Tag: освіта

Серія важливих змін до Закону про освіту, винесена профільним міністерством на громадське обговорення на початку літа, викликала суперечки та палкі дебати серед вчителів, батьків та учнів. Проте всі полеміки
збігаються з деякими очевидними фактами: збільшенням шкільного відсіву, високим рівнем функціональної неписьменності
серед учнів, числом випускників, нижчим від
очікуваного рівня на іспиті щодо здобуття атестату про повну середню освіту. Під час пошуку рішень виникають суперечки, а запропоновані міністерством рішення не подобаються вчителям і батькам.

Одна із запропонованих змін стосується дублювання вступного іспиту до ліцею для учнів 8-го класу, які у віці 15 років мають складати
національний іспит з оцінювання знань, обов’язковий для всіх випускників 8-го класу, а також окремий іспит до національних
коледжів, якщо вони хочуть туди зарахуватися. Останні є ліцеями державної системи, які отримують статус коледжів в результаті виконання певних критеріїв. Оскільки в багатьох випадках
мова йде про школи з певною традицією що стосується
високих результатів, громадськість вважає їх «елітними ліцеями». Пропозицію що стосується складання окремого іспиту, хоча й підтримують
представники цих шкіл, зібрані в Альянс столітніх коледжів, не підтримує Національна федерація асоціацій батьків, як ми
дізнаємося від голови асоціації Юліана Крістаке: Ми єдина
національно-представницька федерація. І ми вирішили, що коли треба буде взяти нам важливе рішення щодо
фундаментальних змін, ініційованих Міністерством освіти, то нам слід проводити опитування, і наші опитування за останні два
роки мали вражаючу кількість респондентів. В останньому опитуванні щодо вступу
до навчальних закладів та зміни методу оцінювання іспиту на атестат зрілості, запропонованого
Міністерством освіти у поточному законодавчому проекті, було опитано понад 65
тис. осіб. Щодо вступу, то понад 65% батьків виступають проти такого вступу. І погляд федерації аналогічний. На даний момент ці коледжі (ліцеї), куди учні вступають з дуже
високими оцінками вище 9,80, матимуть можливість зробити відбір серед дітей і створити кілька
класів досконалості. Ми не знаємо, навіщо потрібно складати ще один іспит, піддавати дітей додатковому тиску за
відносно короткий період часу. Вони складуть національне оцінювання,
і максимум через два тижні повинні будуть складати ще один іспит, який матиме значний ступінь складності.

Інше занепокоєння, викликане цією пропозицією, стосується соціально-економічних
розбіжностей між сільським та міським середовищами, між малими та великими містами. Національні коледжі
розташовані у великих містах, зазвичай є мішенню для дітей із сімей, які можуть дозволити собі жити в міському центрі та
сплачувати медитації, необхідні для вступу
до цих, як вважаються, «найкращих» ліцеїв. Додатковий іспит поглибить розрив між учнями з неблагополучних і
сприятливих регіонів, вважають багато вчителів. З-поміж них Дору Кистиян, який викладає соціальні та гуманітарні науки в середній
школі «Дімітріє Куклін» у м. Галац: «На жаль, мені це здається дискримінаційним заходом. Це
захід, який лише поглибить і так глибокі проблеми системи. Я також хотів би сказати, що захід цей міг бути би не таким поганим, якби були забезпечені умови, щоб
такі види іспитів можна було поширити на всю систему. Але доки лише небагатьом дозволено
організувати додатковий іспит, в умовах, коли діти складають національний іспит оцінювання, я не думаю,
що цей захід принесе заплановану користь, а, навпаки, ризикує поглибити існуюче
зло навіть більше.»

Іспит на атестат про повну середню освіту також
враховується з метою реформування Закону про освіту шляхом запровадження єдиних
тестів, де поєднуються кілька предметів. Однак, на думку викладача соціально-гуманітарних
наук Дору Кистияна, перш за все потрібно уточнити деякі поняття: «Давайте
спочатку розглянемо питання стандартизації, а потім говоритимемо й про
поєднання предметів, тому що стандартизацію можна розглядати у найвужчому
сенсі, тобто застосування тестів із закритими запитаннями, можливо, тестів
сіткового типу до предметів, де оціннювання має бути набагато складнішим, наприклад,
румунська мова та література. Навіть на першому етапі йшлося про виключення
людської помилки з оцінювання. Однак, можна усунути людську помилку лише за
допомогою такого типу стандартизації, яка дозволяє комп’ютерне оцінювання. Але до
подальших роз’яснень, доки всім не стане зрозуміло, що мається на увазі коли
йдеться про стандартизацією, нам залишається лише продовжувати висловлювати здивування
та занепокоєння щодо поєднання всього спільного стовбура дисциплін в один іспит.»

Для батьків єдиний іспит на атестат про повну
середню освіту також звів би до нуля різницю між профілями,
яких навчалися діти протягом останніх чотирьох років середньої школи. Юліан Крістаке, голова Національної федерації
батьківських асоціацій: «Чинна форма
здається найкращою, тому що ми не розуміємо, який сенс у відмінностях профілів
середньої школи, якщо всіх учнів, незалежно від профілю тестуватимуть на однаковому
рівні складності. Тут нам вдалося після обговорень у міністерстві освіти
отримати обіцянку фахівців міністерства, що румунська мова буде самостійною
дисципліною.»

Громадське обговорення законодавчих змін
завершилося наприкінці серпня. Міністерство освіти має включити чи ні
запропоновані зміни до законів, а потім їх буде скеровано на голосування до Парламенту.

У кулуарах 77-ї сесії Генеральної
Асамблеї ООН у Нью-Йорку президент Клаус Йоганніс у відеозверненні заявив, що
Румунія прагне оновити систему освіти та захистити громадян від викликів економічного середовища та нових соціальних реалій. Румунія виступила співголовою,
за ініціативи глави держави, на тематичній
лінії «Вчителі, викладання та викладацька кар’єра» в рамках саміту Трансформаційна
освіта в Нью-Йорку. «Оскільки вплив пандемії коронавірусу
послаблюється, з’являючись нові та складні глобальні виклики, ми повинні
визначити політики, необхідні для оздоровлення світу. Побудова сталого
майбутнього є ключовим компонентом у цьому прагненні», – зазначив глава румунської
держави.

За словами Клауса Йоганніса, успіх
значною мірою залежить від забезпечення якісної освіти: «У рамках цього саміту
Румунія представила тему навчального процесу та викладацької кар’єри. Вчителі -
серце освіти. У рамках останніх реформ Румунія прагне забезпечити вчителів у
нашому суспільстві відповідною початковою і постійною підготовкою, мотивованою
зарплатою та високим професійним статусом. Ми також докладаємо зусиль, щоб
надати вчителям більшу автономію в організації шкільних заходів. Участь
вчителів у процесі прийняття рішень є важливою для їх залучення в трансформації
наших освітніх систем.

Президент Клаус Йоганніс додав, що
Румунія перебуває на стадії впровадження «суттєвого» процесу реформування
системи освіти, заснованого на результатах обширного громадського обговорення під назвою
«Освічена Румунія». «Більше 10.000 громадян були активно залучені. Ця
консультація стала найбільш інклюзивним процесом визначення політики в галузі освіти
та сформувала бачення румунської освіти на горизонті 2030 року», – сказав президент
Румунії. Крім того, минулого року в Румунії було започатковано процес рефлексії
освіти щодо зміни клімату та сталого розвитку, який перетворився на конкретне
стратегічне бачення, інтегруючи філософію Цілей сталого розвитку в освітній
процес.

Глава держави оцінив, що роль
вчителів залишається важливою для того, щоб усі діти набули необхідних навичок
для захисту ресурсів і краси планети. Трансформація освіти, за його словами,
передбачає вирішення нинішніх глобальних викликів, використовуючи всі ресурси,
які має освіта, щоб сприяти прогресу, миру та процвітанню! За словами
президента, освіта має бути пріоритетом у всіх політиках, у тому числі у сфері
державного фінансування. «Жодна реформа не може бути проведена без інвестицій у
підготовку дітей та їх вчителів, і таким чином в наше майбутнє. Це
найвигідніша інвестиція, яку ми всі можемо зробити!», – підсумував президент Клаус
Йоганніс.

Про функціональну безграмотність у Румунії почали більше говорити лише кілька років тому. Спочатку, до існування цього
глобального явища в нашій країні
ставилися скептично, хоча міжнародні
тести, такі як PISA, PILS або TIMSS, показували,
що від 40% до 42% 15-річних підлітків вміли
читати, але мали труднощі з розумінням
меседжу
прочитаного тексту, а також мали суттєві
недоліки в отриманні наукових знань.

Однак
поступово функціональну безграмотність
почали усвідомлювати громадська думка
та державні інституції. І сьогодні,
після двох років освіти
у форматі онлайн,
яка посилила
затримки в навчанні, проблеми вже не
уникнути. Це також підтверджує недавнє
дослідження, проведене цифровою приватною
платформою тестування BRIO і взяте
до уваги Міністерством освіти для подальшого
оновлення системи оцінювання в державних
школах. Дослідження під назвою «Звіт
про рівень грамотності» підтверджує
той факт,
що понад
40% учнів мають
проблеми із
засвоєнням
знань і навичок, отриманих у школі. Їхня
оцінка була проведена онлайн за допомогою
участі в понад 40.000 безкоштовних тестах,
наданих BRIO. Університетський
професор
Драгош Ілієску, ініціатор платформи та
експерт з психопедагогіки, пояснює
метод оцінки
дітей: Надається
від 0 до 100 балів,
де 0 – найнижча
оцінка,
а 100 – найвища.
(…). А потім ми розділили ступені
функціональності: десь між 0 і 20 – це
рівень масивної
дисфункції, потім слідує
рівень
мінімальної функціональності, і
нарешті
рівень прийнятної
функціональності.
З цієї дуже великої вибірки ми обрали
трохи меншу вибірку, яка мала
вигляд
репрезентативності, тобто 31.590 застосувань
тесту. (…) Загальна оцінка, яку ми отримали
на цій вибірці, становила
26,9 бала. Тобто
десь між
0 до 100 балів, що
означає дуже мале
перевищення межі тотальної
дисфункції.

Це
означає, що в середньому, когнітивні
здібності учнів знаходяться на межі
між функціональністю та нефункціональністю.
Ми також дізнаємося від Драгоша Ілієску,
як ця оцінка відображається у відсотках
шкільного населення:
Зараз ми дивимося лише на відсоток
населення, що перебуває в зоні
функціональної неписьменності, відсоток,
який у нашому дослідженні становить
42%. А 47% – це відсоток тих, хто знаходиться
в проміжній зоні між нефункціональністю
і функціональністю. Лише 11% мають високу
функціональність. Це може нас хвилювати,
тому що це показує нам не тільки те, що
у нас багато належать
до нижчої
категорії, але й дуже мало до найвищої
категорії. Крім того, відсоток населення,
що проживає в зоні нефункціональності,
кардинально не відрізняється від віку
до віку: 37% у шість років, 41% у 14 років.

Іншим
фактом, підтвердженим Звітом про рівень
грамотності, є розрив між дівчатами та
хлопцями,
причому перші підготовлені краще, ніж
хлопці
того ж віку. Але повною мірою не
підтверджено співвідношення між рівнем
соціально-економічного розвитку регіону
та рівнем функціональної неписьменності.
Іншими словами, це явище поширене по
всій Румунії, а не лише в неблагополучних
районах. Драгош Ілієску:
Ми
виявили
те, чого не очікували. Ми
очікували, що в регіонах, де ми знаємо,
що соціально-економічний статус населення
знаходиться на межі бідності, у нас
також буде вищий рівень неписьменності,
у
співвідношені з
економічною ситуацією. Ні.
Наші дані цього не підтверджують. Тому
я схиляюся до думки, що ми маємо справу,
скоріше, із соціальною проблемою. Тут
я б ще сказав, що якось нерозумно чекати
тільки від
міністерства вирішити
цю проблему. Румунське суспільство вже
давно
думає: «Це не моя проблема, це проблема
міністерства
освіти.
Бо воно
й займається освітою».
Це саме та проблема, про яку ми знаємо
зі ставлення румунських батьків до
школи, і це випливає з багатьох опитувань
проведених
протягом часу.
(…) Для батьків нерозумно чекати, щоб
всі проблеми та прогалини їх
дитини були
би вирішені
школою. Це ніколи не станеться. Громадянське
суспільство має зробити крок вперед.

З
цією метою необхідно поглибити причини
цього явища, і ЮНІСЕФ сприяє цьому через
поняття «навчальна
бідність»,
як ми дізнаємося від експерта з питань
освіти
ЮНІСЕФ Румунія
Лумініце Костаке:
Багато разів, коли ми думаємо про право
на освіту, ми більше маємо
на увазі
доступ до
освіти і
часто забуваємо про участь
і, особливо, про якість освіти. Ці три
взаємозалежні, і лише доступ до освіти
без належної участі та без якісної
освіти практично дає нам ті
результати,
які ми бачили відображеними
у звіті. Сьогодні я хотіла би представити
поняття, яке вже обговорюється в усьому
світі, але менш обговорюється в Румунії,
відповідно, бідність у навчанні. Для
цього показника враховувався рівень
грамотності
10-річних дітей. У Румунії ми
не маємо дуже
добрих
результатів у цьому плані.
Таким чином, 20% дітей перебувають у
ситуації
навчальної бідності.
У нас 7% дітей початкового
шкільного віку перебувають
поза системою
освіти, тобто вони більше не навчаються.
Чому концепція
навчальної бідності
важлива?
Ми часто говоримо про бідність, і всі
дослідження показують, що в Румунії
грошова бідність серед дітей дуже
висока. Але навчальна бідність підтримує
це порочне коло бідності загалом.
Нещодавня доповідь трьох організацій
– ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО та Світового банку -
показує економічні втрати, які людина
зазнає протягом
життя,
коли вона перебуває у стані навчальної бідності.
Таким чином, практично ця затримка буде
зберігатися протягом усього життя
людини як дорослої людини і більше того,
вона буде передана наступним поколінням.
У багатьох звітах ми часто говоримо, що
освіта є найбільш стійким шляхом до
прогресу, але освіта також є найбільш
стійким шляхом виходу з бідності. Як
тільки ми виберимося
з навчальної
бідності,
ми вийдемо з грошової
бідності.

Звіт
про рівень грамотності
започатковано разом з
Міністерством освіти, а це означає,
що питання функціональної неписьменності
також починає усвідомлюватися
на державному рівні. А заходи боротьби
з нею з’являться з наступного навчального
року, поки що через зміни в системі
оцінювання учнів. Це лише перший крок,
який, як ми сподіваємося, буде швидко
наслідуваний іншими для
можливої зміни ситуації
в майбутньому.

Громадські консультації на тему нових
законів про освіту завершилися після півторамісячних дебатів. Міністр освіти Сорін Кимпяну
ствердив, що майже 1.500 пропозицій щодо вдосконалення двох проєктів законів
для доуніверситетської та вищої освіт були подані до міністерства під час 75
публічних дебатів.

Були наймасштабніші публічні дебати довкола законів у
Румунії, які тривали протягом 43 днів, – зазначив міністр освіти. Сорін Кимпяну: «1486 пакетів пропозицій, які загалом становлять понад дев’ять тисяч запропонованих поправок. Ці поправки є
чотирьох категорій: поправки, які є сильно аргументованими, є поправки, які, на
жаль, є простими запитами, третя категорія – поправки, які повторюються, і
четверта категорія – поправки, які є
антагоністичними. Усі ці речі будуть проаналізовані з максимальною
відповідальністю найближчими днями, щоб наступного тижня ми мали форму, яку
можна б надіслати на затвердження.»

Сорін Кимпяну висловив сподівання,
що після ухвалення урядом проєктів, вони будуть направлені та обговоренні в Парламенті
до кінця року. Плани міністерства полягають у тому, що з наступного навчального
2023-2024 року, частина положень вже набуде чинності, а повна імплементація
передбачається до 2027 року. Профільний міністр стверджує, що законодавчий
пакет базується на кількох стовпах, серед яких: підвищення якості програм
навчання, забезпечення рівних можливостей для отримання освіти та ефективне
спрямування учнів до отримання необхідних навичок. Проєкти спрямовані на значні зміни нинішньої
системи освіти, від способу організації вступу до ліцею та факультету до
структурування навчальної програми та оцінювання учнів. Крім того, вони також
містять положення щодо підтримки дітей вразливих категорій.

Не такої ж думки є більшість вчителів, директорів, освітян, батьків або учнів, які піддали критиці ці
два проєкти у сфері освіти. Крім того, університетські професори, культурні діячі
та інтелектуали вимагають продовження періоду публічних консультацій до осені,
враховуючи стратегічну важливість нових законів, і закликають до реальних
консультацій з румунськими інтелектуалами, викладачами та батьками.

І представники Національного альянсу
студентських організацій кажуть, що обговорення мають тривати щонайменше до
кінця вересня, щоб забезпечити оптимальні консультаційні рамки. У Міністерстві освіти
відкинули ідею продовження терміну і заявили, що є ще два етапи, на яких ці
законодавчі проєкти можуть зазнати змін. Водночас наступного тижня проєкти законів
у сфері освіти мають надійти до Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства
праці, Законодавчої ради, Економічної та соціальної ради.

Надзвичайно важливим є розвиток туризму в Румунії, який останніми роками досяг значного прогресу, але все ще недостатньо. Натомість загострився дефіцит персоналу у цій галузі. Потреба в якомога більшій кількості працівників, а також їх відсутність, зокрема в туристичному секторі, були однією з причин організації Федерацією готельної індустрії Румунії «Днів відкритих дверей в індустрії гостинності», спрямовані на залучення молодих людей працювати у сфері індустрії гостинності. Організатори зосередилися зкрема на способах залучення молоді робити стажування в румунських готелях, а також на розвиток спеціалізованої дуальної освіти. У Румунії дуальна освіта означає партнерство між різними секторами економіки та технікумами і професійними середніми школами, щоб якнайшвидше наймати випускників у компаніях, що працюють у сфері гостинності.

Детальніше про ситуацію з працевлаштуванням у сфері туризму, а також про співпрацю між сектором ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні) та навчальними закладами подає Камелія Гецеу, представниця Національного центру розвитку професійно-технічної освіти: «Кількість місць, виділених для професійної підготовки в галузі туризму та харчової промисловості, яких підтримує сектор ГоРеКа, хоча й велика, не завжди повністю заповнюється учнями. Однак це одна з галузей з найкращим охопленням, а саме 82,9%. Таким чином, вакантних місць майже 17% від загальної кількості. Тому ми разом з представниками системи освіти та економічним середовищем повинні залучати учнів, щоб заповнити всі місця, які Міністерство освіти ставить у розпорядження для отримання кваліфікації у сфері туризму та готинност.і Крім того, Міністерство освіти, відповідно Національний центр розвитку професійно-технічної освіти, відкрите до всіх пропозицій та запитів. Якщо економічні оператори в галузі туризму виявлять, що ті кваліфікації, які ми розробляємо сьогодні, більше не відповідають навчальній програмі через розвиток галузі, тоді ми втрутимось, щоб оновити та модернізувати нинішню навчальну програму. Зробити це не проблема, оскільки існує дуже гнучкий інструмент під назвою Національний реєстр професійних кваліфікацій, який дозволяє вводити нові кваліфікації в будь-який момент.»

Менеджер мережі готелів і член ради директорів Федерації готелів Маріус Безеван вважає, що навчання молоді індустрії гостинності є обов’язком також компаній у цій галузі. Ще до «Днів відкритих дверей» Маріус Безеван заявив: «Ми повинні усвідомити той факт, що якщо у нас не буде кваліфікованої молоді, туризм не буде розвиватися так як ми бажаємо. Туризм в Румунії розвивається з кожним днем, але нам, крім досвідчених людей, потрібна віддана та кваліфікована молодь, яка б працювала у цій галузі з ентузіазмом. Ця взаємодія, як наприклад «День відкритих дверей» допомагає індустрії туризму краще зрозуміти потреби молодих людей, їхні очікування, тому що для них дуже важливо зробити усвідомлений вибір щодо професії та кар’єри, яку вони хочуть мати. Ми, готельєри, також маємо дуальну освіту. Ми були друге покоління дуальної освіти з двома класами кухарів та офіціантів по 14 учнів у кожному класі. Наша компанія надала доступ до своїх будинках у місті Беїле Геркулане, оскільки в цьому регіоні є лише одна середня школа з кваліфікацією техніка з туризму. Ми взяли на прокат два автобуси, тому перетворимо навчання на невеличку подорож. Учнів везуть з Крайови до Беїле Геркулани, де проводять один день. Там кожен готельєр повинен організувати тематичні майстер-класи, щоб учні бачили, що саме відбувається у відділі маркетингу та продажу. Ми заохочуємо такі дії й будемо все більше зосереджуватись на взаємодії з молодими людьми, і я думаю, що вони знайдуть своє місце в цій галузі.»

Але що думають ті, на кого безпосередньо спрямовані «Дні відкритих дверей в індустрії гостинності». Давайте послухаємо окремих з них: «Мене звати Марін Крістіан Александру. Я працюю у сфері гостинності, особливо на кухні. І мені здається дуже гарною ідеєю робити практику в готелях, тому що це відкриває нові горизонти, а також стимулює учня бути більш креативним, більш дисциплінованим і мати краще мислення, ніж мав би, якби займався лише теорією в школі. В принципі, я вважаю, що, принаймні мені дуальна освіта допомогла бути більш дисциплінованим та креативним.»

Його колега ствердила: «Мене звати Косміна. Для мене практика і туризм, загалом, означають найкрасивіша робота, яку я знаю. Вона допомогла мені мати багато переваг і відкрити багато горизонтів. Все, чого я навчилася протягом цих трьох років практики, дуже допомогло мені усвідомити, чого я насправді хочу. А я хочу стати менеджером готелю. Я думаю, що це дуже гарна робота.»

На думку викладачки Лариси Ілеї, вчителі дуальної освіти також несуть відповідальність за залучення молоді до професій у туристичній сфері: «Це перше покоління дуальної освіти, яке сформувалося у готелях Бухареста та країни завдяки акції «Дні відкритих дверей в індустрії гостинності». Під час роботи я зрозуміла, що ми можемо зробити більше, і тому ми об’єднані, з одного боку як викладачі туризму в асоціацію вчителів туризму та менторів, з іншого боку – в асоціацію готельно-туристистичних навчальних закладів в Румунії. Асоціація була заснована завдяки ініціативі Федерації готельєрів, а також Французького інституту в Румунії. Разом ми налагоджуємо міцні партнерські відносини, щоб розширити туристичні напрямки та забезпечити готельєрів і туристичних економічних операторів якісним людським ресурсом, який формується від 15 років і ніколи не припиняє навчання, тому що туризм – це та сфера, яка оновлюється раз в півроку. Кожного півроку дізнаємося щось нове.»

Криза робочої сили знову повернулася в Румунію після скасування каратинних обмежень, введених пандемією коронавірусу. А в туризмі це відчувається гостріше ніж будь-коли, тому що через низькі зарплати та погані умови праці багато молодих осіб орієнтуються до інших сфер діяльності або до інших країн. Крім того, для того, щоб відродити румунський туризм та задовольнити попит, пропозиція індустрії гостинності повинна бути відповідною, а для цього потрібні працівники.

З нагоди Дня української мови, який відзначається в Румунії 9 листопада,
Союз українців Румунії організував конкурс «Кращий
вчитель української мови». У конкурсі взяли участь вчителі
української мови та літератури, а також вихователі шкіл з українською
мовою викладання. У конкурсі розігрувалися 28 призів -
мультимедійних пакетів, що складаються з інтерактивної дошки, відеопроектора та
ноутбука. 24-29 січня 2022
року переможцям були вручені призи конкурсу з боку керівництва СУР,
яке здійснило поїздку до цілої низки населених пунктів, розташованих на
заході, півночі та сході Румунії, де компактно проживають етнічні українці.

Слід уточнити, що СУР постійно підтримує українське шкільництво, проводить
тематичні конкурси для дітей та молоді, організовує наради працівників
українського шкільництва Румунії, бере активну участь в організації й
проведенні олімпіад з української мови, співпрацює з навчальними закладами
Румунії та закордоння. Голова СУР, депутат Микола Мирослав Петрецький,
який очолив сурівську делегацію, що вручила премії вчителям та вихователям, високо
цінує працю українських викладачів: «Я хочу подякувати освітянам за особливу
відданість своїй роботі та за прищеплення дітям любові до рідного слова та
українських традицій. Хочу також привітати зусилля вчителів, директорів шкіл та
органів місцевого самоврядування щодо підтримки процесу викладання української
мови, запевняючи їх у повній підтримці СУР щодо впровадження поточних і
майбутніх проєктів та партнерств. Також хочу подякувати членам СУР, які
супроводжували нас у цей період та які допомагають викладачам у тому щоб вони
розвивали свою нелегку працю.»

Галина Мікулайчук, викладач української мови та літератури Технологічного
ліцею села Кривий Марамуреського повіту поділилася своїми
враженнями від участі у конкурсі «Кращий вчитель української
мови»: «Висловлюю щиру подяку усім тим, які доклали чимало зусиль у проведенні
цього конкурсу та преміюванні кращих вчителів української мови. Для мене
особисто – це не просто конкурс, це уміння учасників показати високий
фаховий та професійний рівень, шукати свою педагогічну стежину до душі і серця
кожного учня. Маю неабияку честь побувати серед учасників та переможців
цього конкурсу. Всі переможці отримали від Союзу Українців Румунії грамоти
та надзвичайно цінні подарунки, інтерактивний комплект: інтерактивна
дошка, відеопроектор та ноутбук, що істотно допомагають у вивченні рідної
української мови, сприяють кращому засвоєнню учнями
матеріалу. Велике спасибі та низький уклін організаторам цього
конкурсу, пану Миколі Мирославу Петрецькому, а також усім
переможцям. Зичу міцного здоров’я, невичерпної енергії, наснаги
у виконанні цієї нелегкої місії. Нехай кожен день приносить усім нам
задоволення від зробленого, ваші щирість і талант знаходять відгуки у
серцях наших вихованців!»

Вчителька української мови Серетського технічного коледжу імені Лацку Воде Сучавського
повіту Антонета Крайнічук також була нагороджена премією
«Кращий вчитель української мови». Вона розповіла про свою участь у цьому
конкурсі та про підтримку, якою користується освіта українською мовою в Румунії
з боку СУР: «Союз українців Румунії, на чолі з депутатом та головою СУРу Миколою
Мирославом Петрецьким, через Комісію з питань освіти та науки СУР, відіграє надзвичайно важливу роль у спрямуванні всіх
зусиль на підтримку та розвиток освіти. За словами депутата та голови СУР
Миколи Мирослава Петрецького майже чверть заходів, організованих СУРом
спрямовано на виховання молодих українців і покликано підтримувати всі форми
навчання з викладанням українською мовою. Підтримкою користуються не лише учні,
а й викладачі. Цього року з нагоди Дня української мови, який в Румунії
відзначається 9 листопада, СУР організував конкурс «Кращий вчитель української
мови». У конкурсі могли брати участь вчителі української мови та літератури, а
також вихователі. Приз для учасників конкурсу – це мультимедійні пакети,
що складаються з інтерактивної дошки, відеопроектор та ноутбука. Я взяла участь
в цьому конкурсі і виграла один з цих пакетів. У даному контексті, коли
уроки проводяться не лише фізично, а й в онлайн, вони мені дуже корисні. За
допомогою цього обладнання я можу полегшити свою роботу та проводити уроки
набагато цікавішими та більш інтерактивними. З цієї нагоди хочу подякувати всім
тим, хто докладають зусиль, щоб навчання українською мовою в Румунії проходило
в найкращих умовах.»

Віолета Манзур, вчителька української мови та літератури Національного коледжу ім. Юлії Гашдеу, міста Лугож Тіміського повіту, яка також отримала приз «Кращий вчитель української мови», ствердила: «Висловлюю щиру подяку СУР за підтримку та співпрацю. Цей приз заохочує мене надалі брати участь разом з учнями у різних культурно-освітніх заходах, організованих СУР як наприклад в олімпіадах, різних конкурсах та фестивалях. Відтепер уроки з української мови будуть більш інтерактивними.»

Шкільний інспектор Михайло Бобик, який викладає українську мову в
школі села Корнуцел Караш-Северінського повіту та в ліцеї імені
Децебала в місті Карансебеш, також був оголошений кращим вчителем української мови. Він відмітив важливу роль, яку відіграє СУР у підтримці
процесу викладання української мови в Румунії: «Не так просто було виграти приз, тому що
викладачі, які брали участь у конкурсі вони підготувалися не тільки цього року.
Це результат їхньої праці упродовж багато років. В останні два роки різні
конкурси, в яких брали участь учні, організовані СУРом у партнерстві з Міністерством
освіти та церквою, було важко проводити, оскільки більшість з них
відбулися у форматі онлайн, але викладачі підготовували дуже добре учнів. Саме тому, СУР вирішив нагородити й працю вчителів. 20
листопада у місті Сату Маре були оголошені викладачі, які виграли у
конкурсі «Кращий вчитель української мови». Ці премії допоможуть
викладачам у їхні праці, оскільки йде мова про цінний дидактичний матеріал. Я
бажаю всім викладачам, які брали участь у конкурсі, а також іншим викладам, які
викладають українську мову, які краще ознайомлюють учнів з творчістю
українських письменників, звичаями та обрядами українців. Я їм бажаю міцного здоров’я,
щоб вони надалі працювали та щоб все більше викладачів брали участь у цьому
конкурсі.»

З нагоди Дня української мови, який відзначається в Румунії 9 листопада,
Союз українців Румунії організував конкурс «Кращий
вчитель української мови». У конкурсі взяли участь вчителі
української мови та літератури, а також вихователі шкіл з українською
мовою викладання. У конкурсі розігрувалися 28 призів -
мультимедійних пакетів, що складаються з інтерактивної дошки, відеопроектора та
ноутбука. 24-29 січня 2022
року переможцям були вручені призи конкурсу з боку керівництва СУР,
яке здійснило поїздку до цілої низки населених пунктів, розташованих на
заході, півночі та сході Румунії, де компактно проживають етнічні українці.

Слід уточнити, що СУР постійно підтримує українське шкільництво, проводить
тематичні конкурси для дітей та молоді, організовує наради працівників
українського шкільництва Румунії, бере активну участь в організації й
проведенні олімпіад з української мови, співпрацює з навчальними закладами
Румунії та закордоння. Голова СУР, депутат Микола Мирослав Петрецький,
який очолив сурівську делегацію, що вручила премії вчителям та вихователям, високо
цінує працю українських викладачів: «Я хочу подякувати освітянам за особливу
відданість своїй роботі та за прищеплення дітям любові до рідного слова та
українських традицій. Хочу також привітати зусилля вчителів, директорів шкіл та
органів місцевого самоврядування щодо підтримки процесу викладання української
мови, запевняючи їх у повній підтримці СУР щодо впровадження поточних і
майбутніх проєктів та партнерств. Також хочу подякувати членам СУР, які
супроводжували нас у цей період та які допомагають викладачам у тому щоб вони
розвивали свою нелегку працю.»

Галина Мікулайчук, викладач української мови та літератури Технологічного
ліцею села Кривий Марамуреського повіту поділилася своїми
враженнями від участі у конкурсі «Кращий вчитель української
мови»: «Висловлюю щиру подяку усім тим, які доклали чимало зусиль у проведенні
цього конкурсу та преміюванні кращих вчителів української мови. Для мене
особисто – це не просто конкурс, це уміння учасників показати високий
фаховий та професійний рівень, шукати свою педагогічну стежину до душі і серця
кожного учня. Маю неабияку честь побувати серед учасників та переможців
цього конкурсу. Всі переможці отримали від Союзу Українців Румунії грамоти
та надзвичайно цінні подарунки, інтерактивний комплект: інтерактивна
дошка, відеопроектор та ноутбук, що істотно допомагають у вивченні рідної
української мови, сприяють кращому засвоєнню учнями
матеріалу. Велике спасибі та низький уклін організаторам цього
конкурсу, пану Миколі Мирославу Петрецькому, а також усім
переможцям. Зичу міцного здоров’я, невичерпної енергії, наснаги
у виконанні цієї нелегкої місії. Нехай кожен день приносить усім нам
задоволення від зробленого, ваші щирість і талант знаходять відгуки у
серцях наших вихованців!»

Вчителька української мови Серетського технічного коледжу імені Лацку Воде Сучавського
повіту Антонета Крайнічук також була нагороджена премією
«Кращий вчитель української мови». Вона розповіла про свою участь у цьому
конкурсі та про підтримку, якою користується освіта українською мовою в Румунії
з боку СУР: «Союз українців Румунії, на чолі з депутатом та головою СУРу Миколою
Мирославом Петрецьким, через Комісію з питань освіти та науки СУР, відіграє надзвичайно важливу роль у спрямуванні всіх
зусиль на підтримку та розвиток освіти. За словами депутата та голови СУР
Миколи Мирослава Петрецького майже чверть заходів, організованих СУРом
спрямовано на виховання молодих українців і покликано підтримувати всі форми
навчання з викладанням українською мовою. Підтримкою користуються не лише учні,
а й викладачі. Цього року з нагоди Дня української мови, який в Румунії
відзначається 9 листопада, СУР організував конкурс «Кращий вчитель української
мови». У конкурсі могли брати участь вчителі української мови та літератури, а
також вихователі. Приз для учасників конкурсу – це мультимедійні пакети,
що складаються з інтерактивної дошки, відеопроектор та ноутбука. Я взяла участь
в цьому конкурсі і виграла один з цих пакетів. У даному контексті, коли
уроки проводяться не лише фізично, а й в онлайн, вони мені дуже корисні. За
допомогою цього обладнання я можу полегшити свою роботу та проводити уроки
набагато цікавішими та більш інтерактивними. З цієї нагоди хочу подякувати всім
тим, хто докладають зусиль, щоб навчання українською мовою в Румунії проходило
в найкращих умовах.»

Віолета Манзур, вчителька української мови та літератури Національного коледжу ім. Юлії Гашдеу, міста Лугож Тіміського повіту, яка також отримала приз «Кращий вчитель української мови», ствердила: «Висловлюю щиру подяку СУР за підтримку та співпрацю. Цей приз заохочує мене надалі брати участь разом з учнями у різних культурно-освітніх заходах, організованих СУР як наприклад в олімпіадах, різних конкурсах та фестивалях. Відтепер уроки з української мови будуть більш інтерактивними.»

Шкільний інспектор Михайло Бобик, який викладає українську мову в
школі села Корнуцел Караш-Северінського повіту та в ліцеї імені
Децебала в місті Карансебеш, також був оголошений кращим вчителем української мови. Він відмітив важливу роль, яку відіграє СУР у підтримці
процесу викладання української мови в Румунії: «Не так просто було виграти приз, тому що
викладачі, які брали участь у конкурсі вони підготувалися не тільки цього року.
Це результат їхньої праці упродовж багато років. В останні два роки різні
конкурси, в яких брали участь учні, організовані СУРом у партнерстві з Міністерством
освіти та церквою, було важко проводити, оскільки більшість з них
відбулися у форматі онлайн, але викладачі підготовували дуже добре учнів. Саме тому, СУР вирішив нагородити й працю вчителів. 20
листопада у місті Сату Маре були оголошені викладачі, які виграли у
конкурсі «Кращий вчитель української мови». Ці премії допоможуть
викладачам у їхні праці, оскільки йде мова про цінний дидактичний матеріал. Я
бажаю всім викладачам, які брали участь у конкурсі, а також іншим викладам, які
викладають українську мову, які краще ознайомлюють учнів з творчістю
українських письменників, звичаями та обрядами українців. Я їм бажаю міцного здоров’я,
щоб вони надалі працювали та щоб все більше викладачів брали участь у цьому
конкурсі.»

Людська діяльність лежить в основі небезпечного
глобального потепління, процесу, що призводить до більш жорстоких погодних явищ
по всьому світу, – показують наукові дослідження та підтверджує реальність, у
якій ми всі живемо щодня. У звіті Національного управління океанічних та
атмосферних досліджень США зазначається, що 20 таких інцидентів лише минулого року стали причиною майже 700 смертей в США, а матеріальні збитки завдали шкоди
країні більш ніж 1 мільярд доларів. Дослідники Служби з питань зміни клімату
Copernicus ЄС ствердили, що влітку 2021 року Європа зіткнулася зі
спекотним літом у регіоні Середземного моря та повенями у центральній частині
континенту. За даними Центру Copernicus, 2021 став п’ятим найспекотнішим роком
з підвищенням літніх температур на 1,2 градуса Цельсія в порівнянні з
доіндустріальними температурами майже 150 років тому.

Вчені стверджують, що на тлі зростання концентрації парникових газів, таких як
вуглекислий газ та метан, у 2022 році паузи у підвищенні температури не буде.
Усвідомлення серйозності кліматичних змін це перший крок у процесі їх
вирішення. Діти та молодь добре реагують на екологічні проблеми. Можливо, це
одна з причин, що призвела до розробки в Румунії «Доповіді про освіту щодо
кліматичних змін та навколишнього середовища в школах», документа, який у цей
період є предметом громадських дебатів і призначений переважно для школярів.
Освіта є одним із «стовпів підвищення ефективності реагування» на зміну
клімату, – заявив на презентації доповіді глава румунської держави, який у 2021
році створив на рівні Адміністрації Президента Робочу групу з питань освіти в
галузі зміни клімату та навколишнього середовища, яка розробила цей документ.
Доповідь має прокласти шлях до зміни менталітету, – пояснив президент Клаус
Йоганніс: «Пропонована модель допомагає учню з набором привабливих цифрових
інструментів, додатків, інтерактивних підручників, адже ми звертаємося до
поколінь справжніх цифрових нативних. Водночас нам необхідно створити для учнів
можливості дізнатися про природу на природі, зрозуміти, що означає стійкість у
стійких школах, та усвідомити важливість захисту навколишнього середовища за
допомогою практичних заходів, спрямованих на захист довкілля.»

Серед пропозицій, що містяться в документі, є запровадження «Зеленого тижня» у
шкільний календар, оновлення шкільних програм з біології, географії,
природничих наук, поняттями про зміни клімату та навколишнього середовища, збільшення факультативних предметів та курсів у цій галузі. Звіт також включає
низку інструментів, таких як створення веб-платформи для полегшення участі
учнів у заходах, присвячених охороні навколишнього середовища, підручники та
допоміжні матеріали у цифровому та класичному форматах, безкоштовні комплекти
для вимірювання забруднювачів повітря, безкоштовні програми для шкіл для
вимірювання та аналізу забруднюючих речовин, у тому числі у рамках шкільних проєктах,
а також конкурси на екологічні теми.

Гіст Радіо Румунія університетський професор доктор Мірча Дуцу, голова
Бухарестського екологічного університету подає деталі: «Існує тенденція, що
освіта це здобуття знань. Ні. Це не нова дисципліна, якою вчитель біології пододає додаткові дані про довкілля. Мова йде про виховання, це означає передавати знання,
засвоювати їх, перетворювати на переконання та виражати у поведінці та
ставленнюдо природи, це набагато складніша діяльність, ніж звичайна дидактична.
Це має бути комбінована дія, що йде з кількох напрямків та у певній мірі спеціалізована.
Крім того, ми повинні усвідомлювати той факт, що навчання про зміни клімату
передбачає реструктуризацію всієї румунської системи освіти, з огляду на зміну цієї
моделі розвитку. Ми маємо враховувати те, що це нова концепція. Кліматична
освіта спрямована на те, щоб культивувати у молодих людей ідеї, спрямовані на
усунення їх недовіри по відношенню до дискурсу, який іноді офіційно
просувається, але не в тому вигляді, в якому він повинен бути сприйнятий кожною
людиною. Є дослідження, які показують, що доброзичливе ставлення до клімату
сприяє вирішенню проблеми до 20%, а це важлива частка. Покоління, яке зараз навчається, буде поколінням, яке зіткнеться зі зміною клімату.»

Є дослідження, – стверджує професор Мірча Дуцу, згідно з
якими ті, хто народився у 2020 році та кому буде 80 років у 2100 році, коли
буде пік екологічної проблеми, мають бути підготовлені діяти так, щоб
уповільнити це явище та адаптуватися до нових кліматичних умов.

Нещодавно був доопрацьований проєкт міжнародного освітнього партнерства «Дружба без кордонів», який об’єднує шість партнерів з Румунії та України, а саме: Сучавська філія Союзу українців Румунії, Сучавський Національний коледж імені Міхая Емінеску, Шербівецька восьмирічна школа, Радівецька восьмирічна школа імені Богдана Воде (з румунської сторони), Каменська філія Тернавського ліцею імені Василя Богрі та Відділ освіти, молоді та спорту Герцаївської районної державної адміністрації (з української сторони).

Проєкт був ініційований вчителькою Делією Міхаєлою Мартіняк, яка викладає українську мову в трьох вищевказаних школах Сучавського повіту та яка є також координатором проєкту. Від України координатором в рамках проєкту виступає вчителька Лариса Ґаїна від Каменської філії Тернавського ліцею імені Василя Богрі. Проєкт розгортатиметься впродовж 2021-2022 навчального року, з можливістю продовження.

Ми запросили ініціатора та коордонатора проєкту, вчительку Делію Міхаєлу Мартіняк представити освітній проєкт «Дружба без кордонів»: «Головна ціль проєкту – стимулювати та використовувати зацікавленість учнів, студентів та вчителів у популяризації освіти, культури та традицій Буковини з метою збереження рідної мови та етнічної самобутності. Ідея реалізації партнерського проєкту виникла після розмови з панією інспектор Лучіа Мігок. Вона вже має досвід у цій сфері, адже з 2017 року координує партнерську угоду «Сьогодні – учні/студенти, завтра – викладачі» між Сучавським національним коледжем імені Міхая Емінеску та Педагогічним коледжем Чернівецького університету імені Юрія Федьковича. Ми пропонуємо розгортання партнерського проєкту «Дружба без кордонів» з урахуванням необхідності встановлення нових стосунків між учнями, які вивчають українську мову в школах Сучавського повіту та учнями Каменської філії Тернавського ліцею імені Василя Богрі. Проєкт спрямований на три основні складові, які сприяють збереженню рідної мови та етнічної ідентичності: освіта, культура та традиції. Завдяки заходам, включеним до цього проєкту, відбудеться обмін досвідом, що передбачає участь у демонстраційних уроках з української мови для українців в Румунії та з румунської мови для румунів в Україні. Залучення до таких акцій учнів педагогічного профілю Сучавського Національного коледжу «Міхай Емінеску» – це унікальний досвід з довгостроковою користю. Будуть обговорені теми поетів-класиків Тараса Шевченка та Міхая Емінеску, з одного боку, та сучасних буковинських письменників румунської та української території, які пишуть рідною мовою, з іншого боку. Ми також хочемо пропагувати та використовувати традиції двох етнічних груп, проводячи практичну діяльність.»

Конкретні цілі проєкту «Дружба без кордонів» наступні: обмін досвіду в сфері освіти, підвищення інтересу до творчості письменників культурних діячів Буковини, стимулювання творчості учнів та вчителів шляхом написання рефератів на вказану тему, підвищення рівня взаємопізнання, обмін ідеями між учнями та вчителями на теми спільного інтересу, популяризація буковинських особистостей, залучення молодих учасників до спільних заходів, спрямованих на сприяння багатокультурному діалогу, популяризація української та румунської культури по обидва боки кордону, встановлення дружніх стосунків між установами-партнерами для реалізації майбутніх проєктів. Головними бенефіціарами проєкту є учні шкіл, залучених до проєкту та викладачі команди проєкту, а другорядними бенефіціарами – місцеві громади та батьки учнів, які беруть участь у проєкті. Проєкт розгортається за кошти шкіл та за фінансову підтримку Союзу українців Румунії, – зазначається в договорі.

Проєкт міжнародного освітнього партнерства «Дружба без кордонів» передбачає проведення шість заходів. Деталі подає вчителька Делія Міхаєла Мартіняк: «Перший захід це презентація проєкту. Інший захід «Сучасні письменники Буковини» відбудеться в онлайн режимі та передбачає презентацію тематичних рефератів. Колективи учнів з Румунії розповідатимуть про життя та літературно-культурну діяльність українських буковинських письменників нашої країни. Цю ж тему розглядатиме команда учнів з України, звертаючись до румунських письменників Північної Буковини. Я думаю, що ця тема буде дуже цікавою. Третя діяльність «Тарас Шевченко – кобзар української поезії». Румунська делегація візьме участь у показовому уроці з української мови у Каменській філії Тернавського ліцею, Україна. Наступна діяльність це «Великодні свята – збереження традицій та звичаїв в умовах пандемії». Захід проходитиме онлайн та передбачає презентацію пасхальних звичаїв, характерних для цьому регіону, техніки розписування яєць. Відбудеться також майстерня живопису на релігійну тематику. П’ята діяльність – «Міхай Емінеску – зірка румунської поезії». Делегація з України прибуде до Румунії та візьме участь у показовому уроці з румунської мови, який відбудеться в Шербівецькій середній школі. Під час останнього заходу, оціночної діяльності, будуть представлені всі заходи, проведені в рамках проєкту, буде проведено SWOT-аналіз, після чого відбудуться обговорення щодо реалізації проєкту та аналіз сильних і слабких сторін.»

Нещодавно був доопрацьований проєкт міжнародного освітнього партнерства «Дружба без кордонів», який об’єднує шість партнерів з Румунії та України, а саме: Сучавська філія Союзу українців Румунії, Сучавський Національний коледж імені Міхая Емінеску, Шербівецька восьмирічна школа, Радівецька восьмирічна школа імені Богдана Воде (з румунської сторони), Каменська філія Тернавського ліцею імені Василя Богрі та Відділ освіти, молоді та спорту Герцаївської районної державної адміністрації (з української сторони).

Проєкт був ініційований вчителькою Делією Міхаєлою Мартіняк, яка викладає українську мову в трьох вищевказаних школах Сучавського повіту та яка є також координатором проєкту. Від України координатором в рамках проєкту виступає вчителька Лариса Ґаїна від Каменської філії Тернавського ліцею імені Василя Богрі. Проєкт розгортатиметься впродовж 2021-2022 навчального року, з можливістю продовження.

Ми запросили ініціатора та коордонатора проєкту, вчительку Делію Міхаєлу Мартіняк представити освітній проєкт «Дружба без кордонів»: «Головна ціль проєкту – стимулювати та використовувати зацікавленість учнів, студентів та вчителів у популяризації освіти, культури та традицій Буковини з метою збереження рідної мови та етнічної самобутності. Ідея реалізації партнерського проєкту виникла після розмови з панією інспектор Лучіа Мігок. Вона вже має досвід у цій сфері, адже з 2017 року координує партнерську угоду «Сьогодні – учні/студенти, завтра – викладачі» між Сучавським національним коледжем імені Міхая Емінеску та Педагогічним коледжем Чернівецького університету імені Юрія Федьковича. Ми пропонуємо розгортання партнерського проєкту «Дружба без кордонів» з урахуванням необхідності встановлення нових стосунків між учнями, які вивчають українську мову в школах Сучавського повіту та учнями Каменської філії Тернавського ліцею імені Василя Богрі. Проєкт спрямований на три основні складові, які сприяють збереженню рідної мови та етнічної ідентичності: освіта, культура та традиції. Завдяки заходам, включеним до цього проєкту, відбудеться обмін досвідом, що передбачає участь у демонстраційних уроках з української мови для українців в Румунії та з румунської мови для румунів в Україні. Залучення до таких акцій учнів педагогічного профілю Сучавського Національного коледжу «Міхай Емінеску» – це унікальний досвід з довгостроковою користю. Будуть обговорені теми поетів-класиків Тараса Шевченка та Міхая Емінеску, з одного боку, та сучасних буковинських письменників румунської та української території, які пишуть рідною мовою, з іншого боку. Ми також хочемо пропагувати та використовувати традиції двох етнічних груп, проводячи практичну діяльність.»

Конкретні цілі проєкту «Дружба без кордонів» наступні: обмін досвіду в сфері освіти, підвищення інтересу до творчості письменників культурних діячів Буковини, стимулювання творчості учнів та вчителів шляхом написання рефератів на вказану тему, підвищення рівня взаємопізнання, обмін ідеями між учнями та вчителями на теми спільного інтересу, популяризація буковинських особистостей, залучення молодих учасників до спільних заходів, спрямованих на сприяння багатокультурному діалогу, популяризація української та румунської культури по обидва боки кордону, встановлення дружніх стосунків між установами-партнерами для реалізації майбутніх проєктів. Головними бенефіціарами проєкту є учні шкіл, залучених до проєкту та викладачі команди проєкту, а другорядними бенефіціарами – місцеві громади та батьки учнів, які беруть участь у проєкті. Проєкт розгортається за кошти шкіл та за фінансову підтримку Союзу українців Румунії, – зазначається в договорі.

Проєкт міжнародного освітнього партнерства «Дружба без кордонів» передбачає проведення шість заходів. Деталі подає вчителька Делія Міхаєла Мартіняк: «Перший захід це презентація проєкту. Інший захід «Сучасні письменники Буковини» відбудеться в онлайн режимі та передбачає презентацію тематичних рефератів. Колективи учнів з Румунії розповідатимуть про життя та літературно-культурну діяльність українських буковинських письменників нашої країни. Цю ж тему розглядатиме команда учнів з України, звертаючись до румунських письменників Північної Буковини. Я думаю, що ця тема буде дуже цікавою. Третя діяльність «Тарас Шевченко – кобзар української поезії». Румунська делегація візьме участь у показовому уроці з української мови у Каменській філії Тернавського ліцею, Україна. Наступна діяльність це «Великодні свята – збереження традицій та звичаїв в умовах пандемії». Захід проходитиме онлайн та передбачає презентацію пасхальних звичаїв, характерних для цьому регіону, техніки розписування яєць. Відбудеться також майстерня живопису на релігійну тематику. П’ята діяльність – «Міхай Емінеску – зірка румунської поезії». Делегація з України прибуде до Румунії та візьме участь у показовому уроці з румунської мови, який відбудеться в Шербівецькій середній школі. Під час останнього заходу, оціночної діяльності, будуть представлені всі заходи, проведені в рамках проєкту, буде проведено SWOT-аналіз, після чого відбудуться обговорення щодо реалізації проєкту та аналіз сильних і слабких сторін.»

Через Національний план відновлення та стійкості, затверджений восени в Брюсселі, Румунія отримає від Європейського Союзу до 2026 року трохи більше 29 мільярдів євро. У вигляді грантів та позик гроші підуть на інвестиції та реформи, які охоплюють шість розділів. Йдеться про зелений перехід; цифрову трансформацію; розумне, стійке та інклюзивне зростання; соціальну та територіальну згуртованість; здоров’я, економічну, соціальну та інституційну стійкість; політику для нового покоління. Наразі Європейська комісія перерахувала Бухаресту 1,8 млрд євро у вигляді попереднього фінансування, що дорівнює 13% від загальної суми виділених грантів.

Однак подальший доступ до грошей тісно пов’язаний з певними цілями та пройденими етапами. А для їх виконання, точніше для виконання цілей запланованих на 2021 рік, виконавча влада прийняла в четвер низку проєктів. Один з них – скорочення рівня відсіву в школах. За допомогою 543 мільйонів євро безповоротних коштів уряд Румунії має на меті до 2030 року знизити цей показник до 9 відсотків. Це в умовах коли, зараз він становить 15,6% у містах і 26% у сільських місцевостях.

Через Національну програму зі скорочення відсіву в школах, на початку наступного року буде відібрано щонайменше 2500 шкіл, які мають найвищий ризик відсіву учнів. Кожна з цих шкіл отримає до 200.000 євро на організацію високоякісної освіти та заходів на чистому повітрі для учнів, пояснив міністр освіти Сорін Кимпяну: «Діти з цих шкіл можуть брати участь у таборах, вони можуть брати участь у будь-яких заходах, організованих в рамках проєкту. Йдеться про закупівлю спортивного інвентарю, ІТ-обладнання та навіть предметів одягу. Йдеться також про фінансування шкільних посередницьких заходів, про фінансування заходів із додаткової психолого-педагогічної допомоги, необхідних після цього пандемічного періоду, особливо в цих середовищах, у яких ми маємо справу з неблагополучними громадами, в яких ми маємо справу з учнями з особливими освітніми потребами».

Уряд також затвердив рішення про розвиток залізничної інфраструктури, метою якого є збільшення залізничних перевезень на 25 відсотків до 2026 року та покращення умов для пасажирів.

9 грудня поточного
року відбувся у режимі онлайн Педагогічний кружок для вчителів української мови
та літератури в Сучавському повіті, на якому вчителька Делія Мартіняк
представила цікавий урок на тему «Зима щедра святами». Метою уроку – розширити та
закріпити знання учнів про звичаї,
обряди й традиції зимових свят, ознайомити присутніх
з народними традиціями українців гірських сіл Сучавського повіту, а також виховувати
у дітей поваги до культури та історичного минулого українського народу та його
традицій. Також вчителька Делія Мартіняк поставила собі за мету: навчити учнів висловлювати
свою думку, доводити свою точку зору, розвивати навички виразного читання, зв’язного
мовлення, логічне та конкретне мислення, виховувати бажання шукати
інформацію та поділитися нею з друзями, вивчати творчість і традиції
українців, які живуть у гірських селах Сучавського повіту, виховувати в учнів поваги до
своїх народних традицій і звичаїв.

Вчителька української мови Делія Мартіняк розповідає, які методи вона використала під час уроку «Зима
щедра святами»: «На уроці
я використовувала класичні методи навчання такі як: бесіда,
спостереження, вправи, а також сучасні інтерактивні методи: кросворд, мозковий
штурм, асоціативний курс за допомогою графічного планшету, онлайн матеріали. Учні
працювали по групах і презентували у форматі power point матеріали про звичаї та
зимові традиції характерні для їх сіл. Перша група презентувала тему
«Святий вечір», учні розповіли про 12 страв, які готуються на Святий
вечір, що символізують 12 апостолів Ісуса Христа. Ці страви пісні але дуже
смачні. Друга група представила матеріал на тему «Колядка та колядники». Третя група представила матеріал на тему «Маланка», четверта група
презентувала слайди у power point з інформацію про свято Водохреща (Йордан) і остання група
представила матеріал на тему «Важливість та обов’язок зберігати наші традиції».
Під час уроку ми використовували освітні онлайн-ігри, такі як Правда чи неправда, Крути колесо та Це
підходить. Оскільки ми наближаємось до різдвяних свят, учні підготували гарні колядки, які розвесели присутніх.»

Вчителька української мови
Серетського технічного коледжу імені Лацку Воде Антонета Крайнічук, керівник Педагогічного
кружка вчителів української мови та літератури Сучавського повіту розповідає про
важливість педагогічних кружків та про проведений урок з української мови: «Педагогічні кружки це
методично-наукові заходи, які організуються двічі під час навчального
року, а саме кожного семестра на місцевому, зональному чи повітовому рівнях. Педагогічний кружок є ефективним способом навчання для учнів та
викладачів, оскільки передбачає обмін педагогічними практиками, оновлення методів навчання, оцінки результатів навчально-виховного процесу та способів, що визначають його ефективність, а також висновків
педагогічних досліджень, проведених вчителями. Урок був насиченим. Викладачка Делія
Мартіняк успішно поєднала цікаві методи навчання та завдання. Клас був
поділений по групах. Кожна група склала свій матеріал, який представила
під час уроку в режимі онлайн. Перевірка матеріалу здійснювалась за допомогою цікавих
дидактичних ігор. Зусилля та вміння учнів були нагороджені добрими оцінками.
Від проведеного уроку у мене склалися тільки гарні враження. Вітаю мою колегу і бажаю її та всім моїм колегам натхнення, терпіння,
щирих усмішок учнів та подяки від батьків.»

На уроці з української мови
була присутня також вчителька української мови та
літератури Восьмирічної Балківецької школи Анка Штюбіану, яка поділилася своїми враженнями: «З
моєї точки зору кружок вчителів допомагає нам обмінятися досвідом і показати
конкретно за допомогою учнів нашу діяльність на ниві української рідної мови.
Пані викладачка Делія Мартіняк виступила на кружку вчителів з душевною
темою про зимові свята та з майстерністю керувала уроком в режимі онлайн
такк щоб було корисно і цікаво для всіх присутніх. Успішно використала
обдарованість учнів, які гарно підготувалися та надзвичайно колядували. Також
було цікаво запримітити модерні методи навчання за допомогою яких були
представлені цікаві інформації про традиції та звичаї української меншини, зокрема
гуцулів. Таким чином пані делія постаралася виховувати у своїх учнів любов і
повагу до народних звичаїв і традицій. А це дуже важливо тому що вони є ключем
до рідної ідентичності.»

9 грудня поточного
року відбувся у режимі онлайн Педагогічний кружок для вчителів української мови
та літератури в Сучавському повіті, на якому вчителька Делія Мартіняк
представила цікавий урок на тему «Зима щедра святами». Метою уроку – розширити та
закріпити знання учнів про звичаї,
обряди й традиції зимових свят, ознайомити присутніх
з народними традиціями українців гірських сіл Сучавського повіту, а також виховувати
у дітей поваги до культури та історичного минулого українського народу та його
традицій. Також вчителька Делія Мартіняк поставила собі за мету: навчити учнів висловлювати
свою думку, доводити свою точку зору, розвивати навички виразного читання, зв’язного
мовлення, логічне та конкретне мислення, виховувати бажання шукати
інформацію та поділитися нею з друзями, вивчати творчість і традиції
українців, які живуть у гірських селах Сучавського повіту, виховувати в учнів поваги до
своїх народних традицій і звичаїв.

Вчителька української мови Делія Мартіняк розповідає, які методи вона використала під час уроку «Зима
щедра святами»: «На уроці
я використовувала класичні методи навчання такі як: бесіда,
спостереження, вправи, а також сучасні інтерактивні методи: кросворд, мозковий
штурм, асоціативний курс за допомогою графічного планшету, онлайн матеріали. Учні
працювали по групах і презентували у форматі power point матеріали про звичаї та
зимові традиції характерні для їх сіл. Перша група презентувала тему
«Святий вечір», учні розповіли про 12 страв, які готуються на Святий
вечір, що символізують 12 апостолів Ісуса Христа. Ці страви пісні але дуже
смачні. Друга група представила матеріал на тему «Колядка та колядники». Третя група представила матеріал на тему «Маланка», четверта група
презентувала слайди у power point з інформацію про свято Водохреща (Йордан) і остання група
представила матеріал на тему «Важливість та обов’язок зберігати наші традиції».
Під час уроку ми використовували освітні онлайн-ігри, такі як Правда чи неправда, Крути колесо та Це
підходить. Оскільки ми наближаємось до різдвяних свят, учні підготували гарні колядки, які розвесели присутніх.»

Вчителька української мови
Серетського технічного коледжу імені Лацку Воде Антонета Крайнічук, керівник Педагогічного
кружка вчителів української мови та літератури Сучавського повіту розповідає про
важливість педагогічних кружків та про проведений урок з української мови: «Педагогічні кружки це
методично-наукові заходи, які організуються двічі під час навчального
року, а саме кожного семестра на місцевому, зональному чи повітовому рівнях. Педагогічний кружок є ефективним способом навчання для учнів та
викладачів, оскільки передбачає обмін педагогічними практиками, оновлення методів навчання, оцінки результатів навчально-виховного процесу та способів, що визначають його ефективність, а також висновків
педагогічних досліджень, проведених вчителями. Урок був насиченим. Викладачка Делія
Мартіняк успішно поєднала цікаві методи навчання та завдання. Клас був
поділений по групах. Кожна група склала свій матеріал, який представила
під час уроку в режимі онлайн. Перевірка матеріалу здійснювалась за допомогою цікавих
дидактичних ігор. Зусилля та вміння учнів були нагороджені добрими оцінками.
Від проведеного уроку у мене склалися тільки гарні враження. Вітаю мою колегу і бажаю її та всім моїм колегам натхнення, терпіння,
щирих усмішок учнів та подяки від батьків.»

На уроці з української мови
була присутня також вчителька української мови та
літератури Восьмирічної Балківецької школи Анка Штюбіану, яка поділилася своїми враженнями: «З
моєї точки зору кружок вчителів допомагає нам обмінятися досвідом і показати
конкретно за допомогою учнів нашу діяльність на ниві української рідної мови.
Пані викладачка Делія Мартіняк виступила на кружку вчителів з душевною
темою про зимові свята та з майстерністю керувала уроком в режимі онлайн
такк щоб було корисно і цікаво для всіх присутніх. Успішно використала
обдарованість учнів, які гарно підготувалися та надзвичайно колядували. Також
було цікаво запримітити модерні методи навчання за допомогою яких були
представлені цікаві інформації про традиції та звичаї української меншини, зокрема
гуцулів. Таким чином пані делія постаралася виховувати у своїх учнів любов і
повагу до народних звичаїв і традицій. А це дуже важливо тому що вони є ключем
до рідної ідентичності.»