Tag: ЄС

Привід для постійного невдоволення як пацієнтів, так і фахівців, які працюють у цій галузі, румунська охорона здоровя була недавно порівняна із медичними системами в інших 34 європейських країнах. Дослідження «Охорона здоровя в цифрах», опубліковане Європейською Комісією в кінці минулого року, представило останні дані про стан здоровя населення, фактори ризику для здоровя і доступ до якісних медичних послуг в усіх державах-членах ЄС, країнах-кандидатах на вступ (за винятком Албанії) та в країнах-членах Європейської асоціації вільної торгівлі.

Отримані результати показують, як зазвичай, суміш позитивних і негативних ситуацій у всіх державах, в тому числі Румунії. Наприклад між 1990 і 2012 роками середня очікувана тривалість життя при народженні в країнах-членах ЄС збільшилася більш ніж на 5 років, досягнувши 79,2 років. Тим не менш, різниця між найвищим рівнем тривалості життя (Іспанія, Італія і Франція) і найнижчим (Литва, Латвія, Болгарія і Румунія) – не зменшилася з 90-тих років. У Румунії, поясненням такого стану справ може бути те, що, згідно з тим же документом, румунська влада витрачає на охорону здоровя кожної людини менше ніж навіть Сербія або Чорногорія.

Наприклад Румунія є європейською країною, в якій найменше використовуються високоінформативні методи діагностики, такі як магнітно-резонансна томографія або компютерна томографія. Постійне недофінансування, зокрема через низький рівень виділених бюджетних асигнувань (всього 4% від ВВП в 2015 році) і обовязкові платежі, які кожна людина має сплатити до Фонду медичного страхування, пояснюють частково низьку ефективнусть профілактичної медицини. Одним із наслідків цього є зростання смертності від раку шийки матки серед жінок (найвищий серед країн ЄС), форма раку, котра виявлена на ранній стадії, в більшості випадках є виліковною. Звідси випливає і взаємозалежність між системою охорони здоровя та економічною ситуацію в кожній країні: багаті країни мають більш розвинуті системи охорони здоровя ніж бідні, такі як Румунія.

З огляду на низький рівень продуктивності румунської економіки порівняно з іншими європейськими країнами, система охорони здоровя має надто мало джерел фінансування. Основним джерелом є, на сьогодні, обовязкові внески працівників та роботодавців до Фонду медичного страхування, яким розпоряджається Національний будинок медичного страхування. Приватне страхування є менш поширеним в Румунії, а багато людей платять безпосередньо зі своєї кишені за отримані медичні послуги. Кожен пятий румун самотужки покриває кошти на обстеження і лікування. До цих неформальних платежів можна віднести і так звані “подарунки” медперсоналу, дуже суперечливе, але й надзвичайно поширене явище в Румунії.

Директор Національної школи охорони громадського здоровя Крістіан Вледеску повязує цю ситуацію з низькою оплачуваністю праці лікарів і порівнює доходи працівників охорони здоровя з доходами працівників судової системи. «Багато років тому у нас була визнана соціальна значимість правової системи, унаслідок чого доходи фахівців відповідної галузі були підвищені до середнього міжнародного рівня. На жаль цього не сталося в сфері охорони здоровя. Інакше кажучи держава не визнала соціальну значимість лікарів. Проте, населення визнає їх особливу роль, так можна пояснити ті неформальні платежі. Тим не менш, в короткостроковій і середньостроковій перспективах необхідно знайти рішення, щоб збільшити видатки системі охорони здоровя, в тому числі підвищення зарплатні медперсоналу.»

Окрім низької заробітної плати лікарів, новою великою проблемою останнім часом стає величезний брак лікарів. Румунія налічується серед європейських країн з найменшою кількістю лікарів на душу населення – всього 2,5 на тисячу осіб. За цим показником ситуація складніша тільки в Польщі. Ситуація виглядає ще більш тривожною, коли мова заходить про масову міграцію працівників охорони здоровя в західні країни. «Ми крутимося у порочному колі, з одного боку, від лікарів вимагають того ж рівня продуктивності в порятунку життя, як від їхніх західних колег, але в той же час, держава оплачує їх працю на рівні менш важливої професії. Порочне коло почало розриватися, коли ми увійшли в ЄС і розпочався відтік лікарів у західноєвропейські країни. І надалі це явище набиратиме обертів тому, що на заході попит на лікарів дуже високий.»

Організація та фінансування системи охорони здоровя залежать не тільки від економічних чинників, а й від пріоритетів кожної держави. Хоча ЄС приділяє особливу увагу стану здоровя своїх громадян, що випливає й з дослідження «Охорона здоровя в цифрах», проведеного Єврокомісією спільно з Організацією економічного співробітництва та розвитку, Брюссель і Страсбург не можуть навязати країнам певні політики, а лише давати рекомендації. Розповідає румунський депутат в Європарламенті Ренате Вебер. «На жаль галузь охорони громадського здоровя, з причин, які я особисто не розумію, не має спільної політики на всій території ЄС. У цьому випадку застосовується принцип субсидіарності, тобто охорона здоровя та освіта регулюється національним законодавством кожної держави-члена. Я не розумію, чому. Щоб мати здоровий Євросоюз з усіх точок зору, я вважаю, що здоровя громадян і освіта повинні бути однаковими у всіх державах. Є деякі рекомендації Брюсселя щодо державної політики, але вони не мають обовязкового характеру.»

Попри економічну ситуацію та законодавчі рамки, здоровя залежить від рівня обізнаності населення і мінімуму знань про профілактику. Ренате Вебер. «Коли говорю про виховання, я маю на увазі ту поведінку, що має бути обовязковою на рівні всієї громадськості, щоб таким чином запобігти хворобам. У цьому напрямку ми домоглися певного прогресу завдяки законодавству. Я маю на увазі заборону куріння, регулювання обігу електронних цигарок, наприклад. Тут поєднуються законодавство з вихованням.»

Зрештою, стосовно Румунії, дослідження «Охорона здоровя в цифрах» містить низку як позитивних, так і негативних аспектів. У Румунії спостерігається найвища смертність у Європі від інсульту, а також найвищі в ЄС показники смертності немовлят. Водночас у нашій країні було зафіксовано найнижчий рівень захворюваності на діабет 1-го типу на 100 тисяч населення. З точки зору споживання алкоголю і тютюну Румунія знаходиться нижче середнього показника по ЄС. Однак разом з Болгарією та Фінляндією румуни споживають найменше фруктів, але не поступаються решті європейських країн за рівнем споживання овочів, завдяки чому Румунія має найменшу в Європі кількість людей, страждаючих ожирінням.

Лідери Євросоюзу вирішили вчора у Брюсселі, на закликання Європейської Ради, створити Європейський інвестиційний фонд стратегічних інвестицій (ЄФСІ) в групі Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), з метою залучення 315 млрд євро. Фонд буде відкритий для внесків прямо з боку держав членів або посередництвом національних банків з економічного розвитку. Європейський інвестиційний банк розпочне цей проект за власні кошти, починаючи від січня 2015 року.

Комісія ЄС планує висунути проект закону в січні, щоб Європейський парламент переглянув його за прискореною процедурою, щоб вже у червні фонд міг бути створений. Згідно кореспонденту Радіо Румунія у столиці Бельгії, яка цитує ініціатора фонду, голову Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, кожна країна залишила зрозуміти, що візьме участь у створені фонду. Багато держав ствердили, що посприяють у залежності від того що запропонує Єврокомісія.Але є і держави, як наприклад Німеччина, які висловили свою стриманість у зв’язку з ефективністю цього проекту.

Інше питання розглянуте на зустрічі в Брюсселі стосувалося довгострокової стратегії Європейського Союзу щодо Росії. Новий голова Європейської ради Дональд Туск ствердив, що важка економічна ситуація України, але й Росії не стосується кількох днів або тижнів та що на рівні держав членів існує солідарність щодо необхідності розроблення довгострокової стратегії. Водночас, Європейська Рада привітала Україну з новим урядом і за його рішучість у здійсненні політичних і економічних реформ та ствердила, що готова ввести нові санкції проти Росії при необхідності.

Ряд оголошених раніше заходів вже було прийнято на саміті ЄС. Починаючи з 20 грудня, інвестиції в Крим або Севастополь оголошено поза законом. Громадяни європейських країн і компанії ЄС уже не зможуть купувати нерухомість чи компанії у Криму, заборонено фінансувати кримські компанії або постачати супутні послуги. Крім того, туристичним операторам із ЄС буде заборонено надавати послуги у Криму чи в Севастополі. Зокрема, європейські круїзні судна вже не зможуть заходити в порти Кримського півострова, за винятком екстрених випадків.

Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки італійка Федеріка Могеріні закликала президента Росії Володимира Путіна прийняте радикальну зміну стосовно його ставлення до України, країні в якій Москва підтримує проросійських сепаратистів. На саміті у Брюсселі, Румунія була представлена останній раз Президентом Траяном Бесеску, термін якого добігає кінця 21 грудня. Він заявив між іншим, що Румунія підтримує впровадження нових санкцій проти Росії.

Президент Траян Бесеску у четвер перед відльотом до Брюсселя для участі в засіданні Ради Європи, заявив про необхідність запровадження додаткових санкцій проти Росії, враховуючи нинішню ситуацію на сході Україні, що ризикує стати другим Придністровям.

Траян Бесеску: «Ми вважаємо, що ситуація на сході України, точніше в Донбаському басейні рухається убік розвязки на кшталт Придністровя. Очевидно, що Російська Федерація продовжує підтримувати сепаратистів на сході України, те, що, на мій погляд, вимагає підвищення рівня санкцій проти Москви. Дійсно, запроваджені досі санкції почали мати руйнівні наслідки для російської економіки і, я думаю, що мало-помалу, пан Путін втихомирить свої амбіції.»

Глава румунської держави прокоментував і заяву міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що Москва виступає за збереження Донбасу у складі України: «Я бачив вчорашню чи позавчорашню заяву міністра закордонних справ Лаврова стосовно того, що Москва не має наміру перетворити Східну Україну на другий Крим — це дитяча гра. Ніхто не говорить, що Російська Федерація хоче анексувати східні території України, всі кажуть, що Росія хоче створити на сході України друге Придністровя. Кремль нікого вже не зможе обдурити цим типом закордонної політики. Я сподіваюсь почути від російських чиновників, що вони не будуть створювати ще одне Придністровя на сході України, а не – другий Крим, ніхто не запідозрив їх в цьому.»

Траян Бесеску додав, що румунська влада дуже добре задокументовані про події та політичні процеси в Україні і тому він наполягатиме на збільшення рівня санкцій, щоб Москва зрозуміла, що Європейський Союз не відступає від своїх принципів. «В Європі не можна створювати “придністровя”, “калінінгради” щоразу, коли маєш інтереси розширення свого впливу», – сказав президент Румунії.

У понеділок, 15 грудня, напередодні засідання Ради міністрів закордонних справ країн ЄС відбулася зустріч у форматі «Група друзів України в ЄС + Україна», на якій Румунію представив держсекретар МЗС Джордже Кіамба.

Румунський дипломат підтвердив тверду підтримку Румунії суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Він підкреслив необхідність продовження європейського курсу України та висловив готовність офіційного Бухареста поділитися своїм досвідом у процесі зближення з ЄС і допомогти Україні в продовженні реалізації пакета політичних і макроекономічних реформ, провести які зобовязався Київ.

Джордже Кіамба привітав явну прихильність нового уряду в Києві до європейських цінностей, у тому числі шляхом прийняття Програми дій Кабінету Міністрів України на 2015-2016 роки. Румунський дипломат також підкреслив важливість досягнення прогресу в процесі модернізації країни та здійснення реформ, спрямованих на створення прозорого і передбачуваного економічного та інвестиційного середовища до кінця 2015 року, коли набуде чинності Угода про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС привітали завершення процесу перезавантаження влади в Україні та відзначили, що країна матиме повноцінну підтримку з боку Європейського Союзу на шляху проведення невідкладних першочергових реформ, передусім з децентралізації влади, реформування судоустрою, правоохоронних органів та боротьби з корупцією.

Основним результатом зустрічі стала готовність ЄС послідовно підтримувати Україну, у тому числі – на двосторонньому рівні, та працювати на основі принципу солідарності щодо деескалації ситуації на Донбасі.

Це перша зустріч такого формату, яка відбулася після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та в контексті першої сесії Ради асоціації Україна-ЄС.

Об’єднані ще з 2009 року, в “Альянсі за європейську інтеграцію”, партнери у нинішньому коаліційному уряді, Ліберально-демократична партія (ЛДП), Демократична партія (ДП) та Ліберальна партія (ЛП), три проєвропейські партії, матимуть в однопалатному Парламенті Республіки Молдова 55 депутатських місць із 101. Вони вже повідомили, що прийняли рішення продовжити в тій же формулі. Лідер Ліберально-демократичної партії, колишній премєр-міністр Влад Філат, лідер Демократичної партії, спікер парламенту Маріан Лупу та лідер Ліберальної партії, колишній тимчасовий глава держави, Міхай Гімпу, здається, що зрозуміли, що їх партії повинні правити спільно.

До тепер три прозахідні партії не співпрацювали як слід. Влад Філат та Міхай Гімпу один одного звинувачували у корупції та некомпетентності. Ліберали є прихильниками вступу як до Європейського Союзу, так й до НАТО та зберігають ідею воззєднання з Румунією. Натомість, демократи є прихильниками військового нейтралітету, передбаченого в Конституції, і так званої молдовської державності. Але здається, що бажання вибрати республіку із “сірої зони”, периферії колишньої радянської імперії та приєднати її до європейських цінностей: демократії, верховенства закону, процвітання, є сильнішим ніж непорозуміння. Зовсім не прості та часто болючі реформи, запроваджені про-європейськими партіями, були винагороджені в Брюсселі підписанням цього літа Угоди про асоціювання та Угоди про вільну торгівлю. Уряд очолений ліберал-демократом Юрієм Лянке сподівається, що Республіка Молдова здобуде статус країни-кандатки до 2017 року та стане повноправним членом ЄС у 2020 році.

У таборі переможених, проросійська опозиція лівих, соціалістів та комуністів закликає відмовитись від європейського курсу, і таким чином, продовжує васальну залежність від Москви. Лідер соціалістів Ігор Додон наполягає на денонсуванні Угоди про асоціацію з ЄС.

Держдепартамент США вважає результат виборів у Республіці Молдова як “важливою віхою на шляху демократії” та закликає лідерів з Кишинева якомога скоріше сформувати уряд з яким Сполучені Штати готові спіпрацьовувати. А в Бухаресті, чинний президент Румунії Траян Бесеску, новообраний глава румунської держави Клаус Йоханніс та премєр-міністр Віктор Понта залишили всі внутрішні диспути та разом привітали перемогу проєвропейських партій на парламентських виборах у Республіці Молдова.

Республіка Молдова планує у 2015 році подати заявку на членство в Європейському союзі, – про це заявив Президент Молдови Ніколає Тімофті на спільній прес-конференції з Президентом Австрії Хайнцем Фішером, який перебуває з офіційним візитом у Кишиневі.

Президент Республіки Молдова сказав, що статус країни-кандидата допоможе підвищити безпеку країни. Ніколає Тімофті: “У 2015 році ми маємо намір подати заявку на членство в Європейському Союзі. Надання статусу країни-кандидата буде стимулювати інтеграційні процеси, сприяти модернізації державних структур, також дозволить Молдові відчувати себе в більшій безпеці у звязку з подіями, які відбуваються в регіоні.”

Президент Ніколає Тімофті, вважає, що для Республіки Молдова немає іншого шляху розвитку, ніж європейський. Минулого тижня Європейський парламент ратифікував Угоду про асоціацію Кишинева до ЄС. Речник Адміністрації президента в Кишиневі Влад Цуркану вітає це рішення, відмітивши водночас, рішучість про-демократичних сил продовжувати курс на європейську інтеграцію. Влад Цуркану: “Глава держави привітає з цієї нагоди громадян країни, які, на його думку, проявили єдність у підтримці європейського курсу Республіки Молдова. Президент вважає голос євродепутатів як визнанням прогресу нашої країни по шляху до демократичних реформ та важливим кроком у зміцненні процесу політичної та економічної інтеграції Республіки Молдова у ЄС.”

Семи національних парламентів з 28 держав-членів ЄС вже ратифікували цю угоду, першим будучи парламент Румунії. “Я переконаний, що тільки європейське майбутнє дасть нашим громадянам краще життя, вищий дохід, добрі дороги, кращу освіту та медичну систему, доступу до ринку з півмільярда споживачів, інститутів, які краще функціонуватимуть за європейським зразком”, – ствердив, у свою чергу, премєр-міністр Республіки Молдова Юріє Лянке.

30 листопада, у Республіці Молдова проходитимуть парламентські вибори. Результати цих виборів будуть дуже важливими для продовження європейського курсу колишньої радянської республіки. За даними останнього опитування громадської думки, три головні демократичні партії можуть набрати 48% голосів виборців, у той час як за комуністів проголосували б лише 27%.

Премєр-міністр Віктор Понта і мер міста Сібіу Клаус Йоханніс вийшли у другий тур президентських виборів

Кандидат правлячого лівоцентристського політичного альянсу, чинний премєр-міністр країни Віктор Понта і представник опозиційного Християн-ліберального союзу, мер міста Сібіу Клаус Йоханніс позмагаються за президентське крісло в Румунії у другому турі виборів, який пройде 16 листопада. Віктор Понта набрав 40,44% голосів, а за Клауса Йоханніса проголосували 30,37% румунів, які взяли участь у голосуванні. Явка на виборах склала 53,17%. Напередодні другого туру виборів чинний прем’єр заручився підтримкою кількох кандидатів у президенти в першому турі, серед яких спікер Сенату Келін Попеску Терічану та двоє представників популістської доктрини Корнеліу Вадим Тудор і Дан Дяконеску. З іншого боку опозиційний кандидат отримав підтримку екс-міністра юстиції Моніки Маковей, яка у першому турі набрала майже 5% голосів. Демократичний союз угорців Румунії закликав своїх прихильників у другому турі проголосувати за кандидата, якого вони вважають кращим.

Діаспора показала неочікувано високу явку в першому турі

Активність румунських виборців за кордоном 2 листопада була несподівано високою. Рекордна кількість румунів, понад 160.000 проголосували в першому турі президентських виборів на 294 виборчих дільницях, відкритих за кордоном. У деяких з них голосування пройшло в неспокійній атмосфері, люди були невдоволені тим, що мусили годинами стояти в черзі, а в деяких випадках навіть не змогли проголосувати до 21 години. Сотні людей стояли в довжелезних чергах в кількох європейських містах і столицях. Щоб уникнути подібних ситуацій 16 листопада, МЗС Румунії та Центральне виборче бюро вирішило вжити ряд заходів щодо спрощення процесу голосування. Румуни за кордоном зможуть завантажити з веб-сайтів МЗС та ЦВБ форми декларації під власну відповідальність, які повинні заповнити для голосування в другому турі президентських виборів. Вони можуть заповнити їх вдома і розписатися на них на виборчій дільниці в присутності члена дільничної виборчої комісії. Крім того буде доповнена кількість кабін для голосування.

Румунія не визнає псевдовибори на Донбасі

Румунія не визнає псевдовибори, проведені 2 листопада про-російськими сепаратистськими силами в Донецькій і Луганській областях України. Згідно з румунським МЗС, Донецька і Луганська області є невідємними складовими суверенної України, а результат голосування, організованого без згоди центральної влади в Києві та поза правовим полем української держави, є нелегітимним. Так звані “вибори”, відмічає МЗС Румунії, є подальшими провокаційними діями, з тим, щоб надати так звану демократичну легітимність серйозним порушенням суверенітету і територіальної цілісності України. Румунське зовнішньополітичне відомство знову заявило, що Бухарест підтримує суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України та звертається із закликом до міжнародного співтовариства не визнавати псевдовибори в Донецькій та Луганській областях.

Комісар ЄС з регіональної політики Коріна Крецу взяла участь у презентації Угоди про партнерство з Румунією

У Бухаресті стартувала процедура впровадження Угоди про партнерство між Румунією та Європейською комісією. Документ регулує спосіб використання коштів виділених Румунії з європейських структурних та інвестиційних фондів в найближчі роки і був представлений в присутності Комісара ЄС з питань регіональної політики, румунки Коріни Крецу. Угода була розроблена і погоджена з європейськими експертами протягом майже року. Єврокомісія затвердила у серпні угоду з Румунією, яка таким чином стала одинадцятим членом Європейського союзу, що отримав схвалення цього документа. З 2014 по 2020 рр. Румунія зможе отримати з європейських фондів близько 43 млрд євро, з яких майже 22 млрд з фондів гуртування. Гроші будуть використані для інфраструктурних проектів, в галузі охорони здоровя та освіти, розвитку та модернізації місцевих громад, створення нових робочих місць і зменшення розриву в розвитку між різними регіонами та країнами Європейського Союзу.

НБР покращив прогноз інфляції на кінець 2014 року

Національний банк Румунії знизив прогноз інфляції на кінець цього року з 2,2 до 1,5%. Губернатор Нацбанку Мугур Ісереску заявив, що це завдячується зниженню цін на нафту, стабілізації ринку природного газу, хорошому урожаю в Румунії та збільшенню імпорту з країн, які припинили торгові відносини з Росією. Глава центрального банку вважає, що стабілізація рівня інфляції наступного року може створити умови для довгострокового економічного зростання. З іншого боку центральний банк знову знизив облікову ставку на 0,25 процентного пункту до 2,75% річних, а також знизив з 16% до 14% мінімальні резервні вимоги в іноземній валюті. З іншого боку, осінній прогноз Європейської комісії показує, що Румунія вийшла з рецесії, зареєструвавши одновідсоткове зростання ВВП в третьому кварталі, порівняно з попередніми трьома місяцями, після піврічного падіння. Згідно з прогнозом, в цьому році економічне зростання Румунії становитиме 2%, а не 2,5% скільки оцінювали раніше. Приватне споживання та експорт були основними чинниками зростання, в той час як інвестиції продовжили негативну тенденцію.

Лише один румунський клуб має шанси на вихід з групи Ліги Європи

Чемпіон Румунії – бухарестська «Стяуа» завершила нічиєю 2:2 виїзний матч групового етапу Ліги Європи УЄФА з португальським «Ріо Аве». Напередодні румуни обіграли португальців з рахунком 2:1. Здобувши сім очок з девяти можливих «Стяуа» посідає другу сходинку в групі “J” після київського «Динамо», яке у Києві здобуло перемогу над данським «Ольборгом». Теж у четвер в групі “D”, віце-чемпіон Румунії Ф.К.«Астра» Джурджу, який недавно очолив Олег Протасов, завершив нічиєю 1:1 поєдинок з шотландським «Селтіком», якому раніше поступився на виїзді з рахунком 1:2. Таким чином підопічні Олега Протасова втратили шанс на вихід з групового етапу Ліги Європи. У цій групі путівку до кваліфікації Ліги Європи вже завоював австрійський «Ред Булл» Зальцбург, який обіграв хорвацьке «Динамо» Загреб.

Під гаслом «Європейські проблеми не можуть чекати» нові комісари ЄС швидко приступили до виконання обовязків. Нова Єврокомісія на чолі з Жаном-Клодом Юнкером поставила перед собою наступні завдання: відновлення економічного зростання і створення нових робочих місць в країнах Європейського Союзу, більш жорсткі заходи відносно імміграції і більша послідовність в галузі закордонної політики і безпеки. Основною метою цих завдань є відновлення довіри громадян 28 країн-членів до європейського проекту.

Румунія, член Європейського Cоюзу з 2007 року, зробить свій внесок у досягнення цілей нової Єврокомісії, в особі комісара ЄС з регіональної політики Коріни Крецу. Очолюване нею відомство, одне з найбільш важливих з точки зору бюджету – майже 352 млрд євро, гроші, що мають бути вкладені в розвиток регіонів держав-членів у період 2014 — 2020 рр. А Румунія налічується серед країн, які найбільш зацікавлені у залученні коштів з цих фондів.

Тому, можливо, не випадково Коріна Крецу провела першу зустріч на посаді комісара з Єудженом Теодоровичем, міністром європейських фондів Румунії, по завершенні якої були озвучені нові правила виділення коштів на виплату заробітної плати осіб, які приймають управлінські рішення в рамках проектів.

На прохання Бухареста Європейська комісія погодилася внести зміни до оперативної програми на період 2007 — 2013 рр., з тим, щоб заробітна плата в системі освоєння коштів з європейських фондів повністю покривалася з бюджету Єврокомісії. Відповідні зарплати будуть виплачуватися відповідно до схеми, яка заохочує продуктивність, а нова система оцінки вступить в силу 1 січня.

Зустріч у Брюсселі була зосереджена і на підготовці до офіційного запуску угоди про партнерство з Румунією, що відбудеться в пятницю в Бухаресті, в присутності комісара Коріни Крецу, коли буде представлений спосіб використання коштів з європейських структурних та інвестиційних фондів у наступні роки.

Міністр Єуджен Теодорович: “Ми провели дуже корисну для нашої країни розмову, з тим щоб в наступному році закрити поточний фінансовий цикл на найвищому рівні, ще раз підкреслюю на рівні 80%. Сьогодні цей рівень освоєння коштів становить 44%. Я переконаний, що Румунія в наступному році зможе закрити поточний фінансовий цикл на найвищому рівні.”

За словами Коріни Крецу Європейська комісія вважає надзвичайним зростання рівня освоєння Румунією коштів з фондів ЄС з 4% в 2012 році до понад 40% в 2014 році, додаючи до цього реформи, проведені Бухарестом в останні роки.

На тлі останніх подій в Україні, яка втратила контроль над Кримом та частиною території Луганщини і Донеччини, та неспокійної ситуації в Республіці Молдова, яка вже багато років не може вирішити проблему статусу Придністровя, і все це в ширшому контексті дуже агресивної політики Росії, нині значної актуальності набуло питання забезпечення безпеки в Чорноморському регіоні. Офіційний Бухарест неодноразово наголошував на необхідності якнайшвидшого врегулювання так званих «заморожених конфліктів», які гальмують економічний розвиток і процвітання країн регіону.

Нещодавно Траян Бесеску заявив, що на його думку важливим стратегічним завданням партнерів по НАТО є зміцнення безпеки Чорноморського регіону, стверджуючи, що навіть неозброєним оком можна побачити як Москва створила «кільце вогню» навколо Чорного моря. «Нагірний Карабах, Абхазія, Південна Осетія, Придністровя, Крим… найбільша проблема полягає в тому, що кнопка всіх цих заморожених конфліктів знаходиться в Москві, при чому Москва, в залежності від своїх інтересів, може як дуже швидко вирішити їх, так і підірвати – по черзі або всі одночасно», – сказав Траян Бесеску.

Торкаючись напруженої ситуації в сусідній Україні, зокрема зусиль з деескаляції напруженості, радник президента Юліан Кіфу заявив нещодавно, що, на жаль, цей тип конфлікту може тривати багато часу: «Ми стали свідками подій, військової агресії, що призвели до анексії Криму. Це фундаментальна зміна, тому що фактично вперше з часів холодної війни певна країна силою змінює кордони, встановлені в просторі ОБСЄ. Ми спостерігаємо за військовою агресією на сході України, за гібридною війною, змішаною війною, інформаційною та кібервійною. Ці події викликають сильну стурбованість в регіоні, вони можуть викликати труднощі в більшості держав регіону. Слід відзначити, однак, що в даний момент докладаються зусилля з деескаляції, деконфліктизації ситуації на сході Україні і ми сподіваємося, що ці зусилля увінчаються успіхом, хоча, якщо бути реалістами, щоб не казати песимістами, цей тип конфлікту матиме тривалі наслідки і буде тривати довгий час.»

Отож в умовах коли до тепер лише придністровський конфлікт уповільнював процес розвитку регіону та створював значні перепони на шляху втілення спільних регіональних проектів, не можна говорити про позитивну перспективу зараз, коли Москва має на меті «придністровізацію» східних регіонів України, з тим, щоб не дозволити зближення України та Молдови з ЄС та НАТО. Радник глави румунської держави Юліан Кіфу каже, що значних зрушень в плані виходу з кризи, в якій опинився регіон, у близькому майбутньому нам очікувати не варто, хоча безпека в Україні та Р.Молдова була обговорена й на останньому саміті НАТО: «Ми знаходимося в цій складній ситуації: вибори в Україні 26 жовтня, у Республіці Молдова – 30 листопада, президентські вибори у Румунії. Усі ці елементи, очевидно, перешкоджають проведенню реальних переговорів довкола ключових питань, які насправді повязані зі статусом сепаратистського регіону в складі суверенної, незалежної і цілісної Республіки Молдова. Що стосується безпеки Республіки Молдова та України, ці питання були розглянуті і включені до Підсумкової декларації саміту НАТО в Уельсі.»

Заходи по реалізації політичних рішень, прийнятих на саміті НАТО в Уельсі стали однією з центральних тем зустрічі в Брюсселі міністра закордонних справ Румунії Тітуса Корлецяна з новим генеральним секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом. Тітус Корлецян: «Ми обговорили перші кроки, які необхідно зробити в рамках Альянсу для реалізації політичних рішень, прийнятих на останньому саміті, зокрема подальшу співпрацю з Грузією, Україною та Республікою Молдова. Я озвучив чітку політичну позицію Румунії, яка прагне, щоб наступний саміт в 2016 році став самітом розширення.»

Ситуація в Україні та Молдові та подальша співпраця, передусім в економічному плані, з Києвом і Кишиневом були обговорені минулого тижня на саміті лідерів ЄС в Брюсселі. У світлі парламентських виборів 26 жовтня, глави держав і урядів ЄС знову заявили про свою готовність підтримати Україну у вирішенні політичних та економічних реформ відповідно до зобовязань, взятих на себе обома сторонами згідно з Угодою про асоціацію. Лідери країн ЄС також оголосили, що сподівається, що парламентські вибори в Молдові 30 листопада стануть ще одним кроком в європейському напрямку після недавнього укладення угоди про асоціацію.

Призупинення повноважень та відставки у головній партії правлячої коаліції в Румунії

Тяжкий тиждень для лідера соціал-демократів, премєр-міністра Віктора Понти, кандидата в президенти на виборах від 2 листопада, чия партія була сильно приголомшена останніми корупційними скандалами, але й внутрішнім змаганням за позицію лідера в Соціал-демократичній партії, яке розпочалося передчасно, тобто до остаточного оприлюднення результату виборів. У цих умовах, лідер СДП був змушений провести порядок. У вівторок, на екстреному засіданні, соціал-демократи вирішили призупинити повноваження трьом символічним лідерам з усіх їх позицій в партії. Мер 5 столичного району Маріан Вангеліє та депутат, мільйонер в євро, Себастьян Гіце були санкціоновані за обмін образливими репліками в останні дні. Позбавлений функції був і прес-секретар партії, сенатор Дан Шова, якому, у понеділок, прокурори НАД пред’явили звинувачення у торгівлі впливом. У тій самій справі переслідується і депутат Віорел Хребенчук, який подав у відставку з Парламенту. Прокурори стверджують, що нібито колишній депутат Хребенчук пообіцяв Дану Шові, підтримати його кандидатуру на посаду лідера партії, якщо останній ініціює проект закону про амністію і помилування. Віорелу Хребенчуку були предявлені звинувачення ще в іншій корупційній справі за фактами незаконної реституції понад 40.000 гектарів лісу і землі, внаслідок чого державі було заподіяно збитків у розмірі понад 300 мільйонів євро. Теж у цій справі, Андрей Хребенчук, син колишнього депутата, був узятий під варту на 30 днів. Він звинувачується в створенні організованого злочинного угрупування, співучасті у зловживанні впливом і відмиванні грошей.

Президент Румунії на осінній Європейській раді в Брюсселі

Президент Румунії Траян Бесеску взяв участь, у четвер і пятницю, в Європейській Раді в Брюсселі, присвяченій в основному питанням енергетичної безпеки, змінам клімату та боротьбі з вірусом Ебола. Після інтенсивних переговорів, лідери ЄС досягли домовленості про скорочення на 40% викидів парникових газів до 2030 року, порівняно з рівнем 1990 року. Лідери ЄС, так само, домовилися щодо збільшення частки споживання поновлюваних джерел енергії, принаймні на 27%. Європейська Рада затвердила нові заходи щодо скорочення енергетичної залежності ЄС та покращення своєї енергетичної безпеки, як для газу, так і для електроенергії, в умовах кризи в Україні і проблем на Середньому Сході. З іншого боку, європейські лідери вирішили, що новий уповноважений комісар з гуманітарної допомоги та кризового управління Христос Стіліанідес координуватиме європейську відповідь на епідемію вірусу Ебола. ЄС прийняв рішення виділити 25 мільйонів євро для розроблення вакцину проти цього вірусу.

Переговори в Брюсселі між румунським міністром закордонних справ і новим генеральним секретарем НАТО

Глава зовнішньополітичного відомства в Бухаресті Тітус Корлецян провів, у вівторок, в Брюсселі, зустріч з новим генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом. Переговори в основному були зосереджені на заходах з реалізації політичних рішень, прийнятих на саміті НАТО в Уельсі, пріоритетах нового генерального секретаря НАТО і різних актуальних міжнародних питань. Корлецян підкреслив, що Румунія буде активно підтримувати окреслення довгострокової реакції НАТО на ситуацію в сфері безпеки в Чорному морі. Він виступив на користь істотного зміцнення співробітництва НАТО з його східними партнерами, зокрема Грузією, Україною та Республікою Молдова, і підтвердив постійну підтримку Румунії щодо політики відкритих дверей Альянсу. В свою чергу, Столтенберг подякував Румунії за її важливий політичний і військовий внесок в рамках НАТО, за зміцнення потужності альянсу реагувати на нові виклики безпеці та за розвиток співробітництва з партнерами та іншими міжнародними організаціями.

Європейський дослідницький центр в дельті Дунаю

У Мурігіолі, селі південно-східної частини Румунії, розташованої в унікальному європейському регіоні – Біосферному заповіднику дельти Дунаю, буде побудований пан-європейський дослідницький центр. Румунські та закордонні науковці з 15 країн досліджуватимуть системи ріка-дельта-море і шукатимуть шляхи вирішення таких проблем, як повені, зсуви землі або забруднення пластиковими відходами. Проект спрямований на підготовку фахівців у галузі.

Був відкритий Інтегрований центр перспективних технологій за допомогою лазерами в Мегуреле

Перший найбільш потужний лазер в Румунії, найпотужніший в Європі, і другий світі, буде введений в експлуатацію в Мегуреле, близько Бухареста, 2017 року. У вівторок був відкритий, в рамках цього проекту, Інтегрований центр перспективних технологій за допомогою лазерів (CETAL), де розгортатиметься програма підготовки експериментів з ядерної фізики, починаючи з 2018 року. Міністр-делегат з наукових досліджень і розвитку, Міхня Костою заявив, що інавгурацією CETAL відкриваються нові перспективи для передових досліджень, у сферах фізики, хімії, біології, медицини, енергетики, матеріалознавства, передової технології, що, безумовно, матимуть значний вплив на румунську економіку.

Новий склад Єврокомісії, затверджений Європейським парламентом

Новий склад Єврокомісії, на чолі з Жаном-Клодом Юнкером, був затверджений, у середу, в Страсбурзі, Європарламентом і почне свою діяльність 1 листопада. Представниця Румунії Коріна Крецу виконуватиме посаду комісара з питань регіональної політики.

У середу в Страсбурзі пройшов останній акт, необхідний для того, аби нова Європейська комісія розпочала роботу як планувалося 1 листопада. Європарламент затвердив новий склад Європейської комісії, на чолі колишнім з премєр-міністром Люксембургу Жан-Клодом Юнкером. “За” проголосували 423 євродепутати, 209 проголосували “проти”, 67 – утрималися від голосування.

Перед голосуванням Юнкер представив остаточний склад комісії і план дій на наступні пять років. “Або нам вдасться переконати їх, або ні і ми віддалимося від європейського будівництва”, – зазначив, виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, екс-прем’єр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, який висловив своє переконання, що його команда є останнім шансом для відновлення довіри європейських громадян до ЄС.

В умовах коли, Європейський Союз, що не отямився від кризи, Юнкер оголосив, що до кінця року представить трирічний інвестиційний план на суму понад 300 млрд євро, щоб стимулювати економічне зростання і створення нових робочих місць. На думку Жана-Клода Юнкера, який до 2013 року був головою Єврогрупи, інвестиції на національному рівні та на рівні всього Євросоюзу повинні будуть йти пліч-о-пліч зі збільшенням довіри до фіскальних політик і до структурних реформ.

Тим часом, уряди держав-членів мають продовжити тримати під контролем бюджетний дефіцит та здійснювати інвестиції, вкрай необхідні для реального сектора економіки, – заявила румунка Коріна Крецу, яка стала Комісаром ЄС з питань регіональної політики. Одним із пріоритетів пані Крецу на цій посаді буде пошук нових шляхів підвищення рівня освоєння коштів з європейських фондів окремими державами-членами шляхом передачі досвіду таких країн, як Польща і Португалія, іншим, таких як Румунія і Болгарія.

“Я прожила більшу частину свого життя в країні, яка зазнала вражаючого зростання завдяки інструментам доприєднання до Євросоюзу. Я побачила на власні очі наслідки політики згуртованості на життя простих людей”, – сказала Коріна Крецу. Але через кризу знизилися оберти економічного двигуна Європи, а економічні різниці між регіонами Європи збільшилися, тому тепер треба працювати вдвічі більше, щоб повернути економіку в нормальне русло і створити нові робочі місця.

Жан-Клод Юнкер заявив, що Євросоюз має двадцять девятого держава-члена, тобто безробітні, переважна більшість із них молоді люди. Новий єврокомісар з регіональної політики Коріна Крецу запевняє, що вступивши на посаду зосередить особливу увагу саме на молоді.

Великою ставкою в новій холодній війні, Р. Молдова є тепер одним з полігонів на яких стикаються Брюссель та Москва. З одного боку, повязана з Румунією через мову, історію і культуру та поділяючи те саме західноєвропейське покликання, але з іншого, економічно залежна від Росії, мала колишня радянська республіка, переважно румуномовна, відстоює в ці місяці своє довгострокове майбутнє. Тристороння урядова коаліція, що прийшла до влади пять років тому, обрала проєвропейський шлях і ратифікувала в червні Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Європейським Союзом. Комуністична та соціалістична опозиція погрожують, що якщо після парламентських виборів, що пройдуть цієї осені повернеться до влади, вона поверне Кишинів на орбіту Росії.

Між часом, Москва не економить боєприпасів, щоб саботувати європейський шлях її колишньої колонії. Члени уряду Російської Федерації оголошують циклічні загрози Кишиневу серед яких вже добре відомий віце-премєр Дмитро Рогозін. Вогнище проросійського сепаратизму в Придністровї (схід) і Гагаузії (південний-схід) періодично активізується за допомогою дистанційного керування. А в економічному плані, стає все більше очевидною стратегія блокування молдовського експорту. Після того, як протягом десятиліть, була основним постачальником вина, фруктів та овочів на усьому радянському ринку, Р. Молдова несподівано стала несумісною з фітосанітарними вимогам Російської Федерації.

Спочатку було накладено ембарго на вино. Тепер був заборонений імпорт сільськогосподарської продукції, під тим приводом, що вона заражена. Хоча очікувалось аналітиками, рішення, відповідно до премєр-міністра Юріє Лянке є незрозумілим. Його румунський колега Віктор Понта оголосив, що виступить на користь скасування експортних квот на європейському ринку для молдовських продуктів харчування. З 70 000 тонн фруктів яким накладено ембарго, Румунія може тримати – у державних складах чи приватних компаній – близько 15 тис. тонн.

Вони можуть бути збережені, поки їх можна буде продати на європейському ринку безмитно, швидше за все у жовтні – ствердив після консультацій з галузевим комісаром ЄС румуном Дачіаном Чолошем, міністр сільського господарства в Бухаресті Данієл Константин. Продукти відкинуті Росією можуть, таким чином, вийти на ринки країн ЄС і арабський ринок та Білорусі. Премєр-міністр Понта заявив, що постачання газу з Румунії в Молдову, призначене скоротити залежність Кишинева від російських вуглеводнів почнеться, як і планувалося в наступному місяці. Коли — символічна деталь — Р. Молдова відзначатиме 23-річчя незалежності від Москви.

Бухарест беззастережно підтримував і підтримує демократичний розвиток та європейську інтеграцію Молдови, України та Грузії, а також виступає за необхідність підтримки стабільності і територіальної цілісності трьох держав. Про це в унісон заявляють представники румунської влади і це підтверджує той факт, що Румунія стала першою з країн Євросоюзу, яка ратифікувала угоди, підписані Україною, Молдовою та Грузією в Брюсселі 27 червня.

Після ратифікації президент Траян Бесеску заявив, що український народ, прагнучи бути ближче до ЄС і вирватися з пут політичного контролю Москви, зумів це зробити. Він наголосив, що це демонструє, що ніхто не може зупинити еволюцію нації, незалежно від того, наскільки це політично невигідно комусь.

В інтервю румунській електронній публікації Адеверул глава румунської держави сказав, що договір про вільну торгівлю між Україною та Євросоюзом набуде чинності у жовтні. У цьому контексті постає запитання: чому потрібне це відкладення набуття чинності на осінь, наскільки правильним є таке рішення? Траян Бесеску: «Це дуже правильне рішення і можу сказати, що воно буле обговорене в Європейській Раді. Найбільшою проблемою є період адаптації, переходу від правил, що діють усередині Співдружності Незалежних Держав, тому що це співтовариство має власні правила торгівлі, до положень, які ці три країни – Молдова, Україна, Грузія, зобовязалися впровадити після підписання угоди про асоціацію. Тому й був встановлений цей час для набуття чинності угод з 1 жовтня, вони не вступають в силу автоматично після ратифікації державою-членом.»

Президент Траян Бесеску переконаний, що Росія лише виграє від вступу в силу угод про асоціацію, тому що завдяки цим документам, конкурентоспроможність та якість продукції і послуг України, Молдови та Грузії будуть відповідати європейським стандартам. «Російська Федерація і країни СНД, які не підписали угоду про асоціацію з ЄС, стануть головними бенефіціарами підписання угод відповідними трьома країнами, тому що угоди про асоціацію з ЄС припускають адаптацію якості продукції до європейських стандартів, вони перевірятимуться за європейськими стандартами, збільшиться якість послуг, буде підвищена конкурентоспроможність економіки кожної з трьох країн. Таким чином, Російська Федерація та інші країни СНД тільки виграють від асоціації цих країн, з огляду на підвищення якості продукції та підвищення конкурентоспроможності та конкуренції в цих трьох країнах. Звичайно це зростання буде поступовим, це не станеться одразу, але цілі мають бути досягнуті трьома країнами.»

Проте, глава румунської держави переконаний, що Росія в дійсності не зацікавлена в торговельних відносинах з Україною, Молдовою та Грузією. У дійсності не йдеться про захист російського ринку, як стверджують у Москві, а про зовсім інше: «Москва не зацікавлена в контролі над торгівлею з цими країнами, Москва зацікавлена в політичному контролі і побоюється втратити політичний контроль над цими країнами по мірі впровадження угод про асоціацію з ЄС, тим більше, що всі ці три країни в даний момент готові поважати європейські правила, оскільки інакше не могли б підписати угоди про асоціацію. Таким чином, їх перехід до нової системи виробництва, якості виробництва, конкуренції не буде довготривалим, а почне діяти одразу. Отож не це, не економічні ефекти турбують Москву, а втрата політичного контролю над цими країнами, або припустимого політичного контролю. І, як я вже казав, не можна гратися з волею цих трьох країн, трьох народів. Українці, наприклад, скинули режим, який пішов проти їх волі, а тепер захищають свій вибір зі зброєю в руках. Москва повинна враховувати ці реалії, те що, мало по малу, втрачає свій політичний вплив над колишніми державами-членами СНД.»

У ході телефонної розмови з Петром Порошенком глава румунської держави заявив, що Румунія повністю розуміє і підтримує законні дії української влади для захисту територіальної цілісності України та додав, що відновлення миру і безпеки України є також запорукою безпеки всієї Європи, в тому числі Румунії.