Tag: туризм

Пандемія змусила нас більше часу проводити у
помешканні, найчастіше бо нема куди піти. Проте в умовах коли одні заходи були
скасовані, а інші відкладені на певний час,
традиційні ярмарки знайшли спосіб вижити. Отже, є ярмарки, які перейшли у
віртуальне середовище, наприклад, Національний ярмарок туризму, тоді як інші, як
наприклад Ярмарок «Мерцішор», надалі спокушають своїх шанувальників як і в попередні роки, з дотриманням, однак, низки санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог.

Консультант з питань туризму Траян Бедулеску,
розповів нам про цьогорічний онлайн-ярмарок туризму, наголосивши, що пандемія
змусила нас усвідомити, наскільки важливим є онлайн-сегмент. «Цьогорічний туристичний
ярмарок Румунії, який щойно закінчився, є абсолютною прем’єрою. Це перший туристичний
ярмарок, організований у Румунії на віртуальній платформі, тобто виключно в
Інтернеті. Це було великим викликом для туристичної сфери. Організатори
намагалися зробити цей захід успішним, навіть якщо в ньому брало участь небагато
туристичних агентств. Однак програмне забезпечення платформи було якісним, воно
справді дуже добре відтворювало типову для туристичного ярмарку атмосферу. У
ньому взяли участь як румунські, так і іноземні компанії, брали участь також населені
пункти, туристичні регіони, асоціації, туристичні організації. Я вважаю, що
хоча ми всі сподіваємось, що якнайшвидше зможемо знову зустрітися фізично,
віч-на-віч, а не віртуально, на жаль, пандемія змусила нас провести цей ярмарок
в онлайн режимі. Так само як майже всі ярмарки у світі протягом останнього року,
включаючи Всесвітній туристичний ярмарок у Лондоні, Ярмарок ділового туризму в
Барселоні тощо. Я кажу, що варто було б зберегти певні віртуальні компоненти в
майбутньому, навіть якщо ярмарок проводитиметься в очному форматі. Я би
продовжив інкамінг, популяризацію Румунії. І думаю, що важче запросити всі найбільші
туристичні агенції до Румунії, залучити багато туристичних організацій, але
завдяки онлайн-конференціям та онлайн-заходам це можна вирішити. І крім інкамінгу,
я б також організував більше онлайн-бізнес зустрічей. Я вважаю, що цей
компонент варто зберігати меншою мірою. Я сподіваюся, що Туристичний ярмарок Румунії повернеться до Ромекспо, в приміщення, до якого ми звикли, але,
в той же час, завдяки онлайн-компоненту, я вважаю, що ярмарок можна набагато
краще просувати за кордоном.»

І найдавніший та найулюбленіший в Румунії книжковий
ярмарок «Гаудеамус-Радіо Румунія» відбувається з 1 по 31 березня, вдруге в онлайн-форматі.

А Ліла Пассіма, координатор відділу музейної освіти столичного
Музею румунського селянина, розповіла про традицію, яку неможливо порушити: Ярмарок
«Мерцішор»: «Є дві основні причини. Одне тому, що міські традиції набули тієї ж
цінності, що і традиції селянського світу. Ось так протягом 15 років,
перетворений та реконтекстуалізований міським всесвітом, на території Музею
румунського селянина на початку весни відбувається цей ярмарок. Як відомо, цей звичай
має глибоке коріння, він походить із селянського аграрного календаря, який насправді
святкував настання нового року. Цей звичай відновлення, разом з Бабою Евдокією та
Драгобете є весняними святами селянського світу, і, хоча етнологи з початку ХХ
століття не давали йому шансів на тривале життя, цей звичай зберігається й
сьогодні, реконтекстуалізований міською культурою. Наш ярмарок є, в дійсності, культурним
актом, починаючи з цього предмету, який приносить здоров’я, удачу та багатство,
яким селяни оберігали навіть свою худобу, прив’язуючи цю білу і червону
нитку до рогів тварин. Цей предмет – біло-червону нить прив’язану до монети з діркою,
містяни перетворили на чудовий сувенір.»

Ліла Пассіма розповіла про міжвоєнну рекламу в
Бухаресті, де продавали «вишуканий мерцішор для елегантних панянок»: «Цієї
весни, ми зустріли пандемію з тим самим почуттям гумору, з традиційною
креативністю та інноваційним духом, а також попросили наших постійних учасників
запропонувати не менш багату пропозицію ніж
в минулі роки. Цей милий предмет набув безлічі художніх форм і виразів -
від срібної монети з біло-червоною ниткою та героїв селянської міфології, дідів,
баб, героїв народних казок до героїв міської культури, від аніме або коміксів,
героїв технологій до фантастичних істот з комп’ютерних клавіш. Є також елегантні
керамічні та порцелянові мерцішори, наприклад, з позолотою. Ми раді, що і цього
року, хоча протиепідемічні вимоги дуже суворі і нам довелося різко зменшити
кількість учасників та забезпечити дистанцію, наші учасники не опустили рук і продовжують
святкувати прихід весни, з великою фантазією, почуттям гумору і, звичайно,
художньою якістю.»

Це вже справжній бренд, значимість якого підтверджується щороку
участю людей з різних сфер з унікальними експонатами, – сказала Ліла
Пассіма: «Він вже увійшов у підсвідомість бухарестської публіки, адже щороку ми
маємо понад 10 тисяч відвідувачів і для нас дуже важливо. Ми отримали пропозицію
взяти участь у ярмарку від акторів, які є членами асоціації Griviţa 53,
президенткою якої є Кріс Сіміон, котрі ініціювали кампанію «Мерцішор на
будівництво театру». Це чудова ідея підтримати незалежний театр, який, як відомо,
переживає дуже важкі часи. Ідея наскільки проста, настільки гарна та потужна.»

Трохи сумніший, ніж всі ми його пам’ятаємо через набагато
меншу кількість учасників, справжній ярмарок все ще дає нам відчуття, що іноді ми
можемо собі дозволити пожити так, як до пандемії.

Весняний туристичний ярмарок Румунії, який відбувся з 18 по 21 лютого, був особливим, оскільки він був пристосований до умов пандемії та пройшов виключно в онлайн-режимі. Учасники представили свої пропозиції для відпочинку в найбільш привабливих місцях країни. Водночас ціну на послуги, місце проживання й транспорт можна було порівнювати безпосередньо на платформі, де також були чимало пропозицій для гаджетів та аксесуарів.

Делія Боцан, директор із маркетингу Romexpo стверджує, що цьогорічний весняний туристичний ярмарок Румунії, організований у режимі онлайн, пройшов успішно: «Величезне бажання румунів подорожувати було також констатовано й на віртуальному туристичному ярмарку. Десятки тисяч людей зареєструвались на цьогорічний випуск, а платформу відвідували протягом чотирьох днів ярмарку близько 32 тисячі користувачів. Пропозиція експонентів була надзвичайно щедрою для відвідувачів нашої платформи. На цьому віртуальному випуску були представлені, як зазвичай повітовими радами та меріями, найкрасивіші туристичні зони Румунії. Практично, наші відвідувачі мали, на нашу думку, найбільший цифровий досвід у галузі туризму, і вони змогли придбати бажаний відпочинок лише кількома кліками, не виходячи з дому.»

Один з учасників ярмарку, платформа explorimromania.ro, представила найкрасивіші та найпривабливіші туристичні атракції. Аліна Рошою, менеджер проєкту розповідає про сфери інтересів віртуальних відвідувачів: «Туристів цікавить Румунія, традиції, спеціальні туристичні пансіонати. Цього року інтерес туристів до готельних одиниць зменшився. Вони зацікавлені невеликими пансіонатами та агропансіонатами. Їх цікавить зокрема дельта Дунаю, румунське узбережжя Чорного моря, Марамуреш й, невостанє, Буковина. У нас дуже добрі пропозиції для туристів. Наприклад, туристичні пакети на Великодні свята починають від 200 євро за відпочинок в дельті Дунаю або від 150 євро в «Дунайські котли». Навіть якщо ця пандемія нас лякає, ми повинні знати, що Румунія є безпечним туристичним місцем призначенням. Ми робимо все можливе для забезпечення безпеки наших гостей. Ми чекаємо і забезпечуємо вас, що ми дотримуємось всіх правил у цей пандемічний період. Туристичні заклади відповідають нормам санітарного захисту, тож ви можете відвідати Румунію без жодної турботи.»

Зрозуміло, Марамуреш користувався найбільшим попитом. Лаура Данчі, працівник Марамуреської повітової ради стверджує: «Стенд Марамуреського повіту, на жаль, цього року не міг бути таким жвавим, як у попередні роки, через пандемічну ситуацію. Хоча ми були присутніми лише на одній онлайн-платформі, у нас було кілька пропозицій. Ми також представили наш новий сайт: «Visit Maramureș». Наша пропозиція на туристичному ярмарку була під гаслом 12 причин відвідати Марамуреш. На нашому новому сайті «Visit Maramureș» ми спробували представити майже все, що Марамуреш може показати туристам: від гастрономії, народних майстрів, культурних туристичних маршрутів до пейзажів. В останні роки ми також запустили додаток для мобільних пристроїв «Visit Maramureș», де можна знайти всі туристичні інформаційні центри, пансіонати. Але ми подумали, що веб-сайт буде набагато простішим для всіх. Ми отримали досить добрі відгуки від відвідувачів туристичного ярмарку. У нас було багато відвідувачів, навіть в Інтернеті. Сотні туристів запитували нас, які місця слід відвідувати в Марамуреському повіті, й ми були дуже приємно здивовані тим, що протягом трьох днів наш сайт відвідували 2047 осіб.»

Кармен Пеун, керівник Відділу маркетингу Музею Олтенії в Крайові, запрошує туристів в культурну подорож південною частиною Румунії, а саме до повіту Долж: «Для нас як культурної установи було великою честю отримати запрошення на туристичний ярмарок Румунії, віртуальний випуск 2021 рік. Наша пропозиція відповідала вимогам відвідувачів, які все більш орієнтованої на цифрову інформацію. Наша пропозиція має на увазі три компоненти: інформацію, виховання та розвагу. Ми вирушили від ідеї, що сфера діяльності музею та його культурні пропозиції повинні виходити за межами закладу. Таким чином, ми створили культурні продукти, які б приваблювали відвідувачів, зокрема з візуальної точки зору, а потім завдяки наданій інформації.»

Музей Олтенії – це заклад, давністю понад 105 років, культурний орієнтир для зони Ольтенії, що має регіональне значення, продовжує Кармен Пеун: «Музей управляє вражаючою спадщиною, 570 об’єктів включені до категорії скарбів. Ми працюємо в чотирьох будинках, саме в центрі міста Крайова, та постійно чекаємо на відвідувачів, які можуть милуватися 12 основними постійними виставками трьох наших секцій. У нас також є три інтерактивні приміщення та два сучасних конференц-зали. Останнім часом ми розгортаємо також освітні програми. Ми оцифрували чимало об’єктів виставок. Завдяки місцевій адміністрації в Должанському повіті, з 2016 року наявний культурно-туристичний маршрут під назвою Історія й традиції Должанського повіту, який включає п’ять туристичних атракцій: Каса Бенієй, Відділ історії та археології та дві алеї в селі Брабова. Лише для ремонту двох алей було вкладено більше мільйона євро.»

Далі йде мова про Трансільванію, регіон про який розповідає Іляна Стурза, працівник туристичного інформаційного центру міста Златна: «Наш віртуальний стенд туристичної інформації та просування містив туристичні пропозиції щодо місць розміщення, природних атракцій, специфічних традицій регіону, а також туристичні маршрути. Для любителів природи ми пропонуємо туристичні маршрути на дві-три години, але також маршрути на 13-14 годин або на кілька днів. Я також хотіла б згадати про ідеальні природні атракції у населених пунктах Валя Міке, Кеїле Фенешулуй, П’ятра Бульбуч. Для любителів скелелазіння, ідеальним місцем є Кеїле Фенешулуй та П’ятра Бульбуч. Ми отримали пропозиції щодо співпраці від турагентств, та інших операторів у галузі туризму, і я думаю, що ми стали більш популярними, ніж дотепер. А це випливає з великої кількості відвідувачів.»

Доступ до віртуального випуску туристичного ярмарку Румунії був безкоштовним. Віртуальні стенди можна було відвідувати з будь-якого місця, а спеціальні туристичні пропозиції можна було швидко знайти за допомогою розумної системи фільтрів для пошуку.

Сьогодні ми запрошуємо вас на південний захід Румунії, в туристичну зону, чия слава поширилася далеко за межі кордонів країни – у регіон Мехедінць. У повіті можна здійснити незабутню екскурсію по печерах, займатися скелелазінням, рафтингом, верховою їздою та велосипедним спортом. Так само, Оршова – Казанеле Марь (укр. «Великі котли») – це маршрут, на якому можна милуватися найпрекраснішими ландшафтами, які створив Дунай на території Румунії, а також багатьма історичними залишками.

Цей повіт пишається особливими природними пейзажами, для популяризації яких представники місцевої влади докладають чимало зусиль, стверджує Аладін Джорджеску, голова Повітової ради Мехедінць: «Подорож на човні по Дунаю, гірські стежки і навіть рибальство є привабливими способами проведення вільного часу для туристів, і я почну з найважливішого туристичного регіону повіту Мехедінць: Дунайською ущелиною. Дунайська ущелина є все більш популярною атракцією в останні роки, і якщо спочатку цю зону туристи відвідували лише на вихідні, минулого року готелі та пансіонати мали високий рівень заповнення протягом усього літнього сезону. Заспокійливий пейзаж заряджає енергією всіх, хто приїжджає до нас. Потім є скелясті пагорби. У нас є природний парк «Залізні ворота», другий за величиною в Румунії. Тут росте жовтий тюльпан котлів, вид, який охороняється законом, який цвіте на початку травня і зустрічається на крутих схилах Чукару Маре, неподалік Великих котлів Дунаю. Я хотів би згадати, що цю квітку можна побачити лише під час прогулянки на човні по Дунаю.»

Печери, монастирі та різні пропозиції власників пансіонатів щодо проведення вільного часу, як наприклад спеціальні маршрути, напевно допоможуть вам провести незабутній відпочинок у Дунайській ущелині. Аладін Джорджеску: «Теж в Дунайській ущелині, туристи, які приїжджають до нашого повіту можуть відвідати Печеру Понікова, чудовий спелеологічний заповідник, чиї галереї з’єднані між собою, а також Печеру Ветерань, яка була заселена понад 4000 років тому. Запевняємо вас, що обидві печери варто відвідати. Крім того, прогулянка на човні по Дунаю дає можливість побачити дамбу біля Залізних воріт, але в той же час Дунайські котли, де ріка чудово тече поміж горами. Ми закінчуємо найбільш відвідуваною туристичною визначною атракцією у Дунайській ущелині: фігурою дакійського правителя Децебала, вирізану з каменя. Це найвища кам’яна скульптура в Румунії та друга в Європі. Цю туристичну атракцію, Повітова рада Мехедінць у співпраці з Регіональним управлінням доріг та мостів Тімішоара вирішили більш виявити за допомогою спеціального архітектурного освітлення, як було зроблено для мосту у затоці Мраконія, що розміщений біля цієї скульптури.»

Іншим туристичним місцем призначення є Печера Тополніца, що знаходиться в селі Чірешул. За довжиною це друга печера в Румунії, а у світі вона займає 16 місце. Загальна її довжина становить 24,5 км, з яких досліджено лише 11 км. Печеру оголошено пам’яткою природи і відвідати її можна лише один день в рік, влітку, протягом кількох годин, коли відзначається свято, яке носить її ім’я. Ми продовжуємо нашу подорож разом з Аладіном Джорджеску, головою Повітової ради Мехедінць і доходимо до міста Дробета Турну Северін: «У місті Дробета Турну Северін знаходиться Музей ГЕС «Залізні ворота», найважливіший заклад культури в нашому повіті. Він розташований на березі Дунаю, недалеко від стародавніх руїн Дробети та біля мосту Траяна, побудованого Аполлодором Дамаським між 103-105 роками для римських легіонів, які переправилися через Дунай, щоб завоювати Дакію. Підніжжя мосту є останнім доказом найбільш вражаючого будівництва над водою, створеного в Римській імперії. Вірну макету, дуже добре зроблену, можна побачити всередині Музею «Залізні Ворота». Оскільки ми говорили про численні історичні та культурні атракції, які можна відвідати у місті Дробета Турну Северін, я хотів би далі розповісти про Замок мистецтв, Театр, Середньовічну фортецю, які були відремонтовані за допомогою проєктів, фінансованих з європейських фондів, як, у випадку Музей «Залізні ворота.»

Якщо вам цікаво, де розміщений єдиний природний функціональний автомобільний міст у Європі, тоді вам треба знати, що ви можете його побачити в повіті Мехедінць. Йде мова про «Божий міст» висотою 13 метрів та шириною дев’ять метрів: «У гірському районі нашого повіту розташований «Божий міст», найбільший природний міст в Румунії та другий у Європі, але він єдиний, яким можна скористатися. Також у північній частині повіту можна відвідати Печеру Поноареле та Ліс бузків, ботанічний сад, який простягається на площі 20 гектарів, де щорічно на початку травня організовується Фестиваль бузку. Інші туристичні атракції міста Дробета Турну Северін та півночі нашого повіту можна відвідати пішохідним маршрутом Via Transilvanica (Віа Трансільваніка), починаючи від порту Дробета Турну Северін та перетинаючи сім інших населених пунктів. У нас є кілька спеціальних гірських маршрутів геопарком Плато Мехедінці. Ми з нетерпінням чекаємо тих, хто хоче вдало провести відпочинок, відвідати наш повіт, тому що ми просуваємо якісний туризм, маємо історичні та культурні туристичні атракції. Ми дотримуємось всіх правил у цей пандемічний період, і туристи будуть почувати себе у безпеці.»

Туристи, які хочуть відкрити для себе традиції, ремесла або придбати певні народні вироби, можуть відвідати село Шішешті. Це єдиний населений пункт у повіті Мехедінці, де традиція гончарства ще зберігається. Навіть якщо ця традиція датується з дакійських часів, тамтешні ремісники зуміли зберегти давню техніку виробництва. Крім того, в гірському селі Поноареле, традиції та народний одяг дуже цінуються. Жінки виробляють народні костюми ручно, вже знамениті вишиванки з Поноареле зроблені жінками з північної зони повіту Мехедінці. З рук цих жінок виходять ювелірні вироби.

Сьогодні ми зупинимось у центрі
Румунії. У серпні 2009 року Ришнов став першим туристичним містом Румунії, популяризованим
за європейські кошти. Це місто з багатовіковою історією, перша письмова згадка
про Ришнов в історичних джерелах датується 1331 роком, а троянда, як символ
міста, була обрана ще в Середньовіччі. Безумовно, головною визначною пам’яткою
є середньовічна фортеця, всередині якої організовується багато культурних
заходів. Але Ришнов також є ідеальним місцем проведення вільного часу для любителів
активного відпочинку.

Даніела Бонта, президентка Асоціації Розенау туризм у м. Ришнов,
пояснює, чому Ришнов є чудовим місцем для відпочинку. «Тому що це чисте,
гостинне і просторе місто, що знаходиться у безпосередній близькості від лісів
і далеко від метушні. Дбаючи про безпеку людей під час пандемії, нам вдалося
утримати рівень зараженості нижче 2 випадків на тисячу осіб. Тож ми запрошуємо туристів
відвідати наші атракції: фортецю, печеру Валя Четецій, Старорумунську церкву та
Євангельську церкву, зупинитися в місцевих пансіонатах та готелях, які
забезпечують максимальне дотримання протиепідемічних норм, повечеряти в тутешніх
ресторанах або прогулятися на свіжому повітрі пішки чи на велосипеді, насолодитися
верховою їздою або здійснити похід у ліс.
Пансіонати та готелі відкриті. Ришнов має приблизно 2700 місць розміщення. У цей період
ресторани працюють на 30% потужності і більшість з них пристосувались та надають
послуги з кейтерінгу. У кожному ресторані Ришнова є відкрита тераса з видом на
гори, ліс або на фортецю. Пішохідні стежки вже позначені і всі існуючі розмітки
оновлені, а навесні ми позначимо велодоріжки. П’ять веломаршрутів, які ми
маємо, будуть позначені за міжнародними стандартами. Ми раді тому, що місцева
влада постійно демонструє відкритість та надає всебічну підтримку для розвитку
туристичного потенціалу Ришнова та здійснення сталого та якісного туризму.»

Стражем, який століттями пильно захищає місто є фортеця
на вершині гори, – каже Данієла Бонта. «Наша фортеця є національною туристичною
визначною пам’яткою і датується ХІІ століттям. Зовнішній вигляд фортеці до
цього часу зазнав численних змін. Однак сучасний вигляд зберігає архітектурні
елементи, які можуть реконструювати укріплення, що успішно витримало облоги.
Фортецю Ришнов завоювали лише один раз. Це сталося через зраду. Фортеця не мала
водопостачання і була завойована в результаті виснаження спрагою її мешканців.
В даний час ведуться реставраційні роботи за проєктом, який фінансується
Європейським Союзом. Ми очікуємо, що реставраційні роботи будуть завершені в
лютому 2022 року. Я хотіла б привабити туристів, згадкою про фунікулер, який
з’єднує історичний центр і фортецю та пропонує 100% екологічний транспорт. Туристи
можуть залишити свої автівки у підземному паркінгу в центрі міста. У цей період
вхід на територію фортеці вільний щодня з 9:00 до 17:00.»

Ще однією визначною пам’яткою міста є Євангельська церква.
Будівля завжди була місцем поклоніння саксонської громади в Ришнові, каже Данієла
Бонта, президентка Асоціації Розенау туризм у м. Ришнов. «До реформи вона
перебувала під патронатом святого апостола Матвія. Євангельська церква датується ХІІ століттям, як і Старорумунська церква. Остання вважається найдавнішою
високою православною церквою на південному сході Трансільванії. Будівля служила
парафіяльною церквою для мешканців мікрорайону Добріче в Ришнові.»

Печера Валя Четецій була відкрита в 1954 році групою
молодих місцевих жителів. В даний час це місце, куди приходить більшість відвідувачів
Ришнова, каже Данієла Бонта. «У 2010 році печера була передана в приватне управління, а
потім всю землю вилучено вручну для спрощення доступу. З геологічної точки
зору, це молода печера, якій лише два мільйони років, але скеля, в якій вона
утворена, дуже стара, починаючи з юрського періоду, віком 160-170 мільйонів
років. Завдяки особливій акустиці, щотижня, протягом літа, п’ятеро членів
Брашовської філармонії радують туристів давньою традиційною румунською музикою
або живими джазовими концертами без мікрофонів та підсилювачів. Влітку печера
відкрита з 10:00 до 20:00, а взимку – з 10:00 до 18:00. Також з міркувань
захисту відвідувачів в умовах пандемії відвідання здійснюється меншими групами,
кожні 30 хвилин взимку та кожні 20 хвилин влітку.»

Ще одна тутешня
унікальна атракція – Парк динозаврів у Ришнові, який є цікавим не для лише дітей,
але й для дорослих, – розповідає Данієла Бонта. «Це найбільший парк динозаврів
у південно-східній Європі. Він розташований на півдорозі до фортеці Ришнов,
загальною площею три гектари і є рекреаційною зоною та музеєм просто неба.
Окрім науково сертифікованої стежки із понад 100 динозаврів в натуральну величину,
у парку є дитячі ігрові майданчики, будиночки на деревах, 9D-кінотеатр та
360-градусний кінотеатр, пригодницькі стежки, унікальні виставки та безліч
інтерактивних майданчиків. У парку вперше відтворено найбільшу у світі літаючу тварину
та найбільшого динозавра, коли-небудь виявленого у світі – Сейсмозавра, велетня
завдовжки 45 метрів.»

З понад сторічною спортивною традицією Ришнов називають румунською столицею зимових видів спорту.
В даний час місто має найсучаснішу базу для стрибків на лижах та біатлону в
Румунії. Більше того, з 18 по 20 лютого олімпійська база для стрибків з
трампліна в Ришнові стане центром лижних змагань. Протягом двох днів тут буде
організований етап Кубка світу з двома індивідуальними змаганнями. Враховуючи сучасний
контекст протикоронавірусних заходів цьогорічні змагання пройдуть
без глядачів. Однак телебачення транслюватимуть подію наживо, тож ми зможемо побачити,
як змагаються найкращі спортсмени світу.

Отже, ось декілька причин, чому варто врахувати Ришнов при плануванні зимової відпустки.
Природа, культура, спорт, розвага та свіже повітря- це інгредієнти, які є запорукою ідеального
відпочинку для кожного
туриста.

З особливим минулим та
безліччю унікальних туристичних визначних пам’яток, Бухарест залишається одним
із найбезпечніших і доступних напрямків у Європі. Спочатку столиця Румунії була
привабливою як місце відпочинку на вихідних, особливо своєю жвавою атмосферою, тоді коли не було обмежень через пандемію коронавірусу. Все більше туристів відкрили місто, якого не можна відвідати лише за кілька днів, враховуючи
його багате минуле. Тому ми запрошуємо вас на уявну подорож містом Бухарест, сповнений чарівності минулого, разом із Чіпріаном Плеяшу,
журналістом та головою Асоціації
історичного туризму, який
займається просуванням туризму
та національної спадщини: «З
історичної точки зору, хоча будівлі не допомагають нам показати багато речей,
Бухаресту близько 700 років. Про
нього згадується
під час правління Мірчі Старого (який був господарем Волощини 1386-1394 рр.), а потім
під
час правління Влада Цепеша (який правив Волощиною в 1448, 1456-1462 і 1476 рр).
На жаль, Бухарест знаходиться на активній сейсмічній плиті, і те, що не було
зруйновано землетрусами, було зруйновано пожежами або повенями, оскільки
місто розташоване на болотистій рівнині. Бухарест має давню історію, про яку можна дізнатися відвідуючи давні корчми у старому центрі або господарські погреби в Куртя Веке (Старий Двір).»

Журналіст та голова Асоціації історичного
туризму Чіпріан Плеяшу стверджує, що для туриста, який вперше відвідав би Румунію, то він
мабуть намагався б створити
якиїсь сентиментальний зв’язок
між туристом і містом: «Якби турист був наприклад британцем, по-перше, я б показав йому Гредіна Ікоаней (Сад Ікони).
Там він може побачити англіканську церкву. Потім я б показав йому інші дуже цікаві
райони міста. Наприклад, якби у нього було мало часу, я б показав йому туристичні атракції уздовж трьох головних бульварах. На бульварі Ліпскань він може ознайомитися з старою
частиною міста, де
було розміщено чимало корчм та церков. Потім я б показ йому бульвар Дачія та бульвар Каля Вікторієй (Вулиця Перемоги), щоб зрозумів королівський Бухарест, відкрите місто, Маленький Париж. Нарешті, я б не пропустив так звану комуністичну зону. Як би ми не
намагалися відірватися від 50 років комунізму, ми не можемо забути про цей період. Треба показати цю зону, бо вона є частиною
нашої історії. Відвідуючи бульвар Уніря,
я б розповів туристу про фараонічну концепцію диктатора Ніколає Чаушеску, який зруйнував цілі квартали, щоб
будувати багатоповерхові житлові
будинки. Я б не пропустив бульвари Міхай
Браву та Штефан чел
Маре, де були зони робітників, щоб турист міг зрозуміти історичні періоди крізь призму будівель.»

Щодо будівель, Чіпріан Плеяшу розпочав би екскурсію з Румунським Атенеум (Атенеум Ромин), який має надзвичайну історію.
Відкритий в 1889 році в неокласичному стилі, з елементами еклектики та
французькою архітектурою 19 століття, Атенеум є одним з
мотивів,
чому Бухарест отримав назву Маленький Париж: «Румунський Атенеум побудований, мабуть, у найстарішому парку
Бухареста. Сад Атенеум був влаштований
як парк перед парком Чішміджіу. Його квадратна форма
показує, що там хотіли побудувати іподром, а не обов’язково культурну споруду. Згодом було вирішено будувати Антенеум. Я
б рекомендував туристу відвідати
також палац Котрочень, який має особливу історію. І, не востаннє, я б рекомендував йому відвідати
Палац Парламенту. Лише побачивши цю споруду, можна зрозуміти, скільки було зруйновано, щоб втілити в життя ідею диктатора.»

Поспішний відвідувач може зробити прогулянку уздовж бульвару Каля Вікторієй, перший в’їзд
в місто. Ця вулиця коли була
побудована 1692 року носила назву «Могошоайскій
міст». Уздовж
Каля Вікторієй знаходяться чимало будівель і туристичних атракцій, оголошених
історичними пам’ятками. Першою зупинкою може бути Національний музей імені Джордже Енеску,
розташований в Палаці Кантакузіно. Побудований в 1903 році Георге Грігорем
Кантакузіно, будинок є справжнім архітектурним шедевром. Композитор Джордже
Енеску деякий час жив у Палаці Кантакузіно, а з 1956 року, після його смерті,
будинок був перетворений на музей, присвячений життю і творчості Джордже
Енеску.
Теж на бульварі Каля Вікторієй можна відвідати Музей мистецтва, який розміщений
у
Королівському палаці або Історичний музей, а також Музей румунського селянина, Музей геології або Музей природознавства ім. Грігоре Антіпа. Усі ці
будівлі, які розташовані уздовж будьвару Каля Вікторієй розповідають захоплюючі історії.

Але яке враження склалося в туристів, які вже відвідали місто Бухарест. Голова Асоціації
історичного туризму Чіпріан Плеяшу відповідає: «Більшість туристів дали собі справи, наскільки мало вони знають
про місто та скільки багато може
запропонувати це місто. Чимало туристів хочуть повернутися і
шкодують, що занадто мало днів вони відводили для екскурсії. Також вони кажуть, що їжа надзвичайна, що
вони не знали, що в Бухаресті стільки корчм і так багато історії. Окремі з них вважали, що місто було побудуване диктатором Ніколає Чаушеску.»

Веб-сайт Асоціації
історичного туризму, turismistoric.ro, з’явився у 2013 році як спроба захистити
спадщину Бухареста. Чіпріан Плеяшу
подає деталі: «Є багато будівель, які ми втратили за останні роки, а
іншим загрожує зникнення. Ми намагались через цей сайт та через нашу асоціацію просувати туризм
та національну спадщину, адже нам справді є чим пишатися. Згодом ми розширились
і почали залучати до своєї діяльності молодих волонтерів, щоб навчитися
просувати своє місто та спадщину. У контексті пандемії сайт залишився двигуном,
завдяки якому нам вдалося просувати не тільки туристичні атракції та спадщину Бухареста, а й всієї Румунії. Ми намагаємось якомога краще співпрацьовувати з місцевою владою,
з метою організації безкоштовних турів для тих, хто приїжджає сюди відвідати місто або для тих, хто тут живе. У багатьох екскурсіях,
організованих в останні роки, взяли участь й літні жителі Бухареста, які були просто зачаровані історією міста, в якому вони живуть. Таким чином, мешканці
стають більш обізнаними та виступають проти руйнування давніх будівель. До цього року, ми організували екскурсії протягом останніх трьох років кожної осені, в тому
числі в кварталі Друмул
Таберей. Нам допомогли волонтери, які хотіли
представити історію цього кварталу.»

Пропозиція щодо місця розміщення в Бухаресті дуже різноманітна тому у вас не буде жодних проблем. Ми очікуємо вас наступного разу з новими
туристичними напрямками.

Офіційно
запущений в кінці жовтня, Культурно-туристичний маршрут румунськими дерев’яними церквами є новим культурним туристичним продуктом.

До цього маршруту входять понад 150 дерев’яних церков, з метою просування культурної спадщини та зокрема автентичної місцевої сільської історії.
Габрієль Боначіу, координатор культурно-туристичних маршрутів румунськими дерев’яними церквами Бігорського Агентства з питань управління туристичними напрямками стверджує, що ця ідея з’явилася після певних досліджень та аналізів, які
довели до
висновку, що для сталого розвитку необхідно залучати також сільські громади.
Таким чином, ці громади зможуть скористатися своїми домашніми виробами, традиціями, ремеслами, природними атракціями та матеріальною спадщиною: «Дерев’яна церква стає практично центром цих процесів сталого розвитку сільських
територій. До Культурно-туристичного маршруту дерев’яними
церквами з Бігорського повіту входять 10 церков, що розташовані у 10 різних населених пунктах. На національному рівні до цього маршруту залучено понад 150 дерев’яних
церков. Планування відвідування будь-якої дерев’яної церкви, що входить до культурно-туристичного маршруту дуже важливе. Для цього відвідувачі мають два варіанти. Перший – туристи мають доступ до контактних даних 10 парафіяльних священиків на веб-сайті
explorebihor.ro або discover Bihor, а другий варіант – вони можуть попросити туристичні агентства включити
цей культурний досвід до туристичного пакету, поряд з іншими цікавими місцевими екотуристичними атракціями.»

Відвідуючи ці два сайти, перший – румунською та угорською
мовами, а другий – румунською, англійською та угорською мовами, туристи отримують повну інформацію про туристичні атракції та різні запропоновані розважальні заходи
в Бігорському повіті. Але якщо туристи обирають маршрут дерев’яними церквами, які інформації
доступні їм? Габрієль Боначіу відповідає: «У Бігорі в населеному пункті Валя Крішулуй,
комуна Братка, звідки вирушає дорога до Педуря Краюлуй, розміщений
інформаційний панель, оснащений QR-кодом. Тут туристи зможуть отримати інформацію про те, як провести вільний час у Бігорському повіті трьома
мовами: румунською, англійською та французькою, а також ілюстровані карти. На інформаційному панелі, який розміщений на подвір’я дерев’яної церкви можна скачати на мобільних телефонах
або слухати інформацію в навушниках, сигнал Інтернету дуже добрий у всіх
дерев’яних церквах Бігорського повіту. Вперше створений для православної
дерев’яної церкви аудіогід дає можливість туристам ознайомитися з румунською сільською
громадою давністю сотень років. Туристи дізнаються про те, як тамтешні жителі будували
дерев’яні церкви, що саме розписано на стінах церкви, які техніки використовувалися,
а також різні історії з рукописів, яких зберегли православні парафіяльні
священики, що є свідченням послідовності християнського життя
на цих благословенних Богом землях. Аудіогід можна прослухати румунською,
англійською та французькою мовами, а незабаром і угорською.»

Габрієль Боначіу, координатор культурно-туристичних
маршрутів румунськими дерев’яними церквами Бігорського
Агентства з питань управління туристичними
напрямками рекомендує нам відвідати
будь-яку дерев’яну церкву, яка залучена до національного маршруту. Туристи враженні
зокрема дерев’яною церквою румунської православної парафії Валя Крішулуй,
розташована в дивовижному регіоні: «На церковному подвір’ї чекає парафіяльний
священик Ніколае Дулуш Габораш, який подає
інформації про дерев’яну
церкву. Крім цього, туристи разом з місцевою громадою мають можливість організувати
традиційний сніданок з місцевими продуктами, приготованими чимними бігорськими
господинями для груп до 30 осіб. Туристи також мають можливість робити прогулянки на возах. Це
єдина дерев’яна церква в Бігорському повіті, на зовнішніх стінах якої ще можна бачити
сліди живопису, іконографічний реєстр візантійського типу, який поважає всі канони.
Церква збудована з дубових балок на техніці Блокбау. Як на зовні,
так і всередині помітні елементи дерев’яного оздоблення, які є специфічними румунській селянській архітектурі.
Величезне багатство орнаментальних мотивів, гармонійно оздоблених у дереві та
автентичного настінного розпису відносять дерев’яну церкву населеного пункту Валя
Крішулуй до найкрасивіших будівель такого роду всієї Європи.»

У Бігорському повіті протягом десяти днів
туристи можуть провести тематичну відпустку, щоб кожен день був
цікавим. Габрієль Боначіу: «У сільських зонах Братка-Шункуюш-Ваду Крішулуй-Рошіа
туристи мають можливість брати участь у різноманітних заходах
на природі: походи в гори, їзда на велосипеді, легкий рафтинг, верхова їзда, скелелазіння, а також відвідувати тамтешні печери. Всі
ці заходи професійно організовують туроператори зі спеціалізованими гідами.
Туристи також можуть поспілкуватися з народними майстрами. У населеному пункті Чігей вони
мають можливість бачити як виготовляється відома скрипка з трубою, яка є унікальною в
Європі, у Ваду-Крішулуй вони можуть гратися з глиною, в Дреготешть – малювати
на дереві або прикрашати яйця. У зоні Беюш вони можуть милуватися знаменитим
кожухом, який виробляється тут. В населеному пункті Валя-Єрулуй туристи можуть
відвідати виноробні заводи та скуштувати місцеві вина, а також дуже добру
горілку. Пансіонати розташовані в Педуря Краюлуй є шикарними, мають спеціальне
меню та комфортабельні номери. Екотуристичний досвід можна поєднувати з
міським. В місті Орадя туристи мають можливість відвідувати нещодавно
відремонтовані будівлі, побудовані в різних архітектурних стилях, зокрема арт-нуво,
фортецю Орадя, Музей «Край Крішулуй» та відпочити в термальних водах парку «Aqua
Parc
Nimpheea» або на лікувальних базах курортних комплексів Беїле
Фелікс та Беїле 1 Май.»

Чимало туристів з Румунії, Чехії, Польщі, Великобританії
чи Франції обрали цю туристичну пропозицію, яка нині ще краща завдяки новому проєкту Культурно-туристичний маршрут румунськими дерев’яними
церквами. Щоб переконатися в цьому, Ви повинні зв’язатися з Вашим туроператором і запланувати Вашу відпустку.

Край Гацега – Ретезат розташований у південно-західній частині Трансільванії та включає три історичні регіони
Румунії: Банат, Трансільванію та Олтенію. Регіон має багате історичне минуле: печери зі слідами проживання людини ще з часів Палеоліту, руїни дако-римського періоду, невеликі
середньовічні фортеці та вежі, старовинні церкви, але також будинки та невеликі
замки, резиденції місцевих знатних родин.

Анка Русу, менеджер з туристичних питань Краю Гацега-Ретезат, каже, що це один з найгарніших куточків Трансільванії. «Іноземні
туристи, зокрема, добре знають про Трансільванію. З мого досвіду участі у міжнародних туристичних ярмарках можу сказати, що туристи майже не реагують, коли мова заходить про
«Румунію», але коли йдеться
про «Трансільванію – територію між горами», вони можуть
відразу показати її на карті, де би не знаходились. Відпочинок у Краї Гацега-Ретезат – це подорож у часі. На досить
невеликій території
можна побачити світи, які зникли 70 мільйонів років тому, опинитися віч-на-віч з динозаврами у натуральну величину, можна дослідити
вулкани та сліди зниклого моря. Що стосується недавніх часів, то тут можна побачити гірські ландшафти, озера
та хижі рослини, що ростуть
тут ще з льодовикового періоду, від 10 000 до 12 000 років тому. Туристи можуть побачити сліди античності, залишені
римлянами в Сармізегетусі Ульпії Траяні, а також перші храми християнства в Румунії: такі, як церква Денсуш.
Якщо мова зайшла про тутешні місця, не можна оминути й традиційні страви, приготовлені
місцевими жителями. Ми також рекомендуємо дегустувати знамениті селазькі вина, а також скляночку сливової цуйки Рекітова.»

Є багато маршрутів у Краї Гагцега-Ретезат, каже менеджер з туристичних питань Анка Русу. «Ми
спробували порахувати і дійшли до
70-ти. Це кількість сертифікованих туристичних маршрутів,
які перебувають в
управлінні природоохоронних територій та державної гірської рятувальної служби, а також тематичних маршрутів, які зазвичай розповідають певну історію. Слід сказати, що наша територія є
єдиною в Румунії, що складається
з трьох великих заповідників, природних або національних парків. Це Національний парк Ретезат,
перший національний парк в Румунії, Міжнародний
геопарк ЮНЕСКО Край Гацега та Природний парк Гредіштя Мунчелулуй-Чокловіна,
добре відомий завдяки дакійським фортецям в горах Орештієй.
Земля, на яку ступають туристи, є особливою, а
повага до неї та їхня
поведінка у цих чудових місцях
дуже важливі для нас та для місцевих жителів. Тут можна побачити унікальні об’єкти, створені природою та людиною,
настільки особливі, що у 1979 році
ЮНЕСКО оголосила частину району Ретезат заповідником «Людина
і біосфера», Міжнародним геопарком ЮНЕСКО западину Край Гацега, а також взяла під свій захист усі дакійські фортеці.»

Анка Русу,
менеджер з туристичних питань Краю Гацега-Ретезат каже, що зазвичай прибувши
сюди для відпочинку туристи усвідомлюють, що він є закоротким. Таким чином, відкривши
багатство тутешніх туристичних атракцій, вони завжди повертаються. Водночас, довгим
є не лише перелік тутешніх туристичних визначних пам’яток, але й список можливостей для проведення дозвілля. «Район є дуже
цікавим з точки зору можливостей проведення вільного часу. Тенденції туризму
цього року сильно змінилися через пандемію. Туристам, які прибувають сюди у
цей період ми рекомендуємо здійснити легкий піший похід по одному з
багатьох маршрутів трьох природоохоронних територій. Рекомендуємо зазвичай одноденні
походи, наприклад, до фортеці Мелеєшть або до водоспаду Лолайя, який
знаходиться прямо біля входу в Національний парк Ретезат. Чи похід за
тематичним маршрутом до Фундетури Понорулуй, в горах Шуряну. Там можна побачити
просто нереальної краси краєвиди, у місці яке називають раєм для
фотографів.»

Завітавши у цей
куточок Румунії обов’язково треба побачити такі історико-культурні пам’ятки, як
Sarmizegetusa Regia, Sarmizegetusa Ulpia Traiana, фортеці, замки або старовинні
кам’яні церкви, – радить Анка Русу. «У цьому районі є все. Любителям гострих
почуттів ми рекомендуємо політ на
параплані до Клопотіви, одного з найкращих місць для парапланеризму в Румунії.
Якщо пощастить, туристи можуть зустріти там Тому Коконю, віце-чемпіона світу з
парапланеризму, одного з найкращих спортсменів Румунії та туристично посла Краю
Гацега-Ретезат. Дуже важливо знати, що в цей період необхідно заздалегідь
забронювати місце, щоб мати змогу дотримуватися санітарних норм, про які всі
чули.»

Наша співрозмовниця,
Анка Русу, розповіла, що зазвичай в цьому районі переважають дві категорії
туристів. «Є любителі активного туризму в горах та сім’ї з дітьми, які
прибувають відпочити в геопарку Край Гацега. Але, незалежно від уподобань, всім
варто скуштувати смачні місцеві страви, а також побувати в одного з тутешніх народних
майстрів, якій розповість про традиції цього краю. Слід також сказати, що
багато подій, які проводяться тут були переосмислені та переплановані так, щоб відпочинок
виявився повноцінним.»

Розташований
у самому серці Буковини, Край Дорнелор
може бути місцем відпочинку для
кожного бажаючого. Тут
можна займатися активним, бальнеологічним, культурним або екологічним туризмом.

Асоціація
екотуризму Край Дорнелор запрошує туристів, зокрема у цей період відкрити для себе цей регіон та зустріти тамтешніх господарів, які підготувались, щоб забезпечити туристам гарні умови для відпочинку. Менеджер Асоціації екотуризму «Край Дорнелор» Казімірчук Марічіка стверджує, що цей регіон Буковини, в даний час, є одним з чотирьох напрямків екотуризму в
Румунії, офіційно визнаних: «Це дивовижний природний міжгірський регіон,
розташований всередині
Східних Карпат, точніше на південному сході повіту Сучава. Місто Ватра-Дорней, села та комуни, оточені чотирма горами: Сухард, Джумелеу, Келімань
і Бистриця утворюють уголовину – Край Дорнелор. Важко описати
кількома словами красу та переваги цього регіону. Я
б почала від статті,
опублікованої в газеті Гласул
Буковіней (Голос
Буковини) 1 вересня 1925 року, під назвою Прогулянка у
Ватрі-Дорней, 45 років тому, в якій
написано, між іншим наступне: «тоді, в Дорні, природа була блискучою. Чисте повітря, мінеральні води та патріархальне життя, які допомагають відпочити, і повертаєшся додому таким сильним, що міг би гори перекинути». Отже, вже понад 150 років краса цього гірського ландшафту, добрі та гостинні люди, які дотримуються суто традиційного способу
життя, джерела мінеральних вод з цілющими властивостями, звичаї та ремесла, що
передаються з покоління в покоління, ставлять наш регіон
серед улюблених місць призначення для відвідувачів, які обирають відпочинок
та лікування, розслаблення на природі або різні види спорту.»

Курорт Ватра Дорней відомий
і під назвою Перлина Буковини. Розташований на висоті 800 метрів над рівнем
моря, курорт відомий
серед любителів гірського спорту, та серед тих, хто хоче провести відпустку в
оазисі тиші і спокою. Тут туристи
можуть займатися різними гірськими видами спорту або
прогулятися курортним парком, щоб насолодитися чистим іонізованим повітрям. На бальнеологічному курорті можна лікувати
захворювання периферичної нервової системи, опорно-рухового апарату та серцево-судинної системи. Але весь Край Дорнелор багатий на різні пропозиції для проведення вільного часу. Менеджер Асоціації екотуризму «Край Дорнелор» Казімірчук Марічіка уточнює: «Тут на туристів чекають нескінченні ліси, високі вершини, заповідники й тематичні стежки, сотні кілометрів пішохідних та
велосипедних маршрутів, розваги на природі, рафтинг, сплав на байдарках, верхова їзда,
скелелазіння та альпінізм, скандинавська ходьба та інші. У зимовий сезон ми рекомендуємо гірські лижі, лижні гонки, катання на ковзанах, сноуборді або
льодолазіння, а також прогулянки на санях запряжені конями. На туристів чекають гостинні господарі з традиційними стравами, яких лише вони вміють готувати. Зараз, коли ми наближаємося
до холодної пори року, ми сподіваємось, що буде снігу та, що туристи зможуть проводити різні зимові види спорту в Краї Дорнелор. Також ми
сподіваємось, що обмеження, запроваджені через пандемію коронавірсу, все ж таки дозволять
туристам насолоджуватися традиціями та звичаями зимових
свят. Це справжні свята, як з культурної, так гастрономічної точок зору. Щороку господарі Краю Дорнелор з нетерпінням чекають на гостей із теплими та
чистими кімнатами, з накритими столами, колядками та піснями та веселим настроєм.»

Серед завдань Асоціації екотуризму Край Дорнелор є
економічний розвиток цього регіону за допомогою екотуризму, продовжує менеджер Асоціації Казімірчук
Марічіка: «Ми
плануємо запустити пакети та програми з екотуризму, які включають різноманітні
заходи на природі, гастрономічні зустрічі, візити та екскурсії до найкрасивіших місць Краю Дорнелор, більшість у супроводі місцевих гідів. Ці
пакети можна пристосовувати до вимог туристів, враховуючи: вік, бюджет, фізичний
стан чи кулінарні смаки. Ми адресуємось різним категоріям туристів: подружжям,
групам молоді, але також людям похилого віку та сім’ям з дітьми. Прикладом для
зимового сезону може бути спостереження за природою на лижах в Національному
парку Келімань. Цей пакет є для молодих осіб, які, крім задоволення від катання
на лижах на снігу, також мають можливість виявити сліди диких тварин, таких як
ведмеді, вовки, олені або навіть зустріти птахів, таких як сови чи
півні. Насправді, ціллю наших програм є, щоб туристи провеле незабутні
моменти на природі, зустрічі з жителями цього краю та щоб ознайомилися з їхніми традиціями й звичаями».

Просування туристичного потенціалу цього регіону є іншим пріоретитом Асоціації екотуризму Край Дорнелор, стверджує Казімірчук Марічіка:
«Навіть якщо національні та міжнародні туристичні ярмарки, на яких ми завжди
були присутні, були тимчасово закриті, веб-сайт ţaradornelor.ro оновлюється щоденно новими
статтями та інформацією, які є доступними румунським та іноземним туристам.
Ми провели моніторинг, якого завершили на початку 2019 року, згідно з яким
іноземні туристи, які відвідували цей регіон останніми роками, приїжджають зокрема
з Німеччини, Франції, Англії, Бельгії та,
навіть, з США. Отож, тепер коли ми всі шукаємо емоційну та психічну рівновагу,
відновити зв’язок із природою у спокійному середовищі, Край
Дорнелор задовольняє цю потребу, що стала розкішшю у сучасному світі. Ми з
нетерпінням будемо чекати на вас».

Це гарне і підхіне місце
призначення для всієї сім’ї в будь-яку пору року. Наступного разу ми представимо інший цікавий туристичний маршрут!

Три
сценарії початку нового румунського навчального року

Доля нового навчального року для закладів повної загальної середньої освіти Румунії до середи була невизначеною.
Вдома з березня через кризу, спричинену новим коронавірусом, діти були
розгублені, а батьки та вчителі cтурбовані. На численні запитання про подальшу
організацію освітнього процесу для дітей від дитячого садка до середньої школи,
ліберальний уряд меншості відповідав, що в новому навчальному році фізичне
відвідування занять буде поєднане з онлайн-уроками. Довгоочікуване офіційне роз’яснення
було надане у середу президентом Клаусом Йоганнісом, який повідомив, що новий
навчальний рік для закладів повної загальної середньої освіти розпочнеться, в
Румунії, традиційно 14 вересня. Він сказав, що освітній процес
відбуватиметься за трьома сценаріями: «зеленим», «жовтим» та «червоним», які
будуть постійно оновлюватися, в залежності від кількості інфікованих на
Covid-19 на тисячу людей в кожному населеному пункті. Зокрема, рішення про
можливе повне або часткове призупинення навчального процесу в школах
прийматимуть місцеві органи влади, при цьому більшість дітей будуть фізично
присутні в школах. Там, де цього вимагатиме епідеміологічна ситуація, заняття
проходитимуть в режимі онлайн. Представники опозиційної Соціал-демократичної
партії привітали оголошення про початок
нового навчального року у вересні, але зазначили, що поки що діти та вчителі не
отримали обіцяних урядом планшетів та комп’ютерів для дистанційного навчання. У
свою чергу організація «Рятуйте дітей – Румунія» закликала представників влади
розробити путівник, який би допоміг школам знайти найбільш оптимальні рішення
для початку навчального року, виходячи з декількох факторів, не тільки
Covid-19, тобто також наявних навчальних приміщень, відстані, яку дійти мають
пройти та способу, в який учні та вчителі добираються до школи, або гігієнічних вимог до навчальних закладів. Неурядова організація нагадала, що під час
карантину навесні 47% румунських учнів мали обмежений доступ до онлайн-освіти,
не маючи підключення до Інтернету або можливостей придбати планшет чи
комп’ютер. Міністерство освіти каже, що уряд виділив кошти, необхідні на придбання
250 тис. планшетів для дітей з малозабезпечених сімей та 74 тис. ноутбуків для
понад 1100 закладів загальної середньої освіти. Під час надзвичайного стану те
саме міністерство закликало православну церкву допомогти з придбанням
комп’ютера для дітей, які його не мають, а батьки не можуть собі дозволити
купити ноутбук.

НБР
про румунську економіку

Рада директорів Національного Банку Румунії ухвалила рішення
знизити облікову ставку з 1,75% до 1,5% річних з 6 серпня, а також знизити
процентні ставки за депозитними та кредитними операціями для комерційних банків
у відносинах з НБР. У той же час Центральний банк вирішив зберегти на поточному
рівні кошти, які банківські установи зобов’язані зберігати на рахунках НБР.
Румунські банкіри вважають, що світова та європейська економіки почали
відновлюватися в травні на тлі поступового зменшення обмежень фізичної
мобільності, але значно нижче докризового рівня. Відновлення економіки
залишається невизначеним у короткостроковій перспективі та залежить від
еволюції пандемії та пов’язаних із цим заходів, податкових заходів влади та
грошово-кредитної політики центральних банків у передових країнах та країнах,
що розвиваються. Щодо румунської економіки НБР зазначає, що за перший квартал
року вона знизилася з 4,3% до 2,4%, а дефіцит торгового балансу стрімко зріс на
тлі різкого зниження експорту товарів та послуг. У другій чверті скорочення
було ще більшим, зважаючи на різкий спад у квітні, коли були введені жорсткі
обмежувальні заходи через пандемію. Ситуація дещо покращилася у травні, коли після
двох місяців надзвичайного стану Румунія перейшла до режиму надзвичайної
ситуації. Офіційний курс лея до євро залишився квазістабільним. Грам золота,
однак, став дорожчим, досягнувши рекордного рівня, що на думку деяких аналітиків є ознакою
того, що світова економіка переживає період сильних потрясінь.

Принц
Чарльз рекомендує Румунію

Принц Уельський Чарльз, спадкоємець британського престолу, закликав румунів
проводити свою відпустку в Румунії та відкрити для себе її «неймовірні
багатства». У фільмі тривалістю близько 5 хвилин, представленому у вівторок, в
його резиденції в Долині річки Зелан (в центрі Румунії), він називає Румунію
«захоплюючою» та «дивовижною» країною з точки зору різноманітності.
Короткометражна документальна кінострічка була знята британським журналістом
Чарлі Оттлі, продюсером документального серіалу «Дикі Карпати», щоб підтримати
румунську туристичну індустрію. Принц Чарльз пригадує, що вперше
відвідав Румунію 20 років тому, і відтоді країна займає особливе місце в його
серці. Він шкодує, що через пандемію коронавірусу цього року не зміг відпочити
у Румунії, яку раніше досить часто відвідував, додавши, що продовжить захищати
її унікальні скарби. Зокрема член британської королівської родини згадав
про дельту Дунаю, найбільше і найбільш дике водно-болотне угіддя в Європі,
ліси, мінеральні джерела та монастирі Буковини, Молдови та Мараморощини,
пагорби гір Апусень або незаселені території повіту Гаргіта, безцінні колекції
в музеях Бухареста або дику красу ущелини Залізні ворота на Дунаї, замки, гори
і саксонські села Трансільванії.

Клузький
футбольний клуб «ЧФР» став чемпіоном Румунії з футболу

ЧФР «Клуж» втретє поспіль став чемпіоном Румунії з
футболу сезону 2019/20, після перемоги у понеділок на виїзді над Універсітате
«Крайова» з рахунком 3:1, у вирішальному матчі Першої Ліги. Таким чином,
ЧФР оформив шостий чемпіонський титул. У
свою чергу крайовський клуб втратив шанс стати чемпіоном Румунії після
29-річної перерви. Однак потрапляння до фіналу чемпіонату Румунії з футболу та
запекла боротьба за чемпіонський титул в останній грі сезону є чудовим
результатом для цієї команди після повернення в Першу Лігу.

Принц Уельський Чарльз закликає румунів провести
свою відпустку у Румунії та відкрити для себе її «неймовірні багатства». У
фільмі тривалістю близько 5 хвилин, представленому у вівторок, в його
резиденції в Долині річки Зелан (в центрі Румунії), він називає Румунію «захоплюючою»
та «дивовижною» країною з точки зору різноманітності.

Фільм зняв британський журналіст Чарлі Оттлі,
продюсер документального серіалу «Дикі Карпати», щоб підтримати румунську
туристичну індустрію. Принц Чарльз пригадує, що вперше відвідав Румунію 20
років тому, і відтоді країна займає особливе місце в його серці. Він також
показав, що Румунія дуже різноманітна, перераховуючи дельту Дунаю, найбільше і
найбільш дике водно-болотне угіддя в Європі, ліси, мінеральні джерела та
монастирі Буковини, Молдови та Мараморощини, пагорби гір Апусень або незаселені
території повіту Гаргіта, безцінні колекції в музеях Бухареста або дику красу ущелини Залізні ворота на Дунаї, замки, гори і саксонські села Трансільванії
або неймовірно красиві долини Банату і Крішани.

Таке багате природне та
культурне розмаїття, зібране
під одним прапором вражає та
є однією з характеристик, які роблять Румунію особливим куточком Європи, стверджує принц Чарльз. Він закликає румунів відкрити для себе свою країну та пишатися її природою,
дикою фауною, гастрономією, традиціями та культурою. Він також зазначив, що
через першу в сучасній історії пандемію люди переживають моменти глибоких змін,
невизначеності та страху, і багато країн закрили свої кордони.

Принц Чарльз також шкодує з приводу руйнівного
впливу нинішньої ситуації на туристичний сектор, готелі та ресторани, де
працюють мільйони людей. Але, каже член британської королівської родини, час,
проведений вдома, створює, у свою чергу, незліченну кількість чудових
можливостей для досліджень і відкриттів. «Зараз ідеальний час знову відкрити для
себе своє коріння та відновити свою спадщину. Я переконаний, що румуни, які
роблять це, знайдуть незліченну кількість причин насолодитися і пишатися своєю
країною», – сказав принц Уельський Чарльз.

Він шкодує, що через пандемію коронавірусу цього
року не зміг відпочити у Румунії, яку раніше досить часто відвідував. Член
британської королівської родини також згадує той факт, що румунський правитель
з XV століття Влад Цепеш є
одним з його предків, що частково пояснює чому в Румунії він відчуває себе як
вдома.

Режисер фільму Чарлі Оттлі, який сказав, що любить
Румунію більше, ніж будь-яку іншу країну світу, підтримав цей меседж, також
закликаючи румунів проводити відпустку на Батьківщині, витрачати гроші тут, а
не за кордоном, бо таким чином вони підтримуватимуть внутрішній туризм.

На початку лютого, цього року,
відбулась стартова Конференція по проекту KRA’GAS – Просування ремесел та
гастрономії, як важливих частин культурної спадщини
Карпатського єврорегіону, проекту, що фінансується за програмою ENI CBC
2014-2020 Угорщина-Словаччина- Румунія-Україна.

Лідера проекту Марамуреську Торгово-промислову палату представив її президент Флорентін Туш, а також члени команди та партнери: Румунія – Клузький
університет імені Бабеша Бойоя; Угорщина – Університет Мішкольця та Торгово-
промислова палата
Боршод-Абауй-Земплен; Україна – Ужгородський національний університет та
Закарпатський фонд підтримки підприємств. У заході також взяли участь
зацікавлені темою
проекту сторони як з обидвох країн-партнерів, так і Румунії, серед яких пані Моніка
Маре, директор Марамуреського Повітового музею етнографії та народного мистецтва, пані Рада Павел, представник Марамуреського Повітового центру сприяння та
збереження традиційної культури імені Лівіу Борлана, паніЕдіт Поп, яка представляє
як Екологічну асоціацію, так і Екотуристичний напрямок Мара-Косеу-Кряста Кокошулуй, пані Корнелія Лупча, представник Асоціації туристичних гідів Марамуреського повіту та пані Карін Лахнер, директор Національного центру інформування
та сприяння туризму в місті Бая-Спріє.

Головними цілями
проекту KRA’GAS є
проведення антропологічного аналізу, який дозволить виділити схожість,
пов’язану з ремеслами та гастрономією регіонів-партнерів, визначення та створення транскордонного туристичного маршруту у проектному регіоні та розвиток регіону як загального туристичного напрямку, підтримуючи та просуваючи
транскордонний туристичний маршрут як спосіб приєднання місцевих виробників до
туристичних ринків, включно організацію Міжнародного фестивалю ремесел та
гастрономії.

За словами координатора з питань комунікації проекту,
Алексндри Лазар- KRA’GAS пропонує інноваційний підхід для просування спадщини та туристичного
потенціалу, представлених ремеслами та гастрономією в прикордонному регіоні
Угорщина-Румунія-Україна. В період глобалізації та культурної однорідності
культурні надбання- ремесла поряд із гастрономією є головними чинниками
регіональної ідентичності. Таким чином, вони сприймаються як стратегічні
елементи, що сприяють розвитку туризму. Розташований на перетині
Балкан, Центральної та Східної Європи, цей регіон має культурно визнані райони,
але, як і в інших частинах світу, нематеріальна спадщина страждає з двох
причин: зникнення традиційних ремесел та гастрономії та відсутність видимості.
Рішення полягає в тому, щоб запропонувати місцевим виробникам видимість через
доступ на туристичні ринки, а розвиток туризму пропонує чудову можливість у
цьому плані.

На засіданні були представлені заходи,
які будуть проводитись впродовж реалізації
проекту до 30 вересня
2021 року для досягнення зазначених цілей, можливість співпраці із
зацікавленими сторонами щодо
запропонованих цілей, включаючи реалізацію
картографічного транскордонного туристичного маршруту, міжнародного фестивалю ремесел та гастрономії та видання книги
наукових статей, зроблених після
антропологічних досліджень. Проект також має сайт, присвячений туристичному маршруту, а також
facebook-сторінку.

Після прес-конференції відбулося
засідання Комітету з технічних досліджень за участю представників університетів-партнерів та зацікавлених сторін, а також зустріч Комітету із
впровадження та моніторингу проекту за участю керівника проекту та представників партнерів.

Влада прикордонних регіонів Румунії та України заохочена співпрацювати шляхом виділених ЄС грантів з метою зміцнення добросусідських відносин. Прикордонні регіони двох країн можуть розробляти транскордонні проекти у економічній, культурній, освітянській, туристичній, соціальній та захисту довкілля сферах

Як повідомив Костел Фотя, президент Повітової ради Галаць, кошти, необхідні для здійснення важливої інвестиції в туристичній галузі цього повіту, в основному забезпечуються
транскордонним проектом, що фінансується Європейським Союзом, в рамках стратегії
Чорноморського регіону. Президент Галацької повітової
ради Костел Фотя
оголосив нещодавно, що він підписав електронним шляхом контракт про фінансування Парку пригод у лісі Гербовеле. Ми створимо в лісі Гербовеле одну з найкрасивіших та
найцікавіших зон відпочинку в цьому регіоні. На площі 8,4 га буде облаштовано
15 пригодницьких маршрутів, а кожен маршрут має певну ступінь складності. Будуть
встановлені тиролі, майданчики, сходи та мости, всі з’єднані між деревами. Це буде щось подібне до Парку пригод у місті Брашов , – сказав Костел
Фотя.

У рамках проекту, крім Парку пригод, буде розроблений план розвитку активного
туризму на транскордонному рівні, включаючи курси туристичного підприємництва.
Вартість проекту – 435 000 євро, з яких 364,320 євро представляють кошти
виділені через Спільну
операційну програму Чорноморського басейну на 2014-2020 роки. Фінансування Парку пригод було виграно у рамках транскордонного проекту, що впроваджується
у співпраці з повітом Констанца, містом Кутаїсі (Грузія), Кантемірським районом (Республіка Молдова) та містом Вилкове (Одеська область). Партнери мають
на меті розвивати туристичну інфраструктуру, а також спільно просувати пам’ятки
з п’яти регіонів-партнерів та розвивати співпрацю на рівні органів державної
влади та приватного середовища.

Проекти, що реалізуються в рамках цієї програми, спрямовані на просування туристичних можливостей
шляхом вдосконалення туристичної інфраструктури, спільного просування пам’яток та туристичних продуктів у регіоні,
включаючи культурний туризм, шляхом використання сучасних та інноваційних
засобів комунікації та представлення культурної, археологічної та історичної
спадщини, а також шляхом реконструкції та модернізації об’єктів культурно-історичного значення.У той же час ці проекти сприятимуть
розвитку торговельних зв’язків, транснаціональних мереж та передачі знань між
підприємцями та професіоналами в аграрному та суміжних галузях з метою розвитку
сільського господарства в басейні Чорного моря з метою підвищення економічних
та соціальних показників.

Проекти допоможуть покращити спільний
екологічний моніторинг шляхом сприяння технологічним інноваціям, співпраці та
обміну даними в галузі якості води, біорізноманіття, оцінки рибних ресурсів та
інших чорноморських істот, а також сприятимуть покращенню якості навколишнього середовища через поінформованість та освітні
заходи з питань забруднення морських та прибережних регіонів, а також через
організацію транскордонних кампаній з очищення річок у басейні Чорного моря. Також Спільна операційна програма Чорноморського басейну 2014-2020 має на меті покращити рівень життя
людей у ​​регіонах Чорноморського басейну, завдяки сталому зростанню та
спільному захисту навколишнього середовища.

Спільна операційна програма
Чорноморського басейну 2014-2020 рр. фінансується Європейським Союзом через
Європейський інструмент сусідства та державами-учасницями: Вірменія, Болгарія,
Грузія, Греція, Республіка Молдова, Румунія, Туреччина та Україна. Бюджет
програми складає 49 млн. євро. У рамках Програми було обрано 55 проектів для
фінансування, з них 24 – на стадії впровадження, а 31 – на етапі підписання
контракту.

Забезпечує 10% робочих місць у світі, майже 12% робочих місць в ЄС, і тепер для його
відновлення потрібна скоординована міжнародна відповідь, яка оцінюється
приблизно в 375 мільярдів євро. Йдеться про туризм – сектор, який сильно постраждав через обмеження подорожей та
заходи соціальної ізоляції, що уряди
змущені були запровадити у всьому світі аби зупинити розповсюдження нового
коронавірусу. Від цього постраждали
всі, хто працює в цій галузі, від дрібних підприємців до великих готельних
мереж або туроператорів. У глобальному масштабі туристична галузь може
скоротитися на 80% цього року порівняно з 2019 роком, кажуть представники World
Travel and Tourism Council (Всесвітньої
ради з подорожей і
туризму).

Для
порівняння, під час економічної кризи 2009 року, зменшення становило 4%. Європа має дуже
активну туристичну екосистему. Подорожі, транспорт, проживання, харчування,
відпочинок або культура означають
майже
10% ВВП ЄС і є ключовим джерелом зайнятості та доходів у багатьох регіонах. 267
мільйонів європейців – тобто 62%
населення – здійснюють хоча б одну приватну подорож на рік, а 78% європейців проводять
відпустку у країні походження або в іншій країні ЄС, згідно з даними Європейської Комісії. Літо – це
вирішальний сезон для цієї галузі,
приносячи в середньому 150 мільярдів євро доходу для європейського туристичного
сектору та 360 мільйонів туристів.

Ці аргументи й спричинили Брююсель перетворити туризм на пріоритетне
питання, так що ЄК розробила набір керівних принципів та рекомендацій. Пакет Єврокомісії
Туризм і транспорт передбачає комплексну стратегію з відновлення цього
сектору в 2020 році і далі, спільний підхід до відновлення свободи пересування
та зняття обмежень на внутрішніх кордонах ЄС, поступово та узгоджено. Він також
передбачає основу для поступового відновлення транспорту, забезпечуючи при
цьому безпеку пасажирів та персоналу, рекомендація, яка має на меті перетворити
відпусткові ваучери на привабливу альтернативу повернення готівки.

Підтримка
з боку Єврокомісії для туристичних
підприємств буде надходити з
декількох напрямків,
наприклад, шляхом забезпечення ліквідності зокрема для МСП, і врятування робочих місць
за фінансовою підтримкою до
100 млрд. євро через програму SURE. Важливою ланкою в туризмі є транспорт.
Чітка дата нормального або поступового відновлення транспорту не може бути
встановлена, оскільки ми не знаємо, як розвиватиметься пандемія, уточнила в інтерв’ю Радіо Румунія єврокомісар з питань транспорту, румунка Адіна
Велян, але правила, прийняті Комісією, показують,
за яких умов ми будемо подорожувати: «Мені часто ставлять це запитання:Коли
ми зможемо подорожувати?
Відповідь
на це запитання повинні давати органи влади кожної держави-члена, які повинні
враховувати критерії, пов’язані з епідеміологічною ситуацією у відповідній державі, при врахуванні порад колег в галузі охорони
здоров’я. Так само, ми
маємо домовитися щодо туристичних
напрямків, тому що, ми не очікуємо, що у всій Європі буде однакова
ситуація, тобто щоб відкриття кордонів або
заходи карантину та ізоляції були би однаковими
у всіх державах-членах. Це рішення, які повинні приймати національні органи
влади».

Відомо,
що відновлення пересування відбуватиметься гнучко та узгоджено між країнами-членами, протягом декількох етапів. Так
само, для сфери туризму були визначені чіткі умови ослаблення обмеженьу певному регіоні чи державі-члену, а саме кількість інфекцій має знижуватися і зберігатися на низькому рівні, а
держави повинні забезпечувати доступ до системи охорони здоров’я, в тому
числі для туристів. У Румунії туристичний
сектор
втратив за останні місяці близько 250 мільйонів євро, повідомив голова Федерації готельного господарства в
Румунії Келін Іле. Ситуація туристичного сектору дуже складна. Ми були в основному швидкісним
локомотивом і раптом врізалися в стіну. Це спричинило великі проблеми, ситуація на даний момент є драматичною,
– зазначив Келін
Іле, який оцінює, що цей період
призупинення туристичного сектору обійдеться Румунії у скороченні на 5% ВВП.

90%
готелів в Румунії були закриті через пандемію, а 150 тисяч з тих 180 тис. працівників у галузі ГОРЕКА (готелі-ресторани-кав’ярні)
були відправлені в технічне безробіття або звільнені, – уточнив Резван
Паску, засновник компанії, що працює в галузі туризму. На його думку, ситуація, через яку ми зараз
проходимо, могла б стати можливістю для відновлення румунського туризму: «Зрозуміло, поведінка туристів зміниться. Швидше за
все, вони не віддадуть перевагу варіанту поселення у великих готелях типу
all
inclusive все включено в
Туреччині, де вони б скупчилися великим числом на сніданок, а оберуть інші
варіанти для проведення відпусток. На мій погляд, у наступний період поїздки на
автомобілі повернуться до тренду, а також відпустки на свіжому повітрі, тобто поведінка
людей якось зміниться. Це також може бути можливістю для просування Румунії як
іншого роду туристичне призначення, місце, яке пропонує варіанти для проведення
відпусток. Я думаю, що упродовж 2-3 років
це має бути стратегією Румунії».

Результати
останніх досліджень показують, що люди цього року відмовляться від відпочинку
за кордоном і віддадуть перевагу місцевому туризму.