Tag: дипломатія

Щорічна нарада румунських дипломатів

Президент Клаус Йоханніс озвучив основні цілі закордонної політики Румунії під час зустрічі з керівниками посольств і генеральних консульств Румунії, в рамках Щорічної наради румунської дипломатії, що відбулася з вівторка по п’ятницю у Бухаресті. Він сказав присутнім, що вони мають найкращу позицію для підтримки трансатлантичних відносин і наголосив, що Румунія повинна мати унітарний підхід до відносин з Росією. Проблеми та загрози на Сході, а також ризики в південному сусідстві, існують надалі, – зазначив Клаус Йоханніс перед румунськими дипломатами, яких закликав до швидкої, відповідальної та інноваційної участі в процесі вирішення цих проблем. Глава держави наголосив, що така сама відданість необхідна і для вирішення внутрішніх проблем ЄС, таких як Brexit та відновлення європейського проекту. Румунія повинна активно сприяти процесу рефлексії щодо майбутнього ЄС. Європа має бути сильнішою, ближчою до своїх громадян та з краще окресленою позицією та глобальному рівні, – зазначив Клаус Йоханніс. «Ми повинні бути поряд з тими державами-членами, які сприяють зміцненню Євросоюзу. Чим ближче ми будемо до цього стрижня держав, тим більше ми зможемо покладатися на європейський процес прийняття рішень і матимемо більше шансів на розвиток. Щоб подолати нинішні проблеми Європа потребує якомога більшої адаптивності. Інструменти цієї адаптації повинні бути розроблені таким чином, щоб уникнути збільшення різниці між державами-членами.» Президент додав, що важливим пунктом на порядку денному румунської закордонної політики є подальший розвиток стратегічних відносин з Україною. За словами міністра закордонних справ Теодора Мелешкану, підготовка до 100-річчя Великого возз’єднання румунських земель в єдиній державі, головування Румунії в Раді ЄС у 2019 році, кандидатура країни на місце непостійного члена Ради Безпеки ООН та приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку є головними «віхами» для румунських дипломатів. Румунія повинна взяти на себе більшу відповідальність в європейській економічній дипломатії і більш рішуче капіталізувати свій потенціал, – вважає глава зовнішньополітичного відомства, який наголосив на необхідності диверсифікації торговельних відносин шляхом переорієнтації на нові географічні регіони, а також шляхом відновлення старих традиційних і відкриття нових ринків з потенціалом зростання.

Невдоволення суперечливою реформою правосуддя

Різкі реакції декількох
установ і, знову, вуличні протести в Бухаресті та інших містах, через
суперечливу ініціативу чинної влади про внесення змін і поправок до законів,
що регулюють правосуддя. Прокурори Національного антикорупційного бюро
попереджають, що деякі пропозиції профільного відомства, а також намір
підпорядкувати Судову інспекцію Міністерству юстиції або створити та спеціальне
управління, спеціалізоване на розслідуванні злочинів, вчинених суддями і
прокурорами негативно вплинуть на незалежність і належне функціонування установ
в цій сфері і стануть формою тиску на діяльність слідчих прокурорів. Прокурори
кажуть, що ці поправки можуть призвести до політизації судового процесу та до
обмеження повноважень Національного антикорупційного управління. Серед
пропозицій, що викликали гостру критику та вуличні протести, окрім тих, що
викликали невдоволення прокурорів, налічується й виключення Президента Румунії
з процедури призначення Генерального прокурора та керівників управлінь по
боротьбі корупцією і організованою злочинністю. Більш уважний до гострої
реакції фахівців та громадськості, прем’єр-міністр Міхай Тудосе пообіцяв, що
при розробці нового нормативно-правового акту буде врахована як позиція Вищої
ради правосуддя, так і позиція протестувальників. Тим часом опозиція готує
серію парламентських заходів. Союз Рятуйте Румунію оголосив, що планує
висловити недовіру міністру юстиції, а Націонал-ліберальна партія розглядає
можливість ініціювати вотум недовіри всьому уряду, але чекає моменту, коли ця
ініціатива матиме найкращі шанси на
успіх.

Ростуть акцизні податки на пальне

Уряд прийняв рішення про збільшення акцизного податку на бензин та дизельне паливо. Щоб уникнути шоку це відбудеться в два етапи: на 16 бань на літр пального з 15 вересня та ще на 16 бань з 1 жовтня. Міністр фінансів Йонуц Міша пояснив, що це рішення впроваджується поетапно, щоб не створювати шоку з точки зору споживання, що може спричинити зростання цін й автоматичне скорочення споживання з негативними наслідками для державного бюджету. Румунські перевізники розкритикували рішення уряду про збільшення акцизного збору на пальне, вважаючи, що для румунських транспортних компаній наступає новий чорний період. Федерація транспортних операторів Румунії стверджує, що кожен додатковий євроцент на літр бензину і дизпалива, безпосередньо впливає на конкурентоспроможність румунських компаній у галузі автомобільного транспорту і змусить водіїв транспортних засобів міжнародних перевезень заправлятися після перетину румунського кордону.

Почалася чергова парламентська сесія

Сенатори та депутати повернулися до роботи після літньої перерви. Перший день, 1 вересня, був присвячений організаційним питанням, а дебати довкола законодавчих ініціатив очікуються лише наступного тижня. На порядку денному румунських парламентаріїв – кілька термінових постанов, в тому числі про підвищення пенсій за вислугу років в залежності від коефіцієнта інфляції та про обмеження розміру допомоги по догляду за дитиною на рівні 8.500 леїв (близько 1850 євро) на місяць. Порядок денний осінньої сесії парламенту включає обговорення проекту закону про щеплення та щойно оголошених поправок до законодавства, що регулює правосуддя.

Президент Клаус Йоханніс озвучив основні цілі закордонної
політики Румунії під час зустрічі з керівниками дипломатичних місій та
генеральними консулами Румунії за кордоном, що відбулася у рамках Щорічної наради
румунської дипломатії. Він сказав, що вони мають найкращу позицію для підтримки
трансатлантичних відносин і наголосив, що Румунія повинна мати унітарний підхід
до відносин з Росією.

Проблеми та загрози на Сході, а також ризики в південному
сусідстві, існують надалі, – зазначив Клаус Йоханніс перед румунськими
дипломатами, яких закликав до швидкої, відповідальної та інноваційної участі в
процесі вирішення цих проблем для досягнення таким чином цілей Румунії. Глава
держави наголосив, що подібна відданість необхідна і для вирішення внутрішніх
проблем ЄС, таких як Brexit та відновлення європейського проекту.

Клаус Йоханніс: «Як дипломати ви повинні скористатися особливою
перевагою, яка повинна бути збережена будь-якою ціною: позицією Румунії як політично
стабільної держави, із значним економічним зростанням, яка, в перемінному ритмі,
продовжує зміцнювати верховенство права. Якщо збереження цих переваг залишається
в основному політичною відповідальністю уряду та коаліції більшості, збереження
передбачуваності у зовнішній політиці та політиці безпеки Румунії, як держави,
на яку можна розраховувати, – це ваша відповідальність.»

Як і в попередні роки, поглиблення Стратегічного
партнерства з США залишається головним зовнішньополітичним пріоритетом
офіційного Бухареста, особливо в контексті червневого візиту Клауса Йоханніса у
Вашингтон та переговорів з президентом США Дональдом Трампом. З іншого боку, -
каже глава держави, – Румунія повинна активно сприяти процесу рефлексії щодо
майбутнього ЄС. Європа має бути сильнішою, ближчою до своїх громадян та з краще
окресленою позицією та глобальному рівні.

Клаус Йоханніс: «Ми повинні бути поряд з тими
державами-членами, які сприяють зміцненню Євросоюзу. Чим ближче ми будемо до цього
стрижня держав, тим більше ми зможемо покладатися на європейський процес
прийняття рішень і матимемо більше шансів на розвиток. Щоб подолати нинішні
проблеми Європа потребує якомога більшої адаптивності. Інструменти цієї
адаптації повинні бути розроблені таким чином, щоб уникнути збільшення різниці між
державами-членами.»

Президент додав, що важливим пунктом на порядку денному
румунської закордонної політики є
подальший розвиток стратегічних відносин з Україною.

За словами міністра закордонних справ Теодора Мелешкану,
підготовка до 100-річчя Великого возз’єднання румунських земель в єдиній державі, головування
Румунії в Раді ЄС у 2019 році, кандидатура країни на місце непостійного члена
Ради Безпеки ООН та приєднання до Організації економічного співробітництва та
розвитку є головними «віхами» для румунських дипломатів.

17 лютого 2017 р.
Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану у рамках участі в Мюнхенській конференції
провів зустріч з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.

Про це повідомляє прес-служба румунського зовнішньополітичного відомства. З
цієї нагоди міністри обговорили цілий ряд питань співпраці між Румунією та
Україною, зокрема, проведення
у 2017 році засідання Румунсько-Української Спільної Президентської Комісії, а також зосередились на поточних
подіях у регіоні .

Теодор Мелешкану
запевнив, що Румунія підтримуватиме Україну та її зусилля у будь-якому
міжнародному форматі, який сприятиме відновленню територіальної цілісності
України.

Павло Клімкін
привітав румунського колегу з призначенням на посаду та подякував за послідовну
підтримку України офіційним Бухарестом у протистоянні російській агресії.

Якось непомітно минула дуже важлива для
Румунії та України подія, на тлі найбільших посткомуністичних
протестів у Бухаресті та в умовах загострення ситуації під Авдіївкою. Мова йде
про те, що 1 лютого сповнилось 25 років від встановлення дипломатичних
відносин між двома сусідніми країнами.

Пройшло чверть століття, досить тривалий
і непростий період, з численними проблемами і викликами. Деякі з них були
остаточно вирішені, інші досі чекають на взаємоприйнятну розв’язку, але на
цьому етапі історії можна упевнено стверджувати, що румунсько-українські
стосунки піднялися на якісно новий рівень.

Вирок Міжнародного суду в Гаазі у справі між
Румунією та Україною із делімітації морського кордону в Чорному морі дещо зняв
напруженість у відносинах між двома країнами і створив солідну базу для
подальшого покращення стосунків. Але головними елементами, які закріпили
позитивну тенденцію і зробити її незворотною було рішення Румунії першою серед
країн ЄС ратифікувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС та позиція
офіційного Бухареста щодо подій в Криму і на сході України. Румунія підтримала
і підтримує суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України в
межах її міжнародно визнаних кордонів і наполягає на збереженні санкцій
відносно Росії до повного виконання Мінських угод.

1 лютого з нагоди 25-ї річниці встановлення
дипломатичних відносин між двома сусідніми країнами відбувся обмін вітальними
листами між міністром закордонних справ Румунії Теодором Мелешкану і міністром
закордонних справ України Павлом Клімкіним. У своєму листі глава румунської дипломатії
підкреслив важливість продовження діалогу з питання про зміцнення двосторонніх
відносин і відзначив, що Румунія готова до поглиблення співробітництва з
Україною в рамках існуючих форматів співпраці.

Теодор Мелешкану підкреслив, що Румунія і
Україна мають цілий ряд інструментів, в тому числі програми транскордонного
співробітництва, міцні зв’язки між прикордонними
адміністративно-територіальними одиницями двох країн і високий рівень
мобільності в прикордонних регіонах. Крім того, румуни в Україні та українці в Румунії є
важливими ланками між двома країнами, сприяючи розвитку громад, в яких вони
живуть.

Глава румунської дипломатії запевнив, що
Бухарест буде і надалі підтримувати суверенітет, незалежність, територіальну
цілісність та єдність України, прагнення українського народу до вступу в
європейське співтовариство і зусилля української влади у складному процесі
реформи, яка здійснюється за підтримки міжнародних партнерів.

У свою чергу глава українського зовнішньополітичного
відомства Павло Клімкін у вітальному листі підкреслив, що Україна та Румунія активно
співпрацюють у рамках міжнародних організацій. Він зазначив, що свідченням високого
рівня двосторонніх румунсько-українських відносин став той факт, що Румунія першою
з усіх країн-членів Євросоюзу завершила процес ратифікації Угоди про асоціацію з
Україною.

Україна високо цінує принципову та непохитну
позицію Румунії на підтримку суверенітету і територіальної цілісності української держави,
зокрема, у питанні збереження санкцій проти Російської Федерації у відповідь на
її агресію та окупацію українських земель, – написав Павло Клімкін.

Глава МЗС України вважає, що налагодження впродовж
останніх років активного політичного діалогу та новий формат економічних відносин
між Україною та ЄС позитивно впливають і на стан румунсько-українського торговельно-економічного
співробітництва, а двостороннє міжрегіональне і транскордонне співробітництво обох
держав стало дієвим механізмом, у рамках якого Румунія та Україна та Румунія успішно
реалізовують взаємовигідні проекти в різних сферах.

Павло Клімкін висловив впевненість, що зростаюча
динаміка двосторонніх контактів між Румунією та Україною сприятиме подальшому розвитку румунсько-українських відносин в усіх сферах і поглибленню клімату довіри та взаємного
розуміння між двома народами.

У контексті відзначення 25-річчя румунсько-українських
відносин колишній радник зі стратегічних питань, безпеки та зовнішньої політики екс-президента
Румунії Траяна Бесеску, президент Центру запобігання конфліктів та їх раннього попередження
Юліан Кіфу вважає, що співробітництво між нашими державами має
набути стратегічного характеру і потребує стрімкого зміцнення.

В одній із
численних аналітичних статей він пояснив
свою позицію наступними спільними геополітичними інтересами: спільний
інтерес до реформи сфери безпеки і здатності захистити східну Україну; визнання
ролі захисника Заходу, яку взяв на себе Київ, не кажучи вже про захист
принципів міжнародного права; інтерес до збереження прозахідного та
проєвропейського курсу Р.Молдова; управління ситуацією в придністровському регіоні, з
прямим посиланням на тристоронню вісь Бухарест-Кишинів-Київ на урядовому рівні,
особливо сьогодні, на тлі низки дій та заяв нового президента Додона. І навіть спільні та
скоординовані заходи у відповідь на вихідки нового президента Республіки Молдова під
впливом Росії в регіоні.

Юліан Кіфу також наголошує на
необхідності стратегічного узгодження тристоронньої співпраці Румунія-Польща-Україна,
а також оновлення співпраці в форматі Румунія-Польща-Туреччина із залученням України.
І це тому, що посилення двосторонньої співпраці та серйозне співробітництво в тристоронніх
форматах зможуть розширити спроможність усвідомлення і передбачення подій в
регіоні і покращити обмін знаннями і розумінням регіональних процесів за
допомогою проведення таких консультацій, – зазначає аналітик.

З огляду на все це президент Центру
запобігання конфліктів та їх раннього попередження Юліан Кіфу оголошує себе
прихильником формули стратегічного партнерства з Україною. А Румунія, – на його думку, – може багато чим
допомогти і поза цільовим фондом НАТО з кіберзахисту України та реформуванням
сектора безпеки або підвищення обороноздатності України.

«Усе, звичайно, у разі уникнення непорозумінь і непотрібного напруження довкола румунської
меншини в Україні та інших тем, порушених окремими надто активними чиновниками,
що служать інтересам путінської Росії, зацікавленої в розколі та антагонізації румунсько-українських
відносин», – підсумував відомий політолог Юліан Кіфу.

Міністерство
закордонних справ Румунії організувало в період з 1 по 4 вересня
ц.р. Щорічну зустріч румунської дипломатії, яка цього року мала тему «Румунія і виклики
безпеки на кордоні європейського й євроатлантичного просторів. Ризики,
можливості та дипломатичні дії».

Проведений за
традицією з нагоди Дня румунської дипломатії – 1 вересня, захід об’єднав
керівників постійних дипломатичних місій – послів, генеральних консулів,
директорів закордонних філій Румунського інституту культури – і став нагодою
для підбиття підсумків роботи румунських дипломатів та окреслення загальних
пріоритетів на наступний період.

На церемонії
офіційного відкриття зустрічі був присутній і прем’єр-міністр Віктор Понта,
який виступив з прагматичною промовою, в якій підкреслив важливість збереження
активної та послідовної закордонної політики та закликав дипломатів просувати
за кордоном економічні інтереси Румунії.

Міністр
закордонних справ Румунії Богдан Ауреску зосередив свою промову на трьох
основних напрямах: огляд основних подій в регіоні та у світі, з усіма
витікаючими з цього проблемами; дипломатичні зусилля, докладені в останні роки
для захисту і просування інтересів Румунії; і середньострокові та довгострокові
дипломатичні пріоритети та внутрішня реформа МЗС, для підвищення ефективності
роботи відомства.

З самого
початку глава МЗС Румунії підкреслив актуальність теми цьогорічної зустрічі
румунських дипломатів, що відображає складний контекст безпеки, окреслений в
останні два роки. «2014 рік приніс багато проблем з геостратегічної точки зору
в розширеному сусідстві Румунії, як держави-члена ЄС і НАТО, особливо на сході,
в стратегічному Чорноморському регіоні. У 2015 році ми стали свідками
продовження, а іноді посилення чи укладення цих викликів, доповнених новими
загрозам із півдня. Ми не можемо проігнорувати той факт, що поблизу двох
організацій, до яких ми належимо, утворилася справжня смуга нестабільності, з
багатьма гарячими точками (від агресії Російської Федерації в Україні та зміни
балансу в Чорноморському регіоні після окупації Криму на сході, до зростаючої
загрози тероризму, проблеми нелегальної міграції, різних криз і державної
нестабільності на півдні). А Румунія, яка є східним кордоном і перебуває в
безпосередній близькості з південним сусідством, в розширеному Чорноморському
регіоні, зобов’язана надати суттєву допомогу в зусиллях щодо забезпечення
стабільності, демократії та процвітання.»

Богдан
Ауреску заявив, що протягом цього року румунська дипломатія зуміла досягти
особливої динаміки дій шляхом інтенсифікації
політико-дипломатичного діалогу з різними країнами, про що свідчить
безліч зустрічей з міністрами закордонних справ з різних країн. Особливо важливим напрямком діяльності був розвиток
відносин з сусідніми державами, в тому числі з Україною: «У двосторонніх
відносинах з Україною ми працювали над поверненням до функціональних стосунків,
ми прагнемо справжнього партнерства з нею. Румунія була і залишається щирим
прихильником територіальної цілісності сусідньої держави та її зближення з ЄС і
НАТО, що правда шляхом докладання значних зусиль у здійсненні реформ. Ми
першими ратифікували Угоду про асоціацію України з ЄС, ми управляємо трастовим
фондом НАТО з питань кібербезпеки України. Лютневий візит міністра Клімкіна був
дуже важливим. Ми зберегли прямий і постійний зв’язок з моїм колегою, з
відчутними наслідками: секретарі Спільної комісії у справах національних меншин
вже зустрілися в Києві для підготовки зустрічі співголів і засідання комісії до
кінця року, Угода про малий прикордонний рух вступила в силу 14 травня, вже були
вручені перші дозволи прикордонного руху і разом ми працюємо над вирішенням
довготривалої суперечки довкола каналу Дунай – Чорне море через гирло Бистре. І
я запевняю вас що ми будемо продовжувати в тому ж дусі і далі.»

Говорячи про
плани на майбутнє, глава МЗС Румунії заявив, що румунська дипломатія буде
докладати зусиль для того, щоб протидіяти будь-яким спробам переокреслення в
односторонньому порядку, зловживаючи своїм становищем, європейської архітектури
безпеки або переписування у своїх вузьких інтересах основоположних принципів
міжнародного права. «Той факт, що один актор порушує цю архітектуру і принципи,
не повинен вести до прийняття поспішних висновків, що вони більше не дійсні або
мають бути змінені, для їх пристосування до протиправної поведінки. Навпаки,
має генерувати заходи щодо зміцнення системи забезпечення міжнародного
правопорядку, у тому числі за допомогою санкцій, які мають бути запроваджені
більш рішуче і більш оперативно. Тому ми надалі підтримуємо продовження режиму
санкцій, запровадженого ЄС у зв’язку з ситуацією в Україні до повного виконання
Мінських угод. Ми працюватимемо над проведенням до кінця року зустрічей на
рівні міністра закордонних справ і оборони в стратегічному діалозі між Румунією
та Польщею, а також будемо працювати над проведенням першого засідання
міністрів закордонних справ Румунії, Польщі, України та Республіки
Молдова, відповідно над проведенням
першої тристоронньої зустрічі Румунія-Р.Молдова-Україна.»

Богдан Ауреску
заявив, що дипломатичні місії Румунії надалі просуватимуть румунський приклад
діалогу в міжетнічних відносинах, який, за його словами, може бути перейнятий з
позитивними наслідками на регіональному рівні. Глава румунського зовнішньополітичного відомства
висловив сподівання, що і держави, де компактно проживають етнічні румунські громади вжиють аналогічних заходів захисту румунської меншини, підкресливши водночас, що покращення якості консульських послуг залишатиметься пріоритетом. «Ми відновимо наші зусилля щодо проведення, після
майже десятирічної перерви, нового засідання Спільної румунсько-української
комісії у справах національних меншин до кінця року, відповідно до домовленості з моїм колегою,
досягнутої у лютому. А щоб краще задовольнити потреби румунів за кордоном, ми вже ініціювали процедуру відкриття нових
консульських установ, враховуючи,
передусім, проблеми румунських громад. Таким чином, ми
отримали фінансові ресурси і збільшення кількості персоналу для відкриття цього року
консульства в Солотвині, що абсолютно необхідно
для належної
реалізації положень Угоди про малий прикордонний рух з Україною.»

У свою чергу, Президент Клаус Йоханніс на зустрічі з представниками
румунського дипломатичного корпусу заявив, що Румунія продовжить підтримувати
зусилля Молдови, Грузії та України у проведенні реформ для успіху цих країн на європейському
шляху. Він знову наголосив, що Бухарест підтримує територіальну цілісність і
суверенітет України та вважає
неприйнятним порушення міжнародного права анексією Російською Федерацією Криму.
«Ми підтримуємо зусилля з мирного врегулювання конфлікту на сході Україні,
дотримання та виконання Мінських угод, зобов’язань, взятих на себе їх учасниками,
а також важливу роль Моніторингової місії ОБСЄ, до складу якої входять і
румуни. Важливо уникнути консолідації нового замороженого конфлікту», – заявив Президент
Румунії.

Уже традиційно румунські дипломати зустрічаються на початку кожної осені в
Бухаресті, а цього року темою зібрання «Румунія та виклики безпеки на кордоні
європейського та євро-атлантичного просторів».

Румунія, як держава-член НАТО і
ЄС зіткнулася з численними геостратегічними проблемами в розширеному сусідстві,
заявив глава румунської дипломатії Богдан Ауреску. «Ми не можемо ігнорувати той
факт, що навколо двох організацій, до яких ми належимо утворився справжній
коридор нестабільності, з багатьма гарячими точками, від агресії Російської Федерації
в Україні та зміни балансу безпеки в Чорному морі унаслідок незаконної окупації
і мілітаризації Криму, до поширення тероризму, зростаючої проблеми незаконної
міграції, різних криз і державної нестабільності на півдні. А Румунія, яка є
східним кордоном і перебуває в безпосередній близькості з південним сусідством,
в розширеному Чорноморському регіоні, зобов’язана надати суттєву допомогу в зусиллях
щодо забезпечення стабільності, демократії та процвітання.»

Імміграція стала центральною темою дебатів в ході першої панелі зібрання,
учасники якої прийшли до висновку, що рішення одностороннього або національного характеру
не є ефективними. На зустрічі з дипломатами прем’єр-міністр Віктор Понта
заявив, що підготовка Румунії до кризи біженців буде предметом обговорення на
наступному засіданні Верховної ради оборони країни: «Я можу сказати тільки
одне: ми не сидимо склавши руки, ми готові, але важливо, щоби рішення
приймалися узгоджено.»

Президент Клаус Йоханніс закликав румунських дипломатів,
акредитовані за кордоном, брати активнішу участь у просуванні економічних
інтересів Бухареста і знову висловився за входження Румунії до Шенгену: «Приєднання до Шенгенської зони буде, звичайно,
метою в наступний період. Але окрім виконання критеріїв вступу важливо
підкреслити, що входження Румунії до цього простору сприятиме зміцненню безпеки
зовнішніх кордонів ЄС.»

Забезпечення прав румунів, які проживають за межами
країни залишається фундаментальним обов’язком Румунії, підкреслив глава
держави, висловивши надію на те, що політичні актори виконають свої обіцянки щодо
можливості голосування поштою. Внесення
змін до Східного партнерства та пріоритетні відносини між Румунією та Молдовою
були іншими ключовими темами Щорічного зібрання румунської дипломатії.

В.Понта повернувся на пост прем’єра

Прем’єр-міністр Віктор Понта у четвер повернувся до
виконання обов’язків глави уряду, які протягом останніх трьох тижнів тимчасово
виконував віце-прем’єр Габрієл Опря. Віктор Понта повернувся в Румунію у середу
після операції на коліно, яку переніс в Туреччині усередині минулого місяця. На
15 червня, день, коли був прооперований, прем’єр був викликаний для показань до
Національної антикорупційної дирекції у справі, порушеній проти нього за
фактами підробки приватних документів, співучасті в ухиленні від сплати
податків і відмивання грошей. Прокурори стверджують, що ці злочини були
вчинені, коли чинний прем’єр був адвокатом і співпрацював разом з його колегою
по партії, сенатором Даном Шовою, колишнім міністром транспорту в уряді Понта.

Європейські гроші для розвитку інфраструктури Румунії

Дев’ять з половиною мільярдів євро з європейських фондів
має Румунія в розпорядженні до 2020 році для будівництва і модернізації
швидкісних автомобільних доріг, аеропортів, мереж водопостачання та систем
електропостачання. Гроші стали доступними після підписання в п’ятницю у
Бухаресті Операційної програми «Велика інфраструктура». Це, до речі, найбільша
операційна програма в Румунії і друга за обсягом інвестицій в ЄС. Комісар ЄС з
питань регіональної політики Коріна Крецу, яка представила в Бухаресті
Європейську комісію, зазначила, що в рамках цієї програми Уряд Румунії
зобов’язався до 2020 року прокласти мережі питного водопостачання до будинків
усіх румунів. Пріоритетними проектами на погляд Єврокомісії є будівництво
швидкісних автомагістралей: Сібіу – Пітешти, Бакеу – Пашкань і Тиргу-Нямц -
Унгень, яка зв’яже Румунію з Молдовою. Враховуючи співфінансування з державного
бюджету, загальний обсяг інвестиційної програми складе 12 млрд. євро.

Останні дані від Національного інституту статистики

Валовий внутрішній продукт Румунії у першому кварталі
2015 року зріс на 4,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року, а в
порівнянні з четвертим кварталом 2014 року, економіка зросла на 1,5%, зазначається
в другій тимчасовій доповіді, опублікованій на цьому тижні Національним
інститутом статистики. Румунська економіка зросла торік на 2,8% порівняно з
2013 роком. У цьому році Національна комісія з питань прогнозування переглянула
убік підвищення до 3,3%, прогноз зростання ВВП країни. Міжнародний валютний
фонд прогнозує зростання економіки Румунії у 2015 році на рівні 2,7%, а Світовий банк переглянув свій прогноз зростання румунської економіки цього року убік підвищення з 2,9
до 3%. Відповідно до Національного інституту статистики річна інфляція склала
мінус 1,6% у червні, на 1,2% менше порівняно з попереднім місяцем, а місячна
інфляція досягла 2,95%. Сповільнення інфляції в червні призвела до зниження цін
на два процентних пункти порівняно з травнем, а річний індекс складе трохи
більше мінус одного відсотка, але важливо, щоб люди не сприйняли це падіння, як
дефляцію, – заявив напередодні Губернатор Національного банку Румунії Мугур
Ісереску.

Зустріч у Бухаресті міністрів закордонних справ Румунії та
Італії

Італійські бізнесмени впевнені в стабільності румунської економіки, унаслідок чого щомісяця понад 100 нових компаній розширюють свою
діяльність в Румунії. Таку заяву зробив італійський міністр закордонних справ
Паоло Джентілоні, який на цьому тижні здійснив офіційний візит до Бухареста і
обговорив з главою румунської дипломатії Богданом Ауреску стадію і перспективу
двосторонніх відносин. Румунія та Італія мають прекрасні відносини та міцне
стратегічне партнерство, – сказав Богдан Ауреску, який наголосив на необхідності
збереження активного діалогу. Грецька криза і міграційні питання були також на
порядку денному переговорів. Нагадаємо, що загальний товарообіг між Румунією та Італією перевищив 12 млрд євро.

Румунія підтримує Республіку Молдова

Румунія є найпотужнішим партнером Молдови в процесі її інтеграції до ЄС, заявив Президент Румунії Клаус Йоханніс у вівторок на церемонії присвоєння звання Почесного доктора сучавського Університету їм. Штефана Великого його молдовському колезі Ніколаю Тімофті. Нагорода була присуджена за видатні заслуги у розвитку курсу європейської інтеграції Молдови, зміцнення відносини з Румунією та за увагу, яку він приділяє освіті та вихованню молодого покоління. Глава румунської держави привітав проведення демократичних місцевих виборів в сусідній державі і зазначив, що Р.Молдова повинна докласти більше зусиль в процесі реформування держави.

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску сьогодні мав зустріч з Послом України в Бухаресті Теофілом Бауером. Сторони обговорили ситуацію в Україні та результати позачергового засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС, що відбулося 29 січня, із наголосом на перспективах у просуванні переговорів довокла вирішення збройного конфлікту на південному сході України.

Міністр Богдан Ауреску засудив зростання насильства в південно-східній Україні і обстріли цивільного населення. Він також висловив жаль з приводу відсутності позитивних результатів зустрічі Тристоронньої контактної групи, що відбулася 31 січня в Мінську та стривоженість вимогами сепаратистів із Донецької та Луганської областей щодо перегляду мінських домовленостей, їх небажанням обговорювати нагальні питання, повязані з цивільним населенням на південному сході України, дотриманням режиму припинення вогню і відведенням важкого озброєння.

Глава румунського зовнішньополітичного відомства торкнувся і четвертого етапу часткової мобілізації, зазначивши, що Бухарест уважно стежить за ходом цього процесу і, через Генеральні консульства у Чернівцях та Одесі та через Посольство Румунії в Києві, знаходиться в постійному контакті з представниками етнічних румунів та українських органів місцевої влади й військкоматів. Міністр закордонних справ сказав, що румунська сторона сподівається, що виконання передбачених законом положень про часткову мобілізацію в Україні не мають вибірковий характер і здійснюється справедливо, прозоро та передбачувано, з уникненням будь-якого дискримінаційного підходу за національною ознакою.

У свою чергу Посол Теофіл Бауер подякував румунській стороні за підтримку, надану на тлі складної безпекової ситуації на сході України, в тому числі 29 січня на позачерговому засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС. Він також представив аналіз української сторони щодо подальшого розвитку ситуації на сході і перспективи вирішення конфлікту дипломатичним шляхом. Він запевнив, що часткова мобілізація проводиться українською владою з дотриманням чинного законодавства без жодної форми дискримінації, в тому числі за етнічною ознакою, і висловив вдячність за внесок представників румунської меншини в Україні у зусилля українського суспільства і держави загалом, у боротьбі з сепаратизмом на сході.

Дуже швидкі і непередбачувані зміни на міжнародній арені, особливо на регіональному рівні, вимагають безперервної адаптації румунської дипломатії до нових реалій. Протягом трьох днів у Бухаресті на щорічній Нараді румунської дипломатії, глави дипломатичних місій і консульських установ Румунії в усьому світі, керівники румунських культурних установ за кордоном, провели глибокий аналіз роботи і ролі румунської дипломатії в поточному контексті міжнародних відносин.

На нараді дипломатів був присутній і премєр-міністр Віктор Понта, який закликав дипломатів представити у країнах свого перебування чітку позицію Бухареста щодо найбільш важливих питань у поточному контексті і, в той же час, просувати інтереси Румунії, ЄС та румунських стратегічних партнерів. Премєр-міністр Румунії заявив, що на саміті НАТО в Уельсі, Румунія наполягатиме на зміцнені східного флангу НАТО, зміцненні стратегічного партнерства з Туреччиною і Польщею та суттєвого збільшення військової присутності НАТО в Румунії. Віктор Понта: «Я думаю, що Румунія в черговий раз продемонструвала, що є сильним партнером Європейського Союзу, НАТО і нашого стратегічного партнера – США. У нинішній кризовій ситуації Румунія має можливість закріпити цей статус та говорити про це з великою впевненістю і сміливістю.»

«Бухарест наполягає на зміцненні східного флангу НАТО, в тому числі на території Румунії», – заявив міністр закордонних справ Тітус Корлецян: «Позиція Румунії відносно східного сусідства сприяє її перетворенню на основного гравця в зусиллях по стабілізації обстановки в регіоні, що перетворює потенційну уразливість на стратегічну перевагу.»

До речі, перетворення очевидної уразливості Румунія на перевагу є однією з головних цілей Бухареста, поряд з іншими завданнями, які озвучив глава румунської дипломатії Тітус Корлецян: «Повноцінне використання можливостей стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами, що знайшло відображення в аспектах політики та безпеки, але й в економічній складовій. Інші цілі повязані з нашим членством в НАТО і на даний момент дуже серйозно розглядається питання репозиціонування Альянсу для зміцнення довіри і безпеки союзників на східному флангу шляхом розміщення військових одиниць і на території Румунії. Йдеться, так само, про європейські цілі Румунії як всередині, так і за межами ЄС, події в Україні, Іраку, Сирії, Лівії і т.д., тому що вони повязані з Європою і, звичайно, східний фланг, що є нашим пріоритетом. Невостаннє хочу сказати про Республіку Молдова, для якої ця осінь має велике значення з погляду її європейського майбутнього, європейської долі Республіки Молдова. Незабаром там пройдуть парламентські вибори і потрібно, щоб при владі залишився проєвропейський уряд, аби отримати підтвердження чіткої європейської перспективи для майбутнього європейської інтеграції Республіки Молдова.»

Як і слід було очікувати, складна ситуація на сході України стала центральною темою наради дипломатів в столиці Румунії, Бухарест підтверджуючи свою підтримку Києва. Говорить журналіст й експерт із зовнішньої політики та міжнародних відносин Еміль Хурезяну: «Конфлікт в Україні вступив в нову й небезпечну фазу і, я впевнений, що НАТО і кожна з країн-членів НАТО, передусім Сполучені Штати, розглядатимуть можливість переходу до нового етапу надання допомоги, тобто прямого постачання зброї. Німці, наприклад, не згодні з тим, щоб НАТО поставляло зброю. Але з огляду на те, що Німеччина є третім за величиною експортером зброї – загальна вартість німецького збройного експорту перевищує пять мільярдів євро щороку — я упевнений, що Берлін розглядатиме питання здійснення поставок зброї до України на двосторонній основі. Побачимо, якою мірою економічні санкції, що не досягли піку, будуть збережені або розширені і, паралельно, можливо буде програма постачання зброї.»

Ми звикли до раціональних аргументів, навіть якщо не завжди згодні з ними, які стояли в основі або за лаштунками будь-якого військового конфлікту в останні десятиліття, – каже Еміль Хурезяну, на думку якого і Друга світова війна і холодна війна мали в основі певну раціональність, були угоди, взаємні стратегії стримування на базі відносно рівного ядерного потенціалу двох великих таборів. Сьогодні, можливо не випадково через 100 років з моменту початку Першої світової війни, ми перебуваємо в такій фазі, яка нагадує нам про нераціональність. В цьому контексті постає запитання: чи має Захід зустрічний план? Чи є раціональні способи протистояти ірраціональним діям? «Я думаю, що це одне центральних питань майбутніх політичних і стратегічних дебатів», – каже Еміль Хурезяну.