Radio România Internațional

Tag: свято

  • День ВМС Румунії та Чорне Море

    День ВМС Румунії та Чорне Море








    Уперше
    День Військово-морських сил Румунії був
    святково відзначений 15 серпня 1902 року. Відтоді кожен рік без винятку, з огляду на те, що Діва Марія здавна
    вважається покровителькою моряків, День ВМС Румунії відзначається саме 15 серпня на
    Успіння Пресвятої Богородиці.




    На
    набережній Констанци, місцеві жителі і десятки тисяч туристів мали можливість
    побачити урочисті збори, вражаючі звоко- і світлові шоу та геніальний хореографічний номер кількох буксирів, які
    танцювали під музику вальсу у виконанні оркестру Військово-морських сил
    Румунії.




    Так само
    відбувся парад понад 20 суден і катерів та близько 3000 військовослужбовців і
    цивільних осіб, який почався після того, як президент Клаус Йоханніс оглянув
    стрій воїнів почесної варти на плацу Головного штабу ВМФ Румунії. У своєму
    виступі глава держави сказав, що Чорне море має стратегічне значення, а події,
    які відбуваються в даний час впливають на євроатлантичну безпеку.






    Румунія,
    як невід’ємна складова Чорноморського регіону, в даний час є опорою
    стабільності, демократії та безпеки, – підкреслив Калус Йоханніс. Це реальні
    переваги і ми повинні проявити здатність використовувати їх для зміцнення нашої
    позиції як члена НАТО, надійного стратегічного партнера, особливо в нинішньому
    глобальному контексті. Якщо ми продемонструємо мудрість, бачення і політичну
    зрілість, щоб створити профіль потужної Румунії, наша країна має не тільки
    потенціал, а й всі шанси стати важливим
    регіональним гравцем.     Клаус Йоханніс сказав, що для
    виконання своїх завдань, Військово-морські сили Збройних сил Румунії потребують адекватного
    оснащення і підвищення рівня сумісності.




    На
    урочистостях в Констанці був присутній і міністр оборони Румунії Міхня Моток,
    який заявив, що в 2016 році фінансові зусилля оборонного відомства будуть
    зосереджені на Військово-морському флоті. Міхня Моток: Цього року основні зусилля
    закупівельної політики зосереджені на Військово-морському флоті, зокрема на
    модернізації двох фрегатів класу «Тип 22», прийнятті в експлуатацію двох із
    трьох буксирів, побудованих на верфі Damen, а також на впровадженні плану
    придбання багатофункціональних корветів та інвестиції в оснащення сил
    спеціальних операцій і водолазів підрозділів ліквідації вибухових засобів, що є
    нашими справжніми стратегічними векторами в Чорноморському регіоні.





    В
    урочистих заходах з нагоди святкування Дня ВМС Румунії взяли участь і катери Прикордонної
    поліції.

  • 15 серпня 2016 року

    СВЯТО – Сьогодні у Румунії відзначають Успіння Пресвятої Богородиці, що
    належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року і є найстарішим святом, присвяченим Діві Марії. У день Великої Святої
    Марії, як його називають в народній традиції, чимало церков і монастирів святкують свій престольний празник і віряни зі всіх куточків країни приходять до них помолитися. У
    християнському віросповіданні Пречистій Діві Марії віддають
    найбільшу шану після Святої Трійці. Вона народила Сина Божого, як людину, а після смерті була тілесно прийнята (вознесена) на небеса. З огляду на те, що Діва Марія здавна вважається покровителькою моряків,
    15 серпня в Румунії відзначається День Військово-Морського
    Флоту. З цієї нагоди президент Клаус Йоханніс взяв участь в урочистих заходах на набережній Чорного моря перед Штабом ВМС Румунії
    в Констанці (південний схід). У своєму виступі глава
    держави сказав, що події, які відбуваються в даний час у
    Чорному морі більше не є локальним питанням і перестали бути лише питанням забезпечення регіонального балансу. Наслідки
    подій в цьому регіоні вийшли далеко за його межі, вони впливають на євроатлантичну безпеку, а Чорне море має
    стратегічне значення. Тому позиція Румунії та
    її основний вибір безпеки мають
    зараз вирішальний характер,- сказав президент Йоханніс.




    РУМУНИ
    ЗВІДУСІЛЬ     – Сьогодні в місцевості Ізвору-Мурешулуй Харгітського повіту
    розпочала роботу XIV-а Літня школа румунів звідусіль. Цього року темою заходу,
    що триватиме до 21 серпня, є Румунська держава та румуни, які проживають
    поблизу кордонів Євросоюзу та НАТО. У понеділок представники
    історичних румунських громад в суміжних з Румунією країнах та румунської діаспори
    взяли участь у святковому богослужінні в місцевому монастирі Успіння Пресвятої
    Богородиці, який вважається монастирем румунів звідусіль. Єпископ Ковасни та
    Харгіти Андрей Молдован зазначив, що цей монастир є оазисом румунської
    духовності.Учасники заходу обговорять, між іншим, такі теми
    як міжрелігійні конфлікти і прояви ксенофобії в Європі, боротьба з торгівлею
    людьми, а також положення Закону про поштове голосування.




    КІНО – Фільм «Рубці на
    серці» румунського режисер Раду Жуде виграв в суботу спеціальний приз журі
    Міжнародного кінофестивалю в Локарно, Швейцарія. Кінострічка була схвально
    сприйнята міжнародними спеціалізованими ЗМІ і була зустрінута бурхливими оплесками
    в кінозалі. Четвертий повнометражний художній фільм режисера Раду Жуде є
    вільною адаптацією роману Макса Блехера і розповідає про драматичну долю
    молодої людини, яка страждає від кісткового туберкульозу. Нагадаємо, що в
    минулому році Раду Жуде виграв «Срібного ведмедя», що присуджується кращому
    режисеру на Міжнародному кінофестивалі в Берліні за кінострічку «Аферім!»,
    котра стала найкасовішим румунським фільмом 2015 року.




    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – У
    понеділок в Середземному морі почалися навчання корабельної ударної групи ВМФ
    Росії, для перевірки здатності сил флоту до дій при вирішенні кризових ситуацій
    терористичного характеру, – зазначається в повідомленні Міноборони РФ. Військові кораблі оснащені новітнім комплексом крилатих ракет великої
    дальності Калібр, які вже були використані в 2015 році для нанесення ударів
    по розташованих в Сирії терористичних об’єктах. В останні місяці Росія зміцнила свій флот на сході Середземного моря в рамках військових
    операцій в Сирії де наносить повітряні удари по супротивниках режиму президента
    Башара аль-Асада.




    ТЕНІС – Третя ракетка світу румунська тенісистка Сімона Халеп бере
    участь у тенісному турнірі в Цинциннаті, США, з призовим фондом
    в
    2,8 мільйона доларів. Сімона розпочне виступ відразу з другого кола
    основного турніру.У змаганні бере участь ще одна румунська тенісистка – Ірина Бегу
    (24 WTA), яка розпочне свій виступ з першого кола. У 2015 році Сімона Халеп дійшла до фіналу тенісного турніру в Цинциннаті, але
    зазнала поразки від американки Серени
    Вільямс. Цей турнір проходить напередодні знаменитого Відкритого чемпіонату Сполучених Штатів Америки з тенісу (USOpen), заключного тенісного турніру серії
    Великий шолом.

  • 24 червня 2016 року

    BREXIT – Прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон сьогодні заявив, що до жовтня піде у відставку через результат референдуму про вихід країни з Європейського Союзу. Раніше лідер британських євроскептиків Найджел Фарадж вимагав створення уряду Brexit. Згідно з остаточними результатами вчорашнього референдуму за вихід Великобританії з Євросоюзу проголосували 51,9 відсотка виборців, явка склала понад 72%. Результати всенародного волевиявлення показали, однак, великі розбіжності на регіональному рівні. Мешканці Шотландії і Північної Ірландії проголосували за збереження членства в ЄС, в той час як Англія та Уельс висловилися за вихід з європейського співтовариства. Північно-ірландська націоналістична партія Шинн Фейн вже оприлюднила заяву, в якій вимагає проведення референдуму в Північній Ірландії про об’єднання з Ірландією, щоб залишитися в ЄС. Результат референдуму у Великобританії може викликати ефект доміно в інших країнах Євросоюзу. Лідер голландських євроскептиків, праворадикальний політик Герт Вілдерс у п’ятницю запропонував провести референдум про вихід Нідерландів з ЄС. І в Італії та Франції праворадикальні політичні сили Північна ліга та Народний фронт виступили з подібними ініціативами. Тим часом офіційний Париж висловив шкоду з приводу результатів британського референдуму і закликав Європу мати адекватну реакцію, щоб відновити довіру європейців. У Берліні назвали 23 червня сумним днем для Великобританії та Європи, а німецька влада скликала на суботу зустріч послів шести країн-засновників ЄС. У Брюсселі лідери європейських установ закликали Лондон якнайшвидше почати процедуру виходу з ЄС. Голова Європейської ради Дональд Туск заявив, що після виходу Великобританії країни-члени ЄС сповнені рішучості зберегти єдність 27-ми, в той час як Мартін Шульц заявив, що скликав на вівторок позачергову сесію Європарламенту. Президент
    США Барак Обама заявив, що Сполучені Штати поважають рішення Великобританії
    вийти з ЄС. Він сказав, що особливі відносини між Вашингтоном і Лондоном триватимуть і наділі, додавши, що як ЄС, так і
    Великобританія залишаються партнерами США. Президент Росії Володимир Путін
    заявив, в свою чергу, що вихід Великобританії з Євросоюзу матиме наслідки і для
    Росії. Російський лідер також підкреслив, що в разі необхідності, Москва
    змінить свою економічну політику, щоб мінімізувати негативний вплив Brexit на
    російську економіку.

    РЕФЕРЕНДУМ У ВБ – Румунія шкодує з приводу результатів голосування британців, які висловилися за вихід з Європейського Союзу, але поважає їх вибір, – заявив сьогодні президент Клаус Йоханніс після переговорів з прем’єр-міністром Дачіаном Чолошем, головою НБР Мугуром Ісереску і лідерами найбільших політичних партій. Прем’єр-міністр, у свою чергу, дав запевнення про те, що наслідки виходу Великобританії з ЄС на румунську економіку будуть незначними і влада впорається з ними без серйозних проблем. Голова Нацбанку зазначив, що вплив на національну валюту буде невеликим і перебуватиме під контролем, а лідери найбільших політичних сил одностайно підтвердили майбутнє Румунії в рамках Євросоюзу, разом з іншими країнами-членами. Європейський Союз є дуже важливим проектом, що має бути продовжений, – сказав президент Клаус Йоханніс. За його словами, Великобританія не вийдже з ЄС вже сьогодні чи завтра, а в ході майбутніх переговорів Румунія робитиме все, щоб захистити румунів, які живуть і працюють в цій країні. Крім того, президент Йоханніс зазначив, що Великобританія залишиться важливим партнером для Румунії, але не матиме привілейований статус по відношенню до ЄС. Невостаннє глава румунської держави виступив за перегляд європейського проекту, щоб зробити його більш зрозумілими і більш ефективними для громадян старого континенту. Лідери політичних сил вважають, що європейський проект повинен тривати з
    Румунією в складі цього процесу, а Бухарест повинен зберігати і розвивати
    стратегічне партнерство з Великобританією.

    КОНГРЕС – У Бухаресті триває І-ий Конгрес закордонних румунів, в якому беруть участь 45 делегатів з 13 країн, в тому числі з України. Сьогодні, у перший день, учасники обговорили тему єдності румунської діаспори в інтересах громадян і попросили допомоги румунської влади для збереження національної ідентичності. Завтра планується обговорення проблем, з якими стикаються румунські громади в різних країнах світу. До порядку денного внесено й питання створення інститутів культури для діаспори, які сприятимуть утвердженню національно-культурних цінностей серед румунських громад в сусідніх країнах.

    КУЛЬТУРА – У Бухаресті сьогодні стартує Ніч інститутів культури, захід, що проводиться удесяте і в якому беруть участь, зокрема, Британська Рада, Інститут ім. Ґете, Інститут ім. Сервантеса, Французький інститут та Румунський інститут культури. Загалом 15 культурних установ проведуть понад 50 заходів у 12-ох спеціально облаштованих приміщеннях. Програма культурних заходів включає в себе, серед іншого, концерти, кінопокази та виставки скульптури й фотографії. Ніч інститутів культури є проектом Європейського Союзу Національних інститутів з культури (EUNIC), що проводиться за підтримки Представництва Європейської Комісії в Румунії.

    СВЯТО – Сьогодні Всесвітній день її – румунської національної жіночої блузки з вишивкою. З цієї нагоди у великих містах Румунії проходять численні виставки, традиційні ярмарки, дискусії про майбутнє одного з найважливіших предметів румунської національно-культурної спадщини. Перший Всесвітній день її був ініційований спілкою Румунська блузка у 2013 році і невдовзі став заходом міжнародного рівня, що проводиться в більш ніж 50 країнах. Це свято відзначається в багатьох містах світу, в тому числі у Вашингтоні, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Торонто, Парижі, Лондоні, Мадриді, Амстердамі, Мілані та Відні.

    ПЕРЕМИР’Я – МЗС Румунії привітав
    підписання 23 червня в Гавані Угоди між про припинення вогню Урядом Колумбії та
    повстанським рухом ФАРК. Згідно із заявою румунського МЗС, поширеною в
    п’ятницю, відповідний документ є важливим кроком в напрямку підписання
    остаточної мирної угоди, яка може покласти край конфлікту, що триває вже 50
    років і відкриє новий розділ в історії Колумбії. Конфлікт забрав життя понад
    220000 чоловік, зникнення безвісти кількох десятків тисяч людей і великої
    гуманітарної кризи, викликаної наявністю близько 7 мільйонів переселенців у
    результаті конфлікту.

  • 21 травня 2016 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош завтра вирушить до
    Сполучених Штатів Америки з чотириденним робочим візитом, під час якого
    зустрінеться з віце-президентом США Джозефом Байденом. Як повідомляє
    прес-служба Уряду, прем’єр-міністр проведе зустрічі з рядом високопоставлених
    представників американської адміністрації, бізнесменами та
    членами румунської громади у Вашингтоні. Метою візиту є підкреслення успішного
    стратегічного партнерства з США в сфері безпеки, але візит має й економічну складову.




    НАТО – Румунія підтримує посилення східного флангу НАТО, -заявив глава румунської дипломатії Лазар Коменеску на зустрічі міністрів
    закордонних справ країн-членів Альянсув Брюсселі. Він наголосив на необхідності приділення більшої уваги Альянсу безпековим подіям в Чорному морі та закликав до надання більшої підтримки партнерам НАТО в регіоні – Україні, Р.Молдова і Грузії. Міністри закордонних справ
    НАТО прийняли рішення продовжити місію НАТО в Афганістані після 2016
    року.Лазар Коменеску заявив, що Румунія була і
    буде одним з основних учасників міжнародного альянсу в Афганістані.




    КАТАСТРОФА – З борту літака компанії
    EgyptAir, який у четвер зник з радарів над Середземним морем, за кілька хвилин
    до падіння надходили автоматичні повідомлення про задимлення в кабіні пілотів.
    Цю інформацію сьогодні підтвердили французькі експерти в галузі авіації. Вони
    сказали, однак, що наразі зарано роботи висновки щодо причин трагедії. Головним
    пріоритетом на сьогодні є знайдення
    бортових самописців з єгипетського літака. Сьогодні єгипетські військові
    опублікували перші фотографії уламків лайнера, що були виявлені вчора приблизно в
    290 кілометрах на північ від міста Олександрії. Літак, на борту якого
    перебували 66 пасажирів і членів екіпажу, виконував рейс з Парижа до Каїра. Як
    відомо, терористи з Ісламської держави взяли на себе відповідальність за
    катастрофу єгипетського літака.




    ВІЙСЬКОВІ
    НАВЧАННЯ     – У порту Констанца причалив французький фрегат «Жан Барт», який у
    понеділок братиме участь у спільних румунським ВМФ навчаннях. Вони спрямовані
    на розширення співробітництва в проведенні спільних місій в рамках НАТО.
    Французький корабель разом з румунським фрегатом «Королева Марія», сімома
    іншими військовими кораблями і близько 800 румунських солдатів і трьома літаками
    MIG 21 Lancer ВПС Румунії виконають пошукові місії, виявлення і знищення
    підводного човна, артилерійські стрільби, навчання з протиповітряної оборони.




    СВЯТО – Православні та греко-католики Румунії сьогодні
    звершують пам’ять святих рівноапостольних царя Костянтина і його матері цариці
    Олени, перших християнських правителів та духовних покровителів Патріаршого
    собору в Бухаресті. Костянтин Великий, римський імператор в четвертому
    столітті видав Міланський едикт, згідно з яким після двохсот років гонінь
    християни вперше отримали можливість відкрито сповідувати свою віру. А його
    мати, Олена, увійшла в історію християнства після знайдення Хреста, на якому
    був розп’ятий Ісус Христос і будівництва кількох церков на Святій Землі. Понад 1 млн 700 тис румунів сьогодні
    святкують іменини.

    КІНО – Напередодні оголошення
    лауреатів 69-го Каннського кінофестивалю, два румунських фільми налічуються
    серед фаворитів на головну нагороду фестивалю Золоту пальмову гілку, передає
    AFP. Мова йде про кінострічки Випускні іспити Крістіана Мунджіу (володаря
    каннської Золотої пальмової гілки в 2007 році) та Сьєрра – Невада режисера
    Крісті Пую. Обидва фільми були дуже схвально оцінені критиками. У Каннах цього
    року відбувся показ румунського трилера Собаки, дебютного фільму режисера
    Богдана Міріке, що змагається за Гран-прі конкурсної програми «Особливий
    погляд» Каннського кінофестивалю та за премію Золота камера, що присуджується
    за кращий дебют. Церемонія закриття фестивалю та оголошення переможців відбудеться
    у неділю.




    ТЕНІС – П’ять румунських тенісисток грають в основній сітці
    престижного тенісного турніру «Роланд Гаррос» – серії Великого шолому, з
    призовим фондом 32 мільйони доларів США. У першому турі Сімона Халеп (6 WTA)
    зустріне японку Нао Хібіно (70 WTA), Ірина Бегу (28 WTA) битиметься
    з американкою Бетані Маттек-Сендс (88 WTA), Моніка Нікулеску (35 WTA)
    зустрінеться з француженкою Полін Парментір (95 WTA), а Александра Дулгеру (129
    WTA) поміряється силами з бельгійкою Яніною Вікмайєр (52 WTA). Сорана Кирстя (99
    WTA)зустрінеться з українкою Еліною Світоліною
    (20 WTA). Серед чоловіків Румунію в основній
    сітці турніру в Парижі представляє Адріан Унгур (200 ATP),
    який в першому турі зіграє з голландцем Ігорем Сейслінгом (123 АТР).

  • 24 квітня 2016 року

    СВЯТО – У Румунії православні, які складають більшість
    населення, і греко-католики святкують сьогодні Вербну неділю. Це свято нагадує
    про урочистий вхід Ісуса Христа в Єрусалим до розп’яття. У суботу сотні
    священиків і тисячі віруючих як в країні,
    так і за кордоном взяли участь в урочистому богослужінні, символічно повторюючи дорогу Спасителя до Єрусалима. З
    Вербної неділі починається останній тиждень посту, що називається Страсним
    тижнем, упродовж якого люди згадують драматичні дні життя Ісуса. Водночас православні
    і греко-католики готуються до великого свята Воскресіння. У Вербну неділю, яку
    в Румунії називають Квітною, майже 1,5 мільйона румунів, прізвища, яких
    походять від назв квітів, відзначають свої іменини.




    ЗАРПЛАТНЯ – У понеділок Міністерство праці Румунії
    розпочне переговори зі своїми соціальними партнерами довкола нового
    нормативно-правового акту про усунення нерівності в системі оплати праці у
    державному секторі. Міністерство планує завершити роботу над законопроектом за
    три тижні. В інтерв’ю Румунському радіо міністр фінансів Анка Драгу сказала, що
    уряд має намір збільшити тільки низькі зарплати в органах місцевого
    самоврядування, оскільки наразі бюджетні ресурси обмежені. Анка Драгу також
    повідомила, що за даними Міністерства фінансів доходи державного бюджету в
    першому кварталі були більше планових надходжень.




    НАТО – Заступник генерального секретаря НАТО Александр
    Вершбоу у понеділок буде прийнятий Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом
    та зустрінеться з румунським міністром оборони Міхнею Мотоком. Як повідомляє
    прес-служба Міністерства оборони, представник НАТО перебуватиме в Румунії з
    24 по 26 квітня для участі в засіданні політичних директорів оборонних відомств країн-членів НАТО. З іншого боку, президент США Барак Обама у понеділок, в німецькому місті Ганновер, проведе зустріч з
    канцлером Ангелою Меркель, в ході якого наполягатиме на більш активній участі
    Німеччини в оборонних місіях у державах на сході Північноатлантичного альянсу.
    Німецький журнал Der Spiegel з посиланням на урядові джерела повідомляє, що
    додаткові підрозділи НАТО можуть бути відправлені в Румунію, Польщу і країни
    Балтії. Офіційне рішення про доповнення військових одиниць на східному фланзі НАТО буде прийняте на саміті
    альянсу у Варшаві. Пентагон вже оголосив наприкінці березня про те, що
    Сполучені Штати планують направити додаткові військові сили в Східну Європу, в
    тому числі в Румунію починаючи з 2017 року, в рамках заходів спрямованих на
    забезпечення безпеки союзників на тлі агресивних дій Росії.




    ПРАВОСУДДЯ – Генеральна
    прокуратура Румунії завершила досудове розслідування у справі стосовно пожежі в столичному рок-клубі «Колектив», в
    результаті якої 64 особи померли і понад 150 отримали опіки різних ступенів.
    Обвинувальний акт за обвинуваченням кількох осіб, в тому числі власників клубу,
    буде направлено до суду найближчим часом. Останні звинувачуються у вбивстві
    через необережність при обтяжуючих обставинах. Нагадаємо, що трагедія сталася
    восени минулого року під час рок-концерту, на якому були присутні кілька сотень
    людей. Пожежа спалахнула під час піротехнічного шоу, а люди загинули через
    переповненість приміщення та відсутність належної кількості шляхів евакуації. Трагедія в клубі «Колектив» викликала гостру негативну реакцію населення і супроводжувалася великими вуличними
    протестами під тиском яких тодішній прем’єр-міністр Віктор Понта був змушений
    піти у відставку.




    КІНО – Художній фільм Я-Неро, іранського режисера Рафі
    Піттса у суботу отримав Гран-прі ХІІ-го Бухарестського міжнародного
    кінофестивалю (BIFF). Я-Неро – історія депортованого мексиканського підлітка
    на ім’я Неро, який незаконно повертається в США, щоб стати повноцінним
    громадянином. Заради отримання громадянства юнак вступає в ряди армії США і, в решті-решт,
    завойовує підданство США з гвинтівкою в руках. Переможцем у категорії Кращий
    режисер стала кінострічка «Майбутнє» французької режисерки Мії Хансен-Льове. У
    категорії Кращий сценарій нагорода дісталася боснійському драматичному фільму
    Смерть у Сараєві, знятий Данісом Тановичем. З іншого боку в місті Крайові (що
    на півдні Румунії), у суботу ввечері закінчився Х-й Міжнародний
    театральний фестиваль Шекспіра, який
    відзначив 400-ту річницю з дня смерті видатного британського письменника.




    ТЕНІС – Румунська пара Флорін Мерджя та Хорія Текеу грають у
    фіналі парного розряду серед чоловіків бухарестського тенісного турніру BRD Năstase – Ţiriac Trophy з призовим фондом
    в 460 тисяч євро. Матч з
    австралійсько-бразильським тандемом у неділю було перервано через дощ у першому
    сеті, в якому перемогу з рахунком 7:5 отримала
    румунська пара. З іншого боку, румунська
    тенісистка Андрея Міту, разом з туркенею Іпек Сойлу, вийшла у фінал парного
    розряду серед жінок тенісного турніру в Стамбулі. Вони зіграють проти
    швейцарсько-чорногорської пари Ксенія Кнолл/Ковініч.



  • У Клужі вшанували пам’ять Т. Шевченка

    У Клужі вшанували пам’ять Т. Шевченка

    Місяць березень для
    українців з відусіль традиційно є приуроченим Тарасу Г. Шевченку – українському
    романтику, знаковій національній постаті, видатному письменникові, поетові,
    прозаїку, драматургу, засновнику нової української літератури, великому
    художнику, фольклористу, етнографу, політичному і громадському діячеві,
    геніальному мислителю, пророку і провидцю. Тарас Григорович Шевченко – співець нашої історичної слави та гіркої
    долі; він – наша душа і наша мудрість;
    він – духовний батько
    нації і символ України, а також наш великий сучасник. Його твори відомі
    сьогодні в багатьох країнах світу. Їх перекладено мовами понад ста народів,
    вони ввійшли у скарбницю світової культури. На його честь у світі встановлено
    більше 1300 пам’ятників.


    Метою березневих культурно-освітніх заходів присвячених пам’яті Шевченка є розкриття його величі,
    наближення його до серця кожного з нас, спонукання до власного розуміння
    постаті Кобзаря та його місця в нашій сучасності. Саме про це йшлося і на
    заході організованому і проведеному у Клузькому Університеті імені
    Бабеша-Бойоя, на кафедрі слов’янських мов при факультеті іноземних мов, відділ
    української мови та літератури за фінансової підтримки Союзу Українців Румунії.


    Першою була доповідь:
    «Тарас Шевченко – голос спадковості у національній українській ідентичності»,
    зачитана студентом-першокурсником Чіпріаном Лушканом. В ній було не тільки
    стисло переданий життєвий і творчий шлях митця, огляд його творів і видань, а й
    підведені підсумки його різносторонньої діяльності. Доповненням став
    документальний фільм на цю ж тему, де особливо виділялась теза про те, щовсе своє життя і творчість
    Тарас Григорович присвятив українському народу. Для нього
    поезія стала найсильнішою формою національного служіння, його історичним
    покликанням. Критики однозначно визнають: «…своїм вогнистим словом він
    закликав до пошуку правди і боротьби за народну волю. Своєю самопожертвою,
    всеохоплюючою любов’ю до
    Батьківщини він зумів залучити усі скарби народного духу, всю героїку
    української історії до процесу національного відродження…».


    Про своєрідне
    Шевченкове ставлення до Бога, євангельські мотиви у його творчості і світогляді
    йшла мова у другому рефераті:
    «Релігійний світогляд у Шевченковій «Марії», яку зачитала першокурсниця Діана Співалюк. Кобзар часто звертався до біблійної тематики. В
    його поезіях зустрічаються досить відверті демонстрації релігійності. Та саме
    поему «Марія» критики вважають однією з «…найкращих, найглибше задуманих та
    гармонійно викінчених поем Шевченка…»; вона «…відображає неймовірну висоту
    релігійного світогляду, наділена незрівнянно тонкою мистецькою правдою,
    глибоким почуттям, прекрасною простотою». Автор згадала про специфічний ввіду текст поеми про Ісусову
    матір українських мотивів. Вся поема переповнена: «…сяйвом любові, високою
    моральністю, красою шляхетних вчинків.»


    Про «Феномен
    української козаччини у творчості Тараса Шевченка» йшла мова в останній
    доповіді, яку зачитав голова Клузької повітової організації Союзу українців
    Румунії,лектор І.Гербіль.
    Шевченко, як типовий представник романтизму, не раз висловлював сподівання на
    те, що український народ зміг би ожити, відродитися, вибороти собі волю і
    незалежність. Гнітюча дійсність того часу, коли царський уряд проводив жорстоку
    політику асиміляції щодо України, вважав, що з Україною, як історичним явищем,
    уже закінчено, що вона вже стала складовою частиною тодішньої Російської
    Імперії, спонукала Т.Г.Шевченка звернутися думкою до минулого країни, до історичних тем. Цим поет повернув
    українському народу історичну пам’ять. Бо ніякі наукові дослідження не мали такого
    глибокого і загального впливу, як його історичні поеми, драми, вірші, малюнки.
    Там йшла мова про буття народу, славу гетьманського правління, минулу козацьку
    вольницю. Оспівувалися народні месники і їх боротьба проти кріпосного та
    національного гніту, ідеалізувався образ січового козака як оборонця
    Батьківщини і борця за вільне і суверенне державне майбуття; було показано
    етнічну і культурну самобутність українського народу.


    Протягом заходу
    студенти та члени аматорського театрального гурту «Жар-птиця» продекламували вірші поета, в тому числі і переклади на румунську мову; виконали відомі пісні
    на його слова. Дивлячись на них я зрозуміла, що ми всі
    є нащадками славного Шевченка і це до нас він звертався у своїх творах. Це ми
    маємо вчитися в нього любити свою рідну землю, свій народ і себе в тій країні;
    чесно працювати на благо України; бути чесними, милосердними і справедливими до
    ближнього; спільними силами змінювати світ на краще і т.ін. Про все це ми чули
    і вивчали ще у школі. Але це не все. Адже Шевченко як явище – це щось велике і
    вічне, такий універсальний і багатовимірний,невичерпний і нескінченний, що ми часом не в стані цього збагнути.Він росте і розвивається в
    часі, в історії, і нам треба йти і йти до його осягнення.


    Тому у кожного – свій
    Шевченко, бо ми вибираємо в його
    спадщині те, що нам найближче. Для когось він несхибний борець, для когось -
    неперевершений лірик, для інших – найкраще втілення і оспівування туги та болю.
    Студентка Олександра Монастирліу, одна з молодих учасниць заходу, висловилася
    так: « …почула його вірші, пісні… і я зрозуміла – так мені зараз хочеться вдома, в Україні опинитися… Здається,
    що його сум за рідною землею я розумію і поділяю… Слова такої великої людини,
    як Шевченко не можуть не зачепити. В них є все: і кохання, і ненависть, і біль,
    і надія, і страждання, і боротьба! Для кожного вони розкриваються по різному,
    але суть одна – Україна!». Мені ж особисто видаються самими правдивими слова
    українського літературознавця, кандидата філологічних наук, доцента кафедри
    теорії і практики журналістики Львівського Національного Університету ім.
    І.Я.Франка Богдана Тихолоза: «. Шевченко заповів бути собою, розуміти, що я -
    це не лише я, а й моя спільнота, моя Батьківщина. Заповів, що все це варте
    того, аби за нього боротися. В іншому випадку ми не виконаємо Божої волі бути
    собою на цій землі, творити добро та любов.» (Автор: Ольга Сенишин)

















  • Відзначення Міжнародного дня рідної мови у Клужі

    Відзначення Міжнародного дня рідної мови у Клужі

    Вже другий рік як
    українська громада святкує Міжнародний день рідної мови при кафедрі слов’янських мов Клузького
    Університету імені Бабеша-Бойоя, відділ української мови та літератури та за
    фінансовою підтримкою Союзу українців Румунії. «Мови – це важливо! – цей
    вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови, який відзначають 21
    лютого. Ця всесвітньо відома організація вважає,
    що поняття «мова» – це не лише засіб для спілкування, але також культурна
    спадщина й вираз культурної ідентичності. Не важко побачити, що саме у мові
    закодовує нація всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури,
    духовну самобутність. Томузбереження мови є нашим обов’язком і своєрідним внеском у
    збереження світової культурної спадщини.


    Відкриваючи захід у вступному слові голова обласної Клузької
    організації СУРу пан Іван Гербіль нагадав про походження та мету цього свята. А
    далі хором цієї організації було виконано державні гімни Румунії та України. Першу доповідь на тему:
    «Рідна мова як чинник збереження національної ідентичності» зачитала
    Світлана-Юліана Лавіца. Було нагадано: «найголовніше, що відрізняє
    кожен народ від інших, – це мова.»
    Давно вже доведено, що національна свідомість великою мірою формується через
    рідну мову й завдяки мові, бо вона (або
    мова наших предків) є найсуттєвішою і невід’ємною частиною етнічного,
    національного походження та самоідентифікації людини.


    Широковідома думка, що
    наша українська мова – це криниця духовності і моралі, дзеркало української
    душевності, доброти, щирості і менталітету. Автор
    наголосила, що українська мова належить до найбагатших мов світу. Багато
    зробили для її вдосконалення визнані представники народу, освічені люди різних
    часів – письменники, вчені, видавці.
    Майже кожен з них висловив свою точку зору щодо ролі і значення рідної мови.
    Деякі з цих висловів було зачитано. Цікавими мені видалися слова Ліни Костенко:
    «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.» Автор доповіді згадала також, що згідно з
    класифікацією ЮНЕСКО, українська мова за влучністю передачі образу, дії, за
    милозвучністю посідає третє місце у світі після французької та іранської.


    Продовженням
    минулорічного виступу приуроченого тій
    же тематиці стала робота пані Каталін Балаш (Katalin
    Balazs), директора відділу слов’янських мов на кафедрі іноземних мов, на тему: «Лінгвістичні контакти -
    материнська мова, іноземна мова». Цього разу пані доктор лектор говорила про
    визначення термінів, проблематику і
    специфіку рідної мови та двомовності. Корисною і новою було спростування
    поширених помилкових тверджень, які можна почути у випадках виховання дітей у
    двомовних сім’ях. В підсумках автор наголосила на важливості людського розвитку
    через пізнання мов: «Одномовна людина живе тільки в одній реальності … допоки
    не вивчить іншу мову.»


    Незапланованим був
    виступ пана доктора лектора Івана Гербіля, де він зачитав розповідь, яка
    фокусується на унікальній здатності нашої мови – можливість скласти невеличке
    оповідання де усі слова зачинаються на одну і ту ж букву. Зачитане оповідання називається «Перший
    поцілунок» і всі слова починаються на букву «П». Оповіданнячко є простим,
    жартівливим, але, згодьтесь, унікальним. Раджу всім його знайти і прочитати. Протягом заходу було
    зачитано молоддю вірші видатних українських класиків про рідну мову. Особливо
    приємно було почути вірша, написаного паном професором І.Арделяном, почесного
    члена клузької обласної організації, чудової людини і цікавого творця.


    На завершення слово
    взяв пан професор-доктор І.М. Орос. У звичному йому стилі він висловив і
    аргументував власні погляди на деякі тези своїх молодших колег. Він також не
    забув підкреслити співучість, мелодійність української мови. Цьому безсумнівним
    підтвердженням став завершальний виступ молодіжного театру-аматора «Жар-птиця». Його члени не перестають нас дивувати своєю зростаючою майстерністю, репертуаром.
    Ніхто так як вони не здатен відчути і передати український стиль, настрій.
    Цього разу декілька веселих, грайливих українських народних пісень у їх
    виконанні стали джерелом хорошого настрою на весь день.


    Я помітила, що звичайні речі, як
    наприклад прослуховування давно відомої пісні чи ось таке святкування,
    по-іншому відчувається, сприймається коли перебуваєш на чужині. Саме про це
    мені зізналася студентка-першокурсниця, виходець з України, Олександра
    Монастирліу : « … як почула гімн України, то аж мурашки по шкірі побігли… А
    пісні виконані молодіжною групою – це просто щось надзвичайне і несподівано
    так.. Не розраховувала на таку віртуозність. Я приємно вражена. Взагалі тут так
    приємно і легко…Ця зустріч ну просто як ковток чистого повітря для мене.
    Особливо після здачі екзаменів!!!»


    Міжнародний день рідної мови для більшості українців – це день повернення
    до історичної пам’яті, до національного, повернення до свого коріння. Та для тих
    українців, які живуть по тих чи інших причинах за межами України – це ще й один
    з тих днів, коли кожен з нас має змогу трохи по особливому відчути себе частиною великого і прекрасного українського народу. (Автор: Ольга Сенишин)



































  • День румунської культури

    День румунської культури








    Численні літературні, виставкові або музичні заходи проходять в
    Бухаресті та в інших великих містах Румунії і за кордоном з нагоди Дня румунської
    культури.

    Національна Академія Румунії, установа, яка цього року святкує
    150-річчя від свого заснування, та з ініціативи, якої день народження видатного
    румунського поета Міхая Емінеску був оголошений Днем національної культури,
    провела урочисту сесію, в якій взяли участь провідні культурні діячі, а також президент
    Клаус Йоханніс. До речі, напередодні, глава держави нагородив низку діячів, які мали особливий внесок в утвердження і розвиток румунського культурного простору.




    Центральною подією дня є, однак, концерт традиційної музики та поезії «У
    Небесних воріт», організований в Бухаресті Румунським Атенеумом за підтримки відомого
    виконавця румунської народної музики Григорія Леше та його друзів. Концерт є
    частиною проекту «Сезон Європа» і
    транслюватиметься в прямому ефірі в осередках Інституту румунської культури
    в ряді європейських столиць.

    Розповідає директор інституту Раду Борояну: «Цей
    бухарестський концерт транслюватиметься у п’ятьох наших філіях в Європі і, вперше,
    в трьох містах, де зосереджена румунська громада за кордоном, тобто в Косладі та
    Мадриді, а також в Афінах, завдяки надзвичайній підтримці муніципалітету
    столиці Греції.»




    Урочисті заходи,
    присвячені 166-й річниці з Дня народження національного румунського поета Міхая
    Емінеску відбуваються також в Кишиневі, Республіці Молдова, а також в
    Чернівецькій області України, де компактно проживають більше 200 тисяч етнічних
    румунів. Слід сказати, що з 2010 року День національної культури відзначається
    одночасно як в Бухаресті, так і в Кишиневі, з огляду на спільну етнічну
    ідентичність і мову більшості населення двох сусідніх держав, розділених
    довільно після Другої світової війни.

    Румунські громади по всьому світу відзначають День румунської культури проведенням різноманітних культурних заходів, від художніх виставок і творчих вечорів до наукових конференцій і лекцій, кінопоказів та концертів народної музики. І Радіо Румунія присвятило цій події численні заходи: фотовиставку, радіовистави, спеціальні програми румунської музики, дебати з основних актуальних питань розвитку культури, а також прямі трансляції з місць проведення урочистих подій з нагоди Дня румунської культури.

  • 6 січня 2016 року

    ВІЗИТ -
    Прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош 7 січня відвідає з офіційним візитом
    Німеччину і зустрінеться з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Сторони
    обговорять комплекс питань, спрямованих на посилення двосторонньої співпраці та
    проблему колосального напливу мігрантів в Європу. У рамках візиту прем’єр
    Дачіан Чолоше зустрінеться з членами румунської громади в Німеччині та візьме
    участь у Румунсько-німецькому економічному форумі. На початку цього року глава
    румунського уряду здійснить офіційний візит до Франції, а також відвідає
    Нідерланди, країну, яка 1 січня перейняла шестимісячне головування в ЄС.




    ЯДЕРНА ЗАГРОЗА – Рада
    Безпеки ООН, за ініціативи США та Японії, проведе
    екстрене засідання, щоб обговорити сьогоднішнє випробування
    КНДР водневої бомби. Північнокорейська влада оголосила, що це
    четверте ядерне випробування є частиною оборонної стратегії, спрямованої проти
    Сполучених Штатів. Нагадаємо, що з 2006 року КНДР перебуває під санкціями Ради
    Безпеки ООН, які, найімовірніше, будуть посилені, зокрема у напрямку
    подальшого обмеження торгівлі з цією країною, передусім зброєю, а також
    продовження заборони на фінансові операції. Китай, головний союзник
    північнокорейців заявив, що виступає категорично проти ядерного випробування і
    закликав Пхеньян дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань щодо
    нерозповсюдження ядерної зброї.




    СВЯТО – Сьогодні, 6 січня,
    православні, які складають більшість в Румунії, католики та греко-католики
    святкують Водохреще, або хрещення Ісуса Христа. У цей день у всіх церквах та
    монастирях освячують воду, яка має особливі цілющі властивості. У четвер,
    православні християни святкують святого Іоанна Хрестителя, який хрестив Ісуса
    Христа у водах Йордану і представив його людям як їх Месію. Водохреще і День
    Святого Іоанна Хрестителя є останніми святами різдвяного циклу, який
    починається 25 січня з Різдва Христового. Майже 2 млн румунів відзначать у
    четвер свої іменини. Тим часом деякі православні громади Румунії, зокрема
    етнічні українці, росіяни, серби та вірмени готуються до Різдва за юліанським
    календарем, на 13 днів пізніше, ніж більшість християнських країн, які перейшли
    на григоріанський календар. Нагадаємо, що у 1924 році Константинопольська
    патріархія вирішила перейти на новий григоріанський календарний відлік, і майже відразу за нею Румунська церква.




    Р.МОЛДОВА – Президент Молдови Ніколає
    Тімофті, надав парламентським партіям тиждень, щоб сформувати більшість і
    зажадав взяти до уваги проєвропейський вибір більшості молдовських громадян. У
    вівторок Ніколає Тімофті відновив консультації з парламентськими партіями
    довкола кандидата на пост прем’єр-міністра, після того як у понеділок
    парламент Молдови не затвердив технічний уряд Йона Стурзи через брак кворуму.
    Якщо і на цей раз парламент не затвердить новий кабінет міністрів, Ніколає Тімофті
    буде зобов’язаний розпустити парламент і призначити дострокові загальні вибори.
    Попередній кабінет на чолі з ліберал-демократом Валерієм Стрельцем, був
    звільнений у жовтні після вотуму недовіри парламенту, ініційованого
    проросійськими Соціалістичною і Комуністичною партіями, але підтриманого й
    демократами, які на той час входили до прозахідної правлячої коаліції.




    НАФТА – Ціна нафти марки Brent у середу, вперше за останні 11 років впала
    нижче позначки в 35 доларів за барель. Це спричинено, передусім напруженістю у
    відносинах між Саудівською Аравією та Іраном, що зменшує шанси на досягнення
    домовленості між країнами ОПЕК щодо колективного скорочення виробництва нафти,
    передає АФП. Обвал нафти, ціна якої впала більш ніж на 30% тільки в 2015 році, прискорився в грудні, після останньої наради Організації
    країн-експортерів нафти, на якій було прийняте рішення зберегти цільові обсяги
    видобутку нафти на колишньому рівні. Зараз рівень видобутку нафти країнами ОПЕК
    становить близько 32 мільйонів барелів на день.

    ТЕНІС – Румунсько-голландська пара Хорія Текеу/Жан-Жюльєн Ройєр вийшла до чвертьфіналу тенісного турніру в Досі (Катар), з призовим фондом 1,2 млн доларів США. У наступному раунді, Хорія та Жан Жульєн, які минулого року були оголошені найкращими в парах у чоловіків, зіграють проти російсько-іспанського Теймураз Габашвілі/Альберт Рамос-Вінолас. Тим часом румунська пара Андреа Міту/Патрісія Марія Ціг у середу вийшла в півфінал жіночого парного розряду тенісного турніру в Шеньчжені (Китай), з призовим фондом в 500 тис. доларів США, де зіграє проти румунсько-американського дуету Моніка Нікулеску/Ваня Кінг. А румунська тенісистка Александра Дулгеру пробилася до чвертьфіналу турніру WTA в Окленді (Нова Зеландія), з призовим фондом в 226.750 доларів США.

  • 30 грудня 2015 року

    ЗАРПЛАТНЯ – Уряд Румунії у середу прийняв
    рішення про збільшення мінімальної заробітної плати з 1 травня 2016 року до
    1250 леїв (близько 280 євро). Таким чином 1,1 млн осіб отримають більші
    заробітки починаючи з першого дня травня. За словами представників Міністерства
    праці, збільшення мінімальної заробітної плати матиме позитивний вплив на
    економічне зростання, стимулюючи зайнятість і скорочення явища нелегального
    працевлаштування. Крім того, рішення матиме значні соціальні наслідки, оскільки
    це гарантуватиме більш високий рівень життя і скорочення соціальної нерівності.

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії
    Дачіан
    Чолош 7 січня здійснить офіційний візит до Берліна, в ході якого зустрінеться
    з Канцлером
    Німеччини Ангелою Меркель,
    було оголошено в середу в Бухаресті. Глави урядів обговорять, зокрема, зміцнення
    двосторонніх відносин і проблему іммігрантів в Європі. Програма візиту включає,
    так само, зустрічі з членами румунської громади в Німеччині та представниками
    румунської-німецького економічного форуму. Прем’єр-міністра Дачіана Чолоша під
    час візиту до Німеччини супроводжуватиме міністр закордонних справ Лазер
    Коменеску.

    ІММГРАЦІЯ – Більше одного мільйона біженців та іммігрантів прибули в Європу морським шляхом в 2015 році, – повідомив Верховний комісар ООН у справах біженців. Більше 80% з них прибули в Грецію, в основному на острів Лесбос. Цей наплив викликав напруженість у рамках ЄС, деякі країни будуючи паркани і відновлюючи прикордонний контроль на кордонах. Країни ЄС минулого тижня домовились суттєво збільшити кількість прикордонників, задіяних в операціях Європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів ( Фронтекс) у Греції, куди потрапляють більшість іммігрантів, які прагнуть потрапити до Європи. Це найбільший криза з мігрантами, яку переживає Європа з часів Другої світової війни.




    ТЕРОРИЗМ
    – Громадянин Йорданії, оголошений персоною нон-ґрата Апеляційним судом Румунії,
    був затриманий сьогодні в Констанці (південний схід) і буде депортований з
    Румунії найближчим часом. Судді заборонили йому в’їзд на територію країни на 15
    років. Румунська служба інформації повідомила, що він підтримував терористичне
    угруповання Ісламська Держава, поширюючи в Інтернеті ідеї ІДІЛ і намагався
    виправдати нещодавні теракти в Парижі. Крім того, він був готовий взяти участь
    в опреаціях ІДІЛ проти Румунії.




    ПОДАТКИ
    – Усі румунські банки будуть зобов’язані щоденно надавати Національному
    агентству податкового управління (ANAF) списки фізичних або юридичних
    осіб, які відкрили чи закрили банківський рахунок, незалежно від того, у якій
    валюті, а також списки осіб, які орендують або відмовилися від банківської
    комірки, відповідно до Податкового процесуального кодексу, який набирає
    чинності з 1 січня 2016 року. Крім того усі банки, казино, нотаріуси, адвокати
    та ріелтори будуть зобов’язані щодня повідомляти ANAF про
    укладення угод, вартістю понад 5000 євро.




    НОВОРІЧНА
    НІЧ     – Понад 90% готельно-туристичних комплексів Румунії
    на
    Новорічні свята заброньовано. Уперше, більшість румунів віддали перевагу вітчизняним
    курортам для зустрічі Нового року. Перші місця за привабливістю посідають
    регіони де найкраще зберігаються зимові звичаї і традиції, а також найбільш
    відомі гірські курорти. За словами готельєрів, в останні роки все більше
    румунських туристів обирають для зустрічі Нового року трасільванські міста, передусім Сібіу, Брашов та Сігішоару.




    СВІТОВА ЕКОНОМІКА – Зростання світової
    економіки наступного року буде нерівномірним, – заявила директор-розпорядник
    Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард в інтерв’ю німецькому діловому виданню «Гандельсблатт» У багатьох країнах фінансовий
    сектор все ще слабкий, водночас зростають фінансові ризики на ринках, що
    розвиваються. Усе це означає, що в 2016 році глобальне зростання буде
    розчаровуючим і нерівномірним, – сказала Крістін Лагард. Вона додала, що
    низька продуктивність, старіння населення і вплив глобальної фінансової кризи
    гальмують зростання і негативно впливають на середньостроковий прогноз.

    Р.МОЛДОВА – Молдовський бізнесмен Йон Стурза, кандидатура якого була запропонована президентом на пост прем’єр-міністра, представить 2 січня програму діяльності і склад нового кабінету міністрів, який сподівається, що буде затверджений парламентом 4 січня. За підсумками переговорів з парламентськими партіями він заручився підтримкою лише депутатів Ліберал-демократичної партії, що означає всього 19 голосів із 101. У вівторок Конституційний суд Молдови одноголосним рішенням підтвердив законність указу Президента Ніколая Тімофті про призначення Йона Стурзи кандидатом на пост глави уряду. З поданням щодо перевірки законності рішення глави держави до Конституційного суду звернулася група 14 депутатів, які щойно вийшли з Комуністичної партії і створили спільну політичну платформу з Демократичною партією. Вони стверджували, що Ніколає Тімофті був зобов’язаний висувати кандидата тільки з урахуванням думки політичної сили, яка має більшість голосів у парламенті.

  • Як румуни святкують Різдво

    Як румуни святкують Різдво








    Свято Народження Ісуса Христа – Різдво – означає для
    більшості християн більше часу, проведеного в сімейному колі, подарунки,
    радість, і тільки звичаї відрізняються від країни до країни та в залежності від історії
    кожної нації.

    У Румунії після того як прикрашають ялинки і отримують різдвяні
    подарунки, люди святкують і ставлять на стіл традиційні страви. Справжній дух
    Різдва краще відчувається в селах, де люди свято дотримують різдвяних традицій. Тому більшість румунів ідуть
    зустріти Різдво у в сільські місцевості. Статистика показує, що в цьому році
    готелі і пансіонати в Румунії заповнені на понад 90%.

    Президент Національної
    асоціації туристичних агентств Ауреліан Марін пояснив, що різдвяні пакети
    включають в себе різні послуги: «Долина річки Прахова, Північна Молдова, місто
    Сібіу та Марамуреш є найбільш популярними регіонами в період Різдва. Більшість
    пакетів включають різноманітні послуги від їжі, пиття, тощо до колядок, різноманітних
    екскурсій, прогулянок, сюрпризів, підготовлених організаторами. Пакети дешеві
    порівняно з новорічним періодом, коли турпакети дорожчі, подекуди значно дорожчі
    ніж на Різдво.»





    З іншого боку, йдучи на зустріч румунам,
    які в цей період виїжджають за кордон Міністерство закордонних справ Румунії
    розробило нову редакцію «Путівника зимової подорожі». Брошура містить
    інформацію про найбільш популярні серед румунських туристів країни відпочинку, у
    тому числі для зустрічі Нового року: Австрію, Болгарію, Швейцарію, Францію,
    Німеччину, Італію та Угорщину.




    Слід ще сказати, що аби забезпечити
    спокійне Різдво на національному рівні більше 11000 дільничних, патрульних та
    дорожніх поліцейських працюватимуть цілодобово в наступні дні. На
    посилений режим роботи перейдуть і працівники 16 ​​національних та міжнародних
    аеропортів, а також чорноморських та дунайських портів. Майже 400 радарів і
    камер для фіксації порушень працюватимуть на автотрасах.






    Крім того для зменшення передсвяткового
    ажіотажу на кордоні, прикордонна поліція запустила новий комп’ютерний додаток,
    що інформує громадян в реальному часі про кількість автомобілів у чергах на всіх пунктах пропуску та пропонує альтернативи
    для в’їзду чи виїзду з країни.




    Цього року погодні умови не завдадуть
    проблем румунам, оскільки синоптики прогнозують Різдво без снігу. І в наступні дні
    очікується тепла погода з максимальною температурою повітря плюс 12 градусів
    за Цельсієм.

  • 125-ту річницю з дня народження М.Зерова відсвяткували у Клужі

    125-ту річницю з дня народження М.Зерова відсвяткували у Клужі

    Український відділ
    факультету іноземних мов Клузького Університету імені Бабеша-Бойоя за фінансовою
    підтримкою, наданою місцевою філією Союзу українців Румунії, організував і провів 21 листопада цього року святкування
    125-тої річниці з дня народження Миколи Костянтиновича Зерова – українського поета, лідера так званих
    «неокласиків» (М.Рильський, П.Филипович, М. Драй-Хмара, Осв. Бургардт), майстра сонетної форми,
    незрівнянного знавця літератури та перекладача античної поезії, проникливого
    історика літератури, визначного
    літературознавця пореволюційної України, глибокого та аналітичного
    літературного критика,блискучого
    оратора і полеміста, талановитого педагога, науковця; поліглота (знав 20 мов),
    редактора, ученого, професора М.Зеров відрізнявся високорозвиненим естетичним смаком,
    невпинно ростучою багатою ерудицією, тонким розумом і «культивованим серцем»,
    які позначились на всїх його працях.


    Першою на святкуванні
    було зачитано доповідь на тему: «Значення М.Зерова у розвитку українського
    неокласицизму»
    студенткою-першокурсницею Клаудією Влад. Микола Зеров справедливо
    вважається лідером неокласиків – групи поетів, перекладачів,
    літературознавців і критиків, які формально і не утворювали окремої
    літературної організації. Їхня спільність – високі естетичні критерії,
    пріоритет загальнолюдських цінностей у мистецтві. Їхня центральна тема -
    культура ( а не «злободенні» теми ).У культурних формах неокласицизм був антитезою хаосу, що
    опановував тоді світом.Неокласика
    самого Зерова формувалася під впливом світових культурних традицій, а корінням
    своїм сягала національного ґрунту.


    На жаль поетична
    спадщина Зерова порівняно невелика. Після виходу в світ у 1920 році книжок
    Антологія римської поезії і Нова українська поезія та
    їхнього визнання з’являється збірка його оригінальної лірики Камена
    (1924). Це справжній еталон неокласичної поезії в українській літературі. Зеров
    віддав перевагу сонетам і александрійським віршам, які вирізнялися досконалістю
    форми.Поезії М.Зерова ніби
    конденсують історичний досвід культури. Особливо яскраво виявляється у віршах
    художній час. Тут постійні перегуки епох. Поет постійно зазирає в минуле,
    надаючи історичних рис сучасності. Критики того часу були вражені духом
    класичної простоти, по-парнаському піднесеним почуттям, глибоким проникненням у
    філософську сутність буття, вишуканою мовою, високою версифікаторською
    майстерністю поезій цієї збірки.


    Група студентів
    зачитала декілька віршованих творів Миколи Костянтиновича протягом заходу.
    Треба згодитися з тим, хто твердить, що його вірші – не для загалу.Але і не помітити їхньої
    гармонії і грації важко. Мені справедливими видаються слова Євгена Маланюка про
    вищезгадану збірку: …Такого підручника смаку і стилю, такої скарбниці
    слова, такого пам’ятника культури може нам позаздрити не один народ.


    Цікаво було дізнатися, що Зеров мав свою
    виважену концепцію розвитку національної культури. На його думку українська
    словесність – невід’ємна складова частина європейської культури. Її кращі
    зразки здатні задовольнити найвимогливіший смак. Культурним орієнтиром для України має стати
    величезний європейський мистецький фонд. Це положення поет відстоював у всіх
    своїх творах – у полемічних статтях, виступах, в численних висококваліфікованих
    перекладах і в поезії. Про ці та інші переконання митця, його долю і йшла мова
    у рефераті Маріани-Наталії Боднарук «Микола Констянтинович Зеров – видатний
    український літературознавець, полеміст, перекладач та критик».


    Зеров-критик брав
    активну участь у так званій літературній дискусії 1925-1928 років, підтримавши
    і теоретично обгрунтувавши позицію М. Хвильового, члена ВАПЛІТЕ (Вільну
    Академію Пролетарської Літератури). Він переміг в ній, довівши наявність і необхідність національної, специфічної
    української літератури, орієнтованої на Європу, а не тільки на Росію. Як перекладач він
    здійснив багато в чому неперевершених і
    сьогодні інтерпретацій античної спадщини, французьких
    парнасців, творів багатьох
    інших класичних поетів.Перекладав
    М. Зеров з латини, білоруської, російської, польської, французької, італійської
    та англійської.


    Микола Зеров і досі
    лишається в авангарді історії української літератури, бо досліджуючи,
    розглядаючи дореволюційний період української літератури він перейшов від
    персоналій до послідовного аналізу всього літературного процесу. Він вважав, що
    коли окремі регіони втягувалися в соціально-культурну традицію сусідніх
    народів, українські письменники вимушено творили не тільки українською мовою. А
    якщо нація володіє кількома мовами, то й пограничні літературні явища не
    належать тільки одній культурі. Його роботи в цій галузі є новаторськими,
    чисельними і змістовними в той же час.


    Крім того він бачив,
    викривав і критикував страшну культурну відсталість свого народу, завдяки якій
    антикультурні елементи ним легко керували. А оскільки Зеров був не тільки
    спостережник, а й активний учасник свого часу, то і його статті, і чимало його
    сонетів містять у собі гостру іронію чи сатиру і є яскравими пам’ятниками свого
    часу. Як педагог, науковець і
    критик – Зеров був нещадний до лінивого примітивізму й неуцтва та вимагав
    найвищого рівня. На здібнішу літературну і наукову молодь він мав величезний
    вплив, незалежно від особистих симпатій чи антипатій по відношенню до нього.


    Тяжка та трагічна, але
    в той же час типова для українського інтелігента початку 30-х років доля
    привела М. Зерова на Голгофу сталінських катувань. Доповідь « Микола Зеров та
    покоління українського «розстріляного відродження», зачитана паном лектором
    доктором Іоаном Гербілем, та документальний фільм про нього, узагальнили творчий і
    життєвий шлях цієї унікальної постаті в українській культурі. Розстріляне
    Відродження – це літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр. в
    Україні. Її представники дали високохудожні твори у галузі літератури,
    живопису, музики, театру і були знищені тоталітарним сталінським режимом. В
    більшості своїй це були інтелектуали, які робили ставку на особистість, а не на
    масу; на самостійність мислення та щиру віру у власні ідеали. Невідомі точні
    дані щодо кількості репресованих
    українських інтелігентів у часи сталінських репресій цього періоду. За деякими
    даними: « … з 240 українських письменників тоді зникло 200. Із 85 вчених
    мовознавців ліквідували 62.»


    Ще за
    життя та й вже посмертні противники без міри закидали М.Зерову як поетові
    літературщину, книжність, брак емотивної струни, втікання від сучасності; йому
    тлумачили, що минуле належить минулому, і його треба відкидати; його називали
    несучасним, байдужим до актуальних проблем. Та насправді у «більшовицьку» добу
    ця людина з надзвичайно
    милою вдачею знайшла таку лінію поведінки, де пристосовуватись було непотрібно;
    знайшла можливість говорити прямо, вертаючись у своїх віршах до давніх часів.Крім того не треба забувати,
    що Микола Зеров був суспільно активний
    літератор, відважний полеміст та весела, дотепна, з почуттям гумору людина. На всі
    актуальні питання культурного життя того періоду він мав докладно аргументовану
    й чітко окреслену точку зору. Ніколи з нею не ховався, охоче її викладав і
    обороняв.Він мав феноменальну пам’ять.
    Артистично читав промови і декламував з ораторським хистом свої лекції, вірші.
    Ним захоплювались. Його слухали. Його любили.


    А ще Зеров бачив і говорив про небезпеку для
    України російської революційної психології,головна ірраціональна пасія яка могла зруйнувати все попереднє до тла. На Україні
    ця психологія діяла як свідомий план винищення всіх тисячолітніх набутків і
    скерувань нації. За все це на долю поета випало чимало випробувань, утисків,
    наклепів, постійна загроза арешту, погрози і цькування з боку влади, заборони
    займатися творчістю і працювати (в 1934
    році його звільнили з університету, де він пропрацював 11 років). Зерова
    заарештували на початку 1935, звинувативши у неіснуючій причетності до
    неіснуючої терористичної організації, катували і знущалися поки не вибили
    зізнання. Засудили спочатку на десять років, а потім присудили вищу міру
    покарання – розстріл. 3 листопада 1937 року в селищі Сандармох ( Соловки, Росія
    ) вирок було виконано. Микола Зеров реабілітований посмертно у 1958 році.


    Один з дослідників життя і творчості Зерова Сергій
    Білокінь пише: «…Микола Зеров написав усі свої програмні, всі ключові твори
    ще перед приїздом до Києва. Виходить, з жахом передчуття так він і жив – усі
    дальші київські, нібито благополучні, роки, – все знаючи, все розуміючи, до
    всього готовий!». Сам Зеров в одному зі своїх
    віршів каже такими рядками немов прояснюючи ситуацію: «Смерть не
    мине, і ти загинеш сам, Та безліч раз зійдуть твої творіння» Це відповідь і глибоке переконання після періоду осмислення
    навколишньої дійсності, стану літератури того періоду і себе в ній. Він творив
    регулярно, невпинно, якісно і глибоко. Удосконалював постійно свої роботи і
    роздавав від руки переписані вірші, яких не дуже поспішали видавати.


    І він мав рацію… Слово
    неокласиків здолало час. Минули десятиліття. Сьогодні твори поетів і
    письменників Розстріляного Відродження вивчаються у програмах вишів та шкіл.
    Ясна, чітка і логічно аргументована думка Миколи Зерова дедалі потужніше
    повертається до культурного життя України. Творчість Миколи Костянтиновича
    Зерова ще не вивчена до кінця. Тільки окремі вірші поета ми маємо змогу
    прочитати. Сучаснику не відомі його літературно-критичні та наукові статті. Не
    всі переклади дійшли до нашого часу. Раніше на нього дивились лише як на
    яскравого поета двадцятих років, поета Розстріляного Відродження. Чи лише як на
    першокласного перекладача давньоримської поезії. Тепер популярні
    літературно-критичні міркування М.Зерова. Але він не тільки поет і не тільки
    критик. Микола Зеров – явище набагато ширше. Він являв собою один із потужних
    чинників розвитку української культури. Він був і є зразком працьовитості,
    відвертості та інтелектуальності для всіх нас.


    Ми маємо пам’ятати його
    як зразок послідовності, цілеспрямування і відважності. М. Зеров колись
    накреслив перед молоддю візію великого українського відродження. А зараз його
    ім’я є символом справжнього національного відродження.

    (Автор: Ольга Сенишин)





























  • 1 грудня 2015 року

    СВЯТО – Понад 2600 військовослужбовців і 360
    одиниць військової техніки сьогодні пройшли парадом в Бухаресті з нагоди
    Національного дня Румунії. Вперше у військовому параді взяв участь загін
    військовослужбовців, які нещодавно повернулися з Афганістану та Іраку. Увагу багатьох присутніх на параді привернули
    численні бойові машини,
    бронетранспортери, літаки «Геркулес» та Спартан та гелікоптери. І цього року у параді з нагоди Національного дня Румунії
    взяли участь військовослужбовці з Р.Молдова, Болгарії, Сполучених Штатів
    Америки, Польщі і Туреччини. Національне свято було відзначене не лише в столиці, а й в інших містах країни, а румунські дипломатичні місії по всьому світу організували концерти,
    виставки, кінопокази та урочисті прийоми. Після
    антикомуністичної революції 1989 року Національне свято Румунії – 1 грудня
    знаменує собою завершення в 1918 році, наприкінці Першої світової війни,
    процесу формування єдиної румунської національної держави, шляхом возз’єднання
    всіх історичних румунських провінцій, які раніше входили до складу сусідніх
    багатонаціональних імперій.




    ВІТАННЯ – Національний
    день Румунії в цьому році може стати новим початком в діях, поведінці і
    ставленні, – заявив президент Клаус Йоханніс у своєму звернені до румунів,
    підкреслюючи необхідність нового початку в політиці. Це, на думку глави держави
    означає нові ідеї, нові підходи і погляди, зберігаючи, водночас, стабільність
    та рівновагу румунської політичної системи. 1 грудня є не лише вшануванням
    минулої події, а й найкращою можливістю для підключення Румунії до сучасності
    та зайняти належне місце в Європі і в світі загалом. У світі, що, на жаль,
    стикається з війною і загрозою тероризму, Румунія демонструє упевненість і
    передбачуваність, демонструє вірність демократії усередині та партнерству в
    рамках Європейського Союзу та НАТО, – додав президент Клаус Йоханніс. Після військового
    параду в Бухаресті, президент провів відео-конференцію з румунськими солдатами,
    які беруть участь у різних миротворчих місіях за кордоном та взяв участь у
    церемонії вручення державних нагород румунським військовим та відомим
    громадським діячам. І прем’єр-міністр Дачіан Чолош привітав всіх румунів з
    національним святом, закликавши їх об’єднати свої зусилля заради кращого
    майбутнього країни, що має бути керована прозоро та з пристойністю.




    ВІТАННЯ – Державний секретар США Джон Керрі, від імені
    президента Барака Обами, привітав румунів з національним святом, пообіцявши
    поглиблювати і зміцнювати двостороннє партнерство. У повідомленні поширеному прес-службою Державного департаменту США Джон Керрі нагадав, що цього року
    сповнилося 135 років від встановлення дипломатичних відносин між Сполученими
    Штатами та Румунією, яких пов’язує міцна дружба, в основі якої лежать спільна
    прихильність до демократичного управління і верховенства закону, забезпечення процвітання громадян за допомогою розширених торговельних
    відносин та інвестицій, а також спільні зусилля в рамках НАТО для досягнення
    головної мети: створення єдиної, вільної та мирної Європи. Американський
    держсекретар заявив, що США особливо пишаються тим, що американські
    військовослужбовці упродовж багатьох років разом з румунськими колегами взяли
    участь у численних місіях із захисту свободи і справедливості в різних куточках
    світу.

    УРОЧИСТІСТЬ – Сьогодні
    члени Королівської родини Румунії здійснили символічний тур на королівському
    поїзді за маршрутом: Дробета-Турну Северін – Бухарест, яким 150 років тому
    проїхав Король Румунії Кароль І-й (1866-1914
    рр). Спеціальний потяг перетнув повіти Мехедінць, Долж, Олт і Димбовіца, а на кожній станції наслідну принцесу Маргарету та її чоловіка принца Раду з величезним теплом зустріли тисячі румунів з національними прапорцями, королівською символікою і квітами. 8 травня
    1866 року принц Кароль уперше ступив на румунську землю в місті Турну Северін.
    10 травня він прибув до Бухареста, а 29 червня того ж року була прийнята нова
    Конституція Румунії. Королівський потяг італійського виробництва поступив на
    службу Королівського Будинку Румунії в 1928 році, під час першого правління
    короля Міхая I (1927-1930 рр.). Він був використаний як королем Каролєм II
    (1930-1940 рр.), так і Міхаєм I (1940-1947 рр.), а пізніше, під час
    комуністичного режиму, мав статус президентського потягу.

    НАТО – Міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску у вівторок у Брюсселі взяв участь у засіданні глав зовнішньополітичних відомств країн-членів НАТО у форматі Resolute Support. З цього приводу було обговорено ситуацію безпеки в Афганістані, підтримку НАТО Збройним силам Афганістану, а також шляхи подальшої довгострокової співпраці НАТО з Афганістаном. На зустріч була підкреслена й важливість співпраці НАТО з іншими міжнародними організаціями, зокрема з ООН та ЄС та важливість зусиль Північноатлантичного альянсу як складової всебічної підтримки міжнародного співтовариства в розбудові Афганістану. У кулуарах зібрання Лазер Коменеску зустрівся зі своїм польським колегою Вітольдом Ващжуковским.

    МЗС – Глава румунської дипломатії Лазер Коменеску перебуває з робочім
    візитом в Брюсселі для участі у засіданні міністрів закордонних справ
    країн-членів НАТО. Центральними подіями зібрання є зустріч і робочий обід у союзному
    форматі, засідання присвячене Афганістану у форматі Resolute Support
    Mission і засідання Комісії НАТО-Україна.
    Згідно прес-релізу МЗС Румунії, дискусії в союзному форматі будуть зосереджені
    на безпековій ситуації в південно-західному сусідстві НАТО та на перспективі
    стратегічної адаптації Альянсу до мінливих загроз і факторів ризику. Так само буде
    обговорена політики «відкритих дверей» НАТО, зокрема міністри закордонних справ
    держав-членів мають прийняти рішення щодо приєднання Чорногорії до НАТО. У
    кулуарах засідання міністр Лазер Коменеску проведе двосторонні зустрічі з
    Генеральним секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом та з колегами з країн-членів і
    партнерів Альянсу.

  • Дні української культури у селі Кричово

    Дні української культури у селі Кричово

    У місцевості Кричово Тіміського повіту, де проживає невелика українська громада, нещодавно в Будинку культури села, відбулися Дні української культури. Цього ж дня парафіяни православної церкви Святого Архангела Михаїла відсвяткували храмове свято. З нагоди цього традиційного свята, дочки та сини села повертаються додому, де зустрічаються із родиною, гостями та знайомими і разом згадують стародавні українські звичаї, українські пісні й танці. Організатори культурної події були СУР та сурівська організація села Кричово, керівником якої є Михайло Шпілька.


    Учителька Анна Берегій була присутня на цій культурній події та поділилася з нами своїми враженнями: Відкрив свято заступник сурівської організації Тіміського повіту вчитель Іван Кімпан. Після вітальних слів, промов, почалася артистична програма. В цьому заході взяли участь майже всі художні колективи Тіміського повіту. Вперше на сцені виступила вокальна група дівчат Цвітна поляна села Кричово, які виконали українські пісні, потім виступили учні школи села Щука, одягнуті у гарних українських народних костюмах, гурт Молоді дубки з села Драгомірешть. Після них виступив художні колективи Барвінок, Кедровина з села Велика П’етроаса, гурт Смерічка села Варіяш з українським танцем, потім інструментальний гурт Реметянка з села Малі Ремети та Тріо Реметянка до складу якого входять мати, батько та донька, які грають на різних інструментах та які здобули популярності не лише у Банатах а і по всій Румунії. Всі художні колективи зачарували глядачів своїми виступами. Глядачі мали можливість слухати народні пісні, марамориські коломийки, бачити українські танці, що принесло їм великої радості. Зокрема люди похилого віку, згадували про свою молодість, про давні українські пісні, яких вони колись співали. Лунала українська пісня, художні колективи передали красоту української пісні і танців, які найкраще звучать на селі, там де вони народилися. За їх виступ всі художні колективи були поздоровлені та отримали дипломи з боку Союзу українців Румунії, а від публіки щирі оплески. Панувала приємна атмосфера та велика радість.


    Слід уточнити, що перші українці в Банати приїхали із Закарпаття і Галичини на початку 20-го століття, а за ними слідувала друга хвиля українських переселенців, що приїхали з півночі Румунії, зокрема з Мараморощини та Буковини, а після Революції в Румунії 1989-го року, теж з північних зон Румунії, з гірських околиць, пересилились українці, які тут могли закупити землю з цілим господарством від німців, які емігрували в Німеччину.


    У селі Кричово живуть нащадки українців, які прибули із Закарпаття, деталі подає пані Анна Берегій: Починаючи 1906 роком аж до 1908 року коли відбувся процес переселення українців із Закарпаття, до Банат прибули з різних місцевостях з України таких як Міжгі́р’я, Синевирська Поляна, Дубове, Рагово та інших місцевостей, перші сім’ї такі як Данча, Попадинець, Мізун, Шпілька та інші. Прибули спочатку чоловіки, а потім їх сім’ї. Початок був важким, вони займалися лісорубством, побудували помешкання жили і живуть тут у злагоді з румунами. Треба уточнити, що у нинішні часи велика частина молоді села Кричово і не лише покидає села у пошуку роботи у інших місцевосятх або навіть закордоном. Але вони не забувають про своє рідне село і повертаються додому на важливі свята, такі як храмове свято села, святого Архангела Михаїла.

  • Дні української культури у селі Кричово

    Дні української культури у селі Кричово

    У місцевості Кричово Тіміського повіту, де проживає невелика українська громада, нещодавно в Будинку культури села, відбулися Дні української культури. Цього ж дня парафіяни православної церкви Святого Архангела Михаїла відсвяткували храмове свято. З нагоди цього традиційного свята, дочки та сини села повертаються додому, де зустрічаються із родиною, гостями та знайомими і разом згадують стародавні українські звичаї, українські пісні й танці. Організатори культурної події були СУР та сурівська організація села Кричово, керівником якої є Михайло Шпілька.


    Учителька Анна Берегій була присутня на цій культурній події та поділилася з нами своїми враженнями: Відкрив свято заступник сурівської організації Тіміського повіту вчитель Іван Кімпан. Після вітальних слів, промов, почалася артистична програма. В цьому заході взяли участь майже всі художні колективи Тіміського повіту. Вперше на сцені виступила вокальна група дівчат Цвітна поляна села Кричово, які виконали українські пісні, потім виступили учні школи села Щука, одягнуті у гарних українських народних костюмах, гурт Молоді дубки з села Драгомірешть. Після них виступив художні колективи Барвінок, Кедровина з села Велика П’етроаса, гурт Смерічка села Варіяш з українським танцем, потім інструментальний гурт Реметянка з села Малі Ремети та Тріо Реметянка до складу якого входять мати, батько та донька, які грають на різних інструментах та які здобули популярності не лише у Банатах а і по всій Румунії. Всі художні колективи зачарували глядачів своїми виступами. Глядачі мали можливість слухати народні пісні, марамориські коломийки, бачити українські танці, що принесло їм великої радості. Зокрема люди похилого віку, згадували про свою молодість, про давні українські пісні, яких вони колись співали. Лунала українська пісня, художні колективи передали красоту української пісні і танців, які найкраще звучать на селі, там де вони народилися. За їх виступ всі художні колективи були поздоровлені та отримали дипломи з боку Союзу українців Румунії, а від публіки щирі оплески. Панувала приємна атмосфера та велика радість.


    Слід уточнити, що перші українці в Банати приїхали із Закарпаття і Галичини на початку 20-го століття, а за ними слідувала друга хвиля українських переселенців, що приїхали з півночі Румунії, зокрема з Мараморощини та Буковини, а після Революції в Румунії 1989-го року, теж з північних зон Румунії, з гірських околиць, пересилились українці, які тут могли закупити землю з цілим господарством від німців, які емігрували в Німеччину.


    У селі Кричово живуть нащадки українців, які прибули із Закарпаття, деталі подає пані Анна Берегій: Починаючи 1906 роком аж до 1908 року коли відбувся процес переселення українців із Закарпаття, до Банат прибули з різних місцевостях з України таких як Міжгі́р’я, Синевирська Поляна, Дубове, Рагово та інших місцевостей, перші сім’ї такі як Данча, Попадинець, Мізун, Шпілька та інші. Прибули спочатку чоловіки, а потім їх сім’ї. Початок був важким, вони займалися лісорубством, побудували помешкання жили і живуть тут у злагоді з румунами. Треба уточнити, що у нинішні часи велика частина молоді села Кричово і не лише покидає села у пошуку роботи у інших місцевосятх або навіть закордоном. Але вони не забувають про своє рідне село і повертаються додому на важливі свята, такі як храмове свято села, святого Архангела Михаїла.