Tag: корупція

  • 23 січня 2020 року

    УКРАЇНА
    – Державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії Дан Некулеєску у
    четвер провів зустріч з Послом України в Румунії Олександром Баньковим. Згідно
    із заявою МЗС румунська сторона наголосила на особливій увазі, яку вона
    приділяє забезпеченню прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні,
    відповідно до міжнародних норм та стандартів. Бухарест висловив стурбованість
    тим, що прийнятий 16 січня новий закон про середню освіту може мати негативні
    наслідки для освіти рідною мовою представників румунської меншини в Україні, а
    також зацікавленість румунської сторони щодо активізації діалогу з українською
    стороною. Міністерство закордонних справ попросило роз’яснити посилання на
    Румунію у нещодавньому публічному виступі Президента України Володимира
    Зеленського, висловивши своє здивування та наголосивши на необхідності
    правильного розуміння історії. У середу в своєму виступі до Дня Соборності
    України Володимир Зеленський заявив, серед іншого, що у 1918 році «більшість
    території Галичини зайняли польські війська, північну Буковину – румуни, а
    Закарпаття відійшло до Чехословаччини».




    ГОЛОКОСТ
    – Президент Румунії Клаус Йоганніс сьогодні, в Єрусалимі, бере участь у П’ятому
    Всесвітньому форумі пам’яті, присвяченому 75-й річниці звільнення в’язнів нацистського
    концтабору Аушвіц під назвою «Пам’ятаючи про Голокост,
    борючись із антисемітизмом». Це найбільша публічна подія, яку коли-небудь
    влаштовував музей Голокосту Яд Вашем. Раніше президент Йоганніс запевнив свого
    ізраїльського колегу Реувена Рівліна, що Румунія продовжить зусилля зі
    збереження пам’яті про Голокост, боротьбу з антисемітизмом та запобігання дискримінації і будь-яких форм
    насильства. Берегиня Румунської Корони, Кронпринцеса Маргарета у четвер
    надіслала президенту Ізраїлю листа, в якому нагадала про внесок румунської
    королівської родини у викорінення антисемітизму, расизму та ксенофобії. «Королева-мати
    Елена, «Праведниця народів світу» та король Міхай І-й, протягом усього свого
    життя виступали проти антисемітизму, расизму та ксенофобії», – йдеться у листі.
    Принцеса Маргарета та принц Раду стали першими членами румунської королівської родини,
    які відвідали Державу Ізраїль у квітні 2014 року. Представляючи короля Михая I-го, королівське подружжя відвідало Яд Вашем, вшанувало пам’ять королеви Елени
    хвилиною мовчання біля каменю на якому вигравірувано її ім’я та запалили
    полум’я вічності у Залі пам’яті, – зазначається в листі Берегині Румунської
    Корони, Кронпринцеси Маргарети.




    ЮСТИЦІЯ
    – Міністр юстиції Румунії Кетелін Предою перебуває з робочим візитом у Загребі,
    Хорватія, для участі у дводенному неофіційному засіданні Ради міністрів юстиції
    та внутрішніх справ країн ЄС. Це перше засідання Ради на рівні міністрів від
    перейняття Хорватією головування в Раді Європейського Союзу. У рамках розділу,
    присвяченого правосуддю міністри обговорять прогрес щодо стратегічних
    орієнтирів у сфері свободи, безпеки та правосуддя, судової освіти та значення
    судових мереж у цивільній та комерційній сферах. Як повідомляє прес-служба Міністерства
    юстиції Румунії дискусії спрямовані на поглиблення співпраці в цивільних і
    кримінальних справах, захисті кордонів, модернізації та оцифровування судових
    систем та адаптації до впливу штучного інтелекту.




    КОРУПЦІЯ
    – У понад двох третинах країн світу антикорупційні зусилля уповільнились або
    навіть зробили кроки назад у 2019 році, в тому числі в багатьох найрозвиненіших
    економіках світу. Це один з головних висновків Індексу сприйняття корупції у
    світі, опублікованому сьогодні Міжнародною організацією Transparency International.
    Хоча певний прогрес досягнуто, більшість держав не в змозі ефективно боротися з
    корупцією в державному секторі, зазначається у документі. Тільки 59 держав із 180
    набрали бали вище середнього. Румунія у цьому списку залишається серед останніх,
    значно нижче середнього показника на
    рівні Європейського Союзу, набравши 44 бали зі 100 можливих, і разом з Угорщиною
    посідає передостаннє місце серед країн ЄС, на один бал випереджаючи Болгарією.
    Порівняно з 2018 роком, Румунія опустилася на три бали, перебуваючи на рівні
    2012 року, зазначається в документі, опублікованому Transparency International.




    РІЧНИЦЯ – Чимало культурних заходів та релігійних подій, присвячених 161-й
    річниці Об’єднання Румунських князівств (24 січня 1859 р.), проходить у ці дні
    в Румунії та за її межами. Сьогодні Патріарх Румунської Православної Церкви
    Даниїл відслужив службу Те Деум, присвячену цій події, а до пам’ятника
    господаря Александра Йоана Кузи, який відіграв ключову роль в об’єднанні двох
    історичних румунських провінцій, було покладено вінки. З цієї нагоди відбулася наукова
    сесія на тему «Об’єднання румунських князівств: досягнення, визнання та
    переваги», організована Румунською Академією у співпраці з Румунським Патріархатом.

  • Баланс 2019 року: Огляд основних подій у Румунії упродовж року

    Баланс 2019 року: Огляд основних подій у Румунії упродовж року


    Румунське головування в
    Раді ЄС

    logo-romania-presedintia-consiliului-ue-ro-2019-eu.png


    Рівно через
    12 років від вступу в ЄС у січні Румунія офіційно прийняла піврічне ротаційне
    головування у Раді Європейського Союз. Бухаресту вдалося закрити 90 кейсів та
    провести близько 2500 заходів. Незаперечним успіхом став Європейський саміт у місті
    Сібіу (у центрі) щодо майбутнього Євросоюзу, на якому була окреслена Стратегічна
    програма дій на період 2019-2024 роки. За словами тогочасного прем’єр-міністра, соціал-демократки Віоріки Денчіле,
    концепція згуртованості між громадянами, громадами, регіонами та
    країнами-членами була головним гаслом румунського головування в Раді ЄС. За її словами Бухарест також
    поставив перед собою такі завдання як: вдосконалення соціальної політики,
    сприяння гендерній рівності та боротьбі з антисемітизмом, ксенофобією та
    ненавистю.




    Поразка лівих на виборах Європарламенту

    alegeri-europarlamentare-fara-sursa.jpg




    За
    результатами голосування румунських виборців 26 травня до Європейського
    Парламенту потрапили депутати від шістьох політичних сила. Націонал-ліберальна
    партія, яка на той час була в опозиції, здобула найбільшу кількість голосів,
    близько 27%. Друге і третє місця поділили між собою Соціал-демократична партія,
    «перша скрипка» тодішньої керівної коаліції та правий альянс, до якого входять
    Союз «Рятуйте Румунію» та партія PLUS. По
    двоє депутатів пройшли до Європарламенту від партії «Про Румунія», Демократичного
    союзу угорців Румунії та партії «Народний рух», які набрали 5-6%. Іншим сімом політичним
    силам, які взяли участь у виборах, в тому числі Альянсу лібералів та демократів,
    на той час меншого партнера соціал-демократів по керівній коаліції, не вдалося здолати 5% виборчий поріг. На закордонних виборчих дільницях румунам довелось
    знову годинами чекати у нескінченних чергах, при цьому основні звинувачення у
    неналежному проведенні виборчого процесу за кордоном були спрямовані у бік
    Міністерства закордонних справ. Одночасно з виборами до Європарламенту був
    проведений і референдум з питань правосуддя, скликаний президентом Клаусом Йоганнісом.
    Понад 80% тих, хто взяв участь у референдумі, сказали «так» продовженню боротьбі
    з корупцією.




    Кінець
    соціал-демократичної епохи

    dragnea-dna.jpg


    Наступного
    дня, 27 травня, фактичний лідер коаліції при владі, голова Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня був ув’язнений за
    рішенням Верховного суду, який засудив його до 3 років з половиною років
    позбавлення волі за корупцію. Він отримав цей вирок у справі про фіктивне
    працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні з питань захисту
    дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової ради. Раніше Лівіу Драгня був засуджений умовно за спроби фальсифікувати результати
    референдуму 2012 року про імпічмент президента Траяна Бесеску. Після ув’язнення
    Лівіу Драгні прем’єр-міністр Віоріка Денчіле перейняла лідерство у партії, а
    соціал-демократ Марчел Чолаку був обраний замість нього на посаду спікера Палати
    депутатів.


    Зміна уряду

    guvernul-orban-prima-sedinta-gov-ro.jpg


    Уперше за тридцять років посткомуністичної
    демократії, Румунія має «одноколірний» ліберальний уряд. 4 листопада парламент затвердив Програму дій нової
    урядової команди на чолі з лідером Націнал-ліберальної партії Людовіком Орбаном. Підрахунок голосів поклав край тривалому напруженому
    очікуванню, адже напередодні було важко
    сказати, чи зуміє Людовік Орбан набрати 233 голоси, тобто половину плюс один
    від загальної кількості сенаторів і депутатів, необхідних для затвердження
    уряду. Урешті-решт набралося 240 голосів, враховуючи, що частка лібералів у парламенті становить близько 20%. Ліберали «сіли за кермо» уряду після того як парламент підтримав
    ініціативу Націонал-ліберальної партії й оголосив недовіру
    соціал-демократичному уряду Віоріки Денчіле. Ініціатори резолюції про недовіру уряду назвали команду Віоріки Денчіле найбільш шкідливим кабінетом міністрів за останні 30 років і заявили, що після їх відставки представлять у
    парламенті відповідальну програму діяльності, спрямовану на розвиток та модернізацію країни та
    реальне процвітання кожного румуна.




    Румунки
    на важливих європейських посадах

    adina-velean-sursa-poza.jpg


    Комісаром
    ЄС з питань транспорту у новій Європейській комісії, яка розпочала роботу 1 грудня, стала
    євродепутат від Націонал-ліберальної партії Румунії-Європейської народної
    партії Адіна Велян. Серед пріоритетів та цілей, які вона поставила перед собою налічуються екологічно чистий та рівноправний транспорт. Колшиня вчителька та депутат Європарламенту
    з 2007 року, Адіна Велян (51 рік) була віцеспікером європейського законодавчого
    органу та очолювала в минулому комітети з питань навколишнього середовища та з питань
    промисловості. За даними дослідження, здійсненого у квітні групою VoteWatch
    Europe Адіна Велян посіла четверте місце у рейтингу найвпливовіших депутатів
    Європарламенту попереднього скликання. Вона є четвертим єврокомісаром від Румунії
    після Леонарда Орбана, який був відповідальним за багатомовність, Дачіана
    Чолоша на чолі сільськогосподарського відомства та Коріни Крецу, яка
    відповідала за регіональну політику Єврокомісії. Інша румунка, колишній головний
    антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші очолила майбутню Прокуратуру ЄС,
    створену передусім для посилення боротьби з шахрайством та зловживаннями у
    використанні коштів з бюджету Європейського Союзу.




    Переобрання
    президента


    iohannis-depunere-juramant-presidency.jpg

    Чинний
    президент Клаус Йоганніс, за підтримки Націонал-ліберальної партії, здобув
    перемогу в чергових президентських перегонах. У другому турі президентських
    виборів 24 листопада він набрав понад 66% голосів, удвічі більше ніж експрем’єрка
    Віоріка Денчіле. Через два дні після найбільш розгромної поразки кандидата від соціал-демократів
    у посткомуністичній історії Румунії, остання пішла у відставку з посади лідера
    партії. На церемонії інавгурації переобраний президент Клаус Йоганніс пообіцяв,
    що й надалі буде непохитним прихильником дотримання основних прав і свобод
    громадян, найвищих цінностей, закріплених у Конституції, у дусі демократичних
    традицій румунського народу та ідеалів грудневої антикомуністичної революції
    1989 року, за які боролися і пролили кров румуни 30 років тому.




    Спорт


    fotbal-nationala-u21-sursa-fot-frf.png

    У
    червні молодіжна збірна Румунії дійшла до півфіналу чемпіонату Європи з
    футболу, проведеного в Італії та Сан-Марино, і таким чином здобула путівку на
    Олімпійські ігри в Токіо. Після 56-річної перерви румунські футболісти знову братимуть
    участь в олімпійських змаганнях. У розіграші Європейських кубків чемпіон
    Румунії з футболу клузький CFR вийшов до 1/16
    фіналу Ліги Європи, де у лютому зустріне іспанську «Севілью». У тенісі румунка
    Сімона Халеп та канадійка румунського походження Б’янка Андреєску закінчили поточний
    рік на 4-му та 5-му місцях у світовому рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA).

  • Президент позбавив нагород осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності

    Президент позбавив нагород осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності








    Адміністрація Президента
    Румунії оголосила список людей, яких було позбавлено державних нагород після
    того як вони були засуджені за скоєння злочину. Мова йде про позбавлення таких
    відзнак як: Орден Зірки Румунії ступенів «Великого хреста» та «Лицарського
    хреста» та Орден «За вірну службу» лицарського
    ступеня. Президент Клаус Йоганніс раніше повідомив, що прийме це рішення, яке
    вважає природним з точки зору бажаного оновлення суспільного життя, однак потрапив
    за це під шквал критики своїх найзапекліших політичних супротивників, переважно
    лівого спектру.




    У списку є гучні
    імена: колишні міністри, такі як Мірон Мітря, Адріан Северін, останній був у
    минулому й депутатом Європарламенту або суперечливий політик Дан Войкулеску. У
    списку також є відомий дослідник Георге Менчинікопскі, засуджений до кількох
    років позбавлення волі за зловживання службовим становищем та підробку
    документів. Насправді всі ці особи були позбавлені волі за корупційні діяння. І
    навіть якщо зараз обурені відкликанням нагород, вони мають зрозуміти, що навіть якщо заслужили їх на момент присудження,
    престиж та честь цих відзнак, є несумісними зі статусом засудженого за злочин.




    Найбільш гостро на
    рішення глави держави відреагував колишній прем’єр і лідер соціал-демократів Адріан
    Нестасе, була жорстокою. Кілька років тому він був засуджений до 4 років
    позбавлення волі за шантаж і хабарництво в одній справі та до 2 років
    позбавлення волі – в іншій. Нестасе, який у 2002 році був удостоєний Ордена
    Зірки Румунії в ступені «Великого Хреста» каже, що президент хоче переписати
    історію за пропозицією, цитуємо, «перелітних птахів та ідеологічних талібів». Експрем’єр
    переконаний, що скасування візового режиму для румунів, зусилля зі вступу в
    НАТО та ЄС, модернізація та економічне зростання, усі досягнення, які він приписує
    своєму уряду в 2001-2004 роках, не будуть стерті з підручників історії та залишаться
    для порівняння з тим, що він називає «незначною діяльністю Йоганніса під час його
    президентського терміну». Далі колишній лідер Соціал-демократичної партії поновлює
    запилену тезу про його позбавлення волі з суто політичних причин, без належних доказів

    .




    Це вже не перший
    указ президента Йоганніса про відкликання нагороди. У 2016 році він позбавив Ордену
    Зірки Румунії колишнього реформаторського пастора, угорця Ласло Тьокеша, який
    зіграв вирішальну роль в антикомуністичній революції у грудні 1989 року, через
    звинувачення останнього на адресу румунської держави. В одній з його численних шовіністських
    заяв Тьокеш закликав Угорщину взяти під протекторат угорську меншину в
    Трансільванії. Пастор оскаржив указ президента в суді, але Верховний суд
    виправдав президента в цій справі, відхиливши апеляцію Тьокеша.

  • 9 грудня 2019 року

    КОЛЕКТИВ -
    Сьогодні Трибунал Бухареста відклав на 16 грудня оголошення вироку у
    кримінальній справі, порушеній за фактом пожежі, що сталася у жовтні 2015 року
    в столичному рок-клубі «Колектив», у результаті якої загинуло 65 осіб і кілька
    сотень отримали травми різного ступеня важкості. Рішення суду не буде
    остаточним. Підсудними у цій справі проходять власники клубу, пожежники, які
    видали дозвіл на початок роботи клубу, хоча знали, що приміщення не відповідає
    вимогам закону «Про пожежну безпеку», колишній мер 4-го сектора столиці, а
    також директори та кілька працівників піротехнічної компанії, що організувала
    феєрверк у закритому приміщені. Жоден з підсудних у справі не визнав своєї вини.
    Прокурори Національного антикорупційного директорату Румунії запропонували суду
    обрати підсудним покарання у виді позбавлення волі на строк від
    12 до 15 років. Цивільні
    позивачі у цьому провадженні, зокрема родичі загиблих, а також потерпілі особи
    вимагають, щоб підсудні сплатили спільно з державними установами, включаючи
    мерію 4-го сектору столиці, величезні відшкодування на сотні мільйонів євро.




    КОРУПЦІЯ – Явище
    корупції підриває демократію та верховенство закону, підтримує мережі
    організованої злочинності і, врешті-решт, знижує якість життя громадян, – зазначає
    президент Клаус Йоганніс у зверненні, поширеному з нагоди Міжнародного дня
    боротьби з корупцією. Румунія, через 30 років від падіння комунізму, досягла
    «величезних успіхів» у боротьбі з корупцією на високому рівні та в суспільстві,
    – стверджує глава держави, додавши, що цей процес має бути «беззупинним», що припускає
    докладання зусиль щодо зміни менталітету, послідовність і набір непохитних
    принципів. У свою чергу, прем’єр-міністр Людовік Орбан заявив, що боротьба з
    цим явищем є «прагненням, що об’єднало румунів різного віку» та повторив «прихильність
    і рішучість уряду Румунії невпинно підтримувати ці зусилля». З ініціативи ООН з
    2003 року Міжнародний день боротьби з корупцією відзначається 9 грудня. За даними опитування
    Євробарометра, опублікованого Європейською Комісією, 97% румунів вважають, що в країні корупція широко поширена. Високі
    податки, часті зміни законодавства та складність адміністративних процедур -
    основні проблеми, з якими стикаються компанії, коли хочуть відкрити бізнес у
    Румунії.




    НЕДОВІРА – Сенат Румунії сьогодні прийняв першу резолюцію про недовіру члену
    чинного кабінету міністрів на чолі з лібералом Людовіком Орбаном. За проголосувало 59 сенаторів, проти – 56. Документ,
    ініційований опозиційною Соціал-демократичною партією спрямований проти міністра
    фінансів Флоріна Кицу, якому дорікають у тому, що його заяви про стан державних
    фінансів призвели до знецінення національної валюти – лея. У відповідь ліберали
    заявили, що ця резолюція є додатковою нагодою представити у парламенті катастрофічний
    стан державного бюджету після майже трирічного перебування при владі
    соціал-демокартів. Після оголошення результатів голосування міністр Кицу заявив, що якщо Націонал-ліберальна партія зажадає, він подасть у відставку, але, на його думку, цей вотум недовіри не приніс нічого нового.




    МЗС – Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску
    сьогодні у Брюсселі взяв участь у
    засіданні Ради міністрів закордонних справ, центральними темами якого були:
    відносини між ЄС та Африкою та ситуація з дотриманням прав людини у світі, з огляду
    на те, що 10-го грудня відзначається Міжнародний день прав людини. У своєму
    виступі глава румунського зовнішньополітичного відомства представив оцінку та
    позицію Румунії щодо останніх політичних подій у Кишиневі, наголосивши на
    значному прогресі, досягнутому у сфері реформ Республікою Молдова за п’ять
    місяців роботи прозахідного уряду Майї Санду. З іншого боку Богдан Ауреску
    наголосив на важливості поглиблення відносин між ЄС та Африкою у контексті
    Нового альянсу з Африкою за розвиток економічних та торговельних зв’язків з
    країнами-партнерами та наголосив на підтримці Румунії у навчанні молодих
    африканців, у тому числі як способі боротьби з насильницьким екстремізмом.
    У
    кулуарах засідання Богдан Ауреску провів зустріч зі своїм німецьким колегою Гайко
    Маасом. Міністри наголосили на стратегічному характері відносин між двома
    країнами з наголосом на посиленні політико-дипломатичного діалогу, економічного
    співробітництва та зміцненні міжлюдських контактів. Вони також наголосили на
    необхідності постійного діалогу на високому рівні та домовилися про візит в Німеччину
    глави румунської дипломатії.


    ГАНДБОЛ – Румунія у вівторок зіграє проти Швеції на на основному груповому етапі
    чемпіонату світу з гандболу серед жінок, який проходить в Японії. У суботу румунки
    програли команді Росії та втратили будь-які шанси на
    вихід у півфінал світової першості. Єдина ставка для румунських гандболісток – посісти
    четверте місце, аби здобути путівку на Олімпійські ігри. В останній грі групового
    етапу жіноча збірна Румунія зіграє проти Японії. Національна збірна з гандболу
    займає останнє місце в другій основній групі, яку очолюють Росія та Іспанія.




    ДОПІНГ – Всесвітнє антидопінгове агентство (ВАДА) у
    понеділок вирішило відсторонити на чотири роки Росію від міжнародних змагань. Рішення
    було прийнято через маніпулювання російською стороною матеріалами Московської
    антидопінгової лабораторії, які було надіслано у ВАДА в січні, – заявив речник
    ВАДА після завершення засідання в Лозанні. Таким чином упродовж наступних чотирьох років
    Росія братиме участь в Олімпіадах, Паралімпіадах і чемпіонатах світу. У результаті
    цього рішення російські спортсмени не зможуть виступати під національним
    прапором на літніх Олімпійських іграх у Токіо 2020 року, на чемпіонаті світу з
    футболу 2022 року та на зимових Олімпійських іграх у Пекіні 2022 року. Водночас
    спортсмени, які доведуть, що вони не вживали допінг, зможуть брати участь у
    міжнародних змаганнях під нейтральним прапором. Росія має 21 день, щоб
    оскаржити це рішення в Спортивному арбітражному суді.

  • 15 листопада 2019 року

    ВИБОРИ -
    Сьогодні у Румунії стартувала виборча кампанія до другого туру чергових
    виборів президента, що завершиться в суботу, 23 листопада, о 7:00 ранку. Чинний
    президент Клаус Йоганніс, за підтримки керівної Націонал-ліберальної партії, та
    лідер Соціал-демократичної партії, колишня прем’єрка Віоріка Денчіле
    змагатимуться у другому турі перегонів. У першому турі, 10 листопада, вони
    отримали 37,82%, відповідно 22,26% голосів, згідно з остаточними результатами,
    оголошеними у четвер Центральним виборчим бюро. На закордонних виборчих
    дільницях голосування триватиме три дні: у п’ятницю з півдня до 21 години та у
    суботу і неділю з 7:00 та 21:00 з можливістю продовження голосування до опівночі.




    РОКОВИНИ
    – Страждання, які пережили герої антикомуністичної боротьби в Румунії, не можна
    забувати, – заявив прем’єр-міністр Людовік Орбан у зверненні з нагоди 32-ої
    річниці антикомуністичного повстання робітників 15 листопада 1987 року у
    Брашові (центр Румунії). Ми всі, суспільство, установи, політичний клас, несемо
    відповідальність і зобов’язані цінувати їхню боротьбу та вшановувати пам’ять, -
    додав прем’єр-міністр. 15 листопада 1987 року працівники брашовського заводу
    розпочали протест проти керівництва та скандували гасла проти диктатора Ніколая
    Чаушеску. Репресійні органи жорстоко придушили повстання. У наступні дні було
    заарештовано сотні людей і багато з них так і не повернулися додому. Справа, порушена
    за цими фактами у 2018 році була передана Військовою прокуратура до Спеціального
    відділу з розслідування злочинів, скоєних магістратами (суддями і прокурорами). У рамках відповідної
    справи, що є складовою провадження під назвою «злочини комунізму», військові
    прокурори вели попереднє розслідування щодо злочинів проти людяності, вчинених тими,
    хто був причетний до систематичних репресивно-каральних дій відносно протестувальників.




    КОРУПЦІЯ – У Румунії прокурори Національного антикорупційного директорату
    (НАД) передали до суду справу колишнього міністра фінансів Себастіана Вледеску.
    Йому інкримінують одержання хабара і торгівлю впливом у корупційній справі щодо ремонту окремих
    залізничних ділянок. У цій же справі колишньому депутату Крістіану Боуряну пред’явлено
    звинувачення у торгівлі впливом. Згідно з повідомленням НАД, матеріали справи
    стосуються корупційних правопорушень, вчинених між 2005-2017 роками, відповідно
    здійснення іноземною компанією неформальних платежів румунським посадовцям на
    суму близько 20 мільйонів євро у вигляді комісії за укладання та
    виконання кількох договорів про ремонт залізничної колії.




    ІНФЛЯЦІЯ
    В ЄС
    – У жовтні найвищі річні показники інфляції в ЄС були зареєстровані у Румунії
    (3,2%), Угорщині (3%) та Словаччині (2,9%). Про це у
    п’ятницю повідомив Європейський офіс статистики – Євростат.
    На протилежному кінці списку – Кіпр (мінус 0,5%), Греція (мінус 0,3%) та
    Португалія (мінус 0,1%). Порівняно з попереднім місяцем річна інфляція
    знизилась у 15 державах-членах, залишалася незмінною у вісьмох і
    зросла у п’ятьох державах-членах. Річний рівень інфляції
    в єврозоні у жовтні становив 0,7%, на 0,1% менше
    ніж у вересні, а в Європейському Союзі – 1,1%, теж на
    0,1% менше ніж у попередньому місяці.




    РІЗДВО -
    У Сібіу (центр Румунії) сьогодні відкрився Різдвяний ярмарок, який вважається
    найгарнішим у Румунії. На відвідувачів чекають понад 100 дерев’яних кіосків із різдвяними
    прикрасами, сувенірами, сезонними подарунками та кулінарними виробами. Для
    дітей розважальний міні-парк та майстерня Діда Мороза, а також працюватиме
    штучна ковзанка. Сібіуський різдвяний ярмарок, який цього року проводиться
    утринадцяте, став справжнім туристичним брендом, який щорічно приваблює більше 100
    тисяч туристів з Румунії та закордону.




    ПОЛІТИКА
    – Члени Союзу «Рятуйте Румунію», третьої за величиною політичної сили у парламенті
    Румунії, впродовж 5 днів, починаючи з п’ятниці, беруть участь у голосуванні
    щодо подальшої долі лідера партії Дана Барни. Останній оголосив, що готовий
    зробити крок назад, якщо більшість членів союзу проголосують
    за його відставку. Голосування проводиться за підсумками першого туру
    президентських виборів, на якому Дан Барна, кандидат від Альянсу СРР-PLUS, посів третє
    місце, не зумівши пробитися у другий тур.



  • 20 вересня 2019 року

    ВИБОРИ – У неділю, 22 вересня Центральне виборче бюро завершить реєстрацію кандидатів у президенти Румунії. Сьогодні до ЦВБ документи для реєстрації подали чинний президент Клаус Йоханніс, якого підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, та лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна, який покладається на підтримку Альянсу СРР-ПЛЮС. У четвер документи до Центрального виборчого бюро для реєстрації кандидатом на виборах президента подали прем’єр-міністр та лідер керівної СДП Віоріка Денчіле та представник опозиційної партії «Народний Рух» Теодор Палеологу. Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада, а другий – 24 листопада.

    ЗАБРУДНЕННЯ – Екологічні та правозахисні організації Румунії сьогодні розпочали тиждень протестів проти відсутності ефективних заходів боротьби зі зміною клімату. Сьогодні в Бухаресті відбувся марш протесту від одного з центральних парків міста до Міністерства навколишнього середовища, з метою привернути увагу влади до наслідків зміни клімату на національному рівні, а також до необхідності вжиття заходів у найбільш забруднюючих галузях промисловості. Акція є частиною глобального протесту проти забруднення, кульмінаційною подією якого буде гігантське зібрання у Нью-Йорку, за три дні до саміту ООН з екологічних питань. Недавнє дослідження французьких вчених показує, що глобальне потепління відбувається набагато швидше, ніж вважалося раніше.

    ФЕСТИВАЛЬ – Останні три дні Міжнародного фестивалю імені Джордже Енеску будуть багатими на події. Сьогодні у програмі фестивалю: концерт Тімішоарського філармонічного оркестру «Банатул» у концертній залі Радіо Румунія. Потім на сцені румунського Атенуму французький вокально-інструментальний ансамбль «Ліричні дарування» під керівництвом Крістофа Руссета виконає оперу Фрідріха Генделя «Юлій Цезар в Єгипті». У ролі Клеопатри виступає канадська сопрано Каріна Говін. Теж сьогодні любителі класичної музики мають змогу побачити оперу Арсенала Шенберга «Мойсей та Аарон» у виконанні філармонічного оркестру ім. Джордже Енеску. У цьому році програмою Міжнародного фестивалю імені Джордже Енеску передбачено проведення 84 концертів за участі понад 2500 найвідоміших музикантів світу. Радіо Румунія виступає співпродюсером фестивалю.

    СЕКУРІТАТЄ – Колишній президент Румунії Траян Басеску співпрацював з комуністичною таємною поліцією. Відповідну ухвалу у п’ятницю прийняв Апеляційний суд Бухареста. Судова справа була порушена за клопотанням Національної ради з питань дослідження архівів Секурітатє про оголошення екс-президента таємним співпрацівником Секурітає Траян Басеску заявив, що оскаржить рішення Апеляційного суду. За словами його адвоката, у той час, коли він нібито давав інформаційні замітки, на які посилається Національна рада з питань дослідження архівів Секрутатє, будучи студентом Морського інституту колишній глава держави був військовим і був зобов’язаний беззастережно виконувати накази. Нагадаємо, що на початку 2000-их років колишній президент отримав від Національної ради з питань дослідження архівів Секурітатє довідку про неспівпрацю з таємною поліцією під час комуністичного режиму.

    ШАХРАЙСТВО – Колишній головний антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші у четвер заручилася достатньою кількістю голосів послів держав-членів ЄС, необхідною для її обрання Головним прокурором ЄС, – повідомляє EUObserver. А публікація USNews зазначає, що вона стане першим прокурором ЄС по боротьбі з шахрайством, а більшість держав-членів підтримали її кандидатуру, незважаючи на опозицію румунського уряду. Цей факт розцінюється її прихильниками як важливий крок у боротьбі з поширенням авторитаризму у багатьох центрально- та східноєвропейських країнах, – зазначає Financial Times, тоді як Courrier International пише, що непідкупна румунка бере штурмом європейське шахрайство. Європейська прокуратура буде створена в наступному році з метою боротьби з корупцією, шахрайством з ПДВ та іншими правопорушеннями, які негативно впливають на бюджет ЄС, – зазначає Reuters.

    БУХАРЕСТ – Сьогодні виповнюється 560 років з першої документальної згадки про столицю Румунії – Бухарест. З цього приводу Генеральна мерія організує протягом вихідних безліч культурних заходів: майстер-класи, вуличні акції, театральні вистави, вуличні фуд-корти, концерти та вже традиційний міжнародний конкурс 3D-відеомепінгу «iMapp Бухарест», що відбудеться вже ушосте. У суботу вісім команд представлять свої барвисті, звукові та світлові шоу на фасаді Палацу парламенту, другої за величиною адміністративної будівлі у світі після Пентагону. Перед змаганням відомі музиканти Шиллер та Вальдек, виступлять з концертами на сцені на площі Конституції у центрі столиці.

  • 22 серпня 2019 року

    ВИБОРИ -
    Національний виконавчий комітет Соціал-демократичної партії, «першої скрипки»
    керівної коаліції у Румунії, у п’ятницю, напередодні конгресу політичної сили,
    має розглянути і схвалити кандидатуру прем’єр-міністра Віоріки Денчіле на пост
    президента. Крім неї про намір балотуватися в президенти вже заявили чинний
    глава держави Клаус Йоханніс, якого підтримує найбільша опозиційна
    Націнал-ліберальна партія, лідер опозиційного альянсу USR-PLUS Дан Барна та
    лідер Альянсу лібералів і демократів (при владі) Келін Попеску Терічану. Вибори
    Президента Румунії пройдуть восени цього року.




    РІЧНИЦЯ – У
    п’ятницю виповнюється 75 років з того часу, як 23 серпня 1944 р. Король Румунії
    Міхай І вирішив заарештувати маршала Іона Антонеску, керівника пронімецького
    режиму в Бухаресті, вийти з коаліції з Німеччиною та приєднатися до своїх традиційних союзників англо-американців.
    Історики вважають, що його рішення скоротило війну в Європі на півроку і
    врятувало сотні тисяч життів. Через три роки, коли країна фактично перебувала
    під радянською військовою окупацією та під управлінням
    комуністично-маріонеткового уряду, король Михай І був змушений зректися
    престолу і покинути Румунію. Він повернувся на Батьківщину лише після
    антикомуністичної революції 1989 року і помер в 2017 році на 96 році життя.






    КОРУПЦІЯ – Національна
    антикорупційна дирекція Румунії скерувала до суду справу колишнього начальника Національної
    служби податкового управління Румунії Соріна Блежнара за фактом хабарництва. У
    цій справі також проходять і колишній заступник голови служби Віорел Коменіце,
    колишній заступник генерального комісара Сорін Флоря та дружина Соірна Блежнара.
    Прокурори стверджують, що Блежнар, Коменіце та Флоря через посередників отримали
    гроші від бізнесмена для кришування незаконного бізнесу компанії останнього. Гроші,
    призначені колишньому голові податкової служби, були отримані його дружиною від
    двох посередників бізнесменів. Прокурори управління по боротьбі з корупцією кажуть,
    що з травня 2011 року по квітень 2012 року Сорін Блежнар отримав 1,2 мільйона євро
    хабара, Коменіце – 960 тис. євро, а Флоря – 300 тис. євро.

    НАПРУЖЕННЯ – У Республіці Молдова спостерігається нове
    напруження усередині керівної коаліції, утвореної з Соціалістичної партії
    президента Ігоря Додона та проєвропейським блоком ACUM на чолі з прем’єр-міністром Майєю Санду та
    віце-прем’єр-міністром Андреєм Нестасе. Уряд оголосив 23 серпня днем жалоби. У
    цей день в 1939 р. був підписаний радянсько-нацистська угода відома як Пакт
    Ріббентропа-Молотова. У результаті цього в 1940 році СРСР висунув Румунії
    ультиматум й анексував східні румунські території, на яких була створена
    нинішня Республіка Молдова. Цього дня в Європі відзначають День пам’яті жертв
    тоталітарних й авторитарних режимів, таких як фашистський та комуністичний. З іншого боку Адміністрація Президента
    Республіки Молдова 24 серпня організовує святковий концерт з нагоди 75-річчя «визволення
    Р.Молдова від фашистської окупації», тобто повторної анексії Москвою цих земель,
    наприкінці Другої світової війни. На ньому буде присутній і міністр оборони
    Росії Сергій Шойгу, якого запросив його молдовський колега, соціаліст Павел
    Войку, без відома прем’єр-міністра Майї Санду. Остання зазначила, що з огляду
    на це відповідний візит має приватний, під час якого не буде підписано жодної
    офіційної угоди. Вона зажадала від міністра закордонних справ Ніку Попеску викликати
    молдовського посла в Москві для пояснень.




    ЗОЛОТИЙ
    ОЛЕНЬ
    – У місті Брашов (в центрі Румунії) у четвер стартує Міжнародний
    фестиваль «Золотий олень». У 19-му за рахунком фестивалі естрадної музики візьмуть
    участь відомі імена вітчизняної та світової музичної сцени, серед яких: Штефан Беніке
    молодший, Ірина Рімес та ірландський співак Ронан Кітінг. Перші два вечори будуть
    присвячені конкурсу виконавців. 12 солістів з десяти країн, в тому числі двоє з
    Румунії, боротимуться за головний трофей. Продовжуючи півстолітню традицію,
    учасники виконуватимуть, крім пісні з власного репертуару, й одну румунську
    пісню. Переможці будуть оголошені у суботу на гала-вечері вручення призів. У
    неділю пройде вечір фольклору з найвідомішими співаками, в тому числі леутарами. У той же
    час відбудуться концерти румунських і міжнародних зірок. Міжнародний фестиваль «Золотий
    олень» дебютував у 1968 році і проходив 18 разів, востаннє у 2018 році, коли
    організатори відзначили 50-річчя створення фестивалю.




    РІВЕНЬ
    ЖИТТЯ
    – Річний чистий дохід на душу населення в Румунії у минулому році збільшився
    на 18%, сягнувши 5.083 євро. Принаймні це випливає з дослідження, опублікованого
    компанією GfK Румунія. Найбільш розвиненими є столиця і повіти Клуж, Тіміш та Їльфов.
    На протилежному кінці списку – повіти Ботошань (північний схід), Васлуй (схід),
    Келерашь (південний схід) та Джурджу (південь), де купівельна спроможність
    значно нижча середнього по Румунії. Дослідження також відзначає підвищення
    рівня життя в повітах Брашов і Сібіу, регіонах, де окреслюється нова промислова
    зона Румунії, що залучає великі інвестиції. Індекс купівельної спроможності,
    який вимірюється GfK, являє собою чистий річний дохід на душу населення, із зарплати,
    пенсії, допомоги по безробіттю та допомоги по догляду за дитининою після
    вирахування податків та соціальних внесків.

  • Поправки до Кримінальних кодексів, визнані КС неконституційними

    Поправки до Кримінальних кодексів, визнані КС неконституційними

    Зміни, внесені до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів Парламентом, є неконституційними в цілому, одноголосно
    оголосив учора Конституційний
    суд Румунії. Причина, на яку посилаються судді щодо ухваленого рішення, полягає в тому,
    що Парламент не виконав свого зобов’язання узгодити всі поправки до Кримінальних кодексів з попередніми
    рішеннями Суду. Суд відклав рішення у цій справі сім разів, до винесення
    рішення у понеділок. Серед оскаржених змін у Кримінальному кодексі ми
    зазначимо значне скорочення терміну позовної давності кримінальної
    відповідальності за злочини, що мають високу суспільну небезпеку, точніше – на половину.




    Також скорочення на половину покарань за розтрату та зловживання службовим
    становищем, якщо винні
    особи покривають шкоду до остаточного рішення суду. Поправки до Кримінально-процесуального
    кодексу посилалися, серед іншого, на інформацію, отриману на підставі мандатів
    національної безпеки, яка вже не може використовуватися у загальноприйнятих
    судових справах, навіть якщо це стосується корупції, зґвалтування чи вбивства.
    Інші зміни стосуються заборони прокурорам брати з обшуку докази, що підтверджують
    інші правопорушення, крім того, для якого було дозволено обшук, та обмеження
    доносів максимум на один рік від вчинення злочину. Тими, хто оскаржив зміни
    кримінальних кодексів у КС Румунії були президент Клаус Йоганніс та опозиційні партії Союз
    «Рятуйте Румунію»
    та НЛП. Вони стверджують, що через ці законопроекти, прийняті більшістю СДП-АЛДЕ (при владі), до кримінального законодавства
    вносяться понад 300
    поправок, яких
    вони вважають шкідливими.




    Клаус Йоганніс привітав рішення Суду і
    попросив Парламент повністю усунути зміни, внесені до кримінального кодексу, та
    повернутися до змін, вже внесених до законів правосуддя. А лідер НЛП Людовик Орбан закликає Парламент
    відхилити кодекси в цілому, а можливі зміни будуть внесені пізніше новим
    законопроектом, винесений на громадське обговорення. Зі свого боку, Союз «Рятуйте
    Румунію» вимагає, серед
    іншого, призначення начальників поліції за заслугами. З іншого боку, лідери правлячої
    коаліції заявили, що готують термінову постанову для вдосконалення законодавчих рамок. СДП та АЛДЕ вирішили скликати Парламент
    на позачергову
    сесію, і прем’єр-міністр
    Віоріка Данчіле запевнила, що уряд не витрачатиме час.


    Рішення Конституційного суду Румунії
    про відхилення змін до кримінальних кодексів потрапило також у міжнародну пресу. Reuters зазначає, що після приходу
    до влади у 2016 році уряд СДП вніс ряд змін до законодавства та кадрових змін, які
    вважаються загрозами незалежності правосуддя та викликають занепокоєння
    Європейського Союзу, Державного департаменту США, тисяч румунських магістратів, а Венеціанська комісія закликала
    скасувати поправки.



  • 13 червня 2019 року

    АНТИКОРУПЦІЯ – У четвер в Бухаресті відбулася офіційна
    церемонія підписання Національної політичної угоди про консолідацію
    європейського маршруту Румунії. У своєму виступі з цього приводу президент
    Клаус Йоханніс знову піддав гострій критиці дії керівної Соціал-демократичної
    партії (СДП), яка, за його словами, завдала значної шкоди Румунії. Через
    суперечливу політику СДП Румунія не розвивалася і не розвивається належним
    чином і зараз, – сказав глава держави. Він наголосив на необхідності внесення
    ряду змін до Конституції та до низки законів. На церемонії були
    присутні лідери опозиційних: Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте
    Румунію», партії «Про Румунія» та партії «Народний рух». Керівні
    Соціал-демократична партія та Альянс лібералів і демократів, а також
    Демократичний союз угорців Румунії не налічуються серед підписантів. Угода була
    запропонована Клаусом Йоханнісом усім парламентським партіям, які були присутні
    на консультаціях минулого тижня щодо результатів референдуму з питань
    правосуддя, який відбувся 26 травня. Глава держави пояснив, що ця угода має на
    меті закріпити на законодавчому рівні заборону амністії та помилування за
    корупційні дії, а також заборону на
    прийняття урядом надзвичайних постанов у сфері правосуддя.


    ІТ – Цифровий сектор Румунії може сприяти трансформації
    Європи у цілому й особливо навколишнього регіону, оскільки тут є багато
    енергії, а також підприємницький дух в сфері ІТ. Таку заяву зробив Хуан
    Навас-Сабатер, менеджер з питань глобальних інформаційних технологій
    Світового Банку, який перебуває у Бухаресті для участі у найбільшому цифровому
    заході, організованому румунським головуванням у Раді ЄС. «Європа відстає в
    цифровій сфері, тому настав час інвестувати, щоб конкурувати на цьому ринку і
    мати успішну цифрову трансформацію», – заявила Комісар ЄС з цифрової економіки
    та цифрового суспільства Марія Габріель. Більше 1000 провідних ІТ-компаній беруть
    участь у Цифровій Асамблеї-2019.




    МІСТА – Комісар ЄС з питань регіональної політики,
    румунка Коріна Крецу бере участь у неформальній зустрічі міністрів ЄС з питань
    міського розвитку, проведеній 13-14 червня у Бухаресті в рамках Румунського головування
    у Раді ЄС. Центральною подією зустрічі буде прийняття Бухарестської декларації,
    головною метою якої є прокласти шлях до спільних рамок дій у сфері міського
    розвитку в ЄС. Також буде представлений звіт «Майбутнє міст», розроблений
    Спільним дослідницьким центром Європейської Комісії. Документ дає змогу
    зрозуміти спосіб, в який державна політика може краще передбачити і забезпечити
    вирішення проблем, з якими стикатимуться міста у майбутньому.




    ПЕНСІЯ – Середня кількість пенсіонерів в Румунії у
    першому кварталі 2019 року становила 5,18 млн. осіб, що на 17 тис. менше, ніж у
    попередньому кварталі, повідомляє Національний інститут статистики.
    Середньомісячна пенсія зросла на 0,3% до 1227 леїв (261 євро). Середня
    кількість пенсіонерів системи державного соціального страхування становила 4,68
    млн. осіб, що на 8 тис. менше, ніж у попередньому кварталі. Середня пенсія
    державного соціального страхування становила 1181 лей (251 євро).

    ПОЛІТИКА – Головна
    керівна Соціал-демократична партія Румунії 29 червня обере своє нове
    керівництво. Національний виконком партії вирішив скликати на цей день позачерговий
    з’їзд, на якому також буде визначений кандидат у президенти. 29 червня буде обраний
    новий провід СДП: лідер, виконавчий президент і генеральний секретар. У
    результаті зміни статуту партії новий голова соціал-демократів обиратиметься
    делегатами, призначеними місцевими філіями, а не всіма членами, як це
    відбувалося на попередніх з’їздах. На посаду лідера партії вже оголосила свою кандидатуру
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле.




    АЧС – Вірус африканської чуми свиней продовжує поширюватися
    Румунією, ситуація стрімко погіршується особливо в південно-східних регіонах
    країни. У повіті Джурджу (південь) були зафіксовані нові спалахи в домогосподарствах населення, а
    також у мисливських угіддях. Компетентні органи влади стверджують, що дикі
    кабани поширили хворобу, а керівники мисливських угідь були попереджені про
    притягнення до відповідальності у разі невжиття необхідних заходів. На сьогодні
    в повіті Джурджу підтверджено сім спалахів АЧС у приватних домогосподарствах та
    20 випадків у диких кабанів. Ще один спалах африканської чуми свиней був
    підтверджений у середу в приватному господарстві в одному селі Арджеського повіту (південь). У Бухаресті
    Асоціація виробників свинини у Румунії організувала сьогодні конференцію на тему «Африканська
    чума свиней» через рік від підтвердження
    першого випадку.

  • 26 травня – 1 червня 2019 року

    26 травня – 1 червня 2019 року

    Папа
    Франциск в Румунії



    «Я радий бути у вашій прекрасній країні у період, коли
    Румунія головує в Раді Європейського Союзу», – заявив Папа Франциск у п’ятницю
    після прибуття з візитом до Бухареста на запрошення президента Клауса Йоханніса
    і місцевої Католицької церкви. Верховний Понтифік привітав прогрес Румунії упродовж останніх 30 посткомуністичних років, але наголосив, що однією з проблем
    перехідного періоду стала еміграція мільйонів людей і депопуляція сіл. Він віддав
    данину шани пожертві синів і дочок Румунії, які своєю культурою,
    спадщиною своїх цінностей та своїм трудом збагачують країни, в яких вони оселилися.
    У свою чергу президент Клаус Йоханніс сказав, що від імені всіх румунів з великою
    радістю вітає Верховного Понтифіка на румунській землі. Він подякував Католицькій
    церкві за гостинність, з якою вона зустріла румунську діаспору на Заході. Глава
    держави нагадав, що візит Івана Павла ІІ до Бухареста у 1999 році, став першим
    візитом Папи Римського до переважно православної держави. Програмою візиту Папи
    Франциска до Румунії передбачені також зустрічі з прем’єр-міністром Віорікою
    Денчіле, Патріархом Румунської православної церкви Даниїлом та іншими членами
    Синоду РПЦ. Упродовж свого триденного державного, пастирського та екуменічного
    візиту до Румунії, що проходить під гаслом «Ходімо разом!»
    після Бухареста Папа Франциск сьогодні відвідав Шумулєу Чук, район у
    Трансільванії де зосереджені угорські католики та місто Ясси на північному сході
    Румунії, де компактно проживає велика громада румунських католиків. У неділю Верховний Понтифік відвідає місто Блаж, в самому серці
    Трансільванії, духовний центр румунського греко-католицтва, де здійснить
    беатифікацію семи греко-католицьких єпископів, які пожертвували своїм життям за
    віру під час комуністичного режиму.

    Опозиція перемогла на виборах до Європарламенту



    За підсумками голосування у
    неділю Румунію в
    Європейському
    парламенті представлятимуть шість політичних сил. Найбільшу кількість голосів – 27% здобула опозиційна, права Націонал-ліберальна
    партія, а друге і третє місця посіли
    головна керівна Соціал-демократична партія – 22,5% й альянс
    опозиційних партій Союз «Рятуйте Румунію»-PLUS
    – 22,4%. Прохідний поріг подолали також партія Про Румунія – 6,6%, а також Демократичний союз угорців
    Румунії і партія «Народний рух», які
    набрали трохи більше 5% голосів виборців. Таким чином ліберали отримали 10 депутатських місць,
    соціал-демократи та альянс – по вісім, а решта – по два мандати. У списку новообраних
    депутатів Європарламенту такі відомі у Бухаресті та Брюсселі імена, як колишній
    президент Траян Бесеску (Партія
    «Народний рух»), екс-прем’єри
    Дачіан Чолош (PLUS) і Віктор Понта та
    колишній єврокомісар Коріна Крецу (обидва від партії Про Румунія). Виборчий бар’єр на шляху до Європарламенту
    став нездоланним для інших семи партій, які взяли участь у перегонах, в тому
    числі для меншого партнера соціал-демократів по керівній коаліції – Альянсу
    лібералів і демократів. Багато закордонних румунів були змушені годинами стояти у
    довжелезних чергах, щоб проголосувати. Вони звинувачують у поганій організації
    виборчого процесу Міністерство закордонних справ, яке опинилося
    під шквалом критики й в
    Бухаресті, зокрема з боку ЗМІ, опозиції та президента Клауса Йоханніса. Явка
    на виборах до Європарламенту склала 49%, ставши найбільшою від вступу
    Румунії до ЄС 12 років тому.




    Румуни підтримали посилення боротьби з корупцією


    Паралельно
    з виборами до Європарламенту у Румунії відбувся й скликаний президентом Клаусом
    Йоханнісом референдум з питань незалежності правосуддя. Понад 80% тих, хто
    голосував відповіли «Так» на два питання референдуму: 1. Чи згодні Ви із
    забороною амністії та помилування за корупційні правопорушення? та 2. Чи згодні
    ви із забороною на прийняття урядом термінових постанов у сфері кримінальних
    злочинів, покарань та судоустрою, а також з розширенням права оскарження цих
    постанов безпосередньо до Конституційного Суду? Явка на референдумі склала 41%,
    перевищивши 30%, необхідних для того, щоб голосування було визнано таким, що
    відбулося. Президент Клаус Йоханніс заявив у понеділок, що румуни проголосували
    за європейське майбутнє країни, в якій «злодії та правопорушники сидять у
    в’язниці». Глава держави закликав партії на переговори щодо внесення змін до Основного закону з урахуванням результатів референдуму з питань правосуддя, в якому взяли участь більше шести мільйонів громадян Румунії.




    Кінець епохи в СДП



    Після поразки на виборах до ЄП
    у неділю, керівна Соціал-демократична партія була у понеділок «обезголовлена» в
    суді. Колишній лідер керівної коаліції
    Ліву Драгня був ув’язнений у понеділок
    увечері після того як напередодні Верховний суд залишив у силі рішення суду
    першої інстанції, винесений майже рік тому в справі за фактом корупції. Лідер керівної
    Соціал-демократичної партії та спікер Палати депутатів Лівіу
    Драгня отримав цей вирок у справі про фіктивне працевлаштування двох членів
    партії у повітовому управлінні з питань захисту дітей, коли обіймав посаду
    голови Телеорманської повітової ради. Фактично він змусив керівників згаданого
    управління фіктивно оформити на роботу двох членів Соціал-демократичної партії,
    які роками отримували зарплату не пропрацювавши ні дня, виконуючи різні
    завдання в осередку партії. Кілька років тому він був засуджений умовно за
    спроби фальсифікувати 2012 року результати референдуму про імпічмент колишнього
    президента Траяна Бесеску. Соціал-демократичну партію тимчасово очолила прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле, яка перебуватиме на цій посаді до проведення позачергового
    з’їзду СДП. Хоча вважалася людиною з близького оточення Драгні вона повернула до
    виконкому СДП осіб, яких відсторонив колишній лідер та звільнила з посади генерального
    секретаря партії дуже
    галасливого і
    непопулярного
    Кодріна
    Штефенеску. Тим
    часом у Палаті депутатів, в якій коаліція СДП-АЛДЕ дедалі зберігає контроль, був обраний
    новий спікер. Ним став соціал-демократ Марчел Чолаку.




    Фінал футбольного сезону


    Заснований і очолюваний відомим румунським футболістом Джордже Хаджі ФК Віїторул (Констанца)
    вперше завоював Кубок Румунії, після перемоги на нейтральному полі над Астрою (Джурджу) з рахунком 2:1 в додатковий час. У чемпіонаті уп’яте та другий рік поспіль титул чемпіона Румунії завоював CFR (Клуж). Друге місце
    посів столичний FCSB (колишня Стяуа), а третє – Віїторул (Констанца).



  • Кінець кар’єри Лівіу Драгні

    Кінець кар’єри Лівіу Драгні

    Лівіу Драгня, людина номер три у Румунії на посаді голови нижньої палати румунського парламенту, але – номер один у політиці, як лідер найбільшої політичної сили – Соціал-демократичної партії, був засуджений до трьох
    з половиною років позбавлення волі. Судді найвищої інстанції залишили в силі рішення суду першої інстанції, винесене майже рік тому в справі, в якій Драгню звинувачували у
    фіктивному працевлаштуванні однопартійців в управлінні соціальної допомоги та
    захисту дітей повіту Телеорман, що на
    півдні країни. Драгня був визнаний винним у підбурюванні до зловживання службовим становищем.
    На посаді голови Повітової Ради Телеорман він змусив керівників згаданого управління фіктивно оформити на роботу двох членів Соціал-демократичної партії, які роками отримували зарплату не пропрацювавши ні дня.



    Для колишнього лідера соціал-демократів це вже другий вирок. Кілька років тому він був засуджений умовно за спроби фальсифікувати 2012 року результати референдуму про імпічмент колишнього президента Траяна Бесеску. Ця судимість завадила йому обійняти посаду
    прем’єр-міністра після виборчого тріумфу на парламентських виборах 2016 року,
    коли соціал-демократи отримали 45% голосів. Драгня офіційно не очолював уряд СДП та Альянсу
    лібералів і демократів, але був його фактичним керівником. Він змінив двох
    прем’єр-міністрів, які не підкорилися партійній дисципліні. Першого шляхом вотуму недовіри власному уряду, що є безпрецедентним кроком в румунській
    політиці.

    Так само він мав повний контроль над процесами у парламенті і все це, щоб вивернутися із рук правосуддя. Так вважають президент Клаус Йоханніс, представники правої опозиції,
    журналісти, незалежні спостерігачі та аналітики і, не в останню чергу, люди, які
    протестували, протягом останніх двох з половиною років проти суперечливої судової реформи та змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів шляхом прийняття термінових постанов. Більшість
    цих змін поставили під загрозу незалежність судової влади та становили загрозу
    боротьбі з корупцією, попередили європейські інститути.


    Коли звичайні
    люди мають проблеми з законом, вони користуються послугами адвокатів. Лівіу Драгня
    мав цілу когорту адвокатів й відчайдушно намагався, як кажуть його критики,
    підпорядкувати ті інституції, які могли б допомогти йому позбутися проблем із
    законом. Він намагався створити на національному рівні ту саму систему відносин, яку створив на місцевому рівні, коли був головою Повітової ради. У таких бідних регіонах через брак інвесторів держава, зокрема державні установи та агентства є основними роботодавцями. І впливові лідери, як
    довело Національне антикорупційне управління, як Драгня, вирішують все,
    навіть фіктивне працевлаштування. Це зміст обвинувачення за яким був засуджений Драгня.

    Один журналіст саркастично пожартував, що шкодує з приводу ув’язнення Драгні, бо хотів побачити як однопартійці розправляються з ним після поразки на виборах
    до Європарламенту. За яку Лівіу Драгня несе майже всю відповідальність, оскільки його дії викликали народний гнів щодо СДП. Лівіу Драня є політиком найвищого рангу засудженим за корупцію в посткомуністичній Румунії, а першопроходцем став інший лідер Соціал-демократичної партії, колишній прем’єр-міністр
    Адріан Нестасе.

  • 27 травня 2019 року

    ВИБОРИ ДО ЄП – Після підрахунку більшості голосів,
    за підсумками недільних виборів до Європейського парламенту увійдуть
    представники шести політичних політичних сил. Найбільшу кількість голосів
    здобула найбільша опозиційна, права Націонал-ліберальна партія – 26,35%, друге
    місце зайняла головна керівна Соціал-демократична партія – 23,16%, а третім
    став альянс опозиційних партій Союз «Рятуйте Румунії»-PLUS -
    21,24%. Прохідний поріг подолали також партія Про Румунія – 6,7%, Демократичний
    союз угорців Румунії – 6,19% і партія «Народний рух» – 5,64%. Виборчий бар’єр на
    шляху до Європарламенту став нездоланним для інших семи партій, які взяли участь
    у перегонах, в тому числі для меншого партнера соціал-демократів по керівній
    коаліції – Альянсу лібералів і демократів. Багато закордонних румунів були
    змушені годинами стояти у довжелезних чергах, щоб проголосувати. За інформацією
    кореспондентів Румунського радіо у Римі, Мадриді або Лондоні та інших великих
    містах Європи люди скаржилися на погану організацію виборчого процесу. Міністр
    закордонних справ Теодор Мелешкану у відповідь зазначив, що ні в чому собі не
    докоряє, оскільки у неділю була зафіксована рекордна явка виборців – 49%. Він поширив заяву, в якій він вибачився
    перед діаспорою і повідомив, що наказав провести розслідування в країнах, де були
    зареєстровані відповідні проблеми. Він зажадав проведення термінового
    аналізу на рівні МЗС для визначення конкретних рішень та пропозицій щодо
    законодавчих змін, які сприятимуть створенню системи голосування з урахуванням
    потреб діаспори.
    Паралельно з виборами до Європарламенту у Румунії відбувся й скликаний
    президентом Клаусом Йоханнісом референдум з питань незалежності правосуддя.
    Понад 80% тих, хто голосував відповіли «Так» на два питання референдуму. Явка
    на референдумі склала 41%, перевищивши 30%, необхідних для того, щоб
    голосування було визнано таким, що відбулося. Президент Клаус Йоханніс заявив у
    понеділок, що румуни проголосували за європейське майбутнє країни, в якій «злодії та правопорушники сидять у в’язниці», і знову піддав критиці
    організацію виборчого процесу за
    кордоном.






    ЄВРОСОЮЗ – Президент Клаус Йоханніс візьме
    участь у неформальній зустрічі Європейської ради, яка відбудеться у вівторок у
    Брюсселі. На порядку денному – оцінка результатів виборів до Європарламенту від
    23-26 травня. Лідери країн-членів ЄС також попередньо розглянуть кандидатури на
    ключові посади в інституціях Євросоюзу.




    КОРУПЦІЯ – Верховний суд Румунії сьогодні виніс
    остаточний вирок лідеру керівної Соціал-демократичної партії та спікеру Палати
    депутатів Лівіу Драгні. Колегія з п’ятьох суддів залишила в силі рішення суду
    першої інстанції про його засудження до трьох з половиною років ув’язнення за
    підбурювання до зловживання службовим становищем. Він отримав цей вирок у
    справі про фіктивне працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні
    з питань захисту дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової
    ради. Нагадаємо, що раніше Лівіу Драгня був засуджений умовно за спроби
    фальсифікувати результати референдуму 2012 року про імпічмент президента Траяна
    Бесеску.




    МВФ – Місія Міжнародного валютного фонду розпочала
    роботу у Бухаресті. Кредитори
    працюватимуть у Румунії до 7 червня і проведуть щорічну оцінку румунської
    економіки, відому як Консультація у відповідності до статті IV-ї.
    Представники МВФ обговорять з румунськими органами влади економічні досягнення
    та політику. Вони зустрінуться з представниками Міністерства фінансів,
    Національного банку Румунії та інших
    державних установ, а також з представниками приватного сектору та неурядових
    організацій. Румунія наразі не має угоди про фінансування з МВФ, але фінансова
    установа щорічно здійснює оцінку стану румунської економіки. Консультації
    являють собою заходи спостереження, які є обов’язковими для всіх держав-членів.




    ПАПА
    РИМСЬКИЙ
    – Триває онлайн-реєстрація бажаючих для участі в Літургіях, які Папа
    Франциск служитиме під час свого апостольського візиту до Румунії 31 травня – 2
    червня, здійсненого на запрошення президента Клауса Йоханніса і Католицької
    церкви Румунії. До тепер зареєструвалося більше сотні тисяч осіб з Румунії,
    Угорщини, Сербії та України. Незвичайним аспектом, як зазначають організатори,
    буде присутність паломників з далеких країн, такі як Пакистан, Руанда, Південна
    Африка, Нігер, Мадагаскар, Австралія, Ізраїль, Канада, Намібія або Реюньйон.
    Під гаслом «Ходімо разом!» Верховний Понтифік відвідає Бухарест, Ясси
    (найбільше місто на сході Румунії, де проживає велика римо-католицька
    спільнота), Блаж (центр країни, духовна столиця румунської греко-католицької
    церкви, де буде беатифіковано сімох єпископів, які померли мученицькою смертю в
    комуністичних тюрмах) і францисканське святилище Шумулєу Чук (що знаходиться в
    регіоні де більшість населення складають угорці). Нагадаємо,
    що в 1999 році Румунія стала першою переважно православною країною, яку
    коли-небудь в історії відвідав Папа Римський, Іван Павло II-й.

  • 19 – 25 травня 2019 року

    19 – 25 травня 2019 року

    Вибори до Європарламенту та референдум у Румунії



    Понад
    400 мільйонів європейських громадян з правом голосу 23-26 травня обирають своїх
    представників в
    Європарламенті на наступні 5 років. Вибори стартували в четвер
    у Великій Британії та Нідерландах і закінчаться 26 травня у більшості країн ЄС,
    в тому числі в Румунії. Загалом Європарламент нового скликання складатиметься з
    751 депутата, з яких 33 від
    Румунії, де вчора сплив останній передбвиборчий тиждень. У Румунії в перегонах
    беруть участь 13 політичних сил і троє
    незалежних кандидатів. Для закордонних румунів було створено
    441 виборчу дільницю, більшість в Італії, Іспанії та сусідній Республіці
    Молдова. У Румунії паралельно з виборами 26 травня
    відбудеться й скликаний президентом Клаусом Йоханнісом референдум з питань
    правосуддя. Таким чином виборці отримають три балетні: один
    для виборів до Європейського парламенту
    та по одному для кожного питання референдуму. Румуни, які досягли 18-річного
    віку, мають відповісти «так» або «ні» на два питання: 1. Чи згодні Ви із
    забороною амністії та помилування за корупційні правопорушення? та Чи згодні ви
    із забороною на прийняття урядом термінових постанов у сфері кримінальних
    злочинів, покарань та судоустрою, а також з розширенням права оскарження цих
    постанов безпосередньо до Конституційного Суду? Відповідно до закону,
    референдум визнається таким, що відбувся, якщо в ньому взяло участь понад
    30% громадян, що перебувають у постійних виборчих списках. Крім того, результат
    референдуму затверджується, якщо визнані дійсними бюлетені становлять
    щонайменше 25% тих, хто перебуває в постійних виборчих списках.




    Регулювання альтернативних
    рішень для служб таксі



    Уряд
    запропонував для громадського обговорення проект термінової постанови про порядок роботи в Румунії ride-sharing
    сервісів. Документ був розроблений на тлі закликів альтернативних компаній, які
    здійснюють індивідуальні пасажирські перевезення терміново схвалити правила
    надання відповідних послуг румунським користувачам. Після кількох раундів
    переговорів представники компаній з ride-sharing-у погодили з представниками
    уряду текст відповідного нормативно-правового акту. Нові правила забезпечать
    рівні умови видачі ліцензій, як водіям класичного таксі, так і водіям альтернативних
    сервісів. Останні будуть зобов’язані отримати дозвіл від Міністерства комунікації, а також дотримуватися
    технічних і юридичних правил, аналогічних до тих, які застосовуються до таксі. У
    Румунії понад 200 тисяч людей підписали петицію про термінове врегулювання ride-sharing
    сервісів, повідомляє асоціація «Коаліція за цифрову економіку», незалежна структура,
    що представляє інтереси найбільших компаній у цій сфері. На їхню думку відсутність
    регулювання цього виду діяльності призводить до того, що тисячі водіїв позбавлені
    можливості отримання доходу, а 2,5 мільйона користувачів або не можуть вчасно
    замовити таксі або змушені платити утричі більше. У відповідь, представники
    класичних компаній таксі, яким користувачі дорікають за низькоякісні послуги, звинувачують
    альтернативні сервіси таксі в незаконній діяльності.




    Гучні корупційні справи





    Колишній
    мер м.Констанца Раду Мазере був виданий Мадагаскаром, куди втік приблизно
    півтора роки тому, і на цьому тижні доставлений румунськими поліцейськими в
    Бухарест. Раду Мазере, який перебував у міжнародному розшуку по лінії Інтерполу
    фігурує одразу в кількох кримінальних справах, а в лютому він був засуджений до
    майже 10 років ув’язнення у справі за фіктивну реституцію земельних ділянок. Він
    втік з Румунії у грудні 2017 року, порушивши підписку про невиїзд. Мазере ствердив,
    що порушені проти нього справи політично мотивовані і попросив у Мадагаскарі
    політичного притулку. Також у понеділок у Бухаресті Верховний суд Румунії відклав
    на 27 травня оголошення остаточного вироку у справі лідера
    керівної Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні, який був засуджений судом
    першої інстанції до трьох з половиною років позбавлення волі. Він отримав цей
    вирок за підбурювання до зловживання службовим становищем у справі про фіктивне
    працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні з питань захисту
    дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової ради. Водночас адвокати підсудних безуспішно просили суд відкласти
    розгляд справи до рішення Конституційного Суду за поданням депутата від
    Соціал-демократичної партії Флоріна Йордакє про незаконність створення палат у
    складі трьох суддів Верховного суду Румунії. Конституційний суд того ж дня
    відклав розгляд відповідного подання на 5 червня. Відповідна конституційна скарга
    була подана Флоріном Йордакє, коли Лівіу Драгня делегував йому повноваження спікера Палати депутатів. Рішення
    про делегування повноважень було оскаржене в Конституційному суді опозиційною
    Націонал-ліберальною партією, однак колегія суддів відхилила відкриття
    конституційного провадження.




    Зливи і повені в Румунії



    На
    цьому тижні у північній, центральній і південній частинах Румунії, в тому числі
    в столиці, були оголошені жовтий або помаранчевий рівні небезпеки через рясні
    зливи й повені. Проливні дощі активізували зсувні процеси в гірських районах, а
    в інших унаслідок негоди річки вийшли з берегів, підхопивши чимало будинків та земельних
    ділянок. Рятувальники неодноразово виїжджали на відкачування води із підтоплених помешкань
    та присадибних ділянок. У деяких районах через падіння дерев було заблоковано
    автомобільні дороги національного, повітового чи місцевого значення або тимчасово зупинено рух поїздів.

  • 21 – 27 квітня 2019 року

    21 – 27 квітня 2019 року

    Т.в.о. міністрів юстиції,
    європейських фондів та румунів звідусіль




    Президент Румунії Клаус Йоханніс у
    середу прийняв пропозиції прем’єр-міністра Віоріки Денчіле на посади тимчасово
    виконуючих обов’язки голів трьох відомств. Таким чином віце-прем’єр-міністр Ана
    Бірчалл взяла на себе повноваження т.в.о. міністра юстиції, міністр фінансів
    Єуджен Теодоровіч став т.в.о. міністра європейських фондів, а міністр з питань
    ділового середовища, торгівлі і підприємництва Раду Штефан Опря буде т.в.о.
    міністра з питань румунів звідусіль. Глава уряду пілся великодніх свят
    має визначитися з подальшим складом кабінету міністрів. Лідер соціал-демократів
    Лівіу Драгня запевняє, що чинна керівна коаліція СДП-АЛДЕ є стабільною і має на
    30 голосів більше ніж потрібно для зміни складу уряду. Опозиційна
    Націонал-ліберальна партія стверджує, що чергова зміна міністрів, спочатку
    особами, які на думку глави держави не відповідали кваліфікаційним вимогам
    даних посад, а потім тимчасово виконуючими обов’язки міністра, свідчить про
    безвідповідальність чинної влади. Нагадаємо, що міністр юстиції Тудрел Тоадер
    подав у відставку після того як соціал-демократи відкликали свою політичну
    підтримку оскільки той відмовився поставити свій підпис під суперечливими
    терміновими постановами про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів. Міністр європейських фондів Рована Плумб
    та міністр румунів звідусіль Наталія Інтотеро пішли у відставку, оскільки
    балотуються в депутати Європарламенту.




    Парламент вніс
    зміни до ККР та КПКР





    Палата депутатів
    схвалила законопроект про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів Румунії у тій редакції, в якій він був прийнятий
    минулого тижня Сенатом, верхньою палатою румунського парламенту. Таким чином
    були внесені поправки, які за словами опозиції, навіть якщо пройшли фільтр
    конституційності, заохочують явище злочинності. Серед таких положень -
    скорочення строків давності, скорочення мінімально необхідної частини строку,
    після відбуття якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення від
    відбування покарання та скасування статті про службову недбалість. Спікер Палати
    депутатів і лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня каже, що всі схвалені
    поправки є конституційними, але опозиція вважає ці зміни ударом по верховенству
    права. Опозиційні партії кажуть, що прийняті депутатами зміни до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів у затвердженій Сенатом формі підривають демократію.
    І президент Клаус Йоханніс розкритикував спосіб у який депутати схвалили ці
    поправки. На зустрічі у Бухаресті з представниками Венеційської комісії глава
    держави висловив жаль з приводу того, що в даний час Румунія перебуває в
    ситуації, коли уряд займається законодавчою діяльністю, а парламент лише бере
    до відома. У свою чергу, Європейська Комісія заявила, що ретельно проаналізує відповідний
    законопроект і вирішить, які кроки мають бути вжиті. Представник Єврокомісії
    заявив, що Брюссель дуже чітко озвучив свою позицію щодо верховенства права в
    Румунії, додавши, що Бухарест повинен терміново відновити процес реформ.




    Клаус Йоханніс оголосив
    питання, що будуть винесені на референдум 26 травня




    Президент Клаус Йоханніс
    у четвер оголосив два питання, що будуть
    винесені 26 травня на референдум щодо правосуддя. Це: «Чи згодні ви із забороною
    амністії та помилування за корупцію?» та «Чи згодні ви із забороною прийняття урядом
    термінових постанов у сфері корупційних правопорушень, паралельно з розширенням
    права оскаржувати ці постанови в Конституційному суді?». У середині квітня парламентарії
    на спільному засіданні двох палат законодавчого органу Румунії схвалили
    ініціативу президента Клауса Йоханніса про проведення референдуму 26 травня,
    одночасно з виборами до Європейського Парламенту. З такою ініціативою президент
    виступив на тлі численних суперечливих законодавчих змін у сфері правосуддя,
    здійснених парламентською більшістю і урядом СДП-АЛДЕ, які викликали гострі
    критики як в країні, так і з боку європейських партнерів Румунії. У березні
    глава держави обговорив це питання з представниками суддів та прокурорів, а
    також з представниками громадянського суспільства.




    Вибори до Європарламенту




    27 квітня у
    Румунії стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту. Майбутні
    вибори євродепутів, які пройдуть в країнах Євросоюзу з 23 по 26 травня, будуть
    надзвичайно важливими для майбутнього держав-членів і для європейського
    співтоварисвта загалом. Цього разу 751 депутат Європарламенту обиратимуться
    шляхом загального голосування громадян 28 держав-членів. Якщо Угода про Брекзит
    буде схвалена британським парламентом до 23 травня Великобританія не братиме
    участь у цих виборах, а кількість євродепутатів скоротиться до 705. Румунія
    матиме 33 депутати в Європарламенті нового скликання, на одного більше
    порівняно з попереднім складом ЄП. Міністерство закордонних справ Румунії на
    цьому тижні презентувало Довідник
    закордонного румуна щодо голосування на виборах до Європейського Парламенту.
    Він містить, серед іншого, інформацію для громадян Румунії, які проживають за
    кордоном щодо реалізації права голосу на виборах 26 травня, зокрема відомості
    про осіб, які мають право голосу, документи, які необхідно мати при собі для
    голосування і про процедуру голосування. Так само у ньому зазначені
    повноваження Міністерства закордонних справ та Постійного виборчого управління в
    контексті виборів до Європейського Парламенту.




    Румунські заробітчани
    масово повертаються додому на свята


    У цей період румуни
    які живуть і працюють за кордоном масово повертаються на Батьківщину на Великдень, щоб
    відзначити свято в колі родини і друзів. Передпунктамипропускуутворилисявеликічерги. Для ефективного
    управління потоками на митних пунктах Прикордонна поліція залучила додатковий
    персонал.



  • Зміни до кримінального законодавства затверджені Парламентом

    Зміни до кримінального законодавства затверджені Парламентом

    Суперечливі зміни до Кримінального
    кодексу та Кримінально-процесуального кодексу були прийняті Палатою депутатів у
    Бухаресті саме так, як були затверджені Сенатом. Таким чином, ряд статей,
    підданих критиці з боку опозиції, були прийняті, але
    вони були визнані конституційними Конституційним судом. Серед них скорочення строків давності,введення річного строку для викриття
    хабарництва та покупу впливу, повна дезінкримінація службової
    недбалості або зменшення на половину покарання за розкрадання та
    зловживання службовим становищем.




    Зміни – це напад на верховенство
    права, стверджує опозиція, яка заявила, що незабаром після їх прийняття,вона оскаржить нормативні акти в Конституційному суді. Спікер Палати депутатів, лідер СДП Лівіу Драня, заперечує звинувачення
    опозиції і каже, що не було зроблено жодних змін після рішень прийнятих суддями КС Румунії: Рішення, прийняте нами минулого року, полягало в тому, що
    тільки статті, проголошені конституційними та котрі
    не підлягають змінам,
    повинні пройти парламентську процедуру, щоб закрити певну процедуру. Не було ніяких змін, навіть ані коми, над рішеннями КС Румунії.




    За словами представників опозиції,
    голосування депутатів у середу є чорним днем для румунського правосуддя,
    голосуванням
    проти демократії, голосування, яке сприяє кримінальникам. Лідер Союзу «Рятуйте
    Румунію» Дан Барна: Лівіу Драня не має
    ніяких обмежень, для нього це не має значення, крім вирішення власної
    кримінальної проблеми, з
    якою він зіткнувся, і для вирішення цієї проблеми, з якою він
    стикається, він очевидно жертвує інтересами Румунії».




    Президент Клаус Йоганніс звернув увагу на той факт, що
    парламент повторно прийняв і ухвалив два проекти про внесення
    змін до кримінального законодавства дуже швидко, поверхово і непрозоро. Клаус Йоганніс обговорив це
    питання у Бухаресті з представниками Венеціанської комісії, де він
    зазначив, що прийняття заходів, що безпосередньо впливають на судову систему,
    без публічних консультацій і без урахування судової влади, є вразливими для функціонування цієї життєво важливої
    ​сфери для румунської
    демократії. Тому, за словами Президента, 26 травня необхідно провести
    референдум, адже незалежність правосуддя турбує румунських громадян, і їхня думка
    повинна бути почута через голосування.




    Європейська Комісія оголосила, що
    буде ретельно аналізувати зміни, нагадуючи, що її позиція щодо верховенства
    права в Румунії була дуже зрозумілою, і що Бухарест повинен терміново відновити процес реформ.