Radio România Internațional

Tag: корупція

  • Голова Сенату, виправданий

    Голова Сенату, виправданий

    Верховний суд остаточно виправдав спікера Сенату Румунії Келіна Попеску-Терічану в понеділок у справі, в якій
    його звинувачували в лжесвідченні, справі, в якій розслідуються декілька осіб, які мають зв’язок з
    пресою, бізнес-середовищем та політичною сферою. Судова Колегія з п’яти суддів Верховного суду відхилила апеляцію, ініційовану Національним
    антикорупційним управлінням (НАУ). Рішення було прийняте більшістю з
    п’яти членів колегії. Існує також окрема думка одного з суддів, а саме про
    прийняття апеляції НАУ та повернення справи для повторного
    розгляду. У цій справі
    лідер Сенату був виправданий судом першої інстанції у травні 2018 року.




    Тоді судді змінили кваліфікацію з фальшивого свідчення і сприяння злочинцеві на просте
    звинувачення фальшивого
    показання, за що його
    виправдали.
    Антикорупційні прокурори вимагали трирічного позбавлення волі Келіна Попеску- Терічану. Національне антикорупційне управління зробило
    апеляцію у листопаді
    2018 року у справі, в якій Терічану був виправданий судом першої інстанції, оскільки розгляд
    справи кілька разів
    відкладався. Президент Сенату був звинувачений прокурорами НАУ в тому, що він дав фальшиві показання у справі припустимого незаконного повернення деяких земельних ділянок Лісу Снагов та ферми
    Беняса – що поблизу Бухареста- принцу
    Румунії Паулу Філіпу.


    Як стверджує Національне антикорупційне управління Терічану під присягою, дав невідповідні правді показання про суттєві аспекти справи, про які
    його запитували, і не сказав, що він знає про
    істотні обставини з метою запобігання / перешкоджання притягненню до кримінальної відповідальності підсудних, що розслідуються у справі, переданій до суду.
    Прокурори повідомили, що Тарічану нереально стверджував, що він не знав про повернення
    земельних ділянок в Бенясі принцу Павлу Філіпу (колишня королівська ферма) та Снагова, а також про причетність підсудних ізраїльських
    громадян Таля Сільберштейна, Бені Штейнмеца, Моше Агаві та інших в процесі реституції, а також про
    документи купівлі-продажу цих земель.




    У першій реакції після вироку Келін Попеску-Терічану заявив, що його радість
    затьмарюється тим, що є багато інших людей, які були або знаходяться в тій же
    ситуації, і ще не завершили свої судові процеси. Голову
    Сенату також звинувачують антикорупційні прокурори в іншій справі про одержання хабара у 800 тис. євро, але Сенат кілька разів відклав зняття його парламентської недоторканності.



  • 31 березня – 6 квітня 2019 року

    31 березня – 6 квітня 2019 року

    26 травня на виборах до Європарламенту відбудеться і референдум




    Президент Клаус Йоганніс у четвер оголосив про дві теми
    референдуму, який
    він скликає 26 травня, у день виборів до Європарламенту:це
    заборона амністії та помилування за корупційні правопорушення та заборона
    прийняття урядом термінових постанов у сфері злочинів, покарань та судоустрою,
    одночасно з наданням іншим органам влади право безпосередньо звертатись до
    Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
    нормативно-правових актів.Водночас глава держави закликав
    правлячу коаліцію СДП-АЛДЕ
    не затверджувати до
    референдуму жодну термінову постанову щодо правосуддя. Найкращим способом продовжити
    боротьбу з корупцією є нульова толерантність до цього лиха, – сказав Клаус Йоганніс, який ще раз висловив своє
    незадоволення тим, як соціал-демократи затверджують закони у цій сфері. У відповідь представники
    влади звинуватили главу держави у виборчих інтересах. Лідер партнера
    правлячої коаліції АЛДЕ,
    Келін Попеску-Терічану
    зазначив: Президент
    найбільше стурбований не правосуддям, а його переобранням на посаду президента і використовує референдум
    як стрибок у політичну гру,і хоче почати раніше інших кампанію до
    президентських виборів    ». Проте ліберали, в опозиції,підтримують демарш Клауса Йоганніса про організацію референдуму,
    якого вони вважають корисним. Лідер НЛП Людовик Орбан: Президент дуже
    добре робить, організуючи цей референдум, щоб покласти край спробам тих, хто пограбував Румунію за
    останні 30 років, позбутися довгої руки закону.




    Міжнародні
    попередження на адресу Румунії


    Про те, що правосуддя
    перебуває під тиском, підтверджує також повідомлення надіслане цього тижня 12-ма
    посольствами в Бухаресті, деяких країн-партнерів і союзників, включаючи
    Францію, США та Німеччину. Вони висловили занепокоєння з приводу верховенства
    права в Румунії і закликали сторони, що
    беруть участь у розроблені термінових постанов у сфері правосуддя, утримуватися
    від змін, які б послабили верховенство права і здатність країни боротися зі
    злочинністю і корупцією. У той же час Європейська Комісія та Європейський
    Парламент попередили владу в Бухаресті, що вона повинна повернутися до коректного
    процесу реформ в галузі правосуддя і утриматися від будь-яких заходів, які можуть
    призвести до регресії щодо верховенства права. У жодній державі посли не
    складають порядок денний прем’єр-міністра, – сказала у відповідь
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. А міністр юстиції Тудорел Тоадер відзначив:
    «Як і ви, я бачу, як європейські чиновники висловлюють занепокоєння, але
    занепокоєння висловлюються з превентивним характером, але й з сильним
    електоральним потенціалом. Як міністр юстиції, я роблю просте і поважне
    прохання, яке я неодноразово повторював на національному рівні, а саме: пізнаймо
    себе, поважаймо наші повноваження, національну гідність і специфіку».


    Проблеми для
    колишнього головного прокурора НАУ і генерального прокурора Румунії




    Колишній
    керівник Національного антикорупційного управління (НАУ) у Бухаресті, Лаура Кодруца Кьовеші, позбулася
    судового контролю у справі, в якій її звинувачують у хабарництві, зловживанні
    службовим становищем та неправдивими показаннями. За цих обставин вона може без
    проблем поїхати до Брюсселя, де продовжуються переговори між Європейським
    Парламентом та Радою Європейського Союзу про призначення першого Європейського
    головного прокурора, посада, на яку претендує пані Кьовеші. Остаточне рішення
    про скасування судового контролю було прийняте Верховним судом в
    контексті, коли перший віце-президент Європейської комісії Франс Тіммерманс
    заявив, що Лаурі Кодруці Кьовеші треба дати
    можливість підтримати свою кандидатуру, а президент Європейського парламенту Антоніо Таяні, звернувся до румунської влади з
    проханням не перешкоджати кандидатурі колишнього керівника НАУ, якому ця
    установа віддає перевагу. Відділ суддів Вищої ради магістратури негайно
    відреагував і звинуватив тиск на суддю, який повинен був вирішити скаргу
    Кьовеші. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле зазначила: Нас попросили не втручатися в
    правосуддя, і мені здається, що це справедливо. Але європейські чиновники
    просять нас припинити кримінальні розслідування. Я говорю їм ясно, що
    прем’єр-міністр Румунії не втрутився і ніколи не буде втручатися в справи правосуддя.     З іншого боку, колегія
    Національної ради з вивчення архівів політичної поліції Секурітатє вирішила в
    четвер знову перевірити Генерального прокурора Румунії, Августина Лазаря, після
    того, як ЗМІ повідомили, що він співпрацював з політичною поліцією під час
    колишнього диктаторського комуністичного режиму. Крім того, коли він був членом
    Комісії із звільнення в тюрмі міста Аюд,
    одній з найсуворіших репресивних систем, Августин Лазар нібито не хотів умовно
    звільнити антикомуністичного дисидента Юлія Філіпа. Генеральний прокурор
    відхилив звинувачення, що він співпрацював з політичною поліцією.



    Румунія: 15
    років в НАТО




    Румунія й надалі
    буде надійним союзником, просувачем цінностей НАТО і опорою стабільності та
    безпеки в Чорноморському регіоні, – було сказано у вівторок у Бухаресті, в Парламенті,
    на урочистому засіданні, присвяченому 15-й річниці приєднання румунів до Північноатлантичного
    альянсу. До речі, законодавчий орган прийняв декларацію, в якій підтверджується
    прихильність до цінностей Альянсу, але також занепокоєння щодо диверсифікації
    та посилення загроз безпеці держав-членів.

  • 5 квітня 2019 року

    АНТИСЕМІТИЗМ – Президент Румунії Клаус Йоханніс засудив прояви антисемітизму, які були зафіксовані останнім часом і зажадав від компетентних органів рішучої
    боротьби з ними. У прес-релізі Адміністрації Президента зазначається, що Румунія була відзначена як успішний приклад на
    регіональному рівні з точки зору збереження пам’яті про Голокост, правильного розуміння
    минулого, боротьби з антисемітизмом, запереченням Голокосту, ксенофобією, ненавистю, расизмом і популізмом, а токож з погляду боротьби з мовою ненависті. Напередодні президент
    Ізраїлю Реувен Рівлін відреагував на вандалізм проти близько 70 надгробних плит на
    єврейському кладовищі в місті Хушь, на сході Румунії,
    заявивши, що це один з найгірших подібних проявів в
    Європі цього року. Президент Ізраїлю також додав, що румунський уряд активно
    бореться з антисемітизмом і ксенофобією.
    Ізраїльська преса цитує президента Федерації єврейських громад Румунії Аурела Вайнера, який заявив, що
    подібні антисемітські прояви є неприйнятними і негативно впливають на демократію в Румунії. І Посольство США в Бухаресті однозначно засудило нещодавній вандалізм на єврейському
    кладовищі в Хушь і вважає, що він спрямований не лише проти євреїв, а проти
    різноманіття всього румунського суспільства.




    ВІЗИТ – Товарообіг між Румунією та Словаччиною наприкінці 2018 року вперше перевищив 3 млрд. євро, – заявила у п’ятницю румунський прем’єр-міністр Віоріка Денчіле після зустрічі зі своїм
    словацьким колегою Пітером Пеллегріні. Переговори
    були зосереджені на розвитку двосторонньої співпраці
    в різних сферах, включаючи освіту, енергетику, культуру, внутрішні справи,
    державне управління, туризм і навколишнє середовище, охорону здоров’я та
    сільське господарство. У свою чергу, Пітер Пеллегріні висловив сподівання, що нинішні двосторонні
    торговельні та політичні відносини, які зараз є дуже гарними, стануть ще
    кращими. Глави урядів двох країн зустрілися в
    містечку Банська Бистриця, де румунський прем’єр поклала вінок квітів на площі Словацького національного повстання. Віоріка Денчіле потім відвідала військове кладовище у
    Зволені, де поховано понад 10 тисяч румунських
    солдатів, які загинули у боях за звільнення Чехословаччини від фашистської окупації.




    Б-9 – Міністр національної оборони Румунії Габріель Леш перебуває з робочим
    візитом у Варшаві для участі у зустрічі міністрів оборони країна-членів Ініціативи
    «Бухарестська дев’ятка». У зустрічі, організованій міністерствами Польщі та
    Румунії, беруть участь глави оборонних відомств країн-членів ініціативи
    (Болгарії, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини),
    представники НАТО, а також представники Міністерства оборони США. Як повідомляє
    прес-служба Міністерства національної оборони Румунії зустріч є можливістю
    обговорити актуальні питання щодо порядку денного НАТО та ЄС, у перспективі
    ювілейного саміту Альянсу та на тлі головування Румунії в Раді ЄС.




    НАВЧАННЯ – Військово-морські сили Румунії розпочали
    сьогодні найбільші у регіоні багатонаціональні морські навчання «Морський
    щит-2019», які проходитимуть у територіальних водах Румунії та міжнародних
    водах Чорного моря. У них візьмуть участь 14 румунських військових кораблів і 6
    військових суден з Болгарії, Канади, Греції, Нідерландів і Туреччини. Понад
    2000 військовослужбовців відпрацьовуватимуть спільні бойові процедури проти
    підводних, наземних та повітряних загроз, адаптованих до видів загроз, що
    виникають у Чорноморському регіоні. Гіпотетичний сценарій навчань спрямований
    на планування та проведення операцій з реагування на кризу, згідно мандату
    Резолюції Ради Безпеки ООН. У навчаннях беруть участь і шість кораблів 2-ї
    Постійної військово-морської групи НАТО, що дія зараз в Чорному морі.




    РЕФЕРЕНДУМ -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс запросив політичні партії на консультації щодо
    референдуму з питань правосуддя. У листі, надісланому у п’ятницю лідерам
    парламентських політичних партій зазначається, що консультації відбудуться 11 і
    12 квітня. У четвер Клаус Йоханніс направив до парламенту лист щодо двох питань
    національного інтересу, які стануть темами всенародного референдуму, що
    проходитиме 26 травня разом з виборами до Європейського парламенту. Мова йде
    про заборону амністії та помилування за корупційні правопорушення, а також про заборону прийняття урядом термінових постанов у сфері злочинів, покарань та
    судоустрою, одночасно з наданням іншим органам влади права безпосередньо
    звертатись до Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
    нормативно-правових актів.




    КОРУПЦІЯ – Депутати Європарламенту сьогодні прийняли нормативно-правовий
    акт, який зумовлює виділення коштів з європейських фондів дотриманням принципу
    верховенства права та ефективною боротьбою з шахрайством і корупцією. Про це
    повідомляє прес-служба Європарламенту. Згідно з цим документом перед Єврокомісією
    буде поставлено завдання визначити «узагальнені недоліки верховенства права» і
    вирішити, які заходи мають бути вжиті, аж до призупинення платежів з бюджету ЄС
    або обмеження попереднього фінансування. Відповідний нормативно-правовий акт
    вступить в силу після його схвалення як Європейським Парламентом, так і Радою
    ЄС.



  • 24 – 30 березня 2019 року

    24 – 30 березня 2019 року

    Чергова
    полеміка довкола Посольства Румунії в Ізраїлі


    Король Йорданії Абдулла
    II скасував свій триденний візит до Румунії, який мав
    розпочатися
    у понеділок. Таке рішення він прийняв після того, як прем’єр-міністр Віоріка
    Денчіле повідомила, що уряд має намір перенести Посольство Румунії в Ізраїлі з
    Тель-Авіва в Єрусалим. Вона сказала, що остаточне рішення з
    цього питання буде ухвалене
    після «завершення відповідного
    аналізу
    всіма конституційними суб’єктами, залученими до процесу прийняття рішень в
    країні, і в умовах повного консенсусу». Про це прем’єр-міністр
    заявив на конференції Американсько-ізраїльського комітету
    громадських зв’язків (AIPAC), на запрошення якого вона здійснила візит до Сполучених Штатів Америки. Президент Клаус Йоханніс заявив, однак, що остаточне рішення в цьому питанні приймає він, оскільки,
    відповідно до Конституції, він здійснює керівництво зовнішньополітичною
    діяльністю держави і представляє державу в
    міжнародних відносинах. Європейський Союз підтвердив
    свою
    позицію щодо Єрусалиму і оголосив, що єдиним
    реальним рішенням конфлікту між Ізраїлем і Палестиною є існування двох держав і перетворення
    Єрусалиму на спільну столицю для ізраїльтян і палестинців. У жовтні 2018
    року Міністерство закордонних справ направило уряду аналіз
    наслідків перенесення посольства з Тель-Авіва
    в Єрусалим. Він містить як аргументи «за», так і «проти», – сказав глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану,
    який відмовився оприлюднювати рекомендацію МЗС. Ідея переїзду Посольства Румунії в
    Ізраїлі була озвучена керівною коаліцією в Бухаресті, зокрема лідером соціал-демократів Лівіу Драгнею, наприкінці
    2017 року в прямому ефірі політичного
    ток-шоу. Його заява викликала
    жорстку
    реакцію з боку правої опозиції. Палестинська автономія
    тимчасово
    відкликала свого посла в Румунії.




    У Румунія
    стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту





    Четвер був останнім
    днем, коли партії, політичні союзи або незалежні кандидати в Румунії змогли
    подати свої списки або кандидатури на вибори
    до Європарламенту, що пройдуть 26 травня. До Центрального
    виборчого бюро мали бути подані списки, а також 200 тис. підписів для партій та
    100 тис. для незалежних кандидатів. До 6 квітня ЦВБ має прийняти рішення про
    реєстрацію або відхилення кандидатів, а апеляції можуть бути подані до 12
    квітня. Порядкові номери на виборчих бюлетенях будуть визначені шляхом
    жеребкування. Виборча кампанія розпочнеться 27 квітня і завершиться вранці 25
    травня. Згідно з останнім опитуванням громадської думки
    головна керівна ліва Соціал-демократична партія та найбільша опозиційна, права
    Націонал-ліберальна партія користуються
    практично однаковою підтримкою виборців, приблизно 26% голосів. А потім йдуть опозиційний
    «Альянс
    2020», утворений Союзом «Рятуйте Румунію» та Партією свободи, єдності і солідарності з результатом 15%, а також Альянс лібералів та демократів (партнер СДП у керівній коаліції) і Про Румунія (партія, утворена з перебіжчиків від СДП),
    обидві з 9%. Прохідний бар’єр до
    Європейського парламенту може подолати й Демократичний союз
    угорців Румунії, який користується
    підтримкою приблизно 5% опитаних.

    Референдум з питань правосуддя


    Президент Клаус Йоханніс у четвер заявив про намір
    провести референдум з питань правосуддя 26 травня, одночасно з виборами до
    Європейського Парламенту. Глава держави не уточнив, яке запитання буде поставлено до народу на референдумі,
    але піддав гострій критиці дії керівної коаліції, яку закликав зупинити
    постійний наступ на правосуддя, додавши, що уряд Соціал-демократичної партії
    давно перетнув всі межі дозволеного. «Прийняття урядом термінової постанови з цього
    питання до завершення процесу волевиявлення громадян буде нелегітимним, – сказав
    президент додавши, що правосуддя – це питання національного інтересу, а
    громадяни мають суверенне право вирішувати, чи хочуть вони дозволити, щоб
    корупція стала державною політикою. У відповідь на це лідер соціал-демократів
    Лівіу Драгня звинуватив президента в спробі підпорядкувати собі суддів і
    прокурорів і оголосив, що його партія планує подати скаргу до прокуратури на
    дії Клауса Йоханніса якого звинувачує в державній зраді.




    Корупція та антикорупція


    Прокурори Відділу росзлідування злочинів, вчинених суддями
    і прокурорами вручили колишньому керівнику антикорпуціного управління Лаурі
    Кодруці Кьовеші підписку про невиїзд у справі, в якій їй було оголошено про
    підозру у зловживанні службовим становищем, підкупі та завідомо неправдивих
    показаннях. Справа була порушена у грудні 2018 року за скаргою колишнього
    депутата від Соціал-демократичної партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом
    кількох корупційних справ і в даний час переховується в сусідній Сербії. Останній
    стверджує, що вісім років тому, Кьовеші попросила його заплатити 200 тис. євро
    за перевезення літаком до Румунії з Індонезії румунського бізнесмена,
    оголошеного в міжнародний розшук за обвинуваченням у вчиненні кількох економічних
    злочинів. Тим часом другий раунд переговорів між представниками Ради
    Європейського Союзу та Європейського Парламенту довкола призначення Головного
    прокурора ЄС закінчився безрезультатно. Європарламент підтримує кандидатуру
    Лаури Кодруци Кьовеші, а Рада ЄС підтримує француза Жана-Франсуа Бонерта.
    Наступні переговори намічений на 4 і 10 квітня. Майбутній головний прокурор буде
    обраний строком на сім років, а Європейська прокуратура має запрацювати наприкінці
    2020 року.




    Румунія
    на міжнародних спортивних змаганнях


    Жіноча
    волейбольна команда CSM Алба Блаж програла на виїзді з рахунком 3:1 італійському
    Busto Arsizio у вирішальному матчі фіналу Кубка CEV, другого за важливістю континентального
    змагання. У першому матчі італійки виграли 3:0. Минулого року румунські волейболістки
    стали фіналістками Ліги чемпіонів, але програли в Бухаресті стамбульському VakifBank.
    З іншого боку збірна Румунії на цьому тижні перемогла вдома з рахунком 4:1 команду
    Фарерських островів у групі F кваліфікаційного раунду Чемпіонату Європи з
    футболу 2020. У дебютному матчі румуни програли збірній Швеції з рахунком 2:1.
    У цій групі також грають Іспанія, Норвегія та Мальта, а до фінальної частини
    європейської першості вийдуть команди, які посядуть перше та друге місця. Жеребкування
    фінальної стадії Євро-2020 відбудеться 30 листопада 2019 року в Бухаресті. Столиця
    Румунії також прийматиме чотири матчі фінального турніру – три на груповому
    етапі та один в 1/8 фіналу.

  • Франс Тіммерманс-виступ на користь верховенства права

    Франс Тіммерманс-виступ на користь верховенства права

    В понеділок відбулася зустріч прем’єр-міністра
    Румунії Віоріки Денчіле з першим віце-президентом
    Європейської комісії Франсом Тіммермансом, ще одна зустріч
    запланована наступного тижня в Брюсселі. Така кількість переговорів обумовлена
    статусом Румунії, пов’язаного з її головуванням в Раді ЄС протягом цього
    семестру. Проте дискусії не обмежуються виключно координацією функціонування
    ЄС. Зокрема, в понеділок, Франс Тіммерманс торкнувся делікатного для влади в Бухаресті питання щодо стану демократії та дотримання
    верховенства права. Мова йде про внесення поправок
    до законів правосуддя, прийнятих в парламенті, а також через термінові постанови,
    що є принаймні сумнівними, і викликали тривогу у партнерів Румунії.


    Після
    опублікування минулої осені доповіді про несприятливий стан правосуддя в рамках
    Механізму співпраці та перевірки правосуддя, Франс Тіммерманс відмітив, що він не побачив жодного
    прогресу, а представники лівої влади відмовилися взяти документ до уваги. Високий представник Єврокомісії сподівається, що
    експерти обидвох сторін швидко знайдуть рішення для впровадження рекомендацій,
    наданих в рамках Механізму співпраці та контролю. Ми хочемо бути
    впевненими,-сказав перший віце-президент
    Європейської Комісії,- що Румунія зможе домогтися прогресу у
    забезпеченні верховенства права й ми хочемо переконатися, що боротьба з
    корупцією триває. Наступного тижня Віоріка Денчіле та Франс Тіммерманс знову зустрінуться для обговорення цієї
    теми. Загалом, будь-який контакт віце-президента Європейської Комісії і
    кандидата європейських соціалістів на посаду голови Єврокомісії стосується тем дотримання верховенства права.

    Також в понеділок Франс Тіммерманс отримав нагороду «Почесного доктора» Національної школи політичних та адміністративних досліджень і торкнувся в промові своєї улюбленої теми. Він зізнався, що три десятиліття тому не думав, що Румунія стане членом ЄС у 2007 році. Однак разом із євроінтеграцією, окрім привілеїв з’явилася й відповідальність, зазначив Тіммерманс. Одним з таких відповідальних кроків є подолання фази Механізму співпраці та контролю створеного для розв’язання проблем, що не були вирішені до інтеграції Румунії в ЄС. «Наше суспільство та інституції базуються на наступних принципах: демократія, верховенство права та повага до основних прав людини. Ви не можете протистояти один проти одного, і ризиковано вважати, що перемога на виборах дає право більшості посилити контроль над судовою владою або пресою», – підкреслив Франс Тіммерманс.

    Коли існує загроза верховенству права, корупція збільшується майже автоматично. Ось чому Європейська Комісія запровадила зв’язок між наданням фінансуванням із європейських фондів за умови дотриманням верховенства права в державах-членах, пояснив перший віце-президент Європейської комісії

  • Суперечка довкола румунської кандидатури на посаду керівника Європейської прокуратури

    Суперечка довкола румунської кандидатури на посаду керівника Європейської прокуратури

    Колишня очільниця антикорупційного управління
    Румунії Лаура Кодруца Кьовеші
    у четвер дізналася про те, що проти неї було порушене нове провадження. Теж у
    четвер у Брюсселі оголосили, що Конференція голів Європарламенту вирішила
    підтримати її кандидатуру на посаду головного прокурора майбутньої Прокуратури ЄС на переговорах з цього питання, які відбудуться найближчим часом між Європарламентом і Радою ЄС.




    Пані Кьовеші упевнена,
    що прокурори суперечливого управління з розслідування злочинів вчинених
    магістрами викликали її на допит не випадково саме в день, коли Європейський
    парламент розглядав питання обрання головного прокурора Європейської
    прокуратури. Лаура Кодруца Кьовеші: «Я не думаю, що це випадковість, вважаю, що
    мене спеціально викликали у цей день, вважаю, що сьогодні мені навмисно не
    дали можливість дати показання і роз’яснити речі. Так само вважаю, що мене
    спеціально викликали для ознайомлення з матеріалами по одній справі і там мене
    поставили перед фактом, з порушенням процедури виклику прокурором, давання показань
    в іншій справі.»





    Не роблячи із
    себе жертви, колишній головний антикорупціонер Румунії заявила, що проти неї
    вже два роки ведуть брудну кампанію, а Судова інспекція майже 50 разів перевіряла
    її роботу. Вона стверджує, що під час повідомлення про підозру прокурор
    у справі порушив всі її права, в тому числі вручив документи, що не мають
    підпису прокурора. З неофіційних джерел стало відомо, що у другій справі Лаура
    Кодруца Кьовеші підозрюється у створенні організованого злочинного угруповання,
    що складалося з прокурорів антикорупційного управління і співучасті у пред’явленні
    несправедливих обвинувачень.




    Це все вигадки, -
    каже пані Кьовеші. Вона називає абсурдними і звинувачення в першому провадженні:
    зловживання службовим становищем, завідомо неправдиве показання та отримання хабара,
    порушеному проти неї за скаргою колишнього депутата від Соціал-демократичної
    партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом кількох корупційних справ і в даний
    час ховається в сусідній Сербії. Обидві справи були порушені прокурорами спеціального
    відділу з розслідування злочинів, вчинених магістратами (суддями і прокурорами),
    який за словами критиків був нещодавно створений чинною парламентською
    більшістю для залякування прокурорів і суддів.




    З іншого боку
    румунська влада продовжує незрозумілі для європейських партнерів зусилля, щоб
    заблокувати призначення екс-голови Національного антикорупційного управління
    Румунії на керівну посаду в Прокуратурі Євросоюзу. Уряд підтвердив своє авторство листа, який міністр юстиції
    Тудорел Тоадер опублікував в газеті Financial Times. У ньому Тоадер
    стверджує, що колишня очільниця антикорупційного управління не заслуговує посади
    головного прокурора Європейської
    прокуратури, тому що на чолі антикорупційного управління зловживала службовим
    становищем і вдавалася до залякувань під час розслідування.

    У відповідь
    Національна антикорупційна дирекція Румунії, також у листі, надісланому
    британському виданню, звинуватила міністра Тудорела Тоадера у поширенні
    неправдивої інформації про діяльність управління. Нічого нового на антиКьовеському
    фронті чинної лівої влади в Бухаресті. Питання в тому, як позиціонуватиме себе румунська
    влада, якщо Лаура Кодруца Кьовеші таки стане керівником Європейської
    прокуратури?

  • 7 березня 2019 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у четвер, в останній день свого візиту до Брюсселя, провела зустріч з головним переговірником Європейського Союзу з питань Брекзиту Мішелєм Барньє, в контексті наближення наміченої дати виходу Великої Британії з ЄС – 29 березня. Переговори були зосереджені на захисті прав європейських громадян. У середу, у перший день свого візиту, прем’єр-міністр Румунії зустрілася з віце-президентом Європейської Комісії Франсом Тіммермансом, з яким обговорила останні поправки до законів, що визначають правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя у Румунії. Представник Єврокомісії висловив зростаючу стурбованість останніми подіями у питаннях, пов’язаних з Механізмом співробітництва і контролю в сфері правосуддя. Вони домовились про зустріч експертів Румунії та Європейської комісії на наступному тижні для обговорення відповідних питань.

    РЮВС – Рада ЄС сьогодні прийняла рішення про внесення змін до механізму цивільного захисту. Таким чином, ЄС посилює свої спроможності щодо покращення системи запобігання ризикам та надання своєчасної підтримки державам-членам та іншим країнам-учасницям при будь-якій природній або техногенній катастрофі. Схвалений сьогодні Радою юстиції та внутрішніх справ нормативно-правовий акт передбачає створення резерву додаткових ресурсів – rescEU, для надання допомоги в ситуаціях, коли існуючі загальні можливості є недостатніми. Засідання міністрів юстиції на внутрішніх справ країн ЄС очолила міністр внутрішніх справ Кармен Дан у контексті головування Румунії в Раді ЄС. Порядок денний також включав співпрацю на європейському рівні у сфері юстиції та безпеки кордонів, реформування Спільної європейської системи надання притулку, відповіді ЄС на міграцію та тероризм. У п’ятницю міністрам юстиції буде надано актуалізовану інформацію про останні кроки, вжиті для створення Європейської прокуратури, яка має запрацювати у 2020 році.

    ПРАВОСУДДЯ – Колишня
    очільниця Національного антикорпційного управління Румунії Лаура Кодруца Кьовеші
    сьогодні після допиту в спеціальному
    відділі з розслідування злочинів     вчинених суддями і прокурорами, заявила, що
    була викликана для давання показань в одній справі і констатувала, що проти неї
    була порушена ще одна кримінальна справа за фактом створення організованого
    злочинного угруповання, що складалося з прокурорів антикорупційного
    управління. Лаура Кодруца
    Кьовеші також повідомила, що в процесі ознайомлення
    нею з новими обвинуваченнями, прокурором у другій справі були порушені всі її
    процесуальні права, а одним з таких порушень є вручення їй
    документів, що не мають підпису прокурора. Нагадаємо, що колишній головний
    антикорупціонер Румунії сьогодні
    була викликана на допит як підозрювана у справі за фактами зловживання службовим становищем, хабарництва та завідомо
    неправдиві показання. Усі звинувачення вона відкидає. Переше провадження проти
    неї було порушене за скаргою колишнього депутата від Соціал-демократичної
    партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом кількох корупційних справ і в даний
    час ховається в сусідній Сербії. Лаура
    Кодруца Кьовеші є головним фаворитом на посаду головного прокурора Європейської прокуратури. Наприкінці лютого вона отримала
    найбільшу кількість голосів у комітетах громадянських свобод та з питань
    бюджетного контролю Європейського парламенту, за підсумками слухань трьох
    кандидатів на посаду першого в історії головного прокурора Європейської
    прокуратури.

    ПРОТЕСТ – Викладачі та студенти Національної школи політичних та адміністративних наук у четвер висловили свою солідарність з протестом магістратів та приєдналися акції своїх колег з різних румунських вишів. Вони засудили «будь-яку спробу політичного підпорядкування» правосуддя в Румунії. Нагадаємо. Що раніше й актори кількох театрів у Бухаресті та інших містах Румунії організовували акції протесту на знак солідарності з суддями та прокурорами. Нещодавня термінова постанова уряду, що вносить низку суперечливих змін до законів, що визначають правові засади здійснення правосуддя у Румунії наразилася на шквал критики з боку магістратів. Прокурори і судді близько 80 прокуратур і судів у більш ніж половині повітів країни розпочали акцію протесту, що припускає тимчасове призупинення роботи та проведення мовчазних протестів перед судовими інстанціями.

    ЦЕНТРОБАНК – Сприяння фінансовому співробітництву та економічні і фінансові події на глобальному рівні стали центральними темами візиту голови НБР Мугура Ісереску до Китаю на запрошення свого колеги у Пекіні Ганя Ї. Як повідомляє прес-служба Національного банку Румунії, з 28 лютого по 5 березня румунська делегація мала зустрічі з керівництвом китайського центрального банку, Банку Китаю, одного з найбільших комерційних банків, що контролюються державою, та Азійського міжнародного інфраструктурного банку, міжнародного банку, створеного у Пекіні в 2016 році, що інвестує в інфраструктуру та інші сектори азійських країн.

  • Румунська медицина: нові підходи до вирішення старих проблем

    Румунська медицина: нові підходи до вирішення старих проблем

    Хабарі в румунських лікарнях є вічною проблемою, для
    якої є рішення, але вони не застосовуються. Є серйозні ситуації, коли лікарі вимагають від пацієнтів певну суму грошей, хоча в останні роки зарплатня в системі охорони здоров’я значно збільшилася. У спробі зупинити відтік лікарів за кордон уряд вирішив як збільшити їх доходи, так і покращити умови праці у медичних закладах.
    За останній період зарплати
    лікарів збільшилися в середньому від кількох сотень до кількох тисяч євро, так
    само зросли й заробітки медсестер.






    Однак тема хабарництва
    у медичних закладах не
    полишає шпальти румунських ЗМІ. Днями кільком лікарям відділення
    ортопедії Повітової клінічної лікарні швидкої медичної допомоги у м. П’ятра Нямц
    було повідомлено про підозру в хабарництві. Прокурори стверджують, що вони вимагали
    та отримували хабарі за
    оформлення пенсії по інвалідності, а також вимагали гроші за проведення
    операції та за надання інших медичних послуг. Вони були затримані у вівторок вночі.






    У 2015 році до
    прокуратури надійшла заява про те, що місцевий лікар-ортопед вимагає гроші у
    пацієнтів. Він був засуджений за корупційні дії із забороною займатися
    лікарською діяльністю. Але пізніше він влаштувався на роботу до клінічної лікарні швидкої медичної
    допомоги у м. П’ятра Нямц.






    Міністр охорони
    здоров’я Соріна Пінтя у вівторок заявила, що незабаром буде розпочата національна
    кампанія проти явища неформальних платежів у лікарнях. Вона виступила проти
    «неформальних платежів» у медичних закладів і стверджує, що це системна проблема.
    Міністр охорони здоров’я хоче переконати пацієнтів і медичних працівників не
    давати, відповідно не отримувати хабарі, та сподівається, що разом із
    профспілками працівників охорони здоров’я зуміє переконати обидві сторони відмовитися
    від такої практики.




    Соріна Пінтя: «Ми добре знаємо про існування таких неформальних
    платежів і що «цим видом спорту» продовжують займатися. Після підвищення
    зарплат, теоретично, це явище мало б піти на спад. Але, врешті-решт, мова йде
    про менталітет, про менталітет пацієнта, про менталітет доглядача. Цей акт відбувається
    між лікарем і пацієнтом, ми не можемо втручатися безпосередньо, можемо лише нагадувати,
    що це не є нормальним. У деяких лікарнях вже були розпочаті кампанії проти
    хабарництва, а ми плануємо почати
    кампанію разом з профспілками, тому що всі повинні усвідомлювати свою
    відповідальність. Це системна проблема, але й наша проблема.»





    Хабарництво не єдина
    проблема корупції в медичній системі. У травні минулого року колишній головний
    прокурор Національного антикорупційного управління Лаура Кодруца Кьовеші
    оприлюднила доповідь про корупцію в системі охорони здоров’я. Вона зазначила,
    що було виявлено п’ять сфер прояву корупції, у тому числі: державні закупівлі,
    бюджети медичних закладів, медичні послуги. Вона наголосила, що явище корупції не
    може бути знищене лише шляхом притягнення до кримінальної відповідальності,
    необхідно змінити процедури та запровадити механізми контролю.

  • 24 лютого – 2 березня 2019 року

    24 лютого – 2 березня 2019 року

    Протести
    румунських магістратів



    У Румунії тривають
    безпрецедентні протести магістратів, прокурорів і суддів після прийняття урядом
    чергової термінової постанови №7/2019 року про внесення низки суперечливих
    поправок до законів, що визначають правові засади організації судової влади та
    здійснення правосуддя у Румунії. На знак протесту на цьому тижні була призупинена
    діяльність кількох прокуратур, в тому числі Управління по боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом, яке уперше вирішило припинити діяльність з 26
    лютого по 8 березня, період, протягом якого будуть розглядатися лише термінові ситуації.
    І судді найбільшої румунської інстанції – Трибуналу міста Бухарест призупинили
    свою діяльність до 7 березня. Усі
    справи, що перебувають на розгляді трибуналу, за винятком термінових випадків,
    будуть відкладені на сім днів. Магістрати вимагають скасування відповідної
    постанови та призупинення діяльності Управління з розслідування злочинів,
    вчинених магістратами, доки Суд ЄС не винесе рішення за поданням з цього
    питання. Тим часом, міністр юстиції Тудорел Тоадер, ініціатор суперечливої
    постанови, заявив, що розробив нову термінову постанову, яка скасує низку положень
    постанови №7, що викликала хвилю протестів, зокрема ті, що передбачають, що і судді
    можуть посідати керівні посади в прокуратурах.




    Колишня керівниця
    антикорупційного управління Румунії є фавориткою на посаду головного прокурора
    Європейської прокуратури





    Колишній головний
    антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші отримала найбільшу кількість голосів
    у Комітеті громадянських свобод (LIBE) та Комітеті з питань бюджетного контролю
    (CONT) Європейського парламенту за підсумками слухань трьох кандидатів на
    посаду першого в історії головного прокурора Європейської прокуратури. Друге і
    третє місця посіли француз Жан-Франсуа Бонерт і німець Андрес Ріттер. Лаура
    Кодруца Кьовеші заявила, що результат голосування в Європарламенті – це не
    просто особиста перемога: «Це голосування не тільки за мене, це голосування за
    всю румунську систему правосуддя. Це голосування за всіх громадян Румунії, які
    підтримали боротьбу з корупцією та верховенство права в останні
    роки. Це голосування за всіх прокурорів та суддів в Європі, які працюють під
    постійним тиском. Я не мала підтримки румунського уряду, але й не просила її,
    не чекала і не чекаю.»     У Бухаресті права парламентська опозиція привітала
    перемогу колишнього керівника антикорупційного управління і розкритикувала керівні
    Соціал-демократичну партію та Альянс лібералів і демократів, заявивши, що вони
    «зрадили Румунію» і «організували наклепницьку кампанію» проти румунського
    кандидата. Депутати Європарламенту від цих двох політичних сил голосували
    проти кандидатури Лаури Кодруци Кьовеші. Сенатор від Соціал-демократичної
    партії Клаудіу Манда заявив, що
    соціал-демократи проголосували проти, оскільки вона зловживала владою на посаді
    голови антикорупційного управління. Кандидатура на посаду головного прокурора
    Європейської прокуратури має бути погоджена шляхом переговорів між
    Європарламентом і Радою держав-членів ЄС.




    Рекомендації Європейської Комісії для Румунії



    Економіка Румунії стикається з підвищеними ризиками, – попереджає
    Європейська Комісія у своєму піврічному звіті про кожну країну співтовариства.
    У документі, оприлюдненому в середу, Єврокомісія згадує, зокрема, термінову
    постанову уряду №114/2018 р., а також прийнятий парламентом закон, який попри
    принцип незворотності дії обмежує відсотки за іпотечними кредитами, загрожуючи нормальному функціонуванню фінансового сектора. Крім того, у звіті Європейської
    комісії заначається, що заходи передбачені постановою №114 сильно послаблюють другий
    рівень пенсійної системи. Фахівці ЄС стверджують, що нововведення мають
    негативний вплив на майбутні пенсії румунів, на ринок капіталу і негативно вплинуть
    на майбутні інвестиції, збільшать невизначеність, роблячи економіку Румунії
    менш привабливою як для румунських, так і для іноземних інвесторів. Ризики для
    румунської економіки пов’язані зі збільшенням дефіциту рахунку поточних
    операцій, а також зі збільшенням витрат на оплату праці унаслідок підвищення
    мінімальної заробітної плати та зарплат працівників у державній системі.
    Європейська Комісія також привертає увагу на низьку ефективність системи освіти та сфери досліджень.
    У своєму аналізі Єврокомісія наголосила на необхідності стимулювання інвестицій,
    проведення відповідальної бюджетно-фіскальної політики та здійснення добре
    продуманих реформ.




    Участь президента Румунії Клауса Йоханніса у саміті «Бухарестської
    дев’ятки»




    Президент Румунії Клаус Йоханніс на цьому тижні здійснив
    візит у Кошице, Словаччина з метою участі у саміті «Бухарестської дев’ятки (Б9)»,
    на якому виступив за посилену присутність НАТО в Чорному морі. Лідери дев’яти держав-членів
    ЄС і члени НАТО на східному фланзі Альянсу у заключній заяві наголосили, що Європейський
    Союз і НАТО сильніші разом. Переговори, у яких взяв участь і Генеральний
    секретар НАТО Йенс Столтенберг, також зосередилися на безпековій ситуації у
    східному сусідстві та в Чорноморському регіоні. Клаус Йоханніс висловив
    занепокоєння з приводу подій в Чорноморському регіоні, стверджуючи, що
    військові дії протягом останніх років свідчать про те, що Росія продовжує бути
    загрозою для стабільності в регіоні. Він сказав, що події в регіоні свідчать
    про те, що союзники мають зробити більше: посилити наземні, повітряні і морські
    оборонні можливості і забезпечити сили для збільшення присутності НАТО в
    регіоні. Президент Йоханніс наголосив на необхідності надання більшої підтримки
    партнерам НАТО на Сході, передусім Україні та Грузії, щоб збільшити їх
    обороноздатність перед усіма видами загроз, від військових і кіберзагроз до
    чистої пропаганди. Формат Б9 був створений з ініціативи президентів
    Румунії та Польщі. Перший саміт відбувся в листопаді 2015 року в Бухаресті, а
    другий – у Варшаві в червні 2018 року.

  • 15 лютого 2018 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Парламент сьогодні прийняв закони «Про Державний бюджет Румунії на 2019 рік» та «Про
    бюджет соціального забезпечення». У держбюджеті передбачається зростання
    реального ВВП Румунії на 5,5% при інфляції на рівні 2,8% та дефіциті у розмірі
    2,76% ВВП. Валовий внутрішній продукт за оцінками урядовців в цьому році
    перевищить тисячу мільярдів леїв (еквівалент понад 200 мільярдів євро). Уряд
    зазначає, що найбільш привелейованими сферами в цьому році є охорона здоров’я,
    освіта та інвестиції. Парламентарії опозиційних партій проголосували проти,
    стверджуючи, що цей держбюджет побудований на завищених показниках. У свою
    чергу Президент Клаус Йоханніс піддав критиці бюджет, розроблений
    парламентською більшістю «Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та
    демократів», стверджуючи, що він демонструє повну зневагу керівної коаліції до реальних
    очікувань румунів.




    КОРУПЦІЯ -
    Колишня очільниця антикорупційного управління Румунії Лаура Кодруца Кьовеші у
    п’ятницю була викликана до Спеціального відділення з розслідування злочинів,
    вчинених магістратами Генеральної прокуратури Румунії. Прокурори цього
    відділення оголосили їй підозру у зловживанні службовим становищем, хабарництві
    та в даванні завідомо неправдивих показань. На виході Лаура Кодруца Кьовеші
    заявила, що оголосила відвід прокурору у справі та головному прокурору
    відділення. Вона відкинула всі звинувачення, стверджуючи, що не випадково
    отримала повістку про виклик безпосередньо перед відльотом до Брюсселя, де має
    взяти участь у слуханнях в Європарламенті щодо призначення головного прокурора Європейської
    прокуратури. Провідні європейські ЗМІ називають її головним фаворитом у конкурсі на цю посаду.
    Провадження проти неї було порушене за скаргою колишнього депутата від
    Соціал-демократичної партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом кількох
    корупційних справ і в даний час ховається в сусідній Сербії. Президент Клаус Йоханніс
    закликав прокурорів відділення з розслідування злочинів, вчинених магістратами
    якнайшвидше прояснити ситуацію у провадженні, порушеному проти колишнього головного
    прокурора антикорпційного управління. Глава держави зазначив, що це відділення не
    повинне бути політичним інструментом для порушення розслідувань з метою залякування
    суддів і прокурорів. У свою чергу права опозиція каже, що це «політично
    замовлена» справа чинної румунської влади. Європейська комісія заявила, що
    уважно стежить за останніми подіями в контексті проведення конкурсу на призначення
    головного прокурора Європейської прокуратури і з точки зору незалежності
    судової системи в Румунії, нагадуючи, що офіційний Брюссель неодноразово
    наполягав на важливості забезпечення незалежної і професійної юстиції.




    ФІНАНСИ ЄС – Посли країн ЄС у
    п’ятницю схвалили угоду, досягнуту румунським головуванням Ради ЄС і
    Парламентом ЄС щодо внесення низки змін до чинних
    норм, спрямованих на зниження ризиків у банківському секторі ЄС. Заходи зі
    зменшення ризику, погоджені сьогодні, забезпечать
    достатній рівень капіталу в банківському секторі для
    безпечного кредитування фізичних та юридичних осіб. У той же час, платники
    податків будуть захищені від наслідків можливих
    труднощів, з якими стикатимуться банки, – заявив
    міністр фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч. Відповідні
    поправки збільшують вимоги до банків щодо капіталу, для
    зменшення стимулів банків до надмірних ризиків. Пакет також містить основу для
    співпраці та обміну інформацією між різними структурами, які
    беруть участь у нагляді та резолюції транскордонних
    банківських груп.




    БЕЗПЕКА – Президент
    Румунії Клаус Йоханніс у суботу з позиції верховного представника країни, яка
    головує в ЄС, відкриє дебати на Мюнхенській безпековій конференції, разом з
    канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Єгипту Абделєм Фаттахом
    Ас-Сісі, як верховного представника держави, що головує в Африканському Союзі. Глава
    румунської держави наголосить на необхідності посилення ролі НАТО як гаранта євроатлантичної
    безпеки та підкреслить, що співпраця і координація між НАТО і ЄС є гарантією
    безпеки і процвітання. Клаус Йоханніс хоче привернути увагу до того, що
    Чорноморський регіон є одним за найважливіших стратегічних орієнтирів в
    поточному контексті безпеки, а Румунія прагне залишатися опорою стабільності в
    регіоні та надалі буде джерелом стабільності і безпеки в НАТО й ЄС. Мюнхенська
    конференція з питань безпеки є одним із найбільших заходів, на яких щорічно
    виступають лідери провідних країн світу.

    ТЕНІС – Третя ракетка світу, румунка Сімона Халеп вийшла у фінал тенісного турніру серії WTA – Qatar Total Open, з призовим фондом в понад 900 тис. доларів США. У чвертьфінальному матчі
    Халеп виграла після драматичного поєдинку з українкою Еліною Світоліною. Українська
    спортсменка у вирішальному сеті вигравала 4:1, але програла п’ять геймів
    поспіль. Таким чином, матч завершився перемогою румунки з рахунком 6:3, 3:6, 6:4.
    У фіналі змагання Сімона Халеп зіграє з переможницею матчу Анжеліка Кербер
    (Німеччина) – Елісе Мертенс (Бельгія).

  • Остаточний вирок у гучній корупційній справі

    Остаточний вирок у гучній корупційній справі




    Колишній мер Констанци (найбільшого румунського морського порту) Раду Мазере був засуджений Верховним судом Румунії до 9 років ув’язнення у справі щодо незаконної реституції земельних
    ділянок у
    Констанці та сусідньому курорті Мамая, зокрема частини пляжів і узбережжя. Під час розслідування кримінального
    провадження, порушеного більше десяти років тому було викрито організоване
    злочинне угруповання, що розробило комплексний механізм незаконної реституції та розподілу
    земельних ділянок у межах населеного пункту, завдавши державі збитків у
    розмірі 114
    мільйонів євро.

    Обвинуваченими у цій справі проходили майже 40 осіб, зокрема працівники мерії, нотаріуси, уповноважені особи, спадкоємці, покупці спадкових
    прав. Серед
    них колишній голова Повітової ради
    Констанца, соціал-демократ Нікушор Константінеску та колишні власники бухарестського футбольного клубу «Динамо» Крістіан Борча і Драгош Севулеску.


    Підсудні були звинувачені
    у зловживанні службовим становищем проти суспільних інтересів та отриманні неправомірної
    вигоди, які тягнуть за собою особливо тяжкі наслідки, та були вчинені повторно,
    у підробці та у вчиненні злочину групою осіб за попередньою змовою. Усі вони
    сядуть за грати, за винятком Раду Мазере, який втік з Румунії і на даний момент
    знаходиться на Мадагаскарі, найбільш екзотичному місці з тих, куди «полюбляють»
    тікати колишні високопосадовці, політики та керівники різних установ, визнані
    винними в корупції. Крістіан Борча повертається до в’язниці після короткого
    «відпочинку» на волі. Він був умовно-достроково звільнений в минулому році
    після того, як відбув частину покарання, до якого був засуджений в іншій гучній
    справі щодо незаконних трансферів футболістів.




    Це перший реальний вирок,
    винесений Верховним судом після фактичного блокування його роботи Конституційним Судом, який визнав
    незаконною процедуру обрання складу колегії з 5 суддів упродовж останніх двох
    років. У результаті цього Верховний суд був змушений винести ряд ухвал про призупинення
    виконання покарання низкою відомих персонажів, таких як колишній
    міністр Елена Удря та колишній керівник Управління по боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом Аліна Біка, які втекли з Румунії і попросили політичного
    притулку в Коста-Ріці.

    І не лише вони є «бенефіціарами» фактичного блокування роботи
    Верховного суду. Блокування, що поряд з вакансією посади головного прокурора
    антикорупційного управління, після звільнення Лаури Кодруци Кьовеші, і неясності
    щодо подальшої долі Генерального прокурора Августіна Лазера, якого намагається
    звільнити міністр юстиції, а також на тлі суперечливої судової реформи, лише
    посилює стурбованість, як у Румунії, так і за кордоном, щодо незалежності
    правосуддя. Під час всіх зустрічей, які мала в рамках румунського головування в
    Раді ЄС, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле спробувала «розвіяти» стурбованість
    європейських партнерів і запевнила, що румунська влада дотримується принципу
    верховенства права. Вона зробила це і під час зустрічі у четвер з президентом Європейської
    Ради Дональдом Туском.




    Проте її аргументи,
    здається, виявились непереконливими, з огляду на те, що після цієї зустрічі
    той, хто місцяь тому у Бухаресті гарною румунською мовою закликав румунів, захищати
    верховенство права, написав у своєму Twitter наступне: «Я, мабуть, старомодний,
    але я все ще думаю, що судді, а не політики, вирішують, хто винен, а хто – ні.»

  • 20 січня 2019 року

    ДОГОВІР -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс візьме участь у церемонії підписання
    французько-німецького договору про співпрацю та інтеграцію в Аахені, Німеччина,
    на запрошення канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента Франції Еммануеля
    Макрона. З цього приводу Клаус Йоханніс, як президент країни, яка головує в
    Раді ЄС, виступить з промовою. У церемонії також візьмуть участь президент Ради
    Європи Дональд Туск і президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. У
    політичній і правовій основі цього договору стоїть французько-німецький договір
    1963 року, який заклав основи історичного примирення між Німеччиною і Францією.
    Новий договір має на меті адаптувати відносини між двома державами до викликів
    ХХІ-го століття із наголосом на посиленні згуртованості дій двох держав на
    європейському рівні.




    ГОЛОВУВАННЯ В ЄС – Румунське головування в Раді
    Європейського Союзу завершило процес прийняття свого першого досьє в сфері економічних та фінансових
    справ, а саме регламенту щодо мінімального покриття втрат частки
    непрацюючих кредитів (NPL). Про це повідомляє Міністерство фінансів Румунії.
    Досягнення значного прогресу в сфері фінансових послуг є пріоритетом Румунії в Раді
    ЄС з економічних і фінансових питань, – сказав міністр фінансів Єуджен
    Теодоровіч. Він зустрівся у Страсбурзі з співдоповідачами з цього питання, членами
    Комітету із економічних та валютних справ (ECON) Європейського парламенту Перванш
    Бере та Отмаром Карасом. Міністр фінансів Румунії також обговорив з членом Комітету
    з бюджетних питань Європарламенту Ізабель Томас тему переговорів довкола майбутніх
    багаторічних фінансових рамок на 2021-2027 роки.




    РМЗС – Глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану у понеділок в Брюсселі візьме участь у засіданні Ради ЄС із
    закордонних справ. Міністри закордонних справ країн-членів ЄС розглянуть низку актуальних
    питань, такі як боротьба з дезінформацією, співпраця між ЄС і Лігою арабських
    країн та відносини ЄС – Асоціація держав Південно-Східної Азії. Згідно з
    прес-релізом МЗС Румунії, під час зустрічі під головуванням Верховного
    представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріки Могеріні Теодор
    Мелешкану представить своїм колегам основні теми які Румунія планує розглянути під
    час свого головування в Раді ЄС. У вівторок він візьмt участь у слуханнях на цю
    тему в Комітетах із закордонних справ та розвитку Європейського парламенту.




    КОРУПЦІЯ – Верховний суд Румунії у понеділок має
    продовжити розгляд апеляційної скарги у справі спікера Палати депутатів і
    лідера керівної Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні. У червні суд першої інстанції засудив останнього до трьох
    з половиною років позбавлення волі за підбурювання до зловживання службовим
    становищем. Прокурори антикорупційного управління стверджують, що Лівіу Драгня,
    коли був головою Телеорманської повітової ради фіктивно влаштував на роботу
    двох членів партії в Управлінні соціальної допомоги і захисту дітей. Вони
    отримували зарплату з держбюджету, хоча працювали виключно у місцевій філії
    Соціал-демократичної партії. Лівіу Драгня відкидає всі звинувачення. Нагадаємо,
    що у 2016 році він був засуджений до 2 років умовно через маніпуляції на
    референдумі про імпічмент президента.




    ТЕНІС – Перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп в 1/8
    фіналу Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу зустрінеться з американкою Сереною
    Вільямс, після перемоги у суботу над її
    сестрою Вінус Вільямс – 6:2, 6:3. Раніше тенісистки зустрічалися 9 разів, тепер
    в особистих зустрічах рахунок 8:1 на користь американки. Останнє протистояння
    між ними відбулося в 2016 році на US Open.



  • Суперечки довкола антикорупційного управління

    Суперечки довкола антикорупційного управління








    У листопаді минулого року президент Клаус Йоханніс
    відхилив кандидатуру прокурора з Констанци Адіни Флорі, запропоновану міністром
    юстиції Тудорелом Тоадером, на посаду очільника Національного антикорупційного управління. Раніше і Вища рада магістратури відхилила пропозицію міністра юстиції,
    стверджуючи, що Адіна Флоря не відповідає вимогам посади, оскільки має низьку
    стійкість до стресу та через її проблеми з чесністю і неупередженістю. Президент,
    однак, своє рішення про відмову пояснив відсутністю документів про те, що Адіна
    Флоря не співпрацювала з політичною поліцією комуністичного періоду, як того
    вимагає чинне законодавство.




    А після
    того, як міністр Тудорел Тоадер повторно запропонував ту саму кандидатуру, президент навів
    той самий аргумент законності, на підставі якого відхилив цю кандидатуру восени
    минулого року. Не виключено, що новий інституційний «пінг-понг» між президентом
    і міністром юстиції буде підданий аналізу Конституційного Суду Румунії, як це
    сталося в середині минулого року, з пропозицією міністра про відставку Лаури
    Кодруци Кьовеші з посади головного прокурора антикорупційного управління. Тоді перемогу
    перемогу в конфлікті з президентом Йоханнісом одержав міністр Тоадер, оскільки
    Конституційний Суд зобов’язав главу держави підписати указ про звільнення Кьовеші,
    незважаючи на те, що Вища рада магістратури напередодні відхилила пропозицію
    міністра.






    Зі свого боку, колишня «залізна леді» румунської антикорупції
    подала скаргу до Європейського суду з прав людини, стверджуючи, що була
    звільнена із займаної посади з порушенням права на справедливий суд. Вона стверджує, що своїм рішенням судді Конституційного
    суду позбавили її права на захист і права на оскарження рішення суду. У
    відповідь міністр Тоадер сказав, що судді Конституційного Суду не судять людей, а розглядають
    різні питання або правові конфлікти на предмет їх конституційності.




    Колишня очільниця антикорупційного відомства зазначила, що
    не хоче компенсації або поновлення на посаді, а намагається зупинити подальше
    застосування відповідної процедури, яка є зловживанням відносно прокурорів
    керівного складу. Ми є свідками спроб, каже Лаура Кодруца Кьовесі, – зупинити діяльність прокурорів, обмежити
    їх незалежність, а також усунути з посад прокурорів, які хочуть продовжити
    боротьбу з корупцією, які хочуть розслідувати провадження.




    Національне антикорупційне управління, ефективність боротьби якої з корупцією у верхах була високо оцінена у всіх доповідях
    Європейської Комісії, переживає не найкращий час. П’ятеро прокурорів з місцевої
    структури антикорупційного управління в місті Орадя були викликані в Генеральну
    прокуратуру для дачі показань в рамках розслідування справи за фактом наявності
    аудіозапису їх розмови стосовно дій, спрямованих на залякування певних суддів. Відділ
    з питань розслідування злочинів, скоєних
    магістратами, відповідне досудове провадження минулого тижня.




    Керівництво антикорупційного відомства заявило, що відмежовується
    від будь-яких дій персоналу, який порушує правові норми або кодекс професійної
    етики та поведінки магістратів, додавши, що зажадало від проводу антикорупційного
    відомства в Ораді пояснень.

  • Головні події 2018 року

    Головні події 2018 року

    Для внутрішньої політики Румунії 2018 рік був надзвичайно напруженим




    Надії румунів на те, що Президент та Уряд «мирно» співпрацюватимуть у 2018
    році, так і не здійснилися. Конфлікт між главою держави, виразником правих
    політичних сил, Клаусом Йоханнісом та урядом лівої керівної коаліції
    «Соціал-демократична партія – Альянс лібералів та демократів», очоленим з 29
    січня Віорікою Денчіле сягнув небачених раніше масштабів. Незважаючи на відзначення
    державного ювілею – 100-річчя створення сучасної, унітарної Румунії, сторони
    не зуміли уникнути клінчів. Підтримуваний лібералами, президент Йоханніс, який ще у червні
    оголосив про намір балотуватися на другий термін, піддав критиці майже всю
    роботу уряду та дії парламентської більшості протягом року, включаючи суперечливу
    судову реформу та зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів,
    підготовку до перейняття піврічного ротаційного головування в Раді
    Європейського Союзу, нові закони про оплату праці та про пенсії у державному секторі,
    перенесення обов’язку сплати соціальних внесків від роботодавця на плечі працівника,
    ідею переміщення Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва в Єрусалим, поправки
    до закону про Державний бюджет на 2018 рік тощо. Клаус Йоханніс надіслав до
    Конституційного суду рекордну кількість звернень про неконституційність
    нормативно-правових актів, так само багато законів він повернув Парламенту на доопрацювання. Крім
    того, президент неодноразово зажадав відставки прем’єрки Віоріки Денчіле або уряду
    загалом, через некомпетентність. Крім цього опозиційні парламентські сили:
    Націонал-ліберальна партія, Союз «Рятуйте Румунію» і Партія «Народний рух»
    двічі виступили з ініціативою про вотум недовіри уряду та безліч разів
    спробували відправити у відставку окремих міністрів, але безрезультатно. У
    листопаді президент Клаус Йоханніс прийняв запропоновані прем’єр-міністром
    зміни в складі уряду, за винятком міністрів розвитку і транспорту, в результаті
    чого уряд звернувся до Конституційного суду, який прийшов до висновку, що
    президент не виконав свої конституційні повноваження, коли відмовився прийняти
    відставку двох зазначених міністрів.




    Юстиція, одна з причин глибокого розколу в суспільстві



    Епіцентром політичної та соціальної бурі в Румунії у 2018 році була юстиція.
    Наприкінці року міністр юстиції Тудорел Тоадер повідомив про направлення президенту
    Клаусу Йоханнісу подання про звільнення Генерального прокурора Румунії Августіна
    Лазера. І це після того, як в лютому, той же Тудорел Тоадер направив подібне
    подання про звільнення головного прокурора
    Національного антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші. Протягом
    кількох місяців Клаус Йоханніс різко виступав проти цієї ініціативи, але в
    липні Конституційний суд зобов’язав його підписати указ про звільнення головного
    антикорпціонера Румунії. Пізніше глава держави відхилив запропоновану міністром
    юстиції кандидатуру на цю посаду, в результаті чого антикорупційне управління
    досі має тимчасове керівництво і передало до суду менше справ. Водночас зросла
    кількість виправдувальних судових вироків, а також втечі за кордон колишніх посадовців,
    засуджених до позбавлення волі, екстрадиції яких румунській державі не вдалося
    домогтися. Водночас низка рішень Конституційного суду, в тому числі про незаконність процедури обрання складу колегій з п’яти суддів Верховного суду, також сильно
    вплинули на правосуддя, зокрема було призупинено розгляд ряду «гучних» справ. Соціал-демократична
    партія та Альянс лібералів і демократів, котрі складають більшість у
    парламенті, побачили в цьому початок перемоги над так званою «нелегітимною
    паралельною державою», яка, на їхню думку, намагається обезголовити законно
    обрану політичну владу країни шляхом створення «замовних справ», в тому числі
    за допомогою таємних протоколів про співпрацю між органами правосуддя та
    спецслужбами, існування яких було «викрито» ними минулого року. Парламентська
    опозиція і значна частина громадянського суспільства, однак, вбачає в цьому,
    навпаки, спробу соціал-демократів підпорядкувати собі правосуддя, в тому числі
    для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності декого з них, на
    чолі з лідером СДП Лівіу Драгня. А 10 серпня в Бухаресті пройшов найбільший протест
    проти Соціал-демократичної партії та її уряду, наприкінці якого Жандармерія застосувала
    силу проти демонстрантів, використовуючи сльозогінний газ і водомети. Військові
    прокурори порушили кримінальне провадження після того, як сотні мирних
    протестувальників повідомили про неправомірні дії жандармів, останні
    стверджуючи, що виконували свої обов’язки відповідно до закону. Тим часом, у Брюсселі,
    Європейська комісія та Європарламент попередили чинну румунську владу про те,
    що незалежність судової системи, верховенство закону і боротьба з корупцією в
    Румунії зазнали регресу в минулому році.




    Гарний рік для румунського сільського
    господарства


    Румунське сільське господарство
    зареєструвало історичні результати у 2018 році. За обсягом виробництва кукурудзи
    та соняшника Румунія посіла перше місце в Європейському Союзі, а загальний
    урожай зернових становив близько 31 млн. тонн, за цим показником Румунія будучи третьою в ЄС після Франції та Німеччини. Влада стверджує, що своєчасна виплата
    субсидій, використання фермерами нових технологій, збільшення площі зрошуваних земель
    та протиградовий захист призвели до такого врожаю цих сільськогосподарських
    культур, незважаючи на не завжди сприятливі кліматичні умови. Сільське господарство та
    розвиток сільської місцевості є сферами, котрі залучили й кошти з європейських
    фондів, маючи найкращий показник освоєння європейських фондів на національному
    рівні. Ці результати, на жаль, були затьмарені стрімким поширенням найгіршої
    хвороби тварин, з якою зіткнулася Румунія після Другої світової війни -
    африканської чуми свиней.






    Теж у
    2018 році…



    Загальна картина 2018 року в Румунії була б неповною без згадки про те, що
    основні міжнародні фінансові установи: Міжнародний валютний фонд, Світовий
    банк, Європейський банк реконструкції і розвитку та Європейська комісія, а
    також основні рейтингові агентства дещо зменшили свої оцінки економічного
    зростання Румунії, котре до тепер було найбільшим в Європейському Союзі, та
    попередили про ризик зростання дефіциту державного бюджету. Теж у 2018 році, точніше
    в жовтні, 21% громадян з правом голосу, або близько чотирьох млн. румунів взяли
    участь у референдумі щодо зміни визначення сім’ї в Конституції Румунії, зокрема
    запровадження уточнення «сім’я ґрунтується на вільному шлюбі між чоловіком і
    жінкою» замість синтагми «між подружжям», як це було передбачено Основним законом.
    91,5% з тих, хто проголосував підтримали цю ініціативу, але явка була меншою
    30% скільки було необхідно для того, щоб референдум був визнаний таким, що
    відбувся. І нарешті у 2018 році румуни назавжди попрощалися з кількома милими
    серцю людьми. Серед них Дойна Корня, яка була символом антикомуністичного
    опору, режисер Лучіан Пінтіліє, історик Нягу Джувара, один з найулюбленіших спортивних
    журналістів Крістіан Цопеску та колишній футболіст Іліє Балач.

  • 25 грудня 2018 року

    РІЗДВО
    – Католики і частина православних християн, в тому числі румуни, відзначають в
    ці дні Різдво Христове. У своєму посланні з цієї нагоди Патріарх Румунської
    православної церкви Даниїл, сказав, що Різдво є й святом подарунків як для
    дітей, так і для осіб похилого віку, сиріт, хворих і самотніх, для всіх рідних
    людей. Це свято дарунків є нашою відповіддю дарунку любові Бога, проявленої в
    Ісусі Христі, – додав Патріарх Даниїл. У Ватикані Папа римський Франциск піддав
    жорсткій критиці споживчу жадібність людей і закликав усіх задуматися над духовною
    сутністю життя і ділитися з бідними. «Маленьке тіло Вифлеємського немовляти є
    новим взірцем життя: не пожирати, не накопичувати, а ділитися і дарувати», -
    сказав Папа римський, нагадуючи, що Вифлеєм означає «Дім хліба». Верховний
    Понтифік у вівторок виступив з традиційним різдвяним благословенням «Urbi et orbi» (До
    міста і до світу)» перед присутніми на площі Святого Петра віруючими.




    ПРИВІТАННЯ
    – Президент Румунії Клаус Йоханніс привітав румунів з Різдвом Христовим. Він
    заявив, що народження Господа є святом дива життя і прославлянням доброти,
    співчуття і щедрості. «Нам потрібно знову усвідомити ці цінності, які
    зближують, роблять нас більш згуртованими і сильнішими. У дусі цих святих свят,
    ми повинні піклуватися один про одного і, всі разом, про нашу країну», -
    зазначив президент. У свою чергу, прем’єр міністр Віоріка Денчіле побажала
    румунам здоров’я, спокою, процвітання і гарного настрою. З посланням до своїх
    співвітчизників звернулася й кронпринцеса Румунії Маргарита. Вона сказала, що
    дала обітницю продовжити роботу свого батька, Короля Міхая, який помер рік
    тому, заради процвітання і стабільності Румунії, а також зміцнення її позиці у міжнародному
    плані.

    ВРОК – У п’ятницю, 28 грудня, відбудеться нове засідання Верховної
    ради оборони країни (ВРОК) для розгляду запропонованих міністром національної
    оборони Габрієлем Лешом кандидатур на керівні посади у Збройних силах Румунії. У
    середу Габрієль Леш оголосив, що не продовжить термін повноважень начальника
    Генерального штабу Збройних Сил Румунії, генерала Ніколая Чуке, який спливає 31
    грудня. Останнє засідання ВРОК відбулося 19 грудня, коли, серед іншого, був
    затверджений план оснащення ЗСР сучасним озброєнням упродовж 2019-2028 років, а
    також сили і засоби, які Румунія направить в наступному році для участі у місіях
    та операціях за межами країни. 1902 румунські військовослужбовці діятимуть в
    театрах міжнародних військових операцій, на 127 більше, ніж у поточному році. Так
    само 759 військових і поліцейських Міністерства внутрішніх справ діятимуть у
    рамках місій ЄС, ОБСЄ, НАТО й ООН. Румунія надалі братиму участь в операціях
    НАТО в Афганістані і в операціях Альянсу на Західних Балканах. Уперше в місіях
    Організації Об’єднаних Націй в Малі візьме участь загін транспортних і
    евакуаційних вертольотів.




    КОРУПЦІЯ – Екс-міністр
    регіонального розвитку Румунії Елена Удря і колишня глава управління по
    боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом Аліна Біка, які з 3 жовтня
    перебували під арештом в Коста Ріці, були звільнені у понеділок після того, як Трибунал
    Бухареста скасував запит про їх видачу. Прокуратура Коста Ріки вирішила звільнити румунок, після того, як отримала від румунського Міністерства юстиції
    документи про відкликання раніше надісланого запиту про їх екстрадицію. У
    Румунії Елена Удря та Аліна Біка були засуджені за корупційні справи, але перед
    винесенням остаточного вироку втекли і попросили притулку в Коста Ріці. В їхніх
    справах, як і в справах інших політиків, колишніх міністрів або глав різних установ,
    засуджених до позбавлення волі за корупцію, Верховний суд прийняв рішення про призупинення
    виконання покарання, після того, як Конституційний суд оголосив ​​незаконною
    процедуру утворення колегій з п’яти суддів Верховного суду, які винесли вироки
    у вищезазначених справах.




    БЕЗРОБІТТЯ
    – Національне агентство з питань зайнятості населення в Румунії планує
    інтегрувати на ринку праці більше 110 тис. безробітних, які перебувають на
    обліку, завдяки спеціальному проекту, що фінансується значною мірою
    Європейським соціальним фондом через Операційну програму «Людський капітал»
    2014-2020 рр., тривалістю чотири роки. За даними агентства, виділений на це
    бюджет перевищує 265 мільйонів євро, з яких приблизно 226 мільйонів є
    невідшкодованими витратами. Проект буде реалізовуватися за підтримки повітових
    агентств з питань зайнятості населення.