Tag: протести

Головний антикорупціонер Румунії залишається на посаді

Президент
Румунії Клаус Йоханніс у понеділок повідомив, що не задовольнив клопотання міністра
юстиції Тудорела Тоадера про про відставку Голови антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші.
«Наведені аргументи не переконали мене», – сказав глава держави, чиї радники
зробили оцінку цієї вимоги міністра юстиції, яку раніше відхилила й Вища рада
магістратури. Тудорел Тоадер зажадав відставки пані Кьовеші в лютому, коли
звинуватив її у перевищенні повноважень і завданні шкоди іміджу держави за
кордоном. Тепер він оголосив, що оскаржить рішення президента в Конституційному
Суді. У своїх діях Тудорел Тоадер покладається на політичну підтримку керівної Соціал-демократичної
партії і прем’єр-міністра Віоріки Денчіле. Опозиція, однак підтримує президента.
Націонал-ліберальна партія привітала рішення глави держави і назвала смішними
сформульовані міністром звинувачення. А Союз Рятуйте Румунію
стверджує, що відхилення цього подання є правильним і природним рішенням,
особливо на тлі «наступну керівної коаліції СДП-АЛДЕ на правосуддя.

Протести в лікарнях

Профспілка
працівників охорони здоров’я «SANITAS» повідомила про намір організувати великий мітинг у Бухаресті, а потім
– загальний страйк на знак протесту проти обмеження максимального розміру доплат,
надбавок, премій, що зменшило реальну зарплатню окремих категорій медичних
працівників. Перший заступник «SANITAS» Юліан Попе озвучив графік акцій
протесту: на 26 квітня заплановано мітинг в Бухаресті, 7 травня відбудеться
попереджувальний страйку з припиненням роботи на дві години, а 11 травня
почнеться загальний страйк. Основною причиною невдоволення членів профспілок є застосування
30%-го обмеження доплат, надбавок і премій в сфері охорони здоров’я, в
результаті чого у березні доходи багатьох медпрацівників скоротилися до 300
євро. Вже майже тиждень працівники багатьох лікарень щоденно проводять спонтанні
протести проти нового закону про єдину тарифну сітку оплати праці в бюджетній сфері.
Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле зажадала від міністрів охорони здоров’я, праці
та фінансів знайти шляхи вирішення проблем із заробітною платою та долучити до цього директорів лікарень. Раніше
міністр Соріна Пінтя заявила, що скоротилася зарплатня всього близько 10%
медичного персоналу і додала, що цю проблему повинні вирішити керівники
лікарень за рахунок власних коштів.

Румуни в Італії

Італія
зацікавлена в інвестуванні в сільське господарство, технологічні інновації,
енергетику та оборону Румунії, – заявив у четвер виконуючий обов’язки прем’єр-міністра Італії Паоло Джентілоні. Він
був прийнятий президентом Клаусом Йоханнісом та прем’єр-міністром Віорікою Денчіле,
а дискусії були зосереджені на зміцненні двосторонніх відносин, які сторони
вважають привілейованими. Італія є стратегічним партнером Румунії, а обсяг
взаємної торгівлі за підсумками 2017 року сягнув 14 млрд. євро, що є рекордом останнього
десятиліття. Ми маємо в Румунії дуже різноманітну присутність
італійських інвестицій, – заявила прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. Прем’єри
також обговорили різні аспекти життя румунської громади в Італії та італійської
– в Румунії, Паоло Джентілоні заявивши, що в цей момент в його країні проживають
понад 1 млн 300 тис. румунів, які все краще інтегруються в суспільство. І
президент Клаус Йоханніс висловив своє задоволення ситуацією румунів в Італії:
«Ми обидва дуже задоволені і раді, що ці дві громади не тільки прийняті, а й
добре інтегровані. Ми раді італійцям в Румунії, які добре інтегровані в наше
суспільство, це громада з численними бізнесменами, а румуни, кількість яких в
Італії становить один мільйон триста тисяч осіб, складають громаду з високим
ступенем інтеграції і дуже добре прийняту в Італії.» Сторони також обговорили питання
майбутнього ЄС, а також піврічне головування Румунії в Раді ЄС з 1 січня 2019
року.

Резван Бурляну переобраний на посаду
президента ФФР

Чинний президент
Федерації футболу Румунії Резван Бурляну у середу був обраний на новий
чотирирічний термін. Його кандидатуру підтримали 168 із 197 присутніх у залі. Його
головний контр-кандидат, колишній футболіст Йонуц Лупеску, представник «золотого
покоління» 90-х років набрав лише 78 голосів. Вирішальним чинником стало те, що
Бурляну упродовж всього періоду перебування на чолі ФФР з 2014 року підтримав нижчі
ешелони румунського футболу, і здобув перемогу завдяки голосам представників малих
клубів, нижчих ліг, жіночого футболу або футзалу. За даними ЗМІ за нього
проголосували лише два клуби Прем’єр-ліги «ЧФР» Клуж та ФК «Ботошани». «Я буду
президентом, який робитиме все для забезпечення єдності. Єдності людей з
добрими намірами», – сказав Резван Бурляну після підрахунку голосів.

Протягом багатьох років Румунія зіткнулася з масовим виїздом медичного персоналу, які йдуть за кордон де набагато кращі зарплати, а також функціональні системи охорони здоров’я та сучасна медична інфраструктура, Для Румунії наслідки цього відпливу є поганими та ускладнюють проблеми системи охорони здоров’я, багато лікарень стикаються з недофінансуванням та дефіцитом персоналу. Згідно з дослідженням, опублікованим в минулому році Румунською асоціацією сприяння здоров’ю, близько 15 700 румунських лікарів працюють за кордоном.

Держава намагається вжити заходів для того, щоб переконати медичний персонал залишатися в країні, але, незважаючи на те, що зарплати зросли, вони не сягають західних стандартів. Днями працівники системи охорони здоров’я протестували, вимагаючи збільшення заробітної плати для всіх працівників сфери охорони здоров’я та соціальних працівників та відмову від обмеження надбавок. Крім того, профспілкові організації стверджують, що підвищення заробітної плати частково застосовується для певних категорій працівників, але через те, що Закон про заробітну плату обмежує до 30% надбавки у системі охорони здоров’я, робить неможливим застосування регламенту про надання надбавок. У четвер, уряд прийняв рішення, яке визначає робочі місця, категорії працівників та конкретний розмір надбавок для умов праці у системі охорони здоров’я.

За словами речника Уряду Нелу Барбу, закон встановлює максимальний рівень надбавок в галузі охорони здоров’я і соціального забезпечення у розмірі 30% від основної заробітної плати. Він зазначив, що у випадку робочих місць з шкідливими умовами, надбавки становлять від 15% до 25% від загальної суми заробітної плати, для робочих місць з особливо небезпечними умовами та від 35% до 85%, і для робочих місць з важкими умовами – від 10% до 15%. Також співробітники, що працюють з джерелами випромінювання і генераторами випромінювання в небезпечних умовах, отримують надбавки до 30%, співробітники, що працюють в лікарнях з особливою специфікою отримують надбавки від 10% до 15%, і працівники, що працюють у санітарних підрозділах, розташованих в ізольованих населених пунктах – до 20%.

У той же час, працівники, які працюють в установах соціальної допомоги, які не мають житла, отримають надбавки у розмірі від 7,5% до 75%. Застосовуються вищі надбавки для тих, хто працює в дуже небезпечних умовах, таких як працівники лабораторій де тестовані такі захворювання, як СНІД або тих, хто працює з пацієнтами, що страждають від туберкульозу.

ВЗАЄМИНИ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та його український колега Павло Клімкін у четвер в Чернівцях домовилися розпочати переговори щодо укладення протоколу про впровадження нового закону України про освіту, який би гарантував право членів румунської громади навчатися рідною мовою. Мелешкану зазначив, що Румунія висловлюватиме свою стурбованість доти, доки не буде знайдене реальне рішення, враховуючи те, що відповідний нормативно-правовий акт негативно впливає на право румунської меншини навчатися рідною мовою. З іншого боку глава румунського зовнішньополітичного відомства повідомив, що Уряд Румунії надаватиме стипендії румунським учням в Україні за особливі успіхи у навчанні. На церемонії відкриття нової школи в селі Йорденешти Чернівецької область він сказав, що Румунія ніколи не забуде тих, хто говорить румунською мовою, а вчителі зможуть проходити курси підвищення кваліфікації в країні в рамках проекту, який Бухарест ініціюватиме найближчим часом. На церемонії офіційного відкриття Йорденштської школи крім міністрів закордонних справ України та Румунії були присутні й міністри освіти двох країн Лілія Гриневич та Лівіу Поп. Нагадаємо, що на думку офіційного Бухареста прийнятий Верховною Радою України у вересні минулого року та підписаний президентом Петром Порошенком, освітній закон обмежує доступ етнічних меншин до навчання рідною мовою. Румунська громада України налічує близько півмільйона осіб.

ОЗБРОЄННЯ – Міністр оборони
Румунії Міхай Фіфор у
п’ятницю візьме участь у
церемонії підписання договору про закупівлю близько 230 бойових
броньованих машин PiranhaV. Відповідно до прес-релізу Міністерства оборони зразки
бойових колісних машин, якими оснащені Збройні Сили Румунії зараз є морально
застарілими як з технологічної точки зору, так і з техніко-тактичного погляду. 29
листопада Уряд Румунії прийняв рішення про закупівлю
бронетранспортерів 8х8 від General Dynamics European Land Systems – Mowag GmbH, – зазначається в поширеній сьогодні заяві.

КОРУПЦІЯ – Прокурори Національної
антикорупційної дирекції Румунії передали до суду обвинувальний акт стосовно колишнього
голови Національної комісії з питань акредитації лікарень Дана Ромулса Шербана.
Слідчі звинувачують його у зловживанні службовим становищем у зв’язку з незаконним
укладенням низки договорів про надання послуг. Збиток оцінюється в більш ніж 13
млн. леїв (близько 2,8 млн. євро). Також у цій справі в статусі обвинувачених
проходять ще двоє колишніх директорів Національної комісії з питань акредитації
лікарень.

ЄВРОСОЮЗ
– Сьогодні у Софії офіційно стартувало Болгарське головування в ЄС, яке сусідня
країна перейняла з 1 січня. На церемонії були присутні Президент Болгарії Румен
Радев, Президент Європарламенту Антоніо Таяні, Голова Європейської ради Дональд
Туск та Голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. Болгарія сформулювала чотири
пріоритети – це молодь та майбутнє Європи, європейська інтеграція Західних
Балкан, безпека та боротьба з нелегальною міграцією і цифровий ринок. Гаслом
болгарського головування є «Єдність робить нас сильними». У графіку заходів
Болгарії передбачено понад 300 подій, зокрема кілька десятків зустрічей на
високому рівні, офіційних зустрічей та міністерських заходів. Серед них і саміт, присвячений європейській інтеграції країн Західних Балкан.
Нагадаємо, що Румунія головуватиме в ЄС упродовж першого півріччя 2019 року.

ПРОТЕСТИ
– Нові сутички між демонстрантами і поліцією в кількох туніських містах салися
у середу ввечері в третій день протестів проти заходів жорсткої економії,
прийнятих напередодні урядом. Сили правопорядку повідомляють, що понад двісті
осіб були заарештовані, а десятки поліцейських та цивільних осіб отримали
поранення в результаті зіткнень з учасниками акції протесту. Туніс, що
вважається на Заході єдиним успішним прикладом демократичних повстань
«арабської весни» 2011 року, стикається з економічними труднощами. Люди
незадоволені низкою рішень влади, згідно з якими з 1 січня подорожчало пальне і
деякі продукти, були підвищені податки на автомобілі, зросла вартість телефонних
розмов, Інтернету, розміщення в готелях та інших послуг. Заходи із жорсткої
економії були узгоджені офіційним Тунісом з міжнародними кредиторами. Після
повалення уряду в результаті повстань 2011 року, два теракти, скоєні бойовиками
в 2015 році серйозно вдарили по туризму в Тунісі, який складає 8% Валового
Внутрішнього Продукту країни.

ТЕНІС -
Румунська тенісистка Міхаєла Бузернеску (57 WTA) сьогодні перемогла 7:6, 6:1американку Елісон Ріске (89 WTA) у
чвертьфіналі турніру в Хобарті, Австралія з призовим фондом близько 225 тисяч
доларів. У півфіналі Бузернеску зіграє проти Лесі Цуренко з України (43 WTA).
Теж у четвер інша румунка Моніка Нікулеску (85 WTA) знялася з турніру перед
матчем з бельгійкою Елізе Мертенс (36 WTA). У понеділок розпочнеться Відкритий
чемпіонат Австралії (Australian Open) – перший у сезоні турнір Великого шолома, головною фавориткою якого виступає перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп. У
першому колі вона зіграє проти австралійки Дестені Аява (193 WTA). Крім Сімони
Халеп Румунія матиме в основній сітці одиночного розряду Відкритого чемпіонату
Австралії п’ять спортсменок – Сорна Кирстя (37 WTA), Ірина Бегу (40 WTA), Міхаєла
Бузернеску (57 WTA), Моніка Нікулеску (85 WTA), Ана Богдан (107 WTA), а також одного
тенісиста – Маріус Копіл (93 ATP). Ще три румунки – Александра Каданцу (171 WTA),
Ірина Бара (183 WTA) і Александра Дулгеру (190 WTA) гратимуть у кваліфікації
турніру в Австралії.

Головна партія коаліційного уряду, СДП провела у суботу в місті Крайова (південь) марш щодо вшанування пам’яті колишнього короля. Місцевий партійний лідер Клаудіу Манда сказав, що учасники хотіли висловити свою вдячність за те, що його величність зробила для міста. Король Міхай є той, хто в 1947 році, останній його царювання, видав укази про створення Філармонії та Університету в Крайові. У 2013 році він став почесним громадянином міста, де йому було споруджено бюст, одна з небагатьох статуй, які він має в країні. Оглядачі вітають акцію соціал-демократів, але не без іронії відзначають, що зібрання в Крайові, у якому брало участь лише кілька сотень людей, було запрограмоване давно.

І спочатку вона мала бути величезною акцією протесту з десятки тисяч учасників проти так званої паралельної держави, що складається з судів, прокурорів та спецслужб, які під приводом боротьби з корупцією переслідують представників демократично обраної влади. Ані її супротивники не відмовились від задоволення вийти на протести. У неділю відновилися традиційні антиурядові протести в центрі Бухареста та в інших великих містах країни. Учасники, близько десяти тисяч у столиці та ще п’ять – шість тисяч у провінції, віддали данину пам’яті короля, але лідери опозиції зайняли провідну роль у демонстраціях. Вперше лідери НЛП Людовік Орбан та Союзу Рятуйте Румунію Дан Барна, а також колишній прем’єр-міністр-технократ Дачіан Чолош вийшли разом на протести.

Головним посланням було єдність парламентської та позапарламентської опозиції, в момент, коли кажуть вони, коаліція при владі зробила безпрецедентну атаку не лише на правосуддя, але й на основи верховенство права. З цієї нагоди, Чолош оголосив, що в наступному періоді він створить партію, яка вийде з неурядової організації Платформа Румунія 100, яку він заснував після того, як на початку року передав СДП керівництво Уряду. Аналітики відзначають, що нова партія матиме аналогічний генезис як і Союз Рятуйте Румунію, який став третьою силою в парламенті, оскільки він спочатку був неурядовою організацією, відомою лише в Бухаресті.

Вони також вважають, що віртуальний електорат Чолоша буде майже тим самим, як і Союзу Рятуйте Румунію, дуже вимогливим щодо дотримання цінності верховенства права та з політичним класом в цілому, і готовий будь-коли вийти на вулицю, щоб санкційонувати його. На тлі протестів в неділю ввечері спікер Сенату Келін Попеску-Терічану закликав протестуючих, щоб крім інформації, яку вони отримують у соціальних мережах, вони прочитали проекти про внесення змін до законів правосуддя. Лідер АЛД, партнер у коаліційному уряді, зазначає, що ці зміни прагнуть зміцнити верховенство права та незалежність магістратів, а також запобігати зловживанням та ексцесам. І, не так як протестуючі звинувачують, політичне підпорядкування правосуддя та припинення антикорупційної боротьби.

Румунcько-американське
військове співробітництво

Президент Румунії Клаус Йоханніс у понеділок підписав
закон про придбання зенітно-ракетних комплексів Patriot. Нормативно-правовий акт був раніше схвалений
Сенатом і Палатою депутатів. Румунія має намір придбати сім американських
комплексів Patriot
загальною вартістю 3,9 мільярдів доларів США без ПДВ. Перший з них, вартістю
близько 765 мільйонів доларів, за словами міністра оборони Міхая Фіфора,
запрацює в першій половині 2020 року. Планом закупівель Міністерства оборони
також передбачено придбання
бронетранспортерів Піранья (Piranha) 8×8.
Перші 30 з них також будуть закуплені в Сполучених Штатах, а решта
вироблятимуться в близькому майбутньому Бухарестським механічним заводом. На
цьому тижні Верховна рада оборони країни (ВРОК) прийняла рішення зберегти бюджет Міністерства
оборони в 2018 році на рівні 2% ВВП як і в цьому році, – зазначається в заяві,
поширеній Адміністрацією Президента Румунії. Члени ВРОК також прийняли рішення
збільшити до 1.775 осіб кількість військовослужбовців, які братимуть участь в
місіях за кордоном, на 286 більше порівняно з поточним роком. Так само 1867
жандармів і поліцейських, на 340 більше, ніж в цьому році, візьмуть участь в
наступного року в місіях під егідою Європейського союзу, ОБСЄ, НАТО та ООН.Згідно з заявою Адміністрації Президента, основна увага в
наступному році буде приділена участі військовослужбовців і військової техніки
в операціях НАТО в Афганістані, в операціях НАТО КФОР та в операції ЄС АЛТЕЯ
на Балканах. Своєю присутністю в таких місіях, румунська держава бере активну участь у
забезпеченні стабільності та регіональної й глобальної безпеки, а також у
боротьбі з міжнародним тероризмом.

Румунія
через десять років від вступу в ЄС

Через
десять років від вступу в ЄС більшість румунів довіряють Європейському Союзу
(57%), показує недавнє дослідження, опубліковане Представництвом Європейської
комісії в Бухаресті. На думку румунів, основними перевагами Євросоюзу є
добросусідські відносини між державами-членами, демократія й дотримання прав
людини та принципу верховенства закону, а також здатність підтримувати мир і
демократію за межами своїх кордонів. Більшість румунів (54%) вважає, що до них
прислуховуються в ЄС і це свідчить про те, що вони стають активними громадянами
Євросоюзу. Відносно майбутнього румуни вважають, що основними загрозами та
викликами є боротьба з тероризмом (65%), відносини з Росією (46%) і
політика в сфері імміграції (41%). Опитування також показує, що, на думку
румунів, основними перевагами приєднання їхньої країни до Європейського Союзу є
можливість отримати роботу в іншій державі-члені, доступ до більшої кількості
товарів і ринків, позитивний вплив європейських фондів на регіон, в якому вони
живуть. Що ж стосується недоліків, то це зниження купівельної спроможності,
придбання земель або нерухомості іноземцями, а також відтік висококваліфікованої
робочої сили.

Розходження
у поглядах на реформу правосуддя

Плани
парламентської більшості внести поправки у судове законодавство продовжують
нагнітати пристрасті в Румунії. У Бухаресті члени спеціальної парламентської
комісії з питань внесення змін до
низки законів, що регулюють систему правосуддя,минулого тижня внесли ряд поправок, що викликали невдоволення правої
опозиції. Частина громадянського суспільства протестує на вулицях проти
суперечливої реформи судової системи, ініційованої соціал-демократами. Ця
реформа, за словами демонстрантів, спрямована на захист корумпованих політиків.
Представники правосуддя також заявляють, що поправки до законів негативно вплинуть
на зусилля з викорінення корупції. Ініціативу чинної румунської влади піддали
критиці й у Вашингтоні. Американське зовнішньополітичне відомство висловило
стурбованість тим, що Парламент працює над законодавством, яке може негативно
позначитися на боротьбі з корупцією та послабити незалежність судової системи у
відносинах з політичним чинником. Ця заява викликала роздратування в лавах
влади та підтримку опозиції. Міністр юстиції Тудорел Тоадер заявив, що ніхто не
може диктувати парламенту в здійснені
законодавчої діяльності, а лідери обох сил правлячої коаліції, соціал-демократ
Лівіу Драгня та ліберал-демократ Келін Попеску-Терічану поширили спільну заяву,
згідно з якою «дебати, рішення та голосування в парламенті здійснюються від
імені суверенітету народу і не можуть бути предметом жодного тиску». Оглядачі
відзначають, що американська реакція прийшла після висновку Європейської
комісії, згідно з яким у цілому в 2017 році темпи впровадження реформ
уповільнилися, а виклики незалежності румунської судової влади є серйозним
джерелом занепокоєння.

Міні-відпустка
на Святого Андрія (30 листопада) та Національний день Румунії

На
цьому тижні румуни мають 4-денну міні-відпустку. Вона почалася у четвер коли в
Румунії день Святого Андрія, небесного покровителя країни, потім – 1 грудня -
Національний День Румунії. Більшість румунів вирішили провести ці дін в країні,
переважно на гірських курортах в Долині річки Прахова, у Південних Карпатах та
на Буковині (на півночі Румунії), а також на бальнеологічних курортах. Середній
бюджет, виділений на проведення цих вихідних в Румунії становить 800 леїв на
людину (близько 170 євро). А румуни, які вирішили провести ці святкові дні за
кордоном, виділили приблизно 320 євро на людину. 1-го грудня всі румуни в
країні і за кордоном відзначають Національний день Румунії. Традиційно
центральною подією в цей день є військовий парад в Бухаресті. Під Тріумфальною
Аркою в столиці колонами пройшли близько 3,5 тисяч військовослужбовців ЗСР, 300
одиниць військової техніки, а над аркою пролетіли 50 літальних апаратів. Так
само, у цьому році, в святковому параді взяли участь понад 300
військовослужбовців з різних країн-союзників і партнерів, зокрема Болгарії, Великобританії, Канади, Франції,
Німеччини, Греції, Італії, Р.Молдова, Польщі, Португалії, Словаччини, США,
Туреччини та України. Теж у п’ятницю в Бухаресті та інших містах Румунії
пройшли святкові концерти та інші шоу просто неба.

Частина румунського громадянського суспільства кипить.
Перебуваючи кілька місяців у режимі
очікування (після наймасштабніших за останні понад 20 років протестів, що мали
місце в лютому проти сумнозвісної термінової постанови №13 про внесення змін до Кримінального
кодексу) люди зараз «перегруповуються», щоб знову показати своє невдоволення діями
лівоцентристської влади Румунії.

У неділю, незважаючи на холодну погоду, десятки
тисяч антиурядових демонстрантів протестували перед урядом і парламентом проти
судової реформи соціал-демократів, реформи, яка, на думку демонстрантів, спрямована
на захист корумпованих політиків, які прагнуть «врятувати власну шкіру». У тому
числі представники системи правосуддя стверджують, що внесення до чинних законів
оголошених змін негативно вплине на зусилля з викорінення корупції.

Ось що кажуть протестувальники:

– Якщо справи
продовжать рухатися в тому ж напрямку, що й упродовж останнього року, скажімо,
Румунія стане недружнім місцем для людей, які намагаються жити вільним і
якісним життям. Результат, який, принаймні я сподіваюсь отримати, полягає
передусім в усвідомленні всіма членами румунського суспільства того факту, що події
в країні можуть розвиватися у неправильному напрямку.

– Коли група осіб приймає
рішення від імені маси людей, це вже забагато.

-Майже кожен день, вже понад 300
днів трапляється щось неприпустиме.

Протести пройшли в неділю не тільки в Бухаресті, а
й в інших великих містах Румунії. Окрім змін у сфері правосуддя, люди піддали
гострій критиці зміни до Податкового кодексу. Вони скандували гасла проти уряду та вимагали відставки спікерів Палати депутатів Лівіу Драгні та Сенату Келіна
Попеску Терічану, які є лідерами двох правлячих політичних сил:
Соціал-демократичної партії, відповідно Альянсу лібералів та демократів. Останні,
однак, говорять про «полювання на відьом» та про причетність секретних служб до
збору доказів з метою інкримінації політиками різних злочинів, а також весь час
заявляють про існування так званої «нелегітимної паралельної держави», яка
намагається приборкати законно обрану політичну владу.

Демонстранти називають твердження владних
політиків анормальними і кажуть, що продовжать протести. Вони об’єднались у соціальних
мережах в приблизно 40 груп та неурядових організацій, і з минулого тижня уперше
отримали підтримку двох великих профспілкових конфедерацій: «Картель Альфа» та Національного профспілкового блоку. У спільній заяві вони говорять про «політичну мафію, грабіж,
неефективність, хаос та відсутність прозорості». Лідери правлячої коаліції борються
з примарою паралельної держави, яку самі придумали. Вони фактично живуть у
паралельному світі, – кажуть ті, хто виступає проти суперечливих дій Соціал-демократичної
партії та її правлячого партнера – Альянсу лібералів й демократів.

У 80-х роках економічна та системна криза комуністичного режиму сягнула пароксизму. У Румунії все погіршилося прагненням Ніколае Чаушеску заплатити зовнішній борг Румунії, що посилило тягар на плечах населення. Через економічну кризу Румунія раціоналізувала основні продукти харчування, гарячу воду, тепло та електроенергію для внутрішнього споживання. Всі ці недостатки сильно вплинули на румунське населення, тоді як партія та державна номенклатура жили в розкошах.

Політика ;жорстокої економії доведена до крайності, незважаючи на репресивну систему, викликала протестні рухи. Накопичена напруженість спалахнула вранці 15 листопада 1987. У ніч з 14 на 15 листопада, на брашовському заводі грузовиків Червоний прапор спалахнув трудовий конфлікт між робітниками і їхніми начальниками. Причиною конфлікту стало різке скорочення зарплат, в той час як засоби масової інформації із задоволенням оголосили про виконання плану, до чого додались суворі умови життя. 15 листопада проходили вибори до народних рад, вибори з попередньо встановленими переможцями.

Після суперечок з керівництвом, тобто начальником цеху, секретарем партії, директором і головою профспілки, близько 200 співробітників, одягнених в комбенізонах та з трикольоровим прапором в руках, пройшли маршем вулицями у напрямок штаб-квартири Брашовської повітової організації румунської Комуністичної партії. Вони скандували гасла «Дайте нам гроші!», «Геть диктатора, геть сволочі!», «Геть Чаушеску!», «Геть Компартія» На вулицях міста Брашов до протестуючих приєдналися перехожі та інші працівники заводу Трактор. Близько 15 тисяч демонстрантів дійшли до центру міста і зупинились перед будинком повітової організації румунської Компартії, де знищили портрети Чаушеску і його книги.

Репресивні сили втрутились та заарештували близько 300 демонстрантів. Але Румунія дізналась про те, що сталося в Брашові від Радіо Свобода, яка мовила із Західної Німеччини, тому що такі події не згадувались в засобах масової інформації, що перебували під контролем комуністичного режиму в Бухаресті. Мірча Карп пригадав у 1997 році в інтерв’ю Центру усної історії Румунського товариства радіомовлення, як переживав початок протестів: «Ми довго очікували дійсно фундаментальної зміни в Румунії, не обов’язково насильницькими засобами, але якщо можливо, через певний розвиток подій, як це мало місце в інших країнах. Для нас, таке очікування досягло короткострокового піку, і це було повстання в Брашові, в листопаді 1987 року. Я працював, коли надійшла вістка з країни, що у Брашові відбулись заворушення, що робітники вийшли на вулиці. Згідно з інструкцією, яку мала не тільки Радіо Свобода, але й Голос Америки, і загалом засоби масової інформації, ми не могли дати вістку тільки, якщо вона була підтверджена з двох джерел. Новина про те, що відбувалося в Брашові, надійшла тільки з одного джерела, але дуже важливого джерела, джерела великої довіри. Влад Джеорджеску, який в той час був директором румунського департаменту Радіо Свобода, і я, який презентував політичну програму, дійшли висновку, що настав час оголосити новину, тому що було б занадто пізно чекати до наступного дня.

Інший журналіст Радіо Свобода Еміль Хурезяну, пригадав у 1999 році, як приніс в редакцію інформацію про повстання брашовських робітників проти експлуатації комуністичним режимом: «Я пам’ятаю, що це був листопадовий вечір, в Мюнхені – в католицькій Баварії – був святковий день, і ми з Владом Джеорджеску працювали над передачею на політичні теми. Раптом Влад Джорджеску каже мені, щоб я вирушив через Англійський парк, а це величезний парк, в американське консульство, яке охоронялося тоді майже так же сильно, як Радіо Свобода, де я повинен був отримати один конверт. Було майже темно, йшов дощ, мене ще ніколи не просили отримувати конверти з американського консульства. Я швидко пройшов дорогу, яка відділяла нас від консульства, отримав запечатаний конверт, приніс його Владу Джеорджеску, який прочитав зміст і сказав: «Є заворушення в Брашові». Це сталося якраз недільного вечора 15 листопада, коли відбувалася вся ця історія. Дипломатичною поштою з Бухареста в консульство прибуло зашифроване повідомлення одного кореспондента, який перебував в Брашові та який бачив розгін демонстрації. Звичайно, ми взялися за цю новину, і вийшли з нею в ефір, ми були першими, хто повідомив про це. У наступні години і на наступний день ми отримали більш детальну інформацію, в тому числі від жительки міста Брашов, яка брала участь в страйку і відразу після цього втекла до Бельгії разом зі своєю дитиною. І, звичайно ж, ми перетворили цю історію повстання Брашова в міжнародну історію, тому що у нас були зв’язки з іноземними журналістами ».

3 грудня 1987 року, в повній тиші з боку режиму, розпочався суд над 61 керівником повстання. Окрім фізичних та психологічних тортур, їх назвали хуліганами та соціально і морально деградованими особами. Вони отримали покарання від трьох до п’яти років позбавлення волі та примусове проживання в іншій місцевості. Особливим випадком був робітник Васіле Вієру, батько 5 дітей, який загинув через 9 місяців після закінчення процесу, внаслідок тортур, тобто був закатований.

Незадоволені проектом поправок до законів правосуддя та інших законодавчих проектів, а також політиками правлячої коаліції в Румунії, десятки тисяч людей вийшли в неділю на протести в Бухаресті, в багатьох містах країни, але і в діаспорі. У столиці люди зібралися перед будівлею уряду, а потім попрямували до Палацу Парламенту. Протестуючі, понад 20 тисяч, вигукували антиурядові гасла, зазначивши, що неефективність та корупція домінують у нинішній владі.

Люди незадоволені політичним підходом до правосуддя, а також ситуацією в галузі освіти, охорони здоров’я, або, як вони кажуть, змінами фіскальної системи (голос 1): Я хочу нормальної країни. Щоб моя дитина жила в здоровому суспільстві. Я не хочу, щоб вона знову була змушена йти на заробітки. Я більше не хочу покидати країну. Нехай залишає країну СДП, нехай, на мій погляд, залишить країну весь постгрудневий румунський політичний клас. (голос 2) Поправки до законів правосуддя – на мою думку, здійснюються саме для них. Також фіскальна плутанина; кожен, з ким я говорю запитується куди їде країна, і чи варто їм інвестувати, або закрити фірми і залишати країну.

У всіх великих містах країни – в Брашові, Клужі або Тімішоарі, Сібіу, Яссах, Араді, Сучаві, Браїлі, Констанці, Орадя або Плоєштах – люди мобілізувались в соціальних мережах. Мета нашого виходу на вулицю та сама, як і в лютому, але на цей раз у квадраті. Бо те, що відбулося взимку, з відомою 13-ою постановою, повернулася до парламенту, але удвічі сильнішою. Це навіть гірше, ніж те, що сталося взимку в румунському парламенті. Це не тільки втеча від покарання великих політиків або тих, хто перебуває на високих посадах в румунській державі, а й скасування деяких злочинів, передбачених Кримінальним кодексом, які можуть стосуватись, в першу чергу, них. Ці люди перевищили будь-які межі.

Було дуже серйозним, повторюю,те що сталося в лютому, коли вони намагалися за одну ніч, як злодії, видати надзвичайну постанову, щоб врятувати їх від в’язниці або кримінальних покарань, але тепер це набагато, набагато гірше сказав президент Орадянської (місто Орадя) Громадянської Асоціації та організатор протесту в цьому місті, Себастян Дума. Таку думку також висловили протестуючі в інших містах. І очікувані податкові заходи, які передбачають перерахування соціальних внесків від роботодавця до працівника, створюють невдоволення, адже є побоювання, що захід, який очікується в наступному році, призведе до зниження заробітної плати та втрати робочих місць.