Tag: Молдова

Глава
дипломатії в Кишиневі Ніку Попеску
оголосив у середу, що склав повноваження
віце-прем’єр-міністра і міністра
закордонних справ у прозахідному уряді
Респ. Молдова. Я успішно
виконав зовнішньополітичні завдання,
поставлені при призначенні на посаду,
і на цьому етапі мені потрібна перерва,
– сказав він. У червні 2022 року, коли
Попеску очолив Міністерство закордонних
справ та європейської інтеграції,
Республіка Молдова отримала статус
кандидата на вступ до Європейського
Союзу, а минулого місяця Брюссель
дав зелене світло для
початку переговорів.

26
грудня 2023 року президентка Майя Санду
нагородила Ніку Попеску найвищою
державною нагородою – Орденом Республіки.
Наразі колишній міністр уникає
підтвердження інформації, що циркулює
в публічному просторі, згідно з якою
він буде призначений головним
переговірником Республіки Молдова щодо
вступу до ЄС – новоствореної посади
після грудневого рішення лідерів
ЄС. Він, як зазначає преса, цілком
підходить для такого мандата.

До
того, як стати міністром, Попеску був
науковим співробітником Центру досліджень
європейської політики в Брюсселі, потім
аналітиком і директором програм
Європейської ради з міжнародних відносин
(ECFR), аналітиком Інституту досліджень
безпеки Європейського Союзу та радником
з питань закордонної політики
та європейської інтеграції в офісі
прем’єр-міністра Республіки Молдова.

Його
останній закордонний візит напередодні
відставки відбувся до Бухареста, де він
зустрівся зі своєю румунською колегою
Лумініцою Одобеску та іншими офіційними
особами. За повідомленням кишинівської
дипломатії, глави зовнішньополітичних
відомств двох сусідніх країн обговорили
розвиток і поглиблення двостороннього
партнерства, а також наступні кроки в
переговорах про вступ Молдови до
Європейського Союзу.

Новим
міністром закордонних справ в уряді
очоленому Доріном Речаном
стане нинішній віце-спікер парламенту
Кишинева Міхай Попшой.
Також буде створено нове міністерство
з європейських справ, яке очолить
Крістіна Герасимов, яка до цього часу
була державним секретарем МЗС. Міхай
Попшой, який приступить
до виконання своїх обов’язків наступного
тижня, вже провів першу телефонну розмову
зі своїм румунським колегою. Лумініца
Одобеску запросила його відвідати
Бухарест і підтвердила відданість
Румунії розвитку стратегічного
партнерства, просуванню спільних
проєктів і двостороннього
співробітництва.

Раніше
президент Клаус Йоганніс
на щорічній зустрічі з главами
дипломатичних місій, акредитованих в
Бухаресті, також заявив, що Румунія
залишатиметься на боці
сусідньої країни в процесі переговорів
про вступ до Європейського Союзу. Він
сказав, що рішення про початок переговорів
є стратегічним завданням для Румунії,
і підкреслив, що дуже важливо, щоб Молдова
продовжувала отримувати підтримку.

Цього тижня
високопоставлені румунські чиновники відвідали Кишинів, для того щоб вкотре підтвердити, що Бухарест повністю
підтримує європейський курс сусідньої Республіки Молдова. Щойно призначений головою нового
коаліційного уряду СДП-НЛП, лідер соціал-демократів Марчел Чолаку у супроводі
колишнього прем’єр-міністра і нинішнього очільника Сенату Румунії Ніколає Чуке
здійснили свій перший спільний закордонний візит до Кишинева, де мали
переговори з президенткою Майєю Санду, прем’єр-міністром Доріном Речаном і
спікером парламенту Ігорем Гросу.

Уряд
Румунії залишатиметься гарантом безпеки і стабільності Республіки Молдова і
продовжуватиме рішуче підтримувати її шлях до вступу в Європейський Союз,
– заявив Марчел Чолаку. Зокрема, він високо оцінив прогрес, досягнутий
Республікою Молдова у впровадженні реформ у сфері правосуддя та боротьби з
корупцією. Також, високопосадовець наголосив на
продовженні двостороннього економічного співробітництва. Прем’єр-міністр
Марсель Чолаку: Ми зобов’язані приділяти особливу увагу економічній сфері. Минулого року
торговельні відносини між Румунією та Республікою Молдова зросли на 50%,
досягнувши майже 3,6 мільярда доларів, і я вважаю, що це правильний напрямок.

Оскільки все має
бути зроблено на благо громадян, які проживають по обидва боки Прута,
прем’єр-міністр Р.Молдова Дорін Речан запросив румунських суб’єктів підприємницької діяльності інвестувати в Р.Молдова «Сьогодні ми обговорили дев’ять проєктів другого
траншу 100-мільйонної допомоги від румунського уряду. Ці дев’ять проєктів вартістю 28 мільйонів
євро будуть спрямовані на інвестиції, в можливості для наших компаній та
розвиток населених пунктів Республіки Молдова.

Одночасно з врегулюванням
кризових ситуацій, спричинених війною Росії в Україні в безпосередньому
сусідстві, Бухарест і Кишинів повинні зосередитися на розвитку інфраструктури -
мостів, доріг та енергетичних мереж. Знову Марчел Чолаку: Я гарантую вам, що на наступному
засіданні уряду будуть виділені гроші на проекти з питної води та каналізації,
на конкретні проекти, які допоможуть молдовському селу стати європейським
селом.

Румунія готова
поділитися своїм законодавчим досвідом у проекті європейської інтеграції
Республіки Молдова, заявив голова Сенату Румунії Ніколає Чуке. Раніше цього тижня,
також у Кишиневі, новий міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску
зазначила, що Бухарест робить послідовні дипломатичні кроки для просування
процесу інтеграції сусідньої держави до ЄС, з особливим акцентом на меті
якнайшвидшого початку переговорів про вступ.

Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску привітав політичну домовленість своїх колег в ЄС про запровадження режиму санкцій Європейського Союзу для протидії дестабілізаційним діям проти сусідньої Молдови. За його словами, Румунія вже працює з владою Кишинева над першим списком осіб, які потраплять під санкції. Створена на частині східних румунських територій, анексованих у 1940 році сталінським Радянським Союзом, і незалежна від Москви з 1991 року, ця невелика республіка вважається аналітиками найбільш вразливим сусідом України.

Рівень загрози зростає. Провокація насильства стала б переломним фактором у нинішній ситуації, заявила цього місяця міністр внутрішніх справ у прозахідному уряді Респ. Молдова Ана Ревенко, додавши, що вже є докази того, що Росія зараз набагато інтенсивніше використовує важелі, за допомогою яких намагається дестабілізувати ситуацію в Молдові, не без підтримки олігархів-втікачів. Всі елементи гібридної війни, такі як неправдиві повідомлення про замінування, кібератаки, незаконно фінансовані протести, енергетичний шантаж, стали великим викликом для всієї системи внутрішніх справ, – заявила вона в інтерв’ю Радіо Кишинів. Провійськова пропаганда, розпалювання ненависті, дезінформація, частини тієї ж гібридної війни, покликані послабити стійкість громадян, – попередила глава МВС.

На цьому тлі міністр закордонних справ Богдан Ауреску підкреслює, що будь-який захід, спрямований на посилення безпеки Молдови, є вигідним і для Румунії, а швидке запровадження режиму санкцій з боку Європейського Союзу буде дуже важливим інструментом для зміцнення стійкості та безпеки сусідньої держави в контексті дій, організованих Росією. Зі свого боку, глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель наполягає на тому, що Респ. Молдова є однією з країн, які найбільше постраждали від війни в Україні, і Брюссель виділив 40 мільйонів євро на підтримку її обороноздатності.

Цього ж місяця Комітет Європарламенту з питань бюджету схвалив рішення про надання Молдові макрофінансової допомоги у розмірі 145 млн євро. Румунський євродепутат Зігфрід Мурешан (Європейська народна партія – Націонал-ліберальна партія), голова делегації ЄС у відносинах з Кишиневом, наголосив на необхідності без зволікань ухвалити рішення про макрофінансову допомогу в Європарламенті і щоб гроші надійшли до Республіки Молдова вчасно, до кінця року. Він додав, що Республіка Молдова є державою-кандидатом на вступ до Європейського Союзу, і ми повинні допомогти їй подолати виклики, з якими вона стикається, і продовжити європейську інтеграцію. Остаточне голосування на пленарному засіданні Європарламенту, швидше за все, відбудеться наступного місяця.

Республіка
Молдова переживає, мабуть, найскладніші
моменти з моменту своєї появи на
європейській карті в 1991 році та збройного
конфлікту 1992 року, в результаті якого
вона втратила контроль над Придністров’ям.
Через
незаконне
розміщення
там російських
солдатів, вразливу
економіку
та політичний
клас, розділений
на проєвропейських і проросійських,
Респ. Молдова,
географічно розташована між Румунією
та Україною, зараз є основною побічною
жертвою війни, розв’язаною
Росією.

Республіка
Молдова залишається під впливом
російського тиску та енергетичного
шантажу, економічних потрясінь,
спричинених війною в сусідній Україні,
а також підтримуваних Кремлем спроб
дестабілізувати проєвропейський уряд
країни, – йдеться в ухваленій
в середу резолюції
Європейського
парламенту. У документі законодавчий
орган ЄС
вітає лідерство
Президента Республіки Молдова Майї
Санду та керівництва
країни у вирішенні цих серйозних
викликів. У резолюції зазначається, що
приєднання Республіки Молдова стане
стратегічною інвестицією в об’єднану
та сильну Європу, і закликає до початку
переговорів про приєднання з Кишиневом
до кінця року після завершення дев’яти
етапів, визначених Єврокомісією.

Олігархи-втікачі
повинні бути екстрадовані до Молдови,
а Європейський Союз повинен продовжувати
підтримувати Республіку Молдова в
досягненні енергетичної незалежності,
стверджують євродепутати. Нещодавно
президент Майя Санду закликала
своїх співвітчизників вийти 21 травня
на площу Великих національних зборів
у Кишиневі, щоб продемонструвати свою
підтримку європейському
шляху, яким
прямує влада
невеликої східноєвропейської держави
з переважно румуномовним
населенням.
Заклик Майї Санду був
зроблений на тлі спроб
дестабілізації Росії, що
позначили
республіку в останні місяці, від вуличних
протестів, оплачених прихильниками
Москви, до спроб повалити проєвропейський
уряд.

«Я
закликаю вас продемонструвати, як народ,
чітке рішення бути частиною європейської
сім’ї, засноване на повазі, стабільності
та економічній співпраці… Я закликаю
вас пояснити тим, хто все ще має сумніви,
що рішення щодо майбутнього
Республіки Молдова відбувається в
Республіці Молдова», – сказала Майя
Санду. Вона звинуватила проросійські
партії
у використанні війни в сусідній Україні
для спроби дестабілізації власної
країни та захоплення влади.

Численні
економічні, енергетичні та безпекові
кризи, які впливають на неї, можуть стати
шансом остаточно вирішити дилему щодо
геополітичного маршруту, яким має йти
Республіка Молдова. Послідовний і
твердий прихильник вступу цієї
країни до
Європейського Союзу та головний
прихильник у моменти економічного
дисбалансу,
Румунія зуміла залучити найважливіші
держави континенту до проєкту,
спрямованого на приєднання Республіки
Молдова до європейської родини.

Через 30 років після здобуття незалежності Республіка Молдова (колишня радянська республіка, переважно румуномовна) все ще шукає кращого майбутнього для своїх громадян. Громадян, число яких з року в рік все зменшується, тому що багато хто вирішив покинути країну і шукати кращого життя на Заході. Це сумний наслідок політики, що протягом років вели особи, які приймають рішення в Кишиневі. Політика, яка породила багато проблем, переважно економічних. Надія на краще, однак, відродилася з приходом до влади Майї Санду – реформістського і проєвропейського президента, яка вирішила докорінно модернізувати державу та її установи. Шанси на це є, особливо тому, що в Кишиневі зараз є уряд, який працює синхронно з президентом. Але також і парламент, де є більшість, яка також підтримує ці зусилля щодо реформи. І підтримка Бухареста такому підходу є оперативною та беззастережною.

В інтерв’ю громадському телебаченню глава румунської дипломатії Богдан Ауреску нагадав, що 23 липня він був першим європейським чиновником, який відвідав Кишинів після надзвичайно важливого моменту дострокових парламентських виборів, і обговорив із молдовськими чиновниками питання відновлення співпраці. «Все, що ми зробили цього року – і я нагадую той факт, що першим главою держави, який відвідав Республіку Молдова в грудні минулого року, після того, як Майя Санду перемогла на виборах, був президент Румунії Клаус Йоханніс», – каже Богдан Ауреску, «отже, усе, що ми зробили цього року, було спробувати після дострокових виборів, які привели до влади цю нову прореформістську та проєвропейську більшість, підтримати ці реформи».

Можна сказати, що ми дійшли до того моменту, коли пріоритети двостороннього порядку денного вже не можна обійти, і ми бачимо, що це вже є взаємним інтересом еліт, а не лише громадян – тому що вже довгий час, практично, громадяни були відкритішими ніж представники влади, які з різних причин не співпрацювали і не могли реалізувати всі ті імпульси, які завжди приходили з боку населення з обидвох берегів Пруту, – зазначив в інтерв’ю Радіо Румунія політичний оглядач Влад Цуркану, колишній радник президента Р. Молдова: Цієї осені після дострокових виборів від 11 липня та після встановлення нового уряду, влада в Кишиневі розпочала масштабні реформи практично в усіх сферах і вона усвідомлює, що без внеску дружніх держав, таких як Румунія, буде непросто. Візьмемо, наприклад, газову кризу, про яку можна сказати, що вже закінчилася. У ті дні невизначеності важливими для клімату в Кишиневі та для безпеки політичних зусиль у Кишиневі були сигнали підтримки з боку Бухареста та інших європейських столиць. На мій погляд, непогано знати, що в разі форс-мажорних обставин у нас є можливість отримати газ з Румунії, через газопровід, який був побудований завдяки великому внеску Румунії. У Республіці Молдова є багато вразливих точок – в енергетичній системі, в інформаційній системі, в системі безпеки, якими й надалі користуватимуться недрузі Республіки Молдова. Такі ризики, які тривалий час ігнорувалися, знову з’являться, і досвід Румунії в цих та інших сферах буде дуже корисним для перетворень, які ми розпочали тут, у Республіці Молдова.

Проєвропейський уряд, який отримав значну більшість у парламенті – 63 місця зі 101 – повинен довести, що він здатний реалізувати ті реформи, які обіцяв, і, додає Влад Цуркану, по мірі того як Респ. Молдова виходить з ізоляції, передбачаються різноманітні проєкти, які стануть прикладом того, що Республіка Молдова йде європейським шляхом і вирішить усі ті проблеми, які накопичилися. А допомога Румунії дуже важлива. Влад Цуркану: Є багато напрямків співпраці. Міністри закордонних справ Румунії та Республіки Молдова підписали «дорожню карту» щодо пріоритетних напрямків співробітництва, міністри освіти – угоду про взаємне визнання дипломів, свідоцтв і наукових звань. Однак найважливіше в порядку денному інфраструктури – це відновлення енергетичного підключення Республіки Молдова до електроенергетичної системи ЄС. Тому що це одна з тих вразливих точок, про які я говорив. Республіка Молдова контрактує електроенергію з Кучурганської ТЕС, яка розташована на лівому березі Дністра, на території невизнаної Дністровської Республіки. І це завжди виливало свинець до ніг Республіки Молдова, тому що вона мала бути дуже обережною у відносинах з Російською Федерацією, щоб не залишитися без електроенергії.

Згадана дорожня карта є дуже конкретною і стосується кожної сфери інтересів у двосторонніх відносинах. Документ було підписано під час нещодавнього офіційного візиту Майї Санду до Бухареста в контексті сповнення цього року 30-річчя дипломатичних відносин між двома країнами. Документ, який має на меті втілити в життя в наступному періоді все необхідне для досягнення основних цілей: стимулювання європейської інтеграції Республіки Молдова, досягнення більш глибокого взаємозв’язку цієї країни з ЄС, а також стимулювання економічного та соціального розвитку у такий спосіб, щоб громадяни Респ. Молдова користувалися справді європейськими стандартами у всьому, що означає життя, суспільство, управління та правосуддя.

У 1989
році в Центральній та Східній Європі комуністичні режими закінчувалися після того, як
майже півстоліття вжили на
практику катастрофічну економічну, соціальну та політичну модель. Повалення комунізму в
Радянському Союзі означало не тільки відмову від марксистської моделі, а й зникнення
Радянської держави. Колишні союзні республіки проголосили свою незалежність, а
колишній радянський змінив
свої розміри відповідно до нових геополітичних бачень. Першою
республікою, яка покинула СРСР, була Литва у березні 1990 року, незабаром за
нею послідували Латвія та Естонія. До кінця 1991 р. Грузія, Україна, Білорусь,
Молдова, республіки Центральної Азії, Вірменія та Росія започаткували кінець однієї з
найстрашніших у світі наддержав у другій половині ХХ століття.

Республіка
Молдова стала сьомою одиницею, яка проголосила свою незалежність 27 серпня 1991 року. Це був останній акт із
циклу, спрямованого на відновлення місцевої ідентичності та традицій. Поява Молдови на
геополітичній карті світу стала можливою на тлі політики гласності та перебудови, яку пропагував
останній радянський лідер Михайло Горбачов з 1985 р. У 1986 р. був утворений
Демократичний рух в Молдові, який 27 серпня 1989 р. організував великі збори, в ході яких вимагав схвалення румунської мови як державної
мови та переходу на латинський алфавіт. 23 червня 1990 р. Парламент у Кишиневі
прийняв декларацію, згідно з якою Молдова стала суверенною державою, а Мірчу
Снегура було обрано президентом. Через два місяці, 16 серпня 1991 р., Придністровський
регіон оголосив про відокремлення від Молдови. Після того, як 23 червня 1991 р.
було
прийнято нову назву держави – Республіка Молдова, перед народними зборами в
Кишиневі, 27 серпня 1991 р,було прочитано декларацію про оголошення незалежності.
З цієї нагоди, за кілька годин до прийняття важливого акту, Александру Мошану, спікер Парламенту Республіки
Молдова, нагадав про зусилля, які країна доклала для досягнення цього успіху: «Дорогий народе! Наше святе устремління
до свободи, один із найдорожчих дарів, які Бог дав кожній людині, знаходиться
за крок до реалізації. Менш ніж за дві години, Парламент збирається на
позачерговій сесії для прийняття декларації незалежності Республіки Молдова. Пройдений
нами шлях до сьогодні, – це шлях, настільки ж трагічний, але й героїчний. Кожен
з нас йшов по ньому так, як диктував нам розум, як підказував нам розум».

Нова Молдова обирала свої керівні
структури, окреслювала свої майбутні
стратегії економічного розвитку та шукала партнерів у
міжнародних відносинах. Одним із партнерів, до якого Молдова, природно,
звернулася, була Румунія, територія, з якої вона була відірвана у 1812, 1940 та
1945 роках. У 1812 році Османська імперія поступила Бессарабію чи Молдову між Прутом та
Дністром Росії та до 1918 року вона належатиме царському простору. У 1940 році в результаті двох
ультиматумів, СРСР окупував Бессарабію, а влітку наступного року вона була звільнена румунською армією
та повернута до складу Румунії. В 1944 році, Радянський Союз повернувся до Бессарабії і знову зайняв її.
За часів комуністичного режиму, коли загальні репресії також означали
ліквідацію еліт та пересічних людей, національні переконання, пам’ять про належність до румунського
простору залишалася важливою. Таким чином, після здобуття незалежності, Румунія
стала найближчим партнером Молдови, як зізнався сам прем’єр-міністр Валеріу Муравський: «Ми вважаємо, що проголошення
незалежності республіки не означає самоізоляцію. Я казав це, і ви знаєте,
що ми
зробили
конкретні кроки: розвиток відносин з іншими республіками колишнього Союзу,
незалежно від того, чи будуть вони в союзі чи поза ним. Ми економічно інтегровані, і ми
повинні підтримувати відносини. По-друге, нам потрібно розвивати відносини з
усіма іноземними країнами за зручних умов, і насамперед з Румунією».

Поет Грігоре Вієру разом з іншими важливими
іменами, такими як Міхай Чімпой, Ніколає Дабіжа, Іон Хадирке, був одним із лідерів покоління молдовських інтелектуалів з
румунськими переконаннями. У 1960-ті роки, під час культурної лібералізації
радянського режиму, Вієру був автором віршів, послання яких було про відновлення традицій румунських письменників, латинських предків,
латинського алфавіту, історії Молдови та її важливих діячів, таких як князь Штефан Великий з 15 ст. На
народних зборах 27 серпня 1991 р. у Кишиневі, Вієру віддав належне жертвам, які принесли мешканці Молдови, щоб
досягти астрального моменту: «Шановні
співвітчизники! Побив наш золотий годинник. Золотий промінь, якого ми настільки довго чекали,
зійшов. Він виник з самопожертви, з боротьби та страждань орача та працівника,
письменника та журналіста, студента та вченого, нашого парламенту та уряду.
Прислів’я говорить: не піднімайся занадто вгору, бо вони тебе повісять, не згинайся занадто, бо вони тебе потоптають. Ми все нахилилися перед туманними часами, вважаючи, що вони нас не потоптають, і нас по
-варварськи топтали ногами. Ми сьогодні
піднялися майже до повного зросту, і ось, вони нас не повісили, тому що неможливо
повісити цілий народ і стільки інших народів».

Через 30 років після важливого моменту
проголошення незалежності 1991 року, Республіка Молдова пройшла через складні реформи та
перетворення. Це був шлях пошуків, який зараз рухається до європейських цінностей.

Найбільша кількість об’єктів, що охороняються ЮНЕСКО, у нашій країні
спостерігається в Буковині. Вісім тамтешніх монастирів належать до світової
спадщини. Всі з багатовіковою історією. З-поміж них радівецький монастир
Богдана (Сучавський повіт), що вважається першим кам’яним монастирем, побудованим
на території князівства Молдови. Місце, де була побудована церква монастиря у
другій половині XIV століття князем Богданом I, який вважається засновником
Молдови, було посеред столітніх лісів. Зараз монастир знаходиться у самому
серці цього невеличкого буковинського міста на півночі Румунії.

Перші п’ять правителів князівства Молдова поховані у радівецькому монастирі
Богдана. Монастир переніс масштабний процес реабілітації на суму майже 5
мільйонів євро з європейських коштів. Отже, початки монастиря Богдана губляться
в часі у період заснування молдовського феодального князівства. Упродовж часу ця
пам’ятка архітектури незаперечної ​​краси відіграла особливу історичну,
релігійну та культурну ролі. Якщо в Трансільванії першим монастирем був Ходош -
Бодрог, про який згадується в 1117 році в листі короля Бели III, а у Волощині -
монастир Негру Воде, присвячений Успенню Богоматері, то в Молдові ми маємо
монастир Богдана, присвячений святому ієрарху Миколаю.

Заснування монастиря Богдана збігається із заснуванням середньовічної
держави Молдова, 1359 рік, коли його почали будувати, був таким самим роком
коли воєвода Богдан I прибув з Марамуреша до Молдови. Місце поклоніння,
освячене в 1364 році, стало некрополем молдовських князів, від Богдана I до
Олександра Доброго. Точніше, у церкві монастиря Богдана, в нефі, поховані Богдан
I, Лацку Воде, Штефан I, Роман I, Богдан, брат Олександра Доброго, та Богдан,
син Олександра Доброго. У притворі є інші 3 гробниці: гробниця пані Стани,
дружини Богдана III та матері Штефаніце Воде, гробниця Анастасії, дочки Лацку
Воде та надгробний камінь єпископа Іоанікія, який помер у 1504 році.

Вкінці XVII та на початку XVIII ст. тут були скопійовані кілька церковних творів
(Тетра-Євангеліє слов’янською мовою – 1613 та ін.). У 1744 р. Єпископ Варлаам
(1734-1745 рр.) заснував тут друкарню, в якій було надруковано велике число церковних
книг, зокрема Часослов 1745 року, який досі зберігається в колекції монастиря.
Однак у 1750 р., після обрання єпископа Якова Путнянула митрополитом Молдови,
друкарня була перенесена до Ясс.

У 1775 році, в рік окупації Буковини Габсбургами, монастир Богдана мав 13
будівель. Габсбурги закрили монастир того ж року, перетворивши церкву
Святого Миколая на єпископську церкву, келії ченців будучи перетворені
на стайні для коней. У 1782 р., після перенесення єпархії до Чернівців, церква
Святого Миколая була перетворена на парафіяльну церкву. Монастир не
був відновлений навіть після звільнення Буковини, в 1918 році, найстаріша
кам’яна церква в Молдові зберегла статус парафіяльної церкви до останніх років
комуністичного режиму, коли була закрита. 6 грудня 1991 року, в день святого
Миколая, після більш ніж 200 років, монастир Богдана був знову відкритий. Новий
настоятель прискорив темпи ремонтних робіт і розпочав нові, так що в 1996 році
деградований іконостас був замінений новим, а новий корпус келій був закінчений
в 1998 році. Того ж року церква була
покрита мідною покрівлею.

Дзвіниця знаходиться у вежі, побудованій у 1781 році, під час душпастирства
єпископа Дософтея Ереску, останнього єпископа, який прожив тут до закриття
монастиря. На одному із дзвонів є напис слов’янською мовою. Церква є синтезом
романських, візантійських та готичних елементів. Невідомо, коли її інтер’єр був
вперше розписаний, однак в документі від 1415 року йдеться про деякі настінні
розписи, здійснені за часів правління Олександра Доброго (1400-1432 рр.). Настінний
розпис був завершений або перероблений за часів правління Штефана Великого, та
пізніше в 1558 році, під час правління Олександра Лепушнянула, коли був реставрований у фресковій техніці.
Реставраційні роботи проведені у XVIII – XIX століттях призвели
до погіршення стану малюнків, а востаннє внутрішній розпис церкви був відновлений
у 1880 році буковинським художником Епамінондою Бучевським у темпері.

Запекла політична битва між
проєвропейською президенткою Республіки Молдова, реформаторкою Майєю Санду та
проросійською більшістю в молдовському парламенті наростає і виходить, з
порушенням правил, на конституційне поле. Соціалісти та їхні союзники з партії «Шор»
у п’ятницю прийняли декларацію про узурпацію Конституційним судом державної
влади та про оголошення вотуму недовіри трьом суддям конституційного суду. Парламентська
більшість, що ворогує з Майєю Санду, вважає «диктаторським» і «недемократичним»
нещодавнє рішення Конституційного суду, який дійшов висновку про наявність
підстав для розпуску чинного парламенту. Більше того, парламент, більшістю
голосів скасував своє рішення про обрання Домніки Маноле головою КС. Усе це сталося
після того, як КС постановив, що Майя Санду може підписувати указ про розпуск
парламенту після невдалих спроб сформувати новий уряд.

Політична ставка альянсу, створеного
навколо колишнього президента Ігоря Додона, очевидна, а саме: будь-якою ціною уникнути
дострокових виборів, бажаних Санду, але прийнятим у п’ятницю рішенням цей
альянс перейшов червону межу дотримання Конституції. Європейський Союз та США
говорять про це в унісон. Глава європейської дипломатії Жозеп Борелль нагадав,
що Республіка Молдова зобов’язалася, в рамках Угоди про асоціацію з ЄС,
поважати незалежність Конституційного суду. Він вважає результат голосування в
п’ятницю кричущим посяганням на конституційний лад і спробою підірвати
верховенство права. У свою чергу посол США у Р.Молдова Дерек Хоган вважає, що рішення
парламентської більшості демонструє відсутність поваги до поділу влади в
державі.

Не менш гострою була й реакція
Бухареста, твердого прихильника невеликої сусідньої держави з переважно
румуномовним населенням. Прийнята у п’ятницю в парламенті Кишинева декларація
про «захоплення» влади Конституційним
Судом Республіки Молдова, демонструє зневагу до незалежності суду, – заявив міністр закордонних справ Богдан
Ауреску. Він зазначив, що ці дії показують важливість уникнення будь-яких рішень
або підходів, які ставлять під сумнів верховенство права. «Ми побачили й
позицію Венеційської комісії з цього приводу, яка надзвичайно чітко підкреслила,
що будь-яке посягання на Конституційний Суд, будь-яке недотримання рішень
Конституційного Суду, в тому числі в цьому випадку, є порушенням верховенства
права, – зазначив міністр закордонних справ Румунії.

Ця невелика країна, що не має
виходу до моря і межує з Україною та Румунією, прагне приєднатися до
Європейського Союзу, але занепокоєння щодо корупції та демократії погіршило
відносини з Брюсселем, зазначає Reuters. Це намагається виправити Майя Санду,
але вона не може зробити цього без уряду та більшості у парламенті.