Radio România Internațional

Tag: брекзит

  • Наслідки Брекзиту для румунів

    Наслідки Брекзиту для румунів


    Кінець перехідного періоду після виходу
    Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з ЄС приніс із
    собою ситуацію позначену
    змінами у відносинах щодо подорожування, праці, навчання, торгівлі тощо. Для румунів один
    із найважливіших наслідків пов’язаний
    з ринком
    праці. Зокрема, з 1 січня цього року особи, які бажають працювати у
    Великобританії, можуть це зробити, але повинні отримати візу – захід, що застосовується
    до всіх громадян Союзу. Віза надається відповідно до імміграційної системи,
    створеної владою Великобританії, після досягнення рівня 70 балів, рівень,
    який можна досягнути лише відповідаючи певним критеріям.


    Система передбачає обов’язкові вимоги -
    пов’язані з пропозицією на роботу від підтвердженого роботодавця, що базується
    у Великобританії, рівнем освіти та знання англійської мови – та конкретні
    вимоги, пов’язані з певним розміром мінімальної заробітної плати, тим фактом,
    що місце праці входить до категорій дефіцитних місць праці або що здобувач має
    докторський ступінь у галузі, що стосується його майбутнього місця праці. Однак
    відновлення Лондоном робочої візової системи створює суперечку пост-Брекзит між
    ЄС та Великобританією – плата за ці візи не однакова для всіх.


    Таким чином,
    громадяни 25 країн, тобто переважної
    більшості країн в Європейському Союзі, отримують зниження на 55
    фунтів стерлінгів, які вони повинні сплатити, щоб
    подати заяву на отримання робочої візи у Великобританії, цільовими категоріями будучи підприємці, працівники
    медичної системи, дослідники або тимчасові робітники. Водночас,
    британським
    роботодавцям рекомендується наймати на роботу принаймні людей з цих країн,
    оскільки таким чином вони звільняються від сплати збору в розмірі 199 фунтів
    стерлінгів за видачу спонсорського сертифіката – електронного
    документа, що містить дані про заявника та посадову інструкцію. Румунія, поряд
    з Болгарією, Естонією, Литвою та Словенією, не є серед цих країн, і
    тому кілька
    румунських членів Європарламенту закликали Європейську комісію втрутитися на
    користь рівного ставлення до тих, хто хоче мати
    доступу до ринку праці Великої
    Британії.


    Європейський
    депутат Еуджен Томак пояснює: «Ми вже маємо перші
    дуже чіткі ознаки того, що уряд у Лондоні намагається
    дискримінаційно ставитися до статусу європейських
    громадян у Великобританії, і тут ми спостерігаємо, що для
    продовження своєї діяльності на ринку праці, румунські
    громадяни,
    але не лише румуни, зумовлені сплатою додаткових сплат порівняно з іншими
    європейськими громадянами. Це глибоко не задовольняє нас і ми вже звернулися
    із закликом до Комісії втрутитися, щоб скасувати
    цю дискримінаційну міру, що стосується
    румунських громадян. Це гаряча тема в Брюсселі, парламентарії Європарламенту з
    цих держав стають все більше і більше солідарними
    щодо цієї проблеми. Ми спробуємо чинити необхідний тиск на
    виконавчу владу в Брюсселі, щоб на
    переговорах з урядом Великобританії це дискримінаційне ставлення
    щодо
    румунських громадян було скасовано».


    Інші країни, які
    вважають себе дискримінованими у питанні віз, звернулися також
    до
    Європейської Комісії, стверджуючи, що Брюссель не може допустити ситуацію, яка
    порушує принцип недискримінації між країнами ЄС. Ідея
    проста
    – не йдеться обов’язково про 55 фунтів
    стерлінгів, які громадяни п’яти держав-членів Європейського Союзу повинні
    платити на додаток у порівнянні з іншими європейськими громадянами, а той факт, що
    застосовується диференційований режим, і який, по суті, може повторитися
    в
    інших випадках. Європейська Комісія повинна твердо і безкомпромісно вирішити
    проблему диференційованого ставлення, що застосовується
    Великобританією, і використовувати всі її політичні та правові інструменти для
    захисту права на працю та суміжних прав усіх європейських громадян,
    без жодної дискримінації, каже
    Еуджен Томак, якого підтримують також інші члени
    Європарламенту.


    Британський уряд
    обґрунтовує своє рішення посиланням на Соціальну хартію Ради Європи -
    міжнародний договір, прийнятий в 1961 році і підписаний 26 країнами, включаючи
    Великобританію. Більш конкретно, згідно із положеннями статті цього договору,
    країни зобов’язані спростити існуючі між собою формальності та зменшити
    або скасувати канцелярські податки, які сплачують іноземні робітники та їхні
    роботодавці. За даними Міністерства закордонних справ у Бухаресті,
    Румунія стала частиною лише переглянутої версії цієї
    Хартії
    з 1996 року, і тому не користується знижкою.


    Після інтерпеляції,
    адресованої Європейській комісії, інший румунський депутат
    Європарламенту Коріна Крецу заявила, що отримала відповідь з
    боку
    глави виконавчої влади ЄС Урсули фон дер Леєн, в якій вона запевняє, що права
    румунських громадян та їх сімей будуть захищені відповідно до умов, викладених
    в Угоді про вихід Великобританії з Європейського Союзу. Тобто, пояснила євродепутат,
    румуни, які вже проживали у Великобританії до кінця перехідного періоду,
    відповідно до початку цього року, можуть продовжувати жити, працювати та
    навчатися у Великобританії до кінця свого життя. Однак, на жаль, умови для
    громадян Румунії, які ще не проживають там або мають намір переїхати до
    Сполученого Королівства, є іншими.

  • 31 грудня 2020 року

    ЩЕПЛЕННЯ – У Румунії триває кампанія вакцинації проти коронавірусу у 82 спеціалізованих центрах. Влада стверджує, що населення має бути належним чином
    інформоване з офіційних медичних джерел та пройти вакцинацію. Президент
    Румунського епідеміологічного товариства Дойна Азоїкей запевняє, що вакцина
    Pfizer-BionTech, яку придбала Румунія, є безпечною, ефективною і забезпечує
    захист, навіть в умовах мутації коронавірусу. Тим часом у четвер було
    зареєстровано понад 4300 нових випадків захворювання на COVID-19 після обробки
    майже 21 500 тестів. Загальна кількість заражених з початку епідемії перевищила
    632 000, а кількість смертей перевищила 15760. Кількість румунів за кордоном,
    заражених новим коронавірусом, досягла 7056, а кількість смертей – 130.




    ПРОТЕСТИ – Кілька профспілкових організацій у галузі оборони та
    громадського порядку разом із секретарями судових засідань протестували
    сьогодні перед будівлями МВС в Бухаресті та префектур у регіонах проти рішення
    заморозити зарплати бюджетників в 2021 році. Прийняте у середу термінове
    розпорядження уряду також розкритикували профспілки працівників у галузі
    охорони здоров’я та Міністерства внутрішніх справ.


    ЗЕМЛЕТРУС – Румунія вже відправила гуманітарну допомогу Хорватії після низки
    землетрусів, які потрясли регіон Петриня. Після введення в дію європейського
    механізму цивільного захисту румунський уряд у середу вирішив надати
    надзвичайну гуманітарну допомогу хорватській державі, яка звернулась за
    підтримкою для Петрині, найбільш постраждалого регіону. Румунський гуманітарний
    конвой, який сьогодні виїхав з Арада до Хорватії везе товари першої
    необхідності: житлові контейнери, намети, ліжка, матраци та спальні мішки.
    Румунська команда, яка бере участь у місії, складається з 30 осіб. У суботу в
    Хорватії оголошено день жалоби за загиблими від землетрусу.




    ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ – За один рік Румунія зазнала найстрімкішого падіння рівня
    представництва жінок в уряді. Про це йдеться в досліджені, проведеному Ініціативою
    за конкурентоспроможність. Після того, як у нинішньому кабінеті міністрів жінка
    очолює лише одне відомство, Румунія опустилася зі 102-ї позиції у світі на 175,
    а серед держав Європейського Союзу вона посіла останнє місце. У світі є дев’ять
    країн, де жінки не входять до складу уряду, серед яких Саудівська Аравія,
    Бруней, Таїланд або В’єтнам. З іншого боку у 14 країнах, таких як Іспанія,
    Фінляндія, Австрія, Швеція, Франція чи Канада жінки очолюють щонайменше половину
    міністерств.




    БРЕКЗИТ – Цієї ночі, о 1:00 годині за Бухарестським часом, Велика Британія остаточно виходить з ЄС, після майже 50 річного
    членства. Відповідну угоду у
    середу підписали президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент
    Європейської ради Шарль Мішель та прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон.
    Угода регулює відносини між ЄС та Великобританією починаючи з п’ятниці, 1 січня
    2021 року. Європейські лідери назвали цей момент «історично важливим» та «великим
    кроком вперед». Документ також вже був ратифікований британською Палатою громад.
    Нові правила мають бути ратифіковані Європейським Парламентом та законодавчими органами
    27 держав-членів. Сполучене Королівство, яке офіційно вийшло з ЄС 31 січня 2020
    року, назавжди покине єдиний ринок та митний союз ЄС 31 грудня, але після цього
    сторонами не буде запроваджено жодного мита на товари, що походять з
    Європейського Союзу чи Великобританії.




    ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ – З 1 січня у Румунії буде лібералізований ринок
    електроенергії. Аналітики звинувачують владу у невідповідній підготовці до
    цього моменту, у результаті чого вартість електроенергії для деяких споживачів
    може зрости до 26%. Причиною є не сама лібералізація, а недостатня
    інформованість населення. Найбільше платитимуть споживачі, які зараз
    перебувають на регульованому ринку, котрі до тепер не підписали новий договір з
    одним із постачальників електроенергії. На все ще регульованому ринку Румунії є
    приблизно шість мільйонів побутових споживачів, які автоматично опиняться на
    вільному ринку з 1 січня. Для активних, поінформованих споживачів, які вже підписали
    новий договір з постачальником, вартість електроенергії зросте на щонайбільше
    5%. З іншого боку, пасивні споживачі, які цього не зробили, автоматично
    потраплять під дію договору про універсальні послуги, найдорожчі на ринку,
    незалежно від постачальника.





  • 30 грудня 2020 року

    ЕКОНОМІКА – Уряд Румунії у середу прийняв термінову постанову, що продовжує вжиття заходів підтримки компаній, що постраждали від пандемії коронавірусу, та інші схеми допомоги секторам, які зіткнулися з найбільшими
    проблемами. Прем’єр-міністр Флорін Кицу
    оголосив, що заробітна плата та преміальні
    працівників центральних
    та місцевих органів державної влади, в тому числі державних посадовців у наступному році будуть заморожені на рівні грудня 2020
    року. Загалом, заходи, передбачені щойно схваленим
    нормативно-правовим актом дозволять заощадити держбюджету понад 17 млрд леїв, приблизно 3,5 млрд євро. Він також
    зазначив, що ці
    заходи спрямовані на відновлення економіки і ляжуть в основу бюджету на 2021
    рік, який буде внесений на розгляд парламенту наприкінці січня.




    КОРОНАВІРУС – За минулу
    добу в Румунії зафіксовано майже 4900 випадків зараження новим коронавірусом,
    після проведення приблизно 25 тис. тестів на національному рівні, – оголосила
    Група стратегічної комунікації. Найбільшу кількість інфікованих було зареєстровано
    у Бухаресті. З точки зору захворюваності найгірша ситуація спостерігається в
    повіті Ільфов, навколо столиці – майже 5 на тисячу осіб. Так само за останню
    добу було зареєстровано 127 випадків смерті, а у відділеннях інтенсивної
    терапії знаходяться 1 149 осіб. З приблизно 630 тисяч інфікованих від початку
    пандемії, майже 88% одужали від COVID-19.




    ВАКЦИНА – Кампанія щеплення
    від COVID-19 продовжилася сьогодні у 25 центрах в Бухаресті та інших містах Румунії. На першому етапі вакцинують представників медичної галузі. Близько 3000 медпрацівників ковідних лікарень були вакциновані за перші три дні національної
    кампанії імунізації. Влада заявила, що протягом трьох днів від початку кампанії
    спостерігались загальні та незначні побічні ефекти, місцевого типу, з болем у
    місці ін’єкції та кількома загальними реакціями, гарячковими або алергічними. У вівторок до Румунії надійшла друга партія вакцини проти Covid-19 – понад 140 тисяч доз від компанії Pfizer-BioNTech. . Кампанія щеплень розпочалась у неділю в Румунії, одночасно
    з більшістю країн ЄС.




    ЗЕМЛЕТРУС – Хорватські рятувальники
    продовжують пошуки людей під завалами будівель, зруйнованих землетрусом, силою
    6,4 бали, який стався в районі історичного міста Петріня (в центрі). За попередніми
    даними, щонайменше семеро людей загинули, ще кілька десятків отримали
    поранення. За даними France Presse, понад 20 000 людей провели ніч на вулиці,
    побоюючись можливих повторних поштовхів. Президент Клаус Йоганніс заявив, що
    Румунія солідарна з Хорватією та її громадянами і готова надати необхідну допомогу.
    Інші країни регіону та Європейська комісія також запропонували свою підтримку.




    БРЕКЗИТ – Довгоочікувана
    угода про вихід Великобританії з ЄС у середу була підписана президентом
    Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Європейської ради Шарлєм Мішелєм.
    Угода регулює відносини між ЄС та Великобританією починаючи з п’ятниці, 1 січня
    2021 року. Європейські лідери назвали цей момент «історично важливим» та «великим
    кроком вперед». Документ був ратифікований Палатою громад Великої Британії та має бути ратифікований Європейським парламентом та законодавчими органами 27 держав-члені. Брюсселю та Великобританії вдалося у переддень Різдва досягти домовленості щодо відносин після Брекзиту, після
    місяців складних переговорів. Великобританія, яка
    офіційно вийшла з ЄС 31 січня 2020 року, остаточно вийде з єдиного ринку та
    митного союзу ЄС 31 грудня, але після цього сторонами не буде запроваджено жодного
    мита на товари, що походять з Європейського Союзу чи Великобританії.

    КІНОФЕСТИВАЛЬ – Сьогодні
    в Ізраїлі стартував Фестиваль румунського кіно, в онлайн-форматі, організований
    Румунським культурним інститутом. Програма заходу, що триватиме до 30 січня
    2021 року, передбачає показ низки фільмів, що належать до кінематографічної спадщини Румунії,
    таких відомих режисерів як: Лучан Пінтіліє, Йон Попеску-Ґопо, Мірча Данелюк,
    Андрей Блаєр. З нагоди фестивалю Посол Румунії в Державі Ізраїль Раду Йоанід віддав
    данину пам’яті румунському режисеру Раду Габрі.

  • 29 вересня 2020 року

    ВИБОРИ – Оприлюднені
    сьогодні часткові результати голосування на місцевих виборах у неділю свідчать
    про значні зміни в управлінні повітовими центрами. Після часткового підрахунку
    голосів політична конфігурація у найбільших містах показує, що керівна
    Націонал-ліберальна партія здобула крісла мерів 15 з них, опозиційна
    Соціал-демократична партія – 14, а Союз «За порятунок Румунії»-ПЛЮС та Демократичний
    союз угорців Румунії – по 4. Що стосується посад голови повітової ради, соціал-демократи
    мають 20, ліберали – 17, а угорці – 4. У Бухаресті незалежний кандидат Нікушор
    Дан, підтриманий правими Націонал-ліберальною партією та Союзом «За порятунок
    Румунії»-ПЛЮС, набрав близько 43% голосів і замінить на посад і міського голови
    чинного мера, соціал-демократку Габрієлу Фірю, яка набрала майже 38%.


    КОРОНАВІРУС – За останню
    добу в Румунії було зареєстровано 1470 нових випадків зараження на SARS-CoV-2,
    повідомила Група стратегічної комунікації. Таким чином загальна кількість
    випадків коронавірусу в країні перевищує 125 400, а понад 100 тис. людей вже
    одужали. Теж за останню добу померли 44 особи, а загальна кількість померлих становить
    4792. У відділеннях інтенсивної терапії перебуває 551 тяжко хворий. Теж
    сьогодні Національний інститут громадського здоров’я оголосив, що 34,3% усіх
    випадків нових коронавірусних інфекцій було зареєстровано за останній тиждень у
    Бухаресті, Ясах (північний схід), Бакеу (схід) та Констанці (південний схід).


    COVID-19 – У світі станом
    на ранок 29 вересня від коронавірусу померли більше мільйона людей. Генеральний
    секретар ООН Антоніо Гутерріш заявив, що ця цифра шокує, а експерти зазначили,
    що офіційна кількість смертей є меншою від фактичної, враховуючи низькі
    показники тестування у багатьох країнах. У США, Бразилії та Індії повідомляється
    лише про майже половину всіх смертей. Міністерство охорони здоров’я Індії
    оприлюднило дані, згідно з якими у вівторок в цій країні було зареєстровано
    найменшу кількість щоденних смертей з 3 серпня – 776 осіб. У Франції,
    європейській країні, яка останнім часом зареєструвала значне збільшення
    кількості інфікованих та спалахів коронавірусу, вперше кількість нових випадків
    за добу впала до 4070, більш ніж удвічі менше порівняно з попереднім днем, коли
    було зафіксовано 11000 випадків. Тим часом влада продовжує запроваджувати
    обмеження, щоб уповільнити поширення вірусу. І Уряд Чехії розглядає можливість
    повторного запровадження режиму надзвичайного стану через епідемію
    коронавірусу.


    БРЕКЗИТ – Сьогодні в
    Брюсселі стартував останній раунд переговорів між Європейським Союзом та
    Великобританією щодо угоди про вільну торгівлю. Якщо домовленості не буде
    досягнуто, після закінчення перехідного періоду наприкінці цього року будуть
    введені більші податки та квоти. ЄС висловив сподівання, що Великобританія
    пом’якшить свою позицію щодо суперечливих питань, таких як державні субсидії,
    рибальські права та механізми суперечок. Великобританія вийшла з ЄС у січні,
    коли обидві сторони зупинились на переговорах щодо нової торгової угоди, яка набуде
    чинності в 2021 році. Лідери ЄС обговорюватимуть це питання на саміті
    наступного місяця, але перспектива жорсткого Brexit-у без угоди все ще можлива.


    ТЕНІС -
    Румунська тенісистка Патрічія Ціг вперше пройшла у друге коло кваліфікації турніру
    «Великого шолома» – Ролан Гаррос, після перемоги вчора ввечері у двох сетах над
    швейцаркою Стефані Вогеле. У другому колі Ціг зіграє проти Крістіни МакХейл. У
    другому колі змагань зіграють ще дві румунки, друга ракетка світу і головна фаворитка
    турніру Сімона Халеп та Ірина Бегу.

  • Нові правила проживання та роботи у Великій Британії

    Нові правила проживання та роботи у Великій Британії


    Близько півмільйона румунів у Великобританії
    подали заявку на отримання статусу резидента відповідно до нової системи
    реєстрації, яку британська влада створила для
    громадян ЄС, які хочуть жити у Великобританії і після 31 грудня 2020
    року, коли закінчується перехідний період, погоджений в рамках переговорів щодо
    Brexit. Швидше за все, кількість збільшиться, оскільки крайній термін подання
    заяв – 30 червня 2021 року для європейських громадян, які перебувають на
    території Великобританії до 31 грудня 2020 року.




    В інтерв’ю Радіо Румунія, керівник Консульського
    відділу Посольства Румунії в Лондоні Роберт Марін, який є й координатором
    відділу Brexit, пояснив: «Наразі, до кінця цього періоду вони зможуть працювати
    в тих же умовах, що й раніше. Єдина умова – громадяни Румунії повинні
    зареєструватися на території Великобританії з новим статусом, який регулюється
    угодою про вихід Великобританії з Європейського Союзу. По суті, вони мають пройти
    кілька етапів, які припускають перевірку особи, перевірку поточного місця
    проживання та перевірку судимості, набуваючи таким чином або статусу поселенця «settled», який надається особі, яка проживає на
    території Сполученого Королівства, якщо період безперервного проживання
    перевищує п’ять років або попередній статус поселенця «pre-settled», якщо
    особа ще не досягла цього п’ятирічного періоду проживання, але згодом, через
    щонайбільше п’ять років, проведених у Великобританії, ці особи мають право подавати
    заявку на статус поселенця.»


    Після кількох відкладень Велика Британія вийшла з
    Євросоюзу наприкінці січня, поклавши край 47-річному членству в євроспільноті.
    Після здійснення цього кроку, Лондон вирішив переглянути свої стандарти для
    тих, хто хоче працювати на британському ринку і хто не має статусу резидента чи
    попередній статус резидента. Крім усього іншого, згідно з планом британського
    уряду, їм доведеться довести наявність твердої пропозиції роботи.




    Що це означає? Відповідає Роберт Марін, керівник Консульського відділу Посольства Румунії
    у Великій Британії: «Тверде підтвердження наміру британського роботодавця
    прийняти на роботу означає, що європейські
    громадяни більше не матимуть можливості, і я хочу наголосити на цьому, після 1
    січня 2021 року, після закінчення перехідного періоду, вони більше не зможуть
    потрапити на територію Великобританії та активно шукати роботу. Тобто,
    наприклад, йде по місту, бачить, що магазин відкрив вакансію на продавця і подає
    заявку на цю роботу. Ця пропозиція повинна бути до прибуття на територію
    Великобританії. Слід зрозуміти різницю між перехідним періодом, у якому ми
    зараз перебуваємо, і періодом після перехідного періоду, тобто після 1 січня
    2021 року. На даний момент всі права європейських громадян, у тому числі
    громадян Румунії, включаючи право працювати у Великобританії, вони ті самі, що
    й до виходу Великобританії з ЄС. У тому сенсі, що під час цього перехідного
    періоду всі громадяни Румунії, які перебувають у Сполученому Королівстві,
    відповідно ті, хто прибуде сюди до кінця перехідного періоду, тобто до 1 січня
    2021 року, зможуть тут працювати на тих же правах.»



    Окрім твердої пропозиції роботи, усі охочі жити та
    працювати у Великобританії повинні будуть відповідати певним вимогам щодо
    оплати праці та володіння англійською мовою. «Наша нова імміграційна система «закриє
    кран» для дешевої, низькокваліфікованої робочої сили. Починаючи з наступного
    року, всі кваліфіковані працівники повинні будуть набрати достатньо
    балів, щоб отримати право працювати у Великобританії», – заявила в інтерв’ю газеті The Sun британська
    міністерка внутрішніх справ Пріті Пател.

    План реформи імміграційної політики
    натхненний австралійською бальної системою. Бали нараховуються за тверду
    пропозицію роботи, відповідно до кваліфікації, щорічна зарплата має бути не менше
    25 600 фунтів стерлінгів та за належне володіння англійською мовою. Особи із
    зарплатою від 23 000 до 25 600 фунтів стерлінгів отримуватимуть бали за певних
    умов, ті, хто збирається працювати у сферах з дефіцитом робочої сили, отримають
    подвійні бали, а претенденти з високим рівнем освіти отримають додаткові бали.
    Що стосується умов подорожування, після закінчення перехідного періоду
    громадяни ЄС, які отримали статус settled або pre-settled зможуть подорожувати
    до Сполученого Королівства на підставі паспорта та посвідчення особи протягом п’яти років, – відповідно до
    положень угоди про Брекзит. Для всіх інших, ще від початку переговорів на рівні
    ЄС, було прийнято регламент, який дозволяє на взаємній основі здійснювати
    безвізові поїздки до ЄС та Великобританії, якщо термін такого перебування не
    перевищує 90 днів.



  • 25 лютого 2020 року

    УРЯД – Призначений прем’єр-міністр Румунії, ліберал Людовік
    Орбан у вівторок ввечері склав свій
    мандат після спливу граничного строку затвердження парламентом складу
    нового уряду. Про це повідомив президент Клаус Йоганніс, який знову дорікнув опозиційній Соціал-демократичній партії
    за цю ситуацію, нагадавши, що соціал-демократи бойкотували засідання щодо затвердження складу нового уряду. Глава держави також заявив, що прийняв мандат призначеного прем’єра, щоб не застрягати у тупику і
    оголосив, що у середу проведе консультації з цього питання зі всіма парламентськими партіями. Останні готують стратегії своїх подальших дій після того, як у понеділок
    Конституційний суд прийшов до висновку,
    що повторне доручення відставленому прем’єр-міністру, лібералу Людовіку Орбану формування нового кабінету
    міністрів є неконституційним. Націонал-ліберальна
    партія звинувачує Конституційний Суд у порушенні політичної нейтральності.
    Соціал-демократична партія, заявила, що хоче залишитися в опозиції і не
    висуватиме нову кандидатури на посаду прем’єр-міністра. Союз «Рятуйте Румунію» має
    власного кандидата на пост глави уряду, а Демократичний союз угорців Румунії,
    Партія «Народний рух» і Альянс лібералів та демократів очікують від президента
    Клауса Йоганніса якнайшвидше доручити іншому кандидату формування нового складу
    кабінету міністрів.




    ОБОРОНА – Президент Румунії Клаус Йоганніс у вівторок на
    презентації звіту про результати роботи Міністерства оборони в 2019 році,
    заявив, що це відомство має зосередитися на зміцненні стратегічного профілю
    Румунії в рамках НАТО і ЄС, прискоренні розвитку оперативних можливостей збройних
    сил, а також ініціювати та розробити програми оснащення армії. Глава держави
    знову підтвердив, що членство в НАТО й в Європейському союзі, а також Стратегічне
    партнерство з США залишаються основним потрійним стратегічним вектором зовнішньої політики Румунії та політики
    безпеки. Він високо оцінив професіоналізм і компетентність румунських військовослужбовців,
    проявлені під час виконання різних місій упродовж 2019 року. Румунські
    військові беруть активну участь в різних операціях і місіях НАТО та ЄС, зокрема
    у місії «Рішуча підтримка» в Афганістані, в операціях міжнародних сил НАТО – KFORі європейських сил «Алтея» на Балканах,
    а також в Іраку, – нагадав глава держави.




    ЄВРОСОЮЗ – У Брюсселі
    Рада з загальних питань (CAG) у вівторок затвердила мандат на переговори Європейської
    Комісії щодо майбутніх відносин між ЄС та Великобританією. Міністр закордонних
    справ Румунії Богдан Ауреску висловив підтримку Бухареста цього мандату
    та наголосив на необхідності укладення всебічної та амбітної
    угоди з     Лондоном, яка б дозволила продовжити тісну
    співпрацю в широкому спектрі галузей. «Інтереси громадян Румунії
    залишаться в центрі наших пріоритетів. Ми наполягатимемо на
    тому, щоб майбутні домовленості у сфері мобільності керувалися принципами
    повної взаємності та недискримінації», – підкреслив румунський дипломат.
    Паралельно у Лондоні британський уряд затвердив свій переговорний
    мандат, відкривши шлях для переговорів з європейською спільнотою, яку покинув
    31 січня. Теж у вівторок Європейська Комісія представила нову методологію
    підвищення ефективності процесу розширення ЄС. Богдан Ауреску
    підтвердив тверду підтримку Румунії щодо продовження цього процесу, відповідно
    до принципу власних заслуг кандидатів. На порядку денному засідання була також
    підготовка до засідання Європейської ради, що відбудеться 26-27 березня.




    КОРОНАВІРУС – Станом на вівторок у Румунії немає жодного підтвердженого
    випадку зараження коронавірусом, хоча кількість підозр на симптоми Covid-19
    зростає. Тимчасово виконуючий обов’язки міністра охорони здоров’я Румунії
    Віктор Костакє заявив, що близько тисячі осіб перебувають під спостереженням у
    домашніх умовах. Міністр також заявив, що в Румунії є більше 4-х тисяч місць
    для карантину в разі виявлення вірусу в країні.
    У той же час влада цілодобово працює над поповненням запасів протиепідемічних
    препаратів і профілактичних матеріалів. Зі свого боку глава держави Клаус Йоганніс
    попередив, що Румунія повинна бути готова до будь якого розвитку подій. Глава
    держави має намір скликати в середу засідання Верховної ради оборони країни на
    тлі поширення нового коронавіруса в Європі. З огляду на те, що на півночі
    Італії, країни яка найбільше потерпає під Covid-19, проживає чисельна
    румунська громада, приблизно 300 тисяч осіб, усі особи, які прибувають з північної
    Італії будуть поміщені на 14-денний карантин. Нагадаємо, що в Токіо
    госпіталізовані двоє румунів, заражені коронавірусом на борту круїзного лайнера
    «Diamond Princess», що перебуває на карантині в японському порту Йокогама.

  • Яким буде майбутнє ЄС?

    Яким буде майбутнє ЄС?


    Подальший розвиток відносин між Лондоном та Брюсселем не
    повністю відомий, після виходу Сполученого Королівства Великобританії та
    Північної Ірландії з Євросоюзу, після 47 років членства. Це водночас цікавий та критичний момент, адже
    він відкриває певний тип еволюції та європейського будівництва, заявив для Радіо Румунія посол Румунії у Великобританії
    Дан Міхалаке: Врешті-решт це абсолютна
    прем’єра, це перша країна, яка покидає ЄС, після багатьох років. Розпочався процес із багатьма невідомими про те, що станеться з Великобританією, а також про те, яким буде майбутнє ЄС. Багато невідомих речей від статусу громадян до детальних
    питань, що стосуються рейсів літаків, скажімо, або про рівень оподаткування. Є тисячі ниток, які протягом багатьох років
    пов’язували Великобританію не тільки з законодавчої точки зору з Євросоюзом. І розкручування та відновлення цих ниток буде
    складним процесом, якого потрібно буде слідкувати. Це, якщо ви хочете, є історичною пригодою, першою великою історичною пригодою цього століття. А це багато замінює стосовно нашого сприйняття про надзвичайно стабільний напрямок ЄС стосовно розширення та консолідації. Ось, країна, яка обрала інший шлях.


    Перехідний період
    розпочався 1 лютого 2020 року і триватиме протягом 11 місяців і може бути
    продовжений лише раз на рік або два. ЄС може запропонувати Лондону дуже амбітну
    торгову угоду, що містить нульові тарифи та нульові квоти, а також багато
    послуг за умови, щоб Великобританія дотримувалась тепер та в майбутньому стандартів
    ЄС – заявив офіційний представник
    Європейського Союзу на переговорах з Великобританією щодо Брекзиту
    Мішель Барньє. У Лондоні прем’єр-міністр Борис
    Джонсон ствердив, що він не погодиться з тим, щоб Брюссель обумовлював
    укладання торгової угоди дотримуванням Великобританією європейських правил, так
    як ні ЄС не повинен дотримуватися британських правил. У своїй першій промові
    після Брекзиту, Борис Джонсон розповів про можливість Великобританії стати
    промоутером вільної торгівлі. Він згадав про нові торговельні угоди, які хоче укладати
    з країнами Британської співдружності та з США, переговори у цьому сенсі розпочнуться
    цього року.




    Економічний аналітик Константин
    Рудніцкі привертає увагу на той факт, що ситуація не є простою та що вона слідує
    за досить складним, прагматичним процесом, коли кожна сторона намагається
    отримати певну вигоду або накласти певний тип економічного підходу: Нам відомо, що відбудуться переговори довкола
    укладання торговельної угоди. Іноземні аналітики говорять про період непевностей. Нам відомий лише той факт, що починаються переговори щодо укладання торгової угоди, але ми не знаємо, коли ці переговори закінчаться. Звичайно, є деякі орієнтири. Перший орієнтир полягає в
    тому, що всі бажають укласти угоду про нульовий податок, тобто відсутність
    митних зборів, жодних тарифних чи нетарифних бар’єрів між двома зонами. Однак треба довідатися чи це можливо. Є багато експертів, які стверджують, що це зробити дуже
    важко. Чому? Тому що, з одного боку, Європейський Союз прагне до більш
    глибокого типу інтеграції, інтеграцію, яку Великобританія розуміємо, що вже відкинула, також пропонує дуже амбітний пакт у галузі енергетики та навколишнього
    середовища, так звану Зелену угоду або «Green Deal», що
    вимагає витрат з боку ЄС. І тоді,
    звичайно, не можна ігнорувати ці витрати, порівняно з іншими економічними зонами
    світу. Іншою проблемою є свобода робочої сили у Великобританії. Треба буде довідатися яким є ставленням ЄС, а також Великобританії стосовно цього
    питання. У випадку коли будуть вести переговори довкола спільного пакету, тобто свобода руху капіталу,
    товарів та свобода робочої сили, може виникати велика проблема, беручи до уваги,
    що британці намагаються знайти рішення стосовно обмеження доступу до їхнього
    ринку праці.




    Ми
    всі втрачаємо в
    результаті Брекзиту, чи
    йде мова про фінансові втрати, Великобританія будучи важливим контрибутором до бюджету ЄС, чи йде мова про втрати іміджу, – стверджує Міхай Себе, представник Європейського
    інституту Румунії: Не
    слід забувати той факт, що Великобританія відіграє
    важливу роль на військовому рівні, і якщо говоримо про академічну присутність,
    можна сказати, що після Брекзиту
    жоден університет ЄС не буде в топ-25
    університетів. Так само, навіть якщо частина політичного класу представляє Брекзит як тріумфалістський рух,
    можна сказати, спрощуючи, що вихід Британії з ЄС може бути кінцем тривалого періоду втрати престижу Великобританії
    на міжнародній сцені.


    Цей процес, можна сказати, що розпочався навіть після Першої світової війни, шляхом поступового виходу з глобальної сцени
    на користь інших важливих акторів, додає Міхай Себе.

  • 3 лютого 2020 року

    ВОТУМ НЕДОВІРИ -
    У понеділок в парламенті було зачитано текст резолюції про недовіру ліберальному уряду меншості на чолі з Людовіком Орбаном, ініційованої
    Соціал-демократичною партією. Відповідний документ був внесений на розгляд
    парламенту після того, як кабінет міністрів взяв на себе відповідальність за
    проєкт закону про обрання мерів у два тури, приблизно за півроку до місцевих виборів.
    208 сенаторів і депутатів від СДП, а також парламентарії від Демократичного
    союзу угорців Румунії підтримали резолюцію під назвою «Уряд Орбана/НЛП -
    приватизація румунської демократі», вимагаючи відставки уряду, через внесення
    змін до виборчої системи напередодні виборів. Вони також зазначають, що ці
    зміни були прийняті в односторонньому порядку, за процедурою взяття відповідальності,
    без консультацій та дебатів. Однак ліберали стверджують, що повернення до системи
    обрання мерів у два тури надає останнім більшої легітимності та
    репрезентативності. Людовік Орбан заявив у понеділок, що народні обранці від
    Націонал-ліберальної партії проголосують проти резолюції про недовіру уряду, для
    прийняття якої ініціаторам не вистачає голосів. Для відставки уряду, за
    румунським законодавством, потрібно щонайменше 233 голоси «за».


    КОРОНАВІРУС – Через десять днів від закриття на карантин
    гігантського китайського мегаполіса Ухань, щостав епіцентром спалаху небезпечного
    коронавіруса, котрий вже поширився в 24 країни, Пекін повідомив що кількість померлих
    сягнула 361, з яких 57 померли у неділю. Загалом у Китаї нині понад 17 тисяч
    інфікованих, і ще 170 в інших країнах світу. У материковому Китаї (за винятком
    Гонконгу та Макао) зараз підтверджено більше смертей внаслідок цього
    коронавірусу, ніж від епідемії SARS, яка забрала життя 349 людей у ​​2002-2003 роках. Уперше
    смерть зафіксували за межами Китаю, на Філіппінах, де помер 44-річний чоловік,
    який приїхав з Уханя, – повідомляє ВООЗ. Багато країн посилили заходи щодо
    протидії новому виду коронавірусу з Китаю. У Румунії, де станом на сьогодні не було
    підтверджено жодного випадку зараження новим вірусом, вживаються подальші
    заходи щодо моніторингу та попередження його поширення. Уряд вирішив у
    терміновому порядку придбати спеціальне захисне та ізоляційне обладнання, – заявив
    міністр внутрішніх справ Марчел Вела. Також додатковий медичний персонал був відряджений
    до столичного міжнародного аеропорту «Отопень», де є спеціальний маршрут для
    осіб, які прибувають до Румунії з Китаю.


    КОРУПЦІЯ – Колишній спікер Палати депутатів Валеріу Згоня
    у понеділок був засуджений до трьох років позбавлення волі у справі про
    торгівлю впливом. Згідно з прокурорами він намагався сприяти призначенню на
    посаду заступника державного секретаря дочки повітового депутата однопартійника.
    Захист стверджує, що в справі немає жодних доказів, які б підтверджували вину підсудного.
    Рішення суду не є остаточним і може бути оскаржене в апеляційному порядку. Справа
    Валерія Згоні була передана до суду в січні 2018 року.


    БРЕКЗИТ – ЄС може запропонувати Лондону «надзвичайно
    амбітну» торговельну угоду, включаючи нульові тарифи та квоти, а також багато
    послуг, за умови, що Великобританія зараз і в майбутньому дотримуватиметься
    стандартів ЄС, – заявив у понеділок головний переговірник ЄС щодо Brexit Мішель
    Барньє. Документ стане «головною опорою партнерства» з Лондоном і буде
    спрямований на усунення всіх митних зборів та квот на товари, що є предметом
    торгівлі з континентом, – пояснив він. Барньє представив у Брюсселі принципи,
    які ЄС планує використати у майбутніх відносинах з Великобританією. За словами
    представника ЄС, якщо Великобританія покине єдиний ринок ЄС та митний союз,
    товари, які входять до Євросоюзу проходитимуть регуляторний контроль. Не буде
    взаємного визнання правил щодо фінансових послуг, – додав представник ЄС, тому
    банки, що знаходяться у Великобританії, не зможуть автоматично пропонувати свої
    послуги в будь-якій точці Євросоюзу. Угодою передбачена можливість продовження
    перехідного періоду, що спливає наприкінці
    року, на один-два роки, за умови, що Лондон попросить про це до 30 червня.


    ГРИП – Від початку сезону від ускладнень грипу у Румунії
    померли щонайменше 15 осіб. Про це у понеділок повідомив Національний центр
    спостереження та контролю за інфекційними захворюваннями. Останні випадки – це
    90-річна жінка з Муреського повіту та 38-річна
    жінка з Сібіуського повіту, які потерпали від інших захворювань та не
    були щеплені проти грипу. У Бухаресті та інших регіонах через грип та ГРВІ
    школи та дитсадочки закривають на карантин. Міністерство охорони здоров’я
    оголосило, що придбало ще 35 тис. доз вакцини проти грипу для щеплення людей з
    високим ризиком захворювання.


    КСЕНОФОБІЯ – Міністр праці Віолета Александру оголосила
    про початок позапланової перевірки в пекарні в селі Дітреу (центральна
    Румунія», де сотні місцевих жителів взяли участь в протесті проти рішення
    власника сільської пекарні найняти на роботу двох гастарбайтерів зі Шрі-Ланки.
    Міністр додала, що кожен роботодавець вирішує, як йому вести свій бізнес,
    додавши, що була неприємно вражена ставленням місцевої громади до двох
    чоловіків, які просто хочуть працювати. Поліція порушила кримінальну справу, а
    Національна рада з боротьби з дискримінацією повідомила, що розгляне цю справу.
    Жителі села, в якому компактно проживають етнічні угорці, кажуть що бояться появи мігрантів в їхньому
    селі, які можуть нав’язати їм свою культуру і поставити під загрозу їхню
    безпеку.


    ТЕНІС – Румунка Сімона Халеп піднялася на одну позицію і
    посідає тепер друге місце у рейтингу WTA завдяки результатам на відкритого
    чемпіонату Австралії, що проходив у Мельбурні. Румунка дійшла до півфіналу
    першого в році «Великого шолома». Перше місце в поточному рейтингу WTA, як і
    раніше, залишається за австралійкою Ешлі Барті, а третю сходинку посідає чешка
    Кароліна Плішкова. Канадська тенісистка румунського походження Б’янка
    Андрееску, відсутня в Мельбурні через травму, залишається на шостому місці.
    Румунія має ще двох представниць у топ-100: Сорана Кирстя, яка піднялася на
    п’ять позицій і посідає 69 місце та Ана Богдан, яка знаходиться на 90-ій
    позиції.

  • Резолюції Європейського парламенту

    Резолюції Європейського парламенту




    Ще з початку
    першої цьогорічної сесії Європейський Парламент прийняв резолюції, які представляють позицію Союзу щодо дуже чутливих питань. Депутати Європарламенту проголосували
    за проект європейського екологічного пакту, який раніше був представлений головою Єврокомісії Урсулою фон дер Лейєн. За словами спеціального кореспондента Радіо Румунія в Страсбурзі, Парламент вирішив, щоб майбутній
    законодавчій акт на тему клімату був більш амбітним, ніж пропозиції Комісії щодо скорочення викидів
    вуглекислого газу.


    Європейський законодавчий орган хоче, щоб Союз прийняв ці цілі задовго до осінньої конференції ООН щодо зміни клімату. Євродепутати також хочуть встановити проміжну ціль на 2040 рік і, таким чином, гарантувати, що Союз
    стоїть на правильному шляху що стосується досягнення кліматичного нейтралітету до
    2050 року. Резолюція парламенту також закликає створити механізм коригування прикордонного вуглецю, який був би сумісним із правилами Всесвітньої організації торгівлі. Депутати
    Європарламенту попередили, що внесуть всі необхідні зміни до
    законодавчих пропозицій для досягнення цілей екологічного пакту.


    Вони також обговорили проект, який має на меті реформування способу роботи
    Європейського Союзу, який
    був б ближчим до очікувань громадян. Парламент бажає, щоб
    голоси громадян опинилися в центрі широких дискусій, які відбуватимуться щодо
    вирішення непередбачених внутрішніх та зовнішніх викликів під час укладення
    Лісабонського договору. У резолюції парламенту вказано, що всі громадяни, представники громадянського суспільства та зацікавлені сторони
    на європейському, національному, регіональному та місцевому рівнях повинні бути залученими до
    визначення пріоритетів Союзу.


    Віце-президент Європейської комісії з питань демократії та
    демографії, хорватка Дубравка Шуйца зізналася, що європейські установи не завжди зуміли відобразити
    в законі бажання власних громадян. Старий спосіб займатися політикою вже не працює. Громадяни хочуть, щоб ми їх почули та відповідали їм потрібними відгуками. Нам потрібно бути сміливими і знаходити нові креативні та
    інноваційні рішення, щоб покращити демократію», – каже вона, додавши, що
    спільна заява з цього питання Парламенту, Комісії та Ради може
    прокласти шлях до єдиного партнерства.


    Євродепутати також обговорили ситуацію прав європейських громадян у Великобританії після Брекзиту. Вони сказали, що Угода про вихід
    Великобританії з ЄС містить справедливі та збалансовані положення, які захищатимуть
    права громадян під час та після перехідного періоду, але зазначили, що є
    проблеми з новою системою реєстрації європейських громадян, які хочуть отримати
    нові дозволи на проживання у Великобританії.

  • Динаміка відносин після Брекзиту

    Динаміка відносин після Брекзиту

    Вихід Великобританії зі складу Європейського Союзу, запланований спочатку на березень 2019 року, був перенесений кілька разів. Нарешті, новий лондонський Парламент, створений після перемоги консерваторів на дострокових парламентських виборах, схвалив законопроект про вихід країни з ЄC до 31 січня 2020 року. Це вперше, після референдуму від 2016 року, коли речі стали ясними. Однак, у тіньовому конусі залишається динаміка відносин після Брекзиту.

    Як виглядатимуть відносини між Великобританією та Європейським Союзом, пов’язані між собою культурою, історією, економічними питаннями або питаннями безпеки, причому Сполучене Королівство є найбільшим інвестором ЄС у військовій галузі? На це запитання відповідає зовнішньополітичний аналітик Андрей Церня: Вихід Великобританії з Європейського Союзу не замінює інтереси, що пов’язують Сполучене Королівство з рештою континенту. Не змінюються загрози, які є спільними для Великобританії та Європейського Союзу, не змінюється спосіб, у тому числі з юридичної точки зору, в якому співпраця може продовжуватися. Також, мова йде й про громадян ЄС, які працюють або проживають у Великобританії, і навпаки, про британських громадян, які навчаються, працюють або проживають у окремих країнах-членах ЄС, а Румунія є однією з цих держав, яка має велику кількість громадян в Великобритані], які навчаються, або працюють в цій країні.

    Брекзит змінює рівновагу сил всередині Європейського Союзу. Безсумнівно йде мова про зміну центру ваги, вважає аналітик Андрей Церня. За останні 2-3 роки, голос Великобританії, хоча є ще членом Євросоюзу, не мав такої ж сили. Повертаємось до попередньої формули: франко-німецької пари, яка виглядає по інакшому сьогодні ніж за перші 20 років існування Європейського Союзу, формула яка знову набирає ваги в зовсім відмінному геополітичному контексті, в регіональному відмінному економічному контексті, стверджує Андрей Церня: Ми повертаємось до історичної формули, Великобританія не є членом-засновником Європейського Союзу, вона вступила після того, як Де Голль вже не був президентом Франції. Він був одним із політиків великих країн, які виступали проти вступу Великобританії до економічного співтоварство, що згодом стало Європейським Союзом. Важливо є те, що Сполучене Королівство завжди було учасником розширення Європейського Союзу, партизаном розширеного Європейського Союзу, який функціонує як інструмент політичної координації, узгодження що стосується демократичних принципів та стандартів, а також економічного регіону, узгодженого функціонування на рівні європейського континенту.

    Чи зміниться динаміка міжнародних відносин після виходу Великобританії з Європейського Союзу? Директор Центру запобігання конфліктам в Бухаресті Юліан Кіфу наполягає на тому, що в першу чергу зміниться динаміка на рівні Європейського Союзу: Вихід одного з постійних членів Ради Безпеки, власника ядерної зброї, з Європейського Союзу, залишає всередині ЄС лише одну ядерну державу – Францію, постійного члена Ради Безпеки. Зрозуміло, що це створює, хочемо чи ні, певну особливість, тому що на європейському рівні, Франція хоче взяти на себе відповідальність за європейську оборону, до речі вона щодня робить це. Правда, що дуже важко підтримувати Європу, оборону якої очолює Франція, будучи відсутні, якщо взяти до уваги відносини між НАТО та Європейським Союзом: США, Канада, а також Великобританія, Норвегія, Туреччина, але до якої входять нейтральні держави, такі як Австрія, Швеція та Фінляндія, відповідно Данія та Ірландія. Ця ситуація розглядається, у тому числі з фінансової точки зору. Однак на європейському рівні вихід Великобританії набагато важливіший, тому що Великобританія також відігравала геополітичну роль. Вона забезпечувала баланс сил, як підступний Альбіон, що не має постійних союзників, але має інтересів. В цьому контексті вихід Великобританії, яка була союзником Німеччини щодо економічної політики та союзником Франції у сфері оборони та безпеки, призводить до зміни балансу, а також до зміни співвідношення сил. У майбутньому, Франція та Німеччина зможуть затверджувати порядок денний, який може бути врівноважений лише наступними 13 сильними та стратегічними державами, тобто, практично, ніколи.

    Отже, ми говоримо про більш важливі ролі, ніж, на перший погляд, роль Великобританії у ЄС, – зазначив університетський професор Юліан Кіфу.

  • 13 грудня 2019 року

    БРЕКЗИТ – ЄС очікує якомога швидшого голосування
    британського парламенту за угоду про Брекзит та прояснення намірів Лондона
    після перемоги прем’єр-міністра Бориса Джонсона на парламентських виборах, які
    відбулися у четвер у Великій Британії, – заявив у п’ятницю президент
    Європейської Ради Шарль Мішель. У свою чергу президент Клаус Йоганніс сказав,
    що результат парламентських виборів у Великобританії «дуже хороший» для
    румунів, які там проживають. За його словами, британський прем’єр-міністр Борис
    Джонсон прагнув виходу Великобританії з ЄС на базі угоди.




    УРЯД – Уряд Румунії заплатить заборгованість, яку
    румунська держава має перед двома бізнесменами, братами Мікули, щоб уникнути зупинення
    роботи компанії ROMATSA, яка здійснює аеронавігаційне обслуговування у
    повітряному просторі Румунії. Борг є результатом кількарічного судового процесу,
    який двоє зазначених бізнесменів виграли в Міжнародному арбітражному суді. Вони
    мали отримати 84 мільйони євро від румунської держави, але з часом, у
    результаті нарахування пені, сума сягнула близько 400 мільйонів євро. З іншого
    боку кабінет міністрів планує взяти на
    себе відповідальність у парламенті та скасувати деякі положення, що вважаються
    шкідливими для економіки, термінової постанови №114, якою було запроваджено
    цілу низку заходів у сфері державних інвестицій, фіскально-бюджетних заходів,
    внесено ряд змін та доповнень до певних нормативно-правових актів. Уряд хоче
    скасувати податки на енергоносії, комунікації та банківську систему, низку умов щодо IІ-го рівня пенсійної системи та скасувати
    Суверенний інвестиційний фонд. Буде збережена мінімальна заробітна плата в сфері
    будівництва.




    ВІЗИ – Сполучені Штати Америки та Європейський Союз
    зобов’язалися спільно працювати над питанням скасування американських віз для громадян
    Болгарії, Кіпру, Хорватії та Румунії, шляхом включення цих країн до
    американської програми безвізового в’їзду Visa Waver, – йдеться у заяві Ради
    ЄС. Відповідна програма надає громадянам країн-учасниць право безвізового
    в’їзду на територію США з діловою чи туристичною метою на термін до 90 днів. Румунія
    продовжує докладати зусиль щодо виконання умов включення до програми Visa Waver.
    У спільній декларації Румунія – США, прийнятій президентами Клаусом Йоганнісом
    та Дональдом Трампом 20 серпня 2019 року, США підтвердили свою підтримку
    зусиллям Румунії отримати право на вступ до програми безвізового в’їзду,
    відповідно до вимог законодавства США.




    БІЗНЕС – Румунія має добре консолідоване ділове
    середовище, а солідарність та конкурентоспроможність є надійними складовими
    економіки, – заявив сьогодні віцепрезидент Румунсько-американської
    торгово-промислової палати (AmCham Romania) Раду Флореску. Відкритість до
    бізнес-середовища свідчить про бажання нового ліберального уряду на чолі з
    Людовіком Орбаном використати наявні у нас ресурси для зростання економіки
    країни, – сказав він. Коаліція за розвиток Румунії сьогодні організувала зустріч, на якій
    представники організацій, які беруть участь у координації коаліції, презентували
    в присутності прем’єр-міністра Людовіка Орбана пріоритетні напрямки дії задля
    розвитку Румунії. Під час заходу Коаліція за розвиток Румунії підписала
    Декларацію про співпрацю з Урядом Румунії, яка визначає пріоритети, які стануть
    предметом діалогу між двома сторонами у наступний період. Починаючи з січня
    наступного року Асоціація румунських підприємців перейме піврічне головування в
    Коаліції за розвиток Румунії.




    СКРИПКА – Держави-члени Європейського Союзу в минулому
    році експортували 105 тис. скрипок на суму 23,3 мільйона євро, а Румунія є
    найбільшим експортером серед країн
    європейського співтовариства. Ці дані були
    оприлюднені в п’ятницю Європейським бюро статистики. Більше половини
    скрипок (52%) було продано в інших країнах-членах ЄС. Крім Румунії, найбільшими
    експортерами скрипок в ЄС є Данія, Німеччина, Великобританія та Чехія. Майже
    половина скрипок, експортованих Євросоюзом, було спрямовано до США та Південної
    Кореї. За ними йдуть Японія, Канада, Австралія, Швейцарія та Гонконг. Дані
    Євростату були опубліковані до Всесвітнього дня скрипки, що відзначається 13
    грудня.




    ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу, клузький CFR, вийшов
    до 1/16 фіналу Ліги Європи. У четвер вдома в останньому матчі групового раунду
    румунський клуб здобув перемогу з рахунком 2:0 над шотландським Селтик «Глазго».
    З чотирма перемогами румуни зуміли пробитися у весняну частину Ліги Європи. В
    іншому матчі групи Е французький Ренн з аналогічним рахунком переміг італійський
    Лаціо, однак обидві команди вибули з Ліги Європи. Жеребкування плей-офф ЛЄ
    2019/20 відбудеться у понеділок, коли румунський клуб дізнається свого
    наступного суперника на стадії 1/16 фіналу Ліги Європи. Ним може бути один
    титулованих західноєвропейських клубів, таких як Аякс «Амстердам» (Нідерланди),
    Інтер «Мілан» (Італія), Севілья (Іспанія), Манчестер Юнайтед (Великобританія).

  • Брекзит, знову відкладено

    Брекзит, знову відкладено

    Унікальний випадок в історії
    Європейського Союзу, який протягом десятиліть збільшився з шести до 28 членів, Брекзит виявляється набагато складніше
    управляти, ніж
    послідовні розширення. Протягом трьох років вихід Великої Британії із Союзу
    паралізує Лондон, плутає Брюссель і спричиняє всюди хвилювання та невизначеність. 23 червня 2016 року близько 17,4
    мільйона британців із понад 66 мільйонів, проголосували за вихід, тобто 52 відсотки тих, хто голосували. Шотландія, Північна Ірландія та
    Лондонський мегаполіс хочуть в Європу, великі англійські промислові міста,
    сільські поселення та Уельс хочуть вийти з ЄС.


    Прем’єр-міністр консерваторів Девід
    Кемерон, прихильник перебування в Союзі, але і людина, яка організувала
    референдум, негайно подав у відставку. Його
    замінює Тереза Мей, євроскептик, яка також проголосувала проти Брекситу. Після безуспішної
    спроби позиціонуватись між вимогами Брюсселя та очікуваннями її власних громадян, як проти, так і за
    Брекзит, вона передала
    естафету переконливому противнику Союзу Борису Джонсону, про
    якого аналітики кажуть, що діє хаотично і стає все більше непопулярним серед своїх прихильників.
    Краще мертвим у канаві, ніж відтермінувати Бркзит. Ми вийдемо з Європейського Союзу 31
    жовтня, – не втомився повторювати він, але в понеділок європейці запропонували нове відтермінування, третє, з надією що можуть уникнути виходу без згоди Сполученого
    Королівства.


    Рішення послів держав-членів про
    перенесення розлучення на три місяці було оголошено президентом Європейської ради Дональдом
    Туском. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі, Туск говорить про
    гнучку відстрочку Брекзиту до 31 січня 2020 року, але з можливістю виходу Великобританії 1 грудня цього року
    або 1 січня наступного року, якщо вона ратифікує угоду про вихід до цих строків. Франція наполягала на тому, щоб
    умови строку продовження були визначені дуже чітко. Таким чином, угода про вихід не підлягає обговоренню. Сполучене Королівство повинно дотримуватися
    кодексу поведінки та дозволити країнам-членам ЄС обговорювати питання щодо
    свого майбутнього, такі як європейський бюджет та проекти щодо зміни клімату.


    Ще одна умова- Лондон повинен
    призначити Європейського Комісара, якщо ЄК
    запрацює до виходу Великобританії. Європейський Союз
    також нагадує Лондону, що він має право відкликати Brexit. Згідно з процедурою,
    президент Туск очікує на згоду прем’єр-міністра Джонсона на продовження,
    погоджене 27 країнами-членами, щоб ініціювати та завершити письмову процедуру
    не пізніше середи.
    Президент Європарламенту Девід Сассолі також каже, що продовження терміну щодо Brexit дає Британії час, щоб зрозуміти, чого
    вона насправді хоче.

  • 28 жовтня 2019 року

    УРЯД – Постійні бюро Палати
    депутатів та Сенату Румунії у понеділок на спільному засіданні більшістю
    голосів прийняли рішення щодо проведення слухання міністрів нового кабінету у
    вівторок та середу, а голосування з призначення нового уряду Людовіка Орбана,
    як повідомляють джерела в парламенті, відбудеться на пленарному засіданні 4
    листопада. Призначений прем’єр-міністр, лідер Нацоінал-ліберальної
    партії Людовік Орбан пропонує уряд, що складатиметься з 16 міністерств, одного
    віце-прем’єр-міністра та Генерального секретаріату, а його програма передбачає
    збереження єдиної ставки оподаткування та усунення шкідливих положень чинного
    законодавства, що регулює сферу правосуддя та економіки. Союз «Рятуйте Румунію»
    та Альянс лібералів і демократів оголосили, що досягли політичної домовленості з
    лібералами і підтримають уряд, так само й члени фракції національних меншин. Демократичний
    союз угорців Румунії ще не визначився, як буде голосувати, а партія «Народний
    рух» оголосила, що підтримує цей кабінет міністрів за певних умов. Представники
    Соціал-демократичної партії та партії Про Румунія повідомили, що
    голосуватимуть проти уряду Орбана. Нагадаємо, що лібералам необхідні голоси 233
    парламентаріїв для затвердження нового кабінету міністрів, після оголошення
    недовіри та відправлення у відставку попереднього, на чолі з лідером
    соціал-демократів Віорікою Денчіле.




    БРЕКЗИТ – Посли
    27 країн ЄС схвалили прохання Сполученого Королівства продовжити до 31 січня
    термін виходу країни з ЄС. Рішення було прийняте на тлі політичної
    невизначеності у Великобританії. Британський прем’єр-міністр Борис Джонсон наполягає
    на необхідності проведення дострокових виборів в середині грудня, але опозиція
    стверджує, що погодиться з перевиборами, лише якщо ЄС погодиться перенести Brexit. Після втрати
    більшості у Палаті громад, прем’єр-міністр Борис Джонсон сподівається повернути
    справи на свою користь шляхом проведення дострокових виборів, але оглядачі
    кажуть, що йому буде нелегко досягти цієї мети на тлі розбіжностей у поглядах
    членів парламенту та їх небажанні йти на компроміси. Відповідно до чинного
    закону, для проведення дострокових виборів цю ініціативу мають підтримати дві
    третини депутатів, але лейбористи обумовлюють свою згоду на перевибори більш
    тривалою відстрочкою «брекзиту», що виключило б можливість
    виходу з ЄС без угоди. Вони вважають, що проведення дострокових виборів найближчим
    часом було б величезною помилкою.




    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – На території військової бази та на полігоні
    Чинку в повіті Брашов до 8 листопада тривають міжнародні військові навчання ScorpionsLegacy-2019. У них беруть участь приблизно 1.400 румунських та
    іноземних військовослужбовців, і 220 одиниць військової техніки. Мета навчань -
    підготовка особового складу Південно-Східної багатонаціональної бригади, а
    також підрозділів з Болгарії, Італії та Португалії за допомогою комп’ютерних
    командних навчань, польових навчальних вправ та тактичних вправ з бойовою
    стрільбою. Командування багатонаціональної бригади Південний Схід у Крайові
    (південь Румунії) забезпечує професійний рівень командування силами,
    розміщеними в південно-східному регіоні кордонів НАТО і має важливий внесок у
    колективну оборону Альянсу.

    ЗДОРОВ’Я – Румуни все більше усвідомлюють
    важливість здорового способу життя, і це відбивається на їх турботі про здорове харчування. Згідно з соціологічним дослідженням на цю тему 69%
    опитаних сказали, що обирають найбільш екологічно чисту їжу, а 68% вибирають
    продукти румунського походження. У той же час 35% румунів дивляться
    телепередачі, блоги та веб-сайти на теми здоров’я, харчування чи руху. Водночас
    32% респондентів кажуть, що займаються спортом хоча б раз на тиждень і серед
    них найбільш активними є молоді люди віком від 16 до 29 років, більше половини яких
    (56%) займаються спортом. І останнє, але не менш важливе, 34% румунів приймають
    харчові добавки або вдаються до різних народні методи лікування, щоб запобігти
    появі недуг.

    ТЕНІС – Перша ракетка Румунії та
    п’ята ракетка світу Сімона Халеп стартувала на Підсумковому турнірі WTA в Китаї
    матчем проти канадської тенісистки румунського походження Б’янкі Андреєску. У
    напруженому поєдинку Сімона здобула перемогу в трьох сетах – 3:6, 7:6, 6:3. Теж
    сьогодні у «Пурпуровій групі» турніру в Китаї українка Еліна Світоліна обіграла
    другу ракетку світу Кароліну Плішкову з Чехії – 7:6, 6:4. У другому турі
    румунка зіграє проти Еліни Світоліної.

  • Нова угода щодо Брекзит

    Нова угода щодо Брекзит

    Визначена головним переговорником ЄС щодо
    Brexit, Мішелем Барньє як справедлива і збалансована, а прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном як відмінна,нова угода між Брюсселем та Лондоном про вихід
    Великобританії з ЄС
    була проголосована лідерами країн-членів Союзу, які
    зібрались в Брюсселі, на
    осінній Європейській раді. Ухвалений документ пропонує
    Європейській Комісії, Парламенту та Раді ЄС здійснити всі необхідні кроки, щоб ця угода набула
    чинності 1 листопада 2019 року, в заяві не згадується про можливу відстрочку Brexit, якщо британський законодавчий
    орган відхилить угоду.


    За словами Мішеля Барньє, у
    телефонній розмові з чинним президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером прем’єр-міністр
    Великобританії Борис Джонсон висловив впевненість у своїй здатності отримати
    підтримку лондонського парламенту. Зі свого боку, президент Європейської ради
    Дональд Туск оптимістичний і запевнив, що ніколи не згодився б, якщо угода не задоволmняла б Європейський Союз та Ірландію. Компроміс щодо угоди про вихід
    Великобританії із ЄС передбачає, що Північна Ірландія буде узгодженою з певними правилами єдиного європейського ринку, навіть якщо вона є частиною митної
    території Великобританії.


    Не буде митного
    контролю на острові
    Ірландія, лише в портах. За товари, що переміщуються з
    Великобританії до Північної Ірландії в якості кінцевого пункту призначення,
    Європейський Союз не стягуватиме мита. Такий збір не стягуватиметься за товари,
    що перевозяться пасажирами через кордон між Ірландією та Північною Ірландією.
    На відміну від рішення
    backstopу попередній угоді, узгодженій колишнім прем’єр-міністром Терезою Мей, яка
    тричі відхилялася британським парламентом, не буде потреби, щоб новий протокол, який тепер погодився був замінений іншою угодою між Європейським Союзом та
    Великобританією, що є значною поступкою, зробленою європейцями.


    Президент Клаус Йоганніс, який підписав документ від
    імені Румунії, заявив, що угода про вихід Великобританії з спільнотного
    блоку, оголошена в
    четвер, нічого не змінює щодо румунів у Великобританії, яким будуть гарантовані всі права. В угоді, домовлені і
    прийняті речі обидвома сторонами, не змінились, вони збереглись, те, що було обговорено та змінено в деяких частинах, – це домовленість про кордон між Ірландією та
    Північною Ірландією, заявив глава румунської держави. підтвердивши, що
    найкращим варіантом є узгоджений Брекзит .

  • Брекзит, на фінішній прямій?

    Брекзит, на фінішній прямій?

    Неврегульований вихід Великої Британії з
    ЄС може призвести до втрати робочих місць та мільярдів євро в автомобільній
    галузі, попереджають європейські виробники. Головні європейські федерації виробників
    автомобілів, а також 17 національних груп зазначають, що Brexit без узгодження
    означатиме повторне введення митних тарифів, що вплине на виробничі ланцюги
    різних компонентів і призведе до додаткових витрат на мільярди євро. Це не єдиний страх,
    пов’язаний з результатом демаршу про вихід держави-члена Союзу, тим більше, що у даний
    час, коли вихід здається неминучим, не ясно, як це відбудеться.




    Попередження було оголошене
    автопромисловістю в країнах
    ЄС, в якій працюють 13,8 мільйона людей, що становить 6% від загальної кількості
    робочої сили, але невизначеності є у всіх сферах діяльності. Прем’єр-міністр в Лондоні Борис Джонсон хотів би, щоб Brexit відбувся 31 жовтня, з
    угодою або без неї, але Парламент ухвалив закон, який передбачає про те, що якщо домовленості не
    будуть досягнуті вчасно, прем’єр-міністр повинен попросить новий крайній термін для Brexit, 31 січня 2020 року.
    Brexit є проти сенсу історії та духу колишнього
    британського державного діяча Вінстона Черчілля, який свого часу виступав за
    Сполучені Штати Європи, вважає президент Єврокомісії Жан Клод Юнкер в інтерв’ю іспанському щоденнику El Pais.




    Юнкер висловлює жаль з приводу того,
    що європейська виконавча влада вирішила не втручатися у 2016 році, коли Велика Британія провела референдум щодо
    членства в ЄС,
    і коли майже 52% виборців проголосували за вихід. Перед цим референдумом
    була кампанія брехні та фальшивих новин. Комісія вирішила не втручатися на
    прохання тогочасного прем’єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона. Це була
    велика помилка, – каже Юнкер, попереджаючи знову про небезпеку, яку може
    викликати активізація жорсткого прикордонного контролю між Північною Ірландією
    та Ірландією у випадку виходу Великобританії з ЄС без узгодження. Тим часом
    спроби досягти домовленості тривають, головним питанням, яке досі шукається, є backstop.


    Політичний аналітик Юліан Кіфу, директор Центру запобігання
    конфліктам у Бухаресті зазначив: «Це найбільша проблема, оскільки йдеться про внутрішній кордон, а також про міжірландську мирну угоду. Тож складність надзвичайно велика». Британський прем’єр-міністр Борис
    Джонсон стверджує, що його нові пропозиції є можливими, але Європейський Парламент вважає,
    що вони не вирішують реальні питання, які мають бути вирішені, якщо ірландську лінію безпеки треба буде ліквідувати, а саме економіка всього острова,
    повне дотримання Угоди Страсної п’ятниці та цілісність єдиного ринку.


    З точки зору Румунії, Brexit також
    включає основний компонент румунів у Великобританії. Міністерство закордонних справ у Бухаресті стежить за процесом реєстрації румунів,що
    живуть у Сполученому
    Королівстві, з метою отримання нового статусу після Brexit та
    надання консульської допомоги, а між часом, британський уряд запевнив на найвищому рівні, що права європейських громадян
    будуть поважається незалежно від формули виходу з угодою або без угоди Великобританії. У дискусії,
    організованій в Бухаресті наприкінці минулого місяця, голова Бюро з питань
    Brexit Міністерства закордонних справ Румунії Адіна Бедеску уточнила, що
    кількість громадян, які офіційно зареєструвались у Великобританії, становить
    433 тисячі, але їх кількість, ймовірно, більша: Процес реєстрації для
    отримання нового статусу розпочався у Сполученому Королівстві, і відбувається за оптимальними параметрами. На даний час зареєстровано понад 187 тис. громадян, які подали
    свої документи, для отримання
    цього статусу».


    Присутній на дебатах радник президента Торгово-промислової
    палати Румунії Лазар Коменеску ствердив, що урок Brexit полягає в тому, що Союз більше не повинен
    допускати ухилення від правил та форматів громади, оскільки, наприклад, Сполучене Королівство мало ще на початку, у 1973 році, особливий статус у Союзі: Перший висновок – побудова
    європейського проекту в майбутньому повинна бути більш строгою. Правила є для всіх. По-друге, нам
    потрібно навчитися з того, що Європейський Союз зміг проявити себе та затвердити себе як актора, що має важливе значення на
    світовому рівні, там де політики були переважно європейськими.


    Якщо ми хочемо, щоб ЄС продовжував
    бути рішучим на глобальному рівні, він повинен розширити сфери, де
    політики є насправді спільними, сказав Лазар Коменеску.