Tag: ЄС

У червні 2021 року 42% респондентів опитування громадської думки, проведеного INSCOP Румунія, на запитання, в якій країні вони хотіли б працювати або навчатися протягом більш тривалого періоду часу, обрали Захід (Європейський союз, США або Канаду), менше 4% – Росію або Китай, а 47,9% сказали, що не покинуть свою країну. 66,6% заявили, що віддають перевагу правам і свободам західного зразка перед традиційними цінностями, які, як стверджує путінська Росія, вона пропагує і лише 16,2% віддали перевагу так званим російським цінностям. 56,2% румунів заявили, що вступ Румунії до Європейського Союзу, швидше за все, принесе переваги, а 35,1% побачили в ньому недоліки.

65,8% респондентів віддали перевагу членству Румунії в НАТО, тому що таким чином вона буде краще захищена. 28,6% віддали перевагу нейтралітету, вважаючи, що на Румунію ніхто не нападе. 73,8% сказали, що наявність військових баз США в Румунії допоможе обороні країни в разі зовнішньої агресії. Водночас переважна більшість респондентів  була незадоволена діяльністю влади в Бухаресті, незалежно від її політичного кольору. Соціологи дійшли висновку, що румуни не оскаржують приналежність своєї країни до вільного світу, а лише легітимність політичного класу, який їх ігнорує і зневажає.

Румунія залишається твердо відданою євроатлантичному шляху, який вона обрала, і рішення зробити власний внесок у зміцнення безпеки в регіоні залишається твердим, – заявив у вівторок міністр оборони Ангел Тилвер. Разом з послом США в Бухаресті Кетлін Кавалєк міністр оборони відвідав військово-повітряну базу “Міхаїл Когелнічану” (південний схід), де вони зустрілися з делегацією аташе з питань оборони країн-членів НАТО, акредитованими в Бухаресті, а також з американськими солдатами, які там дислокуються, разом з їхніми іспанськими, французькими і румунськими товаришами. За словами Кетлін Кавалєк, румунська сторона вкладає значні кошти в розвиток бази, яка є однією з найважливіших баз НАТО і допомагає захищати східний фланг Північноатлантичного альянсу.

Також у вівторок Берегиня румунської корони принцеса Маргарета заявила, що “ніколи в сучасній історії Румунія не мала вищого рівня безпеки і кращих умов для економічного процвітання, ніж сьогодні, коли вона є повноправним членом Європейського Союзу і НАТО”. З іншого боку, вона описала нещодавні президентські і парламентські вибори як крик про допомогу від виборців, які відчувають себе проігнорованими в умовах швидкого, але нерівномірного економічного розвитку. Вона навела приклади контрасту між розкішшю в Бухаресті і бідністю в селах, або інвестиціями в сучасні технології, в той час як витрати на охорону здоров’я залишаються найнижчими в ЄС.

Європа вступила в третю зиму війни, першого конфлікту цього століття на старому континенті. Росія розпочала військові дії неспровокованим вторгненням в Україну, причому Москва заявила, що окупує нову територію у відповідь на просування Північноатлантичного альянсу на схід і щоб запобігти інтеграції Києва в євроатлантичні структури. З 20 січня Дональд Трамп вступить на другий президентський термін. У Європі побоюються, що нова адміністрація Білого дому змінить військову стратегію США на шкоду Європі та Північноатлантичному альянсу.

У цьому контексті Голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер закликав підприємства країн-членів Альянсу бути готовими до сценарію воєнного часу та відповідним чином налаштувати свої лінії виробництва та розподілу, щоб бути менш вразливими до шантажу з боку Росії та Китаю. За його словами, союзники по НАТО будуть змушені виділяти на оборону близько 3% свого ВВП. Водночас НАТО погодилася перебрати від Сполучених Штатів координацію військової допомоги Україні через місію, яка також матиме структури в Румунії. Рішення, прийняте на саміті у Вашингтоні, також передбачає виділення 40 млрд євро на підтримку України наступного року.

Російська війна проти України ставить всю Європу перед викликом для власної безпеки й оборони та загрожує справжньою війною, а брязкання зброєю привернуло увагу тих, хто звик до десятиліть миру і процвітання. Поступово, протягом останніх кількох десятиліть, оборонні фонди зменшувалися на тлі цього, здавалося б, вічного миру. Тепер Європа має зробити все можливе, щоб запобігти зростаючим ризикам і загрозам.

В інтерв’ю Радіо Румунія генерал запасу ВПС Румунії Адріан Дуце зазначив, що після тривалого періоду миру, забезпеченого Північноатлантичним альянсом та іншими європейськими альянсами, ми бачимо, що війна знову повернулася до Європи і, як сказав колишній керівник британської розвідувальної служби, ми не тільки знаходимося під загрозою війни, але війна вже триває на європейській землі. «Європа вже вжила заходів, насамперед на знак солідарності з Україною. Європейські держави підтримують Україну у протистоянні російській агресії, і в колективній європейській свідомості перемога Росії є неприйнятною. Про це говорив адмірал Бауер під час Берлінської конференції 19-20 листопада, де було багато розмов про заходи, які європейські держави повинні вжити, щоби бути готовими до того, що політика США зміниться з Дональдом Трампом у Білому домі. Однак, мушу зазначити, що навіть якщо і відбудеться зміна підходу з боку США, то це вже зміна парадигми, адже вже було заявлено, що США не залишать Європу непідготовленою перед обличчям загроз зі Сходу і зроблять все можливе для зміцнення європейської оборони.»

Генерал запасу Адріан Дуце каже, що хоча Європа зробила важливі кроки, щоб вивести свою оборону на вищий рівень, вона має прискорити свої зусилля в цьому плані, адже після тривалого періоду недофінансування оборонної промисловості вона опинилася в ситуації, коли запаси озброєння майже вичерпані, виробничі потужності перебувають у скрутному становищі і не в змозі виробляти в необхідному обсязі, а конкуренція між Європою і Росією в цій сфері поки що несприятлива для Європи. Водночас перший в історії ЄС єврокомісар з оборони й космосу Андрюс Кубілюс пообіцяв найближчим часом розробити Білу книгу європейської оборони, із визначенням ключових пріоритетів щодо зміцнення європейської безпеки.

Професор Сорбонни з історії сучасних міжнародних відносин, доктор філософії Штефан Попеску також наголошує на проблемі дуже низьких запасів озброєнь в західних країнах. «Саме тому ми не можемо підтримати Україну відповідно до її потреб. Просто подумайте, що французи разом з британцями, я не думаю, що вони мають більше 300 танків, вони не їх просто мають, дві армії разом, найважливіші в Європі, не мають більше 300 артилерійських знарядь, що дуже мало. Промислові лінії неможливо розширити за ніч. Потрібні постійні інвестиції, особливо в той час, коли потрібно задовольняти не лише власні потреби в озброєнні, але й виконувати замовлення важливих стратегічних партнерів Заходу, яких ми не можемо залишити без уваги, а потім, звичайно ж, і Україну. Україна повинна залишитися після заморожування конфлікту або врегулювання, вона повинна бути надійним військовим гравцем, і це в інтересах усіх, це в інтересах довіри до нас, до Організації Північноатлантичного договору і до Європейського Союзу.»

Чи здатні НАТО і Європейський Союз доповнити, збільшити військову підтримку, щоб збалансувати можливе зменшення підтримки, яку надають Сполучені Штати Україні в її військовій боротьбі з російським агресором? Як нова адміністрація Трампа може вплинути на безпеку Європи в контексті війни в Україні? Адріан Дуце відповідає: «Нова американська адміністрація дещо змінить свою орієнтацію, як заявили американські офіційні особи, вони приділятимуть більше уваги Індо-Тихоокеанському регіону і дещо зменшать свою участь в Європі. Але це не означає, що США підуть з Європи. США збираються знайти ті шляхи, які сприятимуть зміцненню європейської оборони, з одного боку, шляхом посилення промислового співробітництва та розвитку цієї європейської технологічної та промислової бази, тому що це дезидератум на даний момент, а Європа працює над тим, щоб надолужити втрати останніх десятиліть. Це тривала робота, але ми впевнені, що ці зусилля принесуть свої плоди. Європа має достатньо ресурсів і вона вже довела, що вживає правильних заходів для допомоги Україні, щоправда, не таких значних, як хотілося б Україні, але існує дуже широкий спектр заходів різного роду, і європейська солідарність з Україною є взірцевою.»

З 20 січня ми матимемо нову адміністрацію в Білому домі. Дональд Трамп офіційно приступить до виконання повноважень. Якщо Сполучені Штати припинять або зменшать свою підтримку України, чи зможе Європа компенсувати цю важливу американську військову підтримку перед обличчям Росії, яка не рахується з жертвами, щоб окупувати Україну кілометр за кілометром?

Професор Штефан Попеску каже, що Сполучені Штати дуже уважно стежать за можливими розривами між Китаєм і Росією. Залучення північнокорейських військ у Курську область, а також зближення, входження, скажімо так, під російську опіку Північної Кореї, надання російських технологій балістичних ракет Північній Кореї – все це сприймається Пекіном з дуже великою тривогою, занепокоєнням. «Я переконаний, що оскільки це останній термін Дональда Трампа на посаді президента, який також ознаменує його входження в історію, американці залишатимуться відданим гравцем у регіоні, відданим з точки зору їхньої уваги до Російської Федерації. Важливо, щоб Україна не втратила мир, щоб вона продовжувала мати юридичний суверенітет, щоб вона могла стати на європейську, євроатлантичну або в будь-якому випадку західну орбіту. І я вважаю, що ми повинні підтримувати американську позицію і мати постійний діалог, особливо ті з нас, хто знаходиться в цьому регіоні, для того, щоб пояснити їм якомога краще, залучити їх до нашого регіону. Але я вважаю, що з огляду на те, що Чорне море є головним вікном проєкції російської сили, американці будуть підтримувати міцну присутність у цій вузловій точці, яка також включає Румунію, навіть якщо вони підуть на рішення про заморожування фронту. Й останнє: сама Україна більше не може вести довготривалу війну. Україна – держава з сучасними соціальними структурами, це не Афганістан, щоби вести нескінченну війну на два десятиліття.»

Своєю чергою генерал Адріан Дуце вважає, що Європа зуміє бути по-справжньому стійкою в нинішніх умовах, навіть і без підтримки США. «Буде важко, але Європа на правильному шляху у зміцненні своєї оборони і розбудові стійкості перед обличчям російської агресії. Заяви керівників оборонних відомств країн-членів ЄС, як і заяви європейських політиків, свідчать про те, що підтримка України буде безумовною і триватиме стільки часу, скільки буде потрібно. Європа не змириться з поразкою України, і навіть якщо президент США обіцяє мир у дуже короткі терміни, навряд чи він буде досягнутий за той час, який поставив перед собою Дональд Трамп. Європа продовжує зміцнювати всі свої оборонні потужності.»

Європа має достатню силу, щоб зупинити Росію, – каже генерал у відставці Адріан Дуце.

БЕЗПЕКА – Нинішня безпекова ситуація свідчить про те, що мир на європейському континенті більше не є гарантією, – заявив у вівторок очільник Генерального штабу Збройних сил Румунії, генерал Георгіце Влад у промові з нагоди 165-ї річниці створення Генштабу ЗСР. Він сказав, що в дисонансі з нормами міжнародного гуманітарного права дії Російської Федерації підживлюють зростання потенційних загроз і ризиків для безпеки і, що ми маємо кризову ситуацію в сфері оборони в Чорноморському регіоні, зоні стратегічних інтересів НАТО.

 

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся сьогодні в Лондоні зі своїм британським колегою Кейром Стармером, з яким обговорив широкий спектр двосторонніх і міжнародних питань. Раніше, на двосторонньому економічному форумі, Марчел Чолаку заявив, що його інтерес як прем’єр-міністра «полягає в тому, щоб зменшити кількість румунів, які залишають країну». Він додав, що хоче переконати якомога більше британських бізнесменів, що «Румунія є чудовою країною для інвестицій». У свою чергу, лорд-мер Лондона Аластер Кінг підкреслив, що Румунія має динамічний і важливий для британських інвесторів енергетичний ринок і, що форум покликаний використати величезні можливості, які має румунська економіка. Що стосується діаспори, Марчел Чолаку зазначив, що понад 1,2 мільйони румунів обрали проживання, навчання або роботу у Великобританії. За його словами, це люди, які активно сприяють розвитку британського суспільства та економіки, люди, які досягли успіху як в академічному, так і в професійному планах, румунська громада добре інтегрована в багатьох важливих секторах. Напередодні зустрічі прем’єр-міністр поспілкувався з представниками румунської громади в Лондоні, яким сказав, що держава зрозуміла, що повинна розробити середньострокові програми для тих, хто бажає повернутися на батьківщину.

 

УГОДА – Партнерство між Румунією та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії є сильнішим, ніж коли-небудь, – заявив у середу міністр оборони Ангел Тилвер з нагоди підписання в Лондоні двосторонньої угоди про оборонну співпрацю. Згідно з прес-релізом міноборони, угода спрямована на зміцнення багаторічного партнерства між Румунією і Великобританією і є відповіддю на сучасні виклики безпеці. За словами Ангела Тилвера, в умовах агресії Російської Федерації проти України поблизу нашого кордону, «це міцне партнерство сприяє захисту східного флангу».  Угода також сприятиме впровадженню нових проєктів, таких як Регіональний морський навчальний центр в Румунії для підготовки українських військовослужбовців, затверджений румунським парламентои. Центр є результатом спільних зусиль Великої Британії, Румунії та інших стратегічних союзників, спрямованих на забезпечення необхідної підготовки українських морських піхотинців.

 

F-35 – Сенат Румунії у середу прийняв, в останньому читанні, законопроєкт про закупівлю літаків F-35 від уряду США. У вівторок Палата депутатів прийняла цей законопроєкт переважною більшістю голосів. Минулого тижня нормативно-правовий акт був направлений Урядом до парламенту для його прийняття за терміновою процедурою. Документ регулює програму, в рамках якої Румунія придбає 32 літаки нового покоління F-35, за які заплатить 6,5 мільярдів доларів, що зробить цю покупку найдорожчою в історії румунської армії. Вона включає в себе двигуни, матеріально-технічне забезпечення, послуги з навчання пілотів і персоналу, авіаційні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «повітря-земля». Кошти надійдуть з бюджету Міністерства національної оборони або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, чи за рахунок коштів з обох джерел. Перші літаки F-35 прибудуть до Румунії після 2030 року.

 

ЄВРОКОМІСІЯ – У вівторок в Європейському парламенті відбулося слухання Роксани Минзату, кандидатки від Румунії на посаду віцепрезидента Європейської комісії з питань людей та навичок, але комітети відклали винесення свого рішення до завершення слухань. Фактично, всі кандидати на шість віце-президентських посад зіткнулися з аналогічною ситуацією, яку створив кандидат від Італії на посаду віце-президента з питань згуртованості Раффаеле Фітто. Слухання Роксани Минзату пройшли добре, а її виступ і відповіді були високо оцінені більшістю членів комітетів.

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Міністерство закордонних справ інформує громадян Румунії, які перебувають постійно, тимчасово або транзитом в Автономній області Андалусія Королівства Іспанія, або мають намір здійснити поїздку в цей регіон, що місцеве Метеорологічне агентство оголосило в провінції Малага помаранчевий код негоди – сильні опади та посилення вітру. Громадяни Румунії можуть звертатися за консульською допомогою за номерами телефонів Генерального консульства Румунії в Севільї, дзвінки будуть переадресовані до Центру контактів та підтримки румунських громадян за кордоном (ЦКПРГ), де на них відповідатимуть оператори колл-центру на постійній основі. Крім того, громадяни Румунії, які зіткнулися зі складною, особливою, надзвичайною ситуацією, можуть також зателефонувати на цілодобову гарячу лінію Генерального консульства Румунії в Севільї.

 

ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус стався минулої ночі у повіті Вранча на південному сході Румунії. Сила підземних поштовхів склала 3 бали за шкалою Ріхтера. Цього місяця в Румунії сталося дев’ять землетрусів магнітудою від 2,2 до 3,2 балів. У 2024 році найсильніший тектонічний рух стався 16 вересня і мав магнітуду 5,4 бали за шкалою Ріхтера. 4 березня 1977 року в Румунії стався землетрус силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера. Він забрав життя 1 570 людей, більшість з них у Бухаресті, і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися у понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні підприємств вийшли з ладу. Землетрус спричинив економічну і соціальну кризу, яку, як стверджують історики, тодішня комуністична диктатура не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до 1977 року, сьогодні в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – У 2023 році вартість сільськогосподарської продукції блоку ЄС знизилася на 1,5% порівняно з попереднім роком до трохи більше 537 мільярдів євро, але Румунія є однією з країн ЄС, чия вартість сільськогосподарської продукції зросла порівняно з попереднім роком. Про свідчать дані, опубліковані Євростатом у середу. Угорщина і Словаччина, за якими йдуть Люксембург, Франція, Бельгія і Румунія з 22,2 млрд євро, були країнами з найбільшим зростанням. Минулорічне незначне падіння відбулося після 19%-го зростання у 2022 році, коли вартість сільськогосподарської продукції блоку ЄС досягла історичного максимуму в 545,4 млрд євро.

 

ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії з тенісу бере участь у фінальному турнірі Кубку Біллі Джин Кінг 2024 в Малазі, Іспанія, з 13 по 20 листопада. У першому раунді 14 листопада Румунія зустрінеться з Японією, а переможець зіграє у чвертьфіналі з минулорічними фіналістками, тенісистками Італії. Неграючий капітан Горія Текеу викликав на фінальний турнір Жаклін Крістіан, Ану Богдан, Габріелу Русе, Анку Тодоні та Моніку Нікулеску. Збірна Румунії вперше вийшла до фінального турніру Кубка Біллі Джин Кінг після того, як 14 квітня у Фернандіна-Біч (штат Флорида, США) перемогла Україну з рахунком 3:2.

 

ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу готується до матчу Ліги націй проти Косово, запланованого на п’ятницю в Бухаресті. Румунія завершить свої домашні матчі проти Кіпру в понеділок. Румунська збірна очолює групу С2 Ліги націй з чотирма перемогами в чотирьох матчах і 12 очками. За нею йдуть Косово – 9 очок, Кіпр – 3, Литва – 0. Чотири найкращі збірні групового етапу Ліги націй візьмуть участь у плей-офф відбору до Чемпіонату світу 2026 року, який пройде в США, Мексиці та Канаді.

Президент Клаус Йоганніс на саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті

Вступ Румунії до Шенгенської зони – це не просто політична мета, а тверда прихильність європейському проєкту, – заявив президент Клаус Йоганніс на п’ятому саміті Європейської політичної спільноти, що пройшов у Будапешті в четвер і п’ятницю. З іншого боку, глава румунської держави підкреслив, що міграція залишається важливим європейським викликом, який вимагає спільної і всеосяжної відповіді. Результати виборів у США також були в центрі уваги, оскільки учасники зібралися, щоб обговорити, головним чином, підвищення конкурентоспроможності. Присутні європейські лідери закликали Дональда Трампа уникати торгових воєн, підтримувати Україну і утримуватися від порушення світового порядку. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що всі 42 присутні європейські лідери погодилися з тим, що вони повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку і перестати покладатися на Сполучені Штати. Міжнародна спільнота привітала Дональда Трампа з перемогою на виборах у США. У своєму посланні Президент Клаус Йоuанніс нагадав, що Румунія є сильним і відданим стратегічним союзником Сполучених Штатів.

 

Візит прем’єр-міністра Марселя Чолаку до Парижа

Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку та прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє обговорили в Парижі зміцнення двостороннього Стратегічного партнерства, укладеного в 2008 році, з наголосим на економічній та оборонній складових. Глави урядів погодилися, що інвестиції в такі ключові сфери, як ІТ, авіація та енергетика, є надзвичайно важливими. Подвоєння обсягу двосторонньої торгівлі за 16 років існування Стратегічного партнерства, його тенденція до зростання та давні економічні відносини, такі як Dacia Renault, є вагомими аргументами для продовження посиленої співпраці , – сказав Марчел Чолаку. Глава румунського  уряду високо оцінив міцну співпрацю в питаннях безпеки, а також той факт, що за рішенням президента Еммануеля Макрона Франція очолила бойову групу НАТО в Румунії одразу після вторгнення Росії в Україну, що є важливим елементом для зміцнення позицій Альянсу на східному фланзі. Це також підкреслило прагнення Франції збільшити свою військову присутність в Румунії, яка нині становить 800 військовослужбовців.

 

Румунсько-японське співробітництво

У вівторок у Бухаресті глава румунського уряду зустрівся з делегацією японських інвесторів у галузі енергетики, досліджень і технологій, промисловості, інфраструктури та банківської справи на чолі із заступником міністра економіки, торгівлі та промисловості Японії Шінджі Такеучі. З цієї нагоди було високо оцінено рівень двосторонніх відносин, що розвиваються на основі Стратегічного партнерства, спільні цінності, які сповідують обидві країни, та економічні можливості, які відкриває сучасний міжнародний контекст. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, роль Румунії як фактора стабільності в Європі та регіоні, а також її геостратегічні, економічні та політичні переваги роблять її цікавою для іноземних інвесторів. Своєю чергою, японська економічна делегація висловила зацікавленість у посиленні фінансової підтримки Румунії в різних проєктах у сфері транспортної інфраструктури, енергетики, цифровізації та високих технологій. Раніше, під час першого Румунсько-японського енергетичного форуму, що відбувся в Бухаресті в понеділок і вівторок, Міністерство енергетики підписало меморандум про взаєморозуміння з японською компанією щодо проєкту гідроелектростанції Тарніца-Лапуштешть в повіті Клуж (північний захід Румунії), а бухарестська державна компанія з виробництва електричної та теплоенергії ELCEN і Panasonic працюють над спільним проєктом комплексної системи фотоелектричних панелей, сонячних батарей та виробництва зеленого водню.

 

Парламент Румунії схвалив румунську кандидатуру на пост єврокомісара 

Пропозиція румунського уряду на посаду єврокомісара в майбутній виконавчій владі ЄС, кандидатура соціал-демократки Роксани Минзату була схвалена у вівторок профільними комітетами Парламенту Румунії. Депутатка Європарлменту, номінована Урсулою фон дер Ляєн на посаду віце-президентки Єврокомісії, отримає портфель “Люди, навички та підготовка”. На цій посаді вона відповідатиме за близько 20% багаторічного бюджету ЄС. Роксана Минзату зазначила, що посада виконавчого віце-президента Єврокомісії включає в себе й управління сферою готовності до надзвичайних ситуацій. На Роксану Минзату чекає ще один раунд слухань 12 листопада, цього разу в комітетах Європарламенту з питань зайнятості та культури й освіти.

 

Візит місії МВФ до Бухареста

На цьому тижні місія Міжнародного валютного фонду відвідала Бухарест, щоб обговорити з румунськими урядовцями останні економічні події. Це регулярний візит з метою оцінки та оновлення макроекономічного прогнозу, який складається з кількох компонентів: інфляції, платіжного балансу, державного боргу та бюджетного дефіциту, монетарної та фіскальної політики. Делегація зустрілася, зокрема, з представниками Центрального банку Румунії та Міністерства фінансів. Наразі Румунія не має чинної угоди з МВФ.

ЄВРОКОМІСАР – Парламент Румунії схвалив кандидатуру Роксани Минзату на посаду комісара ЄС з питань людей, навичок та навчання. У вівторок, на слуханнях в профільних комітетах румунського парламенту, вона заявила, що портфель єврокомісара, який вона може отримати, відповідає за майже 20% багаторічного бюджету Європейського Союзу, зазначивши, що як виконавча віце-президентка Єврокомісії, вона також координуватиме сферу готовності до надзвичайних ситуацій. Роксана Минзату є одним з шести віце-президентів Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Вона прагне зробити професію вчителя більш привабливою в Європі, де щонайменше 24 країни стикаються з браком педагогів, і, в той же час, вдосконалити програму Erasmus+, яку багато румунських студентів вважають занадто дорогою. Наступного тижня, 12 листопада, Роксану Минзату заслухають у профільних комітетах Європейського парламенту.

 

ОБОРОНА – “Румунські і французькі військові повністю віддані забезпеченню безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні”, – сказав міністр оборони Румунії Ангел Тилвер своєму французькому колезі Себастьяну Лекорну в Парижі. На порядку денному зустрічі були актуальні питання двостороннього співробітництва з наголосом на стратегічних оборонних пріоритетах в складному контексті безпеки в Чорноморському регіоні і триваючої збройної агресії Російської Федерації в сусідній Україні. Вони також обговорили співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, Європейського Союзу та на двосторонньому рівні. Міністр Тилвер був у складі делегації прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який у понеділок зустрівся зі своїм колегою Мішелем Барньє.

 

ВИБОРИ В США – Сьогодні американці обирають майбутнього президента між віце-президенткою Камалою Гарріс, яку підтримує Демократична партія, та експрезидентом Дональдом Трампом, кандидатом від Республіканської партії. Обидва висуванці завершили свої кампанії в Пенсильванії, штаті, який може вирішити, хто стане наступним президентом. Понад 80 мільйонів виборців вже проголосували достроково – рекордна кількість, що свідчить про інтерес до виборів, які багато хто вважає вирішальними для майбутнього американської демократії. Суми, витрачені на переконання виборців за останні вісім місяців, є астрономічними і становлять 2,6 млрд. доларів. Опитування громадської думки показують, що рейтинги Дональда Трампа і Камали Гарріс практично зрівнялися.

 

ЕНЕРГЕТИКА – У Бухаресті проходить Румунсько-японський енергетичний форум – захід, який об’єднує енергетичні компанії та державні установи з обох країн. Форум прискорив реалізацію спільних енергетичних проєктів, зокрема, розвиток атомної енергетики нового покоління, розширення потужностей зберігання відновлюваної енергії, виробництво “зеленого” водню та впровадження технологій уловлювання, утилізації та зберігання вуглецю. Під час форуму Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку інвестиційного проєкту Тарніца-Лепуштешть, який має стратегічне значення для збалансування румунської енергетичної системи, що є абсолютно необхідним в контексті збільшення частки відновлюваної енергії. Відносини між Румунією та Японією були підвищені до рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року.

 

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош перебуває сьогодні в Брюсселі де бере участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань. На порядку денному такі питання як: ПДВ у цифрову епоху, Механізм відновлення та стійкості, агресія Росії проти України, річна звітність, статистика ЄС, міжнародні зустрічі та кліматичне фінансування. Рада також має ухвалити  два нормативно-правові акти у сфері страхування.

 

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули внаслідок сильної повені в Іспанії, зросла до двох у вівторок, – повідомило Міністерство закордонних справ, після того, як ще одна людина зі списку громадян Румунії, які спочатку вважалися зниклими безвісти, була ідентифікована як мертва. У той же час, кількість зниклих безвісти румунів досягла семи. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття родині загиблог, – йдеться в прес-релізі. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти.

 

ПРОТЕСТИ – Тисячі грузинів зібралися в центрі столиці Грузії Тбілісі в понеділок увечері, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 26 жовтня, які виграла правляча партія “Грузинська мрія”, котрі не визнає опозиція, чиї прихильники зараз закликають до безстрокових демонстрацій з вимогою проведення повторних виборів. Новообрані опозиційні депутати відмовилися увійти до парламенту, назвавши вибори нелегітимними, а західні спостерігачі заявили про порушення під час передвиборчої кампанії та голосування. Опозиційні партії, підтримувані прозахідним президентом Саломе Зурабішвілі, заявляють про фальсифікації і закликають до міжнародного розслідування або проведення нових виборів під міжнародною адміністрацією – ідеї, які відкидає влада. Виступаючи на акції протесту, Саломе Зурабішвілі заявила демонстрантам, що Молдова перемогла, маючи на увазі перемогу своєї проєвропейської візаві Майї Санду, і що Грузія також не повинна здаватися. Росія відкинула звинувачення грузинської опозиції у втручанні у виборчий процес, а грузинська прокуратура минулої середи розпочала розслідування ймовірних фальсифікацій на виборах.

 

Старт передвиборчої кампанії

Агітаційна кампанія на виборах президента Румунії розпочалася опівночі в четвер і завершиться вранці 23 листопада. На найвищу посаду в державі балотуються 14 кандидатів – 10 від політичних партій і 4 незалежні. Голосування в першому турі відбудеться по всій країні в неділю 24 листопада з 7:00 до 21:00. Якщо на момент закриття виборчої дільниці будуть виборці в черзі або на дільниці, голова відповідної виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, після чого система автоматично закриється. Виборці можуть голосувати тільки в тому населеному пункті, де вони мають тимчасове або постійне місце проживання, а в Бухаресті – тільки в тому секторі, де вони зареєстровані в постійних списках. Адресу виборчої дільниці можна знайти на веб-сайті Постійного виборчого органу. Виборці, які перебувають в іншому населеному пункті, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці і будуть внесені до додаткових списків. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати або поштою, якщо вони обрали цю можливість, або на будь-якій виборчій дільниці в країні або за кордоном. Другий тур президентських виборів запланований на 8 грудня. Між двома турами, 1 грудня, в Національний день Румунії, відбудуться вибори до двопалатного парламенту країни.

 

Румунія та вибори в Республіці Молдова

Долю Республіки Молдова мають вирішувати виключно її громадяни, – заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс, вітаючи голоси, віддані напередодні на референдумі щодо європейської інтеграції та президентських виборах у сусідній країні. 50,46% тих, хто взяв участь у референдумі, який був оголошений Центральною виборчою комісією в Кишиневі таким що відбувся, відповіли “ТАК” на питання “Чи підтримуєте Ви внесення змін до Конституції, які дозволять Молдові вступити до Європейського Союзу?”. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду, яка балотується на новий термін, набрала понад 42% голосів, тоді як кандидат від Соціалістичної партії Александр Стояногло отримав майже 26%. Вони зустрінуться у вирішальному турі виборів 3 листопада. Міністерство закордонних справ Румунії привітало проведення президентських виборів і референдуму в Республіці Молдова за найвищими демократичними стандартами, але висловило занепокоєння з приводу безпрецедентного за масштабами, складністю і токсичністю втручання Росії, яке спостерігалося ще до початку виборчого процесу.

 

Офіційний візит до Чорногорії

Під кінець свого перебування на посаді президента Румунії Клаус Йоганніс здійснив у середу офіційний візит до Чорногорії, де обговорив зі своїм колегою Яковом Мілатовічем європейський курс цієї країни, який Румунія рішуче підтримує. Офіційний Бухарест підтримує процес розширення Європейського Союзу за рахунок приєднання його партнерів на Західних Балканах і країн-кандидатів у східному сусідстві, – заявив президент, який вважає, що ця політика є найкращою інвестицією в демократичну консолідацію Європи. Клаус Йоганніс і Яков Мілатовіч також обговорили шляхи збільшення інвестицій і посилення торгівлі та говорили про співпрацю в рамках НАТО, як в Чорноморському регіоні, так щодо підтримки України і зміцнення східного флангу. У п’ятницю, з нагоди Дня Збройних сил Румунії, були заплановані військові церемонії в країні, на військових базах у театрах військових дій, де дислокуються румунські солдати, в державах, де Румунія має акредитованих аташе з питань оборони, а також на кладовищах і пам’ятниках румунських солдатів в Австрії, Боснії і Герцеговині, Болгарії, Чехії, Республіці Молдова, Словаччині та Угорщині.

 

Погані новини від МВФ

Цього тижня Міжнародний валютний фонд погіршив свій прогноз зростання економіки Румунії на цей рік до 1,9%, порівняно з 2,8%, які він прогнозував у квітні. На 2025 рік МВФ прогнозує зростання на 3,3%. Очікується, що середньорічна інфляція досягне 5,3% в кінці цього року і 3,6% в наступному році, а безробіття залишиться на рівні 5,6% і знизиться до 5,4% в 2025 році. Також цього тижня Палата депутатів Румунії ухвалила в останньому читанні проєкт закону про мінімальну заробітну плату. Закон транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантований мінімальний розмір базової заробітної плати встановлюється щорічно, періодично оновлюється після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховує прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

 

Допомога від Європейської Комісії

У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Гроші призначені для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема це стосується однієї або кількох з 39 культур, таких як, наприклад, пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник, кукурудза тощо. Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року. Лише цього року, за оцінками уряду, від посухи постраждало близько 2 мільйонів гектарів орної площі.

ВИБОРИ – Виборча кампанія першого туру президентських виборів у Румунії розпочнеться у п’ятницю о 00.00 за місцевим часом і завершиться 23 листопада о 7.00. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий тур – 8 грудня. Між ними 1 грудня відбудуться парламентські вибори. У президентських перегонах беруть участь 14 кандидатів, 10 з яких висунуті політичними партіями, а 4 – незалежні. Нагадаємо, що 9 червня в Румунії відбулися вибори до місцевих органів влади та до Європарламенту .

 

ОПИТУВАННЯ – Марчел Чолаку, кандидат Соціал-демократичної партії  на посаду президента Румунії, очолює рейтинг намірів виборців у першому турі президентських виборів. За ним йдуть Джордже Сіміон, кандидат Альянсу за об’єднання румунів та Мірча Джоане, незалежний кандидат. Принаймні це випливає з опитування, проведеного INSCOP Research в період з 11 по 18 жовтня 2024 року. Згідно з соціологічним дослідженням, 24,1% виборців проголосували б за Марчела Чолаку, 20,7% – за Джордже Сіміона, 18,1% – за Мірчу Джоане, 15% – за Елену Ласконі (Союз «За порятунок Румунії»), 8,2% – за Ніколає Чуке (Націонал-ліберальна партія). Іншому незалежному кандидату, Крістіану Дяконеску віддали б перевагу 5,1% виборців, Келемену Гунору (Демократичний союз угорців Румунії) – 3,8%, Крістіану Терхешу (Румунська національна консервативна партія) – 1,9%, Людовіку Орбану (Партія Народний рух та Сила правих) – 1,9%, Ані Бірчалл (незалежна кандидатка) – 0,9%. 0,4% опитаних заявили, що проголосували б за іншого кандидата. Згідно з опитуванням, 72% респондентів заявили, що обов’язково візьмуть участь у президентських виборах. Опитування було проведене на замовлення газети Libertatea. Дані були зібрані шляхом телефонних розмов з вибіркою 1106 осіб, максимально допустима похибка даних становить +/-2,95%.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Себастіан Бурдужа запевнив, що румунські газосховища повністю заповнені і Румунія зможе пережити зиму без необхідності вдаватися до імпорту. Він додав, що наразі країна не імпортує російський газ, а в разі потреби може звернутися до Туреччини або Азербайджану. Міністр також заявив, що люди, які мають труднощі з оплатою рахунків, будуть захищені навіть після 1 квітня 2025 року – дати, до якої ціни на газ та електроенергію будуть обмежені.

 

ДИПЛОМАТІЯ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску зустрілася в четвер з віце-прем’єр-міністром із закордонних та європейських справ Чорногорії Філіпом Івановічем, який перебуває з візитом у Бухаресті, підкресливши, що Румунія і надалі підтримуватиме процес вступу Чорногорії до ЄС. За повідомленням МЗС, обидва високопосадовці привітали високу динаміку політико-дипломатичного діалогу в цьому році і підтвердили свою прихильність зміцненню і розширенню двосторонніх відносин, з наголосом на економічній складовій. Вони також наголосили на продовженні тісної координації дій на європейському та міжнародному рівнях. З іншого боку, глава румунського зовнішньополітичного відомства відзначила стратегічне значення Західних Балкан на рівні ЄС та НАТО, підкресливши роль цього регіону у зміцненні безпеки, стабільності та процвітання європейського континенту. На порядку денному також були поточні виклики, пов’язані з агресивною війною Росії проти України, та підтримка, надана Республіці Молдова в її європейському курсі та зміцненні її стійкості перед обличчям втручання Москви.

 

F-16 – Міністерство національної оборони оголосило в четвер, що три винищувачі F-16 Fighting Falcon, придбані Румунією у Королівства Норвегія, приземлилися на авіабазі Кимпіа Турзій (центр) для оснащення 48 винищувальної ескадрильї. Раніше ВПС Румунії отримали дев’ять літаків цього типу. Уряд Румунії уклав з урядом Королівства Норвегія договір на придбання 32 літаків F-16 з початковою логістичною підтримкою і додатковим пакетом товарів і послуг (від уряду США). Завершення отримання всієї партії заплановано на кінець 2025 року. Літаки поставляються в робочому стані, наявний ресурс яких забезпечує їх експлуатацію протягом перехідного періоду не менше 10 років до літаків 5-го покоління F-35, що робить їх придбання, по суті, передачею потенціалу між двома союзними країнами НАТО, – зазначили в міноборони.

 

ООН – Міністерство закордонних справ Румунії вітає відзначення 24 жовтня 79-ої річниці створення Організації Об’єднаних Націй, підкреслюючи, що підтримка і зміцнення багатосторонності, зосередженої на системі ООН, залишається важливою і є єдиною потенційно ефективною і адекватною відповіддю на масштаб і складність глобальних криз, що впливають одночасно на всі держави-члени ООН. Щорічна подія знаменує набуття чинності Статуту ООН у всьому світі в 1945 році після його ратифікації більшістю держав-підписантів, у тому числі п’ятьма постійними членами Ради Безпеки. 24 жовтня 1945 року також є датою фактичного заснування ООН як глобальної організації, що працює у трьох основних сферах: міжнародний мир і безпека, розвиток і права людини.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму два мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Про це повідомила прес-служба Єврокомісії. Схема відкрита для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема 39 культур (таких як пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник і кукурудза). Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року.

 

БЮДЖЕТ ЄС – У середу Європейський парламент прийняв за бюджет на 2025 рік у розмірі 201 млрд євро. Формула, запропонована парламентом, надає перевагу країнам з меншими внесками до бюджету ЄС, таким як Румунія, які потім отримують вигоду від розподілу грошей через програми та політику ЄС. Однак остаточне рішення щодо бюджету буде прийнято після переговорів з країнами-членами в Раді ЄС, де була запропонована на 10 мільярдів менша сума.

 

ТЕАТР – Вистави за творами Єуджена Йонеску, Миколи Гоголя та Вільяма Шекспіра представлені сьогодні на сценах Бухареста, в рамках 34-го Національного театрального фестивалю. У рубриці “НТФ наживо” на Радіо Румунія Културал будуть представлені вистави “Людина та шкапа” Джордже Чіпріана, у постановці Дана Тудора, та “Родинна душа” Петра Барбу, у постановці Аттіли Візауера. Триптих Лівіу Ребреану – “катастрофа”, “Іцик Штруль, дезертир….”, “Смертельний хоровод” також можна буде почути на Радіо Румунія Културал, а на Радіо Румунія Актуалітець транслюватиметься “Бухарест – Underground” Савіана Стенеску і Томи Енаке, у постаноці останнього. До 28 жовтня любителі театру матимуть можливість відвідати вистави, відбір яких до фестивалю має на меті, за словами організаторів, виразити “можливості”. До офіційної програми увійшло понад 30 вистав з Бухареста та інших міст Румунії.

 

ДРОНИ – Мешканці румунського повіту Тульча, що розташований на іншому березі навпроти українських міст на Дунаї, у середу ввечері отримали попередження про появу російських безпілотників у румунському повітряному просторі та ймовірність падіння уламків. У Міноборони Румунії згодом повідомили, що для спостереження за ситуацією були підняті два військові літаки, а радари постійно відстежують цілі. Ймовірність зони ураження на румунській території не вказувалася. Це вже друге таке попередження менш ніж за тиждень і четверте цього місяця.

 

СПОРТ – Чемпіони Румунії з футболу FCSB (Бухарест) сьогодні на виїзді зустріає шотландський “Глазго Рейнджерс” у третьому матчі нового формату Ліги Європи. Наразі FCSB має дві перемоги: 4:1 над латвійським RFS та 1:0 над чемпіоном Греції PAOK (Салоніки), який тренує румун Разван Луческу. FCSB, Lazio, Lyon, Tottenham  та Anderlecht – єдині команди з максимальною кількістю очок після перший двох турів у Лізі Європи. У чоловічому гандболі чемпіони “Динамо Бухарест” у середу ввечері вдома обіграли португальський “Спортінг Лісабон” з рахунком 33:29 у групі А Ліги чемпіонів. Спортінг залишається на першому місці з 9 очками, тоді як Динамо з 8 очками посідає третє місце.

 

НПВС – Європейська Комісія попередньо схвалила третій платіжний запит Румунії в рамках Національного плану відновлення та  стійкості (НПВС). Однак вона очікує додаткову інформацію від румунського уряду протягом місяця, перш ніж здійснити повний платіж. Згідно з оцінкою Єврокомісії, Румунія виконала 62 з 68 проміжних умов, тому запропонувала частково призупинити виплату до отримання запитуваних роз’яснень. Якщо роз’яснення будуть визнані достатніми, Єврокомісія виділить 2 млрд. євро в повному обсязі.

 

ЄВРОСОЮЗ  – Президент Румунії Клаус Йоганніс перебуває в Брюсселі, для участі у саміті Ради співробітництва ЄС та країн Перської затоки, а також у засіданні Європейської Ради, запланованому на четвер і п’ятницю. Серед тем для обговорення – Україна, війна на Середньому Сході, конкурентоспроможність ЄС, міграція, закордонні справи та Республіка Молдова. Європейські лідери обговорять останні події у війні в Україні, а також шляхи допомоги українському народу. Щодо Середнього Сходу, вони обговорили “тривожну” ситуацію і “ризики ескалації насильства в регіоні”. Також відбудуться важливі дискусії щодо членства Молдови в ЄС та міграційної політики.

 

ПРАВОСУДДЯ – Постійне бюро Сенату Румунії на засіданні в режимі онлайн у середу вирішило направити до Комітета з правової політики запит про зняття недоторканності з сенатора Єуджена Пирвулеску, для представлення доповіді на пленарному засіданні, яке відбудеться в понеділок, 21 жовтня. Міністерка юстиції Аліна Горгіу у вівторок направила запит про зняття з нього недоторканності. Минулої п’ятниці сенатору Єуджену Пирвулеску було повідомлено про підозру у справі за фактом підбурювання до купівлі впливу, прокурори хочуть взяти з нього підписку про невиїзд.

 

ВІДБУДОВА УКРАЇНИ- Румунія може відіграти роль логістичного хабу в процесі відбудови України, – заявив Насті Вледою, президент двосторонньої румунсько-української торгової палати на Форумі з відновлення України в Бухаресті. У свою чергу Ана Тінка, Державний секретар зі стратегічних питань МЗС Румунії, підтвердила відданість Румунії підтримці України та особливе значення, яке надається процесу відновлення сусідньої країни. У цьому контексті вона підкреслила особливу увагу, яка приділяється транскордонним проєктам і зв’язкам у сфері транспорту та енергетики, а також тристоронньому співробітництву, до якого також залучена Республіка Молдова. Вона також згадала про важливу фінансову підтримку ЄС процесу відновлення України, закликавши бізнес-спільноту скористатися інструментами та програмами, доступними на європейському рівні.

 

РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА – Сполучені Штати рішуче налаштовані перешкодити спробам Росії втрутитися у президентські вибори в Молдові та у референдум щодо вступу країни до Європейського Союзу, які відбудуться в неділю, 20 жовтня. Речник Білого дому Джон Кірбі заявив про неодноразові спроби Росії підірвати вибори в Молдові та її інтеграцію до ЄС. Пан Кірбі також згадав про мільйони доларів, витрачені Москвою протягом останніх місяців на вплив на результати президентських виборів, а також про десятки мільйонів доларів щомісяця, які російський агент впливу Ілан Шор інвестує в неурядові організації, що пропагують прокремлівський дискурс. Республіка Молдова вже давно вимагає екстрадиції пана Шора з його рідного Ізраїлю, звідки він втік після того, як у 2019 році став суб’єктом корупційного розслідування, названого “крадіжкою століття”.

 

ФУТБОЛ – У вівторок ввечері в Каунасі збірна Румунії з футболу перемогла Литву з рахунком 2:1 у 2-й групі дивізіону С Ліги націй. Це вже четверта поспіль перемога “триколірних” у зазначеному змаганні, після перемог над Литвою вдома, та Кіпром і Косово на виїзді. Румунія лідирує в групі з 12 очками, за нею йде Косово, яке здолало Кіпр з рахунком 3:0 і залишається на три очки позаду Румунії перед останніми матчами змагання, Румунія – Косово (15 листопада) та Румунія – Кіпр (18 листопада). Ліга націй також матиме безпосередній вплив на європейські відбіркові матчі до Чемпіонату світу 2026 року. З іншого боку, молодіжна збірна Румунії кваліфікувалася на Чемпіонат Європи з футболу-2025 серед молоді до 21 року, перемігши у вівторок ввечері вдома команду Швейцарії з рахунком 3:1 в останньому матчі групи E відбіркового турніру. Для “триколірних” це вже четвертий поспіль вихід до фінального турніру серед гравців віком до 21 року.

КОШТИ ЄС – Європейська Комісія (ЄК) у вівторок схвалила попередню оцінку шести цілей та 62 з 68 проміжних результатів, пов’язаних з третім запитом Румунії на отримання 2 мільярдів євро (без попереднього фінансування) в рамках Механізму відновлення та стійкості (МВС), який є центральним елементом програми NextGenerationEU. Гроші можуть бути використані на реформи та інвестиції в таких сферах, як зелений та цифровий перехід, сталий транспорт, податкова та пенсійна системи, бізнес-середовище, туризм, охорона здоров’я або освіта. ЄК виявила, що на даному етапі не було досягнуто шість проміжних цілей, зокрема, реформи управління державними підприємствами, а також інвестиції в транспорт і реформування податкового режиму для мікропідприємств. Румунія має один місяць, щоб надіслати свої коментарі до Єврокомісії. Якщо після отримання коментарів ЄК підтвердить свою оцінку, що відповідні контрольні показники не були досягнуті задовільно, частина виплат буде призупинена. Після цього Румунія матиме шість місяців, щоб виконати невиконані контрольні показники. План відновлення та стійкості Румунії включає широкий спектр інвестиційних та реформаторських заходів. План фінансуватиметься за рахунок 28,5 млрд євро, з яких 13,6 млрд євро – гранти і 14,9 млрд євро – кредити.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Румунії Себастіан Бурдужа сьогодні взяв участь у засіданні Ради з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики в Люксембурзі. Серед обговорюваних тем: внесок енергетичного сектору в конкурентоспроможність ЄС, оптові ціни на електроенергію, підготовка до зими, стан енергетичного союзу та REPowerEU. Раніше цього місяця Себастіан Бурдужа заявив, що Єврокомісія погодилася обговорити на Раді міністрів 15 жовтня спільний запит Румунії, Болгарії та Греції на створення функціонуючого енергетичного ринку, “енергетичного союзу, як того хотіли засновники ЄС”. “Якщо ми беремо на себе зобов’язання, а я вірю, що ми поважаємо європейські правила, в тому числі з точки зору процесу декарбонізації, зеленого переходу, то, звичайно, ми мусимо мати однакові права, фактично доступ до енергії за конкурентною ціною, порівнянною з ціною, яку платять інші країни”, – пояснив міністр.

 

ЕКОНОМІКА – Румунія може увійти до десятки найбільших економік Європейського Союзу, а протягом наступних десяти років її Валовий Внутрішній Продукт може сягнути 700 мільярдів євро, що вдвічі перевищить нинішній рівень. Такі прогнози оприлюднила у вівторок одна з найбільших банківських установ Румунії. На думку економістів установи, структурні зміни в економіці, іноземні інвестиції та вступ до ЄС призвели до прискорення економічного зростання за останні три десятиліття. Звіт також показує, що середні темпи економічного зростання Румунії протягом наступного десятиліття становитимуть від 3% до 3,5% на рік, з аналогічним середнім рівнем інфляції. Експерти зазначають, що однією з умов реалізації цих прогнозів є освоєння та ефективне використання 28 мільярдів євро, доступних в рамках Національного плану відновлення та стійкості (NRRP) протягом наступних років.

 

ЗСР – Постійні бюро двох палат Парламенту Румунії у вівторок дали попередню згоду на початок Міністерством національної оборони процедури укладання договору на закупівлю 44 десантно-штурмових машин AAV-7 від Корпусу морської піхоти США. Закупівля здійснюється в рамках програми безпекової допомоги США, а орієнтовна вартість договору без ПДВ становить 210 млн. доларів США. Поповнення парку десантно-штурмових машин було схвалено Вищою радою національної оборони Румунії у травні. Десантно-штурмові машини AAV7A1 використовуються Корпусом морської піхоти США з 1972 року. Ці машини також стоять на озброєнні збройних сил по всьому світу. Це рішення є важливим, оскільки Румунія не має таких машин.

 

КЛІМАТ – Зміна клімату є безпрецедентним викликом, а її наслідки виходять за межі національних кордонів. З такою заявою виступив Президент Румунії Клаус Йоганніс на відкритті триденного Саміту з питань зміни клімату, що проходить у Бухаресті. Глава держави заявив, що влада повинна працювати разом як на національному, так і на міжнародному рівні, щоб знайти рішення та ефективно боротися зі зміною клімату. Він нагадав, що лише за кілька місяців Румунія зіткнулася зі спекою, тривалою посухою та масштабними повенями. У цьому контексті, – за словами Клауса Йоганніса, – Румунія повинна покращити свою політику та фінансову підтримку досліджень, виробництва та використання зелених технологій. “Ми повинні об’єднати зусилля та знання, щоб побудувати безпечніше, більш зелене та сповнене можливостей майбутнє для всіх!”, – заявив глава держави.

 

ІММІГРАЦІЯ – Брюссель запропонує нове законодавство, яке сприятиме висилці нелегальних мігрантів. Про це  повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у листі до 27 країн-членів, опублікованому за кілька днів до саміту ЄС у четвер і п’ятницю, частково присвяченого питанням міграції. “Ми повинні досягти такого рівня гармонізації та довіри, щоб мігранти, які прийняли рішення повернутися в одну країну, не могли скористатися лазівками в системі в іншій країні, щоб уникнути повернення”, – пояснила президентка Єврокомісії. Пропозиція також спрямована на розвиток “стратегічних” відносин з країнами походження і передачі мігрантів, за прикладом того, що вже було зроблено з Лівією і Тунісом. З цими країнами ЄС підписав угоди, які повинні, серед іншого, обмежити виїзд мігрантів до ЄС з їхньої території або навіть репатріювати їх до країн походження. Кілька європейських країн закликали переглянути директиву про повернення 2008 року, яка гармонізує правила депортації на кордоні.

 

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Організація Північноатлантичного договору проводить щорічні ядерні навчання на тлі зростаючих погроз президента Росії Владіміра Путіна застосувати ядерну зброю в контексті війни проти України. Але джерела в НАТО заявили, що навчання жодним чином не є відповіддю на погрози Москви, оскільки такі військові маневри проводяться щорічно вже більше десяти років. У двотижневій операції в Бельгії і Нідерландах беруть участь 60 літаків з 13 країн, близько 2000 військовослужбовців, які імітують місії, під час яких літаки НАТО несуть американські ядерні боєголовки.

 

Р. МОЛДОВА – Європейський Союз оголосив про запровадження санкцій проти п’яти осіб та однієї асоціації, звинувачених у спробах дестабілізувати Молдову напередодні президентських виборів та референдуму про членство в ЄС, намічених на неділю. Рішення було прийнято на зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі і покликане підтримати Республіку Молдова перед обличчям спроб Росії підірвати її європейський курс, – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. Серед тих, проти кого спрямовані санкції, – чотири високопосадовці з Гагаузії, автономного регіону на південному заході Молдови.

У сусідній з Румунією переважно румунськомовній Республіці Молдова на неділю заплановані президентські вибори, а також референдум про закріплення прагнення до членства в ЄС у Конституції. Радіо Кишинів повідомляє, що чинна президентка, проєвропейська політикиня Майя Санду є фавориткою опитувань, але Молдова стикається з масштабною російською кампанією впливу на виборців та дезінформації, спрямованою на віддалення країни від Європи.

Державний секретар США Ентоні Блінкен нещодавно попередив, що Москва намагатиметься маніпулювати результатами президентських виборів і референдуму, в тому числі за допомогою пропагандистського телеканалу Russia Today, який, за його словами, координує свою діяльність з російськими спецслужбами. Сполучені Штати запровадили санкції проти кількох російських юридичних і фізичних осіб за втручання у вибори в Молдові.

Санкції спрямовані на цілу низку осіб, причетних до організації кампанії з підкупу голосів і підтримки прокремлівських кандидатів, а кілька днів тому Європейський парламент також ухвалив резолюцію на підтримку боротьби Молдови з російським втручанням у національні демократичні процеси на початку переговорів про вступ до ЄС. За оцінками уряду Кишинева, щонайменше 100 мільйонів євро було спрямовано Москвою на кампанії з метою підриву результатів виборів і про-європейського референдуму, що відбудуться 20 жовтня.

Майя Санду, колишня чиновниця Світового банку, була обрана президенткою у листопаді 2020 року на хвилі популярності як антикорупційна реформаторка з проєвропейським порядком денним. Вона виступає за скромний спосіб життя – різкий контраст з політиками, які довгий час домінували в політиці країни. У нещодавньому інтерв’ю президентка розповіла, що ділить двокімнатну квартиру зі своєю матір’ю, а в її декларації про доходи за 2023 рік вказано, що на її банківському рахунку є 600 доларів. У 2021 році прозахідна партія Майї Санду PAS отримала більшість на парламентських виборах, що дало їй безпрецедентні повноваження для проведення реформ і просування країни на захід.

Але три роки по тому Молдова залишається зануреною в економічну та політичну нестабільність. Країна занурилася в енергетичну кризу, коли підконтрольний Кремлю «Газпром» скоротив постачання газу на третину і більш ніж удвічі підвищив попередні тарифи на поставлений газ, що багато хто розцінив як політичну помсту Москви за прозахідну позицію президентки Майї Санду.

Потім війна Росії проти України підштовхнула Молдову до більшої фінансової кризи. Розташована всього в декількох годинах їзди від Одеси, Молдова прийняла найбільшу кількість українських біженців на душу населення, що призвело до навантаження на її систему охорони здоров’я, державні служби та інфраструктуру. Інфляція злетіла до 40%, а торгівля з Москвою і Києвом різко скоротилася.