» поправок, глава уряду сказав, що вони можуть вивести Румунію
    з Європейського Союзу. За словами Флоріна Кицу, їхній вплив на держбюджет складе
    6% і призведе до дефіциту до 13% ВВП, що є неприйнятним. Прогнозований дефіцит
    становить 7,16% ВВП. З іншого боку, перший заступник голови СДП Сорін Гріндяну у
    понеділок заявив, що після обговорення та затвердження держбюджету соціал-демократи
    планують оголосити недовіру міністру економіки Клаудіу Несую. Вони звинувачують
    міністра у блокуванні програми фінансування на 500 мільйонів євро.


    ДИПЛОМАТІЯГлава румунської дипломатії Богдан
    Ауреску у понеділок, у Брюсселі, взяв участь у зустрічі зі своїми колегами з
    країн-членів ЄС, центральною темою якої були відносини з Москвою. Як повідомляє
    МЗС Румунії, Богдан Ауреску заявив, що відносини між ЄС та Росією знаходяться
    на переломному етапі, а Москва демонструє все більшу галасливість по відношенню
    до європейських інституцій та країн-членів ЄС. Румунський міністр закликав до
    запровадження нових обмежувальних заходів щодо Москви в контексті погіршення
    ситуації з дотриманням права людини у Росії, навівши приклад справи проти
    Олексія Навального. Глава МЗС Румунії підкреслив, що ЄС повинен мати більш
    стратегічний підхід до відносин з Росією, в тому числі з регіональної точки
    зору. Перед зустріччю Богдан Ауреску разом зі своїми європейськими колегами взяв участь у
    неформальній зустрічі з представниками команди російського опозиціонера Олексія
    Навального. У суботу Навальний, головний політичний опонент кремлівського
    лідера, за один день отримав два вироки: два з половиною роки ув’язнення в
    одній справі та штрафу ну розмірі близько 9500 євро в іншій справі про «наклеп»
    на прихильника Володимира Путіна, ветерана Другої світової війни. Богдан Ауреску
    виступив за нові обмежувальні заходи щодо Москви та за необхідність посилення
    політичної взаємодії з державами Східного Партнерства, в тому числі Республіку Молдова. Богдан Ауреску під час відеоконференції
    європейських міністрів з новим державним секретарем США Ентоні Блінкеном, підкреслив
    важливість тісного співробітництва ЄС і США з регіональних питань, таких як
    Східне сусідство, Чорноморський регіон та Західні Балкани.


    HIMARS – Основні
    елементи першої американської реактивної системи залпового вогню HIMARS, якою
    будуть оснащені Збройні сили Румунії, поступлять на озброєння 81-го тактичного
    оперативного ракетного батальйону імені
    майора Георге Шонцу, дислокованого у місті Фокшань. Він стане першим
    підрозділом Сухопутних військ Румунії, оснащеним сучасною американською
    ракетною артилерійською системою. Перші американські ракетні артилерійські
    системи підвищеної мобільності – HIMARS, у минулі вихідні прибули в румунський чорноморський
    порт Констанца. Їх перевезення до міста Фокшань здійснюватиметься наземним
    шляхом під координацією спеціалізованих структур США та Міністерства національної
    оборони Румунії. Два роки тому офіційний Бухарест придбав від американської
    компанії Lockheed Martin, за приблизно 1,5 мільярди доларів, три системи
    HIMARS, озброєні ракетами великої дальності класу «земля-земля».


    ТЕНІС – Перша ракетка Румунії
    Сімона Халеп втратила одну позицію і посідає третє місце в оновленому за 22
    лютого рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA). На друге місце піднялися японка
    Наомі Осака, яка напередодні стала переможницею Відкритого чемпіонату Австралії
    серед жінок. Румунка зупинилася в чвертьфіналі Australian Open, першому в 2021
    році турнірі серії Великого Шолому. Лідеркою світового тенісу серед жінок залишається
    австралійка Ешлі Барті. У топ-100 рейтингу є ще чотири представниці Румунії:
    Патрічія Ціг, Сорана Кирстя, Ірина Бегу та Ана Богдан.









  • 20 листопада 2020 року

    КОРОНАВІРУС – За минулу добу в Румунії виявлено 9 272 випадки зараження новим коронавірусом, у результаті проведення 36.453 тестів на національному рівні, – оголосила Група стратегічної комунікації. Таким чином загальна кількість випадків коронавірусу в країні перевищила 403 тис., з яких понад 70% вже одужали. Так само, за останню добу було зареєстровано 160 випадків смерті, а загальна кількість померлих від нового коронавірусу сягнула 9 596. 1139 пацієнтів перебувають у реанімації. Тим часом у відділеннях інтенсивної терапії всіх столичних опорних лікарень не має вільних місць для хворих на COVID-19, в результаті чого у четвер кількох пацієнтів військовим літаком доправили до інших лікарень в країні. Потужність відділень інтенсивної терапії буде збільшена найближчим часом, – заявив міністр охорони здоров’я Нелу Тетару. Він уточнив, що незабаром буде проведено оцінку необхідного обладнання та персоналу для відповідних ліжко-місць. У кількох населених пунктах, де кількість випадків на тисячу жителів зросла, було оголошено повний карантин. Він був запроваджений у четвер ввечері в двох селах поблизу Бухареста – Клінчень та Берчень – де коефіцієнт зараженості новим коронавірусом перевищив позначку 10 на тисячу осіб. Теж у п’ятницю на двотижневий карантин було повністю закрито й місто Констанца.

    МАСКИ – Румунія оголосила чотири попередження про невідповідні маски китайського виробництва з маркуванням CE, виявлені на ринку, повідомило Національне управління з питань захисту прав споживачів (ANPC). Продукція не сертифікована відповідним органом як засіб індивідуального захисту, тому вона може не відповідати вимогам безпеки і охорони здоров’я. Інформація була розповсюджена в системі швидкого сповіщення про непродовольчі товари ЄС – RAPEX. Румунський орган рекомендує вилучити продукцію з ринку та попереджає продавців масок про необхідність перевірки їх сертифікації на веб-сайтах Національного управління з питань захисту прав споживачів та Європейської комісії. Нещодавно ANPC вилучила з продажу понад 31 мільйон захисних масок, доки недоліки не були усунені, після перевірок, здійснених на національному рівні. RAPEX – це система швидкого сповіщення між Єврокомісією та країнами-членами ЄС про непродовольчі товари, що створюють серйозний ризик для населення.

    БЮДЖЕТ ЄС – Лідери країн ЄС у четвер, в рамках спеціальної відеоконференції, не зуміли розблокувати майбутній багаторічний бюджет, процес ухвалення якого заблокували Угорщина, Польща та Словенія, незадоволені обумовленням надання допомоги країнам ЄС у подоланні наслідків спричиненої пандемією кризи забезпеченням дотримання верховенства права. Глави держав та урядів країн ЄС також зосередилися на боротьбі з пандемією із наголосом на взаємному визнанні тестів на COVID-19, прогресі у розробці вакцин та загальному підході до зняття обмежень. Румунію на відеоконференції представив президент Клаус Йоганніс, який напередодні провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Ангелою Меркель на прохання останньої. Глава держави уточнив, що Румунія постійно виступає за якнайшвидше завершення переговорів щодо багаторічного бюджету Євросоюзу, а також Європейського плану відновлення економіки. З іншого боку, глава румунської держави наголосив, що взаємне визнання тестів сприятиме вільному пересуванню в ЄС і закликав до проведення ефективної кампанії щодо вакцинації від нового коронавірусу.

    ДИПЛОМАТІЯ – Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску та радник президента США з питань національної безпеки, посол Роберт О’Браєн в п’ятницю провели телефонну розмову. Вони розглянули основні орієнтири Стратегічного партнерства Румунія-США в період поточної адміністрації США, що добігає кінця. Богдан Ауреску привітав рішення США збільшити свій військовий контингент на території Румунії. Також румунський міністр наголосив про важливість Ініціативи трьох морів для посилення трансатлантичного співробітництва та для економічного розвитку регіону і зміцнення зав’язків, у тому числі із залученням США. У свою чергу Роберт О’Браєн високо оцінив позицію Румунії як твердого, постійного та передбачуваного союзника США. Він зазначив, що стратегічне партнерство з Бухарестом є важливим для Вашингтона, оскільки Румунія є країною має важливу стратегічну позицію в Чорноморському регіоні та постійним прихильником західних цінностей і трансатлантичних відносин.

    КНИГА – Цими днями триває організований Румунським Радіо книжковий ярмарок «Гаудеамус». На сьогодні передбачено цілу низку подій, презентації збірок віршів, романів чи нових аудіокниг з колекції «Радіо Малюк» та «На добраніч, діти». Громадськість все ще може проголосувати на сторінці ярмарку у Facebook за найкращу книгу року. За перші чотири дні заходу на веб-сайті gaudeamus.ro було зареєстровано майже 35 000 унікальних відвідувачів та понад 150 000 відвідувань. Книжковий ярмарок «Гаудеамус» продовжує понад 25-річну традицію, але на цей раз відбувається виключно в онлайн-форматі. До неділі понад 100 учасників мають віртуальні стенди, серед яких найпрестижніші видавництва Румунії, румунські та закордонні дистриб’ютори книг, музики та освітніх ігор.

    ГАНДБОЛ – Румунський жіночий гандбольний клуб «CSM Бухарест» програв у четвер увечері вдома, російському Ростов-Дону в рамках третього етапу групи А Ліги чемпіонів з гандболу з рахунком 22-27. У вихідні румунки мали зіграти, також вдома, проти німецького «Бітігхайма» але матч був перенесений через коронавірус у гандболісток угорської команди «Ференцварош» з якою німкені зіграли напередодні. Для румунок це була остання гра 2020 року, вони закінчили рік на 2 місці, відстаючи від Ростова-Дону на два очки. І в групі В Ліги чемпіонів команда «Римніку-Вилча» завершила виступи в цьому році, поступившись у всіх п’ятьох матчах в групі. Змагання переривається після цих вихідних, на період проведення чемпіонату Європи в Данії і буде відновлене у січні.

  • 18 – 24 жовтня 2020 року

    18 – 24 жовтня 2020 року


    Усе більше випадків
    зараження новим коронавірусом в Румунії


    У Румунії кількість
    випадків зараження новим коронавірусом тривожно зростає, нові антирекорди
    реєструються щоденно. Кожного дня уряд оголошує, що внаслідок тестування
    позитивний результат отримують тисячі людей, а десятки програють битву з цим вірусом.
    Водночас сотні румунів потрапляють до реанімації, а лікарі попереджають, що
    вільних місць майже немає. Найбільшу кількість захворювань новим коронавірусом
    було зареєстровано в Бухаресті, який увійшов під дію так званого «червоного сценарію» розвитку епідемії, після
    того, як показник зараженості COVID-19 за останні два тижні перевищив 3 випадки
    на тисячу населення. З вівторка протягом
    двох тижнів стало обов’язковим носіння захисної маски у всіх закритих приміщеннях
    та у всіх громадських відкритих просторах Діяльність ресторанів, кав’ярень,
    кінотеатрів, театрів та залів ігрових автоматів було призупинено. Також була
    продовжена заборона на проведення багатолюдних приватних заходів, такі як
    весілля, хрестини, вистави або концерти. Дитячі садки та навчальні заклади
    перейшли на дистанційне навчання. Також був впроваджений «червоний» рівень
    епідемічної небезпеки в інших населених пунктах країни, де рівень зараження
    перевищив три випадки на тисячу мешканців. У четвер уряд прийняв проєкт термінової
    постанови, що передбачає оплату вихідних днів батькам, які залишатимуться вдома з дітьми через закриття навчальних
    закладів упродовж наступних двох тижнів. Також уряд обговорив заходи щодо
    збільшення здатності лікувати хворих на
    COVID-19. Буде найнято 200 молодих лікарів, які пройшли одну з наступних
    спеціалізацій: реанімація, невідкладна допомога, епідеміологія, інфекційні
    захворювання, пульмонологія та рентгенологія. Крім цього кількість ліжок у
    відділеннях інтенсивної терапії в медичних закладах столиці для хворих на
    COVID-19 буде доповнено. Додаткові місця у відділеннях реанімації та
    інтенсивної терапії були створені й в лікарнях інших регіонів Румунії.




    Підтримка,
    постраждалої від пандемії, румунської економіки


    Уряд Румунії прийняв
    проєкт постанови про розстрочення боргів, накопичених компаніями від початку
    надзвичайного стану, запровадженого 16 березня, на два місяці, до 25 жовтня.
    Компанії мають подати заявки на перепланування на наступний рік до 15 грудня.
    Міністр фінансів Флорін Кицу заявив, що до 25 грудня не буде здійснено жодних
    примусових стягнень заборгованостей. Він зазначив, що після обговорення з суб’єктами
    підприємницької діяльності строк відшкодування ПДВ буде продовжений до 25 січня
    з наступною перевіркою такого відшкодування. Водночас сотні румунських компаній
    отримають нове фінансування на суму 190 мільйонів євро, наданого Європейським
    інвестиційним банком для підтримки секторів, які найбільше постраждали від
    пандемії, повідомило міністерство фінансів. Забезпечення доступу до
    фінансування має вирішальне значення для захисту робочих місць, для сприяння
    економічного зростання чи розблокування інвестицій.




    Візит Міністра
    закордонних справ Румунії до США


    Глава румунської дипломатії Богдан
    Ауреску провів у Вашингтоні політичні консультації з держсекретарем США Майком
    Помпео. З цієї нагоди він привітав намір Вашингтона збільшити
    американський військовий контингент в
    Румунії. Американський високопосадовець, у свою чергу, привітав партнерські
    відносини між Вашингтоном та Бухарестом, закріплені нещодавно Міжурядовою
    угодою, підписаною 9 жовтня з метою ретехнологізаціі та будівництва нових
    реакторів на Чернаводській атомній електростанції (південний схід Румунії).
    Дипломати обговорили можливість зміцнення відносин в галузі оборони та покращення
    енергетичної безпеки в Європі шляхом видобутку природного газу в Чорному Морі. Богдан
    Ауреску та Майк Помпео також обговорили посилену участь США, в тому числі з
    фінансової точки зору, у проєктах з’єднання півночі та півдня Європи, які
    пролягатимуть через Румунію і матимуть як економічну роль, так і стратегічний
    вплив на військову мобільність. З іншого боку, Бухарест і Вашингтон створять
    спільну робочу групу для включення Румунії до Програми безвізового в’їзду в США
    «Visa Waiver». Ця програма надає громадянам країн-учасниць право в’їзду до
    Сполучених Штатів з метою бізнесу чи туризму до 90 днів без візи.




    ЧФР «Клуж» успішно стартував в Лізі
    Європи


    Чемпіон Румунії з футболу ЧФР «Клуж», у
    четвер, на виїзді здобув перемогу над болгарським ЦСКА «Софія», з рахунком 2:0,
    у першому матчі в групі А Ліги Європи. Наступний матч румунський клуб зіграє вдома,
    проти швейцарського Янг Бойз. ЧФР є останнім в цьому сезоні румунським клубом,
    який змагається в європейських кубкових турнірах.

  • 19 жовтня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – З опівночі вівторка носіння маски буде
    обов’язковим в усіх закритих і відкритих громадських місцях столиці. Про це сьогодні повідомив столичний комітет з надзвичайних ситуацій. Так само на тлі зростання рівня захворюваності на новий коронавірус було
    прийняте рішення про переведення усіх столичних учнів на дистанційне
    навчання. Теж з вівторка тимчасово призупинять свою діяльність ресторани та
    кав’ярні, кінотеатри і театри. Президент Клаус Йоганніс підкреслив, що для припинення епідемії COVID-19 необхідні спільні національні зусилля. Він зазначив, що тиск на лікарні й особливо на відділення інтенсивної терапії, сягнув величезних рівнів і це не може продовжуватися. «Ми повинні діяти зараз рішуче, щоб зменшити
    навантаження на плечі медичної системи», – підсумував глава держави. Нагадаємо, що в Бухаресті індекс захворювання на
    COVID-19 перевищує 3 особи на тисячу жителів протягом останніх 14 днів. Тим
    часом у Румунії за останню добу було зареєстровано 2 446 нових інфікованих SARS-CoV-2, після проведення понад 8 тис. тестів на національному рівні, -
    оголосила Група стратегічної комунікації. Так само було зареєстровано 59 випадків смерті, а
    загальна кількість померлих від нового коронавірусу перевищила 5931. 757
    пацієнтів перебувають у реанімації. Загалом з початку пандемії в Румунії було
    підтверджено 182 854 випадки інфікування новим коронавірусом, а більше 132 000
    пацієнтів одужали.




    ІЗМПрезидент Румунії Клаус Йоганніс у понеділок взяв участь у саміті Ініціативи трьох морів (ІЗМ) (Адріатичне, Балтійське та
    Чорне), організованому Естонією у форматі відеоконференцій. На зустрічі з
    пресою він пояснив, що Ініціатива сприятиме відновленню економіки в
    постпандемічний період, розвиваючи зв’язок між державами регіону. Йоганніс уточнив, що основною метою Румунії є реалізація стратегічних
    проєктів взаємозв’язку,
    важливим кроком будучи ​​завершення
    першого етапу проєкту
    транспортування природного газу BRUA та перехід до реалізації другого етапу.
    Він також підкреслив особливу економічну та стратегічну важливість проєкту залізничної лінії під назвою «Rail to see», яка з’єднає порти Констанца та Гданськ,
    а також проєкту трансєвропейського
    автомобільного маршруту, який називається Via Carpatia.




    ДИПЛОМАТІЯ -
    Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску проведе сьогодні у Вашингтоні
    політичні консультації з державним секретарем США Майком Помпео в рамках
    візиту, який глава румунської дипломатії здійснює до США на запрошення свого
    американського колеги. Візит, організований в контексті святкування 140 років з
    часу встановлення дипломатичних відносин між Румунією та США, має на меті
    підтвердити основні координати Стратегічного партнерства та оцінити проєкти, що
    становлять спільний інтерес. На порядку денному дискусій: двостороннє
    співробітництво у політичній, військовій, енергетичній та економічній сферах,
    включаючи пріоритетні стратегічні проєкти взаємозв’язку, представлені Румунією
    в рамках Ініціативи трьох морів. Богдан Ауреску, користуючись нагодою,
    наполягатиме на включенні Румунії до Програми безвізового в’їзду в США. Візит
    глави румунської дипломатії мав відбутися ще на початку квітня, але був
    відкладений через пандемію COVID-19.






    МІСІЯ ООН – Румунські військовослужбовці, які беруть участь
    в інтегрованій багатовимірній місії стабілізації ООН в Республіці Малі, були
    нагороджені медалями за службу на підтримку миру. Згідно із заявою Міністерства оборони, начальник
    Генерального штабу ЗСР, генерал-лейтенант Данієль Петреску відвідав у неділю
    солдатів вертолітного загону Карпатські пуми, розміщеного на базі
    табору Кастор у Малі. Робочий візит відбувся з нагоди закінчення участі Румунії
    у місії в Малі – 120 солдатів та чотири транспортних вертольоти IAR-330L. Програма візиту включала зустрічі з військовими
    та церемонію вручення медалей. У місії ООН у Малі беруть участь 57 країн.


    ПАРЛАМЕНТ – Кандидатури восьми осіб, запропоновані на посаду посла Румунії за кордоном,
    сьогодні були затверджені членами комітетів з питань зовнішньої політики та
    комісіях з питань закордонних румунів Сенату та Палати депутатів. Йдеться про
    голів дипломатичних місій у Франції (Париж-ЮНЕСКО), Чехії, В’єтнамі та Камбоджі, Фінляндії, Нідерландах, Перу, Болівії та Еквадорі, Чорногорії,
    Уругваї. 7 жовтня спільні комітети двох палат румунського парламенту заслухали
    ще 8 дипломатів і кандидатури всіх були затверджені.



  • 11 жовтня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – 2 880 нових
    інфікованих SARS-CoV-2, було зареєстровано в Румунії за останню добу, після
    проведення понад
    15.700 тестів на національному рівні, -
    оголосила Група стратегічної комунікації. Так само було зареєстровано 53
    випадки смерті, а загальна кількість померлих від нового коронавірусу
    перевищила 5411. 628
    пацієнтів перебувають у реанімації. Загалом
    з початку пандемії в Румунії було підтверджено 155283 випадки
    інфікування новим коронавірусом, а майже 118 000
    пацієнтів одужали. Водночас
    кількість хворих на COVID-19 румунів за кордоном сягнула 6.812, але кількість
    померлих залишається незмінною – 126 осіб. У суботу кілька сотень людей
    протестували в центрі Бухареста проти обмежень, введених владою для запобігання
    поширенню нового коронавірусу. Подібний протест відбувся в Яссах, другому за
    кількістю заражень місті, де у середу влада заборонила на святкуванні дня
    пам’яті святої Параскеви, присутність паломників, які не мають постійного місця
    проживання у місті. Прем’єр-міністр Людовік Орбан назвав акції протесту
    абсолютно безглуздими та попередив, що всі, хто не дотримується правил, будуть
    оштрафовані.




    ЄВРОСОЮЗ – Міністр закордонних справ
    Румунії Богдан Ауреску у понеділок візьме участь у зустрічі зі своїми колегами
    з країн-членів ЄС, що відбудеться у Люксембурзі. У контексті останніх подій
    будуть розглянуті актуальні проблеми, такі як карабахський конфлікт,
    План дій ЄС з прав людини та демократії на 2020-2024 рр., відносини з Росією,
    ситуація в Білорусі та підготовка до Саміту Україна-ЄС. Того ж дня міністри
    закордонних справ країн ЄС зустрінуться зі своїм саудівським колегою Фейсалом
    Бін Фарханом Аль Саудом.






    ПРАВОСУДДЯ – Суд 5-го сектора Бухареста обрав
    запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 30 діб ексголові Національного
    управління із запобігання та боротьби з відмиванням грошей Лауренціу Баранзі.
    Прокурори звинувачують його в підробці атестату про повну середню освіту, який
    він нібито отримав у віці 32 роки, чим наніс збитки державі на суму півмільйона
    леїв, понад 100 тис. євро. Учора Баранга подав у відставку із посади, на яку
    був призначений минулого місяця на чотирирічний термін. Прем’єр-міністр,
    ліберал Людовік Орбан заявив, що не мав інформації про підроблені дипломи
    Лауренціу Баранги і, що всі процедури оцінки кандидатури були пройдені до його
    призначення. Тимчасово виконуючий обов’язки спікера Сенату Румунії,
    соціал-демократ Роберт Казанчук сказав, що прем’єр має піти у відставку,
    оскільки призначив підробника на посаду, з якої здійснюється контроль
    фінансових операцій Румунії.




    ВЕСЛУВАННЯ – У неділю румунські веслувальниці здобули
    золото у змаганнях серед жінок в класі «8+» (жіноча вісімка з рульовим) на
    чемпіонаті Європи з веслування в Познані (Польща). Румунська команда була другою
    на дистанції 500 метрів, відстаючи на дві сотих секунди від нідерландок, але
    зуміла вийти уперед і, врешті-решт, перемогти із перевагою в понад дві секунди.
    Всього Румунія виграла в Познані шість
    медалей – чотири золоті, одну срібну та одну бронзову. Крім вісімки золото також
    завоювали жіноча двійка розпашна, чоловіча двійка розпашна та жіноча двійка
    парна. Срібло дісталося чоловічому екіпажу в класі «8+», а бронзу виграли жіночна
    двійка парна, легка вага. Таким чином Румунія з шістьма медалями на чемпіонаті
    Європи з веслування посіла третє місце за кількістю нагород, поступившись лише
    нідерландській збірній, в якої 8 медалей: вісім золотих, одна срібна та дві
    бронзові, а також Італії – 4-5-2.

  • 20 вересня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – За даними Групи стратегічної
    комунікації, станом на 20
    вересня в Румунії зафіксовано 1 231
    новий випадок коронавірусної хвороби COVID-19 і
    теж за останню добу внаслідок ускладнень, викликаних хворобою, померли 33
    людини. Загалом в Румунії понад 112тис. лабораторно підтверджених випадків
    COVID-19, із них 4 435
    летальних, майже 90 тис.
    пацієнтів одужали. За минулу добу було проведено понад 13 300 тестувань
    методом ПЛР. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 470 тяжко хворих. Тим
    часом у суботу в Бухаресті відбувся протест проти заходів протиепідемічного
    захисту, зокрема проти обов’язковості носіння захисних масок та дотримання
    фізичної дистанції. Протестувальники поставили під сумнів спеціалізовані
    дослідження, які демонструють ефективність цих заходів щодо обмеження
    розповсюдження нового коронавірусу та ризику COVID-19 для життя. Подібні акції протесту відбулися в Клужі
    (північний захід), Тімішоарі (захід), Ораді (північний захід). У свою чергу,
    фахівці говорять про занепокоєння щодо ризиків, пов’язаних із зараженням новим
    коронавірусом і закликають усіх до відповідальності та дотримання
    протиепідемічних правил. Лікарі підкреслюють, що носіння захисної маски є одним
    з найпростіших та найефективніших заходів для запобігання зараженню COVID-19.






    РІЧНИЦЯ – Столиця Румунії – Бухарест, сьогодні
    святкує своє 561 річчя першої документальної згадки про місто. Цього року
    заходи, присвячені Дню Бухареста, відбуваються в особливому контексті,
    викликаному пандемією коронавірусу. Сьогодні ввечері запланована онлайнова
    ретроспектива Бухарестського міжнародного фестивалю iMapp з оглядом попередніх
    шести видань. Мешканці та гості столиці зможуть побачити відеопроекції на
    фасадах Національного театру, готелю InterContinental та Університету. Проекції
    не супроводжуватимуться звуком, а художній зміст буде коротким, аби людям не
    треба було зупинятися і таким чином уникнути скупчення перехожих. Кілька трамваїв
    із графіті, здійсненими найкращими стріт-арт-художниками курсують по Бухаресту
    в рамках пересувної виставки вуличного мистецтва.




    ДИПЛОМАТІЯ
    – Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у понеділок в Брюсселі
    візьме участь у зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн-членів
    Європейського Союзу. Перед зустріччю міністр Ауреску разом з іншими міністрами
    ЄС візьме участь у робочому сніданку з лідером білоруської опозиції Світланою
    Тихановською. Під час зустрічі міністри закордонних справ та Верховний
    представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель
    розглянуть, серед іншого, ситуацію у Східному Середземномор’ї, Лівані та
    Венесуелі, а також відносини ЄС-Китай та ЄС-Росія. Водночас до порядку денного
    зустрічі було включено обговорення майбутнього партнерських відносин ЄС із
    державами південного сусідства. Також у кулуарах міністерської зустрічі глава
    румунської дипломатії проведе двосторонню зустріч із Мирославом Лайчаком,
    спеціальним представником ЄС з діалогу між Белградом та Приштиною.


    ТЕАТР – У м. Крайова, на півдні Румунії, у
    понеділок ввечері відбудеться урочисте вручення щорічних нагород Театральної
    спілки Румунії (UNITER). На церемонії яка, через пандемію нового коронавірусу
    пройде просто неба у Літньому театрі в парку ім. Ніколая Романеску будуть
    присутні близько 250 театральних і культурних діячів. Журі оголосить переможців
    в 11 категоріях. Організатори повідомляють, що цього року відзначатимуть
    потрійне свято: 30 років від створення UNITER, 170 років від створення театру ім.
    Маріна Сореску в Крайові та… радість новій зустрічі театральних діячів після
    піврічного очікування через коронавірусну кризу, враховуючи те, що, як правило,
    премії UNITER присуджувались у квітні/травні. Радіо Румунія як і в попередні
    роки виступає традиційним медіапартнером.






    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп, друга
    ракетка світу, сьогодні вийшла до фіналу турніру Жіночої тенісної асоціації (WTA) серії Premier 5 в Римі (Італія) з призовим фондом 1,7
    мільйона євро. У півфіналі румунка здобула перемогу 6:3, 4:6, 6:4 над
    представницею Іспанії Гарбіне Мугурузою. 28-річна румунська тенісистка зіграє
    свій третій фінал у Римі, після того як у 2017 та 2018 роках у фінальній
    зустрічі цього турніру вона поступилася українці Еліні Світоліній. Змагання в Італії проходять без глядачів, а
    учасники повинні дотримуватися суворих правил, щоб запобігти зараженню вірусом
    SARS-CoV-2.

  • Щорічна зустріч румунської дипломатії

    Щорічна зустріч румунської дипломатії

    Основні напрямки зовнішньої політики Румунії
    залишаються незмінними: поглиблення ролі, яку вона відіграє в Європейському Союзі та НАТО
    та зміцнення Стратегічного
    партнерства зі США. На цьому наполягав на щорічній зустрічі румунської дипломатії,
    організованій
    цього тижня в Бухаресті у
    форматі відеоконференції, як президент
    Клаус Йоганніс, так і прем’єр-міністр Людовік Орбан та міністр закордонних справ Богдан
    Ауреску.


    Заступник Генерального
    секретаря НАТО Мірча Джоане у
    своєму відеозверненні підкреслив, що Румунія є
    життєво важливим союзником НАТО і виконує роль регіонального
    стрижня у захисті та стримуванні загроз на адресу Альянсу. Він зазначив, що давні ризики для безпеки були посилені пандемією, в тому
    числі в регіоні Чорного моря. Росія, за словами Мірчі Джоане, продовжує вести
    себе агресивно, проводячи кампанії дезінформації, кібератаки та військові дії. Колишній глава румунської
    дипломатії на початку 2000-х років, заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джеоане додав, що підйом Китаю
    повністю змінює світовий баланс сил, а
    союзники повинні звернути увагу на цей процес. Почесний гість зустрічі,
    Верховний представник із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив
    в своєму посланні, що члени ЄС повинні продовжувати працювати разом більш
    стратегічно і згуртовано, щоб дати спільну відповідь на нові геополітичні виклики.

    У цьому році почесним гостем щорічної наради румунських послів став і
    міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який серед іншого зазначив, що
    безпека України тісно пов’язана з безпекою Румунії, враховуючи географічний та
    геополітичний контекст, додавши що мілітаризація Кримського півострова має
    наслідки як для безпеки Румунії, так і для ЄС та НАТО в цілому.


    Інший гість, міністр закордонних справ Іспанії Аранча Гонсалес Лая, заявив,
    що Мадрид не має «жодних геополітичних амбіцій» у Білорусі, та що його участь у
    контексті напруженості в цій колишній радянській республіці стосується
    цінних стандартів Європейського Союзу. Такої думки дотримується і посол Румунії в Мінську Віорел Мошану, який
    разом зі своїми колегами інших країн-членів ЄС відвідав, у середу
    одну з представниць опозиції в Білорусі, письменницю Світлану Алексієвич, лауреатку Нобелівської премії з літератури. Вона є рішучим противником президента Олександра
    Лукашенко. За власним визнанням письменниці, вона побоюється, що її може заарештувати
    політична поліція Лукашенко, яка зберегла свою радянську абревіатуру – КДБ.




    Міністр закордонних справ Богдан Ауреску уточнив, що метою візиту
    румунського дипломата було впевнитися, що права людини дотримані. Я вважаю,
    що ми повинні продовжити тиск на режим, щоб він вів відкритий діалог з
    опозицією, а не застосовував репресивні методи, – додав глава румунської
    дипломатії. Дії Лукашенко, який перебуває при владі вже 26 років і якого часто
    називають останнім диктатором Європи, також стали темою заяв, недавно прийнятих
    обома палатами румунського парламенту. Вони закликають владу в Мінську поважати
    права людини і припинити репресії проти своїх громадян.

  • Нові напрями зовнішньої політики Румунії

    Нові напрями зовнішньої політики Румунії






    Звичайне
    зібрання на початку кожного вересня,
    щорічна зустріч румунської посткомуністичної дипломатії, у свою чергу,
    адаптується до обмежень, накладених пандемією, і проходить в системі відеоконференцій. В іншому випадку,опори закордонної політики Румунії, представлені президентом Клаусом Йоханнісом ще з моменту
    відкриття зустрічі, залишаються незмінними: збільшення ролі нашої країни в Європейському Союзі та НАТО, а також зміцнення та розширення
    Стратегічного партнерства зі США. Румунська дипломатія повинна продовжувати
    працювати над поглибленням цих напрямів, – підсумував глава держави. Це
    підтвердив і міністр закордонних
    справ Богдан Ауреску.


    Він оголосив, що міністерство готує набір
    нових напрямків дипломатичних дій у контексті наслідків кризи COVID-19 і що
    процес роздумів, розпочатий три місяці тому, буде реалізовуватися стратегіями,
    адаптованими до міжнародної реальності. Нинішня криза, спричинена новим
    коронавірусом, посилює основні процеси у міжнародних відносинах, і тому
    румунська дипломатія повинна адаптуватися. Зустріч має на меті проаналізувати,
    з одного боку, основні світові та європейські тенденції, створені або
    прискорені пандемією COVID-19, а з іншого боку, підготувати створення більш
    ефективного механізму раннього попередження про кризові ситуації. Однак, з
    іншого боку, уточнив Богдан Ауреску: Адаптація ніяким чином не означає принципову зміну основ нашої закордонної політики: підвищення нашого
    статусу та ролі в Європейському Союзі та НАТО, відповідно розвиток та поглиблення стратегічного партнерства зі США та
    підтримка міжнародному праву і демократичних цінностей багатосторонності.


    Учасник зустрічі, прем’єр-міністр Людовик Орбан наполягав на необхідності Румунії
    бути передбачуваною у своїх стратегічних орієнтаціях за кордоном. Посилаючись
    на часто ризиковані зовнішньополітичні ініціативи колишніх лівих урядів, лідер
    лібералів зазначив: Я думаю, що час для
    дипломатичних авантюр, здійснених партійною політикою, минув. Час розвитку
    напруженості та воєн з картонним солдатиками також, я думаю,
    минув. У Румунії є уряд, який глибоко прагне захищати демократію, поважати всі міжнародні
    зобов’язання, перш за все перед своїми стратегічними партнерами, Сполученими
    Штатами Америки, Європейським Союзом, НАТО, але також і перед всіма
    нашими партнерами.


    З-поміж спеціальних гостей щорічної зустрічі
    – глава європейської дипломатії Жосеп Борелл та заступник генерального
    секретаря НАТО, румун Мірча Джоане, колишній міністр закордонних справ Румунії.

  • 3 вересня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Від початку пандемії у Румунії було лабораторно підтверджено понад
    91 тис. інфікованих новим коронавірусом, з яких понад 1300 – за останню добу.
    Кількість померлих від COVID-19 із початку пандемії перевищила 3700, а понад 500 пацієнтів
    перебувають у реанімації у важкому стані. Президент Клаус Йоганніс у середу
    знову закликав румунів дотримуватися протиепідемічних правил на тлі
    тривожних показників щодо епідемії, але й пом’якшення карантинних
    обмежень. Глава держави вважає, що новий навчальний рік може бути початий як
    зазвичай 14 вересня, але заявляє, що, якщо ситуація погіршиться, влада застосує
    альтернативні сценарії.

    BLACK HAWK -
    Румунська компанія ROMAERO та компанія
    Sikorsky, яка входить до
    складу американської групи Lockheed Martin, підписали Меморандум про
    взаєморозуміння з метою створення в Румунії Регіонального центру з обладнання
    та обслуговування вертольотів Black Hawk для Центральної Європи. Black Hawk (Чорний яструб) – найпоширеніший у світі багатоцільовий і
    багатомісійний вертоліт, буде оснащений ROMAERO як для військових місій, так і
    для пошуково-рятувальних операцій, екстрених медичних служб, командування та контролю або перевезення офіційнийх осіб, пише агентство Agerpres. Пристрої будуть
    поставлені на добудову компанією ROMAERO з фабрики PZL Mielec у Польщі,
    найбільшої виробничої потужності Lockheed Martin за межами США. Міністр
    економіки, енергетики та ділового середовища Румунії Вірджил Попеску заявив, що Меморандум створює умови для
    реалізації двох стратегічних партнерських відносин, які Румунія має з США та
    Польщею.


    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр
    закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у четвер, у другий день свого
    офіційного візиту до Ізраїлю, зустрівся з президентом Реувеном Рівліном. Під час
    дискусій було особливо оцінено внесок румунської громади в Ізраїлі в прогрес
    ізраїльського суспільства, міністр Ауреску наголосивши на її покликання бути
    містком між двома країнами та на необхідності підтримати збереження її
    румунської культурної ідентичності, особливо серед молоді, – йдеться у заяві румунського
    МЗС. Крім цього була обговорена перспектива Середньосхідного мирного процесу, Богдан
    Ауреску підтвердивши позицію Румунії та готовність Бухареста підтримати
    позитивні зрушення у цьому досьє. Раніше румунський дипломат провів зустріч з
    міністром регіонального співробітництва Ізраїлю Офіром Акунісом, під час якої було
    підтверджено спільний інтерес до посилення співпраці в економічних секторах, з наголосом
    на необхідності визначення конкретних проєктів для стимулювання економіки двох
    країн, в т.ч. в сферах науки, дослідження та інновації. У середу глава
    румунської дипломатії поспілкувався з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу, з
    яким домовився активізувати та посилити двосторонній політичний діалог. Крім
    того Богдан Ауреску та його ізраїльський колега Габі Ашкеназі підписали
    програму співпраці між Румунією та Ізраїлем у галузі культури, освіти та спорту
    домовились створити спільну робочу групу для розширення економічного та
    торгового співробітництва. Також у четвер Богдан Ауреску здійснив офіційний візит до Палестини з консультаціями з прем’єр-міністром Мохаммадом Штає, включаючи теми про поточний стан двосторонніх відносин та перспективи співпраці між двома державами, а також розвиток мирного процесу в регіоні. Румунський сановник зазначив зацікавленість у подальшому розвитку співпраці з Палестиною у таких сферах, як економіка, освіта та внутрішні справи.




    НАВАЛЬНИЙ – Західні
    лідери та організації рішуче засудили отруєння російського опозиціонера Алексєя
    Навального та закликали Москву пояснити, що сталося та притягнути винних до
    відповідальності. Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив, що
    отруєння Навального є абсолютно неприпустимим і підтримав необхідність
    ретельного та неупередженого розслідування у цій справі. У середу Німеччина
    оголосила, що має «однозначні докази»
    того, що російський опозиціонер Алексєй Навальний був отруєний
    нервово-паралітичною речовиною з групи «Новічок». Він знепритомнів два тижні тому,
    під час перельоту з Томська до Москви, а пізніше був доправлений спеціальним
    літаком до берлінської клініки «Шаріте». Застосування хімічної зброї, у
    будь-якому випадку, є абсолютно неприпустимим і є порушенням міжнародного
    права, – заявив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. І Білий дім висловив
    глибоке занепокоєння з приводу отруєння Навального, заявивши, що обговорить зі
    своїми союзниками можливості притягнення до відповідальності винних у спробі
    вбивства. Представник російського уряду Дмитро Пєсков заявив, що Москва готова
    співпрацювати з урядом Німеччини для з’ясування обставин, за яких Навальний був
    отруєний. Багато критиків Кремля були отруєні токсичною речовиною з групи «Новічок»,
    хоча Москва завжди заперечувала свою причетність.




    ІНВЕСТИЦІЯ – Європейська комісія затвердила
    інвестицію на суму понад 875
    мільйонів євро з Фонду згуртованості для будівництва першої черги автостради Сібіу-Пітешть в центральній Румунії. ЄК наголошує,
    що це буде перша магістраль, яка перетне Карпати, що дозволить покращити
    сполучення вздовж коридору Рейн-Дунай. Проєкт вирішить велику пробку в
    румунській транспортній мережі, підвищить безпеку дорожнього руху, скоротить
    час поїздки та зменшить витрати на перевезення пасажирів та вантажів, – заявила
    комісар ЄС з питань згуртованості та реформ Еліса Феррейра. Європейська комісія
    також виділила понад 578 млн. євро з Фонду згуртування для покращення
    спроможності Румунії реагувати на катастрофи. Ця інвестиція покращить
    можливості реагування на суходолі, в повітря та на морі за рахунок придбання
    нового обладнання, а також навчання персоналу.

    ВПС – На
    авіабазі ім. Міхаїла Когельнічану, що на південному сході Румунії, сьогодні
    відбулась церемонія сертифікації НАТО четвертого загону ВВС Канади,
    дислокованого в Румунії. Загін, що складається з 145 військових пілотів та
    технічного персоналу, і шести літаків типу 188 Hornet, виконуватиме посилені
    місії повітряної поліції під командуванням НАТО протягом наступних чотирьох
    місяців разом із пілотами ВПС Румунії, які використовують літаки F-16 Fighting
    Falcon та MiG-21 Ленсер. Спільні місії повітряної поліції сприяють розвитку
    спроможності реагування та стримування, а також посиленню взаємодії між ВПС
    Румунії та Канади. Розміщення літаків Hornet у Румунії є складовою реалізації
    Плану дій щодо забезпечення оперативних можливостей НАТО на східному фланзі Альянсу,
    як на Півночі, так і на Півдні, і демонструє єдність і рішучість НАТО у
    відповідь на виклики безпеці.

  • 1 вересня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – За минулу добу в Румунії
    зафіксовано 1053
    нових випадки коронавірусної хвороби, повідомила Група стратегічної комунікації.
    Загалом від початку року на COVID-19 захворіли понад 89 тис. осіб. Теж сьогодні
    було оголошено про рекордну кількість – 60 летальних випадків, а загалом в
    країні внаслідок цієї хвороби померла 3681 людина. 522 пацієнти перебувають у
    реанімації у важкому стані. Водночас кількість хворих на COVID-19 румунів за
    кордоном сягнула 6.590, але кількість померлих залишається
    незмінною – 126 осіб. За даними веб-сайту worldometers.info, у світі було
    підтверджено понад 25,6 мільйона випадків зараження новим коронавірусом та
    зафіксовано понад 854 тис. смертей. Всесвітня організація охорони здоров’я
    закликала країни світу дотримуватися протиепідемічних обмежень. Генеральний
    директор Тедрос Гебреєс попередив, що неконтрольоване послаблення протиепідемічних
    обмежень – це справжній рецепт катастрофи. Європейське регіональне бюро ВООЗ та
    представники 53 держав-членів обговорили питання захисту дітей після початку навчального
    року. Європейські чиновники та представники ВООЗ зазначають, що пандемія
    спричинила найбільші перебої в роботі системи освіти в історії, вразивши майже
    1,6 мільярда учнів у понад 190 країнах.




    ПОСЛАБЛЕННЯ
    – У Румунії сьогодні знову відкрилися ресторани, кав’ярні, кінотеатри і театри,
    але за умови суворого дотримання протиепідемічних заходів. Рішення було
    прийнято урядом за рекомендацією Національного комітету з надзвичайних
    ситуацій. Клуби та бари залишаються закритими. Теж з 1 вересня збільшується
    максимальна дозволена кількість осіб, які можуть брати участь у приватних заходах,
    навчальних курсах, майстер-класах для дорослих, у тому числі для реалізації проєктів
    фінансування з європейських фондів. Подробиці – щойно після новин.

    ДИПЛОМАТІЯ – Глава румунської дипломатії Богдан
    Ауреску у середу та четвер здійснить офіційний візит до Ізраїлю та Палестини.
    Згідно із заявою МЗС, програма візиту до Ізраїлю включає переговори з міністром
    закордонних справ Габріелем Ашкеназі та зустрічі з президентом Реувеном
    Рівліном, прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу та іншими чільними посадовцями.
    Дискусії будуть зосереджені на шляхах розвитку та поглиблення двосторонніх
    відносин, що мають стратегічний характер, з наголосом на політичній,
    економічній та безпековій сферах. Одночасно будуть обговорені події в регіоні,
    особливо ті, що стосуються Середньосхідного мирного процесу. У Палестині Богдан
    Ауреску зустрінеться з міністром закордонних справ та еміграції Ріадом Малкі та
    з прем’єр-міністром Мохаммадом Штає. Увага під час візиту буде зосереджена на
    розвитку та диверсифікації двосторонніх відносин Румунії та Палестини та шляхах
    зміцнення співпраці як конкретного внеску в інституційне будівництво та
    розвиток Палестини. «В останні місяці ми провели відкритий і глибокий діалог як
    з моїм ізраїльським колегою Габріелєм Ашкеназі, так і з палестинським колегою
    Ріадом Малкі відповідно до традиційної позиції Румунії, яка має дружні та
    довірчі відносини з обома сторонами», – заявив Богдан Ауреску у заяві.

    НАВЧАННЯ – У Румунії були оприлюднені заходи щодо організації освітнього процесу у новому
    навчальному році, спрямовані на зменшення
    ризику захворювання на вірус
    SARS-CoV-2. Є три сценарії початку навчання
    в кожній школі, залежно від приросту нових випадків реєстрації хвороби COVID-19 у державі за останні 14 днів. Міністерський
    наказ, що встановлює ці заходи, також передбачає, що учні та вчителі будуть
    носити у школах захисну маску. Документ, серед іншого, зазначає, що у разі підтвердження
    випадку коронавірусної інфекції робота в класі, в якому навчається учень
    зупиняється на 14 днів. Якщо в школі будуть три підтверджені випадки в різних
    класах, навчальний процес призупиняється на два тижні.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває престижний міжнародний конкурс класичної музики
    ім. Джордже Енеску. У змаганні, яке через пандемію проходить переважно в режимі
    відеоконференції, беруть участь 205 молодих музикантів з 39 країн. Із них 184
    змагаються в трьох категоріях: «скрипка», «віолончель» та «фортепіано», а 21 – бере
    участь у категорії «композиція». Загальний призовий фонд конкурсу становить сто
    тисяч євро.




    ВИБОРИ – У Румунії триває виборча кампанія місцевих перегонів, намічених на
    27 вересня. Влада оголосила правила, яких кандидати та їхні команди повинні
    дотримуватися протягом цього періоду, щодо профілактики захворювання на
    COVID-19. Міністерство внутрішніх справ повідомляє, що в обов’язковому порядку мають
    носити захисну маску всі особи, які беруть участь у виборчих заходах чи зборах
    і дотримуватися дистанції не менш ніж 1 метр один від одного, в тому числі
    просто неба. Крім цього всі присутні
    мають пройти температурний скринінг та обов’язкову дезінфекцію рук. Чинні санітарно-протиепідемічні
    правила і норми мають бути вивішені на видимому ​місці. У заходах в закритих
    приміщеннях можуть брати участь щонайбільше 50 осіб, а тривалість буде обмежена
    двома годинами. У заходах та зустрічах, що проводяться просто неба можуть брати
    участь до ста осіб. 27 вересня румуни обиратимуть 41 голову повітової ради,
    близько 3200 мерів, понад 1300 членів повітових рад та 40 тисяч членів місцевих
    рад. Місцеві вибори мали пройти у червні, але були відкладені через пандемію, а
    повноваження місцевих обранців були продовжені на півроку.




    ПАРЛАМЕНТ – 1 вересня депутати і сенатори розпочали останню сесію Парламенту
    поточного скликання (2016 – 2020 роки). Попередня чергова сесія проходила в атипових
    умовах, на тлі пандемії COVID-19, причому парламентарі засідали на пленарних
    засіданнях та в комітетах переважно в режимі онлайн. Парламентарії мають
    розглянути проєкт коригування Державного бюджету Румунії на 2020 рік, вже схвалений
    урядом, а також низку законопроєктів та термінових постанов уряду щодо заходів
    у таких сферах, як охорона здоров’я, освіта та соціальний захист в контексті коронавірусної
    епідемії.




    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії зріс до 5,4%
    у сезонно скоригованому вимірі, тобто на 0,1 процентного пункту порівняно з попереднім
    місяцем. Про це у вівторок повідомив
    Національний інститут статистики. Орієнтовна кількість безробітних (віком від
    15 до 74 років) у липні 2020 року становила 484 тис. осіб, що на 10 тис, осіб більше
    порівняно з попереднім місяцем та на 122 тис. більш в порівнянні з аналогічним
    місяцем минулого року. Рівень безробіття серед дорослих (25-74 роки) у липні
    поточного року становив 4,3% (4,9% серед чоловіків та 3,6% серед жінок).

    ФЕСТИВАЛЬ – У столиці Румунії у четвер стартує VI-й Бухарестський міжнародний фестиваль танцювального кіно (Bucharest International Dance Film Festival). Протягом чотирьох днів пройдуть кінопокази, майстер-класи, конкурси короткометражних фільмів та конференції за участі відомих діячів кінематографу. Як повідомляють організатори тема цьогорічного фестивалю – утопія/дистопія, є своєрідним запрошенням до роздумів про сьогодення та дослідження можливого майбутнього. EMA, останній фільм чилійського режисера Пабло Ларрена, буде вперше показаний на відкритті фестивалю. Окрім 32 короткометражних фільмів з 14 країн світу, які змагатимуться у трьох розділах – міжнародному, національному та мюзикл, в рамках фестивалю також можна буде взяти участь у низці заходів, присвячених кіно-танцювальній галузі.

    ТВАРИННІСТЬ – Всесвітня організація охорони
    здоров’я тварин (OIE) оголосила Румунію державою, вільною від бруцельозу
    великої рогатої худоби, – повідомляє
    Національне управління санітарної ветеринарної та харчової безпеки (ANSVSA). Це інфекційне захворювання, яке проявляється в основному через аборти та
    порушення репродуктивної системи у великої рогатої худоби, а втрати можуть бути
    дуже великими. Це також одне з найнебезпечніших професійних захворювань для
    ветеринарів. Останній спалах захворювання був ліквідований в Румунії в 1969
    році. ANSVSA також зазначає,
    що в результаті тісної співпраці між ветеринарними службами та фермерами,
    Румунія також є офіційно вільною від ящуру, чуми великої рогатої худоби,
    бруцельозу овець та кіз. Румунія також вважається країною з незначним ризиком
    розвитку губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби (ESB). У той же час Служба інспекції здоров’я
    рослин та тварин Міністерства сільського господарства США офіційно визнала
    статус Румунії як країни з незначним ризиком розвитку високопатогенного пташиного
    грипу та хвороби Ньюкасла.

  • 13 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – У
    Румунії за останню добу зареєстрували 1454 нові випадки захворювання на
    COVID-19. Таким чином загальна кількість випадків коронавірусу в країні
    становить 6631, а 31547 людей вже одужали. Теж за останню добу від коронавірусу
    було зареєстровано 53 летальні випадки, а загальна кількість померлих становить
    2860 осіб. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 478 тяжко хворих.
    Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару заявив сьогодні, що Румунія перебуває у
    ситуації, коли їй доведеться продовжити режим надзвичайної ситуації через новий
    коронавірус. Президент Клаус Йоганніс напередодні знову закликав румунів до
    відповідальності, вкотре наголошуючи на необхідності носити маску та зберігати
    двометрову фізичну відстань один від одного. За його словами, місцеві вибори
    можуть бути проведені 27 вересня, як вирішив парламент, якщо будуть вжиті
    належні заходи безпеки. Глава держави також заявив, що Румунія вже надіслала до
    ЄС запит про надання 10 мільйонів доз вакцини від Covid-19, коли вона
    буде готова і затверджена на європейському рівні.

    ФІНАНСИ – Охорона
    здоров’я, транспорт та освіта отримають додаткові кошти після коригування
    бюджету, – повідомив у четвер на прес-конференції міністр фінансів Румунії
    Флорін Кицу. Він зазначив, що для охорони здоров’я, пріоритетної сфери цього
    року, виділені суми збільшилися приблизно на 45%. Міністр також
    оголосив, що дефіцит бюджету зросте з 6,7% до 8,6%. Він також сказав, що уряд
    збільшить рівень інвестицій, а також пенсій. Це буде друге коригування Державного бюджету Румунії у 2020 році.




    ДИПЛОМАТІЯ
    – Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску
    четвер провів телефонну розмову зі своїм колегою в Анкарі Мевлютом
    Кавушоглу, яка відбулася на прохання турецької сторони. Міністри обговорили
    розвиток двосторонніх відносин з наголосом на темах спільного інтересу, в тому
    числі в контексті пандемії COVID-19 – повідомляє прес-служба МЗС Румунії. Глави
    зовнішньополітичних відомств двох держав також обговорили останні події у
    Східному Середземномор’ї, з огляду на те, що ця тема буде включена до порядку
    денного позачергової зустрічі Ради міністрів закордонних справ у п’ятницю, в
    якій також братиме участь румунський міністр. Богдан Ауреску підкреслив
    готовність Бухареста підтримати, в тому числі на рівні ЄС, зусилля з деескалації
    ситуації, враховуючи як здатність Румунії розуміти особливості та інтереси
    регіону, так і її досвід в галузі делімітації морських просторів та вирішення суперечок
    у відповідності до норм міжнародного права та використання його конкретних
    інструментів. Союзники НАТО, Туреччина та Греція опинилися на порозі конфлікту
    через нафтові та газові родовища в Середземному морі. Греція стверджує, що роботи
    Туреччини з пошуку та розвідки родовищ в цьому районі є незаконними, але Анкара
    стверджує, що робить це в своїй виключній (морській) економічній зоні.




    ІНВЕСТИЦІЇ
    – Прямі іноземні інвестиції в Румунію за перші шість місяців цього року скоротилися
    до 352 мільйонів євро, з 2,7 мільярда євро протягом аналогічного періоду 2019
    року, – повідомив у четвер Національний Банк Румунії. Станом на 30 червня Італія мала найбільшу кількість – 49 тисяч
    компаній, заснованих в Румунії, але Нідерланди займають перше місце за загальним
    обсягом інвестицій – 12,8 мільярдів євро. У Румунії наразі діють близько 230 тис.
    іноземних компаній, які інвестували майже 64 мільярди євро.




    КІНО – У місті Сфинту-Георге, в дельті Дунаю (південний
    схід Румунії) триває Міжнародний фестиваль незалежного кіно «Анонімул».
    Сьогодні програмою фестивалю передбачено показ фільму «колектив», відзначеного численними
    міжнародними нагородами. Документальний фільм, автором і режисером, якого є Александр
    Нанеу розповідає про події упродовж першого року після трагедії в
    бухарестському рок-клубі Колектив (30 жовтня 2015 року охопленому пожежею, в
    результаті якої померло 64 людини) і фокусується на ставленні представників
    влади до журналістів, які намагаються розповісти правду. 17-й кінофестиваль
    «Анонімул» проходитиме до 16 серпня виключно просто неба, за присутності
    щонайбільше 400 глядачів на кожному показі для попередження розповсюдження
    нового коронавірусу. Цього року програма фестивалю складається з двох конкурсних
    категорій: румунські та іноземні короткометражні фільми, а також з показів повнометражних художніх фільмів та зустрічей
    між представниками кіноіндустрії та глядачами. У конкурсі румунських короткометражних
    фільмів беруть участь більше 50 румунських кінокартин.




    РОБОТА – Майже чверть румунські працівників заявляють, що
    вони змушені робити перші кроки до пошуку нової роботи і нової кар’єри, оскільки
    галузь або компанія, в якій вони працюють потерпають в нинішній економічній ситуації.
    Результати опитування, проведеного онлайн-платформою набору персоналу, також
    показують, що трохи більше 20% готові почати нову кар’єру з нуля. Більшість
    румунських працівників (70%) обирають нову роботу залежно від безпеки сфери
    діяльності, пов’язаної в тому числі з пандемією Covid-19. Чверть опитаних
    повністю виключає можливість роботи галузях ГоРеКа (готелі, ресторани,
    кав’ярні), а 22% вважають більш безпечною роботу в галузях чи компаніях, тісно
    пов’язаних з онлайн-середовищем. Опитування проводилося у період з 1 по 10
    липня на вибірці майже 1300 осіб.



  • 20 червня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Ще
    16 летальних випадків від коронавірусу було зареєстровано у суботу, а
    загальна кількість померлих становить 1500 осіб. За даними Групи стратегічної
    комунікації станом на 20 червня загальна кількість підтверджених випадків
    зараження коронавірусом у Румунії становить 23.730 осіб, з них 330 було
    підтверджено за останню добу. Водночас вже одужали і були виписані 16735
    осіб. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 190 хворих. На карантині у
    спеціальних державних центрах знаходяться майже 1330 осіб, а ще 80 тис. румунів
    перебувають на домашній обсервації. Керівник департаменту з надзвичайних
    ситуацій Раєд Арафат заявив у суботу, що якщо кількість нових випадків
    залишиться на нинішньому рівні або збільшиться, досить імовірно, що режим
    надзвичайної ситуації потрібно буде продовжити. За кордоном коронавірус було
    підтверджено у 3.531 румуна, найбільше в Італії, Німеччині
    та Іспанії, також в інших країнах померли 115 громадян Румунії.


    ВИБОРИ -
    Прем’єр-міністр Людовік Орбан у суботу заявив, що на засіданні наступного тижня
    уряд ухвалить проєкт закону, згідно з яким місцеві вибори в Румунії пройдуть 27
    вересня. У п’ятницю Постійне виборче управління оголосило, що розробило закон
    про визначення дати місцевих виборів у 2020 році, а також затвердило заходи щодо їх
    належної організації та проведення. Законопроєктом пропонується провести місцеві
    вибори 27 вересня. Цього року місцеві вибори в Румунії не могли бути проведені
    вчасно, тобто у червні, через пандемію коронавірусу. Парламент у понеділок
    вирішив продовжити мандати місцевих обранців до 1 листопада, а президент Клаус Йоганніс
    вже підписав відповідний закон.




    ДИПЛОМАТІЯ -
    Міністерство закордонних справ Румунії відкинуло останні твердження глави
    угорської дипломатії Петера Сіярто, які назвало незадокументованими і такими,
    що демонструють відверту неповагу до Президента Румунії Клауса Йоганніса, якого
    угорський дипломат на своїй сторінці в Facebook назвав екстремістським
    антиугорським політиком. Петер Сіярто написав, що своїм рішенням оскаржити в
    Конституційному суді закон про відкриття нового пункту пропуску на румунсько-угорському
    кордоні, Клаус Йоганніс навмисно перешкоджає зближенню між двома країнами. МЗС Румунії
    пояснило, що президент оскаржив закон лише тому, що він порушує принцип поділу
    влади в державі, додавши, що це рішення не спрямоване проти Угорщини чи
    угорської меншини в Румунії, враховуючи, що уряд працює над проєктом угоди з
    угорською стороною про відкриття нового пункту перетину кордону. З огляду на це
    МЗС Румунії з подивом взяло до відома цілком невиправдану, непропорційну та вирвану
    з контекстну, реакцію міністра закордонних справ Угорщини.




    КАРАНТИН -
    Пасажири, які прибувають до Міжнародного аеропорту ім. Анрі Коанде в Бухарест,
    починаючи з п’ятниці мають можливість заповнити онлайн-форму епідеміологічної
    декларації. Це значно скорочує терміни очікування та спрощує рух пасажирів, які
    прибувають з-за кордону. У той же час знижується ризик поширення вірусу SARS-CoV-2.
    Міністерство транспорту зазначає, що декларацію можна заповнити на веб-сайті www.bucharestairports.ro.




    ПОГОДА -
    Румунські синоптики сьогодні знов оголосили штормове попередження та «помаранчевий»
    рівень загрози через дощі на трьох чвертях території країни, дійсне до ранку
    неділі. На решті території оголошено «жовтий» рівень небезпеки у зв’язку з
    сильними дощами. Мінлива погода зберігатиметься принаймні до ранку вівторка.
    Метеорологи попереджають і про небезпеку повеней, викликаних виходом з берегів
    річок, майже у всіх регіонах Румунії, принаймні до опівночі понеділка. У повітах
    Караш-Северін, Тіміш, на південному заході, Муреш та Гаргіта, центр – оголошено
    «червоний» найвищий рівень повеневої небезпеки, а на решті території країни діють
    «помаранчевий» та «жовтий» рівні небезпеки. У Румунії погода залишається нестабільною,
    на більшій частині території країни очікуються сильні дощі, зливи та град.
    Максимальна температура повітря становить 20-29°С.

    ПЛЯЖ – Румунія знову має чотири
    пляжі, позначені «блакитним прапором». Минулого року лише три пляжі відповідали
    критеріям якості води, безпеку та чистоти, необхідним для отримання відповідної
    сертифікації. У сусідній Болгарії кількість пляжів позначених «блакитним
    прапором» цього року досягла 15. Усього в світі цього року екологічний
    сертифікат «блакитний прапор» отримало понад 4500 пляжів. На першому місці в
    цьому списку залишається Іспанія з 590 пляжами, за нею йдуть Греція, Туреччина,
    Італія та Франція.



  • 29 травня 2020 року

    КОРОНАВІРУС В РУМУНІЇ – Група стратегічних комунікацій повідомляє, що в Румунії
    число смертей, пов’язаних з епідемією Covid-19, досягло 1248. Майже 19.000 осіб
    було інфіковано новим коронавірусом, з яких майже 13 тисяч були оголошені вилікуваними і
    виписані. Більшість випадків зараження було зареєстровано в повіті Сучава (на
    північному сході країни) і в Бухаресті. Глава держави Клаус Йоханніс оголосив
    про нові заходи щодо пом’якшення обмежень. Таким чином, з 1 червня знову
    відкриваються тераси і пляжі. Від цієї ж дати поновлюються спортивні змагання та змагання
    на свіжому повітрі, скасовується заборона для міжнародного автомобільного та залізничного транспорту і
    скасовуються обмеження на поїздки між населеними пунктами.




    РОБОТОДАВЦІ – Уряд Румунії прийняв ряд заходів для
    підтримки роботодавців та працівників, які поновлюють свою діяльність 1 червня.
    Таким чином, протягом 3 місяців держава буде нести тягар частини витрат по
    зарплатам, а роботодавець буде зобов’язаний зберігати відповідні робочі місця
    протягом як мінімум ще 6 місяців. Водночас, будуть виявлені сфери діяльності,
    для яких технічне безробіття продовжуватиме виплачуватися державою і після 1-го
    червня. Через кризу, викликану новим коронавірусом, було розірвано майже 430
    тисяч трудових договорів і майже 596 тисяч були призупинено.




    АВТОПРОМИСЛОВІСТЬ – Французький автовиробник Renault,
    який зазнає фінансових труднощів, представив в п’ятницю масштабний план заощадження,
    який передбачає скорочення близько 15 тисяч робочих місць у всьому світі, з
    яких приблизно 4.600 у Франції. Водночас, концерн оголосив, що призупиняє
    проект збільшення виробничих потужностей на заводах в Румунії та Марокко, в
    рамках плану по зниженню витрат на глобальному рівні. Аналітики, на яких
    посилається агентство Франс Прес, стверджують, що проблеми Renault пов’язані з
    ослабленням іміджу цього бренду в Європі, а також з труднощами в партнерських
    відносинах з японцями з Nissan і Mitsubishi, які виникли ще до кризи коронавірусу.
    За словами фахівців, в період з 2009 по 2019 рр., Renault вдалося збільшити
    свою частку ринку в Європі більш ніж на один процентний пункт, до 10,5%, але
    цей успіх є результатом того, що румунська філія компанії Dacia подвоїла свої
    обсяги продажів. У 1999 році концерн Renault придбав завод Dacia. Перезапущена
    в 2004 році за допомогою моделлю Logan, румунська компанія стала важливим
    гравцем на європейському автомобільному ринку.




    ШКОЛА – Румунські учні 8-го і 12-го класів повертаються в
    школу з 2-го по 12-е червня, щоб підготуватися до національних іспитів. Міністр
    освіти Моніка Анісіє недавно оголосила, що присутність на уроках в цей період
    не є обов’язковою. Влада вирішила, що іспити будуть проводитися відповідно до
    графіку. Таким чином, національні іспити для учнів 8-го класу починаються 15
    червня, а через тиждень, 22 червня, відбудеться перший письмовий іспит на атестат зрілості. Нагадуємо, що навчальні заклади в Румунії були закрито 11 березня
    через коронавірусну пандемію, а навчання проводиться в режимі онлайн. Румунські
    школярі знову сядуть за парти тільки восени.




    ДИПЛОМАТІЯ – Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску взяв
    участь у зустрічі колег з країн-членів Європейського Союзу в режимі
    відеоконференції. Міністри провели стратегічну дискусію в рамках підготовки до
    саміту ЄС-Китай і напередодні зустрічі ЄС-Китай за участю лідерів ЄС,
    держав-членів і Китаю, яка відбудеться в Лейпцигу у вересні під час головування
    Німеччини в Раді ЄС. Міністри також обговорили найефективніші способи залучення
    Китаю до конструктивного діалогу, уточнило МЗС Румунії. Богдан Ауреску наголосив
    на важливості прийняття Стратегічної програми для співробітництва між ЄС та
    Китаєм до 2025 року, Спільного плану дій щодо співробітництва в галузі науки,
    технологій та інновацій та підписання Угоди між ЄС та Китаєм про захист
    географічних ознак. Глава румунської дипломатії торкнувся необхідності
    переосмислити довгострокові відносини Європейського Союзу з Китаєм у новому
    контексті, створеному пандемією. Він також наголосив на важливості
    трансатлантичної координації, у тому числі в таких сферах, як кібербезпека та
    інвестиції в критичну інфраструктуру.




    ОБОРОНА – Румунія підтримувала і продовжує підтримувати
    миротворчі зусилля ООН, протягом часу проявивши себе важливим учасником місій і
    операцій, що проводяться під егідою цієї міжнародної організації, йдеться в прес-релізі
    міністерства оборони в Бухаресті, опублікованого в п’ятницю з нагоди
    Міжнародного дня миротворчих сил ООН. У 2020 році Румунія зафіксує 29-річний
    рекорд безперервної участі військами в таких місіях. Починаючи з перших
    румунських солдатів, які діяли в якості спостерігачів в місіях ООН в Іраку та
    Кувейті, більше десяти тисяч військовослужбовців румунської армії були
    розгорнуті в різних регіонах світу і діяли під прапором Організації Об’єднаних
    Націй в 25 миротворчих місіях, підкреслює Міноборони. За даними міністерства,
    румунська армія в даний час бере участь в миротворчих місіях і операціях в
    Республіці Конго, Косово, Південному Судані, прикордонному районі Індії та
    Пакистану і Республіці Малі.

  • Зустріч міністрів закордонних справ Румунії та Угорщини

    Зустріч міністрів закордонних справ Румунії та Угорщини




    Міністр закордонних справ Румунії, Богдан Ауреску, та Угорщини, Петер Сіярто, провели, у вівторок, зустріч у Бухаресті, в
    контексті недавньої напруженості між двома сусідніми державами, що виникнула на тему автономії так званого Секлерського
    краю, регіону, розташованого в центральній Румунії, в
    Трансільванії, до якого входять повіти Ковасна, Гаргіта та частинаМуреського повіту і населеного здебільшого секлерами, угорською етнічною групою.

    За даними перепису
    населення від 2011 року, угорці становлять 6,5% населення Румунії, що означає понад
    1,2 мільйона людей, і є найбільшою етнічною меншиною Румунії. У квітні проєкт, ініційований ДСУР, який передбачав
    перетворення так званого
    Секлерського краю на автономний регіон з
    юридичною особою, був прийнятий
    спочатку, мовчазною процедурою, Палатою депутатів, але пізніше
    був відхилений Сенатом більшістю
    голосів.




    Глава румунської держави Клаус Йоханніс відреагував, говорячи тоді про закулісну домовленість між лідерами СДП (в опозиції) та ДСУР що до схвалення законопроекту. Тепер, міністри закордонних
    справ Румунії та Угорщини, Богдан Ауреску та Петер Сіярто, встановили, що
    обидві країни мають подолати через діалог та прагматизм напруженість і
    домовилися про те, що у наступний період угорські чиновники, які прибудуть до
    Румунії, не виступатимуть із заявами, які можуть суперечити стратегічному
    партнерству з Бухарестом.

    Міністр закордонних справ Угорщини підкреслив, що у
    зв’язку з угорським планом економічного розвитку Трансільванії, Будапешт мав
    усну домовленість з тодішнім урядом СДП-АЛДЕ щодо її застосування в
    Трансільванії. У свою чергу, міністр Богдан Ауреску зазначив, що тільки письмова
    угода може мати юридичної вартості, і що будь-яка інша минула словесна угода з якимось
    румунським лідером не може бути дійсною. Румунський посадовець уточнив, що
    угорська програма не має згоди нинішньої румунської влади. Богдан Ауреску: Ми
    запропонували обговорити укладення угоди щодо цієї програми, яка повинна
    враховувати прозоре та недискримінаційне управління, і не на етнічних засадах,
    не порушуючи європейське чи румунське законодавства щодо ринкової конкуренції.





    З іншого боку, міністр
    закордонних справ Румунії заявив, що стосовно Тріанонського договору, кожна з
    двох країн може мати свою власну історичну інтерпретацію, але що вони повинні
    дивитись у майбутнє. Підписаний 4 червня 1920 р. Союзними державами, які
    перемогли у Першій світовій війні, з Угорщиною, у якості правонаступниці
    Австро-Угорської імперії, Тріанонський мирний договір закріпив міжнародне
    визнання кордонів Румунії, а також визнав громадянські та політичні права
    румунів, які були мажоритарним населенням в Трансільванії, права, які вони не
    мали в дуалістичній Австро-Угорській імперії.

  • 20 січня 2020 року

    ПОЛІТИКА – Парламент Румунії збереться на позачергове
    засідання 29 січня, коли уряд візьме на себе відповідальність за проєкт закону про
    обрання мерів у двох турах. Відповідне рішення у понеділок прийняли члени постійних
    бюро Сенату та Палати депутатів. Уряд направив до парламенту відповідну законодавчу
    пропозицію, стверджуючи, що ініціатива зумовлена погіршенням демократичного
    стандарту на рівні місцевих громад. Обрання мерів у два тури, зазначається у пояснювальній
    записці до законопроєкту, забезпечить сільським, селищним, міським головам
    більшу ступінь легітимності. Президент Клаус Йоганніс раніше направив до
    парламенту листа з проханням скликати позачергову сесію для внесення змін до виборчого
    законодавства. Опозиційна Соціал-демократична партія, яка виступає проти цієї
    законодавчої ініціативи, вже повідомила, що разом з Демократичним союзом
    угорців Румунії внесе резолюцію про недовіру ліберальному уряду.




    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр
    закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у понеділок в
    Брюсселі взяв участь у засіданні Ради міністрів закордонних
    справ ЄС. Головними пунктами дискусії були регіон Сахель та кліматична
    дипломатія, а під час робочого
    обіду були розглянуті події на Середньому
    Сході. Говорячи про Сахельський регіону
    Богдан Ауреску наголосив на різкому погіршенні безпеки та
    гуманітарної ситуації та підтримав необхідність більш послідовної
    участі ЄС у вирішенні цих проблем. Він
    наголосив на важливості послідовного та швидшого виконання Малійської
    мирної угоди. З іншого боку, глава румунської дипломатії заявив, що ЄС повинен
    сприяти заходам боротьби зі зміною клімату на рівні G20 та основних
    забруднювачів, а також шляхом регіонального підходу. Що стосується іранської
    ядерної справи, Богдан Ауреску привітав
    рішення європейських держав- E3
    запустити механізм вирішення суперечок.




    ДОВКІЛЛЯ – Міністр навколишнього середовища, вод та лісів
    Костел Алексе сьогодні провів зустріч з представниками трьох міст Румунії, які
    мають проблеми з якістю повітря та знаходяться під моніторингом Європейської
    комісії або навіть очікують вироку від Європейського суду. Йдеться про Брашов
    (центр), Яси (схід) та Бухарест, щодо яких було порушено процедуру притягнення
    до відповідальності за порушення державою-членом договорів ЄС. За підсумками
    зустрічі міністр заявив, що місцеві державні адміністрації розуміють, що план
    вжитих заходів повинен мати набагато швидші темпи виконання. Мер столиці
    Габрієла Фіря заявила, що муніципалітет вживатиме більш жорсткі заходи щодо
    комунальних підприємств, яким доводиться частіше мити вулиці Бухареста. Вона
    заявила, що забруднення повітря пилом у Бухаресті викликане в основному
    порушенням норм приватними будівельними майданчиками, але будівельними
    компаніями муніципалітету. У свою чергу, міський голова Яс Міхай Кіріка ствердив,
    що місцеві адміністрації не можуть самотужки вжити всіх необхідних заходів для
    зменшення забруднення повітря, їм необхідна підтримка уряду. Незабаром
    Європейський суд має винести остаточний вирок за забруднення в Бухаресті, Румунія
    ризикуючи отримати штраф у розмірі від 100 тис. до 400 тис. євро.




    ПТАШИНИЙ ГРИП -
    Майже 23 тис. птахів було спалено після підтвердження другого спалаху пташиного
    грипу на одній із ферм на півночі Румунії. У тому ж повіті шість днів тому було
    підтверджено перший спалах пташиного грипу в країні. З іншого боку, Європейська
    Комісія оголосила в п’ятницю, що в декілька держав-членів, у тому числі в
    Румунію, було поставлено продукцію з угорської ферми індиків, де був виявлений вірус
    пташиного грипу. Власті розпорядилася зняти з продажу та спалити відповідні
    партії м’яса. Пташиний грип не передається людині, але може завдати значної економічної
    шкоди. В даний час вірус вирує також у Польщі, Словаччині та Північній
    Ірландії.




    ВМФ – Флагманський
    корабель ВМФ Румунії «Константін Белєску» сьогодні вирушив у шестимісячну місію
    в Чорне і Середземне моря. Уперше перейнявши командування 2-ою постійною
    протимінною групою НАТО, судно має на борту, крім 68 членів екіпажу
    Генеральний штаб групи, що складається з 14 румунів та трьох іноземців.
    Начальником штабу буде іспанський офіцер. Група, яка об’єднує військові кораблі
    з Болгарії, Німеччини, Італії, Іспанії та Туреччини забезпечуватиме швидке
    військове реагування сил НАТО у випадку кризи.




    ПЛАТЕЖІ – Близько 7% домогосподарств в Європейському
    Союзі не змогли у 2018 році вчасно сплатити свої комунальні платежі (тепло,
    електроенергія, природний газ, вода тощо) через фінансові труднощі. Згідно з
    даними, оприлюдненими в понеділок європейською статистичною службою – Євростат,
    найвищий відсоток припадає на Грецію, Болгарію, Хорватію та Румунію. Однак на
    рівні ЄС цей відсоток значно знизився з понад 10% у 2013 році. З іншого боку,
    дані Євростату показують, що найменше домогосподарств, які мають проблеми з
    комунальними платежами, є в Нідерландах, Чехії, Швеції та Австрії.

    ПУТІН – Президент Росії Володимир Путін у
    понеділок вніс до Держдуми свої пропозиції щодо внесення змін до Конституції РФ,
    менше ніж через тиждень від несподіваного оголошення про реформу політичної
    системи. Законопроєктом передбачено низку заходів, зокрема посилення ролі
    парламенту у призначенні прем’єр-міністра та обмеження президентських термінів двома
    замість двох послідовних. Іншим положенням є створення президентом Державної
    Ради, що «визначатиме основні внутрішньо- та зовнішньополітичні орієнтації
    Російської Федерації». Конституційна реформа, основні елементи якої були
    представлені у понеділок, схоже, виключає можливість повернення Путіна до
    Кремля після 2024 року, коли закінчується його нинішній президентський термін,
    але спостерігачі російського політичного життя вважають, що чинний президент
    намагатиметься зберегти свій вплив. Дехто вважає, що він позиціонуватиме себе
    як верховний арбітр над політичною сценою, на спеціально створеній посаді. «Путін
    хоче бути пожиттєвим керівником країни», – заявив у понеділок його головний
    опонент Олексій Навальний.




    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сорана Кирстя (74 WTA)
    сьогодні вийшла до першого кола відкритого чемпіонату Австралії, що проходить у
    Мельбурні. На етапі кваліфікації першого в році «Великого шолома» румунка
    здобула перемогу над Барборою Стрицовою (34 WTA) з Чехії – 6:2, 7:6. На
    наступному етапі суперницею Сорани стане молода американська тенісистка Корі
    Гауфф (67 WTA), яка напередодні обіграла Венесу Вільямс (55 WTA) – 7:6, 6:3. Ще
    три представниці Румунії змагатимуться в основній сітці у вівторок. Третя
    ракетка світу Сімона Халеп, зіграє у першому колі проти американки Дженніфер
    Брейді (49 WTA), Ірина Бегу (105 WTA) зустрінеться нідерландкою Кікі Бертенс
    (10 WTA), а Моніка Нікулеску (129 WTA) спробує здолати француженку Алізе Корнет
    (61 WTA).