Tag: ЄС

ЄВРОСОЮЗ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску сьогодні в Брюсселі взяла участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. Головні теми обговорення – агресія Росії проти України та ситуація на Середньому Сході. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба звернувся до учасників по відеозв’язку і закликав збільшити та пришвидшити військову допомогу для України, зокрема постачання додаткових систем ППО, а також підтримати удари України по військових цілях на території РФ. «Ми рішуче засуджуємо нещодавні напади на цивільних осіб та цивільну інфраструктуру в Україні. Саме тому важливо збільшити військову допомогу Україні», – заявила глава румунської дипломатії напередодні зустрічі. Також у Брюсселі відбувся неформальний обмін думками з низкою міністрів закордонних справ країн Середнього Сходу та Генеральним секретарем Ліги арабських держав. Європейські міністри також коротко обговорили події в Грузії, Венесуелі та Ірані. «Грузія є партнером Румунії», – заявила Лумініца Одобеску в Брюсселі, підкресливши необхідність підтримки народу цієї країни та її європейського курсу.

ВИБОРИ В ЛИТВІ – Президент Клаус Йоганніс у понеділок привітав свого литовського колегу Гітанаса Науседу з переобранням на посаду президента і підкреслив «відмінну» співпрацю між двома країнами. «Я з нетерпінням чекаю продовження відмінної співпраці між Румунією і Литвою як партнерами по ЄС і союзниками по НАТО, оскільки ми стикаємося з численними викликами в регіоні і в світі», – написав глава румунської держави в соціальній мережі. Чинний президент Литви Гітанас Науседа був переобраний у неділю після другого туру президентських виборів.

ВІЙСЬКОВІ  НАВЧАННЯ – 500 військовослужбовців країн НАТО – Румунії, США, Франції, Польщі та Італії, взяли в понеділок участь у навчаннях на полігоні Смирдан на південному сході Румунії. Ці навчання є частиною більш масштабних багатонаціональних навчань Dacian Strike/Дакійський удар», пройшли одночасно на двох інших полігонах Румунії та Болгарії. Сценарій навчань передбачав як наземні, так і повітряні бої. Координацію навчань здійснювало багатонаціональне дивізійне командування «Південний Схід», яке діяло з Навчального центру Смирдан. У них також взяли участь ВПС Румунії і Королівські ВПС Великої Британії. В контексті передової присутності НАТО в південно-східній Європі багатонаціональне дивізійне командування «Південний Схід» координує підготовку і інтеграцію сил, що перебувають під оперативним управлінням, з метою стримування можливої агресії в районі операцій.

ВІЗИТ – Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідає Кишинів у вівторок для переговорів про підтримку Сполученими Штатами вступу Молдови до Європейського Союзу, а також про енергетичну безпеку. Про це повідомив Державний департамент США. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія в США, після візиту до Молдови Ентоні Блінкен вирушить до Праги, Чехія, де візьме участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, на якій обговорюватимуться пріоритети наступного саміту Альянсу у Вашингтоні в липні.

ТЕАТР – Найкращі румунські театральні діячі будуть нагороджені на 32-й церемонії вручення нагород Румунської театральної спілки UNITER, яка проходить сьогодні ввечері в Національному театрі імені Йона Луки Караджале» в Бухаресті. Серед 15 категорій, в яких будуть вручені нагороди, – найкраща радіо-драма, найкращий актор у головній ролі, найкраща актриса у головній ролі, найкраща режисура, найкраща вистава. Цього року, після виявлення потреби, що випливає з еволюції та взаємозв’язку театру з новими технологіями, було створено чотири нові номінації: «Найкращий анімаційний театр/дитячий театр», «Найкращий оригінальний музичний та звуковий дизайн», «Найкращий відеодизайн», «Найкращий світловий дизайн». Організатори підкреслили, що цей гала-вечір об’єднує всіх митців, незалежно від віку і святкує всіх разом.

ДІАСПОРА – З нагоди Дня румунів звідусіль, який відзначається з 2015 року в останню неділю травня, уся румунська політична еліта поширила привітання, в яких підкреслено, що своєю працею ті, хто виїхав за кордон, роблять так, щоб Румунію цінували у світі. Президент Клаус Йоганніс закликав до збереження румунської ідентичності, мови і традицій, підкресливши, що діаспора має залишатися сильним голосом, який чують як в Бухаресті, так і в столицях інших країн світу. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску нагадала, що добробут і безпека громадян Румунії, які проживають за кордоном, а також постійний діалог з діаспорою залишаються пріоритетами румунської дипломатії. Спікер Сенату Ніколає Чуке закликав румунів у діаспорі ніколи не забувати, що вони є румунами і передавати любов до батьківщини своїм дітям, а прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевнив, що уряд і надалі підтримуватиме закордонних румунів.

ФУТБОЛ – Другий матч плей-офф Суперліги між ФК Csikszereda  з другого дивізіону та бухарестським Динамо завершує сьогодні ввечері на стадіоні «Меркуря Чук» поточний футбольний сезон у Румунії. У першому матчі в Бухаресті «Динамо» перемогло з рахунком 2:0. Новий чемпіон столичний FCSB представлятиме Румунію в Лізі чемпіонів, Corvinul «Гунедоара» (команда з другої ліги, володар Кубка Румунії) гратиме в Лізі Європи, а CFR «Клуж» (друге місце в Суперлізі) та Universitatea «Крайова» гратимуть в Лізі Конференцій. Останні матчі внутрішнього чемпіонату були затьмарені в суботу ввечері прощальним матчем так званого Золотого покоління румунського футболу, яке в 1990-х роках вийшло до трьох світових і двох європейських першостей.

 

Усі військові експерти і політологи стверджують, що Р.Молдова є сусідом України, який найбільше постраждав від російського вторгнення. Після прояву солідарності з українською державою, яка вже третій рік чинить опір російським окупантам, та приймаючи численних українських біженців після початку повномасштабного вторгнення, Кишинів сам став мішенню для росіян.

«Усі елементи гібридної війни, такі як хибні повідомлення про мінування, кібератаки, незаконно фінансовані протести, енергетичний шантаж – це виклики, з якими доводиться стикатися молдовській системі внутрішніх справ», – сказала в інтерв’ю Радіо Кишинів Ана Ревенко, колишня міністерка у прозахідному уряді. Вона додала, що провоєнна пропаганда, підбурювання до ненависті, дезінформація – частини тієї ж гібридної війни – мають на меті послабити стійкість громадян. «Вже зараз очевидно, що Росія дедалі інтенсивніше використовує важелі, за допомогою яких вона намагається дестабілізувати ситуацію в Молдові, не без підтримки олігархів-втікачів», – підсумувала Ана Ревенко.

На цьому тривожному тлі Республіка Молдова підписала у вівторок Угоду з Європейським Союзом про безпеку і оборону, яка, за словами підписантів, зробить співпрацю між Кишиневом і Брюсселем набагато тіснішою і надасть молдовській державі більше інструментів для зміцнення своєї безпеки на багатьох рівнях, в тому числі військовому. Кореспондент Радіо Румунія у Брюсселі зазначає, що Республіка Молдова тепер може брати участь у місіях в рамках Європейської політики безпеки й оборони і отримає допомогу для зміцнення свого військового потенціалу.

Молдовські солдати також будуть інтегровані в Європейський корпус швидкого розгортання і братимуть участь у спільних навчаннях і тренуваннях. Ще один інструмент співпраці ЄС і Республіки Молдова – так званий Європейський фонд миру, який дозволяє державам-членам купувати і постачати військову техніку. Співпраця між двома сторонами також поширюється на сфери гібридних атак, дезінформації або захисту критичної інфраструктури та кордонів. Практично все, що пов’язано з безпекою Молдови, тепер є предметом співпраці, передбаченої угодою, кажуть оглядачі.

Зі статусом нейтралітету, закріпленим три десятиліття тому в Конституції, яку багато хто вважає застарілою, Кишинів має одну з найменших і найгірше оснащених армій в Європі. Але міністр оборони Анатолій Носатий, кадровий військовий, який навчався в США, обіцяє зміцнити збройні сили перед обличчям гібридної війни Росії. В інтерв’ю бухарестським ЗМІ він також розповів про військову співпрацю з Європейським Союзом, НАТО і сусідньою Румунією та наполягав на тому, що Північноатлантичний альянс «не є опудалом, яким весь час лякає російська пропаганда».

Румунія в Шенгені, але…

Румунія 31 березня приєдналася до Шенгенської зони, але лише з повітряним та морським кордонами. З минулої неділі в 17 міжнародних аеропортах і 4 чорноморських портах було скасовано паспортний  контроль  осіб, які прибувають з країн, що входять до зони вільного пересування, або прямують до них. Однак співробітники поліції можуть проводити вибіркові перевірки з метою виявлення осіб, які мають підроблені проїзні документи, яким заборонено виїзд з країни, осіб, які були оголошені у розшук, дотримання правил супроводу неповнолітніх, а також з метою боротьби з міграцією та торгівлею людьми. Наземні кордони поки що залишаються поза Шенгеном через австрійське вето, головним чином через внутрішньоелектральні міркування. Європейська комісія привітала часткове приєднання Румунії до Шенгену і запевнила, що зробить все можливе, щоб рішення про повноцінний вступ, включаючи й сухопутні кордони, було прийнято вже цього року. У Румунії, від політиків до пересічних громадян, приєднання, хоч і часткове, до Шенгенської зони вільного пересування було тепло зустрінуте. Прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що уряд має чіткий і твердий план набуття повноправного членства до кінця 2024 року. Однак ця перспектива залежить від зовнішніх політичних подій і обставин, які не входять до сфери дипломатичного втручання Румунії», – заявив міністр внутрішніх справ Кетелін Предою.

 

20 років членства в НАТО

20-ту річницю вступу Румунії до НАТО і 75-ту річницю заснування Північноатлантичного альянсу відзначили у вівторок в Бухаресті на урочистому спільному засіданні обох Палат парламенту. Депутати і сенатори прийняли декларацію, в якій підкреслили, що членство Румунії в Альянсі є гарантією захисту громадян, демократії та особистих свобод. Спікер Сенату і лідер Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, генерал армії у відставці, сказав, що за 20 років від вступу до Альянсу Румунії вдалося стати ключовим членом НАТО. Для Румунії вступ до Альянсу став втіленням у життя історичного прагнення та імперативом безпеки – заявила міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску в Брюсселі на заходах, присвячених 75-річчю НАТО. Опитування, проведене Румунським інститутом оцінки та стратегії, показало, що понад 80% румунів вважають, що членство країни в НАТО було добрим кроком і, що союзники захистять Румунію в разі агресії.

 

Про Європейський Союз, у Бухаресті

Цього тижня в Бухаресті відбулася робоча зустріч, присвячена пріоритетам Європейського Союзу на наступні п’ять років. Зустріч, на якій були присутні прем’єр-міністри Бельгії, Угорщини та Хорватії, приймали президент Румунії Клаус Йоганніс та президент Європейської Ради Шарль Мішель. Усі вони обговорили дії, спрямовані на досягнення спільних цілей зміцнення ролі ЄС у світі, процес, в який, за словами президента Йоганніса, Румунія може зробити значний внесок. Минулого року Європейський Союз розпочав процес окреслення своїх стратегічних пріоритетів, визначивши серед них безпеку й оборону, розширення, стійкість і конкурентоспроможність, енергетику та міграцію. Стратегічний порядок денний на наступний інституційний цикл 2024-2029 років має бути ухвалений Європейською Радою на засіданні наприкінці червня.

 

Путівник з анти-діпфейку

З метою підвищення обізнаності про ризики кібербезпеки Національний директорат з кібербезпеки Румунії у понеділок представив путівник, який допоможе румунам розпізнавати діпфейки, тобто переважно відео чи аудіо матеріали, підроблені за допомогою штучного інтелекту. Путівник містить детальну інформацію про те, що таке діпфейк, процес його створення і як його виявляти. Доступний на веб-сайті dnsc.ro, путівник також навчає громадян, що робити, якщо вони стали жертвою діпфейку. Національний директорат з  кібербезпеки зазначає, що цього року в Румунії проходять всі чотири види виборів, але віртуальний простір  може стати складним ідеологічним полем битви, а технології діпфейків, здатні майже ідеально відтворювати зображення та голоси, можуть суттєво вплинути на думку виборців та на результат їхнього голосування.

 

НБР і облікова ставка

Національний банк Румунії вирішив у четвер залишити незмінною облікову ставку на рівні 7% річних. Такою вона зберігається вже майже півтора року. Відсоткові ставки, за якими комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, а також ті, які вони отримують, коли зберігають гроші на депозитах в центральному банку, також залишились незмінними. Згідно з прогнозом НБР, річна інфляція зросла до 7,41% у січні, але знизилась до 7,23% у лютому. За поточною оцінкою, інфляція продовжить знижуватись, але в умовах невизначеності та ризиків, пов’язаних із нещодавніми фіскальними заходами, спрямованими на підтримку процесу бюджетної консолідації, а також із обмеженням торговельної надбавки на основні продовольчі товари. Невизначеності та ризики для середньострокової інфляції також викликані війною проти України, конфліктом на Середньому Сході та економічними подіями в Європі, зокрема в Німеччині.

НАТО-РУМУНІЯ – Для Румунії вступ до НАТО був здійсненням історичного прагнення та імперативом безпеки, а зараз Альянс є важливою опорою нашої зовнішньої політики і політики безпеки. Про це заявила в четвер у Брюсселі міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску у своїй промові на церемонії з нагоди 75-ї річниці НАТО. За словами глави румунської дипломатії, Альянс витримав випробування часом і продемонстрував стратегічне бачення, рішучість, стійкість і адаптивність. НАТО стала сильнішою як за розміром, так і за впливом, – додала міністерка. «Румунія твердо віддана процесу постійної адаптації НАТО, з тим, щоби організація стала сильнішою і краще підготовленою до майбутнього», – написав, своєю чергою, президент Клаус Йоганніс у дописі в соціальній мережі. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що поточні події у плані регіональної та глобальної безпеки підтверджують необхідність спільної оборонної концепції перед обличчям загроз, породжених «російськими експансіоністськими амбіціями» та агресією проти України. У Брюсселі Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що США та Європа сильніші і безпечніші разом в рамках Атлантичного альянсу. Було оголошено, що держави-члени Альянсу створять багаторічний фонд військової допомоги Україні у розмірі 100 мільярдів доларів. Деякі члени Альянсу заявили, що фінансово підтримають чеську ініціативу щодо закупівлі зброї для Києва у третіх країн з метою збільшення обсягів поставок.

ЄВРОСОЮЗ – Європейська комісія розпочала два поглиблених розслідування в Румунії щодо можливих проблем у реалізації великого проєкту, що фінансується Євросоюзом. Згідно з прес-релізом офіційного Брюсселя, йдеться про тендер, оголошений компанією в Ровінарь (південний захід) на проєктування, будівництво та експлуатацію парку фотоелектричних станцій. Проєкт частково фінансується Європейським фондом модернізації, а Єврокомісія вважає, що є достатні підстави вважати, що два учасники тендеру отримали субсидії з боку китайської влади, які спотворюють внутрішній ринок. Один з консорціумів-учасників торгів котирується на Гонконгській фондовій біржі, а інший підпорядковується Центральному народному уряду Китаю, додала виконавча влада ЄС. На думку ЄК, є достатньо підстав вважати, що обидва консорціуми отримують державні субсидії, які спотворюють внутрішній ринок. Відповідно до Регламенту ЄС про іноземні субсидії, компанії, які беруть участь у державних тендерах на суму понад 250 мільйонів євро, повинні повідомляти Єврокомісію у разі, якщо отримували щонайменше 4 мільйони євро іноземних фінансових внесків протягом трьох попередніх років.

ОБЛІКОВА СТАВКА – Національний банк Румунії вирішив у четвер залишити незмінною облікову ставку на рівні 7% річних. Такою вона залишається вже майже півтора року. Відсоткові ставки, за якими комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, і ті, які вони отримують, коли зберігають гроші на депозитах в центральному банку, також залишились незмінними. Річний рівень інфляції зріс у січні до 7,41%, але в лютому знизився до 7,23%. Фахівці НБР стверджують, що він продовжить знижуватися в найближчі місяці.

УРЯД – Уряд Румунії схвалив у четвер проєкт закону про правовий статус персоналу у сфері досліджень, розробок та інновацій, спрямований на заохочення продуктивності в цій галузі. Крім цього уряд схвалив договір про фінансування автомагістралі A7 (також відомої як автострада Плоєшти-Сірет), підписаний між Румунією та Європейським інвестиційним банком в Бухаресті та Люксембурзі в лютому ц.р.. На засіданні в четвер уряд також схвалив проєкт термінової постанови про деякі заходи щодо підтримки соціально незахищених категорій новонароджених матерів, які отримують матеріальну допомогу на основі електронних соціальних ваучерів, наданих з безоплатних зовнішніх фондів. Це неповнолітні матері, матері з інвалідністю, матері, які отримують прожитковий мінімум, а також матері, які не мають документів, що посвідчують особу та не мають права на отримання інших видів державної допомоги. Розмір електронного соціального ваучера становить 2 000 леїв (близько 400 євро) одноразово на кожну новонароджену дитину протягом чотирьох років, з 2024 по 2027 рр.

СОЦІАЛІСТИ – Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц прибуде до Бухареста в суботу для участі у зустрічі лідерів Партії європейських соціалістів (ПЄС), разом з комісаром ЄС з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шмітом (Люксембург) – спільним кандидатом на посаду президента Європейської комісії та президентом ПЄС, колишнім прем’єр-міністром Швеції Стефаном Льовеном. У Бухаресті Олафа Шольца прийме прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Дискусії будуть зосереджені, серед іншого, на питаннях двосторонніх відносин, безпеки та економічної політики, – повідомляє Берлін. Потім федеральний канцлер візьме участь у круглому столі з представниками ділових кіл. Марчел Чолаку та Олаф Шольц, партії яких належать до однієї європейської політичної родини, мали неформальну зустріч у листопаді 2023 року в Малазі, Іспанія, де проходив З’їзд європейських соціалістів. Візит до Румунії відбувається на тлі підготовки в країнах ЄС до виборів до Європарламенту, які пройдуть у червні.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку у середу прийняв свого угорського колегу Віктора Орбана, з яким обговорив пріоритети майбутнього головування Угорщини в Раді ЄС. До кінця червня у Раді ЄС головує Бельгія, потім з липня по грудень головуватиме Угорщина, а з січня по червень 2025 року – Польща. «Наші уряди мають спільну зацікавленість у розвитку транспортної інфраструктури між Сходом і Заходом», – написав Марчел Чолаку в соціальній мережі. Віктор Орбан разом з прем’єр-міністром Бельгії Александром Де Кроо і прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем взяли участь у робочій зустрічі в Бухаресті, присвяченій підготовці майбутнього Стратегічного порядку денного ЄС, яку провели президент Румунії Клаус Йоганніс і президент Європейської ради Шарль Мішель. Клаус Йоганніс заявив, що Румунія глибоко віддана просуванню всіх пріоритетів ЄС на період 2024-2029 років і продемонструвала свою здатність зробити значний внесок у цей процес. Він підкреслив, що, з точки зору Румунії, в найближчі роки ЄС повинен зосередитися на зміцненні європейського співтовариства, маючи на увазі, зокрема, безпеку і оборону. Шарль Мішель зазначив, що енергетичний сектор і енергетичний перехід є дуже важливими темами, оскільки це питання процвітання і підтримки майбутніх промислових амбіцій.

ОПИТУВАННЯ – 23% молодих румунів віком від 18 до 35 років готові проголосувати за популістський та ультранаціоналістичний Альянс «За союз румунів» на парламентських виборах. Принаймні це випливає опитування громадської думки, проведеного Румунським інститутом оцінки та стратегії на замовлення організації «Молодь голосує». Друге місце в електоральних уподобаннях молодих румунів посідає правий, опозиційний Союз «За порятунок Румунії», а третє – керівна, права Націонал-ліберальна партія,  за які готові віддати свої голоси 20% респондентів. Четверте місце займає ліва, керівна Соціал-демократична партія – 17% голосів. Чверть молодих людей не знають, за кого б вони проголосували на парламентських виборах, якби вони відбулися в неділю. Ініціатива «Молодь голосує» має на меті заохотити молодих людей до участі у виборах та просувати порядок денний пріоритетів молоді.

 

ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку у середу прийняв Спеціальну представницю США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, з якою обговорив роль Румунії в процесі відбудови України після закінчення війни, спровокованої Росією. Марчел Чолаку заявив, що Румунія прагне визначити найбільш ефективні методи підтримки і втілити їх в інтегровану стратегію відновлення України, в якій Бухарест хоче відігравати важливу роль. Згідно з урядовим прес-релізом, Румунія розглядає фонд ЄС для України у розмірі 50 мільярдів євро як основний орієнтир і прагне діяти на двосторонній основі, через пряму співпрацю з Україною, а також у ширших форматах, на регіональному рівні або зі стратегічними партнерами.

 

 

ЗУСТРІЧ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу, що Румунія глибоко віддана просуванню всіх пріоритетів ЄС на період 2024-2029 років і продемонструвала, що може робити значний внесок у цей процес. Він зробив цю заяву з нагоди робочої зустрічі в Бухаресті, присвяченій майбутньому Стратегічному порядку денному Євросоюзу. Клаус Йоганніс підкреслив, що, з точки зору Румунії, в найближчі роки ЄС повинен зосередитися на зміцненні європейського співтовариства, маючи на увазі, передусім, безпеку й оборону. Присутній на засіданні Президент Європейської Ради Шарль Мішель зазначив, що енергетичний сектор та енергетичний перехід є дуже важливою темою, оскільки це питання процвітання, підтримки майбутніх промислових амбіцій.  Дискусії щодо підготовки Стратегічного порядку денного наступного інституційного циклу продовжаться на рівні європейських лідерів з метою його ухвалення Європейською Радою на червневому засіданні.

 

НАТО – З нагоди 20-ї річниці вступу Румунії до Північноатлантичного альянсу та 75-ї річниці НАТО, Міністерство оборони організовує спеціальні заходи в Бухаресті та в країні. У четвер в шатб-квартирі Командування Південно-Східного багатонаціонального корпусу в Сібіу відбудеться «День відкритих дверей», під час якого громадськість зможе відвідати виставку військової техніки, представленої підлеглими та партнерськими структурами корпусу, а також фотовиставку, присвячену Дню НАТО. У неділю, 7 квітня, в Бухаресті і в основних військових частинах по всій країні відбудуться військові церемонії з підняття прапорів Румунії і НАТО. У вівторок двопалатний парламент у Бухаресті провів спільне засідання, присвячене двом десятиліттям членства Румунії в НАТО.

ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ – Міністерство економіки Румунії працює над стратегією розвитку оборонної промисловості, – заявив у Сенаті міністр економіки Штефан Опря. За його словами, документ враховує ситуацію з безпекою в регіоні та нові підходи на європейському рівні. Міністр пояснив, що, згідно зі стратегією, як приватні, так і державні компанії оборонної промисловості присутні в ланцюгах поставок і постачають як румунській армії, так і іншим країнам. Опря сказав, що румунський безпілотник – це проєкт, в який він вірить і в якому він визначив багато румунських компаній, які вже мають дуже успішні продукти. Він зазначив, що в Румунії є центри технічного обслуговування, акредитовані очолюваним ним міністерством, які показали чудові результати, зокрема Aerostar Бакеу, IAR Брашов або Avioane Крайова. Раду Опря взяв участь у дебатах в рамках «Години уряду» в парламенті на запрошення депутатів від опозиційного Союзу «За порятунок Румунії».

БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії дещо знизився до 5,6% у лютому цього року порівняно з попереднім місяцем, але залишається високим – 22,1% серед молоді (15-24 роки). Принаймні це випливає з даних, опублікованих сьогодні Національним інститутом статистики. Рівень безробіття серед чоловіків був на 0,8% вищим, ніж серед жінок і становив 6% для чоловіків і 5,2% для жінок. Кількість безробітних у віці 15-74 років у лютому становила понад 466 тисяч осіб, що менше, ніж у січні, але більше, ніж за аналогічний період минулого року. Кількість безробітних у віці 25-74 роки становила понад 74% від оціночної загальної кількості безробітних.

FORBЕS – Шість румунів увійшли до рейтингу найбагатших людей світу, опублікованого у вівторок журналом Forbes. Серед них: Даніель Дінес – співзасновник компанії автоматизації UiPath, бізнесмен і колишній тенісист Іон Ціріак, брати Драгош і Адріан Павел – засновники мережі будівельних магазинів Dedeman, Іон Стойка і Матей Захарія – співзасновники програмного стартапу Databricks. Кількість мільярдерів на планеті зросла цього року на 26 порівняно з 2023 роком, досягнувши рекордної позначки 2 781. Найбагатші у світі люди живуть у США, Китаї та Індії.

СТРАЙК – Працівники румунської пошти у середу припинили страйк після того, як керівництво компанії та представницька профспілка підписали новий колективний трудовий договір. Він передбачає підвищення заробітної плати у два етапи – з 1 липня та 1 вересня. Про це оголосив міністр цифровізації Богдан Іван після завершення переговорів з профспілками. Понад 7 000 поштових працівників у 32 повітах оголосили в понеділок загальний страйк, незадоволені своїми зарплатами і преміями. Румунська пошта є державним оператором поштових послуг.

ДОНОРИ КРОВІ – Люди, які здають кров щонайменше тричі на рік, отримають зниження податку на одну будівлю або земельну ділянку, згідно із законопроектом, підписаним президентом Румунії Клаусом Йоганнісом. Знижка може бути додана до 10% знижки, яка вже застосовується до тих, хто сплачує податок авансом до кінця березня. У документі зазначається, що застосування цього заходу належить до компетенції місцевих органів влади.

ОБШУКИ – У середу в Румунії було проведено понад 230 обшуків з метою припинення діяльності угруповань, що спеціалізуються на торгівлі людьми, торгівлі дітьми, незаконному обігу наркотиків та кіберзлочинності. Близько 200 осіб були доставлені на допит. Операція є частиною серії заходів, що проводяться на рівні румунської поліції та DIICOT з 2018 року, і свідчить про зацікавленість у розслідуванні злочинної діяльності організованих злочинних угруповань, що діють на національній території або мають транснаціональний компонент, а також інших серйозних діянь, пов’язаних з організованою злочинністю.

Майбутній закон про свободу ЗМІ вперше зобов’яже країни-члени гарантувати редакційну незалежність суспільних ЗМІ шляхом стабільного і передбачуваного фінансування на тлі занепокоєння щодо їх політизації. Документ встановлює загальні законодавчі рамки для всіх країн ЄС, яких будуть зобов’язані дотримуватися національні закони. Нові правила також гарантуватимуть право громадян на доступ до різноманітної інформації.

Першим зобов’язанням для держав-членів є забезпечення незалежності національних медіа-регуляторів, які мають повноваження з втручатися в роботу журналістів. Закон також зобов’язує медіа-компанії оприлюднювати інформацію про акціонерів з тим, щоб громадськість та інші медіа-компанії знали, хто є їхнім засновником і чи може існувати зв’язок між редакційною політикою та певними інтересами.

З іншого боку, суспільні постачальники медіа-послуг мають бути фінансовані за прозорими та об’єктивними процедурами, а виділені кошти мають бути стабільними та передбачуваними. Медіа-провайдери також будуть зобов’язані інформувати громадськість про кошти, отримані як державна реклама, а також про державну фінансову допомогу, в тому числі від країн, що не входять до складу ЄС.

Важливим моментом, який лежить в основі професії, є те, що жоден орган влади або установа не повинні примушувати журналістів розкривати джерело інформації, яку вони публікують, в тому числі за допомогою таких засобів, як затримання, покарання, обшуки в їхніх офісах або встановлення на їхніх електронних пристроях програмного забезпечення для спостереження. Європейський Парламент додав значні гарантії стосовно випадків, коли шпигунське програмне забезпечення може бути використане. Воно зможе бути використане лише на підставі ухвали судді з метою розслідування серйозних злочинів, що караються позбавленням волі. Але навіть і в таких випадках журналісти матимуть право бути поінформованими після початку спостереження і зможуть оскаржити його в суді.

Й останнє, але не менш важливе: депутати Європарламенту передбачили механізм, який не дозволить дуже великим онлайн-платформам, таким як Facebook, X (колишній Twitter) або Instagram, свавільно обмежувати або видаляти контент незалежних ЗМІ. Німецька депутатка Європарламенту Сабіне Вергхайєн (ЄНП) заявила, що свобода ЗМІ знаходиться під загрозою в усьому світі, в тому числі й в Європі, нагадавши про вбивство журналістів на Мальті і в Словаччині, а також про загрози свободі преси в Угорщині. Закон, – підкреслила вона, – є нашою відповіддю на цю загрозу, він захищає подвійну роль ЗМІ як індустрії та охоронця демократії. Доповідачка Комітету з громадянських свобод Рамона Стругаріу (Renew) сказала, що нові правила є відповіддю на дії, хто хоче перетворити ЗМІ на інструменти власної пропаганди або поширювати фейкові новини і дестабілізувати наші демократії.

Війна в Україні та експансіоністські амбіції Росії нагадали Європі, що мир не вічний, а політичні зобов’язання не є настільки надійною гарантією, як європейці очікували. Навіть НАТО потрібен час, щоб стати на захист союзника, який зазнав нападу. Але, окрім періоду реакції, Альянсу потрібні вже закуплені озброєння, бойова техніка, боєприпаси, а не проєкти озброєнь, що застрягли між обкладинками документів. НАТО також потрібні заздалегідь підготовлені запаси, щоб мати можливість якнайшвидше реагувати на потреби союзників. Урешті-решт у Брюсселі зрозуміли справжні масштаби небезпеки зі сходу та необхідність постійної та потужної підтримки України, яка зараз дуже великою ціною захищає Європу та її цінності. Європейський Союз почав діяти.

Посилення спроможностей європейської оборонної промисловості

Водночас в Єврокомісії шукають шляхи активізації роботи європейської оборонної промисловості, щоб ефективніше реагувати на потреби в умовах війни в Україні і зростаючої невизначеності щодо безпекових викликів у майбутньому. Нова стратегія ЄС є відповіддю на війну в Україні, яка продемонструвала необхідність перезапуску виробництва зброї та боєприпасів. Отже ЄС хоче перевести свою оборонну промисловість на «воєнні рейки», прагне докорінно змінити спосіб фінансування та продажу озброєнь, до чого його підштовхнула війна Владіміра Путіна в Україні та попередження західних країн про те, що войовнича Росія у найближчі кілька років може напасти на країну-члена НАТО. Наразі Єврокомісія виділила 500 мільйонів євро для збільшення виробництва боєприпасів у межах підтримки європейського оборонно-промислового комплексу. У неділю прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку повідомив, що з цієї суми Бухарест отримає від Брюсселя 47 мільйонів євро на будівництво нового заводу з виробництва пороху та боєприпасів.

У 2024 році міністерство оборони Румунії має найбільший бюджет за останні 30 років – понад 95 мільярдів леїв. Щонайменше 20% цих коштів, майже 4 мільярди євро, мають бути спрямовані лише на закупівлю нового обладнання. Проєкти закупівель також враховують уроки війни в Україні. Уже цього року Румунія має отримати перші безпілотні комплекси Bayraktar TB2. Водночас, окрім «Байрактарів» румунська армія також готується отримати сім безпілотних розвідувальних комплексів Watchkeeper X та 21 безпілотник від ізраїльської Elbit Systems.

Якщо хочеш миру – готуйся до війни!

На тлі триваючої невизначеності щодо подальшої допомоги від США Україні через внутрішньополітичні суперечки між республіканцями та демократами, Європа збільшує свої оборонні зусилля, щоб відновити свій потенціал стримування. Адже лише так можна зупинити Путіна. Тому, що як зазначив в інтерв’ю нашій радіостанції журналіст Овідіу Нахой справжні цілі Росії містяться в ультиматумі від грудня 2021 року. Ультиматум, який Москва висунула, не Україні, а західним державам, вимагаючи від НАТО повернутися до кордонів 1997 року, коли до Альянсу входило 17 країн. Журналіст зазначив, що заяви Путіна після оголошення результатів виборів і нинішня мілітаризація російського суспільства нагадують про Німеччину 1930-х років, яка готувалася до війни, тому і Захід має бути готовий. Отож ЄС зараз керується гаслом: «Якщо хочеш миру – готуйся до війни!»

«Європа відчуває ще більшу небезпеку. Усі очікують ескалації війни в Україні, тим більше, що у Росії зараз є вікно можливостей через проблеми з військовою технікою з українського боку. Сполучені Штати майже припинили військову допомогу Україні, є певні незначні суми, які президент може виділити, але вони мізерні порівняно з реальними потребами. Європейський Союз намагається зібратися з силами, щойно була зустріч у форматі «Веймарського трикутника» між лідерами Франції, Німеччини та Польщі, які взяли на себе зобов’язання вийти на міжнародні ринки і знайти необхідну військову техніку. Є чеська ініціатива з придбання 800 тисяч одиниць снарядів для України, які знайшла по всьому світу і зараз купує. Звісно, це робиться за підтримки усіх членів Альянсу, фінансової підтримки, логістичних зусиль, але це величезні зусилля з боку маленької Чеської Республіки. Усе це відбувається. Але пройде певний час, перш ніж, дійсно, це озброєння буде надане Україні, буде в розпорядженні ЗСУ. Отже у  Росії є вікно можливостей, яким вона, швидше за все, скористається зараз, коли Владімір Путін бачить себе переобраним і вважає себе повторно легітимізованим як глава російської держави, якщо таке підтвердження було потрібне. Отже, це найбільш тривожне очікування з європейського боку – ескалація бойових дій і ми бачили звіт Інституту з вивчення війни, який не виключає можливості того, що на тлі цієї нестачі військової техніки з українського боку росіяни можуть здійснити великий прорив на українському фронті. Наслідки цього важко передбачити на даний момент. Водночас ми маємо заяву президента Макрона, який не виключає можливості відправки військ в Україну. Думаю, що на тлі ускладнення ситуації на фронті динаміка з європейського боку зміниться і може бути надана дуже чітка і дуже переконлива відповідь.»

Заступник генесека НАТО Мірча Джоане: На нас чекає ще кілька років напружених відносин з РФ

Заступник генерального секретаря НАТО, румун Мірча Джоане заявив днями, що ми повинні готуватися щонайменше до ще кількох років напружених відносин з Російською Федерацією. Він підкреслив, що більш агресивна Росія означає, що Північноатлантичний альянс має бути більш готовим до її стримування. У контексті президентських виборів у Росії Мірчу Джоане запитали, що означатиме п’ятий термін Владіміра Путіна.

«Якщо хтось думає, що ці вибори були виборами в демократичному сенсі, то це, очевидно, не так. Це продовження цього політичного режиму в Москві і, на жаль, ми не бачимо зміни підходу ні до України, ні до Заходу, ні до НАТО. Тому ми повинні готуватися до ще кількох років, як мінімум, напружених відносин. НАТО робить свою роботу, ми захищаємо свою територію і своїх союзників, ми діємо відповідно. Більш агресивна Росія означає більш підготовлене НАТО до стримування цієї агресії.»

ЄС остаточно затвердив виділення Україні 5 млрд євро військової допомоги

Ситуація в Україні стала однією з центральних тем засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС 18 березня, на якому було прийняте остаточне рішення про виділення 5 млрд євро на військову підтримку України. Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС обговорили питання агресії Росії проти України, останні події на місцях та підтримку України з боку ЄС. У ньому також взяв участь глава МЗС України Дмитро Кулеба, який представив пріоритети України на найближчий період. Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску підтвердила рішучу та багатовимірну підтримку України з боку ЄС, наголосивши на нагальності надання військової підтримки. У зв’язку з цим вона привітала ухвалення рішення щодо виділення додаткових 5 мільярдів євро на військову підтримку України в рамках Європейського фонду миру, що дозволить надати Києву необхідну допомогу. Вона також висловила підтримку різним ініціативам, спрямованим на доповнення джерел фінансування військової підтримки. Лумініца Одобеску підтвердила підтримку нового пакету обмежувальних заходів проти Росії та визначення ефективних заходів для імплементації санкцій ЄС. Глава МЗС Румунії підкреслила особливу важливість міцних трансатлантичних зав’язків, спільної підтримки світового порядку, заснованого на правилах, та поваги до міжнародного права, особливо в контексті численних сучасних глобальних викликів. Вона високо оцінила підтримку Республіки Молдова з боку США і наголосила на важливості комплексного підходу до війни в Україні в плані подолання її наслідків для всього Чорноморського регіону.

Опитування

Понад три чверті румунів вважають, що війна в Україні є небезпечною для Румунії, а більше половини згодні з тим, що наша країна повинна виділяти більше грошей на армію. Принаймні це випливає з нещодавнього опитування, проведеного INSCOP на замовлення News.ro. 76% респондентів вважають, що війна в сусідній країні може мати негативні наслідки для Румунії, тоді як майже 22% дотримуються протилежної думки. 60% заявили, що згодні з тим, що в контексті конфлікту в Україні Румунія повинна виділяти більше грошей на збройні сили, в той час як трохи більше 36% не згодні з цим. Дані опитування були зібрані в період з 22 по 29 лютого на вибірці в 1100 осіб віком від 18 років і старше. Максимально допустима похибка становить плюс/мінус 2,95%.

50 українських пілотів проходитимуть навчання у Румунії

У цьому контексті президент Клаус Йоганніс дав згоду на перевезення територією Румунії міжнародної військової допомоги для України та схвалив підготовку українських льотчиків на винищувачах F-16 в Європейському навчальному центрі (EFTC), створеному на військово-повітряній базі Фетешть. Це новостворений центр, в якому з січня вже тренуються румунські пілоти.

У понеділок Спільні бюро Палати депутатів і Сенату отримали відповідний лист від глави румунської держави та взяли його до уваги. У ньому Клаус Йоганніс поінформував парламент про те, що він схвалив транзит обладнання та матеріальних цінностей, подарованих Фінляндією Україні, а також підготовку близько 50 українських пілотів.

«Відповідно до положень статті 119 Конституції Румунії та Закону № 291/2007 про в’їзд, розміщення, проведення операцій або транзит іноземних збройних сил на території Румунії, за пропозицією Прем’єр-міністра Румунії, після консультації з Верховною радою національної оборони, я схвалив транзит територією країни обладнання та матеріальних цінностей, переданих Фінляндією Україні, а також підготовку близько 50 українських військовослужбовців, метою якої є проходження навчання, використання та обслуговування переданого обладнання», – йдеться у документі, надісланому до парламенту главою держави.

Розбудова прикордонної інфраструктури

Тим часом Румунія та Україна продовжують розвивати спільну прикордонну інфраструктуру. У Сучавському повіті та Чернівецькій області сторони планують розбудувати пункти пропуску через румунсько-український кордон, а також з’єднати два регіони залізничним сполученням завдяки євроколії. Ці питання були обговорені під час зустрічі на кордоні голови Сучавської повітової ради Георге Флутура, голови Чернівецької обласної військової адміністрації Руслана Запаранюка, посла Румунії в Україні Александра Віктора Мікули та посла Сполучених Штатів Америки в Румунії Кетлін Кавалек.  За словами Руслана Запаранюка, Буковина вже підготувала проєктну пропозицію щодо будівництва найбільшого пункту пропуску для великовагового транспорту в селі Біла Криниця на кордоні з Румунією, що дозволить інтегрувати Чернівецьку область в міжнародні транспортно-логістичні системи. Голова Чернівецької ОВА зазначив, що ще одним стратегічним проєктом для області є розвиток залізниці ‒ продовження колії європейського зразка, яка заходить на територію області. Це дозволить з’єднати Чернівці та Сучаву ще одним видом сполучення.

Зі свого боку, голова Сучавської повітової ради підкреслив роль, яку відіграв пункт пропуску через кордон «Сірет» у транзиті біженців і товарів після початку війни в Україні.

«Секрет співпраці в кризові часи – це партнерство, яке ми маємо вже майже 30 років. За два роки через цю митницю пройшло 2,8 мільйона пасажирів. Через цю митницю пройшло понад 850 000 транспортних засобів. Ви бачили сьогодні дуже велику чергу вантажівок. Ми очікуємо, що вона буде ще більшою, тому що вони не мають куди їхати зі своїм вантажем. На півдні, в Тульчі, в напрямку Чорного моря, ризики великі і все менше людей їде туди. Коли польські фермери закрили кордон перевізники поїхали сюди, а ми подвоїли тут кількість митників і прикордонників. Нашим найбільшим болем є відсутність автомагістралі і саме тому я лобіюю з усіх сил необхідність прокладення автомагістралі до Сірету», – сказав Георге Флутур.

Він додав, що Румунія мала шанс стати членом НАТО і Європейського Союзу, а тепер вона не може бути егоїстичною і «простягає руку допомоги своїм сусідам і друзям».

Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек заявила на п/п «Сірет», що вона високо цінує те, що Румунія зробила для підтримки України після вторгнення Російської Федерації.

«Я глибоко зворушена побаченими фотографіями співпраці, емпатії, яку румуни проявили в найважчий момент з початку війни. Сполучені Штати дуже цінують те, що зробила Румунія і ми стоїмо поруч з Україною в цей дуже складний час», – сказала Кетлін Кавалек. «Ми бачимо, наскільки тісною є співпраця між Україною та Румунією. США щойно оголосили про надання додаткового пакету озброєнь для підтримки народу України і ми надаватимемо цю підтримку і надалі, тому що знаємо, що це найважливіша допомога в цей важкий час. Ми, Сполучені Штати, працюємо з ЄС, з Румунією, з Молдовою, з Україною над покращенням інфраструктури на кордоні, не лише тут, в Сучаві, але й на півдні, в Констанці, на переправі через Дунай. І ми продовжуватимемо цю роботу разом, тому що, як сказав губернатор, разом ми сильніші», – зазначила посол США в Румунії Кетлін Кавалек.

 

Європейська народна партія (ЄНП) одноголосно прийняла в середу, в перший день свого з’їзду в Бухаресті, передвиборчий маніфест із закликом щодо повного приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони – документ, схвалений більш ніж 2 000 учасниками з’їзду. Інакше кажучи, за маніфест, на диво, проголосував і «народник» Австрії, канцлер якої Карл Нехаммер, котрий входить до тієї ж політичної сім’ї, досі рішуче виступав проти цієї перспективи, незважаючи на те, що румуни і болгари вже багато років технічно готові до повного входження в зону вільного переміщення людей і товарів, незважаючи на неодноразові заклики лідерів ЄС на найвищому рівні.

У середу в Бухаресті президент Європейської народної партії Манфред Вебер підтвердив, що Румунія і Болгарія відповідають усім критеріям, але не забув згадати про вето Відня. «Я також хочу попросити австрійських соціалістів переглянути свою позицію, тому що і вони виступають проти того, щоб Румунія і Болгарія мали повний доступ до Шенгену. Перед нами стоїть австрійський виклик і ми повинні переконати усі тамтешні партії дати зелене світло» – сказав Манфред Вебер.

Румуни, які живуть і працюють за кордоном, також чекають на вступ до Шенгену і з сухопутними кордонами, – сказав Ніколає Чуке, лідер керівної Націонал-ліберальної партії Румунії. А лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Гунор заявив, що відтермінування повного вступу Румунії до Шенгену зашкодить Європі:

«Політичне танго навколо вступу до Шенгенської зони не може ні прийматися, ні продовжуватися. Ми повинні сказати про це голосно і чітко тут, у нашій політичній родині. Ми можемо і будемо захищати зовнішні кордони Євросоюзу. Ми готові до цього. Можна вигадувати всілякі відмовки і приводи, щоб відтермінувати повноправне членство в Шенгенській зоні, але це завдасть величезної шкоди в короткостроковій перспективі. Я прошу всіх, хто мав застереження щодо вступу Румунії до Шенгенської зони, поставити на перше місце наші спільні інтереси в середньостроковій і довгостроковій перспективах, а не негайну політичну вигоду.»

У грудні минулого року Рада Європейського Союзу проголосувала за те, щоб дозволити Румунії та Болгарії приєднатися до Шенгенської зони відкритих кордонів Європи повітряним і морським шляхами з березня 2024 року, але Відень висунув умови для надання їм повноправного членства, включаючи й сухопутний кордон – найважливіший компонент. Чи пом’якшить їхню позицію необхідність отримати високий результат на червневих виборах до Європейського парламенту, чи навпаки, посилить? Час покаже…