Tag: протести

Президент
Хорватської держави Колінда Грабар-Кітарович здійснила офіційний візит до Бухареста

Президент Румунії Клаус Йоханніс
та глава Хорватської держави Колінда Грабар-Кітарович, яка перебувала з триденним офіційним візитом в Бухаресті, відкрили у вівторок роботу Румунсько-хорватського бізнес-форуму. З цієї нагоди
румунський лідер заявив, що двосторонній товарообіг наблизився до порогу в 300
мільйонів євро. На його думку, хоча цей рівень є низьким порівняно з
потенціалом двох економік, останні зміни надають обнадійливу перспективу. У понеділок під час зустрічі, Клаус Йоханніс та Колінда Грабар-Кітарович висловилися,
зокрема, за покращення співпраці в рамках ЄС та НАТО. Водночас, вони домовилися, що економічні відносини між двома країнами можуть бути значно покращені, а саміт
Ініціатива трьох морів, що пройде наступного року в Румунії, стане
нагодою для їх посилення. З іншого
боку, хорватський президент заявила, що Хорватія підтримує приєднання
Румунії до Шенгену та виступила за скасування
Механізму співпраці та перевірки у сфері правосуддя, який був запроваджений при вступі Румунії до ЄС у 2007 році.

Прем’єр-міністр Румунії Міхай
Тудосе взяв участь, у Варні, у чотиристоронній зустрічі Румунія-Болгарія-Сербія-Греція

Прем’єр-міністр
Румунії Міхай Тудосе, який перебував з офіційним візитом у сусідній Болгарії, та
прем’єр міністр Болгарії Бойко Борисов очолили четверте спільне
міжурядове засідання у Варні, на якому, серед іншого були обговорені такі
питання як: економічне співробітництво, транспортна та енергетична
інфраструктура, регіональний розвиток та транскордонне співробітництво. У
присутності двох прем’єр-міністрів була підписана спільна декларація про
основні напрямки двостороннього, регіонального та європейського,
євроатлантичного і міжнародного співробітництва. Міхай Тудосе та Бойко Борісов
взяли участь і в
офіційному відкритті спільного пункту перетину кордону
Ліпніца-Кайнарджа. Теж у Варні,
прем’єр-міністр Румунії взяв участь
у чотиристоронній
зустрічі на високому рівні Румунія-Болгарія-Сербія-Греція. Румунський прем’єр Міхай Тудосе, болгарський
Бойко Борисов та грецький Алексіс Ціпрас разом з президентом Сербії Александром
Вучичем обговорили двостороннє та регіональне співробітництво. За словами глави
уряду в Софії, чотири країни сформують групу, яка
буде координуватись, і чий голос буде набагато краще чути на європейському
рівні. Президент Сербії вірить, у свою чергу, що ці чотири країни можуть
багато спільного зробити для добробуту своїх громадян. І прем’єр-міністр Греції вважає, що ця група
може відігравати ключову роль у стабільності та миру всього Балканського
регіону. І глава румунського уряду ствердив, що Румунія, Греція, Болгарія та Сербія
мають дуже прагматичне партнерство, і до майбутньої зустрічі, яка відбудеться в
Белграді, хочуть досягти конкретних цілей.

Профспілки
в Румунії провели протести

Протягом
всього тижня профспілки в Румунії провели протести. Одна
з найбільших профспілкових конфедерацій у Румунії – «Картель Альфа», але і Федерація Санітас, Федерація ‘Медична солідарність та Федерація вільних профспілок
в галузі освіти виступали зокрема проти перекладення обов’язкових соціальних платежів роботодавців
на плечі працівників. Протестувальники також
вимагали відновлення переговорів та укладання колективних договорів на всіх
рівнях. У Бухаресті, мали місце перші
переговори з представниками уряду, які признали, що окремі бюджетники матимуть
менші доходи після перекладення обов’язкових соціальних платежів роботодавців
на плечі працівників. Однак, прем’єр-міністр Міхай Тудосе заявив, що не відмовляється від
цього суперечливого заходу. Він додав, що цей захід є частиною законодавчого пакету поряд зі Законом про Єдину тарифну сітку оплати праці працівників бюджетної сфери та зниженням рівня оподаткування.З іншого боку,
профспілковці погрожують новими протестами, якщо їхні вимоги не будуть вирішені.

Аварія
на вугільній шахті Лупень у Долині річки Жіу

Нова аварія сталася, у четвер на шахті Лупень (південний захід) внаслідок обвалу
породи. Група молодих гірників спустилася в шахту для ремонтних робіт. Розташована у Долині річки Жіу, вугільна шахта
Лупень, яка має бути закрита наступного року, є найбільш небезпечною в Румунії,
оскільки тут сталися дві третини від загальної кількості аварій на шахтах. За
даними статистики, нещасні випадки в цій сфері кілька разів перевищують
середній показник в економіці, хоча кількість цих інцидентів, як і число працівників
гірничодобувної промисловості останніми роками постійно знизилися.

Збірна
Румунії з футболу здобула перемогу над збірною Казахстану

Збірна
Румунії з футболу здобула у четвер перемогу над збірною Казахстану на власному полі з рахунком 3-1. Це передостанній матч групового етапу для Чемпіонату світу з футболу від наступного року, який
відбудеться в Росії. На жаль, перемога не допомогла збірні Румунії вийти на Чемпіонат світу
з футболу. У наступному матчі, який
відбудеться в неділю на виїзді, Румунія зустріне збірну Данії. Збірна Румунії з футболу має нового тренера Косміна
Контру, після того як Федерація футболу Румунії розірвала
контракт з німецьким тренером Крістофом Даумом за угодою сторін, через
провальний виступ у кваліфікаційних матчах на Чемпіонат світу з футболу 2018
року. Основна мета Косміна Контри полягає в тому, щоб
кваліфікувати національну збірну з футболу на Євро-2020.

Румунський уряд та профспілки зустрічаються знову в п’ятницю, щоб обговорити пропозицію соціал-демократичного уряду про передачу соціальних внесків від роботодавця до працівника. На думку профспілковців, але й експертів, захід міг би скоротити чистий прибуток працівників приблизно на 20%, що повністю або частково скасувало б щедрі підвищення зарплат, які уряд вже надав певним категоріям працівників у державній системі. До списку невдоволень також відноситься Закон про заробітну плату в державній системі та Закон про соціальний діалог.

Переговори мають місце після того, як тисячі людей були присутні учора перед будівлею Уряду на протесті, організованому однією з найважливіших профспілкових конфедерацій у Румунії, Картель Альфа. Делегація протестуючих, які працюють у поліції, охороні здоров’я, транспорті, освіті, державному управлінні, пішла в штаб-квартиру уряду для переговорів. Наприкінці зустрічі лідер Картель Альфа Богдан Госсу заявив, що влада розгляне можливість не передавати соціальні внески від роботодавця до працівника, а також шукає рішення щодо заміни цього заходу.

Прем’єр-міністр Міхай Тудосе заперечує його і стверджує, що це питання не було знято, але уряд намагатиметься повністю компенсувати передачу внесків шляхом підвищення заробітної плати. Міхай Тудосе: Ми не відмовились від рішення щодо передачі соціальних внесків, ми знайдемо рішення щодо компенсації або введемо в дію Закон про заробітну плату, якщо ми не зможемо зробити цей переказ. Маємо намір компенсувати. Таким буде рішення. Але з п’ятниці запрацює робоча група, нам потрібно поговорити з усіма профспілковими конфедераціями, щоб отримати згоду всіх.

Президент Федерації Санітас Леонард Береску сказав, що він все ще чекає на рішення щодо цього питання. Леонард Береску: У країні не все гаразд, колеги втомилися від обіцянок, і вони переконані, що тільки припинення роботи або залишення системи через масові відставки може переконати цей уряд, який прийшов із цим законом, якого слід переглянути.

Профспілки охорони здоров’я оголосили про те, що акції протесту продовжуватимуться, і вони розпочнуть процедури, щодо розпочаття загального страйку. Вони також закликають скасувати ліміт у 30% для надання специфічних надбавок, повну реалізацію підвищення заробітної плати для всіх медичних та соціальних працівників з 1 березня 2018 року. Вчителі також засуджують брак фінансування для освіти, а також низький рівень доходу. Невдоволення стосуються і скасування 25% -го підвищення заробітної плати, невиплати заборгованості із заробітної плати, виграної через рішення суду, неправильний розрахунок деяких надбавок та низька пенсія для тих, хто працював у сфері освіти.

Політична криза в Румунії

Румунська
політична сцена переживає нову кризу, масштаби якої є безпрецедентними за майже три десятиліття
посткомуністичної демократії. Події розвивалися у наступній хронологічній послідовності: Соціал-демократична партія (СДП) та Альянс
лібералів і демократів (АЛДЕ) у середу прийняли рішення відкликати свою
підтримку уряду на чолі з Соріном Гріндяну, а переважна більшість міністрів подали у
відставку. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня висловив незадоволення діяльністю окремих членів кабінету, заявивши, що 60% заходів, передбачених у плані пріоритетних дій правлячої коаліції не
були здійснені. Лівіу Драгня: «СДП разом зі своїми колегами з АЛДЕ
готові сформувати новий уряд, який розробить набагато кращу дорожню карту, що включатиме дії та заходи, необхідні
для надолуження втраченого. У разі продовження урядування в поточному вигляді, з Соріном Гріндяну на посаді прем’єр-міністра Румунії, ми ризикуємо опинитися в ситуації, коли через три місяці, програма дій уряду стане документом, який буде практично
неможливо втілити в життя.» Однак ситуація ускладнилася після реакції на це прем’єра: «Я не піду у
відставку! І скажу вам чому! Я зобов’язаний діяти відповідально перед Румунією і перед партією, членом якої я є! Гадаю, що ми всі повинні
відчувати таку відповідальність! Я її відчуваю!» Сорін Гріндяну сказав, що він піде у відставку тільки після того як Лівіу Драгня піде у відставку з посади голови партії, поклавши на останнього всю провину за поточну
політичну кризу, і тільки після того, як президент Клаус Йоханніс, після
майбутніх консультацій з політичними партіями, призначить прем’єром, кандидата від СДП, що стала явним переможцем на парламентських виборах в грудні минулого року. Після цього СДП оголосила про виключення
Соріна Гріндяну з лав партії і, що разом з
АЛДЕ у неділю оголосить вотум недовіри власному уряду як єдиний можливий спосіб звільнення прем’єра, коли той
відмовляється йти у відставку. Тим часом, через свого прес-секретаря Меделіну Добровольску, президент Клаус Йоханніс закликав обидві політичні сили
правлячої коаліції якнайшвидше вирішити внутрішню кризу, яка призвела до відкликання підтримки уряду Соріна Гріндяну. «Президент вимагає якнайшвидшого вирішення
кризи в правлячій коаліції для уникнення політичної
нестабільності. Вирішення внутрішньокоаліційної кризи є виключною відповідальністю сторін, які її створюють.» З опозиції, Націонал-ліберальна партія заявила, що вирішить як реагувати на цю ситуацію лише після того як правляча більшість знайде конституційне рішення політичної кризи, Союз «Рятуйте Румунію» закликав
до дострокових виборів, а Партія
«Народний рух» вважає, що соціал-демократи повинні визнати
провал своєї урядової політики.

Справа «походу шахтарів на
столицю» в червні 1990 році

Частково затьмарена політичною кризою так звана справа «походу шахтарів на столицю» знову опинилася на
першому плані румунського сьогодення 13 червня, коли було відзначено рівно 27
років від жорсткого придушення народних протестів проти нової влади лівих, які
очолили країну після падіння комуністичної диктатури в грудні 1989 року. 14-ом
особам, в тому числі першому президенту посткомуністичної Румунії Йону Ілієску,
колишньому прем’єр-міністру Петру Роману і колишньому директору Румунської
служби інформації Вірджілу Мегуряну було пред’явлено звинувачення в скоєнні
злочинів проти людяності. Обвинувальний акт стосовно них у вівторок був
скерований до суду. На тлі масштабних насильницьких протестів у Бухаресті, які збройні
сили зуміли придушити, 13-15 червня 1990 року президент Йон Ілієску заявив про
спробу ультраправих здійснити державний переворот і закликав населення країни
стати на захист демократичних установ. На його заклик відповіли шахтарі з
долини річки Жіу, які прийшли до столиці, де розгромили Бухарестський держуніверситет,
осередки опозиційних партій і редакції незалежних газет. У результаті насильницького
придушення акцій протесту 13-15 червня щонайменше чотири особи загинули, майже
1400 людей отримали фізичні та психічні травми і більше тисячі людей були
незаконно затримані. Цими діями тодішніх можновладців був заплямований зовнішній
імідж Румунії. В обвинувальному акті військових прокурорів, які розслідували
цю справу зазначається, що до жорсткого придушення протестів 13-15 червня були незаконно
задіяні сили міністерств оборони і внутрішніх справ, румунської спецслужби,
більше десяти тисяч шахтарів та інших робітників. Серед іншого Йон Ілієску
наказав видати військовим вогнепальну зброю і боєприпаси для розгону цивільного
населення.

Знов про підвищення
зарплатні

В очікуванні набуття чинності закону «Про єдину
тарифну сітку оплати праці бюджетників», який був переданий для промульгації
президенту, деякі категорії бюджетних працівників, заробітки яких давно не були
підвищені, найближчим часом отримають більшу зарплатню. Відповідно до
законопроекту, прийнятого у вівторок Палатою депутатів, буде підвищена заробітна
плата працівникам національних бібліотек, співробітникам міністерств сільського
господарства і культури, частині медичного персоналу, військовослужбовцям і
цивільному персоналу Міністерства оборони. Статистичні дані показують, що
заробітна плата румунських бюджетників зросла в середньому на 13,4% упродовж останнього
року, сягнувши у квітні 2366 леїв чистими, що становить приблизно 520 євро.

Завершення Міжнародного театрального фестивалю в місті Сібіу

У неділю опуститься завіса Міжнародного театрального
фестивалю в місті Сібіу, в центральній частині Румунії. Протягом десяти днів
тисячі людей були запрошені на понад 500 вистав і заходів. Все місто, а також
частина повіту, перетворилися на художні простори, у яких виступили близько 3000
артистів. Одним із почесних гостей цьогорічного фестивалю був відомий
російський танцюрист Михаїл Баришніков, який сказав, що був вражений
фестивалем в Сібіу.

Справи 14-ох осіб про жорстоке придушення протестів шахтарями, 13 – 15 червня 1990 року в Бухаресті, через півроку після краху комунізму передано до суду. Відомі імена, тодішньої політичної сцени, в першому десятилітті після диктатури, постануть перед Верховним судом: колишній лівий президент Іон Ілієску, колишній прем’єр-міністр Петре Роман, колишній віце-проем’єр Джелу Воікан Войкулеску, колишній директор Румунської служби інформації Вірджіл Мегуряну і Мирон Козма, колишній профспілковий лідер шахтарів вугільного басейну Долини-Жіу (центрально-західна Румунія), перетворені на колективного персонажа цієї зловісної історії.

Ці події відбулися в менш ніж через місяць після перших посткомуністичних виборів в країні, на яких президентом було обрано Іона Ілієску. Тому що він не продемонстрував відданість демократії, верховенству закону і ринковій економіці, найбільш радикальні з його заперечників залишились на вулиці і після марафонних протестів на Університетській площі, символічне місце боротьби за демократію. Іон Ілієску вважав це спробою державного перевороту крайніх правих і закликав населення захищати демократичні інститути. Тисячі шахтарів прибули тоді до Бухареста і жорстоко побили демонстрантів, напали на університет, розтрощили приміщення опозиційних партій і редакції незалежних газет.

Маріан Лазер військовий прокурор розповідає: «Ці події стали результатом актів диверсії і маніпулювання громадською думкою представниками державних органів влади. Ці події були представлені в спотвореному вигляді і утверджували ідею, що вони спричинені так званим легіонерським заколотом. Протестуючі, які виражали свої політичні погляди були представлені як злочинці, екстремістськими і реакційними елементами, а обраний президент Румунії назвав їх «хуліганами». Люди, які були затримані на Університетській площі, поряд з іншими, яких вважали пов’язаними з демонстраціями, були доставлені до казарм Міністерства внутрішніх справ. Незаконне позбавлення волі протривало до 21 червня 1990 року ».

4 людей було застрелено, майже 1400 перенесли фізичні або психічні травми, і 1250 були затримані з політичних причин, кажуть прокурори. Розслідування було відновлено на початку 2015 року, після того, як Європейський суд з прав людини зобов’язав румунську владу покарати винних. Цю справу затягували майже два десятиліття і закрилась без виявлення винних, в 2009 році. Усі, хто в даний час попав на лави підсудних на чолі з колишнім президентом Ілієску, стверджували протягом багатьох років, що не несуть відповідальність за події, що стались в червні 1990 року..

У лютому сотні тисяч невдоволених румунів вийшли на вулиці, щоб взяти участь в
найбільших протестах
після падіння комуністичної диктатури в 1989 році. Щойно приведений до присяги уряд, утворений Соціал-демократичною
партії та Альянсом лібералів і демократів, спробував прийняти дві термінові
постанови про колективне помилування певних категорій ув’язнених та про внесення
ряду поправок до Кримінального і
Кримінально-процесуального
кодексів.

Після того, як невдоволення вулиці підтримала права опозиція, більшість ЗМІ та західні партнери Румунії, влада, притиснута спиною
до стіни, була змушена скасувати суперечливі
постанови. Але правляча більшість не
зуміла розвіяти підозри громадськості в тому, що, в дійсності, соціал-демократи та їх менші партнери по коаліції – ліберал-демократи, намагаються звільнити від кримінальної відповідальності цілу низку провідних
політичних лідерів та посадових осіб центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У неділю ввечері в Бухаресті та інших великих
містах країни знову пройшли вуличні демонстрації проти уряду і парламентської більшості, які таки не відмовились від своїх планів і працюють над проектом закону про колективне помилування, ініціатором якого виступив сенатор від Соціал-демократичної
партії Шербан Ніколає. У столиці близько трьох тисяч осіб
висловили обурення у зв’язку із відповідною законодавчою ініціативою, що включає, в тому числі
звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили корупційні
правопорушення.

Протестувальники піддали критиці і політизацію Конституційного Суду, який прийшов до
висновку, що прокурори антикорупційного управління перевищили свої повноваження, коли порушили кримінальне провадження
за фактом прийняття постанови про
внесення
змін до кримінального
законодавства. Учасники акції протесту знову зажадали відставки уряду:

– Уряд має піти у відставку, тому що вони внесли ряд змін
у спробі обманути румунів.

– Я не хочу політичного класу, який керується лише
власними інтересами, не хочу кар’єрних політиків.

– Коли
здавалося, що нарешті вони зрозуміли, про що йде мова, виходить Шербан (ред.
Ніколає) і говорить: Ах, ці бідні ув’язнені! Вони сидять у камерах з цвіллю!…
Слухаєш його і на очах мало сльози не виступають… Якби ми не знали про кого
йдеться. Отже, які в них пріоритети? Вони хоч раз були в онкологічних лікарнях,
наприклад? Чесно кажучи, я чекаю відставки цього уряду, сподіваюсь на це.

З протилежної сторони барикади новий міністр
юстиції Тудорел Тоадер, призначений на цю посаду після відставки його
попередника, ініціатора суперечливих постанов Флоріна Йордакє, виступає за
прозорість в ухваленні рішень, відповідно до Конституції та європейських
стандартів. Він сказав, що румунська влада прагне припинення моніторингу
Європейської Комісії в сфері правосуддя. Тудорел Тоадер: «Ми все ще перебуваємо під моніторингом Механізму співпраці та контролю в сфері правосуддя. Ми повинні
позбутися цього моніторингу, але зможемо цього добитися якщо матимемо прозорий
механізм прийняття рішень. Нам вдасться отримати скасування цього механізму тільки
за умови наявності правових регулювань у відповідності до конституційних
стандартів та норм Венеціанської комісії.»

Тудорел Тоадер оголосив, що обговорить з Генеральним прокурором Августіном Лазаром і главою антикорупційного управління Лаурою Кодруцою Кьовеші тему розслідування фактів прийняття термінової постанови.
Міністр зазначив, що в найближчі два тижні здійснить аналіз діяльності Генеральної
прокуратури і не виключив звільнення двох
головних прокурорів. Рішення, яке, попереджають
оглядачі, швидше за
все знову виведе людей на вулиці.

Історія схвалення суперечливої термінової постанови №13 пізно ввечері 31 січня, що
досить сумнівним чином пом’якшувала кримінальну відповідальність за корупційні
діяння, закінчилася рівно через три тижні з дня її прийняття.

Депутати всіх
політичних партій у вівторок майже одностайно схвалили термінову постанову
уряду №14, якою була скасована постанову №13. Це стало результатом тиску
суспільства, зокрема найбільших вуличних протестів після Антикомуністичної
революції 1989 року, які почалися 31 січня і досі не вщухають.

Постанова №13 була помилкою, що серйозно вдарила по іміджу країни, – заявила з
трибуни парламенту лідер опозиційної Націонал-ліберальної партії Ралука Туркан:
«На щастя, непрозорі дії, що мають ознаки зловживання владою та обурили всю
Румунію, здається були виправлені. Але водночас було заподіяне зло, яке
неможливо виправити, і всі ми знаємо, що це зло називається дискредитацією
Румунії, втратою довіри до цього уряду, браком передбачуваності в діях цього
уряду.»

Депутат від Демократичного союзу угорців Румунії Аттіла Короді сказав, що
кримінальне законодавство має бути узгоджене з положеннями Конституції, але підкреслив, що це не можна
робити постановою кабінету міністрів. Аттіла Короді: «Це було помилково зроблено в минулому році, було помилкою в цьому році і завжди буде помилкою. Досі деякі рішення Конституційного суду
не впроваджені в румунське законодавство, не були врегульовані деякі аспекти. Відповідальність за це несуть усі політичні сили в Палаті депутатів, які повинні вдосконалити Кримінально-процесуальний кодекс і Кримінальний кодекс, з тим, щоб
не було невизначеності в громадському просторі, невизначеності у судових
рішеннях, через недосконале законодавство.»

Представник опозиційного Союзу Рятуйте Румунію Дан Барна вважає, що
останні події мали і позитивні наслідки: «Якщо шукати плюси в тому зловживанні
правом, що відбулося 31 січня, то найбільшим досягненням є те, що воно призвело
до обговорення права в суспільстві більше, ніж будь-які громадські обговорення Конституції або будь-якого іншого закону в
Румунії до тепер. Громадяни з усіх прошарків суспільства говорять про
постанови, те, що в кінцевому рахунку є позитивним елементом.»

Від правлячої більшості, соціал-демократка Ана Бірчалл висловила надію на
те, що майбутні дискусії довкола кримінального законодавства не допустять
використання юстиції в політичних баталіях. «Я думаю, що після голосування з
цього питання у Палаті депутатів буде покладено край громадським дискусіям
довкола цих двох термінових постанов. Позиція уряду була відображена в результатах
сьогоднішнього голосування, а саме – він підтримує скасування постанови №13 і, отже, я сподіваюся, що на всіх громадських дебатах з цього питання будуть
враховані лише конструктивні речі. Водночас, мені б дуже хотілося, щоб юстиція
не перетворилася на поле битви в політичних цілях.»

Ана Бірчалл тимчасово
виконує обов’язки міністра юстиції, після відставки Флоріна Йордакє, який ініціював
злощасну термінову постанову №13 та пішов з міністерської посади через кілька днів
після її скасування.

У Бухаресті та інших великих містах Румунії продовжилися протести, початі 31
січня, проти способу в який уряд, утворений Соціал-демократичною партією (СДП) та
Альянсом лібералів і демократів, спробував внести низку суперечливих змін до
чинного законодавства, зокрема щодо корупційних правопорушень.

Кабінет міністрів Соріна Гріндяну, приведений до присяги місяць назад,
викликав бурхливу реакцію суспільства, після схвалення термінової постанови,
якою було декриміналізовано низку злочинів, включаючи зловживання службовим
становищем, за певних умов. Цей крок викликав хвилю критики як в країні, так і від західних союзників, та вивів на вулиці тисячі незадоволених румунів, найбільше тиждень тому коли у протестах взяли участь понад півмільйона
людей.

В інтересах соціальної єдності, за словами прем’єра, урешті-решт уряд
скасував суперечливу постанову. Однак ні це рішення, ні відставка ініціатора
нормативно-правового акту міністра юстиції Флоріна Йордакє, не зуміли втішити і
заспокоїти людей, які вимагають відставки уряду Гріндяну, оскільки він втратив
свою довіру серед румунів. У неділю ввечері, на площі перед будівлею уряду
знову зібралося понад 50 тисяч осіб, які
за допомогою ліхтариків на своїх телефонах та аркушів червоного, жовтого і
синього паперу створили величезний живий прапор Румунії.

В оточенні яскравих лазерних антиурядових гасел на будівлях, демонстранти
вимагали відставки чинного уряду, тримаючи банери з написом: «#встою» та
скандуючи «Ми хочемо працювати, а не стежити за вами». Десятки тисяч людей
протестували і в інших великих містах Румунії – Клужі, Сібіу, Тімішоарі, Брашові,
Констанці та Яссах, але і в невеликих містах, таких як Галац і Орадя. Протести
проти уряду Гріндяну мали місце і в ряді європейських міст.

В Італії румуни
протестували в Римі, Мілані і Турині, а в Іспанії – перед будівлею посольства Румунії
в Мадриді з прапорами і викрикуючи гасла проти корупції та проти
Соціал-демократичної партії. Під гаслом «Ми хочемо чистий уряд» і в Гаазі відбувся новий марш протесту,
шостий в останні два тижні, що завершився перед Посольством Румунії. Представники протестувальників передали послу Румунії
в Нідерландах петицію, в якій вимагають чистого, прозорого та відповідального
уряду.

З іншого боку, протести, менші за розміром, вже тиждень тривають біля президентського
палацу в Бухаресті. Кілька тисяч прихильників урядової політики звинувачують
президента Клауса Йоханніса у нездатності здійснювати роль посередника і в тому, що своїми діями провокує
розкол у суспільстві. Минулого тижня президент на кілька хвилин вийшов до
учасників антиурядових протестів, а через кілька днів виступив у парламенті, де
закликав кабінет міністрів управляти країною прозоро, передбачувано і
відповідально, а парламент, в якому більшість мають соціал-демократи -
приймати закони в інтересах людей, а не для групи політиків з кримінальними
проблемами.

Зображення з сотнями тисяч румунів, які протестували проти рішення коаліційного уряду, що складається з Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів, внести зміни до кримінального законодавства обійшли весь світ, а новини починались з протестів у Румунії. Між часом, уряд Соріна Гріндяну зробив крок назад – відкликав суперечливе термінове розпорядження, шляхом якого було внесено зміни, які викликали бурхливу громадську реакцію в країні та за кордоном. Потім уряд підготував законопроект про внесення змін до кодексів, щоб узгодити їх з певними вимогами Конституційного суду і, врешті-решт, відмовився і від цього проекту.

Вважаючи, що внесені до кримінального законодавства зміни, ініційовані урядом Гріндяну слід донести до відома і з трибуни парламенту, президент Клаус Йоганніс минулого тижня направив листа керівництву двох палат парламенту, в якому висловив свій намір звернутися до сенаторів і депутатів. Глава держави від самого початку виступив проти внесення змін до кримінального законодавства в терміновому порядку і неодноразово висловлював невдоволення діями правлячої більшості. Він, навіть, на декілька хвилин, вийшов до протестувальників. Президент оголосив про запуск процедури проведення референдуму, на якому люди висловлять свою думку щодо продовження боротьби з корупцією і забезпечення доброчесності у державному секторі.

К. Йоганніс ствердив, що його місія полягає в тому, щоб відновити верховенство закону і зробити все, аби Румунія звільнилась від корупції – про, що він наголосив і під час виступу в парламенті. Народ відреагував, дуже уважний і незадоволений. Важливе соціологічне дослідження, проведене протягом останніх трьох днів показує, що 80% румунів вважають, що країна рухається в неправильному напрямку. Як ми дійшли до цього за менше одного місяця від виборів? 11 грудня СДП здобула велику перемогу, але після цього, з дивною стратегією типу камікадзе пішло на лобове зіткнення із значною частиною суспільства, – сказав глава держави.

Необхідно прийняти термінові рішення, щоб вийти з цього тупика і ці рішення повинні надійти від тих, хто створив цю проблему. Я маю на увазі основну правлячу Соціал-демократичну партію, – сказав Йоганніс. На його думку, відкликання термінового розпорядження і можлива відставка міністра юстиції буде занадто мало, а можливе скликання дострокових виборів було б занадто багато. Президент закликав уряд управляти прозоро, передбачувано, демонструючи відповідальність, а парламент, в якому домінує СДП, повинен приймати закони на користь населення, а не в інтересах групи політиків з проблемами.

Румуни розділені! З одного
боку знаходяться ті, хто продовжує протестувати проти термінового розпорядження
про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, що
правлячий коаліційний уряд, домінований соціал-демократами, прийняв 31 січня.
Під тиском вуличних протестів, уряд скасував, у ці вихідні, нормативний акт,
однак протести тривають вже шостий день поспіль.

В демонстраціях, організованих
по всій країні, взяли участь сотні тисяч людей. Найбільше з них зібралися на
площі Перемоги в Бухаресті. Як тільки надворі смеркло, все більше людей
приходили на площу з барабанами, прапорами, плакатами і транспарантами перед
будинком Уряду. Після скасування термінового розпорядження, вони вимагають,
зараз, відставки нинішнього кабінету на чолі з Соріном Гріндяну за те, як він
схвалив цей нормативний акт, тобто – кажуть вони – пізно ввечері без згоди
Вищої ради суддів та прокурорів. Хто може довіряти цим людям? Ми не
можемо! Вони скомпрометовані! Тільки, що були вибори, але вони знущаються над
нами і нашими голосами. Ось чому ми вийшли на вулицю.

По країні, найбільше число
протестувальників було в містах Клуж-Напока і Сібіу (центр), Тімішоара (захід)
і Ясси (північний схід). Антиурядові протести відбулися і в діаспорі, у Софії,
Брюсселі, Парижі, Лондоні, Амстердамі, Барселоні, Римі та Мадриді. У Будапешті,
кореспондент Радіо Румунія розмовляв з протестувальниками, в основному молодими
людьми: Ми керуємося принципом поки не побачу, не повірю, і
навіть якщо вони опублікували нормативний акт в Офіційному віснику, це не
означає що, вони не зроблять інші кроки, щоб все відбулося як вони
хочуть.

По тому боці є прихильники
Виконавчого органу. Вони бажають щоб всі дотримувалися результатів голосування
в законодавчих виборах від 11 грудня і щоб призначений місяць тому уряд мав
можливість продовжити свою роботу, на основі програми, представленої в ході
передвиборної кампанії. Вони закидають правому президенту Клаусу Йоханнісу,
який в результаті голосування змушений співпрацьовувати з лівим урядом, те
як він посередничав між державними
установами у питанні термінового розпорядження. Тому, кілька сотень осіб, переважно літнього віку, зібралися біля Адміністрації
Президента на знак підтримки уряду Гріндяну і вимагали відставки президента
Клауса Йоханніса. Я хочу, щоб вони поважали мій голос, щоб всіх нас
румунів поважали, щоб він був президентом всіх румунів, щоб він любив свою
країну, так як цього роблю я, усім моїм серцем. Ми захищаємо демократичне
голосування від 11 грудня. Люди які протестують перед будинком уряду нехай
йдуть додому, бо розпорядження було скасоване, і якщо вони не рушать додому,
ані ми не підемо звідси.

Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну
оголосив, що він не піде у відставку під тиском протестувальників: Такою
є демократична гра, і я думаю, що нам потрібно якомога терміново повернутися до
цих понять. Уряд може бути скинутий тільки в результаті резолюції вотуму
недовіри, бо інший варіант, а саме, щоб я подав у відставку, не представляється
можливим.

Прем’єр-міністр зажадав від Міністерства юстиції
почати у терміновому порядку громадські дебати з політичними партіями і
громадянським суспільством на тему схваленого, а потім скасованого термінового
розпорядження. Уряд вважає їх абсолютно необхідними для узгодження
Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів з рішеннями
Конституційного Суду і європейськими директивами. Законопроект, в результаті
цих дискусій, буде направлений до Парламенту для обговорення. Водночас,
Законодавчий орган готується обговорити і голосувати резолюцію про вотум
недовіри уряду на тему Уряд Гріндяну – Уряд національної зневаги. Не
узаконюйте злодійство в Румунії, подану опозиційними Націонал-ліберальною
партією і Союзом Рятуйте Румунію.

Прем’єр-міністр
Сорін Гріндяну
у
суботу ввечері оголосив, що в неділю буде скасоване термінове розпорядження про
внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів.

«Завтра
(ред. – у неділи) ми в терміновому порядку проведемо екстрену нараду для
скасування термінового розпорядження. Ми знайдемо законні способи, аби це
термінове розпорядження не вступило в силу», – оголосив на прес-конференції глава румунського
уряду.

Прес-секретар президента Клауса Йоханніса заявила, що уряд повинен якнайшвидше вирішити кризову ситуацію, яку створив кричущою помилкою і попереджає, що громадяни не погодяться на менше.

Це важливий крок на шляху до нормалізації. Робиться важливий крок, щоб виправити ситуацію, ситуація, яка всім нам добре відома. Уряд допустив велику помилку і уряд несе відповідальність за вирішення цієї кризи, яку він викликав. Люди, які протестували і якх ми бачимо зараз на вулицях мають виправдані, правильні і демократичні вимоги. Саме тому президент має чітке послання: уряд повинен зрозуміти, що громадяни не погодяться на менше, – заявила речниця Адміністрації Президента Румунії.

Тим часом, у Бухаресті та інших містах країни і закордоном п’ятий день поспіль тривають вуличні
протести проти суперечливої ініціативи кабінету міністрів, в яких беруть участь
понад 320 тис. осіб. У столиці, на площі перед будівлею уряду зібралося
щонайменше 170 тисяч протестувальників.

Нагадаємо, що у неділю очікується найбільший з часів антикомуністичної революції протест проти спроби уряду обмежити боротьбу з корупцією, в якому
очікується участь понад мільйона осіб. Мітинги солідарності з румунськими протестувальниками
у неділю пройдуть і в сусідніх Болгарії та Р. Молдова.

ПРОТЕСТИ – У Бухаресті в суботу, п’ятий день поспіль, десятки тисяч людей
продовжили протести проти поправки уряду Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів до кримінального законодавства, зокрема щодо певних корупційних злочинів. Минулої ночі сотні тисяч румунів в
країні та закордоном протестували проти положень нормативно-правового акту, який на їх думку звільняє від
кримінальної відповідальності провідних політичних діячів і посадових осіб у
центральних та місцевих органах влади. Лідер Соціал-демократичної
партії Лівіу Драгня
нарешті заговорив про можливість скасування
суперечливого нормативно-правового акту як спосіб заспокоєння ситуації в Румунії, з огляду на те, що прихильники СДП оголосили, що також вийдуть на вулиці, нібито
незадоволені тим, що протестувальники не дозволяють прем’єру Соріну Грінядяну
впроваджувати програму дій уряду. У свою чергу, співголова Альянсу
лібералів і демократів Келін
Попеску Терічану вважає, що скасування постанови дозволить почати серйозну дискусію зі всіма представниками румунського суспільства. Він пропонує зацікавленим
сторонам – політичним партіям, громадянському суспільству, бізнес-середовищу, сісти за стіл переговорів. Міністр закордонних
справ Румунії Теодор Мелешкану заявив, що на початку наступного тижня здійснить
робочий візит до Брюсселя де заплановане
обговорення з
представниками Європейської комісії ситуації в Румунії після прийняття термінового
розпорядження про
внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. Тим часом
Президент Клаус Йоханніс звернувся до Конституційного суду з поданням про
конституційність термінового розпорядження уряду, стверджуючи, що цей
нормативно-правовий акт викликав правовий конфлікт конституційного характеру
між урядом з одного боку і судовою системою та парламентом, з іншого. Після
Вищої ради юстиції і глави держави, у п’ятницю й Уповноважений з прав людини
звернувся з аналогічним поданням до Конституційного суду, а Генеральна прокуратура
оскаржила це розпорядження в судовому порядку. Посольства Сполучених Штатів
Америки, Бельгії, Канади, Франції, Німеччини, Нідерландів, Великобританії та
Швеції висловили заклопотаність у зв’язку з ситуацією і попередили, що дії
уряду можуть серйозно вплинути на їх партнерські відносини з Румунією,
засновані на спільних цінностях, притаманних Європейському Союзу і НАТО. У
заяві нашому кореспонденту речник Державного департаменту США Марк Тонер
сказав, що якщо скасує відповідне рішення уряд може зберегти довіру
міжнародного співтовариства до Румунії, зберегти привабливість країни для
інвестицій і підтримати подальше економічне зростання.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Спеціалізовані комітети
Парламенту Румунії сьогодні продовжили розгляд Державного бюджету на 2017 рік.
Він має бути схвалений до неділі, а в понеділок прийнятий на об’єднаному
засіданні двох палат румунського парламенту. Від імені уряду міністр фінансів Віорел
Штефан дав запевнення, що проект дотримується всіх напрямів, визначених у
програмі дій кабінету міністрів. Зокрема йдеться про зниження ставки ПДВ від
20% до 19% та звільнення від сплати податку на доходи пенсій у розмірі до 2000
леїв (бл. 400 євро). У проекті держбюджету на поточний рік передбачається
зростання економіки на 5,2%, а дефіцит бюджету – на рівні 3% від ВВП, що
дозволить Бухаресту виконати зобов’язання, взяті Румунією перед НАТО щодо
виділення 2% від ВВП на оборону. Права опозиція вважає, однак, що оцінки
доходів, що лежать в основі бюджету завищені.

НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоханніс
був нагороджений медаллю Святого Георгія на заході, організованому Дрезденським
оперним театром «СЕМПЕР» «за послідовну прихильність європейському
проекту і його цінностям.» Згідно із заявою, опублікованою в суботу на
веб-сторінці Адміністрації Президента Румунії, глава держави заявив, що приймає
медаль «від імені всіх румунів і присвячує її румунсько-німецькій дружбі».
Клаус Йоханніс, який є етнічним німцем Румунії, сказав, що Європа повинна
показати всьому світу більшу рішучість і готовність до вирішення проблем, що
стоять перед нею, для захисту демократії і основ європейського проекту. Серед
особистостей, яким була присвоєна ця нагорода налічуються колишній президент
Німеччини Крістіан Вульф, колишній Комісар ЄС Гюнтер Оттінгер, колишній
президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу і колишній прем’єр-міністр
Люксембургу і Президент ЄС Жан-Клод Юнкер.

МЕМОРІАЛ – На території Меморіалу жертвам
комунізму і антикомуністичного опору в місті Сігегу Мармацієй (північно-західна
Румунія) сьогодні відбулася ціла низка пам’ятних заходів до 64-річчя з дня
смерті видатного румунського політика Юліу Маніу. Було проведене спільне
богослужіння католицького і православного священиків, а особлива роль
колишнього прем’єр-міністра, лідера Національно-селянської партії в міжвоєнній
Румунії та члена Румунської академії в румунському суспільстві була відзначена
в численних доповідях і виступах. Активний борець за національну єдність,
промоутер демократичних принципів і противник нацизму та комунізму, Юліу Маніу
був заарештований в 1947 році маріонетковим режимом, встановленим радянськими
окупантами і помер в 1953 році у віці 80 років у Сігетській в’язниці, де були
ув’язнені більшість колишніх демократичних лідерів Румунії.