Tag: корупція

  • 28 травня 2021 року


    КОРОНАВІРУС – Кількість людей,
    інфікованих Sars-CoV-2 в Румунії, продовжує зменшуватися. Влада оголосила у
    п’ятницю про виявлення 321 нового випадку після обробки майже 33 000 тестів. На
    жаль за минулу добу 43 особи померли, а загальна кількість смертей від нового
    коронавірусу перевищила 30170. Таким чином Бухарест та всі регіони Румунії перебувають у «зеленій»
    зоні поширення коронавірусу. Паралельно триває національна кампанія вакцинації.
    З її початку 27 грудня 2020 року майже 7,6 мільйонів доз було введено понад 4,2
    мільйонам людей, з яких більше 3,3 мільйонів отримали обидві дози вакцини.
    Понад 1000 лікарів, студентів, медсестер та адміністративного персоналу беруть
    участь з п’ятниці до 31 травня на добровільних засадах у другому ентапі
    Бухарестського марафону щеплення. На першому етапі марафону, з 7 по 10 травня,
    було щеплено понад 20 тисяч людей. З іншого боку, 1 червня набудуть чинності
    нові пом’якшення карантинних обмежень.




    ЗАМОРОЖЕНІ КОНФІЛКТИ – Румунія вперше
    зуміла внести до порядку денного засідання міністрів закордонних справ країн ЄС,
    яке відбулося у Лісабоні, питання заморожених конфліктів у країнах Східного
    сусідства. Міністр Богдан Ауреску заявив в ефірі Радіо Румунія, що
    запропоновані заходи націлені на створення позиції спеціального представника
    Європейського Союзу з питань заморожених конфліктів та стійкості країн Східного
    партнерства, застосування санкцій щодо таких регіонів, як Придністров’я, а
    також надання підтримки після пандемії. Глава румунської дипломатії пояснив, що
    весь Євросоюз усвідомлює небезпеку заморожених конфліктів, а також те, що за
    ними стоїть Росія. На неформальній зустрічі міністрів закордонних справ
    держав-членів Європейського Союзу (у форматі Гімніча) у Лісабоні також були
    обговорені проблеми розширеного Чорноморського регіону, відносини між ЄС та
    Африкою і стратегічне бачення ЄС щодо Індо-Тихоокеанського регіону.




    ЕКОНОІМКА – Розбудова постпандемічної
    Румунії не означає повернення до попереднього стану, а значний прогрес на шляху
    до нового етапу і ця мета може бути досягнута за допомогою Національного плану
    відновлення та стійкості (PNRR), заявив у п’ятницю президент Клаус Йоганніс.
    Він виступив із закликом до загальної мобілізації та солідарності для підтримки
    та реалізації плану за кілька днів до його подання до Європейської комісії.
    Інвестиції не можуть працювати без реформ, пояснив глава держави, зазначивши,
    що Румунія матиме в розпорядженні близько 80 мільярдів євро. Настав час всім
    відповідальним політичним силам вийти з партійної логіки, продемонструвати
    солідарність, відповідальність і підтримати ці національні зусилля, – додав
    Клаус Йоганніс. Опозиційна Соціал-демократична партія
    заявила, що кабінет міністрів цим планом погодився на заходи жорсткої економії та
    повідомила про намір оголосити уряду вотум недовіри. У четвер і парламенти
    Австрії та Польщі ратифікували Європейський план відновлення на суму 672 млрд
    євро, що дає змогу завершити процес ратифікації на рівні ЄС. Кожна держава-член
    повинна подати національний інвестиційний план до Брюсселя, це вже зробили 19
    країн Євросоюзу, а Румунія планує це зробити 31 травня.




    КОРУПЦІЯ – Національне управління по
    боротьбі з корупцією в Румунії повідомило, що у квітні 2021 року 48 фігурантів
    у справах про корупцію були остаточно засуджені. Серед них -голова повітової ради,
    заступник мера, кеолишній мер одного з шести секторів Бухареста, президент та
    два директори Бухарестської торгово-промислової палати, начальник повітової
    поліції, військовий лікар, президент Колегії психологів Румунії. За даними цитованого джерела
    зазначеними 48 засудженими були скоєні такі злочини як: одержання хабара, давання хабара,
    купівля впливу, торгівля впливом, шахрайство з коштами з європейських фондів, а
    призначені суддями покарання варіюються від 6 років ув’язнення до 10 місяців
    умовного позбавлення волі.

    МІСІЯ МВФ – Експерти Міжнародного
    валютного фонду вважають, що румунська влада повинна відновити боротьбу з
    корупцією, а також зусилля з підвищення
    ефективності державного управління та вдосконалення управління державними
    підприємствами, – йдеться у висновках, опублікованих за результатами місії з
    оцінки румунської економіки.
    «Зусилля Румунії щодо боротьби з корупцією протягом періоду до вступу в ЄС були визнані на міжнародному рівні. Однак
    як боротьба з корупцією, так і зусилля, спрямовані на підвищення ефективності
    адміністрації, повинні бути активізовані. Не може бути зближення рівня життя з
    рівнем багатших економік ЄС без зближення стандартів економічного управління»’, – йдеться у заяві МВФ. Крім того, експерти МВФ вважають, що ще
    одним пріоритетом румунської влади є зміна тенденції погіршення фінансових
    показників діяльності державних підприємств, а це вимагатиме посиленого
    моніторингу та реформ, передусім в
    енергетичному і транспортному секторах.
    «Поліпшення управління державними підприємствами буде ключовим фактором для освоєння коштів з фондів ЄС, сприятиме зменшенню розривів
    у державній інфраструктурі з іншими країнами ЄС та досягненню кліматичних
    цілей. Покращення корпоративного управління державними підприємствами є одним найважливіших перших кроків»,
    – стверджують експерти МВФ.

  • Доповідь GRECO щодо Румунії

    Доповідь GRECO щодо Румунії






    Румунія продовжує відставати у здійснені реформи в
    сфері правосуддя та у боротьбі з корупцією, йдеться в останній доповіді Групи
    держав Ради Європи проти корупції (GRECO). Згідно з документом, Румунія виконала
    лише 5 із 18 рекомендацій цього органу Ради Європи з антикорупційного
    моніторингу. Загалом влада сповнена рішучості виправити або відмовитись від
    багатьох суперечливих правових реформ, схвалених попередньою
    соціал-демократичною більшістю, йдеться у доповіді.




    Незважаючи на це, рівень виконання рекомендацій
    щодо протидії корупції серед
    парламентарів, суддів та прокурорів залишається незадовільним. Що стосується членів
    румунського парламенту, рівень залишається незмінним, за винятком деяких
    процедурних вимог, були впроваджені лише дві із дев’яти рекомендацій.




    Враховуючи важливість цих рекомендацій для
    запобігання корупції серед парламентаріїв, GRECO наголошує, що для їх
    реалізації необхідні більш рішучі дії. Стосовно попередження корупції серед
    суддів та прокурорів, у звіті вказується, що й в цьому напрямку так само
    потрібні більш рішучі кроки. Після внесення суперечливих поправок до законів,
    які регламентують роботу системи кримінального судочинства у 2017-2018 рр.та порушення GRECO процедуруad-hoc щодо Румунії, Групи держав Ради Європи
    проти корупції визнає, що були вжиті певні заходи та ініціативи, які можуть
    виправити багато недоліків у цій галузі.




    У доповіді також наголошується на необхідності
    посилення ролі Вищої ради магістратури в цьому процесі, а участь виконавчої гілки
    влади, тобто Міністра юстиції, у призначенні кандидатів на вищі прокурорські
    посади чи їх звільнення, має бути обмежена для забезпечення незалежності
    судової гілки влади. Необхідно також встановити чіткі та об’єктивні критерії переведення
    суддів та прокурорів на вищі посади з урахуванням їх реальної кваліфікації та
    заслуг.




    У Бухаресті, прем’єр-міністр ліберал Флорін Кицу
    заявив, що звіт GRECO свідчить про те, що Румунія знаходиться «на правильному
    шляху». Законодавство у сфері правосуддя буде «понівечене» і ми не матимемо ситуації, подібних до тих, що
    були у 2017 – 2019 роках, – додав він.




    GRECOвстановлює антикорупційні стандарти до діяльності держави та контролює
    відповідність практики цим стандартам. Допомагає виявити недоліки в
    національній антикорупційній та пропонує необхідні законодавчі, інституційні чи
    оперативні заходи, надає майданчик для обміну найкращими рішеннями в галузі викриття
    й запобігання корупції. У даний час до її складу входять 47 держав-членів Ради
    Європи, Білорусь, Казахстан та США.

  • Уряд вирішив розформувати спецвідділ Генпрокуратури

    Уряд вирішив розформувати спецвідділ Генпрокуратури


    Створений у 2018 році, коли при владі
    перебувала Соціал-демократична партія, Спеціальний відділ з розслідування
    злочинів, вчинених суддями та прокурорами (SIIJ), який називають Спецвідділом,
    був розформований. Протягом порівняно короткого існування цього спеціального відділу
    було чимало суперечливих моментів, а рішення уряду про його розпуск відповідає
    рекомендаціям європейських та міжнародних організацій. Його називають інструментом,
    винайденим Соціал-демократичною партією для звільнення своїх людей від
    кримінального відповідальності та, щоб «поставити на своє місце» непоступливих суддів
    та прокурорів.



    Найвідомішим провадженням Спецвідділу було
    застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд щодо Лаури Кодруци
    Кьовеші, на той час головного прокурора Національної антикорупційної дирекції, посада, на чолі якої вона здобула неабиякі
    результати – засудження та ув’язнення відомих політиків та магістратів у
    провадженнях за фактом корупції.



    Цей запобіжний захід було застосовано
    відносно Лаури Кодруци Кьовеші саме тоді, коли вона мала бути в Брюсселі для участі
    у процедурі відбору кандидатів на посаду Генерального прокурора Прокуратури ЄС,
    на яку, до речі, згодом Лаура Кодруца Кьовеші була призначена. Підписка про
    невиїзд з країни та заборона давати інтерв’ю засобам масової інформації були
    скасовані через кілька днів Верховним судом, який констатував відсутність
    підстав для відкриття кримінального провадження.



    Згідно зі звітом Генеральної
    Прокуратури про результати роботи у 2019 році, Спеціальний відділ з
    розслідування злочинів, вчинених суддями та прокурорами за весь рік спрямував
    до суду лише два обвинувальні акти з 417 проваджень, відповідно 415 – було закрито.
    Крім цього до суду не було скеровано жодної справи про корупцію.



    Результати діяльності цієї структури
    чинний міністр юстиції Стеліан Іон назвав ганебними, а її розформування – актом
    нормальності: «Правосуддя не починається і не закінчується Спеціальним відділом.
    Є багато інших проблем, але ця була включена до плану дій Уряду, яку ми зобов’язалися
    вирішити відповідно до меморандуму, що передбачає низку кроків, що потрібно здійснити
    для припинення дії Механізму контролю та співпраці Європейського Союзу (МКС). Усі
    європейські організації: Група держав проти корупції (GRECO), Венеціанська
    комісія, Європейська комісія, у звітах МКС в унісон заявили, що створення цього відділу у Румунії означає
    крок назад.»


    Від опозиційної Соціал-демократичної
    партії, колишній міністр юстиції Роберт Казанчук розкритикував цей законопроєкт.
    На його думку, це політичне втручання у діяльність судової влади, враховуючи
    те, що проти цієї ініціативи виступила Вища рада магістратури. Але Стеліан Іон нагадав,
    що та сама Вища рада магістратури рішуче виступала проти створення Спецвідділу Генпрокуратури.

    Міністр також сказав, що ситуація має повернутися до попереднього стану, а провадження
    щодо суддів та прокурорів – перейняті компетентними прокуратурами відповідно до
    компетенції. Ті, що стосуються організованої злочинності – Дирекцією з
    розслідування організованої злочинності і тероризму, корупційні справи – Національною
    антикорупційною дирекцією, а решта – прокуратурами
    при Апеляційних судах та Генеральною прокуратурою.


  • 10 – 16 січня 2021 року

    10 – 16 січня 2021 року

    Румунія, під знаком нового коронавірусу


    Другий етап національної кампанії вакцинації
    проти SARS
    CoV-2 почався,
    у п’ятницю, в Румунії. Глава держави Клаус Йоханніс також вакцинувався, у п’ятницю,
    щоб ознаменувати, за його словами,
    початок другого етапу, на якому будуть щеплені пріоритетні групи ризику, а саме дорослі старше 65 років та люди з хронічними захворюваннями незалежно від віку, а також працівники ключових галузей. Кількість щеплених осіб може перевищити
    6 мільйонів. На першому етапі, який розпочався 27 грудня, були
    імунізовані працівники сфери охорони здоров’я та соціальної сфери.
    Прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що темпи імунізації прискоряться, починаючи
    з другого етапу, метою будучи щеплення понад 10 мільйонів людей до вересня
    поточного року. З початку пандемії було зареєстровано близько 700.000 випадків
    зараження новим коронавірусом, а загальна кількість смертей, пов’язаних із COVID-19, перевищила 17.000. Тому, уряд вирішив, на звернення Національного
    комітету з надзвичайних ситуацій, продовжити термін дії режиму надзвичайної
    ситуації ще на 30 днів на національному рівні. Рішення, яке набуло чинності в
    четвер, передбачає збереження обмежень, ведених владою для скорочення кількості
    захворювань новим коронавірусом, включаючи обов’язковість носіння захисної маски
    в громадських приміщеннях та заборону пересування під час ночі. Залишаються в
    силі заборони щодо організації та проведення мітингів, демонстрацій або
    концертів, а також правила щодо організації культурних, мистецьких і спортивних
    заходів. Богослужіння та колективні молитви здійснюватимуться всередині або просто
    неба з дотриманням протипандемічних правил. У найближчі 30 днів буде збережена
    заборона на організування ювілеїв та вечірок у критих або відкритих
    приміщеннях.


    Школи в Румунії можуть знову
    відкритись 8 лютого


    Президент Румунії Клаус Йоханніс
    оголосив, що більшість шкіл знову відкриються 8 лютого, якщо епідеміологічна
    ситуація не погіршиться. Це дата, коли починається другий семестр навчального
    року. Глава держави пояснив, що система буде децентралізованою, залежно від
    місцевого рівня зараження на COVID-19. Клаус Йоханніс
    повідомив, що остаточне рішення буде прийнято в ході нового засідання 2 лютого.
    Зараз, навчання проводиться по всій країні в режимі онлайн. Щодо вищої освіти,
    яка є автономною, рішення про відновлення чи відмову від очного навчання прийматиметься
    кожним університетом окремо.




    Підвищення зарплат та невдоволення
    працівників




    Уряд Румунії підвищив, на
    цьому тижні, мінімальну валову зарплату, яка сягатиме з першого січня 2021 року
    2300 леїв (приблизно 470 євро) на місяць. Це означає що мінімальна валова
    зарплата зросла приблизно на 3% з урахуванням рівня інфляції 2,2% та реального
    зростання продуктивності праці на особу на 0,8% у 2020 році. За офіційними
    даними, в Румунії налічується близько 1,4 мільйона працівників, які отримують
    мінімальну зарплатню. Вони становлять більше чверті зі загальної кількості
    економічно активного населення країни. Для персоналу з вищою освітою зі
    принаймні одним роком досвіду за фахом, мінімальна гарантована валова зарплата
    залишається на рівні 2350 лей (приблизно 480 євро), сума, яка не включає бонуси
    та інші доплати.З іншого боку, працівники поліції,
    державного управління, соціальної допомоги та пенітенціарних установ
    незадоволені їхніми зарплатами. Профспілкові лідери цих секторів взяли участь, у
    середу, у мітингу перед будівлею Міністерства праці, подібні заходи протесту
    відбувалися також в інших великих містах країни. Вони виступають проти замороження
    урядом зарплат у державному секторі на рівні грудня минулого року, і вимагають,
    серед іншого, усунення дисбалансу в оплаті праці працівників державного сектору
    та кореляції збільшення мінімальної заробітної плати зі зростанням споживчих
    цін. Теж на цьому тижні відбулися протести членів та представників профспілок у
    галузях охорони здоров’я та освіти, які висловили невдоволення щодо заморожування
    заробітної плати в бюджетному секторі.




    Чи збільшуються пенсії в
    Румунії цього року?


    У середу, Конституційний суд
    Румунії не задовольнив подання Уряду про оскарження Закону, що, серед іншого,
    передбачає збільшення пенсійного балу на 40%. Документ буде відправлений до Президента,
    який може або підписати його, або скерувати Парламенту на нове доопрацювання.
    Прем’єр-міністр Флорін Кицу знову наголосив на тому, що в нинішніх економічних
    умовах, серйозно постраждалих від кризи у сфері охорони здоров’я, немає
    ресурсів для підтримки такого зростання. Він нагадав, що минулого року пенсії
    зросли на 14 відсотків, що означає 9 мільярдів лей (понад 1,8 мільярда євро) на
    додаток до державного бюджету в цьому році, але наразі проєкт державного бюджету ще опрацьовується і поки що не було вирішено,
    що станеться з пенсійним балом поточного року. З опозиційного табору СДП заявляє,
    що представить власну альтернативу держбюджету і доведе, що в ньому є гроші для
    підвищення пенсій. Соціал-демократи також стверджують, що рішення
    Конституційного суду є правильним і що Закон про збільшення пенсії на 40 % має
    набути чинності у нинішній редакції.




    Експрем’єр Румунії Келін Попеску Терічану звинувачений
    у корупції




    Президент Румунії Клаус
    Йоганніс дав свою згоду, за поданням Генерального Прокурора Румунії, на
    притягнення до кримінальної відповідальності ексспікера Сенату Румунії та
    колишнього прем’єр-міністра Келіна Попеску Терічану за звинуваченням в
    одержанні хабара. Прокурори Національного антикорупційного управління Румунії
    стверджують, що Келін Попеску Терічану, у 2007-2008 роках, коли був
    прем’єр-міністром, отримав він австрійської компанії непряму неправомірну
    вигоду в розмірі близько 800 тис доларів, у вигляді оплати консультаційних
    послуг. Прокурори стверджують, що взамін він зобов’язався виконати свої
    обов’язки, відповідно прийняти низку постанов на користь цієї компанії. Келін
    Попеску Терічану відкидає звинувачення і каже, що справа містить лише
    припущення, за допомогою яких прокурори намагаються нанести шкоди його іміджу. І
    колишній лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня, ув’язнений за
    корупцію, також переслідується у новій справі, оголосила на цьому тижні Національна
    антикорупційна дирекція.

  • 12 січня 2021 року

    ПРЕСКОНФЕРЕНЦІЯ -
    Реформи більше не можуть чекати. 2021 рік є важливим для майбутнього розвитку
    Румунії, це рік, протягом якого мають бути закладені основи
    здорового перезавантаження суспільства, – заявив у вівторок президент Клаус Йоганніс
    на своїй першій у цьому році пресконференції. Він наголосив на необхідності
    припинення епідемії COVID-19 та відновлення роботи всіх секторів економіки. На
    думку глави держави, цього року обов’язковим є початок процесу перезавантаження
    держави, зосередження уваги на доступі громадян до державних послуг та
    інформації, оцифруванні та дебюрократизації на всіх рівнях. Для того, щоб мати
    можливість рухатися вперед з максимальною швидкістю нам потрібно зупинити
    епідемію, а масове щеплення – єдине
    рішення для якнайшвидшого повернення до нормального життя, – додав Клаус Йоганніс.
    Президент наголосив на важливості досягнення успіху, щоб отримати імунізацію
    населення на національному рівні. Глава держави оголосив, що публічно зробить
    щеплення від COVID-19 15 січня, коли розпочнеться другий етап національної
    кампанії вакцинації.


    КОРОНАВІРУС
    – Сьогодні уряд продовжив ще на 30 днів режим надзвичайної ситуації, запроваджений
    у травні, після двох місяців надзвичайного стану. Поточні обмеження залишаться
    в силі, в тому числі ті, що були схвалені місяць тому, пов’язані з холодною порою
    року та гірським туризмом. Гірськолижні траси залишаються відкритими, але з
    уникненням скупчення людей, що є основним способом запобігання поширенню нового
    коронавірусу. Тим часом 3697 нових лабораторно підтверджених випадків інфікування
    SARS-CoV-2 було виявлено за останню добу у Румунії, в результаті проведення 23 тис.
    тестів на національному рівні – повідомила Група стратегічної комунікації. За
    цей же період 156 осіб померло, а загальна кількість смертей від коронавірусу
    перевищила 16 880. 8783 людини з COVID-19 госпіталізовані у спеціалізованих лікарнях,
    з них 1073 – перебувають у реанімації. З моменту спалаху пандемії в Румунії
    новим коронавірусом заразилися майже 677
    тис. осіб, з яких близько 90% вже одужали. Кількість румунів за кордоном,
    підтверджених новим коронавірусом, досягла 7 264, а кількість смертей
    залишається незмінною – 133.

    ЩЕПЛЕННЯ -
    Прем’єр-міністр Флорін Кицу у вівторок схвалив запит до Європейської комісії
    щодо надання Румунії ще 8 мільйонів доз вакцини BioNTech/Pfizer, на додаток до
    12,7 мільйонів доз, вже зарезервованих румунською владою. Прем’єр-міністр також
    заявив у своєму дописі на Facebook, що, крім вакцини BioNTech/Pfizer, Румунія
    уклала контракт на 3,4 мільйона доз, вироблених компанією Moderna. Теж у
    вівторок координатор національної кампанії вакцинації проти нового коронавірусу
    доктор Валеріу Георгіце заявив, що платформа реєстрації населення до другого
    етапу вакцинації запрацює 15 січня. Він уточнив, що на цьому етапі запрацюють
    750 центрів із понад 1700 пунктами вакцинації. Другий етап охопить людей віком
    понад 65 років, хворих на хронічні захворювання, людей із соціальних центрів та
    осіб, які працюють у ключових сферах румунської економіки. З початку
    національної кампанії, 27 грудня, у Румунії було щеплено 134 000 людей.




    КОРУПЦІЯ – Генеральним Прокурором Румунії внесено подання до Президента
    Румунії Клауса Йоганніса для одержання згоди на притягнення до кримінальної
    відповідальності ексспікера Сенату Румунії та колишнього прем’єра Келіна
    Попеску Терічану за звинуваченням в одержанні хабара. Прокурори Національного
    антикорупційного управління Румунії стверджують, що Келін Попеску Терічану у
    2007-2008 роках, коли був прем’єр-міністром отримав він австрійської компанії
    непряму неправомірну вигоду в розмірі близько 800 тис доларів, у вигляді оплати
    консультаційних послуг. Взамін він зобов’язався виконати свої обов’язки, відповідно
    прийняти низку постанов на користь компанії, – кажуть прокурори. У листопаді
    2018 року аналогічне подання було внесено до Сенату Румунії для одержання згоди
    на притягнення до кримінальної відповідальності на той час сенатора Келіна Попеску
    Теречану, але в червні 2019 року члени верхньої палати парламенту більшістю
    голосів відхилили подання прокурорів. Цього разу прокурори антикорупційного управління
    заявляють, що були зібрані додаткові докази та з’явилися нові дані у справі.




    КИЇВПрезидентка Республіки
    Молдова Майя Санду та її український колега Володимир Зеленський у вівторок у Києві привітали
    відновлення двосторонніх відносин на рівні глав держав та наголосили на
    стратегічному значенні співпраці між двома державами. Майя Санду, сьогодні
    здійснила свій перший після інавгурації офіційний візит, до сусідньої України,
    на запрошення свого українського візаві. Як повідомляє Радіо Кишинів, президенти
    двох сусідніх країн заявили, що створять спільну раду на рівні глав держав для
    обговорення питань двостороннього порядку денного. Майя Санду та Володимир
    Зеленський також наголосили на необхідності покращення економічних
    стосунків в
    екологічній та енергетичній сферах. Переговори також були зосереджені на
    будівництві сучасної автомагістралі, яка з’єднає Кишинів та Київ, включаючи
    будівництво мосту через Дністер у регіоні міста Сорока. Відносини між двома
    державами були холодними з 2016 по 2020 роки, коли президентом Республіки
    Молдова був проросійський соціаліст Ігор Додон, якого Майя Санду перемогла на
    листопадових виборах. Нагадаємо, що щойно після інавгурації Майї Санду, 29
    грудня Кишинів з офіційним візитом відвідав президент Румунії Клаус Йоганніс.
    За підсумками переговорів глави двох сусідніх держав прийняли Спільну
    декларацію, спрямовану на зміцнення двостороннього стратегічного партнерства.




    ПРОФІЦИТ – Європейський Союз зафіксував профіцит
    поточного рахунку на рівні 75,6 млрд євро (2,2% ВВП) у третьому кварталі 2020
    року. Відповідні дані у вівторок оприлюднило Європейське бюро статистики -
    Євростат. У період з липня по вересень 2020 року 19 країн-членів ЄС зафіксували
    профіцит поточного рахунку, на першому місці – Німеччина (62,9 млрд євро),
    Італія (25,3 млрд євро) та Нідерланди (17 млрд євро). Вісім інших держав-членів
    у третьому кварталі 2020 року зафіксували дефіцит поточного рахунку. На першому
    місці була Франція (11,4 млрд євро), потім Румунія (3,9 млрд євро) та Бельгія
    (2,6 млрд євро).


    КОВІД – Сьогодні в одній з бухарестських лікарень, на 63 році життя, помер
    румунський актор Богдан Станоєвіч. Він був госпіталізований у важкому стані після
    зараження новим коронавірусом. Колишній міністр у справах румунів звідусіль у
    2014 році і кандидат у президенти на виборах 2019 року, він був одним з
    громадських діячів, який критикував заходи влади, спрямовані на запобігання поширенню
    COVID-19.


    ПРОТЕСТИ
    – Профспілки працівників в галузі охорони здоров’я та соціальної допомоги, незадоволені постановою
    уряду, яка передбачає замороження зарплат та пенсій цього року, сьогодні пікетували будівлю уряду та префектури в регіонах. Профспілковці оголосили, що вони пікетуватимуть
    міністерства охорони здоров’я, праці,
    фінансів, а також уряд та парламент Румунії під час дебатів щодо закону про Державний
    бюджет Румунії на поточний рік. Вони планують написати відкритий лист
    президенту, членам парламенту Румунії та Європарламенту, в якому хочуть привернути
    увагу на те, що Румунія є єдиною європейською країною, яка в розпал пандемії
    зменшує доходи працівників, безпосередньо задіяних до боротьби з новим
    коронавірусом.




    АВТОПРОМ
    – Продажі нових автомобілів у Румунії зменшився на 22,6% у 2020 році порівняно з
    попереднім роком, хоча кількість зареєстрованих нових авто зросла за останні
    чотири місяці року, а продажі зелених автомобілів зросли на 103,5%. Про це у
    вівторок повідомила Асоціація виробників та імпортерів автомобілів (APIA). У грудні було зафіксовано найбільшу
    кількість нових транспортних засобів (легкових автомобілів, комерційних
    автомобілів, мікроавтобусів та автобусів), зареєстрованих в Румунії в 2020 році
    (відповідно 18 363 одиниці), що є четвертим місяцем поспіль зростання (+
    18,5%).




    ШКОЛА
    – Згідно з опитуванням, проведеним World Vision Romania, більшість учнів та вчителів
    підтримують відновлення очного навчання. Таким чином, 88% дітей хочуть
    повернутися до школи, а 84% вчителів вважають, що школа готова знову відкрити свої
    двері з дотриманням протиепідемічних норм. Більше половини дітей кажуть, що їм
    потрібно швидко надолужити шкільну програму, але це має бути зроблено виважено,
    уникаючи перевантаження, а третина школярів каже, що їм потрібна підтримка
    вчителів та адаптація навчального змісту до часу, що залишився до завершення навчального
    року. Найбільші побоювання вчителів, пов’язані з поверненням до школи,
    стосуються прогалин учнів, а також великого обсягу матеріалу, що має бути надолужено.
    У понеділок, після різдвяно-новорічних свят, у Румунії стартували останні три
    тижні першого семестру навчального року, а навчальний процес відбувається
    виключно в дистанційному режимі. Влада планує відносити очне навчання 8 лютого,
    коли розпочнеться другий семестр, але це буде можливим лише якщо це дозволить рівень
    зараженості, – заявив міністр освіти Сорін Кимпяну.

  • Нова справа про топ-корупцію?

    Нова справа про топ-корупцію?






    Колишній міністр довкілля, вод і лісів у попередньому ліберальному уряді Костел Алексе опинився під прицілом прокурорів у корупційній справі. Президент Клаус Йоанніс схвалив подання антикорупційного управління щодо згоди на притягнення ексміністра до кримінальної відповідальності, що є обов’язковим процесуальним етапом у справах проти високопосадовців.

    Костел Алексе протягом попереднього року, в період з листопада 2019 року по листопад 2020 року, очолював міністерство навколишнього середовища, а в даний час очолює Яську повітову раду, найсильніший оплот лібералів на сході країни, слаборозвиненої частини Румунії, яка вже багато років політично перебуває під контролем лівих соціал-демократів. Прокурори підозрюють Алексе в отриманні хабара та підбурювання до розкрадання.

    Антикорупційні прокурори стверджують, що виявили факти, що дають підстави для обґрунтованої підозри в тому, що у березні-квітні 2020 року, підозрюваний, у зв’язку з виконанням службових повноважень, вимагав від директора металургійного комбінату вироби з листового металу. Взамін він пообіцяв надати комбінату необхідні дозволи на викиди парникових газів та вирішити проблему моніторингу вжитих ним заходів щодо закриття невідповідного звалища відходів. Відповідну неправомірну вигоду у вигляді 22 тон бляхи вартістю 103 000 леїв (понад 20 тис. євро), міністр отримав двома частинами через компанію його родича, – зазначають слідчі.

    Колишній міністр Костел Алексе щойно після оголошення НАД щодо направлення подання Генерального прокурора про надання згоди на його притягнення до кримінальної відповідальності, сказав, що довіряє правосуддю і, що хоче якомога швидшого розгляду цієї справи. «Я не просив і не брав неправомірну вигоду у зв’язку з виконанням службових повноважень, порушуючи закон», – заявив ліберал. Він пообіцяв не говорити публічно про ситуацію, що склалася на даному етапі провадження, додавши, що в наступний період хоче ознайомитися з висунутими йому звинуваченнями. Крім цього він висловив готовність до повної та прозорої співпраці зі слідчими органами.

    Це досить делікатна проблема для Націонал-ліберальної партії, «першої скрипки» нового коаліційного уряду, затвердженого наприкінці минулого року, враховуючи те, що Алексе є не тільки головою Яської повітової ради, але й лідером місцевої філії партії.

    З іншого боку, на відміну від своїх політичних опонентів з Соціал-демократичної партії, ліберали не спробували заблокувати в парламенті чи на інших процедурних етапах розслідування спрямоване проти їхнього однопартійця. Однак найголовнішим є те, що антикорупційне управління дає ознаки життя. Останнім часом воно перебувало в стані летаргії після примусової відставки Лаури Кодруци Кьовеші, яка між часом очолила Прокуратуру ЄС. Нагадаємо, що її усунення з посади головного прокурора Національної антикорупційної дирекції у липні 2018 року президентом Йоганнісом, змушеним відповідним рішенням Конституційного суду, було визнане Європейським судом з прав людини зловживанням.

  • 30 жовтня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару попередив, що наступні три-чотири тижні будуть особливо складними, а влада докладає зусиль для обмеження збільшення кількості нових випадків захворювання на Covid-19, аби вийти на плато. Він уточнив, що в даний час в відділеннях реанімації є 1200 ліжок із можливістю їх збільшення до 1500, а пацієнти з COVID-19 отримують те саме лікування, що й за межами країни. У пятницю було підтверджено понад 6540 нових інфекцій. За останню добу 103 людини померли від SARS-CoV-2, а з понад 11 тис. госпіталізованих пацієнтів, 917 перебувають у важкому стані у відділеннях інтенсивної терапії. Тривожна ситуація також спостерігається у столиці, де за останню добу було зареєстровано 900 випадків коронавірусної хвороби. Станом на сьогодні від SARS-CoV-2 у Румунії померло 6867 людей. Прем’єр-міністр Людовік Орбан заявив, що осносною метою зараз є виявлення конкретних місцевих причин, які сприяють поширенню коронавірусу. Він знову наголосив, що уряд ще не розглядає варіант введення додаткових обмежувальних заходів на національному рівні.



    ЄВРОСОЮЗ – Європейський Союз виділить 220 мільйонів євро для перевезення хворих на COVID-19 всередині Євросоюзу, – оголосила у четвер ввечері глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен після відеоконференції, в якій взяли участь лідери країн-членів. Одночасно буде створена платформа, за допомогою якої експерти можуть надавати поради національним урядам, ділитися передовим досвідом, гармонізувати наукові рекомендації та уникати суперечливих повідомлень. Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав до координації зусиль в умовах кризи в галузі охорони здоров’я та наголосив на необхідності виділення більше коштів на диверсифікацію джерел закупівлі майбутніх вакцин.



    КОЛЕКТИВ – Президент Клаус Йоганніс поклав вінок біля місця трагедії, яка сталася пять років тому в бухарестському рок-клубі «Колектив». Теж сьогодні глава держави підписав закон про надання пожиттєвої безкоштовної медичної допомоги постраждалим від трагедії. У пятницю був організований «живий людський ланцюг» в память про жертв пожежі в «Колективі». 65 людей загинули внаслідок пожежі, яка виникла через феєрверк, під час рок-концерту. 150 молодих людей все ще потребують медичної допомоги через отримані опіки. Кілька людей було заарештовано тоді, зокрема власники клубу та представники піротехнічної компанії, яка займалася феєрверками. Тим часом судовий розгляд, в якому суд першої інстанції вже виніс перший вирок, перебуває на етапі апеляційного розгляду, що триватиме приблизно до грудня. Тисячі людей вийшли на вулиці після трагедії «Колектив», незадоволені тим, як влада впоралася з ситуацією, а тодішній соціал-демократичний уряд подав у відставку.



    КОРУПЦІЯ – Національний антикорупційний директорат Румунії оголосив колишньому міністру охорони здоровя Ніколаю Бенічоу про підозру у торгівлі впливом та хабарництві, наклавши арешт на його майно, відповідно нерухомість та рахунки. Прокурори, яким напередодні депутати дали згоду на притягнення ексміністра до кримінальної відповідальності, стверджують, що під час перебування на посаді міністра молоді та спорту (2014 р.) він нібито вимагав від двох бізнесменів суму приблизно 1,3 млн. леїв ( понад 265 тис. євро), аби переконати міністра охорони здоровя залишити на посаді або призначити директорів кількох лікарень, а також для розподілу коштів для лікарень, з якими хабародавці мали постійні контракти. Згодом, будучи т.в.о. міністра охорони здоров’я, а потім повноцінним міністром, він отримав ще 2,6 мільйона леїв (приблизно 537 тисяч євро). Ніколає Бенічою перебуває в парламенті вже четверту каденцію і його кожен раз був обраний в списках опозиційної Соціал-демократичної партії. У 2018 році він перейшов до лав партії Pro Romania, очолюваної колишнім прем’єр-міністром і екссоціал-демократом Віктором Понтою.



    БЕЗРОБІТТЯ – У Румунії у вересні рівень безробіття становив 5,2%, на 0,1% нижчий ніж у серпні. Про це сьогодні оголосив Національний інститут статистики. Рівень безробіття серед чоловіків був на 1,1% вищим, ніж серед жінок. На тлі поступового відновлення діяльності, шляхом поступового послаблення обмежень, запроваджених в контексті пандемії COVID-19, кількість безробітних у вересні, зменшилася до 471 000 осіб проти 479 000 осіб у попередньому місяці. Однак кількість безробітних залишається вищи, порівняно з аналогічним місяцем попереднього року (368 000 осіб), повідомляє також Національний інститут статистики.

  • Європейські прокурори склали присягу

    Європейські прокурори склали присягу




    Європейська
    прокуратура офіційно розпочала свою діяльність інавгураційним засіданням, яке
    відбулось у понеділок у Суді ЄС. Нову установу очолює Лаура Кодруца Кьовеші,
    колишня голова Національної антикорупцій дирекції Румунії. Я зобов’язуюсь
    виконувати свою функцію в повній незалежності, в інтересах Союзу в цілому, не
    вимагати та не приймати вказівок від жодної особи чи організації поза
    Європейської прокуратури. Я також зобов’язуюсь дотримуватися зобов’язання щодо
    конфіденційності стосовно будь-якої інформації, якою володіє Європейська
    прокуратура.


    Так
    звучало зобов’язання висловлене Кьовеші та європейськими прокурорами, серед
    яких числиться ще один румун – Кетелін-Лауренціу Боркоман. Європейська
    прокуратура є незалежним органом, відповідальним за розслідування, порушення кримінального
    провадження та подання в суд винних у вчиненні злочинів, що зачіпають фінансові
    інтереси Союзу (наприклад, шахрайство, корупція або транскордонне шахрайство з
    ПДВ на суму понад 10 млн. євро). З цією метою нова установа, з місцем
    розташування в Люксембурзі, проводить розслідування, кримінальне провадження та
    виконує свої обов’язки в компетентних судах держав-членів ЄС.


    На даний
    момент, у цій розширеній співпраці беруть участь 22 держави: Австрія, Бельгія,
    Болгарія, Кіпр, Хорватія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція,
    Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Чехія, Португалія, Румунія,
    Словаччина, Словенія, Іспанія та Нідерланди. В інтерв’ю газеті El Pais Лаура
    Кодруца Кьовеші підкреслила, що Прокуратура, яку вона очолює, є засобом захисту
    верховенства права в ЄС і висловила своє бажання створити незалежну установу,
    щоб довести, що закон однаковий для всіх.


    Діяльність
    нового європейського прокурора має вирішальне значення для довіри до ЄС,
    особливо на тлі корупційних справ з останніх років в Іспанії, Болгарії, Румунії
    чи Мальті, фінансових скандалів у Нідерландах чи Данії або спроб підірвати
    закон у Польщі або Угорщині, коментує іспанське видання. У Румунії Кьовеші була
    відкликана з посади шеф-прокурора НАД два роки тому на запит тодішнього
    міністра юстиції соціал-демократичного уряду, через, цитуємо, нестерпні
    дії та вчинки у правовій державі.


    Суперечливе
    рішення про відкликання головного прокурора НАД в Румунії було розкритиковане
    опозицією та викликало емоції в румунському суспільстві. Нещодавно Європейський
    суд з прав людини задовольнив позов Лаури Кодруци Кьовеші, в якому вона
    оскаржила рішення про її звільнення з посади до кінця повноважень. ЄСПЛ
    одноголосно постановив, що її права на справедливий суд та свободу слова були
    порушені.

  • 24 вересня 2020 року

    КОРУПЦІЯ – Прокурори Національного
    управління з питань боротьби з корупцією сьогодні повідомили про підозру начальнику Румунської Жандармерії Богдану Енеску. За даними прокурорів, цього року Богдан Енеску
    отримав неправомірну вигоду у розмірі близько 7500 євро, у вигляді оплати
    понаднормових годин, не маючи при цьому ніяких супровідних документів. Він очолює
    Жандармерію з грудня 2019 року. З іншого боку, у четвер, Дан Хосу, колишній
    поліцейський і чоловік нинішнього головного прокурора Управління по боротьбі з
    організованою злочинністю і тероризмом (DIICOT) Джорджиани Хосу, був засуджений Бухарестським
    трибуналом до трьох років умовно у справі за фактом підбурювання до незаконного
    доступу до комп’ютерної системи та підбурювання до використання інформації з
    обмеженим доступом. Рішення суду не є остаточним. Напередодні президент країни
    Клаус Йоганніс заявив, що у разі засудження чоловіка керівника DIICOT,це не залишиться без
    наслідків. Джорджана Хосу була призначена президентом на цю посаду на початку цього
    року, незважаючи відхилення її кандидатури Вищою радою магістратури.

    КОРОНАВІРУС – За
    результатами тестувань, проведених на національному рівні, за останню добу в
    Румунії було зареєстровано 1639 нових випадків зараження на SARS-CoV-2. Теж за
    останню добу померла 41 особа, а загальна кількість померлих перевищила 4590. У відділеннях інтенсивної
    терапії перебувають 506 тяжко хворих. Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару повідомив, що днями
    в регіони було розіслано 103 мільйони захисних масок для людей з обмеженими
    можливостями. Він також заявив, що не очікує повторного запровадження режиму
    надзвичайної ситуації з обов’язковою ізоляцією вдома, але закликав румунів
    дотримуватися протиепідемічних правил, щоб запобігти поширенню нового
    коронавірусу. Нелу Тетару зазначив, що у разі недотримання карантинних правил
    кількість випадків зараження новим коронавірусом збільшиться.




    ЦЄІ – Глава румунської дипломатії Богдан
    Ауреску сьогодні взяв участь у зустрічі міністрів закордонних справ країн Центральноєвропейської
    ініціативи (ЦЄІ) у форматі відеоконференцій, яку провела Чорногорія, як головуюча
    країна в організації. У своєму виступі глава МЗС Румунії зазначив, що виклики, спричинені
    пандемічною кризою, є випробуванням витривалості держав і суспільств, і цей момент
    можна подолати лише в умовах міжнародної солідарності як вираження спільної
    відповідальності та ефективної багатосторонності, захищаючи демократичні
    цінності та світовий порядок, заснований на правилах, а також шляхом адаптації
    до поточного контексту. Міністри проаналізували попередні результати зусиль на
    національному, регіональному та європейському рівнях по боротьбі з пандемією
    COVID-19 та перспективу соціально-економічного відновлення в 17
    державах-членах. Центральноєвропейська ініціатива – це політична платформа, яка
    сприяє процесу приєднання країн, що знаходяться в сусідстві з ЄС, до цінностей
    та стандартів Євросоюзу. Румунія приєдналася до ЦЄІ 1 червня 1996 року.




    БІЛОРУСЬ – США
    не можуть вважати Александра Лукашенка законно обраним президентом Білорусі,
    заявив у середу Державний департамент США, після церемонії інавгурації, під час
    якої він таємно вшосте склав присягу президента, повідомляє агентство Франс Прес.
    «Вибори 9 серпня не були ні вільними, ні чесними, а оголошені результати були сфальсифіковані
    і не мають жодної легітимності», – йдеться в заяві представника Держдепартаменту
    США французькому агентству. ЄС також не визнає результати виборів президента
    Білорусі. Александр Лукашенко, переобрання якого на шостий термін було
    зустрінуто величезними протестами по всій Білорусі, склав у середу присягу на
    новий термін, а подія була оголошена після її закінчення. Це повідомлення
    відразу ж спричинило чергову акцію протесту опозиції в Мінську.




    COVID-19 – У світі станом на ранок 24
    вересня на коронавірус захворіли понад 32 млн. людей, а 980 000 померли, -
    повідомляє сайт worldomters.info. У Франції були вжиті нові обмежувальні заходи
    на тлі стрімкого зростання випадків захворювання на коронавірус – понад 10 000
    випадків за добу. Міністр охорони здоров’я Олів’є Веран заявив, що за останні
    два тижні ситуація погіршилася, вірус стрімко поширюється у великих міських
    агломераціях. Жорсткі обмеження були введені у Марселі та його околицях, з понеділка на щонайменше два тижні там
    були закриті бари, ресторани, кав’ярні та інші людні місця, крім цього була
    запроваджена обов’язкова дистанційна робота там де це можливо. В Іспанії лікарі
    готуються до протестів, після того як кілька місяців безрезультатно просили від
    уряду додаткових заходів та ресурсів, щоб запобігти краху державної системи охорони
    здоров’я, яка перебуває під сильним тиском через пандемію коронавірусу. Лікарі
    кажуть, що вибіркові обмеження, запроваджені урядом у кількох районах столиці
    та у семи містах-супутниках Мадрида, не допомагають тримати ситуацію з
    поширенням коронавірусу під контролем. Вони вважають, що обмеження повинні бути
    однаковими в усьому регіоні. В Ізраїлі Комісія міністрів з питань коронавірусу
    вважає, що, починаючи з п’ятниці, потрібно запровадити повний карантин через
    зростання захворюваності на COVID-19.




    ФУТБОЛ – Чинний чемпіон Румунії з
    футболу, CFR «Клуж» сьогодні грає на виїзді проти шведського Джургаардена за
    вихід у плей-офф Ліги Європи. Теж сьогодні й володар Кубку Румунії, бухарестський
    FCSB, спробує пробитися в плей-офф
    європейського змагання, але його місія майже нездійсненна. Багато футболістів
    основного складу заразилися коронавірусом, тому команда складається з гравців
    другого ешелону у домашньому матчі проти словацького Ліберця.

  • 4 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС
    – Румунія сьогодні переступила поріг за 55 тисяч підтверджених хворих на
    коронавіру, за останню добу в країні виявили 1232 нових випадки зараження. Теж за
    останню добу від коронавірусу було зареєстровано рекордну кількість – 48
    летальних випадків, а загальна кількість померлих становить 2480 осіб. У лікарнях
    від коронавірусу лікується 7771 людина, 436 із них перебувають у відділеннях
    інтенсивної терапії. За кордоном коронавірус було підтверджено у 5.571 румуна,
    найбільше в Німеччині та Італії, водночас в інших країнах померли 123 громадян
    Румунії. Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару попередив, що в Румунія спостерігається стрімке поширення
    нового коронавірусу в суспільстві, додавши, що якщо люди не дотримуватимуться санітарних
    правил, реанімаційні відділення будуть переповнені, а на Румунію чекає те саме,
    що сталося в березні та квітні в Італії та Іспанії. Нелу Тетару також заявив,
    що дирекції громадського здоров’я, що перебувають на передовій епідеміологічної війни
    мають достатню кількість працівників після відрядження до відповідних установ шкільних
    лікарів та медсестер.






    КОРУПЦІЯ – Прокурори Національного
    антикорупційного управління затримали колишнього генерального директора Національного
    управління «Румунські води» Віктора Санду за звинуваченням в одержанні хабаря.
    Його звинувачують у вимаганні та отриманні близько мільйона євро неправомірної
    вигоди взамін на виділення коштів, необхідних для виконання договірних зобов’язань
    певною компанією. У справі також затримали бізнесмена, звинуваченого в
    хабарництві, а з адміністраторів двох компанії було взято підписку про невиїзд.
    Зокрема, гроші нібито вимагав та отримав колишній директор у зв’язку з
    виконанням кількох робіт з розчищення русла річок або усунення наслідків повені
    у басейні річок в повіті Бігор. Отримані гроші були підтверджені
    рахунком-фактурою двома компаніями, контрольованими людиною з близького
    оточення Віктора Санду, які нібито здійснили низку робіт і послуг, які фактично
    не були виконані.




    ВІЙСЬКОВІ
    НАВЧАННЯ
    – Близько 200 румунських військових моряків та союзників з Болгарії та
    США беруть участь у міжнародних навчаннях Eurasian Partnership Mine
    Countermeasure Dive-2020, що проводяться ВМС Румунії. Основна мета навчань -
    протидія підводним загрозам, заплановані навчальні заходи базуються на
    сценаріях пошуку, нейтралізації та знищення морських мін. Eurasian Partnership
    Mine Countermeasure Dive – це єдине щорічне багатонаціональне навчання, що
    організовується в басейні Чорного моря, покликане посилити підготовку
    військових дайверів країн НАТО. Навчання триватимуть до 7 серпня.


    ФУТБОЛ
    – ЧФР «Клуж» втретє поспіль став чемпіоном Румунії з футболу, після перемоги у
    понеділок на виїзді над Універсітате «Крайова» з рахунком 3-1, у вирішальному
    матчі Першої Ліги. Таким чином, ЧФР оформив шостий чемпіонський титул. У свою
    чергу крайовський клуб втратив шанс стати чемпіоном Румунії після 29-річної перерви.
    Однак команда здобула блискучий результат після повернення в Першу Лігу і поборолася
    за чемпіонський титул в останній грі сезону.

  • 21 – 27 червня 2020 року

    21 – 27 червня 2020 року

    Ситуація пандемії
    в Румунії


    На тлі заходів щодо послаблення обмежень, Румунія стикається з тривожним збільшенням
    випадків зараження новим коронавірусом, і влада знову закликає до
    відповідальності. Прем’єр-міністр Людовик Орбан наказав державним
    установам перевірити на
    місцях, чи дотримуються правила
    захисту та фізичного дистанціювання.
    Незважаючи на те, що протягом останніх тижнів щодня повідомлялося про 200-300
    нових випадків зараження, на цьому
    тижні був зафіксований пік – понад 450 випадків -, найбільше число
    захворювань з моменту введеннянадвичайної ситуації
    та протягом останніх двох місяців. У Румунії до тепер зафіксовано понад 25 тис. захворювань та майже 1.600 смертей. Все більше лікарень оголошують, що більше не можуть
    госпіталізувати пацієнтів. Для полегшення ситуації, відповідні органи влади вирішили, що інфіковані коронавірусом особи, але які не мають симптомів
    або мають легкі симптоми, госпіталізуються лише протягом 10 днів, потім будуть ізолювані вдома протягом 14 днів під наглядом сімейного лікаря. З іншого боку,
    Конституційний суд Румунії постановив на цьому тижні, що ізоляція вдома, карантин та госпіталізація не можуть бути
    накладені виключно на основі міністерського наказу, навіть якщо особи заражені
    новим коронавірусом. Судді Конституційного суду вважають, що
    згадані процедури обмежують права та свободи людини і що застосування обмежувальних
    заходів може встановлюватися лише законом, який чітко регламентує ці обмеження.
    Рішення Конституційного суду було винесено
    на подання Омбудсмена щодо статей закону про реформу у сфері охорони здоров’я з 2006 року та Урядової постанови про заходи щодо запобігання та
    боротьби з наслідками пандемії COVID-19.




    Корупція




    Антикорупційна прокуратура застосувала запобіжний захіж у
    вигляді особистого зобов’язання проти Адріана Іонела, генерального директора
    румунської державної фармацевтичної компанії Уніфарм, яка відповідає за
    закупівлю медикаментів для лікарень. Його звинувачують у вимаганні хабара за
    укладення контракту на покупку хірургічних масок і захисних комбінезонів.
    Прокурори Національного управління по боротьбі з корупцією також виявили, що
    він незаконно займає цю посаду з 2016 року.




    COVID у румунів з
    Німеччини




    Близько 1000 румунів,
    працівників найбільшої в Німеччині м’ясопереробної
    компанії були заражені SARS-CoV-2, повідомило, в четвер, МЗС в Бухаресті. За
    даними зовнішньо-політичного
    відомства Румунії, всі карантиновані особи забезпечуються необхідними
    товарами, продуктами харчування та гігієнічними засобами, а також їм була
    присвячена телефонна лінія з інформацією румунською мовою. Також, в ході
    засідання кризової групи, заснованої на державному рівні, що відбулося в середу
    та в якому взяли участь представники Генерального консульства Румунії в Бонні,
    передбачається підвищення числа центрів тестування так, щоб усі працівники
    пройшли тестування до 3 липня. Згідно з офіційними даними,
    повідомленими місцевою владою, майже 4000 громадян Румунії працюють у відповідній
    компанії. В інтерв’ю Радіо Румунія, посол
    Румунії в Берліні Еміль Хурезяну пояснив, що в останні місяці багато ситуацій було
    вирішено завдяки співпраці між німецькою владою та представниками уряду в
    Бухаресті, які сприяли покращенню режиму румунських робітників у цій країні. За
    словами румунського дипломата, буде внесено змін до німецького законодавства що стосується м’ясопереробної галузі, де з
    січня наступного року і до того часу поступово буде посилена контроль, будуть
    підвищені штрафи для роботодавців, які не дотримуються договорів, а особливо будуть
    усунуті субпідрядники, які найчастіше встановлювали жорстокі умови для
    румунських працівників, яких вони наймали в країні та яким вони пропонували
    погане житло та не поважали їх трудові договори.


    Повені та кліматичні
    зміни


    Екстремальна погода викликає великі проблеми в Румунії, де повені з останніх днів призвели до загибелі людей
    та значних матеріальних збитків.
    Вся територія була розміщена гідрологами під помаранчевими або жовтими попередженями небезпеки від повеней,
    навіть червоними для річок на півночі країни, а синоптики
    видали помаранчеві та жовті попередження
    проливних дощів та штормів. Вже у більшості повітах
    країни відбулися повені, де
    рятувальники втрутилися для
    викачування води із сотень домогосподарств,
    дворів та підвалів. Кілька сотень людей були евакуйовані та тимчасово
    переселені до будинків,
    наданих в розпорядження місцевою
    владою, чи до родичів. Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив,
    що червень був найбільш дощовим
    місяцем за останні 60 років,
    що спричинило сильні повені та численні проблеми за дуже короткий час. Він
    зазначив, що повені з серйозними наслідками є явищами, які
    часто повторюються в Румунії, і що
    місцеві органи влади повинні бути набагато краще підготовлені до управління ними. Клаус Йоханніс вважає, що в Румунії слід
    змінити менталітет, пов’язаний з повенями. За словами глави держави, збереження лісового фонду та
    проведення кампаній із заліснення
    – це зручні рішення, які мають незліченні корисні наслідки, як для навколишнього середовища, так і для захисту
    берегів, річок, з точки зору
    боротьби з повенями.


    Прогноз МВФ про
    румунську економіку

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) переглянув у бік значного зниження свої оцінки про розвиток світової
    економіки в цьому році, і це тому що негативні наслідки пандемії
    коронавірусу виявляються сильнішими, ніж очікувалося, вказує найновіший звіт
    опублікований на цьому тижні міжнародною фінансовою установою. Якщо в квітні МВФ передбачав, що
    глобальна економіка в цьому році знизиться на 3%, згідно з новими прогнозами,
    скорочення складе 4,9%. Економіка
    США знизиться на 8%, а єврозони
    на 10,2%. Що стосується Румунії, то в
    квітні МВФ очікував, що економіка цього року скоротиться на 5%, а відновиться в
    2021 році, коли зростання складе 3,9%. З іншого боку, прогнози МВФ також
    показали про значне зростання рівня безробіття в Румунії – з 3,9% в 2019 році
    до 10,1% в 2020 році, а в 2021 році безробіття скоротиться до 6%.




    Румунські випускники
    ліцею здали іспити в особливих умовах




    Румунські
    учні, випускники XII і XIII
    класів склали на цьому тижні
    письмові іспити на
    атестат про повну загальну середню освіту. Через пандемію іспити пройшли в особливих умовах. Медичний персонал провів епідеміологічне тестування підлітків, яким була вимірена температура. Через призупинення навчання на тлі пандемії
    коронавірусу, іспити з усних
    навичок були скасовані. Водночас учні, які перебували в ізоляції, в карантині чи
    госпіталізовані, будучи підтверджені з новим коронавірусом або у якихтемпература тіла у день іспиту перевищила 37,3 оС, здаватимуть іспити на атестат про повну загальну
    середню освіту під час спеціальної сесії, яка розпочнеться 6 липня.

  • Медична система під тиском

    Медична система під тиском

    У момент оголошення пандемії Румунія не була готова впоратися з масштабною
    санітарною кризою, викликаною новим коронавірусом. Це визнали чільні державні
    чиновники. Щоб тримати ситуацію під контролем, було необхідно багато логістичних
    та матеріально-технічних зусиль. Важлива
    частина належала Unifarm, державній компанії, яка управляє закупівлею більшості
    медичних матеріалів для лікарень Румунії.




    Громадськість дізналась у вівторок, що директор компанії Адріан Йонел був
    поставлений під судовий контроль антикорупційними прокурорами за звинуваченням
    у хабарництві для укладення контракту на придбання хірургічних масок та костюмів
    під час пандемії. За що він вимагав 760
    000 євро. За ці обіцяні гроші Йонел підписав контракт на придбання 250 000 костюмів
    та трьох мільйонів хірургічних масок з турецькою компанією. Прокурори
    звинувачують його в тому, що він особисто домовлявся про умови контракту з
    особою, яка навіть офіційно не була представником компанії-постачальника.




    Крім того, контракт був укладений з порушенням усіх правових процедур у
    березні, коли надзвичайний стан ще не був встановлений. Коли прибув перший
    транш у мільйон масок, вони були визнані невідповідними, і директор Unifarm в
    односторонньому порядку вирішив розірвати контракт. Антикорупційні прокурори ще
    не можуть сказати, чи зробив він це через те, що маски були невідповідними або
    через те, що турецька компанія не заплатила жодного євро обіцяного хабара.




    Адріан Йонел заявляє, що має докази на підтвердження своєї невинуватості. Також
    слідство виявило, що протягом майже чотирьох років він незаконно обіймав посаду
    генерального директора Unifarm, таким чином отримуючи зарплату на загальну суму
    майже півмільйона леїв. Контрольний орган міністра охорони здоров’я вже давно
    проводить перевірку в Unifarm, в тому числі щодо закупівель для боротьби з
    новим вірусом.




    Санітарна криза є благодатним ґрунтом для ендемічної корупції в Румунії. І
    криза ще далеко не закінчена. Ще велика кількість щоденних випадків є серйозним
    випробуванням на стійкість медичної системи. Кількість пацієнтів, що
    перебувають в реанімації також
    незначно зросла, і багато лікарень заявляють, що більше не мають місць і не
    можуть впоратися з госпіталізацією. Для зменшення тиску на лікарні були змінені
    критерії виписки для пацієнтів із COVID-19. Таким чином, безсимптомні зможуть
    залишити лікарню через десять днів за певних умов.






    На цьому тлі дискусії про новий етап послаблення обмежень стають все більш
    анемічними. Натомість заговорили про можливе повторне введення карантину у повітах,
    у яких кількість випадків зараження значно зросла. Уряд заявляє, що наразі не
    розглядає такого заходу, але не виключає цього, якщо відбуватиметься сильна
    передача вірусу у громаді, в населеному
    пункті чи районі, заявив міністр охорони здоров’я Нелу Тетару.





  • Євробарометр про корупцію

    Євробарометр про корупцію

    64% румунів стверджують, що на їхнє повсякденне життя впливає корупція – про це свідчать результати опитування проведеного Євробарометром у грудні 2019 року та оприлюдненого у середу Єврокомісією. Порівняно з 2017 роком, ця цифра на 4 процентних пункти нижча, але у два рази вища від середньої європейської. Восьмеро з десяти румунів вважають, що проблема корупції широко поширена в країні, сприйняття відносно близьке до європейської ситуації, де семеро громадян з десятьох дотримуються такої думки. Опитування також показує, що 48% румунів відзначили, що в країні рівень корупції зріс за останні три роки, що на 2% більше, ніж в 2017 році.


    З іншого боку, 37% румунів вважають, що рівень корупції залишився на тому самому рівні, а 7% вважають, що знизився. Майже восьмеро румунів з десятьох відзначили корупцію на рівні місцевої та регіональної влади, але і на національному плані. Четверо з десятьох румунів вважають, що давання та отримання хабарів та зловживання службовим становищем для особистої вигоди широко поширені серед політичних партій, 36% – серед політиків, 33% – серед державних службовців, що визначають переможців публічних тендерів, і 25% – серед приватних компаній. Всі наведені цифри нижче, ніж в середньому в Європейському Союзі.


    З іншого боку, румуни стверджують, що ці практики складають 48% в системі охорони здоров’я та 41% в поліції і на митниці, причому обидва ці показники набагато вищі від середньої європейської. Згідно з опитуванням, корупція є неприйнятною для значної більшості європейців (69%). Найвищий рівень неприйняття корупції зафіксовано в Португалії (88%), а найнижчий – в Угорщині (38%). 48% румунів негативно сприймають корупцію. У Румунії опитування проводилося з 6 по 15 грудня 2019 року. Було опитано понад тисячу осіб. Великобританія також включена в середній показник по ЄС, тому що коли було проведене опитування, вона була державою-членом ЄС.


    Уряди та державні посадові особи повинні діяти зразково, дотримуючись антикорупційні заходів та стандартів прозорості, – зазначається у щорічному звіті ГРЕКО, антикорупційного органу Ради Європи, опублікованому минулого тижня. У доповіді розглядаються заходи щодо запобігання корупції, прийняті державами-членами ГРЕКО в 2019 році проти парламентаріїв, суддів і прокурорів, а також центральних урядів, включаючи вищі виконавчі посади і правоохоронні органи.


    Румунія входить до 15 держав-членів, націлених наприкінці 2019 року за процедурою недотримання в четвертому раунді оцінювання. До 31 грудня 2019 року Румунія повністю виконала 6 із 16 рекомендацій, виданих ГРЕКО та 4 частково. Нещодавно посол Великобританії в Бухаресті Ендрю Ноубл заявив, що Румунія є однією з найсміливіших країн на сході континенту, яка заснувала установи з чіткими мандатами по боротьбі з корупцією на всіх рівнях. «Навіть у важкі часи, коли ці установи не отримували політичної підтримки, вони продовжували виконувати повноваження і притягати до відповідальності винних у корупційних діяннях», – сказав дипломат.

  • Румунська прем’єра фільму «колектив», режисера А.Нанау

    Румунська прем’єра фільму «колектив», режисера А.Нанау




    У румунський прокат вийшов фільм режисера Александра Нанау «колектив», міжнародна прем’єра якого відбулася на Венеційському
    кінофестивалі у вересні. Документальний фільм, який
    розповідає про корупцію в системі охорони здоров’я, можна переглянути у понад
    30 кінотеатрах по всій країні, в Бухаресті та в інших 20 містах. «колектив» був
    показаний на Міжнародному кінофестивалі в Торонто і отримав нагороду за
    найкращий документальний фільм на XV-му Цюріхському кінофестивалі.

    Після
    прем’єр у Венеції та Торонто, де отримав схвальні відгуки від критиків та
    викликав неабияку реакцію публіки, «колектив» став єдиним документальним
    фільмом, показаним у розділі «Спотлайт» Кінофестивалю «Санденс» (23 січня-2
    лютого 2020 року), присвяченому винятковим кінострічкам, що мали світову
    прем’єру в попередньому році. Фільм, знятий режисером Александром Нанау у співпраці
    з HBO Europe та Samsa Film, відтворює хронологію подій упродовж року після трагедії
    у бухарестському рок-клубі «Колектив» (де 30 жовтня 2015 року спалахнула
    пожежа, в результаті якої загинули 66 осіб), і фокусується на стосунках між
    владою та журналістами у спробі дізнатися правду.

    «колектив» – це розповідь про
    взаємозв’язки між людьми та системою, тонка грань між правдою і брехнею, про
    мужність і відповідальність, – розповідає режисер Александр
    Нанау.
    «Я вирішив, що слід розповісти історію про те, що сталося, аби
    зрозуміти процеси, що відбуваються в румунському суспільстві. Зібрав команду
    документалістів, задокументував цю історію у всіх напрямках і разом з Антоанетою
    Опріш, співавтором фільму, зрозумів, що нам потрібно зосередитись на ЗМІ, адже
    преса може розшифрувати взаємозв’язки між владою та громадянином. І ми
    вирішили розповісти історію очима преси, оскільки тодішня преса, точніше редакція
    видання «Газета Спортурій», що складається з Кетеліна Толонтана, Мірели Няг та
    Резвана Луцака, була єдиною, хто почала задавати питання. У решті ЗМІ чиновники
    брехали та дезінформували. Вони казали, що потерпілих можуть оперувати в
    Румунії, що в нашій країні є для цього всі умови, в той час як команда «Газети
    Спортулуй» виявила, що опікове відділення лікарні «Флоряска», де жертви
    пожежі мали бути прооперовані, насправді було закрите. Так ми зрозуміли, що з
    усієї цієї історії можемо зробити більше. Тому що команда під керівництвом Кетеліна
    Толонтана була відома своїми журналістськими розслідуваннями і тоді у нас
    виникла ідея звернутися до них, запитати, чи є у них щось додаткове, щось нове,
    над чим вони працюють, щоб викрити цю брехню держави. Ми попросили їх дозволити
    нам знімати процес журналістського розслідування. Спочатку вони відреагували на
    це дуже неохоче, але побачивши, що наша команда настільки глибоко дослідила цю
    тему, вони набралися мужності,
    повірили нам і ми почали працювати разом. А під час зйомок ми зрозуміли, що створюємо трилер, заснований на реальних подіях.»





    «Час від
    часу фільм не тільки відкриває очі, а й зворушує , демонструючи моральне
    провалля, що резонує далеко за межами країни походження стрічки. Фільм Александра
    Нанау «колектив» – чудова постановка про неймовірний рівень корупції усередині румунської
    медичної системи. Фільм, по-справжньому відображає часи, в яких ми живемо і заслуговує
    на широке визнання», – пише публікація Variety про цю кінострічку.




    Режисер Александр Нанау. «Для мене кожен вибір теми пов’язаний з тим, які
    життєві уроки я хочу засвоїти, чому хочу навчитися від інших і це веде мене до
    теми. Я завжди прагну розвивати свої знання і документальний фільм – особливо
    спостережний документальний фільм, який дає тобі можливість провести рік або
    навіть більше з обраною темою, дає можливість викласти цей досвід, відчуті емоції,
    в розповіді. І цей процес – надзвичайно потужна школа життя, я міг би сказати,
    що вибір теми документального фільму – це майже як вибір партнера по життю.
    Тому що обрана тобою тема стає партнером, завдяки якому розвиваєшся і ростеш ти,
    але й він також розвивається і росте. Це дзеркало режисера-документаліста в
    його темі і взаємовідносини, завдяки яким обидва ростуть.»




    Німецький режисер і продюсер румунського
    походження Александр Нанау навчався режисурі у відомій німецькій Академії кіно
    і телебачення у Берліні (DFFB) і став лауреатом двох стипендій: Інституту «Санденс»
    та Академії мистецтв у Берліні. У 2007 році він створив у Румунії продюсерську компанію «Alexander Nanau Production». Його документальний
    фільм «Світ очима Йона Б.» виграв у 2010 році міжнародний трофей «Emmy Internaţional» у категорії «Мистецьке
    програмування», а кінострічка «Тото та його сестри» була номінований на премію
    Європейської кіноакадемії у 2015 році. Александр Нанау був
    оператором-постановником французько-німецького документального фільму «Nothingwood/Ніщовуд»,
    знятого в Афганістані, прем’єра якого відбулася у Каннах у 2017 році, у
    програмі «Quinzaine des Réalisateurs/Двотижневик режисерів».



  • 3 лютого 2020 року

    ВОТУМ НЕДОВІРИ -
    У понеділок в парламенті було зачитано текст резолюції про недовіру ліберальному уряду меншості на чолі з Людовіком Орбаном, ініційованої
    Соціал-демократичною партією. Відповідний документ був внесений на розгляд
    парламенту після того, як кабінет міністрів взяв на себе відповідальність за
    проєкт закону про обрання мерів у два тури, приблизно за півроку до місцевих виборів.
    208 сенаторів і депутатів від СДП, а також парламентарії від Демократичного
    союзу угорців Румунії підтримали резолюцію під назвою «Уряд Орбана/НЛП -
    приватизація румунської демократі», вимагаючи відставки уряду, через внесення
    змін до виборчої системи напередодні виборів. Вони також зазначають, що ці
    зміни були прийняті в односторонньому порядку, за процедурою взяття відповідальності,
    без консультацій та дебатів. Однак ліберали стверджують, що повернення до системи
    обрання мерів у два тури надає останнім більшої легітимності та
    репрезентативності. Людовік Орбан заявив у понеділок, що народні обранці від
    Націонал-ліберальної партії проголосують проти резолюції про недовіру уряду, для
    прийняття якої ініціаторам не вистачає голосів. Для відставки уряду, за
    румунським законодавством, потрібно щонайменше 233 голоси «за».


    КОРОНАВІРУС – Через десять днів від закриття на карантин
    гігантського китайського мегаполіса Ухань, щостав епіцентром спалаху небезпечного
    коронавіруса, котрий вже поширився в 24 країни, Пекін повідомив що кількість померлих
    сягнула 361, з яких 57 померли у неділю. Загалом у Китаї нині понад 17 тисяч
    інфікованих, і ще 170 в інших країнах світу. У материковому Китаї (за винятком
    Гонконгу та Макао) зараз підтверджено більше смертей внаслідок цього
    коронавірусу, ніж від епідемії SARS, яка забрала життя 349 людей у ​​2002-2003 роках. Уперше
    смерть зафіксували за межами Китаю, на Філіппінах, де помер 44-річний чоловік,
    який приїхав з Уханя, – повідомляє ВООЗ. Багато країн посилили заходи щодо
    протидії новому виду коронавірусу з Китаю. У Румунії, де станом на сьогодні не було
    підтверджено жодного випадку зараження новим вірусом, вживаються подальші
    заходи щодо моніторингу та попередження його поширення. Уряд вирішив у
    терміновому порядку придбати спеціальне захисне та ізоляційне обладнання, – заявив
    міністр внутрішніх справ Марчел Вела. Також додатковий медичний персонал був відряджений
    до столичного міжнародного аеропорту «Отопень», де є спеціальний маршрут для
    осіб, які прибувають до Румунії з Китаю.


    КОРУПЦІЯ – Колишній спікер Палати депутатів Валеріу Згоня
    у понеділок був засуджений до трьох років позбавлення волі у справі про
    торгівлю впливом. Згідно з прокурорами він намагався сприяти призначенню на
    посаду заступника державного секретаря дочки повітового депутата однопартійника.
    Захист стверджує, що в справі немає жодних доказів, які б підтверджували вину підсудного.
    Рішення суду не є остаточним і може бути оскаржене в апеляційному порядку. Справа
    Валерія Згоні була передана до суду в січні 2018 року.


    БРЕКЗИТ – ЄС може запропонувати Лондону «надзвичайно
    амбітну» торговельну угоду, включаючи нульові тарифи та квоти, а також багато
    послуг, за умови, що Великобританія зараз і в майбутньому дотримуватиметься
    стандартів ЄС, – заявив у понеділок головний переговірник ЄС щодо Brexit Мішель
    Барньє. Документ стане «головною опорою партнерства» з Лондоном і буде
    спрямований на усунення всіх митних зборів та квот на товари, що є предметом
    торгівлі з континентом, – пояснив він. Барньє представив у Брюсселі принципи,
    які ЄС планує використати у майбутніх відносинах з Великобританією. За словами
    представника ЄС, якщо Великобританія покине єдиний ринок ЄС та митний союз,
    товари, які входять до Євросоюзу проходитимуть регуляторний контроль. Не буде
    взаємного визнання правил щодо фінансових послуг, – додав представник ЄС, тому
    банки, що знаходяться у Великобританії, не зможуть автоматично пропонувати свої
    послуги в будь-якій точці Євросоюзу. Угодою передбачена можливість продовження
    перехідного періоду, що спливає наприкінці
    року, на один-два роки, за умови, що Лондон попросить про це до 30 червня.


    ГРИП – Від початку сезону від ускладнень грипу у Румунії
    померли щонайменше 15 осіб. Про це у понеділок повідомив Національний центр
    спостереження та контролю за інфекційними захворюваннями. Останні випадки – це
    90-річна жінка з Муреського повіту та 38-річна
    жінка з Сібіуського повіту, які потерпали від інших захворювань та не
    були щеплені проти грипу. У Бухаресті та інших регіонах через грип та ГРВІ
    школи та дитсадочки закривають на карантин. Міністерство охорони здоров’я
    оголосило, що придбало ще 35 тис. доз вакцини проти грипу для щеплення людей з
    високим ризиком захворювання.


    КСЕНОФОБІЯ – Міністр праці Віолета Александру оголосила
    про початок позапланової перевірки в пекарні в селі Дітреу (центральна
    Румунія», де сотні місцевих жителів взяли участь в протесті проти рішення
    власника сільської пекарні найняти на роботу двох гастарбайтерів зі Шрі-Ланки.
    Міністр додала, що кожен роботодавець вирішує, як йому вести свій бізнес,
    додавши, що була неприємно вражена ставленням місцевої громади до двох
    чоловіків, які просто хочуть працювати. Поліція порушила кримінальну справу, а
    Національна рада з боротьби з дискримінацією повідомила, що розгляне цю справу.
    Жителі села, в якому компактно проживають етнічні угорці, кажуть що бояться появи мігрантів в їхньому
    селі, які можуть нав’язати їм свою культуру і поставити під загрозу їхню
    безпеку.


    ТЕНІС – Румунка Сімона Халеп піднялася на одну позицію і
    посідає тепер друге місце у рейтингу WTA завдяки результатам на відкритого
    чемпіонату Австралії, що проходив у Мельбурні. Румунка дійшла до півфіналу
    першого в році «Великого шолома». Перше місце в поточному рейтингу WTA, як і
    раніше, залишається за австралійкою Ешлі Барті, а третю сходинку посідає чешка
    Кароліна Плішкова. Канадська тенісистка румунського походження Б’янка
    Андрееску, відсутня в Мельбурні через травму, залишається на шостому місці.
    Румунія має ще двох представниць у топ-100: Сорана Кирстя, яка піднялася на
    п’ять позицій і посідає 69 місце та Ана Богдан, яка знаходиться на 90-ій
    позиції.