Tag: ЄС

Наприкінці минулого місяця Україна, Республіка Молдова і Грузія зробили важливий крок на шляху їх європейської інтеграції, підписавши у Брюсселі угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС, відповідно економічну частину угоди про асоціацію Києва з ЄС. Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу назвав історичними ці угоди, але попередив, що їх успіх залежить від продовження трьома державами реформ, які мають наблизити їх до європейського способу життя з політичної, економічної та культурної точок зору.

Безумовний прихильник європейських устремлінь трьох згаданих європейських держав, Румунія стала і першою державою-членом ЄС, яка завершила процедуру ратифікації угод про асоціацію. «Розширення ЄС на південь і схід Європи має бути дедалі одним із пріоритетів європейського співтовариства, в тому числі після створення нових інституційних конфігурацій на рівні ЄС, створення нової Єврокомісії і визначенні пріоритетів Євросоюзу на найближчі роки», – заявив міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян у Дубровнику на Міжнародній конференції «Хорватія Форум».

Необхідно продовжити заохочувати розширення ЄС на південь і схід Європи особливо зараз, на тлі зростання популярності єврофобів та євроскептиків, вважає Тітус Корлецян. Зосереджена на темі європейської інтеграції країн Західних Балкан, конференція зібрала чільних європейських посадовців, міністрів закордонних справ держав-членів ЄС та країн-кандидатів на вступ, а також представників Китаю, Японії, США і Нової Зеландії.

«Розширення мало і матиме надалі важливу роль в утвердженні важливості ЄС як глобального гравця», – сказав глава румунської дипломатії в своєму виступі, наголошуючи на незаперечних перевагах розширення для держав-членів, для Євросоюзу в цілому, а також для країн, які приєднуються. Румунія є успішним прикладом політики розширення, в тому числі з точки зору економічних досягнень в останні роки, – зазначив румунський міністр, який нагадав, що макроекономічні показники Бухареста демонструють стале економічне зростання і виконання європейських вимог щодо фінансової дисципліни.

З іншого боку Президент Румунії Траян Бесеску заявив, що Румунія, а також румунська меншина в Україні підтримують територіальну цілісність України, а також зусилля президента України для мирного врегулювання ситуації на сході країни. У свою чергу Петро Порошенко подякував румунському колезі за те, що Румунія була першою країною, яка ратифікувала Угоду про асоціацію Україна-ЄС. Сторони домовилися і надалі координувати свої дії на підтримку деескалації ситуації на Донбасі. Наприкніці телефонної розмови президент Траян Бесеску подякував Петру Порошенку за всю інформацію, зважаючи на підготовку до засідання Європейської Ради, що відбудеться 16 липня в Брюсселі.

Через сім років від вступу в ЄС, після закінчення періоду дискусій про переваги і недоліки приєднання, настав час консолідації приналежності до Євросоюзу шляхом підвищення рівня усвідомлення населенням того, що передбачає і, що означає бути громадянином ЄС. Окрім інтересу до таких сфер як правова система, економіка або внутрішні справи, права та обовязки, котрі випливають з приналежності до ЄС зосереджені на пересічних громадянах.

Сьогодні ми розповімо про спеціальний проект під назвою “ЄС для тебе! Так функціонує Європейський союз!”. Роксана Моря, радник Представництва Європейської Комісії в Бухаресті та один із партнерів у проекті, розповіла: “Проект був здійснений Європарламентом і Представництвом Єврокомісії в 41-ій школі і полягав у поширенні свого роду довіднику з європейськими інформаціями, який був використаний на курсах історії і соціо-гуманістичних наук. Доповідь про цю вправу було розроблено на початку цього року, а за цей період розробляється загальна доповідь про цілий проект, яка має включити і рекомендації про важливість його продовження. У принципі всі учасники проекту зацікавлені в його продовженні​.”

Інформаційне бюро Європарламенту в Румунії опублікувало торік довідник “ЄС для тебе! Так функціонує Європейський союз!”, призначений для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Він був використаний для викладання таких предметів як історія і соціальні науки, в 41-му класі, а скористалися довідником в цілому 1360 учнів шкіл і ліцеїв Бухареста, Брашова, Нямца і Сучави, протягом першого півріччя 2013-2014 навчального року. Результати проекту були оцінені у січні установами, що взяли участь у проекті, враховуючи, що довідник “ЄС для тебе! Так функціонує Європейський союз!” містив інформацію про те як діють європейські установи. Отже, рекомендовано продовжити проект для забезпечення вчителів новими ресурсами в проведенні заходів, спрямованих на здобуття знань і навичок, повязаних з європейським громадянством.

Чим корисні такі проекти і, які результати сподіваються отримати його ініціатори пояснила радник Представництва Європейської Комісії в Бухаресті Роксана Моря: “Такі проекти як “EU for YOU!” є частиною масштабної ініціативи європейських установ з налагодження прямого діалогу з громадянами. Насправді однією з головних цінностей ЄС є віра в демократію і верховенство закону. Проект “EU for YOU!” було проведено в різних державах-членах ЄС, в деяких з них за фінансуванням Європейського соціального фонду, в інших за рахунок ресурсів Представництв ЄК у державах-членах або Інформаційних бюро Європарламенту. Головною ціллю всіх цих проектів був діалог між європейськими установами та громадянами відповідної держави.”

Ми запитали Роксану Морю як сприймають румуни членство в ЄС та наскільки обізнані вони з діяльністю установ ЄС: “Румуни позитивно ставляться до європейського громадянства і все ще довіряють європейським установам, ЄС в цілому, а також вірять в його майбутнє. На жаль, рівень обізнаності про ЄС, європейські установи, європейське співтовариство загалом є досить низьким у Румунії, лише 21% румунів стверджують, що добре знають ці питання. Але це не означає, що ми повинні відмовитися від ідеї, що румуни підтримують ЄС та його майбутнє.”

Проект “ЄС для тебе! Так функціонує Європейський союз!” має бути поширений на всю країну, кажуть його ініціатори. Якими є сподівання від цього підходу? Роксана Моря: “Метою цієї діяльності інформування європейських громадян і зокрема громадян Румунії є збільшення відсотка тих, хто вважає себе добре інформованим. Зазвичай, якщо учні шукають інформацію про європейські питання, і якщо ці молоді люди розуміють ЄС, то вони будуть тими, хто пізніше братимуть активну участь в європейській будові, а також проїнформують оточуючих про те, що означає європейська будова.”

Це основні кроки для того, щоб громадянське суспільство зрозуміло якою є роль європейських установ, роль європейського громадянина з правами, що випливають з цього, з яких одним з найважливіших аспектів є участь у прямих дискусіях з громадянами. Кінцева мета: розширення участі громадськості у дискусіях про права громадян та соціальну інтеграцію в Європі.

Три роки після того, як Румунія повинна була вступити до Шенгенської зони ніхто більше не насмілюється робити прогнози. Однак не втрачаючи надію румуни стверджують, що вони виконали необхідні критерії і впевненими в тому, що будуть вільно подорожувати в шенгенському просторі.

В інтервю для Радіо Румунія, головний квестор Маріан Тутілеску експерт з Шенгенської проблематики зазначив: “Рада міністрів ЄС із внутрішніх справ від 9 червня 2011, одноголосно затвердила рішення, згідно якому Румунія і Болгарія повністю виконують критерії членства. Це рішення підкреслює дуже ясно, що немає абсолютно ніяких проблем з точки зору виконаних умов. Тим часом, відбулись деякі події, як з точки зору європейського законодавства, так і у звязку з міграцією, явищем міграції. Що стосується законодавчих змін, на рівні європейського співтовариства, був прийнятий пакет по зміцненню управління в Шенгенській зоні, який включає два види заходів – один стосується зміни щодо оцінки держави-кандидатки, а другий вид заходів, спрямований на зміцнення безпеки в Шенгенському просторі, відповідно на заходи, які дозволяють закрити або відновити контроль на внутрішніх кордонах держав – членів за певних умов. Однією з таких умов є випадок, коли відповідна держава стикається з великим міграційним тиском, і протягом шести місяців, що може бути продовжено тричі на шестимісячний період, отже максимум на два роки, держава може закрити і відновити прикордонний контроль, для вирішення ситуації, яка ставить під загрозу безпеку Шенгенської зони.”

Цей пакет заходів є важливим інструментом для підвищення безпеки Шенгенського простору, в умовах, коли були сильні міграційні потоки з Туреччини до Греції спочатку, а потім з Туреччини до Болгарії. В даний момент речі стабілізувалися, стверджує Маріан Тутілеску, згідно якому є і буде міграційний тиск, але не значний. З точки зору оцінки, Румунія і Болгарія вже завершили процес в момент набуття чинності нового пакету, тому з точки зору чинного законодавства вони не повинні бути предметом нового оцінення. Шенгенський договір дуже ясний, а Румунія виконала всі зобовязання підкреслює і Мірча Джоане, голова парламентського Комітету з Шенгенського приєднання, згідно якому звязок входження з іншими політичними елементами та інструментами на європейському рівні, наприклад, з виборами у великих європейських країнах, стає на даний момент не обґрунтованим аргументом.

Тим більше, тепер, на тлі подій в сусідній Україні. Мірча Джоане: “Тепер Європа потребує єдності, більше як ніколи. Ніколи в останні 40 років Європа не стикалась з ризиком конфронтації і відновлення холодної війни, як це відбувається тепер, від розміщення американських ракет середньої дальності в 80-х роках. Тому на цей раз, будь-яка форма егоїзму, популізму або подвійної європейської мови повинні припинитись. Оскільки те, що сталося стосовно Румунії та Болгарії, в останні роки, було фактично подвійною мовою.”

Маріан Тутілеску не виключає можливості позитивного рішення в жовтні щодо скасування контролю на повітряних і морських кордонах для Румунії, але він нагадав, що рішення має бути прийнято одноголосно Радою міністрів внутрішніх справ. Що стосується можливих аргументів, які можуть бути висунуті щодо нового перенесення рішення про приєднання Маріан Тутілеску каже, що це важко передбачити: “Суттєвим аргументом був прогрес у галузі Механізму про співпрацю і перевірку, але завжди за цим аргументом були фактично інші інтереси, в тому числі деякі внутрішні вибори, про які нічого не сказано, тому що вони не мають ніякого звязку з Шенгеном. Я завжди відчував це, на жаль. Ми в якості експертів зробили все від нас залежне, щоб відповідати даним шенгенським стандартам, ми констатували, що поза договорами є й інша сіра зона, в якій блукають деякі політики. При цьому, нагадаю відносини з Голландію, коли ультранаціоналістична партія, в той час, обумовлювала підтримку голландського уряду в парламенті позицією Нідерландів щодо Румунії та Болгарії, тобто Голландія повинна була перешкоджати вступу в Шенген, через мотиви пов’язні з деякими внутрішніми політичними інтересами в той час.”

Румунська влада сподівається, що в другій половині року, буде зроблений перший рішучий крок щодо морських і повітряних кордонів, а що стосується сухопутних кордонів, щоб рішення було прийнято якнайшвидше.

За підтримки європейських Соціал-демократичної та Народної партій Мартін Шульц був переобраний строком на два з половиною роки на посаду спікера Європейського парламенту. Таким чином вперше в історій європейського співтовариства одна й та сама особа була переобрана на цю посаду. Серед пріоритетів Шульца упродовж другого мандату будуть боротьба з безробіттям серед молоді, фінансові реформи, цифровий порядок денний та спільна політика ЄС з надання притулку.

Мартін Шульц: «Європейський парламент повинен якомобыльше інвестувати в боротьбу з безробіттям серед молоді, тому що безробіття руйнує довіру до європейських інститутів. Таким чином моїм першим пріоритетом на посаді голови Європарламенту, буде переконатися, що гроші ЄС будуть інвестовані у створення робочих місць для молодого покоління».

Європейський Союз вирішить внутрішні проблеми тільки тоді, коли вирішить проблеми регіонів, в яких вони виникають, вважає Шульц, а ці питання, за його словами, дещо знехтувані через економічну кризу, призвели до непомічення деяких драматичних подій, таких як громадянська війна в Сирії та потоки біженців, які йдуть звідти.

Ми стикаємося з викликами кожен день, такими як ризик розпаду Іраку, радикалізація в сусідніх з ЄС регіонах, розпад країн, – нагадав Мартін Шульц. На його думку, не можна недооцінювати ці речі і це вимагає не тільки проведення дискусій про те, як управляти ситуацією на рівні хвиль біженців, а й про виділення більше грошей для політики розвитку.

Фінансові реформи слід продовжити, переговори з США довкола угоди про вільну торгівлю будуть розширені і будуть складними, та всі ми згодні з тим, що нам потрібна Хартія основних цифрових прав людини, зазначив Мартін Шульц, виступаючи, водночас, за необхідність створення спільної європейської політики з надання притулку, за правосуддя для людей та за енергетичну політику, яка б забезпечила незалежність в цій галузі. Особливу увагу буде приділено й боротьбі зі кліматичними змінами, – сказав президент Європарламенту, вперше обраний на цю посаду в січні 2012 року. Другі два з половиною роки терміну, з січня 2017 року, президентом Європарламенту буде кандидат від Європейської народної партії.

Премєр-міністр Віктор Понта привітав Мартіна Шульца з переобранням Президентом Європейського парламенту. «Це людина, якій я довіряю, яка завжди боролася за інтереси європейських громадян і рішуче підтримала Румунію в Європейському Союзі! Вітаю його і бажаю успіху у всіх заходах», – сказав глава румунського уряду. Слід ще відзначити, що румунські депутати Коріна Крецу, кандидат від Соціал-демократичної партії, та Аліна Велян, кандидат від Націонал-ліберальної партії, налічуються серед 14 заступників спікера Європейського парламенту.

Підписання у пятницю, 27 червня угод про асоціацію та вільну торгівлю між ЄС та Україною, Р.Молдова і Грузією ще раз підтверджує їх європейське покликання. Таким чином, Київ, Кишинів і Тбілісі, отримали привілейований доступ на внутрішній ринок Євросоюзу, найбільший ринок у світі, зобовязавшись, водночас, поважати верховенство права і продовжити боротьбу з корупцією.

Зусилля, докладені протягом семирічних переговорів увінчалися успіхом, незважаючи на спроби Росії припинити цей процес за допомогою торговельних війн, енергетичних суперечок та військової агресії. Ні політичний, ні економічний, ні військовий тиск Москви не змогли здолати європейську дипломатію, зазначає Інтернет-видання EUObserver, котре стверджує, що подія від 27 червня у Брюсселі є доказом того, що Східне партнерство є мостом, що зєднує Євросоюз з країнами, які залишилися поза європейським циклом мирного розвитку.

Зусилля політичної еліти трьох держав та активних структур їх громадянського суспільства, готових взяти на себе відповідальність за втілення в життя необхідних реформ, а також послідовна підтримка сусідніх з Україною та Молдовою Польщі та Румунії, набули форму того, що президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу назвав історичними угодами для Грузії, Молдови й України, які разом зробили величезний крок у бік Заходу. Баррозу попередив, однак, що створення асоціації лише створює шанс для трансформації цих країн і не є панацеєю від усіх проблем. «Успіх залежатиме від того, чи зможуть ці країни в подальшому реалізувати реформи, які наблизять їх до європейського способу життя в політичному, економічному і культурному аспектах», − сказав Баррозу.

Премєр-міністр Р.Молдова Юрій Лянке стверджує, що молдовська влада готова до ефективного впровадження положень угоди про асоціацію, яку офіційний Кишинів вважає кроком вперед у процесі вступу до ЄС. Натомість ліві промосковські комуністична і соціалістична партії заявили, що у разі перемоги на осінніх парламентських виборах, вони готові відновити партнерство з Росією.

Москва вже попередила, що після підписання Україною і Молдовою угод з ЄС вона вживатиме заходи щодо захисту свого ринку, як кажуть в Росії, від негативних наслідків європейської інтеграції цих країн для її економіки. МЗС Росії заявило, що підписання трьома країнами Угоди про асоціацію з Євросоюзом може нашкодити російській економіці. Вже в пятницю, в характерному для себе стилі, авіаційні власті Російської Федерації, за кілька годин до передбачуваного відправлення, скасували авіарейс компанії «Ейр Молдова» Кишинів-Москва, без надання будь-яких додаткових пояснень.

Кишинів, кажуть оглядачі, незважаючи на ризики для національної економіки взяв на себе таку відповідальність, саме на це покладаються й противники євроінтеграції. Суперечка ще не закінчилася, – вважає знаменитий американський аналітичний центр Strafor. Росія прийме торгові обмеження відносно країн, що підписали асоціацію з ЄС, але заходи будуть обмежені і не зможуть зруйнувати їх економіки. Однак відповідні рішення дозволять Москві збільшити тиск на уряди, щоб перешкодити їх зближенню із Заходом, пишуть американські аналітики.

В економічній війні з Україною Росія зазнала першу невдачу. На засіданні ради Євразійської економічної комісії російська сторона запропонувала своїм партнерам по Митному союзу – Білорусі та Казахстану – прийняти спільну резолюцію про новий режим для українських товарів, але Мінськ і Астана не погодилися з цим. Тепер Москві залишається лише варіант самостійного введення заходів щодо України.

Росія ввела систему передоплати за газ для України, пояснюючи це тим, що у Києва накопичився борг у розмірі $4,5 млрд США, що становить вартість 15 мільярдів кубометрів газу. Після переходу на авансові платежі, Москва припинила постачання природного газу для внутрішніх споживачів України. Зараз газотранспортна система України забезпечує лише транзит газу в країни ЄС.

Кореспондент Радіо Румунія у Москві передає, що подальші заяви двох сторін залишають мало шансів на швидке вирішення газової кризи і, напевно, тільки восени пройдуть нові переговори з цього питання. Деякі європейські країни оголосили, що вони не будуть мати ніяких проблем після припинення поставок газу в Україну, попри скорочення обсягів газопостачання в ЄС. Згідно з чинними регулюваннями, кожна країна повинна мати державні резерви природного газу.

Румунія більш спокійно спостерігає за газовою суперечкою між Москвою і Києвом, оскільки має власні газові ресурси. Премєр-міністр Віктор Понта виключає можливість виникнення проблем з газом протягом наступних шести місяців, а міністр енергетики Резван Ніколеску вже наказав вжити додаткові заходи, вимагаючи від газовидобувних компаній відкласти періодичний техогляд свердловин, запланований на цей період часу, щоб максимально підняти обсяг власного видобутку газу.

Одним із варіантів для забезпечення довгострокової енергетичної безпеки є видобуток газу в Чорному морі. Премєр-міністр Віктор Понта у понеділок провів зустріч з віце-президентом Exxon Mobil, якого закликав прискорити програму буріння свердловин на континентальному шельфі Чорного моря.

З іншого боку, ЄС не драматизує провал останніх тристоронніх газових переговорів і сподівається, що транзитні поставки газу в Європу через територію України здійснюватимуться без перебоїв, незважаючи на те, що російський Газпром звернувся до Стокгольмського міжнародного арбітражу з позовом до Нафтогазу України. Відповідну заяву зробив у понеділок в Брюсселі Комісар ЄС з питань енергетики Гюнтер Еттінгер. Він нагадав, що ЄС запропонував план врегулювання газової суперечки між Росією та Україною, що передбачав погашення Києвом наявного боргу в розстрочку – шістьма платежами до кінця поточного року.

Румунські політичні оглядачі вважають дії Газпрому очевидним шантажем і помстою, російська компанія стверджуючи, що основною проблемою суперечки є борг Києва, а не завищена ціна, за якою Москва намагається продати газ Києву. Вони стверджують, що цей епізод з важкими економічними наслідками є складовою більш широкого конфлікту між Росією й Україною і навіть конфронтації між Сходом і Заходом.

У Молдови немає часу, щоб насолодитися плодами свого європейського вибору. Менш ніж через два місяці після того як представники молдовської влади підписали на саміті ЄС у Вільнюсі, угоди про асоціацію та про вільну торгівлю з Європейським Союзом, Кишинів перебуває під величезним тиском з різних боків, спрямованим на зведення нанівець усіх докладених досі зусиль.

У Гагаузії місцева влада готуються провести 2 лютого референдум із подвійною ставкою. З одного боку, він стосується зовнішньополітичного вектора розвитку, спрямованого на Митний союз Росія-Білорусь-Казахстан, як альтернатива курсу на ЄС, а з іншого боку — створення правових засад для виходу Гагаузької автономії, в якій більшість населення складає тюркомовний народ, що сповідує православя, зі складу країни, у випадку втрати останньої незалежності шляхом суто гіпотетичного обєднання з Румунією.

“Це незаконний референдум, який не має нічого спільного з проблемами громадян і може напружити ситуацію в країні”, – попередив премєр-міністр Юрій Лянке, нагадавши, що плебісцит порушує як Конституцію, так і інші закони країни. До речі рішення про проведення референдуму було визнане незаконним Комратським районним судом, а Генеральна прокуратура Молдови порушила у звязку з цим кримінальну справу за фактом самоуправства.

Тим часом Партія комуністів, флагман проросійської опозиції в молдовському парламенті, не вагаючись підбурює до порушення закону. Комуністи закликають гагаузів взяти участь у референдумі і голосувати “за”. Теж у Кишиневі, посол Росії заявив, що Москва приділятиме особливу увагу Гагаузії.

Паралельно із цієї війною прес-релізів, на сході країни лідери сепаратистського режиму оголосили про застосування на території Придністровя російського законодавства, з метою полегшення інтеграції в Російську Федерацію. Придністровський регіон вийшов з-під контролю Кишинева після збройного конфлікту в 1992 році, коли за сепаратистів заступилися російські війська.

Майже одночасно, не вдаючись до збройного повстання, але теж під протекторатом Москви, Гагаузія одержала від Кишинева широку автономію. Минуло майже чверть століття, але ці заморожені конфлікти так і не були врегульовані. Різні рішення, запропоновані ОБСЄ та формат переговорів, до яких, крім Кишинева і сепаратистів, були долучені Росія, Україна, ЄС і США, виявилися неефективними.

За оцінками аналітиків, ці два сепаратистські регіони є незаперечними козирями в рукаві Москви, від яких вона ніколи не відмовиться. Їх стратегічна корисність була підтверджена як в 90-ті роки, коли Росія зробила неефективною проголошену Кишиневом незалежність, так і тепер, коли Москва ускладнює шлях до Європи і відділення від радянського минулого.

Румунія беззастережно підтримує про-європейські устремління сусідньої Молдови, сказав премєр-міністр Віктор Понта своєму колезі з Кишинева Юрію Лянке, присутньому на останньому в цьому році засіданні румунського уряду. На додаток до політичної підтримки Бухарест пообіцяв і значну економічну та фінансову допомогу.

А конкретним прикладом цього є недавня допомога в розмірі 20 млн. євро надана Молдові для розвитку шкільної інфраструктури. Ця сума є частиною гранту на суму 100 мільйонів євро. Премєр-міністр Понта також повідомив, що, починаючи з лютого, молдовські громадяни, які мають Шенгенську візу зможуть вільно вїжджати на територію Румунії.

2013 рік був дуже продуктивним в плані двосторонніх відносин між Кишиневом і Бухарестом, – заявив премєр-міністр Юріє Лянке, за словами якого підтримка румунської влади є важливою складовою європейської допомоги, спрямованої на модернізацію молдовського суспільства і державних інститутів. Лянке з оптимізмом каже, що Молдова добється успіху, разом з Бухарестом, в процесі поглиблення європейської інтеграції.

Юріє Лянке: ”Той факт, що у Вільнюсі ми зуміли зробити крок вперед, наразі парафувавши ці документи, має велике значення. Я не сумніваюся в тому, що ми добємося успіху в наступному році і підпишемо угоду про асоціацію та угоду про вільну торгівлю, будуючи таким чином торговельно-економічні домовленості, правову базу, які сприятимуть тому, що наша економічна інтеграція і, ми сподіваємося пізніше політика в європейському просторі, разом з Румунією та за допомогою Румунії, стануть цілком природним процесом.”

У той час як в Бухаресті премєри Румунії та Молдови підтвердили братські відносини між двома країнами, у Кишиневі було оприлюднене оголошення про надходження 15 мільйонів євро у вигляді допомоги від Європейської Комісії на впровадження стратегії з реформування правосуддя до 2016 року. Відповідна сума є першим траншем загальної допомоги у розмірі 60 млн. євро. Це безпрецедентна підтримка, надана країні, що не є членом європейського співтовариства, – заявив молдовський міністр юстиції Олег Єфрим на спільній прес-конференції з главою делегації ЄС в Республіці Молдова Пірккою Тапіолою.

Євросоюз покриє більше половини витрат на впровадження стратегії реформи судочинства, що є головною умовою Єврокомісії для надання Молдові подальшої допомоги. Підтримка з Брюсселя є результатом політичної волі, яку продемонструвала влада в Кишиневі, котра парафувала в листопаді угоди про асоціацію та про вільну торгівлю з ЄС, – заявив Піркка Тапіола. ЄС обумовлює виділення наступних траншів фінансової допомоги задовільним здійсненням реформ, особливо в сфері боротьби з корупцією.

Румунія з прикрістю сприйняла рішення української влади призупинити підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, що мало відбутися в рамках саміту Східного партнерства у Вільнюсі, наміченого на 28-29 листопада. Про це заявив минулого тижня глава румунської дипломатії Тітус Корлецян.

Він сказав, що це рішення є прикрим як з точки зору європейського інтересу та середньо- і довгострокових інтересів України, так і з точки зору Румунії, тому що Україна є найбільшим сусідом Румунії, котра завжди була прихильником європейських устремлінь сусідньої держави. Водночас Тітус Корлецян підкреслив подальшу зацікавленість Румунії в створенні європейської, демократичної та процвітаючої України, з якою прагне поглибити відносини, в тому числі в області нацменшин.

Отож рішення офіційного Києва було несподіваним і викликало різні реакції румунських оглядачів та експертів. Чому українська влада відмовляється від асоціації з Євросоюзом і, що змусило Віктора Януковича піти на такий крок? — запитали ми румунського аналітика, директора Інституту міжнародних відносин Румунської академії Дана Дунгачу: “Усе, від парламентських виборів, які наближаються в Україні, до економічних переваг чи недоліків, в тому числі питання безпеки, очевидно було враховано В.Януковичем. Звичайно, коли Юлія Тимошенко буде звільнена без ніяких обтяжень від покарань, застосованих українськими судами, вона стане суспільним ворогом, політичним ворогом номер один Віктора Януковича, з яким останньому буде дуже важко справитись, враховуючи те, що у нього буде ще один потужний ворог, а саме Російська Федерація і президент Путін. Президент Путін, який ставитиметься зовсім інакше до Януковича, який підписав Угоду про асоціацію і повернувся спиною до Росії. Отож поєднання Юлії Тимошенко і Володимира Путіна є “вибухонебезпечним”, як це вже сталося в новітній історії України. Янукович знає це дуже добре.”

Дан Дунгачу вважає, що Україна призупинила процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС і тому, що Брюссель не дав їй чіткої перспективи євроінтеграції: “Звичайно, європейська інтеграція тягне за собою витрати, великі політичні витрати, тому що адаптація до простору Європейського Союзу вимагає реформ, які, як я вже сказав, припускають великі зусилля і негативно впливають на рейтинги. Потім, звичайно, ми повинні подумати й над іншим аспектом. Хіба це не трохи наївно вимагати від такої країни, як Україна здійснювати реформи, не даючи їй гарантії інтеграції в ЄС? Я маю на увазі ті реформи, які здійснили такі країни, як Румунія, Болгарія, Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, але вони, якщо можна так сказати, бачили світло в кінці тунелю — перспективу європейської інтеграції. А держави Східного партнерства, у тому числі Україна, перебувають у цій ситуації — інтеграції без перспективи членства. Це нова, унікальна і, дехто може сказати, наївна ситуація з точки зору Європейського Союзу, який змушує ці країни щось робити не даючи їм гарантії того, що їхні зусилля принесуть плоди.”

Румунський аналітик вважає, що непідписання офіційним Києвом відповідної угоди з ЄС може стати провалом для політики ЄС “Східного партнерства” в умовах коли з 6 держав Східної Європи лише Р.Молдова і Грузія готуються до парафування угод з ЄС. “Я вважаю, що, якщо Вільнюс стане провалом, тобто якщо Україна не підпише угоду з ЄС, Східне партнерство стане, ще більш очевидно тим, чим дехто зобразив його, коли він був створений — тобто інструментом, що тримає ці держави за межами цивілізуючи їх, але не приймаючи до Європейського Союзу. Або як сказав Баррозу в той час, “everything, but institutional – даємо все, крім інституцій”. На жаль, ситуація Східного партнерства не є найкращою з точки зору інтеграції.”

Що може зробити Румунія, щоб підвищити шанси інтеграції Р.Молдови до ЄС та продовження зближення України з європейським співтовариством? Чи може Румунія зробити щось зараз? Аналітик Дан Дунгачу: “Напевно Румунії не варто було поспішати із міркуваннями і заявами напередодні саміту у Вільнюсі. Румунія поставила перед собою надзвичайно високі цілі у Вільнюсі. По-перше: підписання угоди з Україною; по-друге: повне парафування угоди з Республікою Молдова і по-третє: європейська перспектива для країн Східного партнерства. Я думаю, що до кінця залишиться тільки парафування угоди з Молдовою і було трохи поспішною заява щодо цілі Румунії добитися підписання угоди з Україною. Таким чином, з цієї точки зору, я думаю, ми повинні брати до уваги вкрай складні особливості цього простору, а подібні заяви не дуже корисні для довіри до Румунії в цьому просторі.”

І Президент Румунії Траян Бесеску назвав листопадовий саміт “Східного партнерства” у Вільнюсі провальним для Євросоюзу: “Судячи з усього, Вільнюс буде провалом для ЄС, але успіхом для Румунії та Р.Молдова. Прошу вибачення за такий підхід, але такою є реальність. Непідписання Угоди про асоціацію та угоди про вільну торгівлю Україною є провалом Європи, Європи до якої належимо й ми. Але для Румунії є успіхом те, що Р.Молдова парафуватиме ці дві угоди.”

Глава румунської держави теж висловив жаль у звязку з відмовою України підписати у Вільнюсі Угоду про асоціацію з ЄС, зазначивши, що треба бути реалістами і розуміти, що Вільнюс не є гарантією вступу Р.Молдова в ЄС, але лише ще одним кроком, тому що сам ЄС не вважає парафування двох угод запрошенням Р.Молдови приєднатися. Але це шанс приєднатися, хоча ніхто зараз ні до чого не зобовязується, – сказав президент Траян Бесеску.