Radio România Internațional

Tag: ЄС

  • ЄС диверсифікує свої джерела енергії

    ЄС диверсифікує свої джерела енергії

    Здається, що мали рацію спеціалісти, які попереджали про можливе застосування енергетичної зброї та про можливе рішення Росії припинити постачання газу до Євросоюзу після ремонту газопроводу. Російський монополіст «Газпром» оголосив про форс-мажорні обставини щодо принаймні одного великого європейського покупця природного газу. Про це йдеться у листі російського державного газового монополіста, цитованому Reuters.

    «Газпром» заявляє, що не зміг виконати свої зобов’язання щодо поставок через «надзвичайні» обставини, які не залежать від нього. Посилання на форс-мажорну ситуацію, яка використовується, коли бізнес страждає від чогось, що не знаходиться під його контролем, посилить напруженість між Росією та Заходом на тлі російського вторгнення в Україну, – зазначає Reuters.

    Європейський Союз, який ввів санкції проти Росії, прагне повністю відмовитися від використання викопного палива з Росії до 2027 року, але поки що хоче, щоб поставки продовжувалися. Державам Євросоюзу ще далеко не вдалося створити запаси на цю зиму. З іншого боку, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у понеділок оголосила про угоду з Азербайджаном, яка має на меті за кілька років подвоїти імпорт ЄС газу з цієї колишньої радянської республіки Кавказу. Минулого року Азербайджан поставив до Європи близько 8 млрд кубометрів природного газу через трубопроводи, що проходять через Грузію і Туреччину, а цього року поставки перевищать 10 млрд кубометрів. Слід уточнити, що імпорт російського газу минулого року склав 155 млрд кубометрів або майже 40% потреби ЄС.

    Про енергетичну залежність Європи від Москви говорять самі цифри. Саме тому Брюссель прагне диверсифікувати газопостачання до ЄС. Москва вже почала скорочувати постачання до кількох країн, а європейці побоюються повного скорочення поставок російського газу, як відповідь на санкції ЄС проти Росії.

    Колишній голова Національного управління з питань регулювання у сфері енергетики Нікулає Гаврілець ствердив, що Румунія, завдяки значному внутрішньому видобутку та нарешті прийнятому офшорному закону, який дозволяє видобуток газу в Чорному морі, могла б покрити своє внутрішнє споживання газу цієї зими з власних джерел, не вдаючись до імпорту. Цей сценарій на його думку повністю вірогідний: «Без сумніву, цю програму можна здійснити, це повністю вірогідний сценарій, але ми знаємо, що в наші дні, коли ми стикаємось й з іншими проблемами, крім тих, що тісно пов’язані зі структурою споживання газу, ми можемо стикатися й з іншими труднощами. Міністерство енергетики висунуло план реагування на випадок, якщо у нас виникнуть проблеми з газопостачанням.»

    Румунія, зазначив Нікулає Гаврилець, могла б навіть допомогти іншим країнам Євросоюзу з газопостачанням, але через систему компенсацій, а не безкоштовно.

  • Єдиний зарядний пристрій для всіх електронних гаджетів у ЄС

    Єдиний зарядний пристрій для всіх електронних гаджетів у ЄС

    Представники Європейського парламенту
    та країн-членів ЄС домовилися з осені 2024 року ввести єдиний порт зарядки для всіх мобільних елекронних пристроїв, що продаються на території
    Європейського Союзу. Всі електронні гаджети повинні мати однаковий розʼєм під
    зарядний пристрій – USB Type-C, незалежно від виробника.


    Правило
    поширюється на смартфони, планшети, фотоапарати або ігрові консолі. Ноутбуки
    теж повинні підпорядкуватись новому законодавству, але протягом майже трьох з
    половиною роки з моменту набрання ним чинності. Угода також стосується
    електронних книжок, навушників та інших технологій, а це вплине на виробників електронних
    мобільних пристроїв. Згідно з дослідженням від 2019 року, проведеним Єврокомісією, половина зарядних пристроїв, проданих разом із мобільними телефонами в 2018
    році, мала роз’єм USB micro-B, тоді як 29% мали роз’єм USB-C і 21% мали роз’єм
    Lightning.

    Європейська комісія вважає, що
    використання єдиного порту для зарядки мобільних пристроїв в ЄС принесе
    користь, полегшить життя споживачам і допоможе їм заощадити гроші. Комісар з
    питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон вважає, що ця угода заощадить
    споживачам близько 250 мільйонів євро: «Мають у розпорядженні два роки, добрий термін, я б сказав більш ніж достатній. Але, звичайно, ми заохочуємо будь-кого внести зміни скоріше, тому що це буде правилом. І, до
    речі, споживач намагатиметься нав’язати свою волю, він захоче купити пристрій за
    новими правилами. Ми є регуляторами, а не компаніями, але ми закликаємо всіх скористатися нашим рішенням і отримати вигоду. Насамкінець я хотів би нагадати,
    що зараз ми працюємо над заходами екологічного дизайну для стійких виробів та над
    енергетичним маркуванням, щоб запобігти передчасному зношенню мобільних
    телефонів і планшетів, що також дуже важливо. Деякі компанії
    можуть знову бути незадоволені, ми розуміємо їхню точку зору, але, можливо, це не є і
    думка споживача.»

    Ідея гармонізації
    зарядних пристроїв для телефонів, планшетів та інших мобільних пристроїв була оголошена
    ще в 2009 році Європейською комісією. Дотепер Єврокомісія стикалася стриманістю виробників,
    хоча кількість доступних зарядних пристроїв значно скоротилася за останні 10
    років. Із приблизно 30 у 2009 році, сьогодні залишилося лише три. З іншого боку, нагадаємо, що
    протягом десяти років Європейська комісія працювала над тим, щоб зменшити, а
    потім скасувати надбавки, які оператори мобільного зв’язку накладали на клієнтів, коли
    вони перетинали кордони. Тарифи за роумінг поступово скасували з 15 червня 2017
    року. Громадяни Європи, які подорожують територією Євросоюзу, сплачують лише ціни на національному рівні за дзвінки, SMS та дані. Чинне положення діє до 30
    червня 2022 року.

  • Часткове ембарго на російську нафту

    Часткове ембарго на російську нафту

    Після початку російського військового вторгнення в Україну, 24 лютого, західні держави, у відповідь, запровадили проти Москви низку економічних санкцій і дипломатичних заходів. Санкції спрямовані на ефективну протидію її продовженню агресії проти сусідньої держави.

    У понеділок та вівторок на саміті в Брюсселі, лідери Європейського Союзу після кількох годин переговорів домовилися поступово блокувати імпорт нафти з Росії. Вони домовилися пізно в понеділок, що шостий пакет санкцій проти Росії охоплюватиме сиру нафту та нафтопродукти, які постачаються з Росії до країн-членів ЄС, але тимчасово за винятком нафти, яка постачається по трубопроводах, а це щоб задовольнити Угорщину. Президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що скорочення, яке буде запроваджено до кінця року, «одразу охоплює понад 2/3 імпорту нафти з Росії, що скорочує величезне джерело фінансування для її військової машини. Це максимальний тиск на Росію з метою припинення війни».

    Імпорт через трубопровід «Дружба», який також постачає Угорщину, буде продовжений на першому етапі, що дозволило Будапешті зняти вето, яке протягом кількох тижнів блокувало ухвалення шостого пакету санкцій ЄС проти Росії. Внутрішнє споживання Угорщини, яка не має виходу до моря, на 65% залежить від нафти, що транспортується нафтопроводом «Дружба». За даними Єлисейського палацу, поступове ембарго ЄС спочатку обмежуватиметься нафтою, яка транспортується морем, що означає 2/3 закупівлі російської нафти в Європі. Поставки нафти через нафтопровід Дружба до Центральної Європи будуть продовжені, поки не буде знайдено технічне рішення, яке задовольнить енергетичні потреби Угорщини та інших країн, які не мають виходу до моря. У цьому сенсі переговори мають відбутися якомога швидше, щоб припинити імпорт решти нафти з Росії.

    Присутній на саміті в Брюсселі глава румунської держави Клаус Йоганніс заявив, що Бухарест підтримує новий пакет санкцій проти Москви. З іншого боку, лідери ЄС домовилися відключити ще три російські банки, у тому числі найбільший російський банк «Сбербанк» від міжнародної платіжної системи SWIFT та ввести заборону ще трьох російських державних мовників. Наразі сім російських банків не мають доступу до платформи SWIFT.

    Водночас, було затверджено пакет макрофінансової допомоги Україні у розмірі дев’ять мільярдів євро. Це підтримка негайних потреб у ліквідності України, щоб економіка працювала. Україна потребує щомісяця приблизно п’ять мільярдів євро для надання базових соціальних послуг. Європейське фінансування матиме форму довгострокових позик із субсидованими процентними ставками.

  • Громадяни держав-членів ЄС та криза в Україні

    Громадяни держав-членів ЄС та криза в Україні

    Більшість громадян країн-членів ЄС схвалює відповідь Брюсселя на російське вторгнення в Україну, – свідчать результати опитування Flash Eurobarometer, проведеним у всіх країнах-членах ЄС, – йдеться у повідомленні Європейської комісії. Опитування також показує, що більшість громадян ЄС вважає Україну частиною Європи і висловлює солідарність з українським народом.


    Крім того, громадяни Європи у великій кількості підтримують санкції, ухвалені Брюсселем проти Росії через її напад на Україну, – зазначається в дослідженні. 8 з 10 європейців схвалюють економічні санкції проти Москви, проти російських олігархів та російської політичної еліти, яких вони вважають відповідальними за вторгнення. Більше того, дві третини громадян ЄС схвалюють фінансування закупівлі та постачання військової техніки в Україну. У той же час три чверті опитаних вважають, що війна в Україні свідчить про «необхідність посилення військової співпраці в рамках ЄС».


    Євробарометр також показує широку підтримку європейських громадян щодо зусиль ЄС, спрямованих на зменшення залежності від викопного палива з Росії. Більше 80% європейців виступають за поповнення європейських запасів газу, щоб уникнути ризику дефіциту наступної зими, за заходи, спрямовані на підвищення енергоефективності будівель і транспорту, а також за інвестиції у відновлювані джерела енергії. Так само, 9 з 10 респондентів опитування сказали, що необхідно вжити заходів на європейському рівні, щоб обмежити вплив зростання цін на енергоносії на споживачів і бізнес. Майже стільки ж респондентів стверджують, що високі ціни на енергоносії значно вплинули на їхню купівельну спроможність.


    Щодо гуманітарної допомоги, то більшість громадян ЄС виступає за сильну підтримку України та її народу. Конкретно 9 з 10 респондентів схвалюють надання гуманітарної допомоги постраждалим від війни. Більше того, більшість європейців погоджуються з ідеєю приймати в ЄС людей, які тікають від війни, та схвалювати фінансову підтримку Києва. Дві третини з опитаних європейців також виступають за «вступ України до ЄС, коли вона буде готова.»


    Що стосується Румунії, то 63% респондентів задоволені тим, як Євросоюз відреагував з початку війни в сусідній Україні, вище середньоєвропейського рівня. 82% з них кажуть, що вони задоволені реакцією румунських громадян, враховуючи те, що середній європейський показник становить 69%. Більшість румунів вважає, що з початку війни Європейський Союз виявив солідарність, його реакція характеризується єдністю та оперативністю. Євробарометр проводився з 13 по 20 квітня у всіх 27 країнах-членах ЄС. Було опитано онлайн понад 26.000 громадян держав-членів ЄС.

  • Румунська молодь і Європа

    Румунська молодь і Європа

    Румунська молодь з оптимізмом дивиться на майбутнє Європейського Союзу. Так стверджують три чверті з них, а близько 55% стверджують, що справи в Союзі рухаються в правильному напрямку, згідно з опублікованим у понеділок Євробарометром. Молодь демонструє більше підтримки для європейських політик, ніж інші вікові групи, і задоволена їхнім життям. Особисто 61% оцінюють, що справи йдуть у правильному напрямку, а щодо ситкації працевлашутвання – 70% задоволені. Основними проблемами молодих румунів є система освіти, економічна ситуація, безробіття, житло, навколишнє середовище та зміна клімату.

    Хоча менше половини обговорюють питання політики на європейському рівні, більшість із них позитивно сприймає, як працює демократія як в Європейському Союзі (63%), так і в Румунії (50%). За даними Євробарометра, молоді люди старше 25 років більш послідовно відкриті до європейської політики, ніж інші вікові категорії, і мають сильний позитивний погляд про неї, також вказує євробарометр. Вони вважають, що цінності та солідарність сприяють почуттю спільноти разом з економікою, освітою, верховенством права та культурою. Дослідження показує, що в нинішніх умовах, 59% румунів задоволені власним життям, що менше порівняно з попереднім роком і далеко від середнього показника по ЄС (83%).

    Загалом 71% румунів вважають, що країна перебуває в нестабільній ситуації, і майже стільки ж вважають, що справи йдуть у неправильному напрямку. 45% румунів вважають, що справи в Європейському Союзі йдуть у правильному напрямку, у порівнянні з середнім показником по ЄС – 37%. Майже половина румунської молоді асоціює ЄС зі свободою подорожувати, навчатися і працювати будь-де на його території і вважають це найбільшим досягненням ЄС. Іншими елементами, пов’язаними з ЄС, є європейська валюта, сильний глобальний голос, економічне процвітання та якість життя для майбутніх поколінь.

    Представлені дані були зібрані в період із січня по лютий 2022 року. Більшість молодих румунів розуміють і відчувають переваги, якими вони користуються як європейські громадяни, сказав прем’єр-міністр Ніколає Чуке, реагуючи на дані євробарометра. Той факт, що 70% молодих людей задоволені їх місцем праці, змушує нас, тих, хто сьогодні управляє державою, продовжувати та розвивати державну політику, яка заохочуватиме молоде покоління залишатися та розвивати свою кар’єру та бізнес у Румунії, сказав прем’єр-міністр. За його словами, використання 80 мільярдів євро з європейських фондів для підвищення стандартів державних послуг та розширення можливостей для розвитку бізнес-середовища – це зобов’язання, яке державне управління має виконати, щоб не розчарувати молоде покоління.

  • Нові санкції проти Росії

    Нові санкції проти Росії

    Жодне російське судно вже не має доступу до портів ЄС, в тому числі Румунії. Цей захід також стосується суден, які після 24 лютого, дати початку російського вторгнення в Україну, замінили російський прапор на прапор іншої держави. Однак ця санкція не поширюється на судна, які потребують допомоги або причалюють з міркувань безпеки, а також на тих, хто рятував інших у морі.

    Цей захід є частиною європейських санкцій проти Росії, які Захід хоче розширити далі. В інтерв’ю німецькому журналу Bild am Sonntag, яке цитує Reuters, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що наступні європейські санкції будуть спрямовані на російську нафту та банки, зокрема на Cбербанк. «Ми продовжуємо дивиться на обмеження банківського сектору, особливо стосовно Сбербанку, який обіймає 37% російського банківського сектору. І, звичайно, є проблеми, пов’язані з енергетикою», – сказала Урсула фон дер Ляєн.

    Вона додала, що ЄС розробляє зараз «розумні механізми, які дозволять включити нафту до наступного санкційного пакету». «Основна мета санкцій – скоротити доходи Путіна. Але нафтою торгують у всьому світі. Чого не повинно статися, так це того, що Путін отримає ще вищі ціни на інших ринках за поставки, які мали би йти до ЄС.», – пояснила голова Європейської комісії. Слід зазначити, що досі Брюссель уникав санкцій проти найбільшого російського банку, який, поряд з Газпромбанком, є основними платіжними каналами за російську нафту і газ, що країни ЄС продовжують купувати, незважаючи на російське вторгнення в Україну.


    Крім того, у неділю ЄС оголосив про фінансування 50 мільйонів євро на гуманітарну допомогу Україні та Республіці Молдова. «В той час як важкі бої та ракетні удари продовжують руйнувати життєво важливу цивільну інфраструктуру, потреба в гуманітарній допомозі в Україні надзвичайно велика», – йдеться в прес-релізі Європейського Союзу, який цитує інформаційне агентство DPA. Таким чином, близько 45 мільйонів євро виділено на гуманітарні проєкти в Україні, а Республіці Молдова виділять 5 мільйонів євро на управління великою кількістю українських біженців. Ця сума є частиною мільярдного пакету євро, обіцяного Європейською комісією під час конференції «Stand up for Ukraine» щодо збору коштів для України. Вже виплачено 143 мільярди євро на гуманітарну допомогу людям, які постраждали від війни. Кошти, оголошені цієї неділі, будуть використані в основному для надання невідкладної медичної допомоги, доступу до питної води та гігієни, притулку та захисту цивільного населення, фінансової допомоги та заходів боротьби з насильством щодо жінок.

  • Європейський план щодо підтримки українських біженців

    Європейський план щодо підтримки українських біженців

    Міністри
    внутрішніх справ держав-членів ЄС на позачерговому
    засіданні Ради ЄС у Брюсселі 28 березня затвердили
    план із десяти пунктів щодо кращої координації для підтримки українських
    біженців. План передбачає негайне створення тимчасової платформи ЄС з реєстрації всіх тих, хто в’їжджає до Євросоюзу, посилення координації транспортних шляхів для біженців, картування можливостей прийому в країнах-членах
    та індекс потреб у кожній європейській країні. План передбачає також розробку заходів із протидії експлуатації українських
    біженців кримінальними угрупованнями. Міністри
    домовилися залучити Європол і активувати Європейську міждисциплінарну платформу
    проти кримінальних загроз.

    За даними єврокомісарки з внутрішніх справ
    Йлви Йоханссон до Євросоюзу прибули майже 3,8 мільйона українських біженців, переважно
    жінки, діти та люди похилого віку, які втекли від російського вторгнення в Україну. Кількість щоденних прибуття до
    Європейського Союзу скоротилася з 200 тисяч, у пікові дні, до
    приблизно 40 тисяч на даний момент. Більшість людей обрали притулок у Польщі,
    за нею йдуть Австрія та Чехія, тому пані Ілва Йоханссон вважає, що Європейський Союз має створити стимули
    для українців, переїхати до інших країн-членів ЄС. Не
    йдеться про квот, про скільки
    біженців, яка країна має прийняти, наразі
    переговори між країнами-членами ЄС, мають на увазі полегшити тягар
    для держав, у тому числі країн, що не входять до ЄС, що на
    кордоні з Україною, які ґрунтуються виключно на волонтерстві.

    Таким чином,
    Франція, Німеччина, Австрія та Нідерланди вже запропонували прийняти майже 15
    тисяч біженців з маленької та бідної Республіки Молдова, яка
    стикається з величезним напливом українців. До
    Румунії, також сусідньої з Україною, в’їхало майже 600 тисяч
    українських біженців, але більшість з них лише транзитом до Західної Європи.
    На тлі схвалених заходів з надання допомоги біженцям
    румунською державою, в понеділок Сенат Румунії
    прийняв надзвичайну постанову, яка встановлює надання
    гуманітарної підтримки та допомоги іноземним громадянам, які
    походять з України та які перебувають в особливих ситуаціях. У цьому
    випадку Палата депутатів Румунії має прийняте остаточне рішення.

    Між часом, кількість візитів
    єврокомісарів до Бухареста зростає. На початку цього тижня до
    Румунії прибув Комісар ЄС з питань економіки Паоло Джентілоні. Він обговорив з румунською владою зокрема
    питання інтеграції біженців на ринок праці, доступ українських дітей-біженців до
    освіти, соціальне та медичне страхування
    біженців. Президент Румунії Клаус Йоганніс
    під час зустрічі з Комісаром ЄС з питань економіки Паоло Джентілоні зажадав гнучкості щодо невикористаних фінансових ресурсів у
    період 2014-2020 років, щоб їх можна використати для подолання кризи українських біженців. До речі, Європейська комісія має намір виділити до 17 мільярдів
    євро, частина з яких походить від невикористаних бюджетних коштів, країнам, які
    приймають найбільшу кількість біженців.

  • Координація допомоги українським пацієнтам на рівні ЄС

    Координація допомоги українським пацієнтам на рівні ЄС

    Країни-члени
    ЄС працюватимуть координовано для надання медичної допомоги пораненим та
    хронічно хворим українським біженцям. Вони розгортатимуть польові госпіталі в
    сусідніх з Україною державах та забезпечать перевезення важкохворих пацієнтів до
    лікарень західних країн ЄС.

    Таким
    є висновок відеоконференції міністрів з питань охорони здоров’я, яку скликала
    Франція, яка в даний час головує в Раді ЄС. 27 міністрів вирішили, що ліки та
    медикаменти з усього Євросоюзу продовжуватимуть надходити до сусідніх з
    Україною держав, щоб зменшити тиск на їхні лікарні. Наразі також триває
    підготовка для відкриття низку польових госпіталів, з початку, в Польщі.

    Водночас
    Європейська комісія повідомила, що відкриє центри обстеження для оцінки стану
    здоров’я пацієнтів на кордонах Євросоюзу. Єврокомісія вважає надзвичайно
    важливим, щоб національні системи охорони здоров’я, особливо прикордонних з
    Україною держав, які стикаються з безпрецедентним напливом біженців, не були
    перевантажені. За
    словами європейських чиновників, 10.000 ліжко-місць у лікарнях держав-членів ЄС готові
    прийняти пацієнтів, з пріоритетом хворих дітей, матерів з немовлятами, осіб,
    які потребують інтенсивної терапії, поранених осіб та осіб з сильними опіками,
    а також хронічно хворих.

    Першу групу хворих дітей-біженців уже відправили
    з Польщі до Італії та, за словами міністрів, послідують інші перевезення. У
    свою чергу, Париж оголосив, що перші українські пацієнти прибудуть до Франції
    до кінця тижня. Крім того, європейські міністри вирішили надати біженцям
    психологічну допомогу, яка в цих ситуаціях є необхідною. Незабаром керівництва європейських
    країн створять умови у центрах прийому біженців для вакцинації проти COVID-19, враховуючи той факт, що, за офіційними даними,
    вакцинований лише кожен третій українець. Українські
    діти також зможуть пройти імунізацію, залежно від віку, і проти інших
    захворювань, таких як туберкульоз, кір чи поліомієліт, – повідомили європейські
    чиновники, додавши, що в Україні дуже низька частка щеплень від деяких захворювань, яким можна запобігти шляхом імунізації, особливо у випадку дітей.

    У зв’язку з цим Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності (ЄЦКЗ) відправив до країн, які
    приймають біженців з України, повідомлення про велику кількість зареєстрованих
    у цій країні випадків зараження небезпечними бактеріями, стійкими до антибіотиків,
    та ризику їх передачі. За підрахунками Агентства ООН у справах біженців, через три
    тижні після російського вторгнення кількість українців, які втекли за кордон,
    наблизилася до 3 мільйонів, половина з яких діти, а їх кількість точно збільшиться.

    Міністр
    охорони здоров’я Румунії Александру Рафіла повідомив, що проблем із наданням
    медичної допомоги українцям, які перебувають на території Румунії, поки що немає.
    Крім того, була розроблена система, шляхом якої українці можуть скористатися медичними
    послугами, подібні до тих, які надаються громадянам Румунії.

  • Гендерна рівність під час пандемії коронавірусу

    Гендерна рівність під час пандемії коронавірусу

    Кожні два роки Європейський інститут гендерної рівності, автономний орган Європейського союзу зі осідком у Вільнюсі, публікує результати дослідження Індексу гендерної рівності в країнах Європейського Союзу, який розглядає співвідношення між чоловіками та жінками за кількома показниками. Згідно з цим дослідженням, у 2021 році Румунія сягнула 54,5 балів із 100 можливих, посідаючи 25 місце серед 27 країн-членів ЄС. Цей показник на 13,5 балів нижчий від середнього у Європейському Союзі.

    Оана Белуце, публіцист і доцент Факультету журналістики та комунікації Бухарестського університету робить аналіз цього рейтингу: «Протягом багатьох років Румунія посідала останні місця у рейтингу. До 2021 року найбільш суттєві нерівності відображали два показники. Щодо першого показника «влада» Румунія набрала 34,7 балів. У цьому випадку нерівність зросла по відношенню до 2020 року. Іншим показником, який вказував на значну гендерну нерівність, був так званий «час». Європейський індекс гендерної рівності вимірює гендерні розриви в кількох сферах: робота, гроші, освіта, час, влада, здоров’я, насильство та міжгазузева нерівність. Але, крім цих цифр за 2021 рік, важливо зазначити, що ці дані вказують на те, що прогрес Румунії набагато повільніший порівняно зі змінами в інших країнах-членах та що розрив між Румунією та іншими країнами ЄС поглиблюється.»


    В Індексі гендерної рівності, показник «влада» стосується представництва жінок і чоловіків у політиці та економіці. Тут Румунія потребує найбільшого покращення гендерного балансу, тому що рішення з найбільшим економічним та політичним впливом приймають переважно чоловіки, хоча ці рішення також стосуються всіх жінок, – зазначає Оана Белуце: «Показник «влада» використовується для дослідження представництва жінок і чоловіків у політиці та економіці. Якщо поглянути на політику, то спостерігаємо, що представництво жінок в уряді чи парламенті або в місцевих радах та меріях є занадто низьким. У представницькій демократії, в якій ми живемо, політичні партії є основною платформою, через яку люди балотуються на політичні посади, тому зміна має відбуватися тут. Політичні партії також будують ієрархію на основі жінок і чоловіків на партійних списках. І якщо ми аналізуємо ці партійні списки, то констатуємо, що, з одного боку, на етапі висування кандидатів, партії висувають набагато менше жінок, навіть ні до 30%. Саме тому від політичних партій залежить гендерний баланс у політиці.»


    Прикладом бажаних політичних або державних рішень, які могли б відновити гендерний баланс, може бути рішення, спрямоване на рівну відповідальність чоловіків і жінок. Наприклад, згідно з Індексом гендерної рівності кількість румунських жінок, зайнятих на ринку праці, значно нижча, ніж чоловіків. Про причини цієї ситуації розповідає теж Оана Белуце: «Порівняно з іншими країнами Європейського Союзу, в Румунії жінки витрачають багато часу на догляд за дітьми та людьми похилого віку, а також на домашню працю. І це зняття відповідальності чоловіків у домогосподарстві також має низку конкретних наслідків: від перевантаження та менше вільного часу до значно меншої частки жінок на ринку праці у період 2016-2020 рр. У період з 2016 по 2020 роки був зареєстрований найнижчий рівень залучення жінок до ринку праці порівняно з чоловіками за останні два з половиною десятиліття. А головною причиною, як її визначають жінки, є догляд за людьми похилого віку, людей з обмеженими можливостями або дітьми. Ми знаємо це з іншого дослідження, опублікованого в грудні минулого року, дослідження, яке розглядає гендерну економічну нерівність у Румунії.»

    На відміну від попередніх років, у 2021 році Індекс гендерної рівності не містив даних про домашнє насильство. Однак, нещодавній Євробарометр показує, що 77% жінок у Європейському Союзі вважають, що пандемія коронавірусу призвела до зростання психічного та фізичного насильства щодо жінок у їхніх країнах. Оана Белуце: «На жаль, нам також відомо з даних, зібраних неурядовими організаціями, або з даних, оприлюднених поліцією, що під час пандемії коронавірусу зросло насильство. Загострилося не тільки домашнє насильство, але й інші види насильства, в тому числі сексуальне насильство. Водночас, те, як державні установи Румунії ставилися до проблеми насильства, знову показує, що пандемія коронавірусу розгорталася в контексті структурної нерівності, в тому числі щодо запобігання та боротьби з насильством.»

  • Республіка Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу

    Республіка Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу

    Республіка Молдова офіційно закликає
    прийняти її до Європейського Союзу. Цей крок, який вважається історичним для
    Кишинева, має місце у складному регіональному контексті: війна в сусідній
    Україні, криза українських біженців у Республіці Молдова та присутність
    російських військ у сепаратистському регіоні Придністров’я, непідконтрольному
    владі Кишинева.

    Нагадаємо, що Придністровський регіон де-факто вийшов з-під контролю центральної влади Кишинева в 1992 році після збройного конфлікту, який призвів до сотень загиблих і завершився через втручання російських військ на боку сепаратистів. У 1999 році на саміті ОБСЄ в Стамбулі, Росія, на чолі з тодішнім президентом Борисом Єльциним, пообіцяла вивести свої
    війська та боєприпаси. Однак, через п’ять років процес
    остаточно зупинили, російські війська і тепер перебуваючи там. У цьому
    контексті, що ще більше ускладнюється російським вторгненням в Україну,
    президентка Майя Санду підписала у четвер ввечері заяву на вступ Республіки
    Молдова до Європейського Союзу. За її словами, влада Кишинева готова досягти
    цієї національної мети.

    У нас є шанс забезпечити краще та
    безпечніше життя для майбутніх поколінь, – сказала Майя Санду, на думку якої
    Республіка Молдова повинна мати чіткий європейський шлях: «Ми підписуємо заявку
    на приєднання Республіки Молдова до Європейський Союз. Ми готові зробити все
    можливе для досягнення цієї фундаментальної національної мети. Ми повинні терміново
    діяти, коли цього вимагають обставини, та чітко бачити можливість забезпечити
    безпечніше та краще життя для майбутніх поколінь. Досягнення цієї мети – наш
    обов’язок перед людьми», – додала Майя Санду.

    Запит, підписаний президенткою Майєю
    Санду, прем’єр-міністром Наталією Гавріліце та спікером парламенту Ігорем
    Гросу, буде подано до Брюсселя найближчими днями. Теж 3 березня прем’єр-міністр
    Грузії Іраклій Гарібашвілі підписав заявку на членство Грузії в Єпропейському Євросоюзі.
    28 лютого Президент України Володимир Зеленський підписав також заявку України
    на членство в Європейському союзі. У своєму прагненні приєднатися до ЄС Республіка
    Молдова покладається на підтримку європейських партнерів. Послідовний
    захисник незалежності та цілісності Республіки Молдова, Бухарест повністю
    підтримує її європейський шлях.

    Нещодавно президент Румунії Клаус
    Йоганніс заявив, що «Румунія повністю підтримує інтеграцію України, а також Республіки
    Молдова та Грузії до Європейського Союзу». «Місце цих партнерів ЄС – в
    європейській сім’ї, і Румунія зробить усе можливе, щоб це стало реальністю», – ствердив
    глава держави, запевняючи, що Румунія й надалі працюватиме з Кишиневом для
    досягнення цієї мети.

  • Офіційний Бухарест та криза довкола України

    Офіційний Бухарест та криза довкола України




    Криза, викликана загрозою
    російського вторгнення в Україну є головним випробуванням єдності та
    солідарності європейських держав і до тепер останні успішно його пройшли.
    Президент Румунії Клаус Йоганніс після неформальної зустрічі лідерів ЄС щодо останніх
    подій, які стосуються ситуації в безпековій сфері заявив, що країни Євросоюзу
    повинні залишатися єдиними і ця єдність має бути проявлена ​​як у
    дипломатичних, так і в економічних зусиллях.

    За словами румунського лідера в
    Бухаресті, ризики для європейської безпеки є критично важливими та існує
    потреба в ефективній координації та єдності під час кризи, що підвищить безпеку
    в усьому євроатлантичному регіоні. Він також наголосив на необхідності
    продовження діалогу та пошуку дипломатичного шляху вирішення кризи. Але якщо
    ситуація з безпекою на кордонах України зміниться, Європейський Союз вже
    підготував пакет санкцій і країни-члени належними чином відреагують спільно.




    Румунія, – каже Клаус Йоганніс,
    – готова до найгіршого сценарію. «Ми маємо понад 600 км кордону з Україною,
    тому очікуємо можливий потік біженців і, так, ми готові до цієї ситуації. І в
    питаннях економічних наслідків ми готові, ми вже напрацювали конкретні заходи.
    Але хочу дуже чітко сказати, що ми прагнемо дипломатичного рішення, ніхто не
    хоче застосовувати санкції, усі ми хочемо розрядити нинішню ситуацію на
    східному фланзі шляхом деескалації та зниження напруженості.»     Румунія вкотре
    підтверджує свою рішучу підтримку суверенітету та територіальної цілісності
    України, а також її права вільно визначати свої європейські та євроатлантичні устремління,
    – написав президент Клаус Йоганніс у Twitter.




    З іншого боку, глава румунської
    дипломатії Богдан Ауреску в інтерв’ю телеканалу CNN піддав критиці вимоги
    Москви до НАТО вивести свою техніку та війська з країн східного флангу,
    включаючи Румунію і привітав категоричне відхилення цих вимог союзниками. «Ми не можемо дозволити собі мати дві категорії
    союзників, першорядних і другорядних – союзників на східному фланзі, без
    реальних військ і техніки інших союзників на їхніх територіях. Це неприйнятно,
    це вже було відкинуто, а НАТО зараз дуже об’єднане та солідне», – сказав Богдан
    Ауреску. Він висловив сподівання, що бойова група НАТО, яка буде створена в
    Румунії, матиме такий самий склад і розмір, як і бойові групи, які вже діють у
    північній частині східного флангу, у Польщі та в країнах Балтії.








    Відповідаючи на запитання про
    ініціативу Франції щодо реорганізації європейської безпеки Богдан Ауреску
    сказав, що спроби розвинути безпекову складову ЄС слід розглядати як доповнення
    до того, що робить НАТО. Ніхто не може замінити Альянс у забезпеченні
    колективної оборони та безпеки в Європі та в євроатлантичному регіоні в цілому,
    – сказав глава МЗС Румунії Богдан Ауреску.

  • Румунія – 15 років членства в ЄС

    Румунія – 15 років членства в ЄС

    1 січня 2007 року після інтенсивних переговорів Румунія стала повноправним
    членом Європейського Союзу. Приналежність до спільного європейського простору означало для
    румунів можливість вільно пересуватися, вчитися та працювати в інших країнах ЄС.

    Свобода
    пересування, у тому числі товарів, забезпечила величезний ринок для румунських
    компаній та продуктів, а зараз майже 80% експорту Румунії йде до ЄС. Різні європейські фонди та
    правила спільноти швидко призвели до помітних змін в Румунії, враховуючи той
    факт, що країна є одним із чистих бенефіціарів європейського бюджету: тобто
    вона отримує більше грошей, ніж перераховує в спільний бюджет ЄС. Румунія зуміла
    збільшити свій ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності з
    39% середнього показника в ЄС до вступу, до 59% через дев’ять років, і, за прогнозами,
    цього року ВВП на душу населення може перевищити 66%.

    «Приєднання до Європейського
    Союзу закріпило нас у європейському просторі демократії та цінностей, ідеал,
    який став реальністю завдяки самопожертві тих, хто воював у грудні 1989 року.
    Європейський шлях законно залишається єдиним варіантом процвітання,
    стабільності та розвитку щодо довгострокової перспективи Румунії», – зазначив у
    своєму посланні президент Румунії Клаус Йоганніс.

    Він також відмітив, що переваги для громадян і суспільства є конкретними і
    означають покращення повсякденного життя, чи ми говоримо про внутрішній ринок,
    захист навколишнього середовища, цифровізацію, вільне пересування та можливості вчитися, працювати чи жити будь-де в Європейському Союзі, або говоримо про
    фінансування, розвиток та модернізацію в багатьох сферах, таких як
    інфраструктура, сільські регіони, енергетика, медичний сектор, освіта. Глава
    румунської держави також наголосив на тому, що сьогодні Румунія, як
    держава-член ЄС, робить безпосередній внесок у консолідацію та зміцнення
    Європейського Союзу.

    У свою чергу прем’єр-міністр Ніколає Чуке зазначив, що вступ до Євросоюзу відбувся
    спільними зусиллями румунського політичного класу та дипломатів, під егідою
    гарантій безпеки, наданих членством в НАТО, завдяки довірі, здобутій румунськими
    військовослужбовцями на театрах воєнних дій, де вони виявилися лояльними і добре підготовленими партнерами західних
    союзників.

    Він підмітив, що успіх
    приєднання до ЄС підтверджується як збереженням високого рівня довіри румунів
    до Євросоюзу, так і добробутом, принесеним 15 річним членством в ЄС: чистий
    ВВП Румунії зріс утричі, а ВВП на душу населення – майже вчетверо. Дії Румунії на європейському рівні й надалі керуватимуться повною повагою
    до верховенства права, договорів Євросоюзу та принципів і цінностей,
    закріплених в договорах як основних стовпах ЄС, а також європейського права загалом,
    – додав прем’єр-міністр Румунії.

  • Майстерні без кордонів

    Майстерні без кордонів

    Громадянське суспільство ЄС відіграває активну роль у досягненні кліматичної нейтральності, якої ЄС
    прагне досягти до 2050 року в рамках Європейського зеленого пакту. Щоб
    заохотити ініціативу в цій сфері, Європейський економічний і соціальний комітет
    (ЄЕСК) заснував премію «За кліматичні дії», щоб підкреслити важливість
    розгляду кліматичних політик всіма сторонами суспільства.

    Комітет сподівається, що через цю премію може надихнути людей стати
    частиною рішення та заохотити їх змінити системи, норми та поведінку, які призвели
    нас до межі кліматичної кризи. Вже 12-ий раз поспіль ця премія присуджується приватним особам та
    неприбутковим організаціям за «відмінний успіх громадських ініціатив».
    Щороку обирається інша тема, яка охоплює важливу сферу діяльності Європейського
    економічного і соціального комітету. Румунська неурядова організація «Майстерні
    без кордонів» отримала третю премію. Вона спрямована на сприяння справедливому
    переходу до низьковуглецевої та стійкої до змін клімату економіки.

    Директор неурядової організації «Майстерні без кордонів» Дам’єн Т’єрі подає
    деталі: «Організація «Майстерні без кордонів» записалася в червні 2021 року для
    отримання премії Європейського економічного і соціального комітету «За
    кліматичні дії», якою нагороджені найбільш активні організації у сфері боротьби
    зі зміною клімату. «Майстерні без кордонів»- це соціальне підприємство, ми маємо осідки у
    Бухаресті та повіті Димбовіца, ми допомогаємо вразливим людям, які знаходяться
    далеко від ринку праці. Ці люди, які є дуже вразливими, працюють в рамках асоціації
    «Майстерні без кордонів» максимум 24 місяці, ми навчаємо їх працювати, а
    потім допомагаємо їм знайти місце на ринку праці. У нас три майстерні. Перша, яка була створена
    у 2008 році, називається Educlick (Едуклік), ми є авторизованими збирачами електричних
    та електронних відходів. Ми є єдиною організацією такого роду в Румунії, яка
    має дозвіл від Міністерства навколишнього середовища, відновлювати ці відходи,
    тобто дати їм друге життя. Ми обрали ремонт комп’ютерів, вони краще підходять
    для ремонту, наші працівники їх ремонтують, і потім ми даруємо їх сільським
    школам, школам, які на даний момент не мають жодного комп’ютера. За останні 13
    років ми подарували понад 22.000 комп’ютерів, тобто ми оснастили оновленими
    комп’ютерами понад 10% шкіл Румунії. У нас є 15 робочих місць у майстерні ремонту комп’ютерів Educlick, а в рамках «Майстерні без кордонів» ми допомогли
    загалом понад 300 особам.»

    Директор неурядової організації «Майстерні
    без кордонів» Дам’єн Т’єрі розповідає, які інші майстерні працюють: «Інша
    майстерня – це Remash (Ремаш), майстерня пошиття одягу, в якій ми використувуємо
    старі рекламні банери. Вони виготовлені з армованого ПВХ, який дуже шкідливий
    для навколишнього середовища. Ці банери спалюють або скидають на сміття і це дуже
    шкодить природі. Ми перетворюємо їх на різні вироби, процес називається
    Upcycling (апсайклінг), ми перетворюємо відходи в красивий вироб, який можна купити на нашому
    сайті, для різних заходів. Третя майтерня – це соціальна ферма під назвою Bionco
    (Біонко), розташована в місцевості Чокенарь, у повіті Димбовіца. Тут маленьке
    містечко, де циганська громада становить 80% від загального населення і ми
    працевлаштовуємо людей цієї ​​громади. Ми виробляємо 80 видів екологічно
    сертифікованих овочів та доставляємо їх споживачам в Бухаресті.»

    Директор Дам’єн Т’єрі з великим ентузіазмом отримав звістку про нагороду: «Зрозуміло, це велике визнання для нас – отримати нагороду на європейському рівні від Європейського
    економічного і соціального комітету, особливо в галузі боротьби зі зміною клімату.
    Це саме те, що ми робимо щодня протягом останніх 13 років, і ми будемо
    продовжувати нашу працю ще більше.»

    Оголошення переможця та рейтингу інших чотирьох кваліфікованих команд у
    фіналі відбулося на церемонії 9 грудня під час пленарного засідання Європейського
    економічного і соціального комітету в Брюсселі. Загальна вартість премії становить
    50.000 євро, яка буде розділена між п’ятьма переможцями. Інші чотири кваліфіковані організації були в алфавітному порядку: Associació Catalana Enginyeria Sense
    Fronteres, Естонський екологічний рух/Естонський природний фонд/Естонський
    центр правової допомоги з питань навколишнього середовища, Grootouders voor het
    Klimaat (Дідусь проти кліматичних змін) та Prostorož – неприбуткове офіс, яке
    мобілізувало жителів Любляни через проект Hot Spots (Гарячі точки).
    Переможець, який зайняв перше місце, отримав приз у розмірі 14.000 євро, а
    наступні чотири номінанти отримали по 9.000 євро.

  • Обговорення європейських питань

    Обговорення європейських питань




    На
    зустріч на вищому рівні у Брюсселі глави держав та урядів країн ЄС виступили за
    стимулювання вакцинації проти Covid-19 на тлі занепокоєння, викликаного новим штамом
    «Омікрон». Як передає кореспондент Радіо Румунія, лідери країн ЄС наголосили на
    важливості скоординованого підходу до чинності цифрового сертифіката
    Європейського Союзу та хочуть, щоб обмеження, ухвалені окремими країнами,
    такими як Італія, Португалія чи Греція, не підривали належне функціонування
    внутрішнього ринку і не впливали диспропорційно на вільне пересування.




    Румунію
    на саміті представив президент Клаус Йоганніс, який також закликав не
    перебільшувати з обмеженнями, особливо щодо торгівлі товарами. У заяві, поширеній
    Адміністрацією Президента також зазначено, що європейські лідери підтвердили
    свою рішучість сприяти досягненню оптимального рівня глобальної вакцинації
    шляхом експорту та розповсюдження вакцин та допоміжних матеріалів у менш розвинутих
    країнах, особливо Африки, через механізм COVAX або на двосторонній основі. Іншою
    темою порядку денного Європейської ради були дуже високі ціни на енергоносії і,
    на думку Бухареста, існує потреба визнання чистою ядерну та газову енергії під
    час переходу до зеленої економіки.






    Так
    само президент Румунії зазначив, що ринок має бути дуже добре проаналізований,
    щоб покращити умови конкуренції і захистити споживача – фізичну особу чи
    бізнес-середовище. Клаус Йоганніс: «Ми вжили заходів вдома. Існують
    компенсаційні заходи тощо, але ці заходи не можуть тривати нескінченно і нам
    потрібно вивчити причини зростання цін, враховуючи, наприклад, те що не всі
    потужності європейських трубопроводів використовуються. Це означає, що ринок
    потрібно проаналізувати дуже ретельно, щоб побачити, як ми можемо покращити
    умови конкуренції, аби забезпечити реальну конкуренцію і, звісно, захистити
    споживачів у цьому плані.»





    Окрему
    увагу в Брюсселі було приділено темі напруженості між Росією та Україною та
    ризику нового конфлікту між Москвою та Києвом. Будь-яка нова військова агресія
    проти України, сусіда Євросооюзу, матиме серйозні наслідки та високу ціну у
    відповідь, – попередили лідери ЄС, які підтвердили повну підтримку суверенітету
    та територіальної цілісності цієї країни. Що стосується ситуації на білоруській
    ділянці кордонів ЄС, Європейська Рада рішуче засудила використання мінським
    режимом мігрантів і біженців, а також спричинення гуманітарної кризи.

  • 14 грудня 2021 року

    КОРНАВІРУС – За минулу добу у Румунії було зареєстровано 946
    нових випадків COVID-19, майже удвічі більше порівняно з попереднім
    днем, повідомила Група стратегічної комунікації. Так само від ускладнень
    хвороби померло 106 людей, з яких 17 з
    попередніх звітніх періодів. У лікарнях загальна кількість госпіталізованих з
    COVID-19 знизилася до приблизно 3.850, з яких 665 осіб перебувають у
    відділеннях інтенсивної терапії. У Бухаресті рівень захворюваності становить
    0,85 випадків на тисячу жителів. Найвищий рівень захворюваності у столиці був
    зафіксований 22 жовтня, коли він перевищив 16,5 випадки на тисячу мешканців. Національний
    комітет з питань координації кампанії щеплення проти COVID-19 повідомив, що
    відсоток вакцинованих становить трохи більше 25% у сільській місцевості, у
    містах понад 40%, а в повітових центрах та столиці понад 42%.




    ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ -
    Очікувана тривалість життя у Румунії значно скоротилася під час пандемії COVID-19 і залишається значно нижчою від середнього показника
    по ЄС. Згідно зі звітом Європейської комісії про стан здоров’я в Румунії,
    тривалість життя в Румунії майже на шість років нижча, ніж в ЄС. Згідно з цим
    же документом, жінки живуть у середньому майже на вісім років довше за
    чоловіків. Очікувана тривалість життя становить 78,4 роки серед жінок проти
    70,5 років серед чоловіків, і це одна з найбільших різниць серед країн
    Євросоюзу. Звіт також показує, що майже половина смертей, зареєстрованих у
    Румунії, пов’язані з факторами ризику. Повідомляється, що рівень споживання
    алкоголю та нездорового харчування вищий порівняно з середнім показником ЄС.
    Підлітки в Румунії мають надлишкову вагу, ожиріння і палять більше, ніж їхні
    однолітки в інших європейських країнах. Однак кількість дорослих курців дещо
    нижча за середню на континенті.




    САМІТ ЄС – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у
    саміті Східного партнерства та в засіданні Європейської Ради, які проходять в
    Брюсселі. Вчора глава держави взяв участь у відеоконференції з головою
    Європейської ради Шарлем Мішелем і прем’єр-міністрами Словенії Янезом Яншею,
    Естонії Каєю Каллас і Латвії Кріш’янісом Каріньшем у рамках підготовки до
    саміту Східного партнерства та засідання Ради ЄС. Основними темами були
    координація дій країн ЄС в контексті пандемії COVID-19, кризове управління та
    стійкість, ціни на енергоносії, безпека та оборона ЄС, зовнішні аспекти
    міграції та міжнародні відносини, з наголосом на ситуації на кордонах України
    та з Білоруссю.




    КАРАНТИН – З вівторка, 14 грудня, у
    міжнародному аеропорті ім. Анрі Коанде кількість працівників, які перевіряють
    декларації пасажирів, які прибувають в країну, була подвоєна, при цьому
    вживаються заходи для уникнення скупчень на тлі збільшення потоку пасажирів,
    які прибувають в Румунію. Тим часом знову ростуть черги на автомобільних пунктах
    пропуску через кордон, переважно в напрямку в’їзду до Румунії. Нагадаємо, що з 10 грудня для в’їзду в Румунію
    з-за меж ЄС, в тому числі з України, навіть вакцинованим особам буде необхідно
    пред’явити негативний результат ПЛР-тесту на коронавірус проведений не більше
    ніж за 48 годин до в’їзду. Усі особи, які мають негативний тест, але не були
    щепленні проти COVID-19 або не перенесли захворювання, зобов’язані пройти
    14-денну ізоляцію, яка може бути скорочена якщо через 10 днів ПЛР-тест
    виявиться негативним. Для осіб, які прибувають з країн ЄС, правила інші. Вони,
    як і раніше, повинні пред’явити «зелений» сертифікат, що підтверджує
    вакцинацію, перенесення хвороби за останні 180 днів або негативний результат
    ПЛР-тесту, отриманий не більше ніж за 72 години до в’їзду.




    ЛІТАКИ – Міністр оборони Румунії Васіле Динку запевняє, що 32 вживані винищувачі
    F-16, які будуть куплені в Норвегії, будуть
    модернізовані та приведені до найвищих сучасних стандартів НАТО. Здебільшого
    модернізацію здійснить норвезька сторона протягом наступних двох років. Крім
    того, усі системи потім будуть доопрацьовані в Сполучених Штатах, пояснив
    румунський міністр. Загальна сума закупівлі становить 454 мільйони євро без
    ПДВ: 354 мільйони євро на власне придбання літаків і 100 мільйонів євро – модернізація
    та придбання обладнання з США. За даними Міністерства національної оборони літакам
    F-16 з Норвегії близько 40 років, але вони мають кращу конфігурацію, ніж 17
    винищувачів, які Румунія має зараз що були придбані в Португалії. Безпосередній
    ремонт і технічне обслуговування своїх літаків Румунія планує виконувати на
    своєму авіабудівному підприємстві Aerostar в Бакеу, який є сумісним зі
    стандартами Альянсу. Згідно із законодавством, для придбання військової техніки
    на суму понад 100 мільйонів євро Міноборони має отримати згоду парламенту.