Tag: дипломатія

  • 15 грудня 2019 року

    РЕВОЛЮЦІЯ – У Тімішоарі, місті на заході Румунії, де 30 років тому запалилася іскра румунської антикомуністичної революції, сьогодні відбулися симпозіум, Хода свободи та презентація музичного шоу американського композитора Аарона Гарбера, який розповідає про драматичні події тих днів, побачені очіма американця. У понеділок Сенат та Палата депутатів проведуть спільне урочисте засідання, присвячене 30-річчю грудневої Антикомуністичної революції 1989 року. З промовами виступлять: глава держави Клаус Йоганніс, спікери двох палат парламенту Теодор Мелешкану (Сенат) та Марчел Чолаку (Палата депутатів), прем’єр-міністр Людовік Орбан і заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане. І Європейський Парламент відзначить на першій сесії нового скликання у Страсбурзі 30-ту річницю Румунської революції, а в четвер має бути прийнята резолюція на цю тему. Антикомуністична революція спалахнула 16 грудня в Тімішоарі (захід), котра 20 грудня стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Вже наступного дня народне повстання швидко поширилося на Бухарест та інші міста країни. Понад 1000 людей загинули, а близько 3 тис. отримали поранення під час кривавих сутичок у Румунії, єдиній країні Східного блоку, де зміна режиму відбулося з кровопролиттям і в якій були страчені комуністичні лідери – подружжя Ніколає та Елена Чаушеску.

    ЗАКОНОДАВСТВО – Опозиційна Соціал-демократична партія у понеділок звернеться до Конституційного Суду з приводу законопроєктів, за які минулого тижня ліберальний уряд взяв на себе вдповідальність у парламенті. Йдеться про положення про професійний стаж, необхідний для входження до магістратури щодо низки заходів у сфері пасажирських перевезень, – оголосив лідер соціал-демократів Марчел Чолаку. Тим часом кабінет міністрів планує скасувати, таеж в процедурі взяття відповідальності у парламенті, деякі положення, що називає шкідливими для економіки, суперечливої термінової постанови №114, якою минулого року попередній уряд запровадив так звані податки «на жадібність» банків і «заморозив» ціни на газ та електроенергію для побутових споживачів Румунії. Чинний уряд меншості планує, серед іншого, здійснити лібералізацію ціни на природний газ з 1 липня 2020 року та ціни електроенергії з 31 грудня 2020 року, скасувати податок у розмірі 2%, який сплачують енергетичні компанії до державного бюджету, а також скасувати можливість перерахування коштів із IІ-го (накопичувального) рівня пенсійної системи до I-го рівня – державного.

    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у неділю зустрівся з главо зовнішньополітичного відомства Нової Зеландії Флетчером Табуто на полях зустрічі міністрів закордонних справ Азії – Європи в Мадриді. Вони обговорили актуальні питання двостороннього співробітництва, з наголосом на активізації політико-дипломатичного діалогу та співпраці в рамках міжнародних організацій. Міністр Ауреску також наголосив на важливості стимулювання двостороннього економічного співробітництва, а також активізації відносин між ЄС та Новою Зеландією, в тому числі для швидкого укладення угоди про вільну торгівлю. 14-а зустріч міністрів закордонних справ країн Азії-Європи у Мадриді має назву «Азія та Європа – разом задля ефективного багатостороннього розвитку», а очолив її Верховний представник ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Джозеп Боррелль. Беруть участь міністри закордонних справ та верховні представники понад 50 країн Європи та Азії. Це остання подія в серії міністерських зустрічей 2019 року, проведених за активного сприяння Румунії, яка в першій половині поточного року головування в Раді ЄС.

  • 25 – 31 серпня 2019 року

    25 – 31 серпня 2019 року

    Розпад коаліції




    Лівий уряд Румунії стає все слабшим. Менший партнер
    Соціал-демократичної партії (СДП) по урядовій коаліції – Альянс лібералів і
    демократів (АЛДЕ), вирішив припинити партнерство з соціал-демократами, перейти
    в опозицію та утворити політичний союз з партією Про Румунія, утвореної з колишніх соціал-демократів-дисидентів на чолі
    з екс-прем’єром Віктором Понтою. Троє міністрів-ліберал-демократів у
    коаліційному уряді подали у відставку: Граціела Гаврілеску – з посади міністра
    навколишнього середовища, Віорел Іліє покинув крісло міністра з питань відносин
    з парламентом, а Антон Антон пішов з
    посади міністра енергетики. Лідер альянсу Келін Попеску-Терічану також заявив,
    що складає з себе повноваження голови Сенату (верхньої палати парламенту). Нещодавно
    призначений міністр закордонних справ Рамона Менеску, яка посіла цей пост за
    квотою АЛДЕ, залишиться на посаді попри вимогу Терічану піти у відставку.
    Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила, що СДП залишається при владі і
    продовжить впровадження програми дій уряду, завдяки якій перемогла на
    парламентських виборах у 2016 році, додавши, що міністри СДП тимчасово
    виконуватимуть обов’язки голів трьох вищезгаданих відомств. Непримиренний
    противник лівої Соціал-демократичної партії, президент Клаус Йоханніс у середу
    заявив, що нинішній уряд на чолі з соціал-демократкою Віорікою Денчіле втратив
    більшість і має знову звернутися по вотум довіри до парламенту. Він додав, що
    відхиляє усі пропозиції прем’єр-міністра щодо кандидатур на вакантні посади
    міністрів. Те, що ЗМІ називають новою війною між палацами, посилюється з наближенням листопадових президентських виборів, на яких балотуються як чинний
    глава держави, підтримуваний опозиційною Націонал-ліберальною партією, так і
    прем’єр-міністр, лідер керівної СДП.




    Бюджетні «дірки»


    Дефіцит зведеного бюджету Румунії, тобто сукупності всіх
    бюджетів, що входять до складу бюджетної системи Румунії, за підсумками
    січня-липня 2019 року становив 18 мільярдів леїв, тобто майже чотири мільярди
    євро. Таким чином дефіцит сягнув 1,76% Валового Внутрішнього Продукту і є на
    52% більшим, ніж упродовж аналогічного періоду минулого року, враховуючи, що
    витрати на персонал зросли на 21,5%. Згідно з даними, опублікованими на
    веб-сайті Міністерства фінансів, витрати на інвестиції склали 15 млрд. леїв, що
    на 4,9 млрд леїв більше, ніж за аналогічний період попереднього року.




    Головні вектори румунської дипломатії



    Приєднання до Шенгенської зони та входження до єврозони,
    коли всі умови будуть виконані, залишаються важливими пріоритетами Румунії, -
    заявив президент Клаус Йоханніс на зустрічі з румунськими дипломатами, які
    зібралися у Бухаресті на Щорічну нараду керівників закордонних дипломатичних
    установ Румунії. Глава держави сказав, що тепер слід скористатися капіталом
    довіри, здобутим офіційним Бухарестом за час головування в Раді ЄС упродовж
    першої половини цього року. Стратегічне партнерство зі США, – додав він, -
    стало міцнішим, а також більш змістовним та сталим після двох його візитів до
    Білого дому, у 2017 році, відповідно, у серпні цього року. Клаус Йоханніс
    зазначив, що відносини з сусідньою Республікою Молдова є головним пріоритетом
    Румунії, закликаючи румунських дипломатів продовжувати вживати заходів для
    отримання максимальної користі від дій ЄС у Кишиневі. Глава держави також показав,
    що відносини з Францією упродовж останніх років вийшли на якісно новий рівень,
    а у стосунках з Німеччиною спостерігається динамічність, що підтримується
    міцними економічними, соціальними та людськими зв’язками. У той же час глава
    держави сказав, що після Брекзиту важливо буде оновити та поглибити стратегічне
    партнерство з Великою Британією.




    Новий світовий рекорд у Бухаресті



    Комплекс міських фонтанів, розташованих на площі Унірій в
    центрі Бухареста, був офіційно визнаний TheWorldRecordAcademy «Найдовшим синхронізованим
    хореографічним фонтаном у світі». Міжнародне визнання Академією світових
    рекордів відбулося через рік після запуску шоу водних фонтанів з вогнями та
    музикою «Симфонія води», яке відбувається на вихідні у центрі столиці. До тепер
    було проведено 70 шоу «Симфонія води», за якими спостерігали майже 220 тис.
    туристів та мешканців Бухареста.cortina –




    Румуни на континентальних спортивних змаганнях


    Жіноча збірна Румунії вийшла в 1/8 чемпіонату Європи з
    волейболу, що проходить у Будапешті, Угорщині. Після двох перемог над збірними
    Угорщини та Естонії з однаковим рахунком 3:1 і чотирьох поразок: з рахунком 1:3
    Хорватії та 0:3 командам Голландії й Азербайджану румунки посіли четверте
    місце в групі С, яке дає право на вихід у наступний етап змагань. Кращий
    результат на чемпіонаті Європи з волейболу румунки здобули у 1963 році, коли
    завоювали бронзові медалі. Тим часом чинний чемпіон Румунії з футболу, клузький «CFR» з
    рахунком 0:1 поступився на виїзді празькій Славії у другому матчі плей-офф
    кваліфікації Ліги чемпіонів. Після поразки з тим же рахунком вдома тиждень
    тому, румунський клуб продовжить боротьбу в кваліфікації Ліги Європи. І
    віце-чемпіон Румунії з футболу, столичний FCSB (колишня Стяуа «Бухарест»)
    програв матч-відповідь в рамках раунду плей-офф Ліги Європи і покинув розіграш
    другого за значимістю євротурніру. У матчі на виїзді проти португальської
    Віторії «Гімарайнш» столична команда не зуміла «розпечатати» ворота суперника і
    пропустила один гол. Перша зустріч у Бухаресті завершилася нульової нічиєю.



  • Пріоритети закордонної політики Румунії

    Пріоритети закордонної політики Румунії








    Під час другого дня Щорічної наради румунських
    дипломатів, керівники закордонних дипломатичних установ Румунії були прийняті президентом
    Клаусом Йоханнісом. Глава держави заявив, що приєднання до Шенгенської зони та
    єврозони, коли всі умови будуть виконані, залишаються важливими пріоритетами
    Румунії. У той же час Клаус Йоханніс сказав, що тепер слід скористатися
    капіталом довіри, здобутим офіційним Бухарестом за час головування в Раді ЄС
    упродовж першої половини цього року. У своєму виступі глава держави підкреслив,
    що Стратегічне партнерство зі США стало міцнішим, а також більш змістовним та
    сталим.




    Спільна заява, прийнята минулого тижня у
    Вашингтоні, ознаменувала вирішальне поглиблення Стратегічного партнерства в
    ключових сферах, – зазначив Клаус Йоханніс. «У нинішньому, дуже складному
    міжнародному контексті напрям безпеки та оборони Стратегічного партнерства зі
    Сполученими Штатами досяг найвищого рівня. Ми повинні продовжити зусилля для
    посилення двостороннього політичного діалогу, військового співробітництва та співробітництва
    в галузі безпеки, для збільшення стратегічної інвестиційної присутності США в
    Румунії, особливо в енергетичному секторі, для збільшення обсягу торгівлі та
    посилення координації дій щодо регіональних та глобальних викликів.»





    Глава
    держави запропонував присутнім донести до партнерів, що Румунія має міцну
    демократію та залишається надійним та стабільним союзником за будь-яких обставин.
    Він сказав, що відносини з сусідньою Республікою Молдова є головним пріоритетом
    Румунії, закликаючи румунських дипломатів продовжувати вживати заходів для
    отримання максимальної користі від дій ЄС у Кишиневі. Глава держави також
    показав, що відносини з Францією упродовж останніх років вийшли на якісно новий
    рівень, а у стосунках з Німеччиною спостерігається динамічність, що
    підтримується міцними економічними, соціальними та людськими зв’язками. У той
    же час глава держави сказав, що після Брекзиту важливо буде оновити та
    поглибити стратегічне партнерство з Великою Британією.




    До
    речі, наприкінці дня президент Румунії провів телефонну розмову з
    прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном. Основна увага була
    приділена посиленню двосторонніх відносин, а також питанням, пов’язаним з
    процесом виходу Великобританії з ЄС. Президент Румунії наголосив на тому, що
    впорядкований вихід Великобританії з Євросоюзу є в інтересах як Сполученого
    Королівства, так і ЄС. Зі свого боку Борис Джонсон запевнив Клауса Йоханніса,
    що британський уряд приділяє особливу увагу захисту прав громадян Румунії у
    Великобританії після Брекзиту.

  • 26 серпня 2019 року

    ПОЛІТИКА Альянс лібералів і демократів у понеділок
    вирішив вийти з керівної коаліції і відкликати своїх міністрів з уряду. За
    словами лідера АЛДЕ Келіна Попеску Терічану, рішення було прийняте після того,
    як Соціал-демократична партія, «перша скрипка» у коаліції, не підтримала вимогу
    АЛДЕ провести глибоку реструктуризацію уряду та розробити нову програму дій. У
    той же час Терічану оголосив, що не балотуватиметься у президенти в листопаді,
    а його альянс підтримає незалежного кандидата Мірчу Діакону, якого підтримує й
    партія ПроРумунія. З іншого боку, Келін Попеску Терічану заявив, що піде у
    відставку з посади спікера Сенату. У свою чергу прем’єр-міністр Віоріка
    Денчіле, заявила, що Соціал-демократична партія залишиться при владі,
    стверджуючи, що СДП забезпечить «стабільність» уряду і наголошуючи на
    важливості збереження зовнішньої довіри.
    З іншого боку на цьому тижні
    відбудеться скликана опозицією позачергова сесія Парламенту Румунії. На порядку
    денному буде скасування суперечливої термінової постанови уряду №114, що
    призвела до підвищення низки тарифів та податків, а також розгляд постанови №51
    про забезпечення перевезення учнів до місць навчання. Опозиційні партій також
    вимагають скасування закону про амністію та помилування, а також закону про право
    на повторне (компенсаційне) касаційне оскарження вироку. Представники
    Соціал-демократичної партії піддали критиці дії опозиції і зауважують, що терміновою
    постановою №114 передбачено підвищення пенсій з 1 вересня та обмеження цін на
    природний газ і електроенергію для населення.




    ВИБОРИ – На цьому
    тижні вступить в силу постанова уряду про президентські вибори. Документ містить інформацію щодо процесу голосуванням у Румунії та
    за кордоном, а також графік проведення виборів. Шляхом жеребкування буде
    визначено п’ятьох суддів, які увійдуть до складу Центрального виборчого бюро, а один з
    них буде обраний головою. Після цього Національна рада телерадіомовлення
    схвалить правила проведення передвиборчої кампанії. Згідно з нормативно-правовим
    актом термін подання кандидатур на посаду президента спливає 22 вересня, а
    власне передвиборча кампанія стартує 12 жовтня. Громадяни Румунії, які тимчасово
    перебувають за кордоном і хочуть голосувати заочно до 11 вересня можуть
    зареєструватися на порталі www.votstrainatate.ro. Члени діаспори матимуть змогу
    голосувати заздалегідь протягом трьох днів наступним чином: у першому турі – з 8
    по 10 листопада, а в другому турі – з 22 по 24 листопада. Як в країні, так і за
    кордоном виборчі дільниці відкриються о 7:00, а закриються о 21:00. Якщо на час
    планового закриття дільниці за її межами будуть бажаючі голосувати, роботу
    можна буде продовжити до 23:59. Перший тур виборів президента Румунії відбудеться
    10 листопада, а другий – 24 листопада.




    ДИПЛОМАТІЯ – У Бухаресті,
    сьогодні стартувала Щорічна нарада керівників закордонних дипломатичних установ
    Румунії. Центральними темами заходу є: майбутнє ЄС та його роль у світі,
    трансатлантичні відносини, відносини зі Східним сусідством, європейські справи,
    політичні та економічні відносини Румунії з країнами Азійсько-Тихоокеанського
    регіону, Близького Сходу, Африки та Латинської Америки, гуманітарна допомога та
    розвиток, мир та безпека у всьому світі. На церемонія урочистого відкриття заходу були присутні міністр
    закордонних справ Румунії Рамона Менеску, міністр європейських справ Джордже Чамба,
    керівники посольств та консульських установ Румунії, а також акредитовані в Румунії
    главами дипломатичних представництв інших держав. Спеціальними гостями є, серед
    інших, міністри закордонних справ сусідніх Болгарії та Республіки Молдова та державний
    секретар з питань європейських справ Хорватії. Унікальним елементом цьогорічної
    наради є поїздки в регіони та зустрічі з представниками органів виконавчої
    влади та місцевого самоврядування.

    УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у понеділок внесла на розгляд глави держави Клауса Йоханніса кандидатів на посади міністрів юстиції, освіти, внутрішніх справ та віце-прем’єра з економічних питань. Суддя Дана Гирбован може очолити Міністерство юстиції замість Ани Бірчалл, яка знову обійме посаду віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних партнерств, генеральний секретар СДП Михай Фіфор очолить Міністерство внутрішніх справ, сенатор Шербан Валека – Міносвіти, а на посаду віце-прем’єр-міністра з економічних питань запропонована кандидатура депутата Юліана Янку. Новина про висунення кандидатури судді Дани Гирбован на посаду міністра юстиції викликала жорстку критику опозиції, яка нагадує, що вона була гарячим прихильником суперечливої судової реформи, зокрема внесення ряду змін до законодавства, якими керівна коаліція намагалася підпорядкувати собі судову гілку влади і припинити боротьбу з корупцією.

    ВОЛЕЙБОЛ – Жіноча збірна Румунії з волейболу зіграє проти
    Хорватії у вівторок у групі C чемпіонату Європи, який проходить у Будапешті,
    Угорщина. У неділю Румунія перемогла команду Естонії з рахунком 3:1. У перших двох матчах групового етапу румунки поступилися команді Голландії з рахунком 0:3 та перемогли збірну Угорщини з рахунком 3:1.
    У четвер Румунія зіграє проти Азербайджану. Таким чином, турнірна таблиця групи
    С має наступний вигляд: перше місце займають Нідерланди з 6 очками (після 2 ігор),
    друге – Румунія, яка набрала 6 очок після 3 ігор, а третю сходинку посіла Хорватія
    – 4 очки після 2 ігор. Далі йдуть Угорщина – 3 очки (2 ігри), Азербайджан – 2 очки
    ( 2 ігри), Естонія – 0 очок (3 ігри).

  • 22 травня 2019 року

    ВИБОРИ ДО ЄП – У Румунії триває передвиборча кампанія
    виборів до Європейського Парламенту, що пройдуть 26 травня. У перегонах беруть
    участь 13 політичних сил: керівні Соціал-демократична партія та Альянс
    лібералів і демократів, Демократичний союз угорців Румунії (що уклав з керівною
    коаліцією протокол про парламентську співпрацю), опозиційні: альянс партій Союз
    «Рятуйте Румунію» та ПЛЮС, партія «Народний рух», партія Про Румунія, а також
    позапарламентські: Національний союз «За прогрес Румунії», Блок національної
    єдності, партія Об’єднана Румунія, партія ПроДемо, Соціалістична партія Румунії
    і Соціал-демократична незалежна партія. До Європарламенту балотуються й
    троє незалежних кандидатів. Румунія матиме в Європейському парламенті нового
    скликання 33 депутати, але останній 33-ій кандидат заступить на цю посаду за
    рішенням Європейської Ради тільки після дати офіційного виходу Великобританії з
    Євросоюзу. Для закордонних румунів було створено 441 виборчу дільницю,
    більшість в Італії, Іспанії та сусідній Республіці Молдова. Одночасно з
    виборами 26 травня відбудеться й скликаний президентом Клаусом Йоханнісом
    референдум з питань правосуддя. Глава держави у середу заявив, що румуни не повинні боятися голосувати на виборах до Європарламенту і на референдумі та вчергове закликав скористатися своїм правом голосу 26 травня.




    ЧОРНЕ МОРЕ – Фонди і системи для фінансування «блакитної
    економіки», інвестиції в комп’ютеризований екотуризм та комп’ютеризовані
    взаємозв’язки транспортних систем стали головними темами першого дня дискусій
    на Чорноморському інвестиційному форумі, що проходить в ці дні у найбільшому
    румунському портовому місті Констанці. Більше 200 учасників обговорюють
    майбутнє регіональних справ на Чорноморському інвестиційному форумі. Захід,
    організований румунським Міністерством транспорту, спільно з Європейською
    Комісією та Національною адміністрацією морських портів, має на меті підтримати
    та стимулювати інвестиції, відповідно покращити глобальне бізнес-середовище ЄС
    шляхом усунення бар’єрів для інвестицій та сприяння сталому фінансуванню. Форум
    також спрямований на полегшення зв’язків між підприємцями та високопосадовцями
    в регіоні, а також між установами та компаніями з інших держав-членів ЄС та міжнарожними
    й європейськими фінансовими установами.




    КНИГА – У
    Тімішоарі, на заході Румунії стартував черговий книжковий ярмарок Gaudeamus, що є унікальними проектом Румунського Радіо. Упродовж п’яти днів румунські
    видавництва та дистриб’ютори закордонних книг представляють румунські на
    іноземні книжкові новинки. Крім цього в рамках ярмарку відбудуться традиційні: лотерея
    «Гаудеамус», конкурс для учнів середніх шкіл «Читання за два кроки», та проект «Наші
    гості відмінники: румунські олімпійці». Крім того мешканці Тімішоари та гості міста матимуть
    можливість взяти участь у благодійній акції зі збору книг.




    ЛІТЕРАТУРА -
    Міністр культури Румунії Валєр-Данієль Бряз сьогодні у Брюсселі разом з
    Європейським комісаром Тібором Наврачічем взяв участь у церемонії оголошення
    лауреатів Літературних премій ЄС. За підтримки програми «Творча Європа» ці премії
    спрямовані на висвітлення творчості, різноманітності та багатства сучасної
    європейської літератури, а також сприяють поширенню літератури в ЄС із
    наголосом на творчості молодих авторів. Країни, які отримують цю престижну
    відзнаку встановлюються щорічно, за принципом ротації, а в списку 14 лауреатів
    цього року фігурує й румунський письменник. У четвер у Брюсселі міністр
    культури Румунії очолить засідання
    відділення «Культура і телерадіомовлення» Ради з питань освіти, молоді,
    культури та спорту, на якому будуть обговорені два пакети політичних
    рекомендацій щодо підтримки творчості молодих людей та європейських
    спільних продукцій. Так само будуть розглянуті можливі нові заходи на рівні ЄС для
    боротьби з дезінформацією та відновлення довіри європейських громадян до
    засобів масової інформації.




    ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ
    – 42 країни, члени і партнери Організації економічного співробітництва та
    розвитку (ОЕСР), серед яких і Румунія, сьогодні в Парижі прийняли рекомендацію
    щодо штучного інтелекту. 36 країн-членів ОЕСР і шість партнерів, серед яких і
    Румунія, а також п’ять
    південно-американських держав взяли на себе зобов’язання дотримуватися
    міжнародних норм щодо проектування та розробки солідних, безпечних, надійних і
    відповідальних з точки зору захисту навколишнього середовища та
    конфіденційності користувачів систем штучного інтелекту. Темою зістрічі на
    рівні міністрів ОЕСР, яка проходить в середу і в четвер у Парижі є «Цифрова
    революція в інтересах сталого розвитку: можливості та виклики». У ній беруть
    участь міністри закордонних справ, фінансів та економіки 36 держав-членів
    організації. Румунія, яка не є членом ОЕСР, бере участь в якості запрошеного
    гостя і представлена ​​міністром зв’язку Александром Петреску, який у своїй
    промові торкнеться теми оподаткування
    інтернет-гігантів.




    ВЗАЄМИНИ -
    Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та його
    північномакедонський колега Нікола
    Дімітров у середу в Бухаресті підписали меморандум про співпрацю з питань
    європейської інтеграції. За словами Мелешану, документ містить положення щодо європейського
    курсу Республіки Північна Македонія, підтримки, яку Румунія готова надати цій
    країні у процесі гармонізації національного законодавства з правовим доробком ЄС,
    зміцнення інституційної спроможності, співпраці у спільній зовнішній політиці
    та політиці безпеки ЄС, обміну експертами, включаючи використання можливостей
    Фонду мобільності, що реалізується Агентством міжнародного співробітництва. Міністри
    також обговорили питання двостороннього співробітництва у сфері економіки,
    оборони, освіти, культури, науки. У свою чергу Нікола Дімітров подякував румунській
    стороні за ратифікацію протоколу про приєднання Північної Македонії до НАТО,
    Румунія будучи однією з перших країн, які ратифікували цей документ.




    ПАПА РИМСЬКИЙ – Триває онлайн-реєстрація бажаючих для участі в Літургіях, які
    Папа Франциск служитиме під час свого апостольського візиту до Румунії 31 травня
    – 2 червня на запрошення президента Клауса Йоханніса і Католицької церкви
    Румунії. До тепер зареєструвалося більше сотні тисяч осіб з Румунії, Угорщини,
    Сербії та України. Незвичайним аспектом, як зазначають організатори, буде
    присутність паломників з далеких країн, такі як Пакистан, Руанда, Південна
    Африка, Нігер, Мадагаскар, Австралія, Ізраїль, Канада, Намібія або Реюньйон. Під
    гаслом «Ходімо разом!» Верховний Понтифік відвідає Бухарест, Ясси (найбільше
    місто на сході Румунії, де проживає велика римо-католицька спільнота), Блаж
    (центр країни, духовна столиця румунської греко-католицької церкви, де буде
    беатифіковано сімох єпископів, які померли мученицькою смертю в комуністичних
    тюрмах) і францисканське святилище Шумулєу Чук (що знаходиться в регіоні де
    більшість населення складають угорці). Нагадаємо, що в 1999 році Румунія стала
    першою переважно православною країною, яку коли-небудь в історії відвідав Папа
    Римський, Іван Павло II-й.

  • 20 січня 2019 року

    ДОГОВІР -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс візьме участь у церемонії підписання
    французько-німецького договору про співпрацю та інтеграцію в Аахені, Німеччина,
    на запрошення канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента Франції Еммануеля
    Макрона. З цього приводу Клаус Йоханніс, як президент країни, яка головує в
    Раді ЄС, виступить з промовою. У церемонії також візьмуть участь президент Ради
    Європи Дональд Туск і президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. У
    політичній і правовій основі цього договору стоїть французько-німецький договір
    1963 року, який заклав основи історичного примирення між Німеччиною і Францією.
    Новий договір має на меті адаптувати відносини між двома державами до викликів
    ХХІ-го століття із наголосом на посиленні згуртованості дій двох держав на
    європейському рівні.




    ГОЛОВУВАННЯ В ЄС – Румунське головування в Раді
    Європейського Союзу завершило процес прийняття свого першого досьє в сфері економічних та фінансових
    справ, а саме регламенту щодо мінімального покриття втрат частки
    непрацюючих кредитів (NPL). Про це повідомляє Міністерство фінансів Румунії.
    Досягнення значного прогресу в сфері фінансових послуг є пріоритетом Румунії в Раді
    ЄС з економічних і фінансових питань, – сказав міністр фінансів Єуджен
    Теодоровіч. Він зустрівся у Страсбурзі з співдоповідачами з цього питання, членами
    Комітету із економічних та валютних справ (ECON) Європейського парламенту Перванш
    Бере та Отмаром Карасом. Міністр фінансів Румунії також обговорив з членом Комітету
    з бюджетних питань Європарламенту Ізабель Томас тему переговорів довкола майбутніх
    багаторічних фінансових рамок на 2021-2027 роки.




    РМЗС – Глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану у понеділок в Брюсселі візьме участь у засіданні Ради ЄС із
    закордонних справ. Міністри закордонних справ країн-членів ЄС розглянуть низку актуальних
    питань, такі як боротьба з дезінформацією, співпраця між ЄС і Лігою арабських
    країн та відносини ЄС – Асоціація держав Південно-Східної Азії. Згідно з
    прес-релізом МЗС Румунії, під час зустрічі під головуванням Верховного
    представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріки Могеріні Теодор
    Мелешкану представить своїм колегам основні теми які Румунія планує розглянути під
    час свого головування в Раді ЄС. У вівторок він візьмt участь у слуханнях на цю
    тему в Комітетах із закордонних справ та розвитку Європейського парламенту.




    КОРУПЦІЯ – Верховний суд Румунії у понеділок має
    продовжити розгляд апеляційної скарги у справі спікера Палати депутатів і
    лідера керівної Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні. У червні суд першої інстанції засудив останнього до трьох
    з половиною років позбавлення волі за підбурювання до зловживання службовим
    становищем. Прокурори антикорупційного управління стверджують, що Лівіу Драгня,
    коли був головою Телеорманської повітової ради фіктивно влаштував на роботу
    двох членів партії в Управлінні соціальної допомоги і захисту дітей. Вони
    отримували зарплату з держбюджету, хоча працювали виключно у місцевій філії
    Соціал-демократичної партії. Лівіу Драгня відкидає всі звинувачення. Нагадаємо,
    що у 2016 році він був засуджений до 2 років умовно через маніпуляції на
    референдумі про імпічмент президента.




    ТЕНІС – Перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп в 1/8
    фіналу Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу зустрінеться з американкою Сереною
    Вільямс, після перемоги у суботу над її
    сестрою Вінус Вільямс – 6:2, 6:3. Раніше тенісистки зустрічалися 9 разів, тепер
    в особистих зустрічах рахунок 8:1 на користь американки. Останнє протистояння
    між ними відбулося в 2016 році на US Open.



  • Щорічна нарада румунської дипломатії

    Щорічна нарада румунської дипломатії






    У Бухаресті
    триває щорічна нарада керівників закордонних дипломатичних представництв
    Румунії, яка цього року має особливе значення. З одного боку, вона відбувається
    в рік, коли Румунія святкує сторіччя Великого об’єднання румунських земель в
    єдину національну державу, а з іншого боку – оскільки однією з центральних тем зустрічі є
    головування Румунії в Раді ЄС у першій половині 2019 року.

    Щорічна нарада румунських
    дипломатів є платформою обговорення в розширеному форматі різних тем, що
    становлять інтерес для Румунії, таких як: двосторонні та стратегічні відносини,
    які налічуються серед національних пріоритетів, регіональне співробітництво,
    Східне сусідство та економічна дипломатія.




    На зустрічі
    з керівниками дипломатичних представництв і консульських установ Румунії за
    кордоном міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану заявив, що
    дипломатія Румунії повинна залишатись фундаментальною сполучною ланкою
    суспільства. Він зазначив, що модернізація Румунії стала можливою завдяки
    консенсусу всього політичного класу щодо інтеграції Румунії в НАТО та ЄС, додавши,
    що завдяки цьому країна досягла історичних цілей та безпрецедентного рівня
    безпеки і процвітання.




    Глава
    румунської дипломатії, так само, висловив переконання, що враховуючи солідарність румунського політичного класу в питаннях, пов’язаних з Євросоюзом, вже у в листопаді членами парламенту будуть схвалені основні
    політичні цілі Головування Румунії в Раді ЄС. Остання заява була
    зроблена на тлі побоювань щодо спроможності Румунії виконати цілі головування в
    Раді ЄС на тлі політичної напруженості в країні. Під час спільної
    прес-конференції зі своїм німецьким колегою Гайко Маасом, спеціальним гостем
    щорічної наради румунських дипломатів, Теодор Мелешкану зазначив, що Румунія здійснюватиме
    своє головування керуючись ідеєю створення більш об’єднаної, більш інтегрованої та більш згуртованої
    Європи.

    У свою чергу, глава МЗС Німеччини висловив переконання, що головування
    Румунії в Раді ЄС буде ефективним і сказав, що Бухарест може покластися на
    підтримку Берліна під час свого мандата, нагадуючи, в той же час, які проблеми постануть
    перед Бухарестом: Брекзит, багаторічні фінансові рамки ЄС і питання, пов’язані
    з міграцією. Гайко Маас торкнувся й реформи системи правосуддя в Румунії,
    наголосивши на необхідності забезпечення належної рівноваги та балансів між
    гілками влади. Так само він сказав, що необхідно визначити компромісну лінію,
    яка допоможе об’єднати та коагулювати суспільство.

  • 28 серпня 2018 року

    ДИПЛОМАТІЯ -
    Президент Клаус Йоханніс сьогодні у
    Бухаресті провів зустріч з керівниками дипломатичних місій і генеральними консулами
    Румунії в рамках щорічної наради румунської дипломатії. Президент зазначив, що
    Румунія має продемонструвати ефективне головування в Раді ЄС у першій половині
    2019 року. Він нагадав, що Румунія повинна буде справитися з кількома
    непростими завданнями, наводячи приклад майбутніх багаторічних фінансових рамок
    ЄС та переговорів довкола виходу Великої Британії з Євросоюзу. З іншого боку,
    президент сказав, що стабільність і довіра до Румунії у закордонній політиці припускають
    також збереження та захист верховенства права, незалежності судової системи та продовження
    боротьби з корупцією, на тому ж рівні, що і раніше. На зустрічі з членами румунського
    дипломатичного корпусу були також обговорені такі питання як: стратегічні відносини,
    регіональне співробітництво, Східне сусідство, ООН та економічна дипломатія. Нарада,
    яка в цьому році проходить під гаслом «Дипломатія – опора Сторічної Румунії»
    завершиться у середу.


    КОРУПЦІЯ – Уряд
    США не коментує думки або висновки фізичних осіб, громадян США, – заявив
    сьогодні прес-секретар Посольства США в Румунії Дональд Керолл. У заяві для
    агентства Аджерпрес, він підкреслив, що до недавнього часу Румунія досягла
    значний прогрес в боротьбі з корупцією і в створенні засад для ефективного
    функціонування правової держави. Відповідні заяви були зроблені після того, як Рудольф
    Джуліані, адвокат Дональда Трампа, колишній федеральний прокурор і екс-мер
    Нью-Йорка, надіслав листа президентові Клаусу Йоханнісу та іншим румунським
    чільним посадовцям, в якому рекомендує перевірити протоколи про співпрацю між
    Генеральною прокуратурою та Румунською службою інформації та закликає зупинити
    те, що він називає тиском на суддів. Раніше Генеральна Прокуратура повідомила
    про укладення в грудні 2016 року двох протоколів про співпрацю з румунською
    секретною службою, що діяли тільки три місяці. Один мав відкритий характер і
    стосувався доступу до технічних систем Національного центру перехоплення
    комунікації, а другий, з грифом «таємно», стосувався співробітництва в
    розслідуванні злочинів проти національної безпеки, тероризму та правопорушень, скоєних
    військовослужбовцями Румунської служби інформації. На тлі скандалу довкола протоколів,
    міністр юстиції Тудорел Тоадер повідомив про намір почати процедуру оцінки
    управлінської діяльності Генерального прокурора Августіна Лазера. У вівторок міністр
    юстиції Тудорел Тоадер заявив, що прийняв рішення про оцінку роботи
    генпрокурора не виключно на підставі нещодавніх обставин, проте додав, що
    протоколи між РСІ та органами правосуддя є «неприродними» у правовій державі.




    АЧС – На
    найбільшій свинофермі в Румунії і другій за величиною в Європі, що знаходиться
    в повіті Бреїла на південному сході країни, сьогодні почали забій приблизно 140
    тис. голів худоби через спалах африканської чуми свиней. Раніше через хворобу на
    іншій профільній фермі піддали евтаназії 35 тис. голів свиней. Міністр
    сільського господарства Петре Дайя сьогодні заявив, що всі фермери, які зазнали
    збитків від АЧС отримають грошову
    компенсацію після набуття чинності поправок до держбюджету. Він сказав, що
    Румунія отримає кошти на боротьбу з чумою свиней і від Єврокомісією. Міністр
    Дайя додав, що звернувся по підтримку експертів з європейських країн, які вже
    стикалися з подібними ситуаціями. До тепер більш ніж 700 спалахів вірусу було
    виявлено компетентними ветеринарними службами у чверті повітах Румунії,
    переважно на південному сході та північному заході країни. За попередніми
    оцінками влади в Румунії буде забито приблизно 300 тис. голів свиней.




    СЛУЖБА 112 – Румунська
    система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером «112» буде
    модернізована за рахунок безвідплатної фінансової допомоги ЄС. Міністр
    європейських фондів Румунії Рована Плумб та голова Спеціальної служби
    телекомунікацій Йонел-Сорінел Васіліка у вівторок підписали договір про
    фінансування на суму 47,6 млн. євро. Проект має 36-місячний термін реалізації
    та припускає модернізацію електронної техніки та програмного забезпечення для
    скорочення часу реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків. Фахівці
    Спеціальної служби телекомунікацій підвищать точність локалізації, полегшують доступ
    до системи людей з обмеженими можливостями, а час очікування зменшиться на 5
    секунд, до 54 секунд. Рована Плумб заявила, що протягом 13 років роботи до Єдиної
    служби екстреної допомоги «112» надійшло понад 64 мільйони реальних дзвінків.




    БРЕКЗИТ – Брекзит не вплине
    негативно на відносини між Лондоном і Бухарестом та на життя румунів, які
    працюють у Великобританії, – заявив новий посол Великої Британії Ендрю Нобл. На
    своїй першій прес-конференції в Бухаресті він заявив, що зараз сторони працюють
    над новим стратегічним партнерством між Великобританією та Румунією, яке сприятиме
    вирішенню поточних проблем. Британський дипломат повернувся до Румунії після майже
    30 річної перерви. Протягом 1983-1986 років Ендрю Нобл виконував обов’язки
    секретаря Посольства Великої Британії в Бухаресті.



  • 27 серпня 2018 року

    ДИПЛОМАТІЯ – У Бухаресті сьогодні стартувала щорічна
    нарада керівників закордонних дипломатичних представництв Румунії, тема якої є
    «Дипломатія – опора Сторічної Румунії». З цієї нагоди міністр
    закордонних справ Теодор Мелешкану заявив, що дипломатія Румунії повинна
    залишатись фундаментальною сполучною ланкою суспільства. Він зазначив, що
    модернізація Румунії стала можливою завдяки консенсусу всього політичного класу
    щодо інтеграції Румунії в НАТО та ЄС. Румунія досягла історичних цілей та
    безпрецедентного рівня безпеки і процвітання, – заявив Мелешкану. Спеціальним
    гостем наради є міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас. У нараді
    румунських дипломатів також беруть участь Міністр європейських справ Віктор
    Негреску та представники дипломатичного корпусу, акредитованого в Румунії.
    Основними темами є: головування Румунії в Раді ЄС в першій половині наступного
    року, стратегічні та двосторонні відносини, регіональна співпраця, Східне
    сусідство, ООН і економічна дипломатія.

    ПРАВОСУДДЯ – Генеральний
    прокурор Румунії Августін Лазер у
    понеділок заявив, що маніпулювання громадською думкою
    зазвичай використовується, щоб дестабілізувати роботу прокурорів,Генпрокуратура завжди
    діяла прозоро, в дусі прагнення правди. Лазер
    зазначив, що нинішній період є дуже важким
    для правосуддя і верховенства закону та оприлюднив
    листування з Міністерством юстиції і вищою радою магістратури на тему протоколів з
    Румунською службою інформації. З такою заявою він виступив після оголошення міністра юстиції
    Тудорела Тоадера про намір почати процедура оцінки
    управлінської діяльності Генерального прокурора Августіна Лазера на тлі
    скандалу довкола протоколів співпраці між ГПР та Румунською службою інформації.
    Він пообіцяв оприлюднити результати оцінки протягом
    30 днів.Раніше
    Генеральна Прокуратура повідомила про укладення в грудні 2016 року двох
    протоколів про співпрацю з румунською секретною службою, що діяли тільки три
    місяці. Один мав відкритий характер і стосувався доступу до технічних систем
    Національного центру перехоплення комунікації, а другий, з грифом «таємно»,
    стосувався співробітництва в розслідуванні злочинів проти національної безпеки,
    тероризму та правопорушень, скоєних військовослужбовцями Румунської служби
    інформації.




    АЧС – Евтаназія
    приблизно 140 тис голів свиней, після підтвердження у суботу спалаху вірусу
    африканської чуми свиней на найбільшій фермі в Румунії і другою за величиною в
    Європі, що знаходиться в повіті Бреїла на південному сході країни, намічена раніше на
    сьогодні, була відкладена на прохання власників свиноферми. Вони зажадали
    створення спеціальної комісії з оцінки збитків, з огляду на дуже високий рівень
    майнової шкоди. Раніше спалах АЧС було зафіксовано й на іншій бреїльській
    свінофермі, що утримувала 35 тисячі голів худоби, де триває забій. До тепер
    більш ніж 700 спалахів вірусу було виявлено компетентними ветеринарними службами
    у чверті повітах Румунії, переважно на південному сході та північному заході
    країни. Національна федерація тваринників «Pro Agro» закликала
    уряд розпочати процедуру обговорення у Верховній раді оборони країни ситуації,
    яка склалася у результаті стрімкого поширення вірусу свинячої лихоманки, що
    серйозно впливає на виробництво м’яса у Румунії.




    ФЕСТИВАЛЬ – У
    середу стартує ювілейний 50-ий Міжнародний музичний фестиваль-конкурс «Золотий
    олень». Цьогорічний фестиваль, що відбудеться в місті Брашові після тривалої -
    9-річної перерви, та був присвяченій 100-річчю Великого об’єднання румунських
    земель, почнеться концертом за участі Джеймса
    Бланта, Емі Макдональд, Андри, Делії, Лоредани, Хорії Бренчу та гурту Carla’sDreams. У музичному конкурсі, що триватиме з
    29 серпня по 2 вересня візьмуть 18 учасників з 15 країн. Протягом цього ж
    періоду мешканці та гості Брашова мають можливість взяти участь у Книжковому
    ярмарку «Гаудеамус», що проводиться Радіо Румунія.




    БЕЗПЕКА -
    Президент Франції Еммануель Макрон у понеділок в Парижі оголосив, що
    найближчими місяцями представить проект посилення безпеки в Європі, що більше
    не може покладатися лише на Сполучені Штати. Він сказав, що хоче розпочати
    новий діалог, особливо з Росією, на декілька тем, включаючи кібербезпеку,
    хімічну зброю, звичайну зброю, територіальні конфлікти та безпеку космосу.
    Європейська архітектура безпеки і оборони має бути переосмислена, – сказав
    Макрон у своїй промові, виголошеній на щорічній нараді французьких послів.




    ТЕНІС – Перша ракетка світу,
    румунка Сімона Халеп програла естонці Каї Канепі, 6:2, 6:4, у першому колі US Open, останнього в сезоні турніру Великого Шолома. Інша румунка Ірина Бєгу здолала у двох сетах 6:3, 6:3, американку Дженніфер Брейді, а ще одна румунська тенісистка Ана Богдан зіграє сьогодні проти Марії
    Бузькової із Чехії. У вівторок дебютують інші три румунки: Міхаєла
    Бузернеску уперше зустріне Маркету Водроушову з Чехії, Сорана Кирстя гратиме
    проти американки Елісон Ріске, а Моніка Нікулеску спробує обіграти ізраїльську
    тенісистку Юлію Глушко. Єдиний румун в одиночному розряді серед чоловіків Маріус
    Копіл зустріне в першому колі сьому ракетку світу, хорвата Марина Чиліча.

  • 22 серпня 2018 року

    БЮДЖЕТ – Коаліційний Уряд Румунії надіслав
    Президенту Клаусу Йоханнісу прохання про термінове скликання Верховної ради оборони країни (ВРОК) для схвалення нещодавньої поправки до
    держбюджету. Відповідна
    заява уряду була оприлюднена після того, як лідер керівної Соціал-демократичної
    партії Лівіу Драгня у вівторок звинуватив главу держави в спробі завадити
    здійсненню бюджетного коригування шляхом відкладення скликання ВРОК. Теж у
    вівторок Адміністрація Президента повідомила, що секретаріат ВРОК намагається
    отримати індивідуальну згоду членів ради щодо бюджетних пропозицій для установ,
    що відповідають за національну безпеку. За даними уряду, коригування необхідне
    для забезпечення необхідних коштів на виплати заробітної плати, соціальної
    допомоги, внеску Румунії до Європейського Союзу, а також для збалансування
    місцевих бюджетів та витрат на боротьбу з африканською чумою свиней.




    ДИПЛОМАТІЯ – Румунія та Словаччина підтримують збереження та належне фінансування
    традиційних політик ЄС у майбутньому багаторічному бюджеті, – у вівторок заявив
    міністр закордонних справ у Бухаресті Теодор Мелешкану у Братиславі на Щорічній
    зустрічі словацької дипломатії. Він сказав, що Словаччина підтримуватиме
    Румунію під час головування в Раді Європейського Союзу в першій
    половині 2019 року. Теодор Мелешкану також наголосив на важливості підвищити
    ефективність роботи європейських інституцій та європейських лідерів,
    відповідаючи насамперед на очікування та пріоритети громадян ЄС. Глава
    румунського зовнішньополітичного відомства зазначив, що його візит збігся з
    відзначенням 50-річчя з дня початку придушення Празької весни та нагадав, що
    Румунія стала єдиною країною колишнього соціалістичного табору, яка не брала
    участі в вторгненні Радянського Союзу в Чехословаччину.

    ВЗАЄМИНИ – Прем’єр-міністр Віоріка
    Денчіле підтвердила особливу увагу, яку Румунія приділяє стратегічному
    партнерству з Республікою Молдова. Цю заяву вона зробила сьогодні під час
    зустрічі в Бухаресті з представниками Асоціації румунських інвесторів (AIR) в Р.Молдова. Згідно з прес-релізом
    уряду, глава уряду наголосила на важливості активізації двосторонніх
    консультацій та співпраці з питань, що становлять спільний інтерес, таких як
    збільшення румунських інвестицій, незворотне з’єднання Республіки Молдова з ЄС
    та, відповідно, з Румунією, з точки зору енергетики, інфраструктури та установ. Уряд нагадує, що на початку поточного
    року під час офіційного візиту до Кишинева Віоріка Денчіле взяла участь у
    церемонії офіційного створення Асоціації румунських інвесторів в Р.Молдова.




    СПАДЩИНА – Принц Чарльз – наслідний принц Великобританії профінансує реставрацію середньовічної церкви в невеличкому селі
    Хунедоарського повіту на заході Румунії. Церква, що є пам’яткою архітектури і
    датується 14 століттям, буде врятована від деградації шляхом проведення ряду
    термінових реставраційних робіт, загальною вартістю понад 30.000 леїв, приблизно 6500 євро.
    Роботи розпочнуться у вересні в рамках проекту «Швидка допомога для пам’яток»,
    яку Принц Уельський постійно підтримує. З 2016 року в рамках цього проекту було
    відреставровано 15 пам’яток архітектури на заході та в центральній частині Румунії. Нагадаємо, що Принц Чарльз володіє в
    Румунії кількома маєтками, у яких часто відпочиває.




    ОБОРОНА – Два британські винищувачі EurofighterTyphoon
    піднялися в небо з військової бази ім. Міхаїла Когелнічану на південному сході Румунії для перехоплення двох російських літаків Су-30, які наблизились до
    повітряного простору НАТО над Чорним морем. Про це сьогодні повідомили Королівські ВПС на своїй офіційній сторінці в Facebook. Два літаки діяли у відповідності до завдань місії
    НАТО з патрулювання повітряного простору Румунії та союзників, в якій бере
    участь і Велика Британія. Минулого тижня шість російських бомбардувальників
    були перехоплені над Чорним морем дислокованими в Румунії британськими
    винищувачами, що беруть участь в охороні повітряного простору НАТО.

    ТЕНІС – Цей сезон є успішним для першої ракетки світу, румунки Сімони Халеп і це відчувається на її фінансовому стані. У цьому році румунська спортсменка зуміла здійснити свою мрію, завоювавши перший в кар’єрі турнір Великого шолому у Франції, на Roland Garros та ще два турніри WTA. Крім призових за участь у турнірах Сімона Халеп отримала значні кошти від спонсорів. Таким чином, за даними престижного американського журналу Forbes, румунка посідає 8-ме місце в списку найбільш успішних у фінансовому плані спортсменок. До тепер вона заробила 7,7 мільйонів доларів, з яких 6,2 мільйони на турнірах. Найбагатшою спортсменкою світу є Серена Вільямс, яка зібрала більше 18 мільйонів доларів, переважно завдяки участі в рекламних кампаніях і заходах.

  • 6 лютого 2018 року

    ВЗАЄМИНИ – Стратегічною метою
    Румунії в стосунках з Республікою Молдова залишається європейська інтеграція
    сусідньої держави, – заявив у вівторок в Бухаресті міністр закордонних справ
    Теодор Мелешкану після переговорів зі своїм молдовським колегою Тудором Ульяновським.
    Міністри обговорили способи зміцнення інвестиційної присутності Румунії в Р.Молдова
    та перспективи енергетичного взаємозв’язку. Глава румунської дипломатії прокоментував
    ініціативу кількох молдовських населених пунктів зі збору підписів за
    об’єднання з Румунією, яку президент Р.Молдова Ігор Додон вважає такою, що може
    викликати в країні «громадянську війну». Зокрема Теодор Мелешкану сказав, що заяви на місцевому рівні щодо
    об’єднання з Румунією, з точки зору Бухареста відображають лише бажання громадян
    Р.Молдови зблизитися з громадянами Румунії без жодних юридичних наслідків. У
    свою чергу, міністр закордонних справ та європейської інтеграції Тудор Ульяновські
    високо оцінив зусилля Румунії, спрямовані на «зміцнення суверенітету Республіки
    Молдова». Він підкреслив, що Румунія є основним торговим партнером Р.Молдова. Ульяновські
    сказав, що «європейська орієнтація Республіки Молдова залишається незмінним
    основним пріоритетом» внутрішньої і закордонної політики Кишинева.






    ДИПЛОМАТІЯ – Глава угорської дипломатії
    Петер Сійярто у понеділок здійснив робочий візит до Бухареста, в рамках якого зустрівся з головами
    обох палат румунського парламенту Келіном Попеску Терічану та Лівіу Драгня, а
    також зі своїм румунським колегою Теодором Мелешкану. Переговори були зосереджені на двосторонньому
    співробітництві, зокрема у сфері енергетики та інфраструктури. Міністр Петер Сійярто
    заявив, що Румунія є важливим стратегічним партнером Угорщини, відзначивши високий
    рівень товарообігу між двома країнами. Було також підкреслено важливий внесок,
    який мають румунська громада в Угорщині та угорська громада в Румунії у забезпечення
    безперервності двостороннього діалогу з різних аспектів. Як передає наш
    кореспондент в Будапешті Петер Сійярто заявив, що Румунія до 2020 року створить
    технічні умови для експорту газу в Угорщину. Міністри закордонних справ Румунії
    та Угорщини обговорили й Закон України «Про освіту», згідно з яким нацменшини
    мають можливість отримувати освіту своєю рідною мовою лише у дитячих садках та
    початкових школах і домовилися про подальшу співпрацю в цьому питанні з тим,
    щоб Україна не порушувала здобуті нацменшинами права – повідомляє угорське
    агентство MTI.




    ФОНДОВИЙ РИНОК – Торги на
    Американській фондовій біржі в понеділок закінчилися рекордним падінням
    основних фондових індексів. Індекс Dow Jones втратив 1.175 пунктів, що є найсильнішим
    падінням цього індексу з часів фінансової кризи 2008 року. Аналогічна ситуація спостерігалися з індексами S&P 500 і Nasdaq. Слідом
    за американськими ринками у вівторок впали й азійські, де японський Nikkei втратив майже 7%,
    а інші основні ринки в регіоні знизилися на 5%. Європейські фондові біржі сьогодні також відкрили торги з падіння на 2,4%. Під впливом ситуації в США Бухарестська біржа закрила торги із падінням основного індексу на 2%. .




    DIICOT – Управління по
    боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом (DIICOT) сьогодні представило Звіт про
    результати роботи в 2017 році, в якому зазначається, що ісламська радикалізація
    в Румунії є одним з основних ризиків. У документі зазначається, що це явище
    набирає обертів в останні роки і наголошується на необхідності внесення ряду
    змін і поправок до закону про запобігання та боротьбу з тероризмом. За даними
    прокурорів упродовж минулого року Румунія не стикалася з конкретною та реальною
    терористичною загрозою. З іншого боку, у звіті зазначається, що в 2017 році було
    виявлено і вилучено понад 2 000 кг наркотиків. Найбільш поширеним наркотиком в
    Румунії був канабіс, який завозиться переважно автомобільним транспортом з
    Іспанії та Нідерландів. Що стосується транскордонного незаконного обігу
    наркотиків, Румунія залишалася транзитною країною для «балканського маршруту»,
    яким перевозяться зокрема героїн, кокаїн та екстезі.

    ПРАВОСУДДЯМіністр юстиції Румунії Тудорел Тудор сьогодні зустрівся з віце-президентом Європейської комісії Франсом
    Тіммермансом, з яким обговорив хід та ситуацію викликану судовою реформою та плани нинішньої
    керівної більшості внести змін до Кримінального та Кримінально-процесуального
    кодексів Румунії. Іншою темою розмови було нещодавнє рішення Конституційного суду про доброчесність в роботі працівників
    державних органів та органів місцевого самоврядування.
    Європейський
    парламент у середу обговорить ситуацію верховенства права та наслідки
    суперечливої судової реформи у Румунії. Нагадаємо, що 24 січня Європейська
    Комісія висловила стурбованість у зв’язку з останніми подіями в Румунії і закликала
    румунський парламент переглянути зміни до законодавства, що регулює судочинство
    в Румунії. Незалежність судової системи та її здатність ефективно боротися з
    корупцією є наріжним каменем сильної Румунії в ЄС, – зазначається в спільній
    заяві президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера та першого
    віце-президента Фанса Тіммерманса. Комісія детально вивчить остаточні зміни до чинного
    законодавства в результаті суперечливої судової реформи, щоб визначити їх вплив
    на зусилля щодо забезпечення незалежності судової системи та боротьби з
    корупцією, йдеться в спільній заяві. Наприкінці минулого року, парламентська більшість
    СДП – АЛДЕ схвалила судову
    реформу попри гостру критику суддів, прокурорів та опозиції, які звинувачують керівну
    більшість у спробі підпорядкувати собі судову гілку влади.

  • Про що домовились глави МЗС Румунії та України в Чернівцях?

    Про що домовились глави МЗС Румунії та України в Чернівцях?






    У середині січня в
    Чернівцях відбулась зустріч міністрів закордонних справ, а також освіти Румунії
    та України. Цей дипломатичний «десант» на Чернівеччині, а також питання, які
    були обговорені в ході двосторонніх переговорів свідчать про бажання обох
    сторін якнайшвидше вирішити питання, які заважають двом сусіднім країнам вийти
    на якісно новий рівень румунсько-українського діалогу.






    Власне аналізуючи склад делегацій можна визначити домінантну тему
    зустрічі, яка за словами міністра закордонних
    справ Румунії Теодора Мелешкану була відкритою й пройшла в дуже дружній
    атмосфері та з чітким бажанням обох сторін якнайшвидше знайти правильні та
    реалістичні рішення проблем, з якими стикаються дві сусідні країни й особливо
    для майбутнього розвитку відносин між Румунією та Україною. Отже центральним
    питанням переговорів в Чернівцях було впровадження положень нового Закону
    України «Про
    освіту»,
    зокрема в частині забезпечення права румунської меншини на навчання рідною
    мовою.






    Щодо цього за підсумками зустрічі Теодор Мелешкану заявив: «Румунія і
    надалі зберігає свою точку зору стосовно того, що стаття 7 закону про освіту, в
    її нинішній редакції має негативні наслідки для права на освіту рідною мовою
    осіб, які належать до румунської національної меншини і, взагалі, для всіх, рідною
    мовою яких є румунська. Я обговорив з Павлом висновки Венеційської комісії щодо статті 7, а також роль, яку відіграватиме подальше
    правове регулювання цих питань з тим, щоб побачити, які рішення ми можемо знайти
    разом. Ми домовилися відкрити та якнайшвидше закрити переговори щодо розробки
    спільного робочого документа, протоколу, з питань імплементації закону про
    освіту та, зокрема, щодо подальшого розвитку вторинного законодавства.»




    Зі свого боку міністр
    закордонних справ України заявив, що переговори почалися з того, що мають і можуть зробити разом сторони для
    реалізації українського освітнього закону: «Ми з пані Лілією Гриневич ще раз
    наголосили, що імплементація цього закону має базуватися на послідовній
    дискусії і взаємодії з нашими румунськими друзями і партнерами та з громадою
    тут. Ми домовились, що наші міністерства освіти вже зараз починають працювати
    над спільним документом, який визначить наші бачення в імплементації цього закону
    для українських громадян румунського походження, для румунської громади. Це
    бачення буде ґрунтуватися на дуже простих принципах: перше – всі громадяни
    України повинні мати добрі знання української, без чого у кожного нема
    можливості реалізувати своє майбутнє і
    друге – кожен має розуміти і відчувати свою країну, а це означає що ряд предметів, ну наприклад Історія України,
    Основи держави і права, вони за визначенням мають викладатися українською.»






    Теж у Чернівцях румунська сторона повідомила українську про те, що для
    заохочення дітей етнічних румунів України вчитися рідною мовою румунська влада
    буде виплачувати найкращим учням стипендії: «Я повідомив Павла, що Уряд Румунії
    нещодавно прийняв деякі рішення, спрямовані на заохочення та захист прав етнічних
    румунів України, в тому числі щодо надання стипендій учням, а також щодо
    проведення курсів для вчителів шкіл з румунською мовою викладання. Я висловив
    надію, що ми зможемо працювати з українськими властями у цій сфері.»






    Слід сказати, що Румунія, на відміну від інших сусідів України, зайняла
    конструктивну позицію щодо реформи освіти мовами нацменшин та, попри
    розбіжності у поглядах, висловлює готовність до діалогу і підтримує Київ на
    регіональному та міжнародному рівнях. На цьому наголосив і Павло Клімкін: «Я
    дуже радий, що у нас відбувається і сьогодні відбувся дружній та зорієнтований
    на результат діалог з цих питань. І я дуже вдячний Теодору за те що він сказав
    сьогодні: що Україна має бути членом Європейського Союзу. Це те, що я постійно
    повторюю, що румунська громада знайде себе в майбутньому коли Україна стане
    членом Європейського союзу в спільній,
    об’єднаній Європі. Я окремо подякував Теодору за допомогу з румунського боку,
    яка надається не тільки румунській громаді, я підкреслюю, а взагалі області і
    Чернівцям як місто, зокрема щодо тутешнього шпиталю. Обов’язково хочу
    використати цю можливість, щоб подякувати нашим румунським друзям за дуже
    послідовну і дієву підтримку, і двосторонню, і в рамках міжнародних
    організацій, в нашій боротьбі за незалежність і територіальну цілісність
    України. Я завжди її відчував.»






    Глави зовнішньополітичних відомств двох країн розглянули й інші нагальні питання двосторонніх відносин. Теодор Мелешкану: «Ми
    обговорили й транскордонні проекти, що представляють для нас інтерес, такі як
    відкриття нових пунктів перетину кордону між Румунією та Україною, а також
    інші, більш амбітні, проекти щодо забезпечення транспортних зв’язків по вісі
    «Північ-Південь» на рівні Європейського Союзу. У той же час ми висловили
    готовність і надалі підтримувати зусилля України щодо вступу до ЄС та НАТО.»

    Теодор Мелешкану повідомив, що з румунського боку роботи з модернізації двох
    автомобільних пропускних пунктів на кордоні з Україною майже завершені, а
    також, що Уряд Румунії має намір надати фінансову допомогу в розмірі 60 тис
    євро для оснащення і покращення умов одного з відділень Чернівецької лікарні.




    Міністри також домовились, що вже у першій половині 2018 року Румунія та
    Україна відкриють нові автомобільні пункти пропуску на кордоні та працюватимуть
    над створенням пішохідних, зокрема в гірських районах. Павло Клімкін: «Я
    вважаю, що це жах, що на 235 кілометрів кордону з Румунією тут є лише 1 міжнародний
    пункт пропуску. І це власне наша проблема. З нашого боку ми за ці роки не змогли
    добудувати пункти пропуску. Вони мають бути добудовані цього року, але сьогодні
    ми з Теодором говорили про створення й пішохідних пунктів пропуску.»

    Відомий
    румунський аналітик Юліан Кіфу, директор Центру запобігання та раннього
    попередження конфліктів прокоментував для Радіо Румунія результати останніх
    румунсько-українських переговорів: «Треба
    відзначити дуже важливу річ: уперше
    ми маємо чіткі заяви українського чиновника, міністра закордонних справ, який
    говорить про добрі і дружні двосторонні відносини, а також вперше маємо визнання лояльності румунської меншини щодо Української держави, уклін, складений безпосередньо і неодноразово міністром
    закордонних справ Клімкіним перед
    румунами, громадянами України румунської національності, які були на Донбасі, які загинули, воюючи пліч-о-пліч з українцями, захищаючи державу в якій живуть. Таке відбувається вперше і, на мій погляд, позитивним результатом цього
    візиту станом на сьогодні є саме це: сторони представили свої
    позиції, вони чітко зрозумілі нам і ми спробуємо узгодити цей документ, що має компенсувати
    прийняття закону, який сьогодні має редакцію, не зовсім вигідну нам в умовах передвиборчого року…»

  • Конструктивний діалог як запорука розвитку двосторонніх відносин

    Конструктивний діалог як запорука розвитку двосторонніх відносин

    Після дуже
    складного і майже безрезультатного візиту до Будапешта, за підсумками якого Угорщина
    продовжила наполягати на змінах до українського закону про освіту, оскільки він порушує права етнічних
    угорців, 13 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін прибув у
    Бухарест, де на главу українського зовнішньополітичного відомства чекала досить
    насичена програма.

    Зокрема: зустріч з делегацією Парламенту
    Румунії з питань ініціювання діалогу з українськими інституціями для
    забезпечення захисту прав громадян, які належать до румунської меншини в
    Україні, переговори з Міністром закордонних справ Теодором Мелешкану та зустріч з Міністром
    з питань румунів звідусіль Андреєю Пестирнак. Головним
    завданням Павла Клімкіна було переконати румунську сторону в тому, що цей
    закон ніяким чином не спрямований проти румунської та інших
    національних меншин України і наголосити на тому, що офіційний Київ готовий до
    діалогу в процесі його імплементації.






    Перша
    зустріч у парламенті почалася на тлі досить «холодних» переговорів, що мали
    місце за день до візиту Павла Клімкіна в Бухарест, між румунськими та
    українськими парламентаріями у Києві, під час яких українські депутати дали
    зрозуміти, що не готові йти на жодні поступки в цьому питанні. У Бухаресті
    румунські депутати знову висловили свою стурбованість забезпеченням права
    румунської меншин на освіту рідною мовою, але наголосили на готовності до спільного
    пошуку взаємоприйнятного вирішення цього питання. Після відвертого обміну думками зустріч завершилася на
    оптимістичній ноті, про що Павло Клімкін написав в своєму Twitter: «Важливий сигнал від парламентарів Румунії – ми партнери і
    за конструктивний діалог при обговоренні освітнього закону.»




    Пізніше глава МЗС України заявив: «Мені дуже сподобалась
    ця бесіда, оскільки це була бесіда з бажанням йти вперед, з взаємною симпатією,
    але зрозуміло з турботою про українських
    громадян румунського походження. Тому ми говорили про те, щоб можливо спільно
    відвідати румунські громади в Україні, можливо взяти з собою когось з
    парламентарів, звичайно представників наших міністерств освіти і разом чути їх,
    для того, щоб зрозуміти як вони також бачать механізм майбутньої імплементації
    цього закону.»




    Потім відбулися нелегкі, але відверто партнерські переговори між
    міністрами закордонних справ. З цієї нагоди глава румунської дипломатії знову
    підтвердив свою стурбованість з приводу ситуації, що склалася довкола українських
    шкіл з румунською мовою викладання після прийняття нового закону про освіту та
    наголосив на необхідності дотримання міжнародних норм та стандартів у сфері
    захисту прав осіб, що належать до румунської меншини. Він привітав рішення відправити
    цей нормативно-правовий акт на експертизу до Венеціанської комісії та висловив
    переконання, що рекомендації відповідного авторитетного органу будуть враховані українською
    стороною.




    Теодор Мелешкану пояснив, що рішення Румунії принципово
    реагувати на закон про освіту має в основі тверде переконання в тому, що
    використання інструментів, запропонованих Радою Європи та ОБСЄ зможе надати
    необхідні гарантії забезпечення та заохочення прав осіб, що належать до румунської
    меншини в Україні. «Я знову озвучив заклопотаність з приводу негативних
    наслідків закону для учнів, які навчаються румунською мовою в Україні і закликав
    українську сторону знайти рішення, з тим, щоб навчання румунською мовою було
    гарантоване для всього освітнього циклу щонайменше на нинішньому рівні. Вітаю готовність
    міністра Клімкіна відповісти на цю пропозицію тісного та відвертого діалогу на
    дуже делікатну тему у відносинах між нашими країнами. Ми переконані в тому, що
    таким чином, шляхом зваженого і відповідального діалогу, в дусі партнерства та
    європейських цінностей, які Румунія та Україна поділяють, ми зможемо разом знайти
    стале і принципове рішення, що відповідатиме легітимним інтересам громадян
    України румунської національності користуватись правом на навчання рідною мовою
    і дозволить в повній мірі зіграти роль містка між нашими країнами і суспільствами, яку природно
    виконують румунська меншина в Україні та українська меншина в Румунії.»




    Глава румунської дипломатії зазначив, що українська влада
    повинна постійно консультуватися з представниками національних меншин при
    розробці рішень, які стосуються їх безпосередньо.




    У свою чергу Павло Клімкін підкреслив прихильність України до
    забезпечення права румунської меншини на навчання рідною мовою та висловив готовність
    активізувати діалог, в тому числі із залученням міністерств освіти та представників
    української громади в Україні до пошуку відповідних рішень. «В Румунії все
    зовсім по-іншому, ніж в Угорщині. Є готовність до відкритого діалогу. Але треба
    предметно працювати з місцевою громадою», – зазначив глава МЗС України в своєму
    Twitter.




    Павло Клімкін: «Зараз ми маємо суміш радянської і
    пострадянської освіти, маємо разом йти до майбутньої, європейської логіки
    освіти. Цьому й присвячений закон. Тому я дуже вдячний, що у мене була
    можливість і з моїм другом, і з багатьма румунськими парламентаріями, і я до
    речі радий, що в румунському парламенті створена спеціальна парламентська група
    для того, щоб вести діалог. Ця група була вчора [ред. – 12 жовтня] в Україні і
    це реальна відмінність від деяких інших сусідів Румунії, які роблять особливі
    акценти, фокус саме на політичний аспект. Я дуже радий, що тут я бачу реальну
    турботу і занепокоєність щодо того як саме румунська громада буде почувати себе
    в результаті імплементації цього закону. І знову хочу сказати – ми маємо йти
    разом вперед європейським шляхом, але для мене дуже приємно відчувати, що Румунія турбується саме про румунську
    громаду, а не намагається побудувати поле для політичного розгляду цього
    питання.»




    Останньою була зустріч Глави МЗС України з Міністром з питань румунів звідусіль Андреєю Пестирнак. Вона розповіла про численні звернення від румунської громади в Україні, в яких йдеться про негативні наслідки освітнього закону, який може призвести до поступової втрати мовної ідентичності румунів. Вона наголосила й на процедурних недоліках в прийнятті нового закону, підкресливши, що процес його прийняття не включив публічні дебати, що позбавило представників румунської громади в Україні можливості подати свої зауваження та пропозиції щодо освіти рідною мовою. Павло Клімкін, у свою чергу, запевнив, що Україна особливо зацікавлена у збереженні двостороннього діалогу в цьому питанні та поважає мовну самобутність румунської національної меншини.

    Отож, попри розбіжності у поглядах, цей візит Павла Клімкіна до Румунії, точніше його результат, ще раз продемонстрував, що офіційний Бухарест зайняв не радикальну, а конструктивну позицію та, незважаючи на різні спекуляції в ЗМІ, Румунія та Україна, усвідомлюючи роль нацменшин в своїх суспільствах, готові до діалогу задля знайдення взаємоприйнятного рішення, оскільки компроміс є найкращою формою вирішення проблем.

  • Україна та освіта мовою нацменшин

    Україна та освіта мовою нацменшин

    На тлі недавньої дипломатичної напруженості між Румунією
    та Угорщиною є мало тем, на які б міністри закордонних справ двох сусідніх
    країн мали однакові погляди.


    І все таки у четвер міністри закордонних
    справ Теодор Мелешкану і Петер Сіярто, разом з їх колегами з Болгарії та Греції
    Катериною Захарієвою і Нікосом Котзіасом, направили Міністру закордонних справ
    України Павлу Клімкіну, Генеральному секретарю Ради Європи Турбйорну Ягланду і
    Верховному комісару ОБСЄ у справах національних меншин Ламберту Занніеру,
    спільний лист, в якому висловлюють заклопотаність і глибоке розчарування у
    зв’язку з проектом Закону України «Про освіту».


    Цей спільний демарш, – зазначають глави
    зовнішньополітичних відомств має в основі стійкий інтерес підписантів до
    захисту прав осіб, що належать до національних меншин. Вони закликали українську
    владу виявити конкретні рішення в цьому питанні, в дусі співробітництва та з
    суворим дотриманням Україною міжнародних норм і стандартів в цій галузі


    Відповідний закон, що набуде чинності після
    його підписання президентом Петром Порошенком, суттєво обмежує доступ до освіти
    рідною мовою багатьох меншин в Україні – російської, румунської, угорської,
    болгарської, грецької, польської тощо. У статті 7 закону передбачається, що починаючи
    з середньої школи і до вищої освіти особи, які належать до національних меншин
    будуть зобов’язані вчитися виключно державною мовою, а мовою національних
    меншин дозволяється навчання лише в дитячих садах і початковій школі.




    Аналітики кажуть, що в умовах відкритого конфлікту з
    Москвою, дії української влади фактично спрямовані проти мільйонів етнічних
    росіян на сході та півдні України, а інші громади є побічними жертвами. За
    чисельністю етнічні румуни в Україні посідають друге місце після росіян, штучно
    поділені на румунів і молдован.

    Близько півмільйона етнічних румунів живуть у
    сусідній країні, переважно на колишніх румунських територіях, анексованих
    Радянським Союзом в 1940 році, котрі перейшли до України в 1991 році як до
    держави-правонаступниці. Від імені етнічних румунів України депутат Григорій Тіміш,
    а також представники угорців та болгар у Верховній Раді, закликали Петра Порошенка
    не підписувати закон, з прийняттям якого «громадяни України втрачають право вільно
    вибирати мову, яку вони хочуть вивчати».


    Раніше як МЗС Румунії, так і Міністерство закордонних
    румунів висловили своє невдоволення
    положеннями закону. Лідер опозиційної Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан
    звинуватив владу у надто пізній реакції і зажадав відставки міністра з питань
    закордонних румунів Андреї Пестирнак, а партія «Народний рух» зажадала термінового
    скликання засідання Румунсько-української Спільної Президентської Комісії, щоб переконати
    Київ переглянути прийняття нового нормативно-правового акту.

  • 4 вересня 2017 року

    ЕКОНОМІКА – Прем’єр-міністр Румунії Міхай Тудосе у понеділок, вперше після вступу на посаду глави уряду, постав перед Палатою депутатів в рамках Години прем’єра. Він зазначив, що зростання ВВП Румунії на 5,6% є найкращим показником успішного
    розвитку економіки. З цієї нагоди прем’єр-міністр оголосив, що проект закону про Державний бюджет Румунії на 2018 рік буде переданий до парламенту вже в листопаді. Голова кабінету міністрів постав
    перед парламентом на вимогу головної опозиційної, правої Націонал-ліберальної партії. Ліберали кажуть, серед іншого,
    що Румунія має найбільший за останні
    роки дефіцит бюджету, бюджетні надходження впали на 5 млрд. леїв (понад 1,1 млрд. євро) нижче прогнозованих, а дефіцит торгового балансу зріс на 30%.




    ВЗАЄМИНИ – Спікер Сенату Румунії Келін Попеску-Терічану оголосив у
    понеділок, що за його пропозицією вересня палата Парламенту 12 вересня ухвалить
    політичну заяву про відзначення 20-ої річниці Стратегічного партнерства з США. Він зазначив, що проект заяви був надісланий до
    парламентських груп. Днями Посол Румунії в США Джордже Майор заявив, що
    відносини між Вашингтоном та Бухарестом сягнули найвищого рівня впровадження
    положень двостороннього стратегічного партнерства. Він додав, що йдеться про
    всі рівні партнерства: оборона, безпека, економіка, дипломатична і навіть
    культурна сфери. Однак, – зазначив посол, – Румунія прагне поглиблення
    оборонного співробітництва з США враховуючи те, що 19 вересня міністр оборони
    Адріан Цуцуяну зустрінеться зі своїм американським колегою Джеймсом Маттісом.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску, одна
    з найпрестижніших музичних подій в Європі, співорганізатором якої виступає
    Румунське радіо. Програма фестивалю передбачає понад 80 концертів та заходів
    упродовж трьох тижнів та виступ понад трьох тисяч всесвітньо відомих музикантів
    на сценах фестивалю в Бухаресті та інших сімох містах Румунії. Радіо Румунія є
    єдиним в країні ЗМІ, що транслює концерти фестивалю в прямому ефірі.
    Уперше організований в 1958 році, через три роки після смерті відомого
    румунського скрипаля і композитора Джордже Енеску, фестиваль був скасований у
    1971 році комуністичним режимом, але відновлений після його падіння в 1989
    році. Відтоді Міжнародний фестиваль ім.
    Джордже Енеску проходить кожні два роки.


    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр
    закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану перебуває з робочим візитом у
    Словачиині, де 4-5 вересня візьме участь у Стратегічному форумі в Бледі та у
    неформальній зустрічі міністрів Процесу співробітництва країн Південно-Східної
    Європи (SEECP). Стратегічний форум у Бледі об’єднає
    понад 1000 учасників із 70 країн, включаючи політичних лідерів, ділових людей,
    представників міжнародних організацій, академічних кіл та неурядових
    організацій. На порядку денному дебатів на форумі в основному – теми, пов’язані
    з майбутнім Європи та безпекою, з огляду на посилення загроз безпеці в Європі
    та в світі, такі як теракти, криза з мігрантами та вихід Великої Британії з
    Євросоюзу.


    ПРОТЕСТ – Кілька сотень
    людей зібралися у неділю ввечері перед будівлею уряду в Бухаресті, щоб
    висловити своє незадоволення новими планами кабінету міністрів. Мітингувальники
    виступили проти проекту внесення змін до законів, що регулюють правосуддя та
    спроби відкликати заявку на внесення гірського району Рошія Монтане до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У цьому
    місяці Міжнародний арбітражний суд почне розгляд справи, в якій канадська
    компанія Gabriel Resources вимагає від Румунії відшкодування
    4,4 мільярдів доларів збитків через неможливість довести до кінця проект
    з видобутку золота в зоні Рошія Монтане у результаті реєстрації заявка на внесення цього гірського району до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини
    ЮНЕСКО. Аналогічні протести мали місце і містах Клуж (північний захід) та
    Брашов (центр).


    ЯДЕРНА БЕЗПЕКА – Міністр оборони США Джеймс Меттіс попередив Північну Корею
    проте, що будь-яка загроза Сполученим Штатам або її союзникам, отримає потужну
    військову відповідь. Він зробив цю
    заяву, після ознайомлення Президента Дональда Трампа про військові можливості
    США у відповідь на останнє ядерне випробування Пхеньяну. Напередодні
    північнокорейський режим повідомив, про успішне випробування боєголовки з
    термоядерним зарядом, що є шостим і найпотужнішим ядерним випробуванням. Ця
    боєголовка може бути встановлена на міжконтинентальній балістичній ракеті, яку
    має на озброєнні КНДР. Світова спільнота різко відреагувала на ядерні
    випробування Північної Кореї, особливо ЄС та США. Міністерство закордонних
    справ Румунії рішуче засудило ядерне випробування, проведене у неділю Північною
    Кореєю, яке є черговою серйозною загрозою для миру і безпеки в регіоні та у
    світі загалом. МЗС Румунії висловлює глибоку стурбованість у зв’язку з
    продовженням провокаційних дій владою в Пхеньяні, що являють собою серйозні
    порушення резолюцій Ради Безпеки ООН і приводять до безпрецедентного в останні
    роки зростання напруженості на Корейському півострові.