Tag: ЄС

Сильний прихильник інтеграції Республіки Молдова в Європейський Союз, Бухарест запевняє Кишинів, що він завжди може розраховувати на його підтримку. Я переконаний, що Молдова може виконати своє призначення тільки в Європейському Союзі. Ми будемо разом з молдовськими громадянами, незалежно від того, скільки зусиль ми повинні докласти і скільки часу потребуватиме, – сказав президент Клаус Йоханніс у Сучаві, що на північному сході Румунії, де його молдовський колега Ніколає Тімофті отримав у вівторок звання почесного доктора Університету імені Штефана Великого.

Клаус Йоханніс: Румунія й надалі підтримує європейський шлях Молдови та забезпечує постійну підтримку в цьому складному процесі інтеграції. У мене є задоволення, що я міг обговорити з президентом Ніколає Тімофті кілька пріоритетних тем для наших двосторонніх відносин та Республіки Молдова.

Президент Румунії також привітав, проєвропейський вибір молдавських громадян на місцевих виборах: Це оновлений мандат наданий громадянами для перетворення Молдови в європейському дусі. Ми сподіваємося, що в Кишиневі буде сформована нова солідна і стабільна коаліція, в змозі консолідувати європейський шлях Молдови та продовжити прискореними темпами реформи. У теперішньому внутрішньому та регіональному контексті, затримки або вагання не вигідні. На наш погляд, це не просто очікування Румунії чи інших європейських партнерів, насамперед, це очікування молдовських громадян.

У свою чергу, президент Ніколає Тімофті оцінив, що політичний діалог з Румунією є й надалі змістовним і конструктивним, і підкреслив, що переговори з його румунським колегою стосувались як питання регіональної безпеки, так і численних спільних проектів, що знаходяться в різних стадіях реалізації: В даний час у нас позитивний підсумок двостороннього співробітництва. На першому плані знаходиться процес європейської інтеграції та енергетичні, освітні і соціальні проекти. Ці проекти сприятимуть поглибленню демократичних реформ в Республіці Молдова: зміцненню правової держави та незалежного правосуддя, боротьбі з корупцією, модернізації державних інститутів і створенню справедливого і конкурентного економічного середовища.

За допомогою спільних зусиль, співпраця буде розширена, особливо що стосується розвитку інфраструктурних проектів, які забезпечать повне підключення Молдови до європейського енергетичного ринку

За оцінками ООН з початку цього року більше 60.000 мігрантів
спробували перетнути Середземне море, а 1.800 із них потонули при спробах
потрапити до Європи на човнах, які часто
переповнені та перебувають в аварійному стані. Лівія,
Еритрея, Сирія, Нігерія, Сомалі, які потерпають від конфліктів і злиднів, є основними країнами походження цих
мігрантів, які через порти у Північній Африці, особливо в Лівії, намагаються перепливти море, в основному до берегів південної Італії.

Це явище створює великі
труднощі для країн ЄС, які, навіть якщо не можуть
усунути причини міграції, намагаються боротися з її наслідками.
Європейські країни, які перебувають
на передовій лінії боротьби з цими хвилями міграції, звернулися до інших членів
ЄС з проханням розділити величезний міграційний тягар. Їх підтримали й країни, в яких переважна більшість мігрантів намагається
отримати притулок, передусім Німеччина, в якій минулого року кількість прохачів притулку
зросла до 250.000. Ще минулого року, коли головувала в ЄС, Італія попросила допомоги
інших країн співтовариства, особливо після трагедії в Лампедузі, в якій загинули кілька
сотень осіб.

У квітні цього року, понад 800 осіб, в
основному нелегальні мігранти з Лівії та Сирії, намагаючись
дістатися до Європи, загинули у
катастрофі судна в Сицилійській протоці. Незабаром подібна трагедія забрала ще
кілька сотень життів. На
екстреній нараді, присвяченій проблемам міграції глави
держав і урядів ЄС вирішили потроїти бюджет, виділений
на рятувальні операції в
Середземному морі. Це перший важливий крок в рамках спільних
дій ЄС, але справжнім випробуванням стане мінімізація людських втрат і
створення єдиної європейської системи притулку, вважає Агентство
ООН у справах біженців. Європейська комісія запропонувала
державам-членам прийняти біженців з Африки за системою квот.
Ці квоти були визначені рядом факторів, зокрема, враховуючи
населення країни, економічні показники і кількість раніше прийнятих шукачів
притулку.

Пропозиція, підтримана країнами, що є
найпривабливішими для мігрантів, не була
прийнята усіма. Великобританія
висловила незгоду з пропозицією про введення квот,
стверджуючи, що розподіл мігрантів серед країн ЄС не стримає
подальші хвилі біженців, які стають жертвами
дуже процвітаючої торгівлі людьми. Люди у
відчаї, жертви маніпуляції і насильства платять
величезні суми контрабандистам, чий
бізнес стрімко розвивається, -
привернув увагу Лондон. Конкретно,
Європейська Комісія звернулася до держав-членів, в тому числі до
Румунії, з пропозицією протягом найближчих двох років
прийняти 40 тисяч шукачів притулку з
Сирії та Еритреї, які дісталися Греції та
Італії, а також – 20 тисяч осіб зі статусом біженця. Згідно
зі схемою Брюсселя,
більшість біженців буде прийнята Німеччиною та
Францією, а найменша кількість
– Кіпром та Словенією.

Відповідна пропозиція має бути схвалена державами-членами, які, однак, поставилися до неї досить стримано. Чи не
призведе цей план та спосіб дії Єврокомісії до розколу
в ЄС? Президент Центру раннього попередження та запобігання
конфліктів Юліан Кіфу наголошує, що не йдеться про план, а лише про пропозицію: Рішення лежить на державах. Є країни, які кажуть, дивіться, до
цього часу, ми прийняли таку-то кількість іммігрантів, не можна тепер, на основі ВВП, змушувати нас прийняти ще певну кількість. Це актуальна тема, але вона не вирішує основну проблему імміграції. Треба укласти зобов’язуючі угоди з державами-партнерами. Було б краще
створити центри відбору мігрантів у таких країнах як Марокко, Алжир, Туніс, Лівія, Єгипет, або інших південних країнах, звідки
йдуть хвилі мігрантів, а
не на європейському
континенті. Знищення суден і бізнесу торговців людьми можна добитися тільки у співпраці із державами
цього регіону, передусім Північної Африки, звідки люди потрапляють в Європу. Ми мали, наприклад, таку інформацію, і Центр раннього попередження та запобігання конфліктів розробив,
навіть, доповідь з цього питання, в якій попереджає у зв’язку з тим, що частина цих грошей йде на фінансування Ісламської держави та ісламських радикальних груп в Лівії, так само як це
сталося, якщо ви пам’ятаєте, в Сомалі з піратами і угрупованням радикальних
ісламістів «Аль-Шабаб», що мало тісні
зв’язки з «Аль-Каїдою». І зараз абсолютно те ж саме повторюється.

У цій ситуації постає запитання: чи готова Румунія прийняти більше 2000
іммігрантів, скільки випливає з розрахунків Єврокомісії? Відповідає Марія Войка, директор представництва Міжнародної організації з міграції в Румунії: Наш
досвід з точки зору прийому та інтеграції тих, хто шукає певну форму захисту
або притулку в Румунії показує, що таку велику кількість осіб буде дуже важко інтегрувати. Окрім відносно
низької потужності засобів розміщення в цей момент, той факт, що ці люди не володіють румунською мовою означатиме
докладання значних зусиль і ресурсів для влаштування цих людей на місцевому ринку праці. Я не
думаю, що ці люди матимуть якійсь диплом або здібності чи навички, враховуючи конфліктну ситуацію та дуже низький рівень освіти в
країнах їх походження. Мені дуже важко повірити в те, що Румунія
буде здатна впоратися з такою кількістю осіб.

Тим більше, що Румунія останнім часом почала
приймати й біженців з України, якими не ділиться з іншими країнами.

Міжнародний валютний фонд і Світовий банк зупинили фінансування деяких проектів в Р. Молдова і оголосили, що відносини з нею залишаться замороженими, поки влада не вживе рішучих заходів для вирішення проблем в банках, звідки в тінистих умовах, зникло не менш одного мільярда доларів. ”Це було б нелогічно і безвідповідально, щоб Світовий банк, переказав до бюджету Молдови гроші своїх акціонерів через передні двері, в той час як існують ризики, що більші суми громадських грошей втрачаються через задні двері, через шахрайство та корупцію у банківському секторі”, – сказав директор Світового банку у Молдові Алекс Кремер, який оголосив, що екс-радянська держава не отримає бюджетну підтримку в розмірі 45 млн заплановану на 2015 рік.

Європейський союз попередив, що може скоротити, в свою чергу, гроші для судової реформи, через невиконання зобов’язань владою. Вона заблокувала пакет законів про реорганізацію Національної комісії непідкупності, покликаної забезпечити свою незалежність від політичного контролю. ”Я дуже розчарований , – зізнався глава делегації ЄС в Кишиневі, Піркка Тапіола. У таких умовах, попереджають аналітики, менш ніж за два місяці, Молдова може зазнати дефолту. Ще гірше, що, в даний час країна не має уряду. Обвинувачений у фальсифікації документів про освіту, прем’єр-міністр Кирило Габурич та кабінет у повному складі подали у відставку тиждень тому.

З строго обмеженими повноваженнями, міністри займаються тільки поточними справами до затвердження нового уряду. Ніде як в Бухаресті, не є більшим розчарування у зв’язку з цими поганими новинами. Послідовний та завзятий адвокат європейських устремлінь Кишинева, Румунія відправила свого міністра закордонних справ Богдана Ауреску в Молдову, який наполягав на швидкому формуванні нового уряду. Ауреску оцінив, що новий коаліційний уряд повинен гарантувати проєвропейські устремління, продовження демократичних реформ, відповідно до очікувань громадян, а забезпечення стабільності в країні. У середу він був прийнятий президентом Ніколає Тімофті з якої нагоди підкреслив важливість політичної стабільності як головна передумова продовження реформ та європейської інтеграції.

Серйозно дискредитовані правлінням Габурича, лідери міноритарного коаліційного уряду, сформованого ліберал-демократами і демократами закликали знову до уряду третю проєвропейську парламентську Ліберальну партію. Це був би, на думку аналітиків, найкращий варіант. Оскільки ліберали Молдови є найрішучішими прихильниками європейських цінностей, наближення до Бухареста і боротьби з корупцією.

Через 10 років після представлення офіційної заяви на вступ, в 1995 році, коли всі політичні сили висловили повну підтримку для інтеграції, Румунія підписала 25 квітня 2005 року в Люксембурзі Договір про приєднання до ЄС. Через два роки після підписання, відбувся офіційний вступ разом з Болгарією в європейську родину.

Через десять років після підписання Договору, Румунія оцінює, тепер, пройдені етапи і шукає рішення в плані подальшої інтеграції та завершення необхідних реформ для скорочення розриву з розвинутими країнами Союзу.

Процес приєднання, в рамках якого підписання договору було важливою віхою, є відповідно до румунської дипломатії, найбільш важливою національною метою за останні 25 років. Поряд з вступом в НАТО, у ході процесу відбулись незворотні перетворення з модернізації румунського суспільства, шляхом підключення до європейських та євроатлантичних цінностей і принципів. Глава держави, Клаус Йоханніс вважає, що тепер Румунія має всі передумови, щоб зміцнити свої позиції в рамках Європейського Союзу і обіцяє, що влада буде діяти так, щоб голос Румунії був сильнішими у прийнятті рішень у Брюсселі.

У свою чергу, премєр-міністр, соціал-демократ, Віктор Понта, підкреслює, що Європейський Союз сьогодні є невідємною частиною життя румунів, цей статус дає їм безліч переваг і соціально-економічні, військові та дипломатичні вигоди. З Брюсселя президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер привітав Румунію і Болгарію з нагоди 10-ї річниці з моменту підписання Договору про вступ, зазначивши, що він пишається тим, що був з самого початку, свідок пройденого процесу двома державами. Тепер, Румунія зацікавлена у поглибленні інтеграції в ЄС, вважаючи серед її цілей зняття Механізму співпраці і перевірки.

Цей механізм, запроваджений разом зі вступом Румунії та Болгарії до ЄС, моніторить реформу судової системи і боротьбу з корупцією та організованою злочинністю з чим повязана інша мета двох країн, вступ до Шенгенської зони вільного пересування. Крім судової системи, у звязку з чим Румунію почали наводити як приклад, Бухарест також прагне покращити, такі сфери як освіта, охорона здоровя, охорона навколишнього середовища та інфраструктура.

Екстрений саміт ЄС з проблем нелегальної міграції

Лідери країн Європейського Союзу у четвер в Брюсселі провели екстрене засідання, на якому вирішили потроїти обсяг ресурсів, що виділяються для врятування нелегальних іммігрантів, які намагаються потрапити в ЄС по Середземному морю, а також звернутися по допомогу до ООН для військових дій проти торговців людьми у Лівії, країні, з якої в Європу переправляють більшість біженців. Румунія, в особі Президента Клауса Йоханніса, висловила солідарність з країнами Середземноморського регіону, котрі несуть найважчий міграційний тягар. Глава румунської держави вважає за необхідне збільшити бюджет Агентства з питань управління зовнішніми кордонами Європейського Союзу (Frontex) для дій у цій галузі, а Бухарест готовий, у разі необхідності, відправити своїх експертів. Паралельно, у середньо- і довгостроковій перспективах дуже важливо зосередити увагу на головній причині явища міграції – бідності у країнах Африки. Саміт ЄС був скликаний через трагедію, якa сталася у Середземному морі, де в результаті аварії судна з Лівії потонули 800 африканських мігрантів.

Румунія і співробітництво в рамках Європолу

Кожен п’ятий фахівець, що працює в області кібернетичної оборони Європолу походить з Румунії, – заявив у Бухаресті директор цієї установи Роб Уейнрайт. Румунська поліція, вважається одним з найактивніших членів Європейського управління по боротьбі зі злочинністю, посідаючи 6 місце з 12, за обсягом обміну даними з Європолом, – сказав міністр внутрішніх справ Габріель Опря. У цьому контексті він знову наголосив на необхідності якнайшвидшого приєднання Румунії до Шенгенського простору: «Румунія несе відповідальність за зупинку потоку нелегальних мігрантів на східному кордоні Європейського Союзу, а вжиті нами заходи забезпечують безпеку зони вільного пересування. Ми маємо найсучасніше інтегроване устаткування безпеки кордону, а наш вклад в роботу Frontex є одним із найзначніших. Тому вважаю, що входження Румунії в Шенгенську зону принесе очевидні вигоди для безпеки держав-членів Єворосоюзу.»

Центри ЦРУ в Румунії?

Колишній президент Румунії Йон Ілієску в інтерв’ю німецькому виданню «Шпіґель» зізнався, що після кривавих терактів від 11 вересня 2001 року у США, Румунія поставила в розпорядження ЦРУ спеціальне приміщення. Він пояснив, що це був жест доброї волі по відношенню до американців перед вступом країни в НАТО у 2004 році. Йон Ілієску сказав, що румунська влада не була залучена до роботи американської служби і не знала, що там відбувається. Німецька публікація пише, що екс-президет Румунії є другим східноєвропейським лідером, після колишнього президента Польщі Олександра Кваснєвського, що визнає існування секретних центрів ЦРУ в Європі. Незважаючи на численні розслідування, досі не було пролито світло на питання таємних в’язниць ЦРУ на території ряду країн Східної Європи, включаючи Румунію. «Якби я знав, що там може відбуватися, моя відповідь не була б позитивною», – підкреслив Йон Ілієску, натякаючи на припущення про те, що низка провідних членів терористичної мережі Аль-Каїда були допитані у відповідних центрах із застосуванням тортур.

Галузь охорони здоров’я в Румунії потребує невідкладних рішень

Прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта на цьому тижні запропонував всім політичним партіям підписати рамкову угоду про розвиток системи охорони здоров’я. Глава уряду вважає, що лише забезпечуючи стабільне фінансування, поліпшення умов праці і зростання заробітної плати можна зупинити виїзд за кордон румунських медиків. Віктор Понта: «Якби я сказав, що все, із завтрашнього дня ми готові потроїти зарплати, це виглядало б легковажно і нереально. Для цього потрібна певна перспектива у часі, тобто два, три, чотири роки, протягом яких має бути збільшено доходи і створена можливість отримання доходів з приватної діяльності. У протилежному випадку, якщо не буде створена чітка перспектива, європейська конкуренція залишить нас без кращих лікарів.» Раніше і міністр охорони здоров’я Румунії Ніколає Бенічою заявив, що якщо протягом трьох років не буде серйозного збільшення зарплат працівників медичної галузі, то на нас чекає справжня катастрофа в цій області. Він сказав, що ще одним чинником сприяння міграції лікарів на захід є блокування конкурсів на заміщення вакантних посад, недостатня кількість лікарень і постійне зростання кількості хворих.

У Румунії запровадили податок на чайові

Уряд Румунії прийняв рішення про обкладання податком всіх доходів, включаючи чайові, отримані офіціантами, барменами або таксистами. Згідно з нормативно-правовим актом з усіх видів додаткових оплат за отримані послуги або товари буде стягуватися прибутковий податок в розмірі 16%. «Працівник, коли приходитиме вранці на роботу буде зобов’язаний зареєструвати свої доходи в окремому реєстрі, який ведеться роботодавцем», – заявив міністр фінансів Єуджен Теодорович.

У Канаду без візи

Румуни отримали у середу дуже хорошу звістку ззаокеану! Уряд Канади вирішив включити Румунію до списку держав, відносно яких з 2016 року будуть застосовуватися положення Електронної системи реєстрації в’їзду (еTA). Таким чином усі громадяни Румунії, які протягом останніх десяти років отримали канадську візу або візу на тимчасовий в’їзд на територію США матимуть право на безвізовий в’їзд до Канади після реєстрації в системи еTA. Міністерство закордонних справ Румунії вважає, що це рішення – важливий крок до повної лібералізації візового режиму для румунів – підтверджує постійний і послідовний діалог між канадською і румунською владами у вирішенні цього питання. Це є, на думку МЗС Румунії, також проявом політичної волі у прагненні якнайшвидше досягнути мету, яку поділяють Румунія, Канада та Євросоюз, а саме скасування Канадою візового режиму з Румунією, відповідно, забезпечення рівності прав всіх громадян ЄС.

На тлі загострення проблеми нелегальної міграції, лідери держав-членів ЄС зібралися в четвер у Брюсселі, щоб обговорити шляхи для припинення потоку нелегальних мігрантів, які намагаються потрапити до Європи через Середземне море. Екстрений саміт ЄС з проблем нелегальної міграції скликано після того, як минулого тижня, в Середземному морі перекинувся човен, який транспортував нелегальних іммігрантів з Лівії та Сирії. Врятувати вдалося всього 28 осіб, а інші 800 загинули. Згідно із підрахунками, лише цього року потонули понад 1700 нелегальних мігрантів, які прямували з Північної Африки до Європи.

Проблема не нова, але цифри показують, що хвиля нелегальних мігрантів значно зросла, порівняно з минулим роком, а центри для біженців в Італії чи Греції переповнені. У свою чергу, минулого року Німеччина прийняла 173.000 заяв про притулок. Зіткнувшись з все більшими іммігрантами, Італія, яка зареєструвала лише від початку року 25.000 біженців, висловилася останнім часом на користь військової операції проти тих, хто нелегально перевозить мігрантів з Лівії, італійський премєр-міністр Маттео Ренці вимагаючи дозвіл з боку ЄС знищити човни, використовувані контрабандистами, перед тим як вони мають перетнути Середземне море. Пропозиція відразу ж знайшла підтримку з боку Франції. Міністр закордонних справ Франції Лорен Фабіус ствердив, що “ці човни не зявилися з нізвідки. Злочинці, та навіть терористи отримують прибутки від відчаю людей”. У свою чергу, глава Європейської Ради Дональд Туск ствердив, що “це європейська проблема, а не лише південних європейських держав. Ми несемо спільну відповідальність щодо вирішення цієї проблеми і я вимагатиму докладання більших зусиль, щоб дати раду з найгіршими наслідками цього лиха”.

Президент Румунії Клаус Йоханніс, який представляв Румунію на саміті, підкреслив у своєму виступі, що необхідна солідарність між державами-членами, які носять найбільший тягар щодо прийняття цих іммігрантів. На середньостроковий і довгостроковий періоди, треба буде працювати щоб усунути причини цього явища, а саме бідність в регіонах Північної Африки, звідки походять іммігранти, заявив президент, який додав, що Румунія готова відправити більше експертів до цих регіонів.

Лідери держав-членів ЄС домовилися на позачерговому саміті у тричі збільшити фінансування для морського патрулювання у Середземному морі. Таким чином вартість морської прикордонної операції “Тритон” сягатиме 120 млн. євро щорічно, порівняно з 36 млн євро, скільки становить тепер. Також, ЄС проаналізує можливість європейським військовим удаватися до акцій проти піратів, не порушуючи при цьому міжнародне право. Ідеться про знищення суден, які використовують для нелегальних перевезень. Країнам, які найбільше потерпають від напливу нелегальних мігрантів нададуть допомогу в розміщенні біженців і поверненні додому тих, хто такого статусу не отримав. Крім того, країни ЄС та африканські країни проведуть спеціальний саміт цього року, присвячений проблемам нелегальної міграції з Африки до Європи.

У квітні виповнюються 11 років від вступу Румунії до
НАТО. За цей час в цій частині Європи безпекова ситуація погіршилася, змінився
геополітичний баланс. У цьому контексті НАТО залишається головним гарантом
безпеки Румунії, а основною метою Бухареста з цієї точки зору є зміцнення ролі
та ефективності НАТО, як важливого чинника євро-атлантичної безпеки, -
стверджує Міністерство закордонних справ Румунії.

Унаслідок дій Росії в Україні, пріоритети і стратегії
Північноатлантичного альянсу в дуже короткий час змінилися. Тепер НАТО
готується відправити до ряду східноєвропейських країн, в тому числі до Румунії,
не тільки військовослужбовців і літаки, а й важку військову техніку. До чого це
може призвести, запитали ми румунського аналітика Юліана Фоту: Я хотів би зробити
уточнення, яке вважаю дуже важливим. Альянс дає оборонний сигнал, особливо
Росії, виходячи з реалій сьогодення. А саме: напружена ситуація між Росією й
Україною, а також напружені відносини між Росією і Заходом не означають
обов’язково, що це приведе до військової ескалації. Насправді на минулорічному
саміті в Уельсі НАТО продемонструвала політичну готовність виконати свої
завдання, готовність союзників надати допомогу один одному, і це маленький, але
важливий крок в напрямку зміцнення східного флангу НАТО. У той же час Альянс
продовжує тримати відкритими всі канали для мирного врегулювання цієї дуже
складної ситуації. Ніколи до тепер Північноатлантичний альянс не закривав двері
дипломатії, так само й тепер не відмовився від ідеї досягнути, в розумній
перспективі, домовленості з Росією. Отже, ми готуємося до найгіршого, але все
ще сподіваємося на краще.

Попри це зараз дуже важко передбачити наступні кроки
Москви, до яких дій вона вдасться в Україні, зокрема на сході де зараз
спостерігається відносний спокій. Юліан Фота: Дійсно там зараз спокійніше,
спостерігається відносне затишшя, але не можна говорити про мир в цій частині
України. Була ціла низка подій, які змусили нас задуматися, привернули нашу
увагу, зокрема низка терактів у кількох містах України, що знаходяться на
відстані від лінії фронту, потім атаки сепаратистів на Маріупольському
напрямку, аби перевірити реакцію українських сил, а також низка заяв Москви, що
також викликають велику заклопотаність на Заході. Отже, так, зараз можна
говорити про певне затишшя, але це не означає ані досягнення миру, ані те, що
сепаратисти відмовилися від своїх намірів. Час покаже чи дійсно можна говорити
про заморожений конфлікт, або бойові дії на Донбасі будуть відновлені з
приходом весни, і конфлікт знову стане гарячим.

Тим часом Москва продовжує робити завуальовані (і не дуже
завуальовані) погрози на адресу Румунії, через готовність останньої розмістити
додаткові сили НАТО на своїй території. Російські офіційні особи стверджують,
що Росія залишає за собою право брати до уваги цей суттєвий фактор при своєму
військовому плануванні. У відповідь міністр закордонних справ Румунії Богдан
Ауреску сказав, що погрози Росії Румунію не лякають: Я можу вам дуже ясно
сказати, що заходи, які Північноатлантичний альянс вжив у відповідності до
рішень, прийнятих на саміті у Великобританії у вересні минулого року, для
взаємного захисту союзників, які знаходяться на східному фланзі, є результатом
того, що сталося в Україні.

Богдан Ауреску також заявив, що Бухарест офіційно зажадав
перегляду стратегії безпеки ЄС, з тим, щоб у цьому документі були враховані
нові загрози: Враховуючи великі ризики в нашому регіоні, особливу на сході,
але й на півдні Євросоюзу, Румунія вважає за доцільне розробити нову стратегію
безпеки ЄС, тому що чинна стратегія безпеки Євросоюзу була розроблена у 2003
році. У певний момент вона була дещо актуалізована, але в цей час не відповідає
дійсності, оскільки безпекова ситуація навколо Європейського Союзу змінилася.

Міністр закордонних справ Румунії підкреслив, що
Європейський Союз не має права відмовитися допомагати Україні, Молдові та
Грузії. Він зажадав, щоб на саміті Східного партнерства, що пройде у травні в
Ризі, Європейський Союз чітко і голосно заявив, що залишає відкритими двері для
цих трьох країн і підтримує початі ними демократичні реформи.

КОРУПЦІЯ – Конституційний суд Румунії задовольнив позов керівника Вищої ради
юстиції, констатувавши наявність конфлікту конституційного характеру між Генеральною
прокуратурою та Сенатом (верхньою палатою Парламенту Румунії), викликаного відмовою останнього опублікувати рішення, що засвідчує підсумки голосування у Сенаті довкола запиту Національної
антикорупційної дирекції про надання згоди на арешт екс-міністра транспорту,
сенатора Дана Шови, обвинуваченого у співучасті в зловживанні службовим
становищем. Сенат зобов’язаний відредагувати рішення, прийняте на пленарному засіданні 25 березня, що підтверджує результат голосування щодо згоди на арешт Дана Шови, повідомити його всім компетентним державним органам, а також
опублікувати його в Офіційному віснику. Нагадаємо, що 25 березня Сенат не дав згоду на арешт
соціал-демократа Дана Шови, стверджуючи, що
подібне рішення приймається більшістю голосів від загальної кількості сенаторів. Відповідну позицію Сенату оскаржили в
Конституційному суді президент
Клаус Йоханніс, Вища рада юстиції та опозиційна націонал-ліберальна партія.

МОЛОДЬ
– Більше 400 тисяч молодих румунів отримають консультації та гранти, що
допоможуть їм знайти і зберегти стабільну і гідно оплачувану роботу на більш
тривалий період часу, – заявив прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта на
презентації програми Гарантії для молоді – проект, фінансований з фондів ЄС,
спрямований на скорочення рівня безробіття серед молоді. Європейська Комісія
виділила на впровадження цієї програми 470 млн євро, – сказав прем’єр-міністр.
На урочистості був присутній і віце-президент Європейської комісії, єврокомісар
з питань зони євро та соціального діалогу Валдіс Домбровскіс, який перебуває в
Бухаресті з одноденним візитом. Раніше європейський чиновник зустрівся з
міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску, з яким обговорив співробітництво між Румунією та новою
Єврокомісією. Домбровскіс і Ауреску, також, обмінялися думками щодо пріоритетів ЄС в економічній і
соціальній сферах, в тому числі з точки зору досягнення цілей, визначених у
Стратегії 2020.

Р.МОЛДОВА
– На тлі українського конфлікту, Молдові зараз, більше, ніж коли-небудь,
потрібна чітка перспективу членства в ЄС, – заявила міністр закордонних справ
Молдови Наталія Герман в інтерв’ю агентству France Presse. За менш ніж два місяці
до саміту Східного партнерства в Ризі, Кишинів наполягає на тому, що двері ЄС
повинні залишитися відкритими для України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії
та Азербайджану. Для Республіки Молдова, членство в ЄС може стати кращим
варіантом возз’єднання колишньої радянської республіки з сепаратистським
Придністров’ям, зазначає агентство. Торік Молдова підписала угоди про асоціацію
і про вільну торгівлю з ЄС.

НАРКОТИКИ – Румунська поліція вилучила в Тімішоарі 70 кг
чорного кокаїну, вартість
якого на
чорному ринку може сягати 4 мільйонів євро. Наркотики були приховані в меблевих виробах. Вони були привезені з Еквадору та мали бути доставлені в Іспанію.
Як повідомляється, четверо осіб заарештовано, вони звинувачуються в контрабанді
наркотичних засобів. Чорний кокаїн є одним з найдорожчих засобів на ринку
наркотиків. Крім цього чорний кокаїн дуже вижко виявити, оскільки він не має
запаху.

ВІЗИТ – Греція не просила фінансової допомоги від Росії, – заявив у середу президент Росії Володимир Путін після зустрічі у Москві з грецьким прем’єр-міністром Алексісом Ціпрасом. Путін заявив, що Греція та Росія прийняли план спільних дій на 2015 і 2016 роки, домовившись приділити більше уваги співпраці в області інвестицій. Ціпрас здійснив візит до Росії у переддень дати повернення 450 млн євро МВФ, в рамках програми фінансового
порятунку Греції. На думку аналітиків Афіни намагаються поліпшити відносини з Москвою на випадок провалу переговорів із західними кредиторами довкола програми виходу Греції з глибокої фінансово-економічної кризи. З іншого боку, глава грецького уряду заявив, що не є прихильником політики
ЄС щодо запровадження секторальних економічних санкцій проти Російської
Федерації за дії останньої в Україні.

З 1 квітня 2015 року квоти на молоко в ЄС скасовані, так що кожній країні спільнотного блоку буде дозволено виробляти скільки хоче. Румунські фермери стурбовані наслідками цього заходу. Асоціація румунських роботодавців молочної промисловості оцінила, на початку цього року, що з 130 молочних заводів у всій країні залишаться до кінця 2015 року близько 70. За даними Асоціації, ринок молочних продуктів в Румунії оцінюється в 900 млн. євро.

Днями віце-президент Федерації Агростар Штефан Муске сказав, що після видалення молочних квот багато фермерів збанкрутують в умовах, коли молоко з-за кордону буде дешевшим. На його думку, 60% молочних ферм в країні зникне, тому що в інших країнах ЄС субсидії більші, ніж в Румунії, та виділяються завчасно. Міністр сільського господарства Даніель Константін запевнив, однак, що фермери не повинні бути стурбовані наслідками цього заходу, тому що, за оцінками, виробництво молока зросте лише на один відсоток у державах-членах, так що не буде серйозний ризик, щоб Румунія дешевше імпортувала молоко з інших країн.

Він зазначив, що в даний час питання на внутрішньому ринку молока є скорочення споживання через ціни. Константін сподівається, що зниження ПДВ на продукти харчування, у тому числі на молоко, з 24% в даний час до 9%, захід, який уряд планує прийняти з червня, матиме позитивний ефект. З низьким ПДВ хочемо відновити споживання і можливо буде і краще ціна для фермерів, сказав Костантін, який додав, що необхідне і поліпшення збору молока від виробників.

З іншого боку, Агентство з питань платежів і втручання в сільському господарстві у Румунії оголосило, що з 1 квітня, разом зі скасуванням квот на молоко в ЄС, зявилися нові правила для виробників і покупців в цій галузі. Таким чином, будь-яку поставку молока в Румунію можна здійснити тільки шляхом угоди між сторонами протягом принаймні 6 місяців. Будь-яка поставка за межами договору оштрафується за законом. За будь-які молочні квоти на 2014/2015 рр., румунські фермери повинні представити до 14 травня 2015 року річні звіти про безпосередні поставки / продажі молока.

З 1 травня економічні оператори повинні задекларувати до 15 числа кожного місяця, кількість закупленого від виробників молока в попередньому місяці. Агентство з питань платежів і втручання в сільському господарстві у Румунії рекомендує румунським виробниками створювати організації, щоб вистояти на ринку і збільшити можливість обговорення цін на молоко з першими покупцями.

Затвердження в лютому нового міноритарного уряду в Кишиневі, в тому числі за допомогою голосів депутатів-комуністів, викликало сумнів щодо європейського зобов’язання команди Кирила Габуріча. Він повинен ще довести, що може продовжити шлях, відкритий його попередниками на посаді глави уряду, прозахідними Владом Філатом і Юрієм Лянке. Проведені ними реформи дозволили укладення Угод про асоціацію та вільну торгівлю між Кишиневом і Брюсселем і збільшили надію, що Молдова може стати членом ЄС у 2020 році У понеділок, новий премєр поїхав вдруге, менш ніж за місяць, в Брюссель де за участю європейських міністрів закордонних справ відбулося перше засідання ЄС — Р. Молдова.

Глава дипломатії в Бухаресті, Богдан Ауреску знову закликав ЄС, щоб диференційовано відповів шести колишнім радянським партнерам, залежно від реального прогресу кожного з них. Р. Молдова, підкреслив він, є найбільш просунутою країною в Східному партнерстві: “Ми спостерігли, що укладення угоди про вільну торгівлю мало позитивний вплив на товарообіг Р. Молдова. Цифри досить цікаві в цьому сенсі. Вже є зміни в товарообігу, в тому сенсі, що торгівля Р. Молдова більше зорієнтована на європейський ринок. Є збільшення експорту до країн ЄС. Згідно даним, найбільше зріс експорт в Румунію.”

Богдан Ауреску знову закликав всіх членів ЄС ратифікувати угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Кишиневом, і двома іншими колишніми радянськими республікам, які обрали курс на Європу, Україною та Грузією. Румунія була першою, яка ратифікувала ці угоди, і питання європеїзації сусідньої держави є надпартійним. Не тільки соціал-демократичний уряд, а й правоцентристська опозиція послідовно виступають на користь євроінтеграції Молдови. Євродепутат від Європейської народної партії Зігфрід Мурешан заявив кореспонденту Радіо Румунія в Брюсселі: “Російська Федерація хоче слабких держав, яких можна шантажувати, щоб контролювати їх. Так сталося і в Україні. Занадто багато сподівався український народ на допомогу Росії, яка завжди була короткостроково обумовлена, яку Росія могла будь-коли припинити. ЄС сприяв розвитку держав Центральної та Східної Європи, і я думаю, що це фундаментальна різниця. Тепер дуже важливо пояснити людям Р. Молдова, тамтешнім румунам та російській меншині, які конкретні переваги від зближення з ЄС.”

У ході своєї першої зустрічі з премєр-міністром Габурічем, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг пообіцяв, в свою чергу, допомогти модернізувати оборонний сектор в Р. Молдова.

Запатентовані десять років тому Європейським союзом для того, щоб наблизити до своїх стандартів – демократії, верховенства закону, економічного процвітання – колишніх колоній Москви, Політика сусідства та східного партнерства включає в себе шість далеко не монолітних держав, що кричуще відрізняються одна від одної. Диктатура Олександра Лукашенка в Білорусі або покірність Вірменії до Росії, бажання Азербайджану залишитися в хороших відносинах і з Брюсселем, і з Москвою, а з іншого боку, угоди про асоціацію та вільну торгівлю підписані з ЄС торік Республікою Молдова, Україною і Грузією вимагають вже специфічні підходи для кожної з цих держав.

Після зустрічі від середи в Бухаресті зі своїм візаві з сусідньої держави Наталією Герман, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску підтвердив, що шляхом реформ, що проводяться нинішньою прозахідною адміністрацією після 2009 року, Республіка Молдова зробила найбільшого прогресу серед країн Східного партнерства і оголосив: “Ми працюємо щодо нового підходу по відношенню до Політики сусідства та модернізації Східного партнерства, так щоб принципи диференціації у відносинах, в тому числі фінансових, із членами Східного партнерства були б збережені, і водночас для знайдення нових критеріїв ефективності для Політики сусідства та Східного партнерства.”

Усвідомлюючи, що призначення нового прозахідного уряду в Кишиневі з голосами депутатів-комуністів, традиційними прихильниками Москви, викликало занепокоєння і роздратування на Заході, пані Герман запевнила, що всі політичні партії в Кишиневі прагнуть продовжити боротьбу з корупцією та реформування системи правосуддя відповідно до європейських критеріїв: “Вперше, Партія комуністів у Республіці Молдова проголосувала за урядову програму, в якій чітко говориться про важливість отримання Республікою Молдова статусу країни-кандидата на вступ до ЄС.”

У той час як в Бухаресті, міністр Ауреску підтвердив рішення Румунії залишитися енергійним і послідовним прихильником європейської інтеграції Кишинева, у Брюсселі, Європейська комісія започаткувала, у середу, громадські консультації на тему внесення змін до політики сусідства. Європейський союз конче потребує нових інструментів, більш ефективних, – зізналася верховний представник із закордонних справ Федеріка Могеріні. Вона також сказала, що Захід повинен використовувати весь потенціал двосторонніх відносин, щоб вплинути на регіон. Є загальні виклики на які ми повинні відповісти: безпека, міграція, захист основних прав, захист демократії, енергетична безпека, економіка і торгівля — зазначила голова європейської дипломатії.

Через
п’ять років після початку економічної кризи в Європі, в Румунії стабілізувалась
економічна та фінансова ситуація, звичайно з очевидними недоліками та
підбадьорюючими перевагами. Таким є головний висновок щорічної доповіді
Єврокомісії щодо Румунії. Стосовно недоліків, європейська виконавча влада
зазначає той факт, що Румунія не досягла домовленості зі своїми міжнародними
кредиторами. І тому, що лівий уряд в Бухаресті був непохитним щодо двох тем з
серйозними соціальними наслідками:
лібералізація цін на природній газ та реструктуризація великих енергетичних
компаній, не був підписаний лист про наміри.

Окремі
економічні експерти вважають, що непохитне ставлення кабінету міністрів в
Бухаресті є доказом того, що протягом останніх двох років, Румунія все менше
залежала від угоди типу попереджувальний стенд-бай, підписаної з МВФ, ЄС та СБ. У доповіді Єврокомісії також зазначається, що вразливими зонами
румунської економіки є низький рівень інвестицій, недоліки у збиранні податків
до держбюджету, реформування пенсійної системи та державні закупівлі.

Натомість,
серед плюсів Румунії фігурують: податкове пом’якшення у галузі праці, зокрема
після скорочення внесків до Фонду соціального забезпечення для
роботодавців та покращення боротьби з
корупцією, яка досягла свого піку. Водночас,
Єврокомісія відзначає крок вперед зроблений Бухарестом щодо поглинання коштів
з європейських фондів, рівень яких наприкінці 2014 року перевищив 50%.

До речі,
міністр по спеціальності Еуджен Теодорович сказав у інтерв’ю румунському
суспільному радіо, що, на жаль, багато з цих проектів за рахунок коштів від
європейських фондів не мали реальний вплив на румунську економіку. Більше того,
він хоче спрощення всієї системи поглинання європейських коштів та очищення
апарату центральних і місцевих органів виконавчої влади, щоб усунути будь-яку
підозру. Останній захід є дуже добре
сприйнятим, враховуючи той факт, що Румунія посідає небажане місце у списку
країн за нецільове використання європейських коштів.

З іншого
боку, за даними опублікованими Євростатом, у Румунії мінімальна заробітна плата
становить 218 євро, будучи одним з
найнижчих рівнів мінімальної зарплати серед країн ЄС, перед Болгарії – 184
євро, в той час як у інших державах Центральної та східної Європи таких як
балтійські країни або Польща розмір мінімальної заробітної плати коливає від
350 до 400 євро. А це в умовах, коли у період 2008-2015 рр., у Румунії мінімальна
заробітна плата зросла на 95%.

Європейський комісар з питань регіональної політики Коріна Крецу вирішила підбити підсумки вдома, у Бухаресті, перших сто днів свого мандату. Колишній депутат Європарламенту, соціал-демократ, і з осені комісар ЄС, Коріна Крецу оголосила, що досі, на рівні Європейського Союзу було затверджено 188 операційних програм, з яких 175 під її керівництвом. Рівень освоєння коштів ЄС збільшився на рівні Союзу, однак у нових державах-членах ЄС, включно у Румунії, виникли труднощі з освоєнням коштів.

Насправді, основною проблемою Румунії, як видно з Брюсселя, залишається слабкий управлінський потенціал в плані доступу до європейських коштів – попередила Коріна Крецу своїх співвітчизників. Крім того, за її словами, Єврокомісія спостерегла, що Румунія має певні недоліки у підготовці соціальної карти, але й у сфері державних закупівель або в стратегії інтеграції ромів. Комісія також вважає, що є важливим для Румунії мати довгострокову стратегію для сільських поселень і тому приділяє особливої уваги координації між розвитком міських і сільських поселень.

Запрошена взяти участь на першому Генеральному зібранні Асоціації сільських поселень Румунії, вона закликала місцевих органів влади виявити продукти, яких можна вважати емблемою регіону та утверджувати проекти на користь людей. Коріна Крецу: “Ми маємо європейські кошти, економічну різноманітність, нові робочі місця, освіту як для дорослих, так і для дітей, програми з охорони здоровя та проведення вільного часу. У період 2014-2020 рр. ми можемо фінансувати всі ці програми, за умови щоб ви підготували конкретні проекти, які б відповідали потребам сільських поселень”.

Виразним прикладом того, що можна зробити за європейські кошти, є приклад тих 250 мільйонів євро, доступних через інвестиційну програму Румунія – Болгарія підписану, у пятницю, європейським комісаром з питань регіональної політики. Коріна Крецу заявила спеціальному кореспонденту Румунського радіомовлення в Брюсселі, що програма сприятиме вдосконаленню умов життя, праці та навчання в прикордонних регіонах двох країн, підвищуючи, таким чином, їх привабливість для туристів, так і для інвесторів. Зона, також, пропонує значні можливості, через близькість до Дунаю і Чорне море. Добра співпраця між двома країнами Південно-східної Європи, що стали членами ЄС вісім років тому, і намагання вирішити разом спільні проблеми є важливими — зазначила комісар ЄС з регіональної політики Коріна Крецу.

В основному позитивна, але … є місце для вдосконалення! Так можна описати висновки доповіді Європейської комісії про боротьбу з корупцією та реформу системи правосуддя в Румунії, яка відзначає зусилля та переважно позитивні результати дій румунської влади, яку до недавнього часу Брюссель критикував, в кращому випадку за пасивність.

Міністр юстиції Роберт Казанчук заявив, що ця доповідь за 2014 рік є найкращою з 2007 року, коли, щойно після вступу до Європейського Союзу, Румунія була включена до так званого Механізму співпраці і контролю.

Національна антикорупційна дирекція, Національне агентство доброчесності, Верховний суд та Вища рада юстиції отримали найбільшу похвалу за минулорічну діяльність. Були відзначені великі корупційні справи, в результаті яких були заарештовані чільні політики та посадовці, а також стійкість цих установ до політичного тиску.

Міністр юстиції Роберт Казанчук: “Були належно відзначені вражаючі результати у боротьбі з корупцією низки установ системи правосуддя: Верховного суду, Національного агентства доброчесності, Національної антикорупційної дирекції, Генеральної прокуратури в цілому. Також позитивну оцінку діяльності отримала Вища рада юстиції, яка захистила незалежність судової гілки влади, швидко реагуючи на всі нападки на суддів, прокурорів та на установи в цілому.”

Найбільш жорсткій критиці в доповіді був підданий, однак, парламент, з одного боку, через створення перешкод в розслідуванні кримінальних справ, порушених проти парламентаріїв, а з іншого – через прийняття ряду законів, що негативно впливають на боротьбу з корупцією, або через затягування із прийняттям нормативно-правових актів, необхідних для підвищення ефективності системи правосуддя.

У відповідь на ці критики спікер Палати депутатів, соціал-демократ Валеріу Згоня заявив, що він згодний зі спрощенням процедури зняття депутатської недоторканності. Але за однієї умови: “Ми повинні скасувати необхідність обговорення в Парламенті Румунії питання про зняття недоторканності. Я особисто згоден, але цього не можна зробити без внесення змін до Конституції.”

Отже, Румунії потрібно ще працювати над забезпеченням незворотності прогресу реформ в сфері юстиції та боротьби з корупцією, що відповідає передусім інтересам румунського суспільства та пересічних громадян, – зазначив президент Клаус Йоханніс. До речі, у середу, в день оприлюднення доповіді Єврокомісії, він запросив лідерів парламентських партії на консультації з різних нагальних питань. Усі висловили свою готовність підтримати спрощення процедури надання згоди притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народних обранців.

Наступна доповідь в рамках Механізму співробітництва та контролю буде розроблена приблизно через рік, за цей час Румунія має виконати усі рекомендації Європейської комісії.

Попри внутрішньополітичну метушню зовнішня політика Румунії має низку незмінних векторів. Встановлена, ще в 1996 — 2000 роках, під час мандату президента Еміля Константинеску, тверда орієнтація Румунії на захід, залишилася незмінною й а наступні роки. Країна вступила в НАТО у 2004 році, коли президентом був соціал-демократ Йон Ілієску та увійшла в Європейський союз у 2007 році, під час президентства демократа Траяна Бесеску.

Новий президент Румунії, ліберал Клаус Йоханніс свій перший офіційний закордонний візит здійснив до Брюсселя, де зустрівся з президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером та головою Ради Європи Дональдом Туском, а також з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Він підтвердив, що зовнішньополітичні пріоритети Бухареста залишаються незмінними: «Румунія вже вступила у восьмий рік приналежності до Європейського Союзу. Наші установи значно зміцнилися, а наш внесок у європейський проект має бути адекватним. Пріоритетом мого мандата є поглиблення європейської інтеграції. Ми продовжимо обговорення кроків, які Румунія повинна здійснити для збільшення свого внеску і збільшити свою роль як члена НАТО.»

І Богдан Ауреску, карєрний дипломат, призначений у листопаді міністром закордонних справ у переважно соціал-демократичному уряді, який змушений співпрацювати з президентом-лібералом, підтвердив незмінність зовнішнього курсу Румунії: «Закордонна політика Румунії є послідовною, вона має в основі національний консенсус і не можна говорити про зміни керівних елементів: членство в ЄС та в НАТО. Минулого року Румунія відзначила десяту річницю повноправного членства в НАТО. Водночас стратегічне партнерство з США і стратегічне партнерство заради європейської інтеграції Республіки Молдова залишаються константами румунської зовнішньої політики, і я радий бачити, що є національний консенсус між усіма політичними силами щодо цих напрямків.»

В інтервю Румунському радіо, записаному щойно після терактів у Парижі, Богдан Ауреску підтвердив активну участь Бухареста в рамках міжнародної антитерористичної коаліції, створеної після терактів 11 вересня 2001 року в Сполучених Штатах. «Надзвичайна солідарність, яку продемонстрували європейські держави, в тому числі румунське суспільство, довели наскільки важливою є боротьба з цим злом – міжнародним тероризмом. Ми оперативно і рішуче засудили цю трагічну подію, тому що з точки зору Румунії жоден теракт не може бути виправданим. Особливо, коли він спрямований проти свободи слова. І одним з наслідків цієї ситуації, на мій погляд, має бути необхідність розширення міжнародного співробітництва в боротьбі з тероризмом.»

Румунія, однак, виступає проти того, щоб заходи з посилення безпеки включали введення обмежень на свободу пересування громадян ЄС в межах співтовариства. Богдан Ауреску: «Свобода пересування, знову ж таки, є здобутим правом, це фундаментальна свобода і ми повинні так і розглядати її. З іншого боку Румунія готова долучитися до до цих зусиль, навіть якщо ще не членом Шенгенської зони, тому що, в дійсності, Румунія вже діє за правилами Шенгену, є де-факто шенгенською державою.»

Румунія, як східний форпост НАТО та ЄС, глибоко стурбована долею Молдови та стривожено спостерігає за розгортанням російської агресії проти України. Міністр закордонних справ Румунії вважає, що минулого року сталася найважливіша подія на міжнародній політичній арені: криза в Україні. Незаконна анексія Москвою Кримського півострова, з порушенням основоположних норм і принципів міжнародного права, а потім дестабілізація сходу України, були рішуче засуджені румунським зовнішньополітичним відомством. Румунія постійно підтримувала і дедалі підтримує територіальну цілісність і суверенітет України – свого найбільшого сусіда як з територіального, так і демографічного поглядів. Заклопотаність Бухареста посилена наявністю на заході Україні чисельної громади етнічних румунів, яка налічує близько півмільйона осіб.

На додаток до підтримки прозахідного українського уряду, економічні санкції проти Москви є одним з важелів, за допомогою яких Захід може прискорити розвязання кризи в Україні: «Стосовно режиму санкцій… Румунія була і залишається рішучим прихильником цього режиму, оскільки ми вважаємо, що ця система санкцій починає показувати свою ефективність. Йдеться, з одного боку, про санкції повязані з незаконною окупації Криму, а з іншого боку, про санкції, спрямовані на врегулювання ситуації безпеки на сході України», – заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску в інтерв’ю Радіо Румунія.