Tag: діти

Наприкінці минулого тижня тисячі румунів вийшли на
вулиці, в країні та у ряді великих європейських міст, щоб показати свою
солідарність зі змішаною румуно-норвезькою сім’єю, у якої два місяці тому
державна соціальна служба Норвегії забрала п’ятьох дітей та віддала трьом
тимчасовим сім’ям. Між часом була розпочата й міжнародна процедура усиновлення в
двох дівчат і трьох хлопчиків подружжя Боднаріу: Рут, яка працює медсестрою, та
Маріуса, який є ІТ-інженером.

Діти,
віком від дев’яти років до чотирьох місяців, були взяті з додому після
телефонного дзвінка директриси школи, в якій вчилися дівчинки, котрі, за словами директорки навчального закладу нібито
сказали їй, що батьки використовують проти них фізичне покарання. Крім того, з
огляду на те, що вони є християнами-п’ятидесятниками, батьків запідозрили в тому,
що в Норвегії називається релігійною
індоктринацією дітей.

Для румунів, більшість яких відносять себе до православ’я
з вираженою релігійною чутливістю і для яких сім’я залишається фундаментальною
цінністю, а діти – сенсом існування, а незначне фізичне покарання є, водночас, складовою
традиційної освіти, подібні звинувачення є приголомшуючим. А можливість вирвати
кількамісячне немовля з рук матері, із функціональної сім’ї, щою разом зі
старшими братами і сестрами віддати в інституційну сім’ю, є неприйнятною.
Безглуздим, абсурдним і нацистським вважають відповідний норвезький закон у
Бухаресті, Клужі, Тімішоарі, Констанці і не лише, румуни, які організували
мітинги підтримки подружжя Боднаріу.

Матері, татусі, бабусі і дідусі з дітьми мали одностайну
позицію: Те, що відбувається є неприйнятним. Жодна інша держава не має такого
закону. Діти належать своїм сім’ям, а не державі. І за кордоном: у Римі,
Мадриді, Брюсселі і Гаазі, тисячі осіб зажадали втручання Уряду та
Адміністрації Празидента у справу Боднаріу. В Іспанії голова румунської асоціації FADERE Даніель Цеку заявив: Я хочу сказати наступне президентові: Ми вміємо
обирати президентів, а також знаємо як їх звільняти, якщо вони не займаються нами.
Я звертаюся до всіх політиків в Румунії: Діаспора прокинулася!

Ця реакція, однак, є безпідставною, оскільки офіційний
Бухарест вже відреагував. Міністерство закордонних справ Румунії та посол
Норвегії в Бухаресті Туві Брувік Вестберг погодилися співпрацювати, щоб
вирішити цю справу. Теж з ініціативи румунської дипломатії Національне
управління захисту дітей Румунії запропонувало аналогічному норвезькому органу
забрати п’ятьох дітей задля їх інтеграції в сім’ю їхнього дядька в Румунії і
чекає відповіді у найближчі дні. Водночас наступного тижня до Норвегії відбуде
делегація парламентського комітету у спарвах румунських громад за кордоном. У
свою чергу, подружжя Боднаріу оскаржило в суді рішення Державної соціальної служби Норвегії.

Три з половиною років тому була заснована асоціація А чому?, виходячи зі спостереження, що мистецтво приваблює дітей та розвиває їх мислення. З часом разом з дітьми та їхніми батьками, яких вони збирають наприкінці кожного тижня, асоціація А чому? відвідала, мабуть, усі музеї Бухареста, як розповіла нам голова асоціації Ралука Бем Няму. Вона розповіла, чому асоціація отримала саме цю назву: Це запитання ми найчастіше чуємо з вуст маленьких дітей. Ми звертаємося до дітей від 2 до 10 років, і особливо для першої групи дітей це запитання оточує весь їхній всесвіт: Чому стається це?, Чому стається те?; це навязливе чому? із 3 років, яке опісля набуває нових валентностей. Запропоновані нами програми розгортаються в культурних установах, особливо в музеях, де ми відкрили для себе всесвіт, який дітям дуже подобається, він повний сенсів. І якщо запропоновані нами програми інтерактивні і враховують вік дітей та їхні інтереси, пережитий досвід стає абсолютно надзвичайним. Жоден інший простір не дає такого багатства сенсів та видів погратися та взаємодіяти з культурними обєктами.

Виходячи із ідеї, що завжди дитячий досвід поруч з батьками є більш глибоким та приємним, асоціація А чому? пропонує дітям на кожні вихідні іншу програму, єдиною умовою є те, щоб вони приходили у супроводі батьків, тому що практично програма адресується сімям з дітьми від 2 до 10 років. Ми запитали нашу співрозмовницю, які, на її думку, найпривабливіші музеї для дітей і чи сприймають вони музеї по-іншому: Ми почали з Музею румунського селянина, який здався нам найприязнішим з точки зору експонування. Побували і в Музеї села, Національному музеї історії, декількох меморіальних будинках, музеї ім. Васіле Грігоре, музеї Джордже Енеску, з яким у нас постійна співпраця вже три роки. Там ми запропонували дітям музичні й рухливі програми, і впродовж трьох років ми проводили там свої програми. Це, практично, всі музеї, які дозволяють доступ групам маленьких дітей, тому що не всі музеї готові до цього досвіду. У першу чергу, коли діти входять в музей, їм потрібен час адаптуватися з простором: будучи досить маленькими, в порівнянні з ними простір є для них дуже великим, дуже відмінним. І тоді кожна з наших програм починається із гри, в якій вони почувають себе добре в просторі, в який потрапили. Будучи в супроводі батьків, це відбувається набагато природніше. Після чого ми пропонуємо їм побачити, що пропонує їм музей. Їхня відкритість дуже велика, тому що в них є природна допитливість, вони не мають упереджень дорослих, не мають їхніх страхів, для них мистецтво є абсолютно природною річчю. Прийняття мистецтва є набагато легшим у малому віці.

Для тих, хто скучив ходити музеями чи галереями мистецтв, були підготовані візуальні навчальні програми для дітей від 4 до 8 років на виставці французького фотографа Філіппа Раметта Догори ногами, організованій Французьким інститутом в галереї Центр образотворчого мультимедійного мистецтва Бухареста. В основному, це програма розшифровування сучасного мистецтва та зокрема пояснення підходу французького артиста. З подробицями Ралука Бем Няму: Головним повідомлення нашої програми є те, що артист перетворює реальність за своєю власною радістю, бажанням та за власними ідеями; таким чином ми допомагаємо їм зрозуміти, що означає мистецтво. Мистецтво – це не просто фотографія куточка природи, це фотографія, де ідея й повідомлення повинні стати дуже очевидними. Починаючи з цієї виставки, від дискусій та ігор, які тестували рівновагу та інші якомога конкретніші речі для дітей, у майстеркласах вони вже самі, рушаючи від цього всесвіту Філіппа Раметте, старатимуться запропонувати колажі, в яких закони фізики не діятимуть, в якому речі будуть кривими, але все передаватиме особисте повідомлення дитини, яка робить даний колаж. Ми дуже бажаємо, щоб вони зрозуміли, що таке мистецтво, і ми хочемо, щоб вони зрозуміли не поняття, а усвідомили сам концепт. І той факт, що під час відвідування виставки вони й самі стають артистами, допомагає їм засвоїти це повідомлення.

Інші програми, заплановані на цю весну, розглядають філософію. Це майстеркласи з філософії для дітей 4-8 років під назвою Іншими словами. В рамках цих програм маленькі філософи починають з однієї історії і потім розмовляють про життя. Тим, хто збирається до виходів на природу та до подорожей, підготовані два інших види майстеркласів: один про світ трав, а інший – про всесвіт дерев. Квіти, дівчата і … трави – це майстерклас про трави й квіти, присвячені дівчатам різного віку, він був проведений з нагоди 8 березня в присутності автора й ілюстратора книги Подорож серед трав та світла Юлії Йордан та Крістіана Раду. А другий майстер клас Майстерня з дерева адресується сімям з дітьми від 4 до 8 років, темою якого є захоплюючий світ лісу. І так з плином часу та кожним проведеним майстеркласом запитання А чому? знаходить все нові й нові сенси.

Інтернет, віртуальний простір з великим потенціалом для спілкування та поширення знань, таїть, водночас, чимало небезпек, добре прихованих за різними умовами використання сайтів. Кібермоббінг (навмисні образи, погрози, дифамації), секстінг (пересилання особистих фотографій та повідомлень інтимного змісту) або грумінг (розбещення дітей через Інтернет) є новими словами, які стали все частіше вживати батьки і діти, на тлі все більш вільного доступу неповнолітніх до Інтернету. В останні 5 років середній вік дітей, які отримують вільний доступ до Інтернет-ресурсів знизився з 10 років у 2010 році до 8 років зараз.

Як адаптувалися батьки і вчителі до цієї реальності й, особливо, як вони захищають дітей від Інтернет-небезпек? На ці та інші запитання спробувала дати відповіді організація «Врятуйте дітей» в рамках «Національного дослідження використання Інтернету в сім’ї» з тим щоб розробити «Посібник з безпечного використання Інтернету». За даними досліджень, 90% дітей є активними в соціальних мережах, зокрема в мережі Facebook. Водночас є багато випадків, коли один користувач має сторінку в кількох різних мережах.

Про те, що роблять там діти розповідає координатор дослідження про використання Інтернету Чіпріан Гредінару. «Досліджуючи параметри конфіденційності профілю, ми констатували зниження кількості закритих профілів приблизно на 10% у порівнянні з 2013 роком. Дівчата, як правило, використовують переважно закриті профілі, порівняно з хлопцями, а діти в сільських районах, як правило, використовують відриті або частково закриті профілі. Що вони оприлюднюють на своїх профілях? Фотографії, імя та прізвище, реальний вік, назву школи. 16% дітей стверджують, що опублікували домашню адресу, а 10% – номер телефону. Переважна більшість стверджує, що використовує Інтернет у пошуку нових друзів.»

55% дітей кажуть, що додали до свого списку друзів незнайомців, а 10% – що надали особисту інформацію незнайомим людям. Разом з цими незнайомцями, часто виникають неприємні і навіть небезпечні ситуації. 47% дітей говорять, що вони мали розмови з незнайомими людьми в Інтернеті, із них більше половини зустрілися з цими людьми в дійсності. У багатьох випадках, зустріч була проблемною, а більшість дітей відмовляються говорити, що їм не сподобалося. Ті, хто говорить про це, розповідають про мовне і фізичне насильство. До речі, агресія, будь то мовна або візуальна, зустрічається в Інтернеті все частіше.

Чіпріан Гредінару: «33% кажуть, що протягом останнього року бачили зображення сексуального характеру, в основному в Інтернеті. Більше того, 22% з них говорять, що отримували або читали у різних контекстах, повідомлення сексуального змісту, так званий секстінг. Половина з них стверджують, що отримували особисті повідомлення або фото сексуального змісту, а 8% сказали, що їх просили розповісти про статеві зносини. Тільки невелика частина сказала, що в них просили відеоролік або фотографію своїх інтимних частин тіла. На запитання чи вони самі надіслали повідомлення такого змісту, звісно, відсоток тих, хто зізнається в цьому значно менший, тільки 5%.»

Але яким чином ці діти перебувають під наглядом своїх батьків? Більше половини батьків кажуть, що вони дозволяють дітям час від часу користуватися службою миттєвих повідомлень і завантажити музику чи фільм. 65% – дозволяють дітям створити профіль у соціальній мережі, а 8% з них дозволяють неповнолітнім публікувати особисті дані. Ось що каже Чіпріан Гредінару про рівень обізнаності про ризики, на які наражаються діти в Інтернеті. «На запитання про ризики, з якими діти стикаються в Інтернеті, 41% батьків кажуть, що діти бачили матеріали, які містять зображення насильства, 15% – що син або дочка зустрілися з особою, з якою познайомився/познайомилася в Інтернеті, 13% – що син або дочка побачили зображення сексуального характеру, а 10% – що їх діти отримали повідомлення сексуального змісту. Порівнюючи ці дані з даними, отриманими від дітей, ми констатували, що батьки лише частково знають про те, що в дійсності роблять їх діти в Інтернеті. На запитання, що вони використовують для спостереження за діяльністю дітей в мережі Інтернет, багато відповідають: «антивірус». Вони не знають про існування програмних забезпечень для батьківського контролю, не вміють блокувати доступ до певних веб-сайтів. Лише третина батьків знає, що є така можливість.»

Не тільки вміння використовувати комп’ютер є проблемою багатьох батьків, а й неправильне спілкування з дітьми, стверджує Адіна Кодреш, представниця Національної служби захисту дітей та усиновлення. «Справжнім викликом є те, що ми не вміємо бути батьками цих дітей, від яких ми відстаємо. Я думаю, що ми, як батьки, недостатньо підготовлені. Багато хто говорить про виховання батьків, але мало хто знає, що це означає. Йдеться про стан занедбаності. Якщо ви скажете одному батькові, що він занедбав свою дитину, він заперечить це, стверджуючи, що дає дитині гроші, їжу, все… Але замало батьків проводять з дитиною хоча б одну годину якісного часу. А занедбанням можна назвати й той стан речей, коли батько, можливо, мимоволі, вважає, що дитина перебуває в безпеці, коли вона проводить час за комп’ютером чи смартфоном, в Інтернеті.»

Щоб заповнити цю прогалину в освіті батьків і дітей, зокрема що стосуються поведінки в Інтернеті, фонд «Врятуйте дітей» у партнерстві з Міністерством освіти розробив «Путівник безпечного використання Інтернету». Майбутня навчальна програма з викладання інформатики в початкових і середніх школах міститиме й деякі поради з цього путівника, запевняють представники міністерства. Таким чином, діти навчаться як скористатися перевагами Інтернету, не впадаючи в різні пастки.

З початку 2000-х років, коли румуни почали все більше ставати мігрантами на ринку праці ЄС, багато дітей цих працівників залишилися в Румунії під опікою одного з батьків або під опікою родичів. Наслідки не змусили себе чекати, і вони були помічені як сім’єю, так і педагогами і психологами. Відсутність батьків, їхнього авторитету, і туга за ним, стали видимими в поведінці деяких з цих дітей.

батьк

Як вони поводяться розповідає соціолог Флоріан Ніцу: Статистичні дослідження показали, дуже ясно, що є стримуючий фактор, мотивація та інтерес до навчання знижуються. З іншого боку, є вразливість в плані девіантної поведінки: споживання алкоголю, куріння, наркотики і т.д. З’являється і високий ризик наближення до злочинних груп або навіть стати жертвами цих злочинних груп. Але основний вплив відчувається на психологічному рівні та формуванні особистості. Є синдром відсутності батьків, явище, яке досліджується не тільки в Румунії, воно зявляється завжди і повсюди. Було відзначено, що відсутність одного з батьків або обидвох призводить до невпевненості в собі, почуття провини та дуже високого рівня тривоги.

Не всі діти, які залишаються вдома без батьків, котрі працюють за кордоном, мають ці проблеми, але вразливість є в кожному випадку. За таких обставин необхідно знати саме кількість цих дітей. Фонд Відкрите суспільство приступив до реалізації проекту, у цьому сенсі, кілька років тому. Що виявлено після впровадження цього проекту дізнаємось від Вікторії Кожокаріу члена Фонду Відкрите суспільство. Ми почали в 2007 році перше дослідження, а потім зрозуміли, що нам потрібно знати точно, скільки дітей залишаються вдома, тому що офіційним статистичним даним було важко повірити. З 2004 року, згідно статисткам, було близько 80 тисяч дітей, що залишились без батьків. З огляду на коливання кількості румунів, які покинули країну, ми хотіли дізнатись, був цей показник правильний чи ні. Так що ми провели незалежне дослідження, яке ми опублікували в 2009 р. У той же час, інша організація, Врятуйте дітей, провела паралельний підрахунок цих дітей. І ми і вони констатували, що в 2008 році їх число склало 350 000. Тим часом, дані Генерального департаменту із захисту дітей показали, що їх трохи більше 82 000. Ми оголосили цю різницю і відносимо її до нездатності збору даних через відсутність відповідної логістики. Ми вважаємо, що соціальні працівники з різних місцевостей не зуміли структурувати певні бази даних. Згідно офіційній статистиці за 2014 рік таких дітей близько 80000.

З деякими з цих дітей спілкувався соціолог Флоріан Ніцу, в рамках проекту Orizont_FemRural», що фінансується в рамках програми POSDRU і реалізується Асоціацією з просування жінок у Румунії. Унаслідок спілкування з ними, соціолог зазначив, що всі причетні до цього явища, і батьки і діти сприймають розлуку як розрив, з яким кожен справляється по – своєму. Флоріан Ніцу: “Є різні способи боротьби з травмою розлуки, як для батьків, так і для дітей. Я спілкувався з дітьми, які страждають під тягарем відсутності батьків, і дітьми, які пристосувалися дуже добре. Слід зазначити, що ми говоримо про відносини, які мають драматичні, але й хороші моменти. Є періоди в житті дитини, коли її дуже важко розлучитись з батьками, і періоди, коли це відбувається легше. Є моменти, коли дитина дуже вразлива, залежно від віку та обставин, але також і періоди нормального життя. Не слід узагальнювати негативні наслідки відїзду батьків на роботу за кордон.

Одним із завдань проекту Orizont_FemRural була протидія цим негативним наслідкам шляхом виявлення помилок, яких здійснюють батьки що стосується дистанційного керування відносин зі своїми дітьми. Потім, в результаті цих спостережень слід зробити деякі рекомендації щодо виправлення ситуації. Флоріан Ніцу: Здається, що основна помилка, яку роблять батьки це те, що вони ставлять відповідальність на дітей за їх власне рішення йти на роботу за кордон. Коли вони бачать, що дитині важко або навіть, що вона плаче, батьки кажуть, що заради неї йдуть на роботу. Це для вас їдемо сприймається як через тебе йду, якщо б не були ви, я б залишився тут. Дитина так сприймає, і це для вас їду стає тягарем поставленим на її плечі. Часто це пояснення пов’язано з “як мені важко тут. Так дитина відчуває більш провину. Мама і тато йдуть на роботу через мене, і відчуває себе гірше. Коли йде тільки мати, часто напружуються відносини між подружжям, що призводить до розлучення. Половина шлюбів, де тільки мати працює за кордоном закінчується розлученням. А потім дитина несе тягар розлучення батьків.

Інші помилки, допущені батьками, які працюють за кордоном, вони часто не тримають телефонний зв’язок з дітьми та їх школою, а також надають безліч подарунків. Тому фахівці рекомендують підтримувати зв’язок і за допомогою інших засобів. Звязок з вчителями також має важливе значення, з огляду на те, що в останні роки з’явилася нова ситуація, про яку розповідає Вікторія Кожокаріу: Що стосується становища дітей, економічна криза призвела до деяких змін. Хоча як і раніше залишаються діти вдома, або з одним з батьків або з родичами чи знайомими, з’явилась нова категорія дітей, які повертаються з-за кордону. Про це повідомили нам в Міністерстві освіти півтора року тому. Повітові шкільні інспекції повідомляють Міністерство, що десятки або навіть сотні учнів у деяких повітах, повертаються з країн, де працюють їхні батьки, тому що не можуть більше перебувати там. Вони повертаються до румунської освітньої системи після кількох років перебування в іноземній системі. Звичайно стикаються з деякими прогалинами і перешкодами. Деякі повертаються додому самі інші з батьками. Але, на жаль, ми не маємо ніяких даних у цьому сенсі.

Хоча взагалі, більшість дітей змирюються з тим, що їхні батьки стали заробітчанами, є і випадки повного неприйнятність цієї ситуації, неприйняття, яке призвело навіть до самогубства. Тому, необхідні як точні статистичні дані, так і виховання батьків для підтримки хороших дистанційних відносин зі своїми дітьми.

28 дітей загиблих учасників АТО найближчим часом відправляться на відпочинок до Румунії. Про це повідомляє прес-служба Харківської облдержадміністрації. Відповідне рішення було прийняте в результаті домовленості голови Харківської обласної державної адміністрації Ігоря Райніна та Надзвичайного і Повноважного Посла Румунії в Україні Корнела Йонеску.

«Я вдячний за дії румунського уряду на підтримку України. Для нас зараз дуже важлива ваша допомога дітям учасників АТО, загиблих на сході України. Я сьогодні ж дам доручення розпочати підготовку документів, щоб ці діти мали можливість відвідати Румунію», – зазначив Ігор Райнін.

«Румунія завжди виступала за територіальну цілісність України, за її суверенітет і незалежність, твердо висловлювалася проти анексії Криму. А те, що ви обрали шлях до Євросоюзу, означає що ми йдемо в одному напрямку. Румунія має намір сприяти розвитку двосторонніх добросусідських відносин. Наші країни мають великий потенціал для співпраці і повинні знайти всі можливі точки дотику. До кінця року ми очікуємо конкретних кроків України в області реформ, що сприяють створенню прозорого торгово-економічного середовища», – підкреслив Корнел Йонеску.

Нагадаємо, що в березні група дітей з Луганської області відпочила у Сучавському повіті Румунії.

ПДВ – З 1 червня у Румунії зменшується ставка податку на додану вартість на
продукти харчування з 24 до 9%. Відповідне рішення застосовується і щодо безалкогольних напоїв та сфери послуг громадського харчування. Раніше, у вересні 2013 року, уряд знизив до 9% ставку ПДВ на хліб і
хлібобулочні вироби. Роботодавці та профспілки харчової промисловості привітали цей крок. За оцінками влади одним із
наслідків зниження податку на додану вартість на продукти харчування буде
скорочення ухилення від сплати податків. Водночас уряд намагається цим самим допомогти
вітчизняним фермерам та сприяти відновленню продажів і споживання. Губернатор Національного банку Румунії Мугур Ісереску зазначив, однак, що можливі домовленності між власниками торговельних мереж можуть завадити передбаченому зниженню цін на продукти
харчування.

ДІТИ – Майже 4 млн румунських дітей відзначають
сьогодні Міжнародний день захисту дітей. У Бухаресті на дітей у парках та
музеях чекають численні сюрпризи. Водночас свої двері для дітей відкрили
численні державні установи, серед яких Міністерство внутрішніх справ, мерія
столиці і Палата депутатів. Упродовж всього дня на центральних площах і в парках
Бухареста та інших міст країни відбуваються концерти, спортивні заходи та інші
розваги. Теж сьогодні президент Клаус Йоханніс підписав закон про подвоєння
суми державної соціальної допомоги на дітей. Таким чином починаючи з 1 червня
кожній дитині до досягнення нею 18-річного віку щомісяця виплачуватиметься 84
лея (приблизно 20 євро).

ВІЗИТ -
Спадкоємець британського престолу принц Уельський Чарльз провів другий день свого приватного візиту до Румунії у селі Варя
Залеулуй в центральній частині Румунії, де протягом останніх
декількох років, наприкінці травня або
на початку червня він зазвичай кілька днів відпочиває у своєму маєтку. Сьогодні він здійснив прогулянку околицями села й увійшов до складу журі місцевого конкурсу косарів. Британський
принц, який володіє в Румунії кількома об’єктами нерухомого майна захоплений середньовічною саксонською
архітектурою в центрі країни – замками,
укріпленими церквами і будинками, що
були зведені німецькими поселенцями, котрі оселилися у
Трансільванії в Середньовіччя. Напередодні,
у другій половині неділі, спадкоємець британської корони був
прийнятий у Бухаресті президентом Клаусом Йоханнісом.
Згідно прес-релізу
Адміністрації Президента Румунії під час бесіди було обговорено, зокрема, важливість
збереження і утвердження традицій та природної й
історичної спадщини, а також охорони довкілля і
біорізноманіття. Принц Уельський запросив президента
Йоханніса відвідати Сполучене Королівство
Великобританії і Північної Ірландії, а глава румунської держави зі свого боку
прийняв запрошення.

ЗАБОРОНА – Спікер Європарламенту Мартін Шульц вимагатиме у
посла Росії при ЄС Володимира Чижова пояснення
причин щодо заборони на в’їзд на російську територію окремим членам
Європарламенту. Як передає наш кореспондент у Брюсселі, Мартін Шульц назвав
неприйнятним відповідне рішення російської влади, яка, таким чином, ще більше заважає
будь-яким зусиллям щодо конструктивного діалогу задля пошуку мирного та
тривалого вирішення нинішньої геополітичної кризи. 89 політиків з країн ЄС, у тому числі
колишні керівники уряду, високопоставлені військові і співробітники інших державних структур та члени
Європейського парламенту були внесені до списку нев’їзних до Росії. Це особи, які мали критичні заяви на адресу політики
російської влади після кризи в Україні та після незаконної анексії Криму. До російського
чорного списку потрапили й п’ятеро румунів.

ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Мірча Душа у вівторок і середу здійснить візит до
Гааги, де він зустрінеться зі своїм голландським колегою пані Жанін
Генніс-Пласхарт. Згідно прес-релізу румунського оборонного відомства міністри
обговорять питання двостороннього військового співробітництва, а також ситуацію
в галузі безпеки у Чорноморському регіоні. До порядку денного переговорів
включено також обговорення стадії підготовчих робіт до Ради Європейського Союзу,
присвяченій галузі оборони, яка має відбутися в кінці цього місяця.

РАДІОВИСТАВИ – Сьогодні стартував ІІI-й Міжнародний
фестиваль радіотеатру «Гран-прі Нова», організований румунським суспільним
радіо під Високим патронажем Принцеси Румунії Маргарети. До оргкомітету фестивалю
надійшли 50 радіовистав із 28 країн. Головою журі фестивалю «Гран-прі Нова -
2015» є швейцарський режисер і продюсер Рето Отт, член Групи творців радіопостановок
Європейського мовного союзу.

ФУТБОЛ – Футбольний клуб Стяуа (Бухарест) у 22-й раз виграв Кубок
Румунії-Тімішоряна. У фінальному матчі
футболісти найтитулованішої румунської команди перемогли клузький Універсітатя з рахунком 3:0. Згідно букмекерських котирувань Стяуа був фаворитом фіналу, враховуючи те, що напередодні клуб виграв перший Кубок Професійної футбольної ліги і втретє
поспіль здобув титул чемпіона Румунії з футболу. Нагадаємо, що в сезоні-2015/16
рр. в румунській першості залишаться 14 команд, на чотири менше ніж у
попередньому чемпіонаті, які гратимуть за системами плей-офф і плей-аут.
Федерація футболу Румунії сподівається, що це призведе до поліпшення якості
внутрішнього змагання, котре на думку експертів та вболівальників є посереднім.

Якщо ви хочете присвятити собі трішки часу, але не знаєте, що зробити з дитиною, то в Бухаресті виникло нове поняття ”бейбі-паркінг” — клуб відпочинку з продовженою програмою, відкритий 7 днів із 7, де батьки можуть залишати вдень дітей віком від 0 до 14 років. У місці, де уява культивується грою чи участю в майстернях, діти знаходяться під уважним наглядом врівноважених вихователів, які не карають і не винагороджують, але вірять в дисципліну й порядність.

І так як пропозиція, здавалось, має всі інгредієнти для успіху, ми запросили Адіну Серафіні, координатора проекту, розповісти нам, звідки виникла така ідея: ”Ідея з’явилася давно, коли ми як батьки хотіли були знайти місце, де можна було залишати інколи нашого хлопчика, щоб піти в кіно, театр, концерт, не звертаючись для цього до сусідки, хатньої робітниці чи тимчасової бони, щоб вони з ним посиділи. Ми втілили в практику те, що декілька років тому хотіли знайти для себе. Ми створили невеличкий простір, теплий і світлий, де приймаємо малюків, який включає кімнату для майстерень і майстер-класів, , кімнату, присвячену бейбі-парклінгу, й кімнату для сну чи прийняття їжі. Ми створили інтимну обстановку, де б малюки відчували себе, як вдома, ми не заходимо дуже далеко в ідею місця для гри. Коли не організовуються різні види діяльності, весь будинок знаходиться в розпорядження дітей, які приходять до нас”.

Будинок і садок загальним розміром у 135 м2, оснащені для комфорту й задоволення дітей. А ще ”паркінг” можна перетворити на простір, в якому можна організувати дуже симпатичні тематичні розваги, адаптовані для кожної нагоди чи вікової групи. Але окрім розваг пропозиція була розширена тематичними майстернями, які можуть розвивати різні нахили дітей. З подробицями Адіна Серафіні, координатора проекту ”бейбі-паркінг”: ”Майстерні теж на самому початку, поки що ми організували дві. Ми будемо організовувати як майстерні для маленьких, щоб урізноманітнити діяльність, коли вони перебуватимуть більше часу в бейбі-паркінгу, а також майстерні для старших дітей. Поки що ми маємо майстерню імпровізації, яку проводить актриса Кармен Лафазан, та театру, якою займається актриса Оана Русу. Майстерня імпровізації культивує в них уяву й спонтанність, через імпровізаційні ігри дітей заохочують бути творчими, розвивати комунікативні навички, навички говорити перед публікою, а театральні ігри спрямовані на підвищення уваги, концентрації, памяті, – навички, які будуть корисні під час занять у школі. Далі буде ще багато цікавих семінарів, таких як будівництво Лего, дизайн і мода для старших дівчаток і навіть матерів, служба психолога та багато іншого. Це область, яку ми розробляємо в даний час. Але основною нашою пропозицією залишається бейбі-паркінг ”.

У сприйнятті батьків, які бажають подеколи мати час для самих себе, ідея бейбі-паркінгу є варіантом, який з успіхом замінює бону, яка ніколи не доступна з одного дня на інший. Це зручне й безпечне місце. І що є дуже зручним — це те, що можна ”припаркувати” дитину стільки, скільки тобі потрібно, від декількох годин до цілого дня, включно у вихідні. У сприйнятті дітей — тут може бути друга домівка, де вони почуваються в безпеці, розважаються, їдять, сплять, і де не виключається присутність мами, бабусі чи найближчого супроводу, як розповіла нам наша співрозмовниця і додала: ”Дітки у великому захваті, тому що це дім із іграшками, дітьми, для них це дуже веселе середовище, це дещо веселіше, ніж залишитися вдома із дорослим як бона чи бабуся. Це щось між ігровим майданчиком і садочком. Це набагато привабливіше місце, у власному будинку є комфорт інтимності, який і ми спробували відтворити тут, є власні іграшки, які ти вже знаєш. Змінюється місце, змінюються іграшки, вони роблять нових друзів і це для них плюс. Для них це набагато цікавіше й привабливіше, ніж залишися у власному будинку, коли батьки йдуть з нього на півдня чи цілий день”.

І так як місце здається радістю й спокоєм для батьків, нам не залишається нічого іншого, як чекати нагоди, щоб і собі ”припаркувати” тут дітей і зібрати враження прямо від маленьких

З понеділка, 23 березня, група дітей з Луганської області перебуває у Румунії, зокрема в Сучавському повіті. Поїздка стала результатом домовленості Посольства Румунії в Україні та керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадія Москаля, котрий визначив одним із пріоритетів у своїй роботі організувати подорожі дітей Луганщини в сусідні з Україною країни Євросоюзу.

«Активні бойові дії на території Луганської області призвели до вимушеного закриття низки навчальних закладів, тому діти не мають можливість відвідувати школи. Ми звернулися до наших друзів і сусідів із проханням допомогти організувати поїздки для луганських школярів за кордон, щоб вони на власні очі побачили як живуть там. І Словаччина та Румунія не відмовили. Я дуже вдячний їм за це і сподіваюся на подальшу співпрацю», – заявив голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль.

До складу групи увійшли учні з навчальних закладів Біловодського та Сватівського районів, а також з Сєвєродонецька. Більшість із них є переселенцями з міст, які знаходяться в зоні бойових дій, і тепер вимушені разом із батьками покинути рідні місця.

Усі витрати з перебування дітей у Румунії взяла на себе румунська сторона, зокрема Сучавська повітова рада. Докладніше про це розповідає Посол Румунії в Україні Корнел Йонеску: «Я можу сказати вам, що це вже давня ініціатива, але вона не була здійснена раніше через проблеми з оформленням паспортів для дітей. Посольство прийняло цю ініціативу губернатора Луганської області і зуміло організувати поїздку до Сучави 33 дітей віком від 10 до 16 років у супроводі 2 вчителів. Вони походять в основному з регіонів проведення антитерористичної операції, що перебувають під урядовим контролем, а також із сімей вимушених переселенців. У цьому ми отримали підтримку Сучавської повітової ради і сподіваємось, що зможемо продовжити цей проект і розширити його в інші регіони Румунії, з тим щоб якомога більше дітей з районів проведення антитерористичної операції змогли відвідати Румунію.»

По дорозі до Румунії група майже цілий день провела в Києві, де мала зустріч і з представниками румунського посольства. «Ми не тільки надали консульські послуги, Посольство, оскільки діти їхали проїздом через Київ, організувало з ними зустріч. Це була тепла і душевна зустріч, в ході якої ми провели і коротку презентацію Румунії, більшість із здійснюючи свою першу подорож за кордон, відповідно вперше відвідуючи Румунію.»

Дітям з Луганщини
влаштували теплий прийом і в Чернівцях, де вони мали зустріч з Генеральним
Консулом Румунії в Чернівцях Елеонорою Молдован, яка розповіла їм про повсякденне
життя румунів, зміни, що відбуваються в країні після вступу до ЄС, про Сучаву,
цікаві історичні місця та унікальні
монастирі в південній Буковині, румунські традиційні страви тощо.

Ініціатори цієї поїздки намагаються, таким чином, дати можливість дітям хоча б на кілька днів забути про страждання, що їм довелося пережити через конфлікт на Донбасі: «У цьому й полягає суть ідеї, щоб, принаймні у цей період, діти забули про пережиті драматичні події, забути про проблеми і повернути собі гарний настрій. Я обіцяю продовжити цю ініціативу, тому що зараз, напередодні Великодня, це душевний проект, християнська акція для всіх, і особливо для цих невинних дітей, які мали йти до школи, гратися спокійно на вулиці, або, інакше кажучи, рости щасливими і радіти дитинству.»

За сприянням Сучавської повітової ради луганські діти відвідають чимало гарних і цікавих місць, про що розповіла провідний радник Данієла Дуган: «Програма відпочинку дітей в Сучавському повіті передбачає відвідування численних визначних туристичних пам’яток. У вівторок, наприклад, уранці вони відвідали соляну шахту і католицький собор в селі Качіка, а після обіду – монастир Воронец. У середу, в першій половині дня, була поїздка в знамените село Марджіня, де вони відвідали один із центрів з виготовлення виробів з чорної кераміки, та до монастиря Сучевіца, а в другій половині – відвідання Радівецького кінного заводу. На четвер і п’ятницю передбачено відвідання Музею води у місті Фелтічень та Астрономічної обсерваторії університету ім. Штефана Великого, Музей Буковинського села, Сучавську тронну фортецю, Господарський постоялий двір і Музей природи. У суботу діти відвідають монастир Путна і після обіду відпочиватимуть, оскільки в неділю на них чекає довга дорога додому.»

За наполяганням батька, Аліна поступила на економічний факультет, успішно завершила його, але ніколи не працювала за фахом. Декому з нас може здатися патетичним або старомодним, але такою є Аліна. “З дитинства мені подобалося допомагати. Напевно це моє покликання. У дитинстві я брала гроші з дому і віддавала їх бідним дітям”, – розповідає вона про себе

Аліна планувала піти в Сомалі і допомогти тамтешнім дітям, але потім зрозуміла, що її допомога потрібна й в Румунії, де 10 років тому заснувала Асоціацію “Позитивний сенс”. Команда Аліни Думітру піклується про уразливі до ВІЛ групи. Тобто допомагає безпритульним, дорослим та дітям, жінкам, які займаються проституцією, героїноманам. А віднедавна Аліна Думітру надає допомогу й кільком інфікованим ВІЛ жінкам з Найробі.

Щоб зрозуміти дітей та нужденних людей, Аліна Думітру пройшла курси психотерапії. Коли почала психотерапевтичну роботу з ВІЛ-інфікованими дітьми та підлітками, вона була шокована тим, що тдо того вони не отримали базову інформацію про свою хворобу. У ході спостережень вона констатувала, що більшість із них не були хворими на СНІД, а лише ВІЛ-інфікованими. “Працюючи з цими дітьми та молодими людьми віком 15, 16 років, ми визначили їх потреби. Вони не мали хороших відносин з лікарями, не спілкувалися з ними, думали, що вони набагато хворіші, ніж були в дійсності, хоча багато з них могли вести нормальний спосіб життя. Вони майже нічого не знали про ВІЛ, і просто чекали смерті. Це справило на мене сильне враження, і я почала читати про їх захворювання та розповідати й їм. Потім я почала перекладати, тому що усвідомила досить сильний брак інформації румунською мовою окрім профілактики. Людям радять, що робити, щоб не заразитися, але інформації румунською мовою для тих, хто вже заразився майже не було.”

Співпраця з лікарнями виявилася складнішою, ніж можна було собі уявити. “Медичний персонал був досить стриманим по відношенню до нас. По-перше, тому що ми мали зовсім інший підхід. Потім один лікар-інфекціоніст побачивши, що я добре проінформована почав посилати мені все більше і більше пацієнтів. Таким чином, я була змушена читати ще більше, тому що молоді люди ставили багато різних запитань і часто мені доводилося багато читати, щоб дати їм повну відповідь. Я підготувала кілька ВІЛ-інфікованих молодих людей, які зараз входять до нашої команди. Але наша робота була дуже важка. Лікарні та лікарі часто не хочуть прислуховуватися до наших пропозицій. Тим не менш, нам вдалося домогтися поваги до себе.”

Майже рік Аліна не має коштів на заробітну плату та різні види діяльності в рамках асоціації. Іноді, отримує певну суму грошей за консультування фармацевтичної компанії. Але найбільше Аліну засмучує те, що жоден уряд не був в змозі вирішити проблему ВІЛ-інфікованих людей. “Ці люди не мають доступу до медичних послуг… А політична корупція впливає на них безпосередньо, тому що політики крадуть гроші з бюджету на охорону здоровя”, – каже Аліна Думітру. “У цій області немає послуг. На сьогодні влада не пропонує нічого ВІЛ-інфікованим особам, безпритульним дорослим та дітям. Державні структури не надають їм ніякої допомоги, цим займаються виключно НУО. Я думаю, що влада повинна підтримувати волонтерів у цій сфері, тому що у нас вже є необхідний досвід. Нам потрібна постійна підтримка, а також, вважаю, що потрібна кампанія із заохочення волонтерства. Я займаюсь волонтерством вже десять років поспіль і дуже важливо відчути хоч би якесь задоволення. Тобто я завжди радію, коли бачу людину, яка краще почуває себе після взаємодії зі мною чи з іншими НУО.”

Асоціація “Позитивний сенс” вже чотири роки проводить напередодні Різдва благодійну акцію “Чарівні коробки”. Чотири роки тому команда Аліни, разом з іншими добровольцями, приготувала їжу для 150 дітей і дорослих, які живуть на вулиці або походять з неблагополучних сімей. Цього року кількість запрошених до святкового столу зросла до 600 осіб. Додаткову інформацію про асоціацію Аліни Думітру можна знайти на сайті асоціації.

* * *

6 місяців тому Ярина Штефенеску заснувала освітню програму “Ми станемо дорослими” та за відносно короткий відрізок часу зуміла укласти партнерства з Дирекціями з питань захисту дітей 1, 2, 3 і 6 секторів столиці. Мета програми полягає в сприянні гармонійному розвитку особистості дитини, розвитку впевненості в собі у дитини та отримання навички спілкування й спільної роботи. Результати вже помітні. У рамках проекту “Передай іншим свою пристрасть” більше 160 добровольців щотижня працюють з дітьми і за допомогою гри, знайомлять їх з різними сферами мистецтва: літературою, кіно, танцем, музикою, викладають англійську мову, історію, біологію тощо. Інша програми “Дослідник на день” включає в себе відвідування музеїв, парків, театру, кіно, опери.

Інший проект називається “Май відвагу мріяти” і допомагає дітям та юнакам зробити перші кроки у професійній орієнтації, зокрема відвідування різних підприємств, фабрик і компаній. “Ярина є втіленням позитивної енергії і приходить на двох колесах в будь-яке місце, вона любить свій велосипед, а більше за все любить допомагати. Життя дітей в соціальних центрах стало яскравішим завдяки ініціативам Ярини, яких з кожним днем все більше”, – розповідає про Ярину волонтерка Анка Міхаела Тудосе. У свою чергу Ярина Штефенеску вважає, що останнім часом волонтерство в Румунії набирає обертів. “Воно заохочується і батьками, і вчителями. Ми працюємо переважно з учнями старших класів і студентами та відчули досить велику підтримку з боку бухарестських ліцеїв, звідки походять більшість волонтерів. Я відчула, що школярів заохочують до надання добровільної допомоги.”

Завдяки цьому, каже Ярина, мало-помалу почали зявлятися й результати. “Волонтери констатують їх мало не кожну годину. Іноді простіше працювати з дітьми, іноді -складніше, залежно від ситуації дітей, від ситуації в кожному дитячому центрі. Ми працюємо і в дитячих будинках сімейного типу, де ситуація виглядає трохи по-іншому. Повертаючись до результатів, ми бачимо прогрес у школі, тому що добровольці займаються й підготовкою дітей до школи використовуючи гру як засіб навчання, з тим, щоб діти не нудьгували та набули впевненості в собі. Волонтери стають для дітей прикладом, діти копіюють їх поведінку, а результати помітні. Діти стали більш відкритими, більш творчими, розвиток уяви у дітей є одним із головних завдань волонтерів. Діти вчаться працювати в команді, тому що волонтери використовують ігри, що припускають командну роботу, але результати, ймовірно, будуть помітнішими через рік.”

Ярина Штефенеску була оголошена “Волонтером року” в галузі освіти на Національному гала-вечері волонтерства. Більше інформації про програму “Ми станемо дорослими” можна знайти за адресою: http://www.ajungemmari.ro.

Румунське радіо, яке в останні роки називають культурним послом Румунії в азіатському регіоні, зокрема з огляду на численні турне своїх оркестрів та хорів в таких країнах як Японія або Китай, ще раз підтвердило свій високий культурний рівень, на цей раз в Куала-Лумпурі.

Національний оркестр Румунського радіо отримав бурхливі овації більш ніж 1000 учасників всесвітнього саміту в столиці Малайзії, присвяченого освіті дітей за допомогою засобів масової інформації, виконуючи два виняткові твори: Румунська рапсодія № 1 і Чокирлія, а також твори з міжнародного класичного репертуару. З огляду на те, що концерт був записаний всіма країнами-членів Азіатсько-Тихоокеанського мовного союзу, загальна кількість потенційних глядачів та слухачів може сягнути кілька мільярдів осіб.

Організатори Всесвітнього саміту “ЗМІ для дітей” вважають виступи Національного оркестру Румунського радіо центральною подією зустрічі, яка вперше була проведена в Азії після Мельбурна, Лондона, Салонік, Ріо-де-Жанейро і Карлштадта. Генеральний секретар Азіатсько-Тихоокеанського мовного союзу Джавад Моттагі заявив: “Було чудово мати румунський концерт тут в Малайзії. Учасники Всесвітнього саміту “ЗМІ для дітей” були приємно вражені. Я особисто був вражений якістю виконання, майстерністю музикантів та їх ентузіазмом щодо утвердження своєї культури в цій частині світу, її представлення міжнародній спільноті. Мені дуже сподобався концерт і я впевнений, що це була центральна подія саміту.”

Джавад Моттагі торкнувся і значення саміту в XXI столітті: “Мова йде про молоде покоління, про наших дітей, які будують завтрашній світ. Засоби масової інформації мають важливу роль в їх вихованні та навчанні. На саміті були обговорені якість передач для дітей і проблеми, з якими стикаємося ми та наші діти: бідність, охорона здоровя або якість освіти. У світі приблизно 250 мільйонів дітей не вміють читати або писати. Головне зараз, аби діти зрозуміли, що світ різноманітний, що є різні культури, економіки, політики, населення, мови. Діти повинні усвідомлювати і рости краще розуміючи своїх сусідів і міжнародне співтовариство, тому що лише так вони зможуть зробити світ кращим місцем для себе та для майбутніх поколінь.”

З іншого боку, з 20 по 27 вересня, пять відомих європейських оркестрів та знамениті диригенти і солісти, виступлять у Бухаресті на ІІ-му Міжнародному фестивалі симфонічних оркестрів радіо — РадіРо, унікальній події в культурному житті Європи, присвяченій виключно оркестрам радіо.

Надана допомога батьками, у перші роки життя дітям з вадами упродовж часу повинна скоротитись, оскільки вони будуть змушені засвоїти навички, щоб стати незалежним і в змозі заробити на хліб. Таким чином, асоціації, які підтримують їх завчасно ініціюють діяльності та уроки у цьому сенсі. Йдеться і про “Освітній центр Ралука” асоціація з міста Клуж, що надає допомогу молодим людям з синдромом Дауна. Центр був заснований Адріаною Аврам та її чоловіком, які вирішили допомогти цим молодим людям, але й їхній дочці Ралука.

По закінченні школи, Ралука залишилися за межами суспільства, вважає її мати, тому що її ніде не приймили на роботу. Адріана Аврам: “Професійна діяльність почала проводитися навесні 2013 року, коли я облаштувала напівпрофесійну кухню, у відкритті якої взяв участь перший переможець конкурсу MasterChef Румунія. Я побачила тоді, що ці молоді люди справляються на кухні, вони готували страви разом з переможцем. З цієї нагоди, ми подумали відмовитись від зроблених вдома бутербродів і готувати обід в рамках асоціації. З тих пір, двоє молодих людей щоденно працюють на кухні.”

Крім кулінарії, молодим людям Освітнього центру Ралука дуже подобається малювати, робити квіткові декори та прикраси на свята. Тому і здобуті ними навички будуть спрямовані на подібні галузі. Адріана Аврам: “Навіть цього року діти здобули фах квіткового декоратора. Тепер ми готуємо працівників у сфері торгівлі, але їхні шанси отримати роботу невеликі. Причиною є незнання потенціалу цих людей. Кожен поспішає, і ні у кого немає терпіння з людьми з синдромом Дауна. Ми вирішили цього року відкрити захищений центр, де всі ці люди можуть працювати. У той же час, ми прагнемо зробити щось у продовольчій сфері. Я ще не знаю, що саме буде оте “щось”, тому що ми стикаємось з упередженнями та стриманістю.”

Місце, де молоді люди з синдромом Дауна не зіткнулися з упередженням це піцерія в Клужі, де в даний час один з молодих людей Освітнього центру Ралука проводить практику з надією, що в певний момент, він і інші молоді люди будуть там працювати.

Більш відома за кордоном, ніж в Румунії, дислексія- це нездатність оволодіти навичками читання текстів, що починає бути помітним в шкільні роки дитини. Тому може виникнути у дітей з нормальним коефіцієнтом інтелекту і проявляється труднощами читання, письма та складання тексту. Труднощі можуть виникнути і в навчанні математиці, що називається дискалькулія. Для них, і для їхніх батьків, компанія OMV Румунія провела перший табір для розвитку особистості та креативності дітей та підлітків з дислексією в Румунії, за підтримки Румунської Асоціації дітей, які страждають на дислексію в Тиргу-Муреші. Табір є частиною соціальної програми: “Продовжуйте читати” перша програма в Румунії, присвячена дислексії. Анджела Іон, актриса, засновник «Бухарестської Асоціації дітей з дислексією” і мати дівчинки, яка страждає від дислексії, представить структуру табору: “На першому етапі приїхали діти віком до 10 років і група їх старших братів, які, в свою чергу, страждали від психічних розладів, але яких вони у переважній більшості подолали. До них відноситься і моя 15 річна дочка та ще одна 17 річна дівчина, як і дівчина, яка страждала на дислексією, і нині працює психологом, і їй вдалося подолати багато з цих проблем і навіть спеціалізуватися в галузі, яка завдала їй так багато проблем. До другої частини табору входять діти віком до 15 років, також з групою старших братів. Вправи і заходи, запропоновані в таборі спрямовані на знання та самопізнання і встановлення більш тісних зв’язків між батьками і дітьми. Дуже багато ми працювали в напрямок згуртованості між батьками, дітьми, і потім між групами батьків і дітей. Це був табір для батьків з дітьми з дислексією. Батьки побачили, що незважаючи на проблеми з якими діти стикаються в школі, вони виняткові діти.”

Доказом цієї якості є те, що, можливо, як компенсація, діти з деслексією мають сильні художні нахили, тенденції, які можуть бути розвинуті тільки через власну впевненість та довіру показану батьками. Анджела Іон: “У результаті наших обговорень і нашої діяльності ми переконались, що головними є впевненість, довіра. Ми констатували, що всі ми з дефіцитом що стосується “довіри”, і прийшли в табір з невеликою довірою в наші здатності освоїти проблему наших дітей. Ми прийшли з малою довірою до наших дітей, навіть якщо ми теоретично знаємо, що вони можуть бути надзвичайними. Крім того, деяким дітям бракувало довіри у власні сили, але вони зрозуміли, через контакт зі схожими дітьми, що їх проблеми можуть бути вирішені. Таким чином, вони здобули довіру в себе, але й ми, батьки подолали недовіру, і йдемо звідси з позитивним почуттям.”

Отож, з великою довірою в здібності дітей і відкидаючи упередження, суспільство може приймити в своє лоно цих молодих людей, як будь-яких інших, але вони потребують трохи заохочення.

Добробут матері та дитини є не лише показником економічного розвитку певної країни, а й показником ефективності соціальних політик. У Румунії, на жаль, цей показник залишає бажати кращого, як випливає з міжнародного дослідження, опублікованого Фондом «Врятуйте дітей». Дослідження, проведене щороку упродовж останніх 15 років, містить дані про ситуацію в Румунії, отримані як він Національного інституту статистики, так і з європейських досліджень про охорону материнства і дитинства.

Результати дослідження станом на 2012 рік представила Адіна Клапа, працівник румунської філії Фонду «Врятуйте дітей». «Дослідження було проведено у 178-ох країнах. Ми зрозуміли, що і на цей раз у рейтингу кращих країн для материнства перші місця посідають північноєвропейські країни на чолі з Фінляндією. Румунія 15-й рік поспіль зайняла останнє місце в ЄС і займає 65 місце у світі. Румунія має найвищий показник малюкової смертності – 9 проміле, що вдвічі більше ніж в Європі, де цей показник складає в середньому 4,3 проміле. Кількість померлих у середньому за рік становить у нас 1812 немовлят. Це жахлива і соромна ситуація. Основною причиною малюкової смертності – передчасні пологи і різні респіраторні або травні захворювання та побутові нещасні випадки. Всі вони говорять нам, що майже третину цих смертей можна запобігти.»

Крім бідності, однією з причин проблем, з якими стикаються жінки і діти в Румунії є і низький рівень освіти та обізнаності майбутніх мам. Багато жінок не ходять на регулярні перевірки для моніторингу вагітності, а після народження — не ведуть своїх дітей на періодичні медичні огляди. Тому, ані з цього погляду ситуація дітей в Румунії не є кращою, як ми дізналися з іншого дослідження, проведеного Фондом «Врятуйте дітей», про яке розповідає Чіпріан Гредінару: «Дослідження проводилося у всіх 28 країнах-членах ЄС, а також в Ісландії, Норвегії та Швейцарії. Таким чином, ми виявили, що близько 28% дітей віком до 18 років перебувають під загрозою бідності та соціальної ізоляції. Це відбувається через розрив між багатими і бідними, наголошується у дослідженні. З іншого боку, в Румунії цей відсоток майже удвічі більший: близько 52% дітей знаходяться в цій ситуації. За цим показником в ЄС ми поділяємо перше місце з Болгарією. Іншим аспектом, що випливає з дослідження, є те, що хоча інтенсивність домашньої праці у Румунії є однією з найвищих в ЄС, ми маємо дуже високий рівень бідності серед дітей. Ще одним важливим висновком дослідження є те, що в Румунії бідність в першу чергу вражає дітей. Відсоток дітей, які перебувають під загрозою бідності та соціальної ізоляції, вищий на 13% ніж серед дорослих.»

Враховуючи те, що румуни працюють більше, постає запитання: чому ризик бідності вищий? По-перше, тому що робоча сила в Румунії дешевша. Іншу відповідь дає Чіпріан Гредінару: «Показники інтенсивності праці стосуються кількості членів сімї, які працюють. У нас, щоб вижити в родині повинні працювати якнайбільше членів. Тому батьки використовують працю неповнолітніх дітей. Якщо уважно придивитися, і не лише до ситуації в сільській місцевості, то побачимо, що більша частина румунських дітей є економічно активною. Тому у нас, попри високу інтенсивність праці, бідність не зменшується.»

І неурядова організація «World Vision» спробувала визначити умови праці дітей у домашньому господарстві. Про це розповідає Данієла Буздуча: «Ми були раді бачити, на першій стадії, що економічне зростання Румунії в сільській місцевості, про яке повідомлялося в минулому році, відчувається на рівні життя сімей. З 75% до 66% зменшилася кількість родин, які говорять, що їм дуже важко покрити повсякденні сімейні витрати. Але дедалі тривожним і сумним є той факт, що це економічне покращення сімей не передається і дітям. Наприклад, збільшилася на 2% кількість дітей, які говорять, що вони лягають спати голодними, а також більше дітей кажуть, що вони працюють та іноді пропускають заняття в школі, тому що мусять працювати. Мова йде про роботу у власних або сусідніх господарствах близько двох годин на день.»

Бідність і дитяча праця пояснює, також, високий рівень відсіву учнів. Великим шансом для цих дітей можуть бути кошти з європейських фондів, за умови, їх мудрого й ефективного використання. Інший рішенням може бути інституційний підхід: співпраця між системою освіти і системою соціального захисту та місцевими органами влади.

Майже щодня ми отримуємо електронною поштою інформацію про різні складні курси для обдарованих дітей або тих дітей, чиї батьки сподіваються, що можуть включити їх категорії обдарованих. І це тому, що кілька десятиліть Румунія пишалася надзвичайними результатами одержаними обдарованими дітьми на міжнародних конкурсах. Це був головним аргументом для підтримки румунської системи освіти. Таким чином, невдачі системи в отриманні досягнень у випадку звичайних дітей могли бути не ураховані, а у випадку інтеграції дітей з фізичними та психічними вадами, система освіти є повністю непідготовленою.

Відповідно даним на 2013 рік Генерального управління з питань соціальної допомоги та захисту дитини, з понад 72.700 дітей з окремими вадами в Румунії, приблизно 24.100 ходять до звичайної школи, тобто менше третини. Хоча Румунія прийняла європейське законодавство про захист дітей та осіб з фізичними та психічними вадами та зобовязалася забезпечити всі необхідні пільги цим особам, застосування цього законодавства на практиці триває довго і має окремі недоліки.

Але, на щастя кілька неурядових організацій створили програми для інтеграції та покращення якості навчання дітей з окремими вадами. Одним з таких прикладів є проект “Давайте знову відкрити для себе школу”, який розгортається вже третій рік поспіль. Якою є мета проекту та наскільки був він досягнутий ми дізналися від менеджера проекту Данієли Вішояну: “На даний момент, ми можемо говорити про 1.860 дітей, які брали участь в організованих нами таборах у рамках проекту або в ательє літніх школах та недільних школах. Вони брали участь разом зі своїми батьками. Мета проекту полягає в тому, щоб показати і дітям з особливими потребами, що вони можуть щось зробити за допомогою їхнього розуму та їх рук. Ми дуже задоволені, що до завершення проекту батьки можуть бачити результати.”

І оскільки система освіти повинна допомогти всім дітям і молодим людям, незалежно від їх ситуації інтегруватися та навчатися, в рамках проекту були знайдені й варіанти, за допомогою яких, соціальна інтеграція дітей з фізичними та психічними вадами може бути полегшена. Проект “Давайте знову відкрити для себе школу” залучив й іноземних експертів, які працювали з дітьми та їхніми батьками. Були організовані зустрічі з фахівцями у сфері догляду за дітьми з фізичними та психічними вадами, а накопичена інформація була введена до підручника. Про що йде мова розповідає Данієла Вішояну: “Минулого року ми надрукували підручник з альтернативної освіти, в якому ми говоримо про дітей з особливими потребами, представляємо окремі види роботи або вправи, які можуть бути організовані для цих дітей. Але ці методи можуть бути застосовані в будь-яких шкільних рамках для поліпшення взаємодії між дітьми та педагогами, які працюють з ними або стати основою для батьків у роботі з їхніми дітьми. Підручник також містить інші альтернативні форми навчання, визнаних в Румунії. У підручнику експерти спеціалізованих центрів, як наприклад з Сімерії або Корабії, які працюють з дітьми з найсерйознішими діагнозами, говорять про їхній досвід або переваги альтернативних форм навчання. Йдеться про шість альтернативних форм здобуття освіти в Румунії, визнаних Міністерством освіти, які розгортаються в наших школах. Найвідомішою є програма Step by step, але слід згадати й інші альтернативні форми здобуття освіти як наприклад: Jena, Montessori та Waldorf.”

Підготовка педагогів та спеціалістів у перспективі інтеграції осіб у суспільстві є іншою досягнутою проектом метою. Вже 400 акредитованих фахівців можуть застосовувати засвоєні ними методи роботи з дітьми з особливими потребами. Проект “Давайте знову відкрити для себе школу” планує на майбутнє відкрити сенсорну кімнату, яка буде поставлена у розпорядженні терапевтів та дітей з особливими потребами. Данієла Вішояну: “Якщо все буде добре, ми зможемо відкрити у квітні сенсорну кімнату в Бухаресті. Сенсорна кімната це особливе приміщення для терапії, рекомендованих для дітей з особливими виховними потребами, в якій існує дуже мякі меблі та яка містить звукові структури, що вібрують, а діти з вадами сприймають звук через вібрацію. Кімната має світлові панно, так що можна працювати в тіні або півтіні, для дітей, які мають проблеми із зором. Все це допомагає дитині більше залучатися до терапевтичного процесу.” Будь-яка ініціатива у цьому сенсі покращує інтеграцію дітей з окремими вадами.

Сучавська філія СУР-у, за сприяння Повітового управління з питань спорту і молоді, Спортивного клубу “Аріадна” та Культурного центру “Буковина”, організувала у своєму приміщенні захід, присвячений Міжнародному Дню захисту дітей, під назвою “Діти без сліз”. У рамках цієї події відбувся конкурс дитячого малюнку, шаховий турнір та конкурс музичного виконання.

Учителька української мови з місцевості Негостина Діяна Фрасенюк, яка була присутня зі своїми учнями на цьому святі, поділилася своїми думками: “У цьому заході взяли участь понад 130 українських діточок зі всіх шкіл, де викладається українська мова як рідна мова зі своїми вчителями, а також діти із садочків. Як зазвичай, на заходах організованих сучавською філією СУР-у, і на цей раз був присутній Генеральний консул України у місті Сучава Василь Боєчко, який привітав дітей і дав їм різні подарунки. Метою цього заходу було заохочення дітей до навчання української рідної мови. Також, діти мали нагоду показати свої таланти та весело провести час. Конкурс мав три розділи. Перший розділ – дитячого малюнку – був організований для маленьких дітей. Координатор цього розділу вчитель та художник Джордже Робчук спонукав дітей малювати те, що вони бажають. “Зробімо цю подію святом великої радості!” — додав він. Теж у цьому розділі виявила свою майстерність з розпису писанок Елена Торак. Другий розділ — шаховий турнір — для дітей IV-VIII класів, координований вчителем Міхаєм Пинзару від спортивного клубу “Аріадна”. Третій розділ — музичне виконання — адресувався всім дітям. Координатором цього заходу був керівник ансамблю “Козачок”. Як відомо, на кожному конкурсі є переможці і переможені. На нашому конкурсі з нагоди Міжнародного дня захисту дітей, всі діти стали переможцями і кожна дитина отримала диплом, солодкі призи та подарунки. Діти почували себе дуже добре: спілкувалися, розважалися, танцювали та співали. Наприкінці було проведено святковий концерт та дискотеку. Я хочу привітати і подякувати організаторам, зокрема Сучавській філії СуР-у та всім тим, хто посприяв проведенню цього гарного заходу.”

У своєму виступі на урочистому відкритті заходів, присвячених Міжнародному дню захисту дітей, під назвою “Діти без сліз”, голова Сучавської філії СуР-у Борис Петрашук сказав, що діти українців з Румунії, які взяли участь у цьому конкурсі, закликають усі причетні сторони до мирного вирішення ситуації в Україні.

У свою чергу, Генеральний консул України у Сучаві Василь Боєчко привітав дітей та організаторів, стверджуючи, що через присутність великої кількості дітей-учасників у конкурсі приміщення Союзу українців у Сучаві стало цього дня справжнім “Палацом українських дітей”.

Фотодобірка в газеті Моніторул де Сучава