Tag: Молдова

3 листопада молдовани обиратимуть главу держави між проєвропейською Майєю Санду, яка знову кандидує на посаду президента, та проросійським Александром Стояногло, якого підтримують соціалісти. Майя Санду, фаворитка західних країн, перемогла в першому турі 20 жовтня, отримавши понад 42% голосів, в той час як Стояногло посів друге місце з 26%. Більшість аналітиків розглядають недільне голосування як питання «все або нічого»: війна Росії проти України поставила Республіку Молдову, маленьку країну між Україною і Румунією, перед численними кризами – енергетичної, економічної та, не в останню чергу, глибокої кризи безпеки – і немає часу на помилкові кроки, якщо Кишинів дійсно хоче звільнитися від свого минулого підпорядкування Москві, та приєднатися до європейської сім’ї.

Олексій Арестович, колишній радник глави української держави Володимира Зеленського, нещодавно попередив, що Республіка Молдова буде втягнута у війну, якщо на президентських виборах переможе проросійський кандидат, і що країна може стати російським форпостом для нападу на Україну та Румунію, якщо в результаті парламентських виборів наступного року до влади прийде уряд, близький до Росії. Тому він закликав молдован голосувати за проєвропейського кандидата.

У неділю Майя Санду мала теледебати з Александром Стояногло, та звинуватила його в тому, що він є людиною Москви і дозволив молдовським олігархам втекти з країни, коли був генеральним прокурором республіки. Майя Санду звільнила тоді Стояногло з посади. Після першого туру президентських виборів і референдуму про європейську інтеграцію, який, всупереч оптимістичним очікуванням, ледь не провалився, Майя Санду звинуватила у втручанні у виборчий процес кримінальні угруповання, які нібито діяли разом з іноземними силами, ворожими інтересам країни.

Президентські вибори і референдум були добре організовані, але виборча кампанія відзначалася іноземним втручанням і дезінформацією, – зазначається у звіті ОБСЄ. Спостережна місія Міжнародного республіканського інституту, американської неурядової організації, також відзначила значне іноземне втручання у виборчий процес, що проявилося у підкупі виборців, масових маніпуляціях, пропаганді і фальсифікаціях.

Москва категорично заперечувала будь-яке втручання у вибори та референдум. Для вирішального туру президентських виборів 3 листопада важливо, як позиціонують себе кандидати, що вибули після першого туру. Лідер популістської «Нашої партії» Ренато Усатий, який посів третє місце, оголосив, що не підтримує жодного з кандидатів. Проросійські сили, як і слід було очікувати, закликали своїх прихильників голосувати проти Майї Санду, під час мандату якої Молдова отримала статус кандидата на вступ до ЄС та розпочала переговори про вступ.

ПОВІНЬ – Шість осіб з румунським громадянством із 22 зниклих безвісти після повеней в Іспанії знаходяться в безпеці, повідомляє Міністерство закордонних справ у Бухаресті. За даними МЗС Румунії, останні дані свідчать про близько 100 загиблих і десятки зниклих безвісти внаслідок одного з найбільших стихійних лих у новітній історії Іспанії. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку скликав у четвер міністрів і представників кількох державних установ для обговорення ситуації з румунами в Іспанії, які постраждали від повені. За словами прес-секретаря уряду, прем’єр-міністр закликав міністерства створити робочу групу, яка вивчить, за яких умов у Кастельон-де-ла-Плана може бути створений логістичний центр, за допомогою якого румунська держава могла б запропонувати румунам в Іспанії, які постраждали від повеней, додаткову допомогу до тієї, яку пропонує іспанська держава. Чолаку також зажадав від міністерств підтримувати постійний зв’язок з іспанською владою та румунами в Іспанії і пропонувати підтримку, в тому числі транспорт для репатріації, у разі надходження запитів на репатріацію. Румунські дипломати попередили, що іспанські метеорологи видали нові попередження про сильні дощі для регіону Валенсії, Таррагони, Андалусії та частини Каталонії, включаючи Барселону. Рейси в аеропортах Валенсії, Аліканте і Кастельона можуть бути затримані, а залізниця між Валенсією і Мадридом залишається закритою.

ВИБОРИ – Виборча кампанія до парламентських виборів у Румунії стартує в ніч на п’ятницю і триватиме до 30 листопада. Протягом цього періоду партії, альянси чи незалежні кандидати, які беруть участь у боротьбі за місце в новому двопалатному Законодавчому органі країни, повинні будуть переконати виборців надати їм голос 1 грудня. Зараз у Палаті депутатів 330 парламентарів, а в Сенаті – 136. Нагадаємо, що в цей період також проходить передвиборча кампанія до виборів президента, яка стартувала тиждень тому. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, другий тур – 8 грудня.

КОСМІЧНИЙ ПРОСТІР – На початку листопада румунська компанія InSpace Engineering запускає місію DropCoal до Міжнародної космічної станції в рамках проєкту, що фінансується Європейським космічним агентством. Запуск очікується 4-6 листопада з Космічного центру імені Кеннеді NASA в американському штаті Флорида. DropCoal був розроблений для вивчення коалесценції та змішування рідин під час шестимісячної місії. Зокрема, пристрій генерує дві краплі різних речовин, а надшвидка камера знімає, як вони збираються разом і змішуються в умовах мікрогравітації. DropCoal був розроблений для проведення 560 таких експериментів протягом усієї місії. Отримані відкриття матимуть особливе значення для дослідження космосу, оскільки вони допоможуть вченим покращити спосіб введення ліків астронавтам або заправлення паливом різних космічних кораблів. Румунія є державою-членом Європейського космічного агентства, і це перша космічна місія, повністю розроблена в країні – від фази концепції до експлуатації та обробки наукових даних.

ЄС – Єврокомісія високо оцінила прогрес Республіки Молдова та України на шляху реформ, необхідних для приєднання до спільнотного простору. У щорічній доповіді про розширення Союзу, в якій вона дає оцінку всім кандидатам або претендентам на вступ, Комісія висловлює сподівання, що наступного року вона зможе розпочати обговорення розділів переговорів з офіційними особами з Кишинева і Києва. Республіка Молдова продемонструвала прихильність на шляху реформ і скористалася політичною стабільністю в минулому році, незважаючи на гібридні атаки з боку Росії – вважають в Єврокомісії. У Брюсселі звертають увагу на те, що все ще потрібно докладати зусиль у багатьох сферах, включно у сфері юстиції. Незважаючи на вжиті раніше кроки, необхідні додаткові зусилля, – каже Комісія, – також з боку України. І ця країна, і Республіка Молдова почали переговори про вступ влітку цього року.

ВИБОРИ У МОЛДОВІ – У неділю, 3 листопада, в Республіці Молдова проходитиме другий тур президентських виборів, у якому зійдуться чинний президент, проєвропейська Майя Санду та проросійський Олександр Стояногло. У першому турі Санду набрала понад 42% голосів, а її опонент – 26%. Майя Санду заявила, що приєднання до Європейського Союзу є єдиним шляхом для народу Молдови і сказала про Стояногло, що він є інструментом злих сил.

ДІТИ – Половина жертв торгівлі людьми – це діти – згідно з офіційними даними за останні чотири роки в Румунії, що значно перевищує середній європейський показник у 15%. Сексуальна експлуатація продовжує залишатися однією з основних форм експлуатації дітей, поряд із жебракуванням та примусовою працею. У цьому контексті в середу було запущено посібник, за допомогою якого установи та спеціалісти, які займаються запобіганням цьому явищу, зокрема вчителі, консультанти чи шкільні лікарі, можуть завчасно виявляти такі випадки та втручатися, щоб ті, хто потребує, якомога швидше вийшли з мереж торгівлі людьми та отримали допомогу, захист і підтримку для соціальної реінтеграції.

ВІЗИТ – Під час офіційного візиту до Чорногорії в середу, на запрошення свого колеги Якова Мілатовіча, Президент Клаус Йоганніс підтвердив рішучу підтримку Румунії процесу розширення ЄС із західнобалканськими партнерами та країнами-кандидатами зі Східного сусідства. Глава румунської держави підкреслив, що Чорногорія зробила важливі кроки в переговорному процесі, а її прихильність до європейських цінностей також проявляється у повній відповідності до Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. На двосторонньому рівні президенти підтвердили спільну готовність сприяти посиленню економічного та галузевого співробітництва, що краще відображає потенціал політичних відносин. Обидві сторони домовилися підтримувати сильнішу присутність румунських компаній у Чорногорії, більше контактів у бізнес-середовищі, зокрема на рівні малих і середніх підприємств, підтримуючи в той же час ефективний і регулярний діалог між органами влади. Було також підкреслено зацікавленість у розвитку співпраці в багатьох сферах, що приносять відчутну користь громадянам, таких як оборона, внутрішні справи, туризм, енергетика, сільське господарство. Президент Яков Мілатовіч подякував Румунії за підтримку в процесі європейської інтеграції і підкреслив, що цей візит, перший офіційний візит президента Румунії до Чорногорії з часу відновлення незалежності, є сильним проявом дружби і партнерства між двома країнами. Президент Румунії  привітав співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, як у Чорноморському регіоні, так і в підтримці України та зміцненні східного флангу Альянсу.

Р.МОЛДОВА – Сполучені Штати сьогодні висловили стурбованість втручанням Росії у другий тур президентських виборів у Молдові, який відбудеться 3 листопада. “США стурбовані тим, що Росія знову спробує перешкодити громадянам Молдови здійснити їхнє суверенне право обирати своїх лідерів”, – заявив Державний секретар США Ентоні Блінкен у своїй заяві, яку цитує AFP. Вашингтон вже заявив, що Росія зробила все можливе, щоб зірвати перший тур президентських виборів і референдум минулої неділі, щоб підірвати демократію в маленькій, переважно румуномовній державі, зокрема, за допомогою незаконного фінансування, підкупу виборців, дезінформації та зловмисної кібер-діяльності. Нагадаємо, що молдовські виборці з невеликою перевагою – трохи більше 50% голосів – схвалили поправки до Конституції щодо незворотності процесу євроінтеграції країни. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду посіла перше місце, набравши 42,45% голосів у першому турі президентських виборів, але готується до складного другого туру, де на неї чекає боротьба з представником Соціалістичної партії Александром Стояногло, який здобув 25,98% голосів виборців.

МІГРАЦІЯ – Румунія та Болгарія співпрацюватимуть для ліквідації мереж контрабанди мігрантів, – заявив міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою після стратегічної зустрічі з питань Шенгенської зони зі своїм болгарським колегою Атанасом Ільковим на Зальцбурзькому форумі в Софії. Переговори відбулися в рамках посиленого діалогу щодо повного приєднання Румунії та Болгарії до європейської зони вільного переміщення осіб і товарів та були присвячені узгодженню позицій двох країн щодо вступу до Шенгенської зони до кінця цього року, а також стану двостороннього оперативного співробітництва, з наголосом на боротьбі з нелегальною міграцією та організованою злочинністю. Міністри підкреслили, що чудові результати на місцях та успішні спільні операції, проведені для боротьби з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю, свідчать про те, що рішення про вступ Румунії та Болгарії до Шенгену з наземними кордонами має бути прийняте у 2024 році. Статистичні результати останніх 12 місяців дуже хороші, нелегальна міграція скоротилася в Румунії більш ніж на 75% в порівнянні з попереднім роком, – сказала Кетелін Предою.

ЄВРОПАЛАМЕНТ – Сьогодні Європейський парламент почала розгляд бюджету ЄС на наступний рік у редакції, відмінній від тієї, що була запропонована Єврокомісією та обговорювалася в Європейській Раді, що свідчить про неминучість переговорів. Європейська Комісія спочатку передбачала бюджет у розмірі близько 200 млрд. євро, який вона запропонувала і Раді, і Європарламенту. Рада урізала 8 млрд євро з цієї пропозиції, а Європарламент збільшив її ще на 1 млрд євро. Один з двох головних переговірників від Європарламенту, румунський євродепутат Віктор Негреску, каже, що запропонована законодавчим органом сума в 201 млрд євро була б правильним варіантом як з точки зору багаторічного бюджетного програмування, так і з точки зору того, що необхідно для реалізації спільних політик ЄС. Європарламент виступає за збільшення бюджету на безпеку кордонів, оборону та зовнішню політику, але вважає, що найбільша проблема полягає в економіці та соціальному секторі – сферах, де потрібно більше грошей, – каже Віктор Негреску.

ДІТИ – Румунська влада Бухареста оголосила про підготовку низки заходів напередодні Року дитини в Румунії, який відзначатиметься у 2025 році. Метою є підтримка дітей та просування їхніх прав, особливо дітей з неблагополучних сімей. Закон, що проголошує 2025 рік Роком дитини в Румунії, був прийнятий румунським законодавчим органом на початку цього місяця.

ЗАРПЛАТНЯ – Палата депутатів Румунії ухвалила законопроєкт про мінімальну заробітну плату. Він транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантована мінімальна заробітна плата брутто повинна встановлюватися щорічно, періодично оновлюватися після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховувати прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

ВИСТАВКА – 11-річний хлопчик з Ораді (західна Румунія) отримав запрошення виставити свої картини в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі в рамках міжнародного культурного вечора під назвою “Мистецтво і традиції світу” (Arts et traditions du Monde). У заході взяли участь художники з таких країн, як Японія, Китай, Франція, Португалія та Ліван. Юний румунський художник став єдиною дитиною, запрошеною до участі поряд з відомими митцями. Він отримав запрошення від ЮНЕСКО після того, як вразив публіку та учасників Міжнародного ярмарку сучасного мистецтва “Art – Shopping”, що проходив з 18 по 20 жовтня в Carrousel du Louvre в Парижі. Хлопець представив 50 акрилових картин.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Сім європейських країн, включаючи Румунію, закликають до повного вирівнювання прямих виплат фермерам у країнах-членах ЄС. З такою вимогою до Ради з питань сільського господарства та рибальства в Люксембурзі звернувся тимчасовий виконувач обов’язків міністра сільського господарства Болгарії Георгій Тахов. За його словами, існує потреба у вирівнюванні субсидій, оскільки відмінності між ними наразі призводять до нерівних ринкових умов. Водночас Болгарія підтримала прохання Румунії про збільшення індивідуальної стелі для фермерів, які постраждали від імпорту зернових з України, і продовження тимчасового періоду цієї державної допомоги принаймні до наступного літа.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Палата депутатів прийняла у вівторок, як орган, що приймає рішення, законопроект, що забезпечує новий механізм встановлення рівня мінімальної заробітної плати, відповідно до положень європейської директиви у цій сфері. Працівники мають право на мінімальний захист в оплаті праці у вигляді встановленої законом мінімальної заробітної плати або у вигляді гідної заробітної плати та умов праці, встановлених колективним договором, колективною угодою або іншими письмовими угодами. Відповідно до проєкту, гарантована національна мінімальна заробітна плата встановлюється щорічно рішенням уряду і застосовується з 1 січня наступного року з періодичним переглядом один раз на рік після консультацій з репрезентативними об’єднаннями профспілок і роботодавців. Базова гарантована національна мінімальна заробітна плата, встановлена рішенням Уряду, може встановлюватися працівникові на період не більше 24 місяців з дня укладення індивідуального трудового договору.

ВІЗИТ – У середу Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснить офіційний візит до Чорногорії на запрошення свого колеги Якова Мілатовича. Згідно із заявою Адміністрації Президента, це перший візит глави держави з моменту встановлення дипломатичних відносин, який є важливою віхою у двосторонніх відносинах і відбувається в контексті особливо динамічного політико-дипломатичного та галузевого діалогу. Політичні консультації двох президентів будуть присвячені політико-дипломатичному та оборонному співробітництву, підтримці європейського курсу Чорногорії, а також основним регіональним та глобальним безпековим викликам. Що стосується галузевих сфер співробітництва, то будуть обговорюватися можливості для збільшення інвестицій і торгівлі, активізації контактів у сферах енергетики, туризму, сільського господарства, внутрішніх справ, досліджень, освіти і культури.

МОЛДОВА – Міністерство закордонних справ у Бухаресті вітає організацію владою в Кишиневі президентських виборів і конституційного референдуму 20 жовтня в Республіці Молдова відповідно до високих демократичних стандартів. Вихід до другого туру виборів з високим результатом кандидата з найбільш щирими і глибокими проєвропейськими поглядами – президентки Майї Санду – і результат конституційного референдуму доводять, незважаючи на виклики, прихильність громадян до європейського, демократичного майбутнього Республіки Молдова», – йдеться в прес-релізі. Перемогу на виборах здобула Майя Санду, яка у другому турі зустрінеться з кандидатом від Соціалістичної партії Олександром Стояногло. На референдумі щодо членства країни в ЄС громадяни проголосували за вступ до ЄС з перевагою у менш ніж 12 000 голосів. ЄС і Білий дім привітали результати виборів, тоді як Москва, звинувачена у втручанні у виборчий процес, заперечила втручання і заявила, що вибори не були вільними.

ЕКОНОМІКА – Міжнародний валютний фонд переглянув свій прогноз зростання румунської економіки в цьому році з 2,8% у квітні, згідно з останнім звітом, опублікованим у вівторок міжнародною фінансовою організацією. За даними МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, темпи зростання румунської економіки сповільняться до 1,9% в цьому році, а в 2025 році прискоряться до 3,3%. Організація також очікує, що дефіцит поточного рахунку Румунії ще більше збільшиться до 7,5% ВВП цього року. Що стосується інфляції, МВФ прогнозує, що середньорічне зростання цін в Румунії цього року становитиме 5,3%, а в 2025 році – 3,6%.  Що стосується рівня безробіття, то, за оцінками Фонду, він залишиться стабільним на рівні 5,6% цього року та 5,4% наступного.

НАРКОТИКИ – Інформаційна кампанія Національного агентства з питань боротьби з наркотиками нещодавно стартувала в кількох середніх школах Бухареста через серію інтерактивних заходів – зустрічей і семінарів, спрямованих на інформування молоді про ризики вживання наркотиків. Послання влади також може досягти підлітків через газету, веб-сайт і сторінки в соціальних мережах, присвячені цій кампанії. Румунські спортсмени з видатними кар’єрними досягненнями приєдналися до кампанії Національного агентства з питань боротьби з наркотиками.

ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер здійснює з 22 по 24 жовтня робочий візит до Туреччини, в Стамбул, на запрошення свого колеги Яшара Гюлера. Обидва посадовці проведуть двосторонню зустріч, під час якої обговорять результати, досягнуті з моменту реалізації проекту MCM Black Sea, і необхідні кроки для створення коридору військової мобільності між Болгарією, Румунією і Туреччиною, відповідно до Листа про наміри, підписаного минулого тижня на засіданні міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. В рамках візиту міністр Анджел Тилвер також зустрівся з президентом Агентства оборонної промисловості (SSB) Халуком Горгуном і відвідав Міжнародну оборонну і аерокосмічну виставку SAHA EXPO 2024, яка є еталонним заходом в галузі оборонної і аерокосмічної промисловості, що проходить у виставковому центрі Єшилькоя в Стамбулі.

УКРАЇНА – Європейський парламент у вівторок схвалив надання Україні кредиту в розмірі до 35 млрд євро, який буде профінансовано за рахунок прибутків, отриманих від російських активів, заморожених в Європі, повідомляє AFP. Ця сума є внеском ЄС до пакету допомоги на суму майже 45 млрд євро, узгодженого в червні найбільшими економіками світу, які зустрілися в рамках групи G7. США, Канада, Великобританія і Японія мають вирішити, якою мірою вони братимуть участь у кредиті. За даними AFP, російські активи на суму близько 280 млрд євро були заморожені в ЄС після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

КІНО – У місті Сібіу, що в центрі Румунії, триває Міжнародний фестиваль документального кіно «Астра». Протягом тижня, до 27 жовтня, буде показано понад 100 документальних фільмів. Покази відбуваються в кількох місцях по всьому місту – кінотеатрах, театрах і в Новому кінокуполі, просторі на головній площі міста Сібіу, який пропонує глядачам особливий досвід перегляду з використанням сучасних технологій, де вони стають частиною мистецького світу, до якого запрошуються для спостереження. Нагороди фестивалю будуть присуджені журі, до складу якого входять престижні професіонали документального кіно, у чотирьох конкурсах – «Центральна та Східна Європа», «Румунія», «Нові голоси документального кіно» та «Студентський конкурс». Участь беруть студенти та викладачі з престижних університетів Праги, Загреба, Вільнюса, Братислави, Зліна, Клуж-Напоки та Бухареста», – зазначають організатори. Міжнародний фестиваль документального кіно Astra Film у Сібіу, започаткований у 1993 році як інноваційний проєкт, є одним з найважливіших фестивалів неігрового кіно в Європі, включений Європейською кіноакадемією до переліку тих, що мають право на прямі номінації на здобуття Європейської кінопремії.

ВИБОРИ У МОЛДОВІ – Долю Республіки Молдова мають вирішувати виключно її громадяни, заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс, вітаючи голосування на референдумі щодо європейської інтеграції та президентські вибори в сусідній країні на платформі «Х». 50,46% учасників референдуму, як підтвердила Центральна виборча комісія, відповіли «ТАК» на питання «Чи підтримуєте ви внесення змін до Конституції, які дозволять Молдові приєднатися до Європейського Союзу?». Чинна президентка Республіки Молдова, проєвропейська Майя Санду, яка балотується на новий термін за підтримки правлячої партії «Дія і солідарність», набрала  42,45%  голосів, тоді як кандидат від Соціалістичної партії Олександр Стояногло отримав 25,98%. Вони зустрінуться у вирішальному турі виборів 3 листопада. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, колишній голова Європейської Ради, привітав голосування Молдови за членство в ЄС і той факт, що Майя Санду перемогла в першому турі президентських виборів. Референдум і президентські вибори відбулися в атмосфері безпрецедентного російського втручання – заявила Європейська комісія – в той час як Москва засудила «аномалії» в підрахунку голосів.

 МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії в понеділок привітало організацію президентських виборів і конституційного референдуму в Республіці Молдова на рівні високих демократичних стандартів. Однак МЗС висловило глибоку стурбованість масованим, систематичним втручанням, координованим векторами Російської Федерації, яке спостерігалося напередодні виборів. Ці безпрецедентні за масштабами, складністю та токсичністю втручання, – пише МЗС у комюніке, – мали на меті поставити під сумнів чесність виборів, підірвати демократію, поширити антидемократичні та антиєвропейські теорії, а також вплинути на виборців незаконними засобами. Однак обов’язком усіх партнерів у міжнародному демократичному співтоваристві є продовження підтримки Республіки Молдова, в тому числі у боротьбі з зовнішніми діями, спрямованими на підрив основних демократичних процесів, таких як голосування. Румунія продовжуватиме інвестувати енергію та досвід для підтримки Республіки Молдова в реалізації її європейської долі, а також для зміцнення її стійкості перед втручанням Росії.

РЕФЕРЕНДУМ – Генеральна рада столиці в понеділок схвалила організацію місцевого референдуму 24 листопада, одночасно з першим туром президентських виборів в Румунії. Рішення було прийнято 47 голосами «за» і двома «проти». Жителям Бухареста буде запропоновано відповісти на три питання. Перші два були запропоновані генеральним мером столиці Нікушором Даном і стосуються того, як розподіляються гроші між Генеральною мерію і районними меріями, а також видачі дозволів на будівництво в Бухаресті. Третє питання про боротьбу з вживанням наркотиків у школах було додано з ініціативи СДП шляхом внесення поправки. Таким чином, три питання, на які мешканці Бухареста повинні відповісти «ТАК» або «НІ», є наступними: – «Чи згодні ви з тим, що розподіл між мерією Бухареста та районними меріями прибуткових податків і місцевих податків і зборів, які збираються з громадян Бухареста, має бути затверджено Генеральною радою муніципалітету Бухареста?» – «Чи згодні ви з тим, щоб Генеральний мер Бухареста видавав дозволи на будівництво на всій адміністративній території міста? – “Чи згодні ви з тим, що мерія Бухареста повинна фінансувати і впроваджувати програму медичної освіти та профілактики наркоманії в усіх школах Бухареста?”.

ФЕСТИВАЛІ- У неділю ввечері в місті Сібіу (центр Румунії) розпочався Міжнародний фестиваль документального кіно «Астра». Понад 100 документальних фільмів, включених до програми, будуть показані протягом тижня. Покази проходять у  кінотеатрах, театрах і в Новому куполі кінотеатру на Великій площі міста. Тим часом, Національний театральний фестиваль триває в Бухаресті до 28 жовтня. Культурна подія, яка відбувається вже 34-й раз поспіль, цього року носить назву “Драматургія можливого”. Любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами організаторів, присвячений “можливостям”. 

КОРУПЦІЯ  – Пленарне засідання Сенату в Бухаресті в понеділок задовольнило запит про зняття депутатської недоторканності з сенатора-ліберала Єуджена Пирвулеску з метою проведення комп’ютерних обшуків. Сенатор Єуджен Пирвулеску був притягнутий до кримінальної відповідальності і має бути поміщений під судовим контролем у справі, в якій його звинувачують у підбурюванні до купівлі впливу. Минулого тижня в Палаті депутатів було проголосовано за зняття імунітету з Нелу Тетару, колишнього міністра охорони здоров’я з березня по грудень 2020 року, якого звинувачують у хабарництві.

ТУРИЗМ – Міністерство економіки, підприємництва та туризму (MEПT) в Бухаресті організувало у період з 13 по 19 жовтня інформаційний візит для 9 туристичних компаній зі Сполучених Штатів Америки з метою просування Румунії на американському ринку за допомогою інтенсивного туру, зосередженого на вивченні деяких з найбільш привабливих туристичних об’єктів і напрямків країни. MEПT має на меті зміцнити позицію Румунії як туристичної атракції, що представляє інтерес для цього ринку, в контексті глобального постпандемічного туристичного буму. Згідно з даними Національного інституту статистики, Румунія зафіксувала значне зростання кількості американських туристів, більш ніж на 25%, досягнувши 218 000 відвідувачів у 2023 році, у порівнянні з 173 000 у 2022 році. Більше того, за перші шість місяців цього року США посіли четверте місце серед основних країн-джерел румунського туризму, обігнавши такі традиційні ринки, як Франція та Іспанія.

ОБОРОНА – У четвер і п’ятницю міністр оборони Румунії Анджел Тилвер взяв участь у зустрічі своїх колег з НАТО в Брюсселі, де підкреслив відданість Румунії підтримці України як через двосторонні ініціативи, так і через ефективну координацію на рівні НАТО і ЄС. У Бухаресті міністр внутрішніх справ Кетелін Предою зустрівся зі своїм українським колегою Ігорем Клименком. Як повідомляє Міністерство внутрішніх справ Румунії, «робочий візит міністра внутрішніх справ України, перший в Румунії за останні 20 років, відбувся через рік після іншої важливої події у двосторонніх відносинах між Румунією та Україною, а саме першого спільного засідання урядів двох країн». Перемовини були спрямовані на зміцнення співпраці в ключових сферах, що становлять взаємний інтерес, таких як боротьба з торгівлею людьми, наркотиками та зброєю, нелегальною міграцією, співпраця поліції, обмін інформацією та досвідом для підвищення рівня загальної громадської безпеки в контексті війни в Україні, переміщення осіб і транспортних засобів через кордон. З цієї нагоди міністр Предою заявив, що після закінчення війни Румунія повинна і має можливість відігравати важливу роль у процесі відновлення в Україні. Міністр Клименко подякував Румунії за суттєву підтримку з першого дня війни та високо оцінив зусилля МВС Румунії з надання екстреної гуманітарної допомоги мільйонам українців, які перетнули кордон у пошуках притулку від війни. Зокрема, понад 10.000.000 громадян України пройшли транзитом через Румунію без інцидентів, з яких понад 82 000 залишилися на румунській території, 146 звернулися з проханням про надання притулку і понад 100 000 подали прохання про різні форми міжнародного захисту. Наприкінці дискусій на пленарному засіданні делегацій міністри підписали важливу Угоду про співробітництво у сфері запобігання, обмеження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Цей документ створив необхідну двосторонню договірно-правову базу для надання Румунією та Україною взаємної допомоги за запитом у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій», – зазначили в Міністерстві внутрішніх справ Румунії.

БЕЗПІЛОТНИКИ – Радарна система спостереження румунської армії виявила в ніч з п’ятниці на суботу невелику повітряну ціль біля Чорного моря, в 45 км на схід від румунського міста Сфинту Георге в дельті Дунаю. Оскільки ціль прямувала до румунського кордону, були активовані структури розширеної бойової служби повітряної поліції під командуванням НАТО та повітряної поліції під національним командуванням. У Міноборони уточнили, що ймовірність існування зони ураження на території країни не вказується, але в цьому районі проводяться розслідування. Румунія – країна-член Європейського Союзу і НАТО, яка має 650-кілометровий кордон з Україною, неодноразово в цьому році стикалася з інцидентами, коли фрагменти безпілотників падали на її територію, в контексті нападів Москви на портову інфраструктуру України. Незважаючи на те, що більшість уламків впали в Румунії після того, як були знищені українською ППО, занепокоєння щодо погіршення ситуації посилилися, оскільки деякі російські безпілотники порушують повітряний простір як Румунії, так і Латвії.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – У неділю молдовські виборці обирають президента і вирішують майбутнє своєї невеликої румуномовної держави на референдумі щодо членства в ЄС. Вважається, що чинна президентка Майя Санду має найкращі шанси: опитування громадської думки показують, що більше половини виборців виступають за приєднання до блоку ЄС. Але вийти з-під впливу Росії виявляється так само складно, як і здобути незалежність від Радянського Союзу понад три десятиліття тому, оскільки Москва докладає значних зусиль для підриву демократичного процесу. Саме тому влада в Кишиневі вжила заходів для запобігання внутрішнім і зовнішнім провокаціям і можливим ворожим діям, у тому числі в російськомовному сепаратистському Придністров’ї. У Республіці Молдова було організовано понад 2200 виборчих дільниць, а також понад 230 виборчих дільниць для молдован, які проживають за кордоном, у 37 країнах, у тому числі 16 у Румунії.

ФЕСТИВАЛЬ – 34-й Національний театральний фестиваль є діалогом між поколіннями – заявив голова Румунської театральної спілки (UNITER), сценограф Драгош Бухаджар, на відкритті заходу в Бухаресті в п’ятницю ввечері. Під час фестивалю, який триватиме з 18 по 28 жовтня, вистави театрів з усієї країни будуть представлені в столиці і будуть доповнені супутніми заходами, такими як візуальні інсталяції, читання-вистави за новими текстами сучасної драматургії, незалежний театр, освітні вистави, конференції та дебати, воркшопи, модулі, присвячені відомим митцям, презентації книг, радіотеатральні вистави, а також насичена партнерська подія – Бієнале сценографії. Публіка також зможе насолодитися 5 іноземними виставами від провідних європейських продюсерів.

НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС – Румунія забезпечила собі медаль у парному жіночому розряді на чемпіонаті Європи з настільного тенісу в Лінці (Австрія). У чвертьфіналі румунсько-іспанська пара Адіна Діакону/Марія Сяо сьогодні зіграє з румунсько-австрійською парою Бернадетт Соч/Софія Полканова, таким чином, Румунія матиме свого представника в півфіналі. У п’ятничних матчах 1/8 фіналу Адіна Дякону та Марія Сяо перемогли Гайю Монфардіні (Італія)/Рейчел Море (Швейцарія) з рахунком 3:0, а Бернадетт Соч і Софія Полканова обіграли Ече Харач/Озге Йилмаз (Туреччина) з рахунком 3:1. Румунія також має 3 представників в останній 16-ці жіночого одиночного розряду, згідно з інформацією на сайті Румунської федерації настільного тенісу. Бернадетта Соч зіграє проти Лінди Бергстром зі Швеції, Андрея Драгоман зіграє з Цзя Нан Юань (Франція), а Єлизавета Самара – з німкенею Сабіною Вінтер.

НПВС – Європейська Комісія попередньо схвалила третій платіжний запит Румунії в рамках Національного плану відновлення та  стійкості (НПВС). Однак вона очікує додаткову інформацію від румунського уряду протягом місяця, перш ніж здійснити повний платіж. Згідно з оцінкою Єврокомісії, Румунія виконала 62 з 68 проміжних умов, тому запропонувала частково призупинити виплату до отримання запитуваних роз’яснень. Якщо роз’яснення будуть визнані достатніми, Єврокомісія виділить 2 млрд. євро в повному обсязі.

ЄВРОСОЮЗ  – Президент Румунії Клаус Йоганніс перебуває в Брюсселі, для участі у саміті Ради співробітництва ЄС та країн Перської затоки, а також у засіданні Європейської Ради, запланованому на четвер і п’ятницю. Серед тем для обговорення – Україна, війна на Середньому Сході, конкурентоспроможність ЄС, міграція, закордонні справи та Республіка Молдова. Європейські лідери обговорять останні події у війні в Україні, а також шляхи допомоги українському народу. Щодо Середнього Сходу, вони обговорили “тривожну” ситуацію і “ризики ескалації насильства в регіоні”. Також відбудуться важливі дискусії щодо членства Молдови в ЄС та міграційної політики.

ПРАВОСУДДЯ – Постійне бюро Сенату Румунії на засіданні в режимі онлайн у середу вирішило направити до Комітета з правової політики запит про зняття недоторканності з сенатора Єуджена Пирвулеску, для представлення доповіді на пленарному засіданні, яке відбудеться в понеділок, 21 жовтня. Міністерка юстиції Аліна Горгіу у вівторок направила запит про зняття з нього недоторканності. Минулої п’ятниці сенатору Єуджену Пирвулеску було повідомлено про підозру у справі за фактом підбурювання до купівлі впливу, прокурори хочуть взяти з нього підписку про невиїзд.

ВІДБУДОВА УКРАЇНИ- Румунія може відіграти роль логістичного хабу в процесі відбудови України, – заявив Насті Вледою, президент двосторонньої румунсько-української торгової палати на Форумі з відновлення України в Бухаресті. У свою чергу Ана Тінка, Державний секретар зі стратегічних питань МЗС Румунії, підтвердила відданість Румунії підтримці України та особливе значення, яке надається процесу відновлення сусідньої країни. У цьому контексті вона підкреслила особливу увагу, яка приділяється транскордонним проєктам і зв’язкам у сфері транспорту та енергетики, а також тристоронньому співробітництву, до якого також залучена Республіка Молдова. Вона також згадала про важливу фінансову підтримку ЄС процесу відновлення України, закликавши бізнес-спільноту скористатися інструментами та програмами, доступними на європейському рівні.

РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА – Сполучені Штати рішуче налаштовані перешкодити спробам Росії втрутитися у президентські вибори в Молдові та у референдум щодо вступу країни до Європейського Союзу, які відбудуться в неділю, 20 жовтня. Речник Білого дому Джон Кірбі заявив про неодноразові спроби Росії підірвати вибори в Молдові та її інтеграцію до ЄС. Пан Кірбі також згадав про мільйони доларів, витрачені Москвою протягом останніх місяців на вплив на результати президентських виборів, а також про десятки мільйонів доларів щомісяця, які російський агент впливу Ілан Шор інвестує в неурядові організації, що пропагують прокремлівський дискурс. Республіка Молдова вже давно вимагає екстрадиції пана Шора з його рідного Ізраїлю, звідки він втік після того, як у 2019 році став суб’єктом корупційного розслідування, названого “крадіжкою століття”.

ФУТБОЛ – У вівторок ввечері в Каунасі збірна Румунії з футболу перемогла Литву з рахунком 2:1 у 2-й групі дивізіону С Ліги націй. Це вже четверта поспіль перемога “триколірних” у зазначеному змаганні, після перемог над Литвою вдома, та Кіпром і Косово на виїзді. Румунія лідирує в групі з 12 очками, за нею йде Косово, яке здолало Кіпр з рахунком 3:0 і залишається на три очки позаду Румунії перед останніми матчами змагання, Румунія – Косово (15 листопада) та Румунія – Кіпр (18 листопада). Ліга націй також матиме безпосередній вплив на європейські відбіркові матчі до Чемпіонату світу 2026 року. З іншого боку, молодіжна збірна Румунії кваліфікувалася на Чемпіонат Європи з футболу-2025 серед молоді до 21 року, перемігши у вівторок ввечері вдома команду Швейцарії з рахунком 3:1 в останньому матчі групи E відбіркового турніру. Для “триколірних” це вже четвертий поспіль вихід до фінального турніру серед гравців віком до 21 року.

Майже через три з половиною десятиліття після проголошення незалежності Республіка Молдова стоїть перед виборчою неділею, яка може вирішальним чином вплинути на її майбутнє. 20 жовтня громадяни цієї невеликої східної сусідки Румунії, більшість населення якої є румуномовним, прийдуть на виборчі дільниці, щоб обрати президента і висловити свою думку на референдумі щодо закріплення в конституції її членства в ЄС. Референдум скликала чинна президентка Майя Санду, яка балотується на наступний термін і є абсолютним фаворитом опитувань, політик, яку поважають на міжнародному рівні за сміливість і рішучість, з якою вона спрямувала цю невелику країну на європейський шлях.

Усвідомлюючи ризик того, що її колишній васал радянських часів може назавжди вийти зі сфери її впливу, Росія намагається всіляко вплинути на результати президентських виборів і референдуму – кажуть західні партнери Молдови. Сполучені Штати запровадили санкції проти кількох російських юридичних і фізичних осіб за втручання у вибори в Молдові, звинувативши їх в організації кампанії з купівлі голосів і підтримки прокремлівських кандидатів. У понеділок настала черга Європейського Союзу вжити аналогічних заходів. Рада ЄС запровадила обмеження проти п’яти фізичних і однієї юридичної особи, відповідальних за дестабілізацію Кишинева.

«Молдова, – заявив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель, – стикається з масованими прямими спробами Росії дестабілізувати країну і викликами, що випливають з агресивної війни Росії проти України». «Це пряма загроза суверенній країні, її демократичному життю, її шляху до Європейського Союзу. ЄС продовжуватиме надавати повну підтримку справедливим прагненням молдовського народу», – підкреслив Боррель.

Під новий санкційний режим ЄС потрапила очільниця автономного регіону Молдови Гагаузії Євгенія Гутул, яку вважають відповідальною за сприяння сепаратизму в цьому регіоні, що має на меті повалення конституційного ладу і загрожує суверенітету і незалежності Республіки Молдова. Три інші високопоставлені гагаузькі чиновники також потрапили до списку покараних. Під санкції потрапила також неурядова організація, що базується в Росії, метою якої є просування інтересів Москви за кордоном, та її директорка.

На осіб, які потрапили під санкції, буде накладено арешт на їхні активи в ЄС і заборону на отримання коштів або економічних ресурсів, прямо чи опосередковано. Кількість тих, на кого поширюється режим обмежувальних заходів, наразі сягнула 18 осіб: 16 фізичних та дві юридичні особи. Румунія через міністерку закордонних справ Лумініцу Одобеску, привітала прийняття нових санкцій і нагадала про важливість продовження зусиль ЄС щодо посилення стійкості Республіки Молдова на тлі активізації російської дезінформації та гібридних дій проти цієї країни.

КОШТИ ЄС – Європейська Комісія (ЄК) у вівторок схвалила попередню оцінку шести цілей та 62 з 68 проміжних результатів, пов’язаних з третім запитом Румунії на отримання 2 мільярдів євро (без попереднього фінансування) в рамках Механізму відновлення та стійкості (МВС), який є центральним елементом програми NextGenerationEU. Гроші можуть бути використані на реформи та інвестиції в таких сферах, як зелений та цифровий перехід, сталий транспорт, податкова та пенсійна системи, бізнес-середовище, туризм, охорона здоров’я або освіта. ЄК виявила, що на даному етапі не було досягнуто шість проміжних цілей, зокрема, реформи управління державними підприємствами, а також інвестиції в транспорт і реформування податкового режиму для мікропідприємств. Румунія має один місяць, щоб надіслати свої коментарі до Єврокомісії. Якщо після отримання коментарів ЄК підтвердить свою оцінку, що відповідні контрольні показники не були досягнуті задовільно, частина виплат буде призупинена. Після цього Румунія матиме шість місяців, щоб виконати невиконані контрольні показники. План відновлення та стійкості Румунії включає широкий спектр інвестиційних та реформаторських заходів. План фінансуватиметься за рахунок 28,5 млрд євро, з яких 13,6 млрд євро – гранти і 14,9 млрд євро – кредити.

ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Румунії Себастіан Бурдужа сьогодні взяв участь у засіданні Ради з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики в Люксембурзі. Серед обговорюваних тем: внесок енергетичного сектору в конкурентоспроможність ЄС, оптові ціни на електроенергію, підготовка до зими, стан енергетичного союзу та REPowerEU. Раніше цього місяця Себастіан Бурдужа заявив, що Єврокомісія погодилася обговорити на Раді міністрів 15 жовтня спільний запит Румунії, Болгарії та Греції на створення функціонуючого енергетичного ринку, “енергетичного союзу, як того хотіли засновники ЄС”. “Якщо ми беремо на себе зобов’язання, а я вірю, що ми поважаємо європейські правила, в тому числі з точки зору процесу декарбонізації, зеленого переходу, то, звичайно, ми мусимо мати однакові права, фактично доступ до енергії за конкурентною ціною, порівнянною з ціною, яку платять інші країни”, – пояснив міністр.

ЕКОНОМІКА – Румунія може увійти до десятки найбільших економік Європейського Союзу, а протягом наступних десяти років її Валовий Внутрішній Продукт може сягнути 700 мільярдів євро, що вдвічі перевищить нинішній рівень. Такі прогнози оприлюднила у вівторок одна з найбільших банківських установ Румунії. На думку економістів установи, структурні зміни в економіці, іноземні інвестиції та вступ до ЄС призвели до прискорення економічного зростання за останні три десятиліття. Звіт також показує, що середні темпи економічного зростання Румунії протягом наступного десятиліття становитимуть від 3% до 3,5% на рік, з аналогічним середнім рівнем інфляції. Експерти зазначають, що однією з умов реалізації цих прогнозів є освоєння та ефективне використання 28 мільярдів євро, доступних в рамках Національного плану відновлення та стійкості (NRRP) протягом наступних років.

ЗСР – Постійні бюро двох палат Парламенту Румунії у вівторок дали попередню згоду на початок Міністерством національної оборони процедури укладання договору на закупівлю 44 десантно-штурмових машин AAV-7 від Корпусу морської піхоти США. Закупівля здійснюється в рамках програми безпекової допомоги США, а орієнтовна вартість договору без ПДВ становить 210 млн. доларів США. Поповнення парку десантно-штурмових машин було схвалено Вищою радою національної оборони Румунії у травні. Десантно-штурмові машини AAV7A1 використовуються Корпусом морської піхоти США з 1972 року. Ці машини також стоять на озброєнні збройних сил по всьому світу. Це рішення є важливим, оскільки Румунія не має таких машин.

КЛІМАТ – Зміна клімату є безпрецедентним викликом, а її наслідки виходять за межі національних кордонів. З такою заявою виступив Президент Румунії Клаус Йоганніс на відкритті триденного Саміту з питань зміни клімату, що проходить у Бухаресті. Глава держави заявив, що влада повинна працювати разом як на національному, так і на міжнародному рівні, щоб знайти рішення та ефективно боротися зі зміною клімату. Він нагадав, що лише за кілька місяців Румунія зіткнулася зі спекою, тривалою посухою та масштабними повенями. У цьому контексті, – за словами Клауса Йоганніса, – Румунія повинна покращити свою політику та фінансову підтримку досліджень, виробництва та використання зелених технологій. “Ми повинні об’єднати зусилля та знання, щоб побудувати безпечніше, більш зелене та сповнене можливостей майбутнє для всіх!”, – заявив глава держави.

ІММІГРАЦІЯ – Брюссель запропонує нове законодавство, яке сприятиме висилці нелегальних мігрантів. Про це  повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у листі до 27 країн-членів, опублікованому за кілька днів до саміту ЄС у четвер і п’ятницю, частково присвяченого питанням міграції. “Ми повинні досягти такого рівня гармонізації та довіри, щоб мігранти, які прийняли рішення повернутися в одну країну, не могли скористатися лазівками в системі в іншій країні, щоб уникнути повернення”, – пояснила президентка Єврокомісії. Пропозиція також спрямована на розвиток “стратегічних” відносин з країнами походження і передачі мігрантів, за прикладом того, що вже було зроблено з Лівією і Тунісом. З цими країнами ЄС підписав угоди, які повинні, серед іншого, обмежити виїзд мігрантів до ЄС з їхньої території або навіть репатріювати їх до країн походження. Кілька європейських країн закликали переглянути директиву про повернення 2008 року, яка гармонізує правила депортації на кордоні.

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Організація Північноатлантичного договору проводить щорічні ядерні навчання на тлі зростаючих погроз президента Росії Владіміра Путіна застосувати ядерну зброю в контексті війни проти України. Але джерела в НАТО заявили, що навчання жодним чином не є відповіддю на погрози Москви, оскільки такі військові маневри проводяться щорічно вже більше десяти років. У двотижневій операції в Бельгії і Нідерландах беруть участь 60 літаків з 13 країн, близько 2000 військовослужбовців, які імітують місії, під час яких літаки НАТО несуть американські ядерні боєголовки.

Р. МОЛДОВА – Європейський Союз оголосив про запровадження санкцій проти п’яти осіб та однієї асоціації, звинувачених у спробах дестабілізувати Молдову напередодні президентських виборів та референдуму про членство в ЄС, намічених на неділю. Рішення було прийнято на зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі і покликане підтримати Республіку Молдова перед обличчям спроб Росії підірвати її європейський курс, – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. Серед тих, проти кого спрямовані санкції, – чотири високопосадовці з Гагаузії, автономного регіону на південному заході Молдови.

У сусідній з Румунією переважно румунськомовній Республіці Молдова на неділю заплановані президентські вибори, а також референдум про закріплення прагнення до членства в ЄС у Конституції. Радіо Кишинів повідомляє, що чинна президентка, проєвропейська політикиня Майя Санду є фавориткою опитувань, але Молдова стикається з масштабною російською кампанією впливу на виборців та дезінформації, спрямованою на віддалення країни від Європи.

Державний секретар США Ентоні Блінкен нещодавно попередив, що Москва намагатиметься маніпулювати результатами президентських виборів і референдуму, в тому числі за допомогою пропагандистського телеканалу Russia Today, який, за його словами, координує свою діяльність з російськими спецслужбами. Сполучені Штати запровадили санкції проти кількох російських юридичних і фізичних осіб за втручання у вибори в Молдові.

Санкції спрямовані на цілу низку осіб, причетних до організації кампанії з підкупу голосів і підтримки прокремлівських кандидатів, а кілька днів тому Європейський парламент також ухвалив резолюцію на підтримку боротьби Молдови з російським втручанням у національні демократичні процеси на початку переговорів про вступ до ЄС. За оцінками уряду Кишинева, щонайменше 100 мільйонів євро було спрямовано Москвою на кампанії з метою підриву результатів виборів і про-європейського референдуму, що відбудуться 20 жовтня.

Майя Санду, колишня чиновниця Світового банку, була обрана президенткою у листопаді 2020 року на хвилі популярності як антикорупційна реформаторка з проєвропейським порядком денним. Вона виступає за скромний спосіб життя – різкий контраст з політиками, які довгий час домінували в політиці країни. У нещодавньому інтерв’ю президентка розповіла, що ділить двокімнатну квартиру зі своєю матір’ю, а в її декларації про доходи за 2023 рік вказано, що на її банківському рахунку є 600 доларів. У 2021 році прозахідна партія Майї Санду PAS отримала більшість на парламентських виборах, що дало їй безпрецедентні повноваження для проведення реформ і просування країни на захід.

Але три роки по тому Молдова залишається зануреною в економічну та політичну нестабільність. Країна занурилася в енергетичну кризу, коли підконтрольний Кремлю «Газпром» скоротив постачання газу на третину і більш ніж удвічі підвищив попередні тарифи на поставлений газ, що багато хто розцінив як політичну помсту Москви за прозахідну позицію президентки Майї Санду.

Потім війна Росії проти України підштовхнула Молдову до більшої фінансової кризи. Розташована всього в декількох годинах їзди від Одеси, Молдова прийняла найбільшу кількість українських біженців на душу населення, що призвело до навантаження на її систему охорони здоров’я, державні служби та інфраструктуру. Інфляція злетіла до 40%, а торгівля з Москвою і Києвом різко скоротилася.