Tag: освіта

ПРОТЕСТ – Кілька сотень бухгалтерів та економістів протестували у понеділок перед будівлею уряду в Бухаресті, незадоволені останніми рішеннями виконавчої влади, зокрема, оцифруванням податкового управління. Подібні акції відбулися в Яссах (північний схід), Тімішоарі (захід) та Бістріці (північний захід). Члени Асоціації роботодавців бухгалтерів Румунії стверджують, що запровадження таких механізмів, як e-Рахунок або e-ПДВ, призводить до зростання бюрократії, оскільки необхідно заповнювати багато декларацій, деякі з яких містять надлишкову інформацію. Крім того, бухгалтери скаржилися на те, що технічні інструменти, надані Міністерством фінансів, працюють не в оптимальному режимі. Протест також підтримали асоціації та організації з туристичної та готельно-ресторанної галузей, а також сімейні лікарі.

 

ТАРОМ – Румунська національна авіакомпанія TAROM оголосила, що 10 її рейсів з аеропорту імені Анрі Коанде в Бухаресті були скасовані після того, як 20 пілотів, капітанів, помічників пілотів і членів екіпажу раптово заявили про проблеми зі здоров’ям і визнали себе непридатними до польотів. Компанія оголосила, що деякі рейси будуть перенесені на завтра і що сотні людей, переважно іноземців, які перебували в терміналах бухарестського аеропорту у понеділок вранці, отримають компенсацію. Авіакомпанія TAROM заявила, що немає ніякого страйку і що причини сьогоднішніх ранкових подій поки що невідомі. Серед скасованих – рейси до Бейрута, Каїра, Будапешта, Ясс, Мадрида, Амстердама, Парижа та Франкфурта на Майні. У цьому контексті, румунська делегація, яка мала взяти участь у саміті НАТО у Вашингтоні, залишила країну військовим літаком.

 

ЕКОНОМІКА – Національний інститут статистики переглянув у бік збільшення економічне зростання Румунії за перші три місяці цього року до 0,7% з 0,4%, як оцінювалося раніше. У порівнянні з тим же кварталом 2023 року валовий внутрішній продукт зріс на 0,5% на валовому ряді і на 2,2% на сезонно скоригованому ряді, згідно з попередніми даними, опублікованими в понеділок Національним інститутом статистики. Бюджет країни на поточний рік побудований на економічному зростанні в 3,4%.

 

АТЕСТАТ ЗРІЛОСТІ – Міністерка освіти Румунії Ліджія Дека оголосила, що відсоток успішності на першій сесії цьогорічного іспиту на атестат про повну загальну освіту склав 76,4%, що на 3,6% більше, ніж минулого року. За словами міністерки, це найкращий результат за останні 10 років. На прес-конференції Дека також представила результати за спеціальностями. Так, для теоретичного потоку проходження склало 91%, для технологічного потоку – 63%, а для професійного потоку – 77%. Але експерти в галузі освіти кажуть, що ці цифри слід розглядати в контексті того, що лише 79% випускників склали іспит на отримання атестату про повну загальну освіту

 

КУЛЬТУРА – Румуни та іноземні туристи, які відвідують Румунію, все більше цікавляться культурою – заявила міністр культури Ралука туркан. Вона зазначила, що кількість відвідувачів музеїв, публічних колекцій, ботанічних садів, зоопарків, акваріумів та природних заповідників зросла у 2023 році більш ніж на 3 мільйони у порівнянні з 2022 роком. Раліка Туркан високо оцінила професіоналізм та відданість справі всіх працівників культурного сектору, які зуміли підвищити інтерес громадськості до культурних подій та заходів, що підтверджується останніми даними Національного інституту статистики.

 

ДОРОЖНІЙ РУХ – З понеділка протягом дня закрито рух на національній дорозі DN7 долини ріки Ольт (південь), одній з найважливіших магістралей нашої країни, для проведення робіт з розчищення території для будівництва автомагістралі Сібіу-Пітешть. Однак, місцеві жителі, персонал психіатричної лікарні, а також автомобілі поліції, пожежної служби та швидкої допомоги зможуть проїжджати в певні проміжки часу. Заходи діятимуть протягом місяця, а рух транспорту буде перенаправлено на низці об’їзних маршрутів. Болгарська ділянка мосту дружби Джурджу-Русе через Дунай також буде на ремонті з середи 10 липня. Роботи проводитимуться без повної зупинки транспортного руху, повідомляє болгарське агентство дорожньої інфраструктури. Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало прес-реліз, в якому рекомендує громадянам бути обережними за кермом і дотримуватися вимог тимчасових дорожніх знаків.

Виборчий графік… нарешті!

Три неділі поспіль румуни йтимуть на виборчі дільниці. 24 листопада пройде перший тур президентських виборів. 1 грудня, в Національний день, відбудуться вибори представників до двопалатного парламенту країни. Серія виборів завершиться 8 грудня другим туром президентських виборів. Ці дати були остаточно затверджені в четвер рішенням уряду після чергової зустрічі того ж дня правлячої коаліції СДП-НЛП, а також після переговорів, які прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку провів на початку цього тижня з усіма політичними партіями, представленими в парламенті. Партії критикували прем’єр-міністра за глухий кут на урядовому рівні. Зокрема, на початку року СДП і НЛП оголосили повний графік усіх чотирьох турів цьогорічних виборів. Місцеві вибори та вибори до Європарламенту вже були організовані одночасно 9 червня. Президентські вибори – за домовленістю між соціал-демократами та лібералами – мали відбутися 15 вересня. Але згодом НЛП змінила дату. “Перенесення дати президентських виборів на вересень, хоча вони завжди проводилися в листопаді-грудні, мало логіку, зумовлену оптимізмом президента країни”, – зазначає Deutsche Welle. Клаус Йоганніс сподівався на високу посаду в одній з інституцій ЄС або НАТО. У разі позитивного розвитку подій він обійняв би свою посаду вже восени. Тим часом перенесення президентських виборів стало безглуздим, і Йоганнісу було б дуже некомфортно провести останні три місяці з іншим обраним президентом, який постійно поглядає на годинник, прагнучи зайняти його місце”. Крім того, аналітики кажуть, що соціал-демократи хотіли б скористатися хорошим результатом на виборах 9 червня, щоб мати перевагу на президентських виборах у вересні. Але ліберали побоювалися, що їхній лідер Ніколає Чуке може не потрапити до другого туру, тому вони виступили за проведення президентських виборів наприкінці року.

«Покоління душі»

Румунія отримає 12,25 мільйона євро від участі в Чемпіонаті Європи з футболу ЄВРО-2024 в Німеччині, де вона у вівторок зупинилася в 1/8 фіналу. Присутність на першому етапі змагань принесла їм 9 250 000 євро, як і іншим командам-учасницям. Румуни отримали 1 мільйон євро за перемогу над Україною з рахунком 3:0 у своєму стартовому матчі та 500 000 євро за нічию 1:1 зі Словаччиною. Румунські футболісти програли бельгійцям з рахунком 2:0, але все одно посіли перше місце у своїй групі. Кваліфікація в 1/8 фіналу принесла Румунській федерації футболу 1 500 000 євро. Незважаючи на те, що в 1/8 фіналу ЄВРО-2024 вони програли Нідерландам з рахунком 3:0, румунська збірна, яку прозвали “Поколінням душі”, пішла з високо піднятими головами, під радісні вигуки румунських уболівальників, присутніх у вражаючій кількості в Німеччині, а також на батьківщині, і під оплески численних іноземних вболівальників, які високо оцінили їхню спортивну майстерність. Румуни повернулися додому в середу ввечері, зустрінуті вболівальниками в жовтих футболках, які розмахували триколірними прапорами – національна збірна не брала участі у фінальному турнірі 8 років і не виходила з групового етапу фінального турніру 24 роки. Але перед від’їздом з Німеччини футболісти румунської збірної також дали урок ввічливості, який швидко облетів Інтернет – після матчу з Нідерландами вони залишили після себе бездоганну чистоту в роздягальні та письмове повідомлення з подякою господарям. УЄФА розмістив фото на своєму офіційному акаунті в Twitter, назвавши румунів ʺідеальними гостямиʺ.

ЗНО та іспит на атестат зрілості

Для румунських дітей випускних класів цей тиждень став тижнем вогню. Восьмикласники отримали результати Національного оцінювання, яке враховується при вступі до ліцею. П’ятий рік поспіль оцінки учнів були анонімними. Для того, щоб їх побачити, кожен восьмикласник мав ввести код, отриманий у навчальному закладі, на спеціально створеному порталі. За словами міністерки освіти Ліджії Дека, у Національному оцінюванні взяли участь майже 153 тисячі кандидатів. Результати виявилися найгіршими за останні три роки: близько 74% дітей отримали середній бал 5 або вище, що є прохідним балом в Румунії. У них були більші труднощі з математикою, ніж з румунською мовою. З іншого боку, також цього тижня випускники 12 класів складали письмові іспити на атестат про повну загальну освіту. Результати будуть оголошені в понеділок, коли також можна буде подавати скарги. Остаточні результати будуть оголошені 12 липня.

Літні мега-шоу на старті

У четвер на румунському узбережжі Чорного моря, в місті Констанца, розпочався 6-й найбільший пляжний музичний захід у Європі – фестиваль NEVERSEA 2024. Щовечора до 7 липня десятки тисяч шанувальників музики з країни та з-за кордону зможуть насолодитися виступами 100 найкращих національних та міжнародних артистів, серед яких Інна, Maluma, Нік Картер, G-Eazy, Bebe Rexha, DJ Snake, Dimitri Vegas, Steve Aoki, Mahmut Orhan та Salvatore Ganacci. Паралельно з NEVERSEA цими вихідними в аеропорту Ромаеро поблизу Бухареста проходить ще один фестиваль електронної музики – SAGA. Організатори облаштували сім сцен, клуб у списаному літаку та світлові шоу в диспетчерській вежі. SAGA також може похвалитися такими відомими артистами, як Нікі Мінаж, Ріта Ора, Армін Ван Бюрен, Денніс Ллойд і Хардвелл.

Обов’язок
політиків – знайти рішення для повернення
румунів, які живуть в діаспорі, -
заявив у середу в Римі прем’єр-міністр
Марчел Чолаку. У будинку
мерії в Римі він зустрівся з представниками
румунської громади в Італії, попередньо
зустрівшись із мером міста Роберто
Гуалтьєрі.

В
Італії проживає понад мільйон румунів,
а їхній середній вік становить 34-35 років,
– зазначив прем’єр-міністр, який також
повідомив, що Італія є другим за величиною
партнером Румунії в Європейському
Союзі, з торговельними відносинами на
суму понад 20 мільярдів євро в минулому
році, а представники румунської діаспори
займають друге місце за кількістю
компаній, які вони заснували на півострові.

Як
прем’єр-міністр, навіть не знаєш,
чи це можна назвати радістю, чи ні, – зазначив
Марчел Чолаку. Незважаючи на те, що
Румунія наразі має найбільшу кількість
активних працівників – понад 5,7 мільйона
– все ще відчувається нестача робочої
сили. У цьому контексті прем’єр-міністр
Чолаку закликав румунів, які
проживають
в Італії, повернутися додому хоча б на
деякий час, щоб допомогти розвитку
рідної країни, враховуючи досвід, який
вони набули в Італії протягом десятиліть,
і який так необхідний і в Румунії.

Країна,
– підкреслив прем’єр, – переживає
важливий момент, пов’язаний із залученням
європейських коштів, у тому числі через
Національну програму відновлення та
стійкості. Крім того, реформи, передбачені
в НПВС,
якщо вони будуть реалізовані, змусять
Румунію розвиватися, з адміністративної
точки зору, так само, як інші європейські
держави.

Однак,
«Румунії не дозволено пропустити цей
останній потяг ні на мить і ні за яких
обставин», – заявив румунам в Італії
прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який
зазначив, що усвідомлює, що для того,
щоб полегшити їх повернення до країни,
необхідно суттєво покращити державні
послуги,такі
як наприклад,
у сфері охорони здоров’я та освіти.
Завдяки зусиллям італійської влади,
інтеграція румунської громади в Італії
є чудовою, а її внесок у розвиток Італії
є дуже важливим.

Той
факт, що румунсько-італійські відносини
сьогодні знаходяться на відмінному
рівні, також є результатом зусиль наших
співвітчизників, як на професійному,
так і на особистому рівні, а румунська
громада відіграє важливу роль у
двосторонніх відносинах. – підкреслила
Посол Румунії в Римі Габріела Данкеу.
Представляючи найбільшу громаду
іноземців на півострові, переважна
більшість румунів все ще підтримує
зв’язки зі своєю батьківщиною,
в тому числі й духовні. Саме тому, у
розмові з мером Риму Роберто Гуалтьєрі,
прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив,
що одним з очікувань румунів є наявність
власного православного собору в
італійській столиці.

Співпраця у галузі освіти між Румунією та Україною набирає нових обертів.
29 листопада 2023 року був підписаний транскордонний проєкт між Сучавською
філією Союзу українців Румунії, яка була представлена шкільним інспектором Іллею Саучуком, Радівецькою восьмирічною школою ім. Богдана Воде,
яка була представлена директром Раду-Ґеорґе Мунтяну, Сучавським Національним
коледжем ім. Міхая Емінеску, представленим директоркою Сільвією-Коріною Нуцу та
Герцаївським комунальний ліцеєм ім. Ґеорґе Асакі з України, в особі директорки
Марини Мафтей. Головною метою проєкту «Разом за якісну освіту», який розгортається впродовж всього 2023-2024 навчального року, є освітні та культурні обміни між Румунією та Україною та розвиток тісної співпраці між навчальними закладами та Сучавською філією СУРу, залученими в проєкті.

Делія Мартіняк, вчителька
української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, яка викладає і в
Радірадівецькій восьмирічній школі імені Богдана Воде, разом з директоркою Герцаївського
комунального ліцею імені Ґеорґе Асакі з України узгодили план проєкту «Разом за
якісну освіту» на 2023-2024 навчальний рік. Делія Мартіняк говорить про мету
проєкту та про перший захід, організований в рамках цього проєкту: «У контексті мінливого суспільства зі змінами форми і
змісту в всіх його підсистемах, освіта потребує нового погляду на своє
функціонування та еволюцію. У рамках
цієї нової переспективи освітнє партнерство стає пріоритетом стратегії,
спрямованої на розвиток виховання. «Разом за якісну освіту» – це новий транскордонний
проєкт, підписаний між румунськими та українськими освітніми установами, через
який Союз Українців Румунії та навчальні заклади повіту Сучава та Герци
об’єднуються у довготривалому освітньому партнерстві. Метою проєкту є стимулювання та використання
інтересу учнів та викладачів-учасників у просуванні виховання, культури
та традицій Буковини задля збереження рідної мови та етнічної ідентичності.
Загальна мета це познайомитися один з одним, щоб зблизити партнерські установи
та налагодити довгострокову співпрацю. У розгортанні цього проєкту ми маємо на
увазі об’єднати сторони з метою обміну досвідом у сфері освіти, підвищити
рівень взаємних знань, обмін ідеями між учнями та вчителями навчальних
закладів, що беруть участь у проєкті на теми, що становлять спільний інтерес, ознайомлення зі звичаями та традиціями, притаманними зимовим та
великоднім святам, залучення молодих учасників до спільних заходів,
спрямованих на розвиток міжкультурного діалогу, посилення та популяризація
української та румунської культури на Буковині, налагодження дружніх стосунків
між установами партнерами з метою реалізації майбутніх проєктів, стимулювання
художнього і творчого потенціалу дітей, формування позитивних рис характеру через різні види діяльності, стимулювання командної роботи,
ініціативності та креативності. Перша зустріч була проведена у Радівецькій
восьмирічній школі ім. Богдана Воде, де відбувся й урочистий захід вшанування
пам’яті жертв Голодомору. З цієї нагоди, священик Михайло
Кобзюк, відслужив панахиду за жертвами цієї жахливої трагедії. Українська делегація була запрошена й до осередку СУРу, де разом з українськими
біженцями в Сучаві та членами СУРу взяли участь у відзначенні Національного дня
Румунії, зустріч, яка зміцнила міжкультурні зв’язки та об’єднала громади в дусі
співпраці та дружби.»

Директорка Герцаївського
комунального ліцею ім. Ґеорґе Асакі з України Марина Мафтей, яка очолювала
українську делегацію, поділилася своїми думками у зв’язку з користю цього
проєкту та підбила підсумки візиту делегації до Сучавського повіту: «Я впевнена, що ця співпраця сприятиме запровадженню у
освітній процес інноваційних методів навчання, дасть змогу формувати ключових
компетентностей учнів. Сподіваюсь, що цей проєкт стане початком налагодження
партнерських зв’язків та розширить міжнародну співпрацю. Саме це є
основним завданням освітнього процесу. Я глибоко переконана, що виховання учнів
здійснюється у дусі інтеркультурності, демократії, що допомагає стати
справжніми громадянами Європи. Разом з викдачкою Делією Мартіняк узгодили план
проєкту на 2023-2024 навчальний рік. Перша зустріч відбулася в Румунії. Наша
делегація була запрошена до осередку Союзу українців Румунії, де разом з
українськими біженцями муніціпалітету Сучава ми брали участь у святкування
Національного дня Румунії. Щиро дякую за теплу гостинність, я ще раз
впевнилась, що Румунія небайдужа до болі нашого українського народу і робить
все можливе, щоб простягнути руку допомоги за що велике щире дякую. Наша
зустріч тільки зміцнила міжкультурні зв’язки та об’єднала нас до співпраці та
дружби. На базі радівецької гімназії був представлений захід на тему «90-ті
роковини Голодомору». Дякую всім учасникам та організаторам за чудовий
настрій й приємні враження від зустрічі. Приємно знати, що є такі люди, які
небайдужі до наших проблем, що готові поділитися з нами своїм досвідом, готові
до співпраці заради добра, благополуччя і процвітання.»

Раду-Ґеорґе Мунтяну, директор Радівецької восьмирічної школи ім. Богдана
Воде висловив свою думку стосовно важливості укладеного проєкту та візиту
української делегації до Румунії: «Метою транскордонного проекту
«Разом за якісну освіту» є стимулювання та використання зацікавленості учнів
та вчителів-учасників у просуванні трьох важливих компонентів, які, на нашу
думку, сприяють збереженню рідної мови та етнічної ідентичності, а саме:
освіти, культури та традицій. Про важливість проєкту можна сказати, що,
ілюструючи реалії повсякденного життя, специфіку діяльності школи, сім’ї та
громади, до якої вони належать, різноманітні форми самовираження дітей набувають
як формуючого, так й інформативного значення. Таким чином, результат праці стає їхньою візитною карткою, а також школи, в
якій вони навчаються, тобто трьох навчальних закладів-партнерів: Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе
Асакі Гімназії, Сучавського національного коледжу ім. Міхая Емінеску та Радівецької
восьмирічної школи ім. Богдана Воде. Цей проєкт був би неможливий без участі та
підтримки вчительки української мови Делії Мартіняк і, звичайно, Сучавської
філії СУРу, представленої її головою вчителем Іллею Саучуком. До речі, Сучавська філія СУРу також є партнером у цьому проєкті. Візит української делегації, а саме
п’яти вчителів Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе Асакі був
теплим, зворушливим, приємним та конструктивним моментом,
враховуючи знайомство, спілкування та дискусій на
різні теми. Потім відбулося відвідування нашої школи,
презентація різних кабінетів і лабораторій, розмови з вчителями та учнями, відвідування
уроків, після чого відбулася панахида, яку відслужив отець Михайло Кобзюк,
вшановуючи таким чином пам’ять жертв Голодомору. Минуло 90 років від
Великого голоду 1932-1933 років у Україні. Дискусії та всі інші моменти пробудили в серцях і душах дітей почуття про те як треба поважати елементарні речі, та водночас, найважливішу річ наших днів, як сказав отець Кобзюк, а саме хліб наш насущний, не марнувати їжу та поважати людей. Зворушливим моментом стало виконання української пісні Пливе кача вчителем Александром Домнарі. Слова пісні знову
зворушили всіх, адже йдеться про сина, який іде на війну та думає, що помре серед чужих людей. Мати жаліє свого сина, якого вона виростала і виховала. Ой
як ж мені, синку, не жаль? Як же мені, синку, не жаль? Ти на моїм серцю лежав, Ти
на моїм серцю лежав. Пливе кача по Тисині. Потім відбувся візит до Радівецького монастиря «Богдана» та музею цього
монастиря. Ми сподіваємось що наступні етапи транскордонного проєкту, який
триватиме весь навчальний рік 2023-2024, починаючи з Днем національних меншин – 18 грудня, потім Різдвяними традиціями та звичаями, Великодніми традиціями, будуть
принаймні на такому ж рівні, захоплюючими та пізнавальними як для вчителів, так
і для учнів. Ми сподіваємося також, що в наступних заходах візьмуть участь й учні
румунського походження з України. Я б завершив зловами директорки Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе
Асакі з України Марини Мафтей: Хай буде мир, мир, мир у світі!»

Співпраця у галузі освіти між Румунією та Україною набирає нових обертів.
29 листопада 2023 року був підписаний транскордонний проєкт між Сучавською
філією Союзу українців Румунії, яка була представлена шкільним інспектором Іллею Саучуком, Радівецькою восьмирічною школою ім. Богдана Воде,
яка була представлена директром Раду-Ґеорґе Мунтяну, Сучавським Національним
коледжем ім. Міхая Емінеску, представленим директоркою Сільвією-Коріною Нуцу та
Герцаївським комунальний ліцеєм ім. Ґеорґе Асакі з України, в особі директорки
Марини Мафтей. Головною метою проєкту «Разом за якісну освіту», який розгортається впродовж всього 2023-2024 навчального року, є освітні та культурні обміни між Румунією та Україною та розвиток тісної співпраці між навчальними закладами та Сучавською філією СУРу, залученими в проєкті.

Делія Мартіняк, вчителька
української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, яка викладає і в
Радірадівецькій восьмирічній школі імені Богдана Воде, разом з директоркою Герцаївського
комунального ліцею імені Ґеорґе Асакі з України узгодили план проєкту «Разом за
якісну освіту» на 2023-2024 навчальний рік. Делія Мартіняк говорить про мету
проєкту та про перший захід, організований в рамках цього проєкту: «У контексті мінливого суспільства зі змінами форми і
змісту в всіх його підсистемах, освіта потребує нового погляду на своє
функціонування та еволюцію. У рамках
цієї нової переспективи освітнє партнерство стає пріоритетом стратегії,
спрямованої на розвиток виховання. «Разом за якісну освіту» – це новий транскордонний
проєкт, підписаний між румунськими та українськими освітніми установами, через
який Союз Українців Румунії та навчальні заклади повіту Сучава та Герци
об’єднуються у довготривалому освітньому партнерстві. Метою проєкту є стимулювання та використання
інтересу учнів та викладачів-учасників у просуванні виховання, культури
та традицій Буковини задля збереження рідної мови та етнічної ідентичності.
Загальна мета це познайомитися один з одним, щоб зблизити партнерські установи
та налагодити довгострокову співпрацю. У розгортанні цього проєкту ми маємо на
увазі об’єднати сторони з метою обміну досвідом у сфері освіти, підвищити
рівень взаємних знань, обмін ідеями між учнями та вчителями навчальних
закладів, що беруть участь у проєкті на теми, що становлять спільний інтерес, ознайомлення зі звичаями та традиціями, притаманними зимовим та
великоднім святам, залучення молодих учасників до спільних заходів,
спрямованих на розвиток міжкультурного діалогу, посилення та популяризація
української та румунської культури на Буковині, налагодження дружніх стосунків
між установами партнерами з метою реалізації майбутніх проєктів, стимулювання
художнього і творчого потенціалу дітей, формування позитивних рис характеру через різні види діяльності, стимулювання командної роботи,
ініціативності та креативності. Перша зустріч була проведена у Радівецькій
восьмирічній школі ім. Богдана Воде, де відбувся й урочистий захід вшанування
пам’яті жертв Голодомору. З цієї нагоди, священик Михайло
Кобзюк, відслужив панахиду за жертвами цієї жахливої трагедії. Українська делегація була запрошена й до осередку СУРу, де разом з українськими
біженцями в Сучаві та членами СУРу взяли участь у відзначенні Національного дня
Румунії, зустріч, яка зміцнила міжкультурні зв’язки та об’єднала громади в дусі
співпраці та дружби.»

Директорка Герцаївського
комунального ліцею ім. Ґеорґе Асакі з України Марина Мафтей, яка очолювала
українську делегацію, поділилася своїми думками у зв’язку з користю цього
проєкту та підбила підсумки візиту делегації до Сучавського повіту: «Я впевнена, що ця співпраця сприятиме запровадженню у
освітній процес інноваційних методів навчання, дасть змогу формувати ключових
компетентностей учнів. Сподіваюсь, що цей проєкт стане початком налагодження
партнерських зв’язків та розширить міжнародну співпрацю. Саме це є
основним завданням освітнього процесу. Я глибоко переконана, що виховання учнів
здійснюється у дусі інтеркультурності, демократії, що допомагає стати
справжніми громадянами Європи. Разом з викдачкою Делією Мартіняк узгодили план
проєкту на 2023-2024 навчальний рік. Перша зустріч відбулася в Румунії. Наша
делегація була запрошена до осередку Союзу українців Румунії, де разом з
українськими біженцями муніціпалітету Сучава ми брали участь у святкування
Національного дня Румунії. Щиро дякую за теплу гостинність, я ще раз
впевнилась, що Румунія небайдужа до болі нашого українського народу і робить
все можливе, щоб простягнути руку допомоги за що велике щире дякую. Наша
зустріч тільки зміцнила міжкультурні зв’язки та об’єднала нас до співпраці та
дружби. На базі радівецької гімназії був представлений захід на тему «90-ті
роковини Голодомору». Дякую всім учасникам та організаторам за чудовий
настрій й приємні враження від зустрічі. Приємно знати, що є такі люди, які
небайдужі до наших проблем, що готові поділитися з нами своїм досвідом, готові
до співпраці заради добра, благополуччя і процвітання.»

Раду-Ґеорґе Мунтяну, директор Радівецької восьмирічної школи ім. Богдана
Воде висловив свою думку стосовно важливості укладеного проєкту та візиту
української делегації до Румунії: «Метою транскордонного проекту
«Разом за якісну освіту» є стимулювання та використання зацікавленості учнів
та вчителів-учасників у просуванні трьох важливих компонентів, які, на нашу
думку, сприяють збереженню рідної мови та етнічної ідентичності, а саме:
освіти, культури та традицій. Про важливість проєкту можна сказати, що,
ілюструючи реалії повсякденного життя, специфіку діяльності школи, сім’ї та
громади, до якої вони належать, різноманітні форми самовираження дітей набувають
як формуючого, так й інформативного значення. Таким чином, результат праці стає їхньою візитною карткою, а також школи, в
якій вони навчаються, тобто трьох навчальних закладів-партнерів: Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе
Асакі Гімназії, Сучавського національного коледжу ім. Міхая Емінеску та Радівецької
восьмирічної школи ім. Богдана Воде. Цей проєкт був би неможливий без участі та
підтримки вчительки української мови Делії Мартіняк і, звичайно, Сучавської
філії СУРу, представленої її головою вчителем Іллею Саучуком. До речі, Сучавська філія СУРу також є партнером у цьому проєкті. Візит української делегації, а саме
п’яти вчителів Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе Асакі був
теплим, зворушливим, приємним та конструктивним моментом,
враховуючи знайомство, спілкування та дискусій на
різні теми. Потім відбулося відвідування нашої школи,
презентація різних кабінетів і лабораторій, розмови з вчителями та учнями, відвідування
уроків, після чого відбулася панахида, яку відслужив отець Михайло Кобзюк,
вшановуючи таким чином пам’ять жертв Голодомору. Минуло 90 років від
Великого голоду 1932-1933 років у Україні. Дискусії та всі інші моменти пробудили в серцях і душах дітей почуття про те як треба поважати елементарні речі, та водночас, найважливішу річ наших днів, як сказав отець Кобзюк, а саме хліб наш насущний, не марнувати їжу та поважати людей. Зворушливим моментом стало виконання української пісні Пливе кача вчителем Александром Домнарі. Слова пісні знову
зворушили всіх, адже йдеться про сина, який іде на війну та думає, що помре серед чужих людей. Мати жаліє свого сина, якого вона виростала і виховала. Ой
як ж мені, синку, не жаль? Як же мені, синку, не жаль? Ти на моїм серцю лежав, Ти
на моїм серцю лежав. Пливе кача по Тисині. Потім відбувся візит до Радівецького монастиря «Богдана» та музею цього
монастиря. Ми сподіваємось що наступні етапи транскордонного проєкту, який
триватиме весь навчальний рік 2023-2024, починаючи з Днем національних меншин – 18 грудня, потім Різдвяними традиціями та звичаями, Великодніми традиціями, будуть
принаймні на такому ж рівні, захоплюючими та пізнавальними як для вчителів, так
і для учнів. Ми сподіваємося також, що в наступних заходах візьмуть участь й учні
румунського походження з України. Я б завершив зловами директорки Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе
Асакі з України Марини Мафтей: Хай буде мир, мир, мир у світі!»

Делегація з 14 учнів та викладачів Сучавського
національного Коледжу імені Міхая Емінеску, в супроводі директора Сільвії-Коріни Нуцу, 26-28 жовтня 2023 року, відвідала Педагогічний коледж Чернівецького
Національного Університету імені Юрія Федьковича, в рамках освітнього
міжнародного проєкту на обмін кращими досвідами у галузі педагогічної освіти. Угода
про співпрацю була укладена між двома Педагогічними коледжами та Сучавською
філією Союзу українців Румунії.

Делія Мартіняк, вчителька української
мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, подає деталі про поїздку до
Чернівців учнів на вчителів Сучавського коледжу: «Упродовж трьох днів учні та вчителі Сучавського коледжу
мали можливість взяти участь у різноманітних методичних заходах, які надали
додаткові знання та унікальний досвід викладання. Перший день – став мандрівкою
в світ дитинства разом з вихованцями Дитячого садочка №45 м. Чернівці, що дало
можливість познайомитися з дитячою літературою, яка знайшла своє відображення у
творчості деяких бессарабських письменників. Також було організовано візит до
Чернівецького Національного університету ім. Юрія Федьковича та екскурсію по
місту Чернівці. «День української писемності та мови», що відзначається по всій
Україні 27 жовтня, створив можливість для групи взяти участь у традиційному
Радіодиктанті національної єдності, який транслювався в прямому ефірі по національному
телебаченню. Учні та вчителі відвідали урок з методики викладання математики в
початковій школі та взяли участь у заходах у спортивній залі коледжу, які
завершилися годиною дружби та радості. У Чернівецькому драматичному театрі ім.
Ольги Кобилянської, який є культурним символом всієї Буковини, вистава «Зрадь
мене» стала ще однією чудовою нагодою пережити сильні емоції разом з акторами
та глядачами. Третій день об’єднав представників двох навчальних закладів за
круглим столом на тему «Інноваційні методи оцінювання шкільних
результатів». Водночас були обговорені наступні заходи, включені до
протоколу про співпрацю між трьома партнерськими установами: поїздка
української делегації до Сучави з 23 по 25 листопада 2023 року та участь вокального
колективу Чернівецького педагогічного коледжу у «Фестивалі українських
колядок», організованому Сучавською філією СУРу наприкінці грудня цього року. Ми
хочемо подякувати нашим колегам з Чернівців, директору Наталії Палій за гарний
прийом і можливість побачити дуже цікаві методичні уроки, проведені добре
підготовленими викладачами та студентами.»

Сільвія-Коріна Нуцу, директор Сучавського національного Коледжу імені Міхая Емінеску, д-р філологічних наук, розповідає про мету тристороннього протоколу: «Метою протоколу є створення міжетнічних зв’язків шляхом підтримки учнів, інтегрованих у румунську масову освіту, в тому числі етнічних українців Сучавського повіту, учнів переселенів з України та учнів з України, незалежно від того, чи вони є етнічними румунами або ні. Не менш важливим є створення культурних зв’язків взаємної підтримки в сучасному соціально-політичному контексті. Сучавська філія СУРу є зв’язком між двома сусідніми та дружніми народами і активно підтримує всі румунсько-українські міжкультурні та транскордонні проєкти. Робочий візит делегації Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску, що складалася з викладачів та учнів, 26-28 жовтня 2023 року, до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, заклав основи співпраці у сфері педагогічної освіти та встановив нові орієнтири у підготовці майбутніх вчителів, посилаючись на дві взаємодоповнюючі системи освіти.»

Наталія Палій, директор Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія
Федьковича, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, кандидат
педагогічних наук розповідає про користь протоколу про співпрацю, укладеного
між двома педагогічними коледжами та Союзом українців Румунії, Сучавською
філією: «Найперше, хочу
зазначити, що укладання тристоронньої угоди – це новий крок у нашій міжнародній
співпраці. Завдяки заходам, які заплановані й успішно реалізуються в рамках
угоди між Педагогічним фаховим коледжем Чернівецького національного
університету імені Юрія Федьковича, Сучавським національним коледжем імені Міхая
Емінеску та Сучавською філією Союзу українців Румунії ми маємо реальні
можливості для обміну досвідом, для ознайомлення з професійним надбанням наших
колег з Румунії, для впровадження у свою педагогічну діяльність європейських
стандартів освіти. Співпраця із Союзом українців Румунії дає можливість нашим
студентам практикуватися в дитячих колективах поза межами України, що,
безумовно, відкриває їм нові горизонти, вчить реалізувати компетентності трохи в
інших мовленнєвих ситуаціях. Наш проєкт триває вже не перший рік, до участі в
ньому залучається все більше педагогів та студентів. Ми з партнерами
відкриваємо нові траєкторії співпраці й сподіваємось, що в майбутньому зуміємо
реалізувати всі нові плани.»

Дмитро Бачинський, викладач Педагогічного
коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича,
кандидат історичних наук, керівник Центру міжнародної співпраці коледжу розповідає
про реалізацію міжнародного проєкту в галузі освіти впродовж часу: «Міжнародна
співпраця як складова входження у європейський простір, активно відновилася у 2015 році між Педагогічним коледжем Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича та Сучавським національним коледжем імені Міхая Емінеску.
31 жовтня 2018 року з ініціативи Сучавського повітового шкільного інспекторату та
за результатами перемовин з Генерпальним консулом Румунії в Чернівцях пані
Елеонорою Молдован було підписано Угоду між навчальними закладами в рамках
Міжнародного освітнього проєкту, а 15 жовтня 2021 року укладено нову
широкомасштабну Угоду Міжнародний проект «Сьогодні – учні/студенти, завтра -
викладачі», спрямовану на взаємовигідний обмін досвідом роботи в усіх сферах
педагогічної діяльності. В рамках проєктів відбулися шість обмінів викладачами
та студентами з вивчення досвіду роботи викладачів обох коледжів, вчителів
початкової школи і вихователів закладу дошкільної освіти Сучавського коледжу,
спостереження та проведення занять в дошкільних, шкільних, коледжівських
підрозділах обох сторін. У травні 2019 року група студентів під керівництвом
викладачів-методистів нашого коледжу впродовж тижня перебували у Сучаві, де
спостерігали уроки в початкових класах школи, заняття в групах дитячого садка,
а також самі проводили уроки і культурні заходи. У листопаді 2019 році група
студентів і викладачів із Сучави відвідали Чернівці, побували на заняттях у
коледжі, гімназії № 6. Імені О. Доброго, взяли участь у фольклорному святі
разом із студентами нашого коледжу «Мова єднає». Новими, більш предметними
стали стосунки завдяки тристоронній Угоді про партнерство від 9 грудня
2022 року між Педагогічним фаховим коледжем Чернівецького національного
університету імені Юрія Федьковича і Сучавським національним коледжем імені
Міхая Емінеску та Сучавською філією Союзу українців Румунії у рамках
міжнародного проєкту «Сьогодні – учні/студенти, завтра -
викладачі». Домовленості сторін Угоди знайшли своє вираження у конкретних
заходах. У червні 2023 році у нашому коледжі побувала офіційна делегація
партнерів із Румунії на чолі з директором Сучавського національного коледжу
імені Міхая Емінеску пані Сільвією-Коріною Нуцу і головою Сучавської філії СУР
паном Іллею Савчуком.»

Викладач Дмитро Бачинський представляє висновки візиту делегації Сучавського національного коледжу імені
Міхая Емінеску до Чернівців, 26-28 листопада 2023 року, про етапи реалізації освітнього міжнародного проєкту, а також про майбутні плани в рамках тристоронньої співпраці: «28-26 жовтня року цього року група викладачів і учнів
Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску під керівництвом
директора відвідали наш коледж з освітньо-методичною метою. Основними у цих
зустрічах було поглиблення трьохсторонніх відносин через урізноманітнення форм
та заходів співпраці, вихід партнерських відносин на загальноєвропейський рівень.
Гості ознайомились з матеріальною базою коледжу, зустрілися з викладачами та
студентами, обмінювались думками із впровадження інноваційних технологій в
освітній процес. Відвідини Чернівецького національного університету імені Юрія
Федьковича та літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської, за їх
словами, вразили монументальністю і цікавими фактами. Партнери нашого коледжу
були присутні на практичних заняттях викладачів і студентів, долучилися до написання
Всеукраїнського радіо диктанту національної єдності, прийняли активну участь у
спортивному дійстві. Із захопленням та враженнями краси вчителі, учні із Сучави
відвідали Чернівецький музично драматичний театр імені Ольги Кобилянської
і переглянули виставу «Зрадь мене». Хочеться зазначити, що 2023 рік став
активним у розвитку дружніх відносин: студенти та викладачі нашого коледжу
влітку активно працювали у літній мовній школі з дітьми українців Румунії в
Балківцях, за
підтримки Генерального Консульства Румунії в Чернівцях група наших студентів відпочивала влітку
у центрі дозвілля «Ботошань» повіту Ботошани, у березні група викладачів та
студентів нашого коледжу прийняла участь у заходах з нагоди вшанування пам’яті
Тараса Шевченка у селі Негостині. У планах сторін угоди на майбутнє: обмін
групами викладачів та студентів для вивчення досвіду роботи, участь у
освітньо-виховному процесі й педагогічній практиці, стажування викладачів наших
обох коледжів за 30-ти годинною програмою у Сучаві та Чернівцях, проведення
спільних науково-практичних конференцій, культурних і спортивних заходів,
опублікування практики роботи кращих викладачів і студентів у інформаційно-методичних
бюлетенях/збірниках коледжів та україномовних виданнях в Румунії. Як бачимо -
дружні зв’язки розвиваються, міцніють і виходять на новий рівень з користю для
всіх сторін.»

У ході візиту до Чернівців, члени
румунської делегації мали можливість бути присутніми на уроках, проведених студентами та вчителями. Студентка 36-ої групи Педагогічного коледжу Чернівецького
національного університету імені Юрія Федьковича Вікторія Кривохижа представила
дуже цікавий урок «Свято осені на Буковині». Ось її враження: «Підготовка вчителя-вихователя у нашому Педагогічному
коледжі включає не тільки теоретичні заняття, а й практичний напрямок – це
педагогічна практика – проведення пробних уроків, занять у школах та дошкільних
закладах. Мені, Вікторії Кривохижі – студенці 36-ої групи спеціальності
«Музичне мистецтво» була можливість підготувати та провести пробне заняття «Свято
осені на Буковині» на базі педагогічної практики коледжу у дитячому садочку № 45 «Країна дитинства» 26 жовтня 2023 року. На моєму
занятті були присутні батьки дітей, методист практики та студенти моєї групи.
Так співпало, що гостями на святі була делегація професорів та учнів Сучавського
національного коледжу імені Міхая Емінеску. Свята для дітей мають величезний
вплив на емоційний світ дитини, її пізнавальний та інтелектуальний розвиток.
Підготовка до них розвиває її пам’ять і увагу, удосконалює мову і пластику
рухів. Проведення свята дає можливість розкритися кожній дитині. Метою свята
було повторити ознаки осені: закріпити знання дітей про дари осені, згуртувати
дитячий колектив, привернути увагу дітей до краси у рідному краї, та багатства
осінньої пори, розвивати навички спілкування, культури поведінки, виховувати
любов до землі, рідного краю, дбайливе відношення до всього живого, почуття
прекрасного. Через роботу дітей на занятті їм привилася гостинність, щедрість
та щирість у відношеннях до людей дбайливе ставлення до природи, вміння
працювати у колективі, спілкуватися з однолітками. Репертуар свята
складався з виконання пісень: «Прийшла в гості осінь», «Хоровод урожайна», «Ой
у лузі червона калина», танців дівчаток та хлопців з віночками і шаблями.
Діткам сподобалися ігри «Перекоти гарбуз», «Веселий жарт», гра на дитячих
музичних інструментах. Діти із захопленням вітали героїв свята: господиню та
господаря, дівчину-осінь, яка виконала пісню «Біля Калиноньки» з акомпануванням
на бандурі. Саме казкова образна-ігрова форма була використана для проведення
свята, яка найбільш ефективна в дошкільному віці, в ній яскравіше розкриваються
творчі здібності дітей. Кожна дитина на святі була в ролі і артиста і глядача.
За проведене пробне заняття присутні оцінили мою роботу на відмінно.»

Делегація з 14 учнів та викладачів Сучавського
національного Коледжу імені Міхая Емінеску, в супроводі директора Сільвії-Коріни Нуцу, 26-28 жовтня 2023 року, відвідала Педагогічний коледж Чернівецького
Національного Університету імені Юрія Федьковича, в рамках освітнього
міжнародного проєкту на обмін кращими досвідами у галузі педагогічної освіти. Угода
про співпрацю була укладена між двома Педагогічними коледжами та Сучавською
філією Союзу українців Румунії.

Делія Мартіняк, вчителька української
мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, подає деталі про поїздку до
Чернівців учнів на вчителів Сучавського коледжу: «Упродовж трьох днів учні та вчителі Сучавського коледжу
мали можливість взяти участь у різноманітних методичних заходах, які надали
додаткові знання та унікальний досвід викладання. Перший день – став мандрівкою
в світ дитинства разом з вихованцями Дитячого садочка №45 м. Чернівці, що дало
можливість познайомитися з дитячою літературою, яка знайшла своє відображення у
творчості деяких бессарабських письменників. Також було організовано візит до
Чернівецького Національного університету ім. Юрія Федьковича та екскурсію по
місту Чернівці. «День української писемності та мови», що відзначається по всій
Україні 27 жовтня, створив можливість для групи взяти участь у традиційному
Радіодиктанті національної єдності, який транслювався в прямому ефірі по національному
телебаченню. Учні та вчителі відвідали урок з методики викладання математики в
початковій школі та взяли участь у заходах у спортивній залі коледжу, які
завершилися годиною дружби та радості. У Чернівецькому драматичному театрі ім.
Ольги Кобилянської, який є культурним символом всієї Буковини, вистава «Зрадь
мене» стала ще однією чудовою нагодою пережити сильні емоції разом з акторами
та глядачами. Третій день об’єднав представників двох навчальних закладів за
круглим столом на тему «Інноваційні методи оцінювання шкільних
результатів». Водночас були обговорені наступні заходи, включені до
протоколу про співпрацю між трьома партнерськими установами: поїздка
української делегації до Сучави з 23 по 25 листопада 2023 року та участь вокального
колективу Чернівецького педагогічного коледжу у «Фестивалі українських
колядок», організованому Сучавською філією СУРу наприкінці грудня цього року. Ми
хочемо подякувати нашим колегам з Чернівців, директору Наталії Палій за гарний
прийом і можливість побачити дуже цікаві методичні уроки, проведені добре
підготовленими викладачами та студентами.»

Сільвія-Коріна Нуцу, директор Сучавського національного Коледжу імені Міхая Емінеску, д-р філологічних наук, розповідає про мету тристороннього протоколу: «Метою протоколу є створення міжетнічних зв’язків шляхом підтримки учнів, інтегрованих у румунську масову освіту, в тому числі етнічних українців Сучавського повіту, учнів переселенів з України та учнів з України, незалежно від того, чи вони є етнічними румунами або ні. Не менш важливим є створення культурних зв’язків взаємної підтримки в сучасному соціально-політичному контексті. Сучавська філія СУРу є зв’язком між двома сусідніми та дружніми народами і активно підтримує всі румунсько-українські міжкультурні та транскордонні проєкти. Робочий візит делегації Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску, що складалася з викладачів та учнів, 26-28 жовтня 2023 року, до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, заклав основи співпраці у сфері педагогічної освіти та встановив нові орієнтири у підготовці майбутніх вчителів, посилаючись на дві взаємодоповнюючі системи освіти.»

Наталія Палій, директор Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія
Федьковича, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, кандидат
педагогічних наук розповідає про користь протоколу про співпрацю, укладеного
між двома педагогічними коледжами та Союзом українців Румунії, Сучавською
філією: «Найперше, хочу
зазначити, що укладання тристоронньої угоди – це новий крок у нашій міжнародній
співпраці. Завдяки заходам, які заплановані й успішно реалізуються в рамках
угоди між Педагогічним фаховим коледжем Чернівецького національного
університету імені Юрія Федьковича, Сучавським національним коледжем імені Міхая
Емінеску та Сучавською філією Союзу українців Румунії ми маємо реальні
можливості для обміну досвідом, для ознайомлення з професійним надбанням наших
колег з Румунії, для впровадження у свою педагогічну діяльність європейських
стандартів освіти. Співпраця із Союзом українців Румунії дає можливість нашим
студентам практикуватися в дитячих колективах поза межами України, що,
безумовно, відкриває їм нові горизонти, вчить реалізувати компетентності трохи в
інших мовленнєвих ситуаціях. Наш проєкт триває вже не перший рік, до участі в
ньому залучається все більше педагогів та студентів. Ми з партнерами
відкриваємо нові траєкторії співпраці й сподіваємось, що в майбутньому зуміємо
реалізувати всі нові плани.»

Дмитро Бачинський, викладач Педагогічного
коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича,
кандидат історичних наук, керівник Центру міжнародної співпраці коледжу розповідає
про реалізацію міжнародного проєкту в галузі освіти впродовж часу: «Міжнародна
співпраця як складова входження у європейський простір, активно відновилася у 2015 році між Педагогічним коледжем Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича та Сучавським національним коледжем імені Міхая Емінеску.
31 жовтня 2018 року з ініціативи Сучавського повітового шкільного інспекторату та
за результатами перемовин з Генерпальним консулом Румунії в Чернівцях пані
Елеонорою Молдован було підписано Угоду між навчальними закладами в рамках
Міжнародного освітнього проєкту, а 15 жовтня 2021 року укладено нову
широкомасштабну Угоду Міжнародний проект «Сьогодні – учні/студенти, завтра -
викладачі», спрямовану на взаємовигідний обмін досвідом роботи в усіх сферах
педагогічної діяльності. В рамках проєктів відбулися шість обмінів викладачами
та студентами з вивчення досвіду роботи викладачів обох коледжів, вчителів
початкової школи і вихователів закладу дошкільної освіти Сучавського коледжу,
спостереження та проведення занять в дошкільних, шкільних, коледжівських
підрозділах обох сторін. У травні 2019 року група студентів під керівництвом
викладачів-методистів нашого коледжу впродовж тижня перебували у Сучаві, де
спостерігали уроки в початкових класах школи, заняття в групах дитячого садка,
а також самі проводили уроки і культурні заходи. У листопаді 2019 році група
студентів і викладачів із Сучави відвідали Чернівці, побували на заняттях у
коледжі, гімназії № 6. Імені О. Доброго, взяли участь у фольклорному святі
разом із студентами нашого коледжу «Мова єднає». Новими, більш предметними
стали стосунки завдяки тристоронній Угоді про партнерство від 9 грудня
2022 року між Педагогічним фаховим коледжем Чернівецького національного
університету імені Юрія Федьковича і Сучавським національним коледжем імені
Міхая Емінеску та Сучавською філією Союзу українців Румунії у рамках
міжнародного проєкту «Сьогодні – учні/студенти, завтра -
викладачі». Домовленості сторін Угоди знайшли своє вираження у конкретних
заходах. У червні 2023 році у нашому коледжі побувала офіційна делегація
партнерів із Румунії на чолі з директором Сучавського національного коледжу
імені Міхая Емінеску пані Сільвією-Коріною Нуцу і головою Сучавської філії СУР
паном Іллею Савчуком.»

Викладач Дмитро Бачинський представляє висновки візиту делегації Сучавського національного коледжу імені
Міхая Емінеску до Чернівців, 26-28 листопада 2023 року, про етапи реалізації освітнього міжнародного проєкту, а також про майбутні плани в рамках тристоронньої співпраці: «28-26 жовтня року цього року група викладачів і учнів
Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску під керівництвом
директора відвідали наш коледж з освітньо-методичною метою. Основними у цих
зустрічах було поглиблення трьохсторонніх відносин через урізноманітнення форм
та заходів співпраці, вихід партнерських відносин на загальноєвропейський рівень.
Гості ознайомились з матеріальною базою коледжу, зустрілися з викладачами та
студентами, обмінювались думками із впровадження інноваційних технологій в
освітній процес. Відвідини Чернівецького національного університету імені Юрія
Федьковича та літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської, за їх
словами, вразили монументальністю і цікавими фактами. Партнери нашого коледжу
були присутні на практичних заняттях викладачів і студентів, долучилися до написання
Всеукраїнського радіо диктанту національної єдності, прийняли активну участь у
спортивному дійстві. Із захопленням та враженнями краси вчителі, учні із Сучави
відвідали Чернівецький музично драматичний театр імені Ольги Кобилянської
і переглянули виставу «Зрадь мене». Хочеться зазначити, що 2023 рік став
активним у розвитку дружніх відносин: студенти та викладачі нашого коледжу
влітку активно працювали у літній мовній школі з дітьми українців Румунії в
Балківцях, за
підтримки Генерального Консульства Румунії в Чернівцях група наших студентів відпочивала влітку
у центрі дозвілля «Ботошань» повіту Ботошани, у березні група викладачів та
студентів нашого коледжу прийняла участь у заходах з нагоди вшанування пам’яті
Тараса Шевченка у селі Негостині. У планах сторін угоди на майбутнє: обмін
групами викладачів та студентів для вивчення досвіду роботи, участь у
освітньо-виховному процесі й педагогічній практиці, стажування викладачів наших
обох коледжів за 30-ти годинною програмою у Сучаві та Чернівцях, проведення
спільних науково-практичних конференцій, культурних і спортивних заходів,
опублікування практики роботи кращих викладачів і студентів у інформаційно-методичних
бюлетенях/збірниках коледжів та україномовних виданнях в Румунії. Як бачимо -
дружні зв’язки розвиваються, міцніють і виходять на новий рівень з користю для
всіх сторін.»

У ході візиту до Чернівців, члени
румунської делегації мали можливість бути присутніми на уроках, проведених студентами та вчителями. Студентка 36-ої групи Педагогічного коледжу Чернівецького
національного університету імені Юрія Федьковича Вікторія Кривохижа представила
дуже цікавий урок «Свято осені на Буковині». Ось її враження: «Підготовка вчителя-вихователя у нашому Педагогічному
коледжі включає не тільки теоретичні заняття, а й практичний напрямок – це
педагогічна практика – проведення пробних уроків, занять у школах та дошкільних
закладах. Мені, Вікторії Кривохижі – студенці 36-ої групи спеціальності
«Музичне мистецтво» була можливість підготувати та провести пробне заняття «Свято
осені на Буковині» на базі педагогічної практики коледжу у дитячому садочку № 45 «Країна дитинства» 26 жовтня 2023 року. На моєму
занятті були присутні батьки дітей, методист практики та студенти моєї групи.
Так співпало, що гостями на святі була делегація професорів та учнів Сучавського
національного коледжу імені Міхая Емінеску. Свята для дітей мають величезний
вплив на емоційний світ дитини, її пізнавальний та інтелектуальний розвиток.
Підготовка до них розвиває її пам’ять і увагу, удосконалює мову і пластику
рухів. Проведення свята дає можливість розкритися кожній дитині. Метою свята
було повторити ознаки осені: закріпити знання дітей про дари осені, згуртувати
дитячий колектив, привернути увагу дітей до краси у рідному краї, та багатства
осінньої пори, розвивати навички спілкування, культури поведінки, виховувати
любов до землі, рідного краю, дбайливе відношення до всього живого, почуття
прекрасного. Через роботу дітей на занятті їм привилася гостинність, щедрість
та щирість у відношеннях до людей дбайливе ставлення до природи, вміння
працювати у колективі, спілкуватися з однолітками. Репертуар свята
складався з виконання пісень: «Прийшла в гості осінь», «Хоровод урожайна», «Ой
у лузі червона калина», танців дівчаток та хлопців з віночками і шаблями.
Діткам сподобалися ігри «Перекоти гарбуз», «Веселий жарт», гра на дитячих
музичних інструментах. Діти із захопленням вітали героїв свята: господиню та
господаря, дівчину-осінь, яка виконала пісню «Біля Калиноньки» з акомпануванням
на бандурі. Саме казкова образна-ігрова форма була використана для проведення
свята, яка найбільш ефективна в дошкільному віці, в ній яскравіше розкриваються
творчі здібності дітей. Кожна дитина на святі була в ролі і артиста і глядача.
За проведене пробне заняття присутні оцінили мою роботу на відмінно.»

З 2 по 5 вересня у Юпітері повіту Констанца відбулася
Національна нарада вчителів рідної української мови. У роботі наради взяли
участь понад 80 виховательок та вчителів, шкільні інспектори з української мови,
університетські професори з Румунії та України, Голова Союзу Українців Румунії
Микола-Мирослав Петрецький, Голова Світового Конґресу Українців Павло Ґрод, а
також представники Департаменту міжетнічних відносин. Організатором виступив
Союз українців Румунії, а головними партнерами були Департамент
міжетнічних відносин, Бухарестський Університет, Бухарестський факультет
іноземних мов, Румунське суспільне телебачення та Всесвітня служба радіо
Румунія.

Під час зустрічі обговорювалися нинішній стан та перспектива
освіти українською мовою в Румунії. Деталі про обговорені теми подає шкільна
інспекторка Тіміського повітового шкільного інспекторату Марія Сабо-Кондрей:
«Теми, які були обговорені це аналіз навчального процесу з української мови та
літератури, результати національних іспитів учнів 12 класу та вступ до ліцею. Були
підкреслені гарні результати у повітах, які отримали учні, наприклад у
Тіміському повіті, у Теоретичному ліцеї імені Юлії Хашдеу в місті Лугож, де
вперше записалося до дев’ятого класу 103 учні, щоб вивчати українську мову, хоча було передбачено лише 25
місць. Це показує велику увагу та якість навчання в українській секції ліцею.
Інша обговорена тема була нормативна база для нового шкільного року, пан
інспектор Ілля Саучук представив всі закони, які важливі для цього навчального
року. Інша тема – внесок СУРу в збереження та популяризацію вивчення
української мови. Також головним сюжетом було питання університетської освіти.
Інша тема була інтеграція дітей з України в нашу систему навчання. Сучасні
стратегії, методи і прийоми використання онлайн-платформ були представлені
шкільною інспекторкою Галиною Миколайчук з Марамороського повіту. Також
була підкреслена важливість співпраці між румунськими та українськими
викладачами. Між нами були і викладачі з України, було приємно послухати такі
цікаві теми як викладання української рідної мови, та української мови як
іноземної.»

У своєму вступному слові Голова Союзу Українців Румунії
Микола-Мирослав Петрецький підкреслив рішучу прихильність Союзу до підтримки
україномовної освіти, наголосивши на її фундаментальному значенні для розвитку
української громади: «Союз українців Румунії
ставить дуже великий наголос на навчання рідною українською мовою, підтримуючи
його, щоб охопити якомога більше категорій та рівнів освіти. Йде мова про
підтримку учнів та викладачів, так само підтримку освітнього процесу. Ми усвідомили
той факт, що без того щоби внести вагомий внесок у підготовку молоді у нас
немає майбутнього, саме тому близько третини заходів, які організовує СУР
протягом року, присвячені освіті рідною мовою. Ми помітили, що ці зусилля, у
партнерстві з Міністерством освіти, повітовими шкільними інспекторатами,
принесли відчутні результати у школах, де вивчається українська рідна мова. Ми
помітили хорошу динаміку, хороший прогрес у розвитку освіти, як показник цього
досягнення є результати, які здобувають учні на олімпіадах та конкурсах з
української мови, також зростання рівня підготовки викладачів, які викладають
рідну українську мову або інші предмети українською мовою, оснащення навчальних
закладів, де проводиться навчання українською мовою, зростання кількості учнів,
які обирають навчання українською мовою або українську мову, а також зростання
кількості викладачів, які проявляють бажання викладати українську мову або
українською мовою. І ті, які були присутні на перших заходах такого роду, можуть
констатувати, що кількість учасників значно зросла і за це я хочу вам всім
подякувати.»

Представник української громади Румунії відмітив
фундаментальну роль вчителів у передачі та популяризації української мови: «Хочу підкреслити той факт, що те що ми досягли, ми зробили
разом. І цього ми добилися завдяки багатолітній співпраці, яка все більше і
більше розвивається. Для нас всіх дуже важливо є, щоб ми зрозуміли, якими є
актуальні питання, що стоять перед нами і як можна їх вирішувати. Ми знаємо, не
будучи всі фахівцями у освіті, що без вашої підтримки ми цього не можемо
зробити, так як освіта українською мовою в Румунії не може процвітати без
підтримки Союзу українців Румунії та наших представників.»

Депутат Микола-Мирослав Петрецьий наголосив на труднощах, з якими
зіткнулася україномовна освіта в контексті конфлікту в Україні, але підкреслив
ефективність, з якою вони були подолані за активної підтримки Союзу: «Теж дуже важливим є той факт, що відразу після початку
повномасштабної війни в Україні, ми стикаємося з новими проблемами щодо освіти
українською мовою, і тут ми мали та маємо велечизну підтримку від вас: від
викладачів, які викладають українську мову, від викладачів, які викладають
українською мовою, від директорів шкіл, де викладається і, не в останній раз,
від наших спеціалістів, шкільних інспекторів. Відомий той факт, що коли все це
розпочалося, ніхто не був підготовлений до цього, ніхто не знав скільки буде
тримати. Єдине, що ми знали є те, що треба підтримувати. Мені відомо, що кожен
з вас докладав надзвичайні зусилля, для того щоб підтримувати не тільки освіту
українською материнською мовою в Румунії, а і освіту для переселенців з
України. І також знаємо, що завдяки цій співпраці нам вдалося внести змін на
законодавчому рівні, як для української нацменшини, так і для переселенців з
України, які поселилися в Румунію. Ми знаємо, що ці всі питання ви будете
обговорювати сьогодні й завтра на цій нараді.»

Голова СУРу Микола-Мирослав Петрецький ще раз запевнив
учасників наради у постійній підтримці: «Хочу запевнити вас, що від СУРу, від мене особисто як
представника у Румунському Парламенті, ви будете мати всю підтримку і надалі. І
я неодноразово стверджував, що залежить тільки від нас як ми будемо зберігати
цей весь скарб, тому що ми мали щастя народитися у такій державі, яка підтримує
нацменшин, яка підтримує збереження рідної мови, держава, яка на законодавчому
рівні, на фінансовому рівні підтримує збереження нашої ідентичності, але ніхто
не може працювати замість нас. Я впевнений, що так як ми робили дотепер разом,
я впевнений, що так ми будемо йти і надалі, тому що ми знаємо, що період, який
на нас чекає не буде легкий, ми знаємо, що Російська Федерація робить все, що
може для того щоб дезінформувати, розбивати, розділювати, в тому числі й
українські громади, а наш обов’язок, в тому числі й вас викладачів, є пояснювати
і вчити молоде покоління, що це означає.»

Наприкінці своєї промови Голова Союзу українців Румунії
Микола-Мирослав Петрецький подякував всім тим, хто долучився до підтримки
освіти українською мовою в Румунії:
«Наприкінці хочу подякувати нашим партнерам, які щороку підтримують такі
заходи: (Департаменту міжетнічних відносин, надійний партнер організацій
нацменшин. І хочу запевнити вас, пане заступник держсекретаря у нашій
підтримці, українська громада Румунії й не лише дуже добре усвідомлює допомогу,
яку надає Департамент міжетнічних відносин всім нацменшинам.) Хочу подякувати
головій Світового Конгресу українців Павлу Гроду за його підтримку і
цьогорічний візит до Румунії й, головно, в ці нелегкі моменти, ці візити та
зустрічі є дуже важливими, тому що зараз
весь світ повинен знати, що українська діаспора, незважаючи де б вона була,
вона є об’єднана і рухається головно у той самий напрямок. Ми повинні знати, які пріоритети стоять перед
українськими громадами, тому що в різних регіонах світу вони стикаються з
різними проблемами і питаннями. Пане голово, хочу вас запевнити у всій нашій
підтримці та у співпраці зі Світовим конгресом українців. Хочу подякувати нашим
колегам, членам СУРу за те, що розуміють якою важливою є освіта для нас, за те,
що ви кожного разу знаходять нові ідеї для підтримки освіти. Хочу також
подякувати нашим шкільним інспектором, на яких зараз лежить величезна праця, і
я це розумію. І, не в останній раз, хочу подякувати членам Комісії з питань
освіти СУР, які зокрема в цей період дуже багато зробили для освіти українською
мовою. Ще раз, шановні колеги, дякую Вам, що ви є тут, дякую що ви підтримуєте
освіту українською мовою, дякую що підтримуєте українську мову, і що є
найголовніше, дякую за те що ви з нами об’єднані. Бажаю вам міцного здоров’я,
успіху, спокійного чистого неба, і щоб дав Бог, щоб ми зустрічалися завжди у
таких прекрасних вишиванках тут, на море. Слава Румунії! Слава Україні! Слава
нашим народам!»

Голова Світового Конґресу Українців Павло Ґрод передав
вітання СКУ, який налічує понад 20 мільйонів українців з усього світу та,
відмітив діяльність СУРу, зокрема у освітньому процесі:
«Мені дуже приємно бути між вами вчителями та у такому чудовому місці. Мені важко повірите, дивлячись на такий
чудовий краєвид, що лише на 300 кілометрів звідси відбувається гаряча війна
Росії проти українського народу. Наше спільне завдання є щоб нагадувати кожному
з нас, що кожен день воюють і гинуть захисники України за нашу незалежність. Важливо,
щоб наші діти це знали і щоби всі румуни, цілий світ про це знав. І це наш
обов’язок, щоб їм пригадувати кожного дня. Союз українців Румунії є
складова і дуже важлива частина, член Світового конгресу українців, який вже
існує понад 56 років. До складу СКУ входять організації з понад 70 країн-світу.
СКУ налічує понад 20 мільйонів українців світу. Наше завдання є щоб
об’єднувати, координувати та представляти інтереси нашої потужної світової
української діаспори перед країнами світу та перед урядом України. Ми є
незалежна, неурядова організація, яка також є представлена як неурядова
організація при Раді Європи та при ООН. У нас сьогодні є три головні
пріоритети: перший пріоритет – це перемога України, другий пріоритет -
відбудова України, і третій – це є відбудова сильного українського світу. Я
хочу сьогодні сфокусуватися на третю точку: відбудова сильного українського
світу. Мені дуже сподобалося як говорив ваш голова Микола-Мирослав Петрецький
про ваші пріоритети, це виховування молоді, це є мова, це є освіта, це є знання
того хто вони є, щоб не загубувати свою українську ідентичність, а навпаки її
пликали та розвивати. Сьогодні, дорогі вчителі, ваша роль є надзвичайно
важливою, вона все була важливою, але тепер після повномасштабної війни і
стільки біженців, які виїхали за кордон, ваша роль стала найважливішою сьогодні
з усіх наших пріоритетів щодо відбудови сильного українського світу. Сьогодні
Україна можливо би не могла себе захистити як би не була сильна підтримка від
міжнародної спільноти, з Північної Америки, з Європи, з цілого світу. І це є
завдяки вас, це є завдяки нас, бо ми сильно тримаємо інтереси України на
першому пріоритеті тих країн, де ми проживаємо. Будь-який політик не буде
приймати рішення, щоби надавати Україні військову чи економічну підтримку, як
немає підтримки від громадського суспільства в тій країні де вони проживають, і
тому надзвичайно важливо щоби ми всі трималися українцями, щоби
виховували свідомих українців на багато поколінь, бо нам треба буде цієї
міжнародної підтримки Україні на багато десятки років. І тому ваша праця є
виховувати українську молодь і забезпечити громадську думку у підтримці
України, бо російський ворог нас швидко не покине. Тому важливо щоби ми знову
виховували ту українську молодь, бо так як Росія старалася український народ
знищити геноцидом Голодомором 90 років тому, сьогодні знову старається знищити
український народ геноцидом.»

Голова Світового Конґресу Українців Павло Ґрод сказав,
що українська громада Румунії може бути прикладом для інших українських громад
світу, зокрема у сфері розвитку освіти рідною мовою: «Хочу вам залишити на
завершенню два головні меседжі й прохання. Я вас закликаю і прошу, щоб ви
культували нашу молодь, щоби захищала український народ на багато поколінь. І
друге, як я бачу як ефективно і здібно ви організовуєте українську рідну школу,
українську програму, ви дійсно є прикладом для багатьох інших громад всюди у
світі. Тому я вас прошу діліться вашим досвідом з іншими країнами і по східній
Європі й повсюди у світі, бо дійсно це, що я бачу тут у вас, це є прикладом для
багатьох інших країн як створити умови для правильного навчання української
молоді. І тому на завершенню хочу вам подякувати за вашу шалену працю, без вас
ми не мали б таку сильну українську громаду і ви би не мали б можливість тут
виховувати не тільки тих 50 тисяч українців, які проживали в Румунії до
повномасштабної війни, але й ті ще 140 тисяч, які приїхали після війни. І ви
бачити, що ваша громада тепер помножилась на чотири. Щиро вам дякую, я очікую
багато від вас навчитися протягом сьогоднішнього дня. Дякую за можливість з
вами поспілкуватися і бажаю вам подальших успіхів. Слава українцям Румунії!
Слава Україні!»

Заступник держсекретаря
Департаменту міжетнічних відносин Румунії Дінчер Геафер ствердив: «Насамперед
хочу вам подякувати від імені моєї громади та від мене особисто, я належу до
татарської громади з Добруджі, за підтримку, яку ваша громада надала
українським біженцям, серед яких були й татари Кримського півострову й не лише.
Ми всі стикаємось з дуже важкими часами і ми, на жаль, знаємо, що означає ця
війна, але ніхто не може сказати коли це закінчиться, скільки часу буде
тримати, яким чином це буде впливати на всі громади, тому наша підтримка і
підтримка вашої організації є суттєвою. Пан депутат Петрецький у своїй промові
говорив про ту фінансову допомогу, яку надає румунський уряд, але хочеться
уточнити, що це є тільки одним з інструментів, найбільш важливим є людський
фактор, тому що дуже важливим є залучення та діяльність депутатів нацменшин
Парламенту в розвитку та збереження традицій та звичаїв етнічних програм.
Справді, Румунія є піонером, у тому як підтримуються національні меншини і
яскравим прикладом, ми маємо Закон про доуніверситетську освіту, до розробки
та покращення якого долучилась Група нацменшин. Присутність в Парламенті
Румунії депутатів, які представляють громади етнічних меншин, та які мають
право вирішального голосу є дуже важливим і показує відкритість держави щодо
збереження прав нацменшин. Я надіюсь, що ви залишитись відкритими і надалі будити
підтримувати керівництво організації та пана депутата, щоб ми разом могли
подолати всі виклики. Повертаючись до рідної мови, у цьому випадку української
мови, це є найбільш важливим елементом у збереженні та просуванні ідентичності.
Вам належить величезний обов’язок надалі передавати та просувати рідну мову.
Департамент міжетнічних відносин підтримує вас і буде надалі допомагати вам у
вашій діяльності. Дякую вам і бажаю вам успіхів у ваших обговореннях!»

Шкільна інспекторка Марія Кондрей-Сабо підбила підсумки
роботи національної наради вчителів української рідної мови:
«СУР, на чолі з головою, депутатом у Румунському Парламенті Мирославом-Миколою
Петрецьким, відіграває важливу роль у розвитку української материнської мови,
маючи на увазі активну підтримку щодо фінансування українських національних
конкурсів, олімпіади з української мови та літератури, таборів для учнів та
інших культурних подій. Велика честь була для нас мати серед нас пана депутата
і голову Світового Конґресу Українців
Павла Ґрода. Виступ голови СУР депутата Микола-Мирослава Петрецького мав на увазі
підкреслення прихильності СУРу до підтримки українсько-мовної освіти. Пан
Микола-Мирослав Петрецький приділяє велику особливу увагу освіті. Він зазначив,
що процес навчання та розвиток української материнської мови займає перше місце
для нього. Ми, викладачі та учні, цю підтримку здавна відчуваємо, й сьогодні
бачимо результати. Голова Світового
Конґресу Українців Павло Ґрод оцінив важливий вплив однієї з
найактивніших складових організацій Світового Конгресу українців. Він відзначив
постійні зусилля та чітко визначені пріоритети депутата Миколи-Мирослава
Петрецького, який розуміє важливість та необхідність залучення молодого
покоління у збереженні української культури, мови, традицій та
звичаїв. Голова Світового конгресу українців нагородив спеціальними
відзнаками шкільних інспекторів української рідної мови. Як висновок цих
національних нарад, можу сказати, що вони необхідні й дуже важливі для нас, щоб
зрозуміти, що ми повинні підготувати, не забувати і передавати молодому
поколінню, те що ми маємо найцінніше – материнську мову. Ми маємо важливу роль
вивчати учнів і показати, що ми сильні. Маючи на увазі, що ми живемо у таких
моментах, коли український народ показує свою силу, ми сьогодні пишаємось тим,
що ми є українці.»

З 2 по 5 вересня у Юпітері повіту Констанца відбулася
Національна нарада вчителів рідної української мови. У роботі наради взяли
участь понад 80 виховательок та вчителів, шкільні інспектори з української мови,
університетські професори з Румунії та України, Голова Союзу Українців Румунії
Микола-Мирослав Петрецький, Голова Світового Конґресу Українців Павло Ґрод, а
також представники Департаменту міжетнічних відносин. Організатором виступив
Союз українців Румунії, а головними партнерами були Департамент
міжетнічних відносин, Бухарестський Університет, Бухарестський факультет
іноземних мов, Румунське суспільне телебачення та Всесвітня служба радіо
Румунія.

Під час зустрічі обговорювалися нинішній стан та перспектива
освіти українською мовою в Румунії. Деталі про обговорені теми подає шкільна
інспекторка Тіміського повітового шкільного інспекторату Марія Сабо-Кондрей:
«Теми, які були обговорені це аналіз навчального процесу з української мови та
літератури, результати національних іспитів учнів 12 класу та вступ до ліцею. Були
підкреслені гарні результати у повітах, які отримали учні, наприклад у
Тіміському повіті, у Теоретичному ліцеї імені Юлії Хашдеу в місті Лугож, де
вперше записалося до дев’ятого класу 103 учні, щоб вивчати українську мову, хоча було передбачено лише 25
місць. Це показує велику увагу та якість навчання в українській секції ліцею.
Інша обговорена тема була нормативна база для нового шкільного року, пан
інспектор Ілля Саучук представив всі закони, які важливі для цього навчального
року. Інша тема – внесок СУРу в збереження та популяризацію вивчення
української мови. Також головним сюжетом було питання університетської освіти.
Інша тема була інтеграція дітей з України в нашу систему навчання. Сучасні
стратегії, методи і прийоми використання онлайн-платформ були представлені
шкільною інспекторкою Галиною Миколайчук з Марамороського повіту. Також
була підкреслена важливість співпраці між румунськими та українськими
викладачами. Між нами були і викладачі з України, було приємно послухати такі
цікаві теми як викладання української рідної мови, та української мови як
іноземної.»

У своєму вступному слові Голова Союзу Українців Румунії
Микола-Мирослав Петрецький підкреслив рішучу прихильність Союзу до підтримки
україномовної освіти, наголосивши на її фундаментальному значенні для розвитку
української громади: «Союз українців Румунії
ставить дуже великий наголос на навчання рідною українською мовою, підтримуючи
його, щоб охопити якомога більше категорій та рівнів освіти. Йде мова про
підтримку учнів та викладачів, так само підтримку освітнього процесу. Ми усвідомили
той факт, що без того щоби внести вагомий внесок у підготовку молоді у нас
немає майбутнього, саме тому близько третини заходів, які організовує СУР
протягом року, присвячені освіті рідною мовою. Ми помітили, що ці зусилля, у
партнерстві з Міністерством освіти, повітовими шкільними інспекторатами,
принесли відчутні результати у школах, де вивчається українська рідна мова. Ми
помітили хорошу динаміку, хороший прогрес у розвитку освіти, як показник цього
досягнення є результати, які здобувають учні на олімпіадах та конкурсах з
української мови, також зростання рівня підготовки викладачів, які викладають
рідну українську мову або інші предмети українською мовою, оснащення навчальних
закладів, де проводиться навчання українською мовою, зростання кількості учнів,
які обирають навчання українською мовою або українську мову, а також зростання
кількості викладачів, які проявляють бажання викладати українську мову або
українською мовою. І ті, які були присутні на перших заходах такого роду, можуть
констатувати, що кількість учасників значно зросла і за це я хочу вам всім
подякувати.»

Представник української громади Румунії відмітив
фундаментальну роль вчителів у передачі та популяризації української мови: «Хочу підкреслити той факт, що те що ми досягли, ми зробили
разом. І цього ми добилися завдяки багатолітній співпраці, яка все більше і
більше розвивається. Для нас всіх дуже важливо є, щоб ми зрозуміли, якими є
актуальні питання, що стоять перед нами і як можна їх вирішувати. Ми знаємо, не
будучи всі фахівцями у освіті, що без вашої підтримки ми цього не можемо
зробити, так як освіта українською мовою в Румунії не може процвітати без
підтримки Союзу українців Румунії та наших представників.»

Депутат Микола-Мирослав Петрецьий наголосив на труднощах, з якими
зіткнулася україномовна освіта в контексті конфлікту в Україні, але підкреслив
ефективність, з якою вони були подолані за активної підтримки Союзу: «Теж дуже важливим є той факт, що відразу після початку
повномасштабної війни в Україні, ми стикаємося з новими проблемами щодо освіти
українською мовою, і тут ми мали та маємо велечизну підтримку від вас: від
викладачів, які викладають українську мову, від викладачів, які викладають
українською мовою, від директорів шкіл, де викладається і, не в останній раз,
від наших спеціалістів, шкільних інспекторів. Відомий той факт, що коли все це
розпочалося, ніхто не був підготовлений до цього, ніхто не знав скільки буде
тримати. Єдине, що ми знали є те, що треба підтримувати. Мені відомо, що кожен
з вас докладав надзвичайні зусилля, для того щоб підтримувати не тільки освіту
українською материнською мовою в Румунії, а і освіту для переселенців з
України. І також знаємо, що завдяки цій співпраці нам вдалося внести змін на
законодавчому рівні, як для української нацменшини, так і для переселенців з
України, які поселилися в Румунію. Ми знаємо, що ці всі питання ви будете
обговорювати сьогодні й завтра на цій нараді.»

Голова СУРу Микола-Мирослав Петрецький ще раз запевнив
учасників наради у постійній підтримці: «Хочу запевнити вас, що від СУРу, від мене особисто як
представника у Румунському Парламенті, ви будете мати всю підтримку і надалі. І
я неодноразово стверджував, що залежить тільки від нас як ми будемо зберігати
цей весь скарб, тому що ми мали щастя народитися у такій державі, яка підтримує
нацменшин, яка підтримує збереження рідної мови, держава, яка на законодавчому
рівні, на фінансовому рівні підтримує збереження нашої ідентичності, але ніхто
не може працювати замість нас. Я впевнений, що так як ми робили дотепер разом,
я впевнений, що так ми будемо йти і надалі, тому що ми знаємо, що період, який
на нас чекає не буде легкий, ми знаємо, що Російська Федерація робить все, що
може для того щоб дезінформувати, розбивати, розділювати, в тому числі й
українські громади, а наш обов’язок, в тому числі й вас викладачів, є пояснювати
і вчити молоде покоління, що це означає.»

Наприкінці своєї промови Голова Союзу українців Румунії
Микола-Мирослав Петрецький подякував всім тим, хто долучився до підтримки
освіти українською мовою в Румунії:
«Наприкінці хочу подякувати нашим партнерам, які щороку підтримують такі
заходи: (Департаменту міжетнічних відносин, надійний партнер організацій
нацменшин. І хочу запевнити вас, пане заступник держсекретаря у нашій
підтримці, українська громада Румунії й не лише дуже добре усвідомлює допомогу,
яку надає Департамент міжетнічних відносин всім нацменшинам.) Хочу подякувати
головій Світового Конгресу українців Павлу Гроду за його підтримку і
цьогорічний візит до Румунії й, головно, в ці нелегкі моменти, ці візити та
зустрічі є дуже важливими, тому що зараз
весь світ повинен знати, що українська діаспора, незважаючи де б вона була,
вона є об’єднана і рухається головно у той самий напрямок. Ми повинні знати, які пріоритети стоять перед
українськими громадами, тому що в різних регіонах світу вони стикаються з
різними проблемами і питаннями. Пане голово, хочу вас запевнити у всій нашій
підтримці та у співпраці зі Світовим конгресом українців. Хочу подякувати нашим
колегам, членам СУРу за те, що розуміють якою важливою є освіта для нас, за те,
що ви кожного разу знаходять нові ідеї для підтримки освіти. Хочу також
подякувати нашим шкільним інспектором, на яких зараз лежить величезна праця, і
я це розумію. І, не в останній раз, хочу подякувати членам Комісії з питань
освіти СУР, які зокрема в цей період дуже багато зробили для освіти українською
мовою. Ще раз, шановні колеги, дякую Вам, що ви є тут, дякую що ви підтримуєте
освіту українською мовою, дякую що підтримуєте українську мову, і що є
найголовніше, дякую за те що ви з нами об’єднані. Бажаю вам міцного здоров’я,
успіху, спокійного чистого неба, і щоб дав Бог, щоб ми зустрічалися завжди у
таких прекрасних вишиванках тут, на море. Слава Румунії! Слава Україні! Слава
нашим народам!»

Голова Світового Конґресу Українців Павло Ґрод передав
вітання СКУ, який налічує понад 20 мільйонів українців з усього світу та,
відмітив діяльність СУРу, зокрема у освітньому процесі:
«Мені дуже приємно бути між вами вчителями та у такому чудовому місці. Мені важко повірите, дивлячись на такий
чудовий краєвид, що лише на 300 кілометрів звідси відбувається гаряча війна
Росії проти українського народу. Наше спільне завдання є щоб нагадувати кожному
з нас, що кожен день воюють і гинуть захисники України за нашу незалежність. Важливо,
щоб наші діти це знали і щоби всі румуни, цілий світ про це знав. І це наш
обов’язок, щоб їм пригадувати кожного дня. Союз українців Румунії є
складова і дуже важлива частина, член Світового конгресу українців, який вже
існує понад 56 років. До складу СКУ входять організації з понад 70 країн-світу.
СКУ налічує понад 20 мільйонів українців світу. Наше завдання є щоб
об’єднувати, координувати та представляти інтереси нашої потужної світової
української діаспори перед країнами світу та перед урядом України. Ми є
незалежна, неурядова організація, яка також є представлена як неурядова
організація при Раді Європи та при ООН. У нас сьогодні є три головні
пріоритети: перший пріоритет – це перемога України, другий пріоритет -
відбудова України, і третій – це є відбудова сильного українського світу. Я
хочу сьогодні сфокусуватися на третю точку: відбудова сильного українського
світу. Мені дуже сподобалося як говорив ваш голова Микола-Мирослав Петрецький
про ваші пріоритети, це виховування молоді, це є мова, це є освіта, це є знання
того хто вони є, щоб не загубувати свою українську ідентичність, а навпаки її
пликали та розвивати. Сьогодні, дорогі вчителі, ваша роль є надзвичайно
важливою, вона все була важливою, але тепер після повномасштабної війни і
стільки біженців, які виїхали за кордон, ваша роль стала найважливішою сьогодні
з усіх наших пріоритетів щодо відбудови сильного українського світу. Сьогодні
Україна можливо би не могла себе захистити як би не була сильна підтримка від
міжнародної спільноти, з Північної Америки, з Європи, з цілого світу. І це є
завдяки вас, це є завдяки нас, бо ми сильно тримаємо інтереси України на
першому пріоритеті тих країн, де ми проживаємо. Будь-який політик не буде
приймати рішення, щоби надавати Україні військову чи економічну підтримку, як
немає підтримки від громадського суспільства в тій країні де вони проживають, і
тому надзвичайно важливо щоби ми всі трималися українцями, щоби
виховували свідомих українців на багато поколінь, бо нам треба буде цієї
міжнародної підтримки Україні на багато десятки років. І тому ваша праця є
виховувати українську молодь і забезпечити громадську думку у підтримці
України, бо російський ворог нас швидко не покине. Тому важливо щоби ми знову
виховували ту українську молодь, бо так як Росія старалася український народ
знищити геноцидом Голодомором 90 років тому, сьогодні знову старається знищити
український народ геноцидом.»

Голова Світового Конґресу Українців Павло Ґрод сказав,
що українська громада Румунії може бути прикладом для інших українських громад
світу, зокрема у сфері розвитку освіти рідною мовою: «Хочу вам залишити на
завершенню два головні меседжі й прохання. Я вас закликаю і прошу, щоб ви
культували нашу молодь, щоби захищала український народ на багато поколінь. І
друге, як я бачу як ефективно і здібно ви організовуєте українську рідну школу,
українську програму, ви дійсно є прикладом для багатьох інших громад всюди у
світі. Тому я вас прошу діліться вашим досвідом з іншими країнами і по східній
Європі й повсюди у світі, бо дійсно це, що я бачу тут у вас, це є прикладом для
багатьох інших країн як створити умови для правильного навчання української
молоді. І тому на завершенню хочу вам подякувати за вашу шалену працю, без вас
ми не мали б таку сильну українську громаду і ви би не мали б можливість тут
виховувати не тільки тих 50 тисяч українців, які проживали в Румунії до
повномасштабної війни, але й ті ще 140 тисяч, які приїхали після війни. І ви
бачити, що ваша громада тепер помножилась на чотири. Щиро вам дякую, я очікую
багато від вас навчитися протягом сьогоднішнього дня. Дякую за можливість з
вами поспілкуватися і бажаю вам подальших успіхів. Слава українцям Румунії!
Слава Україні!»

Заступник держсекретаря
Департаменту міжетнічних відносин Румунії Дінчер Геафер ствердив: «Насамперед
хочу вам подякувати від імені моєї громади та від мене особисто, я належу до
татарської громади з Добруджі, за підтримку, яку ваша громада надала
українським біженцям, серед яких були й татари Кримського півострову й не лише.
Ми всі стикаємось з дуже важкими часами і ми, на жаль, знаємо, що означає ця
війна, але ніхто не може сказати коли це закінчиться, скільки часу буде
тримати, яким чином це буде впливати на всі громади, тому наша підтримка і
підтримка вашої організації є суттєвою. Пан депутат Петрецький у своїй промові
говорив про ту фінансову допомогу, яку надає румунський уряд, але хочеться
уточнити, що це є тільки одним з інструментів, найбільш важливим є людський
фактор, тому що дуже важливим є залучення та діяльність депутатів нацменшин
Парламенту в розвитку та збереження традицій та звичаїв етнічних програм.
Справді, Румунія є піонером, у тому як підтримуються національні меншини і
яскравим прикладом, ми маємо Закон про доуніверситетську освіту, до розробки
та покращення якого долучилась Група нацменшин. Присутність в Парламенті
Румунії депутатів, які представляють громади етнічних меншин, та які мають
право вирішального голосу є дуже важливим і показує відкритість держави щодо
збереження прав нацменшин. Я надіюсь, що ви залишитись відкритими і надалі будити
підтримувати керівництво організації та пана депутата, щоб ми разом могли
подолати всі виклики. Повертаючись до рідної мови, у цьому випадку української
мови, це є найбільш важливим елементом у збереженні та просуванні ідентичності.
Вам належить величезний обов’язок надалі передавати та просувати рідну мову.
Департамент міжетнічних відносин підтримує вас і буде надалі допомагати вам у
вашій діяльності. Дякую вам і бажаю вам успіхів у ваших обговореннях!»

Шкільна інспекторка Марія Кондрей-Сабо підбила підсумки
роботи національної наради вчителів української рідної мови:
«СУР, на чолі з головою, депутатом у Румунському Парламенті Мирославом-Миколою
Петрецьким, відіграває важливу роль у розвитку української материнської мови,
маючи на увазі активну підтримку щодо фінансування українських національних
конкурсів, олімпіади з української мови та літератури, таборів для учнів та
інших культурних подій. Велика честь була для нас мати серед нас пана депутата
і голову Світового Конґресу Українців
Павла Ґрода. Виступ голови СУР депутата Микола-Мирослава Петрецького мав на увазі
підкреслення прихильності СУРу до підтримки українсько-мовної освіти. Пан
Микола-Мирослав Петрецький приділяє велику особливу увагу освіті. Він зазначив,
що процес навчання та розвиток української материнської мови займає перше місце
для нього. Ми, викладачі та учні, цю підтримку здавна відчуваємо, й сьогодні
бачимо результати. Голова Світового
Конґресу Українців Павло Ґрод оцінив важливий вплив однієї з
найактивніших складових організацій Світового Конгресу українців. Він відзначив
постійні зусилля та чітко визначені пріоритети депутата Миколи-Мирослава
Петрецького, який розуміє важливість та необхідність залучення молодого
покоління у збереженні української культури, мови, традицій та
звичаїв. Голова Світового конгресу українців нагородив спеціальними
відзнаками шкільних інспекторів української рідної мови. Як висновок цих
національних нарад, можу сказати, що вони необхідні й дуже важливі для нас, щоб
зрозуміти, що ми повинні підготувати, не забувати і передавати молодому
поколінню, те що ми маємо найцінніше – материнську мову. Ми маємо важливу роль
вивчати учнів і показати, що ми сильні. Маючи на увазі, що ми живемо у таких
моментах, коли український народ показує свою силу, ми сьогодні пишаємось тим,
що ми є українці.»

У Теоретичному ліцеї імені Юлії Хашдеу в Лугожі Тіміського
повіту функціонує українська секція. Нещодавно тут був відкритий сучасний кабінет української
мови та літератури, за фінансової підтримки Союзу українців Румунії. Кабінет гармонійно поєднує усі
необхідні інформативні матеріали, матеріальні об’єкти, технічні засоби для
навчання рідної української мови. Приміщення оформлене відповідно до сучасних діючих
вимог наукової організації роботи вчителя та учнів, яка виступає гарантом
якісного викладання української мови та літератури в ліцеї імені Юлії Хашдеу.

Шкільний інспектор української мови у Тіміському повіті Марія Сабо-Кондрей розповідає про роль, яку відіграває кабінет
української мови у процесі навчання української мови та літератури: «Кабінет української мови має важливу роль. Він відповідає вимогам сучасної
освіти, для покращення уроків, створення організованої основи для здійснення освітнього процесу, а також становить новий
спосіб досягнення ефективності навчання. Кабінет пропонує
найвигідніше використання сучасних засобів та всіх навчальних матеріалів
відповідно до змісту уроку, також пропонує оптимальні умови для викладача, як для підготовки, так і для проведення уроків, а також для дослідження знань, спрямованих
на вдосконалення навчального процесу та покращення викладацької діяльності.»

Навчання української рідної мови в Тіміському повіті набирає обертів, в тому числі за допомогою СУРу, стверджує Марія Сабо-Кондрей: «У Тіміському
повіті понад 600 учнів вивчають українську рідну мову. У Теоретичному ліцеї
імені Юлії Хашдеу в Лугожі є 106 учнів у 9,10,11 та 12 класах. Тут є українська
секція, головний викладач – Віолета Манзур, яка зберігає материнську мову. Вона викладає українську мову та літературу і робить так, щоб уроки української мови були для дітей
улюбленими. У нас багато культурних подій та конкурсів. 12 березня ми провели повітовий
етап олімпіади з української мови та літератури, на якому учні отримали гарні
результати. Учениця 12 класу Андрея Бобля отримала найвищу оцінку – десять. (…) Беремо участь у інших конкурсах таких як: Конкурс історії й традиції української меншини, Конкурс української поезії, а також інші культурні події, які підтримує СУР. Ми дуже вдячні СУРу, зокрема голові Миколі-Мирославу Петрецькому за те що він бореться і допомагає українській
меншині. Ми знаємо, що головне для маленьких діточок, для учнів, знати, що їх хтось підтримує, що їм хтось допомагає, щоб вони не забували свою рідну мову
та свою ідентичність, та щоб вони у свою чергу передавали і продовжували все
що наше та ніколи не забували своє коріння.»

«Мене звати Андрея Бобля. Я учениця 12 класу Теоретичного ліцею імені Юлії Хашдеу у місті Лугож. Я люблю вивчати українську мову, тому беру участь у різних конкурсах з української мови. Нещодавно я взяла участь в повітовому етапі олімпіади з української мови на якому отримала оцінку десять. Тепер ми маємо і гарний кабінет української мови де проводимо гарні та інтерактивні уроки.»

Вчителька Віолета Манзур, яка навчає учнів етнічних українців
українську мову та літературу в Теоретичному ліцеї імені Юлії Хашдеу в місті Лугож, розповідає як відбулося відкриття сучасного кабінету української мови: «Важливим досягненням для української секції нашого
ліцею було відкриття сучасного кабінету української мови, за фінансової допомоги СУР. Це
відбулося 6 березня. Були присутні голова СУРу, депутат Микола-Мирослав Петрецький,
голова Тіміської філії СУР Юрій Глеба, голова Арадської філії Гаврило
Міколайчук, голова Лугозької організації Іван Ковач, шкільний інспектор
української мови Марія Сабо-Кондрей, директор Восьмирічної школи Штюка Микола
Бензар, мер села Штюка Василь Бежера, директорка ліцею Анда
Урсулеску Лунгу, вчителі української мови, а також учні. Після урочистого перерізання стрічки
та відкриття кабінету,
парох української православної церкви міста Лугож Віргілій Бротней освятив кабінет української мови та
літератури. Потім
концертну програму провели дитячі ансамблі: «Молода надія» з міста Лугож; «Кедровина» з села Пєтроаса Маре, «Веселі Дiточки» з села Штюка та «Гармонїя» з села Бетхаузен, учні середньої школи Бирна та група дошкільнят дитячого
садка у села
Штюки.»

Далі вчителька Віолета Манзур розповідає про українську секцію ліцею імені Юлії Хашдеу та про здобуті результати учнями протягом часу: «Українська
секція у нашому ліцеї була заснована у 2007 році, а сьогодні маємо чотири класи:
9, 10,11 та 12, у яких навчаються понад 100 учнів. Вони приходять з різних
населених пунктів, де вивчають українську рідну мову, таких як: Лугож, Штюка,
Дарова, Бенгаузен, Бирна, а аткож з повіту Караш-Северін. Крім української мови
та літератури, вони вивчали українською мовою ще історію і традиції українців,
а тепер релігію. Наші учні з великим задоволенням беруть участь у різних
конкурсах, Вони мають гарні результати, вони отримують численні премії на таких конкурсах.»

Сучасний кабінет української мови створює дуже добрі умови для навчання рідної мови, – додає вчителька Віолета Манзур: «Наш кабінет оснащений інтерактивною дошкою, ноутбуками, сучасними
аудіо-відеопристроями. Також маємо
куточок, де ми розмістили фото та дипломи
наших учнів, які отримали на різні конкурси та фестивалі. Ще маємо бібліотеку з книгами
різних українських письменників. Відкриття кабінету української мови це важливе досягнення
для нашого ліцею, тому що тепер наші учні мають необхідні умови для навчання української
мови, а вчителі умови для того щоб заохочувати учнів вчитися. У нас такий
план: зробити все від нас залежне, щоб залучати учнів вивчати і любити
українську мову і бути кращими. Велике спасибі СУР за фінансову а також
моральну підтримку.»

Учениця 11 класу Роксана Сопко рада, що відтепер має
нагоду проводити уроки у сучасному кабінеті української мови: «Я дуже люблю
українську мову, тому беру участь у різних конкурсах з української мови. Я
брала участь також в повітовому етапі олімпіади, на якому отримала першу премію.
Я також співаю у хорі, яким керує вчитель релігії Василь Білан. Я дуже рада, що
в нашому ліцеї є сучасний кабінет української мови, де маємо інтерактивну дошку,
ноутбуки, аудіо- відеопроєктор і тепер ми легше і краще можемо вивчати рідну
мову. Дякуємо Союзу українців Румунії за те, що вони зробили це можливим.»

У Теоретичному ліцеї імені Юлії Хашдеу в Лугожі Тіміського
повіту функціонує українська секція. Нещодавно тут був відкритий сучасний кабінет української
мови та літератури, за фінансової підтримки Союзу українців Румунії. Кабінет гармонійно поєднує усі
необхідні інформативні матеріали, матеріальні об’єкти, технічні засоби для
навчання рідної української мови. Приміщення оформлене відповідно до сучасних діючих
вимог наукової організації роботи вчителя та учнів, яка виступає гарантом
якісного викладання української мови та літератури в ліцеї імені Юлії Хашдеу.

Шкільний інспектор української мови у Тіміському повіті Марія Сабо-Кондрей розповідає про роль, яку відіграває кабінет
української мови у процесі навчання української мови та літератури: «Кабінет української мови має важливу роль. Він відповідає вимогам сучасної
освіти, для покращення уроків, створення організованої основи для здійснення освітнього процесу, а також становить новий
спосіб досягнення ефективності навчання. Кабінет пропонує
найвигідніше використання сучасних засобів та всіх навчальних матеріалів
відповідно до змісту уроку, також пропонує оптимальні умови для викладача, як для підготовки, так і для проведення уроків, а також для дослідження знань, спрямованих
на вдосконалення навчального процесу та покращення викладацької діяльності.»

Навчання української рідної мови в Тіміському повіті набирає обертів, в тому числі за допомогою СУРу, стверджує Марія Сабо-Кондрей: «У Тіміському
повіті понад 600 учнів вивчають українську рідну мову. У Теоретичному ліцеї
імені Юлії Хашдеу в Лугожі є 106 учнів у 9,10,11 та 12 класах. Тут є українська
секція, головний викладач – Віолета Манзур, яка зберігає материнську мову. Вона викладає українську мову та літературу і робить так, щоб уроки української мови були для дітей
улюбленими. У нас багато культурних подій та конкурсів. 12 березня ми провели повітовий
етап олімпіади з української мови та літератури, на якому учні отримали гарні
результати. Учениця 12 класу Андрея Бобля отримала найвищу оцінку – десять. (…) Беремо участь у інших конкурсах таких як: Конкурс історії й традиції української меншини, Конкурс української поезії, а також інші культурні події, які підтримує СУР. Ми дуже вдячні СУРу, зокрема голові Миколі-Мирославу Петрецькому за те що він бореться і допомагає українській
меншині. Ми знаємо, що головне для маленьких діточок, для учнів, знати, що їх хтось підтримує, що їм хтось допомагає, щоб вони не забували свою рідну мову
та свою ідентичність, та щоб вони у свою чергу передавали і продовжували все
що наше та ніколи не забували своє коріння.»

«Мене звати Андрея Бобля. Я учениця 12 класу Теоретичного ліцею імені Юлії Хашдеу у місті Лугож. Я люблю вивчати українську мову, тому беру участь у різних конкурсах з української мови. Нещодавно я взяла участь в повітовому етапі олімпіади з української мови на якому отримала оцінку десять. Тепер ми маємо і гарний кабінет української мови де проводимо гарні та інтерактивні уроки.»

Вчителька Віолета Манзур, яка навчає учнів етнічних українців
українську мову та літературу в Теоретичному ліцеї імені Юлії Хашдеу в місті Лугож, розповідає як відбулося відкриття сучасного кабінету української мови: «Важливим досягненням для української секції нашого
ліцею було відкриття сучасного кабінету української мови, за фінансової допомоги СУР. Це
відбулося 6 березня. Були присутні голова СУРу, депутат Микола-Мирослав Петрецький,
голова Тіміської філії СУР Юрій Глеба, голова Арадської філії Гаврило
Міколайчук, голова Лугозької організації Іван Ковач, шкільний інспектор
української мови Марія Сабо-Кондрей, директор Восьмирічної школи Штюка Микола
Бензар, мер села Штюка Василь Бежера, директорка ліцею Анда
Урсулеску Лунгу, вчителі української мови, а також учні. Після урочистого перерізання стрічки
та відкриття кабінету,
парох української православної церкви міста Лугож Віргілій Бротней освятив кабінет української мови та
літератури. Потім
концертну програму провели дитячі ансамблі: «Молода надія» з міста Лугож; «Кедровина» з села Пєтроаса Маре, «Веселі Дiточки» з села Штюка та «Гармонїя» з села Бетхаузен, учні середньої школи Бирна та група дошкільнят дитячого
садка у села
Штюки.»

Далі вчителька Віолета Манзур розповідає про українську секцію ліцею імені Юлії Хашдеу та про здобуті результати учнями протягом часу: «Українська
секція у нашому ліцеї була заснована у 2007 році, а сьогодні маємо чотири класи:
9, 10,11 та 12, у яких навчаються понад 100 учнів. Вони приходять з різних
населених пунктів, де вивчають українську рідну мову, таких як: Лугож, Штюка,
Дарова, Бенгаузен, Бирна, а аткож з повіту Караш-Северін. Крім української мови
та літератури, вони вивчали українською мовою ще історію і традиції українців,
а тепер релігію. Наші учні з великим задоволенням беруть участь у різних
конкурсах, Вони мають гарні результати, вони отримують численні премії на таких конкурсах.»

Сучасний кабінет української мови створює дуже добрі умови для навчання рідної мови, – додає вчителька Віолета Манзур: «Наш кабінет оснащений інтерактивною дошкою, ноутбуками, сучасними
аудіо-відеопристроями. Також маємо
куточок, де ми розмістили фото та дипломи
наших учнів, які отримали на різні конкурси та фестивалі. Ще маємо бібліотеку з книгами
різних українських письменників. Відкриття кабінету української мови це важливе досягнення
для нашого ліцею, тому що тепер наші учні мають необхідні умови для навчання української
мови, а вчителі умови для того щоб заохочувати учнів вчитися. У нас такий
план: зробити все від нас залежне, щоб залучати учнів вивчати і любити
українську мову і бути кращими. Велике спасибі СУР за фінансову а також
моральну підтримку.»

Учениця 11 класу Роксана Сопко рада, що відтепер має
нагоду проводити уроки у сучасному кабінеті української мови: «Я дуже люблю
українську мову, тому беру участь у різних конкурсах з української мови. Я
брала участь також в повітовому етапі олімпіади, на якому отримала першу премію.
Я також співаю у хорі, яким керує вчитель релігії Василь Білан. Я дуже рада, що
в нашому ліцеї є сучасний кабінет української мови, де маємо інтерактивну дошку,
ноутбуки, аудіо- відеопроєктор і тепер ми легше і краще можемо вивчати рідну
мову. Дякуємо Союзу українців Румунії за те, що вони зробили це можливим.»