Tag: свято

22 листопада у Культурно-інформаційному центрі у складі Посольства України в Румунії був відзначений День Гідності та Свободи.
Організаторами виступили Посольство України в Румунії та Бухарестська
організація Союзу українців Румунії. Взяли участь у заході представники Посольства
України в Румунії, Союзу українців Румунії, громадськості, ЗМІ та культурних кіл, студенти українського відділення Бухарестського
університету, а також делегація Світового конгресу українців.

У своєму вітальному слові Посол України в Румунії Олександр Баньков ствердив: Я хочу сказати пару
слів про відзначення Дня гідності та Свободи. Я впевнений, що не помиляюсь якщо
скажу, що є тут в залі люди, які були на Майдані 2004 му і у 2013- му та 2014-му
роках. Для всіх нас напевно це дуже важливі віхи в історії української держави.
Наші предки здобували свободу виборювали незалежність і почуття поваги до
власної гідності роками, століттями навіть. І зараз так само як і багато
років тому, наша молодь, люди, чоловіки і жінки, воєнні продовжують зі
зброєю в руках захищати нашу державу і здобувати свободу для всіх нас і
відстоювати нашу гідність, наше право називатися українцями, говорити
українською мовою, думати українською мовою і почувати себе господарями власної
землі. Я хочу подякувати всім вам українцям, хто в душі зберігає цей
український дух, хто пам’ятає про те звідки ми є, хто ми такі, навчає своїх
дітей тому ким вони мають бути, і що значить любити Україну по справжньому. Це
насправді гідно і це насправді свобода мати можливість думати тією мовою, якою
ти хочеш, говорити тією мовою, якою ти хочеш. Тому хочу щиро всіх вас привітати
зі святом, хоча можливо події від 2004 року, 2013-2014 років, революційні події
вони звичайно є і сумними але я краще хочу думати про ту користь, яку ця революція принесла. Вона дійсно змінила свідомість, вона дійсно дозволила
українській нації сформуватися як єдиному цілому. Тому ще раз всіх вітаю з Днем Гідності та Свободи.

Президент Світового конгресу українців Євген Чолій, який перебував у Румунії з робочим візитом на запрошення Союзу українців Румунії звернувся
також до присутніх: Я думаю, що цей День гідності, який ми відзначаємо є дуже
важливий момент в історії українського народу. Український народ під час
Революції гідності показав величезний героїзм, силу, відвагу, єдність. Я думаю,
що під час тої революції український народ показав, що ніхто, жоден
авторитарний, корумпований режим не буде провадити українським народом. І український
народ також зробив остаточне рішення, що буде йти у сторону Європи та ніколи не
повертати до радянських часів. Я думаю, що ці зусилля, цей героїзм, цю жертовність, український народ продемонстрував в цей час з підтримкою
української діаспори, яка також в той же час відбувала Євромайдани революції гідності у
42-х країнах світу. І ми спільно показали як український народ в Україні та в діаспорі з’єднуються до одної спільної мети до чого ми є спосібними. Ця революція
не була на марно, не загинуло на марно Небесна Сотня. Українському народу
вдалося позбутися авторитарного і корумпованого режиму і жити гідно у новій
теперішній Україні. Цього року наше бажання йти вперед в Європу зазнало багато
успіху, оскільки була остаточно ратифікована Угода про асоціацію між ЄС та Україною,
цього Україна одержала безвізовий режим, українці можуть подорожувати до
країн Шенгену. Це є великі зміни. Україна міняється і реформується, можливо не все у такому темпі як би ми хотіли, можливо не все так як би ми
хотіли, але Україна значно міняється.

У своєму виступі депутат Парламенту Румунії від
української національної меншини, Голова Союзу українців Румунії Микола Мирослав Петрецький зазначив: У першу чергу хочу привітати і поздоровити вас з Днем
гідності та свободи. Це важливе свято, яке святкують не тільки
українці з України, а ми бачимо, що й українці по всьому світі, де б вони не були. Я хочу підкреслити й роль СуР-у, я маю на увазі організацію різних культурних заходів в Румунії,
як наприклад, захід, який ми сьогодні разом із Посольством України в Румунії проводимо. Я хочу
підкреслити також зусилля, які докладає голова Бухарестської організації СуР-у Ярослава
Колотило. Хочу вас запевнити в тому, що все що залежить від нас ми надалі будемо робити для
того, щоб підтримати Україну, для того, щоб вона залишилась і надалі цілісною і
вірити у ті ідеали, за які померло так багато невинних людей. Ми постійно підтримуємо шлях
України до Європи.

Голова Бухарестської філії СУР Ярослава Колотило сказала: Я хочу поздоровити вас з Днем гідності й свободи. Це свято об’єднає дві події Помаранчеву революції під час якої не текла кров та Євромайдан, що приніс стільки горя, стільки
смерті, але в той же час було щось таке величне, за що ми українці в Румунії
були горді за Україну. І ми завжди хочемо бути такими гордими і бачити, що
українці знають за, що борються і вимагають те, що кожна країна мала би
вимагати: приєднання до цивілізації, до Європи, до вільного світу.

Захід присвячений відзначенню Дня Гідності та Свободи продовжився виставою артистів Львівського християнського
театру «ЕММАНУЇЛ».

22 листопада у Культурно-інформаційному центрі у складі Посольства України в Румунії був відзначений День Гідності та Свободи.
Організаторами виступили Посольство України в Румунії та Бухарестська
організація Союзу українців Румунії. Взяли участь у заході представники Посольства
України в Румунії, Союзу українців Румунії, громадськості, ЗМІ та культурних кіл, студенти українського відділення Бухарестського
університету, а також делегація Світового конгресу українців.

У своєму вітальному слові Посол України в Румунії Олександр Баньков ствердив: Я хочу сказати пару
слів про відзначення Дня гідності та Свободи. Я впевнений, що не помиляюсь якщо
скажу, що є тут в залі люди, які були на Майдані 2004 му і у 2013- му та 2014-му
роках. Для всіх нас напевно це дуже важливі віхи в історії української держави.
Наші предки здобували свободу виборювали незалежність і почуття поваги до
власної гідності роками, століттями навіть. І зараз так само як і багато
років тому, наша молодь, люди, чоловіки і жінки, воєнні продовжують зі
зброєю в руках захищати нашу державу і здобувати свободу для всіх нас і
відстоювати нашу гідність, наше право називатися українцями, говорити
українською мовою, думати українською мовою і почувати себе господарями власної
землі. Я хочу подякувати всім вам українцям, хто в душі зберігає цей
український дух, хто пам’ятає про те звідки ми є, хто ми такі, навчає своїх
дітей тому ким вони мають бути, і що значить любити Україну по справжньому. Це
насправді гідно і це насправді свобода мати можливість думати тією мовою, якою
ти хочеш, говорити тією мовою, якою ти хочеш. Тому хочу щиро всіх вас привітати
зі святом, хоча можливо події від 2004 року, 2013-2014 років, революційні події
вони звичайно є і сумними але я краще хочу думати про ту користь, яку ця революція принесла. Вона дійсно змінила свідомість, вона дійсно дозволила
українській нації сформуватися як єдиному цілому. Тому ще раз всіх вітаю з Днем Гідності та Свободи.

Президент Світового конгресу українців Євген Чолій, який перебував у Румунії з робочим візитом на запрошення Союзу українців Румунії звернувся
також до присутніх: Я думаю, що цей День гідності, який ми відзначаємо є дуже
важливий момент в історії українського народу. Український народ під час
Революції гідності показав величезний героїзм, силу, відвагу, єдність. Я думаю,
що під час тої революції український народ показав, що ніхто, жоден
авторитарний, корумпований режим не буде провадити українським народом. І український
народ також зробив остаточне рішення, що буде йти у сторону Європи та ніколи не
повертати до радянських часів. Я думаю, що ці зусилля, цей героїзм, цю жертовність, український народ продемонстрував в цей час з підтримкою
української діаспори, яка також в той же час відбувала Євромайдани революції гідності у
42-х країнах світу. І ми спільно показали як український народ в Україні та в діаспорі з’єднуються до одної спільної мети до чого ми є спосібними. Ця революція
не була на марно, не загинуло на марно Небесна Сотня. Українському народу
вдалося позбутися авторитарного і корумпованого режиму і жити гідно у новій
теперішній Україні. Цього року наше бажання йти вперед в Європу зазнало багато
успіху, оскільки була остаточно ратифікована Угода про асоціацію між ЄС та Україною,
цього Україна одержала безвізовий режим, українці можуть подорожувати до
країн Шенгену. Це є великі зміни. Україна міняється і реформується, можливо не все у такому темпі як би ми хотіли, можливо не все так як би ми
хотіли, але Україна значно міняється.

У своєму виступі депутат Парламенту Румунії від
української національної меншини, Голова Союзу українців Румунії Микола Мирослав Петрецький зазначив: У першу чергу хочу привітати і поздоровити вас з Днем
гідності та свободи. Це важливе свято, яке святкують не тільки
українці з України, а ми бачимо, що й українці по всьому світі, де б вони не були. Я хочу підкреслити й роль СуР-у, я маю на увазі організацію різних культурних заходів в Румунії,
як наприклад, захід, який ми сьогодні разом із Посольством України в Румунії проводимо. Я хочу
підкреслити також зусилля, які докладає голова Бухарестської організації СуР-у Ярослава
Колотило. Хочу вас запевнити в тому, що все що залежить від нас ми надалі будемо робити для
того, щоб підтримати Україну, для того, щоб вона залишилась і надалі цілісною і
вірити у ті ідеали, за які померло так багато невинних людей. Ми постійно підтримуємо шлях
України до Європи.

Голова Бухарестської філії СУР Ярослава Колотило сказала: Я хочу поздоровити вас з Днем гідності й свободи. Це свято об’єднає дві події Помаранчеву революції під час якої не текла кров та Євромайдан, що приніс стільки горя, стільки
смерті, але в той же час було щось таке величне, за що ми українці в Румунії
були горді за Україну. І ми завжди хочемо бути такими гордими і бачити, що
українці знають за, що борються і вимагають те, що кожна країна мала би
вимагати: приєднання до цивілізації, до Європи, до вільного світу.

Захід присвячений відзначенню Дня Гідності та Свободи продовжився виставою артистів Львівського християнського
театру «ЕММАНУЇЛ».

Керівники клузького осередку завжди були чутливими до потреб українців
звідусюди і не дивно, що 28 жовтня цього року пройшла зустріч присвячена
145-тій річниці від дня народження цього велетня української нації. ЇЇ було
організовано за фінансової підтримки місцевої повітової організації Союзу
Українців Румунії на кафедрі іноземних мов, відділ української мови і
літератури при Клузькому
Університеті імені Бабеша-Бойоя.

Перша доповідь на
румунській мові на тему: «Богдан Лепкий – одна з видатних постатей в
українському літературному процесі першої половини ХХ століття» зачитав Чіпріан
Михайло Лушкан. В хронологічному порядку говорилося про навчання і формування
особистості Лепкого, його творчі початки і звершення, на які вплинуло особисте
знайомство з такими постатями як І. Франко, М. Коцюбинський, А. Чайковський,
О. Кобилянська та інші, а також багаторічна дружба з В.Стефаником. Надзвичайна
працьовитість і працездатність Богдана Лепкого та його грандіозні доробки
вражають. Загалом творча спадщина письменника складає «понад 80 власних книг, у
т.ч. цикл романів Мазепа, повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів
та поем, а також переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного та
мистецького спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах,
альманахах, календарях, збірниках. Він – упорядник і видавець 62 томів творів української
класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями.» Бібліографія
творів Богдана Лепкого становить до тисячі позицій. За обсягом літературної
спадщини Б.Лепкий поступається хіба тільки своєму учителеві Іванові Франку.

Твори його відзначалися великою досконалістю. Їх
переклали на польську, російську, чеську, німецьку, угорську, сербську і інші.
Таким чином європейський читач ознайомлювався з українською культурою і
літературою. З цією ж метою Лепкий видавав книги українських письменників
(Т.Шевченка, Ю.Федьковича, І.Франка, М.Коцюбинського) польською та німецькою
мовами, виступав з численними доповідями, писав огляди. Крім того він написав
ґрунтовне дослідження про Великого Кобзаря і видав понад 20-ть томів
української класичної літератури, перекладав твори російських, польських,
німецьких, англомовних і скандинавських письменників. Його перу належать
«Начерк історії української літератури», дослідження творчості одних з
найцікавіших постатей української культури (І.Котляревського, Т.Шевченка, Марка
Вовчка, І.Франка і ін.), які ставлять його «на одне з чільних місць в
українському літературознавстві першої половини ХХ ст.» Вважається, що творчість письменника протягом
десятиліть посідала одне з провідних місць у розвитку української літератури на
західноукраїнських землях.

У другій роботі «Сучасність творчості
Богдана Лепкого» студентка Марта-Сара Деак підкреслила, що для нащадків
найбільш вагомими насамперед є плоди його літературної творчості, які можна
вважати «прикладами і натхненням у розвитку літератури». Вона вважає, що
моральні цінності закладені у поезії Б.Лепкого, переконують у можливості
побороти «тенденцію деградації». Його твори надають можливість «знайти себе» і
мають найбільші шанси «стати світлом по дорозі у майбутнє.» Бо поетичні твори
Лепкого прості, гарні і ліричні. Критики відзначають їх ніжність, легкість і
прозорість. Поезія Богдана Лепкого є дзеркалом його правдивої, чистої і щирої
душі. Сам Б. Лепкий вважав: «Зі щирості родяться великі твори. Що нещире, в’яне
і пропадає, як паперові квіти в сльоту». Декілька таких творів зачитали члени
молодіжного театру-аматор «Жар птиця» та
студенти на нашїй зустрічі.

Доповідач згадала вірш
Журавлі (Видиш, брате мій), написаний 1910 року, до якого музику написав
Лев Лепкий ( молодший брат). Цей твір став і залишається широко відомою піснею.
«Автор вказує на те, що дорога на чужину і для птахів, і для людей важка та
небезпечна, не завжди успішна. Вдома всі почувають себе найкраще.» – зазначила
доповідач. У відльоті птахів найчастіше ми вбачаємо виїзд людей за кордон -
явище таке часте і в наші дні. Організатори надали нам можливість прослухати
цей чудовий твір у виконанні неперевершеної Квітки Цісик. До речі, на музику
покладено й багато інших творів Богдана Лепкого («Час рікою тече», «Кладочка»,
«Отсе тая червона калина» або «В очах твоїх я небо бачу», яку виконує відомий
гурт «Океан Ельзи» та інші).

Критики зазначають, що проза Б.Лепкого дуже
співзвучна з поезією – також лірична, настроєва. У них знаходимо відгук на всі
явища й події народного життя. Там зображене переважно життя селянства та,
добре відоме авторові, поміське середовище. Його праці відзначаються
«надзвичайною зворушливістю та сумовитістю», як і життя рідного народу, як і
доля України. Українцям теж довелося зазнати царського й цісарського гніту,
трагедій Першої світової війни, «ходіння по муках» під час громадянської війни,
голоду, сталінських репресій у Радянській Україні. То й не дивно, що в
незалежності від жанру творів Лепкого – роман чи повість чи оповідання, – його
проза переповнена ностальгією, тугою та сумом. В той же час його прозу визнають
«надзвичайно ліричною», «розмаїтою та новаторською», «своєрідним явищем в
українській літературі того часу».

Про все це йшла мова в
рефераті пані доктора-лектора М.Гербіль «Жанрова та стилістична різноманітність
прози Богдана Лепкого». Вона також надала приклади загальновживаних
фразеологізмів, зворотів, метафор та інших притаманних Лепкому стилістичних
засобів, які забезпечили його творам популярності та збагатили українську
літературну мову. Особливе місце у прозовому доробку Лепкого займають історичні
повісті, яких він
написав чимало. Його історичні твори
спираються на глибоке вивчення історичних джерел, пам’яток давньоруської
писемності. Для прикладу: його перекладові Слова о полку Ігоревім польською
та українською мовами передувала кропітка дослідницька робота, яка згодом
відбилася в окремих художніх творах (циклі Слідами Ігоря, оповіданні
Каяла). Найвідомішою роботою є цикл романів «Мазепа» в якій Лепкий «якнайдостовірніше
розгадав думи великого гетьмана, який, жертвуючи всіма вигодами, почестями і
статками своїми, піднявся на порятунок України, яка гинула від царського
свавілля.»

За творами Богдана Сильвестровича можна учитися
справжньої любові до рідного краю, вони підносять національну свідомість.
Створені Лепким яскраві постаті стають зразками для сьогоднішнього покоління,
«…зразками служіння Україні і здатності підпорядкувати особисті інтереси й
прагнення високій національній ідеї». Та особисто мені найбільше імпонує
особистий приклад Лепкого, який більшість свого життя прожив за кордоном та
ніколи не перестав любити Україну і її народ. Він не просто вивчаві писав про її минуле чи сучасність. Він зробив все
посильне для того, щоб змінити долю своєї Батьківщини, допомагаючи матеріально
та спрямовуючи духовно її громадян. А це – найкращий виявив патріотизму. Саме
такі люди вартують національної пошани і пам’яті. Давайте не забувати цього!!! (Автор: Ольга Сенишин)

У Бухарестському концертному залі Даллес. 5 вересня, відбувся урочистий захід, присвячений 26-й річниці незалежності України, організований Бухарестською філією Союзу українців Румунії спільно з Посольством України в Румунії. Взяли участь у цьому заході українці та румуни Бухареста, представники нацменшин, Союзу українців Румунії, Посольства України, гості з Чернівців та Ужгорода, представники Міністерства культури Румунії.

З вітальним словом до гостей заходу звернувся радник-посланник Посольства України Євген Левицький, який зазначив:Важко дається Україні незалежність. До 2013 року всі казали, що Україна отримала в подарунок незалежність. Сьогодні, тим, хто народились в день незалежності 26 років. Вони зі зброєю в руках відвойовують і бережуть незалежність України. Незважаючи на тяжкі часи, на війну, яку веде Росія проти України, в Україні йдуть зміни, реформи, підвищуються соцстандарти. Я хотів би передати вами найщиріші побажання і вітання з сьогоднішнім святом від нашого посла Олександра Банькова, який знаходиться з робочою поїздкою на Мараморощині, Сату-Маре та Сучаві. Найщиріші побажання всім вам. Побажання зберегти нашу мову і культуру.

Виступаючи перед присутніми Голова спілки письменників Закарпатської області Василь Густій наголосив: Я і мій колега Петро Ходанич надзвичайно задоволені цим прекрасним дійством. У ньому стільки тепла, стільки любові, щирості і доброти, що ми всі з вами приречені на щасливе майбутнє. Тому, що ці зерна доброти людської проростуть у наших наймолодших учасників і відобразяться великою любов’ю до України, до нашої духовності, до всіх наших скарбів, які єднають нас. Я щиро вдячний пані Ярославі Колотило, яка запросила нас на це прекрасне свято. І користуючись цією нагодою, я хочу передати щире вітання від усіх письменників Закарпаття. Передаю також вітання від нашого голови Михайло Сидоржевського та всіх письменників України. Наша дружба, наше спілкування мають глибокі коріння.

Дуже приємно, що нам вдалось сьогодні зібратися і провести таке гарне свято. Радіємо, що ми могли відзначити День незалежності України тут у Бухаресті, де вже стало традицією, від якогось часу, щоб не тільки Посольство відзначало це свято, а й ми всі разом з Посольством. Сьогодні був такий гарний урочистий концерт. Були гості з Румунії та України, які зачарували публіку. Ті, що не прийшли можуть пожаліти, тому що був дуже гарний концерт. І гості з Чернівців, і наші серетські танцюристи і співаки гарно представились. Похвалюсь, що й наш колектив Зоря справився– зазначила Голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії Ярослава Колотило.

Урочистий захід продовжився святковим концертом, в якому взяли участь Чернівецький дует «Скриня» у складі заслужених артистів України Марії і Володимира Лобураки, фольклорний ансамбль «Коломийка» з повіту Сучава та гурт Зоря з м. Бухарест.

Червнева міні-відпустка

1 червня, у Міжнародний день захисту дітей, почалася п’ятиденна
міні-відпустка до 5 червня, коли в Румунії святкують День Святої Трійці. Цього
року вперше румуни мали вихідний на 1 червня – День захисту дітей, після того минулого
року парламентарії оголосили цей день неробочим, аби надати батькам можливість
провести його зі своїми дітьми. У Бухаресті та інших містах країни були
організовані спеціальні дитячі заходи,
конкурси, виставки, концерти та вистави. У четвер столичний зоопарк зробив
вільним вхід для всіх дітлахів, свої двері відкрили Національний музей
Котрочень та румунське телебачення.
Національний оркестр Румунського радіо провів для дітей, та їх батьків і дідусів сюрприз-концерт в концертному
залі радіо, де юні глядачі змогли вийти на сцену до музикантів. У місті Сібіу
(центр країни) актори Малого театру представили вистави для дітей, а музей просто
неба в Думбрава Сібіулуй організував Національний ярмарок іграшок. На ці
міні-канікули румунські чорноморські курорти очікують до 50 тис. туристів. Інші
кілька тисяч проведуть ці вихідні на гірських курортах в долині річки Прахова, де мають
різні можливості відпочинку, включаючи походи по гірських стежках, екскурсії на
позашляховиках, прогулянки на квадроциклах, барбекю-пікніки тощо. Понад 25
тисяч поліцейських забезпечуватимуть в ці дні громадський порядок, адже у цей період буде організовано близько 1000
великих громадських заходів, тому особливу увагу буде приділено багатолюдним
заходам. Протягом цієї міні-відпустки буде залучено додатковий персонал
прикордонної служби, оскільки очікується зростання потоку румунських туристів,
які проведуть ці дні за кордоном, зокрема в сусідніх Угорщині та Болгарії.

Несподівана відставка в Союзі «Рятуйте
Румунію»

Нікушор Дан, лідер опозиційного
Союзу «Рятуйте Румунію» (СРР) і третьої за розміром політичної сили в
парламенті у четвер подав у відставку. Центральний
керівний орган партії, яку Дан заснував у 2016 році, оголосив про проведення позачергового з’їзду, на якому буде обраний новий лідер СРР. Тимчасово виконуючим обов’язки голови
партії став керівник Клузкої філії Елек
Левенте, заступник голови, який отримав найбільшу кількість голосів на конгресі
СРР минулого місяця. Нікушор Дан подав у відставку після того, як Національне
бюро партії вирішило виступити проти ініціативи про внесення змін до Конституції
щодо визначення сім’ї як союзу чоловіка та жінки. Законопроект про внесення
відповідних змін до Основного закону вже був прийнятий Палатою депутатів і, в разі його
схвалення Сенатом, румуни мають висловитися з цього питання на всенародному референдумі.
Внесення змін до Конституції є результатом ініціативи трьох мільйонів громадян Румунії.
В даний час Основний закон передбачає, що сім’я створюється шляхом вільного
шлюбу між подружжям.

Палата депутатів розглядає Закон про єдину тарифну
сітку оплати праці бюджетників

Комітет з трудового права Палати депутатів на цьому тижні схвалив проект
закону Про єдину тарифну сітку оплати праці бюджетників, який наступного
тижня має бути включений до порядку денного сесії нижньої палати румунського
парламенту. Законопроект підтримують
правлячі Соціал-демократична партія й Альянс лібералів і демократів, а також Демократичний
союз угорців Румунії, в той час як опозиційні Націонал-ліберальна партія, Союз
Рятуйте Румунію і Партія Народний рух піддали його
гострій критиці, зокрема через непередбачені наслідки для бюджету і відсутність
інформації про джерела фінансування збільшення заробітної плати. Кілька сотень членів профспілок органів
місцевого самоврядування Румунії провели цими днями новий мітинг протесту проти
низки положень відповідного законопроекту.

Страйк
авіадиспетчерів

Повітряний
рух над територією Румунії нормалізувався після перебоїв у вівторок вранці,
викликаних чотиригодинним страйком авіадиспетчерів. Теж у вівторок Трибунал
Бухареста визнав законним страйк авіадиспетчерів, але останні вирішили
тимчасово припинити акцію протесту. Вони попередили, що провал переговорів
довкола нового колективного договору може привести до відновлення страйку в
будь-який момент. Авіадиспетчери незадоволені і відкладенням процесу заміщення
вакантних посад. Міністр транспорту Резван Кук відхилив заяви протестувальників
про ризик банкрутства управління ROMATSA, яке має монополію на обслуговування
повітряного руху, й оголосив про існування нової стратегії його розвитку. Близько
трьох тисяч літаків щодня перетинають
повітряний простір Румунії і, відповідно до закону, авіадиспетчери
зобов’язані, у разі оголошення страйку, обслуговувати щонайменше третину
польотів. 12 травня вони провели двогодинний попереджувальний страйк.

Візит
британського принца до Румунії

Спадкоємець британської корони, принц Чарльз на цьому тижні знову відвідав Румунію. У понеділок він отримав звання Почесного доктора Університету ім. Бабеша-Бояя в м. Клуж-Напока, за вагомий внесок у збереження культурної спадщини, традицій і природного розмаїття Румунії. Потім принц Чарльз відвідав трансильванське село Віскрі, занесене до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, де зустрівся з експертами в галузі лісівництва і місцевими дрібними фермерами. Фонд Принца Уельського в Румунії незабаром запустить новий проект підтримки фермерів в гірських районах, зокрема щодо розвитку та реалізації їхньої продукції на нових ринках в Румунії і за кордоном. Принц Чарльз відвідав також три середньовічні церкви в Брашовському повіті: Дреушень, Гомород і Меркяша, побудовані трансільванськими саксами на початку ХІІІ-го сторіччя в романському стилі. Спадкоємець британської корони проявив глибокий інтерес до Румунії, яку він відвідав кілька разів в останні 20 років.

Ще з другої половини ХІХ-го
століття, коли в Європі тривав процес утвердження національної ідентичності,
тодішня історіографія визначала Румунію як «країну, оточену румунами». А
півтора століття по тому ситуація принципово не відрізняється. Більше двох
мільйонів етнічних румунів проживають в сусідній Молдові і ще майже півмільйона
в Україні, на колишніх східних румунських територіях, анексованих, після
ультиматуму в 1940 році, сталінською Москвою.

Водночас, за неофіційними
оцінками, що не завжди відповідають даним офіційних переписів, сотні тисяч румунів
проживають в сусідніх країнах: Сербії, Болгарії, Угорщині. На Балканському
півострові також меiкають арумуни, меглено-румуни та істрорумуни, які за
твердженнями лінгвістів говорять діалектами румунської мови.

Крім цих історичних
громад, яким близько двох тисяч років, є також численна румунська діаспора, від
Канади і Сполучених Штатів Америки до Іспанії та Італії. Незалежно від того чи складається з колишніх атикомуністичних борців, які емігрували на захід, або про все більш численних молодих та дуже молодих
людей, які, особливо в останнє десятиліття, виїхали за кордон в пошуку більш
високооплачуваної роботи та кращого життя, румунська діаспора налічує сьогодні
близько чотирьох мільйонів осіб.

У 2015 році офіційний Бухарест вирішив відзначити своїх земляків, яких доля
розпорошила по всьому світу, оголосивши останню неділю травня Днем румунів
звідусіль. Закордонні румуни мають підтримувати один одного і брати участь в процесі
прийняття рішень, що впливають на їхнє життя, – заявив президент Клаус Йоханніс
заяві поширеній цієї нагоди. Він зазначив, що найкращим способом, в який
держава може визнати їх внесок є вірно служити їм. Президент нагадав, що був
досягнутий певний прогрес в цьому сенсі, шляхом надання консульських послуг в
онлайн-режимі, спрощення процедури визнання дипломів, заохочення їх повернення на
Батьківщину створюючи належні умови для підприємництва, але, – додав глава держави,
Бухаресту належить ще багато чого зробити.

Міністр у справах румунів звідусіль Андрея Пестирнак каже, в свою чергу, що
існування шкіл з румунською мовою викладання в країнах проживання румунів в усьому світі та
їх оснащення навчальними матеріалами або поліпшення книжкового фонду є необхідними умовами для збереження мовної
самобутності румунських громад. З іншого боку, міністр освіти Павел Нестасе
попереджає, що останнім часом, через глобальну економічну кризу, багато сімей
повернулися до Румунії, де стикалися з проблемою інтеграції їхніх дітей,
народжених або які виросли за кордон. Він сказав, що Бухарест поставив в
розпорядження закордонних румунів 5879 місць у вищих навчальних закладах і 1.800 – в середніх навчальних закладах, що фінансуються з державного бюджету.

Так само румунська влада підтримує налагодження партнерських відносин між
вищими навчальними закладами Румунії та країн, де проживають численні румунські
громади, а також відкриття лекторатів румунської мови за кордоном.

У Клужі урочистості
присвячені Міжнародному дню рідної мови відбулися 25
лютого за підтримкою Союзу Українців Румунії, організовані відділом української
мови та літератури при Клузькому Університеті імені Бабеша – Бойоя. Як і в
попередні роки в першу чергу зазвучали гімни Румунії та України у виконанні
хору при місцевій повітовій організації СУР-у. Далі у вступному слові пан
доктор-лектор І.Гербіль розповів про започаткування цієї події ЮНЕСКО у 1999
році. Її головна мета -
сприяння мовній і культурній різноманітності світу; стимулювання вивчення
іноземних мов населенням різних країн; зближення культур і їх активну
взаємодію.

Тема рідної мови є
надзвичайно актуальною для нас, українців. Вона була, є і буде злободенною у
всі часи. А тому не дивно що це молоде свято швидко стали шанувати повсюдно.
Цього року його відзначили щонайменше у 15-ьох осередках українціву Румунії.

Перше слово на нашій
зустрічі було надане панові заміснику декана філологічного факультету,
професору Д.-І.Кіра, який зачитав цікаву роботу: «Статус «старих рідних мов» на
Британських островах». Йшлося про рідні мови у Шотландії та Уельсі -
походження, поширення та рівень їх сучасного вжитку місцевим населенням,
проблеми популяризації та фактори, які загострюють загрозу їх зникнення. Було
також зазначено існування спеціалістів, які вважають зменшення мов на планеті
шляхом до створення однорідного і процвітаючого суспільства. Та, на думку
автора, це шлях до більш убогого, духовно збіднілого майбутнього.

Про рідну мову як
фундаменту особистості, про потребу і обов’язок носіїв мови у її адекватному
вивченні, а також про вагомість досконалого володіння рідною, говорила пані
доктор-лектор К.Балош у своїй доповіді: «Що означає для нас рідна мова?». Пані
директор відділу слов’янських мов цього разу звернула особливу увагу на
актуальну проблему безграмотності в інтернет-просторі.Ми настільки переймаємось потребою передачі
інформації, що приділяємо занадто мало уваги текстові та його правильному
граматичному оформленню. Не треба забувати, що відчуття мови, використання її
певного лексичного запасу та граматики свідчить, в першу чергу, про загальну
культуру людини. Автор завершила надзвичайно поетичним і особистим зізнанням: «Рідна мова – це консервативна сила; зв’язок
між століттями, родинами і націями. Це – радість, воля і відповідальність
одночасно… Це – чудо, яке не можна пояснити…Це – батьки, сусіди; краєвиди
мого дитинства… Це – лекції під час навчання…, всі прочитані книжки..,
прослухані мелодії… Це – моя сім’я у широкому значення цього слова. Це -
друзі зі школи та з університету, колишнє і теперішнє. Це все – то рідна мова
для мене».

Більш сфокусованою на
саме українській мові як рідній, була остання доповідь на тему: «Рідна мова -
генетичний код нації», зачитана першокурсником Петром Панчиком. Тут було
згадано про коріння української мови, її класифікацію у родині слов’янських
мов; зародження і роль писемності та літератури для розвитку мови,освіти, культури і нації. Було
наголошено, що крім комунікативної функції мова виконує і інші, не менш
важливі: мислеоформлюючу, пізнавальну, емоційну, виражальну тощо. Вона до того
ж має не абияке значення у консолідації суспільства, формування нації і
зміцнення держави.

Для кожного народу, кожної особи найближчою і
найдорожчою є його рідна мова.Українська входить до 20-ти найпоширеніших мов світу.
I.I.Срезневський ще 1834 року писав, що ця мова є «однією з найбагатших мов
слов’янських», що вона «багатством слів не поступається чеській, мальовничістю
– польській, приємністю – сербській». Як відомо 1934
року в Парижі нашу мову визнали однією з наймелодійніших у світі. Сучасна
українська мова є однією з найбагатших мов світу.Іншомовні дослідники постійно підкреслюють
милозвучність і лексичне багатство української мови, найчастіше зіставляючи її
із італійською. Все це – заслуга видатних українських
творців, перекладачів, видавців. Ми б ще згадали і тих в більшості безіменних,
які не дивлячись на заборони, переслідування, поневолення і жорстокі репресії
протягом століть продовжували жити, розмовляти, думати українською. А головне -
зуміли передати зерно любові і шани до неї наступним поколінням.

У рамках свята студенти
декламували найкращі зразки поезій про рідну мову, заспівали українських пісень
та виконали традиційний для Мараморщини танець під акомпанімент
студентів-першокурсників. Правдивою перлиною став гумористичний уривок у
виконанні Серьожи-Іоанна Гріня, Григорія Лівіу Романюка та Сари-Марти Деак.
Саме через цей виступ захід став одним з найяскравіших, найбільш веселих і пам’ятних. Тема
використання державної мови серед сучасних політичних вершків України дала
можливість учасникам вистави розкрити на максимум свою акторську майстерність.
В той же час організаторам вдалося звернути увагу на ряд найболючіших проблем
саме українського мовного простору – русифікація, суржик, забруднення
нелецензійною лексикою мови носіїв практично всіх соціальних прошарків.

Ні для кого не секрет,
що українська мова перебуває в досить складному становищі, зовсім відмінному
від становища інших європейських мов. Ніде ж в центрі Європи не ставилося
питання чи треба вивчати і
користуватися мовою титульної нації.Та будь-яка мова розвивається разом з народом, зберігає
сліди його діяльності, соціальних чи політичних процесів; бідніє або квітне в
залежності від змін умов, ментальності. Часто говориться в останній час про
збереження і розповсюдження рідної мови, яке «активно служить зміцненню
солідарності і терпимості, розширенню взаєморозуміння і діалогу».

Багато хто впевнений, що вивчаючи свою рідну
мову нація знайде ту самоповагу, яка заставить і інших її поважати. Не тільки
нам помітно, що останнім часом стало престижно розмовляти гарною українською мовою
– тією легкою, співучою,чарівною, ніжною і граціозною.Тією, на якій народ наш сміявся і плакав, на якій
творив і за яку вмирав. (Автор: Ольга Сенишин)

З нагоди Національного Дня Румунії, 1 грудня, відбулися військові паради у багатьох великих містах Румунії. Також мали місце релігійні церемонії, виставки військової техніки, концерти та
інші культурно-мистецькі заходи. Десятки тисяч румунів
скористалися чудовою погодою та вийшли на вулиці,
щоб подивитися паради. Найбіліший військовий парад пройшов у Бухаресті попід
Тріумфальну арку. Взяли участь понад 3000 військовослужбовців і фахівців
Міністерств оборони і
внутрішніх справ та Румунської служби інформації, а також понад 300 одиниць
військової техніки, з яких близько 50 літаків та гелікоптерів, серед
яких багатоцільові
літаки F16. В
урочистому проходженні взяли участь також військовослужбовці з кількох країн
союзників чи партнерів: Великобританії, Італії, Німеччини, Молдови, Польщі,
Словаччини, Іспанії та США.

1-го грудня 1918 року в місті
Алба-Юлія представники румунів з Трансільванії, Крішани, Марамурешу і Банату
прийняли рішення про возз’єднання з Румунією цих історичних румунських
провінцій, які до того входили до складу Австро-Угорської імперії. Цей акт став
завершенням після Першої світової війни, процесу створення єдиної національної
держави шляхом підпорядкування Бухаресту всіх провінцій, в яких румуни складали
більшість населення, котрі раніше входили до складу сусідніх багатонаціональних
імперій. Після Антикомуністичної революції 1989 року 1 грудня було офіційно
оголошено Національним Днем Румунії.

З нагоди Національного дня Румунії, Інститут
румунської культури у співпраці із румунськими дипломатичними місіями організували різні
культурні заходи. Президент
Румунії Клаус Йоханніс привітав всіх румунів з нагоди Національного дня. Глава румунської держави
сказав, що День Великого Возз’єднання є
спонуканням до єдності, солідарності та почуття національної гордості.Він додав, що цей день нагадує нам кожного
року, що
румунський народ має силу виконувати великі ідеали, незважаючи на несприятливі історичні
обставини. Клаус Йоханніс: З цієї нагоди, я хочу передати румунам особистий заклик: не сумнівайтеся у собі та у Румунії, не дозволяйте нікому ставити під
сумнів цінності нашого народу, вірте у ваші сили та вашу велич. Я думаю, що, якщо ми дивимося назад на століття яке минуло, ми маємо чим пишатися та визнати наше становлення як нації.

У свою чергу, прем’єр-міністр Дачіан
Чолош опублікував привітання, в якому він назвав Велике возз’єднання від 1
грудня 1918 року чудом історії, яке здійснилося завдяки людям, які знали як мріяти і втілювати в життя ідеал Возз’єднання. З нагоди Національного Дня, румуни
отримали привітання від Сполучених Штатів Америки та президента Барака Обами.
Вітальне повідомлення надіслано держсекретарем США Джоном Керрі і розміщене на
веб-сайті американського Держдепартаменту. У ньому зазначається, що Стратегічне
партнерство між Сполученими Штатами і Румунією є дуже важливим, а Бухарест є
надійним союзником в НАТО, що в значній мірі сприяє забезпеченню миру і безпеки
в світі.

26 серпня 2016 року у Бухарестському Клубі інженерів відбувся урочистий захід, присвячений відзначенню 25-річчя незалежності України, організований Бухарестською філією Союзу українців Румунії разом з Посольством України в Бухаресті.

Деталі про цю подію подає Ярослава Колотило, голова Бухарестської філії Союзу Українців: Цей захід був передбачений Союзом Українців Румунії, тому що ми українці з Румунії співчуваємо Україні, але і радіємо разом з нею. Ми організували круглий стіл за участю істориків, на якому були висвітлені якраз ці 25 років незалежності України. У круглому столі, у клубі інженерів, взяли участь тимчасово повірений у справах України в Румунії, доктор історичних наук Теофіл Рендюк, румунський історик Йонуц Муту, письменник Міхай Препеліце. Було обговорене питання, що хоча Україна здобула незалежність без проливання крові, у останні роки в Україні проливається кров і це дуже сумно. У своєму виступі Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Теофіл Рендюк поінформував присутніх про історичні етапи розвитку Незалежної Української держави, внутрішню ситуацію в Україні та головні напрями її зовнішньої політики у контексті російської агресії на сході країни та анексії РФ АР Крим, у тому числі щодо недотримання прав людини на території окупованого Кримського півострова. Румунський історик Йонуц Муту, який дуже симпатизує Україні ствердив, що Україна гідно справляється з цими несприятливими умовами, які тривають вже більше двох років. Письменник Міхай Препеліце, який жив, як в Україні, так і в Республіці Молдова та в Румунії, у свою чергу говорив про незалежність України, її страждання, але і щастя, що вона мала нагоду відірватися від Радянського Союзу,

Урочистий захід продовжився святковим концертом, в якому взяли участь народний артист України Мар’ян Гаденко з авторською програмою Моя пісня – моя доля, артистки Тетяна Кисляк та Ірина Макеєва, а також гурт Зоря з міста Бухарест. Ярослава Колотило: Я мала честь відкрити цей урочистий захід. Мар’ян Гаденко виступив з концертом Моя пісня – моя доля. Він приїхав із співачками Тетяною Кисляк та Іриною Макеєвою. У концерті взяли участь також і члени бухарестського гурту Зоря, якого ми знову відродили. Всі користувалися великим успіхом у публіки. Концерт тривав дві години. Він був насичений музикою, приємним почуттям та любові до України. Я бачила в очах людей радість. Ми мали як гості не тільки українців, а й поляків, болгар та представників інших меншин. Були присутні і мої колишні колеги від Міністерства культури. В кінці для всіх присутніх було влаштовано фуршет.

З авторським концертом Моя пісня – моя доля, Мар’ян Гаденко, у супроводі артисток Тетяни Кисляк та Ірини Макеєви, виступав також у місті Лугож – 27 серпня, та у місті Тімішоара – 28 серпня, де вони також користувалися великим успіхом серед українців, які компактно проживають у цих місцевостях. Ярослава Колотило: Наші гості з України поїхали потім до Банат. Мар’ян Гаденко, народний артист України та композитор, дуже прив’язаний до Банат. Його дружба із Банатами почалася до того як Україна мала стати незалежною, майже 26 років тому. Я його тоді впізнала і відтоді ми дуже добре співпрацюємо. До речі, він мені приніс надзвичайну вістку про те, що Президент України Петро Порошенко нагородив мене ювілейною медаллю «25 років незалежності України». Вони виступали у Лугожі, а потім у Тімішоарі, де мало місце і свято посвячення куполу нової української православної церкви. Там відбулося і богослужіння українською мовою, а потім концерт. Я дуже щаслива, що на цей раз прибула команда з українського телебачення UA:Перший, на чолі із Костянтином Іванченком. Вони все знімали та висвітлили і далі будуть висвітлювати. Також була присутня команда від румунського суспільного телебачення. Було дуже гарно, так як має бути таке урочисте дійство присвячене Дню Незалежності України.

26 серпня 2016 року у Бухарестському Клубі інженерів відбувся урочистий захід, присвячений відзначенню 25-річчя незалежності України, організований Бухарестською філією Союзу українців Румунії разом з Посольством України в Бухаресті.

Деталі про цю подію подає Ярослава Колотило, голова Бухарестської філії Союзу Українців: Цей захід був передбачений Союзом Українців Румунії, тому що ми українці з Румунії співчуваємо Україні, але і радіємо разом з нею. Ми організували круглий стіл за участю істориків, на якому були висвітлені якраз ці 25 років незалежності України. У круглому столі, у клубі інженерів, взяли участь тимчасово повірений у справах України в Румунії, доктор історичних наук Теофіл Рендюк, румунський історик Йонуц Муту, письменник Міхай Препеліце. Було обговорене питання, що хоча Україна здобула незалежність без проливання крові, у останні роки в Україні проливається кров і це дуже сумно. У своєму виступі Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Теофіл Рендюк поінформував присутніх про історичні етапи розвитку Незалежної Української держави, внутрішню ситуацію в Україні та головні напрями її зовнішньої політики у контексті російської агресії на сході країни та анексії РФ АР Крим, у тому числі щодо недотримання прав людини на території окупованого Кримського півострова. Румунський історик Йонуц Муту, який дуже симпатизує Україні ствердив, що Україна гідно справляється з цими несприятливими умовами, які тривають вже більше двох років. Письменник Міхай Препеліце, який жив, як в Україні, так і в Республіці Молдова та в Румунії, у свою чергу говорив про незалежність України, її страждання, але і щастя, що вона мала нагоду відірватися від Радянського Союзу,

Урочистий захід продовжився святковим концертом, в якому взяли участь народний артист України Мар’ян Гаденко з авторською програмою Моя пісня – моя доля, артистки Тетяна Кисляк та Ірина Макеєва, а також гурт Зоря з міста Бухарест. Ярослава Колотило: Я мала честь відкрити цей урочистий захід. Мар’ян Гаденко виступив з концертом Моя пісня – моя доля. Він приїхав із співачками Тетяною Кисляк та Іриною Макеєвою. У концерті взяли участь також і члени бухарестського гурту Зоря, якого ми знову відродили. Всі користувалися великим успіхом у публіки. Концерт тривав дві години. Він був насичений музикою, приємним почуттям та любові до України. Я бачила в очах людей радість. Ми мали як гості не тільки українців, а й поляків, болгар та представників інших меншин. Були присутні і мої колишні колеги від Міністерства культури. В кінці для всіх присутніх було влаштовано фуршет.

З авторським концертом Моя пісня – моя доля, Мар’ян Гаденко, у супроводі артисток Тетяни Кисляк та Ірини Макеєви, виступав також у місті Лугож – 27 серпня, та у місті Тімішоара – 28 серпня, де вони також користувалися великим успіхом серед українців, які компактно проживають у цих місцевостях. Ярослава Колотило: Наші гості з України поїхали потім до Банат. Мар’ян Гаденко, народний артист України та композитор, дуже прив’язаний до Банат. Його дружба із Банатами почалася до того як Україна мала стати незалежною, майже 26 років тому. Я його тоді впізнала і відтоді ми дуже добре співпрацюємо. До речі, він мені приніс надзвичайну вістку про те, що Президент України Петро Порошенко нагородив мене ювілейною медаллю «25 років незалежності України». Вони виступали у Лугожі, а потім у Тімішоарі, де мало місце і свято посвячення куполу нової української православної церкви. Там відбулося і богослужіння українською мовою, а потім концерт. Я дуже щаслива, що на цей раз прибула команда з українського телебачення UA:Перший, на чолі із Костянтином Іванченком. Вони все знімали та висвітлили і далі будуть висвітлювати. Також була присутня команда від румунського суспільного телебачення. Було дуже гарно, так як має бути таке урочисте дійство присвячене Дню Незалежності України.

В результаті законодавчої пропозиції, з 2013 року румунська мова відзначається 31 серпня в ім’я тих 28 мільйонів людей зі всього світу які володіють нею. Ініціатори аргументували їхню ініціативу тим, що важливість румунської мови не слід маргіналізувати нинішніми тенденціями до глобалізації, оскільки румунська мова є основою національної ідентичності, особливо важливою для зміцнення сильного і єдиного суспільства. Мова є квіткою етнічної душі румунів, писав національний поет Міхай Емінеску.

Будучи романською мовою, вона займає п’яте місце за кількістю тих, хто її володіє, після іспанської, португальської, французької та італійської. Для 24 мільйонів людей вона є рідною мовою. У Румунії, вона є офіційною мовою та рідною для понад 90% населення. Румунська мова є рідною мовою або нею розмовляють і в Україні, Угорщині, Сербії та Болгарії. Нею володіють і члени етнічних громад румунів з Хорватії, Словенії, Словаччини чи Польщі, а також в діаспорі. Крім того, румунська мова є офіційною мовою в Європейському Союзі з 1 січня 2007 року.

Водночас, румунська мова є однією з п’яти мов, на яких відправляються релігійні служби на Афінській горі. У даний момент існують 50 кафедр румунської мови, культури і цивілізації в 30 країнах Європи, Азії та Америки, а також проект, ініційований Інститутом румунської мови в 2007 році – Курси румунської мови, культури і цивілізації, присвячений румунським учням з Бельгії, Італії та Іспанії, а з 2015 року, з Португалії та Ірландії.

І в Республіці Молдова відзначають сьогодні День румунської мови, яка стала державною мовою в 2013 році. У радянський період, населення було змушене розмовляти так званою молдовською мовою і використовувати кирилицю. Маріана Васілакі від Радіо Кишинів: Свято румунської мови тісно пов’язане з процесами національного відродження в Республіці Молдова кінця 80-х років минулого століття. Насправді, перші права, які вимагали тутешні громадяни в ході мітингів тих років були оголошення румунської мови офіційною мовою та повернення до латинського алфавіту. Ті, хто розпочав кампанію про повернення румунської мови до латинського алфавіту були письменники. За дуже короткий час, демонстрації набули безпрецедентного масштабу. 27 серпня 1989 року в Кишиневі відбулися перші великі національні збори за участю десятків тисяч людей, які потребували затвердження румунської як офіційної мови і перехід до латиниці.

31 серпня 1989 року був прийнятий закон про повернення до латинського алфавіту, і румунська мова набула статусу офіційної мови в Республіці Молдова.