Tag: НАТО

Румунія виділіть у 2015 році 500 000 євро на забезпечення кібер-захисту України. Відповідна постанова уряду, прийнята наприкінці минулого року, була опублікована у вівторок в Офіційному віснику.

Нагадаємо, що 2 грудня на засіданні Комісії НАТО-Україна на рівні міністрів закордонних справ, глава румунського зовнішньополітичного відомства Богдан Ауреску повідомив про початок роботи спеціального трастового фонду НАТО, спрямованого на підвищення ефективності боротьби із кіберзлочинністю і на розвиток систем кібернетичного захисту України у відповідності з найбільш прогресивними стандартами країн-членів НАТО.

З огляду на досвід Румунії у сфері ІТ-безпеки Північноатлантичний альянс доручив Бухаресту очолити процес збору коштів і забезпечення захисту українського кіберпростору.

На початку грудня міністри закордонних справ країн-членів НАТО ухвалили запуск пяти трастових фондів для допомоги Україні в реформі оборонної сфери, рішення про утворення яких було прийняте на саміті в Уельсі на початку вересня у відповідь на дії Російської Федерації в Криму та на сході України.

Передбачається, що обсяг кожного з цих фондів, спрямованих на військові реформи в Україні має сягнути до 1 млн євро. Перший трастовий фонд стосується модернізації систем звязку та автоматизації Збройних сил України у відповідності з сучасними стандартами; другий – створено з метою перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців-учасників АТО в Україні. Третій — фінансуватиме програми фізичної реабілітації (протезування) поранених військовослужбовців України; четвертий — передбачає реформування систем логістики і стандартизації Збройних сил України; і, нарешті, пятий трастовий фонд НАТО покликаний боротися з кіберзлочинністю згідно з найбільш прогресивними стандартами країн-членів НАТО. З огляду на досвід Румунії у сфері кіберзахисту, Північноатлантичний альянс доручив Бухаресту очолити процес забезпечення захисту українського кіберпростору.

У звязку з цим міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив: “На саміті у Великобританії Румунія висловила готовність очолити цей фонд забезпечення кіберзахисту України. З того моменту і до грудня ми працювали дуже інтенсивно, а Румунська служба інформації, якій я повинен подякувати за дуже важливу роботу, у співпраці з Міжнародним секретаріатом Альянсу та представниками української влади протягом цього періоду зуміла побудувати структуру та засади функціонування фонду. Завдяки цьому 2 грудня на засіданні комісії НАТО-Україна я зміг оголосити запуск цього фонду оперативної підтримки, що привітали всі присутні, включно й Генеральний секретар НАТО. У цей момент, або починаючи з цього моменту, Румунія, яка отримала статус головуючої країни, має завдання збору добровільних внесків держав-членів НАТО. Очевидно, що й Румунія буде контрибутором і, звичайно, коли у нас будуть точні дані про внески всіх країн, ми оголосимо ці суми. Мова йде про сотні тисяч доларів, які будуть виділені союзниками, які вже заявили про намір внести кошти в Трастові фонди для України. Я вже мав переговори з цього питання з низкою представників країн-членів НАТО і з оптимізмом дивлюся у майбутнє та переконаний, що фонд вдосконалення і розвитку систем кіберзахисту України буде успішним.”

Ще у вересні, в розпал конфлікту на сході України, за підсумками екстреного засідання Верховної ради оборони країни, президент Траян Бесеску озвучив готовність Румунії очолити проект НАТО щодо забезпечення кібероборони сусідньої України. Румунія, як країна, що є визнаним лідером у сфері кіберзахисту відповідатиме за політичну та фінансову підтримку щодо реалізації проекту, та, разом з українськими фахівцями, побудує архітектуру інформаційної системи, яка має захистити провідні установи української держави. Так само, Румунія забезпечить і професійну підготовку українських фахівців та надасть технічну допомогу для максимально ефективного використання створеної системи кібербезпеки України. Румунська розвідувальна служба має значний досвід у сфері кібербезпеки не лише на національному рівні, а й в рамках НАТО, зокрема в процесі реалізації численних спеціальних платформ і шляхом активної участі у навчаннях, таких як Cyber Coalition — 2014, які пройшли наприкінці листопада в Естонії.

З урахуванням нинішнього напруженого контексту в регіоні, Бухарест постійно наполягає на зміцненні всього східного флангу НАТО, зокрема на розміщенні на своїй території постійних сил швидкого реагування країн Альянсу. Водночас днями глава зовнішньополітичного відомства Румунії прямо відкинув звинувачення Москви, про те, що елементи американської системи ПРО, розміщені на румунській базі Девеселу спрямована проти Росії. «Не можна стверджувати, що 24 перехоплювача, що будуть розміщені в Румунії, і ще 24, котрі, ймовірно, будуть розміщені в Польщі в 2018 році, можуть вплинути на здатність Росії вдарити сотнями міжконтинентальних ракет особливої потужності і з усіма їх заходами захисту та ухилення від можливих перехоплень», – сказав Богдан Ауреску, додавши що всі заяви Москви з цього питання є виключно політичними. «Чому ця система викликає стурбованість у Москві? Тому що вона являє собою постійну американську присутність на території Румунії, тобто гарантією безпеки для Румунії, а також є гарантією того, що Румунія не повернеться в іншу сферу впливу», – підбив підсумок Богдан Ауреску.

Тим часом Сполучені Штати Америки продовжують приділяти особливу увагу ситуації, що склалася в Україні. Про це в інтервю нашій радіостанції заявив заступник помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії Хойт Йі: “Я не хочу «спекулювати» щодо того, що буде далі. Але наша позиція дуже чітка: угоди, підписані у вересні в Мінську мають повністю виконуватися, сторони мають дотримуватися режиму припинення вогню, повинні бути виведені з України війська, які не належать цій країні, Україна повинна мати контроль над своїм міжнародно визнаним кордоном, має бути виведене важке озброєння завезене в Україну сепаратистами і треба поважати цілісність і суверенітет України. Ми завжди були твердим прихильниками і брали участь у забезпеченні безпеки і процвітання Центральної та Східної Європи. Ця реальність не зміниться, а навпаки стане ще сильнішою.”

Остання поправка до Держбюджету Румунії на поточний рік

Уряд Румунії у винятковому порядку затвердив третю корекцію Державного бюджету на поточний рік. Більшість коштів була спрямована на виплату грошей у відповідності до виграних бюджетниками судових справ щодо повернення частки зарплат, урізаної урядом кілька років тому. Додаткові кошти були виділені на погашення заборгованостей ряду органів місцевого самоврядування і лікарень, а також для відшкодування шкод Національним управлінням з майнової реституції. Міністр з бюджетних питань Даріус Вилков заявив, що таким чином бюджет на 2015 рік буде звільнений від обовязку сплати понад 1 млрд леїв: “Як МВФ, так і Єврокомісія підтримують проект щодо внесення поправки і оцінюють те, що уряду вдалося раніше, вже у 2014 році, виконати платіжні зобовязання, створюючи, таким чином, більші фіскальні можливості для 2015 року.” Уперше, заборгованість перед державним бюджетом та місцевими бюджетами буде дорівнювати нулю, тоді як загальний дефіцит державного бюджету не перевищив плановий рівень у 2,2% від ВВП. Румунська влада оголосила, з іншого боку, значне збільшення наступного року бюджетів декількох відомств, зокрема міністерств охорони здоровя, освіти і транспорту. Міністр Даріус Вилков, стверджує, водночас, що в проекті Державного бюджету на 2015 рік не передбачено ніякого збільшення податків, а особливий наголос ставиться на інвестиціях з європейських фондів.

НАТО – Румунія – Україна

Міністр закордонних справ Богдан Ауреску взяв участь, у вівторок, у Брюсселі, у засіданні Комісії Україна-НАТО, в ході якого підкреслив важливість зміцнення особливого партнерства між Україною та Північноатлантичним альянсом і підтвердив підтримку Румунії щодо наближення України до НАТО. Згідно прес-релізу МЗС Румунії, Ауреску оголосив, у цьому контексті, про початок роботи трастового фонду НАТО з організації кібер-захисту України, який очолить Румунія. Він наголосив, що Румунія зробить все можливе, щоб гарантувати успішне впровадження проектів цього фонду, спрямованого на підвищення здатності України реагувати на нові загрози. Міністр закордонних справ Румунії також висловив упевненість в тому, що Україна зуміє зміцнити демократію і гарантуватиме основні права осіб, що належать до національних меншин. Згідно МЗС Румунії, основні теми порядку денного зустрічі Комісії НАТО-Україна були повязані з ситуацією безпеки в Україні, зобовязань української влади продовжувати демократичні реформи і аналіз стадії реалізації заходів НАТО щодо підтримки України. “Була прийнята спільна заява міністрів закордонних справ країн НАТО і України, яка відновлює підтримку НАТО щодо суверенітету і стабільності України, засудженні військові дії Росії в Україні, а також плани мілітаризації Чорного моря, які мають наслідки на стабільність в регіоні. Учасники зустрічі засудили, також, погіршення ситуації з правами людини в Криму”, – зазначається у прес-релізі МЗС Румунії.

Ціна на газ

Міністр енергетики Разван Ніколеску заявив, що ціни на енергоносії для населення, зокрема на природний газ вітчизняного виробництва не будуть підвищені з 1 січня 2015 року. Ніколеску сказав, що в останні дні поширилися різні чутки на тему ціни на енергоносії, в першу чергу на природний газ, і запевнив, що вартість газу для населення не зросте, принаймні в перші шість місяців наступного року. Тоді буде представлений новий графік лібералізації газового ринку на період липень 2015 — липень 2021 років, в якому буде врахована низхідна тенденція динаміки цін на нафту в регіоні, а також — збільшено період лібералізації, узгоджений з міжнародними фінансовими інститутами, оголосив Департамент з питань енергетики. Повна лібералізація газового ринку, в тому числі для населення, мала бути здійснена до 31 грудня 2018 року. Нещодавно, однак, румунський парламент проголосував за продовження цього строку на два з половиною роки.

НАД перейняла розслідування справи голосування за кордоном

Національна антирокупційна дирекція перейняла від Генеральної прокуратури справу за фактом голосування на закордонних виборчих дільницях під час недавніх виборів. У першому та другому турах президентських виборів тисячі закордонних румунів не змогли проголосувати через погану організацію виборчого процесу, а після масштабних протестів у звязку з цим двоє міністрів закордонних справ подали у відставку. Через два дні після другого туру президентських виборів, Генеральна Прокуратура порушила кримінальну справу за фактами можливих порушень у ході голосування на численних закордонних виборчих дільницях. Одна з тем справи стосується можливості створення додаткових виборчих дільниць за кордоном та існування нормативно-правової бази для збільшення їх кількості між першим і другим турами президентських виборів. 29 листопада новообраний президент Румунії Клаус Йоханніс написав на своїй сторінці в соціальній мережі, що чекає якнайшвидшого завершення розслідування фактів порушення чинного законодавства під час голосування румунських громадян за кордоном. На прохання прокоментувати передачу відповідної справи для розслідування прокурорам Національної дирекції антикорупції, премєр-міністр Віктор Понта відповів, що система правосуддя має виконати свій обовязок.

Переговори між главою МЗС Румунії Б.Ауреску і держсекретарем США Д.Керрі

У четвер в Базелі глава румунської дипломатії Богдан Ауреску обговорив з державним секретарем США Джоном Керрі ситуацію в регіоні після виборів у Р.Молдова та стратегічне партнерство між Румунією і США, – зазначається в прес-релізі румунського МЗС. В кулуарах засідання Ради міністрів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), дипломати двох держав підкреслили важливість якнайскорішого створення нового про-європейського уряду в Кишиневі. Теж у четвер заступник помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії Хойт Йі, в ексклюзивному інтервю нашому кореспонденту у Вашингтоні заявив, що його країна очікує перших контактів з новообраним президентом Клаусом Йоханнісом, додавши, що США визнають важливий внесок Румунії в забезпечення безпеки в регіоні. Румунська влада стверджує, що наступного року, Бухарест і Вашингтон завершать найважливіший стратегічний проект на сьогоднішній день розміщення в Девеселу (південна Румунія) елементів протиракетної оборони НАТО.

Румунія в Індексі сприйняття корупції

Румунія, другий рік поспіль займає 69 місце в Індексі сприйняття корупції, який щорічно складає міжнародна організація Transparency International. Набравши 43 бали Румунія посідає найнижчу позицію серед країн ЄС, на тому ж місці з Болгарією, Грецією та Італією. Загалом на європейському рівні найбільш корумпованою країною є Україна, яка отримала лише 26 балів зі 100 можливих і знаходиться на 142 місці зі 175 позицій у світі. З протилежного боку, Данія і Фінляндія залишаються найменш корумпованими країнами Європи. У доповіді Transparency International були відзначені й труднощі, що стоять перед деякими країнами в боротьбі з корупцією.

Розробка і прийняття стратегії, яка б дозволила, щоб потреби в газі для Румунії та Респ Молдова були забезпечені із видобутку родовищ в Чорному морі та затвердження кількості військовослужбовців, які будуть дислоковані в 2015 році, в Афганістані та балканських державах були основними темами обговореними у ході засідання Верховного Ради оборони країни, що пройшла у вівторок. Засідання проходило під головуванням президента Траяна Бесеску; термін якого завершується 21 грудня.

Що стосується бюджету на 2015 установ з обовязками у сфері національної безпеки, Верховна рада оборони країни (ВРОК) вирішила, що його схвалення слід зробити після того, як уряд матиме чітке уявлення про ресурси, в його розпорядженні. Рада затвердила, що Армія відправить в місії за кордон 895 солдатів, на 416 воїнів менше порівняно з цим роком. У той же час, буде збільшена до 450 кількість солдатів, які будуть брати участь, в 2015 році, в рамках місії НАТО в Афганістані. Учасники ВРОК проаналізували і наслідки кризи в Україні, оцінивши, що вона завдає шкоди галуззям стратегічного інтересу Румунії, таким як морська, повітряна та економічна безпека, політичному виміру відносин з країнами регіону, з одного боку, та Росією з іншого боку.

Члени Ради прийшли до висновку, що для Румунії, є пріоритетом як зміцнення власних способів оборони, так і зовнішньої політики – підвищення ефективності відносин з ЄС і НАТО, підтримка європейського шляху Респ. Молдова і створення сприятливих рамок для зміцнення діалогу з Києвом. Оновлення Плану мобілізації національної економіки для оборони було іншою обговореною темою членами Ради. Вони також проаналізували прийняті Румунією заходи з метою реалізації режимів санкцій впроваджених на міжнародному плані в період жовтень 2013 – вересень 2014 року, і констатували, що румунські установи впровадили ці санкції за наслідками рамкового закону та секторальних врегулювань.

Румунські офіційні особи стверджують, що Бухарест може дозволити собі, економічно і соціально, посилити санкції проти Росії, оскільки 80% із споживання газу постачається за рахунок внутрішнього виробництва, і його торговельні відносини з Російською Федерацією, не перевищують 5 млрд євро.

На тлі останніх подій в Україні, яка втратила контроль над Кримом та частиною території Луганщини і Донеччини, та неспокійної ситуації в Республіці Молдова, яка вже багато років не може вирішити проблему статусу Придністровя, і все це в ширшому контексті дуже агресивної політики Росії, нині значної актуальності набуло питання забезпечення безпеки в Чорноморському регіоні. Офіційний Бухарест неодноразово наголошував на необхідності якнайшвидшого врегулювання так званих «заморожених конфліктів», які гальмують економічний розвиток і процвітання країн регіону.

Нещодавно Траян Бесеску заявив, що на його думку важливим стратегічним завданням партнерів по НАТО є зміцнення безпеки Чорноморського регіону, стверджуючи, що навіть неозброєним оком можна побачити як Москва створила «кільце вогню» навколо Чорного моря. «Нагірний Карабах, Абхазія, Південна Осетія, Придністровя, Крим… найбільша проблема полягає в тому, що кнопка всіх цих заморожених конфліктів знаходиться в Москві, при чому Москва, в залежності від своїх інтересів, може як дуже швидко вирішити їх, так і підірвати – по черзі або всі одночасно», – сказав Траян Бесеску.

Торкаючись напруженої ситуації в сусідній Україні, зокрема зусиль з деескаляції напруженості, радник президента Юліан Кіфу заявив нещодавно, що, на жаль, цей тип конфлікту може тривати багато часу: «Ми стали свідками подій, військової агресії, що призвели до анексії Криму. Це фундаментальна зміна, тому що фактично вперше з часів холодної війни певна країна силою змінює кордони, встановлені в просторі ОБСЄ. Ми спостерігаємо за військовою агресією на сході України, за гібридною війною, змішаною війною, інформаційною та кібервійною. Ці події викликають сильну стурбованість в регіоні, вони можуть викликати труднощі в більшості держав регіону. Слід відзначити, однак, що в даний момент докладаються зусилля з деескаляції, деконфліктизації ситуації на сході Україні і ми сподіваємося, що ці зусилля увінчаються успіхом, хоча, якщо бути реалістами, щоб не казати песимістами, цей тип конфлікту матиме тривалі наслідки і буде тривати довгий час.»

Отож в умовах коли до тепер лише придністровський конфлікт уповільнював процес розвитку регіону та створював значні перепони на шляху втілення спільних регіональних проектів, не можна говорити про позитивну перспективу зараз, коли Москва має на меті «придністровізацію» східних регіонів України, з тим, щоб не дозволити зближення України та Молдови з ЄС та НАТО. Радник глави румунської держави Юліан Кіфу каже, що значних зрушень в плані виходу з кризи, в якій опинився регіон, у близькому майбутньому нам очікувати не варто, хоча безпека в Україні та Р.Молдова була обговорена й на останньому саміті НАТО: «Ми знаходимося в цій складній ситуації: вибори в Україні 26 жовтня, у Республіці Молдова – 30 листопада, президентські вибори у Румунії. Усі ці елементи, очевидно, перешкоджають проведенню реальних переговорів довкола ключових питань, які насправді повязані зі статусом сепаратистського регіону в складі суверенної, незалежної і цілісної Республіки Молдова. Що стосується безпеки Республіки Молдова та України, ці питання були розглянуті і включені до Підсумкової декларації саміту НАТО в Уельсі.»

Заходи по реалізації політичних рішень, прийнятих на саміті НАТО в Уельсі стали однією з центральних тем зустрічі в Брюсселі міністра закордонних справ Румунії Тітуса Корлецяна з новим генеральним секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом. Тітус Корлецян: «Ми обговорили перші кроки, які необхідно зробити в рамках Альянсу для реалізації політичних рішень, прийнятих на останньому саміті, зокрема подальшу співпрацю з Грузією, Україною та Республікою Молдова. Я озвучив чітку політичну позицію Румунії, яка прагне, щоб наступний саміт в 2016 році став самітом розширення.»

Ситуація в Україні та Молдові та подальша співпраця, передусім в економічному плані, з Києвом і Кишиневом були обговорені минулого тижня на саміті лідерів ЄС в Брюсселі. У світлі парламентських виборів 26 жовтня, глави держав і урядів ЄС знову заявили про свою готовність підтримати Україну у вирішенні політичних та економічних реформ відповідно до зобовязань, взятих на себе обома сторонами згідно з Угодою про асоціацію. Лідери країн ЄС також оголосили, що сподівається, що парламентські вибори в Молдові 30 листопада стануть ще одним кроком в європейському напрямку після недавнього укладення угоди про асоціацію.

Призупинення повноважень та відставки у головній партії правлячої коаліції в Румунії

Тяжкий тиждень для лідера соціал-демократів, премєр-міністра Віктора Понти, кандидата в президенти на виборах від 2 листопада, чия партія була сильно приголомшена останніми корупційними скандалами, але й внутрішнім змаганням за позицію лідера в Соціал-демократичній партії, яке розпочалося передчасно, тобто до остаточного оприлюднення результату виборів. У цих умовах, лідер СДП був змушений провести порядок. У вівторок, на екстреному засіданні, соціал-демократи вирішили призупинити повноваження трьом символічним лідерам з усіх їх позицій в партії. Мер 5 столичного району Маріан Вангеліє та депутат, мільйонер в євро, Себастьян Гіце були санкціоновані за обмін образливими репліками в останні дні. Позбавлений функції був і прес-секретар партії, сенатор Дан Шова, якому, у понеділок, прокурори НАД пред’явили звинувачення у торгівлі впливом. У тій самій справі переслідується і депутат Віорел Хребенчук, який подав у відставку з Парламенту. Прокурори стверджують, що нібито колишній депутат Хребенчук пообіцяв Дану Шові, підтримати його кандидатуру на посаду лідера партії, якщо останній ініціює проект закону про амністію і помилування. Віорелу Хребенчуку були предявлені звинувачення ще в іншій корупційній справі за фактами незаконної реституції понад 40.000 гектарів лісу і землі, внаслідок чого державі було заподіяно збитків у розмірі понад 300 мільйонів євро. Теж у цій справі, Андрей Хребенчук, син колишнього депутата, був узятий під варту на 30 днів. Він звинувачується в створенні організованого злочинного угрупування, співучасті у зловживанні впливом і відмиванні грошей.

Президент Румунії на осінній Європейській раді в Брюсселі

Президент Румунії Траян Бесеску взяв участь, у четвер і пятницю, в Європейській Раді в Брюсселі, присвяченій в основному питанням енергетичної безпеки, змінам клімату та боротьбі з вірусом Ебола. Після інтенсивних переговорів, лідери ЄС досягли домовленості про скорочення на 40% викидів парникових газів до 2030 року, порівняно з рівнем 1990 року. Лідери ЄС, так само, домовилися щодо збільшення частки споживання поновлюваних джерел енергії, принаймні на 27%. Європейська Рада затвердила нові заходи щодо скорочення енергетичної залежності ЄС та покращення своєї енергетичної безпеки, як для газу, так і для електроенергії, в умовах кризи в Україні і проблем на Середньому Сході. З іншого боку, європейські лідери вирішили, що новий уповноважений комісар з гуманітарної допомоги та кризового управління Христос Стіліанідес координуватиме європейську відповідь на епідемію вірусу Ебола. ЄС прийняв рішення виділити 25 мільйонів євро для розроблення вакцину проти цього вірусу.

Переговори в Брюсселі між румунським міністром закордонних справ і новим генеральним секретарем НАТО

Глава зовнішньополітичного відомства в Бухаресті Тітус Корлецян провів, у вівторок, в Брюсселі, зустріч з новим генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом. Переговори в основному були зосереджені на заходах з реалізації політичних рішень, прийнятих на саміті НАТО в Уельсі, пріоритетах нового генерального секретаря НАТО і різних актуальних міжнародних питань. Корлецян підкреслив, що Румунія буде активно підтримувати окреслення довгострокової реакції НАТО на ситуацію в сфері безпеки в Чорному морі. Він виступив на користь істотного зміцнення співробітництва НАТО з його східними партнерами, зокрема Грузією, Україною та Республікою Молдова, і підтвердив постійну підтримку Румунії щодо політики відкритих дверей Альянсу. В свою чергу, Столтенберг подякував Румунії за її важливий політичний і військовий внесок в рамках НАТО, за зміцнення потужності альянсу реагувати на нові виклики безпеці та за розвиток співробітництва з партнерами та іншими міжнародними організаціями.

Європейський дослідницький центр в дельті Дунаю

У Мурігіолі, селі південно-східної частини Румунії, розташованої в унікальному європейському регіоні – Біосферному заповіднику дельти Дунаю, буде побудований пан-європейський дослідницький центр. Румунські та закордонні науковці з 15 країн досліджуватимуть системи ріка-дельта-море і шукатимуть шляхи вирішення таких проблем, як повені, зсуви землі або забруднення пластиковими відходами. Проект спрямований на підготовку фахівців у галузі.

Був відкритий Інтегрований центр перспективних технологій за допомогою лазерами в Мегуреле

Перший найбільш потужний лазер в Румунії, найпотужніший в Європі, і другий світі, буде введений в експлуатацію в Мегуреле, близько Бухареста, 2017 року. У вівторок був відкритий, в рамках цього проекту, Інтегрований центр перспективних технологій за допомогою лазерів (CETAL), де розгортатиметься програма підготовки експериментів з ядерної фізики, починаючи з 2018 року. Міністр-делегат з наукових досліджень і розвитку, Міхня Костою заявив, що інавгурацією CETAL відкриваються нові перспективи для передових досліджень, у сферах фізики, хімії, біології, медицини, енергетики, матеріалознавства, передової технології, що, безумовно, матимуть значний вплив на румунську економіку.

Новий склад Єврокомісії, затверджений Європейським парламентом

Новий склад Єврокомісії, на чолі з Жаном-Клодом Юнкером, був затверджений, у середу, в Страсбурзі, Європарламентом і почне свою діяльність 1 листопада. Представниця Румунії Коріна Крецу виконуватиме посаду комісара з питань регіональної політики.

Румунія, відома у всьому світі своїми фахівцями з інформаційних технологій, починаючи від хакерів, з особливими здібностями, і завершуючи провідними спеціалістами у великих компаніях, таких як американський гігант Microsoft, як держава має великий досвід в сфері безпеки інформаційних ресурсів і кіберсередовища.

І цей досвід високо оцінюють на найвищому міжнародному рівні, зокрема в Північноатлантичному альянсі, який надав Бухаресту керівництво в програмі повномасштабної допомоги Україні в галузі протидії кібератак, частота та масштаб яких збільшились на тлі суперечки з Росією.

Відповідна програма є частиною пакету допомоги Україні у військово-технічній сфері, погодженого на останньому саміті Північноатлантичного альянсу у Великобританії. Офіційний Бухарест, в особі президента Траяна Бесеску, за підсумками засідання Верховної ради оборони країни напередодні саміту в Уельсі, висловив готовність очолити проект НАТО щодо забезпечення управління інформаційної безпеки сусідньої України, на тлі розширеного конфлікту, котрий Росія веде із Заходом на багатьох фронтах — політичному, торговельному, енергетичному, кібернетичному тощо.

Як країна, що зголосилася очолити відповідний проект трастового фонду, Румунія, зокрема Румунська служба інформації, відповідатиме за політичну та фінансову підтримку щодо реалізації проекту, та, разом з українськими фахівцями, побудує архітектуру інформаційної системи, яка має захистити низку важливих установ української держави. Крім того, згідно з прес-релізом, поширеним прес-службою Румунської служби інформації, Бухарест зобовязався знайти серед членів НАТО, країни, готові наповнити відповідний трастовий фонд, в цілях забезпечення фінансових ресурсів, необхідних для реалізації проекту за стандартами Північноатлантичного альянсу. Так само, Румунія забезпечить і професійну підготовку українських фахівців для максимально ефективного використання створеної системи кібербезпеки.

На думку аналітиків з питань зовнішньої політики, висловлюючи готовність поставити в розпорядження України досвід своїх фахівців в області кібероборони і безпеки даних, Бухарест ще раз продемонстрував свою послідовність та активну позицію в українській справі. З самого початку кризи в Україні, щойно після анексії Криму Росією в березні, Румунія відкрито озвучила свою стурбованість і обурення діями Москви. Бухарест наголосив тоді, що будь-яка присутність російських військ на території України без згоди останньої і за рамками двосторонніх угод, є агресією на адресу української держави. Неухильно підтримуючи державність, суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах, Румунія нагадала Москві, що кожна країна окремо визначає свій шлях у майбутнє.

Розроблений і створений щойно після Другої світової війни, як жартували тоді, щоб стримувати Радянський Союз за межами Європи, Північноатлантичний альянс повернувся до свого первинного покликання, після відновлення територіального апетиту Росії Володимира Путіна.

Минулого тижня, однією з центральних тем саміту в Ньюпорті, Уельсі, стали побоювання, повязані з виникненням на східному фланзі НАТО, збройного конфлікту на сході України, де Москва надає всебічну фінансову та військово-технічну допомогу проросійським сепаратистам.

Лідери країн-членів НАТО схвалили створення сил швидкого реагування для збільшення обороноздатності союзників. Генеральний секретар Андерс Фог Расмуссен заявив, що НАТО розмістить в Польщі, Румунії та країнах Балтії опорні пункти, які працюватимуть на довгостроковій основі ротації. Якщо буде потрібно відповідні сили швидкого реагування будуть в змозі діяти протягом 4 днів, – сказав Расмуссен.

Командний центр НАТО діятиме в Румунії, – оголосив у свою чергу, президент Траян Бесеску. НАТО підтвердило солідарність і міцність альянсу. Саме на цьому наголосив румунський президент після повернення з Уельсу, який, таким чином, заспокоїв багатьох румунів, стурбованих нявністю низки конфліктів, заморожених або гарячих, в безпосередній близькості кордону. Президент сказав, що Румунія буде захищена при будь-якому сценарії війни і зараз є плани на будь-який випадок військового нападу з суші, повітря чи моря.

Траян Бесеску: “Румунія, відповідно до рішення саміту НАТО, є в даний час країною, що буде захищена при будь-якому сценарії військового нападу на неї. Крім того, на основі рішень саміту, в найкоротші строки, військові структури НАТО та кожної держави-члена мають визначити наявні усередині НАТО сили, готові захистити Румунію при будь-якому сценарії війни.”

Глава держави підкреслив, що союзники, на основні принципу солідарності, висловили готовність покрити витрати на проведення військовий операцій в Румунії, так само, як Бухарест покрив витрати своєї військової присутності в Афганістані. Дехто вважає перебільшеними твердження президента Траяна Бесеску. Але в країні, яка протягом останніх трьохсот років пережила не менше 12 російських військових вторгнень, їх кількість залишається незначною.

Раціонально і Траян Бесеску каже, що впевнений на 99,99%, що Росія не нападе на Румунію. Але залишається 0,01% ймовірності, а чинне керівництво Румунії зобовязане забезпечити безпеку і від ірраціонального, – наголосив президент Румунії.

В Ньюпорті, Уельсі, проходять в четвер і пятницю, роботи саміту НАТО, головною темою якого є ситуація в Україні. Глави держав і урядів 28 держав-членів повинні прийняти важливі рішення, що стосуються ставлення до Росії, в контексті української кризи, а й про те, як реагуватиме Альянс на загрози, що надходять з Іраку і Сирії. Румунія представлена, в Ньюпорті, президентом Траяном Бесеску, а до офіційної делегації також входять міністр оборони Мірча Душа та закордонних справ Тітус Корлецян.

Верховна Рада Оборони Країни схвалила в середу присутність бойових літаків країн-членів НАТО на території Румунії. Йдеться про винищувачі, які є частиною інтегрованої оборони НАТО. Ці та румунські літаки будуть патрулювати повітряний простір. Крім бойових літаків, на території країни можуть перебувати 200 військовослужбовців, пілотів, механіків, персоналу технічного обслуговування літаків.

Президент Траян Бесеску заявив у середу, що Румунія готова очолити проект НАТО щодо забезпечення кібероборони України, і вимагатиме на саміті, зміцнення східного флангу альянсу, не тільки північно-східного. Це означає включення Румунії до постійних систем оповіщення та реагування. У той же час, Румунія вимагатиме збільшення взаємодію збройних сил Румунії із збройними силами інших держав-членів НАТО. Бесеску сказав, що йдеться про всі сили, але зокрема про морські, оскільки в Чорному морі морські сили Росії турбують Румунію.

Інша мета Бухареста на саміті повязана з введенням Р. Молдова в список бенефіціарів ініціативи щодо зміцнення обороноздатності. Водночас, в Ньюпорті, крім Президента України Петра Порошенка, вперше в якості гостя, запрошений міністр оборони Республіки Молдова Валерій Троєнко. Перебуваючи в середу на засіданні Європейської групи дій Республіки Молдова, механізм оголошений з ініціативи Румунії та Франції заради просування інтересів Кишинева на європейському порядку денному, міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян закликав держави-члени Європейського союзу, приділити увагу і проаналізувати з європейськими громадськими інститутами вплив розвитку регіональних процесів на Р. Молдова.

«Румунія готова очолити проект НАТО щодо забезпечення кібероборони України», – заявив сьогодні президент Траян Бесеску за підсумками засідання Верховної ради оборони країни.

Глава румунської держави сказав, що на саміті НАТО в Уельсі Бухарест наполягатиме на зміцненні всього східного флангу Північноатлантичного альянсу, не тільки на північному сході, а й в Румунії, що означає розміщення постійних сил швидкого реагування.

«Ці вимоги викликані, в першу чергу подіями в Україні, тим, що показав президент Путін в діях Росії, дії, які досягли меж, що виходять за рамки раціональності. Доти, доки порушуються міжнародні угоди і кордони держав, не можна говорити раціональність, це ірраціональність», – сказав Траян Бесеску.

Глава румунської держави зазначив, що на саміті в Уельсі Румунія спробує уточнити позицію союзників щодо того, чи не потрапляє під дію 5-ої статті договору НАТО про взаємну оборону гібридна війна на кшталт, тієї, що ведеться на сході України, тобто коли певна держава використовує військові сили без розпізнавальних знаків, координує окупацію території інших країн та, бере їх під свій військовий і політичний контроль.

Теж сьогодні Верховна рада оборони країни висловила готовність прийняти бойові літаки НАТО на своїй території, які разом з ВВС Румунії будуть виконувати роль повітряної поліції на східному кордоні країни. Це припускає перебування близько 200 військовослужбовців — льотчиків, фахівці з технічного обслуговування тощо.

Днями виповнилося 10 років від офіційного вступу Румунії до НАТО. З Цієї нагоди Ромфілателія ввела в обіг поштовий блок. Церемонія презентації та погашення поштового блоку з однієї марки, зчіпки з 6-и марок та конверту, відбулась у румунському парламенті в присутності премєр-міністра Віктора Понти, Міністра закордонних справ Тітуса Корлецяна і голови Палати депутатів Валерія Згоні.

На поштовій марці і конверті, випущених до 10-річчя входження Румунії до НАТО зображені прапори Румунії і НАТО, емблема НАТО, що складається з прямокутного полотнища синього кольору, в центрі якого зображена біла роза вітрів з білими лініями, які розходяться в чотирьох сторонах світу, а також нерукотворна скульптура Сфінкса, унікального витвору природного мистецтва, що виник в результаті багатовікової дії вітру і вологи на плоскогіррі Бучедж.

Ця ювілейна поштова марка відрізняється дуже високим графічним та поліграфічним рівнем виконання та дуже сильним і повним сенсу зображенням, що поєднує символи НАТО, з традиційними румунськими символами.

Спеціальна марка зявилася невеликим тиражем, всього 19.940 примірників, а її номінал 9 леїв 10 бань. Введена в обiг вона у вигляді великого аркуша — 32 примірники та малого аркуша з шести марок. Так само було надруковано поштовий блок з однієї марки у кількості 4100 примірників, на полях якого – чудовий гірський ландшафт Румунії та написи румунською та англійською мовами: “10 років від вступу Румунії до НАТО/10 years since Romania joined NATO”.

І 10 років тому Ромфілателія випустила марку, присвячену знаменній історичній події — входженню Румунії до Північноатлантичного альянсу. Вона була введена в обіг 24 березня, незадовго до здачі на зберігання документів про ратифікацію та підняття румунського прапора в штаб-квартирі НАТО. На марці була зображена штаб-квартира НАТО в Брюсселі, з прапорами держав-членів і емблемою організації. У лівому верхньому куті був зображений прапор Румунії, що приєднувався до прапорів інших країн НАТО. Напис складався з трьох слів — “Румунія, член НАТО”.