Tag: діти

Я
можу, я чарівник – це пароль, а коли потрапляє у світ мрії, казковий
герой – дитина, яка піднялася, навіть і вперше на сцену, створює нову казку.
Це інноваційна концепція, яка цього року відзначає своє повноліття. Точніше,
мова йде про проект, ініційований Фондом Абракадабра під керівництвом актора
Маріана Рилі, що здійснюється у
партнерстві з Національним театром імені Йона Луки Караджале у Бухаресті.

Про те,
як виникла ідея цього проекту розповів Маріан Риля або Чарівник, як його
називають більшість дітей і дорослих через роль, яку він зіграв у телевізійному
шоу для дітей: Це продовження дитячої передачі Абракадабра, яка випускалася
10 років і, в якій діти ставали казковими героями. Тоді я подумав, що маленька
дитина не має терпіння дивитися театральну виставу або телепередачу, вона хоче
взяти у ній участь. Ми вирішили, що найважливіше дати можливість дитині погратися. І де може бути гра цікавішою ніж в театрі, де можна погратися з
актором на сцені. І в 2001 році ми почали перший сезон, на Вербну неділю. Я
подумав, що це важлива подія, це важливе для румунів свято, свято квітів, які
приносять радість, щастя та весняне сонце. І ось так відтоді минуло 18 років.

У виставах можуть взяти участь діти віком від 4 до 10 років, які мають
можливість співати, танцювати та веселитися як у казці. Протягом усього сезону
кожна дитина ає можливість вийти на сцену і стати одним з героїв безсмертних
румунських народних або інших казок, ретельно спланованих акторами Маріаном Рилею,
Адіною Крістеску та іншими.

Докладніше
про це розповідає Маріан Риля: Ми спробували кожного року зосередитися на іншій
темі, як наприклад Ігри дитинства, Казки Міхая Емінеску, Казки Іона
Крянге, Казки Петра Іспіреску, а один рік присвятили навіть Шекспіру. Ми
кілька циклів, кожного року інший цикл, в залежності від пори року, але
особливу увагу ми приділили румунським міфологічним героям, які в порівнянні з
іншими універсальними героями не є такими добрими, як здається на перший погляд
і навіть не такими поганими, як дехто вважає. Ми намагалися завжди, в будь-яку
пору року винести на перший план румунські свята та виняткових героїв, яких ми
маємо, як наприклад Драгобете і баба Докія, як ознака весни. Ми намагаємося
бути дуже уважними і не забувати про свята, розповідати весняні історії,
історії про Великодні свята, про комах, які прокидаються після суворої зими, так
само – квіти. Але найголовніше, це інтерактивність, що ми запропонували ще 18
років тому. Дитина піднімається на сцену, не знає історію або, якщо знає тим краще.
Коли він знає то стає важливим героєм казки, і ми, актори, виконуємо роль поганих
героїв. Тобто дитина завжди буде принцом або принцесою.

Як у
справжній казці, озброєні лише кількома елементами одягу та декору, діти
вчаться перемагати свої страхи і сміливо боротися зі злими казковими героями. Будучи інтерактивними подіями, Чарівник допомагає дітям у ролі, яку вони грають у казці і на радість усіх присутність, іноді буває, що на сцені знаходяться декілька виконувачів одного і того ж героя тому
що, як випливає з гімну Абракадабри, якщо ти дійсно хочеш стати казковим героєм (…), у казці усе дозволено.

Чарівник
сказав нам, що вже 18 років вистави Національного театру для дітей збирають аншлаг, тому він не знає, скільки дітей вийшли на сцену протягом цього часу.
Іноді учні випускних класів або студенти приходять на виставу з ностальгією. Актори їх не впізнають, тому що вони змінилися за час, що минув відколи казка була для них всім. Так само актори не знають напевно, чи яка-небудь дитина-казковий герой, обрала кар’єру в мистецтві і театрі, тому що, як каже Маріан Риля:
Не в цьому полягає мета того, що ми робимо. Ми намагаємося допомогти їм побороти страх, емоції і вийти на сцену і
продовжити гру, тому що основною роботою дитини є гра. Цю мету ми поставили перед собою. І,
звичайно, ми виносимо на перший план казку, наше румунське слово і створюємо образ потреби кожного з нас розповісти або взяти участь у казці.

З мечем в руках із повітряної кульки, обгорнута тканиною, як плаття або плащ, з картонним лотком для яєць замість щита та з розвиненою уявою діти стають казковими героями. Їм не обов’язково знати роль і навіть казку, героями якої стають. Не потрібен ніякий акторський талант. Дитина може бути навіть сором’язливою. На сцені у казці є місце для всіх, а події кожного разу розгортаються по-іншому завдяки спонтанності Чарівника, який вже 18 років чекає дітей щонеділі об 11 годині в
Національному театрі для дітей Абракадабра.

Доступ дітей до інтернету і цифрової технології ще з самого раннього віку є вже очевидним явищем і все більш поширеним в останні роки. Офіційні статистики підтверджують це, як ми дізналися з недавнього дослідження ЮНІСЕФ: молоді люди, віком від 15 до 24 років, складають вікову групу, найбільш підключену, на світовому рівні, приблизно один з трьох користувачів інтернету будучи дитиною або підлітком молодше 18 років. Їм інтернет приносить користь, але одночасно наражає їх на небезпеку.

Також згідно ЮНІСЕФ, приблизно 29% молоді світу – майже 346 мільйонів осіб – не мають доступу до інтернету. Наприклад, близько 60% молодих африканців не підключені до інтернету, в порівнянні з 4% молодих європейців. Отже, доступ до інтернету став і показником економічної і культурної різниці, що очевидно і у нас, як зауважив представник ЮНІСЕФ в Румунії Пітер Бульт: «У такій ситуації знаходяться головним чином діти, які живуть в ізольованих зонах, або які обмежені бідністю, маргіналізацією і надзвичайними ситуаціями. Одночасно, в Румунії відзначається значна різниця між регіонами розвитку, в тому що стосується доступу до інтернету, число людей, які використовували будь-коли інтернет варіює від 87,3% в регіоні Бухареста до менш 70% в північно-східному регіоні, переважно в сільській зоні, де рівень бідності вищий.»

Цифрові відмінності є отже іншими причинами заклопотаності, викликаними доступом до інтернету, крім інших, вже обговорених, таких як агресивність або злочинність онлайн, виявлених Пітером Бультом: «Ми стикаємося таким чином, серед іншого, з залякуванням онлайн і новими видами насильства, зловживання і експлуатація дитини, такими, як наприклад, матеріали з дітьми, підданими сексуальному насильству, зроблені на замовлення клієнта. За допомогою анонімних профілів, створених в соціальних мережах, агресори можуть легше спілкуватися з дітьми, які не усвідомлюють, що загрожує їм небезпека. І в цих випадках, вразливі діти, з низьким рівнем грамотності, піддані більш значним ризикам.»

У Румунії, згідно з дослідженням фонду «Рятуйте дітей», 78% дітей щодня або майже щодня використовують інтернет, а 90% використовують принаймні одну соціальну мережу. Правда, що тільки 17% заявили, що менше часу проводять з сім’єю, друзями і менше займаються через проведені онлайн години. Але одночасно, 45% говорять, що були піддані переслідуванню в онлайн-середовищі. Отже, захист дітей в інтернеті необхідний, саме для того, щоб інтернет став більше джерелом виховання і можливістю гармонійного розвитку. Самі діти усвідомлюють амбівалентність інтернету, як ми дізналися від Костянтина Еуджена Георге, учня шостого класу Середньої Школи імені Фердинанда першого в Бухаресті: «Інтернет для мене є джерелом натхнення та інформації. Я вважаю, що інтернет може бути корисним, але в певних випадках він може стати небезпечним. Наприклад, він допомагає нам на уроках і пошуку інформації для проектів і надає нам різні комплексні знання дуже швидко. Одночасно, в інтернеті існують гри, завдяки яким ми можемо спілкуватися з однолітками. З іншого боку, ми повинні бути дуже уважні, які сайти ми використовуємо, оскільки багато з них можуть нам зашкодити. Важливо, щоб наші батьки і викладачі не забороняли нам використання інтернету, а навпаки підтримували нас в цьому.»

Саме для того, щоб дорослі краще моніторили діяльність дітей в інтернеті, румунська влада опублікували довідник «Перші безпечні кроки в цифровому житті». Він містить елементарну інформацію та поради для безпечного використання інтернету, як ми дізналися від Каталіна Араме, генерального директора , який опублікував довідник Національний центр відповіді на інциденти кібер-безпеки: «Ми розділили інформацію і категорії діяльності дітей на три великі групи: спілкування онлайн, повідомлення даних про них і доступ до змісту. Довідник надає для кожної з цих категорій ряд ідентифікованих небезпек, рекомендує заходи та робить висновки. Звичайно надані заходи технічного характеру. У довіднику надані корисні адреси, де дорослі можуть документуватися і можуть робити перші кроки до моніторингу діяльності дітей. »

Втім, ставити дітей в центрі цифрових політик, як для оптимального використання інтернету, так і для скорочення ризиків, є рекомендацією ЮНІСЕФ.

Хворі діти, які лежать на одному ліжку або з іншою
дитиною-пацієнтом, або з матір’ю, змушені також стояти в черзі перед єдиною ванною відділення педіатричної
онкології Дитячої лікарні імені
Марії Кюрі в Бухаресті. Черги утворюються і перед єдиною
раковиною лікарняної палати, в той час як батьки проводять на стільці, біля
ліжка дитини дні, тижні і навіть місяці
в лікарні. Такою є ситуація в дитячій лікарні імені Марі
Кюрі в Бухаресті, на подвір’ї якої буде побудована інша приватна лікарня для інтегрованого лікування дітей, які
страждають на онкологічні захворювання.

Ініціатором є неурядова
організація Даруй життя, яка бажає бодай щось змінити в чорних статистиках, згідно з якими
в Румунії, один з двох хворих на рак дітей помирає, в той час як в Європі 80% з
них виживають. Румунська
держава нічого не зробила в галузі педіатричної онкології за останні 50 років, як ми дізналися від
представника Асоціації
Даруй життя Кармен Ускату: У
Румунії не існує центр, в якому хвора на рак дитина могла б отримати
інтегроване лікування. Хворі на рак дитині необхідний весь процес лікування:
хіміотерапія, радіотерапія, інтенсивна терапія. У Румунії не має лікарні, яка б
забезпечувала всю процедуру лікування у одному місці, саме тому ми хочемо
змінити цю ситуацію.

Нова лікарня буде побудована на подвір’ї лікарні імені Марії Кюрі за згодою та підтримкою
керівництва цієї лікарні, де спочатку мала місце спроба перерозподілу існуючого
простору. Оана Георгіу інший представник Асоціації Даруй життя стверджує, що: З 2009 року ми постійно відновлюємо онкологічні
відділення та обладнаємо їх. Те саме ми бажаємо зробити й в лікарні імені Марії
Кюрі. Ми бажали перерозподілити педіатричне відділення, таким чином щоб кожна
палата мала власну ванну. Але разом з нашим архітектором ми констатували, що
це неможливо, оскільки простір був занадто вузьким. Не було можливості
забезпечити все необхідне. Ми дали собі справи, що нічого не можна зробити та
що треба побудувати іншу лікарню.

Проект передбачає будівництво лікарні, площею в 8 тисяч квадратних метрів,
а інвестиція становить 8 мільйонів євро. До тепер була зібрана половина цієї
суми від майже 1500 компаній та щомісячних пожертвувань на суму 2 євро від понад
50 тисяч приватних осіб. Але, тому що гра і гарний настрій у вік дитинства мають те саме значення як
й медичне лікування, інша приватна ініціатива намагається забезпечувати і ці
потреби. Табір під назвою Magicamp (Магічний табір), організований в селі Бренешть, в
повіті Димбовіца, надає хворим на рак дітям шанс на якомога більш нормальне дитинство,
– сказала координатор Міхаєла Келіною: Магічний табір був відкритий в 2014 році як табір для
дітей, які страждають на онкологічні захворювання. Починаючи від 2016 року, ми приймаємо
і дітей, які перенесли серйозні опіки та дітей, які страждають від втрати
близької людини та яким необхідна психологічна допомога. У 2014 році, у нашому таборі
було 32 дітей протягом двох тижнів, скільки тривав табір, в 2015 році було 84
дітей протягом чотирьох тижнів, у 2016 році було 180 дітей у двох серіях, а у 2017
році – вже 220 дітей протягом 11 тижнів.

У таборі, за дітьми доглядає цілодобово медична команда. У Магічному таборі
окремі діти завершили лікування, а інші ще проходять цей процес, але всі разом розважаються
завдяки різним іграм. Все це позитивно впливає на психіку дітей. Міхаєла
Келіною:
Після табору, дитина повертається в
лікарню більш підготовленою боротися з хворобою. Безсумнівно, батьки мають дуже
велику роль, оскільки вони є дуже важливим партнером Магічного табору. Вони довіряли нам з самого початку, хоча не були з нами
знайомі. Ми закликали батьків залишити на тиждень свою дитину з нами. Для
батьків це дуже важко, оскільки вони не покидають своїх хворих дітей навіть на
секунду. А ми їм запропонували залишати у нас діти протягом тижня. Було дуже важко,
хоча й батькам необхідно для себе вільного часу або для вирішення різних проблем.

Для того, щоб батьки мали власний простір, розташований неподалік дітей, які
перебувають у лікарні, члени Магічного табору почали
розгортати інший цікавий проект Магічна хата площею 700 квадратних метрів, яка буде побудована біля
найбільшої онкологічної лікарні в Бухаресті. Тут батьки та матері матимуть
можливість варити їжу, прати одяг й навіть плакати, не боячись, що бачитимуть їх діти.

У жовтні Уряд Румунії схвалив проект закону про створення Дитячого Омбудсмена, структури, у повноваження якої входить виключно захист прав дітей, які у свою чергу отримають можливість звернутися безпосередньо до цієї установи. Цим проектом, який вже був внесений на розгляд парламенту, уряд виконав рекомендацію Комітету ООН з прав дитини.

З іншого боку, поява такої установи є дуже потрібною у Румунії, в умовах коли жорстоке поводження з дітьми не є поодиноким випадком, чи скоріше навпаки, і це явище не є новим. Згідно з офіційними даними у 2016 році приблизно 10.000 дітей стали жертвами насильства, що підтверджує зростаючу тенденцію в останні роки. Дитячий Омбудсмен, як нова, окрема і незалежна установа, зможе притягати до відповідальності інші організації, які діють у цій галузі, якщо вони не виконують свої обов’язки.

Голова Національного управління з питань захисту прав дітей та усиновлення Габрієла Коман пояснює: «Є установи, які мають обмежені повноваження в своїй сфері діяльності, наприклад, діти в спеціальних центрах, де управління має право перевіряти дотримання стандартів, чи персонал є достатнім, чи персонал відповідає потребам дитини, чи за дітьми доглядають належними чином, чи йдуть вони до школи, чи соціальний працівник, якщо такий є, виконує свої обов’язки перед дітьми. Що робитиме Омбудсмен? Прийматиме звернення від дітей, скарги щодо невідповідного виконання відповідними установами обов’язків, покладених на них законом.»

У четвер в приміщенні парламенту Національне управління з питань захисту прав дитини та усиновлення й організація «Рятуйте дітей» провели широку публічну дискусію щодо законопроекту про створення Дитячого Омбудсмена. Під час розмови Уповноважений з прав людини Віктор Чорбя сказав, що для отримання адекватного фінансування Дитячого Омбудсмена необхідне серйозне лобіювання. Якщо Парламент затвердить законопроект, Румунія стане 36-ю європейською країною, що має незалежну установу спеціалізовану на захисті прав дітей.

Ми чуємо все більше і більше про проекти реабілітації громадських просторів. І там де намір посилення міської якості переплітається з бажанням виховувати через гру, ми спостерігаємо несподівані досягнення. Один з них буде відкрито в місті Тімішоара в найкоротший час, тобто з наступної весни чекають бенефіціарів. Це аквапарковий експериментальний центр для дітей під назвою Aquapic, де діти та дорослі можуть насолоджуватися пригодами поміж краплі, як оголосили ініціатори проекту. Через 100 років після його будівництва, один зі стічних басейнів на заводі промислової води в Тімішоарі був влаштований, щоб стати сценою конкурсів моделізму та експериментів, пов’язаних з плаванням тіл.

Це була щаслива зустріч між асоціацією з відновлення громадського простору, Urban Survey і місцевою водопровідною компанією Фонд Aquademica, обидві поставили собі за мету перетворити простір, який не використано в місці, де діти вчитимуться про воду та довкілля через експерименти, як розповіла нам Віолета Міхалаке, директор Асоціації Urban Survey, відповідальна за громадські зв’язки в рамках проекту Aquapic: «Завод з виробництва промислової води знаходиться тепер у житловому районі міста, 100-річна будівля, в стилі Art Nouveau, побудована за проектом головного архітектора міста Ласло Секелі, який залишив свій відбиток на розвитку міста Тімішоари, і яка оточена прекрасним парком близько у 3 га, з рослинністю, двома стічними басейнами. Це виняткове місце! Зміни, які ми запропонували в проекті, були спрямовані на влаштування більшої частини парку, майже 2 га, де ми розмістили різні гральні обладнання, де діти дізнаються про воду, про вплив води на різні процеси, про речі, які вони вже вивчають у школі або в дитячому садку, наприклад, кругообіг води у природі, але в нашому парку ці речі будуть пояснені більш приємним і жартівливим способом. Розповідатимемо навіть про процеси, які не навчаються в школі, як греблі, чому відбуваються повені, і все це пояснюватиметься шляхом великомасштабного обладнання, де діти просто експериментуватимуть і гратимуться, адже це ідея всього парку. Експериментувати і гратись, і таким чином, навчитися наблизитись до навколишнього середовища і любити його».

Відновлена за оригінальною моделлю 100-річна будівля була перетворена на живий музей. Деталі подає Віолета Міхалаке: Ми зберегли все, що було всередині, обладнання, машини, клапани, все, що існувало з моменту її введення в експлуатацію в 1916 році, і ми намагалися перетворити цей Завод води на дружнє місце, де як маленькі, так і дорослі могли б зрозуміти, що таке промисловий водяний завод, як він працював, і зрозуміти цей технологічний процес промислового виробництва води, технологічний процес, який в даний час є історією, адже промислова вода більше не виробляється.

Цей експериментальний центр Aquapic для дітей очікує своїх відвідувачів з весни, а це пов’язано з тим, що використання води під відкритим небом та експерименти можуть проходити лише в теплий сезон. Ми запросили Віолету Міхалаке розповісти про деякі експерименти, якими діти можуть насолоджуватися в парку: Є багато експериментів. Наприклад, у нас буде спецобладнання ловити відходи з каналізації. Це дасть змогу дітям дізнатися, що ми можемо кидати в канал, і що ні. Тобто лише такі предмети, які каналізаційна система може обробляти. Це є метою однієї з установок. У них буде також етап, коли вони навчатимуться переробляти речі, які кидаються у каналізацію. Інша установка називається Безліч запитань, яка має форму краплі води. Діти матимуть різноманітні запитання та відповіді, і, через введення в дію різних частин обладнання, вони зможуть знайти правильну відповідь на різні екологічні питання.

Крім того, міні-лабораторія, створена в павільйоні усередині заводу, відкриє двері в захоплюючий світ хімічних експериментів. Ми можемо лише сказати, що Експериментальний центр Aquapic для дітей призначений дітям віком від 5 до 12 років.

Відсутність інтересу до читання, учні, зацікавлені більше комп’ютером ніж книгами, зайняті батьки, у яких не
вистачає часу читати своїм дітям … Ось лише кілька причин
невдоволення стосовно ставлення молодого покоління до книг, причини, які стали постійною темою публічного дискурсу останніх років стосовно виховання. Однак, нещодавно з’явилися і приватні
ініціативи, які мають намір змінити це ставлення, замість того, щоб скаржитися, вони
намагаються змінити цю
ситуацію на краще.
Наприклад, одна бухарестська
неурядова асоціація
організувала перший ярмарок дитячої книги BOOKerini в Бухаресті.

Протягом вихідних, діти мали доступу до книг за зниженими цінами, в
центральному книжковому магазині Кертурешть, але водночас
мали нагоду брати участь у різних майстер-класах на тему читання. Один з
організаторів цієї події Валентина Бику подає деталі: Ми ставимо наголос на якісну книгу і
хочемо, щоб діти подружилися з книжковими персонажами, тому велику
увагу приділяємо організуванню цього ярмарку. Наприклад, ми влаштували спеціальні стенди та полиці, щоб було зручніше дітям найти улюблені книги. Одночасно, діти можуть сидіти на подушках або диванах, щоб
їм було комфортніше.Одночасно, в книжковому магазині Кертурешть, на
останньому поверсі ми влаштували виставку для дітей, яку ми організували разом з ними за місяць до
початку ярмарку. Теж там ми провели майстер-класи для дітей.

Протягом трьох днів, ярмарок відвідувало велике число дітей, батьків та викладачів, здається, що спростовує враження, що молоді особи більше не читають. Валентина Бику: Усупереч цій думці, діти читають і навіть багато читають,
але без того, щоб їх зобов’язувала навчальна програма. Цей факт, ми виявили працюючи з дітьми і це повинні зрозуміти і батьки і вчителі. Діти читають не тому, що зобов’язані це
робити, вони не обов’язково читають рекомендовані їм книги. Я вважаю, що найважливіше
є те, щоб дати їм можливість відкрити для себе задоволення від читання
з раннього віку. Саме тому ми організували цей
ярмарок, який
відрізняється від інших подібних заходів, оскільки ми створили спеціальний
простір для читання, як наприклад намети. Ми організуємо
майстер-класи для написання
казок, для створення
ілюстрацій для цих казок. Ми дійшли висновку, що діти все ж таки читають. Перший випуск
ярмарку BOOKerini підтверджує
нам це. У перший день, ярмарок відвідали майже 700 дітей, які взяли участь в різних заходах. І ми сподіваємося, що їх
число збільшиться в майбутньому.

Діти не тільки читають, а й пишуть. Ми виявили цей
факт на ярмарку BOOKerini,
на якому ми провели
розмову з Делією Каланча, наймолодшою ​​письменницею видавництва Хуманітас – як сама представляє себе – автор книги, написаної та ілюстрованої нею під назвою День з життя Делії. Тепер їй 9 з
половиною років, вона малює з трирічного віку, а після того, як навчилася
читати, малюнки були натхненні читанням. Ось , що відповіла Делія на
запитання Які книги їй
подобаються?: Найбільше я люблю фантастичні книги, а також ті, які написав Роальд
Дал Матильда та Чарлі
і шоколадна фабрика . До речі, мені подобаються всі його книги. Я
читаю щодня.

Іншим молодим автором є 10-річний Петру Бузя, який разом з його
молодшою ​​сестрою Смарандою написали та ілюстрували книгу ‘Короткі, але веселі історії. Про свою ідею розповів нам
сам Петру: Якось
увечері, коли мені було нічого робити, я вирішив написати казку. Я почав
писати, потім прочитав її та показав мамі, яка сказала, що їй сподобалася. Я пишу зокрема казки, бо я дуже люблю читати казки. Але недавно я вирішив писати і
про моє життя.

У свою чергу 11-річна Петра почала писати, після того, як
стала завзятою читачкою: Сьогодні ж я почала писати книгу, але мені
подобається також ілюструвати книги. Мені читали батьки, але після того, як я навчилася читати, я
багато читала сама. Мені читала і бабуся, але вона засинала з книгою в руці,
так що я вирішила читати далі тільки сама.

Роль батьків у залученні дітей до читання є суттєвою,
як до речі в будь-якому
з інших аспектів виховання. Саме тому фестиваль читання для дітей під назвою Наратив, в рівній мірі призначений також батькам. Там ми розмовляли з Анною, матір’ю хлопчика і дівчинки, яка сказала нам, чому
вона привела своїх дітей на цей фестиваль: Я хочу, щоб їх більше цікавили книги, маючи на
увазі той факт, що тепер діти більш зацікавлені телевізором,
інтернетом
і телефоном.
Здається, що у них зникло бажання до читання. Мій 10-річний хлопчик почав читати сам, але іноді йому необхідна підтримка з мого боку. Дівчинці поки що читаю
я, власне ми читаємо разом, бо вона в першому класі і тільки зараз вчиться
читати. Але часу не вистачає. Тому я почала приходити на фестиваль Наратив, щоб вони
почали читати самі.

Фестиваль Наратив, який в цьому році проводиться втретє,
організований асоціацією Куртя Веке та пропонує дітям 3000 безкоштовних місць в
різних майстер-класах, покликаних стимулювати інтерес до читання. Заступник
голови асоціації Міруна Мейрошу стверджує: Ми організуємо майстер-класи на різні теми, за допомогою яких намагаємося
показати дітям, наскільки весело може виявитися читання. Одночасно, ми
намагаємося розвивати їх творчі здібності, критичний дух і здатність
обговорення, за допомогою поєднання читання з різними техніками, перейнятими з
візуальних мистецтв. Є й майстер-класи читання різними іноземними мовами.
Крім цих заходів, у нас є і конференції для батьків, в рамках яких ми
намагаємося ознайомити батьків з сучасними техніками та підходами в стосунках з дитиною, щоб залучати
її до читання.

У Румунії, вакцинація дітей буде обов’язковою, відповідно до закону, прийнятого урядом. Імунізація буде проводитися з вакцинами, що передбачені в національному календарі, а також тими, що використовуються в разі епідемій, коли йдеться про все населення або тільки певні групи. Проект закону буде відправлений в Парламент для обговорення та затвердження, і набуде чинності 1 січня 2018. Відповідальність за вакцинацію дітей носять батьки, законний представник, або, залежно від випадку, особа, відповідальна за виховання і догляд за дитиною. Відмова від вакцинації має бути в письмовій формі.

Законопроект передбачає створення технічної групи з координації діяльності по вакцинації у Міністерстві охорони здоров’я, яка розробить національну стратегію в цьому сенсі. Водночас, у повітах так Бухаресті будуть створені комітети, які спостерігатимуть за процесом вакцинації. Нормативний акт встановлює також створення запасу вакцин, які будуть використовуватися в особливих ситуаціях.

Галузевий міністр Флоріан Бодог представив нові дані про вакцинацію дітей: «Минулого місяця були щеплені 67000 дітей, і близько 43000 не були знайдені на місці проживання; з одного боку, тому що тепер період канікул, а з іншого боку, тому що багато дітей перебувають за кордоном. Ми будемо їх знову шукати. Рівень відмовлення від вакцинації складає 12%.

Згідно із законом, при запису до садочку або школи установа зобов’язана вимагати сертифікат, виданий сімейним лікарем, у якому зазначається, якщо дитина вакцинована або ні. Обов’язкову вакцинацію роблять від дифтерії, правця, кашлюку, кору, краснухи, епідемічного паротиту та гепатиту B. У даний час багато батьків відмовляються від вакцинації. Їх побоювання пов’язані з можливими побічними ефектами на здоров’я малят, на фоні поширеної інформації в ЗМІ.

Радіо Румунія приєдналося до демаршів щодо інформування про переваги вакцинації та провело інформаційну кампанію, попередивши про небезпеку, на яку наражаються діти, чиї батьки відмовилися від вакцинації, враховуючи, що близько 180 тисяч дітей невакциновані проти кору. Крім того, Румунія переживає найбільшу епідемію кору в останні роки. Більше 30 дітей загинуло з вересня минулого року, коли спалахнула епідемія, і кілька тисяч захворіло.

З 28 квітня по 1 травня у Клуж-Напоці пройшов перший Форум
Української Молоді Румунії організований і фінансований Молодіжною Організацією
Союзу Українців Румунії (МОСУР) у партнерстві з Радіо Румунія Клуж та
Національним Румунським Телебаченням Клужу. На цю подію прибуло більше 50-ти
представників повітових молодіжних організацій СУР з Араду (5), Мараморощини
(16), Сату-Маре (5), Ботошанів(5), Сучави (10), Караш-Северину (4) та звичайно
ж Клужу. Серед присутніх на відкритті знаходилися голова СУР та депутатПарламенту Румунії – пан
М.М.Петрецький, перший заступник голови СУР – пан В.Пасинчук, замісник голови
СУР – пан доктор-лектор І.Гербіль, голова повітової органзації Мараморщини -
пан М.Петрецький, голова молодіжної організації СУР – пан Л.Романюк,
генеральний секретар СУР – пані Л. Горват, скарбник СУР – пан В.Бучутата інші.

Делегація з України налічувала біля 15-ти людей. До неї входила
група дітей із зони АТО (місто Волноваха), депутат Верховної Ради України з
м.Чернівці – пан Г.І.Тіміш, засновниця журналу «Бізнес Woman» та відомий громадський діяч – пані Г.Я.Крисюк,
голова відділу молоді, сімї та спорту Головацької районної ради та голова ГО
«Жіноча рада Донбасу» – пані О.Я.Сидоренко
та ще декілька представників українських громадських організацій та
медіа.

Після прослуховування гімну Румунії і України ведучі
зачитали вітальні листи від посольства України у Румунії та від Української
Тимчасової Координаційної Ради. З вітальними словами виступили пан Лівіу
Романюк – головний організатор форуму, а також пан М.М.Петрецький – голова СУР.
Промовники підкреслили безсумнівну зростаючу роль молоді у сьогочасному
суспільстві, а відтак і актуальність її формування. Було наголошено, що форум
ставить собі за ціль об’єднати навколо себе етнічних українців з усієї Румунії
і не тільки, бо «тільки об’єднавшись ми досягнемо поставлених цілей».

Живою і емоційною була двомовна промова пана Григорія
Івановича Тіміша. Пан депутат Верховної Ради України та спів-голова групи
«Дружби між парламентами України і Румунії» привітав ініціативу румунської
молоді, подякував за запрошення, яке дало змогу зустрітися з румунськими
давніми партнерами та вселяє надію про співпрацю з новими. Пан депутат пообіцяв
для Форуму наступного року забезпечити фінансову підтримку і зі сторони
українських депутатів.

Пані Ганна Крисюк у промові роповіла про міжнародний
соціальний проект «Діти просять миру» за участю дітей, що проживають поблизу
зони військових дій на Сході України. Він реалізується у 12-ти країнах світу за
підтримкою Світового Конгресу українських Організацій, Міністерства молоді та
спорту України, а також Міністерства закордонних справ України та інших
громадських організацій і осіб. Мета цього проекту – досягти миру в усьому
світі, не тільки в Україні. Діти-учасники приймають участь у різноманітних
спортивних змаганнях, конкурсах, акціях і проектах. Талановиті переможці і
учасники таких заходів влаштовують презентації, на яких розказують або і
показують результати цих подій, а також спілкуються зі своїми однолітками з
різних куточків України та з-за кордону. Вони таким чином звертають
увагу як можна більшого кола людей до проблеми війни, до потреби цих дітей
вести нормальний спосіб життя – спокійно вчитися, розважатися, подорожувати і
розвиватися. Як координатор цього проекту промовиця зазначила: «… я пишаюся цими дітьми. Саме вони для
мене є героями України, …вони є найкращим тилом для наших захисників…Через
цей проект, я думаю, ми дійсно можемо зробити майбутнє для … дітей світу …
корисним. І воно буде давати можливість поважати одне одного, поважати
українців цілого світу; гуртуватися заради розвитку як і наших держав так і
інших.»

Голова СУР отримав в подарунок від
українських діточок Віночок Миру і Єднання ручної роботи разом з писанками,
прапорцями і ангелами миру, які були вручені також і організаторам Форуму та
депутатові Верховної ради України. Сюрпризом став музикальний подарунок від дівчаток Елізавети Перебайло та Карини
Жадан, які виграли конкурс талантів по вокалу. Відкриттям не тільки для мене
став танцювальний ансамбль «Червона калина» з Балківців Сучавського повіту. Всім
відомий гопак у їх виконанні вразив в першу чергу насиченістю акробатичними
фігурами і рухами, які через складність рідко виконують навіть визнані
українські колективи. На завершенні офіційного відкриття виступив всім відомий
серед українців Румунії колектив з Мараморощини «Червона калина» під
керівництвом пана Мирослава Петрецького.

Тематичні засідання «Роль молоді у цивільних подіях»
другого дня роботи Форуму розпочалися презентацією відомої в Україні особи – пані Г.Я. Крисюк. Мова йшла про
зростаючу роль громадського діяча у сучасному суспільстві, про вдало обрану
тематику, методи і технології залучення медіа та інвесторів до реалізації
будь-яких проектів. Автор доповіді просто, легко, майстерно провела 2,5 годинну
презентацію з теоретичними і практичними порадами, слайдами,
відео-презентаціями і навіть невеличким конкурсом-трейнингом про залучення
уваги медіа і суспільства до такої громадської події як Форум Української
Молоді Румунії. Незабутніми для всіх присутніх стали відверті зізнання та
сповнені гумору перекази авторки пов’язані з особистим досвідом в організації і
проведенні різних заходів. «Для мене
українська діаспора і молодь української діаспори – це майбутнє України. Як би
це банально і смішно не виглядало. Бо саме вони – наш тил. …Ми готові бути
вашими партнерами…, готові приїжджати, вчити, ділитися досвідом. Бо тільки
разом ми можемо змінити майбутнє, щоб не було тих війн, … тієї чорноти.»
– підкреслила вона у підсумках.

Буковинська майстриня Іонела Тощук з повіту Сучава,
розповіла у своїй презентації про особистий досвід роботи з молоддю шкільного
віку з трьох повітів у рамках проекту «Традиційне мистецтво – ідентифікаційна
книга душі», який проводиться вже два роки. Діти мали можливість попробувати
свої сили і вміння у плетінні, шитті та створенні писанок. Було зрозуміло, що
цей досвід учням сподобався. Про корисність цієї ініціативи засвідчило негайне
запрошення авторки до проведення таких же акцій і в інших сусідніх
повітах.

У другій половині
дня не дивлячись на досить прохолодну погоду учасники Форуму приєднались до
міжнародного флеш-мобу #тризубцеукраїна, створивши живий український тризуб.
Було знято і відео-кліп до «Міжнародного дня української вишиванки» для якого
всі учасники одягнули національний український одяг. Найбільш очікуваним
гостями з України був «Футбольний турнір миру» між учасниками Форуму та
хлопцями з проекту «Діти просять миру». Українським дітям вдалося виграти з
рахунком 8:6. Переможці в подарунок отримали крім задоволення медалі та
шкіряний м’яч.

«Найкраща інвестиція в майбутнє – це інвестиція у молодь і
талановитих дітей» – не раз чулося на Форумі. Ця відома істина заставляє не
одне покоління найкращих людей вкладати сили, час і кошти у виховання та
формування підростаючого покоління. Бо то ж вони будуть розвивати суспільство і
країну, їм доведеться розв’язувати проблеми, на які ми не знайшли рішення. То ж
якою має бути молодь? Чого вони мають навчитися від нас? Якими мають стати? «Немає аналогу, немає трейнінгу, немає ціни людській
простоті і щирості. І якщо ми всі будемо більш простішими і щирішими…
якщо би ВСІ українці ставилися одне до одного так …і в першу чергу
керівництво, то в нас не було би зараз війни.» – ділилася з нами думками
пані Крисюк.

(Автор: Ольга Сенишин)

Протягом багатьох років, Румунія переживає нове соціальне явище, з великим впливом на дітей, а саме міграція батьків до країн з більш розвиненою економікою. Для кращого життя, багато батьків залишають своїх дітей з родичами. Якщо з матеріального погляду можуть бути покриті деякі потреби і бажання, з емоційного погляду відправлення за кордон одного з батьків або навіть обидвох залишає величезні прогалини в душах дітей.

Вони переживають справжню трагедію, тому що ніхто і ніщо не може замінити, коли-небудь, відсутність одного з батьків. Вони відчувають себе покинутими і стикаються з емоційними, соціальними і освітніми труднощами. Психологи стверджують, що туга за батьками проявляється депресією, самотністю, низькою самооцінкою, почуттям провини, недооцінкою.. Крім того, діти батьки, яких на заробітках за кордоном, проявляють знижену мотивацію до навчання та життя. Деякі з них навіть мають суїцидальні тенденції, тому що ніхто не розуміє їх страждання. Цифри, про які повідомляє влада, не відображають реальність. Йдеться про 94 662 дітей, яких Національний орган із захисту дітей та усиновлення представив в останній доповіді, з яких 20.560 з обома батьками заробітчанами і 12 837 з одним батьком заробітчанином. Це діти, що залишилися під опікою родичів. З іншого боку, деякі дослідження показали, що 350 000 дітей перебувають в цій ситуації, що становить 10% румунських дітей.

Петруца Соаре піклується протягом двох років 9-річною онучкою. Її батьки працюють в Англії і приходять додому два рази в рік. Дитина щаслива, тому що її приносять багато подарунків: В даний час вона не тужить за батьками, тому що спілкується з ними щовечора. Допомагає нам організація Рятуйте дітей. Там діти в купі, виконують домашнє завдання, і беруть участь у різних заходах, і багато, багато подорожують. Дитина задоволена, тому що її виконують всі бажання, батьки заробітчани купують їм все, що вони хочуть. Вона, в свою чергу, задовольняє батьків результатами в навчанні, і я пишаюся нею, тому що вона вчиться добре, і повторяю, її дуже подобається діяльність, яку проводить організація Рятуйте дітей. Вона не може без цієї організації.

Елена пішла працювати в Іспанію 10 років тому. Два хлопчики, учні початкової школи, залишились з родичами. Незважаючи на те, що вона проводила з ними 2-3 місяці на рік, хлопчики не змогли адаптуватися, багато страждали: Мені було досить важко залишити двох маленьких дітей. Через 10 років я зрозуміла, що це не був хороший вибір, діти виросли і ми втратили найкращі роки нашого життя. Хоча я приходила і проводила з ними 3 місяці на рік, цього було недостатньо, щоб виростити і навчити їх належним чином. Тепер вони більше не слухають мене.

Масштаби явища дітей з батьками, які працюють за кордоном, призвели до розвитку на національному рівні мереж спеціалізованих послуг для цих дітей. Організація Рятуйте дітей влаштувала такі послуги як для дітей та їхніх батьків, так і для осіб, які піклуються про цих дітей. Анка Стамін, координатор програми Рятуйте дітей розповідає: Організація Рятуйте дітей ініціювала ще з 2010 року послуги підтримки дітей з батьками, які працюють за кордоном, але і для людей, які піклуються про них. При відкритті програми Школа після школи, в навчальних закладах. Йдеться про близько 17 таких місцевих програм, де діти приходять після занять або до занять, і виконують домашнє завдання, беручи участь у вільний час з іншими дітьми у різних заходах. Їм допомагають спілкуватися з батьками за кордоном за допомогою технічних засобів. Вони також користуються інтернетом та психологічним консультуванням, щоб допомогти їм подолати цю складну ситуацію. У той же час, люди, які доглядають за ними також отримають користь від консультування психологів, щоб допомогти їм зрозуміти потреби дітей в цей період, і краще ставитися до них. Якщо особа, яка піклується про дитину є родичем, користується й вона психологічним консультуванням для реалізації тимчасового делегування батьківських прав, необхідне, якщо один з батьків або обидвоє є заробітчанами.

Організація Рятувати дітей оголосила ще в 2015 році першу телефонну і онлайн-службу консультування для дітей, які постраждали від економічної міграції. На європейському рівні налічується понад 1,5 мільйона дітей, які постраждали від того, що їхні батьки стали заробітчанами, тому європейські інститути шукають рішення. Євродепутат Віктор Негреску хоче ініціювати за допомогою європейських коштів, національну програму, яка буде представлена на розгляд Парламенту Румунії. Ця програма допоможе румунами в діаспорі повернутися додому і реінтегруватись на ринок праці в Румунії. Будуть створені необхідні механізми для більш швидкого визнання дипломів, кваліфікації та їхнього професійного досвіду, і більш легкої інтеграції дітей, які жили в діаспорі в систему освіти в Румунії.

Румунія стикається з епідемією кору, а число підтверджених випадків захворювань викликає занепокоєння. Міністерство охорони здоров’я оголосило, що до цих пір було зареєстровано понад 6 400 захворювань, найбільш в тіміському повіті, на заході. 25 дітей померли від кору, в основному невакциновані. Для того, щоб зупинити поширення вірусу, лікарі рекомендують щеплення щонайменше 95% дітей двома дозами вакцини проти кору. Міністр охорони здоров’я Флоріан Бодог підтвердив, що вакцинація є єдиним способом шляхом, якого можна запобігти захворювання.

Він сказав, що майже вирішено кризу вакцини від кору, адже 110 000 доз вже розподілено повітовим відділам охорони здоров’я, а також щодо 300 000 підписано контракт про придбання. У свою чергу, президент Румунського Товариства мікробіології Александру Рафіла попередив, що між 5 і 7% батьків відмовилися від вакцинації дітей, і майже одна третина не йдуть до лікаря для імунізації. Саме тому, в якості заходів щодо обмеження масштабів епідемії кору, влада почала ще в грудні минулого року, кампанію вакцинації проти кору, епідемічного паротиту та краснухи у дітей у віці від 9 місяців до 9 років.

Крім того, проект закону про вакцинацію найближчим часом буде на порядку денному парламенту. Цей законопроект був винесений на громадське обговорення за участю лікарів, батьків та представників фармацевтичної промисловості. Батьки, які беруть участь в дискусіях, і які хочуть щоб імунізація була правом дитини, а не обов’язком, запропонували відкликання законопроекту. Також вони закликають владу брати на себе відповідальність за побічні ефекти вакцин, тому вони кажуть, що Міністерство охорони здоров’я буде змушене придбати продукцію вищої якості.

Ірина Анастасіу, представник Федерації православних організацій Pro-Vita з Румунії зазначила: Ми не кажемо батькам щепити або ні дитину. Ми рекомендуємо їм добре поінформуватись про побічні ефекти вакцин, і те саме рекомендуємо МОЗ, правильно інформувати батьків, з огляду на тисячі випадків у всьому світі дітей, які постраждали від вакцин, і поінформовані батьки можуть вирішити, чи слід вакцинувати своїх дітей чи ні.

Директор у Міністерстві охорони здоров’я Амалія Шербан сказала, що всі зібрані думки будуть представлені робочій групі по розробці закону про вакцинацію: Буде розроблений і прийнятий набагато кращий законопроект, щоб всі діти були вакциновані.

Побачимо, коли закон про вакцинацію вступить в силу, враховуючи, що імунізація є єдиним способом, щоб захворювання можна запобігти.

Протягом цього місяця відбувається в Румунії кампанія «Вакцинація рятує життя», оголошена Румунським товариством сімейної медицини та мікробіології в партнерстві з Асоціацією Про імунізація. Після того, як ініціатори кампанії були в кількох містах країни, низка освітніх заходів для батьків і дітей представить, до кінця, правила профілактики, а й інформації від фахівців. Президент Асоціації Про імунізація Анка Дрегенеску пояснила: «Знизився рівень вакцинації в Румунії і значно зросло число хвороб, які можна запобігти за допомогою вакцинації. Нам потрібна прозора кампанія з інформування населення. Ми повинні також бити на сполох. Уже маємо 5728 випадків захворювання на кір, і 25 дітей загинуло.

За словами Анки Дрегенеску люди повинні правильно розуміти відношення вигоди – ризики з точки зору імунізації за допомогою вакцинації, і що це єдиний спосіб профілактики гострих інфекційних захворювань, які можуть дати довгострокові ускладнення та призвести до виникнення різних вад. Їх демарш приходить в умовах, коли лікарі стурбовані великою кількістю батьків, які відмовляються щепити дітей. У свою чергу, деякі батьки вважають, що це порушує право на охорону здоров’я і життя через вплив несприятливих реакцій, які мають вакцини. Вони кажуть, що через законопроект про вакцинацію, що винесений на громадське обговорення, порушується право на освіту дітей, через обумовлення прийому в школу тільки тих дітей, які вакциновані.

Перед тим, як потрапити до громади, діти повинні бути щеплені, каже лікар Іон Гергіна з Національного інституту здоров’я матері і дитини. Іон Гергіна: «Це і рекомендація ВООЗ, не лише моя рекомендація. У Франції не можеш прийти з, дитиною до школи без вакцинації. Є країни, які не приймають а ні дорослих, якщо не пройшли програму вакцинації.

Міністр охорони здоров’я Флоріан Бодог привертає увагу на те, що батьки повинні прийти з дитиною до лікаря і бути проінформовані про побічні ефекти вакцин, але не зобов’язані вакцинувати дітей. Флоріан Бодог: «Батьки мають право відмовитися, але якщо вони відмовляються повинні взяти на себе цю відмову. Я десь читав, що вакцина, як і хрещення для дитини. Якщо ми віруючі і хрестимо дитину, я не розумію, чому не вакцинуємо дітей.

На прохання міністра охорони здоров’я, Європейська комісія схвалила рішення про тимчасове призупинення всередині ЄС експорту комбінованої вакцини, яка захищає від кору, епідемічного паротиту та краснухи. Єврокомісія вважає виправданим цей захід, враховуючи, що Румунія стикається з епідемією кору, яка почалась рік тому, і більше того, не має запасів вакцини.

У Національному палаці дітей в Бухаресті було свято! В кінці січня пройшов Фестиваль інтеграції, у якому протягом двох днів, взяли участь звичайні діти і діти з особливими потребами. Це був свого роду художній марафон, який включав в себе поезію, танці, співи і спортивні змагання.

Організатором вже ХІУ фестивалю Адела Ханафі, голова Асоціації Коніл, є матір’ю дитини з діагнозом СДУГ- синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, і з особистого досвіду, зрозуміла наскільки важливо, щоб всі діти могли взаємодіяти незалежно від їх особливостей. Так народилася Асоціація Коніл, якою вона керує, і так стартував Фестиваль інтеграції сім років тому. Деталі подає Адела Ханафі: Я зрозуміла, що у моїй ситуації є багато інших батьків, і ми вирішили створити Асоціацію, яка б зібрала разом всіх дітей, будь то типові або нетипові і спробувати змінити менталітети, і показати, що діти з особливими потребами не становлять небезпеку для інших. Навпаки, вони можуть допомогти їм розвинути себе, якщо ми навчимо іх урок терпимості, інтеграції та любові, і ці речі корисні для обидвох сторін. Саме тому ми створили Асоціацію Коніл, яка в даний час нараховує близько 300 дітей, в тому числі 100 з особливими потребами.

На тій же сцені типові діти і діти з особливими потребами виступили дуже добре. Розповідає Адела Ханафі: Це був дуже хороший захід, у нас було 1500 дітей, які виступали на сцені. Це був художній марафон надзвичайної якості. У заході взяли участь діти з Бухареста та всієї країни. У нас були діти з дитячих будинків, а також діти асоціацій, які займаються дітьми з особливими потребами, а й з танцювальних клубів, дитсадків, шкіл, які прийшли з тим, що вони найкраще підготували, тому що більшість з них приходять з перших випусків фестивалю і ми дуже раді бачити їх, як вони прогресують. З кожним випуском вони стають все більш конкурентоспроможними і з більшими досягненнями.

І оскільки до Асоціації Коніл включені діти від 3 до 18 років, і на сцені фестивалю виступили артисти різного віку. Ця подія стала життєвим уроком як для дітей, так і для батьків, сказала нам наша співрозмовниця, і це тому, що жодна дитина не буде жити ізольованою. Вона буде зустрічатись з різними людьми, і повинна знати, як адаптуватися і працювати з кожною з них.

Школа Асоціації Коніл працює за звичайним графіком, але в системі, адаптованій до потреб кожної дитини, тут 85% дітей з особливими потребами та 15% звичайних дітей. Адела Ханафі: Ми працюємо за адаптованою програмою. Кожна дитина вчиться в своєму власному темпі. І це дуже важливо. Ми не повинні виховувати лише математиків або експертів з румунської мови, як це трапляється, взагалі, в звичайних школах. Ми повинні викрити у кожній дитині те, що вона знає найкраще робити і допомогти їй. Часто діти зазнають принижень, якщо вони не мають досягнень, якщо не є олімпійцями, і це створює величезний психологічний тиск на них. Тому ми рекомендуємо, щоб батьки спробували і інші варіанти і побачити, що можуть робити ці діти і спробувати мотивувати і заохочувати їх у цьому напрямку.

З досвіду 12-річної діяльності Асоціації Адела Ханафі сказала нам, що все змінюється і батьки зрозуміли, що об’єднання дітей типових з нетиповим не є небезпечним, навпаки, це вигідно обом сторонам. Так що діяльність Асоціації не зупиняється на цьому, вона впроваджує кілька проектів: У нас є багато проектів. Наступний захід ConilFest відбудеться 13-14 травня, але до тих пір ми проводимо дуже важливу кампанію, яка називається Віддай до школи нетипову дитину. Під час кампанії ми організуємо різні заходи, як марафон або ярмарок мерцішорів. У нас розгортається кампанія під назвою Доброчинна спільнота»,у ході якої з дітьми нашої школи і всієї асоціації виготовляємо невеликі предмети, які потім продаємо, а отримані гроші використовуємо для створення середньої школи У-УІІІ класи, яку ми дужае хочемо мати, тому що діти вже у четвертому класі, і вони повинні вчитися в тій же манері.

Весна приходить однаково для всіх нас, але дітей з Асоціації Коніл застає в різних заходах.

Eematico навчить тебе знаходити відповіді на
хитромудрі запитання’ – таким є
девіз позашкільної програми, яка діє
вже протягом півтора року. Кінцева мета курсів полягає в тому, щоб
малолітні інженери, систематично
вправляючись в чомусь, розвивали та вдосконалювали свої здібності, зокрема у
соціальній сфері: спілкування, уміння вести переговори, працювати спільно,
дотримувати співробітництво, та у
когнітивній сфері – розвиток мислення в усіх його формах, розв’язання проблем,
усвідомлення поняття простору, розвиток пам’яті, уявлення тощо.

Теслярування, виготовлення різних
іграшок, блоків для піднімання вантажів, все це може допомогти до до доброго засвоювання геометрії, руху тіл у просторі, знань щодо механізмів, електрики.
Іон Некулай, один із координаторів організації Eematico розповідає: Оскільки
вважаємо, що забава є основним
механізмом набуття знань, ми розробляємо програми виховання шляхом забави й
активного випробування. Ми розробляємо програми для дітей віком від трьох до
шести років, а також для дітей від семи до дванадцяти років. Ми розвинули також
діяльність для дорослих та людей старшого покоління. Існують три великі
програми: Я можу – програма
виявлення та усвідомлення шляхом забав сфери піклування дорослих, адресується
дітям віком від трьох до шести років, яка може бути поширена й для дітей
старшого покоління в залежності від матеріалів, якими вони користуватимуться.
Маємо також два проекти, розрахованих для дітей віком від семи до двадцяти років. Науковий фахівець – це один із цих
проектів, який зазнайомлює дітей поняттями
природознавства. Інший проект, відомий під назвою Інженерія стосується
авантюри щодо чотирьох великих сфер інженерії, а саме: хімічної, електричної,
цивільної і механічної де діти внаслідок колективної діяльності та завдяки значним
дослідженням, набувають чіткої уяви щодо цих галузей діяльності. Існують також
інші програми, зокрема літні табори, як наприклад, будівельний та архітектурний
табори.

Проект Науковий
фахівець’ створює
можливість дітям ознайомитися з поняттями й певними явищами природи, з якими
вони стикаються у щоденному житті. Іон Некулай додає: Наші проекти базуються на модулях й розраховані на чотири лекції змінної тривалості. Наріжним каменем цих проектів є активна діяльність, що є першочерговою. Щодо Наукового фахівця діти набувають там знань з геометрії, стосовно руху предметів, з електрики тощо. Ці проекти допомагають дітям сприймати свідомо,
тобто закріпити знання набуті в школі. Необхідна інформація передбачає як
діяльність, так і матеріали,.якими користуються діти в процесі своєї діяльності.

Чому дощ має запах? Чому клий липкий? Чому ми чуємо
удар блискавки? Чому
батько може підняти машину лише за допомогою домкрата? Чому опалена
глина більш тривка ніж звичайна глина? – це лише декілька запитань з-поміж численних
запитань, відповіді на які діти одержують на курсах інженерії. Організатори
курсів підготовили чотири модуля хімічний, електричний, механічний та цивільний.
Ці модулі допомогають дітям усвідомлювати у який спосіб вони можуть змінити
дійсність за власним бажанням й одночасно, зрозуміти закони й можливі ресурси.
За допомогою Хімічного
модуля діти
ознайомлюються із світом хімії, з тим як розподілені в ньому хімічні речовини,
у якому стані можуть знаходитися вони, як диференціюють їх люди шляхом почуттів та вимірювальних інструментів, у який спосіб з’єднюються та роз’єднуються ці
речовини, що визначає крок до органічного світу. Електричний модуль – це модуль для
проведення експериментів завдяки яким юні дослідники знайомляться з Колумбом, Вольтою, Ампером та Омом,
відтворюючи звичайні експерименти завдяки яким ці вчені стали славнозвісними. Підйомна, важіль, похила
площина, дрейф горизонтальний коловорот,
колесо з віссю та гвинт – є кількома героями Механічного модуля. У рамках Цивільного
модуля застосування
поняття знання щодо статики та механіки,
значення структури різних матеріалів та факторів, явищ, які обумовлюють будівництво. Під час таборів організуються усі
ці проекти. Деталі подає Іон Некулай: Ми розробили для наших таборів дві теми.
На перший рік було заплановане будівництво парку розваг. Діти будували разом із
нами цей парк розваг, із стендами, з алеями, квітами, обладнанням для відпочинку
та розваги та roller-coaster. Цього
року ми організували табір під назвою « Зелена галактика . Ми
прагнули сприяти дослідженням дітей у сфері будівництва уявних планет. Отже
діти відтворили різні планети, уявно аналізували різні форми конструкції.
Спільна праця та будівництво є центральними пунктами цих літніх таборів.

Багато цікавих речей пропонує дітям група
цих людей, багаті на ідей та на потяг до розваги.