Tag: протести

Схвалене, у вівторок пізно ввечері, термінове розпорядження про внесення змін і доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, викликало найбільші акції протесту після Революції від 1989 року. Понад 150 тисяч осіб взяли участь у демонстрації біля будівлі уряду в Бухаресті, а ще 150 тисяч людей протестували в інших містах по всій країні. І румуни з діаспори вийшли на вулиці у багатьох європейських столицях. Румуни в Лондоні, Парижі, Брюсселі або Римі висловили свою солідарність із румунами із країни.

Протестувальники скандували, між іншим: Вночі, як злодії! Драгня – могильник країни!,Кожен день ми тут будемо!, Ми вас бачимо! Люди незадоволені способом, в якому відбулися зміни до кримінального законодавства та вважають, що уряд прагне врятувати від покарань впливових політиків, керівників органів самоврядування та окремих бізнесменів, в тому числі лідера Соціал-демократичної партії Лівіу Драгню, засудженого до двох років позбавлення волі умовно та який зараз проходить в іншій справі за фактами підбурювання до зловживання службовим становищем. Уряд аргументував свої дії необхідністю вирішення проблеми переповненості пенітенціарних установ і приведення законодавства у відповідність до рішень Конституційного суду, але ці аргументи не виправдають швидкістю із якою були внесенні зміни до таких важливих нормативно-правових актів. Внесенні зміни і доповнення до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів передбачають, між іншим, що використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби вважається зловживанням службовим становищем і тягне за собою кримінальну відповідальність лише якщо воно заподіяло шкоду розміром понад 200 тис леїв (майже 45 тисяч євро). Розпорядження також передбачає, що не підлягають відповідальності за приховування злочинів члени сім’ї особи, яка вчинила злочин, що мають перший і другий ступінь споріднення.

Президент Клаус Йоханніс звернувся до Конституційного суду у зв’язку з інституційним конфліктом між урядом, системою судочинства та Парламентом. Раніше, і Вища рада юстиції звернулася до Конституційного суду у зв’язку з інституційним конфліктом через прийняття термінового розпорядження. Вища рада юстиції вважає, що виконавча влада, тобто уряд, порушив повноваження і прерогативи судової системи. Опозиційні праві партії винесли резолюцію недовіри кабінету міністрів під назвою Уряд Гріндяну – уряд національної неповаги. Не узаконюйте злодійство в Румунії!

Протести,
що досягли безпрецедентних за останню чверть століття масштабів пройшли в багатьох
містах Румунії. Протестувальники виступають проти рішення лівого уряду на чолі
з Соріном Гріндяну про внесення змін до Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів шляхом термінового розпорядження.

У
Бухаресті десятки тисяч людей вийшли на вулиці і мирно протестували, але під
вечір сталися й сутички з правоохоронцями. Вони були викликані інфільтрованими
групами осіб, які почали кидати факели та димові шашки у жандармів та підпалили
рекламний щит, в той час як протестувальники намагалися відокремити себе від цих
молодиків.

Міжнародна
реакція не змусила себе довго чекати. Посольства Франції, Німеччини,
Нідерландів, Бельгії, Канади та Сполучених Штатів Америки висловили
заклопотаність у зв’язку з подіями останніх днів, додавши, що дії уряду можуть
серйозно вплинути на партнерські відносини з Румунією, з якою їх зв’язують спільні
цінності, притаманні ЄС і НАТО. У спільній заяві, шість дипломатичних місій зазначають,
що зміни, які були схвалені кабінетом міністрів підривають прогрес в сфері верховенства
закону і боротьби з корупцією, а також позицію Румунії в міжнародному
співтоваристві. Посольства кажуть, що іноді необхідно скорегувати закони і
процедури, але тільки на основі комплексної і достовірної консультації з усіма
зацікавленими сторонами.

І
Американська торгова палата в Румунії висловила глибоке розчарування і заявила,
що відповідні нормативно-правові акти підривають принципи правової держави і
порушують основоположні принципи прозорості, стабільності та передбачуваності,
а також віддаляє Румунію від європейських цінностей і стандартів. У свою чергу,
президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, а також його перший заступник Франс
Тіммерманс, висловили стурбованість у зв’язку з останніми подіями в Румунії.
Європейські лідери нагадують, що припинення дії Механізму співпраці та контролю
в сфері правосуддя Румунії залежить від
незворотності прогресу в боротьбі з корупцією. Ці рішення підривають ці
досягнення, можуть ослабити або обмежити боротьбу з корупцією та вплинуть на
майбутні оцінки, – попереджають вони.

Прем’єр-міністр
Сорін Гріндяну відповів Брюсселю листом, в якому зазначає, що боротьба з корупцією
залишається одним із пріоритетів румунського уряду. Він каже, що ініціатива з
колективного помилування пов’язані з пілотним рішенням Європейського суду з
прав людини щодо переповненості в’язниць, що може привести до накладення штрафу
на Румунію. Прем’єр-міністр також зазначив, що прийняття термінового
розпорядження про внесення змін до Кримінального кодексу було зроблене у відповідності
до Конституції і спрямоване на узгодження законодавства з рішеннями
Конституційного суду.

У вівторок Румунія пережила день, який сам президент Клаус Йоханніс назвав траурним для правової держави, а потім – безсонну ніч з вірулентними спонтанними протестами у всіх великих містах країни.

«Неприпустимо, це знущання уряду, який пізно вночі, без включення до
порядку денного засідання, прийняв термінове розпорядження в дуже чутливій сфері, вніс
зміни до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів. Це неприйнятно», – зазначив Клаус Йоханніс після того як уряд правлячої більшості, що
складається з Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів, на загальне здивування, у вівторок пізно ввечері, схвалив суперечливе розпорядження про внесення змін і доповнень до кримінальних кодексів.

Більша частина положень нормативно-правового
акту вступить в силу через 10 днів після опублікування в Офіційному віснику. Таким
чином використання службовою особою влади чи службового становища всупереч
інтересам служби вважається зловживанням службовим становищем і тягне за
собою кримінальну відповідальність лише якщо воно заподіяло шкоду розміром понад
200 тис леїв (близько 50 тисяч євро). Водночас було декриміналізовано і пособництво, включаючи прийняття нормативно-правових актів і постанов. Розпорядження також передбачає,
що не підлягають відповідальності за приховування злочинів члени сім’ї
особи, яка вчинила злочин, що мають перший і другий
ступінь споріднення.

Внесення змін і
доповнень до Кримінального кодексу викликали великі протести в Бухаресті і багатьох
інших містах. Разом приблизно 40 тисяч осіб, незважаючи на мороз, вийшли на стихійний
протест у Бухаресті, Клужі (північний захід), Сібіу (центр), Тімішоарі (захід)
або Яссах (північний схід) тощо. У столиці щонайменше 12 тисяч
протестувальників оточили будівлю уряду.

Члени кабінету міністрів
соціал-демократа Соріна Гріндяну стали першими в останні 25 років, яких жандарми
евакуювали з будівлі через чорний вихід на спеціальному транспорті. Масло у вогонь гніву протестувальників
підлили дії, які багато хто назвав злодійськими, до яких вдалась нинішня влада. І
це після того як у неділю близько 100 тисяч людей протестували по всій країні і в діаспорі проти наміру уряду внести зміни до
кримінального законодавства і провести колективне помилування, нібито покликане
вирішити проблему переповненості пенітенціарних установ.

У понеділок міністр
юстиції Флорін Йордакє організував громадські дебати з цього питання і пообіцяв
взяти до уваги думки, висловлені їх учасниками. Відповідну ініціативу уряду піддали
критиці Генеральний прокурор та керівники Національного антикорупційного управління
та Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, а також Вища рада юстиції, які
в унісон зазначили, що йдеться про серйозний удар по правовій державі і про
зведення нанівець багаторічних зусиль в боротьбі з корупцією.

Порівняна з
відомою операцією «Чисті руки» в Італії, яка очистила від цвілі італійський політичний
клас, антикорупційна кампанія в Румунії продемонструвала в останні роки значну успішність, відправивши за грати чинного на той час прем’єра, колишніх глав уряду, кілька десятків
міністрів, депутатів, префектів, мерів, голів повітових рад, що були членами як
правлячих, так й опозиційних, як лівих, так і правих політичних сил.

Тепер, стверджують як
внутрішні, так і міжнародні ЗМІ, уряд намагається врятувати передусім свого політичного
лідера, голову Соціал-демократичної партії Лівіу Драгню. Минулого року він був засуджений
до двох років позбавлення волі умовно за спробу сфальсифікувати у 2012 році результати
референдуму про імпічмент тодішнього президента Траяна Бесеску.

Водночас 31
січня відбулося перше засідання Верховного суду у справі за фактом підбурювання
лідером соціал-демократів до зловживання службовим становищем. За даними прокурорів, він влаштував двох членів Соціал-демократичної партії на роботу в Головному
управлінні соціальної допомоги і захисту дітей повіту Телеорман. Вони отримували
зарплату хоча в дійсності не працювали там жодного дня, а виконували різні завдання в місцевій філії
партії.

Заподіяний злочином
матеріальний збиток оцінюється в приблизно 24 тисячі євро. А декриміналізація
зловживання службовим становищем, якщо сума збитку не перевищує 200 тисяч леїв,
фактично звільняє від кримінальної відповідальності лідера соціал-демократів, завдяки
якому СДП одержала на парламентських
виборах 11 грудня беззаперечну перемогу. Проте, оглядачі зазначають,
що під час передвиборчої кампанії соціал-демократи нічого не казали про намір згорнути
боротьбу з корупцією.

Уряд Румунії на засіданні у вівторок ввечері прийняв Термінове розпорядження про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, – оголосив міністр юстиції Флорін Йордакє.

Щойно після оголошення рішення, кілька тисяч людей заповнили площу Вікторієй перед будівлею уряду і скандують проти внесення змін і доповнень до кримінального законодавства, помилування певних категорій засуджених та декриміналізації певних злочинів. Протести відбуваються і в Клужі, Тімішоарі, Сібіу, Яссах та інших містах Румунії.

Реакція
президента Клауса Йоханніса на суперечливе
рішення уряду Соріна Гріндяну:

«Дорогі румуни,

Сьогодні день
жалоби для правової держави. Правової держави, яка отримала нищівного удару від
противників правосуддя, справедливості та боротьби з корупцією. Уряд Соціал-демократичної партії (СДП) та Альянсу лібералів і демократів (АЛДЕ) проігнорував
мрії та сподівання мільйонів вільних румунів, які прагнуть жити у вільній від
корупції країні. Сьогодні уряд СДП-АЛДЕ звів нанівець зусилля десятків тисяч
чесних і хоробрих людей Румунської юстиції, які довели в останні роки, що ніхто
і ніщо не може бути вище закону.

Уряд СДП-АЛДЕ
звів нанівець зусилля мільйонів
румунів, які намагались зробити Румунії шанованою в Європі країною!

Починаючи з
сьогоднішнього дня відшкодування завданої шкоди стає дуже складним…»

00:45 Голова
Національного антикорупційного управління Лаура Кодруца Кьовеші заявила, що зміни
до кримінальних кодексів серйозно вплинуть на боротьбу з корупцією. Вона стверджує,
що в результаті цього рішення всі вищі посадові
особи будуть звільнені від кримінальної відповідальності за зловживання
службовим становищем. За її словами цей нормативно-правовий акт фактично зводить нанівець всі зусилля по боротьбі з корупцією в Румунії.

01:10 Генеральний
прокурор Румунії Августін Лазер зазначив, що термінове розпорядження уряду про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів є
образливим на адресу судової влади і додав, що цей нормативно-правовий акт має
бути оскаржений в Конституційному суді.

01:22 Найбільша опозиційна
Націонал-ліберальна партія планує внести резолюцію недовіри уряду Соріна
Гріндяну і навіть розглядає можливість відставки всіх своїх сенаторів і депутатів
для ініціювання позачергових парламентських виборів.

01:30 Суперечливий нормативно-правовий акт був опублікований в Офіційному віснику і набуде чинності через 10 днів. Між іншим зловживання службовим становищем буде вважатися злочином лише, якщо розмір заподіяного збитку перевищуватиме 200.000 леїв (близько 45 тисяч євро).

У понеділок, на другий день після того, як майже 100
тисяч осіб, в тому числі члени румунської діаспори, протестували проти наміру
лівого уряду схвалити два суперечливі нормативно-правові акти про колективне помилування
і про внесення змін до Кримінального кодексу, Міністерство юстиції організувало
публічні дебати з цього питання.

Міністр юстиції, соціал-демократ Флорін Йордакє, ведучий
дискусії та ініціатор відповідних поправок, заявив, що внесе на розгляд уряду
когерентні нормативно-правові акти кримінального права, з дотриманням порядку
проведення консультацій з громадськістю. Помилування не здійснюється для когось
конкретно, а в спробі поліпшити умови утримання у в’язницях, – ствердив міністр
Йордакє, якого підозрюють в тому, що ініційовані ним зміни спрямовані на
відбілення клієнтів і членів Соціал-демократичної партії, багато з яких, в
тому числі представники керівної ланки партії, отримали в останні роки вироки за корупційні злочини.

Флорін Йордакє – про усунення деяких положень із
запропонованих ним проектів: Ми врахуємо зроблені сьогодні зауваження і ті
положення, які спочатку були неясними або суперечливими, безумовно, будуть
видалені. Я не кажу, що буде видалено і як виглядатимуть кінцеві варіанти.
Повторюю, після сьогоднішньої консультації я маю кілька зауважень, які планую
включити в текст обох нормативно-правових актів.

Запропоновані
Міністерством юстиції зміни і поправки зазнали критики з боку багатьох присутніх на публічних дебатах. Один з
учасників вважає, що: спосіб у який були задумані колективне помилування і
зміни до кримінального законодавства, практично змінюють всю
кримінально-виконавчу політику щодо таких злочинів як зловживання службовим
становищем та халатність і не можна допустити здійснення цього шляхом термінових
розпоряджень.

Теж у понеділок президент
Клаус Йоханніс зажадав від уряду відкликати ці два нормативно-правові акти. Він
зазначив, що уряд не може нехтувати народним суверенітетом і додав, що потужною є та демократія, в якій парламентська більшість не зловживає своїми правами тільки
тому, що тимчасово перебуває при владі.

Чинна влада потрапила
під шквал критики не тільки з боку глави держави та громадянського суспільства,
а й основних представників судової влади: Вищої ради юстиції, Верховного суду
Румунії, Генеральної прокуратури, професійних організацій суддів та прокурорів,
Національного управління по боротьбі з корупцією, Національного управління по
боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, опозиційних партій і
посольства США в Румунії.

Міністерство юстиції, зі
свого боку, продовжує аргументувати свої дії необхідністю вирішення проблеми
переповненості пенітенціарних установ і приведення законодавства у
відповідність до рішень Конституційного суду.

50 тисяч осіб вишли на вулиці Бухареста, ще 40 тис протестували
в інших великих містах країни, а також в Парижі та Брюсселі, де проживає
румунська діаспора. Румуни у неділю взяли участь в найбільшому протесті з початку
90-их років після антикомуністичної революції.

Вони зібралися, щоб знову
зажадати від коаліції більшості, що складається з Соціал-демократичної партії та
Альянсу лібералів та демократів, відкликати суперечливі законопроекти про колективне
помилування на про декриміналізацію
зловживання службовим становищем.

Ними передбачено повне звільнення від подальшого
виконання призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до позбавлення
волі на строк до п’яти років. Так само ініціатори помилування пропонують
скорочення наполовину покарання особам, які досягли 60-річного віку. Крім того,
згідно із законопроектами, зловживання службовим становищем буде вважатися
злочином, якщо розмір заподіяного збитку перевищуватиме 200.000 леїв (близько
45 тисяч євро).

Міністр юстиції, соціал-демократ Флорін Йордакє
стверджує, що ці зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості
пенітенціарних установ, в яких кількість ув’язнених на дев’ять тисяч перевищує
фактичну місткість в’язниць, і приведення законодавства у відповідність до
рішень Конституційного суду. Він нагадує, що Румунія програла чимало справ в Європейському
суді з прав людини за «погане поводження» і за «нелюдські умови утримання» у
в’язницях.

В інтерв’ю нашій радіостанції Флорін Йордакє сказав, що помилування
не поширюється на осіб, які вчинили корупційні та насильницькі злочини. Проте,
аргументи міністра юстиції та прем’єр-міністра Соріна Гріндяну не переконали людей.
Вигукуючи доволі гострі гасла, але виключно в мирний спосіб, протестувальники,
в основному молоді люди, повторили минулотижневий протест, коли близько 30 тисяч
людей вийшли на вулиці столиці. «Нехай вас забере Національна антикорупційна
дирекція!», «Румунія вимагає: без помилування!» «СДП – червона чума!» або «АЛДЕ-СДП
– однакове багно!» вигукували учасники антиурядового маршу.

Так само як більшість засобів масової
інформації, громадянське суспільство, праві опозиційні сили і як президент Клаус
Йоханніс, пересічні румуни, які вийшли у неділю на вулиці звинувачують владу в «спробі
«відбілити» кримінальні справи» низки привладних політиків, звинувачених у
корупції або засуджених за корупційні діяння. Їхнє обурення викликане й тим, що
ці зміни до чинного кримінального законодавства не згадувалися в передвиборчій
програмі, завдяки якій соціал-демократи здобули беззаперечну перемогу на
парламентських виборах 11 грудня.

Близькі до правлячих сил румунські ЗМІ спочатку
звинуватили протестувальників у спробі державного перевороту, а потім вдались
до відвертих глузувань, стверджуючи, що румуни вийшли на вулиці, щоб відсвяткувати
перемогу швейцарського тенісиста Роджера Федерера на турнірі в Мельбурні.

Аналітики нагадують, однак, що проти
ініціативи уряду одностайно виступили Вища рада юстиції, Громадське
міністерство (Генеральна прокуратура), Національна антикорупційне управління, Національне
управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом тощо. Вони висловили
невдоволення тим, що «раптом, Соціал-демократичну партію серйозно стурбували ув’язнені,
хоча раніше стверджувала, що хоче управляти країною в інтересах чесних людей».

Десятки тисяч людей у неділю ввечері зажадали
від уряду, що складається з представників лівої Соціал-демократичної партії та правоцентристського
Альянсу лібералів і демократів, відкликати проекти двох термінових розпоряджень про
колективне помилування і про декриміналізацію
певних злочинів.

Таким чином йдеться про відмову держави від
подальшого виконання призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до
позбавлення волі на строк до п’яти років. Так само ініціатори помилування
пропонують скорочення наполовину покарання особам, які досягли 60-річного віку.
Водночас помилування обумовлене відшкодуванням, протягом одного року з дня
звільнення, шкоди, якої було завдано внаслідок злочину.

Зміни до кримінального
законодавства передбачають, що заявники про злочин не звільняються від
кримінальної відповідальності, якщо повідомлення про вчинення злочину не було
здійснене протягом шести місяців з дня скоєння злочину. Крім того, зловживання
службовим становищем буде вважатися злочином, якщо розмір заподіяного збитку
перевищує 200.000 леїв (близько 45 тисяч євро).

Міністр юстиції, соціал-демократ Флорін
Йордакє стверджує, що ці зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості
пенітенціарних установ, в яких кількість ув’язнених на дев’ять тисяч перевищує
фактичну місткість в’язниць, і приведення законодавства у відповідність до
рішень Конституційного суду. Міністр нагадав, що Румунія програла чимало справ
в ЄСПЛ за «погане поводження» і за «нелюдські умови утримання» у в’язницях.
Закон про помилування, – каже Йордакє, – поширюватиметься на близько 2500 осіб.

Верховний суд, Національне управління по
боротьбі з корупцією, Національне управління по боротьбі з організованою
злочинністю і тероризмом, професійні асоціації суддів та прокурорів та
організації громадянського суспільства виступили проти ініціативи правлячої
коаліції внести поправки в терміновому порядку без об’єктивного аналізу і абсолютно непрозорим чином до чинних законодавчих
положень, що регулюють боротьбу з корупцією та зловживанням службовим становищем, а також доброчесність.

У Клужі (північний захід) і Плоєштах
(південь), Тімішоарі (захід) і Яссах (північний схід), в столиці та інших містах країни спільним чинником учасників
протестів було обурення:

– Мені особисто, молодій людині, як виразника
румунського народу, не здається нормальним звільнення, передусім людей, які своїми діями завдали шкоди державі. Тобто, на мій погляд цей закон був розроблений
спеціально для когось.

– Я згоден звільнити тих, хто вкрав курку, три
консерви, бо не мав, що їсти і так далі, але тих, хто пограбував країну
– ні, це недопустимо.»

Більшість протестувальників, яких було близько 30 тис., зібралися в столиці, де вони пройшли ходою центральними бульварами
Бухареста, із зупинками біля будівлі уряду і правлячих партій. «Бухарест вимагає:
без помилування!», «За грати, а не при владі!», «У демократії злодії сидять в
тюрмі!» – це лише кілька гасел, які вигукували протестувальники, які попри вірулентність
риторики, протестували абсолютно мирно.

До учасників протесту в Бухаресті на
приблизно п’ятнадцять хвилин вийшов і президент Клаус Йоханніс. Глава держави,
який неодноразово виступив проти відповідної ініціативи членів уряду, сказав,
що прийшов, щоб висловити обурення з приводу дій політиків з кримінальними проблемами, які намагаються послабили правову державу. Клаус
Йоханніс: «Неприйнятно, щоб зміни до законодавства «відбілили» десятки, сотні
політиків, які не ладять із законом, і дали їм можливість продовжувати
порушувати законодавство. Румуни небезпідставно обурені.»

Лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня
заявив, що своєю присутністю на марші протесту глава держави опинився поза
законом, оскільки зробив це для того, щоб отримати особисту політичну вигоду. Деякі
коментатори кажуть, що лідер соціал-демократів має рацію, коли звинувачує
президента в порушенні нейтралітету посередника. Інші, однак, не втомлюються
повторювати, що ніде в передвиборчій програмі, завдяки якій минулого місяця Соціал-демократична
партія здобула незаперечну перемогу на парламентських виборах, не згадувалося
про те, що однією з перших ініціатив при владі буде звільнення злочинців із
в’язниць.

Помилування і протести

Проекти двох Термінових розпоряджень про помилування і про внесення змін до кримінального законодавства, ініційовані новим кабінетом міністрів вивели на вулиці Бухареста та інших великих міст Румунії кілька тисяч протестувальників. Після появи напередодні в ЗМІ інформації про те, що кабінет міністрів планує потайки, без громадського обговорення, схвалити відповідні термінові розпорядження, проекти були розміщені на веб-сайті Міністерства юстиції та направлені для ознайомлення головним установам системи правосуддя. У відповідних нормативно-правових актах передбачено відмову держави від подальшого виконання призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до позбавлення волі на строк до п’яти років. Так само у проекті передбачено скорочення наполовину покарання особам, які досягли 60-річного віку, які мають неповнолітніх дітей у віці до п’яти років, а також вагітних жінок. Помилування обумовлене відшкодуванням, протягом одного року з дня звільнення, шкоди, якої було завдано внаслідок злочину і не поширюється на рецидивістів або осіб, засуджених за насильницькі злочини, злочини проти державної безпеки, а також корупційні злочини на високому рівні. Термінове розпорядження, яким вносяться ряд змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів передбачає, що заявники про злочин не звільняються від кримінальної відповідальності, якщо повідомлення про вчинення злочину не було здійснене протягом шести місяців з дня скоєння злочину. Крім того, зловживання службовим становищем буде вважатися злочином, якщо розмір заподіяного збитку перевищує 200.000 леїв (близько 45 тисяч євро). Міністр юстиції Флорін Йордакє стверджує, що ці зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості пенітенціарних установ і для приведення чинного законодавства у відповідність до рішень Конституційного суду. Противники проекту стверджують, однак, що цим самим правляча коаліція хоче помилувати корумпованих політиків, а також небезпечних злочинців та звільнити від кримінальної відповідальності осіб, звинувачених у зловживанні службовим становищем і конфлікті інтересів. Судді і прокурори вважають, що ці зміни чинного законодавства не допомагають правосуддю та боротьбі з корупцією, а Посол США в Румунії Ганс Клемм вважає цю ініціативу недоречною, оскільки вона веде до послаблення правової держави.

Пріоритети закордонної політики Румунії

Президент Клаус Йоханніс у середу представив послам іноземних країн, акредитованим в Румунії пріоритети закордонної політики Бухареста в 2017 році. За його словами основні вектори румунської закордонної політики залишаються незмінними – поглиблення партнерства зі Сполученими Штатами і зміцнення ЄС та НАТО. Серед інших пріоритетів глава держави згадав боротьбу з тероризмом і нелегальною міграцією. З іншого боку, Клаус Йоханніс сказав, що Румунія готова взяти участь у переговорах довкола виходу Великої Британії з Євросоюзу і наголосив на необхідності забезпечення інтересів румунів, які проживають у цій країні. Президент згадав і про поглиблення стратегічних відносин з Німеччиною, Францією та Італією. Так само й з Польщею, особливо в сфері безпеки та на регіональному рівні. Він сказав, що буде посилене і Стратегічне партнерство з Туреччиною, дуже важливим союзником для забезпечення регіональної стабільності, а також поглиблена співпраця з країнами Балтії. Конкретні зобов’язання підтримати європейську та євроатлантичну інтеграцію західнобалканських держав, а також подальший розвиток відносин з Україною є іншими координатами румунської закордонної політики в 2017 році. Президент Клаус Йоханніс сказав, що на жаль міжнародні зусилля з врегулювання кризи на сході України не увінчалися успіхом, а Мінські угоди не виконуються. Він висловив сподівання, що 2017 рік принесе врегулювання цієї кризи, щоб уникнути перетворення ситуації на затяжний конфлікт, що може негативно вплинути на здатність України продовжити процес реформ. Глава румунської держави сказав, що з огляду на те, що незаконна окупація Криму та мілітаризація півострова і Чорного моря продовжилися в минулому році, на засіданні Європейської ради в грудні минулого року він, разом з іншими главами держав і урядів, підтримав продовження санкцій, які будуть діяти до виконання Мінських угод. Глава держави також зазначив, що особлива увага буде приділена економічній співпраці з державами Центральної Азії та Середнього Сходу і наголосив на необхідності більш активного розвитку відносин з країнами Азії, Латинської Америки й Африки. Клаус Йоханніс торкнувся і відносин з Республікою Молдова та запевнив, що однією з основних цілей зовнішньої політики Румунії залишається незворотна орієнтація Кишинева на Євросоюз.

Друга за
посадовою ієрархією людина в керівництві румунської розвідки, генерал Флоріан
Колдя на цьому тижні був відсторонений від посади, яку обіймав протягом 12 років
і звільнений у запас. Рішення було прийнято на тлі звинувачень на його адресу з
боку колишнього депутата Себастьяна Гіце, що є суб’єктом кримінального
провадження і перебуває в європейському розшуку. Останній дав зрозуміти, що
секретні служби втручаються у роботу правосуддя. Хоча спеціальна слідча комісія
за результатами внутрішнього розслідування прийшла до висновку, що Флоріан Колдя
своїми діями не порушував законодавство, він вирішив зробити крок назад,
відмовившись від посади. У контексті суспільних дебатів довкола
поширеної в ЗМІ інформації, президент Клаус Йоханніс звернувся із закликом до
нової парламентської більшості, стверджуючи, що її підхід до законодавчих змін
у сфері національної безпеки і правосуддя покаже рівень її політичної зрілості.
Президент пояснив, що для сильних і ефективних спецслужб потрібен потужний і
неупереджений парламентський контроль.

Перевірка
доцільності останньої корекції держбюджету

Сенат і Палата
депутатів Румунії на спільному засіданні прийняли рішення провести
розслідування змін до бюджету, внесених в минулому році урядом технократів на
чолі з Дачіаном Чолошем. Будуть перевірені процедура і дані, відповідно до яких
уряд Дачіана Чолоша прийняв ряд поправок до держбюджету в серпні і листопаді
2016 року, в умовах, коли, за словами лідера головної правлячої партії Лівіу Драгні,
бюджетні надходження зменшувалися з кожним місяцем. Теж з ініціативи голови
Соціал-демократичної партії Палата депутатів доручила Рахунковій палаті
здійснити перевірку діяльності
попереднього кабінету міністрів. Це рішення піддали критиці опозиційні
Націонал-ліберальна партія (НЛП) та Союз «Рятуйте Румунію» (СРР), які
проголосувати проти відповідної ініціативи. Колишній
прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош відповів на всі звинувачення у зв’язку
виконанням бюджету на своїй сторінці в Facebook. Він каже, що ця ідея є
«димовою завісою» тих, хто не має як виконати свої передвиборчі обіцянки.
Екс-прем’єр нагадує про рекордний рівень освоєння коштів з фондів ЄС – 7 млрд
євро, гроші, які увійшли в Румунію. Крім того, враховуючи еволюцію румунської
економіки в першому півріччі, позитивне коригування бюджету в другій половині
року було виправданим, – ствердив Дачіан Чолош.

Менш ніж через місяць після затвердження, уряд в Бухаресті намагаючись внести важливі зміни у сфері правосуддя, викликав гострі протести. Громадянське суспільство, основні інститути судового механізму, посольство США в Бухаресті, опозиція і президент Клаус Йоганніс піддали гострій критиці наміри Уряду, що складається СДП і АЛД помилувати деякі категорії засуджених до позбавлення волі і видалити з Кримінального кодексу кілька злочинів, пов’язаних з корупцією. На відміну від уряду, який мотивує підхід, в основному через переповнення в’язниць, заперечники вважають, що помилування не що інше, як скорочений шлях до свободи багатьох впливових діячів, засуджених в останні роки.

У четвер увечері в багатьох містах країни, тисячі людей вийшли на вулиці вимагаючи нульової терпимості до корумпованих осіб і засудити те, що вони називають напад на демократію. У свою чергу, Генеральна прокуратура, Національна антикорупційна дирекція (НАД) та Департамент з розслідування організованої злочинності і тероризму піддали критиці проекти, що обговорювалися урядом, попереджаючи, що можуть скористатись помилуванням не тільки засуджені за корупцію, а й небезпечні злочинці або педофіли. Представники трьох установ попереджають, що зміни можуть повністю або частково декриміналізувати зловживання службовим становищем, службову недбалість і конфлікт інтересів.

Головний прокурор НАД Лаура Кьовеші пояснює: Румунська судова система терміново реформується в даний час шляхом зміни трьох злочинів. Перший злочин, зловживання службовим становищем, декриміналізація службової недбалості і часткова декриміналізація конфлікту інтересів. Всі ці три злочини можуть бути вчинені тільки деякими людьми, тобто тільки державними службовцями – міністрами, державними секретарями, сенаторами, депутатами, суддями, поліцейськими, мерами, головами повітових рад, директорами.

Проект термінового розпорядження уряду буде розглядатись до 27-го січня Вищою радою юстиції. На тлі дебатів, посол США в Бухаресті, Ханс Клем, каже, що будь-який захід, який послаблює верховенство закону є хибним, в той час як опозиційні партії НЛП та Союз Рятуйте Румунію оголосили, що враховують можливість оголосити недовіру міністру юстиції Флоріну Йордаке. Кілька днів тому президент К. Йоганніс заявив, що прийняття такого закону обрушить верховенство закону і може віддалити Румунію від європейських та євроатлантичних цінностей. Побачимо, якщо уряд піде до кінця із своєю наполегливістю або зробить крок назад, чого всі вимагають.

У столиці Румунії та інших великих містах країни у середу
тисячі людей вийшли на протести проти дій влади, зокрема проти наміру
нового уряду помилувати деякі категорії засуджених до позбавлення волі та
внести низку суперечливих змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів.

«Ми
хочемо справедливості, а не корупції, нам потрібна демократія, а не амністія» – вигукували
протестувальники, котрі звинувачують
привладних політиків в тому, що спробі звільнити з-за грат своїх однопартійців, родичів
або друзів.

Поширена напередодні в ЗМІ інформація про те, що кабінет
міністрів планує потайки, без громадського обговорення, схвалити відповідні термінові розпорядження, спонукали президента Клауса Йоханніса прийти особисто
на засідання Уряду Соріна Гріндяну та очолити його, у
відповідності до положень Конституції. Раніше глава держави висловив категоричну
незгоду з цими змінами, які сказав він, спрямовані на «відбілювання» певних осіб.

Оприлюднені теж учора на веб-сайті Міністерства юстиції
та направлені для ознайомлення головним установам системи правосуддя, проекти відповідних
нормативно-правових актів передбачають відмову держави від подальшого виконання
призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до позбавлення волі на строк
до п’яти років. Так само у проекті передбачено скорочення наполовину покарання
особам, які досягли 60-річного віку, які мають неповнолітніх дітей у віці до
п’яти років та вагітних жінок. Помилування обумовлене відшкодуванням, протягом
одного року з дня звільнення, шкоди, якої було завдано внаслідок злочину.

У нормативно-правовому акті зазначається, що помилування
не поширюється на рецидивістів або осіб, засуджених за насильницькі злочини, злочини
проти державної безпеки, а також корупційні злочини на високому рівні. Термінове
розпорядження, яким вносяться ряд змін до Кримінального та
Кримінального-процесуального кодексів передбачає, що заявники про злочин не
звільняються від кримінальної відповідальності, якщо повідомлення про вчинення злочину
не було здійснене протягом шести місяців з дня скоєння злочину. Крім того,
зловживання службовим становищем буде вважатися злочином, якщо розмір
заподіяного збитку перевищує 200.000 леїв (близько 50 тисяч євро).

Новий міністр юстиції, соціал-демократ Флорін Йордакє
стверджує, що ці зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості пенітенціарних
установ, в яких кількість ув’язнених на дев’ять тисяч перевищує фактичну
місткість в’язниць і приведення законодавства у відповідність до рішень Конституційного
суду. Міністр нагадав, що Румунія програла чимало справ в ЄСПЛ за «погане
поводження» і за «нелюдські умови утримання» у в’язницях. Закон про помилування,
– додав Йордакє, – поширюватиметься на близько 2500 осіб.

Натомість Генеральний прокурор Румунії Августин Лазер
рішуче виступив проти відповідної ініціативи пом’якшення призначеного покарання.
Він піддав критиці відсутність прозорості в розробці нормативно-правових актів і
сказав, що їх положення мають бути розглянуті Вищою радою юстиції. Голова Верховного
суду Крістіна Тарча попереджає, в свою чергу, що зміни можуть викликати хаос в
судах і засумнівалася в правовій компетентності членів уряду.

У Кишиневі у понеділок, тисячі людей вийшли на вулиці в
знак протесту, через перемогу на виборах президента проросійського кандидата від
Соціалістичної партії Ігоря
Додона,
який здобув 52% голосів. Вони засуджують фальсифікацію президентських виборів
від неділі. Кандидат у президенти від
проєвропейських сил Майя Санду, яка отримала лише 47%, пообіцяла оскаржити результати
президентських виборів у Конституційному суді.

Мая Санду також повторила свій заклик щодо відставки міністра
закордонних справ Андрея
Галбура та голови Центральної виборчої комісії Аліни Русу. Мая Санду: Вибори не були вільними і чесними. Наші
опоненти використовували нечесні методи: маніпулювання, брехня, брудні гроші,
адміністративні ресурси, навіть спеціальні служби. Ми використаємо усі законні важелі для
прояснення кожного інциденту і будемо вимагати розгляду кожної індивідуальної
скарги. Конституційному суду будуть надані докази порушень, вчинених під час
електорального процесу.

Спостерігачі ОБСЄ зазначили у
своєму звіті, що фінансування кандидатів не було прозорим та що багато виборців
не могли голосувати через відсутність бюлетенів для голосування. У свою чергу,
місцеві спостерігачі звинувачують у обмеженні права голосування молдовських
громадян, які проживають за кордоном, а також той факт, що виборців в
самопроголошеній проросійській Придністров’я, прихильники Додона звозили на
автобусах до виборчих дільниць.

Між часом, Ігор Додон відновив в
інтерв’ю газеті Известия, теми передвиборчої кампанії: переорієнтування Республіки Молдова до Союзу Росія-Білорусь-Казахстан, ідея референдуму про скасувати угоди
про асоціацію і вільну торгівлю з Європейським Союзом та обіцянку, що його перший візит в якості глави
держави він зробить до Москви.

Оглядачі, цитовані кореспондентами Радіо Румунія
в Кишиневі, попереджають, що обрання Додона може привести до турбулентності в
зовнішній політиці республіки, а на внутрішньому плані він не зможе виконати
свої передвиборні обіцянки, оскільки фінансова підтримка приходить із Заходу
від МВФ, Світового Банку, Європейського Союзу та сусідньої Румунії.

У Бухаресті, Президент Клаус Йоханніс ствердив в прес-релізі,
що взяв до відома результат голосування громадянами Р. Молдова.
Він виступає за забезпечення внутрішньої стабільності, продовження реформ і
європейського курсу. У свою чергу, уряд Румунії сподівається, що державні
установи в Республіці Молдова співпрацюватимуть, щоб продовжити шлях до
Європи. Ні в одному з двох прес-реліз не згадується ім’я Додона. Президент Клаус Йоханніс тільки використовує вираз новий
президент Республіки Молдова, про якого каже що має проявити мудрість і врівноваженість під час свого президентства.

Співробітники румунської пенітенціарної служби почали в понеділок, на невизначений строк, акції протесту по всій країні. Вони вимагають, між іншим, поліпшення умов праці, усунення несправедливості у підходах до оплати праці і скорочення дефіциту персоналу у системі, оцінений, близько у восьми тисяч чоловік. Національна адміністрація пенітенціарних установ має 15 тисяч робочих місць, з яких тільки 12 000 зайняті, а попит оцінений у 20 тисяч робітників. Члени профспілки погрожують, що не будуть працювати понаднормово, що, на їхню думку, призведе до блокування діяльності в тюрмах.

Президент Федерації профспілок Національної адміністрації пенітенціарних установ Флорін Шкйопу оголосив у понеділок після зустрічі з міністром юстиції Ралукою Пруне, що переговори зазнали невдачі, і протести триватимуть. Пруне сказала, що частина вимог співробітників пенітенціарної системи розглядається урядом. Дуже шкода, що в Румунії затверджуються закони перед тим, як побачити чи забезпечені фінансові і людські ресурси, сказала Ралука Пруне. Керівництво Національної адміністрації пенітенціарних установ оголосило, що взяло до відома вимоги профспілок системи, але попереджає, що співробітники не можуть страйкувати або добровільно переривати роботу, вони можуть організувати форми протесту в рамках закону.

Крім того, пенітенціарна служба заявила, що працівники в даний час отримують зарплату відповідно до затверджених нормативно-правових актів для цієї категорії. Національна пенітенціарна служба стверджує, що вжила адміністративні та організаційні заходи, щоб люди не працювали більше 180 понаднормових годин. Акції персоналу в’язниць відбуваються після гучних протестів влітку ув’язнених, незадоволених переповненістю камер і медичними послугами. Ув’язненим було запропоновано взяти участь у підприємницькій діяльності, щоб їм були скорочені строки ув’язнення і умовно-дострокове звільнення.

Влітку, міністр юстиції зазначила, що ситуація в пенітенціарній системі є серйозною. Ралука Пруне оголосила тоді, що виправлення цієї ситуації є пріоритетом її перебування на посаді. На початку липня Міністерство юстиції оголосило, що воно прийняло спільно з Пенітенціарною службою план дій щодо забезпечення доступу до зайнятості, збільшення медичного персоналу, гігієнізація приміщень і забезпечення стоматологічних послуг для ув’язнених. Європейський суд з прав людини неодноразово зобов’язав Румунію виплатити компенсацію деяким засудженим за неналежні умови утримання в тюрмах.