Tag: НАТО

У Бухаресті на початку листопада відбувся регіональний саміт НАТО за участю керівників держав Центральної та Східної Європи, організований з ініціативи президентів Румунії та Польщі. У зустрічі взяли участь керівники Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Чехії, а також заступник Генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу.

На саміті була проведена спільна оцінка загроз і ризиків безпеки, що надходять зі східного сусідства НАТО. Президенти дев’яти країн-учасниць узгодили важливий комплекс заходів, спрямованих, з одного боку, на зміцнення єдності, згуртованості і солідарності НАТО та, з іншого боку, на надання адекватної відповіді викликам, з якими в даний час стикається НАТО.

На прес-конференції за підсумками зустрічі президент Румунії Клаус Йоханніс сказав, що одним з ключових питань, що обговорювалися були перспективи вибудовування відносин з Росією. За словами глави Румунської держави, президенти країн-учасниць зійшлись на думці, що рішення про відновлення діалогу з Російською Федерацією має базуватися на загальній повазі міжнародного права.

Окрім цього Клаус Йоханніс озвучив ще кілька центральних тем: зміцнення солідарності та неподільності безпеки союзників, в тому числі шляхом зміцнення трансатлантичних зв’язків і підтримки більшої військової, політичної та економічної присутності США в Європі; зміцнення НАТО і продовження процесу адаптації для належної відповіді на довгострокові ризики зі Сходу та Півдня, в чому особливу роль матиме зміцнення відносин зі східними стратегічними партнерами; зміцнення безпеки від Чорного моря до Балтійського моря, а також необхідність поглиблення стратегічного партнерства між НАТО й Європейським Союзом.

Напередодні, після переговорів зі своїм польським колегою, в ході яких була обговорена й ситуація в Україні, Клаус Йоханніс заявив: «Ми мали дуже хороший обмін думками щодо поточної ситуації, що перебуває під впливом викликів у країнах східного сусідства – Україні та Молдові, а також щодо відносин з Російською Федерацією та проблем на європейському рівні: криза з мігрантами, енергетична безпека, реформа політики європейської безпеки та політики сусідства. Ми домовилися тісно співпрацювати в напрямку підтримки європейського курсу і процесу реформ в Молдові та Україні, а також підтримувати особливий інтерес ЄС до Східного сусідства.»

У свою чергу президент Польщі Анджей Дуда відзначив традиційну дружбу між Бухарестом і Варшавою та відкритість Румунії до активізації співпраці між двома державами: «Я згоден з паном президентом, що величезну важливість має подальший розвиток ситуації в цій частині Європи. З одного боку є проблема України, а з іншого боку – проблема Р.Молдова та Чорноморського регіону. Ми обидва спробували відповісти на питання, як буде розвиватися ситуація в Україні і висловили сподівання, що буде встановлений тривалий мир, тому що цей конфлікті, який став замороженим, не може бути прийнятним в довгостроковій перспективі. Україна повинна повернути собі контроль над власними кордонами. Ми раді позиції, озвученій західноєвропейськими державами, які наполягають на повному виконанні Мінських домовленостей, а не тільки певних пунктів. Це дає сподівання на мир.»

Заступник Генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу привітав ініціативу Польщі та Румунії провести міні-саміт в Бухаресті, зазначивши, що цей захід стане важливим внеском у справу подальшої консолідації НАТО. В інтерв’ю нашій радіостанції Александр Вершбоу сказав: «Я думаю, що підсумкова декларація саміту, як і власне зустріч, внесуть позитивний і охоплювальний внесок до дискусій в перспективі Варшавського саміту. Цей документ дуже збалансований і охоплює виклики не тільки зі сходу, які, природно, були в центрі уваги дискусій, але й з півдня. Зустріч та підсумкова декларація будуть дуже корисними для саміту НАТО у Варшаві. Так, ми маємо хороші новини з Україні, де ситуація дещо покращилася, але залишається загроза від ревізіоністської політики Росії і можливість нового конфлікту в Україні. НАТО має реагувати одночасно на загрози, що йдуть як зі сходу, так і з півдня, і я думаю, що ми можемо впоратися з цим.»

За підсумками саміту від 4 листопада дев’ять країн-учасниць передали керівництву НАТО офіційне прохання посилити військову присутність Альянсу в країнах Східної Європи у відповідь на агресивну поведінку Росії, в результаті чого, на їх думку, необхідно забезпечити потужну, переконливу і тривалу військову присутність НАТО в регіоні. Крім того, на регіональному саміті в Бухаресті була підкреслена необхідність продовження політики відкритих дверей паралельно із продовженням співпраці з партнерами Альянсу.

Вступивши в НАТО в 2004 році, Румунія прагне бути постачальником безпеки в регіоні, в дуже складному контексті. Будучи присутнім в четвер в Брюсселі на засіданні колег по НАТО, міністр оборони Румунії Мірча Душа закликав партнерів по Альянсу здійснити конкретні заходи щодо зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні через співпрацю держав-членів. Він зазначив, що необхідне забезпечення військово-морської присутності союзників у цьому морському басейні для євроатлантичної безпеки.

Мірча Душа: “Я уточнив, що морська стратегія і, зокрема, стратегія в Чорному морі для нас дуже важлива. Я також підкреслив, що потенціал стримування НАТО не повинен бути регіональним, він повинен захищати всі фланги, незважаючи йде мова про східний або південний фланги НАТО.”

Актуальним питанням на порядку денному було становище в галузі безпеки в Афганістані, та особливо в Сирії, що на думку союзників є серйозним питанням з точки зору безпеки в регіоні і гуманітарних наслідків. У кулуарах засідання Мірча Душа провів переговори з головнокомандувачем обєднаних союзних сил НАТО в Європі генералом Філіпом Брідлов, про зміцнення східного флангу НАТО. Мірча Душа представив стан будівництва та введення в дію двох союзних командних центрів у Румунії, і сказав, що вони будуть завершені відповідно до графіку.

Теж у четвер, але в Бухаресті, міністр закордонних справ, Богдан Ауреску і помічник держсекретаря США Френк Роуз заявили, що США, НАТО та Румунії консультуються, щоб запевнитись, що база в Девеселу (південь) добре захищена від декількох видів загроз, включно тероризму. Вона запрацює в кінці цього року, а в 2016 році буде інтегрована в систему НАТО. Френк Роуз заявив, що протиракетний щит, який має елементи, включно в Девеселу, призначений блокувати можливу іранську загрозу, оскільки балістична програма Тегерана не обговорювалась в рамках недавно укладеної ядерної угоди.

Богдан Ауреску пояснив, що ПРО захищає не тільки Румунію, але також стримує можливі атаки. Богдан Ауреску: “Існує низка державних і недержавних одиниць, більше 30 таких субєктів, які прагнуть отримати або розробити балістичну технологію. Такі групи знаходяться включно на Близькому Сході. Саме тому, проект ПРО необхідний”. Ауреску підтвердив, що система протиракетної оборони не є загрозою для Росії.

Румунія, держава-член НАТО з 2004 року та – Європейського Союзу з 2007 року,
готується до проведення в листопаді, регіонального саміту на тему зміцнення східного кордону двох організацій. Зустріч відбудеться на тлі змін безпекового середовища в регіоні.

В
інтерв’ю Румунському радіо посол Сорін Дукару, помічника Генерального секретаря
НАТО, зробив аналіз ситуації й озвучив можливі ризики. Тут ситуація динамічна і
є динамічною, на жаль, з тривожного погляду. Після незаконного акту анексії
Росією Кримського півострова сталося багато інших подій, пов’язаних з тенденцією
до мілітаризації півострова, і я не маю на увазі тільки військову присутність,
тобто кількість солдатів. Йдеться про тенденцію до розміщення різного
устаткування, ракетних систем, протиповітряних систем, військово-морських сил.
Викликає стурбованість і російська риторика про можливість розгортання ядерної
зброї в Криму. Тільки ця риторика, навіть якщо йдеться тільки про риторику,
можна стверджувати, що породжує дестабілізуючі наслідки.

Румунія
зараз сягнула найвищого рівня безпеки після входження в НАТО, особливо на тлі
недавніх рішень про зміцнення східного флангу альянсу, – стверджує генеральний
директор зі стратегічних питань Міністерства закордонних справ Румунії Дан
Некулаєску. Я б сказав, що на даний момент Румунія, мабуть, найкраще захищена
в новітній історії країни. Після спалаху кризи в Україні в березні 2014 року,
коли Росія незаконно анексувала Кримський півострів, була низка рівнів, на
яких були вжиті заходи щодо захисту східних союзників, в тому числі Румунії.
Перший рівень – заходи по забезпеченню, які фактично передбачали проведення
військових навчань, у тому числі спостережних польотів, а також перебування, на
ротаційній основі, військ на а території східних союзників. Другий рівень полягає в тому, що деякі союзники, які мають особливі відносини з Румунією, передусім США,
зміцнили і розширили свою присутність на нашій території. Але не тільки вони, а
й Канада, Португалія. У минулому році
був контингент ВПС Канади, цього року – контингент ВПС Португалії. Що ми
плануємо надалі? Маємо намір посилити присутність НАТО в Румунії. У цьому
сенсі, мабуть, однією з найважливіших подій стане саміт союзників у Польщі в
2016 році.

Важливою
складовою політики зміцнення східного флангу НАТО є створення нового командного
центру альянсу в Румунії, який запрацював на початку цього місяця, одночасно з
іншими п’ятьма, що були відкриті в Болгарії, Польщі, Естонії, Латвії та Литві.
Їх місія полягає у координації розгортання сил швидкого реагування альянсу в
разі кризи в регіоні та управлінні військовими навчаннями. Близько 40 офіцерів
працюватимуть в кожному центрі, які запрацюють в повному обсязі до наступного
саміту НАТО.

На
церемонії відкриття центру у Вільнюсі Генеральний секретар НАТО Йенс
Столтенберг заявив: Кожен з цих командних центрів допомагає нам послати ясний
сигнал – жоден із союзників альянсу не залишиться на самоті. НАТО знаходиться
тут в готовності захистити кожного союзника від будь-якої загрози. Солідарність
є суттю нашого альянсу, а наша прихильність до основоположного принципу, що
напад на одного з нас є нападом на всіх нас, залишається непохитною.

Створення
нових командних центрів має поліпшити готовність альянсу ефективно і рішуче
реагувати на будь-які ворожі дії, спрямовані проти членів НАТО, – пояснив
полковник Кетелін Тікулеску, командувач Центру інтеграції сил НАТО в Бухаресті,
який має досвід участі у бойових діях в Афганістані, де отримав поранення під
час виконання місії з патрулювання та підтримання порядку у зоні
відповідальності. Створення командного центру, яким я маю честь командувати, а
згодом і створення Багатонаціональної дивізії Південь-Схід, а також збільшенням кількості національних та
багатонаціональних військових навчань в цьому році, є рішучою відповіддю,
проявом твердої прихильності та суттєвим внеском Румунії в зусилля
Північноатлантичного альянсу продемонструвати свою здатність відповідати на
будь-які загрози безпеки щодо своїх членів. Цей командний центр не є військовою
базою, він не управлятиме безпосередньо військовими діями. Його роль полягає в
максимальному полегшенні швидкого переміщення союзних сил в регіоні, в підтримці
колективної оборони і в наданні допомоги в координації спільних навчань і вправ.

42
військовослужбовці забезпечують функціонування бухарестського центру, з яких 27
є військовими з Румунії як приймаючої країни. Водночас ця структура, разом з
болгарським центром підпорядкуватимуться Штабу
багатонаціональної дивізії Південь-Схід, що запрацює наступного
року.

У
Румунії запрацював один з шести нових командних центрів НАТО

Шість
нових командних центрів НАТО, розміщених вздовж східного флангу альянсу
запрацювали на цьому тижні, у відповідь на нові загрози безпеці з боку Росії.
Один з них знаходиться у Румунії, а решта – у Болгарії, Польщі, Естонії, Латвії та Литві. Основним завданням цих
структур буде координація розгортання сил швидкого реагування альянсу в разі
кризи в регіоні та управління військовими навчаннями.Близько 40 офіцерів діятимуть в кожному центрі, які
почали свою роботу на цьому тижні, але в повну силу запрацюють до наступного
саміту НАТО, що відбудеться у Варшаві в липні наступного року, заявив
прес-секретар Північноатлантичного альянсу.Кожна з цих шести структур підтримує зв’язок з Оперативним командуванням
Об’єднаних збройних сил НАТО в Неаполі та проводитиме планування операцій,
організацію військових навчань і координацію пересування військ швидкого
реагування НАТО в разі потреби. 42 військовослужбовці забезпечують
функціонування цієї структури з яких 27 є військовими з Румунії як приймаючої
країни. В інтерв’ю нашій радіостанції Генеральний директор зі стратегічних
питань Міністерства закордонних справ Румунії Дан Некулаєску сказав, що Румунія
зараз сягнула найвищого рівня безпеки після входження в НАТО, особливо на тлі
недавніх рішень про зміцнення східного флангу альянсу.

Румунія почала видачу дозволів малого прикордонного руху

1 вересня 2015 року
Радник-посланник Генерального консульства Румунії в Чернівцях Іонел Іван вручив
жителям прикордонної зони перші дозволи малого прикордонного руху, відповідно
до Угоди між Урядом Румунії та Кабінетом Міністрів України про місцевий
прикордонний рух. Міністерство закордонних справ Румунії привітало ефективне
впровадження положень угоди, що була підписана в Києві 2 жовтня 2014 року і набула чинності 14 травня ц.р. Завдяки цьому
документу близько 2 млн громадян Румунії та України, які проживають у
прикордонних районах двох країн, зможуть на пільгових умовах перетинати
румунсько-український кордон. МЗС Румунії повідомляє, що доклало значних зусиль
для вжиття всіх заходів, необхідних для вступу в силу і впровадження положень
відповідної угоди в рамках загальних зусиль Румунії, всіма засобами сприяти
спрощенню режиму поїздок громадян України і зближенню України з Європейським
Союзом. За даними румунського зовнішньополітичного відомства з З-го липня 2015
року, коли румунська сторона розпочала прийом заявок, до Посольства Румунії в
Києві та Генеральних консульств у Чернівцях та Одесі звернулося більше 1150 бажаючих
отримати дозвіл на перетин кордону.

Пріоритети
осінньої сесії парламенту

На
цьому тижні обидві палати румунського парламенту прийняли новий Податковий
кодекс, який на початку літа Президент Клаус Йоханніс повернув на доопрацювання.
Прийняття цього нормативно-правового акту було головним пріоритетом всіх
парламентських партій, як правлячих так і опозиційних, які напередодні досягли
політичного консенсусу щодо окремих положень кодексу. Зокрема румунські
політики домовились прийняти Податковий кодекс в тому вигляді, в якому він був прийнятий в парламенті два місяці тому, але з рядом поправок щодо поетапного
впровадження передбачених ним заходів. Передусім це
стосується скорочення ПДВ в два етапи – до 20% з січня наступного року і до 19%
в 2017 році. Розрахунки показують, що положення нового кодексу, а також недавнє
підвищення заробітної плати працівників системи охорони здоров’я, призведе до
підвищення дефіциту державного бюджету на близько 1,7%. Прем’єр-міністр Віктор
Понта, однак, запевняє, що не буде жодних проблем, додатковий бюджетний тягар,
унаслідок зниження ПДВ, зможе бути покритий за рахунок зростання надходжень до
держбюджету, зокрема завдяки покращенню збору податків. Закон про поштове голосування румунів, які проживають за кордоном та
закон про оплату праці працівників бюджетної сфери, що передбачає збільшення
зарплат з 1 січня, а також
Державний бюджет на 2016 рік є
іншими пріоритетами румунських парламентаріїв. До порядку денного осінньої сесії Парламенту
Румунії включені й пропозиції про прийняття ще ряду важливих
нормативно-правових актів, що стосуються професійно-технічної освіти та
запровадження нової системи збирання роялті.

День румунської мови

Численні культурні заходи були проведені одночасно в
Румунії, Молдові та інших країнах, де є Численні румунські громади з нагоди Дня
румунської мови, що відзначається 31 серпня. У своєму посланні глава румунської
дипломатії Богдан Ауреску, нагадує, що День румунської мови, 31 серпня,
святкується в ці дні в країні і за кордоном, у тому числі дипломатичними місіями,
котрі проводять різні заходи, якими віддають данину історії та культурі Румунії
та значному внеску румунської мови, яка в даний час є офіційною мовою ЄС, до
європейської та світової культурної спадщини. Багато румунських посольств,
консульств та філій румунських інститутів культури організували різні заходи,
присвячені Дню румунської мови, зокрема концерти та вечори музики і поезії,
виставки, присвячені видатним румунським письменникам, лекції, покази фільмів,
театральні вистави, зустрічі з членами румунських громад в регіоні тощо.
Румунська мова є рідною мовою приблизно 30 мільйонів осіб, а як іноземна мова
вивчається у вищих навчальних закладах 45 країн світу в тому числі в Україні.

Фестиваль ім.Дж.Енеску

У Бухаресті проходить ХХІІ-й Міжнародний
музичний фестиваль імені Джордже Енеску, найбільший міжнародний культурний
захід Румунії та одна з найпрестижніших подій у своєму роді в Європі. Цього
року у ньому беруть участь приблизно 3000 іноземних і румунських музикантів.
Упродовж майже місяця на сценах фестивалю виступатимуть Симфонічний оркестр
Сан-Франциско, Ізраїльський симфонічний оркестр під керівництвом відомого
диригента Зубіна Мети, Віденський філармонічний оркестр, Мюнхенський оперний
оркестр, Дрезденська державна капела,
Лондонський симфонічний оркестр, Санкт-Петербурзький державний
академічний симфонічний оркестр, Філармонічні оркестри Монте-Карло та
Амстердама. Фестиваль імені Дж.Енеску буде існувати і є частиною нашої
національної ідентичності, – заявив міністр культури Іонуц Вулпеску на
офіційному відкритті культурного заходу. «Фестиваль ім. Джордже Енеску
народився в несприятливі часи, розвинувся, пройшов крізь важкі випробування і
знегоди, досяг зрілості і продовжує існувати. Його могутність і важливість
спричинені саме цією довготривалістю. Це наш обов’язок перед Енеску, і перед
Румунією, адже фестиваль став частиною нашої ідентичності як нації.» Фестиваль ім. Джордже
Енеску, що проводиться щодвароки, був заснований в 1958 році на знак визнання
надзвичайно важливих заслуг перед музикою видатного румунського скрипаля і
композитора. У 1971 році комуністичне керівництво Румунії вирішило припинити
фестиваль, але після падіння комуністичної влади у 1989 році цей захід було
відновлено.

Шість нових командних
центрів НАТО, розміщених в країнах на східному
фланзі НАТО запрацювали на
цьому тижні, у відповідь на нові загрози безпеці з боку Росії, – оголосив
днями Альянс. Один з
них знаходиться у Румунії, а решта – у Болгарії, Польщі, Естонії, Латвії та Литві.

До завдань таких центрів входить координація розгортання сил швидкого
реагування альянсу в разі кризи в регіоні та управління військовими навчаннями. Близько
40 офіцерів діятимуть в кожному центрі. Вони почали свою роботу на цьому тижні,
але в повну силу запрацюють до наступного саміту НАТО, що відбудеться у Варшаві
в липні наступного року, заявив прес-секретар Північноатлантичного альянсу.

У
Румунії Центр інтеграції сил НАТО є одним з двох командних пунктів альянсу, які
працюватимуть у Бухаресті. Відповідний
штаб підтримує зв’язок з Оперативним командуванням Об’єднаних збройних сил НАТО
в Неаполі та проводитиме планування операцій, організацію військових навчань і
координацію пересування військ швидкого реагування НАТО в разі потреби. 42
військовослужбовці забезпечують функціонування цієї структури з яких 27 є
військовими з Румунії як приймаючої країни.

Бухарестський Центр інтеграції сил
НАТО очолив полковник Кетелін Тікулеску, який має досвід участі у бойових діях
в Афганістані, де отримав поранення під час виконання місії з патрулювання та
підтримання порядку у зоні відповідальності.

Штаб
багатонаціональної дивізії Південь-Схід запрацює наступного року і
командуватиме центрами інтеграції союзних сил в Румунії та Болгарії. Ці
командні пункти Північноатлантичного альянсу є складовою процесу адаптації НАТО
до змін у регіональному середовищі безпеки, відповідно плану НАТО з активізації
своєї ролі у Східній Європі з метою стримування потенційних агресорів і
забезпечення безпеки союзників на тлі кризи в Україні після приєднання Росією
Кримського півострову в березні минулого року.

Та
сама логіка стоїть в основі рішення про збільшення кількості військових навчань
альянсу, а також розміщення Сполученими
Штатами додаткових військово-морських суден, літаків та важкої техніки в
країнах Європи. В ексклюзивному інтерв’ю нашій радіостанції Генеральний директор
зі стратегічних питань Міністерства закордонних справ Румунії Дан Некулаєску
сказав, що Румунія зараз сягнула найвищого рівня безпеки після входження в
НАТО, особливо на тлі недавніх рішень про зміцнення східного флангу альянсу.

Дуже добре інтегрована у союзницькі структури до яких приєдналась у 2004 році, Румунія узгоджує свою оборонну політику з політикою безпеки НАТО. У цьому контексті у Бухаресті будуть розташовані два командних пункти Альянсу, один з яких відкрито в четвер, який буде служити штаб-квартирою де будуть плануватись навчання союзницьких військ. Центр з інтеграції сил НАТО в столиці Румунії запрацює восени, оголосили в Бухаресті, Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Йенс Столтенберг і президент Клаус Йоханніс.

42 військовослужбовці будуть забезпечувати функціонування цього центру, з яких 27 з Румунії. Також у Румунії буде побудований Штаб багатонаціональної дивізії Південь-Схід, який запрацює навесні наступного року. Румунія прагне бути постачальником безпеки в регіоні, в дуже складному контексті, заявив президент Клаус Йоханіс, підкресливши, що переговори з Генеральним секретарем НАТО стосувались і майбутнього саміту альянсу в Варшаві.

З цієї перспективи необхідна стратегічна адаптація, щоб відповісти на нові загрози зі сходу і півдня, підкреслив Клаус Йоханніс: Політика нашого альянсу спрямована на зміцнення безпеки в євроатлантичному просторі. Ми не хочемо конфронтації ні з ким, ми не хочемо нової гонки озброєнь. Ми покладаємося надалі на розуміння всіх відповідальних політиків того, що не є в інтересах жодної держави проводити ескалацію конфлікту, якого не можна виграти ні з економічної, ані з військової точок зору.

У свою чергу, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг відзначив внесок Румунії в місіях Північноатлантичного альянсу: Румунія є дуже рішучим союзником. НАТО спирається на Румунію і Румунія може розраховувати на підтримку НАТО. Ми цінуємо тверде зобов’язання Румунії у поточних операціях НАТО з Афганістану до Косово. Ви сприяєте нашим зусиллям по підтримці наших партнерів – Молдови, України та Грузії – також сприяєте стабільності в регіоні Чорного моря, який залишається важливою частиною євроатлантичної безпеки. Також на вашій території розміщена важлива частина системи протиракетної оборони НАТО.

Нова структура НАТО в Румунії є складовою процесу адаптації до змін безпекового середовища, і частиною заходів по зміцненню східного флангу НАТО.

НАТО не збирається вступати в гонку озброєнь з Росією, але має належними
чином відреагувати на зміни безпекового середовища, – заявив Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг у середу в Брюсселі перед початком
зустрічі міністрів оборони країн-членів альянсу.

Столтенберг
стверджує, що насправді ситуація дуже проста: військове зміцнення Альянсу є
відповіддю на агресивні дії Росії на сході Європи. Анексія певної території не
є оборонним актом, це акт агресії, – сказав генсек НАТО, маючи на увазі
окупацію Москвою в березні 2014 року українського півострова Крим. Крім того,
додав він, Росія продовжує підтримувати сепаратистів у східних регіонах України
військами та військовою технікою.

Усе це, -
підсумував Столтенберг, – змушує НАТО до збільшення чисельність своїх сил швидкого
реагування:
Ми очікуємо, що ця сила становитиме до 40 тисяч особового складу військ.
Це суттєве збільшення в порівнянні з попередньою кількістю в 13 тисяч
військовослужбовців. Так само, ми працюємо над покращенням нашої системи
завчасного планування і прискоримо військову політику прийняття рішень. Я
думаю, що ми і далі будемо нарощувати потужність сил реагування НАТО, в тому
числі повітряний і морський компоненти.

Раніше, перший серед рівних членів альянсу -
Вашингтон оголосив про намір тимчасово розмістити військову техніку і
супутнє обладнання в країнах Центральної та Східної Європи. Таким чином, від
Балтійського моря у Литву, до Чорного моря в Румунію та Болгарію, союзники
планують відправити танки, бойові машини піхоти
та іншу важку техніку, а також до 5 тис. солдатів.

Міністри оборони країн НАТО також
проголосували за пакет заходів щодо зміцнення обороноздатності Республіки
Молдова та зміцнення її інститутів безпеки. Ця країна, згідно статті 11
Конституції, яку все більше осіб вважають застарілою, є нейтральною. Однак саме
це робить молоду молдовську державу більш уразливою до зростаючого
територіального апетиту Росії. Від імені Бухареста, міністр оборони Мірча Душа
привітав відповідне рішення, яке на його думку є інвестицією не тільки в
безпеку і стабільність сусідньої держави, а й Румунії. Мірча Душа наполягає,
також, на якнайшвидшому відкритті Бюро зв’язку НАТО в Молдові.

У 1992 році, нагадують військові експерти,
Москва успішно здійснила агресію, щоправда в менших масштабах, на кшталт того, що сьогодні
відбувається в Україні. Тоді, через рік від проголошення незалежності
Р.Молдова, Кишинів втратив де-факто контроль над сепаратистським
Придністров’ям, після збройного конфлікту, який забрав життя кілька сотень
людей. Конфлікт перейшов у фазу замороження, коли російські війська заступилися
за сепаратистів.

БЕЗПЕКА – Парламент Румунії у вівторок прийняв Стратегію національної безпеки на період 2015-2019 роки. У понеділок президент Клаус Йоханніс презентував
документ на спільному засіданні двох палат румунського парламенту. Глава держави
зазначив, що
стратегія
спрямована, серед іншого, на захист основних прав і свобод усіх громадян Румунії та забезпечення їх
безпеки. Президент підкреслив, що нова стратегія побудована на концепції розширеної безпеки і включає в себе такі сфери як економіка, освіта,
охорона здоров’я або захист довкілля. Стратегічне партнерство з США та членство в НАТО й Європейському Союзі залишаються
головними напрямами зовнішньої політики і безпеки. З іншого боку, парламент схвалив у вівторок
створення двох структур НАТО в
Бухаресті: Підрозділу по інтеграції сил НАТО та Штабу багатонаціональної дивізії.

НАТО – Сполучені Штати
Америки проведуть попереднє розміщення танків, артилерії та іншої військової
техніки в країнах Східної і Центральної Європи, – заявив у вівторок в Талліні
міністр оборони США Ештон Картер. Агентство Рейтерс повідомляє, що він
зазначив, що Румунія, Болгарія, Польща та країни Балтії погодилися розмістити у
себе елементи цього озброєння. Частина додаткової зброї буде також дислокована
в Німеччині. Після того як навесні минулого року Росія анексувала український
півострів Крим лідери країн-членів НАТО домовилися активізувати військові
навчання в Східній Європі і підвищити потенціал швидкого реагування альянсу. У
Міністерстві оборони РФ заявляють, що розміщення танків і важкого озброєння в
країнах НАТО, що межують з Росією стане найбільш агресивним кроком Вашингтона з
часів холодної війни.

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – 1500 військовослужбовців
та понад 100 одиниць військової техніки з Румунії, Болгарії, Грузії, Греції,
Молдови, Польщі, США і Туреччини в ці дні беруть участь у військових навчаннях
Сил спеціального призначення. Навчання триватимуть до п’ятниці у гарнізонах та
аеродромах на південному сході Румунії, в тому числі на морському узбережжі.
Військові навчання Rapid Trident 15, в яких беруть військові з 25 країн НАТО, а
також ResoluteCastle 15,
за участі румунських та американських військових та військової техніки) тривають і в центральній частині Румунії.

ОБОРОНА – Міністр
оборони Румунії Мірча Душа, який перебуває з робочим візитом у Брюсселі, де бере участь у зустрічі глав оборонних відомств країн-членів НАТО, у вівторок
провів розмову зі своїм молдовським колегою Віорелом Чіботару. Останній обговорив з Генеральним секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом пакет допомоги, спрямований на зміцнення
обороноздатності Республіки Молдова, який альянс має схвалити найближчим часом. За словами Мірчі Души це рішення є важливим політичним сигналом НАТО в
підтримці зусиль молдовської влади щодо зміцнення безпеки і національної
оборони. На зустрічі міністри оборони країн НАТО обговорюють, серед іншого, динаміку безпекового середовища, стадію впровадження плану дій з підвищення боєготовності військ країн НАТО та
підготовку до майбутнього саміту НАТО у Варшаві, влітку
2016 року.

БЕЗРОБІТТЯ
– У Румунії у першому кварталі цього року рівень безробіття склав 7,4%, на 0,7
процентних пунктів більше в порівнянні з попереднім кварталом, повідомляє
Національний інститут статистики. Найвищий рівень безробіття (24,7%)
спостерігався серед молодих людей віком до 24 років. Рівень зайнятості
населення у віці від 15 до 64 років була в першому кварталі поточного року 59%,
а молодих людей у віці 15-24 роки – 23%. Рівень зайнятості населення у віці від
20 до 64 років становив майже 64%, на 6% нижче планового показника,
встановленого в Стратегії Європа 2020.

ЕКОНОМІКА – Одностороння пропозиція румунської влади скоротити податок на додану вартість з 24 до 19%, викликає стурбованість і може мати значний негативний вплив на фінансову ситуацію Румунії, – попередила сьогодні прес-секретар Європейської комісії Анніка Брайдтардт. Як передає RFI, Єврокомісія зажадала від румунської влади, перш ніж приймати рішення, провести серйозну оцінку впливу цього рішення на економіку країни. У понеділок Комітет з питань бюджетно-фінансової політики Палати депутатів одноголосно схвалив відповідний законопроект, одним з основних нововведень якого є зниження ПДВ з 24 до 19% з 1 січня 2016 року. Окрім зниження ПДВ, новий Податковий кодекс передбачає, серед іншого, скасування з 1 січня наступного року податку на споруди спеціального призначення, скасування акцизного податку з палива та відповідно 16%-го податку на доходи з дивідендів. Проект нового Податкового кодексу буде внесений у середу на розгляд Палати депутатів.

СПОРТ – Румунія у вівторок
здобула перше золото Європейських ігор в Баку (Азербайджані).
Румунська шпажистка Ана Марія Бринзе перемогла у фіналі особистого турніру росіянку Яну
Звєрєву 15:11. Інша румунська шпажистка, Сімона Герман, здобула бронзову
нагороду. Теж сьогодні румунський шабліст Тіберіу Дольнічану виграв срібну
медаль, поступившись у фіналі українцю Андрію Ягодці – 10:15.

Член НАТО з 2004 року, Румунія узгоджує свою військову стратегію з її партнерами і союзниками. У цьому напрямку спрямовані і її дії по зміцненню оборонної системи або військові навчання у яких Бухарест бере участь зокрема поряд з іншими членами НАТО. Начальник Генштабу Збройних сил Румунії, генерал-лейтенант Ніколає Чуке: Починаючи з 2015-им роком були втіленні рішення для реалізації заходів, прийнятих в кінці саміту НАТО в Уельсі, і на основі політичного рішення, військові почали практичну реалізацію всіх заходів запланованих в 2014 році У цьому контексті були заплановані, організовані і виконані ряд навчань, які охоплювали весь спектр завдань, і навіть тепер проводяться навчання як в нашій країні, так і з нашими партнерами у полігонах та навчальних центрах в інших країнах, і також є ряд інших навчань, які будуть проводитися протягом другої половини 2015 року.

Більше 1000 військовослужбовців з 25 країн-членів НАТО беруть участь цими днями, на полігоні у Чінку, що в центрі Румунії, в навчаннях колективної оборони, і вперше в історії Альянсу військовий штаб НАТО тимчасово передислоковано в Румунію. Навчання, яке завершиться в кінці місяця, є частиною масштабних операцій НАТО, до яких задіяні майже 14 000 військовослужбовці на східному кордоні Альянсу поблизу України, яка стикається зі збройним конфліктом на сході. Генеруючий фактор напруженості, ситуація в Україні, залишається складною, до якої ставляться з максимальною увагою у Вашингтоні.

Кореспондент Радіо Румунія у США Дойна Сайчук цитує представника Пентагону полковника Стіва Уоррена, який зазначив, що США посилили обладнання попереднього позиціонування для підготовки та військових навчань з різними країнами-партнерами і нагадує, в той же час, як сприймають ці речі у Вашингтоні: Напруженість дуже висока, і ми повинні підвищити нашу здатність дуже швидкого розгортання сил НАТО у співпраці з приймаючою країною для того, щоб запевнитись, що якщо буде надзвичайна ситуація, якщо щось трапиться, нестабільність не вплине на жодну державу-члена НАТО. Тепер нам потрібно важке озброєння, коли ми проводимо військові навчання. Дотепер ми не розміщували важке озброєння в країнах Балтії, Польщі та Румунії. Воно було розміщене в Німеччині, в Західній Європі, звичайно, як спадщина холодної війни. Тепер, однак, маємо нове американське позиціонування в Європі, і це обладнання попереднього позиціонування є кроком у цьому напрямку.

Передбачуваний, намір США щодо активізації американської військової присутності в державах-членах НАТО в східній Європі засуджується Москвою. МЗС Росії назвало плани з розміщення американських танків у Східній Європі підривом ключових положень Основоположного акту Росія-НАТО від 1997 року, через який альянс взяв на себе зобов’язання не розміщувати військову техніку у постійному режимі у згаданих країнах у цьому акті. США підживлюють антиросійські фобії серед європейських союзників, щоб скористатися теперішнім важким моментом, але і для того, щоб розширити свою військову присутність в Європі,і очевидно, і свій вплив у Європі, вважають джерела МЗС Росії, цитовані інформаційними агентствами.

На цьому тлі, кремлівський лідер повідомив про збільшення ядерного арсеналу Росії ще на 40 міжконтинентальних балістичних ракет, здатних подолати будь-яку систему протиракетної оборони: Якщо хтось загрожує нашій безпеці, ми повинні будемо націлити наші ударні сили і засоби на ті території, з яких виходить загроза Що ще ми можемо зробити? НАТО наближається до наших кордонів, ми нікуди не підемо. Ми більш стурбовані розширенням протиракетної оборони, а це питання стратегічної важливості.

Оголошення було сприйнято в західних канцеляріях, як дестабілізуючим і небезпечним. На прес-конференції в Брюсселі, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що така риторика з боку Росії пояснює чому НАТО активізувало підготовку до захисту держав-членів зі Східної Європи: Це брязкання зброєю з боку Росії необґрунтоване, дестабілізуюче і небезпечне. І це одна з причин, чому ми збільшуємо боєготовність наших сил. Ми повинні бути впевнені, що наші сили будуть готові до будь-якої загрози для кожного члена НАТО.

Ніхто не хоче робити кроків назад. Ніхто не хоче, я думаю, щоб повернутися до стану холодної війни, сказав глава американської дипломатії Джон Керрі. І в Москві Міністерство закордонних справ висловило сподівання, що розум візьме гору і ситуація в Європі буде контролюватися, щоб не вступити у військову конфронтацію, яка може мати небезпечні наслідки.

Минув
щонайменше рік відколи, в найбільш важливих канцеляріях світу, говориться про
нові виклики безпеки на східноєвропейському фланзі. Впроваджені санкції
Європейським Союзом проти Москви, хоча завдали серйозної шкоди російській
економіці, не вплинули на позицію Президента Володимира Путіна, якого різько
критикують за анексію Криму Росією та звинувачують у відправці зброї та військ
в східну Україну, де кількість загиблих
з квітня минулого року перевищила шість тисяч осіб. Кремлівський лідер оголосив на цьому тижні
про намір Росії збільшити свій ядерний арсенал на більш ніж 40 нових
міжконтинентальних балістичних ракет у відповідь на плани США встановити
систему протиракетної оборони в Східній Європі, в тому числі в Румунії. Більше
того, щоб продемонструвати свою військову силу, Москва збільшила
широкомасштабні військові навчання, те що зробили і союзники НАТО.

Від середи,
більше 1000 військовиків з 25 країн-членів НАТО беруть участь на полігоні Чінку
в повіті Брашов (центральна Румунія), в масштабному військовому навчанні
TRIDENT JOUST 15 – операції колективної оборони НАТО. У навчанні,
вперше, структури Командування об’єднаних сил НАТО в Неаполі будуть розгорнуті
в Румунії, і теж вперше, будуть проведені навчання щодо передачі управління і
контролю Сил реагування НАТО – за що, цього року, відповідає Командування
об’єднаних сил НАТО в Неаполі – до тимчасової штаб-квартири.

Між часом, в
Бухаресті, Парламент готується обговорювати та голосувати на пленарному
засіданні стратегію національної оборони
Румунії на період 2015-2019 рр., після того як ця стратегія була
схвалена Верховною радою національної оборони країни. Водночас, комітети з питань оборони Сенату і Палати
Депутатів одноголосно схвалили сприятливий спільний звіт. Ефективна стратегія -
стверджує влада – повинна почати зі зміцненням демократичних процесів і тих у
галузі національної безпеки на національному рівні та продовжитися з
дотриманням взятих на себе стратегічних зобов’язань в рамках НАТО та ЄС. Саме тому,
у порівнянні з аналогічним документом від 2010 року, однією з основних
нововведень цього документа є поняття розширеної безпеки.

Серед головних цілей цієї стратегії налічуються: покращення систем
правосуддя та забезпечення правопорядку, збільшення ефективності національних
програм зі запобігання та управління кризових ситуацій, зміцнення безпеки
енергетичної інфраструктури транспорту та кіберзахист. Стратегія також
передбачає забезпечення ефективного економічного середовища, фінансової
стабільності державного бюджету та розвиток систем охорони здоров’я, освіти та
соціального захисту. На зовнішньому плані, Румунія має намір посилити свою
присутність в рамках НАТО та ЄС та зміцнити стратегічне партнерство зі США а
також забезпечити безпеку в Чорноморському регіоні та зміцнити співпрацю з сусідніми країнами і державами східного
флангу НАТО.

Призначене для
перевірки здатності Об’єднаного командування союзників у Неаполі проводити
операцію з колективної оборони НАТО, навчання TRIDENT JOUST 15 об’єднує на
полігоні Чінку у повіті Брашов (центральна Румунія) 1000 солдатів з 25
країн-членів НАТО. З 17 по 28 червня, вперше, структури Об’єднаного союзного
командування будуть розгорнуті в Румунії і теж вперше будуть проведені навчання
щодо передачі управління і контролю Сил реагування НАТО – за що, цього року,
відповідає Об’єднане союзне командування в Неаполі – до тимчасової
штаб-квартири.

Таким
чином, це командування переміститься тимчасово в Румунію протягом цього
навчання, а Група об’єднаної логістичної підтримки із Неаполі перемістить свою
штаб-квартиру в Болгарію, щоб перевірити її здатність підтримувати навчання.
Проведення навчання було оголошено минулого місяця адміралом Марком Фергюсоном,
головнокомандуючим Об’єднаного командування сил НАТО з Неаполі разом з
румунським міністром національної оборони Мірчею Душа.

TRIDENT
JOUST 15 є частиною серії військових навчань оборонного характеру НАТО з
наголосом на підвищенні оперативної сумісності, оперативного потенціалу та
реагування серед союзників і держав-партнерів. Серія під назвою
Союзницький щит (Allied Shield) включає так само навчання NOBLE
JUMP – перше розгортання для тренування військових частин з високим рівнем
готовності в рамках Об’єднаної оперативної групи підвищеної боєготовності
BALTOPS – військово-морське навчання, що проходитиме в Прибалтиці і SABER
STRIKE – навчання сухопутних військ,
розгорнутих в країнах Балтії.

В
цілому, близько 15.000 солдатів візьмуть участь у цій серії навчань, які
відбуваються в червні на території Альянсу і які, за словами адмірала
Фергюсона, показують, що НАТО перетворюється та пристосовується до нових
викликів безпеки з якими стикається Альянс, так як вони були визначені на
саміті в Уельсі». Завданням Об’єднаного командування союзників з Неаполь є
підготувати, спланувати і провести військові операції для підтримки миру,
безпеки і територіальної цілісності держав-членів Північноатлантичного альянсу.

З іншого боку, до
26 червня румунські військовослужбовці беруть участь у навчанні
багатонаціональних сил зі спеціальних операцій під назвою ROUSOFEX 15.
Приблизно 1.500 військовиків, з більш ніж 100 бойовими засобами з Болгарії,
Грузії, Греції, Молдови, Польщі, Румунії, США і Туреччини беруть участь у цьому
тактичному навчанні, проведеного в декількох гарнізонах та полігонах східної
Румунії.

У той час, коли Мінські угоди спрямовані на врегулювання кризи в Україні, спровокованої проросійськими сепаратистами підтриманими Москвою ставляться під знак запитання через нові насильства, ситуація у східному сусідстві ЄС і НАТО не могла бракувати з порядку денного візиту до Бухареста німецького міністр оборони Урсули фон дер Ляєн. Вона і її румунський колега Мірча Душа обговорили питання зміцнення східного флангу НАТО, в контексті ризиків безпеки проти союзників викликаних агресивною політикою Росії.

Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн: Ми обидвоє стурбовані наслідками політики Кремля в Україні. Берлін в повній мірі розуміє стратегічне значення Чорноморського басейну. Тому уважно спостерігаємо за подіями у Східній Україні, в Криму та Придністров’ї. Ми спільно констатували, що вирішення конфлікту в Україні може бути досягнуто тільки мирним шляхом. Україна покликана вирішити самостійно, яким шляхом має піти. Тому ми спільно встановили і констатували, що рішення прийняті на рівні НАТО і Європейського Союзу повинні здійснюватися оперативно. Йдеться про захисні заходи, які також демонструють нашу єдність ».

Міністр Мірча Душа зазначив, що в румунському повітряному просторі відбуваються місії повітряної поліції, і літак НАТО майже щодня забезпечує електронне спостереження національної території. Мірча Душа: На саміті НАТО, що відбувся в Уельсі було вирішено зміцнення повітряних місій. Майже кожен день присутній в румунському повітряному просторі літак НАТО, що здійснює електронне спостереження. В даний час в Румунії дислоковані літаки F-16 з Португалії, які упродовж травня і червня спільно з нами виконують повітряні поліцейські місії, за стандартами та вимогами НАТО.

Міністр оборони Німеччини оцінила, швидкість з якою Румунія виконала рішення про створення двох контрольно-командних структур НАТО в Бухаресті. З іншого боку, Мірча Душа підкреслив, що Румунія продовжує підтримувати євроатлантичні прагнення Р. Молдова, України та Грузії.

Недалеко від Криму, який
був анексований минулого року Росією, румунські та португальські повітряні сили
беруть участь у спільних місіях патрулювання, в тому числі над Чорним морем. У
румунському повітряному просторі вже патрулюють бойові літаки F-16, у спільних
місіях, що здійснюються під командуванням НАТО з базою в
Рамштайні, Німеччині.

Посадові особи НАТО
уточнили, що участь португальських військовослужбовців у цих місіях є частиною
заходів по захисту безпеки держав НАТО на східному фланзі, на тлі напружених
відносин з Росією. У США, адмірал Джеймс Віннефелд, заступник голови об’єднаного
комітету начальників штабів Збройних сил США ствердив, що необхідно негайно
ввести в експлуатацію ракетний щит, який призначений захистити й південний фланг Північноатлантичного альянсу.

У свою чергу, міністр
оборони Румунії Мірча Душа уточнив, що розміщені елементи протиракетної оборони
в Девеселу, на півдні Румунії, запрацюють восени. Одночасно зі військовими
операціями, Захід продовжує свої дипломатичні зусилля для розрядження ситуації
в регіоні. НАТО знову закликала Росію вивести свої війська та важке озброєння зі
Східної України. На зустрічі в Брюсселі між генеральним секретарем НАТО Йенсом
Столтенбергом та російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим,
перший вимагав більшої прозорості численних маневрів, яких здійснюють російські
війська.

Раніше, НАТО повідомила,
що в Брюсселі були відкриті телефонні лінії для спілкування з Росією у разі
надзвичайних ситуацій. На думку політичних оглядачів, це крок вперед у
відносинах з Росією, заморожених минулого року, в контексті української кризи. У Брюсселі був й
начальник Генштабу збройних сил Республіки Молдова, генерал Ігор Горган, який
взяв участь у засіданнях Військового комітету ЄС та Військового комітету НАТО
та мав зустрічі зі румунським колегою Ніколаєм Чуке та українським
Віктором Муженком. Анклав між Румунією та Україною, Республіка Молдова, яка в
свою чергу зіткнулася з вірулентністю проросійського сепаратизму в
Придністров’і’, шукає гарантії безпеки на Заході.

На переговорах, у
вівторок, в Бухаресті, з молдовським колегою, Віорелом Чиботару, міністр
оборони Румунії Мірча Душа підтвердив готовність Румунії надати матеріальну і
технічну допомогу для зміцнення оборонної здатності Республіки Молдова. Таким
чином, Румунія стає не лише користувачем, а й постачальником безпеки для сусідньої
держави, з якою має тісні стосунки та підтримує її наближення до Заходу.

Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску запропонував на саміті міністрів закордонних справ держав-членів НАТО, в Анталії, Туреччині, комплексну стратегію альянсу, орієнтовану як на східне, так і на південне сусідство. Пропозиція прозвучала на тлі нестабільної ситуації у Північній Африці та на Близькому Сході, яка різко погіршилася в минулому році та яка впливає на всю Європу. Боглан Ауреску пояснив у інтерв’ю для Радіо Румунія у чому полягає ця стратегія: Визначити разом з партнерами, якими є їхні уразливості та потреби. Знайти підхід, який би не був лише реактивним, а й проактивним, краще співпрацювати з ЄС, який має ті самі проблеми. Нагадую, що Румунія запропонувала створення платформ для постійного діалогу з партнерами і сусідами партнерів, а також інтенсивний політичний діалог. Крім того, ми прагнемо зміцнити спроможності партнерів, протидіяти гібридній війні та викликам пов’язаним з гібридною війною, заснування установ безпеки та оборони, які б були ефективними і стійкими до викликів, Отож більший пакет, який може бути підготовлений. Такою була пропозиція, яку я представив для її прийняття на саміті, у Варшаві в 2016 році.

Румунський міністр закордонних справ Богдан Ауреску уточнив, що ця пропозиція пов’язана з констатуванням того факту, що Чорноморський регіон повинен займати більш рішуче місце на стратегічній карті НАТО, регіон безпекова рівновага якого постраждала внаслідок кризи в Україні. Богдан Ауреску: Я думаю, що мета визначається сама собою, оскільки є очевидним той факт, що Чорне море знаходиться на точці з’єднання між східним та південним сусідствами, а саме, можливо, у найбільш чутливій зоні із стратегічної точки зору, вже не враховуючи те, що відбувається в нашому сусідстві, а саме криза в Україні та пов’язані з нею елементи, що завдало шкод стратегічній рівновазі в Чорноморському регіоні. Тому я думаю, що вимагається, щоб Чорноморський регіон був розміщений більш рішучо на стратегічній карті Альянсу.

З іншого боку, Богдан Ауреску заявив, що Румунія підтримує оголошення на майбутньому саміті НАТО, який відбудеться в Польщі у 2016 році, Початковий оперативний потенціал системи оборони НАТО проти балістичних ракет. За словами румунського міністра, всі ці заходи покликані підготувати довгострокову реакцію НАТО на все більш різноманітні та складні проблеми безпеки .