Tag:  музика

  • 10 червня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Нові
    летальні випадки від коронавірусу були зареєстровані
    у середу, а загальна кількість померлих становить 1360 осіб. За
    даними Групи стратегічної комунікації станом на 10 червня загальна кількість
    підтверджених випадків зараження коронавірусом у Румунії сягнула 20 945 осіб, з
    них 196 було підтверджено за останню добу. Водночас вже одужали і були виписані 15103 особи. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 150 хворих.
    Кількість активних випадків коронавірусу тепер складає 4.482. За кордоном
    коронавірус було підтверджено у понад 3.300 румунів, найбільше в Італії,
    Німеччині та Іспанії, також в інших країнах померли 114 громадян Румунії. Теж у
    середу стартувала програма тестування населення у Бухаресті, яка має на меті
    встановити ступінь імунізації від нового коронавірусу. Для участі в цій
    програмі було відібрано 10500 людей на основі вибірки, проведеної Національним
    інститутом охорони здоров’я.




    ПРОТЕСТ -
    Національна федерація профспілок працівників служби швидкої медичної допомоги «Ambulanţa» сьогодні
    організувала двогодинну акцію протесту в Бухаресті та в усіх службах швидкої
    допомоги Румунії. Протестувальники незадоволені відкладенням прийняття проєктів, що
    впливають на персонал та організацію національних служб швидкої допомоги. На
    всіх каретах швидкої допомоги Румунії були розміщені таблички з написом
    «національний протест». Крім усього іншого, працівники скаржаться на те, що
    вони не отримують доплату за небезпечну роботу в умовах поширення COVID-19, а також
    інші права. Вони також незадоволені нехтуванням можновладцями низкою
    законодавчих пропозицій, ініційованих членами федерації.




    ФЕСТИВАЛЬ – 272
    молоді музиканти з 41 країни змагатимуться у розділах віолончель, скрипка,
    фортепіано та композиція Міжнародного конкурсу імені Джордже Енеску, який
    відбудеться в Бухаресті з 29 серпня та 20 вересня. Як повідомляють
    організатори, більшість конкурентів – 50 осіб, прибудуть з Південної Кореї. На
    другому місці за кількістю заявок знаходиться Румунія – 27 конкурентів, а третє
    місце займає Китай – 21 учасник. З Європи прибуде 131 учасник, найбільше з
    Франції та Росії (по 13), Італії (12), Німеччини (10), Великобританії (10). Так
    само будуть і троє конкурентів з Нової Зеландії та двоє з Австралії. Міжнародний
    фестиваль ім. Джордже Енеску, що вважається найважливішою міжнародною
    культурною подією Румунії, цього року матиме 19 концертів, відкритих для
    широкої публіки. Організатори також заявляють, що впевнені в результати
    заходів, вжитих на національному та міжнародному рівнях у боротьбі з COVID-19.




    ВІЗИ – Міністр
    внутрішніх справ Румунії Марчел Вела та посол США в Румунії Адріан Цукерман
    провели зустріч, під час якої обговорили, серед іншого, стратегічне партнерство
    та програму VisaWaiver. Особливу увагу
    було приділено співпраці між Румунією та США в контексті пандемії COVID-19 та боротьбі з організованою злочинністю. Марчел Вела підтвердив рішучість румунської влади
    продовжити зусилля щодо включення Румунії до програми безвізового в’їзду на
    територію США Visa Waiver. На сьогодні лише Румунія, Болгарія, Хорватія та Кіпр з 27 країн ЄС не включені
    до відповідної програми. Їх включення до
    програми Visa Waiver може бути
    здійснене на підставі рішення Конгресу США з цього приводу або коли рівень відмови
    у видачі віз буде менше 3%. За даними Міністерства закордонних справ для
    громадян Румунії цей показник минулого року знизився до 9,11%.




    АВТОРИНОК -
    Румунський автомобільний ринок зафіксував у травні різке скорочення кількості
    зареєстрованих нових машин, внаслідок обмежень, які влада почала послаблювати лише усередині
    минулого місяця. Про це повідомляє Управління з питань видачі посвідчень водія
    та реєстрації транспортних засобів. Так, у травні на місцевому ринку було
    зареєстровано майже 7200 нових автомобілів, що на 45% менше порівняно з
    аналогічним періодом минулого року. Найпопулярнішою маркою нових авто була Dacia, яких зареєстрували 2200 одиниць.

  • Мистецтво не кусається

    Мистецтво не кусається

    Громадські місця мають бути майданчиками для
    експериментів та просування мистецтва, а широка громадськість має бути заохочена
    до взаємодії та активної участі. Ця ідея стала рушійним поштовхом до
    написання дисертації Лоредани Мунтяну, ідея, яку вона з 2012 року розвинула,
    перетворивши її на культурну неурядову організацію. «Трамвай поезії» (10
    вересня – 1 жовтня 2019 року), Майстерня мандрівничих листів/Доставлю кохання
    (2015-2018 рр.), Путівник «Музей не кусається» (#MuzeulNuMușcă), Фестиваль
    класичної музики в метро (2012-2016 рр.) – це лише кілька успішних проєктів неурядової
    організації «Мистецтво не кусається».




    Трамвай поезії – цікавий проєкт, впроваджений з 10
    вересня по 1 жовтня цього року у партнерстві з Мерією Бухареста та столичною
    транспортною компанією STB SA, мав на меті, за словами організаторів, наблизити
    читання до публіки. Захід був організований в умовах, коли 69% румунів та 46% мешканців
    Бухареста кажуть, що останнім часом не прочитали жодної книги. Згідно з барометром
    культурного споживання 2018 року лише 9% стверджують, що читають майже щодня. Жителі
    Бухареста та гості столиці, які сіли в Трамвай поезії, мали можливість почитати
    чи послухати вірші та джазову музику та побачити понад 100 збірок віршів, якими
    був прикрашений інтер’єр трамвая.

    Лоредана
    Мунтяну, засновниця та координатор культурної громадської організаці
    ї «Мистецтво не кусається»
    розповіла п
    ро реакцію пасажирів Трамваю поезії: «Було багато молодих людей, які сказали, що усвідомили необхідність на
    деякий час забути про телефони та планшети і прочитати якусь книгу
    . Я також зустріла людей похилого віку, які запанікували думаючи, що сіли не в той трамвай.
    Інші розповіли, що приїхали до
    Румунії на кілька днів, щоб побачити своїх батьків і родичів, і сказали, що ця ідея їм дуже сподобалася, тим більше, що не зустрічали такого в інших країнах. Ці реакції мене обрадували, а потім, під час документації я зрозуміла, що ця концепція трамвая поезії дійсно унікальна. Щось подібне було
    організовано, але це був дуже короткий період, у
    Гонконзі в 2013 році. У будь-якому випадку
    така
    подія, присвячена поезії і,
    яка
    тривала так
    довго, не робилася
    ніде більше в світі. Крім цього, подія «Поезія
    не кусається
    », яку
    ми організували
    у червні та
    на яку
    запросили низку поетів та любителів поезії, дала мені можливість зрозуміти, що й поети люблять виходити на публіку та читати свої вірші, хоча не часто мають таку можливість. І поєднуючи обидва види реакцій, і публіки, і поетів, які з різних причин не мають видимості, яку вони
    заслугов
    ують, я зрозуміла, що цей проєкт «Трамвай поезії»,
    може об’єднати два
    види очікувань. Тому ми вирішили організувати
    подію і для поетів, і для
    пасажирів.»


    Фестиваль класичної музики у метро, ​​який був проведений у 2012-2016 роках, став одним із найуспішніших проєктів, здійснених НУО «Мистецтво не кусається». «Ми перетворили перони найбільших станцій столичного метро на концертні зали, пропонуючи публіці десятки концертів, сольних виступів або унікальних музичних заходів, за участі молодих музикантів. Ми продемонстрували, що класична музика є музикою для всіх! 46% пасажирів метро взяли участь у концертах, – каже Лоредана Мунтяну. «Це перший наш проєкт. З самого початку створення неурядової організації «Мистецтво не кусається» ми спланували провести цей Фестиваль класичної музики в метро. А вже після першого Фестивалю класичної музики у метро ​​я зрозуміла, що саме цим хочу займатися – проведенням культурних заходів у публічних просторах. Його високо оцінили люди, він виявився одним із найулюбленіших фестивалів у громадських просторах. І так ми усвідомили хибність думки що мистецтво стоїть десь на п’єдесталі і що його слід донести до людей. Нам варто відкинути упередження, що класичну музику можна слухати лише в концертному залі. Класична музика є музикою для всіх, так само як поезія є для всіх, але важливо, як її представляють і те, як презентують цей вид мистецтва широкій публіці. Фестиваль класичної музики в метро став вражаючим досвідом. Він надав можливість бухарестській публіці побачити артистів, тенорів, балерин і це виглядало неймовірно.»

  • Музика та контркультура в комуністичній Румунії

    Музика та контркультура в комуністичній Румунії

    Комуністичний режим у Румунії ввів суворі норми у всіх сферах суспільної діяльності. Культуру також не оминули, офіційні директиви були названі каноном, їх встановлювали культурні активісти та цензура. Канон працював у сфері «високої культури», а культурні прояви, що не поважали ці директиви, були маргіналізовані й тому появився так званий underground – підпільна культура або контркультура.

    Крім симфонічної музики та
    опери, контркультура найбільш була помітна в рок-музиці,
    джазі, блюзі та фолк–музиці. Поп-музика була найбільш конформістською, тому
    її не забороняв офіційний канон. Але й в галузі рок-музики, фолк-музики, джазу та
    блюзу, кількість співаків, які
    намагалися висловити всій стиль
    поза вищезгаданим каноном,
    була незначна через труднощі щодо доступу до джерел натхнення. З цієї причини спроби
    складати пісні, що не
    дотримувалися офіційних директив, були малі.
    Однак, контркультура народилася як
    природне прагнення людини до творчої свободи та вираження.


    Джерела
    натхнення контркультури,
    тобто біт-музика, рок, блюз та
    джаз із Заходу, були поширені в Румунії,
    так як були поширені й споживчі
    товари, одяг, взуття, косметика, ювелірні прикраси.
    Окрім тих, хто займався незаконною торгівлею, іноземні студенти, які
    навчалися в Румунії, були ті, як приносили диски з музикою, що не можна було знайти на румунському ринку. Третім способом
    джерела натхнення для контркультури в музичній галузі в Румунії була джазова передача на радіостанції Голос
    Америки, ведучим, якої був Вілліс Коновер, та рок-передача на радіостанції Вільна
    Європа, ведучий Корнел Кіріак.


    Такими ж важливими як музика, або можливо більш важливими були вірші пісень, яких пропонувала
    контркультура. Іронія була найпоширенішою формою вираження, саме вона
    стимулювала ідеї та мислення. Великі
    нестатки у їжі та надзвичайно пригнічувана атмосфера 80-х призвели до того, що вірші були дуже сугестивними для
    музики артистів нонконформістів. Хоча режим зробив невеличкі поступки музичній контркультурі,
    дозволяючи організовувати джазові фестивалі в Сібіу та Костінештях, що означало не свобода, а лише крайовий спосіб вираження, сувора реальність
    вражала кожного на кожному кроці. Історик Сорін Антохі має пригадує момент, пов’язаний з
    початком продовольчої
    кризи: Для мене криза
    споживчих товарів ототожнюється з
    моментом повернення з джазового
    фестивалю Сібіу 1980
    року з друзями додому. Дорогою до міста Ясси, ми зупинилися на вокзалі в
    Плоєштях, де повинні були сісти на інший поїзд. Там в темний час ранку, я бачив як навколо магазину під назвою BIG
    (продуктовий, промисловий, домогосподарки), велася досить смілива бійка між людьми для придбання пів пачки масла, навіть не цілої пачки».


    Форми музичного вираження в
    комуністичній Румунії, накладені цензурою, змусили деяких виконавців намагатися їх уникати. Одним
    із таких артистів був архітектор Александру
    Андрієш,
    важливий представник музичної контркультури 70-х та 80-х рр. Дві його пісні користувалися великим успіхом, Ce oraş frumos (Яке гарне місто) та La Telejurnal (Огляд новин). У першій пісні Александру Андрієш наголошує на велику кількість фабрик і заводів, що не відповідало міським принципам і тенденціям. Були іронізовані й привілейовані люди, які проживають у елітних кварталах,
    яким приділяли більше уваги. Друга пісня «La Telejurnal стала підпільною піснею пізніше у 1980-х,
    коли продовольча криза охопила Румунію. На нещодавній публічній конференції Александру Андрієш згадав, як почалася його
    пристрасть до неофіційної музики: Я мушу признатися, що мені пощастило з одного
    боку, тому що сестра моєї матері, моя тітка, поїхала жити через шлюб у 1966 році в США. І я
    мав доступ до книг і записів, яких тут не було. Треба мати на увазі, що музей Smithsonian
    (Смітсоніан) в США записав на вінілі своєрідну
    енциклопедію традиційної американської музики, записи з 1900 року. Звичайно, я зажадав мати ту енциклопедію. Я не думав, що мені надішли тітка аж одну коробку
    з дуже важкими вініловими записами. І звичайно, мене покликали до влади сказати, що містить та скринька, яку я отримав з США.


    Англійська мова була
    основним компонентом музичної контркультури. Александру Андрієш згадав, що на уроках
    англійської мови його вчитель середньої школи, часто приносив pick-up, щоб учні мали можливість слухати записами Rolling Stones. Але Андрієш був глибоко незадоволеним тим, що повинен був співати англіською мовою: Мені дуже не подобався той факт,
    що не міг слухати музику румунською мовою, а лише іноземними мовами. Зрозуміло, що мене не цікавила естрадна румунська музика, з тими легонькими віршами та ті, хто жив з цього,
    композитори та співаки, які не хотіли мати проблем з цензурою. Існували два
    варіанти: співали на вірші, в яких нічого не було сказано, або на вірші класичних
    румунських поетів, які були опубліковані. І це була головна причина, чому я вирішив написати кілька власних пісень, такі, як я хотів слухати. Я ніколи не думав, що колись буду їх співати публіці.



    Твори музичної
    контркультури слухаються навіть й сьогодні, зокрема завдяки їхньої тодішньої цінності.

  • Мода з душею (HeArt Couture)

    Мода з душею (HeArt Couture)




    Вони дефілювали подіумом під бурхливі оплески
    присутніх, посміхалися та насолоджувались успіхом своїх нарядів.
    Вони, звісно, були сповнені емоцій, але зуміли
    приборкати їх, виражаючи своє захоплення та радість. 20
    молодих людей із синдромом Дауна та 20 типових молодих людей-волонтерів,
    вийшли на сцену на першій презентації моди, де
    дизайнерами та моделями є особи з синдромом
    Дауна. Представлена ​​колекція носить назву heART COUTURE і була ретельно
    підготовлена в творчому таборі, організованому на
    курорті Буштень у липні
    та в спеціальному центрі у Бухаресті. Під гаслом «Музика
    зустрічається з кольором» діти слухають класичну музику та вчаться перетворювати
    почуті звуки на абстрактний живопис. Їх картини були перейняті та інтерпретовані командою ROXY&KIDS ART у вигляді робіт, які були перетворені на колекцію одягу «heART
    COUTURE» (спідниці з тюлю, фартухи,
    футболки, шарфи).




    Під час впровадження проєкту «heART
    COUTURE» за основу була взята двомовна книга «Do you see what
    I see/Чи бачиш ти, що бачу я?», унікальний підручник, розроблений Роксаною Ене, що
    є дуже важливим навчальним посібником, який найкраще пояснює метод ROXY&KIDS
    ART, – розповіла PR-менеджер асоціації Роксана Пескулеску. «Метод, за яким ми
    працюємо у майстерні Roxy and Kids Art називається
    синестезія. Фактично ми їх заохочуємо малювати
    під ритми музики. Музика грає дуже велику роль у нашому проєкті «Heart couture». Діти
    спілкуються, веселяться, бо постійно поряд з ними були типові діти та волонтери
    ліцею ім. НіколаяТоніци.»




    Як виник
    цей проєкт розповіла його координатор Крістіна Морару: «Асоціація DownPlus
    Бухарест має в основі величезні інвестиції у почуття дітей із Дауном. Ми
    щоденно проводимо для них різні заняття і вони пишаються тим, ким вони є. І
    коли почули, що дефілюватимуть зі своїми творами, їм це було набагато
    цікавішим, ніж раніше. Мова йде про радість презентації моди та радість
    представлення власних дизайнів. Ми познайомилися з дівчатами від ROXY&KIDS
    ART і мені дуже сподобалось те що вони роблять, як вони працюють з дітьми, як
    інтерпретують малюнки. Ми вирішили здійснити проєкт разом, малювати, радіти під
    музику та танцюати. Ми починаємо з олівців, фломастерів, фруктів, шоколаду і
    зубної пасти, без вина та інших подібних інгредієнтів. Потім діти малюють
    використовуючи усі вищезазначені засоби, після чого колективні малюнки
    переосмислює Роксана Ене. На сцені діти спочатку презентують свої оригінальні
    твори, а потім реінтерпретовані.»







    Художниця Роксана Ене поділилася своїми відчуттями
    від переосмислення дитячих творів: «Це було незвично! На початку у мене
    запаморочилося в голові, але мало по мало ми дійшли до успішного результату, ми
    побачили те, що побачили, і це було здорово! Дітям усе дуже сподобалось, вони
    були щасливі і дефілювали з великим задоволенням. Діти мали свободу працювати з
    матеріалами, якими раніше не користувалися. Звісно, це було незвичайно і
    вони були здивовані тим, що можуть малювати чорною зубною пастою, їжею, або
    точніше рештками їжі, шкіркою, листям тощо. І звичайно вони були приємно
    здивовані такою можливістю. А потім їм було цікаво побачити, що станеться з
    тим, що вони намалювали. Вони знали, про що йдеться, ми їм пояснили, що плануємо
    зробити, і вони не були шоковані, бо знали, що ми перетворимо ці твори,
    відповідно, що їх твори будуть реінтерпретовані. Ми не перетворили їх, а
    переосмислили: працювали з копіями творів, оригінали залишилися недоторканими. І
    це тільки початок! Це «Початок нової ери!», оскільки до тепер полотна висіли на
    стінах. А зараз полотна почали мандрувати світом! Їх одягатимуть діти, сестри
    та брати цих дітей, їхні матері. Навіть кінооператор одягнув цей фартух! Сталася
    чудова річ!»




    Інша представниця асоціації Down Plus
    Бухарест Лариса Букур каже, що це унікальна подія, що вимагала величезних
    зусиль. «Це був надзвичайний досвід, тому що я вкотре переконалася в тому, що люди
    з синдромом Дауна мають багато здібностей, вони щодня долають межі і дають нам
    уроки життя. Це не була презентація «от кутюр», це була реінтерпретація моди,
    адже відомо, що люди з синдромом Дауна дуже ласкаві, і звідси почалася ця
    реінтерпретація, яка стала поєднанням сучасного мистецтва з любов’ю. Ми кожен
    раз намагаємося включити в програму найрізноманітніші заходи і вони дуже
    зраділи, коли ми запропонували їм уроки малювання, тим більше, коли почули, що
    вони теж вийдуть на сцену!»




    І це лише початок, адже ініціатори проєкту вже
    працюють над ще двома показами моди, за участі цих дітей, а також над ще двома
    виставками, на яких будуть показані їхні
    роботи.



  • 2 вересня 2019 року

    ПОЛІТИКА
    – У понеділок розпочалася осіння сесія двопалатного Парламенту Румунії,на тлі виходу Альянсу лібералів та демократів (АЛДЕ) з керівної коаліції з Соціал-демократичною
    партією. Лідер альянсу Келін Попеску-Терічану склав із себе повноваження голови Сенату,
    після того як напередодні у відставку пішли троє міністрів за квотою АЛДЕ. Нового голову верхньої палати буде обрано наступної середи, а до цього часу його повноваження тимчасово виконуватиме віце-спікер Шербан Валека (СДП), – прийняло рішення у понеділок постійне бюро цієї палати. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила, що уряд
    не піде у відставку, як того вимагають опозиційні партії, які заявили, що планують
    оголосити кабінету міністрів вотум недовіри. Президент Клаус Йоханніс відхилив
    усі пропозиції прем’єр-міністра щодо кандидатур на вакантні посади міністрів та
    має прийняти рішення щодо призначення тимчасово виконуючих обов’язки відповідних
    відомств.

    ПЕНСІЯ – Виплата підвищених пенсій почалася
    фактично у понеділок, – заявив міністр
    праці Румунії, соціал-демократ Маріус Будей. У неділю набув чинності новий
    закон про пенсії, згідно з яким розмір пенсійного пункту
    зріс на 15%. Підвищені пенсії отримають майже 5 млн пенсіонерів у державній системі. Опозиція
    попереджає, що цей крок загрожує
    збільшенням дефіциту бюджету, а МВФ
    рекомендує румунській владі переглянути
    новий закон.




    ФЕСТИВАЛЬ – У Бухаресті триває Міжнародний фестиваль ім.
    Джордже Енеску. Сьогодні на головній сцені заходу виступає Лондонський
    симфонічний оркестр. У той же час понад 2000 хористів та інструменталістів
    проведуть мікро-концерти та концерти в парках, музеях, торгово-розважальних
    центрах та інших приміщеннях у всіх куточках столиці. Темою цьогорічного
    фестивалю класичної музики є «Світ у гармонії», а художнім керівником заходу є
    Володимир Юровський. До 22 вересня у Бухаресті та 10 інших містах Румунії та
    п’ятьох країнах: Німеччині, Франції, Італії, Канаді та Респ. Молдова, відбудуться пов’язані з Міжнародним фестивалем ім. Джордже Енеску події,
    вшановуючи таким чином музичну спадщину румунського композитора. На сценах
    концертних залів столиці пройдуть 84 концерти за участі понад 2500 найвідоміших
    музикантів світу. Ще 24 концерти відбудуться у містах: Клуж-Напока, Тімішоара,
    Ясси, Сібіу, Тіргу Муреш, Бакеу, Бирлад, Тирговіште, Сату-Маре та П’ятра Неамц.
    Програмою фестивалю також передбачено проведення конференцій, презентацій
    дисків та книг, вистав.

    ЗАКОРДОННІ РУМУНИ – Міністерство у справах румунів
    звідусіль організує в Бухаресті 4-8 вересня Форум закордонних румунів. Головна
    мета заходу – створити платформу для обговорення ідей та пропозицій щодо становища
    румунів, які проживають за межами кордонів Румунії. На форумі відбудуться як
    загальні дебати про румунів звідусіль, так і семінари з питань утвердження
    культурної ідентичності та права на освіту, підприємницьких можливостей,
    соціальної та економічної інтеграції закордонних румунів. За даними, повідомленими
    у липні 70 дипломатичними представництвами Румунії та обробленими Міністерством
    у справах румунів звідусіль 5,6 мільйонів румунів перебувають у діаспорі, а
    понад 4 мільйони – проживають в історичних громадах навколо кордонів.




    БЕЗРОБІТТЯ
    – Рівень безробіття у Румунії станом на кінець липня становив 3,01%, що на
    0,49% менше порівняно з липнем 2018 року та вище на 0,06% більше у порівнянні з
    червнем цього року. Про це у понеділок повідомило Національне агентство з
    питань зайнятості населення (ANOFM). На дещо зростаючу тенденцію рівня
    безробіття з липня 2019 року порівняно з попереднім місяцем впливає постановка
    на облік випускників навчальних закладів. Загальна кількість безробітних,
    зареєстрованих на кінець липня, становила 262 044 особи, більшість в сільському
    середовищі. Що стосується структури безробіття за рівнем освіти, то найбільшу
    частку складають безробітні без освіти та особи з початковою освітою – 29,61%.




    МІСТ
    – Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР) інвестує 363,3 млн євро у
    будівництво мосту через Дунай в районі міста Браїла на південному сході Румунії.
    Про це йдеться у поширеній сьогодні заяві Європейської Комісії. Проектом передбачено також будівництво сполучних доріг для покращення
    транспортних зв’язків між Чорним морем та північно-східною Румунією. Будівництво
    мосту має бути завершене до кінця 2023 року. Проект є частиною
    трансєвропейської транспортної мережі та покращить зв’язки між північчю
    Румунії, містом Тульча, дельтою Дунаю та портом Констанца на півдні країни. Так
    само він покращить сполучення з Республікою Молдова та Україною, чим сприятиме
    активізації відносин між ЄС та сусідніми країнами, заявив Єврокомісар з питань політики сусідства, переговорів щодо розширення та регіональної
    політики Йоганнес Ган.




    ТЕНІС – Румунка Ралука
    Олару вибула з боротьби на Відкритому чемпіонаті США з тенісу (USOpen) -
    останньому в сезоні турнірі Великого Шолома. Вона не змогла пройти як жіночий,
    так і змішаний парні розряди на US Open. Нагадаємо, що Ралукі Олару залишилася
    єдиною представницею Румунії на USOpen, після
    того як у другому колі змагань краща ракетка Румунії та четверта ракетка світу
    Сімона Халеп несподівано поступилася американській тенісистці Тейлор Таунсенд. У
    третьому колі американка перемогла іншу румунську тенісистку Сорану Кирстю.



  • 25 серпня 2019 року

    ВИБОРИ – Колишній міністр культури Теодор Палеологу є
    кандидатом у президенти від партії «Народний рух (ПНР). Його кандидатура була одноголосно
    схвалена у неділю членами Національної колегії за пропозицією почесного голови
    ПНР, колишнього глави держави Траяна Бесеску. У суботу делегати з’їзду Соціал-демократичної
    партії, «першої скрипки» у керівній коаліції висунули кандидатом у президенти
    лідера партії та прем’єр-міністра Віоріку Денчіле. До тепер про намір
    балотуватися у президенти вже заявили чинний глава держави Клаус Йоханніс,
    якого підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, лідер
    опозиційного альянсу USR-PLUS Дан Барна, Рамона Йоана Брюнсільс від невеличкої
    позапарламентської партії, а також актор та колишній депутат Європарламенту Мірча
    Дякону. Згідно зі ЗМІ і лідер Альянсу лібералів і демократів (при владі) Келін
    Попеску Терічану незабаром оголосить про свій намір поборотися за крісло
    президента. Вибори Президента Румунії пройдуть у листопаді цього року.

    УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у понеділок
    внесене на розгляд глави держави Клауса Йоханніса кандидатів на посади міністрів
    юстиції, освіти, внутрішніх справ та віце-прем’єра з економічних питань. Суддя
    Дана Гирбован може очолити Міністерство юстиції замість Ани Бірчалл, яка знову
    обійме посаду віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних партнерств,
    генеральний секретар СДП Михай Фіфор очолить Міністерство внутрішніх справ,
    сенатор Шербан Валека – Міносвіти, а на посаду віце-прем’єр-міністра з
    економічних питань запропонована кандидатура депутата Юліана Янку. Новина про
    висунення кандидатури судді Дани Гирбован на посаду міністра юстиції викликала
    жорстку критику опозиції, яка нагадує, що вона була гарячим прихильником
    суперечливої судової реформи, зокрема внесення ряду змін до законодавства,
    якими керівна коаліція намагалася підпорядкувати собі судову гілку влади і
    припинити боротьбу з корупцією.




    ПАРЛАМЕНТ -
    Наступного тижня відбудеться позачергова сесія Парламенту Румунії,
    скликана на прохання опозиції, яка
    вимагає скасування закону про амністію та помилування, а також суперечливої
    термінової постанови уряду №114, яку опозиція вважає надзвичайно «токсичною»
    для економіки Румунії. Постанова містить низку податково-бюджетних заходів, в
    тому числі так званий «податок на жадібність», запроваджучи додаткове
    оподаткування енергетичних компаній і банків, які, на думку керівної
    лівоцентристської більшості, отримують в Румунії неприродні і аморально високі
    прибутки. Представники Соціал-демократичної партії зауважують, що
    нормативно-правовий акт також передбачає підвищення пенсій з 1 вересня та
    обмеження цін на природний газ і електроенергію для населення.




    ЗОЛОТИЙ ОЛЕНЬ – Головний
    приз фестивалю Міжнародного фестивалю естрадної музики «Золотий олень», який
    традиційно проходить у місті Брашов отримала
    італійська співачка Еліза Гайотто. 12 солістів з десяти країн, в тому
    числі двоє з Румунії, боролися за трофей фестивалю. За рішенням журі в суботу
    ввечері подіум зайняли: 1 місце – Сара Де Блу з Австрії, 2 місце – Ральфс
    Ейландс з Латвії, 3 місце – Моніка Марія з Литви. Продовжуючи півстолітню
    традицію, учасники виконували, крім пісні з власного репертуару, й одну
    румунську пісню. У суботу на урочистому гала-вечері було вручено й кілька
    спеціальних призів, у тому числі і за найкраще виконання румунської пісні, яку Національне
    телебачення та Радіо Румунія присудили австралійському співаку Альфі Аркурі. Сьогодні
    програмою заходу передбачено вечір фольклору з найвідомішими співаками, в тому
    числі леутарами. Міжнародний фестиваль «Золотий олень» дебютував у 1968 році і
    проходив 18 разів, востаннє у 2018 році, коли організатори відзначили 50-річчя
    створення фестивалю.




    НАЦМЕНШИНИ – У місті Сігішоара, єдиній заселеній
    середньовічній фортеці у південно-східній Європі, сьогодні парадом етнорізноманітності завершився XVII-й Міжкультурний фестиваль «ProEtnica». Упродовж п’яти днів на головній сцені заходу виступали понад 50 художніх
    колективів усіх національних меншин Румунії, в тому числі української. На
    вулицях середньовічної фортеці були розміщені стенди народних майстрів та
    презентаційні стенди національних меншин. У цьому році новинкою фестивалю була
    «Літературна зала», розділ, у якому письменники національних меншин, а також
    письменники, які пишуть про нацменшини, представили свої твори, провели дебати,
    читання, презентації книг, виставки тощо. «ProEtnica» – це традиційний фестиваль, спрямований на
    заохочення соціальної взаємодії задля зміцнення міжетнічного миру в
    плюралістичному та демократичному суспільстві, сприяючи міжкультурному діалогу
    та мистецькій взаємодії.

  • 24 серпня 2019 року

    ПАКТ – З нагоди 80-ї річниці з дня укладення пакту,що призвів до розв’язання Другої світової війни, держави, які потерпали від
    нацистської Німеччини та Радянського Союзу зобов’язалися діяти
    разом для підвищення рівня обізнаності про тоталітарне
    минуле Європи. Міністри закордонних справ Естонії,Латвії,
    Литви, Польщі та Румунії у спільній заяві заявили, що пам’ять про жертв змушує прагнути до досягнення історичної справедливості. Міністри закликали уряди всіх країн Європи підтримати морально і
    матеріально продовження розслідувань злочинів тоталітаризму. У п’ятницю Президент Румунії Клаус Йоханніс з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв фашизму та
    комунізму підкреслив, що
    відзначення цього дня означає не лише вшанування пам’яті, а й більше рішучих
    дій в дусі справжньої демократії. Глава румунської держави також зазначив, що перед усіма спробами
    релятивізації злочинів фашизму та комунізму, рішуче засудження двох ідеологій у
    будь-яких їх проявах є обов’язковим. Нагадаємо, що на
    цьому тижні у Росії вперше були опубліковані радянські оригінали Договору про
    ненапад між Радянським Союзом і Німеччиною від 23 серпня 1939 року і секретного
    додаткового протоколу до нього, який розподіляв країни Східної Європи на зони
    впливу Берліна і Москви. У результаті цього Польща
    та країни Балтії були повністю окуповані, а Румунія була змушена у 1940 році, після ультиматуму, віддати Москві
    свої східні території, які сьогодні входять до складу Республіки Молдова та України.




    ВИБОРИ
    – На конгресі Соціал-демократичної партії, «першої скрипки» керівної коаліції,
    сьогодні була затверджена кандидатура прем’єр-міністра Віоріки Денчіле на пост президента Румунії. Крім неї про намір балотуватися в президенти вже
    заявили чинний глава держави Клаус Йоханніс, якого підтримує найбільша
    опозиційна Націнал-ліберальна партія, лідер опозиційного альянсу USR-PLUS Дан
    Барна та лідер Альянсу лібералів і демократів (при владі) Келін Попеску
    Терічану. Вибори Президента Румунії пройдуть у листопаді цього року. Учасники зїзду
    також затвердили кандидатів на посади міністрів юстиції, освіти, внутрішніх
    справ та віце-прем’єра з економічних питань, які наступного тижня будуть
    внесені на розгляд глави держави Клауса Йоханніса. Таким чином, суддя Дана
    Гирбован може очолити Міністерство юстиції замість Ани Бірчалл, яка знову
    обійме посаду віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних партнерств,
    генеральний секретар СДП Михай Фіфор очолить Міністерство внутрішніх справ, сенатор
    Шербан Валека – Міносвіти, а на посаду віце-прем’єр-міністра з економічних
    питань запропонована кандидатура депутата Юліана Янку. Новина про висунення
    кандидатури судді Дани Гирбован на посаду міністра юстиції викликала жорстку
    критику опозиції, яка нагадує, що вона була гарячим прихильником суперечливої
    судової реформи, зокрема внесення ряду змін до законодавства, якими керівна коаліція намагалася підпорядкувати собі судову гілку влади і припинити боротьбу з
    корупцією.




    BIAS -
    У Бухаресті, на території аеропорту ім. Анрі Коанде, проходить Бухарестське
    міжнародне авіашоу (BIAS) – 2019, найбільший повітряний парад у Румунії. Подія
    присвячена відзначенню 50-річчя роботи столичного аеропорту та 15 років від
    вступу Румунії в НАТО. В авіашоу беруть участь близько сотні військових і
    цивільних літаків та гелікоптерів, які продемонстрували різні акробатичні
    фігури. Завершиться захід концертом і масштабним феєрверком.




    ЗОЛОТИЙ ОЛЕНЬ -
    У місті Брашов (в центрі Румунії) сьогодні будуть оголошені переможці
    Міжнародного фестивалю естрадної музики «Золотий олень». 12 солістів з десяти
    країн, в тому числі двоє з Румунії, боролися за головний трофей. Перші два
    вечори були присвячені конкурсу виконавців. Продовжуючи півстолітню традицію,
    учасники виконали, крім пісні з власного репертуару, й одну румунську пісню. У
    неділю пройде вечір фольклору з найвідомішими співаками, в тому числі
    леутарами. Міжнародний фестиваль «Золотий олень» дебютував у 1968 році і
    проходив 18 разів, востаннє у 2018 році, коли організатори відзначили 50-річчя
    створення фестивалю.

  • 23 серпня 2019 року

    РІЧНИЦЯ – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв фашизму та комунізму, поширив заяву, в якій підкреслює, що відзначення цього дня означає не лише вшанування пам’яті, а й більше рішучих дій в дусі справжньої демократії. Через 80 років від підписання, 23 серпня 1939 р., радянсько-нацистського таємного пакту, президент Румунії також зазначає, що перед усіма спробами релятивізації злочинів фашизму та комунізму, рішуче засудження двох ідеологій у будь-яких їх проявах є обов’язковим. Він також згадав про рятівні дії короля Михая I та Збройних сил 23 серпня 1944 року, коли було прийняте рішення про вихід Румунії із союзу з Німеччиною та долучення до антинацистської коаліції, поряд із традиційними союзниками – англо-американцями. Багато істориків стверджують, що його рішення скоротило війну в Європі на півроку і врятувало сотні тисяч життів. Через три роки, коли країна фактично перебувала під радянською військовою окупацією та під управлінням комуністично-маріонеткового уряду, король Михай І був змушений зректися престолу і покинути Румунію. Він повернувся на Батьківщину лише після антикомуністичної революції 1989 року і помер в 2017 році на 96 році життя.




    ПАКТ – Міністри
    закордонних справ Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Румунії у п’ятницю
    підписали спільну декларацію з нагоди 80-ої річниці підписання пакту
    Ріббентропа-Молотова, в якій закликають уряди всіх європейських країн надавати
    як моральну, так і матеральну підтримку в розслідуваннях злочинів тоталітарних
    режимів. Про це йдеться в офіційній заяві, поширеній у п’ятницю МЗС
    Румунії. «Діючи узгоджено, ми можемо більш ефективно протистояти кампаніям з
    дезінформації та спробам маніпулювати історичними фактами. Ми повинні разом боротися
    з тоталітаризмом. Чітка і тверда позиція міжнародного співтовариства прокладе
    шлях до подальшого примирення» – йдеться у заяві. «Ми переконані, що сучасна Європа
    є безпечнішим місцем для всіх народів і, що вона готова твердо протистояти
    будь-якому прояву несправедливості. Ми вважаємо, що європейці ніколи більше не
    потерплять тоталітаризму чи геноциду проти будь-якого народу», – вважають міністри
    закордонних справ Естонії – Урмас Рейнсалу, Латвії – Едгарс Рінкевич, Литви – Лінас
    Лінкявічус, Польщі – Яцек Чапутович та Румунії – Рамона Менеску. У спільній заяві зазначається,
    що пакт між Радянським Союзом та нацистською Німеччиною спровокував Другу
    світову війну і приречив половину Європи на десятиліття страждань.




    УРЯД -
    Прем’єр-міністр Румунії та лідер соціал-демократів Віоріка Денчіле у п’ятницю
    після засідання Національного виконкому партії, оголосила кандидатів
    на посади міністрів юстиції, освіти, внутрішніх справ та віце-прем’єра з
    економічних питань, які будуть внесені на розгляд глави держави Клауса
    Йоханніса. Таким чином, суддя Дана Гирбован може очолити Міністерство юстиції
    замість Ани Бірчалл, яка знову обійме посаду віце-прем’єр-міністра з питань
    стратегічних партнерств, генеральний секретар СДП Михай Фіфор – Міністерство
    внутрішніх справ, сенатор Шербан Валека – Міносвіти, а на посаду віце-прем’єр-міністра
    з економічних питань запропонована кандидатура депутата Юліана Янку.




    ЗОЛОТИЙ ОЛЕНЬ -
    У місті Брашов (в центрі Румунії) триває Міжнародний
    фестиваль естрадної музики «Золотий олень». 12 солістів з десяти країн, в тому
    числі двоє з Румунії, боротимуться за головний трофей. Перші два вечори будуть
    присвячені конкурсу виконавців. Продовжуючи півстолітню традицію, учасники
    виконуватимуть, крім пісні з власного репертуару, й одну румунську пісню.
    Переможці будуть оголошені у суботу на гала-вечері вручення призів. У неділю
    пройде вечір фольклору з найвідомішими співаками, в тому числі леутарами. У той
    же час відбудуться концерти румунських і міжнародних зірок. Міжнародний
    фестиваль «Золотий олень» дебютував у 1968 році і проходив 18 разів, востаннє у
    2018 році, коли організатори відзначили 50-річчя створення фестивалю.

  • 22 серпня 2019 року

    ВИБОРИ -
    Національний виконавчий комітет Соціал-демократичної партії, «першої скрипки»
    керівної коаліції у Румунії, у п’ятницю, напередодні конгресу політичної сили,
    має розглянути і схвалити кандидатуру прем’єр-міністра Віоріки Денчіле на пост
    президента. Крім неї про намір балотуватися в президенти вже заявили чинний
    глава держави Клаус Йоханніс, якого підтримує найбільша опозиційна
    Націнал-ліберальна партія, лідер опозиційного альянсу USR-PLUS Дан Барна та
    лідер Альянсу лібералів і демократів (при владі) Келін Попеску Терічану. Вибори
    Президента Румунії пройдуть восени цього року.




    РІЧНИЦЯ – У
    п’ятницю виповнюється 75 років з того часу, як 23 серпня 1944 р. Король Румунії
    Міхай І вирішив заарештувати маршала Іона Антонеску, керівника пронімецького
    режиму в Бухаресті, вийти з коаліції з Німеччиною та приєднатися до своїх традиційних союзників англо-американців.
    Історики вважають, що його рішення скоротило війну в Європі на півроку і
    врятувало сотні тисяч життів. Через три роки, коли країна фактично перебувала
    під радянською військовою окупацією та під управлінням
    комуністично-маріонеткового уряду, король Михай І був змушений зректися
    престолу і покинути Румунію. Він повернувся на Батьківщину лише після
    антикомуністичної революції 1989 року і помер в 2017 році на 96 році життя.






    КОРУПЦІЯ – Національна
    антикорупційна дирекція Румунії скерувала до суду справу колишнього начальника Національної
    служби податкового управління Румунії Соріна Блежнара за фактом хабарництва. У
    цій справі також проходять і колишній заступник голови служби Віорел Коменіце,
    колишній заступник генерального комісара Сорін Флоря та дружина Соірна Блежнара.
    Прокурори стверджують, що Блежнар, Коменіце та Флоря через посередників отримали
    гроші від бізнесмена для кришування незаконного бізнесу компанії останнього. Гроші,
    призначені колишньому голові податкової служби, були отримані його дружиною від
    двох посередників бізнесменів. Прокурори управління по боротьбі з корупцією кажуть,
    що з травня 2011 року по квітень 2012 року Сорін Блежнар отримав 1,2 мільйона євро
    хабара, Коменіце – 960 тис. євро, а Флоря – 300 тис. євро.

    НАПРУЖЕННЯ – У Республіці Молдова спостерігається нове
    напруження усередині керівної коаліції, утвореної з Соціалістичної партії
    президента Ігоря Додона та проєвропейським блоком ACUM на чолі з прем’єр-міністром Майєю Санду та
    віце-прем’єр-міністром Андреєм Нестасе. Уряд оголосив 23 серпня днем жалоби. У
    цей день в 1939 р. був підписаний радянсько-нацистська угода відома як Пакт
    Ріббентропа-Молотова. У результаті цього в 1940 році СРСР висунув Румунії
    ультиматум й анексував східні румунські території, на яких була створена
    нинішня Республіка Молдова. Цього дня в Європі відзначають День пам’яті жертв
    тоталітарних й авторитарних режимів, таких як фашистський та комуністичний. З іншого боку Адміністрація Президента
    Республіки Молдова 24 серпня організовує святковий концерт з нагоди 75-річчя «визволення
    Р.Молдова від фашистської окупації», тобто повторної анексії Москвою цих земель,
    наприкінці Другої світової війни. На ньому буде присутній і міністр оборони
    Росії Сергій Шойгу, якого запросив його молдовський колега, соціаліст Павел
    Войку, без відома прем’єр-міністра Майї Санду. Остання зазначила, що з огляду
    на це відповідний візит має приватний, під час якого не буде підписано жодної
    офіційної угоди. Вона зажадала від міністра закордонних справ Ніку Попеску викликати
    молдовського посла в Москві для пояснень.




    ЗОЛОТИЙ
    ОЛЕНЬ
    – У місті Брашов (в центрі Румунії) у четвер стартує Міжнародний
    фестиваль «Золотий олень». У 19-му за рахунком фестивалі естрадної музики візьмуть
    участь відомі імена вітчизняної та світової музичної сцени, серед яких: Штефан Беніке
    молодший, Ірина Рімес та ірландський співак Ронан Кітінг. Перші два вечори будуть
    присвячені конкурсу виконавців. 12 солістів з десяти країн, в тому числі двоє з
    Румунії, боротимуться за головний трофей. Продовжуючи півстолітню традицію,
    учасники виконуватимуть, крім пісні з власного репертуару, й одну румунську
    пісню. Переможці будуть оголошені у суботу на гала-вечері вручення призів. У
    неділю пройде вечір фольклору з найвідомішими співаками, в тому числі леутарами. У той же
    час відбудуться концерти румунських і міжнародних зірок. Міжнародний фестиваль «Золотий
    олень» дебютував у 1968 році і проходив 18 разів, востаннє у 2018 році, коли
    організатори відзначили 50-річчя створення фестивалю.




    РІВЕНЬ
    ЖИТТЯ
    – Річний чистий дохід на душу населення в Румунії у минулому році збільшився
    на 18%, сягнувши 5.083 євро. Принаймні це випливає з дослідження, опублікованого
    компанією GfK Румунія. Найбільш розвиненими є столиця і повіти Клуж, Тіміш та Їльфов.
    На протилежному кінці списку – повіти Ботошань (північний схід), Васлуй (схід),
    Келерашь (південний схід) та Джурджу (південь), де купівельна спроможність
    значно нижча середнього по Румунії. Дослідження також відзначає підвищення
    рівня життя в повітах Брашов і Сібіу, регіонах, де окреслюється нова промислова
    зона Румунії, що залучає великі інвестиції. Індекс купівельної спроможності,
    який вимірюється GfK, являє собою чистий річний дохід на душу населення, із зарплати,
    пенсії, допомоги по безробіттю та допомоги по догляду за дитининою після
    вирахування податків та соціальних внесків.

  • 17 серпня 2019 року

    ВІЗИТ ДО США – Президент Румунії Клаус
    Йоханніс 19-20 серпня на запрошення президента США Дональда Трампа здійснить
    офіційний візит у Вашингтон. Лідери двох країн зустрінуться 20 серпня та
    обговорять подальше зміцнення та розширення Стратегічного партнерства між
    Румунією та США у всіх його вимірах. З цієї нагоди глава румунської держави
    підкреслить, що Румунія залишається потужним стратегічним партнером та
    відповідальним і надійним союзником США, а одним з пріоритетів зовнішньої
    політики Румунії є зміцнення трансатлантичних відносин та безпека
    євроатлантичного простору. Клаус Йоханніс заявив, що хотів би обговорити з
    Дональдом Трампом кількість американських військовослужбовців у Румунії,
    уточнивши, що його країна готова прийняти більше американських військових. Під
    час зустрічі буде розглянуто й питання лібералізації США візового режиму для громадян
    Румунії. З іншого боку, як повідомляє Білий дім американський президент буде
    радий відзначити разом зі своїм румунським колегою 30-ту річницю падіння комунізму
    в Румунії та 15 років набуття Румунією членства в НАТО. Клаус Йоханніс та Дональд Трамп
    зустрілися у Білому домі і в 2017 році. Вони обговорили перспективу поглиблення
    та розширення Стратегічного партнерства між Румунією та США на всіх рівнях.






    МУЗИКА – З 16 серпня протягом одного місяця
    румуни мають вибрати шість пісень, що представлятимуть Румунію у першій «Книзі
    пісень Європейського Союзу». До тепер свої улюблені пісні вже вибрали 65 тис
    європейців з 26 держав. Про це повідомляє на своєму веб-сайті ініціатор заходу
    – організація «Книга пісень ЄС». Проект був розроблений цією некомерційною
    організацією без будь-якого політичного чи фінансового зв’язку з Євросоюзом.
    Перша збірка «Книга пісень ЄС» вийде до Дня Європи 9 травня 2020 року.


    САМОБУТНІСТЬ – Сьогодні завершив роботу
    XVII-ий Літній університет, який щорічно проходить у селищі Ізвору Мурешулуй Харгітського повіту, що в
    центрі Румунії. У цьому році темою заходу була «Румунія та румуни звідусіль,
    через рік від Сторіччя Великого Возз’єднання». Учасники обговорили такі питання
    як «Збереження самобутності румунів в Україні та Республіці Молдова на тлі геополітичних
    подій в регіоні та румунський національний інтерес», «Політика парламентських
    партій та державних інститутів щодо румунів звідусіль та румунів, які мешкають у
    поліетнічних та поліконфесійних регіонах Румунії». У роботах брали участь курсанти
    з Румунії, Республіки Молдова, України, Угорщини, Сербії, Болгарії та країн з
    чисельною румунською діаспорою, викладачі провідних румунських та іноземних
    вищих навчальних закладів, представники громадянського суспільства та ЗМІ.






    BRUA -
    Газопровід BRUA, який забезпечить транспортування каспійського та
    чорноморського газу у Болгарію, Румунію, Угорщину та Австрію буде введений в
    експлуатацію лише у грудні 2020 року, з однорічним запізненням. Ця інформація
    міститься у фінансовому звіті за перше півріччя румунської компанії «Трансгаз».
    Причинами затримки є складнощі з виконанням тендерних процедур, доопрацювання
    та вдосконалення законодавчої бази, виявлення археологічних пам’яток та
    несприятливі погодні умови, що проявлялися протягом тривалих періодів часу, а
    також продовження переговорів з окремими власниками або користувачами земель зазначили
    в компанії. Минулого місяця Міністерство економіки Румунії повідомило, що газопровід
    BRUA побудований наполовину, а три компресорні станції готові на 80-90%. Обсяг
    інвестиційних витрат на першому етапі здійснення проекту BRUA становить майже
    500 мільйонів євро. ЄС надав грант у розмірі 179 мільйонів євро. Румунія через
    Міністерство економіки володіє майже 60% акцій кампанії «Трансгаз», а решта
    торгується на фондовій біржі.




    УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії та лідер
    Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле заявила, що на початку наступного
    тижня направить на розгляд глави держави Клауса Йоханніса кандідатури на посади
    міністра освіти, міністра внутрішніх справ та віце-прем’єра з економічних
    питань, в умовах, коли строк тимчасового виконання обов’язків керівників відповідних
    відомств іншими міністрами закінчився 15 серпня. Віоріка Денчіле також сказала,
    що спершу відповідні кандидатури будуть погоджені
    на засіданні членів Національного виконавчого комітету керівної СДП.



  • Рок та заперечення в комунізмі

    Рок та заперечення в комунізмі

    Рок-музика в Румунії була в 1970-1980 роках способом диференціації від офіційної музики тих часів. Окремі рок-співаки намагалися ще більше, а саме виступати у певній формі проти тодішнього стану речей. Запозичена із Заходу в середині 1960-х років, біт-музика у Румунії мала скромні прояви, однак з неї розвинулась рок-музика 1970-х рр. Офіційним музичним каноном культурної політики була так звана естрадна музика, якій були присвячені чимало музичних фестивалів, такі як Золотий Олень або Мамая.

    Рок-гурти Phoenix (Фьонікс), Sfinx (Сфінкс), Timpuri noi (Нові часи) й окремі виконавці, серед яких: Дорін Лівіу Захарія, Александру Андрієш, Мірча Флоріан намагалися висміювати офіційну музику, яка обмежувала свободу творчості та контакт із музикою з Заходу. Ми говорили з Емілем Іонеску, професором Факультету румунської мови та літератури Бухарестського університету про рок і заперечення у 1970 роках. Ось, що він сказав: Я був вражений темою заперечення, бажанням тих, хто творили рок-музику, які намагалися відрізнятися, утверджувати відмінну ідентичність від музикантів, які дотримувалися музичних канонів тих часів. З цієї точки зору, румунський рок для мене був дуже сильним сигналом лібералізму, в тому числі політичним сигналом, бажанням заперечувати канони тих часів. А це мало велике значення, тому що на відміну від поезії, яка має більш низьке проникнення в громаді, музика, зокрема рок, може впливати на молодь й з ідеологічної точки зору. Саме тому я вважаю, що музика є більш проникливою. Я маю на увазі музику гурту Sfinx (Сфінкс), зокрема такі пісні як: «Не боїмось» і «Хора парубків» та «Політ журавлів» – чудова композиція. Протягом 80-х років, для мене, великим символом рок-заперечення був гурт Iris (Ірис), особливо з піснею «Поїзд без провідника».

    Можливості заперечення були, однак, обмеженими, виконавці усвідомлювали той факт, що вони живуть в комунізмі, в режимі відомому своїм репресивним апаратом. Вони не повинні були порушувати певні ліміти. Еміль Іонеску торкнувся цих обмежень: Важко уточнити, якими були ці ліміти, яких видумав режим. Зрозуміло, що режим знав про те, що відбувалося та що саме співалося. Це мені дуже ясно. Дуже важливо було те, що члени гурту Сфінкс або Ірис, або ще раніше Фьонікс, дійсно висловлювали заперечення. Іноді вони виражали його у різних формах, а іноді безпосередньо. Період Фьонікс був періодом безпосереднього заперечення, зокрема піснею Мати, мати та інші. У ті часи всі знали, про кого йде мова у пісні «Поїзд без провідника» гурту Ірис. Пісня «Хора парубків» є непрямою формою заперечення на підставі вірша румунського поета Тудора Аргезі. Пісня «Ми не боїмось» теж гурту Сфінкс є надзвичайним музичним запереченням. На цей раз йде мова про виразність.»


    Як правило, для того, щоб бути успішною, пісня повинна також мати привабливу музику і текст. Але щоб заперечувати реалії комунізму, текст мав бути набагато кращим, ніж зазвичай. Еміль Іонеску: Більш важливим був той факт, що вірші були проспівані. Коли виступаєш з такими піснями як «Мати мати», або Все одно, я як ви, або Хора парубків в клубі, перед двома-триста людей, має місце певна згуртованість, яка залежить як від тексту, так і від музики. Йде мова про ту згуртованість, яка єднає людей, які поділяють окремі цінності. Період найбільших мистецьких досягнень гурту Фьонікс не був період заперечень, а той період коли Фьонікс повинен був переосмислюватися, наново відкрити себе, тому що члени гурту вже не могли нікуди виступати, а ні по радіо, а ні в культурних будинках. Їм довелося відновити себе. І це їм вдалося завдяки поету Шербану Фоарце, який надав гурту нового імпульсу.


    Рок-гурт Фьонікс був рок-гуртом, який вважався найбільш бунтівним, члени якого покинули Румунію в 1977 році. Після них залишився рок-альбом Cantafabule, (Кантафабули), який вважається найкращим румунським рок-альбомом усіх часів. Але гурт в останні роки перед їхнього від’їзду вже зовсім не заперечував встановленні канони в галузі музики. Еміль Іонеску пригадує найтемніші 80-ті роки: Шедевр румунського року не входить безпосередньо до моєї тематики. Заперечення має місце тоді, коли виступаєш проти тодішніх встановлених форм ідеологічного і музичного канону. Фьонікс не заперечував нічого, вони утверджували нову ідентичність, народжувався румунський етно-рок, вони стверджували нову ідентичність, яку партійні не могли заперечувати. Партія вже не могла сказати, що те, що вони співають не дозволяється. У віршах згадувався Середньовічний період, казкові тварини, їх музика була дуже цікавою та витонченою, був новий стиль. Світ був жахливо сірим у 1980-х роках, а такі пісні як Поїзд без провідника мали більш велике значення. Ці хлопці робили щось надзвичайне тоді, коли все було сірим і ніхто не бачив кращих перспектив.

    Рок і заперечення йшли разом в Румунії комуністичної партії. Але кожен зі своїми обмеженнями і самообмеженнями.

  • 25 листопада 2018 року

    БРЕКЗИТ – Лідери країн-членів Європейського Союзу у неділю схвалили Угоду про вихід Великобританії з
    європейської спільноти і прийняли заяву, в якій викладаються принципи відносин з Великою Британією після БРЕКЗИТу. Лідери 27 держав-членів у
    Брюсселі також висловилися за «тісні стосунки з Лондоном» після БРЕКЗИТу. Угода визначає юридичні умови виходу
    Великобританії з ЄС, який станеться 29 березня 2019 року. Політична декларація,
    яка супроводжує угоду, підкреслює спільні цілі Лондона і Брюсселя. Румунію на Брюссельському
    саміті представив Президент Клаус Йоханніс. Напередодні схвалення Угоди про БРЕКЗИТ
    він заявив, що цей документ є сприятливим для Румунії, а права румунів, які
    проживають у Великій Британії відмінно захищені.




    ОСВЯЧЕННЯ СОБОРУ
    – Вселенський Патріарх Константинопольський Варфоломій і Патріарх Румунської
    Православної Церкви Даниїл сьогодні звершили чин великого освячення Собору
    Спасіння Нації в Бухаресті. В освяченні собору взяли участь десятки тисяч
    румунів з усієї країни. Ідея будівництва представницького для румунської нації
    Собору виникла щойно після здобуття незалежності держави, після війни 1877-1878
    років, коли стало очевидно, що жоден храм у Бухаресті не був достатньо містким,
    щоб прийняти всіх віруючих. Румунія відзначає 1 грудня 100-річчя Великого
    возз’єднання всіх румунських історичних провінцій в єдину національну державу -
    Королівство Румунія.




    АВТО – За даними
    Євростату у 2017 році тільки 7% населення ЄС не могло дозволити собі автомобіль,
    проте в Румунії цей відсоток був більш ніж учетверо більшим. Крім Румунії,
    серед країн-членів ЄС не можуть дозволити собі купити автомобіль ще більше
    20% громадян Болгарії та Угорщини. З іншого боку, список країн ЄС з
    найменшим відсотком громадян, для яких автомобіль недоступна розкіш очолюють Кіпр і
    Мальта, де тільки 1,7% від загальної чисельності населення не мають автомобіля.
    Що стосується Румунії, то частка населення, яка не дозволила собі машину скоротилася з 32,9% в 2016 році до 29,8% в
    2017 році. За даними Дирекції з питань видачі посвідчень водія та реєстрації
    транспортних засобів автомобільна транспортна система Румунії перевищує 7,6 млн транспортних засобів, що на 9% більше, ніж у
    попередньому році. Із них у Бухаресті було зареєстровано більше 1,3 млн. транспортних
    засобів.


    МУЗИКА – У Бухаресті
    сьогодні завершується Міжнародний фестиваль радіооркестрів «РадіРо», який
    проводить Румунське радіо, концертом Національного симфонічного оркестру Ірландського
    радіо, який виконає твори Петра Чайковського. У суботу на головній сцені
    фестивалю виступив Оркестр італійської Швейцарії – Лугано. Програма єдиного в
    світі фестивалю радіооркестрів, який в цьому році відбувається вчетверте,
    включає 8 концертів симфонічної музики і, вперше на цьому фестивалі, 4 концерти
    джазової музики. Четвертий Міжнародний
    фестиваль радіооркестрів «РадіРо» зібрав більше 9000 глядачів. Усі концерти Румунське радіо транслювало наживо,
    а також були відзняті та будуть показані пізніше по національному телебаченню і
    транслюватимуться радіостанціями членами Європейської мовної спілки.


    ГАНДБОЛ – Жіноча
    збірна Румунії з гандболу стала переможцем 50-го Міжнародного
    турніру «Карпати Трофі», який пройшов у Бухаресті. У фіналі змагання у суботу
    перша гандбольна команда Румунії обіграла команду Румунії Б з рахунком 33:24. Чинний
    олімпійський чемпіон, збірна Росії, завоювала бронзу. У матчі за третє місце
    росіянки перемогли команду Сербії з рахунком 33:32. Турнір «Карпати Трофі» став
    останньою перевіркою для румунської жіночої збірної перед чемпіонатом Європи у
    Франції в грудні, де румунки гратимуть у групі з Чехією, Німеччиною та Норвегією.
    Жіноча збірна Румунії посіла 5-е місця на чемпіонаті Європи у 2016 році, а
    найкращим досягненням румунської команди є бронзові медалі на континентальні першості 2010 року.

  • 24 листопада 2018 року

    ЦЕРКВА – Вселенський Патріарх Константинопольський Варфоломій і Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл у суботу були прийняті Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом. Патріарх
    Варфоломій перебуває з 4-денним візитом у Румунії для участі у чині освячення Собору Спасіння Нації в
    Бухаресті. Президент Йоханніс підкреслив, що для румунських православних віруючих як в
    країні, такі за її межами ця подія є святом з особливим історичним та символічним навантаженням. Румунія відзначає 1 грудня 100-річчя Великого возз’єднання всіх
    румунських історичних провінцій в єдину національну державу – Королівство
    Румунія.







    БРЕКЗИТ – Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза ​​Мей сьогодні відбуде до Брюсселя
    для обговорення останніх деталей перед вирішальним засіданням лідерів країн ЄС
    на тему БРЕКЗИТу, наміченим на неділю, – повідомляє агентство Франс-Пресс. Пані
    Мей проведе переговори з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером і головою
    Європейської ради Дональдом Туском. Французьке агентство нагадує, що
    прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес пригрозив накласти вето на угоду, якщо до її
    тексту не будуть внесені зміни щодо статусу Гібралтару, що перебуває під
    британським управлінням, але на який має претензії Іспанія. Вимоги офіційного Мадрида
    є останньою перешкодою на шляху до одностайного схвалення угоди європейськими
    лідерами, після того як учасникам переговорів вдалося узгодити умови виходу
    Великої Британії з ЄС. Брюссель і Лондон зуміли домовитися про «політичну
    декларацію», яка забезпечує основу для подальших відносин між сторонами, особливо
    в сфері торгівлі. Президент Клаус Йоханніс представлятиме Румунію у неділю на засіданні
    Європейської ради в Брюсселі, метою якої є схвалення угоди про вихід Великої
    Британії з Європейського Союзу. У листі до Генеральної Асамблеї Європейського
    центру з робочих питань, президент напитав, що вперше від вступу до Євросоюзу в
    2007 році Румунія, під час головування у Раді ЄС, управлятиме великими проблемами, що стоять перед співтовариством, такими як БРЕКЗИТ, переговори довкола Багаторічних
    фінансових рамок ЄС після 2020 року та міграція.




    МУЗИКА – У
    Бухаресті триває Міжнародний фестиваль радіооркестрів «РадіРо», який проводить
    Румунське радіо. Сьогодні на головній сцені фестивалю виступає Оркестр
    італійської Швейцарії – Лугано. У п’ятницю шанувальники класичної музики були
    запрошені на концерт Філармонічного оркестру Бі-Бі-Сі. Програма єдиного в світі фестивалю радіооркестрів, який в цьому році
    відбувається вчетверте, включає 8 концертів симфонічної музики і, вперше на
    цьому фестивалі, 4 концерти джазової музики. Усі концерти транслюються
    Румунським радіо наживо, а також записані та будуть показані пізніше по
    національному телебаченню і транслюватимуться радіостанціями членами
    Європейської мовної спілки.


    БЕЗРОБІТТЯ – У
    Румунії рівень безробіття станом на кінець жовтня склав 3,33%. Таким чином цей показник трохи зменшився порівняно з попереднім місяцем та є меншим ніж зареєстрований наприкінці аналогічного місяця минулого року. За даними
    Національного агентства з працевлаштування у жовтні кількість безробітних
    становила близько 290 тис осіб. Більшість із них не отримують допомоги по
    безробіттю і зосереджені переважно в сільській місцевості. За віковою групою
    найбільшу частку безробітних складають
    румуни віком від 40-49 років, а за рівнем освіти – ті, хто не закінчив школу або
    з низьким рівнем освіти.



  • Культурні заходи організовані Радіо Румунія

    Культурні заходи організовані Радіо Румунія

    У неділю, оплески лауреатам Книжкового ярмарку Гаудеамус практично наклалися на перші акорди Міжнародного фестивалю радіо-оркестрів РадіРо. Обидві є провідними культурними подіями, організованими Радіо Румунія і присвяченими цього року відзначенню як 90-річчя виходу в ефір першої передачі суспільного радіо, так і Сторіччя Великої Румунії.

    Темою 25-го Книжкового ярмарку Гаудеамус, який пройшов з середи по неділю в бухарестському виставковому центрі РОМЕКСПО, було також Століття Румунії, після того, як в останні роки центральними подіями були заходи та презентації книг спеціальних гостей ярмарку із США, скандинавських країн, Ізраїлю або Російської Федерації.

    Музей Румунської літератури у співпраці з Радіо Румунія та столичною мерією виставив 600 томів, присвячених Великому Об’єднанню 1918 року, коли, наприкінці Першої світової війни у підпорядкування Бухареста перейшли усі провінції з переважно румунським населенням, які до тоді перебували під окупацією Австро-угорської та Російської імперій.

    Премію за видатні заслуги у книговидавничій сфері отримали видавництва «Prut», «Ştiinţa», «Arc» та «Cartier» з Кишинева, а також видавництва «Şcoala Ardeleană» і «Casa Cărţii de Ştiinţă» з міста Клуж Напока «за вражаючий результат у вітчизняній книговидавничій справі до Сторіччя Великої Румунії». Лауреатами премії ювілейного книжкового ярмарку за підсумками голосування відвідувачів, стали й видавництва «Humanitas», «Polirom» і «Nemira» традиційні лідери румунського книжкового ринку. «Найбажанішою книгою ярмарку» стала книга Ігоря Берглера 6 історій з чортами, а перекладачка Валі Флореску отримала нагороду за найкращий переклад – книги Жінка з чоловіками Річарда Форда.

    До наступної неділі література поступається музиці. У Залі Радіо та Залі Аудиторіум Національного музею мистецтва пройдуть 8 симфонічних концертів і, вперше на цьому фестивалі, 4 концерти джазової музики. Серед гостей налічуються видатні оркестри, диригенти та солісти світового рівня. Цього року до Бухареста повертається найдавніший європейський радіоркестр – Симфонічний оркестр Лейпцизького радіо (MDRLeipzigRadioSymphonyOrchestra), а три інших знаменитих колективів уперше виступатимуть на головній сцені Румунського радіо: Філармонічний оркестр Бі-Бі-Сі (BBC Philharmonic) – Велика Британія, Оркестр італійської Швейцарії – Лугано (Orchestra della Svizzera italiana – Lugano) – Швейцарія і Національний симфонічний оркестр Ірландії (RTÉ). Усі концерти фестивалю транслюються наживо Радіо Румунія, а також записані та будуть показані пізніше по національному телебаченню і транслюватимуться радіостанціями членами Європейської мовної спілки.

  • 19 листопада 2018 року

    ПОЛІТИКАЧлени
    Національного виконавчого комітету Соціал-демократичної партії, головної
    складової керівної коаліції у Румунії, сьогодні схвалили кілька кадрових перестановок в уряді Віоріки
    Денчіле. Таким чином колишній
    міністр з питань бізнес-середовища Ілан Лауфер повернеться до уряду на посаду
    віце-прем’єр-міністра та міністра розвитку. Габрієль Леш очолить Міністерство
    оборони після того, як напередодні Міхай Фіфор вирішив піти у відставку, щоб
    присвятити себе зміцненню партійної команди в рамках підготовки до наступних
    виборів. Голова Комітету з бюджету, фінансів та банків Палати депутатів Маріус
    Будей очолить Міністерство праці замість Лії Олгуци Васілеску, яка обійме
    посаду міністра транспорту. І міністерства
    економіки, культури, комунікацій, а також молоді і спорту матимуть нових
    керівників. Під час засідання виконкому СДП мер Бухареста Габрієла Фіря подала
    у відставку з посади заступника голови партії та т.в.о голови столичної філії
    СДП. Крім цього члени виконавчого комітету більшістю голосів прийняти рішення
    про розпуск проводу філії СДП в повіті Ільфов, яку також очолювала Габрієла
    Фіря. Останнім часом вона піддала різкій критиці дії лідера
    Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні.






    ЮСТИЦІЯ – Колегія з питань прокурорів Вищої ради магістратури на дала згоду на
    відставку Генерального прокурора Румунії Августіна Лазера, за поданням міністра
    юстиції Тудорела Тоадера. Згода ВРМ має дорадчий характер, а остаточне рішення
    має прийняти Президент Клаус Йоханніс. Раніше Генеральний прокурор оскаржив у
    судовому порядку висновки міністра юстиції про його управлінську роботу, що
    стоїть в основі ініціативи про відставку. Водночас Августін Лазер звернувся до
    Апеляційного суду повіту Алба з клопотанням про призупинення процедури
    відставки, яке суд має розглянути у вівторок. Президент Румунії заявив, що не прийматиме
    жодного рішення в цьому питанні до оприлюднення рішення суду. Міністр Тудорел
    Тоадер ініціював процедуру звільнення Генерального прокурора 24 жовтня,
    звинувативши останнього передусім у невиконанні своїх повноважень. У відповідь Августін
    Лазер заявив, що всі рішення приймав з дотриманням конституційних принципів і
    цінностей. Нагадаємо, що минулого тижня Європейська комісія опублікувала звіт
    про стан правосуддя в Румунії, в якому серед рекомендацій налічується негайне
    призупинення процедури призначення і звільнення прокурорів з керівних посад.




    ВІЗИТ – Комісар ЄС з питань юстиції Вера Юрова здійснює
    дводенний офіційний візит до Румунії. Вона зустрінеться у вівторок з
    Президентом Клаусом Йоханнісом, з міністром юстиції Тудорелом Тоадером, а також
    з іншими представниками румунської
    влади. Головною метою візиту є обговорення пріоритетів в сфері юстиції в
    перспективі Румунського головування в Раді ЄС і останні зміни в сфері правосуддя.
    Теж в контексті майбутнього головування Румунії в Раді ЄС у першій половині
    2019 року, в Бухаресті в середу відбудеться конференція голів Європейського
    парламенту з Урядом Румунії. У заході візьмуть участь прем’єр міністр Румунії
    Віоріка Денчіле, міністри, голова Європейського парламенту Антоніо Таяні,
    генеральний секретар Європарламенту Клаус Велле, а також лідери дев’ятьох найбільших
    європейських політичних сил. Віоріка Денчіле заявила, що будуть розглянуті такі
    питання, як: майбутній бюджет Європейського Союзу, Брекзит і політика безпеки.




    ЄВРОСОЮЗ
    – Глава румунського зовнішньополітичного відомства Теодор Мелешкану взяв участь
    у засіданні Ради міністрів закордонних справ, що проходить у Брюсселі. На порядку
    денному були – актуальні питання, такі як ситуація у Центральній Азії, Боснії та
    Герцеговині та Україні. Міністри закордонних справ також провели спільне робоче
    засідання з міністрами оборони з питань європейської безпеки та оборони і схвалили
    висновки Ради з цього питання. Під час робочого обіду міністри закордонних справ
    країн-членів ЄС обмінялися думками щодо останніх подій в Ємені.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває Міжнародний
    фестиваль радіооркестрів «РадіРо», який проводить Румунське радіо. Сьогодні на
    головній сцені фестивалю виступає Симфонічний оркестр Лейпцизького радіо,
    Німеччина. Програма єдиного в світі фестивалю радіооркестрів, який в цьому році
    відбувається вчетверте, включає 8 концертів симфонічної музики і, вперше на
    цьому фестивалі, 4 концерти джазової музики. Усі концерти транслюються
    Румунським радіо наживо, а також записані та будуть показані пізніше по
    національному телебаченню і транслюватимуться радіостанціями членами
    Європейської мовної спілки.




    НЕГОДА -
    Міністерство закордонних справ Румунії інформує румунських громадян, які
    транзитують або планують відвідати сусідню Болгарію, що сьогодні і завтра по
    всій країні очікуються снігопади і сильні вітри. Найбільше від негоди
    потерпають регіони Відін, Варна, Софія, Веліко Тирново та Пловдив. МЗС Румунії
    нагадує, що Через сильні дощі і сильний вітер, червоний код небезпеки
    оголошений також в іспанському регіоні Валенсія.