Tag: НАТО

Прозахідні, уряди в Києві та Кишиневі торік вступили завдяки підписаним Угодам про асоціацію та вільну торгівлю в зал очікування ЄС, але, схоже, не дуже поспішають вступити до НАТО. І ця нерішучість робить їх більш уразливими на агресію Росії. Молдова підписала з НАТО індивідуальний план дій для поглиблення співпраці між Кишиневом і євроатлантичними структурами і реформування та модернізацію безпекового і оборонного секторів. Молдовські військовослужбовці вже взяли участь у спільних навчаннях з силами НАТО, і в ці дні молдовський контингент перебуває в сусідній Румунії, де тренується разом з румунськими, американськими і британськими військовослужбовцями.

Заблокована, однак, положеннями своєї власної конституції, Молдова визначається нейтральною державою.. Насправді, її нейтральність не гарантована на міжнародному рівні. І не будучи в НАТО, а лише партнерами альянсу, Молдова та Україна, не підпадають під дію статті 5 Північноатлантичного альянсу, яка передбачає зобовязання колективної оборони,. Незважаючи на це, Альянс готовий підтримати їх територіальну цілісність і сприяти регіональній стабільності. З таким посланням прибув у четвер, вперше до Кишинева, заступник Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, генерал Адріан Бредшоу: “Ми готові допомогти Молдові у підтримці її нейтралітету, незалежності, і суверенітету заради інтересів всього регіону.”

Новий міністр оборони в кишинівському уряді Віорел Чиботару, оцінив візит Бредшоу важливим кроком у зміцненні партнерських відносин з НАТО. Він вважає, що вони посиляться, особливо в контексті, коли НАТО збільшує інтерес щодо Східної Європи. Альянс, підкреслює і експерт з безпеки Юріє Пінтя, є найбільш важливою військово-політичною організацією з якою співпрацює Молдова. Він сказав кореспонденту Радіо Румунія в Кишиневі, що допомога надана НАТО сягає багатьох мільйонів доларів і підкреслив: “Те, що відбулося в Україні показує, що ми в небезпеці. Отож співпраця з такими структурами, які намагаються знайти колективну відповідь на спільні виклики є обовязковою.”

Експерти шкодують з того приводу, що молдовські політичні сили, які виступають за вступ до НАТО залишаються незначними. Ліберали, найрішучіші промоутери євроатлантичного вибору, перейшли в цьому році в опозицію, а інша частина політичного класу є стриманною, і не може запропонувати якиїсь варіант на НАТО.

Триває обмін заявами між НАТО і Росією, доповнений реакцією Румунії з посади члена Альянсу на погрози Москви. Кремль незадоволений рішеннями союзників щодо зміцнення свого східного флангу і останнім часом реагує на це особливо гостро.

Останнім таким прикладом є заява, зроблена у четвер, начальником Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації Валерієм Герасимовим, який сказав, що «неядерні держави, на території яких розміщуються протиракетні засоби НАТО, стають об’єктами першочергових дій у відповідь Росії». Російський чиновник стверджує, що НАТО намагається створити нові джерела нестабільності поблизу кордонів Росії і все більш явною стає зацікавленість Вашингтона і його партнерів по НАТО у створенні кризових ситуацій у прикордонних з Російською Федерацією регіонах. Герасимов сказав, що для цього використовується в тому числі практика «кольорових революцій», додавши, що сценарії державних переворотів у формі «кольорових революцій» на пострадянському просторі були успішно реалізовані в Україні, Грузії та Молдові, в результаті яких до влади прийшли сили, що мають в основному прозахідну та антиросійську орієнтацію.

НАТО швидко відреагувала на заяви Москви, підкресливши, що система протиракетної оборони НАТО не розроблена і не спрямована проти Росії, а також, що НАТО захищатиме держави-члени від будь-якої загрози. Наш кореспондент у Брюсселі Черасела Редулеску передає:«Географічно і фізично системи ПРО НАТО, розміщені у Польщі та Румунії, не можуть збивати міжконтинентальні ракети Росії, заявила – прес-секретар НАТО у відповідь на заяви Москви. Оана Лунджеску пояснила, що ці системи мають обмежені можливості і розміщені занадто близько до півдня і до Росії, щоб досягти цього. НАТО заперечує інформацію про те, що союзники розмістили ядерну зброю на сході Європі. Навпаки, Росія останнім часом використовує ядерну зброю як інструмент своєї стратегії залякування. Крім цього, – заявила прес-секретар НАТО, – російські стратегічні ядерні бомбардувальники літають поблизу кордонів держав-членів НАТО. Росія пригрозила встановити ядерні бази в Криму і в Калінінградській області, – сказала Оана Лунджеску. НАТО нагадує, що є оборонним альянсом і буде захищати своїх союзників. »

У Бухаресті прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта категорично відкинув погрози і критики, що пролунали на адресу Румуні з вуст російських чиновників. Він каже, що ці погрози Бухарест не залякають і не змусять змінити свою стратегію.

Центр аналізу
європейської політики (СEPA) у Вашингтоні недавно опублікував дослідження, в якому рекомендує
зміцнення оборони східних території
Північноатлантичного альянсу. Аналітики центру наполягають на розробці стратегії так званих можливостей повної або часткової заборони або регіонального обмеження, для захисту східноєвропейських країн.

Головною метою
проекту має бути оснащення прикордонних держав НАТО сучасною зброєю, здатною завдати великих втрат при будь-якій спробі агресії. Дослідження було
проведене в умовах, коли зміцнення східного флангу альянсу стає обов’язковою
оборонною відповіддю на агресивні дії Росії в Україні.

Абсолютно очевидно, що Росія не
представляє загрози ні для Румунії, ні для будь-яких інших країн, стверджує, з іншого боку, офіційний
представник МЗС Російської Федерації Олександр Лукашевич. Коментуючи плани розміщення
на території Румунії важкої військової техніки альянсу, він заявив, що нинішня
румунська влада перетворює країну в опорний плацдарм США і НАТО поблизу
російських рубежів і готова принести в жертву з кон’юнктурних міркувань
інтереси підтримки стабільності в регіоні Причорномор’я.

Наш кореспондент у Москві Александр Белявський передає: Уже більше року, в
результаті української кризи і, на тлі серйозного погіршення
російсько-західних відносин, НАТО і Росія перебувають в довгостроковій
відкритій конфронтації, яка вже призвела до перекроювання військової карти
Східної Європи. Нинішня ситуація тривожно нагадує європейський період піку
холодної війни, що характеризувалася швидкою концентрацією ризиків на північних
і південних флангах, де країни Варшавського договору і НАТО мали спільний
кордон. Нинішнє військове протистояння Росія-НАТО характеризується швидко
зростаючою військовою присутністю на тих же двох флангах, але в нових
географічних обставинах та з новими гравцями. Іншою важливою відмінністю є
більше геополітичне і стратегічне значення в нинішніх умовах південного флангу,
де знаходиться і Румунія, головною ареною будучи Чорноморський регіон. Контроль
над цим регіоном має велике значення, враховуючи безпосередню близькість до
конфлікту в Україні, Кавказу та Каспійського нафтового маршруту, а також
стратегічну близькість до Близького Сходу. На південному фланзі президент
Володимир Путін заявив відкрито про намір перетворити Крим на військовий
бастіон. Процес здійснюється в прискореному порядку і вже призвів до зміни
балансу сил у Чорному морі, притягнувши за собою заходи у відповідь з боку
НАТО. Ці заходи, стверджують у Міністерстві закордонних справ Росії,
перетворюють Румунію на опорний плацдарм США і НАТО поблизу кордонів Росії.

Північноатлантичний альянс вирішив розмістити шість командних центрів у
країнах Балтії, Польщі, Румунії та Болгарії, для швидкого реагування НАТО у
разі розвитку кризових ситуацій. Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг
заявив, що контингент сил швидкого реагування не перевищить трьох бригад,
загальною кількістю 30.000 осіб. А до розширеного складу сил швидкого
реагування, – додав генеральний секретар НАТО, – увійдуть ще близько 5000 солдатів сухопутних військ, здатних виконати будь-яке завдання за вісім годин. А зовсім недавно, під час візиту до Бухареста, командувач силами НАТО в Європі, генерал
Філіп Брідлав заявив, що незабаром буде прийняте рішення про можливе розміщення
важкого озброєння НАТО в Румунії, додавши, що це робиться у відповідності до раніше досягнутих
домовленостей.

Коментуючи це в інтерв’ю Румунському радіо, депутат Європейського
парламенту Віктор Боштінару заявив: Я думаю, що всі ці події, що відбуваються
в даний час за підсумками саміту в Ньюпорті восени минулого року, є природною
відповіддю НАТО на великий виклик безпеки, викликаний поведінкою Росії, що
виходить далеко за межі міжнародного права. Польща, Румунія, весь східний фланг
сьогодні стали напрямком зосередження основних зусиль Альянсу з однієї простої
причини: тут Росія кинула виклик, тому, природно, НАТО розширює і локалізує
свій потенціал в цьому регіоні. У регіоні, де ситуація, до речі, була досить
пористою через переконання, що система альянсів і міжнародних відносин після
падіння комунізму сприятиме миру і незастосуванню сили в міжнародних
відносинах. Відтепер Росія не буде представляти собою відкриту загрозу для
безпеки, як це сталося після окупації Криму, а потім на сході України. Я думаю,
що всі ці події є природними наслідками.

Однак ці рішення НАТО викликали гостру реакцію Москви, яка вважає, що плани
НАТО щодо розміщення додаткових військових сил в Румунії поблизу кордонів
Росії є неадекватними і мають
конфронтаційний характер. На це альянс дав дуже чітку відповідь. Наш
кореспондент в Брюсселі Черасела Редулеску розповідає: Інформаційна війна
Росії проти країн-членів НАТО, направлена і проти Румунії. Прес-секретар НАТО
Кармен Ромеро заявила, що Румунія є надійним союзником НАТО, а альянс захищає
всіх союзників альянсу від будь-яких загроз. Російські чиновники продовжують
робити провокаційні заяви, які є безпідставними, неадекватними і не сприяють
стабільності і передбачуваності в Європі – зазначила офіційний представник НАТО
Кармен Ромеро. Інший представник НАТО Оана Лунджеску стверджує, що метою
системи протиракетної оборони НАТО є захист європейських союзників від
балістичних ракетних загроз з-за меж євроатлантичного регіону. У відповідь на
агресивні дії Росії в Україні НАТО зросла свою військову присутність у східній
частині альянсу. Ця присутність має ротаційний характер і не може вважатися істотними
бойовими силами.

Усі ці заходи є оборонного характеру, співмірні і у відповідності з міжнародними
зобов’язаннями, – наголошують у НАТО.

У квітні виповнюються 11 років від вступу Румунії до
НАТО. За цей час в цій частині Європи безпекова ситуація погіршилася, змінився
геополітичний баланс. У цьому контексті НАТО залишається головним гарантом
безпеки Румунії, а основною метою Бухареста з цієї точки зору є зміцнення ролі
та ефективності НАТО, як важливого чинника євро-атлантичної безпеки, -
стверджує Міністерство закордонних справ Румунії.

Унаслідок дій Росії в Україні, пріоритети і стратегії
Північноатлантичного альянсу в дуже короткий час змінилися. Тепер НАТО
готується відправити до ряду східноєвропейських країн, в тому числі до Румунії,
не тільки військовослужбовців і літаки, а й важку військову техніку. До чого це
може призвести, запитали ми румунського аналітика Юліана Фоту: Я хотів би зробити
уточнення, яке вважаю дуже важливим. Альянс дає оборонний сигнал, особливо
Росії, виходячи з реалій сьогодення. А саме: напружена ситуація між Росією й
Україною, а також напружені відносини між Росією і Заходом не означають
обов’язково, що це приведе до військової ескалації. Насправді на минулорічному
саміті в Уельсі НАТО продемонструвала політичну готовність виконати свої
завдання, готовність союзників надати допомогу один одному, і це маленький, але
важливий крок в напрямку зміцнення східного флангу НАТО. У той же час Альянс
продовжує тримати відкритими всі канали для мирного врегулювання цієї дуже
складної ситуації. Ніколи до тепер Північноатлантичний альянс не закривав двері
дипломатії, так само й тепер не відмовився від ідеї досягнути, в розумній
перспективі, домовленості з Росією. Отже, ми готуємося до найгіршого, але все
ще сподіваємося на краще.

Попри це зараз дуже важко передбачити наступні кроки
Москви, до яких дій вона вдасться в Україні, зокрема на сході де зараз
спостерігається відносний спокій. Юліан Фота: Дійсно там зараз спокійніше,
спостерігається відносне затишшя, але не можна говорити про мир в цій частині
України. Була ціла низка подій, які змусили нас задуматися, привернули нашу
увагу, зокрема низка терактів у кількох містах України, що знаходяться на
відстані від лінії фронту, потім атаки сепаратистів на Маріупольському
напрямку, аби перевірити реакцію українських сил, а також низка заяв Москви, що
також викликають велику заклопотаність на Заході. Отже, так, зараз можна
говорити про певне затишшя, але це не означає ані досягнення миру, ані те, що
сепаратисти відмовилися від своїх намірів. Час покаже чи дійсно можна говорити
про заморожений конфлікт, або бойові дії на Донбасі будуть відновлені з
приходом весни, і конфлікт знову стане гарячим.

Тим часом Москва продовжує робити завуальовані (і не дуже
завуальовані) погрози на адресу Румунії, через готовність останньої розмістити
додаткові сили НАТО на своїй території. Російські офіційні особи стверджують,
що Росія залишає за собою право брати до уваги цей суттєвий фактор при своєму
військовому плануванні. У відповідь міністр закордонних справ Румунії Богдан
Ауреску сказав, що погрози Росії Румунію не лякають: Я можу вам дуже ясно
сказати, що заходи, які Північноатлантичний альянс вжив у відповідності до
рішень, прийнятих на саміті у Великобританії у вересні минулого року, для
взаємного захисту союзників, які знаходяться на східному фланзі, є результатом
того, що сталося в Україні.

Богдан Ауреску також заявив, що Бухарест офіційно зажадав
перегляду стратегії безпеки ЄС, з тим, щоб у цьому документі були враховані
нові загрози: Враховуючи великі ризики в нашому регіоні, особливу на сході,
але й на півдні Євросоюзу, Румунія вважає за доцільне розробити нову стратегію
безпеки ЄС, тому що чинна стратегія безпеки Євросоюзу була розроблена у 2003
році. У певний момент вона була дещо актуалізована, але в цей час не відповідає
дійсності, оскільки безпекова ситуація навколо Європейського Союзу змінилася.

Міністр закордонних справ Румунії підкреслив, що
Європейський Союз не має права відмовитися допомагати Україні, Молдові та
Грузії. Він зажадав, щоб на саміті Східного партнерства, що пройде у травні в
Ризі, Європейський Союз чітко і голосно заявив, що залишає відкритими двері для
цих трьох країн і підтримує початі ними демократичні реформи.

З 2005 року у першу неділю квітня у Румунії відзначають День НАТО. З цієї нагоди президент Клаус Йоханніс та премєр-міністр Віктор Понта прокоментували тісні відносини між НАТО та Румунією, яка стала членом альянсу в 2004 році. Глава Румунської держави написав на своїй сторінці в Facebook, що членство в НАТО залишається гарантією безпеки Румунії та віхою закордонної політики держави.

У свою чергу глава уряду Віктор Понта, теж на своїй сторінці в мережі Facebook, написав, що вступ Румунії до НАТО є одним з найбільших досягнень після грудневої антикомуністичної революції 1989 року, додавши, що румунська влада і надалі виконуватиме взяті на себе зобовязання перед північноатлантичними союзниками.

У січні президент Румунії оголосив про досягнення політичного консенсусу щодо збільшення оборонного бюджету до 2% від ВВП з 2017 року. Водночас, останнім часом фахівці все більше наголошують на необхідності підвищення боєздатності Збройних Сил Румунії, зокрема на тлі подій в Україні, чим стурбовані як в НАТО, так і в ЄС. Нещодавно головнокомандувач союзними військами в Європі, американський генерал Філіп Брідлав повідомив, що НАТО планує розгорнути в Румунії важку військову техніку.

Москва гостро відреагувала на цю заяву, стверджуючи, що розгортання бронетанкової техніки, зенітно-вогневих засобів та артилерії НАТО в Румунії є безпрецедентно небезпечним кроком, який порушує всі домовленості, а головне основоположний акт Росія-НАТО, який досі діє. “Якщо уряд Румунії вважає можливим нарощувати присутність натовського угруповання на своїй території, в тому числі шляхом створення потужного “збройного кулака”, то треба усвідомлювати відповідальність та наслідки такого кроку для безпеки регіону”, – заявив нашому кореспонденту в Москві офіційний представник МЗС РФ Олександр Лукашевич.

З іншого боку, після укладення рамкової угоди з Тегераном щодо іранської ядерної програми, близькі до Кремля російські ЗМІ спробували продемонструвати, що після усунення загрози ядерного удару з боку Ірану, плани по розміщенню елементів протиракетної оборони в Європі, в тому числі в Румунії, не виправдовуються. НАТО, однак, заявляє, що реалізація проекту триватиме за встановленим графіком. Прес-секретар НАТО Оана Лунджеску зазначила, що альянс не відмовиться від впровадження проекту протиракетної оборони і знову наголосила, що він не спрямований проти Росії.

Після вступу в НАТО у 2004 році, Румунія взяла не себе низку зобовязань на підтримку зусиль з колективної оборони організації, особливо в новому регіональному контексті.

Рішення Румунії розмістити на своїй території, на військовій базі Девеселу (південь) елементи американської системи ПРО в Європі, розробленої під егідою НАТО, викликало шквал критики з боку Росії, хоча остання отримала як з боку Альянсу, так і від Бухареста, запевнення того, що відповідна система протиракетної оборони має суто оборонний характер і не спрямована проти Москви.

У четвер Росія мала чергову реакцію щодо Румунії у відповідь на заяву, зроблену в понеділок у Бухаресті головнокомандувачем союзними військами в Європі, американським генералом Філіпом Брідлавом, який повідомив, що НАТО планує розгорнути важку військову техніку в Румунії, відповідно, збільшити військову присутність США і Альянсу на території румунської держави.

Офіційний представник МЗС Російської Федерації Олександр Лукашевич попередив, що Румунія повинна усвідомлювати “відповідальність і наслідки” нарощування сил НАТО на своїй території. Нарощування сил угруповання НАТО у Східній Європі є безпрецедентно небезпечним кроком, який порушує всі чинні домовленості, – сказав Лукашевич нагадуючи, що Північноатлантичний альянс і Росія домовились не нарощувати озброєння і бойову техніку в надмірній кількості і наполягаючи на дотриманні принципу взаємної стриманості. Олександр Лукашевич сказав, що якщо ця інформація відповідає реаліям, треба враховувати, що Російська Федерація залишає за собою право брати до уваги цей суттєвий фактор при своєму військовому плануванні.

Раніше Уряд Румунії схвалив поправку до закону “Про допуск, перебування та проведення операцій або транзит іноземних збройних сил на території Румунії”. Цей нормативно-правовий акт, який має бути затверджений Верховною радою оборони країни, містить законодавчі рішення, що дозволять впровадження на території Румунії заходів перестрахування та адаптації країн НАТО до нових викликів, ризиків і загроз для міжнародної безпеки, у відповідності до нещодавно прийнятого Плану НАТО з підвищення рівня оперативних спроможностей сил альянсу.

Премєр-міністр Віктор Понта на своїй сторінці в мережі Фейсбук зазначив, що Уряд прекрасно розуміє, що це його рішення є кращими для Румунії та її партнерів. За його словами, затверджений проект спрямований, насамперед, на забезпечення допуску персоналу і зброї для двох командних центрів НАТО, які діятимуть в Бухаресті.

Міністр закордонних справ Богдан Ауреску заявив у пятницю, що Румунія не налякана погрозами Росії, додавши, що зміцнення східного флангу НАТО є наслідком дій Російської Федерації. “Ми взяли до відома заяву офіційного представника МЗС Росії і я можу вам дуже ясно сказати, що заходи, які Північноатлантичний альянс вжив у відповідності до рішень, прийнятих на саміті у Великобританії у вересні минулого року, для захисту союзників, які знаходяться на східному фланзі, є результатом того, що сталося в Україні – незаконна окупація Криму, підтримка Російською Федерацією проросійських сепаратистів на сході України”, – заявив глава МЗС Румунії.

“Таким чином, – каже Богдан Ауреску, – Росія не може посилатися на дії посилення захисту союзників зі східного флангу, які є реакцією на поведінку Російської Федерації в Україні, як виправдання більш-менш завуальованих, більш-менш прямих погроз на адресу країн на східному фланзі альянсу.” “Румунію ці погрози не налякають”, – сказав Богдан Ауреску.

Уряд схвалив нові податкові правила

Уряд Румунії схвалив проекти Податкового і Податково-процесуального
кодексів та направив їх на розгляд парламенту. Нові кодекси мають прискорити
економічне зростання країни за рахунок зниження податків. З-поміж найбільш
важливих нововведень варто згадати зниження з 24% до 20% ставки ПДВ на всі
товари і послуги та до 9% на м’ясо, рибу, молоко і молочні продукти, яйця,
овочі та фрукти. Хоча теоретично ці зміни мають набути чинності на початку
наступного року, прем’єр-міністр Віктор Понта не виключає можливості їх вступу
в силу до 1 січня 2016 року. Він також сказав, що новий Податковий кодекс не матиме
негативного впливу на пенсії або зарплатні і створює сучасні та гнучкі рамки
для місцевих податків. Так само будуть знижені ставки акцизного збору на
основні енергетичні товари. Новим Податковим кодексом передбачено зниження з
2018 року ставки внесків до Фонду соціального страхування, на два відсотки для
роботодавців та на три відсотки для працівників. Водночас з 2019 року ставка єдиного
податку буде знижена з 16% до 14%, а до 2020 року буде скасовано податок на
дивіденди, податок на споруди спеціального призначення та знижено ставки
акцизного збору на інші товари. Парламентська опозиція оголосила, що вона внесе
низку змін до відповідних кодексів. Ліберали вважають, що збільшення місцевих
податків, як це передбачено новими кодексами, матиме негативний вплив на
бізнесове середовище. Вони обіцяють проаналізувати наскільки реальними є
заходи, оголошені соціал-демократичним урядом, щоб запобігти брак коштів для
виплати пенсій та заробітної плати і фінансування охорони здоров’я та освіти.

Румунія прийме на лікування бійців АТО

Група румунських військових лікарів у середу
відбула до України для відбору поранених військових для лікування в Румунії.
Про це у вівторок повідомив міністр оборони Мірча Душа, під час робочої поїздки
до Смирданського полігону в Галацкому повіті, що на південному сході Румунії.
Він пояснив, що, відповідно домовленості, це дозволить гарантувати спроможність
румунських лікарень вилікувати важкохворих. Міністр сказав, що одразу після
завершення відбору, до України буде направлений спеціальний військовий літак,
який доставить поранених військовослужбовців до Румунії. Нагадаємо, що 17
березня, в ході офіційного візиту глави румунської держави до Києва, президенти
Клаус Йоханніс та Петро Порошенко домовилися про співпрацю у лікуванні в Румунії поранених українських бійців.

Триває боротьба з корупцією

Верховний суд Румунії помістив під домашній арешт
колишнього міністра фінансів Даріуса Вилкова у справі за фактами торгівлі
впливом. Слідчі кажуть, що у 2008 – 2009 роках, коли Вилков був мером міста
Слатіна, що на півдні Румунії, він уклав з певною компанією договір про
закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, в обмін на хабар у два
мільйони євро. У середу прокурори Національної дирекції по боротьбі з корупцією
взяли Даріуса Вилкова під варту, щойно після того як парламент задовольнив
запит про надання згоди на його затримання та арешт. Водночас сенатори не задовольнили
схожий запит відносно колишнього міністра транспорту Дана Шови. Він
звинувачується в співучасті в зловживанні службовим становищем у справі, в якій
прокурори перевіряють діяльність двох державних енергетичних компаній. Це
рішення Сенату щодо Дана Шови,близького друга прем’єр-міністра Віктора Понти,
викликало хвилю критики і гостру реакцію з боку президента, опозиції,
Національної антикорупційної дирекції та низки іноземних посольств в Бухаресті.
Президент Клаус Йоханніс направив подання до Конституційного суду з проханням
вирішити конфлікт конституційного характеру між судовою та законодавчою гілками
влади. Глава держави вважає, що ставлення парламенту в подібних випадках завело
в тупик діяльність державних установ, через неможливість продовження досудового
та судового розглядів і належного відправлення правосуддя. Й опозиційна
Націонал-ліберальна партія звернулася з подібним клопотанням до Конституційного
суду, який розгляне їх 8 квітня. Результат голосування у Сенаті відновив жваві
дискусії довкола суперечливої парламентської недоторканності.

Бухарест і Кишинів відзначають 97-річчя з дня
об’єднання Бессарабії з Королівством Румунії

27 березня виповнилося 97 років з дня Об’єднання
Бессарабії з Румунією. У контексті відзначення цієї річниці, міністр у справах
румунів Ангел Тилвар здійснив офіційний візит до Республіки Молдова. У
Бухаресті, спікер молдовського парламенту Андріан Канду зустрівся з
прем’єр-міністром Віктором Понта, з міністром закордонних справ Богданом
Ауреску та з главами обох палат парламенту, які підтвердили свою підтримку в
процесі європейської інтеграції Республіки Молдова. Об’єднання Бессарабії з
Румунією було відзначено в обох країнах проведенням різних дебатів, презентацій
книг, конференцій, концертів, релігійних церемоній. 27 березня 1918 року Сфатул
Церій (законодавчий орган новоствореної Молдовської держави) прийняв «Акт
об’єднання» з Румунією колишньої румунської провінції, яка до цього була
окупована царською імперією. Нинішня Республіка Молдова була сформована на
частині східних румунських територій, які сталінська Москва, після пред’явлення
Бухаресту ультиматуму, знову анексувала в 1940 році.

Румуно-британські відносини

Британський міністр оборони Майкл Фаллон здійснив
візит до Бухареста, щоб обговорити зі своїм румунським колегою Мірчею Душа
безпеку в Чорноморському регіоні і заходи, що мають бути вжиті двома країнами
для забезпечення постійної присутності сил НАТО на ротаційні основі. Феллон
заявив, що Великобританія візьме участь у створенні двох командних центрів альянсу,
що будуть створенні в Румунії. Міністри обговорили, так само, політичну і
військову ситуацію в регіоні на тлі кризи в Україні та в умовах анексії Росією
Кримського півострова. Події в східному сусідстві ЄС з особливою увагою на
Україні, були розглянуті в Лондоні і міністрами закордонних справ Філіпом
Хаммондом та Богданом Ауреску. Глави зовнішньополітичних відомства двох держав
привітали тісні відносини і добру співпраця між Великою Британією та Румунією в
рамках Стратегічного партнерства особливо в сферах безпеки й оборони.

В кінці минулого року, Кремль опублікував нову версію військової доктрини Росії, затвердженої президентом Володимиром Путіним, яка включала зміцнення військового потенціалу НАТО та проекту системи протиракетної оборони в Східній Європі серед загроз на адресу безпеки країни. Жодна гарантія, що надходила з боку НАТО — а саме, що система протиракетної оборони не спрямована проти Росії, але має виключно оборонну роль – не могла знищити побоювання Москви, яка зрозуміла використовувати більш-менш завуальовані загрози. Останні були зроблені в кінці минулого тижня послом Росії в Данії.

У статті, опублікованій в пресі в Копенгагені, Міхаїл Ванін заявив, що Росія вважатиме легітимними цілями всі країни, на території яких розміщені елементи анти-балістичних систем Північноатлантичного альянсу і погрозила тим, що данські військові судна ризикують бути атаковані ядерними ракетами, якщо Данія приєднається до протиракетної системи, так як вона має намір цього зробити. “Твердження російського посла є неприйнятними. Він вийшов за межі.” – відреагував міністр закордонних справ Данії Мартін Лідегаард. НАТО, у свою чергу, підкреслив, що захищатиме всіх союзників проти будь-якої загрози.

І представник американської дипломатії в Копенгагені засудив твердження російського дипломата. Висловивши свою солідарність із Данією, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску підкреслив, що загроза застосування сили проти держави НАТО є неприпустимою. Система протиракетної оборони призначена тільки для самооборони, як чітко визначена вона в Хартії ООН, і не має нічого спільного із Росією, – уточнив глава румунської дипломатії, аналогічне запевнення будучи підтверджене і міністром оборони в Бухаресті Мірчею Душею.

Коли вона стала частиною системи протиракетної оборони НАТО, Румунія була піддана занадто високому тиску … у подібній ситуації є й Польща або будь-яка інша країна, яка захоче приєднатися до цього проекту оборони — попередив у Брюсселі, головнокомандувач обєднаних сил НАТО в Європі, американський генерал Філіп Брідлав. Між часом, на тлі анексування Росією минулого року українського Кримського півострова та наданою нею підтримкою збройному конфлікту на сході України, як НАТО, так і Російська Федерація здійснюють масштабні військові навчання. Тільки минулого тижня, НАТО провів військово-морські навчання в Чорному морі, в яких взяла участь і Румунія.

Військові навчання були проведені союзниками і у Західній та Північній Європі, у Великобританії, Норвегії та Німеччині. Що стосується Росії, то вона проводить, серед іншого, масштабні військові навчання в Арктиці.

Ненаситний територіальний апетит Росії й агресивність, з якою Кремль переслідує свої експансіоністські цілі, неминуче мають вплив на оборонну політику Румунії. “Торік, унаслідок кризи в Україні, значний вплив на діяльність міністерства оборони мали зміна безпеки в розширеному Чорноморському регіоні та збільшення нестабільності на південно-східному фланзі НАТО, – заявив міністр оборони Мірча Душа на засіданні Міністерства оборони Румунії з підбиття підсумків 2014 року.

Програма заходів із підготовки військовослужбовців була розширена на 25% порівняно з попереднім роком, а навчань, проведених на двосторонньому і багатосторонньому рівнях в рамках НАТО – на 133%. У 2014 році Збройні сили Румунії, разом з американськими партнерами, взяли участь у найскладніших навчаннях за останні п’ять років. Після тривалої перерви, знову були проведені навчання зі стрільби на полігоні зі справжньої бойової зброї, з використанням авіації, засобів ураження протиповітряної оборони і протитанкових ракет.

У загальній складності, близько 1200 румунських військовослужбовців взяли участь в різних операціях і місіях за кордоном. 2014 рік, за словами міністра, можна вважати роком відновлення румунсько-французького стратегічного партнерства і зміцнення особливих відносин з Німеччиною, шляхом проведення постійних зустрічей. Як складова архітектури безпеки вільного світу, Румунія підтвердила свою готовність прийняти на своїй території два командних пункти Північноатлантичного альянсу, які запрацюють в найближчі роки.

Уперше на засіданні Міністерства оборони Румунії з підбиття підсумків діяльності був присутній новий президент Клаус Йоханніс, який наголосив на необхідності дотримання Румунією всіх взятих на себе зобов’язань в цій області, особливо в нинішніх умовах безпеки. “У короткостроковій перспективі ми повинні виконати всі спільні цілі, поставлені перед собою на останньому саміті НАТО, зокрема щодо створення двох нових командних центрів, і завершити, відповідно до графіка, узгодженого з нашим стратегічним партнером США, введення в дію бази Девеселу (де розміщенні елементи системи протиракетної оборони – Ред.). Невостаннє, я хочу підкреслити, що ми повинні зіграти більш активну роль у розробці загальної політики безпеки й оборони Європейського Союзу, з огляду на те, що незабаром почнеться процес перегляду Європейської стратегії безпеки.

Президент Румунії – Верховний Головнокомандувач Збройних Сил Румунії Клаус Йоханніс оголосив, водночас, що представить у Парламенті нову Стратегію національної оборони. У документі буде враховано нинішню міжнародну обстановку і представлено основні напрями політики національної безпеки. У січні, теж з ініціативи президента, була укладена політична угода з парламентськими партіями про збільшення до 2017 року витрат на оборону до мінімального рівня в 2% ВВП.

Проект розміщення системи протиракетної оборони в Європі, розроблений під парасолькою НАТО, викликав жваву дискусію з моменту його оголошення, а переговори на цю тему не принесли ніякого поступу в подоланні розбіжностей між Росією і НАТО.

Москва продовжує критикувати ініціативу Вашингтона і заявляє, що цей проект є прямою загрозою своїй національній безпеці, в той час як західні країни стверджують, що ця система має виключно оборонний характер і не спрямована проти Росії.

Москва вимагає юридичних гарантій ненаправленості системи протиракетної оборони на Російську Федерацію, в той час як НАТО стверджує, що альянс вже надав відповідні запевнення. Кремль попереджає, що це може порушити стратегічний баланс сил у регіоні і підірвати міжнародну стабільність.

Тим часом, триває процес розміщення елементів системи ПРО в Європі, в тому числі в Румунії. Більше того, недавно було прийнято рішення про створення найближчим часом шістьох командних пунктів НАТО у Східній Європі, зокрема у Польщі, Румунії, Болгарії, Естонії, Латвії та Литві. Після нещодавньої зустрічі в Брюсселі міністри оборони країн НАТО також оголосили про збільшення сили швидкого реагування з 13 до 30 тисяч осіб.

Реакція Москви не примусила себе довго чекати: “Розгортання додаткових військових потенціалів уздовж наших кордонів – це не що інше, як спроба силового тиску на Росію. Це абсолютно безперспективна справа, але, в будь-якому випадку, наша відповідь буде адекватною, – заявив постійний представник Росії при НАТО Олександр Грушко.

За його словами вздовж кордонів Російської Федерації відбуваються дуже серйозні зміни військово-політичної ситуації, і це, природно, має бути враховано у військовому плануванні з тим, щоб надійно забезпечити законні інтереси безпеки Росії. Олександр Грушко стверджує, що рішення НАТО “представляють великий ризик для Росії” з точки зору прямих військових загроз, передусім у Балтійському регіоні, який може стати регіоном “військового протистояння”. Він додав, що створення центру військової підготовки в Грузії, про який повідомив Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, це крок у бік посилення напруженості і погіршення регіональної безпеки.

“Навчально-тренувальний центр в Грузії – це крок, який не можна розцінити інакше, як провокаційний. Немає ніякої необхідності для НАТО створювати якісь центри,” – заявив Грушко, за словами якого, “в регіоні Чорного моря є всі умови, щоб безпека забезпечувалася регіональними державами, тобто самими чорноморськими країнами”.

Постійний представник Росії при НАТО зазначив, що Основоположний акт про взаємні відносини, співпрацю і безпеку між Російською Федерацією і Організацією Північноатлантичного договору “залишається однією з наріжних домовленостей, яка виросла з розуміння, що безпека може бути зміцнена тільки спільно”.

Боротьба з корупцією

Корупційні справи на найвищому рівні і на цьому тижні стали центральною темою провідних румунських ЗМІ. Відомі політики та чільні посадовці були викликані на допит до Національної антикорупційної дирекції Генеральної Прокуратури Румунії, яка майже щодня доповнює список підозрюваних у корупційних діяннях. На цьому тижні настала черга екс-міністра регіонального розвитку і туризму, депутата Елени Удрі, якій були пред’явлені звинувачення у двох справах, порушених за фактами відмивання грошей, давання завідомо неправдивих показань і торгівлі впливом. У понеділок парламентарії мають розглянути подання до Палати депутатів про притягнення до кримінальної відповідальності і затримання Елени Удрі, яка відкидає всі пред’явлені їй звинувачення. Теж на цьому тижні, Тоні Гребле подав у відставку з посадив судді Конституційного Суду Румунії у зв’язку з порушенням проти нього кримінального провадження. Прокурори звинувачують екс-суддю в серйозних корупційних діях. У середу президент Клаус Йоханніс, відповідно до чинного законодавства, направив міністру юстиції запит щодо надання згоди на порушення кримінальної справи проти екс-міністра економіки, демократ-ліберала Адріана Відяну, який проходить у справі про співучасть у зловживанні службовим становищем. Це лише кілька справ, які виводять на світло численні тіньові оборудки у румунському суспільстві.

Поліпшення прогнозу зростання ВВП Румунії

Європейська комісія покращила прогноз зростання румунської економіки у 2015 році до 2,7%, що на 0,3% більше порівняно з попередніми оцінками. Відповідне зростання ВВП Румунії, а також передбачене зростання румунської економіки в 2016 році на рівні 2,9% буде забезпечене внутрішнім споживанням та поступовим відновленням світової економіки. Єврокомісія прогнозує високі темпи росту приватного споживання завдяки зростанню заробітної плати, низькому рівню інфляції і поліпшенню умов на ринку праці, що є ключовими факторами зростання купівельної спроможності населення.

Командні центри НАТО в Румунії

Північноатлантичний альянс у четвер прийняв рішення зміцнити свою присутність на сході Європи, зокрема вирішив створити бригаду швидкого реагування, що налічуватиме близько 5 тис. особового складу та мережу командних центрів у шістьох країнах регіону. Про це повідомив генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг, говорячи про результати засідання міністрів оборони альянсу. Глава румунського оборонного відомства Мірча Душа заявив, що найближчим часом НАТО створить два командних центри в Румунії. У свою чергу глава МЗС Богдан Ауреску, привітав рішення НАТО про створення командних центрів у Румунії, Болгарії, Польщі, Естонії, Латвії та Литві. «Крім цього, – сказав Ауреску, – Румунія повністю готова і робить свій внесок у безпеку союзників через Багатонаціональний штаб командування військовими операціями в Північно-Східній Європі». На думку Альянсу це найбільш важливе рішення про зміцнення колективної безпеки та оборони з часів холодної війни і викликане все більш агресивними діями в Україні Російської Федерації, яка порушує норми міжнародного права та анексувала Крим.

Бухарест визнав обов’язковість юрисдикції Міжнародного суду ООН

Сенат — верхня палата румунського парламенту, прийняв закон яким визнає обовязкову юрисдикцію Міжнародного Суду ООН, головного судового органу Організації Обєднаних Націй та однієї з найпрестижніших міжнародних судових установ, що була створена 70 років тому. До минулого року 70 країн визнали юрисдикцію Міжнародного Суду, серед яких і 21 держава-член Європейського Союзу, до яких приєдналася й Румунія. Цим одностороннім рішенням Бухарест здобув право подати в Гаазький суді на іншу державу, яка визнає обов’язковою юрисдикцію Міжнародного суду ООН. «Це демонструє відданість Румунії суворому дотриманню міжнародно-правових норм», – заявив у Сенаті, міністр закордонних справ Богдан Ауреску, який шість років тому отримав в міжнародному суді ООН перемогу у справі про делімітацію континентального шельфу та виключних економічних зон Румунії та України в Чорному морі.

Важливі фінансові рішення

Національне управління з питань захисту прав споживачів отримало сотні скарг від румунів, які взяли кредити у швейцарських франках і в даний час не в змозі платити по них за поточним курсом швейцарської валюти. Конверсія валютних кредитів у лейовий, як того вимагають позичальники, може спричинити збитки на майже 10 млрд леїв, сказав голова Національного банку Румунії Мугур Ісереску, який стверджує, що різноманітність позичальників швейцарської валюти змушує до пошуку рішень по кожному випадку окремо. Тим часом правління центрального банку прийняло рішення знизити рівень облікової ставки до нового історичного мінімуму – 2,25% річних. Таке рішення пояснюється тим, що рівень інфляції залишається нижче прогнозованого, а кредитування не дає ніяких ознак відновлення. Центральний банк знизив на пів процентного пункту до 4,25% річних і ставку, що застосовується при надані комерційним банкам короткострокових кредитів для покриття тимчасової нестачі обігових коштів.

Румунія входить до числа країн східного флангу де будуть створені командні центри, керовані місцевими та сил НАТО офіцерами, утворені Альянсом, щоб протистояти все більш агресивними діям Росії в Україні. Рішення було прийнято в четвер у Брюсселі міністрами оборони країн НАТО, і подібні центри будуть створені також в Болгарії, Польщі, Естонії, Латвії та Литві. НАТО сподівається за допомогою цих багатонаціональних командних структур забезпечити важливу присутність на території східних союзників. Фінансування здійснюватиметься як Альянсом, так і державами-членами. За словами генерального секретаря НАТО, Йенса Столтенберга це найбільш значне посилення колективної сили від закінчення холодної війни і до теперішнього часу.

Він привітав намір Румунії допомогти зі створенням двох командних пунктів. Йенс Столтенберг: “Румунія є однією з шести країн, де будуть створені контрольно- команді структури, які почнуть працювати негайно. Вони будуть ключовими елементами координації між шістьма національними державами та НАТО. При необхідності ці підрозділи будуть виконувати життєво важливу роль. Це сухопутні війська і військово-повітряні сили, і розвиватимемо спосіб у який вони діятимуть в рамках швидкого реагування, “наконечником спису”

Це відповідь на агресивні дії Росії, яка порушила міжнародне право та анексувала Крим “, заявив генеральний секретар НАТО. Рішення привітав і президент Румунії Клаус Йоханніс. Глава держави ствердив, що Румунія сповнена рішучості виконати все необхідне для створення двох військових структур. Створення їх в Румунії розпочнеться вже цього року, і вони будуть доступні Альянс у 2016 році У складі центрів будуть присутні як румунські офіцери, так і з інших країн НАТО. Важливість рішень в Брюссель була підкреслена румунським міністром оборони Мірчею Душа: “Після вступу в НАТО в 2004 році, заходи, що були схвалені для Румунії є дуже важливими. Це заходи, яких можна назвати історичними. Вони повязані з забезпеченням східного флангу НАТО і ЄС та особливо південно-східного флангу.”

У всіх шістьох країнах східного флангу будуть дислоковані 5000 військовослужбовців НАТО, а можливості реагування будуть становити до 48 годин. Великобританія, країна, яка керує силами швидкого реагування НАТО в Центральній і Східній Європі, відправить війська в Румунію та Польщу. Великобританія відправить 1000 солдатів і чотири бомбардувальників типу Typhoon. Нагадаємо, що в Румунії вже є дві румунсько-американські бази в місцевостях Міхаїл Когелнічану та Девеселу, де дислоковано 500 американських солдатів.

Попри внутрішньополітичну метушню зовнішня політика Румунії має низку незмінних векторів. Встановлена, ще в 1996 — 2000 роках, під час мандату президента Еміля Константинеску, тверда орієнтація Румунії на захід, залишилася незмінною й а наступні роки. Країна вступила в НАТО у 2004 році, коли президентом був соціал-демократ Йон Ілієску та увійшла в Європейський союз у 2007 році, під час президентства демократа Траяна Бесеску.

Новий президент Румунії, ліберал Клаус Йоханніс свій перший офіційний закордонний візит здійснив до Брюсселя, де зустрівся з президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером та головою Ради Європи Дональдом Туском, а також з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Він підтвердив, що зовнішньополітичні пріоритети Бухареста залишаються незмінними: «Румунія вже вступила у восьмий рік приналежності до Європейського Союзу. Наші установи значно зміцнилися, а наш внесок у європейський проект має бути адекватним. Пріоритетом мого мандата є поглиблення європейської інтеграції. Ми продовжимо обговорення кроків, які Румунія повинна здійснити для збільшення свого внеску і збільшити свою роль як члена НАТО.»

І Богдан Ауреску, карєрний дипломат, призначений у листопаді міністром закордонних справ у переважно соціал-демократичному уряді, який змушений співпрацювати з президентом-лібералом, підтвердив незмінність зовнішнього курсу Румунії: «Закордонна політика Румунії є послідовною, вона має в основі національний консенсус і не можна говорити про зміни керівних елементів: членство в ЄС та в НАТО. Минулого року Румунія відзначила десяту річницю повноправного членства в НАТО. Водночас стратегічне партнерство з США і стратегічне партнерство заради європейської інтеграції Республіки Молдова залишаються константами румунської зовнішньої політики, і я радий бачити, що є національний консенсус між усіма політичними силами щодо цих напрямків.»

В інтервю Румунському радіо, записаному щойно після терактів у Парижі, Богдан Ауреску підтвердив активну участь Бухареста в рамках міжнародної антитерористичної коаліції, створеної після терактів 11 вересня 2001 року в Сполучених Штатах. «Надзвичайна солідарність, яку продемонстрували європейські держави, в тому числі румунське суспільство, довели наскільки важливою є боротьба з цим злом – міжнародним тероризмом. Ми оперативно і рішуче засудили цю трагічну подію, тому що з точки зору Румунії жоден теракт не може бути виправданим. Особливо, коли він спрямований проти свободи слова. І одним з наслідків цієї ситуації, на мій погляд, має бути необхідність розширення міжнародного співробітництва в боротьбі з тероризмом.»

Румунія, однак, виступає проти того, щоб заходи з посилення безпеки включали введення обмежень на свободу пересування громадян ЄС в межах співтовариства. Богдан Ауреску: «Свобода пересування, знову ж таки, є здобутим правом, це фундаментальна свобода і ми повинні так і розглядати її. З іншого боку Румунія готова долучитися до до цих зусиль, навіть якщо ще не членом Шенгенської зони, тому що, в дійсності, Румунія вже діє за правилами Шенгену, є де-факто шенгенською державою.»

Румунія, як східний форпост НАТО та ЄС, глибоко стурбована долею Молдови та стривожено спостерігає за розгортанням російської агресії проти України. Міністр закордонних справ Румунії вважає, що минулого року сталася найважливіша подія на міжнародній політичній арені: криза в Україні. Незаконна анексія Москвою Кримського півострова, з порушенням основоположних норм і принципів міжнародного права, а потім дестабілізація сходу України, були рішуче засуджені румунським зовнішньополітичним відомством. Румунія постійно підтримувала і дедалі підтримує територіальну цілісність і суверенітет України – свого найбільшого сусіда як з територіального, так і демографічного поглядів. Заклопотаність Бухареста посилена наявністю на заході Україні чисельної громади етнічних румунів, яка налічує близько півмільйона осіб.

На додаток до підтримки прозахідного українського уряду, економічні санкції проти Москви є одним з важелів, за допомогою яких Захід може прискорити розвязання кризи в Україні: «Стосовно режиму санкцій… Румунія була і залишається рішучим прихильником цього режиму, оскільки ми вважаємо, що ця система санкцій починає показувати свою ефективність. Йдеться, з одного боку, про санкції повязані з незаконною окупації Криму, а з іншого боку, про санкції, спрямовані на врегулювання ситуації безпеки на сході України», – заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску в інтерв’ю Радіо Румунія.

16 січня Президент Румунії Клаус Йоханніс зробив запис у Книзі співчуття, яку відкрило Посольство України в Бухаресті з приводу вшанування памяті жертв теракту поблизу селища Волноваха.

“У ці дні важких випробувань хочу передати скорботним сімям і всій українській нації мої співчуття та запевнення солідарності з боку всіх румунських громадян. Румунія рішуче засуджує обстріл мирних людей, які стали невинними жертвами кривавого конфлікту. Поновлюємо заклик до діалогу та до винайдення політичного рішення, яке б дозволило уникнути важкі людські втрати. Румунія підтримувала, підтримує та завжди підтримуватиме сусідню і дружню, незалежну і суверенну Україну в її європейських та євроатлантичних прагненнях”, – написав президент Клаус Йоханніс.

Нагадаємо, що напередодні, після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО у Брюсселі глава румунської держави заявив, що Україна, Грузія і Республіка Молдова мають отримати особливу увагу Альянсу для відповіді новим викликам безпеці в регіоні.