Tag: Молдова

ПОГОДА – Погода в Румунії стане нестійкою і значно похолодає, за винятком крайнього південного сходу, де температура повітря буде порівнянна з попереднім днем. Зливи пройдуть на більшій частині території країни, вони також матимуть зливовий характер, а локально, на півдні, супроводжуватимуться грозами. Кількість води становитиме від 25 л/добу до 70 л/добу, а на південному заході, півдні, в центрі та на сході країни подекуди понад 80 л/добу. Відбуватимуться окремі шквали та град. Вітер поступово посилюватиметься в усіх регіонах до швидкості 45…65 км/год, на сході та південному сході тимчасово 70…85 км/год. У горах, на висоті понад 1700 метрів, особливо у Східних Карпатах, пройдуть опади у вигляді мокрого снігу та снігу. Максимальна температура коливатиметься від 12 до 29 градусів тепла, а мінімальна – від 4 до 17 градусів. Сильний дощ і вітер також прогнозуються в Бухаресті з неділі до понеділка. Гідрологи оголосили попередження про повені для 18 річкових басейнів по всій країні. Співробітники Національної адміністрації водних ресурсів Румунії заповнили тисячі мішків з піском і підготували обладнання для втручання в районах, де очікується збільшення потоку води. Гірські рятувальники в кількох регіонах попередили туристів уникати активного відпочинку на свіжому повітрі на цих вихідних. Ще одне застереження це те, що люди не повинні проводити занадто багато часу в долинах, оскільки дощі можуть викликати повені.

ВИБОРИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс оголосив у п’ятницю, що вчасно завершить свій президентський термін, не піде у відставку і не висуватиме свою кандидатуру на грудневих парламентських виборах. Він також заявив, що не підтримував і не підтримує зміну виборчого законодавства на користь однієї особи. Ця заява була зроблена незадовго до того, як Центральна виборча комісія повинна була роз’яснити статус його кандидатури в майбутньому парламенті. На думку ЦВК, немає необхідності змінювати закон, щоб президент міг балотуватися за партійним списком, навіть якщо він не є членом партії, але він не буде вважатися незалежним кандидатом. Раніше президентська партія – НЛП – виступила із законодавчою ініціативою, згідно з якою президент Румунії міг би балотуватися як незалежний кандидат за списками партії або альянсу на парламентських виборах протягом останніх трьох місяців свого мандата. Нагадаємо, що наприкінці цього року в Румунії відбудуться як парламентські, так і президентські вибори, а Клаус Йоганніс завершує свій другий і останній термін на посаді глави держави.

ЗАХИСТ – У суботу, Національна аудіовізуальна рада в Бухаресті звернулася із закликом захистити румунського журналіста Мірчу Барбу, кореспондента інтернет-видання HotNews. НАР також засудила рішення Федеральної служби безпеки Росії порушити кримінальну справу проти нього та двох інших іноземних журналістів, які працювали в зонах конфлікту між українськими та російськими військами. Міністерство закордонних справ Румунії також підкреслило в п’ятницю, що журналістів потрібно захищати, а не змушувати  мовчати. Москва стверджує, що троє журналістів незаконно перетнули з України російський кордон, щоб вести репортажі з окупованої Курської області, де 6 серпня українська армія почала несподіваний наступ – перший наступ іноземної армії на територію Росії з часів Другої світової війни.

ВІТРОВА ЕНЕРГІЯ – Румунія має 3 гігавати наземних вітроенергетичних потужностей і досить великий морський вітроенергетичний ресурс, щоб виробляти більше енергії, ніж їй коли-небудь знадобиться, – стверджують представники Світового банку. За їхніми даними, Румунія має потенціал для морських вітряних платформ потужністю до 7 гігават, розташованих принаймні на відстані 50 км від узбережжя та, здебільшого, у відносно мілководдях.  Вони можуть бути побудовані, починаючи з 2030 року, з використанням портових потужностей Румунії та ланцюжка поставок, що базується на місцевій продукції, зазначають у Світовому банку.

ЛІВАН – Ситуація з безпекою на Близькому Сході є нестабільною, і дуже важливо уникнути війни, яка може вплинути на весь регіон, заявила в суботу міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в інтерв’ю агентству AGERPRES. Вона взяла участь у Генеральній Асамблеї ООН в Нью-Йорку. Румунія підтримує рішення про дві держави, але до того часу дуже важливо продовжувати підтримувати зусилля адміністрації Байдена, яка разом з Катаром і Єгиптом запропонувала план з трьох пунктів, в центрі якого – тимчасове припинення вогню в Газі, звільнення всіх заручників і продовження гуманітарної допомоги населенню Гази, сказала Одобеску. Що стосується можливого розширення конфлікту в Лівані, Лумініца Одобеску зазначила, що місія Румунії в цій країні спрямована на захист румунських громадян, які проживають там зі своїми сім’ями. За даними МЗС, на сьогоднішній день близько 950 румунських громадян та членів їхніх сімей зареєстрували свою присутність в Лівані, і жодних запитів на евакуацію не надходило. Терористичне угрупування «Хезболла» підтвердило, що Ізраїль убив його лідера-ветерана Хасана Насраллу під час п’ятничної атаки на штаб-квартиру угрупування в столиці Лівану Бейруті.

МОЛДОВА – У ніч на 28 вересня невідомі особи залили вхідні двері телерадіокомпанії «Телерадіо Молдова» і Вищої судової палати червоною фарбою. За повідомленням Радіо Кишинів, Генеральний інспекторат поліції повідомив, що правоохоронці вже визначили коло підозрюваних. Раніше в Кишиневі були розмальовані будівлі Уряду та Міністерства праці, а двоє осіб були затримані поліцією. Вони зізналися, що були частиною групи з 20 осіб, які пройшли підготовку в Москві для нападів на молдовські установи з метою дестабілізації ситуації. Служба інформації та безпеки Респ. Молдова вирішила заблокувати доступ з Молдови до шести російських веб-сайтів і вітчизняної онлайн-платформи на тій підставі, що вони закликали проголосувати «проти» на референдумі щодо членства країни в ЄС 20 жовтня.

Президент Румунії Клаус Йоганніс на вихідних відвідав Кишинів, Республіка Молдова, щоб зустрітися зі своєю молдовською колегою Майєю Санду, саме в день святкування Дня румунської мови по обидва береги річки Прут. Обидва посадовці поклали букет квітів до погруддя поета Міхая Емінеску у громадському парку «Штефан Великий». Майя Санду заявила, що візит президента Румунії до Кишинева в День румунської мови, яка об’єднує дві країни, є символічним, і підкреслила постійну підтримку Румунії в енергетичній, економічній, культурній та освітній сферах.

Майя Санду: «Зв’язки між Республікою Молдова та Румунією завжди були міцними, але сьогодні Кишинів і Бухарест мають найміцніші та найглибші відносини в нашій історії. Ми вдячні Румунії за її підтримку у зміцненні стійкості Молдови. Початок переговорів про вступ до ЄС у червні цього року був би неможливий без постійної і повної підтримки Румунії».

У свою чергу, Президент Йоганніс підкреслив важливість румунської мови та латинського шрифту як невід’ємних елементів ідентичності та культури і нагадав, що румунська мова є офіційною мовою Європейського Союзу. Він підтвердив підтримку Румунією безпеки Республіки Молдова та її європейського курсу.

Клаус Йоганніс: «Газопровід Ясси-Унгени-Кишинів був повністю введений в експлуатацію в жовтні 2021 року і зміцнив енергетичну безпеку Респ. Молдови. У той же час ми маємо міцну співпрацю щодо розвитку інфраструктури передачі електроенергії, конкретним прикладом якої є будівництво сполучення Сучава-Белці. Румунія є найбільшим торговельним партнером Республіки Молдова протягом багатьох років. Стратегічна прихильність Румунії до демократичного розвитку Республіки Молдова залишатиметься непохитною в довгостроковій перспективі».

Президент Румунії закликав громадян Молдови зробити вибір на користь продовження європейського шляху на осінньому референдумі щодо інтеграції в ЄС і закликав усіх міжнародних партнерів надати Кишиневу послідовну підтримку на його європейському шляху. Йоганніс і Санду також парафували Спільну декларацію про двостороннє співробітництво з метою зміцнення стійкості Респ. Молдови.

Документ був підписаний «виходячи з особливого характеру двосторонніх відносин, заснованих на спільності мови, культури та історії» і передбачає, серед іншого, що Румунія бере на себе завдання підготувати Республіку Молдова до членства в ЄС у 2030 році та зміцнити її оборонний потенціал перед обличчям гібридних загроз, дезінформації, підриву демократичних процесів і верховенства права.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс в суботу здійснить офіційний візит до Кишинева на запрошення президентки Молдови Майї Санду. Візит відбудеться 31 серпня, коли Румунія і Республіка Молдова святкують День румунської мови. У Кишиневі Клаус Йоганніс озвучить потужний сигнал підтримки і заохочення владі і громадянам Республіки Молдова в їхніх зусиллях з реформування, демократизації, незворотного впровадження принципів верховенства права і забезпечення європейського шляху, – повідомляє Адміністрація Президента. Президент також звернеться до всіх міжнародних партнерів із закликом продовжувати надавати допомогу Республіці Молдова на всіх рівнях, особливо в контексті агресивної війни Росії проти України та всіх ризиків, що виникають у зв’язку з цією складною безпековою ситуацією.

ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Румунія підтримує запровадження нових санкцій проти Росії. На неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у четвер у Брюсселі з українським колегою Дмитром Кулебою румунська міністерка Лумініца Одобеску наголосила, що тиск на Москву має бути збережений, а військова та енергетична підтримка України має тривати. У четвер перед зустріччю глав МЗС країн ЄС Лумініца Одобеску наголосила, що Євросоюз має прискорити всебічну підтримку України, в тому числі й  військову. “Ми маємо розблокувати Європейський фонд миру і місію військової допомоги EUMAM, щоб краще забезпечити потреби української армії. Російські стратегічні цілі щодо України залишилися незмінними. Удари по цивільній інфраструктурі, у тому числі по енергетичній інфраструктурі – це “норма” для Москви”, – заявила очільниця МЗС Румунії. Вона наголосила, що партнери мають допомогти Україні підготуватися до зими, а Румунія продовжить допомагати як Україні, так і Республіці Молдова, зокрема й в енергетичній сфері. Питання військової допомоги Києву також стало головною темою зустрічі міністрів оборони країн ЄС. Переговори стосуються триваючої операції ЄС з підготовки українських солдатів до захисту своєї країни від російського вторгнення, – повідомляє DPA. На порядку-денному – план перенесення частини навчань в Україну. Наразі навчання проходять у Німеччині та Польщі, а власне місія розпочалася у листопаді 2022 року. За даними Євросоюзу станом на травень, підготовку пройшли 52 000 українських солдатів.

СТАТИСТИКА – Станом на 1 січня 2024 року постійне населення Румунії зросло на 9 900 осіб у порівнянні з початком попереднього року, досягнувши 19 064 409 осіб. Про це  повідомив сьогодні Національний інститут статистики. Більшість населення складають містяни та жінки (51,9% та 51,4% відповідно). У той же час, все ще помітним залишається явище демографічного старіння, коли на 100 молодих людей у віці до 15 років припадає 123,8 осіб похилого віку. Й останнє, але не менш важливе, сальдо довгострокової тимчасової міжнародної міграції було позитивним і становило майже 82 тис. осіб. До постійного населення відносяться всі особи (румуни, іноземці або особи, які не є громадянами Румунії), які мають постійне місце проживання в Румунії протягом щонайменше 12 місяців.

КЛАСИЧНА МУЗИКА – У суботу в Бухаресті стартує Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску – 2024. До 27 вересня рекордна кількість конкурентів – 667 музикантів у віці від 13 до 35 років з майже 60 країн – змагатимуться у категоріях композиція, віолончель, альт, скрипка та фортепіано. Цьогорічний конкурс також включатиме Майстер-клас, що складатиметься з музичних майстер-класів для молодих виконавців, які спеціалізуються на диригуванні, грі на скрипці, віолончелі або фортепіано. Майстер-класи проведе румун Крістіан Мечелару, головний диригент Симфонічного оркестру Кельнського радіо та музичний директор Французького національного оркестру. Конкурс імені Джордже Енеску розпочався у вересні 1958 року і проводиться вже удев’ятнацяте. Він проходить щодвароки, чергується з однойменним Міжнародним фестивалем Джордже Енеску, і швидко став одним з найпрестижніших музичних конкурсів Європи, а з 2002 року є членом Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів.

ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу «FCSB» кваліфікувався до групового етапу Ліги Європи після перемоги вдома над австрійським «LASK» Лінц з рахунком 1:0 у четвер увечері у вирішальному матчі плей-офф.  Перший матч в Австрії завершився нічиєю 1:1. Натомість віце-чемпіон Румунії клузький «CFR» втратив місце в груповому етапі Ліги Конференцій, програвши у вирішальному матчі плей-офф з рахунком 0:3 на виїзді кіпрському ФК Пафос. У першому матчі клузький клуб здобув перемогу з рахунком 1:0.

Європейська комісія оголосила, що Україна і Республіка Молдова виконали умови для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. За даними офіційного Брюсселя, Україна прийняла закон, що визначає правові рамки лобістської діяльності, а також у сфері захисту прав нацменшин, а Республіка Молдова провела зміни в судовій системі. В обох випадках Єврокомісія здійснюватиме моніторинг імплементації нового законодавства, але крок вперед, зроблений двома країнами, дозволяє розпочати переговори про вступ. Наступним етапом після цього є схвалення країнами ЄС рекомендації Єврокомісії в Європейській Раді.

Київ подав заявку на членство в ЄС у лютому 2022 року, щойно після того, як Росія перейшла від багаторічного конфлікту на сході України до повномасштабного вторгнення. Місяцем пізніше Республіка Молдова, чий сепаратистський проросійський регіон Придністров’я викликає тривале занепокоєння після війни на початку 1990-х років, також подала заявку на вступ до ЄС. Європейські лідери офіційно визнали Україну і Молдову кандидатами на членство рік тому, в червні 2023 року. Після того, як країни ЄС ухвалять рекомендацію Єврокомісії, має бути скликана перша міжурядова конференція за участю Р.Молдова і України, що стане початком переговорів про приведення всього внутрішнього законодавства країни у відповідність до законодавства ЄС. Ці переговори мають завершиться власне вступом.

Наразі в Раді ЄС головує Бельгія, яка хоче провести першу міжурядову конференцію під час свого головування, тобто до кінця цього місяця. Після Бельгії головуватиме Угорщина, яка неодноразово ставила під сумнів доцільність розширення. У четвер на зустрічі з послами ЄС, акредитованими в Бухаресті з нагоди завершення головування Бельгії в Раді ЄС наприкінці місяця, президент Клаус Йоганніс відзначив «значні зусилля з реформування», які докладають сусідні Україна та Республіка Молдова у надзвичайно складних обставинах. Він закликав до продовження процесу вступу цих країн до ЄС та організації міжурядових конференцій для початку переговорів з цими країнами до кінця бельгійського головування. Крім того, глава держави неодноразово згадував про підтримку Румунією їхнього європейського курсу.

У середу інформаційні агентства повідомили, що група з 11 із 27 країн-членів ЄС звернулася до бельгійського головування в Раді ЄС з проханням затвердити рамки переговорів про вступ України та Республіки Молдова до Євросоюзу, щоб наприкінці місяця можна було скликати міжурядові конференції з цими двома країнами. «Початок переговорів про вступ надасть додаткову мотивацію як Україні, так і Республіці Молдова», – стверджують 11 країн-членів ЄС, включаючи Румунію, у своєму «Спільному листі щодо процесу вступу до ЄС».

Усі військові експерти та політологи стверджують, що Респ. Молдова є сусідом України, який найбільше постраждав після російського вторгнення в цю країну. Будучи солідарною з київською владою, яка намагається протистояти окупантам, Молдова, яка, приймає численних українських біженців, у свою чергу, стала мішенню для росіян. У середу держсекретар США Ентоні Блінкен підтвердив у Кишиневі підтримку Молдові та її прагненню зблизитися із Заходом.

Він привітав те, що назвав роботою в складних умовах прозахідного президента Майї Санду, яка рішуче повернула республіку в бік Європейського Союзу. Блінкен пообіцяв, що його країна підтримуватиме стійку демократію перед обличчям спроб дестабілізації з боку Росії. Крім того, він оголосив про допомогу в розмірі 50 мільйонів доларів на захист демократії від російських загроз і 85 мільйонів доларів інвестицій для зміцнення енергетичного сектору Республіки Молдова.

Як повідомляють кореспонденти Радіо Румунія в Кишиневі, глава американської дипломатії заявив, що ці кошти призначені для зменшення залежності Респ. Молдова від російських енергоресурсів і сприятимуть підвищенню стійкості державних інститутів. Російські атаки на енергетичну інфраструктуру України посилили труднощі Респ. Молдова в енергетичному секторі і призвели до зростання цін на енергоносії, зробивши підприємства та звичайних споживачів уразливими – нагадав Ентоні Блінкен, перебуваючи в Кишиневі вдруге з моменту вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

Візит держсекретаря підтверджує відмінні відносини між Сполученими Штатами і Республікою Молдова і є сильним знаком підтримки, – заявила президентка Майя Санду. Послання підтримки з боку Вашингтона, як зазначають коментатори, слідує за тим, що надійшло цього місяця з Брюсселя. Республіка Молдова нещодавно підписала пакт про безпеку і оборону з Європейським Союзом, який, за словами підписантів, зробить співпрацю між Кишиневом і Брюсселем набагато тіснішою і надасть її більше інструментів для зміцнення своєї безпеки на багатьох рівнях, в тому числі військовому.

Кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі зазначає, що Республіка Молдова тепер може брати участь у місіях в рамках Європейської політики безпеки і оборони і отримає допомогу для зміцнення свого військового потенціалу. Її військовослужбовці також будуть інтегровані в Європейський корпус швидкого військового розгортання і братимуть участь у спільних навчаннях і тренуваннях.

ЄВРОСОЮЗ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску сьогодні в Брюсселі взяла участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. Головні теми обговорення – агресія Росії проти України та ситуація на Середньому Сході. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба звернувся до учасників по відеозв’язку і закликав збільшити та пришвидшити військову допомогу для України, зокрема постачання додаткових систем ППО, а також підтримати удари України по військових цілях на території РФ. «Ми рішуче засуджуємо нещодавні напади на цивільних осіб та цивільну інфраструктуру в Україні. Саме тому важливо збільшити військову допомогу Україні», – заявила глава румунської дипломатії напередодні зустрічі. Також у Брюсселі відбувся неформальний обмін думками з низкою міністрів закордонних справ країн Середнього Сходу та Генеральним секретарем Ліги арабських держав. Європейські міністри також коротко обговорили події в Грузії, Венесуелі та Ірані. «Грузія є партнером Румунії», – заявила Лумініца Одобеску в Брюсселі, підкресливши необхідність підтримки народу цієї країни та її європейського курсу.

ВИБОРИ В ЛИТВІ – Президент Клаус Йоганніс у понеділок привітав свого литовського колегу Гітанаса Науседу з переобранням на посаду президента і підкреслив «відмінну» співпрацю між двома країнами. «Я з нетерпінням чекаю продовження відмінної співпраці між Румунією і Литвою як партнерами по ЄС і союзниками по НАТО, оскільки ми стикаємося з численними викликами в регіоні і в світі», – написав глава румунської держави в соціальній мережі. Чинний президент Литви Гітанас Науседа був переобраний у неділю після другого туру президентських виборів.

ВІЙСЬКОВІ  НАВЧАННЯ – 500 військовослужбовців країн НАТО – Румунії, США, Франції, Польщі та Італії, взяли в понеділок участь у навчаннях на полігоні Смирдан на південному сході Румунії. Ці навчання є частиною більш масштабних багатонаціональних навчань Dacian Strike/Дакійський удар», пройшли одночасно на двох інших полігонах Румунії та Болгарії. Сценарій навчань передбачав як наземні, так і повітряні бої. Координацію навчань здійснювало багатонаціональне дивізійне командування «Південний Схід», яке діяло з Навчального центру Смирдан. У них також взяли участь ВПС Румунії і Королівські ВПС Великої Британії. В контексті передової присутності НАТО в південно-східній Європі багатонаціональне дивізійне командування «Південний Схід» координує підготовку і інтеграцію сил, що перебувають під оперативним управлінням, з метою стримування можливої агресії в районі операцій.

ВІЗИТ – Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідає Кишинів у вівторок для переговорів про підтримку Сполученими Штатами вступу Молдови до Європейського Союзу, а також про енергетичну безпеку. Про це повідомив Державний департамент США. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія в США, після візиту до Молдови Ентоні Блінкен вирушить до Праги, Чехія, де візьме участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, на якій обговорюватимуться пріоритети наступного саміту Альянсу у Вашингтоні в липні.

ТЕАТР – Найкращі румунські театральні діячі будуть нагороджені на 32-й церемонії вручення нагород Румунської театральної спілки UNITER, яка проходить сьогодні ввечері в Національному театрі імені Йона Луки Караджале» в Бухаресті. Серед 15 категорій, в яких будуть вручені нагороди, – найкраща радіо-драма, найкращий актор у головній ролі, найкраща актриса у головній ролі, найкраща режисура, найкраща вистава. Цього року, після виявлення потреби, що випливає з еволюції та взаємозв’язку театру з новими технологіями, було створено чотири нові номінації: «Найкращий анімаційний театр/дитячий театр», «Найкращий оригінальний музичний та звуковий дизайн», «Найкращий відеодизайн», «Найкращий світловий дизайн». Організатори підкреслили, що цей гала-вечір об’єднує всіх митців, незалежно від віку і святкує всіх разом.

ДІАСПОРА – З нагоди Дня румунів звідусіль, який відзначається з 2015 року в останню неділю травня, уся румунська політична еліта поширила привітання, в яких підкреслено, що своєю працею ті, хто виїхав за кордон, роблять так, щоб Румунію цінували у світі. Президент Клаус Йоганніс закликав до збереження румунської ідентичності, мови і традицій, підкресливши, що діаспора має залишатися сильним голосом, який чують як в Бухаресті, так і в столицях інших країн світу. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску нагадала, що добробут і безпека громадян Румунії, які проживають за кордоном, а також постійний діалог з діаспорою залишаються пріоритетами румунської дипломатії. Спікер Сенату Ніколає Чуке закликав румунів у діаспорі ніколи не забувати, що вони є румунами і передавати любов до батьківщини своїм дітям, а прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевнив, що уряд і надалі підтримуватиме закордонних румунів.

ФУТБОЛ – Другий матч плей-офф Суперліги між ФК Csikszereda  з другого дивізіону та бухарестським Динамо завершує сьогодні ввечері на стадіоні «Меркуря Чук» поточний футбольний сезон у Румунії. У першому матчі в Бухаресті «Динамо» перемогло з рахунком 2:0. Новий чемпіон столичний FCSB представлятиме Румунію в Лізі чемпіонів, Corvinul «Гунедоара» (команда з другої ліги, володар Кубка Румунії) гратиме в Лізі Європи, а CFR «Клуж» (друге місце в Суперлізі) та Universitatea «Крайова» гратимуть в Лізі Конференцій. Останні матчі внутрішнього чемпіонату були затьмарені в суботу ввечері прощальним матчем так званого Золотого покоління румунського футболу, яке в 1990-х роках вийшло до трьох світових і двох європейських першостей.

ЗАРПЛАТНЯ – Мінімальна заробітна плата брутто зросте до 3 700 леїв (близько 740 євро) з 1 липня, а сума у розмірі  200 леїв (40 євро), що не підлягає оподаткуванню для роботодавців буде збережена до кінця року. Про це оголосив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в четвер після закінчення тристоронньої зустрічі представників уряду, роботодавців та профспілок. З іншого боку, уряд збільшив фінансову підтримку для інвалідів. З 1 липня допомога для дорослого з важкою формою інвалідності становитиме 529 леїв (105 євро), а для дитини з важкою формою інвалідності – 463 леї (92 євро). Згідно з офіційними даними, це підвищення торкнеться близько 390 тисяч осіб. Влада також схвалила державну допомогу національній авіакомпанії Tarom, а міністр транспорту Сорін Ґріндяну каже, що це важливий крок на шляху до порятунку компанії.

ШПИГУН – Громадянина Румунії спіймали на шпигунстві на користь Росії, його взято під варту за звинуваченням у державній зраді. Його звинувачують в передачі посольству Росії в Бухаресті інформації про військові цілі НАТО в Румунії. Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму повідомили, що з 2022 року румун стежив за військовими об’єктами поблизу міста Тульча на південному сході країни, збирав інформацію військового характеру і робив фотографії бойової техніки та її пересування в прикордонній зоні з Україною, які надсилав дипломатам російського посольства. У  будинках підозрюваного пройшли обшуки і вилучені докази. Судові заходи були проведені спільно з представниками Румунської служби інформації, Головного управління військової розвідки, жандармерії та поліції. У разі доведення вини підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади та користуватися певними правами. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску викликала тимчасово повіреного у справах Російської Федерації в Румунії, якого поінформувала що дипломат посольства був оголошений персоною нон грата на території Румунії за діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року.

КОРУПЦІЯ – Суд обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд щодо колишнього керівника оперативного управління Румунської служби інформації Флоріана Колді. Такий самий запобіжний захід було обрано щодо генерала у відставці Думітру Думбраве, колишнього керівника юридичної дирекції РСІ та адвоката Дору Треїле. Усіх трьох звинувачують у зловживанні впливом та відмиванні грошей. Їх викликали за заявою бізнесмена Кетеліна Гідега, засудженого до чотирьох років ув’язнення у справі, розслідуваній Європейською прокуратурою за шахрайство з європейськими коштами. Підприємець стверджує, що два колишні генерали через адвоката Дору Треїле вимагали від нього 600 000 євро, обіцяючи домогтися умовного терміну покарання.

ЗАКОРДОННІ РУМУНИ – У п’ятницю в Бухаресті стартували заходи, присвячені «Дню румунів звідусіль», який відзначається щороку в останню неділю травня. Понад 500 румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн світу візьмуть участь у сьомому фестивалі «Тут, там», який об’єднує румунських митців з Румунії та з-за кордону, а також представників асоціацій, академічних кіл та бізнесу з румунських громад за кордоном.

ДРОН – Серійне виробництво першого румунського безпілотника розпочнеться на заводі Carfil у Брашові, центральна Румунія, дочірньому підприємстві румунської національної компанії ROMARM S.A. Перший крок у цьому напрямку був зроблений у п’ятницю на міжнародній виставці «Чорноморська оборона та аерокосмічна промисловість», де було підписано стратегічну угоду з американським виробником військових та цивільних безпілотників Periscope Aviation. Міністр економіки Румунії Раду Опря заявив, що ця угода є першою для румунської оборонної промисловості, оскільки це перше стратегічне партнерство місцевої компанії в галузі виробництва військових і цивільних безпілотників. Він додав, що також були підписані дві інші угоди, пов’язані з науково-дослідницькою діяльністю в цій галузі. Учасники заходу «Чорноморська оборона і аерокосмічна промисловість» в Бухаресті заявили, що метою угоди є серійне виробництво на 100% румунського безпілотника, з варіантами як для оборонних, так і для цивільних галузей, таких як сільське господарство.

ВІЗИТ – У четвер Її Величність Маргарита, Берегиня Румунської Корони та Його Королівська Високість Принц Раду відвідали Агенцію НАТО з підтримки і постачання в Люксембурзі і зустрілися з румунами, які працюють в цій установі. З цієї нагоди Її Величність Маргарита зазначила, що метою її візиту до Люксембургу є підтримка Республіки Молдова на її європейському шляху, в той час як Принц Раду зазначив, що румунська нація орієнтована на західні цінності. Принц Раду також сказав, що він радий, що величезні зусилля, які докладає Республіка Молдова, «з такими малими засобами і з такою вразливістю, але з такою великою гідністю», визнаються скрізь. Також у четвер вони були прийняті на приватному обіді у Великому герцогському палаці Його Королівською Високістю Анрі, Великим герцогом Люксембургу.

СПІВПРАЦЯ – Румунія продовжує допомагати Республіці Молдова в таких сферах, як постачання електроенергії, відновлення шкіл і студентських гуртожитків та надання спеціального обладнання для правоохоронних органів. Румунія виділить 11,5 млн. леїв (понад 2 млн. євро) на реконструкцію студентського гуртожитку в Кагулі на півдні сусідньої держави, відповідно до нормативно-правового акту, прийнятого на засіданні уряду в четвер. Рішення було прийнято на основі угоди, укладеної між урядами двох країн у лютому 2022 року про грант у розмірі 100 мільйонів євро.

КІНО – Три румунські фільми були показані на 77-му Каннському кінофестивалі, який триватиме до 25 травня, коли буде вручена заповітна Золота пальмова гілка. Художній фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву взяв участь в офіційному конкурсі, в той час як документальна стрічка «Насті» режисерів Тудора Джурджіу, Крістіана Паскаріу і Тудора Д. Попеску була представлена в секції «Спеціальні покази». Крім того, американському актору румунського походження Себастьяну Стану аплодували в Каннах протягом 8 хвилин за роль Дональда Трампа у фільмі «Учень».  Французька актриса румунського походження Анамарія Вартоломей також була на червоній доріжці, зігравши у двох іноземних постановках, головну роль у «Марії», фільмі про життя актриси Марії Шнайдер, і роль другого плану в новій версії «Графа де Монте-Крісто». Слід також згадати і про Міхая Малаймаре-молодшого, оператора-постановника фільму Френсіса Форда Копполи «Мегаполіс», у великому конкурсі.

Усі військові експерти і політологи стверджують, що Р.Молдова є сусідом України, який найбільше постраждав від російського вторгнення. Після прояву солідарності з українською державою, яка вже третій рік чинить опір російським окупантам, та приймаючи численних українських біженців після початку повномасштабного вторгнення, Кишинів сам став мішенню для росіян.

«Усі елементи гібридної війни, такі як хибні повідомлення про мінування, кібератаки, незаконно фінансовані протести, енергетичний шантаж – це виклики, з якими доводиться стикатися молдовській системі внутрішніх справ», – сказала в інтерв’ю Радіо Кишинів Ана Ревенко, колишня міністерка у прозахідному уряді. Вона додала, що провоєнна пропаганда, підбурювання до ненависті, дезінформація – частини тієї ж гібридної війни – мають на меті послабити стійкість громадян. «Вже зараз очевидно, що Росія дедалі інтенсивніше використовує важелі, за допомогою яких вона намагається дестабілізувати ситуацію в Молдові, не без підтримки олігархів-втікачів», – підсумувала Ана Ревенко.

На цьому тривожному тлі Республіка Молдова підписала у вівторок Угоду з Європейським Союзом про безпеку і оборону, яка, за словами підписантів, зробить співпрацю між Кишиневом і Брюсселем набагато тіснішою і надасть молдовській державі більше інструментів для зміцнення своєї безпеки на багатьох рівнях, в тому числі військовому. Кореспондент Радіо Румунія у Брюсселі зазначає, що Республіка Молдова тепер може брати участь у місіях в рамках Європейської політики безпеки й оборони і отримає допомогу для зміцнення свого військового потенціалу.

Молдовські солдати також будуть інтегровані в Європейський корпус швидкого розгортання і братимуть участь у спільних навчаннях і тренуваннях. Ще один інструмент співпраці ЄС і Республіки Молдова – так званий Європейський фонд миру, який дозволяє державам-членам купувати і постачати військову техніку. Співпраця між двома сторонами також поширюється на сфери гібридних атак, дезінформації або захисту критичної інфраструктури та кордонів. Практично все, що пов’язано з безпекою Молдови, тепер є предметом співпраці, передбаченої угодою, кажуть оглядачі.

Зі статусом нейтралітету, закріпленим три десятиліття тому в Конституції, яку багато хто вважає застарілою, Кишинів має одну з найменших і найгірше оснащених армій в Європі. Але міністр оборони Анатолій Носатий, кадровий військовий, який навчався в США, обіцяє зміцнити збройні сили перед обличчям гібридної війни Росії. В інтерв’ю бухарестським ЗМІ він також розповів про військову співпрацю з Європейським Союзом, НАТО і сусідньою Румунією та наполягав на тому, що Північноатлантичний альянс «не є опудалом, яким весь час лякає російська пропаганда».

Румунія і в 2023 році була основним постачальником нафтопродуктів до Респіблуки Молдова. Про це повідомило молдовське агентство з регулювання енергетики. Минулого року Молдова імпортувала майже 1.000.000 тонн дизельного палива, бензину та скрапленого газу, що майже на 7% більше, ніж у 2022 році і, таким чином, відбулося повне відновлення ринку нафтопродуктів після послідовних криз, викликаних пандемією COVID-19 і початком війни в Україні, – кажуть експерти в галузі енергетики, яких цитує Радіо Кишинів.

Найбільш імпортованим нафтопродуктом стало дизельне паливо, з часткою в майже 75%. Майже весь бензин, що імпортується до Р.Молдови надходить з Румунії, так само як і 70% дизельного палива. Росія, яка раніше була одним з найбільших постачальників нафтопродуктів на молдовський ринок, минулого року експортувала до Молдови незначні обсяги дизельного палива, лише 1,7% від загального обсягу.

З іншого боку, Уряд Румунії продовжив термін дії зобов’язання, накладеного на румунських виробників, укладати прямі контракти на продаж електроенергії до Р.Молдови, якщо цього вимагатиме ситуація. Причина полягає в тому, що влада в Кишиневі може зіткнутися з браком електроенергії від електростанції в сепаратистському проросійському регіоні Придністров’я, яка є її основним джерелом. Румунські ЗМІ нещодавно повідомляли, що об’єднання енергетичних і газових мереж Румунії і Республіки Молдова стало важливою економічною і стратегічною метою офіційного Бухареста після того, як підписаний між двома країнами меморандум був затверджений постановою уряду.

Згаданий нормативно-правовий акт констатує наявність спільної волі до інтеграції Республіки Молдова в європейський енергетичний ринок і до довгострокового постачання енергоресурсів з Румунії до цієї країни. У сфері природного газу сторони мають намір розвивати проєкти, спрямовані на взаємозв’язок між двома країнами, вивчаючи можливість збільшення потужностей двостороннього транспортування природного газу, розширення трубопроводів, розвитку потужностей зі зберігання природного газу на території Румунії.

Сторони також співпрацюватимуть з метою підтримання мінімального рівня запасів сирої нафти і нафтопродуктів і підпишуть двосторонню угоду, яка передбачатиме визначення сховищ для створення аварійних запасів Республіки Молдова на території Румунії. Румунія і Р.Молдова зобов’язуються просувати цілі Меморандуму перед Європейською Комісією та іншими глобальними фінансовими установами з метою залучення коштів для їх досягнення, а також отримання необхідної  консультації.

Колись Румунія і Республіка Молдова будуть разом у великій європейській родині. Про це заявив у Кишиневі спікер Сенату Румунії Ніколає Чуке. Він відвідав сусідню державу, де зустрівся з Президенткою Майєю Санду та головою Парламенту Ігорем Гросу. «Громадяни Республіки Молдова вже знають, що Румунія є їхнім найнадійнішим партнером. Мої думки також із сотнями тисяч молдовських громадян, які проживають в Румунії і хвилюються за свої сім’ї по той бік Пруту», – сказав Ніколає Чуке.

Він підкреслив, що місце Р.Молдова – в Європейському Союзі, а Румунія залишається її головним партнером у цьому прагненні. «Я переконаний, що в міру того, як інституції Р.Молдова впроваджуватимуть необхідні реформи в ключових сферах, європейська ідея стане більш конкретною, більш відчутною, більш бажаною для суспільства і всього політичного класу», – додав Ніколає Чуке. Він підкреслив, що Республіка Молдова є незалежною і суверенною країною, яка має самостійно визначати свою долю.

З іншого боку, спікер верхньої палати румунського парламенту зазначив на зустрічі в Кишиневі з президенткою Майєю Санду, що спровокована Москвою гібридна війна не досягла своїх цілей в Молдові і це є перемогою і дуже гарною новиною і в Бухаресті. Своєю чергою Майя Санду заявила, що Румунія є найважливішим політичним та економічним партнером Р.Молдова. Глава держави підкреслила важливість продовження проєктів із об’єднання енергосистем, в тому числі повітряної лінії електропередач Сучава-Белці (північ), що сприятиме підвищенню енергетичної незалежності країни. У той же час, співрозмовники обговорили проєкти з модернізації та будівництва кількох мостів через річку Прут, які сприятимуть безперешкодному транскордонному руху, активізації економічного співробітництва між двома берегами та ще більше зблизять Молдову з Румунією та Європейським Союзом.

Майя Санду подякувала Румунії за безумовну допомогу протягом багатьох років, зазначивши, що влада в Кишиневі значною мірою покладається на румунський досвід і внесок у процес європейської інтеграції. Під час зустрічі з головою парламенту Ігорем Гросу Ніколає Чуке обговорив питання, пов’язані з порядком денним реформ, міжпарламентським співробітництвом, енергетичною співпрацею та прискоренням інфраструктурних проєктів. Принагідно бухарестський посадовець нагадав, що Румунія забезпечує частину споживання газу сусідньої країни. «Ми продовжимо підтримувати Республіку Молдова в цьому плані, враховуючи енергетичний шантаж, який Російська Федерація використовує як зброю у своїх відносинах з рештою Європи», – додав Нколає Чуке.

Спікери також обговорили можливості розширення співпраці в економічній та інвестиційній сферах. Румунський високопосадовець також передав послання солідарності та підтримки в особливо складному безпековому контексті для Республіки Молдова.